Аналіз системи “Blооmberg” та його застосування в банківській сфері Зміст Вступ...……………………………………………………………………………….................. 1. Теоретичні аспекти операцій із цінними паперами в комерційних банках...………........... 1. Поняття, види, класифікація та порядок випуску цінних паперів...……................... 1.2 Характеристика основних банківських операцій із цінними паперами..…................. 1.3 Функції банку на ринку цінних паперів як реєстратора та зберігача..…….................... 1.4 Здійснення фінансового моніторингу професійними учасниками ринку цінних паперів………………………………… 1. Державне регулювання випуску та обігу цінних паперів...…......................................... 2. Аналіз операцій із цінними паперами ЗАТ «Альфа-Банк»...………………..................... 2.1 Організаційно - економічна характеристика діяльності ЗАТ «Альфа-Банк».................. 2.2 Аналіз операцій ЗАТ «Альфа-Банк» з векселями та сертифікатами...…..................... 2.3 Аналіз тарифної політики та застосування технічних коштів при послугах реєстратора цінних паперів у ЗАТ «Альфа-Банк»...………….................................................... 2.4 Аналіз організації діяльності зберігача цінних паперів ЗАТ «Альфа-Банк».................... 3. Застосування системи “Blооmberg” при оптимізації інвестиційного портфеля цінних паперів ЗАТ «Альфа-Банк».……………………………………….............................. 3.1 Характеристика системи “Blооmberg” як інструмент управління портфеля цінних паперів...………………………………………………………………………….......................... 3.2. Математичне моделювання оптимізації портфеля цінних паперів ЗАТ «Альфа-Банк» зі застосуванням системи “Blооmberg”...…………………………………………….................................... Висновок...…………………………………………………………………………...................... Список використаної літератури...…………………………………………………………....................... Додатки..………………………………………………………………………............................ВСТУПНа Україні йде процес інтенсивного формування фондового ринку. Підсумком масової приватизації стало створення нових економіко-правових механізмів та інституціональних структур: корпоративного сектора економіки, біржового та позабіржового ринків цінних паперів. Усе більше підприємств України використовують у своїй діяльності цінні папери - з метою одержання доходу, залучення додаткових, у тому числі позикових, коштів, здійснення розрахунків. З іншого боку, цінні папери - це особлива форма існування капіталу, відмінна від його товарної, продуктивної, та грошової форм, що може передаватися замість нього самого. Суть його полягає в тому, що у власника сам капітал відсутній, але є усі права на нього, які зафіксовані у формі цінного папера. Тобто, цінні папери є різновидом так званого фіктивного капіталу, та в умовах швидкоплинності, високого ступеня ризику господарських операцій, складності фінансового становища більшості суб'єктів господарювання існує об'єктивна необхідність в одержанні достовірної інформації про їхню наявність у банку, їхньої вартості та руху, законності ведення операцій з ними. Помилки та перекручування при обліку операцій із цінними паперами у випадку їхньої істотності можуть значно вплинути на вірогідність бухгалтерської звітності та нанести значний матеріальний збиток економічному суб'єкту. Автоматизація банківських технологій у нашій країні пройшла кілька етапів свого розвитку. Спочатку це були досить прості програмні продукти, які автоматизували окремі аспекти банківської діяльності на базі традиційних СУБД. Процес автоматизації банківських технологій перейшов на новий етап наприкінці 80-х початку 90-х років. Це прямо пов'язане з банківською реформою 1989 року, коли на ринку банківських послуг з'явилися комерційні банки. З розвитком фінансового й фондового ринків сфера діяльності КБ розширювалася, зріс і обсяг переробляємої информации. У нових умовах став неминучим перехід до комплексної автоматизації банківської діяльності. У чинність розходження банків по розмірах, структурі, використовуваній методології, тобто всіх тих параметрів, які, у першу чергу, характеризують банк як об'єкт додатка інформаційних технологій, розширилося коло використовуваних ними АБС. На ринку програмних засобів банківських технологій з'явилися організації постачальники, такі як, ' Програм банк ', ' Інверсія ', ' Асофт ', ' Rstyle ', 'Diasoft ' та інші, які