ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І.І.МЕЧНИКОВАФілологічний факультетКафедра української мови СЛОВНИКУКРАЇНСЬКИХ ГОВОРІВ ОДЕЩИНИБлизько 5000 слівЗа редакцією О.І.БондаряОдесаОдеський національний університет ім. І.І.Мечникова2010ББК 81.2УКР.я2УДК811.161.2’282.2(373.22)У словнику подано специфічну апелятивну діалектну лексику, вживану в українських населених пунктах, розташованих у межах Одеської області. До реєстру ввійшли також слова, які мають не тільки семантичні та словотвірні, а й виразні фонетичні, акцентуаційні та морфологічні відмінності у порівнянні з літературною мовою. Для передачі звуків у ілюстраціях використано спрощену фонетичну транскрипцію. При реєстровому слові подано найнеобхіднішу граматичну інформацію, стилістичні, почасти етимологічні позначки, тлумачення семантики, ілюстративний матеріал — речення діалектного мовлення, назви населених пунктів, де засвідчено дану лексему, в деяких випадках ідіоматику. Для полегшення користування словником розроблено розгалужену систему перехресних посилань. До словника додано список умовних скорочень, список населених пунктів Одеської області, у яких було зібрано матеріал, а також карту Одеської області з позначеними населеними пунктами, що входять до списку.Слова у словнику розташовані за абеткою. Реєстрові слова виділено жирними великими літерами. Ілюстрації виділено курсивом. Словник розрахований як на професійних мовознавців-діалектологів, так і на викладачів вищих навчальних закладів, вчителів шкіл та студентів-філологів. Може придатися також історикам, етнографам, фольклористам, краєзнавцям та всім, хто цікавиться живим народним українським словом. Головний редактор професор, доктор філологічних наук О.І.БондарЗаступник головного редактора доцент, кандидат філологічних наук Л.І.ХаценкоРедактори-лексикографи: чл.-кор. НАН України, проф., д.ф.н. Ю.О.Карпенко; проф., д.ф.н. Т.Ю. Ковалевська; доц., к.ф.н. С.А.Красножон; доц., к.ф.н. М.Л.Микитин; доц., к.ф.н. А.Л.Порожнюк; доц., к.ф.н. Л.А.Семененко; доц., к.ф.н. М.М.Фащенко; доц., к.ф.н. Н.М.Хрустик; ст. викл., к.ф.н. А.П.Романченко; ст. викл. О.В.Антонюк; ст. викл. З.І.Волосевич; ст. викл. С.П.Павелко; ст. викл. С.Г.Яковець; викл. Г.В.СеникПопередню підготовку словника здійснювала к. ф. н. О.П.Шонц Форматування словника здійснював О.І.БондарУ попередньому комп’ютерному наборі брав участь С.Маркевич Рецензенти: доктор філологічних наук, професор В.О.Колесник доктор філологічних наук, професор М.І.ЗубовР © Одеський національний університет імені І.І.Мечникова, 2011екомендовано до друку Вченою радою філологічного факультету Одеського національного університету імені І.І.Мечникова ^ П ротокол №4 від 18 лютого 2010 року ПЕРЕДМОВАДіалектну лексику українських говорів Одещини вивчали ряд учених. Мабуть, найбільше зробив А.А.Москаленко, що видрукував на цю тему кілька статей, а 1958 року — невеличкий “Словник діалектизмів українських говорів Одеської області”. Ще раніше, 1952 року, його учень, нині відомий український діалектолог Й.О.Дзендзелівський захистив кандидатську дисертацію “Українські говірки Нижнього Подністров'я”, де розглянуто чимало лексичного матеріалу. За матеріалами своїх досліджень Й.О.Дзендзелівський видав “Словник специфічної лексики говірок Нижнього Подністров’я (1958, 19 с.). Кандидатські дисертації й відповідні публікації щодо українських говорів Одещини, з більшим чи меншим залученням лексичних матеріалів, написали також Т.Г.Шевченко та П.Ю.Гриценко. Останній узагальнив своє вивчення лексики південно-західних говорів Одещини в монографії “Моделювання системи діалектної лексики” (К., 1984, 227 с.). Лексику регіону вивчали й інші дослідники. Усе це створило потрібні передумови для укладання великого словника українських говорів Одещини. “Словник українських говорів Одещини” передбачає максимально повний опис специфічної, діалектної лексики, вживаної в українських селах, розташованих у межах Одеської області. Це означає, що головною засадою є добір слів, взагалі відсутніх в українській літературній мові. Водночас слід зазначити, що укладачі враховують також слова, які мають не тільки семантичні та словотвірні, а й фонетичні і морфологічні відмінності у порівнянні з літературною