Баня и сауна

Мнстерство освти науки Украни Днпродзержинський державний технчний унверситет кафедра фзичного виховання Р Е Ф Е Р А Т На тему Природа приходить на допомогу лазня чи сауна Виконав А тут будет стоять ваша фамилия, имя и где вы учитесь о Днпродзержинськ 2001 П л а н 1. Коротка сторя росйсько лазн. 2. Росйська лазня a. Устрй лазн b. Основн принципи ширяння.

3. Фнська лазня сауна a. Устрй сауни b. Вдмна сауни вд росйсько лазн. 4. Вплив лазн на органзм. 5. Основн правила користування лазнею. Про користь лазн Здавна вдома любов росйського народу до лазн. Не випадково в Рос народилася приказка Лазня парить, лазня править, баня усе поправить . Не зменшилося аматорв попаритися й у наш дн. Чим же порозумваться популярнсть лазн

Звичайно, не тльки любовю до чистоти тла. Лазня робить могутню фзологчну дю на весь органзм. Вчен установили, що псля вдвдування лазн в людини помтно полпшуться кровопостачання шкри пдшкрно клтковини, мязв суглобв, значно пдвищуться обмн речовин, пдсилються потовддлення, зроста число червоних кровяних кульок кльксть гемоглобну, у результат чого органзм повнше насичуться киснем, заспокоються нервова система. Пдвищене потовддлення сприя виведенню з органзму шлакв кнцевих продуктв обмну речовин, нердко токсичних

для людини. Тим самим полегшуться робота бруньок. Пд впливом високо температури в парильн розширен шкрн капляри переповняються кровю, що перемщаться вд внутршнх органв, що усува застйн явища полпшу кровообг. Доброчинна дя пари на органзм настльки помтно, що до де парно лазн незалежно друг вд друга прийшли сам рзн цивлзац. Вона користалася популярнстю й у Грец, в Рим, в Рос, навть на зольованому вд цих культурних центрв

Американському материку. Саме слово лазня походить вд латинського бальнеум , що означа прогнати бль . Про користь бань писали Геродот Аристотель, Гппократ Гален, Овдй Гораций. У Горация врш Кину я мяч з Марсова полючи вдправлюся в лазню Лазн по свой сутност подляють на два головних види росйськ римськ. Все нше варанти. У римських повтря в самм жаркому примщенн сухий, а в росйськй парильн неодмнно вологий

це основна рзниця. Колись х так роздляли по назвах гаряч повтрян ванни парн ванни . Росйська лазня популярна в багатьох кранах. пропагував лкар Антонио Нуньес Риберо Санчес, що довго жив у Рос вн у 1774 роц випустив трактат Про парн росйськ лазн, оскльки сприяють вони змцненню, збереженню вдновленню здоровя . Завдяки Санчесу, а за ним багатьом ншими знавцями парильн по росйському зразку стали робити в усьому

свт. Вважаться, що в римськй лазн скорше вдбуваться обмн речовин в органзм, людина набагато бльше швидше втрача у ваз. Зрозумло, сухе повтря сильнше д на шкру. При чи подагр ревматизм вн бльш показаний, чим волога. Росйська лазня д мякше, але теж прискорю обмн речовин, органзм освжаться, як би обновляться. У росйсько лазн всесвтня слава. це не випадково. Вона сполучить у соб жар фнсько сауни, пара камер

древнх римських терм гдротермчний вплив водою японських сэнто. Як же самотужки побудувати росянку баню Розмри будвл рекомендуться вибирати виходячи з норми пять-шсть квадратних метрв корисно площ на один що миться. Вхд у будинок через веранду 1. З роздягального примщення 2 двер ведуть у мийну 3, де встановлюються баки гарячо холодно води. Тут може знаходитися також пральна машина. Головне примщення лазн парильня 4.

