Зміст
Вступ
1. Оцінка знань. Метод. Контроль.Результат
2. Тестування як засіб оцінки знаньта вмінь студентів
2.1 Основні вимоги до завдань тестіву вищій школі
2.2 Основні переваги перевірки знаньстудентів за тестами
2.3 Недоліки використання тестовоїперевірки знань студентів
3. Пропозиції щодо використаннятестування у навчальному процесі
Висновки
Використана література
Вступ
Входження Українив сучасні соціально-економічні умови вимагає від молодого покоління володіння науковимизнаннями на високому рівні. Реформування змісту вищої освіти, її розбудовавідповідно до міжнародних стандартів забезпечує вирішення цього завдання. Томупитання виміру знань і вмінь студентів набуває підвищеної уваги. Не можна невраховувати той факт, що проблема оцінювання пов’язана насамперед з тим, щоконтроль має бути об’єктивним і давати викладачеві інформацію про результатинавчального процесу. Але у практичній діяльності оцінка часто позбавлена цієїоб’єктивності. З цього випливає, що існує потреба у пошуку об’єктивних методів,методик і засобів оцінювання знань та вмінь студентів.
Необхідністьпідвищення якості підготовки спеціалістів в умовах докорінної реформи освітивизначає пошук нових форм і методів організації навчального процесу,застосування прогресивних технологій навчання в умовах ринкової економіки.Відповідно, навчальний процес повинен враховувати тенденції суспільногорозвитку і психологію молоді, а форми і методи реалізації навчального процесу –принципи демократії, академічних свобод, справедливості, конкуренції,всеохоплюючого контролю і самоконтролю, дисципліни й відповідальності,педагогіки співробітництва в системі студент – викладач.
Важливою умовоюпідвищення якості підготовки спеціалістів є розвиток і удосконалення форм іметодів контролю якості викладання і навчальних досягнень студентів. Навчальнийпроцес як складна багатофакторна система здійснюється тільки при надійнійдіагностиці рівня знань студентів у вигляді зворотного зв’язку (через контрольза ходом і результатами навчального процесу).
Мета даної роботиполягає в тому, щоб розглянути тестування як засіб оцінки знань та вміньстудентів.
Тестування — цеспосіб визначення рівня знань і вмінь студентів за допомогою спеціальнихтестових завдань, як правило, у вигляді запитань або задач. Комп'ютернетестування здійснюється у формі самостійного діалогу студента з комп’ютером уприсутності відповідальної за організацію тестування особи або без неї, зможливістю запам'ятовування результатів тестування.
Розглянувши,поставлене питання, ми зробимо висновки щодо запропонованої системи оцінкизнань та вмінь студентів. Внесемо свої пропозиції щодо поліпшення системитестування, та коректного її впровадження у навчальний процес.
1. Оцінка знань.Метод. Контроль. Результат
У навчальномупроцесі оцінка (рівень знань студента) служить також важливим організаційнимфактором задоволення певних соціальних потреб особистості, є умовоюстимулювання підвищення навчальної активності й розвитку навичок та вмінь. Алестати засобом задоволення соціальних потреб, на наш погляд, оцінка може привиконанні деяких вимог. По-перше, вона повинна відбивати рівень знань студентаі бути значущою не тільки для студента й викладача, а й для навчальної групи вцілому. У противному разі, незалежно, від рівня оцінок, ставлення до засвоєннязнань може бути індиферентним у тих, хто навчається. По-друге, вона повиннаобов’язково зумовити визнання з боку суспільства. Відсутність інтересу до неї ізневажання неминуче призведуть до зниження навчальної активності й відсутностізацікавленості в набутті фахових умінь, знань, навичок. По-третє, оцінюванняповинно бути ефективним за своїми наслідками. З одного боку, оцінка повиннаспонукати студента до подальшого поглиблення знань з предмета, який вивчається,з іншого – формувати визначений соціальний статус студента в очаходнокурсників, викладачів і самого студента, повинна гарантувати адекватнестимулювання навчальної активності студента. Четверте – щоб оцінка знань буладійовою, а смисл її був зрозумілим вона повинна мати чітко сформульованікритерії в рамках кожного навчального предмета. Причому, приступаючи довивчення дисципліни, студент повинен бути докладно ознайомлений з вимогами дообсягу матеріалу, який вивчається, про форми й періодичність контролю знань, аголовне, – знати місце дисципліни у формуванні його фахових знань. З огляду наце, кожний студент з перших днів навчання повинен бути ознайомлений з моделлюспеціаліста, з набором дисциплін, які забезпечують його фахову підготовку, занотаціями, що показують, які в рамках цієї дисципліни мають бути сформованізнання, вміння, навички, та критеріями оцінки знань з кожного предмета. Надумку авторів А.Й. Ягодзінського, А.О. Муромцевої, Л.В. Іванової та ін.,ефективність контролю визначається його організацією, забезпеченістю технічнимизасобами, використанням персонального комп’ютера. Організація контролю повиннаґрунтуватися на виконанні визначених вимог, до яких, передусім слід віднести:
1. Визначенняцілі контролю знань.
