Міністерство освіти і науки УкраїниМіжнародний економіко-гуманітарний університетім. С. Дем’янчукаКафедра педагогіки Контрольна робота з каліграфії м. Рівне 2007 рік
ПланІ.Вступ.
ІІ. Основна частина :
1) Закріпленняучнів четвертого класу писати каліграфічно.
2) Умови,необхідні для вироблення правильного каліграфічного письма (поза під час письма,уміння тримати ручку, положення зошита).
3) Основніприйоми каліграфічного письма.
ІІІ. Висновок.
ІV. Список літератури.
V. Додатки.
І. Вступ.
Процес удосконалення системи освіти визначаєтьсябагатьма аспектами, насамперед покращенням методичної підготовки вчителів,застосуванням ефективних методів навчання відповідно до вимог життя,забезпеченням школи сучасною навчальною літературою.
Якість, ефективність навчання і вихованняпідростаючого покоління зумовлені всією вчительською діяльністю, під час якоїмає бути забезпечений високий науковий рівень викладання будь-якого предмета.
Навчаючи дітей каліграфії, вчитель муситьпостійно прагнути того, щоб дати їм необхідні знання і навички правильного ірозбірливого, красивого і грамотного письма, бо від цього великою міроюзалежать подальші успіхи в навчанні.
Величезне значення в процесі навчання має самесистема початкової освіти. Завдання, що їх ставить нині перед вузами і школоюжиття, мають бути виконані, тому найважливішу роль у цьому має відіграти активнаі висококваліфікована праця вчителів. Слід розв'язати передусім питання програмотність учнів, а правильне і красиве письмо і є однією з важливих передумоврозвитку навичок правопису.
Писемна мова як засіб спілкування відкриваєвеликі можливості в підготовці учнів до життя, їх трудової діяльності.
Навчання першокласників мови розпочинається знавчання грамоти, мета якого — виробити у дітей навички читання й письма,розвинути усне та писемне мовлення школярів в єдності з розвитком їхньогомислення. Кінцевим результатом засвоєння графіки, а потім граматичних знань іорфографічних навичок є розвиток в учнів уміння граматично правильно, точно ізмістовно висловлювати свої думки як в усній, так і писемній формах.
ІІ Основна частина
1. Закріплення уміння учнів четвертого класу писати каліграфічно.
Формування графічних навичок письма завершуєтьсяв цілому в 4 класі. Тут учні намагаються самі писати якомога швидше,безвідривно сполучати елементи у буквах і поєднувати букви у складах і словах.А це водночас розширює у дитини межі орієнтації у просторі, і цілком природно,що прискорення письма в учнів виникає вже в цьому класі, бо мислення в цей часі мова досягли вищого рівня, а повільне письмо дещо гальмує темп викладу думок.Однак якості прискореного письма-скоропису в учнів не можуть розвиватися самісобою: вчитель мусить повсякденно допомагати дітям удосконалювати їх.
Тому для остаточного формування почерку в 4 класіі для більш повного переходу учнів до прискореного письма-скоропису слідпроводити таку роботу:
а) списування текстів з підручника дляґрунтовного закріплення письма в зошиті в одну лінію, обмежене в часі;
б) письмо під диктовку з наростаючим темпом;
в) написання великих та малих букв за алфавітнимпорядком у певному темпі;
г) написання невеликих слів, цифр під такт;
д) повсякденний контроль за правильним написанняммалих і великих букв, слів та речень в учнівських зошитах;
е) застереження учнів від графічних помилок.
Для вироблення сталого почерку учень повинен матичітке уявлення про форму рукописних знаків та поєднань їх у словах, навчитисязберігати правильну форму букв при перенесенні уваги на зміст письма і припідвищеному темпі. Цього можна досягти лише шляхом вироблення в учнів точних істалих навичок.
Оскільки навички письма починають формуватисядуже рано, то важливо з самого початку виробити ті рухи пальців кисті правоїруки, які необхідні для швидкого письма, щоб надалі запобігти переучуванню.Формування графічних навичок, у свою чергу, залежить від того, наскількиправильно з педагогічного і психологічного погляду будуть організовані тазапроваджені вправи з письма.
Відомо, що будь-який вид дитячої діяльності непроходить ізольовано, а захоплює її всю, тому для навчання письма надзвичайновелике значення має загальний розвиток дитини, її зацікавленість, свідоместавлення до виконуваної роботи.
Труднощі у навчанні письма зумовлені такожскладністю психофізіологічної структури графічної навички письма. Процес письмане є простим моторним актом. Перед учнем постає багато різноманітних завдань:технічного, графічного та орфографічного характеру, і кожне з них має своїособливості. Щоб виконати їх правильно, учень має провести великуаналітико-синтетичну роботу, та оскільки у нього відсутня чітка диференціація,то виконання вправ проходитиме по-різному. Якесь одне завдання в певний моментпоглинає всю увагу учня; тоді інші залишаються забутими. Допомога вчителяповинна бути своєчасною і постійною. Він має зосередити увагу дитини на тому,що гірше засвоюється, стимулювати самоконтроль, зазначити систему вправ, якіпроводилися б систематично, постійно, аж поки не буде сформовано відповіднийрівень навички письма.