Класичним правилом при плануванн вважаться прагнення до квадратно форми. Двер в парильнй улаштовують найчастше з високим порогом низькою коробкою. Це стотно знижу втрати тепла пари при вдкриванн двер. Уздовж одн з стн парильно розташовують деревян полки для прийому парових ванн сидячи. Завдяки камянц в парному примщенн можна створити необхдний мкроклмат сухий чи вологий.

У першому випадку температуру повтря доводять до 80 90 вище при вдноснй вологост 20 30 фнський режим, у другому завдяки розбризкуванню води над камянкою вологсть буде доходити до 60 70, а температура 40 45 росянин режим. Найважливше значення для лазн ма яксть застосовуваного для будвництва матералу товщина стн. Виходячи з цього краще вддавати перевагу дереву, з огляду на його здатнсть швидко цлком усмоктувати пара збергати разом з тим постйну температуру вологсть.

Соснов ялинов стни, крм того, видляють ароматичн речовини, що мають бактерицидн властивост. Однак, крм рубаних, можуть з успхом застосовуватися камян стни з червоного цегли. Вкна в будинку лазн повинн бути невеликими, що зменшить приплив у примщення холодного зовншнього повтря. Остклення бажано потрйне. У лазн дуже важливо мати тепл пдлоги. У сухому примщенн роздягально пдлоги роблять подвйними, що складаються з чорного чистого настилу, покривають

чи лнолеумом керамчною плиткою. Ус деревян конструкц будинку необхдно охоронити вд гниття обробити розчином фтористого натрю. Для готування антисептика в 100 частинах води розчиняють три частини трипроцентного фтористого натрю. Антисептика витрачаться лтр на два квадратних метри поверхн. Пчь-камянку розмщають так, щоб одночасно опалювалися роздягальна, мильне парильне примщення. Топков дверцята найкраще розташувати з боку роздягально.

Пекти зводять на окремому фундамент, що заглиблюють у землю не менш чим на 50 60 сантиметрв. Матералом для нього служить бутовий камнь, добре обпалений але не силкатний цегла, бетон. Мж фундаментом стни камянкою залишають промжок пять сантиметрв, що засинають пском. Корпус камянки викладають з цегли на глиняному розчин. Для готування вогнетривкого розчину застосовують спецальну глину шамотний порошок.

На кладку пальника камянки витрачаться близько 150 штук цегли, 20 клограмв глини 20 клограмв пску. Пчь-камянка призначаться для тривало топки. Вона складаться з пальника, викладенного з вогнетривко цегли перекритого зводом, що ма отвору, через як гаряч гази попадають у камеру. Камера завантажуться масивним грантним каменем чавунними пацями, що прогрваються в першу чергу. Це скорочу час опалення парильно.

У камер встановлюють дверцята, через як заливають гарячу воду, що утворить пару. Вода на розпечен камен податься чи ковшами через шланг з душовою сткою, що найбльше безпечно зменшу погрозу одержання опку. Пддаючи на каменку замсть води настй з лкарських трав, можна пдсилити дя термчно процедури. Особливо важливо це для профлактики запалення верхнх дихальних шляхв недуг горла. Насто готують з листв смородини, малини, ожини, черги, кипрея материнки.

Протягом столть виробилися правила користування парними лазнями. Але варто строго памятати, що час перебування в парному вддленн для кожно людини строго ндивдуально. Перед вдвдуванням парно попередньо треба обполоскатися теплою водою, але не потрбно змочувати голову. Суху волосс охоронять голову вд перегрвання до деяко мри полпшать субктивне сприйняття високо температури. Для запобгання голови вд перегрвання аматори парно надягають вовняну чи фетрову шапочку перед кожним

заходом у парну змочують в холоднй вод. Ввйшовши в парну, треба звикнути до лазневого жару. На это повинно пти 3 4 хвилини. Паритися примнше не сидячи, а лежачи. Тод жар вплива рвномрно на все тло. Адже температура навть на самому полку не однаковий перепад температури мж низом верхи склада 10 15. Крм того, коли ви лежите, розслаблюються вс мязи, а це да можливсть бльш рунтовно х пропарити. Росйська лазня немислима без березового вника.

