Зміст
Вступ
1. Поняття про порядок народження
2. Перші дослідження порядку народження
3. Емпіричні дослідження порядку народження
4. Вивчення порядку народження в руслі психоаналізу
5. Типи сиблінгових позицій
5.1 Первісток (найстарша дитина)
5.2 Єдина дитина
5.3 Друга (середня) дитина
5.4 Остання дитина (наймолодша)
6. Варіації порядку народження
Список використаних джерел
Вступ
Порядок народження — це нетеорія виготовлення людей під копірку, яка свідчить, що всі первістки станутьповодитися лише так, а не інакше. Все, що може зробити порядок народження — цедати деякі ключі до розуміння певних особливостей поведінки то особистостілюдини, дати відповіді на багато актуальних питань.
Порядок народження не є «точноюнаукою». Варіації, такі як час народження дитини або стать, додаютьпорядку народження суб'єктивний характер. Додаткові варіації, як, наприклад,цінності, що прищепляються дитині його батьками, які самі мають свій Власнийпорядок народження, — також відіграють роль. У будь-якій сім'ї порядокнародження людини матиме колосальний вплив на те, ким ця людина стане вмайбутньому.
Порядок народження дає можливістьвідчути себе індивідуальністю, прийняти та зрозуміти себе, допомогти при виборіпрофесії та у бізнесі.
1. Поняття про порядок народження
Одназ частин головоломки, з яких складається індивідуальність і доля людини, — цейого «позиція» в батьківській сім'ї, тобто наявність або відсутністьбратів і сестер (психологи називають їх сиблінгами) і порядок їх появи на світ.
ПослідовникФрейда Альфред Адлер першим виділив «порядкові позиції» — єдинадитина, старша в сім'ї, середня дитина, молодший з двох дітей, молодший з трьохі більшого числа дітей — і заявив, що відповідно до них люди розрізняються посвоєму характеру.
На думку Адлера, порядок народження —основна детермінанта установок, супутніх стилю життя. Він стверджував, що, якщоу дітей одні і ті ж батьки і вони зростають приблизно в одних і тих же умовах,у них все ж немає ідентичного соціального оточення. Досвід старшої або молодшоїдитини в сім'ї по відношенню до інших дітей, особливості впливу батьківськихустановок і цінностей — все це міняється в результаті появи в сім'ї наступнихдітей і сильно впливає на формування стилю життя.
На підставі клінічних спостережень ітеоретичних роздумів Адлер прийшов до наступних висновків.
1. Діти в одній і тій же сім'їнароджуються в різних життєвих умовах. Народжений другим потрапляє в іншупсихологічну ситуацію в порівнянні з первістком.
2. Уявлення дитяти про себе і йогоаттитюди залежать від порядку народження.
3. Діти можуть захоплювати чужіродинні позиції. Так, якщо перша дитина в сім'ї страждає недоумством, тонаступний за ним може узяти на себе роль первістка.
4. Суттєві відмінності у віці міжсиблінгами зменшують суперництво між ними.
5. Порядок народження – не абсолютнадетермінанта, це лише тенденція. Стиль батьківської поведінки, їх відношення додітей не менш значимі для особового розвитку дітей.
6. При різниці у віці між дітьмибільше трьох років можуть формуватися підгрупи, що роблять істотний вплив напорядкові позиції.
На думку Адлера, стиль життя дитинизакладається у віці 4–5 років. В цей час у неї розвивається соціальне відчуттяі гнучкість, які необхідні для адаптації і пристосування до вимог сім'ї ісуспільства. Саме у цей період дуже важливо, яке місце займає дитина в родиннійієрархії.
2. Перші дослідження порядкународження
Одним з перших дослідників, якийзвернув увагу на те, що порядок народження є значимою характеристикою, бувФ.Гальтон. Ще в 1874 р. в роботі «Люди англійської науки. Їх природа івиховання» він відзначив, що первістки відрізняються від інших дітей всім'ї – вони частіше виявляються видатними особистостями. Він показав це наприкладі членів Британського Королівського наукового товариства – з'ясував, щосеред них непропорційно велика кількість первістків (99 з 180).
За результатами одного з досліджень,серед 855 вчених єдиними дітьми були 63 людини, первістками – 277. Всього в ційвибірці кількість єдиних і перших дітей досягає 40,6%.
Ці дані підтверджують ідею Ф.Гальтона про те, що першонароджені діти (разом з єдиними) відрізняються відінших дітей, вони мають певні переваги в своїх сім'ях, які сприяє тому, що вонидосягають видатних успіхів в житті.
3. Емпіричні дослідження порядкународження
Д.Політ і Т.Фабло намагалися виявитимеханізми формування особистісних особливостей єдиних дітей.
Ними був проведений мета-аналізбільше 140 досліджень особистісних особливостей єдиних дітей з 1926 по 1985 р.Середній розмір вибірок – 2000 суб'єктів. Всі особистісні риси, що вивчаються вцих дослідженнях, були згруповані в 6 категорій: мотивація досягнення, характер(лідерство, домінантність, зрілість, гнучкість і ін.), особистий контроль(незалежність, локус контроль, імпульсивність), саморегуляція (самооцінка,емоційна стабільність, тривожність і ін.), соціабельність (екстраверсія, соціальнаактивність, популярність у однолітків), стосунки з батьками. Результати цьогомета-аналізу показали, що єдині діти по особистісних характеристиках значимо невідрізняються від дітей, що мають сиблінгів. Єдиний аспект, в якому єдині дітидекілька перевершують інших, – це мотивація досягнень.