Роль графічних навичок у навчально-виховномупроцесі надзвичайно велика, бо без оволодіння графікою не можливе вивченнябудь-якого навчального предмета. Як чіткість, так і темп письма є дужеважливими факторами в навчанні, бо нечітке письмо уповільнює читання рукопису іводночас ускладнює розуміння змісту написаного. Прискорене письмо є необхідноюумовою успішного протікання думки, повноти і точності її писемного виразу.
2. Умови, необхідні для виробленняправильного каліграфічного письма (поза під час письма, уміння тримати ручку,положення зошита).
Успішне формування графічних навичок молодшихшколярів в значній мірі залежить від умов, в яких проходить навчання учнівкаліграфічного письма. В оволодінні навичкою письма, як і будь-якою іншою руховоюнавичкою, важливого значення набувають підготовчі вправи. Основна мета такихвправ — підготувати руку дитини до письма, сформувати руховий стереотип,допомогти дитині позбутися тих труднощів, які виникають на початкових етапаховолодіння навичками письма. Отже, підготовка руки дитини до письма передбачаєрозвиток п'ясті руки й дрібних м'язів пальців:
— координація рухів руки, пальців, очей,передпліччя;
— окоміру (вміння визначити центр, середину,підпорядкувати рухи руки, очей контролю свідомості);
— просторових уявлень (зліва, справа, внизу, наді під лінією, між лініями);
— плавності, точності й ритму рухів;
— уміння проводити протягом 0,5 хв. безвідривнілінії олівцем на папері, в зошиті.
Заняття з підготовки руки дитини до письмапотребують додержання певних гігієнічних вимог. Насамперед дітей треба посадититак, щоб стіл і стілець відповідали зростові дитини, дотримуватись правильної позипід час письма, уміння тримати ручку, правильне положення зошита.
Поза під час письма
Починаючи з першого дня занять, учитель навчаєдітей, як правильно сидіти за партою, щоденно контролюючи їх на уроках.Обов'язковість і важливість уваги щодо цього зумовлені особливостями розвиткуорганізму дитини І необхідністю запобігання викривленню хребта.
Під час письма слід сидіти прямо, не спиратисягрудьми на парту, відстань від грудей до столика парти мас дорівнювати товщинідолоні (3-5см), бо нахил корпусу до парти заважає вільному диханню, порушуєкровообіг, затримує розвиток грудної клітини, І призводить іноді дозахворювання легенів. Плечі учня мають бути на одному (горизонтальному) рівні,бо неправильне положення тулуба може стати причиною захворювань хребта. Головутреба трохи нахиляти вперед так, щоб можна було вільно читати написане, авідстань від очей до парти мас дорівнювати 30-35 см. Це можна перевірити спершись ліктем на парту І кінцями пальців торкнувшись вушної раковини.Дотримуючись такого нахилу голови при письмі ми запобігаємо короткозорості,даємо змогу дитині охоплювати зором не тільки той рядок, на якому вона пише, ай сусідній. Це розвиває окомір, а також дає змогу застосувати зоровий контроль.
Руки учня під час письма мають лежати так, щоблікті трохи виступали за край парти, а обидва передпліччя перебували під кутом45° щодо столика парти. Під час письма мізинець і безіменний (підмізинний пальцімають згинатись, а кисть руки рухатись в напрямі рядка, а в міру йогозаповнення повільно і плавно має посуватись І передпліччя). Правою рукоюучень пише, а лівою притримує зошит, щоб він не совався. Кисть правої руки підчас писання має бути на рівні середини грудей. Щоб надати стійкості корпусу підчас письма, ноги, зігнуті в колінах під прямим кутом, слід поставити всієюступнею на підлогу або підніжку. Не слід виставляти ноги далеко вперед чипідгинати під себе, класти ногу на ногу або відсувати вбік, бо при втратістійкості учень неминуче буде «лягати» грудьми на парту. Ступні нігне обов'язково стуляти одна до одної; ліву можна трохи висунути вперед.
Уміння тримати ручку
Ручку під час письма треба тримати трьомапальцями: великим, вказівним І середнім. ЦІ три пальці перебувають у злегказігнутому І спокійному стані. Не слід дуже стискувати руку, бо рука швидковтомиться. Вказівний палець має лежати на ручці зверху, середній підтримувати Пз правого боку, а великий — з лівого. Ручку слід тримати не ближче як за 15-20 мм від кінця кульки чи пера (на палець), щоб було видно процес писання. Підмізинний І мізиннийпальці трохи підігнуті до долоні. Вони є опорою кисті руки під час писання імають злегка торкатися паперу та ковзати по ньому.
Верхній кінець ручки на початку рядка має бутиповернутий в бік правого плеча, а в процесі заповнення рядка відхилятися вліво.Якщо рядок дописується, то верхній кінець ручки розташований проти центрагрудей.
Щоб перевірити, чи правильно учень тримає ручкупід час письма, треба підняти вказівний палець. Ручка утримується з боківвеликим І середнім пальцями, не випадає з рук, а залишається в тому самомуположенні. Тільки за такої умови можна досягти бажаних результатів: ученьправильно триматиме ручку не лише в початкових класах, а й наступних класах, убагатьох і них ця звичка залишається на все життя.
