1. Історичні аспекти виникнення науки про фінанси. Процес становлення науки про фінанси повязане як з економ розвитком сус-ва тік і його політичним розвитком. З 1-го боку фін наука осмислює робить системний аналіз фін системи держави, а з іншого здійснює вплив на фін систему держави, через фін політику. Сучасна фін наука намагається розробити і внести в практику окремі парадигми, які намагаються дослідити розвиток системи відносин, розвиток категорій, інститутів, через призму поведінуи окремих суб’єктів, через їх інтереси. Термін фінанси з’явився у 13 ст., в перекладі з латинської означає обов’язкову сплату грошей. Вперше в сучасному тлумаченні цей термін став застосовуватися у Франції, де під фін розумілася сукупність коштів, необхідних для задоволення потреб держави та різних суспільних груп. У 17 ст фін стали називатися формами та методами добування коштів і їх витрачання держ утвореннями при виконанні покладених на них функцій. У 19 ст разом з бурхливим розвитком ек-ки поглиблюється і саме розуміння фін. Під фін стали розуміти самостійну галузь знань, що охоплює нові сфери функціонування і впливу фін, зокрема фін сфери вир-ва, вик робіт та надання послуг. Виникають фін ринки, набуває розвитку держ кредит та інші фін інститути. Основним фактором у розвитку фін завжди була потреба в коштах, що пояснювалося зміцненням держ та боротьбою за її існування. Виникнення та розвиток фін зумовлювалися зростанням продуктивних сил в суспільстві, насамперед товарно-грошових відносин, а також появою та прогресом різних форм держ утворень. Успішне функціонування фін забезпечується активним втручанням держ. Найвищого розвитку фін досягли в 20ст, коли функції держ розширилися, а тов-грошові відносини посіли головне місце в еко системах. Функціонування фін визначає кількісні й якісні параметри еко явища чи процесу, а також кінцеві результати діяльності. Обов’язковою ознакою участі фін в еко житті держ або громадянина є гроші. Еко життя держ вимагає створення грошових фондів для задоволення різноманітних потреб. Обсяг цих фондів характеризує масштаби діяльності й фін можливості країни, особи. Ці фонди і є фін. Фін слід розглядати як еко категорію, що відображає створення, розподіл і вик фондів фін ресурсів для задоволення потреб госп діяльності, надання різноманітних послуг населенню з боку держави, забезпечення виконання держ її функцій. Метою функціонування фін є досягнення високого рівня добробуту як держ, так і окремого громадянина. Свого найвищого розвитку фін досягають в умовах ринк еко. Призначенням фін є забезпечення необхідних умов для створення, розподілу та використання ВВП в країні. Це досягається завдяки орг-ї різноманітних фондів фін рес на всіх етапах діяльності держ і кожного громадянина. На сьогодні Фінанси перетворилися на універсальний і надзвичайно активний елемент економічного життя, розвинулися методи і форми мобілізації коштів та їх розподіл у державі з метою задоволення потреб населення, удосконалення виробничих та соціальних процесів. Зарубіжна фін наука трактує фінанси досить широко, не обмежуючись конкретними чіткими рамками. Де існують товар і гроші, там є й фінанси. У наукових дослідженнях зарубіжних авторів фінанси постають як категорія економ життя, що випливає з обєктивних процесів у економіці й держ будівництві і є невідємною частиною ринкової економіки. Отже, фінанси слід розглядати як економ категорію, що відображає створення, розподіл і використання фондів фін ресурсів для задаволення потреб господарської діяльності, надання різноманітних послуг населенню з боку держави, забезпечення виконання державою її функцій. У кінцевому підсумку метою функціонування фінансів є досягнення високого рівня добробуту як держави, так і окремого громадянина ^ 1. Історичні аспекти виникнення науки про фінанси. Ф.наука виникла в середині 15століття. Поява фінансів пов’язана з формування державності. Найзначніше наукове дослідження кінця 16 ст. Належать Ж.