мовою. Отже, мета проекту — здійснити якомога повніший лексикографічний опис діалектних слів, наявних в українських говорах Одещини з максимально докладною характеристикою кожного слова. Хвиля українського заселення сучасної Одещини розпочалася ще в кінці ХVІІІ ст. Перед цим тут локалізувалися ногайські і татарські угруповання, переважно кочові. Але ще раніше, до утворення так званого Дикого поля, ці землі увіходили до складу Київської Русі (Галицько-Волинського князівства), а ще раніше — до антського об’єднання. Тобто є певні підстави вважати, що в місцевих говорах є не тільки те, що привезли переселенці в ХVІІІ-ХІХ ст., а якісь стародавні, збережені з давньоруських та антських часів елементи. В усякому разі в місцевій топонімії О.С.Мельничук встановив наявність у басейні Нижнього Дністра спільносхіднослов’янських гідронімів, а одеські ономасти цю гідронімію значно розширили. Щось подібне не могло не зберегтися і в апелятивній лексиці. Поза тим, у говорах Одещини, як то засвідчили дослідники, названі вище, є дуже багато цікавих, лінгвістично істотних лексичних проявів: а) міждіалектної взаємодії, б) міжмовної взаємодії, в) мовотворення, що виявляється в побудові нових слів, народжених говіркою і відсутніх у літературній мові. Максимально новий опис того, що є в лексичному складі говорів, дозволить виявити організацію локальної лексичної системи, сприятиме глибшому пізнанню лексичних багатств української діалектної мови. Опубліковано, за даними Т.Кульчинської, вже 195 діалектних словників української мови. Але вони всі разом не охоплюють і 10% усіх лексичних багатств українських говорів, а говори поволі зникають... І треба зафіксувати, зберегти якомога більше. Наразі настав час готувати не маленькі словнички на кілька сотень слів, а великі фундаментальні роботи, яких в Україні вкрай мало. Для Півдня ж України таких взагалі не існує. Тому підготовка до видання “Словника говорів Одещини” дасть чимало для науки та практики, передусім, шкільної, навчальної. «Словник українських говорів Одещини» набуває також значення джерельного підґрунтя. Як відомо, на Одещині проходить межа між двома наріччями: південно-західним і південно-східним, конкретніше, між південноподільськими говірками південно-західного наріччя і західностеповими говірками південно-східного наріччя. Південноподільські говірки в Одеській області представлені такими районами: Кодимський, Балтський, Савранський, більша частина Любашівського, північна і центральна частина Котовського і північна частина Ананьївського районів, а також невеликий сектор на північному заході Красноокнянського району. За останні десятиріччя розмивання і нівеляція говорів української мови помітно посилилася. Це пов’язано з кількома причинами. По-перше, ми перейшли до нової, інформаційної доби, коли кількість інформації зростає лавиноподібно. Засоби масової інформації, а тепер також Інтернет дають справді необмежені можливості для комунікативного впливу як на окрему людину, так і на масову і навіть на національну свідомість. Вона змінюється, трансформується. Цей інформаційний потік впливає і на діалектне мовлення. Причому в різних регіонах України ситуація різна. Так, на Західній Україні говори зазнають впливу української літературної мови, у Центральній Україні теж значний вплив української літературної мови, одначе наявний і помітний вплив російської мови. На Сході ж та Півдні України домінує вплив російської мови: українські говори все більше перетворюються на суржик — українсько-російську мішанину, яка має схильність до поступового заступання російської мовою. По-друге, посилилася інтенсивність як внутрішніх, так і зовнішніх міграцій людей. Особливо це стосується останньої: внаслідок безробіття або злиденної зарплатні люди змушені шукати роботу за кордоном. За різними підрахунками за межами України зараз працює до 7 млн. українських громадян, і чимало їх є носіями українського діалектного мовлення. Міграції перестають бути сезонними і перетворюються на постійні, що зумовило різкий відтік мовців із сільської місцевості. У зв’язку з цим різко зменшилася кількість сільського населення — основного носія і оберега народних говорів. По-третє, зменшення кількості носіїв діалектного