Березов листи наповняють парильню примним ароматом, а обробка вником тла служить прекрасним масажуючим засобом, що пдсилю до того ж дю на тло гарячо пари. У перший захд побудьте в парно 5 7 хвилин. Вийшовши з , приймть холодний душ, а якщо в лазн басейн, то зануртеся в нього, але не з головою. При використанн лазн як загартоючий засб, як в будь-якому ншому вид загартовування, важливо дотримувати принцип поступовост.

Якщо тльки почали паритися, то не намагайтеся бездумно копювати д запеклих парильникв. Спустивши з полку вийшовши з парного вддлення, не поспшате виливати на себе згра з холодною водою. У кращому випадку ви одержите застуду. Спочатку можна обмежитися душем кмнатно температури, а потм уже прохолодним. Але це не обовязково. Надал можна поступово знижувати температуру води. Але це не обовязково. Прохолодна вода досить контрастна з температурою в парнй вже робить ефект, що

гарту. Псля душу добре вийти в передбанник , загорнувшись у простирадло, вдпочити. Коли остудитеся, можна знову в парну. так 3 5 заходв. Для початквцв досить одного. Мж заходами в парну необхдн перерви вд 10 до 15 хвилин. У багатьох кранах свту в даний час росте популярность сухоповтряно лазн. Тому що вона вддавна поширена у Фнлянд, те називають ще фнська лазня , чи сауна .

Щоб у лазн було жарке, примщення парильно роблять невеликим, з зольованими мильними вддленнями. Необхдно ретельно золювати парильну стежити за тим, щоб при будвництв теплозоляцйн роботи виконувалися високояксно. Особливо варто придлити увага застосуванню ефективних теплозоляцйних матералв. По старому фнському звича, у лазн влаштовують низьк двер високий порг. Це щоб жар стйко утримувався на рвн полку. Баню обладнають так, щоб вона мала низьку теплопровднсть

мала здатнсть поглинати яскраве свтло. Придатним матералом для цього служить осика. Якщо намр температуру в парильн пдняти бльш нж до 120, полиць рекомендуться покривати соломяними матами з накинутою зверху бавовняною тканиною. накше дошки сильно нагрються ступати по них буде неможливо. У лазн не повинне бути няких металевих предметв рекомендуться застосовувати вдполрован деревян згра. Пдлога звичайно застеляють деревяними ратами. Постачання примщення для миття гарячою водою здйснються

рзним шляхом. Звичайно воду нагрвають у казан, розташованому в окремому примщенн, щоб там, де миються, не скапливался пара. накше в лазн буде вологе повтря. Готування гарячо води можливо за допомогою змйовика. Пчь-камянка одна з основних частин устаткування лазн. Важлив не тльки конструкця, розмри, але розташування.

Звичайно пекти розмщають у кут. При цьому стна, до яко вона примика, викладаться з цегли на висоту печ. нш стни робляться деревяними. Розмщення печ в кут дозволя максимально використовувати примщення. Це доцльно й у тому випадку, коли пекти опалються зовн, обгрваючи . нш примщення. Топки печей, що знаходяться в парильно, повинн бути легкодоступн. Люк для пари влаштовуться таким чином, щоб гаряча пара поступово заповнювала все примщення.

В останн роки стали широко застосовувати електричн камни. З хньою допомогою температура в лазн краще регулються. Споруджуться сауна у вид бревенчатого зрубу. Вн установлються на фундамент. Пдлога роблять з дерева. Колоди можна замнити брусом. Внутршню частину поверхн стн оббивають дошками. Стики зашпаровують ущльнювальними матералами.

