Араджионі Маргарита Анатоліївна керівник групи розробників спецкурсу «Культура добросусідства», методист вищої категорії Кримської філії ІІТЗО, кандидат історичних наукДОПОВІДЬ«Про впровадження експериментальної програми «Культура добросусідства» в Автономній Республіці Крим та її вплив на виховання толерантності в багатоетнічних регіонах»Програми спеціального курсу «Культура добросусідства» були розроблені у 2001-2007 рр. групою досвідчених фахівців – географів, істориків, культурологів, філологів, психологів, етнологів, освітян-практиків, під керівництвом кандидата історичних наук М.А. Араджионі, зав. відділом етноконфессійних досліджень Кримського відділення інституту сходознавства ім. А. Кримського НАН України, методиста вищої категорії Кримської філії Інституту інноваційних технологій та змісту освіти МОН України. Цей курс є прикладом вдалого інноваційного освітнього проекту, створеного на сучасному європейському рівні, що дозволяє широко використовувати новітні освітні технології у навчанні, а головним чином у вихованні дітей, стимулює введення нових форм роботи – інтерактивні лекції, тренінги, ділову гру, кейс-стаді та ін. Структура і зміст курсу відповідають вимогам «Державного стандарту дошкільної освіти», «Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» і «Концепції пріоритетних напрямів виховної роботи в закладах освіти Автономної Республіки Крим», затвердженої ухвалою колегії Міністерства освіти і науки Автономної Республіки Крим від 25.02.2004 р. № 2-1. Програми курсу «Культура добросусідства» були ухвалені рішеннями колегії МОН АРК, а також були розглянуті й схвалені предметними комісіями ІІТЗМ МОН України(лист ІІТЗО МОН України №1.4/18-1306 від 12.06.2007 р.). Курс «Культура добросусідства» складається з програми «Кримський віночок» для дошкільних навчальних закладів, що є регіональним варіантом загальнодержавної програми «Я у світі», одинадцяти взаємопов'язаних і структурно одноманітних програм для 1-11-х класів (по 35 навчальних годин щорічно), кожна з яких має свою назву, що відображає провідну ідею змістової частини курсу у відповідному класі, наприклад: 1 клас: «Я, моя сім'я і мої сусіди»; 2 клас: «Місце, де ми живемо»; 3 клас: «Працюємо, вчимося і відпочиваємо разом» і т.ін., а також з програми «Основи добросусідства» для вищих навчальних закладів Криму, програми для роботи з батьками й підготовки викладачів. На разі він є єдиним наскрізним навчальним курсом в Україні, що починається з дитячого садка і закінчується у вишах. Головна мета курсу - виховання соціально компетентних, критично мислячих і толерантних осіб, свідомих громадян і патріотів своєї батьківщини, добре обізнаних з рідним краєм, які прагнутимуть відповідально керувати його життєдіяльністю, зберігати і примножувати його природний, економічний і культурний потенціал. Цей курс дозволяє на більш високому, системному рівні проводити виховну роботу у навчальних закладах, сприяючи формуванню у дітей соціальної компетентності, громадянської свідомості, патріотизму, екологічної культури, моральних якостей, толерантності й не тільки етнічної й конфесійної, але й толерантності по відношенню до осіб іншої статі, людей з обмеженими можливостями, тощо. Таким чином, цей курс може стати на регіональному рівні важною складовою частиною сучасної громадянської освіти дітей різного віку. Навчальний курс «Культура добросусідства» є інтегрованим: він систематизує знання учнів, які вже отримані в ході вивчення ряду навчальних предметів інваріантної частини Базового навчального плану, і містить нові відомості щодо краєзнавства, джерелознавства, етнічної історії регіону, етнографії, міжмовної комунікації, аксіології і конфліктології, оволодіти якими учні повинні в процесі вивчення даного курсу. Кожна програма курсу «Культура добросусідства» створювалась з урахуванням обов’язкових тематичних ліній, умовно названих як: «Географічне середовище», «Історія», «Традиційна і сучасна культура», «Мова сусіда», «Аксіологія», «Конфліктологія», «Пошуково-дослідна робота». Кількість годин, відведених на вивчення тематичних ліній у кожній програмі, варіює залежно від вікових особливостей учнів і провідної ідеї змістової частини конкретної програми курсу. Таким чином, розроблений регіональний курс логічно продовжує, значно розширює та поглиблює за рахунок включення регіонального матеріалу такі предмети інваріантної частини навчального учбового плану, як «Я і Україна», «Історія», «Географія», «Етика», «Суспільствознавство», тощо. Навчальний курс “Культура добросусідства” може бути введений починаючи з будь-якого класу як спецкурс за рахунок годин варіативної частини навчальних планів. Але як показала практика апробації курсу, чим більше дитина займається за цим курсом, тим кращий спостерігається виховний ефект. КПД курсу значно зростає, якщо його викладає класний керівник. У 2005-2009 рр. всі програми курсу успішно пройшли апробацію у більш ніж 60 навчальних закладах АРК різного рівня. Як свідчать результати психологічного моніторингу курсу, що проводився під час апробації «Культури добросусідства» у 2005-2008 рр., зросла кількість учнів, які відмічають серед своїх друзів або знайомих дітей іншої етнічної групи, знизилася кількість учнів, які відмічають конфліктні ситуації як етнічні (у деяких школах з 50% до 16%). У школярів з’явилося розуміння неможливості виділення окремих територій окремим народам, збільшилася кількість економічних, політичних та історичних причин конфліктів та знизилася кількість психологічних стереотипних їх пояснень. Психологи відмічали у старшокласників всіх етнічних груп зсув у бік позитивної і