Бодену. В 1577 р. вийшла його праці “Фінансові резерви держави”. Першими доходами він вважав домени, регалій, а потім податки, основними видатками: забезпечення охорони території; утримання короля, князя; будівництво і ведення війн. У 17ст. Значний внесок у становлення фін науки зробили англійські вчені Мен, Локк, Гоббс. Основні їхні праці пов’язані з проблемами оподаткування. У 2 половині 17ст. Буда оприлюднена відома праця В. Петті “ Трактат про податки і збори”. Він вперше дає наукове трактування податків, значення грошей і економ., ціну речей. Школа камералістів, до якої належали німецькі вчені фінансисту – Юсті, Зоннефельд. В 1746 Юсті видає працю “Система фінансового господарства”, в якій вперше були викладені основні положення фінансової науки. Юсті вважають батьком фінансової науки. Наприкінці 18 ст. Уваги заслуговують теоретичні дослідження вчених-фізіократів- Кене, Тюрбо, Мірабо. Їх основна ідея ґрунтувалася на тому, що лише земля дає чистий дохід, а тому держава може одержавити дохід у формі податку на землю. А. Сміт також торкався в своїх працях фінансової науки, але не виділяв її окремо. На відміну від своїх попередників він виділяв 3 джерела багатства нації: земля, капітал, праця. Заслугою Сміта також є обґрунтування поділу державних витрат на загальнодержавні та місцеві, та розробка принципів оподаткування: податки повинні сплачувати всі відповідно до одержаних доходів; податок повинен сплачуватися в зручний для платника час; податки повинні бути визначені завчасно; стягнення под. повинно бути дешевим. Все це було викладено в працях - “Дослідження про багатства народу”, “ Принципи оподаткування». Послідовником Сміта був Д. Рікардо. В своїй праці “Початок політ. Економії і оподаткування” він стверджує, що всі податки податки сплачуються з прибутку капіталістів, тобто прибуток підприємця основне джерело доходів держави. Найбільший розвиток фінансової науки припадає на 19ст. Саме в цей час фін. наука відокремлюється із загальної теорії політичної економії. У 2 половині 19ст. Треба визначити внесок науковців німецької школи. Слід згадати Рау та його працю “Основні начала фінансової науки”. Цей підручник має класичний зміст: вступ та розділи – державні доходи, державні видатки, державний кредит, бюджет, організація управління фінансами. Цього ж часу значний внесок у фін науку зробив Сісмонді. Він розглядав фін як засіб поліпшення життя народу і доводив необхідність скорочення непрямого податкування, встановлення неоподаткованого мінімуму, впровадження прогресивного податку тощо. Загальною характеристикою усіх робіт того часу є те, що фін наука не виходила за рамки державних фінансів. В 20 ст. На розвиток фін вплинули 2 школи: кейсианство і монетраризм. Вони використовували однакові терміні – доходи, видатки, дефіцит, але мають різні підходи до регулюванню макроекономічних процесів. Основні інструменти Кейнса: державні видатки і податки. Основний акцент – стимулювання попиту. Дефіцит бюджету розгляд як активний засіб позбавлення економ активності суб’єктів господарювання. Основні інструменти монетаристів: пропозиція грошей – це основний існтремент. Виступали за жорстке узгодження доходів і видатків бюджету. В 21 ст. Характерне поєднання економіки з психологію, соціологією і математикою. 2. Організаційні засади складання бюджету 1. Кабінет Міністрів України розробляє проект закону про Державний бюджет України. 2. Міністр фінансів відповідає за складання проекту закону про Державний бюджет, визначає основні організаційно-методичні засади бюджетного планування, які використовуються для підготовки бюджетних запитів і розробки пропозицій проекту Державного бюджету України. 3. Міністр фінансів на основі прогнозованих макропоказників економічного та соціального розвитку на наступний бюджетний рік визначає загальний рівень доходів та видатків бюджету для складання пропозицій проекту Державного бюджету України. 4. Не пізніше 1 червня у Верховній Раді України відбувається слухання з питань бюджетної політики на наступний бюджетний період. З доповіддю про Основні напрями бюджетної політики виступає Прем'єр-міністр або за його дорученням Міністр фінансів України. 