Система вивчення іменників дітьми початкових класів

Початкове навчання
Реферат на тему
«Система вивчення іменників дітьми початковихкласів»
Івано-Франківськ
2008
ЗМІСТ
Вступ........................................................................................................................2
I. Система  вивчення  іменника у другому класі..................................................3
1.1  Етапи формування поняття “іменник” удітей...............................................4
1.2  Формування уявлень про іменники – назви істот і неістот .........................5
1.3  Вивчення числаіменників................................................................................6
1.4  Розпізнаваня роду і початковий етап вивчення
  відмінювання іменників………………………………………………………...9
II. Розвиток  творчих  задатків учнів  при  вивченні  іменника.......................12
/>2.1. Роль дитячої творчості на уроках українськоїмови...................................12
2.2.Загадки.............................................................................................................13
2.3.Значенняказки................................................................................................18
III. Організація самостійної роботиучнів у процесі вивчення іменника.....…21
3.1.Важливість самостійної діяльності учнів.....................................................21
3.2.Дидактичні матеріали для самостійної роботи
 другокласниківпід часвивчення іменника....................................................…22
IV. Розробкиуроків……..………………………………………………………30
Висновки................................................................................................................45
Література..............................................................................................................46

ВСТУП
Длякожного народу рідна мова – це скарб. У ній відбиваються історія, яку творивнарод, природа, яка його оточує, праця, його радощі й уболівання, думи йсподівання, духовний світ, сила, мудрість його життя. Мова закріплює в словахрезультати людського пізнання. У ній переданий віковий досвід народу,досягнення його культури, науки, мистецтва.
Мова– засіб засвоєння і передачі сучасному і наступним поколінням усіх тих духовнихскарбів, що їх надбав народ.
Моває засобом психологічної цілості, історичної єдності нації, це духовний ареалкожного народу,  без неї нація розчиняється у просторі, зникає.
Всистемі початкового навчання мова має особливо важливе значення. За допомогоюрідної мови діти збагачуються знаннями про природу, життя людей, їх виробничудіяльність, вивчають інші навчальні предмети: математику, історію, географію,природознавство тощо. Оволодіваючи мовою, діти розвивають мислення і навпаки –в роботі над розвитком мислення учні збагачують і вдосконалюють свою мову.
          Великезначення при навчанні рідної мови молодших школярів має вивчення частин мови,зокрема іменника.
Цієюпроблемою займалися автори таких праць як: Білецька М, А, “Уроки українськоїмови в другому класі” [3]; Вашуленко М.С. “Українська мова в 2 класічотирирічної початкоої школи” [2]; Борець Г.І. “Дидактичний матеріал зукраїнської мови для 2 класу, [5]; Хорошівська О.Н. “Вивчення української мовив 2 – 3 класах”, [7]; а також такі видатні педагоги, як Сухомлинський В.О.,Макаренко А.С., Ян Амос Коменський, С.Ф. Русова, Богоявленський Д.М. та багатоінших.
Я звернулася довивчення цієї теми тому, що іменник – одна з найчисельніших частин мови, одна знайбільш вживаних, це одна з перших частин мови, з якою знайомляться діти.
Об’єктом дослідження є методика вивченняіменника в другому класі.
Предметомдослідження є уроки рідної мови у 2 класі, на яких вивчається іменник.
Метадослідження полягає в узагальненні методичних рекомендацій щодо всіх етапіввивчення іменника як частини мови у 2 класі, в обгрунтуванні дидактичних умовефективного використання самостійної роботи під часс вивчення іменника тарозвитку творчих задатків другокласників.
Відповіднодо мети були поставлені такі завдання:
–   систематизуватизагальні методичні рекомендації щодо вивчення іменника в 2 класі;
–   розкритироль дитячої творчості у процесі вивчення іменника другокласниками;
–   податирекомендації щодо самостійної роботи школярів із рядом завдань;
–   розробитизразки уроків.

I.  СИСТЕМА  ВИВЧЕННЯ  ІМЕННИКА1.1.  Етапиформування поняття “іменник” у дітей
Знайомствоз частинами мови починається з вивчен­ня іменника як найбільш уживаного учнямилексико-гра­матичного класу слів.
Вивчення іменника в початкових класах передбачає, по-перше, формуванняграматичного поняття іменник, по-друге, формування навичок правописувідмінкових закінчень іменників, по-третє, збагачення словника учнів новимиіменниками і розвиток навичок точного викори­стання їх у мові. Ці завданнярозв'язуються не ізольо­вано, а у взаємозв'язку.
Лексичніі граматичні ознаки іменника досить склад­ні, а тому вивчення цієї частини мовивимагає поступо­вого накопичення конкретного матеріалу для узагаль­нення знаньпро іменник як частину мови.
Системароботи над вивченням теми «Іменник» має бути цілеспрямованим процесом, якийпередбачає певну послідовність ознайомлення учнів із смисловим значен­ням іграматичними ознаками цієї частини мови, а також поступове ускладнення вправ,спрямованих на формуван­ня навичок точного вживання іменників у мовленні і пра­вильнеїх написання.