Деревяну стелю утеплюють шаром деревяно трски. Дах покриваться залзом. Для внутршнього обшивання застосовують мяк породи дерев осика, ялина, сосна. Бля пчей-камянок повинн розташовуватися неспален конструкц. Вдмтними рисами сауни висока температура низька вологсть. У росйськй парнй лазн температура в парильному вддленн коливаться мж 45 60 , а вдносна вологсть доходить

до 80 100. У саун температура значно вище 70 110, а нод до 120 140, але зате вологсть всього 20. От чому така висока температура в нй переноситься порвняно легко небезпеку перегрвання органзму незрвнянно менше. Лазнева процедура вплива на органзм людини багатогранно. Тепло, вода, пара, рзка змна температури, масаж, навть найпростший, ус ц фактори, обднавши, створюють цлий комплекс подразникв, на як органзм вдповда вдповдними реакцями.

Шкра Першо прийма на себе вплив усх цих факторв, звичайно, шкра. Шкра захисниця нашого органзму. Крм того, вона вм дихати цим допомага легенею. Вона виводить з органзму шлаки цим полегшу роботу бруньок. З допомогою органзм сприйма величезна кльксть роздратувань, що надходять ззовн. сну клька видв шкрно чутливост вона по-рзному вдгукуться на тепло, холод, дотик, тиск т.д.

У лазн шкра випробу сам рзн впливи жар, змну температур, змочування водою, похлестування вником, розтирання мочалкою. Вона червон, наливаючи кровю, переда мпульси в нервовий центр, регулю температуру тла, видляючи через пори пт, проводить в органзм корисн речовини, а виводить шкдлив. А потрудившись у славу нашого органзму, сама здобува еластичнсть, пружнсть, здоровий колр. Пд дю жару в парильн вона звльняться вд злущюючихся клток, ста гладкою.

Лазнева процедура особливо корисна для вдходу за шкрою псля рзкого зниження ваги псля вагтност. Пд впливом гарячого повтря, похлестувания вником пори в шкр розширюються, потм пд впливом холодно води рзко звужуються вдбуваться ефективна гмнастика шкри судин. млява, утомлена захисниця нашого органзму розправляться, здобува тонус, молод. Серцево-судинна система Отже, коли ми виявлямося в парильн, шкра першо прийма на себе сильне роздратування лазневий жар.

Вона посила сигнали в нервовий центр, що керу перерозподлом кров в органзм. Крани кровоносно системи так назвав И. М. Сченов артериоли дрбн судини регулюють струм кров таким чином, що вона долива до мязв, до шкри розширюються капляри, кров спрямовуться з центра на периферю. Цим полегшуться робота лвого передсердя лвого желудочка, просування кров по артерях. Усуваються застйн явища у великому малому колах кровообгу.

Прискорюються обмнн процеси в клтках. Однак жар у парильн не убува, температура тла пдвищуться й органзму приходиться рятуватися вд перегрву. В основному это вдбуваться за рахунок потовддлення випаровуючи, пт несе з собою надлишки тепла. чим сухше повтря в парильн, тим швидше це вдбуваться. Отже, пд дю лазневого жару вдбуваться значна активзаця процесв кровообгу. Серце скорочуться частше, прискорються кровотк. Змнються кровяний тиск.

На хворих з порушеннями кровяного тиску парильня, як правило, д регулюючим образом. У людей з зниженим тиском воно помтно пдвищуться. Особливо корисн в таких випадках контрастн процедури. Як правило, добре переносять лазню люди, що страждають гпертоню в початковй стад. Однак треба враховувати, що висока вологсть у парних лазнях створю додаткове навантаження на серцевосудинну

систему. Потовддлення при високй вологост утрудняться, процеси терморегуляц здйснюються на превелику силу. Органзм справляться з перегрвом у парильн приблизно так само, як з навантаженнями при виконанн фзично чи роботи вправ. В усх цих випадках спрацьову той самий механзм капляри розширюються, кров спрямовуться з центра на периферю до мязв, до шкри. При вдвдуванн парильн, по деяким даним учених, хвилинний объем серця зроста приблизно на 150. При фзичнй робот серце навантажуться ще сильнше при важких фзичних навантаженнях