На думку цих дослідників, нінаявність або відсутність сиблінгів, ні розмір сім'ї, ні порядок народженнясамі по собі не є детермінантами особистого розвитку. Основний чинник, щовизначає особливості особи дитини – батьківсько-дитячі стосунки. З цієї причиниєдині діти частіше виявляються успішнішими, ніж інші діти, оскільки батькиприсвячують їм більше свого часу і увагу. В результаті у єдиних дітейформуються такі риси, як висока мотивація досягнень, здатність до самоконтролю.
Хелен Кох в другій половині 50-хроків провела цілий ряд експериментальних сиблінгових досліджень в рамкахпроекту по вивченню зв'язків між особистісними характеристиками 5–6-річнихдітей у двохдітних сім'ях і порядком народження, статтю та інтервалом міжнародженнями дітей. У її вибірці було близько 400 дітей, а також їх сиблінги.Вона аналізувала, як емоційні аттитюди, дітей, їх робочі звички, установки повідношенню до дорослих, вибір товаришів пов'язані з характеристиками їхсиблингів.
У одному дослідженні Кох розглянуладеякі емоційні аттитюди дітей у зв'язку з характеристиками їх сиблінгів.Враховувався порядок народження, стать дитини, стать сиблінга, різниця у віціміж дітьми. Ці характеристики були зіставлені з оцінками збудливості, силиемоційних реакцій, швидкості відновлення після емоційного розладу, стабільностінастрою, фізичної активності, нервових звичок, здоров'я, соціальної тямущості,сензитивності, схильності до гніву, упевненості в собі, рішучості,життєрадісності, схильності виправдовуватися і ін., які були отримані відвчителів.
Всі діти були розбиті на 24 групи по16 дітей в кожній. Розглядалися такі поєднання: хлопчик із старшим братом,хлопчик з молодшим братом, хлопчик із старшою сестрою, хлопчик з молодшоюсестрою, дівчинка із старшим братом, дівчинка з молодшим братом, дівчинка ізстаршою сестрою, дівчинка з молодшою сестрою. Також враховувалася різниця увіці між сиблінгами – менше двох років, від двох до чотирьох років, відчотирьох до шести років.
Результати дослідження:
– Оцінка здоров'я старших дітей врізностатевих сиблінгових парах краща, ніж молодших дітей.
– Старші сиблінги виявилися упевненішимив собі, ніж молодші.
– Дівчата, що мають молодших сестер,виявилися нерішучішими, ніж ті, що мають старших сестер, якщо різниця у віціміж ними була менше двох або чотирьох років.
– Першонародженні при різниці у віціз сиблінгом від двох до чотирьох років оцінені вчителями як більш схильнівиправдовуватися, ніж інші діти.
– Діти з сиблінгом протилежної статі,який старший або молодший за нього на два-чотири роки, отримали більш високіоцінки за шкалою упевненості в собі, ніж діти з сиблінгом тієї ж статі.
– Дівчатка, що мають братів на 2–4роки старших або молодших, рішучіші, ніж ті, що мають сестер.
– Активність хлопчиків позитивнокорелює з різницею у віці між сиблінгами, у дівчаток такої залежності невиявлено.
– Виявлено, що діти, в яких є брат,менш сензитивні, ніж ті, у кого є сестра.
Кох, узагальнюючи отриманірезультати, приходить до висновку про те, що різниця у віці між сиблінгами граєпевну роль. Наприклад, чим більша різниця у віці, тим вищі показники здоров'я іактивності сиблінгів.
Діти, близькі за віком, отримуютьбільш схожий батьківський підхід. Маленька різниця у віці сприяє прямішимсиблінговим інтеракціям. При більшій різниці сиблинговіе взаємовідношення більшопосередковані стосунками з батьками.
Цікава знахідка – діти з сиблінгамипротилежної статі виявилися, в цілому, здоровішими, життєрадісними, упевненимив собі, активнішимими, рішучішими, ніж ті діти, які мають сиблінгів тієї ж статі.Вочевидь, свою роль тут відіграє суперництво між сиблінгами однієї статі. Всиблінгів різної статі менше підстав для конфліктів, у них різні сфериінтересів, більше друзів.
У іншій роботі на цій же вибірці Кохвивчала зв'язки між деякими установками (такими, як агресивність,ініціативність, допитливість, оригінальність, широта інтересів, ентузіазм,амбіції, відповідальність) і характеристиками сиблінгів. Були отримані цікавірезультати. Зокрема, виявилось, що широта інтересів збільшується зі збільшеннямрізниці у віці між сиблінгами. Чим більше різниця у віці, тим більше інтересівсиблінгів знаходиться зовні дому. Крім того, на другу дитину робить впливстарший сиблінг, в якого з віком коло інтересів розширюється: молодшийтягнеться за старшим.
Першонароджені діти виявилисядопитливішими. Це пов'язано з тим, що первістки зазвичай більше орієнтовані надорослих, більше з ними спілкуються. У дорослих – безліч різноманітних знань,інтересів, і вони із задоволенням заохочують дитину ставити питання і взнаватинове.