Для того щоб допомогти учням виробити звичкуправильно, каліграфічне писати, вчитель мусить знати найпоширеніші порушенняправил тримання ручки:
— зближення кінців пальців та надмірне напруженняїх;
— тримання ручки за П кінець; це не дає змогиплавно рухати рукою і с причиною некрасивого письма;
— тримання ручки надмірно витягнутими пальцями — це також є причиною нечіткого почерку.
Від надмірного стискування ручки в руці пальцішвидко стомлюються, тому темп і якість письма значно погіршуються. Отже, щобзапобігти перевтомі кисті і пальців руки, слід систематично стежити заправильністю тримання ручки, вчасно робити учням зауваження, регулярнопроводити фізкультхвилинки, демонструвати перед класом правильне положення рукиі ручки. Учитель, навчаючи письма, мусить не тільки контролювати, як учнісидять за партою, а й стежити за координацією рухів пальців правої руки, кистіта передпліччя. Практика показує, що учні, які правильно тримають ручку, не«лягають» корпусом на парту, не тримають в напруженні передпліччя,пишуть плавно, швидко і красиво.
Не можна перевантажувати дітей письмом, бо рука,що лежить на мізинці, швидко стомлюється. Так, першокласники можуть писати небільше 10 хв. на уроці в І чверті І до 15 хв. в наступних; у 2 класі — до 20хвилин. У 3 класі можна писати протягом 25-30 хв. за урок, в 4-до 35 хвилин,але для перепочинку слід проводити вправи для рук, очей, тулуба,фізкультхвилинки, а кожні 3-5 хв. у 1-2 класах, 5-7 хв. в 3-4 класах змінювативиди роботи, тобто чергувати письмо з усними завданнями.
Орієнтовні норми письма можна порівняти з обсягомтексту для контрольного списування. Перошкласник на кінець навчального рокупише до 20 слів за урок, учень другого класу 25-35 слів, третьокласник — 35-60(початок і кінець навчального року), учень у четвертому класі має писати 60-80слів.
Положення зошита
Якість письма залежить також від положеннязошита. Його слід класти на парту або стіл навскіс ( з нахилом вліво) так, щобнижній лівий кут був проти середини грудей, а верхній правий був трохивідхилений праворуч від середини грудей. Від того, як лежатиме на парті зошитпід час письма, деякою мірою залежить І правильна посадка учня за партою.Практикою встановлено, що як би вчитель не намагався на уроках стежити заположенням зошитів, деякі учні в процесі письма тримають їх неправильно,наприклад, кладуть перед собою майже прямо, внаслідок чого письмо стає прямим(вертикальним). З метою полегшення контролю за правильним положенням зошитіврекомендується накреслити на столику кожної парти, відступивши відстань наширину зошита від правого нижнього краю, тоненьку похилу (під кутом 45 ) лініюсвітлою олійною фарбою. Пишучи на лівій сторінці, учень кладе зошит так, щоб лівийкрай його збігався з цією лінією, а при письмі на правій сторінці зошиткладеться до цієї ж лІнії зшитим корінцем. Отже, виконуючи умови, необхідні длянавчання каліграфічного письма дітей, учитель виробляє у них не тількиправильний почерк, а й стежить за їх осанкою.
3. Основні прийоми каліграфічного письма
Графічні прийоми письма. В основіоволодіння письмом лежать рухові навички. Процес вироблення навички письмамолодшого школяра передбачає формування як технічних, так і графічних навичок.Правильно сформовані графічні навички зумовлюють уміння дитини писати чітко,розбірливо, красиво, швидко; неправильно сформовані графічні навички —нерозбірливий почерк, повільне, неохайне письмо. Водночас корекція неправильноїграфічної навички є не тільки важкою, а іноді неможливою справою. Графічнінавички формуються не ізольовано, а спільно з читанням, орфографією, розвиткоммовлення, тому так важливо акцентувати увагу вчителя на формуванні в учнівтаких навичок читання і письма:
у навчанні читати
— позначення звуків буквами;
— читання підписів під малюнками;
— читання матеріалів, що мають комунікативненавантаження;
— читання складами та цілими словами;
— уміння з допомогою учителя знайти у текстіречення зазначеного змісту, слова тієї чи іншої діючої особи;
— формувати навички миттєвого впізнавання найбільшуживаних у букварі слів, що складаються з 2—4 літер (ти, хто, вона);
— правильне інтонування речень, практичне засвоєннярозділових звуків;
у навчанні писати
— зіставляти графічну форму друкованих ірукописних букв;
— поєднувати букви у процесі написання слів задопомогою верхнього, нижнього і середнього з'єднань;
— позначати звуки, сприйняті на слух;
— списувати рукописні та друковані літери, слова,речення;