— Контроль знаньпотрібно підкорити поставленій цілі навчання. Формулювання мети повинноорієнтуватися на зміст навчального матеріалу, засвоєння якого будеконтролюватися. Сама ж мета повинна бути спрямована на вирішення конкретнихзавдань орієнтації навчального процесу і його елементів, оскільки контрольвідображає результат навчання, освіти і виховання, а його основні функції підкоренізагальній меті навчання.
2. Встановленняконкретних, об’єктивно необхідних результатів контролю знань.
— Загальна метаконтролю повинна конкретизуватися через принципи його організації. Показникамиж результату контролю є знання, вміння і навички.
3. Знаходженняметодів об’єктивного аналізу й оцінки висновків контролю.
— Ця вимогареалізується одночасно через функції контролю і принципи організаціїпедагогічного контролю. У процесі контролю потрібно визначати не тільки рівеньзнань студентів.
Не менш важливовстановити, чого вони не знають і не вміють і як це виправити. При цьомунеобхідно пам'ятати про головну мету і кінцевий результат процесу навчання –надбання наукових знань, навичок та умінь у сфері конкретної спеціальності.
2. Тестування якзасіб оцінки знань та вмінь студентів
Основним принципом діагностики рівнясформованості знань та вмінь студентів методом тестового контролю можна назватипринцип науковості конструювання дидактичних тестів та точності оцінки.
В основу діагностики повинна бутипокладена система тестового контролю як упорядкована сукупністьвзаємопов’язаних елементів, яка містить пропедевтичний, тематичний,підсумковий, резидуальний тестові контролі.
Пропедевтичний контроль. Аналізнаукової літератури свідчить, що пропедевтичному діагностуванню приділяєтьсяменше уваги, а інколи він зовсім відсутній, хоча попереднє виявлення рівнязнань і навченості є необхідною ланкою педагогіки.
Виявлення обсягу початкових знаньстудентів з конкретної дисципліни, оцінка цих знань у кількісному та якісномувідношеннях, визначення їхньої частки від усієї навчальної програми забезпечуєпропедевтичну діагностику за допомогою спеціально розроблених тестів. Такітести повинні містити завдання, які дозволяють виявити орієнтацію студентів з основнихтермінів, понять, положень дисципліни, що вивчається, рівень традиційних«побутових» знань та ерудицію у відповідній галузі наукового знання.
При тематичному контролі текстивикористовуються в режимі контролю та в режимі навчання. У цьому випадку тестуваннядозволяє реалізувати наступні функції: здійснення зворотного зв’язку,діагностування розвитку дидактичного процесу, визначення особистого рейтингустудента, оцінка результатів навчального процесу.
Застосування тематичного тестовогоконтролю виконує роль стимулу регулярної навчальної роботи студента протягомсеместру.
Підсумковий тестовий контроль післязавершення навчання з усього курсу виконує роль елемента загальної системидіагностики рівня засвоєння знань та вмінь студентів, який дозволяє систематизуватита узагальнити навчальний матеріал. Він організується якособистісно-орієнтований процес на основі пропедевтичного діагностування тапрогнозування діяльності студентів і передбачає свободу вибору у визначенніступеню складності тестів.
Резидуальний (залишковий) контрольдозволяє виявити сформований та закріплений рівень знань та вмінь студентів угалузі конкретного наукового знання через певний термін після завершеннявивчення певної дисципліни.
