Взаємозв’язоксамооцінки та готовності до фінансового самозабезпечення у студентів випускнихкурсів
Зміст
Вступ
Розділ 1. Психологічні підходидо дослідження готовності до матеріального самозабезпечення в студентськомувіці
1.1 Готовність до матеріальногосамозабезпечення
1.2 Структура та рівні готовності
1.3 Особливості студентства як окремої віковоїкатегорії
1.4 Самооцінка як фактор, який зумовлюєготовність до самозабезпечення
Розділ 2. Емпіричне дослідженнявзаємозв’язку самооцінки та готовності до фінансового самозабезпечення устудентів випускних курсів
2.1 Ціль та завдання дослідження
2.2 Соціально-демографічніхарактеристики вибірки
2.3 Методи та процедурадослідження
2.4 Аналіз та інтерпретація результатів
2.4.1 Аналіз результатів за методом «Графічнешкалування»
2.4.2 Аналіз результатів, отриманих за допомогоюметоду анкетування
2.4.3 Аналіз результатів заметодикою «Ціннісні орієнтації» Рокіча
2.4.4 Аналіз результатів запроективною методикою «Казка про студента, який сам себе утримував»
2.4.5 Аналіз результатів заметодикою «Особистісний диференціал»
2.5 Кореляційний аналіз даних,отриманих у досліджуваних групах студентів
2.6 Порівняння даних, отриманиху досліджуваних групах студентів
Висновки
Список літератури
Вступ
Студентистарших курсів через деякий час поповнять ряди працездатного населення іпочнуть свою трудову діяльність у державних і недержавних установах. Студенти втой же час сама незабезпечена частина нашого суспільства. Тому, ще будучистудентами, молоді люди починають замислюватися, де їм працювати далі, післязакінчення університету, а деякі, де знайти таку роботу, яка буде одночасно іприносити дохід, і сприяти накопиченню професійного досвіду та розвитку їхособистості як професіонала.
Упрактичному плані ця тема актуальна тому, що всі студенти розуміють, щоподальше працевлаштування залежить від наявності досвіду роботи. Якщо відсутнійдосвід роботи, молодий спеціаліст нікому не потрібен. І навпаки, якщо устудента, який закінчив університет, є досвід роботи, працевлаштуваннягарантовано, оскільки всі роботодавці турбуються про те, наскільки ефективнобуде виконуватися робота і наскільки добре люди будуть розбиратися в тому, чимвони займаються. У соціальному плані дана тема також актуальна, тому що якщомолоді люди не будуть поповнювати ряди працездатного населення, через деякийчас в країні залишиться тільки непрацездатне населення і люди, які не бажаютьпрацювати. Тому молоді люди повинні працювати, щоб рівень життя в нашій країніне знижувався.
Унаш час суспільство висуває жорсткі вимоги до молоді. Молоді люди відразу жпісля університету повинні проявляти наявність професійного досвіду. Звідсивиникає питання: чи готова молодь до самостійного фінансового забезпечення таякі фактори впливають на рівень готовності.
Кітова Д.А. визначає готовність до матеріального самозабезпеченняяк «мобілізованість ресурсів особистості на добування і присвоєння доходів».Але на наш погляд недостатньо розроблено питання про взаємозв'язок самооцінки іготовності до фінансового самозабезпечення. Тому наша тема актуальна і втеоретичному плані.
Об'єктдослідження: готовність до фінансового самозабезпечення.
Предметдослідження: взаємозв'язок самооцінки і готовності до фінансовогосамозабезпечення у студентів випускних курсів.
Метадослідження: виявлення зв'язку між самооцінкою особистості і готовністю дофінансового самозабезпечення у студентів.
Завдання:
1 — проаналізувати теоретичні підходи до проблеми взаємозв'язку самооцінки іготовності до матеріального самозабезпечення;
2 — визначити ступінь готовності та відношення до фінансового самозабезпеченнястудентів;
3 — виявити взаємозв'язоксамооцінки і готовності до фінансового самозабезпечення.
Длявирішення поставлених завдань у дослідженні були використані методи:
1) Методанкетування для визначення наявності досвіду роботи у студентів, а також длятого, щоб визначити, як студенти розподіляють наявні у них гроші.
2) Метод графічногошкалування для визначення суб'єктивної оцінки готовності студентів доматеріального самозабезпечення.
Крім цього ми використовувалитакі методики:
1) Методика «Особистіснийдиференціал» для визначення самооцінки студентів.
2) Методика «Ціннісніорієнтації» Рокіча для визначення ієрархії ціннісних орієнтацій івизначення місця праці в ній (активне діяльне життя, продуктивне життя, матеріальнозабезпечене життя).
3)Проективна методика «Казка про студента, який сам себе утримував» длявизначення якісних характеристик ставлення студентів до фінансовогосамозабезпечення.
У дослідженні брали участь 60чоловік. З них 33 юнаки та 27 дівчат. Випробуваніє студентами 4 і 5 курсу факультету психології, економічного та соціологічногофакультетів у віці від 20 до 22 років.
Розділ1. Психологічні підходи до дослідження готовності до матеріальногосамозабезпечення в студентському віці
1.1Готовність до матеріального самозабезпечення
Надумку Купрейченко А.Б., «готовність як якість включає знання, вміння,навички, налаштованість на конкретні дії, які можна назвати функціональнимстаном особистості, результатом психічних процесів, що передують конкретнійдіяльності». Готовність до діяльності можна представити як освітнюкомпетенцію, яку А. В. Хуторський характеризує як «сукупністьвзаємопов'язаних смислових орієнтацій, знань, умінь, навичок і досвідудіяльності учня, необхідну для здійснення особистісно і соціально значущоїпродуктивної діяльності по відношенню до певного кола об'єктів реальної дійсності „[6].
У психологічномусловнику пропонується наступне визначення готовності людини до професійноїдіяльності: “Готовність до професійної діяльності — психічний стан,передстартова активізація людини, що включає освідомлення людиною своїх цілей,оцінку наявних умов, визначення способів дії; прогнозування мотиваційних,вольових, інтелектуальних зусиль, ймовірності досягнення результату,мобілізацію сил, самонавіювання в досягненні цілей „[4]. Таким чином, можно сказати, що готовністьстудента-випускника до професійної діяльності пов'язана з правильністювикористання ним набутих знань, навичок, умінь, здатність до швидкої адаптаціїдо умов праці, спрямованістю на постійне підвищення кваліфікації. Китова Д.А.визначає готовність до матеріального самозабезпечення як “мобілізованностьресурсів особистості на добування і присвоєння доходів» [8]. О. Аллін і Н.Сальникова визначають готовність «як наявність особистісних якостей,теоретичних знань, практичних навичок і вмінь, що дозволяють у будь-який часуспішно вирішувати завдання, що стоять перед людиною, і виконуватифункціональні обов'язки. Наділі багато що залежить від мотивації, внутрішньоїзібраності, вольової налаштованості, здібності в даний момент виконатинеобхідну роботу і домогтися потрібних результатів. У зміст готовностівключені здібності і загальні психологічні умови, необхідні для успішногоздійснення діяльності: інтереси, схильності, психічні стани, знання, навички тавміння „[1].
Станготовності розуміється О. Алліном і Н. Сальниковою як “внутрішняналаштованість, пристосування можливостей особистості для успішних дій в даниймомент. Тобто готовність до діяльності проявляється безпосередньо перед їїпочатком, коли необхідно прийняти остаточне рішення про свою готовність довиконання конкретного завдання. Такий стан виникає на основі передбаченняситуації дії і характеризується настроєм та мобілізацією психіки на подоланнятруднощів і перешкод, на досягнення результату»[1]. Існує чимало різнихпідходів до поняття «готовність» і його трактувань, що визначаютьсяяк теоретичними пристрастями авторів, так і специфікою завдань, які вонивирішували у своїх дослідженнях. У всьому цьому розмаїтті можна виділити трипідходи, рівня вивчення готовності фахівців до професійної діяльності:психофізіологічний, функціонально-психологічний і особистісний [5].
Упсихофізіологічному підході під готовністю розуміється оптимальний станпсихічних і фізіологічних функцій організму, що дозволяє виконувати будь-якупрофесійну діяльність. Готовність як своєрідне стан особистості не можевиникнути поза загального підвищення активності роботи мозку, різних систем іорганів, для неї необхідні біохімічні та фізіологічні зрушення в організмі. Цезабезпечує налаштування організму на майбутню діяльність [5].
Уфункціонально-психологічному підході вивчається відповідність психологічнихякостей особистості функціональним особливостям майбутньої діяльності [5].
В особистісномупідході підкреслюється роль дослідження пізнавальних процесів, емоційних івольових компонентів, а також мотивів поведінки [5].
1.2 Структура тарівні готовності
Психологивизначають декілька компонентів готовності:
-Інтелектуальний- розуміння завдань, обов'язків, знання засобів досягнення мети, прогноздіяльності;
— Емоційний — впевненість в успіху, наснага, почуття відповідальності;
— Мотиваційний — інтерес, прагнення домогтися успіху, потреба успішно виконати поставленезавдання. Чим важливіший для людини мотив і чим краще він їм усвідомлюється,тим швидше створюються більш сприятливі умови для формування готовності допрофесійної діяльності;
— Вольовий — мобілізація сил, зосередженість на завданні, відволікання від перешкод,подолання сумнівів [11].
Особливістьособистісного підходу — увага до морального аспекту проблеми. У ньомурозглядається морально-психологічна готовність до діяльності, що має складнуструктуру та включає в себе:
-Усвідомленістьсуспільної та особистої значущості трудової діяльності;
— Любов до своєїроботи, радість і насолоду працею;
— Здатністьпрацювати в колективі та в його інтересах [5].
Готовність доматеріального самозабезпечення визначається О. Алліном і Н. Сальниковою як «розумінняфахівцем майбутньої операції, усвідомлення особистої відповідальності за їїрішення, впевнене бажання досягти успіху і вироблення чіткого плану дії»[1].
Купрейченко А.Б.розглядає готовність до матеріального самозабезпечення як «складне,цілісне психічне утворення, що включає мотиваційно-потребністний, когнітивний ідіяльнісно-практичний компоненти» [6].
Мотиваційно-потребністнийаспект готовності включає в себе формування емоційно-ціннісного ставлення добудь-якої ситуації; когнітивний аспект — оволодіння систематизованими знаннями,усвідомлення соціальної і особистої значущості діяльності, прагнення і вміннявирішувати проблемні ситуації; діяльнісно-практичний аспект — вироблення уміньрозпізнавати, обстежувати і вирішати проблемні ситуації [6].
Всі розглянутіаспекти однаково важливі, проте провідним, на думку А. Б. Купрейченко, аточніше системоутворюючим, є діяльнісно-практичний. Тому процес формуванняготовності до матеріального самозабезпечення можна представити у виглядіпослідовності взаємопов'язаних проблемних ситуацій, які молоді люди намагаютьсявирішити [6].
На думкуБогословської М.В. основними критеріями готовності студентів до матеріальногосамозабезпечення є: 1) наявність мотивації матеріального самозабезпечення; 2)адекватна оцінка необхідних професійних та особистісних якостей; 3) наявністьпочаткового досвіду діяльності [15].
Богословська М.В.вважає, що для формування оптимального рівняготовності до матеріального самозабезпечення студентів необхідно:
1)розвивати мотивацію діяльності студентів, засновану на цінностях професійноїсамореалізації і професійного зростання, а не цінності матеріальногоблагополуччя [15];
2)створювати для них можливості цілеспрямованої реалізації активності в освоєнніобраного виду діяльності [15];
3)запровадити профорієнтаційне тестування та професійний відбір переднадходженням абітурієнтів до ВУЗу, проводити заходи щодо «занурення»в специфіку галузі та спеціальності з метою зменшення кількості тих студентів,які відмовляються від роботи [15].
М.І. Дьяченко таЛ.А. Кандибовіч виділяють наступні структурнікомпоненти готовності до матеріального самозабезпечення:
-Мотиваційний(позитивне ставлення до діяльності, інтерес до неї і інші стійкі мотиви);
— Орієнтаційний (знання, уявлення про особливості та умови діяльності, її вимогидо особистості);
— Операціональний (володіння способами та прийомами даного виду діяльності,необхідними знаннями, навичками й уміннями, процесами аналізу і синтезу,порівняння та узагальнення, та ін);
— Вольовий (самоконтроль, уміння керувати діями);
— Оціночний (самооцінка своєї підготовленості та відповідності процесу вирішенняпрофесійних завдань оптимальним трудовим зразкам) [12].
О.Аллін та М. Сальникова виділяють наступні компоненти готовності доматеріального самозабезпечення: морально-мотиваційний компонент,інтелектуально-операціональний компонент і психофізичний компонент [1]. Морально-мотиваційнийкомпонент готовності відображає загальну спрямованість особистості і включає всебе розвинені морально-етичні якості, позитивне ставлення до діяльності,усвідомлення цінності та престижності своєї праці, бажання і прагненнязайматися саме цим видом діяльності [1].
Незважаючина всю важливість морально-мотиваційного компонента готовності, без певнихзнань, навичок та умінь, а також сформованості професійно важливих якостей неможна об'єктивно говорити про високий рівень готовності до самозабезпечення[1].
Інтелектуально-операціональнийкомпонент готовності виражається в інтелектуальних якостях особистості(інтелектуальний компонент), володінні засобами та прийомами діяльності,синтезі професійно важливих якостей, знань, навичок та вмінь (операціональнийкомпонент), що грають істотну роль в ефективності діяльності [1].