— писати під диктовку букви, склади, слова,вимова і написання яких збігаються. Процес формування навички письма можнаподілити на чотири стадії. Дошкільний віквважається «специфічною» орієнтовною стадією, під час якоїдитина ознайомлюється з графічними рухами й формами, набуває графічногодосвіду. Від правильної організації цього досвіду великою мірою залежить успіхперших письмових вправ у школі. У практиці роботи спостерігаються фактираннього прояву графічної діяльності в дітей. Справді, діти рано тягнуться доолівця й паперу. У дошкільних закладах систематично проводяться заняття зобразотворчої діяльності, на яких діти засвоюють графічні навички малювання. Протеграфічні навички, потрібні для малювання, і навички письма — не одне й те жсаме. Графічні прийоми письма часом протилежні прийомам малювання. Можнавиділити три групи навичок письма: технічні — вміння правильно користуватисяписьмовим приладдям, координувати рухи руки, дотримуватися гігієнічних правилтощо, графічні — вміння зображати окремі букви та слова (правильний нахил,розмір, розташування літер на лінійці тощо); орфографічні вміння правильновизначати звуковий і буквений склад спів. Зіставимо деякі навички письма ймалювання.Навички письма: Навички малювання: 1. Під час письма дитина тримає зошит похило. 1. Альбом для малювання завжди лежить прямо. 2. Дитина нахиляється над зошитом. 2. Посадка пряма, дитина відхиляється від альбому. 3. Під час письма передпліччя обох рук лежать на столі, дитина спирається на лікоть правої руки, працюють тільки пальці, дрібні м'язи п'ясті, права рука закриває нижню частину зошита. 3. Під час малювання права рука не повинна закривати альбом, на неї не можна спиратися, вона має бути зовсім вільна, легко тримати олівець і легко рухатися. Ліва рука злегка підтримує альбом, на неї і спирається дитина.
Отже,технічні навички письма мають свою специфіку, свої труднощі. Не менш складні йграфічні навички.
Механічні прийоми письма.
У процесі письма утворюються зв'язки міжелементами мови й рухами, потрібними для їх позначення на письмі. Саме під часутворення цих зв'язків дитина зустрічається з великими труднощами, якізумовлюються високою рухливістю руки, пальців, п'ясті. Кожна ланка руки можерухатися досить швидко і в різних напрямах. Чим рухливі ший орган і чим більшакількість його частин з високою рухливістю бере участь у виконанні рухів, тимскладнішими і різноманітнішими виявляються сигнали, які йдуть з периферії дорухового аналізатора, і тим важче забезпечити точність рухів.
Особливості труднощів письма полягають унеобхідності одночасного розвитку рухів руки й очей. Виконання рухівконтролюється, коригується, управляється шляхом зіставлення результату з метоюруху.
На початкових етапах оволодіння письмом, коли вдитини ще відсутні кінестетичні уявлення, рухи контролюються зором. Педагогпише потрібну букву на дошці, пояснює спосіб дії. Дитина стежить зором, подумкианалізує структуру букви, в корі головного мозку в неї утворюється модельбуквеного знака, який треба відтворити у зошиті. Написання букви у зошиті такожсупроводжується зоровим контролем, відбувається зорове зіставлення написаногоіз зразком і коригування величини, форми, розташування букви та її окремихчастин на лінійці. Дитина має справу з такими просторовими відношеннями, яксправа, зліва, вгорі, внизу, під лінією, на лінії, посередині рядка і т. п.
Орієнтування на сторінці зошита, утвореннярефлексу на відношення, координація рухів руки, зору даються дитині доситьважко.
За даними фізіології, нервова система інервово-м'язовий апарат дитини 6 років вже сформовані, як у дорослої людини.Після 5-6 років у дітей в корі головного мозку згідно закону утворення умовнихрефлексів утворюються умовно-рефлекторні функції читання і письма.
Системно-творчий підхід до виробленнянавички письма.
Системно-творчий підхід до вироблення навичкиписьма дав змогу нам відійти від репродуктивного методу «пиши як я»(написання без аналізу зразка) до креативного «слухай мене, пиши сам»(учитель коментує написання, а учень думає і самостійно «прокладаєшлях» до стежинки, яка зветься «письмо»).
Досвід же роботи з навчання письма шестирічних першокласниківдозволяє твердити нам, що при достатньому розвитку м'язової системи рукинавчити правильно писати елемент чи букву можна і на одному рядочку. А вміннядитини писати чітко, розбірливо, каліграфічне, достатньо швидко залежатиме відправильно сформованих графічних, технічних, орфографічних навичок та логікипроцесу навчання письма.
Формуванню графічних, технічних і орфографічнихнавичок у методичній науці приділяли велику увагу вчені та вчителі-практики,зокрема І.Кирей, О.Прищепа, К.Прищепа, В. Лук'яненко, Т. Свиридюк, В.Салієнко,В.Шпак, Л.Шильцова та ін.
Етапи процесу вироблення навички письма.
Процес вироблення навички письма у молодшихшколярів проходить такі етапи:
І етап. Підготовка рукидошкільника-дитини шостого року життя до письма.