Одним із суттєвих обмеженьзастосування тестування є обмеження на відповіді. Через цю обставину аналізспособів вирішення завдань та мисленнєвих операцій, які використовує учень, убільшості випадків є ускладненим або взагалі неможливим. Ця обставина свідчитьпро те, що тестування не можна розглядати як ідеальний та єдиний методоб’єктивного діагностування знань та вмінь. Під час навчання тестуванняобов’язково повинно поєднуватися з іншими формами і методами контролю.
Власний досвід використання тестівпід час викладання навчальних дисциплін «Українська мова професійногоспілкування» та «Документування» у Дніпропетровській Державній ФінансовійАкадемії протягом 2006-2011 років дозволив виявити дві групи найбільш суттєвихнедоліків тестів:
1) вони не виключають випадковоговибору відповідей навздогад або методом виключення;
2) при тестовому контролі не задіяниймовленнєвий апарат, що унеможливлює дослідження логіки міркування учня.
Однак і в межах існуючих обмеженьдіагностування рівня сформованості знань та вмінь учнів методом тестування єнайбільш ґрунтовним, надійним та об’єктивним.
Вища школа як соціальний інститутпокликана надати студентам міцні наукові знання, напрацювати навички та вміннязастосовувати їх на практиці і в подальшому житті. Вирішення цього соціальногозавдання безпосередньо пов’язане із вдосконаленням форм, методів, засобівнавчання. Суттєву роль у досягненні вимог до результатів навчання студентів ідо вдосконалення навчально-виховного процесу відіграє перевірка знань та вмінь.Найголовніша функція при цьому – контролююча, яка полягає в контролі знань тавмінь, визначенні базового рівня підготовки, засвоєнні обов’язкового мінімумузмісту дисципліни.
Крім контролюючої функції, перевірказнань передбачає також навчальну, розвивальну, виховну функції і окремо –завдання управління навчальним процесом. Традиційно виділяють поточну,тематичну, підсумкову перевірку знань студентів, яку здійснюють за допомогоюрізних форм, методів, прийомів.
Тестова перевірка має ряд перевагпорівняно з традиційними формами і методами, вона природно вмонтована у сучасніпедагогічні концепції, дозволяє більш раціонально використовувати зворотнийзв'язок зі студентами і визначати результати засвоєння матеріалу, зосередитиувагу на прогалинах у знаннях та внести відповідні корективи. Тестовий контрользабезпечує одночасну перевірку знань студентів усієї групи та формує в нихмотивацію для підготовки до кожного заняття, дисциплінує студентів. Термін«тест» визначається як система завдань специфічної форми, визначеного змісту,зростаючої важкості, яка дозволяє об’єктивно оцінити структуру та якісновиміряти рівень підготовленості учнів.
2.1 Основні вимоги до завдань тестіву вищій школі
1) повинні належати до однієї теми чидисципліни;
2) бути взаємопов’язаними між собою(послідовність у термінології);
3) бути взаємодоповнюючими таупорядкованими за труднощами або за логікою;
4) форма тесту повинна бутиуніфікованою, звичною, зручною;
5) терміни та поняття у тестахповинні бути загальновідомі і відповідати вимогам навчальної програми;
6) послідовність тестових завдань повиннавизначатися за принципом «від простого до складного»;
7) завдання повинні бути стислими.
За кількістю завдань існують стислі(до 20 завдань), середні (від 20 до 500 завдань), довгі (більше 500 завдань)тести.
За рівнем засвоєння знань, умінь,навичок тести класифікують на 3 рівні.
Тести першого рівня розподіляють натести пізнання, тести розрізнення, тести співвіднесення, тести-завдання звибірковими відповідями.
У тесті пізнання студент дає одну зальтернативних відповідей («так – ні», «є – не є» тощо). У завданні обов’язковофігурує об’єкт, про властивості або характеристики якого студент повинен матиуявлення.
Тести розрізнення разом із завданняммістять відповіді, з яких учень повинен обрати одну чи кілька.
Тести співвіднесення пропонуютьзнайти подібність чи розбіжність у вивчених об’єктах і при цьому порівнюванівластивості або параметри обов’язково наявні у завданні. Оформлені таким чиномтести мають назву вибіркові.
Тести-завдання з вибірковимивідповідями. У завданні формулюється умова завдання та всі необхідні вихіднідані, а у відповідях представлено кілька варіантів результату рішення учисловому або буквеному вигляді. Студент повинен розв’язати завдання іпоказати, яку відповідь із запропонованих він одержав.