Інтелектуальніякості — це якості особистості, що визначають особливості функціонуванняінтелекту, тобто здатності особистості з переробки різноякісної інформації таусвідомленої оцінки її [1].
Психофізичнийкомпонент готовності включає в себе функціонування психіки в цілому іфізіологічних систем (перш за все, нервово-м'язової та ін.), що забезпечуєефективність життєдіяльності фахівця. Будь-яка діяльність висуває свої вимогидо сприйняття, пам'яті, мислення, уяви, властивостям вищої нервової діяльності,психодинамічних властивостей (темпераменту) людини, а нерідко і його фізичнимякостям. Крім цього, психофізичний компонент забезпечує функціонування ранішерозглянутих компонентів готовності [1].
У структуріпрофесійної готовності можна виділити об'єктивний і суб'єктивний пласти.Об'єктивний пласт готовності складається з взаємодіючих морально-мотиваційного,інтелектуально-операціонального і психофізичного компонентів, які реальноможуть бути оцінені відповідно до вимог діяльності. Суб'єктивний пластготовності — це система самооцінки власної готовності [11].
1.3 Особливостістудентства як окремої вікової категорії
Вивченням студентстваяк соціальної групи займався В.Т. Лісовський. Студентство об'єднує молодихлюдей, що займаються одним видом діяльності — навчанням, спрямованим напрофесійну освіту, мають єдині цілі і мотиви, приблизно одного віку (18-25років) з єдиним освітнім рівнем, період існування яких обмежено часом (усередньому 5 років). Його відмінними рисами є: характер їхньої праці, щополягає в систематичному засвоєнні та оволодінні новими знаннями, новими діямиі новими способами навчальної діяльності, а також у самостійному «добуванні»знань; його основні соціальні ролі та приналежність до великої соціальної групи- молоді у якості її передовий і численної частини [10].
Психологом Ю. А.Самаріна були відзначені наступні протиріччя, притаманні студентському віку:
1.Соціально-психологічне. Це протиріччя між розквітом інтелектуальних і фізичнихсил студента і жорстоким лімітом часу, економічних можливостей для задоволеннязростаючих потреб [2].
2. Міжпрагненням до самостійності у відборі знань і досить жорсткими формами іметодами підготовки спеціаліста певного профілю. Це протиріччя дидактичногохарактеру, воно може вести до незадоволеності студентів і викладачіврезультатами навчального процесу [2].
3. Величезнакількість інформації, що надходить через різні канали, розширює знаннястудентів і разом з тим, велика кількість цієї інформації, за відсутностідостатнього часу, а часом і бажання на її уявну переробку, може вести довідомої поверхні у знаннях і мисленні [2].
Недооцінка життяяк блага призводить до того, що в юності у людини можуть виникнути песимістичнінастрої. Божович Л.І. пише, що, «підбивши підсумки відчуттям щастя і горя… юнацтво зменшує цінність перших і перебільшує важкі відчуття наступних».Юності властива деяка природна дисгармонія. Так, бажання і прагненнярозвиваються раніше, ніж воля і сила характеру, і в таких умовах юнак не завждиздатний придушити деякі надмірні і зайві устремління і бажання. Тому деякімолоді люди відчувають себе нещасними від безсилля задовольнити свої бажання.Звідси нерідко виникає скептицизм [3].
Роки студентства- цілком самостійний етап життя людини, протягом якого він має і формує власнусереду розвитку, бере участь у таких видах діяльності, які сьогодні виступаютьв якості особистісно-утворюючих факторів, і визначає модель соціальноїповедінки цієї громадської групи [7].
Особливістюсучасного студентства є те, що процес його включення в суспільне життя йде нетільки через навчальну діяльність і професійну підготовку, а й шляхомформування незалежних матеріально-побутових умов, нових форм прояву власноїактивності і шляхом вибору форм соціальної взаємодії. Процес формування молоддюнезалежного від батьків фінансового, майнового та житлового статусу має дві «вузловіточки»: 16-17 років, коли починається більш-менш масове включення вдоросле економічне життя, і 21-22 р., коли накопичується перший досвідреалізації матеріально- побутових намірівстудентства [12].
Основнимджерелом доходів для студентів, як і раніше є допомога з боку батьків іблизьких. Другий за значущістю джерело — стипендія. Істотним джерелом є заробітна плата, яку сьогоднімають 13% студентів. [12].
Розглядаючистудентство як «особливу соціальну категорію, специфічну спільність людей,об'єднаних інститутом вищої освіти»,
І.А.Зимова виділяє основні характеристики студентського віку, які відрізняють йоговід інших груп населення високим освітнім рівнем, високою пізнавальноюмотивацією, найвищою соціальною активністю і досить гармонійним поєднаннямінтелектуальної та соціальної зрілості. У плані общепсіхіческогорозвитку студентство є періодом інтенсивної соціалізації людини, розвитку вищихпсихічних функцій, становлення всієї інтелектуальної системи і особистості вцілому. Якщо розглядати студентство, враховуючи лише біологічний вік, то йогослід віднести до періоду юності як перехідний етап розвитку людини міждитинством і дорослістю [17].
Якщо підійти достудента як до людини певного віку, то для нього будуть характерні найменшівеличини латентного періоду реакцій на прості, комбіновані і словесні сигнали,оптимум абсолютної та різницевої чутливості аналізаторів, найбільшапластичність в утворенні складних психомоторних та інших навичок. Порівняно зіншими віками в юнацькому віці відзначається найвища швидкість оперативноїпам'яті і переключення уваги, вирішення вербально-логічних завдань. Отже,студентський вік характеризується досягненням найвищих, «пікових»результатів, що базуються на всіх попередніх процесах біологічного,психологічного, соціального розвитку [17].
Якщо ж вивчитистудента як особистість, то вік 18-20 років — це період найбільш активногорозвитку моральних і естетичних почуттів, становлення і стабілізації характеруі, що особливо важливо, оволодіння повним комплексом соціальних ролей дорослоїлюдини: громадянських, професійно-трудових та ін [9]. З цим періодом пов'язанийпочаток «економічної активності», під якою демографи розуміютьвключення людини в самостійну виробничу діяльність, початок трудової біографіїта створення власної сім'ї. Перетворення мотивації, всієї системи ціннісних орієнтації,з одного боку, інтенсивне формування спеціальних здібностей у зв'язку зпрофесіоналізацією — з іншого, виділяють цей вік як центральний періодустановлення характеру і інтелекту. Це час спортивних рекордів, початокхудожніх, технічних і наукових досягнень [9].
Студентський вікхарактерний і тим, що в цей період досягаються оптимуми розвиткуінтелектуальних і фізичних сил. Але часто «проявляються „ножиці“між цими можливостями і їх дійсною реалізацією. Безперервно зростаючі творчіможливості, розвиток інтелектуальних і фізичних сил, які супроводжуються ірозквітом зовнішньої привабливості, приховують в собі і ілюзії, що це зростаннясил триватиме „вічно“, що все краще життя ще попереду, що всьогозадуманого можна легко досягти ». Характерною рисою морального розвитку вцьому віці є посилення свідомих мотивів поведінки. Помітно зміцнюються тіякості, яких не вистачало в повній мірі в старших класах — цілеспрямованість,рішучість, наполегливість, самостійність, ініціатива, вміння володіти собою. Підвищуєтьсяінтерес до моральних проблем (цілі, способу життя, обов'язку, любові, вірностіта ін) [10].
Студентство — пора самоаналізу і самооцінок. Самооцінка здійснюється шляхом порівнянняідеального «Я» з реальним. Але ідеальне «Я» ще не вивіренеі може бути випадковим, а реальне «Я» ще всебічно не оцінене самоюособистістю. Це об'єктивна суперечність в розвитку особистості молодої людиниможе викликати в нього внутрішню невпевненість у собі і супроводжується інколизовнішньої агресивністю, розв'язністю або відчуттям незрозумілості [9].
1.4 Самооцінка якфактор, який зумовлює готовність до самозабезпечення
Самооцінка — цеоцінка особистістю самої себе, своїх можливостей, якостей і місця серед іншихлюдей. Від самооцінки залежать взаємовідносини людини з оточуючими, йогокритичність, вимогливість до себе, відношення до успіхів і невдач. Тим самимсамооцінка впливає на ефективність діяльності людини і подальший розвиток йогоособистості [16].
У «Великомупсихологічному словнику» під ред. Б. Мещерякова і В. Зінченко самооцінкавизначається наступним чином: Самооцінка — цінність, значимість, якої індивіднаділяє себе в цілому і окремі сторони своєї особистості, діяльності,поведінки. Самооцінка виступає як відносно стійке структурне утворення,компонент Я-концещіі, самосвідомості, і як процес самооцінки. Основу самооцінкистановить система особистісних смислів індивіда, прийнята ним системацінностей. Розглядається в якості центральногоособистісного утворення і центрального компонента Я-концепції [4].
Самооцінкавиконує регуляторну та захисну функції, впливаючи на поведінку, діяльність ірозвиток особистості, її взаємини з іншими людьми. Віодображуючи ступіньзадоволеності або незадоволеності собою, рівень самоповаги, самооцінка створюєоснову для сприйняття власного успіху і неуспіху, постановки цілей певногорівня, тобто рівня домагань особистості. Захисна функція самооцінки,забезпечуючи відносну стабільність і автономність (незалежність) особи, можевести до спотворення даних досвіду і тим самим негативний вплив на розвиток[17].
Самооцінка- це впевненість у своїй здатності думати і справлятися з життєвими задачами;впевненість у своєму праві бути щасливим, почуття гідності, права назатвердження своїх потреб і бажань та на насолоду плодами своїх зусиль [16].
Самооцінкаскладається з двох взаємозалежних аспектів: самоефективності і самоповаги [4].
Самоефективність- відчуття особистої ефективності. Впевненість у функціонуванні власноїпсихіки, у здатності мислити, у процесах, за допомогою яких я суджу, вибираю,вирішую; впевненість у здатності розуміти факти реальності, що входять у сферумоїх інтересів і потреб; когнітивна впевненість у собі [4].
Самоповага — відчуття особистої гідності. Впевненість у своїй цінності; позитивний принциппо відношенню до мого права жити і бути щасливим; комфорт при доречномузатвердженню моїх думок, бажань і потреб; почуття, що радість — моє невід'ємнеправо [4].
Самооцінка — непостійний конструкт, вона постійновидозмінюється, вдосконалюється. Самооцінка обумовлена поєднанням знання просебе і світогляду, норм і цінностей, притаманних людині. Саме самооцінкавиконує функцію регуляції поведінки та діяльності, так як вона можеспіввідносити потреби і домагання людини та її можливості [4].
психологічнийготовність матеріальний самозабезпечення студентський
Розділ2. Емпіричне дослідження взаємозв’язку самооцінки та готовності до фінансовогосамозабезпечення у студентів випускних курсів
2.1Мета та завдання дослідження
Об'єктдослідження: готовність до фінансового самозабезпечення.
Предметдослідження: взаємозв'язок самооцінки і готовності до фінансовогосамозабезпечення у студентів випускних курсів.
Метадослідження: виявлення зв'язку між самооцінкою особистості і готовністю дофінансового самозабезпечення у студентів.
Завдання: 1 — проаналізувати теоретичні підходи до проблемивзаємозв'язку самооцінки і готовності до матеріального самозабезпечення; 2 — визначити ступінь готовності та відношення до фінансового самозабезпеченнястудентів;
3 — виявити взаємозв'язоксамооцінки і готовності до фінансового самозабезпечення.
2.2 Соціально-демографічніхарактеристики вибірки
У дослідженні брали участь 60чоловік. З них 33 юнаків та 27 дівчат. Випробуваніє студентами 4 і 5 курсу факультету психології, економічного та соціологічногофакультетів. Вік випробуваних коливається від 20 до 22 років. Рівеньматеріального статку досліджуваних коливається від 100 до 500 та вище доларів.
2.3Методи та процедура дослідження
Для вирішенняпоставлених завдань у дослідженні були використані методи: 1) Метод анкетування для визначення наявності досвідуроботи у студентів, а також для того, щоб визначити, як студенти розподіляютьнаявні у них гроші. 2) Метод графічного шкалування для визначеннясуб'єктивної оцінки готовності студентів до матеріального самозабезпечення. Крімцього ми використовували такі методики: 1) Методика «Особистіснийдиференціал» для визначення самооцінки студентів. 2) Методика «Ціннісніорієнтації» Рокіча для визначення ієрархії ціннісних орієнтацій івизначення місця праці в ній (активне діяльне життя, продуктивне життя,матеріально забезпечене життя). 3) Проективна методика «Казка простудента, який сам себе утримував» для визначення якісних характеристикставлення студентів до фінансового самозабезпечення.
Метод анкетування
Даний методнаправлений на виявлення наявності досвіду роботи у студентів, а такожвідношення до наявних грошей: як студенти їх розподіляють, чи готові вонипрацювати, якщо б була можливість не працювати. Анкета включає в себе 6 питань:5 закритих і 1 відкрите питання. Інструкція: Уважно прочитайте питання івиберіть один з даних варіантів відповідей. Пам'ятайте, що правильних інеправильних відповідей немає.
Метод графічногошкалування
Графічнешкалування направлено на визначення суб'єктивної оцінки студентами своєїготовності до фінансового самозабезпечення. Інструкція: Перед вами графічнашкала, яка відображає готовність до матеріального самозабезпечення. Позначте наній на якому рівні, на вашу думку, ви знаходитесь.