5. За результатами парламентських слухань Верховна Рада приймає постанову про схвалення або взяття до відома Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період. Бюджет – це фонд фін рес, який перебуває у розпорядженні органів виконавчої влади певного рівня й викори-ся для виконання покладених на них функцій, передбачених конституцією. Призначення бюджету в державі виявляється через систему фінансових відносин, структура яких така: між державою і підприємницькими структурами в процесі мобілізації доходів, накопичень і фінансування бюджету між державою і населенням у процесі розподілу і перерозподілу ВВП між ланками бюджетної системи при бюджетному регулюванні 3. Критерії розмежування доходів і видатків між місцевими бюджетами. Доходи місцевих бюджетів. Склад доходів,що закріплюються. До доходів, що закріплюються за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів, належать такі податки і збори: 1)податок на доходи фізичних осіб у частині визначеній БК 2)держ. мито в частині, що належить відповідним бюджетам 3)плата за ліцензії на впровадження певних видів господарської діяльності та сертифікати 4)плата за державну реєстрацію СПД 5)плата за торговий патент на здійснення деяких видів підприємницької діяльності 6)надходження адмінистративних штрафів 7)єдиний податок для суб’єктів малого підприємництва у частині що належить відповідним бюджетам. Доходи місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів: 1)місцеві податки і збори, що зараховуються до бюджетів місц. самоврядування 2)100% плати за землю-для бюджетів Києва і Севастополя;75% плати за землю-для бюджетів міст республіканського значення та обласного підпорядкування;60% плати за землю-для бюджетів сіл;селищ;міст районного підпорядкування та їх об’єднань 3)податок з власників ТЗ та інших самохідних машин у частині, що зараховується до відповідного бюджету 4)податок на промисел 5)плата за забруднення навколишнього природнього середовища 6)фіксований с/г податок у частині, що зараховується до місцевого бюджету 7)плата за оренду майнових комплексів 8)податок на прибуток підприємств комунальної власності 9)інші надходження передбачені законом. Доходи бюджету АРК та обласних бюджетів, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів: 1)25% податку на доходи фіз. осіб 2)25% плати за землю, що справляється на території АРК та відповідної області 3)плата за ліцензії на впровадження певних видів господарської діяльності та сертифікати Доходи районних бюджетів, що враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів: 1)50% податку на доходи фіз. осіб 2)15 % плати за землю, що сплачується на території сіл, селищ, міст районного підпорядкування та їх об’єднань 3) плата за державну реєстрацію СПД, що справляється районними державними адміністраціями 4)надходження адміністративних штрафів Видатки місцевих бюджетів. Видатки, що здійснюються з бюджетів сіл;селищ;міст районного підпорядкування та їх об’єднань та враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів: 1)утримання органів місцевого самоврядування 2)освіту 3)первинну медико-санітарну;амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу 4)утримання сільських;селищних та міських палаців культури та бібліотек Видатки, що здійснюються з районних бюджетів та бюджетів міст АРК і міст обласного підпорядкування та враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів: 1)державне управління 2)освіту 3)охорону здоров’я 4)соціальний захист та забезпечення 5)державні;культерно-освітні та театрально-видовищні заклади 6)державні програми розвитку фіз. культури та спорту Видатки що не враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів: 1)місцеву пожежну охорону 2)позашкільну освіту 3)програми місцевого значення, які стосуються дітей;молоді;жінок 4)заходи з організації рятування на водах 5)обслуговування боргу органів місцевого самоврядування 6)транспорт;дорожнє господарство 7)інші програми. 4. Загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття. Це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Об'єктом страхування на випадок безробіття є страховий випадок, із настанням якого у застрахованої особи (члена її сім'ї, іншої особи) виникає право на отримання матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг. Джерелами формування фонду виступають: - асигнування з Державного бюджету; - страхові внески страхувальників-роботодавців, застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку, передбачених законодавством (Роботодавці повинні нараховувати страхові внески у розмірі 1,6 % та утримувати страхові внески із заробітної плати своїх працівників у розмірі 0,6 %. Нарахування та утримання страхових внесків за січень роботодавець повинен проводити двома частинами пропорційно до відпрацьованих робочих днів до 13 січня (1,3 %, 0,5 %) та з 13 січня 2009 р. (1,6 %, 0,6 %); - прибуток, одержаний від тимчасово вільних коштів, у тому числі резервів Фонду, на депозитному рахунку; - благодійні внески громадських об'єднань, підприємств, організацій громадян, зарубіжних фірм; - кошти служби зайнятості за надані послуги підприємницьким структурам; інші кошти. Матеріальне забезпечення здійснюється у таких формах: - допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності. Допомога по безробіттю залежить від попереднього стажу: якщо стаж до 2 років – сплачується 50% сер. з/п, 2-6р - сплачується 55% від сер. з/п, 6-10 р. – 60%, понад 10 р. - 70 %. Виплата здійснюється за таким механізмом: протягом 90 календарних дн. виплачується 100% відповідно нарахованої суми, слідуючи 90 дн. – 80%, і в подальшому – 70%. Після цього виплати припиняються. Допомога розрахована на 360 днів. Всю допомогу можна отримати за 1 раз, якщо особа розпочинає власну справу. - дотація підприємству, яке працевлашт. безробітн. Укладається угода про те, що протягом 1 року з/п працівнику буде виплач. фонд, а роботодавець зобов’язується не звільняти його протягом 2 років. - допомога по частковому безробіттю (простої не з вини працівника). Розмір допомоги (простій триває не менше 1 місяця) становить 2/3 тарифної ставки оплати праці за годину; ^ - матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного; - матеріальна допомога по безробіттю, одноразова матеріальна допомога безробітному та непрацездатним особам, які перебувають на його утриманні; допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебуває на його утриманні. Доходи Фонду формуються головним чином за рахунок внесків роботодавців - їх питома вага становить 70%, частка коштів, що надходять внаслідок утримань із заробітків працюючого населення є не такою значною — 15%. Надходження у вигляді асигнувань з Держбюджету та інших джерел є незначними (відповідно 3% та 5%). Така мала частка надходжень із бюджету пояснюється тим, що Фонд є самодостатнім. ^ 5. Система соціального страх-ня в Україні Відповідно Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Здійснюється 4 види загальнообов'язкового державного соціального страхування, а саме:- на випадок безробіття;- у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;- від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності;- пенсійне страхування. Основним джерелом формування коштів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування визначені страхові внески страхувальників - роботодавців та застрахованих осіб (крім Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, до якого внески сплачують лише роботодавці), асигнування державного бюджету; суми фінансових санкцій, застосованих до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб за порушення встановленого порядку сплати страхових внесків та використання коштів фондів, а також суми адміністративних штрафів, накладених на посадових осіб та громадян за такі порушення; прибуток, одержаний від тимчасово вільних коштів фондів, у тому числі резерву коштів фондів, на депозитному рахунку; благодійні внески підприємств, установ, організацій та фізичних осіб; інші надходження відповідно до законодавства України. Розміри внесків на загальнообов держ соціальне страхування щорічно встановлюються ВРУ відповідно для роботодавців і застрахованих осіб з кожного виду страхування на календарний рік одночасно Із затвердженням Держ бюджету Укр. Кошти цільових страхових фондів не включаються до складу Держ бюджету України. Кошти фонду не підлягають оподаткуванню, грошовим, митним зборам і не входять до складу держ бюджету Укр. Фунції соцстр: боротьба з бідністю, запобіг бідності, шляхом надан можливості громад під час акт періоду життя здобути право на соцстрах. Осн завдання реформув. соц. стр. – підвищення персональної відповідальності працівників та роботодавців за формуванням коштів страх. фондів. З метою реалізації норм констит. 