мовлення, особливо критичне для Східної та Південної України, що спричиняє подекуди навіть появу «мертвих сіл», зумовлене також різким спадом народжуваності в Україні за останні кілька десятиріч. Так, наприклад, дані у словнику, зібрані з села Обжили Балтського району вже, власне, перейшли до розряду історичних, оскільки самого села практично не існує (залишилося кілька мешканців). Усе це змушує нас поквапитися з укладанням словників говорів. Стає очевидна їх величезна вартість, насамперед для науки. Словник розрахований не тільки на спеціалістів з діалектології, а й на широке коло філологів, вчителів української мови та літератури, студентів філологічних факультетів університетів, істориків, етнографів, краєзнавців і всіх, хто цікавиться живим українським словом.О.І.Бондарпрофесор, доктор філологічних наук^ ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО СЛОВНИК І БУДОВА СЛОВНИКОВИХ СТАТЕЙДо словника увійшли діалектні слова — загальні назви, зібрані на терені Одеської області. Це слова, які відрізняються від літературних на власне лексичному (^ ПÓФТА, ШПИНДИЛИК, ЯСІК), лексико-семантичному (БАЛÁДА, ЗАМАХÓРИТИ, КАМКÁ, ПАЛЯНИЦЯ), словотвірному (^ ДІДÉРА, ЛИЖУХ), морфологічному (БУКШІ, ЛЯДО, ПОЛУДРАБКИ), фонетичному (ГАХТÓБУС, ^ ИСТИК, ЩИКАТУРКА) рівнях, а також наголошенням (ЇЗДÓВИЙ, ПРИ́СКРИНОК) або комбінацією вказаних відмінностей (^ ГАЛЯНДРА, ГЛЯДИНА, КЛЬÓВАТИ). Обмежено представлена в словнику діалектна фразеологія.Матеріалом для словника послужили записи, зроблені у 132 населених пунктах Одеської області протягом 50 – 90-х рр. ХХ ст., а також протягом останнього десятиріччя.Словникова стаття побудована за такою схемою: реєстрове слово, стисла найнеобхідніша граматична інформація, стилістичні, почасти етимологічні позначки, тлумачення семантики, приклади-речення діалектного мовлення (за наявності ілюстративного матеріалу), назви населених пунктів, де записано дану лексему / перша назва села — джерело цього прикладу, в деяких випадках ідіоматика, а також перехресні посилання. Для передачі звуків у ілюстраціях використано спрощену фонетичну транскрипцію. При цьому укладачі дотримувалися таких правил:звуки [и], [ие] передано літерою и;звуки [еи], [е] передано літерою е; звуки [уо], [у] передано літерою у;звуки [оу] [о] передано літерою о;звук [ў] передано через літеру в;звуки [ĭ], [j] передано через літеру й.У реєстрових словах проставлено наголоси. Позначки наголошування відсутні лише у тих випадках, де виникали сумніви.Фонетичні варіанти лексем подано за окремими реєстровими словами з оформленням посилань.У деяких випадках подано етимологічні позначки, наприклад: рум. — слово, запозичене з румунської мови; (від рум.) — слово, утворене від румунського за допомогою українських словотворчих ресурсів. Жирним шрифтом у тлумаченнях семантики виділено слова, які є в реєстрі, поруч за загальними правилами подано особливості відмінювання (якщо випадки безсумнівні) і граматичні позначки, напр.:ВÁЛАХ, -а ч. Кастрований лошáк або баран.ВІТРЯК, -а ч. Широка дошка, прикріплена до рейок (лат) на причілку, що захищає очеретяний дах від вітру (с. Миколаївка, Овідіопольський р-н). Якщо до реєстрового слова подано кілька тлумачень семантики з посиланням тільки на один населений пункт, значить назва села стосується обох семем, напр.:ВИРЛО, -а с. 1. Дерев’яний важіль, за допомогою якого підіймають верхній камінь млина; 2. Товсте дишло в приводі кінської молотарки (с. Гетьманівка, Савранський р-н).Якщо у словниковій статті є другий приклад-ілюстрація, то він стосується лише першого села, вказаного далі в дужках, напр.:ВИТУШКА, -и ж. Пристрій для змотування ниток у клубки. С витушки мотовил’ники мотайут на клупки (с. Лізинка, Іванівський р-н); Мотайут’ на мотивило / ск’іл’ки нада // пйат’ пасом чи дес’іт’ // потом з того мітка кладут’ на ч’ітир’і качки на витушки (с. Лимани, Татарбунарський р-н; с. Дивізія, Саратський р-н) Другий приклад, якщо він є, стосується лише першого села.