почали активно задовольняти наявний попит. Вибір банками тих або інших систем автоматизації зв'язани, як правило, зі співвідношенням ціна - надійність - продуктивність. Багатьом банкам, що мають різнорідний комп'ютерний парк, широку мережу філій і відділень, доводиться вирішувати проблему не тільки власної мережної інтеграції, але переходити на планування всієї системної інфраструктури інформаційної технології. В інфраструктурі варто виділити п'ять складових: -інформаційне забезпечення; -технічне оснащення; -програмні засоби; -системи зв'язку й комунікації (внутрішні й зовнішні ); -системи безпеки, захисту й надійності. Склад інформаційного забезпечення, та його організація визначаються складом поставлених перед банком завдань. До традиційного для будь-якого банку завданням ставиться операційна (розрахунково-касова) діяльність. Автоматизація цієї ділянки роботи може вирішити багато проблем більшості малих і середніх банків на сьогоднішній день. При такому підході банківська технологія будується на програмному продукті 'Операційний день банку' (ОДБ). Він містить у собі такі програми, як 'Ведення банківських договорів', 'Платіжні доручення', 'Каса', 'Ведення неторгових операцій', 'Ведення перекладних операцій' та інші. Для забезпечення комплексності автоматизації банківської діяльності потрібен ряд важливих програмних засобів, що дозволяють оцінити стан банку на будь-який момент часу, вести швидкісний обмін інформацією зі своїми філіями та відділеннями, а також з іншими банками, здійснювати рознесення сум по кореспондентських рахунках, їхню обробку та інші функції. Сюди можна віднести так звану систему ’Клієнт банк’, що дає можливість клієнтові банку здійснювати платежі та проводити інші операції, минаючи операціониста не виходячи зі свого офісу. Крім традиційних напрямків у комплексну систему організації діяльності органічно повинне входити рішення таких завдань, як автоматизація роботи із цінними паперами, дилинг, біржові операції, організація міжбанківського обміну електронними копіями документів, аналітична оцінка діяльності банку та його клієнтів. Рішення комплексних завдань автоматизації можливо лише із залученням сучасних програмно апаратних коштів. Тому зараз намітилася тенденція придбання банками потужних комп'ютерів і розвиненого ПО, прикладом якого виступає система “Bloomberg”. Актуальність обраної теми полягає в тому, що сьогодні, в умовах ринкової економіки, що розвивається, усе більше зростає інтерес до питань операцій комерційних банків із цінними паперами, а так само застосування закордонного досвіду при використанні операцій з ними. Успішне становлення цієї сфери діяльності банків поряд зі становленням інфраструктури фондового ринку має величезне значення для доль ринкової економіки в Україні. Від діяльності банків на фондовому ринку виграють не тільки керівництво та акціонери, але також їхні контрагенти та позичальники, жителі та підприємства регіону, де функціонують банки, їх приватні та корпоративні клієнти, а в підсумку - все суспільство в цілому. Інтерес до діяльності українських банків на фондовому ринку пов'язаний з тим, що успішний розвиток діяльності банків по операціях із цінними паперами поряд зі становленням інфраструктури фондового ринку має величезне значення для становлення ринкової економіки. Банки об'єктивно виконують важливу роль регулювання та перерозподілу вступників на фондовий ринок основних інвестиційних ресурсів, сприяючи розміщенню останніх у найбільш ефективні та перспективні галузі промисловості та сфери послуг. Об'єктом дослідження є ЗАТ «Альфа-Банк», що здійснює операції із цінними паперами на внутрішньому та зовнішньому ринках України, що беруть участь у проведенні інвестиційної промислової політики та активно працюють із населенням на регіональному рівні. Предметом дослідження є механізм здійснення управлінської діяльності комерційних банків в області операцій із цінними паперами. Метою даного дослідження є розкриття сучасного змісту механізму управління операціями комерційного банку із цінними паперами та впровадження в цей процес передового закордонного досвіду. Мета дослідження припускає рішення наступних завдань: - сформулювати теоретичні аспекти управління операціями комерційних банків із цінними паперами в умовах економіки України; - провести аналіз операцій із цінними паперами