Методика «Особистіснийдиференціал»
Методикаспрямована на вивчення ставлення студентів до самих себе та до інших людей.Фактор Оцінки (О) в «Особистісному диференціалі» говорить про рівеньсамоповаги. Високі значення цього чинника говорять про те, що досліджуваний приймає себе як особистість та в певному сенсі задоволенийсобою.
Низькі значенняфактора О вказують на критичне ставлення людини до самої себе, йогонезадоволеність власною поведінкою, рівнем досягнень, особливостямиособистості, на недостатній рівень прийняття самого себе. Фактор Сили (С) всамооцінці свідчить про розвиток вольових сторін особистості, як вониусвідомлюються самим випробуваним. Його високі значення говорять провпевненість у собі, незалежність, схильність розраховувати на власні сили уважких ситуаціях. Низькі значення свідчать про недостатній самоконтроль,нездатність триматися прийнятої лінії поведінки, залежність від зовнішніхобставин і оцінок. Фактор Активності (А) в самооцінці інтерпретується яксвідчення екстравертованості особистості. Позитивні значення вказують на високуактивність, товариськість, імпульсивність; негативні — на інтровертованість,певну пасивність, спокійні емоційні реакції. Інструкція: У запропонованомубланку представлені найбільш поширені якості людини. Позитивні значення цихякостей позначені знаком "+", а негативні — "-". Їх ступіньоцінюється за семибальною шкалою. Порядок роботи з методикою дуже простий іполягає в наступному:
• вибір знакатого чи іншого якості;
• визначенняступеня його прояви за балами:
o 3 — виявляєтьсядуже сильно і дуже часто;
o 2 — вираженодосить помітно і часто зустрічається;
o 1 — виявляєтьсяіноді й слабко;
o 0 — важкосказати, є і те, й інше.
Наоснові вибраних знаків і ступеня вираженості якості обведіть відповідну цифру втаблиці. Пам'ятайте, що позитивні і негативні якості людей, наведені в таблиці,постійно міняються місцями. Тому будьте уважні в своїх оцінках.
Методика«Ціннісні орієнтації» Рокіча
Данаметодика спрямована на вивчення ціннісно-мотиваційної сфери людини. Системаціннісних орієнтацій визначає змістовну сторону спрямованості особистості істановить основу її відносин до навколишнього світу, до інших людей, до себесамої, основу світогляду і ядро мотивації життєвої активності, основу життєвоїконцепції і «філософії життя». Розроблена М. Рокічем методика,заснована на прямому ранжуванні списку цінностей. М. Рокіч розрізняє два класи цінностей:
1. Термінальні — переконання в тому, що кінцева мета індивідуального існування варта того, щобдо неї прагнути. Стимульний матеріал представлений набором з 18 цінностей.
2.Інструментальні — переконання в тому, що якийсь образ дій або властивістьособистості є кращим у будь-якій ситуації. Стимульний матеріал такожпредставлений набором з 18 цінностей. Цей поділ відповідає традиційному поділуна цінності — цілі та цінності-засоби.
Інструкція:
Уважно вивчітьтаблицю і, вибравши ту цінність, яка для Вас найбільш значима, помістіть її наперше місце. Потім виберіть другу за значимістю цінність і помістіть її слідомза першою. Потім виконайте те ж з усіма іншими цінностями. Найменш важливазалишиться останньою і займе 18 місце. Робыть все не поспішаючи, вдумливо.
Проективнаметодика «Казка про студента, який сам себе утримував»
Дана методикаспрямована на виявлення якісних характеристик ставлення студентів до фінансовогосамозабезпечення, на визначення особистісних якостей, які допомагають абозаважають студентам самостійно себе забезпечувати.
Інструкція:
Напишіть казкупро студента, який сам себе утримував.
2.4 Аналіз таінтерпретація результатів
2.4.1 Аналізрезультатів за методои «Графічне шкалування»
За результатамипроведення методу «Графічне шкалування» всіх досліджуваних можна розділити на 2 групи: 1 група — ті, хто демонструєвисокий рівень готовності до фінансового самозабезпечення (35 чоловік — 58%всіх випробовуваних, серед них 31% — дівчата, 69% — юнаки), 2 група — ті, хтодемонструє низький рівень готовності до фінансового самозабезпечення (25 осіб — 42% всіх випробовуваних, серед них 36% — юнаки і 64% — дівчата).
Виконання даногозавдання супроводжувалося наступними висловлюваннями з боку досліджуваних: «Можуабо не можу?», «Звичайно можу!», «Ні, ще не можу». Цесвідчить про те, що серед досліджуваних присутні студенти, які впевнені в тому,що вони вже повністю самостійні і можуть собі самостійно забезпечити, такі, яківпевнені в тому, що ще не можуть себе самостійно забезпечити і такі студенти,які ще не знають, чи можуть вони себе забезпечити чи не можуть, що говорить проте, що у них немає впевненості в собі, в тому, що вони вже повністю самостійні.Таким чином можна сказати, що якщо студент готовий до матеріальногосамозабезпечення, він може сказати про це без коливань, впевнено. А якщостудент не готовий самостійно себе забезпечувати, він може коливатися привідповіді на поставлене питання.
Дані результатиговорять про те, що більша частина студентів випускних курсів вже думає про те,що надалі при влаштуванні на роботу їм необхідний буде досвід роботи, а такожпро те, що на даний момент вже необхідно самостійно себе забезпечувати,обходитися без допомоги батьків. Більшу самостійність проявляють молоді люди,тому серед представників 2 групи знаходиться більше дівчат.
Таблиця1. Якісні та кількісні склади груп студентів з різним рівнем готовності дофінансового самозабезпечення
1 група
Ті, хто демонструє високий рівень готовності
2 група
Ті, хто демонстрирує низький рівень готовності 58% (35 осіб) 42% (25 осіб) юнаки 69% (24особи) 36% (9осіб) дівчата 31% (11осіб) 64% (16осіб)
2.4.2 Аналізрезультатів, отриманих за допомогою методу анкетування
За допомогоюметоду анкетування студентів, ми визначили розподіл випробовуваних завідповідями на питання, пов'язані з наявністю роботи на момент проведеннядослідження або досвіду роботи і яким чином вони рапреділяють наявні у нихгроші.
Таблиця 2. Данырозподілу відповідей на питання про наявність досвіду роботи в досліджуванихгрупах студентів 1 група 2 група Мають досвід роботи 100% 100% Працюють 63% 60% Не працюють 37% 40%
Таблица 3. Дані розподілувідповідей на запитання про те, як студенти отримують гроші і як розподіляютьнаявні у них гроші 1 група 2 група Самостіно заробляють гроші 74% 32% Отримують гроші від батьків 14% 24% Отримують стипендію 12% 44% Витрачають гроші на продукти харчування 74% 80% Витрачають гроші на розваги 40% 12% Витрачають гроші на дорогі товари 20% 8%
Таблица 4. Дані розподілувідповідей на запитання про те, працювали б студенти, якщо б була можливість непрацювати 1 група 2 група Працювали б, якщо б була можливість не працювати 71% 80% Не працювали б, якщо булла б можливість не працювати 29% 20%
Зарезультатами анкетування в 1 групі (ті, хто демонструє високий рівеньготовності до матеріального самозабезпечення) 100% випробовуваних мають досвідроботи. На даний момент 63% з них працює, а 37% з них не працює. З них 74%вважають за краще самостійно заробляти гроші; 14% — отримують допомогу відбатьків, 12% — розраховують на стипендію. 74% представників1 групи витрачають більшу частину наявних у них грошей на продукти харчування;40% — на розваги, 20% представників цієї групи витрачають велику частину грошейна дорогі товари, такі як електротовари та техніка. На запитання: «Якби Ви виграли 100 000 гривень, як би Вирозпорядилися цими грошима?» Були дані наступні відповіді: 34% відповідей- відкрив би свою справу; 16% — витратив би на відпочинок; решта відповідей(віддав би на благодійність, на навчання, на допомогу близьким людям, намашину, на свої потреби) отримали по 10%.
Дані результатиговорять про те, що всі представники 1 групи можуть оцінити, готові вони доматеріального самозабезпечення чи ні, тому що вони вже мають досвід роботи.Велика частина представників цієї групи витрачають велику частину грошей напродукти харчування, що говорить про те, що вони знають ціну грошам, і невитрачають гроші на непотрібні речі. Те, що студенти можуть витрачати гроші нарозваги, але на них йдуть не всі гроші, що теж свідчить про здатність студентівоцінювати значимість самостійно зароблених грошей. Здатність деякихпредставників цієї групи оплачувати своє навчання свідчить про високий рівеньсамостійності і небажанні обтяжувати своїх батьків своїми труднощами. Готовність71% представників цієї групи працювати навіть у тому випадку, якщо будеможливість не працювати, говорить про те, що ці студенти відносяться до роботине тільки як до способу заробити гроші, але і як до можливостісамореалізуватися, підвищити свою самооцінку і використовувати свої здібності .
Бажання віддатичастину виграних грошей батькам говорить про те, що студенти прагнуть віддячитисвоїм батькам за їх допомогу і допомогти у свою чергу їм. Готовність вкластивиграні гроші у відкриття свого бізнесу говорить про прагнення студентів досамореалізації та прагнення працювати на себе і заробляти кошти для такогожиття, яку кожен для себе хоче. Решта відповідей свідчить про прагненнястудентів до хорошого життя, до життя, в якій є все необхідне.
За результатамидослідження у 2 групі також 100% випробовуваних мають досвід роботи. При цьому60% з них працюють на даний момент, а 40% — не працюють.
Серед представників2 групи 32% віддають перевагу самостійно заробленим грошам; 24% — отримуютьдопомогу від батьків, 44% — розраховують на стипендію. Велика частинапредставників даної групи (80%) витрачають велику частину грошей на продуктихарчування. 12% студентів, що входять в 2 групу, витрачають гроші на розваги і8% витрачають гроші на дорогі товари. На запитання: «Якби Ви виграли 100000 гривень, як би Ви розпорядилися цими грошима?» Випробовувані дали таківідповіді: 23% відповідей — «витратив би на свої потреби», відповіді «надопомогу близьким», «на відпочинок» та «поклав б в банк „отрималипо14%, такі відповіді як “на благодійність »," на навчання ","відкрив би свою справу ", «купив би машину» і «витратив бина підвищення свого професіоналізму» були дані в 7%.
Дані результатиговорять про те, що досвід роботи дозволяє студентам оцінити свої можливості повідношенню до фінансового самозабезпечення. Наявний досвід роботи дозволяєстудентам оцінити те, як гроші заробляються, тому й представники і цієї групипрагнуть не витрачати гроші на непотрібні речі (велика частина студентіввитрачає гроші на продукти харчування і на необхідні їм речі). Бажаннявитрачати гроші на розваги, відправитися в подорож, свідчать про те, щостуденти хочуть розважатися, відпочивати і не готові повністю бутисамостійними. Те, що деякі студенти поклали б виграні гроші в банк, говоритьпро те, що вони не знають, як ними правильно розпорядитися, що свідчить провідсутність у деякого числа випробовуваних самостійності. Бажання придбати навиграні гроші машину і відкрити свій бізнес — це свідчення прагнення досамостійності і бажання стати повністю незалежними. Отже, серед студентів, щовходять до складу 2 групи, є і самостійні і несамостійні студенти. Те, що велика частина представників 2 групи (80%)виявила бажання працювати навіть у тому випадку, якщо буде можливість непрацювати, свідчить про те, що робота сприймається студентами як невід'ємначастина життя, як необхідність.
2.4.3Аналіз результатів за методикою «Ціннісні орієнтації» Рокіча
Результатипроведення методики «Ціннісні орієнтації» Рокіча показали ієрархіюцінностей серед представників 1 групи, тобто серед студентів, які демонструютьвисокий рівень готовності до фінансового самозабезпечення. На 1 місці стоїть цінність «матеріально забезпечене життя»і «старанність». Це свідчить про те,що для представників 1 групи важливим є матеріально забезпечене життя і їх діїі думки спрямовані на те, щоб досягти високого рівня матеріальногозабезпечення, тому вони вчаться і працюють, вони ставлять перед собою цілі іпрагнуть до їх досягнення. Для досягнення своїх цілей необхіднастаранність, оскільки, щоб чогось досягти, треба щось робити. Тому «старанність» представники 1 групипоставили на 1 місце поруч із «матеріально забезпеченим життям».
На2 місце студенти, що входять до складу 1 групи, поставили такі цінності як «наявністьхороших і вірних друзів» і «тверда воля», оскільки студентамзавжди потрібне спілкування і підтримка близьких людей, які спрямують направильний шлях або допоможуть подолати існуючі труднощі. «Тверда воля» необхідна для досягнення своїх цілей, дляподолання перешкод на шляху до їх досягнення. Тому ці цінності стоять на 2місці. На 3 місце були поставлені такі цінності як «активне діяльне життя»і «сміливість у відстоюванні своєї думки, поглядів», оскількидосягнення матеріально забезпеченого життя має на увазі активність і діяльнужиття. А для досягнення своїх цілей нерідко потрібно вміти відстоювати своюдумку. На 4 місці опинилися такі цінності як «любов» і «ефективністьу справах»: любов допомагає знайти упевненість в собі і вчить бутинаполегливим у деяких випадках, а коли потрібно і вміти поступатися, любовдопомагає знайти в собі сили для того, щоб чогось то досягти; ефективність усправах — це і є той самий результат, точніше показник цього результату, доякого прагнуть представники даної групи, тому ефективність і займає 4 місцесеред всіх інших цінностей.