Якщо слово має різні граматичні форми, їх подано як окремі реєстрові слова з оформленням посилання, напр.:^ ВІЯ, -я с. Дишло воза, в який запрягають волів. У мене війа поламалос’а / шо мен’і тепер робити? (с. Обжили, Балтський р-н) див. також ВІЯ, -ї ж. Багатозначні слова подано за загальним правилом: у одній статті під цифровими номерами. Омоніми подано в окремих словникових статтях з правим горішнім індексом біля реєстрового слова, напр.:ГОРÁК1-2,ПАРÓК1-2 Синонімічні відношення між словами оформлені посиланнями на перше слово, подане у словнику див., при цьому друге третє і т.д. слова-синоніми не тлумачаться за відсутності семантичної різниці між ними, напр.: КÓЙКА, -и ж. див. КÓЇЦЬ До слова-синоніма, поданого за абеткою першим у словнику (за винятком, якщо слово-синонім має помітно більшу вживаність), оформлено посилання див. також на решту слів-синонімів. Якщо синоніми мають різницю у значенні, оформлено посилання пор., напр.:ДÉКО 1. Лист з бляхи, на якому печуть пиріжки; 2. Сковорода (с.Троїцьке, Любашівський р-н; с.Домниця, Котовський р-н) див. також ^ ЖÁРНИЧКА, ЖАРÓВНЯ, ПАТÉЛЬНЯ, РÓНДЕЛЬ, ЧАРÁ пор. ТАВÁ. Якщо лексема мала незначну відмінність у значенні за полісемії, притаманну окремим говіркам, то семему подано під тією самою цифрою і відділено умовним знаком *, ідіоматичні вислови подано після умовного знака , напр.:БАБÁЙКА, -и ж. Невеличке, товсте весло, яким гребуть тільки на поверхні води (м.Вилкове, Кілійський р-н; с.Маяки, Біляївський р-н; с.Матроска, Ізмаїльський р-н; с.Миколаївка, Овідіопольський р-н) Ñ сидíти на бабáйках Гребти бабáйками під час рибальства (м.Вилкове, Кілійський р-н) * Велике весло. Кóло лóтки бабáйка / берýт’ йійí тýд’і / кóли хот’áт’ скóро пливтú лóткуйу (м.Татарбунари). У деяких випадках ідіоматику подано в окремій словниковій статті за опорним словом, тоді знак відсутній, напр.:^ РИБÁЛИТЬ, -ю, -иш: рибáлить бродя Рибалити неводом в такий спосіб, що одне крилó невода тягне за собою човен напнутими парусами за вітром, а друге тягнуть рибалки по суші за линви лямами (м.Вилкове, Кілійський р-н); рибáлить гýрою Рибалити двома розпóрними неводами серед лиману (м.Вилкове, Кілійський р-н).Список умовних скорочень англ. англійськебезос. безособове дієсловоболг. болгарськебот. ботанічнедив. дивисьдит дитяче словодок. доконаний видекс. експресивнеж. жіночий ріджарг. жаргоннежарт. жартівливезаст. застарілезбірн. збірнезгруб. згрубіле здріб. здрібнілездріб.-пест. здрібніло-пестливезнев. зневажливеінш. іншомовнеірон. іронічнеітал. італійськеіхт. іхтіологіякул. кулінаріялайл. лайливеліс. лісівництвомн. множина молд. молдавськенезм. незмінюваненеол. неологізмнім. німецькеодн. однинаорн. орнітологіяперен. переноснепест. пестливепольськ. польськепор. порівняйприйм. прийменник присл. прислівникрос. російськерум. румунськес. середній рідспец. спеціальнесп.р. спільного родутесл. теслярствотехн. технічнетюрк. тюркськеу ролі ім. у ролі іменникафам. фамільярнефольк. фольклорнеч. чоловічий рідчаст. частка ^ Список населених пунктів, у яких було зібрано матеріал для словника Ананьївський р-н с.Долинськес.Дружелюбівка с. Жеребковес.Кохівкас. Мардарівка^ Балтський р-н м.Балта с.Гольма – Іс.Євтодіяс.Козацьке с. Коритнес. Лісничівкас.Немиринці / с.Немирціс.Немирівка / с.Немирівськес.Обжили / Обжилес.Оленівкас. Перельотис. Плоскес.Саражанка / с.Саражинкас.Ухожани с.Чернече^ Березівський р-нс.Добра Надіяс.Завадівкас.Петрівкас. Ряснопільс. ЧигиринБілгород-Дністровський р-н (Б-Дністровський р-н)с.Велика Мар’янівка / Великомар’янівкас.Монаші / с.Манашіс.Нова Царичанкас.Стара Царичанкас. Старокозаче с.Черкеси^ Біляївський р-нм.Біляївкас.Василівкас.Градениціс.Іллінка / с.Ільїнка с.Маяки с.Нерубайськес.Яськи Великомихайлівський р-нс.Переп’ятівка (кол. Цебриківський р-н)с. МихайлівкаІванівський р-н с. Білка с.Василівкас.ЛізинкаІзмаїльський р-нм.Ізмаїл смт.Суворовес.Броскас.Кислиця / с.Кисилицяс.Матроскас.Першотравневес.Саф’яни^ Кілійський р-н м.Кіліям. Вилковес.Десантне с. Трудовес.ШевченковеКодимський р-н с.Будеї, с.Грабове с.Калинівкас.Олексіївкас.Пиріжнас.Писарівкас.Семенівкас.Сербис.Слобідкас.Стримбас. Шершенці^ Комінтернівський р-н смт. Комінтернівське с.Любопільс.Олександрівка с.СвердловеКотовський р-н с.Глубочок / Глибочокс. Домницяс.Коси с.Мурованас.Станіславівка Красноокнянський р-н смт.Красні Окни с. Артирівкас.Довжанкас.Чорна Любашівський р-н смт.Любашівкас.Бобрик Другийс.Гвоздавкас. Демидівка с.Малий Бобрикс.Покровкас.Троїцькес. Ясенове^ Миколаївський р-н с.