на 400 600. Максимальна частота пульсу в парнй у середньому склада 125 ударв у хвилину. Вона швидко знижуться при виход з парильн. На повышение частоти пульсу впливають рзн фактори температура, вологсть повтря, положення тла. Однак максимальне навантаження на серцево-судинну систему робить контрастний вплив холоду занурення псля вдвдування парно в холодну воду, снг. Тому людям з порушеннями в систем кровообгу варто остергатися рзкого охолодження.

Дослдження показали, що лазнева процедура вплива на серцево-судинну систему здорових людей. Але якщо у вас уже спостергаються вдхилення в дяльност серцево-судинно чи системи ви вдчувате як-небудь ознаки хньо появи будь-яке непримне вдчуття в област серця бль, почуття тиску, стиснення, печння за грудиною, раптов рзк серцебиття, завмирання серця й н вам необхдно залишити лазню проконсультуватися в лкаря про доцльнсть ц процедури. Нервова система

Млсть, спокй, комфорт, легксть у всм тл так описують звичайно аматори попаритися сво вдчуття псля лазн. це пояснюють учен. Приплив кров до шкри мязв приводить до зниження кровотока в мозку. Емоцйна активнсть зменшуться, нод навть спостергаться психчна загальмовансть. Але ц змни не слд вважати негативними, адже ослаблення психчно напруги супроводжуться мязовим розслабленням, органзм одержу можливсть вдновлюватися. Згадамо вже згадувана розповдь

Шукшина Алекса Бесконвойний . Герой ц розповд дорожив колись усм тим щиросердечною рвновагою, що вдчував у лазн псля . няк негативн емоц його гудили вс односльчани не могли для нього затьмарити насолоду лазнею. Тут вн вдчував деяке здймання духу. Це вдчуття, звичайно, дуже субктивно. Однак безперечно, що в лазн органзм, одержуючи струс, як би обновляться. Лазнева процедура полпшу функцональну здатнсть центрально нервово системи, пдсилю регуляцю.

Примне вдчуття згрвання тканин, ослаблення хньо напруги, зменшення хворй якщо вони вдчувалися у мязах, суглобах. Лазня незамнний засб для зняття нервово напруги. Сама лазнева дя з рзними сильними подразниками вдволка вд непримних переживань, да можливсть вдключитися вд навязливих думок, вд дрбних турбот. А фзологчний вплив лазн на нервову систему, позитивн емоц дають псля вдвдування можливсть легше поставитися до рзних непримностей, якщо вони були зайво драматизованн

утомленим мозком. Однак бува так, що лазня робить на нервову систему не заспокйливе, а збудливе дя. Це вдбуваться в тому випадку, якщо порушена методика лазнево процедури. Несприятлив реакц можуть виникнути, якщо органзм не пдготовлений до сприйняття високо температури, якщо перебування в парильн затяглося, якщо масаж виявився хворобливим, якщо змна температур була зайво рзанням У парильника, особливо початквця, може зявитися вдчуття занепоконня, навть страху, дратвливсть.

А псля лазнево процедури загальна слабсть, втрата апетиту, сну. Щоб уникнути подбних непримних вдчуттв, варто уважнше прислухатися до власного органзму, не намагатися насильно навязувати йому незвичний режим. Дуже важлива тут поступовсть, пдготовленсть до сприйняття лазневих навантажень, знання методики лазнево процедури. звичайно, неприпустим так порушення лазневого режиму, як прийом алкоголю, палння. Деяк гурмани не можуть вдмовитися псля лазн вд примно трапези.