У цій же роботі було виявлено, щодівчатка, що мають молодшого брата, більш схильні до ревнощів, суперництва,агресивних реакцій, ніж дівчатка, які мають молодших сестер.
Кох пояснює це ти, що матерітерплячіші до хлопчиків, що викликає у дівчаток ревнощі. Матері і, в деякіймірі, батьки схильні захищати молодших братів від старших, що також впливає навзаємини і особистісні характеристики сиблінгів.
Вплив старшого сиблінга на молодшогозалежить від різниці у віці. Так, молодший брат сестри, яка старша за нього на4–6 років, може мати проблеми із статевою ідентифікацією.
Перед його очима – жіноча модель,оскільки він переважно спілкується з жінками – з матір'ю і старшою сестрою. Кохпише, що, згідно теорії Фрейда, батько сприяє дочці, а не синові, тому приділяєйому менше уваги. По відношенню до брата старша сестра домінантна, ревнива,дбайлива. Мати ставиться до нього м'якше, ніж до старшої дівчинки, балує його іпотурає у всьому, оскільки він – хлопчик, до того ж, молодший. В результаті,хлопчик стає пасивним, переживає почуття неповноцінності.
Хлопчики, що мають старшого брата звеликою різницею у віці, в порівнянні з тими, хто має старшу сестру,відрізняються великим ентузіазмом, амбіціями, агресивністю, наполегливістю іширотою інтересів. Старший брат допомагає молодшому в його статевійідентифікації, що сприяє зменшенню причин для конфліктів між ними.
Отримані і статеві відмінності:дівчатка, як і очікувалося, виявилися відповідальнішими, наполегливішими іорганізованішими. В даному випадку спостерігається вплив різниці у віці. Колидівчинка старша за свого сиблінга менше, ніж на два роки, вона більшініціативна і домінанта, ніж хлопчик в тій же сиблінговій позиції. Цепояснюється тим, що дівчатка схильні ідентифікувати себе з матір'ю, а хлопчики– ні.
Шуберт і Вагнер досліджували дітей збагатодітних сімей. Вони обстежували 229 хлопчиків і 248 дівчаток –старшокласників і 117 хлопчиків перехідного віку з сімей різного розміру.Виявилось, що діти з великих сімей в підлітковому віці є стабільнішими: вони недемонструють ознак вікового дисбалансу. У цій роботі були отримані відмінностів особоистісних характеристиках дітей залежно від порядку народження.Наприклад, у старших дітей в сім'ях більша вірогідність неврастенічнихрозладів, в середніх – параноїдальних.
Боссаро і Болл на вибірці з 64 сімейвивчали ролеві позиції дітей залежно від порядку народження. Дослідженняпродовжувалося 6 років. Було вивчено 879 дітей. Автори прийшли до висновку, що,чим більша сім'я, тим вища ролева диференціація і спеціалізація сиблінгів. Ролівони розглядали як прояв спеціалізованої функції індивіда в сім'ї. Дитина вдуже ранньому віці бере на себе певну роль в груповому житті сім'ї. Інші членисім'ї приймають його в цій ролі. Коли нова дитина приходить в сім'ю, вонапотрапляє в ситуацію, де деякі рольові позиції вже зайняті, і вона визначаєсвою роль, виходячи з цього. Отже, дитина не вільна у виборі своєї ролі.
Було виділено вісім типових родиннихролей.
Перший тип – він присутній в кожній сім'ї – цевідповідальна дитина. Вона наглядає за іншими сиблінгами, допомагає їм. Якщо цехлопчик, то він виступає як помічник батька або його заступник, якщо тойвідсутній. Якщо це дівчинка, то вона стає як би другою матір'ю молодшим дітям.Великі сім'ї в значній мірі тримаються на плечах старших дітей. Але є ібагаточисельні виключення. Наприклад, коли старший син не може узяти на себе цюроль, оскільки він – улюбленець матері, або у нього конфлікт з батьком, і тодівін прагне рідко бувати удома. Також і старша дочка може бутибезвідповідальною, вона може бути розпещеною батьковою улюбленицею, абознаходитися в конфліктних стосунках з матір'ю.
Другий тип, що часто зустрічається, –популярний, соціабельній сиблінг. Часто це друга дитина в сім'ї або той, хтослідує за відповідальним. Частіше це хлопчик. Він не бореться із старшим завладу через контроль над сиблінгами, а набуває популярності завдяки своїйчарівливості, чим доповнює роль першого. Він товариський, легко вступає вконтакт з людьми. Його люблять ті, що оточують – батьки і інші люди. Вінуважний і чуйний.
Третій тип – амбітний. Його інтереси носятьсоціальний характер і лежать поза сім'єю. Займається багатьма речами. Більшістьцих дітей – дівчатка, часто треті і далі по порядку народження. Така дитина непретендує на перші дві ролеві позиції в сім'ї, а направляє свою активністьзовні, в нове русло, де може проявити себе і стати успішною.
Четвертий тип – студент. Він багато читає, добревчиться в школі, має високий інтелект, розумний. Він зазвичай спокійний,працелюбний, методичний. Такі діти можуть бути першими в сім'ї, хто закінчивколедж чи ВНЗ. Дівчатка і хлопчики цього типу в рівній пропорції. Як і третійтип, він вибирає для себе інший шлях проявити себе.