Антонюкис.Василівкас.СофіївкаОвідіопольський р-н м.Овідіопольс.Миколаївкас.Роксоляни / с.Роксолани^ Роздільнянський р-нс.Желеповес.Ново-Краснес.Карпівкас.Новосільціс. ШевченковеСавранський р-н смт. Саврань с.Байбузівкас.Бакша с.Гетьманівкас.Дубиновос.Дубкис.Канцеба / с. Концебас.Капустянкас.Неділково / с. Неділковес.Осичкис. Полянецькес. Слюсареве / с.Слюсарівка^ Саратський р-н с.Плахтіївка с. Ройлянка / с.Райлянка / с.Райлянис.Сергіївка Татарбунарський р-н м.Татарбунари с.Білоліссяс.Дивізія с.Жовтояри / с.Жовтий Ярс. Кочкувате / с.Кочковате / с.Кочковас.Лиманс. Нерушайс. Тузли^ Фрунзівський р-нсмт. Фрунзівка с.Адамівкас. Бирносово / с.Бірносовес. Давидівкас.Лаптєво Ширяївський р-нсмт. Ширяєво / смт.Ширяєвес.Жовтеньс.Мар’янівкас.Олександрівкас.Орджонікідзес. Сирітське Усього 132 населені пункти Одеської області^ Карта Одеської областіОбстежені населені пункти позначено червоним кружком ^ ПиріжнаШершенціОлексіївкаПисарівкаСтримбаСеменівкаОбжилеСофіївкаВасилівкаВасилівкаВасилівкаСвердловеВасилівка^ ЧеркесиМатроскаБроскаПершотравневеДовжанкаАртирівкаААБÁЗІЯ, -ї ж. Східний вітер. Колú дýйе абáз’ійа / то водú в Дунáйі б’íл’ше (м.Вилкове, Кілійський р-н).А-БÁЗЬ! Вигук, яким відганяють овець (с.Будеї, Кодимський р-н) див. також А-ДЄ! АРÁ! БИРЬ-БИРЬЯ! БРИ-ГÁЙДА! ГАЙДÁДЄ! ГЕРШ! ЛУЧ! ОДЛУЧ! ТИРС! ТПРС! ТПРУС! ТПРУСКИ! ТРЕШ! ТРИШ-ТРИШ! ЦКАЛЕ́!АБÁПОЛИ мн. Горизонтально розміщені дошки в загорожі (шириною від 30 до 40 см) Почипú р’аднó на обáполи / нихáй сóхне (с.Кочкувате, Татарбунарський р-н).ÁБЛА, -и ж. Линва від горішньої частини паруса до корми. ^ Перем’інит’ би аблу / а то не над’іжна (м.Вилкове, Кілійський р-н).АБЛÓНИЦІ мн. Ставні до вікон. Аблониц’і закривайуйуц’а на н’іч і запирайуц’а на принти / шоб н’іхто в хату ни зал’із. У нас аблониц’і надвірн’і (с.Олексіївка, Кодимський р-н).А-БИР! Вигук, яким відганяють овець, ягнят (с.Олександрівка, Комінтернівський р-н); ^ А-бир / куда л’ізиш (м.Татарбунари).ÁВА тюрк. Маленький каючок, з якого ловлять у Дністровському лимані áвочними сітками крупну рибу (с.Миколаївка, Овідіопольський р-н.)ÁВИ мн. Сіті, виготовлені з грубої нитки з вічками великого діаметру, якою ловлять з човника áва. Áви завждú двопóріжні (смт. Вилкове, Кілійський р-н); Áвами лóвл’ат’ т’íки вилúку рúбу (с.Миколаївка, Овідіопольський р-н; с.Роксоляни, Овідіопольський р-н).ÁВОЧНИЙ, -а, е Який стосується áва: áвочна сíтка див. ÁВИ, (с.Миколаївка, Овідіопольський р-н, м.Вилкове, Кілійський р-н).ÁВОЧНИК, -а ч. Рибалка, що ловить рибу з плавального засобу áва, áвочними сíтками (м.Вилкове, Кілійський р-н). АВСТРІЯК іхт. Світлого кольору бичок з несмачним м’ясом, що водиться на дні Дністровського лиману (с.Миколаївка, с.Роксоляни, Овідіопольський р-н).^ АВУША! див. А-КИШ! (с.Стримба, Кодимський р-н).ÁВУШНИЙ, -а, -е див. ÁВОЧНИЙ.ÁВЧИК, -а ч. див. ÁВОЧНИК (с.Миколаївка, с.Роксоляни, Овідіопольський р-н; м.Вилкове, Кілійський р-н).ÁВЧИКИ мн. Спосіб ловити рибу áвочними сітками (м.Вилкове, Кілійський р-н).А-ГÁЙ! Вигук, яким відганяють курей, гусей. ^ Агáй // Кудú пішлú (с.Дружелюбівка, Ананьївський р-н) див. також А-ГИЛЯ! А-ГИЛЬ! ГИЛЬ-ГИЛЯ! ГИШ! пор. А-ГАЙ-ГÁЙ! А-ГИЛЬ-ГИЛЬ!А-ГАЙ-ГÁЙ! Вигук, яким відганяють курей, курчат, коли відходять на велику віддаль, або попереджають про наближення небезпеки. А-гай-гáй / прокл’áті курчáта / захóд’ат’ далéко / шо і не розшукáйіш / а тут ше й ц’і шул’íки ц’íлий дéн’ крýт’ац’а (м.Татарбунари); Уз’ала пáлку та й а-гай-гáй на курéй (с.Лісничівка, Балтський р-н); * Вигук, яким відганяють хижих птахів (с.Лісничівка, Балтський р-н) пор. А-ГÁЙ!^ А-ГИЛЯ! див. А-ГÁЙ! Агúл’а / роскричáлис’а (с.Василівка, Миколаївський р-н; с.Лізинка, Іванівський р-н) див. також ПУЛЯ!А-ГИЛЬ! Вигук, яким відганяють гусей, качок. Агил’/ от б’íсов’і гýси / гет’ спаслú цибýл’у зелéну (м.Татарбунари) пор. А-ГИЛЬ-ГИЛЬ! див. також ПУЛЯ!А-ГИЛЬ-ГИЛЬ! Вигук, яким відганяють качок (с.Іллінка, Біляївський р-н) пор. А-ГИЛЬ! див. також А-КÁЧ! А-ТАСЬ! А-ГИШ! див. А-КИШ! (с.Роксоляни, Овідіопольський р-н; с.Ухожани, Балтський р-н; с.Осички, Савранський р-н).АГÓВ! див. ВВА! Агóв / раб’і / агóв (с.Лізинка, Іванівський р-н; с.Василівка, Миколаївський р-н).А-ГУШ! Вигук, яким відганяють лошат (с.