усвідомленої етнічної ідентичності, посилення громадянської ідентичності та пріоритетності особистісної ідентичності. Також були наявні тенденції скорочення етнічної та релігійної дистанції, спостерігалося зниження негативних стереотипів. Позитивні тенденції також проявилися у дослідженні крос-культурної адаптації: були наявними: зсув у бік завершальної стадії адаптації, зниження пріоритету сепарації та маргіналізації, зріст пріоритетності інтеграції. Таким чином, за результатами апробації були сформульовані основні пріоритети курсу «Культура добросусідства»:Системний підхід до проведення цілеспрямованої виховної роботи з формування соціальної компетентності й однієї з її складових – толерантності - не тільки у дітей, але й у їх батьків. Розвиває навички успішної міжкультурної комунікації. Формує високий рівень адаптаційних можливостей дитини. Дає змогу системно, через батьківські збори займатися просвітництвом батьків, інтегрувати їх у суспільство, краще взаємодіяти у виховній роботі з батьками, з місцевими громадами, національно-культурними товариствами. Сприяє створенню більш комфортного середовища не тільки в конкретному в класі, де він викладається, але й в педагогічному колективі, школі в цілому. Сприяє розвиткові інтеграційних процесів у суспільстві й підвищенню рівня громадянської ідентичності. Протидіє розвитку негативних етнічних авто- і гетеростереотипів, знижує відчуття приниженості, дискримінованості, підвищує політкоректність. Знижує агресивність дітей, прищеплює навички мирного розв’язання конфліктних ситуацій, знайомить з елементами шкільної медіації й переговорним процесом Популяризую історію і культуру різних етносів, що мешкають на теренах України, а також сучасну культуру регіону. Провокує інтерес до рідної мови, та до вивчення мов своїх сусідів, прищеплює мовну толератність. Дає уявлення про різноманітні релігії та конфесії, ментальні особливості сусідів, їх світоуявлення й цінності. Знайомить з історією регіону в т.ч. з «усною історією» й компенсує прогалини, що є в загальнодержавних підручниках з історії країни. Дає можливість системно проводити профорієнтаційну роботу, що спрямована на знайомство з професіями, на які є попит у регіоні, або які будуть необхідні у майбутньому, зважаючи на перспективи розвитку економіки області. Згідно за наказами МОН АРК № 195 від 17.04.2009 р. про успішне завершення апробації всіх програм “Культури добросусідства” й Наказу №214 від 01.08.2009 р. про широке впровадження його у навчальних закладах АРК робота за цим курсом у різних формах й на різних ступенях освіти впроваджується у більш ніж 350 навчальних закладах АРК. Необхідність впровадження курсу включена окремим пунктом у Протоколі спільної наради представників правоохоронних та владних органів АРК для протидії проявам ксенофобії та інтолерантності у суспільстві (травень 2009 р.). Але брак часів варіативної частини не дає змоги системно працювати за курсом «Культура добросусідства», тому багато вчителів його викладають лише за рахунок виховних («класних») годин. За 2005-2010 рр. створено НМК для дошкільної освіти – посібники «Граємо разом», «Читаємо разом», «Пізнаємо світ разом», «Подорожуємо Кримом разом» та інш., навчальні посібники – робочі зошити для 1-5-х класів для шкіл та класів з російською та українською мовою навчання загальним накладом 10 тис прим., брошура для роботи з батьками та педколективами. Наразі творчі групи працюють над виготовленням макетів посібників для учнів 6-11 класів та вишів АРК. Курс був схвально прийнятий більш ніж 20 рецензентами із різних регіонів України, серед яких доктор політологічних наук професор О.А. Габрієлян, доктор психологічних наук, професор Н.Ф. Каліна, доктор педагогічних наук М.А. Хайруддінов, фахівець з медіації та конфліктології, кандидат філософських наук І.Г. Терещенко, інші. Також курс отримав схвальні відгуки від фахівців освітніх проектів Ради Європи (М. Гавриліна, Естонія), ООН, Верховного комісара зі справ національних меншин ОБСЄ, на більш ніж 50 міжнародних конференціях, що відбулися в Україні, Росії, Грузії, Естонії, Греції, Угорщині, Нідерландах, США та ін. У 2009 р. 6 поважних міжнародних експертів прийняли рішення нагородити Сімферопольську громадську організацію «Інформаційно-дослідницький центр «Інтеграція та розвиток»», що координувала хід розробки та впровадження «Культури добросусідства», премією Уряду Нідерландів ім. Макса Ван дер Стула на розвиток цієї діяльності. У 2011 р. у м. Душанбе цей курс був відмічений групою міжнародних експертів з освітніх програм МФГС. Наразі поширюється співробітництво з розробки подібних програм у Житомирській та Волинській областях України, у Молдові, Киргизії, на Балканах та ін. Зважаючи на вищесказане, колегія ІІТСО МОН АРУ рекомендує: Рекомендувати МОНМС АРК та управлінню освіти м. Севастополя більш широке впровадження курсу «Культура добросусідства» у навчальних закладах різного рівня й розглянути питання про можливість забезпечення викладання курсу за рахунок годин варіативної частини або місцевих бюджетів та включення видання підручників з «Культури добросусідства» для навчально-методичного забезпечення курсу й підготовку викладачів «Культури добросусідства» до державних програм регіонального розвитку. Узагальнити досвід розробки і впровадження курсу «Культура добросусідства» у інших регіонах України й створити творчі групи для створення подібних регіональних програм. Поширювати досвід України у розробці програм з виховання компетентності і як її важливішої складової - толерантності у інших країнах, зокрема у програмах співробітництва з найближчими сусідами.