Але варто памятати, що н до, н псля лазн н в якому раз не варто передати. Органи подиху Подих сукупнсть постйно проткають в органзм фзологчних процесв, у результат яких вн поглина з навколишнього середовища кисень видля вуглекислий газ воду. Подих забезпечу газообмн, що необхдною ланкою обмну речовин основно властивост всього живих. Вплив лазн на функц дихальних органв значно позитивно. з самого приходу в лазню найбльш нтенсивному

роздратуванню теплом пддаються слизуват оболонки дихальних шляхв. При вдиханн гарячого повтря виника температурне роздратування, що насамперед торкаться слизуватих оболонок у верхнй частин над альвеолами, особливо найбльше високо лежач дихальн шляхи. Вдбуваться пдвищення влагообмну. У цей час леген працюють, як свордний кондицонер, прохолоджуючи вдихуване гаряче повтря за рахунок випару вологи з поверхн альвеол.

Це один з шляхв тепловддач. Мязи Вивчаючи вплив лазн на органзм, медики прийшли до висновку, що гаряче повтря, вода й особливо похлестування вником, будучи активними подразниками, сприяють поверненню максимально працездатност стомленим мязам. Ефект лазн особливо пдсилються, якщо до цього перелку впливв на мязи додати масаж, що проводиться псля вдвдування парильн. Однак тут необхдна мра й умння пристосуватися до лазнево процедури.

При надмрно тривалому перебуванн в парильн ефект виявляться зворотним. Спостергаться зниження мязово сили, поява утоми, зменшення працездатност. Те ж небажаний вплив робить на мязи лазня з високою вологстю. Багато рокв працюючи з збрними командами СРСР розумючи, як важливо для спортсменв зняти мязове стомлення, максимально пдвищити силу мязв, я спробував вибрати для членв збрно оптимальний режим вдновлення.

Його можна запропонувати усм, хто випробу велик фзичн навантаження. У даному випадку слд вддати перевагу лазн сухого жару типу сауни з вологстю 12 20, температурою в парильн 90 120. Скористатися нею треба не вдкладаючи, через 10 12 хвилин псля тренування важко фзично роботи. У парильню заходити два рази спочатку на 4 хвилини, потм на 5. Перерва мж заходами 8 10 хвилин. Положення тла неодмнно повинне бути горизонтальним.

Можу повдомити, що сила мязв кист в спортсменв псля тако процедури зростала на 1200 грамв. Якщо температура в саун перевищувала 120 а спортсмени народ загартований, люблять високу температуру легко переносять, сила мязв не пдвищувалася. При температур 50 60, а вологост 80 90 сила мязв знижувалася. Тепло особливо сприя розслабленню мязв, завдяки чому знмаються бол симптоми стомлення. Пдвищуться еластичнсть, гнучксть. Саме тому спортсмени, артисти балету, цирку неодмнно включають парну

лазню в режим пдготовки. Обмн речовин Лазня активно вплива на газообмн, мнеральний блковий обмни, збльшуючи видлення з органзму сечовини, молочно кислоти. Усе це позитивно позначаться на функц внутршнх органв життдяльност органзму. Як вдомо, при фзичному навантаженн в мязах утвориться молочна кислота, що створю вдчуття утоми. Установлено, що лазня прискорю висновок з органзму молочно кислоти. Тому нетривала лазнева процедура сприя бльш ощадливому виконанню чергового навантаження.

Пд впливом лазневого жару в шкр утворяться коштовн продукти блкового обмну, що струмом кров розносяться по всьому органзм. У лазн збльшуться хвилинний обсяг подиху споживання кисню тканинами. Вдбуваться моблзаця захисно-пристосувальних механзмв органзму, що ведуть до нормалзац функцй. Усе це дозволя застосовувати лазню як могутн вдбудовне, профлактичне, що гарту, оздоровлюючий засб. Аматори попаритися судять про обмн речовин у парильн в першу чергу по потовддленню, по утрат ваги.