Гетьманівка, Савранський р-н) див. також А-КÓСЬ! А-КУШ! А-СЬÓК! ГУТ! ГУЧÁ! ГУЧ-ГУЧ! 2.АДÉС, -у, ч. Одеса. Наш колхóс / пув’íс птúц’у продавáти в Адéс (с.Михайлівка, Великомихайлівський р-н).^ А-ДЄ! див. А-БÁЗЬ! (с.Чорна, Красноокнянський р-н).АДИ! в ролі вигука Дивись. Адú / адú пішóв Лáврик (с.Кочкувате, Татарбунарський р-н); Адú / ск’íл’ки йому не тулкýй / а в’íн свойé знáйе А-ГИЛЬ-ГИЛЬ! (м. Татарбунари).^ АДИСЬ див. АДИ. Адú / мéй / адúсь / ти п’ішлá / а корзúну забýла (м.Татарбунари).АДУКÁТ, -а ч. Адвокат. М’ій син рóбе адукáтом (с.Лісничівка, Балтський р-н).АЗІЯЦЬКИЙ, а, е згруб. Злий, поганий чоловік. А в’ін / аз’ійáц’кий / т’íл’ки пáкосц’і рóбе (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н).АКАРÓЗ, -у ч. бот. Виноградна хвороба, яка роз’їдає листки. Акарóз зóвсім замýчив виногрáд (с.Жовтень, Ширяївський р-н).^ А-КÁЧ! див. А-ГИЛЬ-ГИЛЬ! (с.Софіївка, Миколаївський р-н).АКÉТ! див. А-ТПРС! Акет // Не йіж сметани! (с.Гетьманівка, Савранський р-н).А-КÉЦЬ! див. А-ТПРС! А-КИШ! Вигук, яким відганяють курей (с.Гетьманівка, Савранський р-н); Акиш / акиш // ач йакá / гр’áтку розгриблá (с.Михайлівка, Великомихайлівський р-н; с.Мар’янівка, Ширяївський р-н; м.Татарбунари) див. також АВУША! А-ГИШ! А-УШ!А-КÓЗ! Вигук, яким відганяють овець і кіз. А-кóз // Шчо ти гризéш дéрево! (с.Дружелюбівка, Ананьївський р-н).АКÓЗЬ! Вигук, яким відганяють кіз. ^ Акóз’ / хал’éра тебé понéсла тудú (с.Лізинка, Іванівський р-н) див. також КÓЗА!А-КÓСЬ! див. А-ГУШ! (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський р-н).А-КÓТ див. А-КОТÁ! Акóт / здох би ти ше малéн’ким (с.Василівка, Миколаївський р-н).А-КОТÁ! див. А-ТПРС! (с.Стримба, Кодимський р-н).А-КУРА! Вигук, яким відганяють індиків (с.Жеребкове, Ананьївський р-н).^ А-КУТ! Вигук, яким відганяють телят (с.Стримба, Кодимський р-н) див. також А-КУТЬ! А-ЛУЧ! ЛУЧ-ЛУЧКИ! А-ЛУЧКИ! КУТЬ! КУТЬ-КУТЬ! ТПРУЧ!А-КУТЬ! див. А-КУТ! (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський р-н).А-КУШ! Вигук, яким відганяють коней, лошат (с.Неділково, Савранський р-н).АЛІВÁ, -и, ж. Халва. Йа ал’івý лýч’е л’ýбл’у / ч’íм канфéти (м.Татарбунари).АЛІГÁТІКА, -и, ж. Сорт винограду, аліготе. Ал’ігáт’іка дала вилúкий врожáй (с.Жовтень, Ширяївський р-н).^ А-ЛУЧ! див. А-КУТ! А-лýч / а-лýч у хлів (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н). А-ЛУЧÁ! див. А-ЛУЧКИ! (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н).А-ЛУЧКИ! Вигук, яким відганяють, відлучають теля від корови (с.Монаші, Б-Дністровський р-н) див. також ЛУЧА! пор. А-КУТ!АЛЬВÉРНА, -и ж. Столовий сорт винограду (с.Дивізія, Татарбунарський р-н).АЛЬВИЦІ мн. Цукерки (с.Десантне, Кілійський р-н).АЛЯ! див. Вигук, яким нацьковують собак. Ал’á / оз’мú йогó (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н) див. також ГИДЖÁ! ГИДЖЯ-ГИДЖЯ! ГОЙДЖЯ! ГУДЖА! ГУДЖÁ! ГУДЖЯ! ГУЛЯ! ҐУДЖЯ!^ АМБÁР ч. Місце в човні під дошками на кормі і на носі (чордаку). В кáжн’ій вилúк’ій лодк’і є два амбáри / чордакóвий і кормовий (м.Вилкове, Кілійський р-н) дв. також ЕМБÁР.АМБАРЕЦЬ, -я ч. Здрібн. до АМБÁР (м.Вилкове, Кілійський р-н).АМĖНДА рум. заст. Штраф. Ни пойíхав у байлúк / амéнда / робúв на пáску / амéнда (с.Кочкувате , Татарбунарський р-н); ^ Трéба ходúт’ на рáботу / а то ше амéнду накладýт’ (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н).АМЕНДУВÁТЬ заст. Штрафувати (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н).АНТИПКО, -а, ч. Чорт. А той антúпко куди пол’íз (с.Обжили, Балтський р-н).АНЦЕРÁДА італ. Рибальський непромокальний плащ (с.Маяки, Біляївський р-н; с.Миколаївка, Овідіопольський р-н) див. також ВИНЦАРÁДА, ВИНЦЕРÁДА.АНЦИХРИСТ, -а ч. перен. Зірвиголова, шибеник. Чогó це ти / анцихристу / б’íгайеш тут (с.Лісничівка, Балтський р-н).^ АНЧÁУС ч. іхт. Хамса (м.Вилкове, Кілійський р-н) див. також АНЧУГА, САРДĖЛЬ, СЕРДĖЛЬ.АНЧУГА, -и ж. див. АНЧÁУС (с.Миколаївка, Овідіопольський р-н).АНЮТКА, -и ж. жарт. Самогонка. Колúс’/ йак ни булó винá / то робúли ан’ýтку / самогонку с сáхаром (с.Лізинка, Іванівський р-н) див. також ЧИМИРÁ, ЧИМИРГÉС, ШПАГÁТІВКА, пор. БÓСА, ЗАПРИДУХ.А-ПУЛЬ! див. А-КУРА! (с.Слюсареве, Савранський р-н).АРÁ! див. А-БÁЗЬ! (с.Любопіль, Комінтернівський р-н).АРÁВА, -и ж. прост. Орава, юрма, натовп, гурт дівчат, хлопців, дітей, рідше людей взагалі, які ходять без певної мети. ^ За нéйу хлóпц’ів хóдит’ ц’íла арáва (с.