П'ятий тип – егоцентричний. Це ізольований членсім'ї. Його опис варіює від замкнутості до асоціальних установок відносно іншихсиблінгів. Інколи організовує свою життєву активність поза сім'єю. Може бутияскравим, але знаходиться у стані війни зі усім світом. Упертий, незалежний, нелюбить школу, не дуже відповідальний, але сприймає життя дуже серйозно. Цечастіше дитина чоловічої статі. Цей тип уникає змагання з іншими сиблінгами.
Шостий тип – найбезвідповідальніший член сім'ї.Він теж уникає змаганнь за досягнення. Він усунений від родинного життя, але неу фізичних відносинах. Він просто знімає з себе відповідальність за іншихчленів сім'ї.
Сьомий тип – це неблагополучна дитина. Хтось зцього типу має фізичні недоліки, хтось – хронічні або тривалі хвороби, хтосьпросто іпохондрик. В будь-якому випадку, цей тип використовує свої недоліки,аби виправдати свої поразки. Це можуть бути і дівчатка, і хлопчики.
Восьмий тип – улюбленець. Це розпещена дитина.Рідко велика сім'я обходиться без цього типу сиблінга. Частіше це пізня дитина,наймолодша. Таку дитину особливо балує мати. Останні сиблінги визнають йогоулюбленцем, вважають, що йому більше дозволяється, ніж ним.
Цих вісім типів не обов'язковоприсутньо в кожній сім'ї, хоч би тому, що не у всіх сім'ях є стільки дітей. Є іінші типи сиблінгів – «козел відпущення», «дівчинка-шибеник»,«перфекціоніст», «слабак», «тихоня», «білаворона», «умілець» і ін. Але вони не так поширені, як першівісім типів.
Мозак розглянув питання суперництваміж сиблінгами і прийшов до висновку, що зі збільшенням різниці у віцісуперництво між дітьми зменшується. Так, при різниці між двома дітьми в 7 ібільше років, вони обоє розвиваються практично як єдині діти.
Екстейн, аналізуючи дослідження1949–1965 рр., виділяє насткпні відмінності між дітьми з різним порядком народженняпо різних характеристиках.
Першонароджені:
ü успішніше інших сиблінгів
ü мають вищі інтелектуальніпоказники
ü краще вчаться
ü володіють вищою мотивацією
ü більше схильні до стресу
ü більш схильні до приєднання
ü демонструють зрілішуповедінку
ü більш схильні піддаватисяавторитетам
ü схильні до лідерства
ü нестійкі до стресу
Середні діти:
ü мають менше проблем вдіяльності
Молодші діти:
ü мають вищу вірогідністьсхильності до алкоголізму
ü діє як єдина дитина прирізниці у віці більше 7 років
ü відрізняються по когнітивниххарактеристиках
Єдині діти:
ü переживають потребу вдосягненнях
ü мають високий рівеньдосягнень
ü мають більше проблем вповедінці
ü відчувають потребу вприєднанні під впливом стресу
Франкл Салловей провів повторнийаналіз робіт, даних С.Ернст і Ж.Агнст, із застосуванням мета-анализу і виявив,що порядок народження краще передбачає соціальні аттитюди, ніж стать,соціальний клас або раса. Крім того, порядок народження впливає на особу в 5–10разів сильніше, ніж IQ або академічні досягнення. Порядок народження визначаєінтелектуальну гнучкість, відношення до інновацій і нових ідей, а також те, яклюдина може змінювати свої погляди. Знахідки Салловея викликали нову хвилюекспериментальних досліджень ефекту порядку народження.
4. Вивчення порядку народження вруслі психоаналізу
Одним з послідовників Адлера бувВальтер Томан. Він проаналізував вплив родинних позицій сиблінгів на їхособистісні особливості і майбутнє подружнє життя. Виділяв 11 конфігурацій зврахуванням порядку народження і статі дітей:
– старший брат брата
– молодший брат брата
– старший брат сестри
– молодший брат сестри
– старша сестра сестри
– молодша сестра сестри
– старша сестра брата
– молодша сестра брата
– середня дитина
– єдина дитина
– близнята.
Він визначив найбільш сприятливі інайбільш несприятливі поєднання подружжя з точки зору того, в яких сиблінговихстосунках вони знаходилися.
Найбільш сприятливі ситуації:
1. Шлюб між старшим братом сестри імолодшою сестрою брата. В цьому випадку вірогідність конфлікту старшинства абоконфлікту прийняття іншої статі низька. Чоловік звик спілкуватися з молодшоюдівчинкою, дружина – із старшим хлопчиком.
2.Шлюб між молодшим братом сестри істаршою сестрою брата. Для нього звична дівчинка старше за нього, для неї –хлопчик молодший за неї. Конфлікт старшинства і прийняття протилежної статімаловірогідний. Але в такій парі можливі зміни в стосунках влади.
Тип взаємин з партнерами протилежноїстаті в кожному з цих випадків аналогічний тому, який існував в їх сім'ях.
Найбільш несприятливі ситуації:
1. Шлюб старшого з братів і старшою зсестер. Вони обоє були старшими серед сиблінгів в своїх сім'ях, до того ж немали досвіду спілкування з представниками протилежної статі. Кожен прагнутимебути старшим. З появою у них дітей ситуація може змінитися – вони обоє можутьвідчути себе старшими по відношенню до дітей, але і в цьому випадку чоловік можепрагнути до об'єднання з синами проти дівчаток, а дружина – з дочками протихлопчиків.