Потовддлення фзологчний процес. Випар води з поверхн шкри, як уже говорилося, викону важливу роль, рятуючи тло вд перегрву. Чим вище температура повтря, чим вн сухше, тим бльше органзм вдда зайвого тепла, щоб пдтримати постйну температуру тла, тим бльше видляться поту. Саме з потм з органзму виводяться продукти розпаду. Звязково-суглобно апарат Пд впливом гарячого повтря, похлестування вником збльшуються й еластичнсть

рухливсть звязкового апарата. Набряклсть, задеревянлсть, хворобливсть псля фзичних перенапруг легко усуваться в лазн. Ефективним методом при лкуванн деформуючих артритв сполучення лазневого жару з масажем похлестуванням вником. Тепло похлестуваня вником сприяють розсасуванню набрякв, патологчних вдкладень у суглобах. Викликуване теплом, похлестуванням вником, контрастним душем перерозподл кров лмфи в органзм сприя припливу до суглобв кисню живильних речовин, що пдсилю в них вдбудовн процеси.

У вдбудовному лкуванн травм захворювань опорно-рухового апарата лазня неодмнним компонентом. Пристосовнсть до погодних умов Медики вже давно звернули увагу, що погода здоровя поняття тсно звязан. У прохолодн, втрян дн ми застуджумося, жарке сонце загрожу нам тепловими ударами. Мало того. Тепер уже доведене, що змна сонячно активност, вологост та нш стрибки в погодних умовах дуже ускладнюють серцевосудинн, дихальн й нш захворювання.

Як ж механзми ц д Було встановлено, що при змн вологост температури мняться змст кисню в навколишнм середовищ. Так, наприклад, з пдвищенням температури вологост кльксть кисню зменшуться навпаки. От чому в такий час погано себе почувають хвор, вони особливо чуттв до недостач кисню. хнй органзм не встига пристосуватися до настльки рзко змни. Як уникнути цих несподванок Хворим, що важко переносили погодн змни, були дан рекомендац з застосування бань природно, псля ндивдуального

дозволу лкаря 1 2 рази в тиждень. Псля закнчення 6 8 мсяцв 80 опитаних вдповли, що почувають себе краще, а деяк зовсм перестали реагувати на змни погоди. Лазня допомогла м переносити капризи погоди, аклматизуватися. Усм чи можна паритися Далеко не усм. Ця процедура протипоказана людям, що страждають важкими серцево-судинними захворюваннями гпертончна хвороба, стенокардя й н хворобами шкри, туберкульозом легень, а також ослабленим перенесеними захворюваннями. Звичайно ж, не можна паритися вагтним жнкам дтям.

Тим, хто користаться лазнею, корисно знати ряд коштовних правил, на яких ми коротенько зупинимося. Лазня цлющим засобом, але, як будь-який нший фзичний вплив на органзм людини, у мру. Не зловживайте перегрвом. При вход в парну не поспшате вдразу на верхнх полиць. Побудьте спочатку якийсь час унизу. Не партеся натще вдразу псля ж. Стопка спиртного, навть найменша, перед парною не тльки протипоказана, вона може бути небезпечна.

Не курть псля парно. Лазня особливо корисна, якщо ви користатеся нею регулярно, бажано раз у тиждень. Приступаючи до лазневих процедур, порадьтеся з лкарем. Це не тльки бажано, але просто необхдно, особливо у випадку яких-небудь вдхилень вд чи норми псля перенесеного захворювання. Статистика затверджу, що одна з стотних причин, що укорочу життя людини, недостатня загартовансть органзму. А лазня вдмнно загартову. У народному прислв не випадково говориться, що см потв одна недуга

де з тла псля росйсько парильн. Список лтератури 1. Шицкова А. П Новиков Ю. В. Ключ до здоровя. М. Знання, 1984. 96стор. 2. Макаров В. А. Фзологя загартовування. М. Знання, 1984. 96стор. 3. Брюков А. А. Запрошумо попаритися. 2- видання. М. Фзкультура спорт, 1987. 64стор.