Застосування тестів першого рівнядоцільне для проміжного контролю знань студентів в межах викладання окремогокурсу.
Перевірку засвоєння на другому рівніможна здійснювати за допомогою наступних тестів – відтворення інформації,розв’язання типових задач.
За оформленням тести відтворенняінформації поділяють на тести-підстановки та конструктивні тести.
Тести-підстановки можуть містити узавданнях різноманітну інформацію (словесний текст, креслення або схему, графіктощо), в яких пропущено певні складові (наприклад, суттєву частину слова абофрази, умовні позначення, лінії чи елементи зображення тощо). Для розв’язаннязавдання студент повинен відтворити в пам’яті і заповнити «пропуски».
Завдання конструктивних тестіввимагають від студента самостійного конструювання відповіді (наприклад, відтворитиформулювання, дати характеристику, виконати креслення тощо).
Таким чином, тести другого рівнядоцільно використовувати на проміжному контролі знань студентів з основнихрозділів курсів, без знання яких загальне засвоєння дисципліни ускладнене чивзагалі неможливе. Так наприклад при вивченні дисципліни «Документування» такийконтроль необхідний після вивчення теми «Оформлення документів за державнимистандартами», оскільки вона є базовою для всіх подальших тем. Такими ж базовимитемами при вивченні дисципліни «Українська мова професійного спілкування» єтеми «Документ як вид ділового тексту» та «Усне ділове мовлення».
Тести третього рівня (підсумкові) привідповіді на запитання потребують використання засвоєних вмінь та навичок внових умовах, у невивченій ситуації, у практичній діяльності. Такі тести можназастосовувати як завдання на практичних заняттях або під час підсумковогоконтролю за весь вивчений курс. Створення таких завдань вимагає особливоїмайстерності педагогів.
Педагогічний тест – це системафасетних знань певного змісту, зростаючої складності, специфічної форми, якадозволяє якісно оцінити структуру та ефективно виміряти рівень знань, умінь,навичок і уявлень. Такий тест є своєрідним вимірювальним інструментом певноїроздільної здатності та точності. При цьому слід пам’ятати, що властивістьфасетності (параметризація словарного значення за кількома засадами) угуманітарному знанні реалізувати складніше через слабку формалізацію танеартикулярність. Тестові завдання можуть мати різні форми, але основними всвіті є чотири: закрита, відкрита, на відповідність, на встановленняпослідовності. Найважливіші характеристики при розробці педагогічних тестів –це складність завдання (співвідношення учнів, які успішно виконали завдання, дозагальної кількості протестованих), розрізнювальна здатність завдання(диференціація учнів, які засвоїли та не засвоїли навчальний матеріал),надійність (точність педагогічних оцінок, постійність, стабільність, стійкістьрезультатів тестування), валідність (комплексна характеристика тесту якобґрунтованість, значущість його результатів, адекватність тесту цілямоцінювання).
2.2 Основні переваги перевірки знаньстудентів за тестами
1. Швидкість обробки одержанихрезультатів. Врешті-решт, за умови відпрацьованої технології можна довести цейпроцес до повністю автоматизованої перевірки із забезпеченням максимальноїоб’єктивності. Але водночас відчуваються втрати щодо культури мовлення таглибини засвоєння знань студента. Традиційні методи в цьому випадку приносять більшекористі.
2. Об’єктивність одержаної оцінки, їїнезалежність від того, хто здійснює тестування. Але дана оцінка не може бутиусвідомлена як оцінка саме сукупності знань студента через те, що існуєкатегорія студентів, які традиційно не спроможні ефективно демонструвати своїзнання через тестову методику (наприклад, «тугодуми» чи «тестофоби»).
2.3 Недоліки використання тестовоїперевірки знань студентів
1. Підміна навчальних цілей. Повнийперехід виключно на тестову перевірку знань студентів швидко зробить незасвоєння, а саме контроль основною метою діяльності студента.
2. Звуження змісту навчальногопредмету. У вищому навчальному закладі існують предмети, зміст яких важкоохопити системою тестів. Навіть в межах одного предмету не всі теми рівномірноперевіряються за допомогою тестів (наприклад, змістовий модуль «Усне діловемовлення» з навчальної дисципліни «Українська мова професійного спілкування»).Майже відсутні тестові завдання на перевірку вміння логічно мислити йміркувати.