2. Шлюб молодшого брата і молодшоїсестри. Обоє не уміють взаємодіяти з протилежною статтю, до того ж обоєпрагнутимуть зробити другого старшим в парі, аби залежати від нього.
Томан передбачив, що якщо в подружнійпарі відтворюються сиблінгові позиції, то стосунки в цій парі будутьгармонійними і комфортними.
Ситуація єдиної дитини також багатапроблемами. Для дитини найважливішими є його батьки, але вони не завжди в змозізадовольнити всі його потреби. Якщо у нього є брати і сестри, він можезвертатися за допомогою до них. У єдиної дитини такої можливості немає. Цілкомімовірно, що єдина дитина підшукуватиме партнера, який замінив би йому батькаабо матір, а не став би рівноцінним партнером
Томан писав, що, безумовно, нахарактер людини, його життя і вибір партнера для шлюбу окрім родинноїконфігурації впливають і інші чинники: спадкові, географічні,соціально-економічні, етнічні, фізичні (зовнішній вигляд, наприклад) ін.
Тест «Який твій порядокнародження?»
А. Перфекціоніст,відповідальний, свідомий, любить списки, організований, ним важко управляти, природнийлідер, критик, серйозний, легко навчається, логічний, не любить сюрпризів.
Б. Посередник, йде накомпроміси, дипломатичний, уникає конфліктів, незалежний, добре ставиться дооднолітків, у нього багато друзів, індивідуаліст, скритний, його важко розстроїти.
В. Любит маніпулювати людьми,привабливий, винить у всьому інших, любить увагу, наполегливий, товариський,природжений бізнесмен, розвинений не по роках, привабливий, вразливий, любитьсюрпризи.
Г. У 7 років вже поводитьсяяк дорослий; любить все обдумувати, досягати своєї мети; його не потрібно мотивувати;боязливий; обережний; ненаситний читач; для нього є лише чорне або біле; частовикористовує слова «дуже», «занадто», «точно»; неможе дозволити собі помилку; дуже вимогливий до себе; комфортніше відчуває себез тими, хто старший або молодший за нього.
Результати:
Якщо вибрали список А, євелика імовірність того, що ви — старша дитина в сім'ї. Якщо список Б, можливо,ви середня дитина (друга по рахунку в сім'ї з трьох дітей або третя в сім'ї зчотирьох дітей).
Якщо список В, скоріше завсе, ви — наймолодша дитина в сім'ї.
Якщо список Г, то імовірно ви– єдина дитина в сім'ї, і у вас багато спільного зі старшою дитиною.
5. Типи сиблінгових позицій
5.1 Первісток (старша дитина)
Дитинаотримує 200%батьківської уваги і є центром сім'ї. Перші діти часто засвоюють «дорослу»мову і віддають перевагу компаніям дорослих. Згідно Адлеру, положення первісткаможна вважати завидним, поки він – єдина дитина в сім'ї. Батьки зазвичай сильнопереживають з приводу появи першої дитини і тому цілком віддають себе їй. Первістокотримує безмежну любов і турботу від батьків. Він, як правило, насолоджуєтьсясвоїм безпечним і безтурботним існуванням. Але це продовжується до тих пір,поки наступна дитина не позбавить його своєю появою привілейованого положення.Це подія драматичним чином міняє положення дитини і його погляд на світ.
Адлерчасто описував положення первістка при народженні другої дитини, як положення «монарха,позбавленого трону», і відзначав, що цей досвід може бути дуже травматичним.Коли старша дитина спостерігає, як його молодший брат або сестра перемагає взмаганні за батьківську увагу і ніжність, вона, природно, буде схильнавідвойовувати своє верховенство в сім'ї. Проте це битва за повернення колишньоїцентральної позиції в родинній системі із самого початку приречена на невдачу –колишнього не повернути, як би первісток не старався. З часом дитина усвідомлює,що батьки дуже зайняті або дуже байдужі, аби терпіти його інфантильні вимоги.Крім того, у батьків значно більше влади, ніж є у дитини, і вони відповідаютьна його важку поведінку (вимога до себе уваги) покаранням. В результатіподібної родинної боротьби первісток «привчає себе до ізоляції» іосвоює стратегію виживання поодинці, не потребуючи чиєї-небудь прихильності, схваленняабо підтримки. Адлер також вважав, що саме старша дитина в сім'ї швидше за всеконсервативна, прагне до влади і схильна до лідерства. Тому старші діти часто стаютьохоронцем родинних цінностей і моральних стандартів.
Виділяютьдва типи первістків: покірливі годувальники і заступники (агресивні).
1.Покірливігодувальники.
Головнийпринцип та девіз таких осіб – «Чим я можу вам допомогти?». На початкужиття такі діти відчували потребу у підтримці мами і тата, в дорослому віцівони будуть шукати одобрення у вчителів та інших авторитетів. Такі люди відчуваютьпотребу догоджають, піклуватися про інших. Вони террплячі, тихо подавляють своїобрази, однак потім вони можуть виплеснути все наболіле назовні.
2.Годувальники(агресивні)
Цеособи наполегливі, вольові, люблять досягати своїх цілей. У них присутні якості«сторожового собаки», іншими словами вони уміють «царапатися,чіплятися і кусатися».