На останнє місцепредставники 1 групи ставлять такі цінності як «творчість» і «щастяінших», а також «шляхетність» і «раціоналізм». Ціцінності є найменш важливими для представників даної групи, оскільки ні щастяінших людей, ні творчість не допоможуть їм досягти своїх цілей, а самематеріально забезпеченого життя. Вихованість і раціоналізм також стоять наостанньому місці, тому що ці цінності студенти, які входять до 1 групи, невважають обов'язковими для досягнення своїх цілей. Ці показники свідчать проте, що студенти, які демонструють високий рівень готовності до фінансовогосамозабезпечення, прагнуть заробляти якомога більше грошей і досягти рівняматеріально забезпеченого життя. Для того, щоб вони могли досягти цього їмнеобхідна підтримка друзів і коханої людини, уміння відстоювати свою точку зоруі йти до своєї мети через всі перешкоди і труднощі. Старанність та ефективністьу справах представники 1 групи оцінюють як необхідні і важливі у своєму житті.
У 2 групі зарезультатами проведення методики «Ціннісні орієнтації» вийшланаступна ієрархія життєвих цінностей.
На 1 місцепредставники 2 групи ставлять «наявність хороших і вірних друзів» і «акуратність».Це свідчить про те, що для представників даної групи найбільш важливим єміжособистісне спілкування, ніж можливість заробляти гроші. Акуратністьвважається суспільством необхідної для спілкування, тому представники 2 групи,також вважають її необхідною в своєму житті.
На 2 місце булипоставлені такі цінності як «любов» і «освіченість», томущо крім дружнього спілкування представникам 2 групи необхідно ще й суспільствокоханої людини, а також тому, що в нашому суспільстві прийнято вважати любовневід'ємною частиною щасливого людського життя. Освіченість також важлива дляжиття в нашому суспільстві, тому, як і любов, вважається представниками цієїгрупи, важливим аспектом людського життя. «Здоров'я» і «життєрадісність»займають 3 місце в ієрархії цінностей, оскільки для людини важливо відчуватисебе здоровим, а життєрадісність допомагає переживати життєві труднощі злегкістю. 4 місце зайняли такі цінності, як «життєва мудрість» і «вихованість».Ці цінності необхідні представникам 2 групи, так як життєва мудрість івихованість допомагають у вирішенні життєвих проблем і в спілкуванні з людьми,а спілкування з людьми є важливим для представників 2 групи. Останнє місце вієрархії життєвих цінностей займають такі цінності, як «краса природи імистецтва» і «громадське визнання», а також «чесність»і «терпимість». Це свідчить про небажання студентів бути схожими наінших людей, небажання здатися залежними від громадської думки, а так якчесність і терпимість є соціально схвалюваним якостями, вони також ставлятьсяна останні місця в ієрархії цінностей. Ці результати говорять про те, що дляпредставників 2 групи важливим є спілкування в будь-якому прояві, і все, щонеобхідно для цього спілкування: освіченість, життєрадісність, вихованість,акуратність. Але при цьому, виявляєтьсянебажання залежати від громадської думки, тому цінності терпимість і чесністьбули поставлені на останні місця.
Таблиця5 Середньостатистичні даніієрархії ціннісних орієнтацій (Список А)Цінності 1 група 2 група Сер.арифметичне Ранги Сер.арифметичн Ранги Активне діяльне життя 6,25 3 11,55 14 Життєва мудрість 8,3125 9 6,64 4 Здоров'я 8,125 6 6,36 3 Цівава робота 8,3125 10 10,09 9 Краса природи та мистецтва 13,75 15 12,64 17 Любов 7,5625 4 4,82 2 Матеріально забезпечене життя 5,4375 1 10,36 10 Наявність гарних та вірних друзів 5,9375 2 4,55 1 Суспільне визнання 9,4375 11 13,27 18 Пізнання 9,75 12 8,45 6 Продуктивне життя 7,5625 5 11,27 13 Розвиток 8,1875 7 7,55 5 Розваги 10,875 14 12,55 16 Свобода 10 13 10,55 11 Щасливе сімейне життя 13,8125 16 8,45 7 Щастя інших 15,1875 18 11,09 12 Творчість 14,3125 17 11,82 15 Впевненість в собі 8,1875 8 9 8
Таблиця 6 Середньостатистичні даніієрархії ціннісних орієнтацій (Список Б)Цінності 1 група 2 група Сер.арифмет. Ранги Сер.арифм. Ранги акуратність 9,81 10 6,27 1 вихованість 11,94 17 7,18 4 Високі запити 7,31 5 10,45 11 життєрадісність 9,19 8 6,45 3 старанність 6,69 1 11,55 16 незалежність 10,94 13 10,82 13 непримиренність до недоліків 10,00 11 11,09 15 освіченість 11,56 14 6,36 2 відповідальність 12,88 9 9,91 9 раціоналізм 9,31 18 10,64 12 самоконтроль 7,63 6 8,82 6 сміливість у відстоюванні своїх ідей 7,06 3 9,00 7 тверда воля 6,75 2 9,82 8 терпимість 10,44 12 12,09 18 широта поглядів 8,38 7 10,82 14 честність 11,81 15 11,73 17 ефективність у справах 7,06 4 7,73 5 чуйність 11,81 16 10,27 10
2.4.4Аналіз результатів за проективною методикою «Казка про студента, який самсебе утримував»
Аналізуючирезультати методики «казка», ми виділили 3 основних напрямки, заякими студента описували ставлення до роботи.
1напрямок — це «робота як спосіб заробити гроші»: студенти описуютьроботу, як спосіб досягнення чогось, або здатність ставити цілі і досягати їх: «Усістуденти хочуть добре жити і ні в чому собі не відмовляти, тому майже всі йдутьпрацювати»,«Заробляти гроші Буратіно навчився з дитинства, колипродав абетку, тому виріс неосвідченим, але багатим!», «Прийшоводного разу студент і сказав, беріть мене на роботу, все можу. І взяли його на роботу», «До закінчення навчання студентзрозумів одне: сподіватися тільки на себе, працювати, йти до своєї мети», "Ітоді він вирішив, що буде добре вчитися і отримувати стипендію, потім вінзрозумів, що стипендії мало і пішов на роботу. Тепер він сам заробляє собі наодяг, продукти, розваги і іноді допомагає батькам.", «Працювавстудент і вантажником, і охоронцем, але платили мало. Але це його влаштовувало,тому що це були його гроші, які він заробляв своєю працею», «Алепотім студент вирішив, що він повинен допомагати своїм батькам. І ставдопомагати їм. І собі теж».
2 напрямок — це «роботаяк спосіб самовдосконалення і розвитку самостійності», тобто студентиописували роботу, як можливість стати самостійними, незалежними, впевненими всобі і т.д.: «Будеш працювати і тоді зможеш стати Людиною з великої букви»,«Одного разу студент зрозумів, що пора випробувати свої сили і пітипрацювати. Пішов. І зрозумів, що краще самому заробляти гроші. І став вінсамостійним і впевненим у собі, що допомогло йому досягти в житті всього»,«Студент-Колобок зрозумів, що від його катання туди-сюди толку мало. Івирішив він піти працювати, щоб приносити користь і собі, і людям», «Студентпішов працювати і став самостійним, незалежним. Став дорослим чоловіком».
3 напрям — це «роботаяк вимушений захід»: студенти описували роботу, як необхідність, «життязмусило», тощо.: «Одного разу у Аркадія закінчилися гроші. Черездеякий час він став розсудливим і пішов, і знайшов роботу », «Закінчилисяу студента гроші. Він узяв у борг. А віддавати нічим було. Довелося йтипрацювати», «Жив студент, у якого відібрали стипендію. Жити стало нена що. Змусив він себе піти і знайти роботу», «Жив студент бідний, якбомж. Голодуючий тижнями. Вирішив заробити грошей і пішов здавати книги ізошити.», «Студент — істота бідне. Тому він повинен працювати. Осьвін і працює. Часто на шкоду навчанню».
У 1 групі роботарозглядається як спосіб заробляння грошей, тобто студенти розглядають роботу якможливість досягти своїх цілей. Це говорить про те, що вони вважають за кращеставити перед собою цілі і йти до їх досягнення, а не чекати поки все зробитьсясамо собою. Вони виявляють свою активність і цілеспрямованість. Вони прагнутьдосягти чогось у житті, що й виявляється в казках, в яких студент ідепрацювати, щоб стати багатим, щоб чогось досягти, який ставить свої цілі,незважаючи на інших.
У 2 групі роботарозглядається в більшості казок як вимушений захід. Це свідчення того, щостуденти цієї групи йдуть працювати не тому, що їм хочеться досягти чогось, атому що їм це вкрай необхідно, тому ставлення до роботи гірше, ніж упредставників 1 групи, часті зміни місця роботи і незадоволеність результатамироботи. Робота не приносить задоволення представникам цієї групи, особливо коливона втомлює. Вони не прагнуть пережити труднощі в роботі і тому або частоміняють її, або взагалі перестають працювати.
Такі розбіжностіможуть бути пов'язані з тим, що студенти по різному ставляться до життя, порізному ставляться до відповідальності: представники 1 групи не бояться братина себе відповідальність за своє життя і самі направляють її у бажане русло. Апредставники 2 групи, не хочуть самостійно відповідати за своє життя, вонивважають за краще перекладати відповідальність на когось іншого: на батьків, набабусь і дідусів, на своїх супутників життя.
2.4.5Аналіз результатів за методикою «Особистісний диференціал»
Проведенняметодики «Особистісний диференціал» дало наступні результати.
У1 групі за шкалою «оцінка» вийшли високі результати (середнєарифметичне значення = 13,6), що свідчить про те, що всі представники 1 групиприймають себе такими, якими вони є, приймають в собі всі свої якості. Показниксили знаходиться на високому рівні (середнє арифметичне значення = 12,6), щоговорить про те, що всі представники 1 групи впевнені в собі, схильніпокладатися на свої сили у важких ситуаціях. Показник активності знаходиться насередньому рівні (середнє арифметичне значення = 9,4), що є свідченням того, щовсі представники 1 групи є активними, енергійними, товариськими й емоційновідгукаються на ситуацію. Це показники говорять проте, що студенти, які входять до 1 групу оцінюють себе досить високо, вонивважають, що вони впевнені в собі, схильні покладатися тільки на себе у важкихситуаціях, що вони активні й енергійні. Саме ці характеристики допомагають їмпрацювати і прагнути до матеріально забезпеченого життя.
У 2 групіпоказники оцінки знаходяться на середньому рівні (середнє арифметичне значення= 10,6), що говорить про те, що представники цієї групи тільки лише частковоприймають себе такими, якими вони є і лише частково визнають себе носіямипозитивних, соціально прийнятних характеристик. Показники сили знаходяться нанизькому рівні (середнє арифметичне значення = -0,45). Ці показники свідчатьпро недостатній самоконтролі, нездатності триматися прийнятої лінії поведінки ізалежно від зовнішніх обставин і оцінок. Показники активності також низькі(середнє арифметичне значення = 2,8). Це є показником того, що представникидругої групи інтровертірованнимі, проявляють певну пасивність і спокійніемоційні реакції.
Ці результатиговорять про те, що представники 2 групи оцінюють себе нижче, ніж представники1 групи. Вони більш спокійні, менш товариські й не впевнені у собі та своїхсилах. Вони не оцінюють себе, як енергійних,активних людей, тому в житті вони також мало виявляють ці характеристики.
Таблиця 7. Середньостатистичні дані показників самооцінки. Шкали Середн. Арифметич. 1 група 2 група оцінка 13,56 10,64 сила 12,63 -0,45 активність 9,38 2,82
Такимчином можна зробити висновок, що представники 1 групи дійсно більш активні ісильні, ніж представники 2 групи, незважаючи на те, що представники обох груп вцілому оцінюють себе дуже добре: поважають, приймають, і не прагнуть себепереробити. Студенти, що входять до 1 групи проявляють набагато більшеактивності по відношенню до свого життя, ніж студенти, що входять в 2 групу,тому що вони не «пливуть за течією», а за допомогою своєї сили, якоївони також відрізняються, прагнуть змінити стан речей у свого життя і виправити її таким чином, щоб бути її повністюзадоволеними.
2.5Корреляційний аналіз даних, отриманих у досліджуваних групах студентів
Припорівнянні методик «Ціннісні орієнтації» і «Особистіснийдиференціал» за допомогою критерію Спірмена були виявлені наступнікореляції:
Таблиця 8. Корелюючі показники в 1 групі заметодом Спірменашкали Spearman t(N-2) p-level оцінка & аккуратн. 0,582280 2,67986 0,017951 оцінка & краса природи та мистецтва -0,279226 -1,08805 0,294952
Таблиця 9. Корелюючі показники в 2групі за методом СпірменаШкали Spearman t(N-2) p-level оцінка & свобода 0,835287 4,55765 0,001371 оцінка & щастя інших -0,617064 -2,35248 0,043130 оцінка & творчість -0,657344 -2,61685 0,027955 оцінка & освідченість -0,679831 -2,78099 0,021366 оцінка & відповідальність -0,635746 -2,47084 0,035521 оцінка & сміливість у відстоюванні своїх ідей 0,635514 2,46933 0,035609 оцінка & чесність -0,613055 -2,32794 0,044898 активність & здоров'я 0,657407 2,61729 0,027935 активність & наявність гарних та вірних друзів 0,679077 2,77527 0,021567 сила & наявність гарних та вірних друзів 0,784756 3,79840 0,004228 сила & акуратність -0,743667 -3,33707 0,008701 сила & вихованість -0,611137 -2,31630 0,045762
У1 групі взаємопов'язані такі показники як оцінка і акуратність. Це говорить проте, що якщо у представників даної групи оцінка себе знаходиться на високомурівні, то акуратність обов'язково буде знаходитися на високому рівні. Цеговорить про те, що прийняття себе, висока самооцінка обов'язково має на увазіакуратність у всьому: у поведінці, у зовнішньому вигляді, у спілкуванні, але впершу чергу в зовнішньому вигляді на роботі. Чим акуратніше людина, тим вищевін себе оцінює. Також акуратність може бути пов'язана з дрес кодом: людинаоцінює себе вище, якщо він виглядає презентабельно. Тоді ж він можерозраховувати і на більш високу зарплату. Оцінка та краса природи і мистецтваобратно пов'язані: тобто якщо висока оцінка, то цінність краси природи імистецтва буде низькою, і навпаки. Це пов'язано з тим, що чим вище самооцінкалюдини, чим менше він звертає уваги на навколишній світ, для нього цінністьстановить тільки він сам, його бажання і можливості.