3. Зниження рівня кваліфікаціївикладача. Використання готових тестів суттєво полегшує роботу викладача,звільняє його від рутинної роботи, створює умови для творчості. Але при цьомувиникає проблема підтримання рівня професійної (предметної) кваліфікації.Перевірка тестових завдань та контрольних робіт здійснюється в автоматичномурежимі і не надає професійного навантаження. Самий навчальний простір, якийпокривається тестовими завданнями, складає лише частину навчального предмету. Іякщо викладач не буде використовувати спеціальних і додаткових засобів длясвого професійного розвитку, він майже неминуче почне деградувати.
3. Пропозиції щодо використаннятестування у навчальному процесі
Принциповоювідмінністю тестів від звичайних завдань, які використовуються для контролю знаньстудентів, є те, що тест є науково обґрунтований метод і одночасно інструментдослідження ряду наукових напрямків вивчення особистості, здібностей, а такожінших питань, необхідних для наукової організації навчального процесу.Тестування, як і будь-який інший метод контролю знань студентів, має перевагита недоліки.
До переваг авторивідносять: об’єктивність і справедливість оцінки знань; відсутність емоційнихстресів і перевантажень, психологічного впливу на студента; порівняння оцінок зоднієї і тієї самої дисципліни щодо викладачів, факультетів, інститутів, щодозволяє одержати об’єктивний матеріал про рівень підготовки студентів і якостівикладання; можливість широкого використання технічних засобів та персональногокомп’ютера, які підвищують ефективність і якість роботи викладачів; можливістьзаощадження часу викладачів і студентів; є суцільний метод контролю порівняно звибірковим методом, який застосовується на екзаменах, заліках.
Недолікитестування: висока трудомісткість розробки науково обґрунтованих тестів, якімають високі та стійкі показники надійності та валідності; можливістьвідгадування студентами правильних відповідей; можливість помилкової оцінки.Однак, використання сучасних статистичних методів та персонального комп’ютерапри розробці, обґрунтуванні та апробації тестів дає можливість ліквідуватизазначені недоліки, що дозволяє вважати тестування одним із найбільш прийнятнихі перспективних методів оцінки знань студентів. Успішне досягнення основноїмети навчання, на наш погляд, залежить також від ефективності роботиавтоматизованої системи контролю. При класичній моделі навчання викладач єєдиним суб’єктом навчання, на якого покладена функція контролю та оцінки знань,а також перевірки результатів самоконтролю студентів. Автоматизована системаконтролю дозволить доповнити класичну систему новим засобом діагностики якостінавчальних досягнень. Використовуючи програму, викладач може здійснити аналізнавчального процесу, бо цей аналіз, в повній мірі, неможливий при використаннітрадиційних засобів навчання. Можна з впевненістю сказати, що частковаавтоматизація контролю знань дозволить:
-поглибитирефлексію студента при навчанні;
-індивідуалізуватипроцес навчання;
-полегшити длявикладача аналіз результатів контролю;
-знизити суб’єктивністьпри оцінюванні знань;
-підвищити довірустудентів до отриманих при тестуванні оцінок.
До того ж,точність обліку результатів традиційних методів виявлення рівня знань і вміньневисока, оскільки норми оцінок з математики сформульовані переважно на якісномурівні і не дозволяють однозначно тлумачити їх вимоги. Точність і об’єктивністьдіагностики підвищаться, якщо традиційні методи поєднувати з тестуванням.
Комп’ютернетестування успішності дає можливість реалізувати основні дидактичні принципиконтролю навчання:
— принципіндивідуального характеру перевірки й оцінки знань;
— принципсистемності перевірки й оцінки знань;
— принциптематичності;
— принципдиференційованої оцінки успішності навчання;
— принциподнаковості вимог викладачів до студентів;
— принципоб’єктивності.
Крім названихзагальних дидактичних принципів контролю навчання
комп’ютернетестування дає можливість:
— реалізуватибеззатримний зв’язок у процесі вимірювання
— результат;
— реалізуватистатистично достовірний багатофакторний аналіз
успішностінавчання кожного студента;
— візуалізуватидіяльність кожного викладача (принцип індивідуальної діяльності викладача);
— проводитипостійне вдосконалення комп’ютерної тестової системи з метою її еволюційногорозвитку.