на прикладі ЗАТ «Альфа-Банк»; - дати організаційно-економічну характеристику об'єкта дослідження; - розкрити основні напрямки діяльності ЗАТ «Альфа-Банк» в галузі політики управління портфелем цінних паперів; - розробити оптимальний портфель цінних паперів ЗАТ «Альфа-Банк» за допомогою економіко-математичного моделювання, алгоритм якого закладений у передовий фінансово-аналітичній системі “Blооmberg”. Питанням управління цінними паперами в банках та оптимізації портфеля цінних паперів займалися такі сучасні вчені як Лаврушин, Батраков, Бєлоглазова, Ачкасов. У процесі проведення дослідження використовувалась теоретична та методологічна література, монографії, статті, публікації, науково-практичні вишукування вітчизняних авторів в сфері «досліджуваної проблеми», статистичні дані.^ 1 Теоретичні аспекти операцій із цінними паперами в комерційних банках1.1 Поняття, види, класифікація та порядок випуску цінних паперівЦінні папери - необхідний атрибут ринкового господарства. Раніше, у державній економіці, оборот цінних паперів по необхідності був надзвичайно збіднений та представлений в основному державними цінними паперами - облігаціями, пред'явницькими ощадкнижками та акредитивами державних трудових ощадних кас, що виграли лотерейними квитками, а в розрахунках між юридичними особами міг використовуватися рахунковий чек. З переходом до ринкової економіки обіг цінних паперів зріс, став формуватися їхній ринок. Однак головна увага при цьому була приділена так званим "інвестиційним" цінним паперам - акціям та облігаціям приватних комерційних структур. У майновому обігу є багато різновидів цінних паперів досить специфічного призначення. Так, у посвідчення приймання вантажу в договорі морського перевезення перевізник становить та видає відправникові вантажу коносамент, що є цінним папером та існує в цілому ряді різновидів. Цінними паперами можуть бути варранти - свідоцтва про наявність певної партії товару на складі в професійного зберігача, які виконують також роль товаророзпорядчого документа, заставні та оформлення іпотеки [4, с. 92]. У Законі України “Про цінні папери та фондовий ринок” міститься визначення цінного папера як строго формального документа, що засвідчує майнові права, здійснення або передача яких можливі тільки при пред'явленні цього документа. З цього слідує, що цінний папір являє собою, по-перше, документ, що засвідчує певне майнове право (вимоги сплати певної грошової суми, передачі певного майна). У ньому міститься інформація про суб'єкта цього права та про зобов'язану особу. По-друге, мова йде саме про документ, тобто офіційний запис, виконаний на паперовому носії та що має строго визначену форму та обов'язкові реквізити. Відсутність хоча б одного з реквізитів або порушення зазначеної форми тягне незначність паперу. По-третє, цей документ нерозривно пов'язаний із втіленим у ньому майновим правом, тому що реалізувати це право або передати його іншій особі можна тільки шляхом відповідного використання самого цього документа. Інакше кажучи, використання такого документа або його передача рівносильні використанню або передачі вираженого ним права. Так само неприпустима відмова від виконання по цінному папері з посиланням на відсутність підстави, за якою його видано, або на його недійсність (наприклад, на безкоштовність позики, у посвідчення якої виданий цінний папір, на визнання недійсним договору про відчуження майна, що є предметом виконання за цінним папером). Отже, зобов'язанна особа повинна зробити виконання по цінному паперу, упевнившись лише в наявності в ній необхідних реквізитів, а його власник може не перевіряти підстави, по яких вона видана, цілком довірившись його формальним ознакам. Така властивість цінного папера називається публічною вірогідністю.