14.01.98. прийнято «Основи законодавства У про загальнообов’язк. соц.стр.». 99р. – ЗУ Про ЗСС від нещасного випадку на вир-ві та проф. захвор. 2000р. ЗУ Про ЗСС на випадок без роб. 2001р. ЗУ Про ЗСС у зв. з тим час. втратою працезд. та витратами, зумовленими народж. та похованнями. 2003р. ЗУ Про недерж. пенс. забезпечення і ЗУ Про зогальнообов. пенс. страх. Основні джерела сс: кошти роботодавців і працівників, кошти держ., місц. бюджету, добров. внески. Принципи сс: рівноправність усіх застрах. осіб, обов’язкове сс всіх працюючих за наймом, добровільність (для тих, хто хоче підвищ рівень мат. забезпеч.), держ. гарантії (обов’язковість фін. участі застрахованих осіб). Класифікація: За джерелами формування коштів (кошти роботодавців і працівників, кошти держ., місц. бюджету, добров. внески, кошти, що фонд заробляє сам і кошти інших фондів). За формою соц виплат: пенсія, допомога, субсидія. За терміном: довго строк. (пенсії за віком, інвал., втрата годув.), короткостр. (на поховання, по вагітн, на народж. дит, по догляду за дит.) ^ 6. . Структура системи державних фінансівУкраїни та характеристика її основних ланок. Державні фінанси — складова частина фінансової системи держави, її центральна підсистема, через яку здійснюється вплив держави на економічний і соціальний розвиток. Вона має свої особливі принципи організації та функціонування. Держава мобілізує фінансові ресурси для своїх потреб у формі податків, зборів і платежів. Витрачаються ці ресурси через асигнування на різні заходи загальнодержавного значення, тобто на оборону, забезпечення громадського порядку, утворення органів влади й управління, збереження довкілля, надання громадянам безплатних послуг у сфері освіти, медичної допомоги, оволодіння професією, а також грошових виплат у формі допомоги. За допомогою фінансів держава перерозподіляє значну частину ВВП, який є головним об'єктом фінансових відносин. З огляду на це фінанси слід розглядати як систему відносин, що склалася в суспільстві в процесі розподілу й перерозподілу ВВП. З одного боку, суб'єктом цих відносин є держава, а з другого — населення й підприємницькі структури. Державні фінанси — головна ланка фінансової системи держави. Вона опосередковує майже 80% усіх фінансових ресурсів і містить різноманітні фінансові інститути, за допомогою яких держава здійснює свою фінансову діяльність. Державні фінанси включають такі ланки: сукупність усіх бюджетів держави, державного та місцевих, централізовані та децентралізовані фонди цільового призначення; фінанси підприємств і організацій державної та комунальної форм власності; державний кредит та держ.борг; державне особисте і майнове страхування(держ.страх. та резервні фонди). Усі ланки державних фінансів мають власну сферу функціонування, проте вони тісно пов'язані між собою. Основу державних фінансів становлять фінанси підприємств і організацій державної та комунальної форм власності. Тут створюється понад 90% ВНП, який є головним об'єктом фінансових процесів. Сукупність усіх бюджетів держави складає її бюджетну систему. Принципи побудови бюджетної системи регулюються бюджетним законодавством і залежать насамперед від адміністративно-територіального поділу в державі. Зведений бюджет України включає державний бюджет України, бюджет Автономної Республіки Крим і місцеві бюджети. Централізовані та децентралізовані фонди України цільового призначення включають Пенсійний фонд, Фонд соціального страхування на випадок безробіття, з тимчасової втрати працездатності.