Лісничівка, Балтський р-н) див. також ГИРИЛИЦЯ, ГИРЛИЦЯ, ҐИРИЛИЦЯ пор. ГЛОТÁ.АРГÍНІЯ, -ї ж. бот. Жоржина. Вс’о л’íто догл’адáла арг’íн’ійу/ то вонá цвúла (с.Лісничівка, Балтський р-н) див. також АРДÍНІЯ.АРДÍНІЯ, -ї ж. див. АРГÍНІЯ Майóри / ард’íн’ійа / бáрин’а / рáн’н’а з’íрка / áвстр’ійа / чéпчик (с.Долинське, Ананьївський р-н).АРНАВУТА, -и ж. Сорт ярої пшениці. Уже закóнчили с’іjати арнавýту (с.Лісничівка, Балтський р-н) див. також АРНАУТА.АРНАУТА, -и ж. див. АРНАВУТА Зрáзу у калхóз’і садúли арнаýту / а типéр ни сáд’ат’ (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н).АРТІЗÁН, -а, ч. Артезіанський колодязь. Типéр арт’ізáн йе / то дóбре / колúс’ помирáли бес водú (с.Лізинка, Іванівський р-н).АРТЄЛЬ, -і ж. 1. Колгосп; 2. Колектив з кількох рибалок, що разом ловлять рибу (м.Вилкове, Кілійський р-н). ^ АРШИН Міра довжини. Набрáла дéс’ат’ аршúн матéрійі (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н).АР’Я! див. А-БÁЗЬ! Арйá / кудá л’íзиш/ н’ікóли не л’íзе / кудá трéба / а кудá не трéба (м.Татарбунари; с.Олександрівка, Комінтернівський р-н).^ АСÁ! Вигук, яким відганяють свиней (с.Лісничівка, Балтський р-н) див. також АЦЮ! А-ЧУ! ГУДЖУ! ГУРЮ! ГУЧУ-ГУЧУ! КУЦЬО-КУЦЬО!АТÁВА, -и, ж. Трава, яка виросла на сінокосі вдруге (с.Василівка, Миколаївський р-н).АТАМÁН, -а ч. заст. Керівник артєлі рибалок (м.Вилкове, Кілійський р-н) див. також ОТАМÁН.АТАМÁНСЬКИЙ: атамáнське крилó заст. Половина невода, де працюють кілька рибалок на чолі з атамáном; атамáнський каюк заст. Великий човен, на якому працює атамáн і більша частина рибалок; атамáнські кодóли заст. Линви, якми тягнуть невід, де знаходиться атамáн (м.Вилкове, Кілійський р-н).АТАМАНУВÁТИ, -ýю, -ýїш заст. Керувати рибалками, риболовецькою артєллю (м.Вилкове, Кілійський р-н).А-ТÁСЬ! див. А-ГИЛЬ-ГИЛЬ! Атáс’ / здóхла п ти / атас’ (с.Лізинка, Іванівський р-н); Атáс’ / атáс’ / кудú п’ішлú (с.Михайлівка, Великомихайлівський р-н); * Вигук, яким відганяють качок. Тас’/ атáс’/ б’ісув’íр’і качкú / йак’і ненажерлив’і / хоч ск’іл’ки дай / з’ід’ат’ (м.Татарбунари; с.Адамівка, Фрунзівський р-н; м.Ананьїв; с.Мар’янівка, Ширяївський р-н).А-ТÁСЬ-А-ТÁС! див. А-ГИЛЬ-ГИЛЬ! (м.Ананьїв, Ананьївський р-н).АТІРÍНКА іхт. Дрібна риба, різновид хамси (м.Вилкове, Кілійський р-н).^ А-ТПРС! Вигук, яким відганяють котів (с.Байбузівка, Савранський р-н) див. також АКÉТ! А-КÉЦЬ! А-КОТÁ! КАЦ! КОТÁ! ПРЕСЬ! ТИРС-ТИРС! ТПРУС-КÁЦ!А-СЬÓК! див. А-ГУШ! (с.Новосільці, Роздільнянський р-н).А-УШ! Вигук, яким відганяють курей і курчат (с.Михайлівка, Великомихайлівський р-н) див. також А-КИШ!АХÁНИ мн. Риболовецька снасть, спеціальні пастки з сіток, якими ловлять червону рибу (м.Кілія, Кілійський р-н; м.Вилкове, Кілійський р-н) див. також НÉВІД: ставнúй нéвід пор. СТАВНИК.А-ЦÉРА! див. А-БИР! (с.Слобідка, Кодимський р-н).А-ЦИРА! див. А-БИР! (с.Слобідка, Кодимський р-н).А-ЦÍБА! Вигук, яким відганяють собак ББÁБА, -и ж. Збиті докупи два покоси трави. Так косять отаву, малу травку, щоб швидше можна було потім зібрати її (с.Будеї, Кодимський р-н).БАБÁЙКА, -и ж. Невеличке, товсте весло, яким гребуть тільки на поверхні води (м.Вилкове, Кілійський р-н; с.Маяки, Біляївський р-н; с.Матроска, Ізмаїльський р-н; с.Миколаївка, Овідіопольський р-н) Ñ сидíти на бабáйках Гребти бабáйками під час рибальства (м.Вилкове, Кілійський р-н) * Велике весло. Кóло лóтки бабáйка / берýт’ йійí тýд’і / кóли хот’áт’ скóро пливтú лóткуйу (м.Татарбунари).БАБÁНА, -и ж. рум. або молд. Стара вівця, що вже не може паруватися. Тóйі нид’íл’і продáв бабáну на мн’áсо (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський р-н); ^ Ц’а в’івц’á уже бабáна (с.Велика(с.Саражинка, с.Лісничівка, Балтський р-н; с.Дубки, Савранський р-н; с.Олексіївка, Кодимський р-н) див. також ПІШÓ! ПУШЛÓ! ПУШЬÓ! ЦИБА! ЦÍБА! ЦУК!^ АЧ-ÁЧ! Вигук, яким відганяють поросят (с.Чорна, Красноокнянський р-н) див. також КУЦЬО-КУЦЬО!А-ЧУ! див. АСÁ! А-чý / а-чý на долúну пáстис’ (с. Дружелюбівка, Ананьївський р-н); Ачý! / ввес’ горóт пирирúла / прокл’áта (с.Михайлівка, Великомихайлівський р-н); Ачý / гачý / кудú л’íзите / пр’áмо з н’іг звáл’ат’ / не дадýт’ насúпат’ зернá у корúто (м.Татарбунари); с.Василівка, Миколаївський р-н; с.