вырезано Іменний цінний папір на відміну від пред'явницької володіє двома важливими властивостями. По-перше, завжди відомий його власник, а по-друге, оскільки в чинність першої його властивості всі операції з ним звичайно підлягають фіксації, реєстрації, остільки ці операції стають доступними для оподатковування з боку держави. Пред'явницький цінний папір у певних ситуаціях теж фактично перетворюється в іменний. Це пов'язане із процесами зберігання пакетів таких паперів, наприклад, у комерційних банках та перетворенням останніх у представників власників пред'явницьких цінних паперів. Зданий на зберігання в банк на описаних умовах пред'явницький папір має конкретного власника, що уклав відповідний договір із цим банком, а виходить, по суті він перетворився в іменний з погляду правових відносин. Безпаперовий цінний папір - це завжди іменний папір, тому що в електронній пам'яті він зареєстрований на певну юридичну або фізичну особу. Однак перехід від паперової до безпаперової форми неминуче супроводжується тим, що, з одного боку, цінний папір може втрачати деякі свої властивості, пов'язані саме з його матеріальним носієм, а з іншого боку - здобувати нові якості, які виникають в силу його "електронного" характеру [9, с. 42]. У цьому сенсі можна сказати, що паперова та безпаперова форми - це не просто форми, а стадії розвитку цінного папера, це перехід однієї якості в іншу. Безпаперовий цінний папір - це не той же саме, що традиційний цінний папір у вигляді певного паперового бланка (пред'явницького або іменного). Суворо визначаючи, це вже не цінний папір, а електронна форма обліку власників капіталу, що володіють заздалегідь позначеними правами та відповідними зобов'язаннями стосовно користувача цього капіталу. Завдяки безпаперовій формі володіння капіталом ще більше формалізується: фізичне володіння (спочатку у вигляді грошового капіталу, потім у паперовій формі) перетворюється в облікове, у вигляді електронних записів. Фізичне відділення капіталу від його власника завершується саме в безпаперовій формі цінного папера. Поняття "безпаперовий цінний папір" добре відображає, звідки відбуваються "електронні" права та їхні головні властивості, оскільки останні ведуть свій початок від паперової форми. Якщо під цінним папером розуміти тільки цінний папір у паперовій формі, то для безпаперової форми треба було б увести в обіг якесь нове поняття, але це спричинило б за собою необхідність нових визначень для конкретних видів цінних паперів ("електронних" акцій, облігацій). Практика поки не йде цим шляхом, оскільки безпаперова форма цінного папера ще не виявила належною мірою істотної змістовної відмінності від своєї попередниці - паперової форми. Цінним папером є документ, що засвідчує з дотриманням установленої форми та обов'язкових реквізитів майнові права, здійснення або передача яких можливі тільки при його пред'явленні. З передачею цінного папера переходять всі засвідчувані нею права в сукупності [2, с. 5]. Варто розрізняти два види прав, пов'язаних із цінним папером. З однієї сторони цінний папір є майном (річчю), об'єктом угод та на ньому можуть виникати права власності або інші речові права (господарського ведення, оперативного управління), це так зване «право на папір». З іншого боку, цінний папір визначає та фіксує права власника цінного папера (кредитора) стосовно особи, що выпустили папір, це називане право з паперу. Право, засвідчене цінним папером, може бути переуступлено іншій особі шляхом його передачі.вырезано Акції. У законі «Про ринок цінних паперів» дається наступне визначення: «Акція - емісійний цінний папір, що закріплює права його власника (акціонера) на одержання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивидендів, на участь в управлінні та на частину майна, що залишається після його ліквідації». Власників (акціонерів) можна розділити на: фізичних (часток, індивідуальних); колективних (інституціональних); корпоративних. Акції мають наступні властивості: Акція - це титул власності, тобто власник акції є співвласником акціонерного товариства із витікаючими з цього правами; Для акції характерна обмежена відповідальність, тому що акціонер не відповідає по зобов'язаннях акціонерного товариства; Для акції характерна неподільність, тобто спільне володіння акцією не пов'язане із розподілом прав між власниками; Акція не має строку існування, тобто права власника акції зберігаються доти, поки існує акціонерне товариство; Акції можуть розщеплюватися та консолідуватися. При розщепленні одна акція перетворюється в трохи. При консолідації число акцій зменшується. Залежно від порядку володіння, акції можуть бути іменні та не пред'явника.