Первісткив основному вчаться у дорослих, тому недивно, що вони готові на все, щоби робитивсе правильно, організовано і вчасно.
Сильніта слабкі сторони первістків
1.Схильністьдо лідерства
Сильна сторона — бере на себевідповідальність, знає, що робити
Слабкасторона – може недооцінювати ініціативи тих, хто залежить від нього; можевиявитися занадто владним та агресивним
2.Агресивність
Сильнасторона – користується пошаної групи; люди слідують їх лідерству
Слабкасторона – може іти по головах інших, бути нечутливим, егоїстичним, надмірносфокусованим на меті і недостатньо уважним до почуттів інших.
3.Покорення
Сильнасторона – готовий співробітничати, з ним легко працювати, хороший команднийгравець
Слабкасторона – Його можуть використовувати, знущатися над ним.
4.Перфекціонізм
Сильнасторона – завжди все робить правильно, не залишає роботу на потім
Слабкасторона – надто часто критикує себе та інших, ніколи не буває задоволеним, можевідкладати роботу на потім через страх «не достатньо хорошого» їївиконання.
5.Організованість
Сильнасторона – усе під контролем, у курсі усіх подій, прагне не спізнюватися ідотримується графіку
Слабкасторона – занадто переживає через порядок, процес чи правил; не проявляєгнучкості, коли це необхідно; нетерплячий до інших, не таких як він; не любитьсюрпризи
6.Наполегливість
Сильнасторона – амбіційний, ініціативний, енергійний, готовий жертвувати зарадиуспіху
Слабкасторона – піддає себе і оточуючих небезпеці, стресам та тиску.
7.Любительсписків
Сильнасторона – ставить цілі та добивається їх; більше встигає зробити за день;планує свій день
Слабкасторона – може бути занадто зайнятим своїми справами, і не бачить того, щопотрібно виконати негайно; замкнутися в собі;
8.Логічність
Сильнасторона – у нього гострий розум; важко назвати нав’язливим
Слабкасторона — вважає, що завжди правий і може не приділяти уваги думці інших
5.2 Єдинадитина
Адлервважав, що позиція єдиної дитини унікальна, тому що у неї немає інших братівабо сестер, з якими йому доводилося б конкурувати. Це обставина, разом зособливою чутливістю до материнської турботи, часто наводить єдину дитину досильного суперництва з батьком. Дитина дуже довго і багато знаходиться підконтролем матері і чекає такого ж захисту і турботи від інших. Головноюособливістю цього стилю життя стає залежність і егоцентризм.
Такадитина впродовж всього дитинства продовжує бути осереддям життя сім'ї, їїбалують, вона не пристосована до труднощів, до самостійного вирішення проблем.У дорослому житті особа постійно шукає підтримки від інших людей, оскількизвикла отримувати її від батьків і без неї відчуває себе невпевнено.
Одинокієдині діти найчастіше є критичними, і достатньо егоїстичними. У них присутняімовірність вираження перфекціонізму.
Якщобатьки єдиної дитини ставилися до свого чадо як до маленького дорослого,постійно тиснули на нього і заставляли бути зрілим, відповідальним і надійним,то дитина може виглядати дуже впевненою, спокійною та врівноваженою ззовні,однак всередині дитина може бунтувати і супротивлятися тому, щоби бути «маленькимдорослим».
Сильніта слабкі сторони єдиних дітей
1.Впевненістьв собі
Сильнасторона – довіряє власній думці, не боїться приймати рішення
Слабкасторона – може стати егоїстична через батьківське ставлення
2.Перфекціонізм
Сильнасторона – завжди все робить правильно, не залишає роботу на потім
Слабкасторона – надто часто критикує себе та інших, ніколи не буває задоволеним, можевідкладати роботу на потім через страх «не достатньо хорошого» їївиконання.
3.Організованість
Сильнасторона – усе під контролем, у курсі усіх подій, прагне не спізнюватися ідотримується графіку
Слабкасторона – занадто переживає через порядок, процес чи правил; не проявляєгнучкості, коли це необхідно; нетерплячий до інших, не таких як він; не любитьсюрпризи
6.Наполегливість
Сильнасторона – амбіційний, ініціативний, енергійний, готовий жертвувати зарадиуспіху
Слабкасторона – піддає себе і оточуючих небезпеці, стресам та тиску.
7.Любительсписків
Сильнасторона – ставить цілі та добивається їх; більше встигає зробити за день;планує свій день
Слабкасторона – може бути занадто зайнятим своїми справами, і не бачить того, щопотрібно виконати негайно; замкнутися в собі;
8.Логічність
Сильнасторона – у нього гострий розум; важко назвати нав’язливим
Слабкасторона — вважає, що завжди правий і може не приділяти уваги думці інших
Основноюпроблемою первістків та єдиних дітей є перфекціонізм.
Перфекціонізмне є сильною стороною.
Бали:0-ніколи; 1 -інколи; 2- часто; 3 –завжди.
1.Чи дратують вас помилки — ваші власні або інших людей?
2.Як ви думаєте, чи повинні всі інші так само прагнути робити все на вищомурівні, як це робите ви?
3.Чи часто визастосовуєте слово «треба» ( наприклад: «мені треба було про це потурбуватися»або «нам треба зустрітися з цього питання негайно»?