Лізинка, Іванівський р-н; с.Бузинове, Іванівський р-н; с.Олексіївка, Кодимський р-н; с.Мар’янівка, Ширяївський р-н).АЦЮ! див. А-СÁ! Ац’ý / всп’íйіш найíс’а (с.Лізинка, Іванівський р-н).Мар’янівка, Б-Дністровський р-н); ^ Продáм оц’ý бабáну / бо ужé мáло з нéйі тóлку / п’ідé на зар’íз (м.Татарбунари).БАБÉРА, -и ж. згруб. Баба; вживається на означення негативного ставлення до жінки (с.Лаптєво, Фрунзівський р-н; с.Маяки, Біляївський р-н; с.Лізинка, Іванівський р-н).БАБÉШКА, -и ж. Жіноча кофта вільного крою, яку носили ще до революції. ^ Тепéр бабéшок не нóс’ат’ (с.Кислиця, Ізмаїльський р-н; с.Шевченкове, Кілійський р-н; с.Лісничівка, Балтський р-н).БАБИ, -ів мн. Сорт груш. Смачн’í / соковúт’і бабú дивúлис’ з дéрева на Микóлу (с.Жовтень, Ширяївський р-н).^ БÁБИН: бáбині зýби мн. Якірці (м.Біляївка, Біляївський р-н); бáбині вóші, -их -ей, мн. Цупкі, дрібеньнькі реп’яшки. В’ід бáбиних вошéй не мóжна в’ід’ібрáтис’ (с.Жовтень, Ширяївський р-н).БÁБКА1, -и ж. кул. Їжа, виготовлена з відвареної локшини і яєць. Бáбку рóбл’ат’ так: одвáруйут’ лапшý / бйут’ в нéйі йáйц’а і запікáйут’(с.Любопіль, Комінтернівський р-н).БÁБКА2, -и ж. Металевий прилад для клепання коси. Бáбка – це такá тóвста зал’із’áчка / на йакý кладýт’ косу і клипáйут’ (с.Любопіль, Комінтернівський р-н; с.Дивізія, Татарбунарський р-н; с.Нова Царичанка, Б-Дністровський р-н); У косовúц’у бáбку в поле берéм (с.Концеба, Савранський р-н).БÁБКА3, -и ж. бот. Степова рослина, подорожник ланцетний (лат. plantago banceolata). Бáбка мáйе шірóке лúсц’а / кладýт’ йогó до ран (с.Василівка, Миколаївський р-н); Приклáла бáбку до рáни/ полéгшало зрáзу (с.Лісничівка, Балтський р-н).БАБКИ мн. іхт. 1. Бички (риба) (с.Черкеси, Б-Дністровський р-н); 2. див. БÁБКА3 (с.Черкеси, Б-Дністровський р-н); 3. -ів Різновид грибів, маслюки. Йак прийíде д’ід з пóл’а/ бýде бáбки йíсти (с.Лісничівка, Балтський р-н).БÁБЛЯТИСЯ екс. Ковирятися, перебирати, коверзувати. Шо ти тáм так дóвго бáбл’аjіс’а кóло тóго вýха (м.Татарбунари; с.Кохівка, Ананьївський р-н).БАБНИК, -а ч. Стільчик, на якому укріплена бабка для клепання коси (с.Саф’яни, Ізмаїльський р-н).БАБÓЙ, -я ч. молд. Дерев’яний виступ у човні. Кáжна рибáл’с’ка лóтка мáйе читир’і бабóйі / два в перéдній і два в зáдній чáсті; У час лóву до бабóйів привйáзують сíті (с.Миколаївка, Овідіопольський р-н; м.Вилкове, Кілійський р-н). На стойáнках за бáбойі привйáзуют’ шéйму бýрки, шоб лóтку не однéсла водá (м.Вилкове, Кілійський р-н) чордакóвий бабóй Дерев’яний виступ у передній частині човна; кормовий бабóй Дерев’яний виступ у кормовій частині човна (м.Вилкове, Кілійський р-н).^ БАБУВÁТИ, -ую, -уєш Бути повивальною бабкою. Знáйу / знáйу / йа бабувáла тод’í в н’óйі (с.Лізинка, Іванівський р-н).БАГÁ, -ú ж. рум. Виноградник Нáша багá цей год дáла велúкий урожáй виногрáду (м.Татарбунари; с.Матроска, Ізмаїльський р-н; с.Десантне, Кілійський р-н; с.Дивізія, Татарбунарський р-н).БАГАТЮРА згруб. Дуже багатий чоловік. Такúй жáдний отóй багат’ýра / зажирáйе / нáч’е спрáвд’і у йóго недостáток (м.Татарбунари; с.Калинівка, Кодимський р-н).БÁГИ заст. див. БАГÁ П’ішлú бáги сапáт’ (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н).БАГÓР, -грá ч. техн. Прилад, яким витягують велику рибу із снасті. ^ Багор такий з двома кручками / дл’інним держаком // Ним вилúку рúбу берýт’ с снаст’і (с.Любопіль, Комінтернівський р-н); Ми без багрá вз’али б’ілýгу (м.Вилкове, Кілійський р-н).БАДÉГА, -и ж. Місце, в якому продають вино. Та бадéга забрáла багáто гроший (с.Лізинка, Іванівський р-н).БÁДІКА, -и ч. молд. Старший брат. Ти мéн’ша і трéба вс’ігдá слýхат’ бад’íку / бо в’ін стáрший (м.Татарбунари; с.Першотравневе, Ізмаїльський р-н).БÁДЯ, -і ч. молд. 1. Чоловік старшої сестри, старший брат. Скажи бад’і / най прийдут до нас зáвтра в гóсц’і (с.Олексіївка, Кодимський р-н); 2. Найстарший брат. Пéрвим жéниц’а бáд’а / а пóсл’а ус’і остал’н’í (м.Татарбунари; с.Лиман, Татарбунарський р-н; с.Шершенці, Кодимський р-н; с.Першотравневе, Ізмаїльський р-н; с.Дивізія, Татарбунарський р-н).БАДЯ, -і ж. Велике дерев’яне відро біля криниці з журавлем, цебро. (с.Коси, Котовський р-н). ^ Бад’ойу диривл’ануйу і журавл’ом т’агнут воду. До журавл’а і до бад’і прикр’іплений ланцух (с.Доли