вырезано місце платежу; вказівка місця та дати складання; підпис векселедавця. До обов'язкових реквізитів простого векселя ставляться: найменування «векселя», включене в текст документа та написане мовою документа; зобов'язання оплатити певну суму грошей; вказівка строку платежу; вказівка місця платежу; найменування одержувача платежу, якому або наказу якого він повинен бути зроблений. Вексель може бути переданий по індосаменті. Індосамент - це передатний напис на зворотному боці векселя. Індосамент фіксує перехід права вимоги за векселем від однієї особи до іншої. Не допускається передача частини суми векселя, тобто частковий індосамент. Індосант відповідає за акцепт(акцепт - згода оплатити вексель на користь векселедержателя, що пред'явив вексель до оплати) та платіж. Однак, він може та зняти із себе відповідальність, якщо вексель індосується із застереженням «без обігу на мене».вырезано що дотримуються банковського законодавства та нормативних актів НБУ; резерви, що мають, на можливі втрати по позичках відповідно до вимог НБУ; що мають резервний фонд у розмірі 15% від фактично оплаченого статутного фонду. Обіг депозитних та ощадних сертифікатів здійснюється на підставі загальних норм цивільного права. Строк обігу депозитного сертифіката не може перевищувати 1 року, а ощадного - 3 років. При цьому сертифікати на можуть бути за розрахункові або платіжні кошти за продані товари або надані послуги. Поступка права вимоги по сертифікатах на пред'явника здійснюється простим врученням цього сертифіката. Поступка права по іменному сертифікаті оформляється двосторонньою угодою особи, що уступає свої права, та особи, що здобуває ці права [17, с. 108]. У наступному пункті даної глави буде розглянута характеристика операцій комерційних банків із цінними паперами.^ 1.2 Характеристика основних банківських операцій із цінними паперамиБанки здійснюють на ринку цінних паперів діяльність як фінансових посередників та професійних учасників. Як фінансові посередники банки здобувають цінні папери з метою витягу доходів по них або управління іншими компаніями при придбанні контрольного пакета акцій цих компаній, а також здійснюють власні емісії цінних паперів з метою одержання додаткових власних коштів. Як професійні учасники банки здійснюють брокерську та дилерську діяльність; діяльність по розміщенню та управлінню цінними паперами; депозитарну діяльність. Порядок та умови здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів у даний момент установлюється законом України від 22 квітня 1996 року «Про ринок цінних паперів» та регулюється «Положенням про порядок ліцензування різних видів професійної діяльності на ринку цінних паперів», затвердженим Постановою НБУ №26 від 19 вересня 2004 року. У більшості країн банки грають на ринку цінних паперів найважливішу, ключову роль. У цілому операції комерційних банків представлені в додатку А.вырезано Банки можуть із доручення векселів або трасанту провадити платежі у встановлений строк. Банк на противагу інкасируванню векселів є не одержувачем платежу, а платником. Призначення платником за векселем якої-небудь третьої особи називається доміціляцією, а такі векселі - доміцілірованими. За дану операцію банки звичайно стягують певну комісію. У ході проведення операцій з векселями комерційні банки акумулюють значну кількість векселів. При правильному веденні облікових операцій вексельний портфель є для банку надійною статтею його активу, більш стійкої, ніж інші цінні папери, наприклад, акції. Іншим достоїнством векселів є точно встановлена ліквідність по строках. Ринок векселів складається із двох частин: ринку банківських та корпоративних векселів. До кризи частка та обсяг ринку банківських векселів був набагато суттєвим, багато банків почали випробовувати серйозні проблеми, та ринок банківських векселів звузився. Для нормального функціонування ринку векселів потрібна альтернатива, що забезпечує перелив капіталу з одного сектора фінансового ринку в іншій. Сьогодні привабливі тільки короткострокові вкладення у векселі, тому що немає альтернативи та можливості прогнозувати курс долара на тривалий строк. Операції під заставу цінних паперів Застава цінних паперів - активно розвивається на вітчизняному кредитному ринку операція. Слід зазначити та зростаючий інтерес банків до операцій, пов'язаних із заставою. Відповідно до законодавства України заставою визнається договір про заставу, за умовами якого закладене майно (цінні папери) передається заставоутримувачеві у володіння. У договорі застави повинне бути передбачене право банку - кредитора самостійно, з доручення заставника реалізувати закладені цінні папери та із суми виручених коштів сплатити борг кредиторові, що належать відсотки, а також відшкодувати видатки по стягненню заборгованості.