Робота на цьому етапі передбачає врахування того,що «сприятливість і здатність до научіння читання і письма закладені всамій природі малюка». Рукописні рухи з'являються у віці три з половиноюроки, у чотири роки дитина здатна суто механічно до копіювання слів. У чотири зполовиною років під керівництвом дорослого і за його чіткої інструкціїдошкільник може розпочинати писати з верхньої лівої частини аркуша, але письмо- неусвідомлене, механічне. В п'ятирічному віці діти здатні до копіюваннявеликої кількості слів (власне ім'я, імена інших та ін.). Ближче до шести роківспроби писати тісно пов'язуються з малюванням. Діти намагаються підписатинамальоване і донести свою думку вже двома способами — малюванням і письмом.
Поява піктографічного малюнка — письма (зображуюте, що бачу навколо — передаю інформацію) у чотири- — п'ятирічних дошкільників,на думку Л.С.Виготського, це доказ того, що дитячий малюнок — це графічнемовлення, яке є передумовою писемного, або, як зазначає у своїх дослідженняхВ.С.Мухіна: початкові елементи писемного мовлення виникають усередині дитячогомалювання.
«З одного боку, дитина починає розуміти, щописемне мовлення — це своєрідна трансформація усного мовлення, з іншого —розвивається здатність впізнавати за буквами їх звуковий зміст. Ці розрізненізнання все частіше стягуються в один вузол — спочатку в передчуття, а потім івідкриття знакової функції писемного мовлення, коли писемне мовлення із»символізму другого порядку" стане «символізмом першогопорядку» (Мухіна В.С. Изобразительная де-ятельность ребенка как формаусвоения соціального опыта. — М.: Педагогіка, 1984. — С.121).
Перший етап у виробленні навички письма — це етаппідготовки руки до письма, що має забезпечити поступовий перехід зображувальноїдіяльності до безпосереднього письма.
Для роботи на цьому етапі найкраще використати«Малюй — пиши» — зошит для письма та розвитку мовлення дошкільника(автор Г.Іваниця). В назву «Малюй — пиши» вкладено не лише розуміннямалювання як діяльності, яка сприяє розвитку м'язової системи руки, а і те, щонаписання елементів букв, окремих букв має зображувальну спрямованість, якапоступово зникне у процесі переходу до писемного мовлення.
Переходячи на занятті чи уроці навчання грамотивід малювання до письма, дитина має можливість частіше змінювати положеннятіла. Не напружувати весь час тільки одну групу м'язів руки, а такожусвідомлювати (а не лише механічно запам'ятовувати) положення зошита під часписьма (Пишемо. Як має лежати зошит?).
І, нарешті, «Малюй...» для дитинип'яти, шести, семи років — зрозуміле, приємне, бажане, природне, тоді як«Пиши» — процес, яким ще треба оволодіти і який вимагає напруженнямайже ста відсотків скелетної мускулатури, як зазначає психолог В.Клименко.
Усі частини руки (кисть, передпліччя, плече) інавіть усе тіло — виводять ті ж траєкторії, що і кінчик ручки. І до того ж, неменш точно. Коли дивишся на новачка, який пише, здається, що він пише всімсвоїм тілом, яке рухається в такт письма, напружуючи одночасно майже всі м'язи(а їх близько 600) і звільняючи лише ті, які безпосередньо забезпечують данийвідрізок руху, учень відтворює на папері зоровий образ літери. Отже, ми можемозробити висновок, що скутість і примусовість рухів — характерні ознаки дляписьма новачка, а за таких підходів до уроків письма дитина швидко стомлюється,що затримує розвиток скоропису і краснопису. Як зробити так, щоб полегшитипроцес адаптації першокласників до уроків письма?
Відповідь на це питання дає «Зошит дляписьма та розвитку мовлення дошкільника» (автор Г.А. Іваниця), який міститьпрактичну систему вправ і завдань для підготовки дитини до школи, і відповідаєвимогам Базового компонента дошкільної освіти, що здійснюється за програмамивиховання та навчання дітей дошкільного віку, затвердженими Міністерствомосвіти і науки України. Така підготовка передбачає фізичний, пізнавальний іособистісний розвиток дитини, її готовність до взаємодії з навколишнім світом,розвиток специфічних видів діяльності дошкільників, які визначають ізабезпечують легку адаптацію дитини до нового соціального статусу і єфундаментальними для інтелектуальних новоутворень дошкільного дитинства.
Щодо вироблення навички письма в зошитіпропонуються підготовчі графічні вправи для розвитку п'ясті руки і дрібнихм'язів, пальців; окоміру, просторових уявлень, координації, плавності рухів,уміння проводити безвідривні лінії, друкувати. І, найголовніше, це системавправ з овалом, яка передбачає алгоритм дій:
1. Гра «Під мікроскопом»:
а) ознайомлення із зображенням кола і овалу на нерозлінованому папері і в збільшеному вигляді;
б) відпрацювання моторики руки через виконаннявправ лівою і правою рукою;
в) поступове зменшення зображувальної форми;
г) спостереження за зміною зображення (призбереженні моторного і зорового образу) за різного положення аркуша.
2. Зображення кола, овалу різної форми в сюжетнихмалюнках на сторінках зошита «Зошит для письма та розвитку мовленнядошкільника» (автор Г.А. Іваниця).