Вони певною мірою доповнюють державний бюджет, проте специфіка їх полягає у тому, що ці фонди мають виключно цільове призначення і на інші цілі не використовуються. Державний кредит та борг є заборгованістю держави перед своїми громадянами та господарськими структурами. Його величина свідчить про раціональність і ефективність фінансової політики держави та регулюється законодавством. Великий борг дає підстави для висновку, що держава живе за рахунок майбутніх поколінь. Він лягає тягарем на видаткову частину бюджету, оскільки потребує витрат на обслуговування боргу. Державне майнове й особисте страхування є одним із методів створення страхових фондів для збереження майна громадян і господарських структур. Держава є страховиком і розпорядником страхових фондів. Резервний фонд формується для здійснення непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені. 7. Пенсійний Фонд України, порядок його формування та використання. Пенсійний фонд здійснює управління фінансами пенсійного забезпечення і по суті виступає гарантом стабільності державної системи пенсійного забезпечення. Кошти фонду не включаються до держ.бюджету і не можуть бути використані на інші цілі, крім виплати пенсій і допомоги. Бюджет фонду затверджується Кабміном. Тимчасово вільні кошти лише при відсутності заборгованості з виплати пенсії можуть бути використанні тільки на придбання держ.цінних паперів. Основним завданням Пенсійного фонду є збирання, акумулювання коштів та фінансування витрат зі сплати пенсій і допомоги, тобто формування і цільове використання бюджету фонду. Доходи бюджету фонду формуються за рахунок таких надходжень: збір на обов’язкове державне пенсійне страхування; коштів держ. Та місц.бюджетів; добровільних внесків під-в, орг-цій тощо. відсотків, сплачених за користування тимчасово вільними коштами фонду; сум фін.санкцій, стягнених за порушення порядку сплати зборів на пенс.страхування; інших надходжень. Основним джерелом доходів Пенсійного фонду є збір на обов’язкове держ.пенс.страхування. Внески працівників: 1%, якщо з\п менше 150 грн.; 2%, якщо з\п більше 150 грн. Внески роботодавців становлять 31,8%. На випадок безробіття для працівників-0,5%, для роботодавців-1,3%. З тимчасової втрати працездатності для працівників – 0,5-1%, для роботодавців-2,9%. Пенсія по інвалідності складає: 1 група-100%, 2 гр.-90%, 3 грю.-50%. Пенсія у разі втрати годувальника, якщо 2 дітей, то по 50% на кожого, якщо 3 і більше дитини, то на всіх 100% пенсії за віком. Кошти Пенс.фонду використовуються на: виплати пенсії за віком, за інвалідністю, у разі втрати годувальника, тощо. виплата допомоги у зв’язку з доглядом за дитиною; підвищення пенсій через зміну індексу споживчих цін і зростання з/п; реалізації держ. і регіональних програм соц.підтримки пенсіонерів, інвалідів тощо. забезпечення пот.діяльності та утримання органів управління фондом; організація роз’яснювальної роботи серед населення. 7. фінансування адміністративних витрат, пов'язаних звиконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду; 8. оплату послуг з виплати та доставки пенсій; 8. Фонд соціального страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності і витратами зумовленими народженням і похованням Загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, передбачає: - матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, догляду за малолітньою дитиною; - часткову компенсацію витрат, пов'язаних із народженням дитини, смертю застрахованої особи або членів її сім'ї; - надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених законодавством. Кошти Фонду спрямовуються на виплату застрахованим особам допомоги у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, народженням дитини та доглядом за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також на поховання. Джерела надходжень: - страхові внески страхувальників-роботодавців і застрахованих осіб (внески роботодавців у розмірі 2,5 %?? до фонду з/п, страх платежі найманих прац-в у розмірі 0,25—0,5 %?? із з/п та інших доходів); - благодійні внески підприємств, установ, організацій та фізичних осіб; - асигнування із Державного бюджету України; - прибуток, одержаний від тимчасово вільних коштів Фонду на депозитному рахунку; - нарахування пені у випадках несплати страхових внесків у встановлений строк, штрафів та інших фінансових санкцій, застосованих до страхувальників та посадових осіб. Напрями видатків: 1.Виплати допомог:-за тимчасовою непрац-тю; - у зв-ку з вагітністю і пологами; - при народж. дитини (8497грн виплач. протягом 12 міс. з народж. дитини. У разі народж. 2 і більше дітей признач. на кожну дитину); -по догляду за дитиною до досягн-ня нею трирічного віку; - на поховання. 