вырезано^ 1.3 Функції банку на ринку цінних паперів як реєстратор та зберігачаНа підставі Положення “Про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів”, затвердженого Рішенням ДКЦПФР № 60 від 28.05.1998 р. при реорганізації підприємства в акціонерне товариство або при проведенні приватизації державного підприємства, статутний фонд створюваного суспільства ділиться на певну кількість акцій рівної номінальної вартості. У процесі розміщення цих цінних паперів відбувається їхній розподіл між юридичними та фізичними особами - власниками іменних цінних паперів. Для обліку акціонерів, що належать їм акцій та їхнього руху створюється реєстр власників іменних цінних паперів. Емітент має право доручити ведення реєстру випущених ним цінних паперів реєстратору шляхом укладення договору на обслуговування системи реєстру. Вибір реєстратора й рішення про передачу реєстру власників іменних цінних паперів, у тому числі й рішення, про зміну реєстратора приймається загальними зборами акціонерів емітента. Слід зазначити, що емітент сам може вести свій реєстр у випадку, якщо кількість власників іменних цінних паперів не перевищує 500 власників. У разі перевищення в реєстрі вказаної кількості власників цінних паперів, емітент зобов'язаний протягом 30 календарних днів укласти з реєстратором договір на обслуговування системи реєстру. Якщо у вказані терміни рішення про передачу ведення реєстру новому реєстратору не може бути ухвалений загальними зборами акціонерів, виконавчий орган емітента (правління) за узгодженням із наглядовою радою, приймає рішення про вибір тимчасового реєстратора і передачі йому ведення реєстру до ухвалення рішення про вибір нового реєстратора на найближчих загальних зборах акціонерів. Передача системи реєстру оформляється актом приймання-передачі, після підписання якого всю відповідальність за ведення системи реєстру несе реєстратор.вырезано Відповідальність Зберігача за зберігання цінних паперів відокремленим та/або колективним способом визначається у відповідності з чинним законодавством у договорі про відкриття рахунку в цінних паперах або в депозитарному договорі. ^ 1.4 Здійснення фінансового моніторингу професійними учасниками ринку цінних паперівЗ метою забезпечення належного виконання Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом" професійні учасники фондового ринку (далі - суб'єкти) призначають працівника, відповідального за проведення фінансового моніторингу (далі - відповідальний працівник). Відповідальний працівник є особою, на яку покладається координація діяльності із проведення суб'єктом заходів фінансового моніторингу. Відповідальний працівник призначається керівником суб'єкта, є незалежним у своїй діяльності та підзвітним тільки керівникові суб'єкта. На час відсутності відповідального працівника або неможливості виконання покладених на нього обов'язків може бути призначена особа, що виконує його обов'язку. На зазначену особу поширюються права, обов'язки та вимоги, установлені для відповідального працівника. У випадку недоцільності введення окремої посади відповідальним за проведення фінансового моніторингу може призначатися керівник суб'єкта. З урахуванням особливостей організаційної структури суб'єкта може бути створений окремий структурний підрозділ з питань проведення фінансового моніторингу. Зазначений підрозділ функціонує відповідно положенню про цей структурний підрозділ, що затверджується керівником суб'єкта. У випадку створення суб'єктом спеціального підрозділу з питань проведення фінансового моніторингу керівником цього підрозділу є відповідальний працівник. При здійсненні фінансового моніторингу відповідальний працівник у межах своєї компетенції самостійно приймає рішення. Посадова інструкція відповідального працівника затверджується керівником суб'єкта. вырезано Рішення про передачу інформації приймає відповідальний працівник відповідно до діючого законодавства. Якщо в працівників суб'єкта виникають мотивовані підозри, які фінансова операція здійснюється з метою легалізації (відмивання) доходів, інформація про таку операцію надається (державною мовою) у Держфінмоніторинг України. Суб'єкт зобов'язаний негайно (відразу по виявленню) повідомити в Держфінмоніторинг та правоохоронні органи про фінансову операцію, щодо якої виникли підозри або повинні були б виникнути підозри, що вона пов'язана, має відносини або призначена для фінансування терористичної діяльності, терористичних актів або терористичних організацій. На запит Держфінмоніторингу України суб'єкт надає додаткову інформацію щодо фінансових операцій, які стали об'єктом фінансового моніторингу або пов'язані з фінансуванням тероризму, у тому числі таку, що становить банківську та комерційну таємницю, не пізніше трьох робочих днів з моменту одержання запиту.