У2 класі формується уявлення учнів про такі лексико-граматичні категоріїіменника, як назви істот і неістот, власні й загальні назви, формуєть­сяграматичне поняття однини/множини. Учні вперше зна­йомляться з такоюграматичною категорією, як рід імен­ника, навчаються розрізняти іменники зародами з допомогою підстановки слів він, вона, воно чи мій, моя, моє.Другокласники ще не знають відмінків іменників, однак практично вчаться ставитипитання до слів – назв предметів кого? чого? кому? чому? і под., буду­ватиречення і словосполучення з іменниками в непрямих відмінках і тим самимготуються до усвідомлення понят­тя відмінювання іменників, що є основним упрограмі 3 класу.
Формуванняу молодших школярів граматичного по­няття «іменник» складається з кількохетапів. Перший – підготовчий, який збігається з періодом навчання гра­моти.Підготовка учнів до усвідомлення поняття «імен­ник» передбачає навчаннярозрізняти предмет і його назву, розвиток уміння класифікувати слова за певноюсмисловою ознакою (назви овочів, фруктів, транспорту тощо).
Другийетап формування поняття «іменник» перед­бачає ознайомлення учнів ізграматичними ознаками слів у єдності з їх смисловим значенням (відповідають напитання хто? що?, називають предмети) й закріп­лення їх у терміні«іменник». Ця робота потребує від учня більш високого ступеня узагальнення, ніжце було на підготовчому етапі.
Третійетап полягає у поглибленні знань про смисло­ве значення іменників, засвоєнняформ роду, числа, під­готовці до усвідомлення відмінків, розширенні знань провласні і загальні назви.
Четвертийетап передбачає формування уміння від­мінювати іменники, свідомо вживативідмінкові форми для висловлення своїх думок і правильно писати відмін­ковізакінчення.
У 2 класі учні засвоюють знання, уміння і навички, які передбачають другий ітретій етапи.
Загальнепоняття про іменник починає формуватися у дитини ще в добукварний період. Саметут учитель навчає дітей розрізняти предмет і слово, що його називає.
Надалів учнів поступово формується уміння «працю­вати» із словом як узагальнюючоюназвою предмета. Скажімо, учитель вимовляє слово стіл, а діти називаютьтой стіл, який вони при цьому можуть уявити.
1.2. Формування уявлень  про  іменники – назви  істот  і  не  істот
Подальшеформування поняття «іменник» передбачає роботу над лексичним значенням іменникаі його грама­тичною ознакою – відповідає на питання хто? що?. Умінняставити до слів – назв  предметів запитанняхто?чи що?прищеплюється дітям ще в період навчання гра­моти.
У2 класі діти дізнаються про те, що слова, які озна­чають назви людей і тварин,відповідають на питання хто?, а слова, які означають назви іншихпредметів, — на питання що?. З цією метою учитель здійснює систе­матизаціюслів – назв  предметів, тобто виділяє групи слів на позначення людей, тварин,рослин, предметів побуту. Демонструється, наприклад, таблиця із зображенням лі­каря,робітника, вчителя (перший ряд), собаки, кота, їжака (другий ряд), дерева,портфеля, чайника (третій ряд).
Уході евристичної бесіди учитель з'ясовує:
– Хто зображений на малюнку першого ряду?
– Яке питання можна поставити до кожного з зобра­женихпредметів? (Хто це?–Лікар і под.).
– Кого називають слова лікар, робітник, вчитель? (Людей.)
– Отже, які слова відповідають на питання хто? (Слова –назви людей.)
Аналогічнаробота проводиться з малюнками другого, а потім третього ряду.
Внаслідоктакої роботи у дітей формується уявлення про іменники – назви істот і неістот.1.3. Вивчення числа  іменників
Поняття «число» засвоюється учнями на реальній, предметній основі: у житті вонизустрічають один або декілька предметів. У зв'язку з цим уявлення про числосформоване ще в дошкільному віці, адже, прак­тично діти вміють користуватисяформами однини і мно­жини іменників (лялька–ляльки, яблуко –яблука).Усвідомлення числа іменників як граматичної категорії починається в школі.
Поняттяпро однину і множину іменників формуєть­ся послідовно.  Спочатку діти дістаютьуявлення про один і багато предметів, учаться добирати слова за зраз­ком (герой– герої, мишенята – мишеня) або змінюва­ти форму слова, керуючисьнастановою один–багато.
Потімвводяться терміни однина / множина.
Підчас вивчення числа іменників діти повинні зро­зуміти:
якщоіменник означає назву одного предмета, він ужи­вається в однині (книга,олівець, стіл);
якщоіменник означає назву двох або більшої кіль­кості предметів, він уживається вмножині (книги, олі­вці, столи);
невсякий іменник, що має форму множини, називає кілька предметів (окуляри,ножиці, двері);
невсякий іменник, що має форму однини, становить собою назву одного предмета (коріння,кіннота).
Упроцесі роботи над числом іменників учитель має сформувати уміння: 1)розрізняти іменники в однині і множині за значенням і закінченням; 2)утворювати фор­му множини від найбільш уживаних форм однини і навпаки; 3)правильно вживати числові форми іменників у мовленні.