4.Чи складно вам радіти успіху? Навіть коли все йде добре, чи легко вам знайтищось, що можна було б зробити хоч трохи краще?
5.Чи може одна маленька помилка зіпсувати вам день або хоч б ранок?
6.Чи доставляють вам занепокоєння такі вирази, як досить добре і майже як належить, особливона роботі, у навчанні?
7.Чи схильні ви відкладати справи на потім лише тому, що, зараз ви не можете виконатицю роботу дуже якісно?
8.Чи помічали ви, як виправдовуєтеся тим, що, якби у вас було більше часу, вивиконали б яку-небудь роботу краще?
9. Чи вважаєте за краще, щоб саме Витримати ситуацію під контролем, будь то збори, робота в команді або будь-якаситуація, в якій задіяна група людей?
10.Чи відчуваєте гостру потребу в тому, аби у вас все було розкладено по поличках,чи наполягаєте ви, аби в тих, що вас оточують все було настільки ж упорядковано(аби у інших було так само, як у Вас)?
11.Чисприймаєте Ви стакан як наполовину порожнім.
Результат:
1-16 балів — ви незначний перфекціоніст
17-25 балів — ви в значній міріперфекціоніст
26-33балу — ви перфекціоніст понад міру (надмірно вимогливі до себе і доінших)
5.3 Друга(середня) дитина
Другійдитині із самого початку задає темп старший брат або старша сестра: ситуаціястимулює його досягати рекорди старшого сиблінга. Завдяки цьому нерідко темпрозвитку такої дитини виявляється вищим, ніж у старшої дитини. Наприклад, другадитина може раніше, ніж перша, почати розмовляти або ходити.
Врезультаті, стиль життя визначає постійне прагнення довести свою першість надстаршим братом або сестрою. Отже, для середньої дитини характерна орієнтація надосягнення. Аби добитися переваги, середня дитина використовує як прямі, так іобхідні методи. Адлер також вважав, що середня дитина може ставити перед собоюнадмірно високі цілі, що фактично підвищує вірогідність можливих невдач.
Длясередніх дітей абсолютно нормальним є відчуття покинутості, ігнорування інавіть приниження. Офіційне визначення середньої дитини – це людина, народженапосередині між старшою і наймолодшою дитиною. Тому, середні діти відчувають, щонародилися занадто пізно і тому не отримали всіх привілеїв і особливої уваги,які, як йому здається, дісталися старшій дитині. Також, вони народжені надтопізно і не відкрили золоте дно, яке випадає на долю наймолодших дітей, — послаблення вимог дисципліни зі сторони батьків.
Длядругої дитини перша буде прикладом, зразком для наслідування, і спостерігаючиза діями старшої дитини, середня буде виробляти свій власний життєвий стиль,який залежить від старшого сиблінга.
Середнідіти, як правило, спілкуються з ровесниками більше, ніж будь-яка інша дитина всім’ї. Вони часто відчувають себе зайвими, ніби не в своїй тарілці, вдома їх нерозуміють, старші або молодші сиблінги їх випереджають. Тому, не дивно, що дляних друзі стають дуже важливими, оскільки вони дають можливість середній дитинівідчути себе особливим, потрібним і значущим.
Черезте, що батьки часто не приділяють уваги середнім дітям, вони не завжди можутьдобитися свого, тому вчаться вести переговори та іти на компроміси. З іншоїсторони, агресивна середня дитина, яка любить конкурувати може застосовуватисвої навики ведення переговорів з метою стати успішним підприємцем.
Також,середні діти більше подібні на «закриту книгу», вони вперті танезалежні, ніж інші сиблінги.
Поведінкоюсередньої дитини керують наступні фактори:
1.Нагородита визнання
2.Уникнення болі та розчарування
3.Розплатитися
«Середнідіти стають витривалими людьми, оскільки ми привикаємо до того, що життядостатньо несправедливе. Наші очікування від життя не настільки великі; мибільш терплячі у взаємостосунках. Середня дитина може сказати: „Ну, що ж,це не найкраще, але цього теж достатньо… “ (Кетті Нессел, психолог)
Сильніта слабкі сторони середньої (другої) дитини
1.Рослапід тиском
Сильнасторона — навчилася не бути розпещеною
Слабкасторона — може стати бунтарем
2.Реальніочікування
Сильнасторона – навчилися реально дивитися на речі
Слабкасторона – через несправедливе ставлення може стати підозрілим, цинічним.
3.Соціальнаособистість
Сильнасторона – важливі взаємостосунки; легко знаходить друзів і підтримує з ними стосунки
Слабкасторона – друзі можуть стати найважливішими, і бажання їх не образити можевідобразитися на життєво важливих рішеннях
4.Незалежнемислення
Сильнасторона – робить все не так, як у всіх; любить ризикувати; діє самостійно
Слабкасторона – може стати впертим, нездатним співробітничати
5.Вмінняіти на компроміс
Сильнасторона – ладить з іншими; володіє навиками згладжування конфліктів і веденняпереговорів
Слабкасторона – може прагнути до миру будь-якою ціною; інші можуть цим користатися
6.Дипломатичність
Сильнасторона — миротворець; любить вирішувати проблеми; уміє дивитися на конфлікти зрізних сторін
Слабкасторона — не любить опозиції; краще не ділитися своїми справжніми почуттями тадумками.