Інформація подається в Держфінмоніторинг України в електронному виді по каналах зв'язку, на магнітному носії або, за згодою Держфінмоніторингу, на паперовому носії. Інформація на магнітному або паперовому носії подається в Держфінмоніторинг України поштовим відправленням з повідомленням про вручення або нарочним з дотриманням заходів, які виключають неконтрольований доступ до інформації або документів під час їхньої доставки. Інформація, що надається, є інформацією з обмеженим доступом. Захист інформації при його наданні в Держфінмоніторинг України забезпечується відповідно до діючого законодавства. Відповідальний працівник та інші співробітники суб'єкта повинні забезпечити конфіденційність інформації, що надається в Держфінмоніторинг України, та іншої інформації з питань фінансового моніторингу, а також факту його надання, та не поширювати його ні в межах установи, ні за його межами, у тому числі особам, щодо фінансових операцій яких здійснюється повідомлення, крім випадків, передбачених чинним законодавством. Працівники суб'єкта зобов'язані сприяти працівникам Держфінмоніторингу України та ДКЦПФР у проведенні аналізу фінансових операцій, які підлягають фінансовому моніторингу. Надання інформації про фінансову операцію здійснюється за формою повідомлення про фінансову операцію, затвердженої наказом Держфінмоніторингу України від 13.05.2003 N 48 "Об затвердження деяких форм обліку та подання інформації, пов'язаної зі здійсненням фінансового моніторингу, та Інструкції щодо їхнього заповнення", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.05.2003 за N 394/7715, - протягом 3 днів після дня реєстрації операції.^ 1.5 Державне регулювання випуску та обігу цінних паперівПрийнятий Верховною Радою спеціальний Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» від 30 жовтня 1996 року № 475/ 96-ВР містить відповідні положення щодо мети та форм державного регулювання ринку цінних паперів, видів професійної діяльності на фондовому ринку та органів, які здійснюють державне регулювання випуску та обігу цінних паперів. У ньому відзначається, що державне регулювання ринку цінних паперів здійснюється з метою: - реалізації єдиної державної політики в сфері випуску та обігу цінних паперів; вырезано- діяльність із ведення реєстру власників іменних цінних паперів - збір, фіксація, обробка, збереження та надання даних, які становлять систему реєстру власників іменних цінних паперів, щодо іменних цінних паперів, їхніх емітентів та власників; - діяльність із організації торгівлі на фондовому ринку - діяльність професійного учасника фондового ринку (організатора торгівлі) зі створення організаційних, технологічних, інформаційних, правових та інших умов для збирання та поширення інформації щодо попиту та пропозицій, проведення регулярних торгів фінансовими інструментами за встановленими правилами, централізованого висновку та виконання договорів щодо фінансових інструментів, у тому числі здійснення клірингу та розрахунків за ними, та вирішення спорів між членами організатора торгівлі; - розрахунково-клірингова діяльність - діяльність із визначення взаємних зобов'язань по договорах щодо цінних паперів та розрахунків за ними. Державне регулювання ринку цінних паперів здійснює ДКЦПФР, що є державним органом, підлеглим Президентові України та підзвітним Верховній Раді України. До системи цього органу входять ДКЦПФР, його центральний апарат та територіальні органи. Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, певних чинним законодавством. 