У2 групі позитивні кореляції виявилися між такими шкалами: «оцінка» і «свобода»,«сила» та «наявність хороших і вірних друзів», «активність»і «здоров'я», «оцінка» і «сміливість у відстоюваннісвоїх думок». Це говорить про те, що представники 2 групи вважають, що чимсильніша людина, чим більше у неї друзів, що чим вище людина оцінює сам себе,тим вільніше вона і сміливіше відстоює свої ідеї і погляди, чим активнішелюдина, тим вона здоровіша. Це пов'язано з тим, що впевнена у собі людиназавжди і в усьому буде сильніша і активніша, а люди вважають за краще дружити зактивними і сильними людьми.
Негативні кореляції виявилися міжтакими шкалами: «оцінка» і «щастя інших», «оцінка»і «творчість», «оцінка» і «освіченість», «оцінка»і «відповідальність», «оцінка» і «чесність», «сила» і «акуратність», «сила» і «вихованість».Це говорить про те, що студенти, які входять в 2групу вважають, чим вище оцінюють себе, тим менше значення приділяють іншимлюдям, менше уваги віддають рівнем освіченості і відповідальності, вониприймають себе такими, якими вони є. Представники даної групи менше цінуютьакуратність і вихованість, ніж силу: чим вони сильніші, тим менше прагнуть бутиакуратними і вихованими. Це пов'язано з тим, що чим більш впевненою в собілюдина, тим сильніше він себе вважає, а значить приймає себе саме таким, якийвін є, і тому не приділяє уваги таким характеристикам, як чесність,вихованість, освіченість, відповідальність, навіть якщо в нього не будутьрозвинені ці риси, він все одно буде сприймати себе як самого кращого ісильного.
Припорівнянні методик «Ціннісні орієнтації» і «Казка» вийшлинаступні результати:
Таблиця10 Корелюючі показники в 1 групіШкали Spearman t(N-2) p-level робота-спосіб заробляння грошей & свобода -0,819782 -2,86299 0,045791 робота-спосіб заробляння грошей & сміливість у відстоюванні своїх ідей -0,861058 -3,38662 0,027616 робота-самовдосконалення & свобода 0,719760 2,53959 0,044105 робота-самовдоск. & раціоналізм -0,716541 -2,51620 0,045520
Таблиця11 Корелюючі показники в 2 групі Шкали Spearman t(N-2) p-level робота-самовдоск. & життєва мудрість -0,871227 -4,34741 0,004836 робота-самовдоск. & впевненість в собі 0,827827 3,61465 0,011169 робота-самовдоск. & стараність -0,726022 -2,58610 0,041429 робота-самовдосконалення & незалежність 0,732937 2,63903 0,038591 робота – вимушений захід & чесність 0,722642 2,76602 0,027853
Заотриманими результатами 1 групи можна говорити про те, що між такими шкалами як«робота як самовдосконалення» і «свобода» існує позитивнакореляція, що свідчить про те, що студентам для того, щоб проявити себе вроботі, удосконалюватися з допомогою роботи необхідно відчувати себе вільними.
Міжіншими шкалами: «робота — спосіб заробляння грошей» і «свобода»,«робота — спосіб заробляння грошей» і «сміливість у відстоюваннісвоїх ідей», «робота — самовдосконалення» і «раціоналізм»існують негативні кореляції, що говорить про те, що якщо робота для студента- це тільки мета, що він не буде високо цінувати свободу та вміння відстоюватисвої ідеї і погляди; якщо робота — це спосіб самовдосконалення, то раціоналізмне вважається однією з найголовніших цінностей, що свідчить про те, що студентине вважають вміння логічно міркувати головним критерієм самовдосконалення, дляних існують інші основоположні критерії вдосконалення.
У 2 групі вийшлитакі кореляції: між такими шкалами як «робота як самовдосконалення» і«впевненість у собі», «робота як самовдосконалення» і «незалежність»,«робота як вимушений захід» і «чесність» існують позитивнікореляції, що свідчить про тому, що якщо студент вважає роботу способомсамовдосконалюватися, він набуває впевненості в собі і незалежність, і починаєцінувати ці якості. А якщо студент починає працювати тільки в тому випадку,якщо його щось змушує, змушує почати працювати, то в цьому випадку він починаєцінувати чесність, оскільки вона допомагає йому в роботі.
Негативні кореляції вийшли між шкалами «робота яксамовдосконалення» і «життєва мудрість», «робота яксамовдосконалення» і «старанність». Ці кореляції говорять проте, що студенти не розглядають роботу як можливість придбати життєву мудрість,а старанність не допомагає їм удосконалюватися і працювати.
При порівнянніметодик «Казка» та «Особистісний диференціал» методомСпірмена в 1 групі значущих кореляцій не виявилося. При порівнянні даних методик у 2 групі вийшли наступні результати:
Таблиця12 Корелюючіпоказники в 2 групі Шкали Spearman t(N-2) p-level робота-вимушений захід & оцінка -0,739054 -2,90264 0,022900
Кореляція між «роботоюяк вимушеною мірою» і «оцінкою» негативна, що говорить про те, що якщо студент себе високо оцінює,то він не розглядає роботу як вимушений захід, робота для нього виступає чимосьіншим, і навпаки, якщо для студента робота — цевимушений захід, то він не буде себе високо оцінювати.
2.6 Порівняння даних, отриманих у досліджуванихгрупах студентів
При порівнянні двох груп за допомогою статистичного методу обробкиданих Манна — Уітні, вийшли наступні значущі результати:
Таблиця 13 Значущі відмінності в двох групах Шкали Z p-level сила 3,82434 0,000128 активність 2,68938 0,006958 Активне діяльне життя -2,46732 0,013357 Матеріально забезпечене життя -2,26993 0,021737 Продуктивнее життя -2,09722 0,035184 Щасливе сімейне життя 2,83742 0,004111 Щастя інших 2,88676 0,002932 аккуратність 2,07255 0,037451 вихованість 2,41797 0,014918 старанність -2,31928 0,019922 освіченість 2,56601 0,010034
Намибули виявлені відмінності за самооцінкою: за силою та активності; по життєвимицінностями: активне діяльне життя, матеріально забезпечене життя, продуктивнежиття, щасливе сімейне життя, щастя інших, акуратність, вихованість,ретельність та освіченість. Представники 1 групи оцінюють себе як більш сильнихі активних, а представники 2 групи вважають, що не достатньо проявляють своюсилу і активність, незважаючи на те, що оцінюють вони себе, як і представники 1групи, досить високо, вони себе поважають і приймають себе такими, якими вониє. Але дійсно, представники 2 групи менше активні повідношенню до свого життя і менше сил прикладають для того, щоб щось зробитиабо чогось домогтися.
Активнедіяльне життя також оцінюється представниками 2 груп по-різному: студенти з 1групи ставлять його на 3 місце, а студенти з 2 — на 14. Ці відмінності свідчать про те, що студенти, які виявляють своюсилу і активність (представники 1 групи), направляють їх на своє життя,прагнуть зробити своє життя найбільш активним та діяльним. Саме коли життя стаєактивним та діяльним, студенти починають досягати своїх цілей, а представники 1групи ставлять їх перед собою. Представники ж 2 групи, на відміну відпредставників 1 групи, не вважають, що активне та діяльне життя є запорукоюуспіху, тому вони і оцінюють свою силу і активність нижче. Представники 2 групзначимо відрізняються у своїй оцінці матеріально забезпеченого життя:представники 1 групи ставлять матеріально забезпечене життя на 1 місце середвсіх життєвих цінностей, а представники 2 групи — на 10. Це говорить про те, щопредставники цих 2 груп приділяють досягненню матеріального благополуччя різнуувагу. Представники 1 групи прагнуть як тільки можна поліпшити свійматеріальний стан, і тому всю свою активність і силу вони направляють надосягнення цього результату. А представники 2 групи менше уваги приділяютьцьому питанню, тому й проявляють менше активності по відношенню до свого життяі не так високо цінують матеріально забезпечене життя, більше уваги приділяютьіншим питанням та сферам життя.
Продуктивне життятакож оцінюється представниками двох груп значимо відмінно: воно займає 5 місцесеред цінностей у представників 1 групи, і 13 — у 2 групи. Ці показникиговорять про те, що представники 1 групи розуміють, що якщо нічого не робити,то нічого і не досягнеш в цьому житті і тому вони самі прагнуть заповнити своєжиття і прагнуть зробити його якомога більш насиченим і продуктивним, у них дляцього достатньо сил та активності. Для представників 2 групи продуктивність їхжиття являє меншу цінність. Оскільки вони не бажають самостійно забезпечуватисебе, вважають, що це зможе зробити хтось інший, і тому їхнє життя ніяк не можебути продуктивним, оскільки немає в ньому сенсу і цілей.
Щасливе сімейнежиття посідає 16 місце серед всіх цінностей у представників 1 групи та 7 — упредставників 2 групи. Це означає, що представники 1 групи направляють всю своюувагу в даний момент тільки на досягнення високого рівня матеріальногозабезпечення, вони вважають за краще спочатку чогось досягти в житті, а потімвже заводити сім'ю, оскільки вони розуміють, що сім'я — це відповідальність, іїї потрібно утримувати, а щоб її утримувати, потрібно мати гроші. Тому заразвони спрямовані на те, щоб навчитися заробляти гроші і заробити їх. Апредставники 2 групи, на відміну від представників 1 групи, віддають перевагуродині, а не добування грошей. Це може бути пов'язано з тим, що представники 2групи ще не до кінця розуміють, що сімейне життя — це відповідальність і длятого, щоб її будувати, потрібно для цього мати хоч якісь гроші і можливістьпостійно їх заробляти. А те, що матеріально забезпечене життя не займає середжиттєвих цінностей у представників 2 групи перше місце, то, що вони невиявляють активності щодо добування грошей, говорить про те, що вони ще нерозуміють відповідальність, яка покладається на людину при створенні сім'ї, атакож про те, що сім'я видається їм чимось нереальним, вони не можуть реальнооцінити значимість і складність створення нового осередку суспільства.
Щастя інших такожзначуще розрізняється у представників двох груп: ця цінність посідає 18 місце вієрархії цінностей у представників 1группи, і 12 — у 2 групі. Ці дані пов'язаніз тим, що коли людина спрямована на задоволення своїх потреб, коли вона розуміє,що вона повинна забезпечити своє життя самостійно, що вона може покладатисятільки на себе, вона не звертає увагу на людей, на їх життя, її цікавить тількивона і її життя. А коли люди пасивні й не вважають гроші одним з головнихаспектів свого життя, вони намагаються самореалізуватися, допомагаючи іншимлюдям, намагаючись поліпшити їх життя, що говорить про те, що вони не розуміютьцінність своєї життя і вважають, що тільки якщо будуть щасливі інші, вонизможуть бути щасливими.
Акуратність на 10місці в 1 групі і на 1 — у 2, що говорить про те, що представники 1 групи невважають, що акуратність є запорукою успіху, вони вважають за краще сподіватисяна свою силу, активність і цілеспрямованість. Їм не вистачає часу весь часпроявляти акуратність, тому що вони завжди чимось зайняті, завжди кудисьпоспішають. А ось представники 2 групи, навпаки, можуть дозволити собі бутиакуратними, тому що вони менш активні, у них більше часу, щоб все робитиповільніше і, отже, акуратніше.
Вихованість на 17місці на думку студентів з 1 групи, і на 4 — на думку студентів з 2 групи. Ціпоказники свідчать про те, що студенти, які входять до складу 1 групи придосягненні своїх цілей не покладаються на таку якість як вихованість, що можебути пов'язано з тим, що в нашому сучасному світі іноді доводиться проявитинахабство, щоб тебе почули, побачили, щоб дійти до того, що ти хочеш.Представники 2 групи, навпаки, покладаються тільки на свою вихованість, і томувони не завжди можуть заробити собі на життя, іноді потрібно уміти «дати здачу»,а не «підставляти іншу щоку».
Старанністьзаймає 1 місце в ієрархії цінностей 1 групи і 16 місце в ієрархії цінностей 2групи. Це показує, що студенти 1 групи готові робити все, що їм потрібновиконати для того, щоб заробити гроші, вони розуміють, що треба все виконувативчасно і добре, щоб їх роботу оцінили високо і наступного разу не побоялисядовірити їм роботу знову. А так як представники 2 групи не сильно високооцінюють цінність старанності, то вони і не замислюються над тим, чому вони неможуть самостійно себе забезпечити і чому у деяких з них не виходить довгозалишатися працювати на одному і тому ж місці роботи, їм просто важко справлятиз роботою і тому старанність не є головною цінністю в їхньому житті.