7.Скритність
Сильнасторона — йому можна довірити особисту інформацію; уміє берегти таємниці
Слабкасторона — боязнь признатися в потребі допомоги через незручність.
5.4 Останнядитина (наймолодша)
Положенняостанньої дитини унікальне у багатьох відношеннях. По-перше, така дитина ніколине випробовує шоку „позбавлення трону“ іншим сиблінгом і, будучи»малям" або «мазуном» сім'ї, може бути оточений турботою іувагою з боку не лише батьків, але, як це буває у великих сім'ях, старшихбратів і сестер. По-друге, якщо батьки обмежені в засобах, у дитини практичнонемає нічого свого, і їй доводиться користуватися речами інших членів сім'ї.По-третє, положення старших дітей дозволяє наймолодшій дитині задавати тон; у старшихбратів і сестер є більше привілеїв, тому наймолодша дитина переживає сильнепочуття неповноцінності, разом з відсутністю відчуття незалежності.
Недивлячись на це, наймолодша дитина володіє однією перевагою: у неї високамотивація перевершити старших сиблінгів. В результаті, так дитина часто стаєнайшвидшим плавцем, кращим музикантом, найбільш честолюбним студентом. Адлерінколи говорив про молодшу дитину, як про можливого майбутнього революціонера.
Сильніта слабкі сторони наймолодшої дитини
1.Привабливість
Сильнасторона її всі люблять, з нею легко і весело
Слабкасторона — любить маніпулювати; видається нечесною
2.Любовдо людей
Сильнасторона — добре розуміє інших; ефективно працює з людьми
Слабкасторона — може стати недисциплінованою; багато і довго розмовляє, мало робить.
3.Стійкість
Сильнасторона прагне до цілі; не приймає відмов
Слабкасторона надто вперта
4.Простота
Сильнасторона — здається справжньою, розслабленою і надійною
Слабкасторона — може здатися розсіяною, незібраною
5.Прагнення бути в центрі уваги
Сильнасторона — весела і смішна, знає як примусити інших помітити себе
Слабкасторона – може стати егоїстичним, не уважним до інших, імпульсивним,нетерпеливим
Коженз наведених вище прикладів є стереотипним описом «типової» старшої,єдиної, середньої і наймолодшої дитини. Не у кожної дитини стиль життя повністюзбігається із загальними описами. Позиція кожної дитини в сім'ї передбачаєнаявність певних проблем (наприклад, необхідність поступатися центральнимположенням в сім'ї після того, як був об'єктом загальної уваги, конкурувати зтими, у кого більше досвіду і знань і тому подібне).
6. Варіаціїпорядку народження
Якщо спостерігається неспівпадіння,тобто коли хтось абсолютно не підходить під жоден типовий варіант порядкународження, говорять про вплив варіацій. Варіації – це різноманітні фактори, зякими можна стикнутися в ході вивчення окремих осіб, сімей або груп. Це різніфактори та сили, які впливають на кожну людину незалежно від порядкународження, а саме:
- Різниця увіці між дітьми
- Статькожної дитини
- Фізичні,розумові та емоціональні відмінності
- Смертьодного зі сиблінгів
- Усиновлення
- Порядок народженнябатьків
- Стосункиміж батьками
- «Критичність»батьків
- Об’єднаннядвох сімей в одну (внаслідок смерті одного з подружжя або розводу)
Порядок народження батьків
Батьки схильні ототожнювати себе здитиною, з якою однаковий порядок народження. Якщо обоє батьків перші діти – цезазвичай гарантує, що у таких батьків буде «критичний погляд» насвоїх дітей, вони будуть надто жорсткими до них, тому що стануть переносити наних свої власні стандарти і в той час будуть вчитися виховувати своїх дітей,тобто батьки будуть практикуватися на дітях.
В будь-якій сім’ї багато залежить відособистості, цінностей та стилю виховання мами і батька. Також важливими єперехресні зв’язки: між мамою і сином та між батьком та дочкою.
Об’єднана сім’я
Якщо дитина, народжена в одномупорядку народження, виявляється на іншій гілці на дереві об’єднаної сім’ї, існуєімовірність, що такій дитині прийдеться брати на себе іншу відповідальність івиконувати інші обов’язки. Тобто, часто дитині «присвоюється нова позиція»в об’єднаній сім’ї, в якій найчастіше відбувається конфлікт між первістками таміж дітьми більш пізніх порядків народження.
Література
1. Адлер А.Понять природучеловека / пер. из англ. М: Академический проект, 1997. — 256 с.
2. Адлер А.Наука жить /пер. из англ… Киев: Port-Royal, 1997. — 288 с.
3. Адлер А.Воспитание детей.Взаимодействие полов / пер. из англ. Ростов-на-Дону: Феникс, 1998. — 448 с.
4. Адлер А.Практика и теорияиндивидуальной психологии / пер. из англ. М: Академический проект, 2007.- 232 с.
5. Леман К.Порядок рождения/ пер. з анг.Е. Прищенко. — К.: Брайт Букс, 2007.- 448 с.
6. Рожденныйпервым…: Теория очередности рождения – ключ к познанию психологии личности /Клифф Исааксон, Крис Редиш.-Пер.с англ. К.Савельева.-М.: ФАИР-ПРЕСС, 2004.- 272с.