1. Санкції, які застосовуються до учасників ринку цінних паперів за порушення законодавства До учасників ринку цінних паперів за порушення законодавства Державною комісією з коштовних паперів та фондового ринку передбачені застосування наступних санкцій. До юридичних осіб:вырезано Повідомлення про сплату штрафу протягом п'яти робочих днів надсилається до вповноваженого підрозділу центрального апарата Комісії (відповідного територіального органа Комісії). У випадку несплати штрафу правопорушником у строк, установлений „правилами розгляду справ об порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій” затвердженими наказом ДКЦПФР від 09.01.1997р. №2 (у редакції від 13.02.2001р. №27), штраф стягується в судовому порядку. При накладенні на юридичну особу санкції у вигляді зупинки дії ліцензії в постанові відзначається дата, до якого дія ліцензії зупинена. Із цієї дати дія ліцензії вважається відновленою. У такий спосіб у першому розділі дипломної роботи були розглянуті основні принципи випуску та обігу цінних паперів. Так само відображено законодавче регулювання ринку цінних паперів та порядок проведення фінансового моніторингу при операціях із цінними паперами.2 Аналіз операцій із цінними паперами ЗАТ «Альфа-Банк»^ 2.1 Організаційно - економічна характеристика діяльності ЗАТ «Альфа-Банк»ЗАТ «Альфа-Банк» (Україна) - один з найбільше що динамічно розвиваються комерційних банків України, представлений у всіх ключових секторах банківської сфери, включаючи обслуговування приватних та корпоративних клієнтів, послуги зберігача, послуги з організації та андеррайтингу випусків корпоративних та муніципальних облігацій, а також консультаційні послуги. ЗАТ «Альфа-Банк» (Україна) зареєстровано в січні 2001 року. Альфа-Банк (Україна) пишається своєю репутацією надійного та стабільного фінансового інституту зі швидким та зручним сервісом та інноваційним підходом до обслуговування клієнтів. Будучи членом консорціуму «Альфа-Груп», Альфа-Банк (Україна) використовує весь багатий фінансовий досвід групи «Альфа-Банк», сполучаючи глибоке знання українського ринку та міжнародні стандарти бізнесу. Альфа-Банк (Україна) пропонує свої послуги через мережу відділень, міні-офісів, представництв та точок продажів, розташованих у більшості регіонів України. На початок 2008 року регіональна мережа Банку включає 38 відділень, 181 інформаційно-консультаційних центрів, 1056 точок продажів, 250 точок продажів автокредитов, а також представництва в Москві та Мінську. Стратегічною метою Банку є встановлення та посилення лідируючих позицій у секторі банківських послуг для корпоративних клієнтів та поступовий вихід на лідируючі позиції на ринку роздрібних фінансових послуг, а також малого та середнього бізнесу. Серед найбільших корпоративних клієнтів Банку – провідні компанії України, що представляють металургійний, транспортний, нафтогазовий, залізничний, машинобудівний та інший сектори економіки. Банк обслуговує більше 2 755 корпоративних, 4 000 клієнтів МСБ та близько 530 270 роздрібних клієнтів. На початок 2008 року статутний капітал Альфа-Банк (Україна) склав 1,37 млрд. грн. За даними фінансової звітності за станом на 30 червня 2007 року загальні активи банку склали USD 1,91 млрд.*, корпоративний кредитний портфель склав USD 1,5 млрд.*, а роздрібний кредитний портфель USD 225 млн.* У порівнянні з аналогічними показниками на кінець грудня 2006 року, ріст склав 55%, 87,3% та 230% відповідно. За станом на 1 серпня 2007 року банк увійшов у десятку найбільших банків країни по розмірах активів, згідно рейтингу Асоціації українських банків (АУБ).вырезано В 2000-2005 році та на даний момент ЗАТ «Альфа-Банк» бере участь в організації вексельних розрахунків між підприємствами. Для розрахунків використовуються як векселі банку, так і векселя підприємств - учасників розрахунків. Подібна робота позитивно вплинула на стабілізацію соціальної ситуації в регіоні (вексельні схеми підтримують безперебійність виплат зарплати працівникам підприємств), підвищенню збирання податків (поповнення оборотних коштів підприємств шляхом обліку векселів підприємств або дострокового викупу банком власних векселів), використання векселів для зниження рівня дебіторської та кредиторської заборгованості між підприємствами. Умовами звертання до вексельного кредиту виступають: підприємство - покупець товару має потребу в оборотних коштах; продавець товару відмовляється поставити товар з відстроченням платежу, тобто дати комерційний кредит через відсутність упевненості в оплаті товарного векселя. Можн