Освіченістьзаймає 14 місце в ієрархії життєвих цінностей 1 групи та 2 місце в ієрархіїжиттєвих цінностей 2 групи, що свідчить про те, що студенти, які входять до 1групи більше надій покладають не на рівень освіченості, а на наявністьжиттєвого досвіду, який допомагає в подоланні життєвих труднощів і привирішенні будь-яких завдань. А студенти, що входять до складу 2 групи, нецінують життєвий досвід, вони вважають, що якщо є освіта, то значить людина вжевсе може зробити і з усім впоратися.
Ці результатисвідчать про те, що представники 1 групи спрямовані на те, щоб забезпечитивисокий рівень матеріального добробуту. Тому для них і важливі старанність,діяльне життя, продуктивне життя, тому що вони знають, що для того, щоб чогосьу житті досягти, необхідно щось робити, постійно працювати і діяти. Апредставники 2 групи більше цінують щасливе сімейне життя, акуратність ішляхетність. Представники 1 групи на свою думку більш активні і сильні, вониоцінюють себе і свої здібності вище, ніж представники 2 групи, які повільніші ірозторопні, тому для них і важливі акуратність і шляхетність. Отже, у представників 1 групи сприйняття себе краще івище, ніж у представників 2 групи, що говорить про те, що самооцінка упредставників 1 групи вища, ніж у представників 2 групи.
Висновки
Урезультаті можна зробити наступні висновки:
1. Готовність до фінансового самозабезпечення — здатністьмобілізувати ресурси особистості на добування і присвоєння доходів. Готовністьвключає знання, вміння, навички, налаштованість на конкретні дії, які можнаназвати функціональним станом особистості, результатом психічних процесів, щопередують конкретній діяльності. Таким чином, готовність до фінансовогосамозабезпечення — це сукупність знань, умінь, навичок, настрою на конкретнідії, які мають на меті добування і присвоєння доходів.
2. Усі студенти випускних курсів, які брали участь удослідженні, мають досвід роботи, але не всі впевнені в тому, що зможутьповністю себе забезпечити: суб'єктивний рівень готовності студентів дофінансового самозабезпечення і ставлення студентів обох груп до самостійногоматеріального забезпечення має як високий, так і низький рівні.
3. Повсякденнівитрати студентів у груп з різним ступенем готовності до матеріальногосамозабезпечення різні: так студенти, що демонструють високий рівень готовностідо фінансового самозабезпечення, витрачають гроші тільки на необхідні їм речі,і на продукти харчування, а студенти, що демонструють низький рівень готовностідо фінансового самозабезпечення, в більшій мірі схильні витрачати гроші нарозваги і відпочинок.
4. Були виявленівідмінності в структурі ціннісних орієнтацій студентів двох груп: студенти, щодемонструють високий рівень готовності до фінансового самозабезпечення, більшецінують матеріально забезпечене життя і все, що допомагає в досягненні високогорівня матеріального стану, меншу перевагу віддають освіченості й акуратності, астуденти, що демонструють низький рівень готовності до фінансовогосамозабезпечення, велику цінність надають міжособистісним відносинам і тому, щодозволяє досягти довірчих і близьких відносин з людьми, а також освіченості,меншу перевагу віддають терпимості і старанності.
5. Були виявленізначущі відмінності самооцінки між групами з різним рівнем готовності доматеріального самозабезпечення. Показникисамооцінки студентів з високим рівнем готовності до фінансовогосамозабезпечення значимо вище самооцінки студентів з низьким ступенемготовності за факторами оцінки та активності.
Перспективиподальшого дослідження: подальшу роботу можна направити на виявлення чинників,які формують готовність до фінансового самозабезпечення, також можна вивчатигендерні особливості готовності до матеріального самозабезпечення.
Списоклітератури
1) Аллин О.Н., Сальникова Н.И.Кадры для эффективного бизнеса. Подбор и мотивация персонала. – М.: Генезис,2005. — 248 с.
2) Андреева Г.М. Социальнаяпсихология: Учебник для высших учебных заведений. – М.: Аспект Пресс, 2003. –364 с.
3) Божович Л.И. Избранные психологические труды: Проблемыформирования личности. – М.: Международная педагогическая академія, 1995. – 209с.
4) Большой психологическийсловарь. Сост. Мещеряков Б., Зинченко В. – Олма-пресс, 2004.
5) Дейнека О.С. Экономическаяпсихология. – Спб.: Издательство С.-Петербургского университета, 2000. – 160 с.
6) Журавлев А.Л., КупрейченкоА.Б. Структура и личностные детерминанты экономического самоопределениясубъекта – Психологический журнал, том 29, №2, 2008. – 144 с.
7) Иконникова С.Н. Молодежь осебе, о своих сверстниках (социологическое исследование). – Л.: Лениздат, 1969.– 134 с.
8) Китов А.И. Экономическаяпсихология. – М.: Экономика, 1987. – 303 с.
9) Кон И. С. Психологияюношеского возраста: Проблемы формирования личности. — М., 1976. — 175 с.
10) Лисовский В.Т. Личностьстудента. – Л.: Издательство ЛГУ, 1974. – 184 с.
11) Ложкін Г.В., Спасєнников В.В. Економічна псхологія. – К.: ВД «Профессіонал»,2006. – 400 с.
12) Попов В.Д.Психология и экономика: Социально-психологические очерки. – М.: Сов.Россия,1989. – 304 с.
13) Яновская С.Г.,Туренко Р.Л., Гао Лей. Отношение к деньгам у студентов, обучающихся в Украине//Вісник Харківського національного университету. – 2005. – № 807. – с. 405-412.
14) Яновская С.Г.,Яновская Ю.Э. Психологические особенности отошения к деньгам у потенциальныхпредпринимателей// Вісник Харківського національного университету. – 2005. – №653. – с. 235-238.
15) http://psf.grsu.by/NauchRab/pub/01/03
Богословская М.В. ГотовностьИт-студентов к профессиональной деятельности.
16) http://psihotesti.ru/gloss/letter
17) http://ru.wikipedia.org/wiki/
Приложение
Таблица 14. Сравнениеметодик «Ценностные ориентации» и «Сказка» в 1 группе. (1половина). шкалы Valid Spearman t(N-2) p-level работа-сп.зар.ден. & активна.деят.жизнь 15 -0,524631 -1,23250 0,285252 работа-сп.зар.ден. & жизненная мудрость 15 0,735814 2,17316 0,095472 работа-сп.зар.ден. & здоровье 15 0,061721 0,12368 0,907536 работа-сп.зар.ден. & интересная работа 15 0,375735 0,81088 0,462921 работа-сп.зар.ден. & красота природы и искусства 15 0,557452 1,34292 0,250437 работа-сп.зар.ден. & любовь 15 -0,469668 -1,06399 0,347299 работа-сп.зар.ден. & развлечения материально обеспеченная жизнь 15 0,196748 0,40134 0,708686 работа-сп.зар.ден. & наличие хороших и верных друзей 15 0,032791 0,06562 0,950831 работа-сп.зар.ден. & общественное признание 15 -0,579257 -1,42124 0,228296 работа-сп.зар.ден. & познание 15 0,422701 0,93284 0,403711 работа-сп.зар.ден. & продуктивная жизнь 15 -0,286039 -0,59702 0,582643 работа-сп.зар.ден. & развитие 15 0,246885 0,50954 0,637196 работа-сп.зар.ден. & развлечения 15 -0,579257 -1,42124 0,228296 работа-сп.зар.ден. & свобода 15 -0,819782 -2,86299 0,045791 работа-сп.зар.ден. & счастливая семейная жизнь 15 0,234834 0,48318 0,654224 работа-сп.зар.ден. & счастье других 15 -0,116667 -0,23494 0,825794 работа-сп.зар.ден. & творчество 15 -0,492622 -1,13215 0,320840 работа-сп.зар.ден. & уверернность в себе 15 -0,163956 -0,33241 0,756269 работа-самосов. & активна.деят.жизнь 17 -0,195003 -0,48701 0,643532 работа-самосов. & жизненная мудрость 17 0,062520 0,15344 0,883081 работа-самосов. & здоровье 17 -0,231322 -0,58242 0,581495 работа-самосов. & интересная работа 17 0,118069 0,29125 0,780669 работа-самосов. & красота природы и искусства 17 -0,162551 -0,40353 0,700543 работа-самосов. & любовь 17 0,018643 0,04567 0,965053 работа-самосов. & развлечения материально обеспеченная жизнь 17 0,139252 0,34445 0,742259 работа-самосов. & наличие хороших и верных друзей 17 -0,584133 -1,76284 0,128389 работа-самосов. & общественное признание 17 -0,323137 -0,83639 0,434973 работа-самосов. & познание 17 -0,105641 -0,26022 0,803392 работа-самосов. & продуктивная жизнь 17 -0,360422 -0,94646 0,380453 работа-самосов. & развитие 17 0,457104 1,25889 0,254833 работа-самосов. & развлечения 17 0,132099 0,32644 0,755181 работа-самосов. & свобода 17 0,719760 2,53959 0,044105 работа-самосов. & счастливая семейная жизнь 17 -0,556597 -1,64108 0,151891 работа-самосов. & счастье других 17 0,410450 1,10255 0,312472 работа-самосов. & творчество 17 0,582325 1,75458 0,129865 работа-самосов. & уверернность в себе 17 -0,569666 -1,69781 0,140463 работа — вынужд.мера & активна.деят.жизнь 22 0,207778 0,60080 0,564605 работа — вынужд.мера & жизненная мудрость 22 0,142325 0,40670 0,694895 работа — вынужд.мера & здоровье 22 -0,304509 -0,90422 0,392292 работа — вынужд.мера & интересная работа 22 -0,260580 -0,76340 0,467136 работа — вынужд.мера & красота природы и искусства 22 0,228894 0,66507 0,524713 работа — вынужд.мера & любовь 22 0,519651 1,72031 0,123688 работа — вынужд.мера & развлечения материально обеспеченная жизнь 22 -0,288761 -0,85308 0,418423 работа — вынужд.мера & наличие хороших и верных друзей 22 0,199205 0,57496 0,581124 работа — вынужд.мера & общественное признание 22 -0,433594 -1,36098 0,210618 работа — вынужд.мера & познание 22 -0,213144 -0,61704 0,554358 работа — вынужд.мера & продуктивная жизнь 22 -0,394210 -1,21324 0,259641 работа — вынужд.мера & развитие 22 0,170379 0,48906 0,637928 работа — вынужд.мера & развлечения 22 -0,572609 -1,97551 0,083627 работа — вынужд.мера & свобода 22 0,184787 0,53182 0,609300 работа — вынужд.мера & счастливая семейная жизнь 22 0,213524 0,61820 0,553635 работа — вынужд.мера & счастье других 22 0,222375 0,64512 0,536905 работа — вынужд.мера & творчество 22 -0,105562 -0,30025 0,771639 работа — вынужд.мера & уверернность в себе 22 0,060134 0,17039 0,868932