Наприклад: с. 17 — домалювати бульбашки, кульки;с. 23 — ряску, рогіз; с. 33 — ягоди аґрусу; с. 37 — сливи; с. 43 — сережкиберізки; с. 49 — колоски; с. 55 — насіння соняшника.
3. Змагання «Хто швидше „засієполе“:
а) за одну хвилину потрібно заповнити альбомнийаркуш овалами різної форми;
б) виконати подібне завдання лівою рукою;
в) перетворити овали на малюнки — схематичнезображення предметів.
II етап вироблення навички письма — цеінтегрований курс навчання грамоти першокласника або бінарні уроки (від лат.Ьіпагіш) — подвійний, двоїстий, той, що складається з двох частин (тактлумачить „Словник іншомовних слів“. — К., 1974. — С. 97).
Проведення уроків на основі інтеграції матеріалу,відібраного з кількох предметів та об'єднаного навколо однієї мети, сприяєінформаційному збагаченню мислення і почуттів учнів завдяки залученню цікавогоматеріалу, що дає змогу всебічно пізнати якесь явище, поняття, досягтицілісності знань. Інтеграція — зовсім не нове явище у вітчизняній початковійшколі, адже ще К.Ушинському та М.Корф шляхом інтеграції письма і читаннявдалося створити синтетичний метод навчання грамоти.
Метою інтегрованих уроків є створення передумовдля різнобічного розгляду учнями певного об'єкта, поняття, явища, формуваннясистемного мислення, збудження уяви, позитивного емоційного ставлення допізнання, цілісність знань.
Серед ігрових моментів слід практикувати: письмолівою рукою; письмо з заплющеними очима; фізкультхвилинки із словесним чимузичним супроводом; для розвитку вільних рухів використовуємо не розлінований,а чистий папір.
Писати лівою рукою — для дітей (правців) гра,розвага, а насправді це ще спосіб навчити праву руку краще оволодіти письмом. Аце вже особливість взаємодії двох півкуль кори головного мозку. Письмо ззаплющеними очима розвиває уяву, просторове сприйняття зразка; фізкультхвилинкадає можливість перепочинку і, водночас, емоційний заряд на наступний видроботи. Вільні рухи формують навички автоматичного письма. Є різні видифізкультхвилинок. Якщо в добукварний період учні пропедевтично писали елементичи самі букви, не називаючи їх, а запам'ятовуючи їх зорово, то букварний періодвимагає запам'ятовувати назви елементів букв, розвиває навичку перекодовуватидруковане в рукописне і навпаки — вміння поєднувати букви в склади, слова івідповідно писати речення, дотримуючись однакової відстані від слова до слова.
Проте, як показує практика, учень у періоднавчання письма розумове майже не розвивається. Монотонне й одноманітненапирання букв стомлює першокласника, не викликає я нього інтересу, неактивізує розумових і творчих здібностей. Що слід зробити, щоб увиразнити цюроботу? Слід, насамперед, створити емоційний стан, який відіграє неабияку рольу ході письма, тому вчитель мусить організувати роботу так, аби учень міградіти своїм успіхам. Так, у букварний період навчання письма вчитель маєпоказувати найбільше зразків узорів, орнаментів (від рослинних догеометричних), а також заставки літер у старовинних рукописних творах, зразкироманських орнаментів, які мають найдовершеніші сплетіння, де наявні якелементи букв, так і самі букви, зразки арабського письма тощо.
Зацікавленість — основа успіху дітей на урокахписьма. Від неї вчитель приходить до формування навички аналізувати побачене.Виявляється, що узор — то повторення великої кількості елементів, щоскладаються у прекрасні мистецькі зображення, або добре знайомі дітям овали тапівовали, петлі та довгі чи короткі похилі лінії. На жаль, у шкільній практиціще продовжують вживати назви таких елементів, як „паличка“,»гачечки". Цими термінами, на жаль, користуються ще і деякі науковці,але ж таких термінів не знає графіка, тому у вік комп'ютеризації слід вчитидітей називати ці елементи так: «довга чи коротка пряма похилалінія», «дугоподібна лінія», «великий чи малий овал абопівовал», «петля» тощо.
З метою легкого засвоєння конфігурації літериформуємо навички написання елементів або букви на більшому просторі, ненапружуючи м'язи і не використовуючи змішану регуляцію рухів — зорово-моторну.Цей нетрадиційний підхід зумовлений тим, що, по-перше, уроки письма мають бутипов'язані з засвоєнням учнями регуляції рухів; по-друге, письмо твердими кульковимиручками вимагає в десятки разів більше м'язових зусиль, ніж при традиційномуспособі письма; по-третє, зорово-моторна регуляція рухів — це свідоме поєднаннябукв у слові; по-четверте, перші уроки письма мають викликати позитивні емоції— це закономірність успішного оволодіння навичками красивого письма.
Важливою навичкою для школярів є уміннязіставляти, порівнювати зразки друкованої і рукописної літер, виявляти їхсхожість з предметами навколишнього середовища. Саме постійне удосконаленняцієї навички допоможе глибше сприйняти і запам'ятати конфігурацію тієї чи іншоїлітери. Спочатку це робимо на рівні бесіди, на що схожа дана літера, потімзвертаємось до поезії В.Гринько, Л.Андрієнко, І.Січовика тощо. Вірші заучуємонапам'ять, таким чином розвиваємо усне мовлення першокласників, без чого важкоуявити урок письма.