2.Витрати на санаторно-курортне лікув-ня і відпочинок, надання дієтичного харч-ня, 3. Витрати на забез-ня пот-ї д-ті ф-ду й утримання органів упр-ня. Упр-ня коштами здійснює Фонд соц страх-ня з тимчасової втрати прац-сті, що є некомерц-ю самоврядною орг-ю. Гарантом його д-ті є д-ва. Фонд має право: одерж безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій відомості, пов'язані із сплатою страхових внесків і використанням страхових коштів; порушувати відповідно до зак-ва питання про притягнення посадових осіб до відповідальності за порушення у сф загальнооб держ соц страху у зв'язку з тимч втратою працездатності, вимагати надання інформації про вжиті заходи; розглядати звернення страхувальників і застрахованих осіб у разі виникнення спірних питань щодо фінансування та надання допомоги здійснювати перевірку обгрунтованості видачі та продовження листків непрацездатност; здійснювати перевірку правильності нарахування і повноти сплати страхових внесків; одержувати необхідні пояснення з питань, що виникають під час перевірок; накладати фінансові санкції та адміністративні штрафи, передбачені законодавством. Фонд зобов'язаний: забезпечувати фін-ня та надання соціальних виплат та послуг відповідно до Закону України про …; провадити реєстрацію страхувальників як платників страхових внесків у встановлені строки та в порядку, визначеному правлінням Фонду; здійснювати контроль за правильним нарахуванням, своєчасною та повною сплатою страхувальником страхових внесків; вести облік і звітність по страхових коштах; 9. Економічна суть та призначення бюджетної класифікації Бюджетна класифікація – групування доходів і видатків бюджету за відповідними ознаками для створення єдиної інформаційної системи зведення доходів і видатків бюджетів, контролю за повним і своєчасним надходженням платежів за видами доходів і платниками, забезпечення загальнодержавної і міжнародної порівнянності бюджетних даних. Структура бюджетної класифікації містить такі розділи: доходи бюджету; видатки бюджету; фінансування бюджету; державний борг. Доходи бюджету: податкові надходження (податок на прибуток; податки на власність; податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції) неподаткові надходження (адміністративні збори та платежі; надходження від штрафів і фінансових санкцій) доходи від операцій із капіталом (надходження від продажу землі, державних запасів, основного капіталу) офіційні трансферти (дотації, субвенції) державні цільові фонди. Видатки бюджету розділяють за такими ознаками: функціональними, економічними, відомчими. Функціональні ознаки: освіта; фізкультура і спорт; охорона здоровя; будівництво; промисловість; національна оборона; соціальний захист і забезпечення і т.д. Економічні ознаки (дають можливість виділити захищенні статті бюджету й забезпечити єдиний підхід до всіх отримувачів коштів із точки зору виконання бюджету). Видатки за економічною класифікацією поділяються на поточні і капітальні. До поточних належать такі групи видатків як видатки на товари і послуги, виплата відсотків, субсидії і поточні трансфертні виплати. Капітальні видатки включають видатки на придбання основного капіталу, капітальне будівництво, створення державних запасів і резервів, придбання землі і нематеріальних активів. Відомча класифікація видатків являє собою групування видатків за головними розпорядниками бюджетних коштів. Класифікація фінансування бюджету поділяється на 2 частини: 1) фінансування за типом кредитора (позики НБУ; комерційних банків) 2) фінансування за типом боргового зобов’язання(інформація про випуск і погашення облігацій, векселів) Класифікація державного боргу відображає структуру внутрішнього і зовнішнього державного боргу, який розрізняється за типом кредитора і за типом боргового зобов’язання. 