Таблица 15. Сравнениеметодик «Ценностные ориентации» и «Сказка» в 1 группе. (2половина).Шкалы Valid Spearman t(N-2) p-level работа-сп.зар.ден. & аккуратность 15 0,678935 1,84946 0,138076 работа-сп.зар.ден. & воспитанность 15 0,047673 0,09545 0,928544 работа-сп.зар.ден. & высокие запросы 15 -0,063564 -0,12739 0,904782 работа-сп.зар.ден. & жизнерадостность 15 -0,462910 -1,04447 0,355232 работа-сп.зар.ден. & исполнительность 15 0,234834 0,48318 0,654224 работа-сп.зар.ден. & независимость 15 -0,140900 -0,28464 0,790048 работа-сп.зар.ден. & непримиримость к недостаткам 15 0,635642 1,64677 0,174950 работа-сп.зар.ден. & образованность 15 0,092582 0,18596 0,861524 работа-сп.зар.ден. & ответственность 15 0,116667 0,23494 0,825794 работа-сп.зар.ден. & рационализм 15 -0,187867 -0,38255 0,721514 работа-сп.зар.ден. & самоконтроль 15 0,391390 0,85064 0,442893 работа-сп.зар.ден. & смелость в отстаиваниях своих идей 15 -0,861058 -3,38662 0,027616 работа-сп.зар.ден. & твердая воля 15 -0,375735 -0,81088 0,462921 работа-сп.зар.ден. & терпимость 15 0,626224 1,60644 0,183453 работа-сп.зар.ден. & широта взглядов 15 -0,308607 -0,64889 0,551786 работа-сп.зар.ден. & честность 15 -0,234834 -0,48318 0,654224 работа-сп.зар.ден. & эффективность в делах 15 0,015656 0,03132 0,976519 работа-сп.зар.ден. & чуткость 15 0,648074 1,70193 0,163984 работа-самосов. & аккуратность 17 0,414021 1,11411 0,307860 работа-самосов. & воспитанность 17 -0,278503 -0,71029 0,504180 работа-самосов. & высокие запросы 17 -0,300094 -0,77059 0,470193 работа-самосов. & жизнерадостность 17 0,367118 0,96676 0,371001 работа-самосов. & исполнительность 17 -0,284146 -0,72593 0,495209 работа-самосов. & независимость 17 -0,185312 -0,46192 0,660412 работа-самосов. & непримиримость к недостаткам 17 -0,366636 -0,96529 0,371677 работа-самосов. & образованность 17 -0,134615 -0,33277 0,750629 работа-самосов. & ответственность 17 0,371135 0,97901 0,365382 работа-самосов. & рационализм 17 -0,716541 -2,51620 0,045520 работа-самосов. & самоконтроль 17 -0,205068 -0,51322 0,626141 работа-самосов. & смелость в отстаиваниях своих идей 17 0,118069 0,29125 0,780669 работа-самосов. & твердая воля 17 0,602564 1,84943 0,113880 работа-самосов. & терпимость 17 0,308854 0,79542 0,456672 работа-самосов. & широта взглядов 17 -0,496944 -1,40272 0,210268 работа-самосов. & честность 17 0,101274 0,24935 0,811406 работа-самосов. & эффективность в делах 17 0,153846 0,38139 0,716058 работа-самосов. & чуткость 17 -0,006626 -0,01623 0,987576 работа — вынужд.мера & аккуратность 22 0,248241 0,72482 0,489217 работа — вынужд.мера & воспитанность 22 0,187083 0,53866 0,604781 работа — вынужд.мера & высокие запросы 22 -0,177616 -0,51049 0,623491 работа — вынужд.мера & жизнерадостность 22 0,381809 1,16844 0,276268 работа — вынужд.мера & исполнительность 22 -0,125775 -0,35859 0,729178 работа — вынужд.мера & независимость 22 -0,145190 -0,41506 0,689008 работа — вынужд.мера & непримиримость к недостаткам 22 0,073497 0,20844 0,840091 работа — вынужд.мера & образованность 22 -0,096882 -0,27532 0,790048 работа — вынужд.мера & ответственность 22 -0,112883 -0,32133 0,756192 работа — вынужд.мера & рационализм 22 -0,046625 -0,13202 0,898229 работа — вынужд.мера & самоконтроль 22 -0,221762 -0,64325 0,538057 работа — вынужд.мера & смелость в отстаиваниях своих идей 22 -0,379663 -1,16076 0,279203 работа — вынужд.мера & твердая воля 22 -0,301613 -0,89476 0,397037 работа — вынужд.мера & терпимость 22 0,328688 0,98436 0,353768 работа — вынужд.мера & широта взглядов 22 0,444891 1,40505 0,197627 работа — вынужд.мера & честность 22 -0,207127 -0,59883 0,565852 работа — вынужд.мера & эффективность в делах 22 -0,143206 -0,40927 0,693082 работа — вынужд.мера & чуткость 22 0,498785 1,62771 0,142238
Таблица 16. Сравнениеметодик «Ценностные ориентации» и «Сказка» во 2 группе. Valid Spearman t(N-2) p-level оценка & активная деят.жизнь 25 0,446778 1,49818 0,168315 оценка & жизнен.мудрость 25 -0,403760 -1,32400 0,218142 оценка & здоровье 25 0,525587 1,85340 0,096826 оценка & интересная работа 25 0,018605 0,05582 0,956701 оценка & красота прир.и искусства 25 -0,224825 -0,69220 0,506279 оценка & любовь 25 0,324714 1,02995 0,329915 оценка & матер.обесп.жизнь 25 0,131950 0,39934 0,698952 оценка & налич.хор.и.верн.друзей 25 -0,140187 -0,42476 0,680989 оценка & обществ.призн. 25 -0,403264 -1,32206 0,218762 оценка & познание 25 -0,225063 -0,69297 0,505816 оценка & прод.жизнь 25 0,062503 0,18788 0,855142 оценка & развитие 25 -0,180151 -0,54944 0,596071 оценка & развлечения 25 0,378778 1,22782 0,250656 оценка & свобода 25 0,835287 4,55765 0,001371 оценка & сч.сем.жизнь 25 -0,138577 -0,41978 0,684488 оценка & счаст.др. 25 -0,617064 -2,35248 0,043130 оценка & творчество 25 -0,657344 -2,61685 0,027955 оценка & увео.в.себе 25 -0,179488 -0,54735 0,597446 сила & активная деят.жизнь 25 0,332569 1,05792 0,317657 сила & жизнен.мудрость 25 0,134897 0,40842 0,692509 сила & здоровье 25 0,377884 1,22444 0,251868 сила & интересная работа 25 -0,027650 -0,08298 0,935682 сила & красота прир.и искусства 25 -0,338770 -1,08018 0,308156 сила & любовь 25 0,188836 0,57689 0,578157 сила & матер.обесп.жизнь 25 0,197248 0,60360 0,561011 сила & налич.хор.и.верн.друзей 25 0,784756 3,79840 0,004228 сила & обществ.призн. 25 0,503476 1,74816 0,114374 сила & познание 25 0,016092 0,04828 0,962546 сила & прод.жизнь 25 0,016055 0,04817 0,962632 сила & развитие 25 -0,274600 -0,85673 0,413821 сила & развлечения 25 -0,267735 -0,83364 0,426055 сила & свобода 25 -0,222989 -0,68625 0,509849 сила & сч.сем.жизнь 25 -0,601832 -2,26076 0,050114 сила & счаст.др. 25 -0,353709 -1,13446 0,285912 сила & творчество 25 -0,180143 -0,54942 0,596087 сила & увео.в.себе 25 0,046190 0,13872 0,892726 активность & активная деят.жизнь 25 0,230417 0,71037 0,495471 активность & жизнен.мудрость 25 0,093462 0,28162 0,784604 активность & здоровье 25 0,657407 2,61729 0,027935 активность & интересная работа 25 -0,277778 -0,86747 0,408217 активность & красота прир.и искусства 25 -0,233106 -0,71913 0,490311 активность & любовь 25 0,168630 0,51324 0,620144 активность & матер.обесп.жизнь 25 -0,087559 -0,26369 0,797958 активность & налич.хор.и.верн.друзей 25 0,679077 2,77527 0,021567 активность & обществ.призн. 25 0,273783 0,85398 0,415269 активность & познание 25 -0,180139 -0,54940 0,596094 активность & прод.жизнь 25 -0,294934 -0,92599 0,378611 активность & развитие 25 0,059772 0,17964 0,861418 активность & развлечения 25 0,119543 0,36122 0,726269 активность & свобода 25 -0,217091 -0,66718 0,521392 активность & сч.сем.жизнь 25 -0,326445 -1,03609 0,327193 активность & счаст.др. 25 -0,268272 -0,83544 0,425093 активность & творчество 25 -0,264502 -0,82281 0,431876 активность & увео.в.себе 25 0,004640 0,01392 0,989196 оценка & аккуратность 25 0,193474 0,59160 0,568679 оценка & воспит. 25 -0,144860 -0,43921 0,670864 оценка & высокие запросы 25 0,498836 1,72668 0,118300 оценка & жизнерад. 25 -0,206090 -0,63183 0,543210 оценка & исполнит 25 0,151516 0,45986 0,656527 оценка & независимость 25 0,261585 0,81307 0,437159 оценка & непримиримость к недост 25 0,310912 0,98138 0,352051 оценка & образов. 25 -0,679831 -2,78099 0,021366 оценка & ответственность 25 -0,635746 -2,47084 0,035521 оценка & рационализм 25 -0,016317 -0,04896 0,962022 оценка & самоконтроль 25 0,207460 0,63622 0,540473 оценка & смелость в отстаив.мнений 25 0,635514 2,46933 0,035609 оценка & тверд.воля 25 0,207866 0,63752 0,539662 оценка & терпимость 25 0,356148 1,14342 0,282367 оценка & широта взглядов 25 -0,124436 -0,37623 0,715460 оценка & честность 25 -0,613055 -2,32794 0,044898 оценка & эффективность в делах 25 0,221446 0,68125 0,512858 оценка & чуткость 25 -0,331003 -1,05233 0,320081 сила & аккуратность 25 -0,743667 -3,33707 0,008701 сила & воспит. 25 -0,611137 -2,31630 0,045762 сила & высокие запросы 25 0,025405 0,07624 0,940897 сила & жизнерад. 25 0,000000 0,00000 1,000000 сила & исполнит 25 -0,200929 -0,61534 0,553573 сила & независимость 25 -0,064220 -0,19306 0,851199 сила & непримиримость к недост 25 0,165518 0,50350 0,626706 сила & образов. 25 0,018391 0,05518 0,957199 сила & ответственность 25 0,186207 0,56857 0,583557 сила & рационализм 25 -0,378762 -1,22776 0,250678 сила & самоконтроль 25 -0,203238 -0,62271 0,548926 сила & смелость в отстаив.мнений 25 -0,275475 -0,85969 0,412275 сила & тверд.воля 25 0,599544 2,24733 0,051226 сила & терпимость 25 0,322486 1,02206 0,333437 сила & широта взглядов 25 -0,205482 -0,62989 0,544427 сила & честность 25 0,362595 1,16722 0,273115 сила & эффективность в делах 25 0,351048 1,12472 0,289807 сила & чуткость 25 0,189381 0,57861 0,577041 активность & аккуратность 25 -0,375871 -1,21684 0,254610 активность & воспит. 25 -0,279073 -0,87186 0,405943 активность & высокие запросы 25 0,255221 0,79189 0,448793 активность & жизнерад. 25 0,102567 0,30933 0,764111 активность & исполнит 25 -0,125290 -0,37886 0,713577 активность & независимость 25 -0,244242 -0,75561 0,469196 активность & непримиримость к недост 25 0,461895 1,56233 0,152646 активность & образов. 25 -0,050808 -0,15262 0,882063 активность & ответственность 25 0,110855 0,33463 0,745573 активность & рационализм 25 -0,236660 -0,73074 0,483528 активность & самоконтроль 25 -0,097448 -0,29374 0,775616 активность & смелость в отстаив.мнений 25 -0,306980 -0,96766 0,358495 активность & тверд.воля 25 0,533346 1,89153 0,091114 активность & терпимость 25 0,314585 0,99423 0,346087 активность & широта взглядов 25 -0,403687 -1,32371 0,218234 активность & честность 25 0,120650 0,36461 0,723820 активность & эффективность в делах 25 0,259861 0,80732 0,440296 активность & чуткость 25 0,148492 0,45047 0,663027
Таблица 17. Сравнениеметодик «Ценностные ориентации» и «Личностный дифференциал»в 1 группе. Valid Spearman t(N-2) p-level оценка & активная деятельн.жиз. 35 -0,176602 -0,67134 0,512931 оценка & жизненн.мудрос. 35 0,228424 0,87789 0,394819 оценка & здоровье 35 -0,332836 -1,32066 0,207799 оценка & интересная работа 35 0,017139 0,06414 0,949769 оценка & красота прир. и искус. 35 0,601685 2,81858 0,013671 оценка & любовь 35 0,253353 0,97993 0,343750 оценка & матер.обеспеч.жиз. 35 -0,310284 -1,22125 0,242158 оценка & наличие хор.и верн.друз. 35 -0,069455 -0,26051 0,798267 оценка & обществ.признан. 35 -0,087929 -0,33028 0,746081 оценка & познание 35 -0,051168 -0,19170 0,850726 оценка & продуктивн.жиз. 35 -0,370068 -1,49048 0,158280 оценка & развитие 35 0,291668 1,14093 0,273041 оценка & развлечен. 35 -0,312221 -1,22970 0,239076 оценка & свобода 35 0,173393 0,65876 0,520740 оценка & счастлив. сем. жиз. 35 -0,102122 -0,38411 0,706665 оценка & счастье др. 35 0,381885 1,54606 0,144392 оценка & творчество 35 -0,002289 -0,00856 0,993288 оценка & уверен.в себе 35 0,160421 0,60812 0,552848 сила & активная деятельн.жиз. 35 -0,351412 -1,40444 0,181985 сила & жизненн.мудрос. 35 -0,242582 -0,93560 0,365337 сила & здоровье 35 0,311757 1,22767 0,239812 сила & интересная работа 35 -0,032689 -0,12238 0,904339 сила & красота прир. и искус. 35 -0,051006 -0,19110 0,851193 сила & любовь 35 -0,426449 -1,76408 0,099518 сила & матер.обеспеч.жиз. 35 0,320003 1,26380 0,226941 сила & наличие хор.и верн.друз. 35 -0,035741 -0,13382 0,895452 сила & обществ.признан. 35 0,401189 1,63878 0,123529 сила & познание 35 0,092279 0,34676 0,733932 сила & продуктивн.жиз. 35 0,089087 0,33466 0,742840 сила & развитие 35 0,063798 0,23920 0,814418 сила & развлечен. 35 -0,179049 -0,68094 0,507014 сила & свобода 35 -0,333833 -1,32511 0,206356 сила & счастлив. сем. жиз. 35 0,264262 1,02522 0,322647 сила & счастье др. 35 -0,304926 -1,19798 0,250813 сила & творчество 35 -0,048685 -0,18238 0,857901 сила & уверен.в себе 35 0,155460 0,58884 0,565350 активность & активная деятельн.жиз. 35 -0,216906 -0,83138 0,419712 активность & жизненн.мудрос. 35 0,290522 1,13603 0,275017 активность & здоровье 35 0,062922 0,23590 0,816927 активность & интересная работа 35 -0,034406 -0,12881 0,899339 активность & красота прир. и искус. 35 0,183942 0,70019 0,495278 активность & любовь 35 0,070308 0,26372 0,795838 активность & матер.