Після показу зразка написання літери вчителем надошці проводяться різноманітні прийоми відпрацювання, розвиваючи при цьомуграфічні навички дітей: «повітряне письмо»; письмо мокрим пензликомна дошці без розліновки; обведення вказівним пальцем по вгнутих або опуклихлітерах; «написання» тильною стороною олівця на парті тощо.Обов'язковим є пояснення вчителя поняття «ширина літери», оскільки укожного учня вона буде різна залежно від почерку. Добрим помічником учителевіможе стати посібник К.М.Малютіної та В.М.Горобієвської. Вони пропонуютьобвести кульковою ручкою або фломастером через прозору пластикову плівкузбільшені; зображення виучуваної букви на демонстраційній картці, а тільки потімзаписати літеру в зошит.
Можна також використати оригінальний іноваторський підхід, коли до написання елемента букви пропонується дітям уявитичастину малюнка (домалювати своє) і розповісти, що ти уявляєш. Таким чиномзмусити працювати уяву, мислення, почуття, що формуватиме сучасну особистість.
Перекодування друкованої літери в рукописну длячастини учнів може бути проблематичним, тоді вчитель дає індивідуально готовірукописні картки і учень переписує їх у зошит. Ця робота проводиться доти, покиучень сам не зможе виконувати цей її вид.
У букварний період не обходимось і без ігровихмоментів. Правила гри «Буква під мікроскопом» такі:
1. Точно запам'ятай геометричну форму букви(проведи 7—8 разів по листівці).
2. Заплющ очі та пиши букву не підглядаючи.
3. Зоровим контролем перевір написане, знайдипомилки.
4. Уточни моторний образ і наведи на листівці, зменшбукву.
5. Виконай вправи лівою рукою та іншим кольором.
Написання букв у початковій школі підпорядкованеаналітико-синтетичному методу, тому вчитель повинен удосконалити навичкианалізу і синтезу, а саме: під час написання вчителем літери на дошці
проводити повний коментар написання: із скількохелементів складається виучувана буква, де починаємо писати кожен елемент,відривне чи безвідривне написання елемента, куди вести лінію (вниз, угору,праворуч чи ліворуч), де її закінчувати, в якому місці писати другий і наступніелементи. Вчитель, який вимагає від учнів не мовчазного написання, а написанняз повним коментуванням, розвиває логічне мислення, бо написання літервідбувається поступово, і «перестрибнути» з першого до третьогоелемента неможливо, а це і є логічність письма.
ІІІ. Висновок.
Я вважаю, що формування навичок красивого,правильного каліграфічного письма — це одна з основних проблем початковоїшколи, бо почерк — це душа людини, її обличчя. Зробимо так, щоб і душа, іпомисли, і почерк були красивими, а це буде насолода для інших — читачів, боще, на жаль, часто зустрічаються в шкільній практиці учні з поганими почеркамиі це насамперед провина вчителя початкових класів, який не зумів прищепитилюбові до письма. Адже написане з любов'ю і читається з любов'ю.
Щобнавчання каліграфічного письма було успішним, систематичним і послідовним, слівдомагатися правильного написання букв під час виконання будь-яких письмовихробіт. «Учнівські зошити — дзеркало всієї виховної роботи», — писавВ.Сухомлинський. Молодому вчителеві він радив: «Побачите гарне, чітке,грамотне письмо переважної більшості дітей — це вже прямий орієнтир: у даному класіможна навчитися багато чого… Зошити — це результат усього педагогічногопроцесу» і одночасно реалізація всіх навичок, які сформувалися в процесінавчання грамоти.
ІVЛітература:
1. МалютінаК.М., Горобієвська В.М. Демонстраційні картки друкованих та рукописних букв(Навчально-наочний посібник з каліграфії для дітей 6-7 років). — К., 2001.
2.Іваниця Г, А. Методичний посібник «Використання зошитів для письма тарозвитку мовлення з друкованою основою». — Вінниця, 2002 р.
3. КучинськийМ.В. Курс лекцій «Основи каліграфії'. — К., 1999 р.
4.Кучинський М., Радомирська О. Навчально-наочний посібник „Сучасна прописнаукраїнська графіка (літери, цифри, маки). — Вінниця: Тезис, 2004.
5.Кучинський М.В. Розвиток логічного мислення на уроках письма // Культурамовлення у процесі навчання. Теорія і практика. Випуск 4. Збірник науковихробіт викладачів кафедри мови та методики викладання в початковій школі НПУімені М.П. Драгоманова. — К., 2002.
6.Лісовий А.С., Лісовий К.А. Ваш почерк розповідає про Вас. — К.,1993.
7.Фінько Г.М., Войцун В.С.Система вправ з підготовки дитини до письма у першомукласі – 2005 р.
8.Богуш А.М. Речевая підготовка детей к школе – Київ: Радянська школа, 1984р.