Систематичне іцілеспрямоване використання інформаційної технології у навчальному процесіпедагогічного інституту забезпечує формування основ інформаційної культури; вході навчального процесу можна вирішувати задачі підготовки спеціаліставідповідного профілю по всьому циклу дисциплін, що вивчаються, у взаємозв’язкуз формуванням основ інформаційної культури.
Використаннянової інформаційної технології дає можливість значно підвищити ефективністьінформації, що циркулює у навчально-виховному процесі за рахунок їїсвоєчасності, корисності, доцільного дозування, доступності (зрозумілості),мінімізації шуму, оперативного зв’язку джерела навчальної інформації істуденту, адаптації темпу подачі навчальної інформації до швидкості їїзасвоєння, врахування індивідуальних особливостей студентів, ефективногозв'язку індивідуальної і колективної діяльності, методів і засобів навчання,організації навчального процесу.
Крім того,важливе значення при підготовці вчителя до використання інформаційнихтехнологій у навчальному процесі має логіко-дидактичний аналіз засобівнавчальної діяльності, між іншим, контролюючих програм при здійсненні контролюі самоконтролю.
Отже, контрольнеобхідний для того, щоб реалізувати вимоги ефективного керування процесомпідготовки фахівців. З його допомогою встановлюють вихідний рівень тих, хтонавчається, отримують інформацію про стан їхніх знань в процесі навчання ірівень професіоналізму викладача.
Висновки
Застосування тестового контролю знаньу перехідний період до навчання за кредитно-модульною системою навчання у вищихнавчальних закладах можна беззаперечно використовувати в якості проміжногоконтролю. Контроль з усього курсу і підсумковий контроль доцільно проводити вписьмовій формі.
Підсумковий контроль із дисциплінсоціально-гуманітарного циклу можна проводити у тестовій формі вибірково(окремі дисципліни, окремі змістові модулі, окремі теми в межах змістовихмодулів) після серйозного аналізу і колективного обговорення в межах профільноїкафедри.
Активне використання тестовогоконтролю потребує також прийняття професійних стандартів освіти, за якими будевизначатися ефективність впровадження тестування. А це, в свою чергу, призведедо суттєвої перебудови навчально-виховного процесу у середній школі, змін усистемі підготовки педагогічних кадрів для середньої і вищої школи, доактивного впровадження комп’ютерних та інформаційних технологій у навчальнийпроцес середньої і вищої школи. Впровадження тестових технологій контролю навсіх рівнях неможливе без підвищення психометричної культури усіх суб’єктівпроцесу модернізації освітньої системи і потребує чіткого аудиту усьогокомплексу заходів, пов’язаних із впровадженням тестових технологій, з бокуміжнародних освітянських організацій.
Використаналітература
1. Адаптивні тести: статистичніметоди обробки результатів тестового контролю знань / Федорук П.І. //Математичні машини і системи. – 2007. – № 3, 4. – С. 122 – 138.
2. Блинова О.Є. Психодіагностика:психометричні основи конструювання тестів: Навч. пос. для студ. – Херсон: ППВишемирський В.С., 2007. – 176 с.
3. Бурда М.І. Методичні основидиференційованого формування геометричних умінь учнів основної школи: Дис.доктора пед. наук: 13.00.02 / АПН України, Інститут педагогіки – К., 1994.- 347с.
4. Олександр Виноградов. Тести яксоціальна інновація в Україні. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.
fulbrifht.org.ua
5. Оцінка знань студентів та якостіпідготовки фахівців (методичні та методологічні аспекти): Навч. посібник / А.Й.Ягодзінський, А.О. Муромцева, Л.В. Іванова та ін.; Одеський держ. економічнийун-т. – К., 1997. – 216с.
6. Романишина Л.М. Система поетапногоконтролю навчальної діяльності студентів педагогічних університетів замодульно-рейтинговою технологією навчання з дисциплін природничого циклу: Дис….доктора пед. наук: 13.00.04/Національний аграрний ун-т. – К., 1997.- 417 с.
7.Досконалення змісту й технологійоцінювання якості підготовки майбутніх фахівців відповідно до вимогЄвропейської асоціації: Матеріали регіонального науково-практичного семінару /За ред. Г.В. Терещука. – Тернопіль: вид-во ТНПУ ім.В. Гнатюка, 2007. – 160 с.