обеспеч.жиз. 35 0,078819 0,29583 0,771700 активность & наличие хор.и верн.друз. 35 0,008246 0,03085 0,975821 активность & обществ.признан. 35 -0,169037 -0,64171 0,531425 активность & познание 35 -0,287012 -1,12107 0,281121 активность & продуктивн.жиз. 35 -0,199555 -0,76199 0,458710 активность & развитие 35 0,057507 0,21553 0,832464 активность & развлечен. 35 0,005236 0,01959 0,984647 активность & свобода 35 -0,438111 -1,82359 0,089632 активность & счастлив. сем. жиз. 35 -0,168234 -0,63858 0,533407 активность & счастье др. 35 -0,001642 -0,00614 0,995186 активность & творчество 35 0,086538 0,32502 0,749975 активность & уверен.в себе 35 0,015801 0,05913 0,953684 оценка & аккуратн. 35 0,582280 2,67986 0,017951 оценка & воспитан. 35 -0,081526 -0,30606 0,764062 оценка & высокие запр. 35 0,033759 0,12639 0,901223 оценка & жизнерадост. 35 0,167785 0,63682 0,534515 оценка & исполнител. 35 -0,279226 -1,08805 0,294952 оценка & независим. 35 0,028954 0,10838 0,915232 оценка & непримирим. к недостат. 35 0,431788 1,79119 0,094900 оценка & образован. 35 0,233408 0,89814 0,384297 оценка & ответств. 35 -0,124066 -0,46783 0,647108 оценка & рационал. 35 -0,485097 -2,07564 0,056833 оценка & самоконтроль 35 -0,175726 -0,66790 0,515057 оценка & смелость в отсатив. св.идей 35 -0,383409 -1,55329 0,142663 оценка & твердая воля 35 -0,155408 -0,58864 0,565482 оценка & терпимость 35 0,490694 2,10713 0,053621 оценка & широта взглядов 35 0,056716 0,21256 0,834737 оценка & честность 35 0,429216 1,77810 0,097105 оценка & эффективн.в делах 35 -0,468260 -1,98290 0,067353 оценка & чуткость 35 0,328325 1,30058 0,214405 сила & аккуратн. 35 -0,181886 -0,69210 0,500194 сила & воспитан. 35 0,288595 1,12781 0,278359 сила & высокие запр. 35 0,024683 0,09238 0,927702 сила & жизнерадост. 35 -0,322677 -1,27558 0,222864 сила & исполнител. 35 -0,067558 -0,25336 0,803676 сила & независим. 35 -0,108809 -0,40956 0,688329 сила & непримирим. к недостат. 35 -0,128554 -0,48503 0,635158 сила & образован. 35 0,174722 0,66396 0,517501 сила & ответств. 35 0,221314 0,84914 0,410091 сила & рационал. 35 0,031204 0,11681 0,908670 сила & самоконтроль 35 0,216036 0,82788 0,421626 сила & смелость в отсатив. св.идей 35 0,287633 1,12371 0,280035 сила & твердая воля 35 -0,217823 -0,83507 0,417701 сила & терпимость 35 -0,286563 -1,11916 0,281908 сила & широта взглядов 35 -0,113096 -0,42590 0,676657 сила & честность 35 -0,249446 -0,96381 0,351496 сила & эффективн.в делах 35 -0,049144 -0,18410 0,856573 сила & чуткость 35 -0,170131 -0,64599 0,528734 активность & аккуратн. 35 0,343803 1,36990 0,192289 активность & воспитан. 35 0,188439 0,71793 0,484606 активность & высокие запр. 35 -0,015813 -0,05918 0,953649 активность & жизнерадост. 35 -0,306889 -1,20649 0,247620 активность & исполнител. 35 -0,266821 -1,03591 0,317808 активность & независим. 35 -0,078245 -0,29366 0,773323 активность & непримирим. к недостат. 35 0,058691 0,21998 0,829062 активность & образован. 35 0,119762 0,45136 0,658646 активность & ответств. 35 0,160541 0,60858 0,552549 активность & рационал. 35 0,185492 0,70631 0,491586 активность & самоконтроль 35 -0,184607 -0,70282 0,493692 активность & смелость в отсатив. св.идей 35 -0,063016 -0,23625 0,816657 активность & твердая воля 35 -0,204221 -0,78057 0,448051 активность & терпимость 35 -0,098656 -0,37095 0,716229 активность & широта взглядов 35 -0,038203 -0,14305 0,888293 активность & честность 35 0,142105 0,53716 0,599591 активность & эффективн.в делах 35 0,055473 0,20788 0,838317 активность & чуткость 35 0,017587 0,06581 0,948457
Таблица 18. Сравнениеметодик «Ценностные ориентации» и «Личностный дифференциал»во 2 группе. Valid Spearman t(N-2) p-level оценка & активная деят.жизнь 25 0,446778 1,49818 0,168315 оценка & жизнен.мудрость 25 -0,403760 -1,32400 0,218142 оценка & здоровье 25 0,525587 1,85340 0,096826 оценка & интересная работа 25 0,018605 0,05582 0,956701 оценка & красота прир.и искусства 25 -0,224825 -0,69220 0,506279 оценка & любовь 25 0,324714 1,02995 0,329915 оценка & матер.обесп.жизнь 25 0,131950 0,39934 0,698952 оценка & налич.хор.и.верн.друзей 25 -0,140187 -0,42476 0,680989 оценка & обществ.призн. 25 -0,403264 -1,32206 0,218762 оценка & познание 25 -0,225063 -0,69297 0,505816 оценка & прод.жизнь 25 0,062503 0,18788 0,855142 оценка & развитие 25 -0,180151 -0,54944 0,596071 оценка & развлечения 25 0,378778 1,22782 0,250656 оценка & свобода 25 0,835287 4,55765 0,001371 оценка & сч.сем.жизнь 25 -0,138577 -0,41978 0,684488 оценка & счаст.др. 25 -0,617064 -2,35248 0,043130 оценка & творчество 25 -0,657344 -2,61685 0,027955 оценка & увео.в.себе 25 -0,179488 -0,54735 0,597446 сила & активная деят.жизнь 25 0,332569 1,05792 0,317657 сила & жизнен.мудрость 25 0,134897 0,40842 0,692509 сила & здоровье 25 0,377884 1,22444 0,251868 сила & интересная работа 25 -0,027650 -0,08298 0,935682 сила & красота прир.и искусства 25 -0,338770 -1,08018 0,308156 сила & любовь 25 0,188836 0,57689 0,578157 сила & матер.обесп.жизнь 25 0,197248 0,60360 0,561011 сила & налич.хор.и.верн.друзей 25 0,784756 3,79840 0,004228 сила & обществ.призн. 25 0,503476 1,74816 0,114374 сила & познание 25 0,016092 0,04828 0,962546 сила & прод.жизнь 25 0,016055 0,04817 0,962632 сила & развитие 25 -0,274600 -0,85673 0,413821 сила & развлечения 25 -0,267735 -0,83364 0,426055 сила & свобода 25 -0,222989 -0,68625 0,509849 сила & сч.сем.жизнь 25 -0,601832 -2,26076 0,050114 сила & счаст.др. 25 -0,353709 -1,13446 0,285912 сила & творчество 25 -0,180143 -0,54942 0,596087 сила & увео.в.себе 25 0,046190 0,13872 0,892726 активность & активная деят.жизнь 25 0,230417 0,71037 0,495471 активность & жизнен.мудрость 25 0,093462 0,28162 0,784604 активность & здоровье 25 0,657407 2,61729 0,027935 активность & интересная работа 25 -0,277778 -0,86747 0,408217 активность & красота прир.и искусства 25 -0,233106 -0,71913 0,490311 активность & любовь 25 0,168630 0,51324 0,620144 активность & матер.обесп.жизнь 25 -0,087559 -0,26369 0,797958 активность & налич.хор.и.верн.друзей 25 0,679077 2,77527 0,021567 активность & обществ.призн. 25 0,273783 0,85398 0,415269 активность & познание 25 -0,180139 -0,54940 0,596094 активность & прод.жизнь 25 -0,294934 -0,92599 0,378611 активность & развитие 25 0,059772 0,17964 0,861418 активность & развлечения 25 0,119543 0,36122 0,726269 активность & свобода 25 -0,217091 -0,66718 0,521392 активность & сч.сем.жизнь 25 -0,326445 -1,03609 0,327193 активность & счаст.др. 25 -0,268272 -0,83544 0,425093 активность & творчество 25 -0,264502 -0,82281 0,431876 активность & увео.в.себе 25 0,004640 0,01392 0,989196 оценка & аккуратность 25 0,193474 0,59160 0,568679 оценка & воспит. 25 -0,144860 -0,43921 0,670864 оценка & высокие запросы 25 0,498836 1,72668 0,118300 оценка & жизнерад. 25 -0,206090 -0,63183 0,543210 оценка & исполнит 25 0,151516 0,45986 0,656527 оценка & независимость 25 0,261585 0,81307 0,437159 оценка & непримиримость к недост 25 0,310912 0,98138 0,352051 оценка & образов. 25 -0,679831 -2,78099 0,021366 оценка & ответственность 25 -0,635746 -2,47084 0,035521 оценка & рационализм 25 -0,016317 -0,04896 0,962022 оценка & самоконтроль 25 0,207460 0,63622 0,540473 оценка & смелость в отстаив.мнений 25 0,635514 2,46933 0,035609 оценка & тверд.воля 25 0,207866 0,63752 0,539662 оценка & терпимость 25 0,356148 1,14342 0,282367 оценка & широта взглядов 25 -0,124436 -0,37623 0,715460 оценка & честность 25 -0,613055 -2,32794 0,044898 оценка & эффективность в делах 25 0,221446 0,68125 0,512858 оценка & чуткость 25 -0,331003 -1,05233 0,320081 сила & аккуратность 25 -0,743667 -3,33707 0,008701 сила & воспит. 25 -0,611137 -2,31630 0,045762 сила & высокие запросы 25 0,025405 0,07624 0,940897 сила & жизнерад. 25 0,000000 0,00000 1,000000 сила & исполнит 25 -0,200929 -0,61534 0,553573 сила & независимость 25 -0,064220 -0,19306 0,851199 сила & непримиримость к недост 25 0,165518 0,50350 0,626706 сила & образов. 25 0,018391 0,05518 0,957199 сила & ответственность 25 0,186207 0,56857 0,583557 сила & рационализм 25 -0,378762 -1,22776 0,250678 сила & самоконтроль 25 -0,203238 -0,62271 0,548926 сила & смелость в отстаив.мнений 25 -0,275475 -0,85969 0,412275 сила & тверд.воля 25 0,599544 2,24733 0,051226 сила & терпимость 25 0,322486 1,02206 0,333437 сила & широта взглядов 25 -0,205482 -0,62989 0,544427 сила & честность 25 0,362595 1,16722 0,273115 сила & эффективность в делах 25 0,351048 1,12472 0,289807 сила & чуткость 25 0,189381 0,57861 0,577041 активность & аккуратность 25 -0,375871 -1,21684 0,254610 активность & воспит. 25 -0,279073 -0,87186 0,405943 активность & высокие запросы 25 0,255221 0,79189 0,448793 активность & жизнерад. 25 0,102567 0,30933 0,764111 активность & исполнит 25 -0,125290 -0,37886 0,713577 активность & независимость 25 -0,244242 -0,75561 0,469196 активность & непримиримость к недост 25 0,461895 1,56233 0,152646 активность & образов. 25 -0,050808 -0,15262 0,882063 активность & ответственность 25 0,110855 0,33463 0,745573 активность & рационализм 25 -0,236660 -0,73074 0,483528 активность & самоконтроль 25 -0,097448 -0,29374 0,775616 активность & смелость в отстаив.мнений 25 -0,306980 -0,96766 0,358495 активность & тверд.воля 25 0,533346 1,89153 0,091114 активность & терпимость 25 0,314585 0,99423 0,346087 активность & широта взглядов 25 -0,403687 -1,32371 0,218234 активность & честность 25 0,120650 0,36461 0,723820 активность & эффективность в делах 25 0,259861 0,80732 0,440296 активность & чуткость 25 0,148492 0,45047 0,663027
Таблица 19. Сравнениеметодик «Сказка» и «Личностный дифференциал» в 1 группе. Valid Spearman t(N-2) p-level Работа – Сп.зараб.ден. & оценка 20 0,140900 0,28464 0,790048 Работа – сп.зараб.ден. & сила 20 0,266145 0,55221 0,610208 Работа – сп.зараб.ден. & активность 20 0,397276 0,86581 0,435437 работа -самосов & оценка 25 0,118787 0,29304 0,779360 работа -самосов & сила 25 -0,031071 -0,07614 0,941780 работа -самосов & активность 25 0,227866 0,57324 0,587310 работа-вынужденная мера & оценка 28 0,232406 0,67585 0,518194 работа-вынужденная мера & сила 28 -0,539521 -1,81240 0,107494 работа-вынужденная мера & активность 28 -0,156044 -0,44683 0,666845
Таблица 20. Сравнениеметодик «Сказка» и «Личностный дифференциал» во 2 группе.Шкалы Valid Spearman t(N-2) p-level Работа – сп.зараб.ден. & оценка 1 Работа – сп.зараб.ден. & сила 1 Работа – сп.зараб.ден. & активность 1 работа -самосов & оценка 17 0,222609 0,55931 0,596192 работа -самосов & сила 17 -0,041487 -0,10171 0,922301 работа -самосов & активность 17 -0,041239 -0,10110 0,922764 работа-вынужденная мера & оценка 20 -0,739054 -2,90264 0,022900 работа-вынужденная мера & сила 20 0,371353 1,05817 0,325119 работа-вынужденная мера & активность 20 0,070502 0,18700 0,856969