9.Богуш А.М. Підготовка руки дитини до письма – Київ: Радянська школа, 1976р.
10. Дитина.Програма виховання і навчання дітей дошкільного віку. –Київ: Освіта, 1993р.
11. І.Ф. Кирей, В. А. Трунова. Методика викладання каліграфії в початковій школі –Київ, вища школа, 1994 рік.
VДодатки:
ЗАНЯТТЯ ТА ВПРАВИ
У школі від дітей вимагається вмінняорієнтуватися в обмеженому просторі: писати букви, не виходячи за межі рядка,доводити букви точно до лінії. Це не відразу вдається першокласникам. Щобзапобігти помилкам, треба ще до школи навчити дітей орієнтуватися в зошиті,розуміти такі поняття: на лінії, під лінію, між лініями, між першою та третьоюлінійками, лівий верхній кут, правий верхній кут, посередині та ін. З цієюметою дітей ознайомлюють із зошитом в одну (широку) лінійку, в якому вонивиконують, вправи з прямих, хвилястих, дугоподібних та овальних ліній.Використання такого зошита пояснюється тим, що всі лінійки розташовані наоднаковій відстані, і це дає дитині можливість легко орієнтуватися в зошиті,малювати в ньому за означеним розміром відповідно до кількості лінійок різніпредмети й орнаменти.
Ознайомлення із зошитом
Мета: ознайомити дітей іззошитом в одну лінійку, вчити ставити крапки на лініях, між лініями; розвиватиокомір, дрібні м'язи руки; виховувати акуратність, бережливе ставлення дозошита.
Матеріал: зошити в одну лінійку,червоний та синій олівці, розлініяна дошка.
/>
Сполучення крапок прямою лінією
Мета: ознайомити дітей іззошитом в одну лінійку, вчити ставити крапки на лініях та сполучати крапки прямоюлінією; розвивати окомір, дрібні м'язи руки; виховувати охайність.
Матеріал: зошити в одну лінійку,червоний олівець, розлініяна дошка.
/>
Проведення похилих ліній між двомалінійками .
Мета: вчити дітей сполучати двікрапки, проводити похилу лінію (з нахилом вправо) між двома лінійками,орієнтуватися на сторінці зошита: розвивати дрібні м'язи пальців, п'ясті рукита передпліччя, окомір.
Матеріали: зошити в одну лінійку,прості олівці, зразок.
/>
Проведення ламаних ліній
Мета: вчити дітей проводитиобмежені лінії різного розміру згори вниз, знизу вгору, орієнтуватися насторінці зошита.
Матеріал: зошити, кольорові олівці,зразок (мал.4). Перший рядок виконують між першою і другою лінійками, невиходячи за межі рядка. Починати лінію потрібно знизу й проводити вгору, апотім згори вниз. Трохи відступити й знову починати проводите лінію знизувгору. Перший рядок діти виконують червоним олівцем (варіант, а). Другий рядокпропускають, а потім проводять ламані лінії між третьою і п'ятою лінійкамисинім олівцем (варіант, б).
/>
Малювання ялинок
Мета: закріплювати вміння дітейорієнтуватися на сторінці зошита, проводити горизонтальні лінії, вчити дітейрівномірно розміщувати від центральної лінії похилі лінії.
Матеріал: зошити, коричневий ізелений олівці, зразок.
/>
Подивіться, як треба малювати ялинки: відлічітьп'ять лінійок, поставте крапки на першій і п'ятій.
За допомогою олівця сполучіть ці крапкикоричневим олівцем, щоб у вас вийшла пряма лінія. Це — стовбур ялинки. Тепервізьміть зелений олівець і від стовбура пожило намалюйте гілочки. Для цьогопоставте олівець на стовбурі під лінійкою і ведіть похилу лінію до наступноїлінійки зліва і справа. Гілочка не повинна виходити за межі лінійки. На рядкутреба намалювати п'ять ялинок.
Малювання прямокутників
Мета: учити дітей орієнтуватисяна сторінці зошита відлічувати лінії вводити горизонтальні й вертикальні лінії,різні за розміром.
Матеріал: зошити, прості олівці, зразок(мал. 6).
/>
Відлічіть три лінійки, поставте крапки на першійі третій лінійках. Проведіть пряму лінію на першій лінійці і таку саму натретій лінійці й сполучіть їх прямими лініями (показує на дошці). Кожнийповинен намалювати п'ять прямокутників. Виконуйте уважно, старанно, щобпрямокутники були рівненькі, не виходили за межі першої і третьої лінійок.
Штрихування прямокутників (квадратів).
Мета: учити дітей штрихувати впевних межах, проводити вертикальні й горизонтальні лінії в один бік, невідриваючи олівця й не виходячи за межі контуру; розвивати вміння орієнтуватисьу напрямах: згори вниз, зліва направо, вправляти дрібні м'язи пальців, п'ястіруки, окомір. Матеріал: прості олівці, зошити, зразок (мал. 7). Напершому прямокутнику прямі лінії йдуть рівно згори вниз, розташовані вониблизько одна до одної. На другому прямокутнику прямі лінії потрібно проводититеж рівно, але зліва направо, близько одна до одної.
/>