10. Фонд соціального страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності і витратами зумовленими народженням і похованням Загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, передбачає: - матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, догляду за малолітньою дитиною; - часткову компенсацію витрат, пов'язаних із народженням дитини, смертю застрахованої особи або членів її сім'ї; - надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених законодавством. Кошти Фонду спрямовуються на виплату застрахованим особам допомоги у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, народженням дитини та доглядом за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також на поховання. Джерела надходжень: - страхові внески страхувальників-роботодавців і застрахованих осіб (внески роботодавців у розмірі 2,5 %?? до фонду з/п, страх платежі найманих прац-в у розмірі 0,25—0,5 %?? із з/п та інших доходів); - благодійні внески підприємств, установ, організацій та фізичних осіб; - асигнування із Державного бюджету України; - прибуток, одержаний від тимчасово вільних коштів Фонду на депозитному рахунку; - нарахування пені у випадках несплати страхових внесків у встановлений строк, штрафів та інших фінансових санкцій, застосованих до страхувальників та посадових осіб. Напрями видатків: 1.Виплати допомог:-за тимчасовою непрац-тю; - у зв-ку з вагітністю і пологами; - при народж. дитини (8497грн виплач. протягом 12 міс. з народж. дитини. У разі народж. 2 і більше дітей признач. на кожну дитину); -по догляду за дитиною до досягн-ня нею трирічного віку; - на поховання. 2.Витрати на санаторно-курортне лікув-ня і відпочинок, надання дієтичного харч-ня, 3. Витрати на забез-ня пот-ї д-ті ф-ду й утримання органів упр-ня. Упр-ня коштами здійснює Фонд соц страх-ня з тимчасової втрати прац-сті, що є некомерц-ю самоврядною орг-ю. Гарантом його д-ті є д-ва. Фонд має право: одерж безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій відомості, пов'язані із сплатою страхових внесків і використанням страхових коштів; порушувати відповідно до зак-ва питання про притягнення посадових осіб до відповідальності за порушення у сф загальнооб держ соц страху у зв'язку з тимч втратою працездатності, вимагати надання інформації про вжиті заходи; розглядати звернення страхувальників і застрахованих осіб у разі виникнення спірних питань щодо фінансування та надання допомоги здійснювати перевірку обгрунтованості видачі та продовження листків непрацездатност; здійснювати перевірку правильності нарахування і повноти сплати страхових внесків; одержувати необхідні пояснення з питань, що виникають під час перевірок; накладати фінансові санкції та адміністративні штрафи, передбачені законодавством. Фонд зобов'язаний: забезпечувати фін-ня та надання соціальних виплат та послуг відповідно до Закону України про …; провадити реєстрацію страхувальників як платників страхових внесків у встановлені строки та в порядку, визначеному правлінням Фонду; здійснювати контроль за правильним нарахуванням, своєчасною та повною сплатою страхувальником страхових внесків; вести облік і звітність по страхових коштах; 11. Загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття. Це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Об'єктом страхування на випадок безробіття є страховий випадок, із настанням якого у застрахованої особи (члена її сім'ї, іншої особи) виникає право на отримання матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг. Джерелами формування фонду виступають: - асигнування з Державного бюджету; - страхові внески страхувальників-роботодавців, застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку, передбачених законодавством (Роботодавці повинні нараховувати страхові внески у розмірі 1,6 % та утримувати страхові внески із заробітної плати своїх працівників у розмірі 0,6 %. Нарахування та утримання страхових внесків за січень роботодавець повинен проводити двома частинами пропорційно до відпрацьованих робочих днів до 13 січня (1,3 %, 0,5 %) та з 13 січня 2009 р. (1,6 %, 0,6 %); - прибуток, одержаний від тимчасово вільних коштів, у тому числі резервів Фонду, на депозитному рахунку; - благодійні внески громадських об'єднань, підприємств, організацій громадян, зарубіжних фірм; - кошти служби зайнятості за надані послуги підприємницьким структурам; інші кошти. Матеріальне забезпечення здійснюється у таких формах: - допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності. Допомога по безробіттю залежи