Роботанад вивченням числа іменників проходить у та­кій послідовності.
Спочаткувчитель організовує спостереження за сло­вами, які називають один і кількапредметів, і порівнян­ня цих слів. Пропонує, наприклад, такі слова: парта – парти,хлопець – хлопці, лінія – лінії, море – моря.
Учительдопомагає дітям з'ясувати, скільки предметів називають іменники першої колонки,а скільки – другої. Внаслідок узагальнення діти неодмінно зроблять висновок проте, що, коли іменник називає один предмет, він уживається в однині, а колибільше предметів – у множині.
Оскількиучні при визначенні числа звертають увагу лише на смисловий бік поняття (один–багато),слід зорієнтувати їх на врахування формального показника однини і множини –закінчення (книга – книги, ліс – ліси).
Визначаючичисло іменників, учні повинні дотриму­ватися певної послідовності дій: 1)встановити, один чи більше предметів називає слово; 2) визначити закінчен­няіменників у множині. Це полегшує роботу вчителя над розширенням у дітей уявленняпро число, зокрема, в імен­ників, які мають форму множини, але називають одинпредмет, або, маючи форму однини, називають сукупність предметів.
Якможливі варіанти організації спостереження за такими іменниками можна виконатибудь-яку з наведе­них нижче вправ:
– учитель демонструє малюнок із зображенням од­нихокулярів і кількох і просить назвати, що зображено на малюнках. В учнівруйнується стереотип визначення числа за принципом один – багато, не допомагаєїм у даному випадку і закінчення. Діти неодмінно приходять до висновку проіснування в мові іменників, які вжива­ються тільки у формі множини, незалежновід того, яку кількість предметів вони позначають;
– учитель пропонує учням записати подані слова у двастовпчики «Однина» і «Множина». Серед слів, якими оперуватимуть діти(наприклад, вікно, море. вікна, мо­ря), зустрінуться і слова типу ножиці,окуляри. Природ­но, що перед дітьми виникає проблемна ситуація: до яко­гостовпчика віднести останні іменники? Можна очікувати, що учні, враховуючивідомі їм критерії один – бага­то і закінчення, віднесуть ці іменники домножини. Класовод пропонує школярам утворити від цих іменників форми однини.Коли діти переконаються в неможливос­ті такої операції, він приводить їх довисновку, що де­які іменники мають тільки форму множини, хоч і позна­чають одинпредмет.
Аналогічноучитель знайомить учнів і з тими іменни­ками, що мають тільки форму однини.
Збірнііменники типу каміння, коріння, в уявленні молодших школярів можутьасоціюватися з мно­жиною. Тому слід дати дітям допоміжний орієнтир для множини– слова мої, вони. Користуючись цим орієнти­ром, учні прийдуть довисновку, що слово коріння має форму однини – коріння (воно,моє), а слово корені (во­ни, мої), є формою множини від корінь(він, мій).1.4. Розпізнаваня  роду  і початковий  етап  вивчення  відмінювання іменників
Граматичнепоняття роду іменників формується в 2 класі пере­важно на основі використанняпояснювально-ілюстративного методу. Опрацьовуючи те­му «Рід іменників», учительмає показати дітям, що:
іменникибувають трьох родів: чоловічого, жіночого і середнього;
длятого щоб визначити рід іменників, слід поставити їх у формі однини;
ріддеяких іменників слід запамятати (собака – ч. р., путь – ж. р.).
Ушкільній практиці традиційно розпізнавання роду іменників здійснюєтьсяпідстановкою особових займенни­ків–він, вона, воно чи присвійних–мій,моя, моє. Це має повідомити учитель дітям перед виконанням вправ  нарозрізнення роду.
Важливопід час формування поняття роду показати учням, що визначити  рід іменниківможна тільки тоді, коли вони вжиті в однині. З цією метою учитель можезапропонувати дітям визначити рід іменників у такому, наприклад, реченні: Догодівниці прилітають горобці і синиці. Учні переконуються, що відомий їмприйом виз­начення роду (підстановка слів він, вона. воно) до слів горобціі синиці не допомагає. Тоді учитель пропонує інший варіант речення: Догодівниці прилетіли горобець і синиця. Так учні повинні дійти висновку, щовизначити рід іменника можна тільки за формою однини.
 Ужев 2 класі, на початковому етапі вивчення відмінювання іменників, діти, ще незнаючи відмінків, знайомляться з різними формами слова. Спо­стереження зазміною закінчень у словах у залежності від інших слів дає змогу учнямусвідомити роль закінчення в мовленні.
Починатививчення відмінювання іменників доцільно з аналізу записаного на дошці чикодокарті тексту, в яко­му слово хліб уживається в усіх відмінках.
Учителькерує спостереженням учнів у ході такої, на­приклад, бесіди:
Хліб– усьому голова,– так віддавна в народіказали, Не раз без хліба люди вмирали. Хлібові шану, як ріднимбатькам, віддавали, Пісню про хліб на весіллі й обжинках співали, З хлібомі сіллю гостей дорогих зустрічали, В хлібові силу й могутність народувбачали.
– Прочитайте текст. Скажіть, яке слово повторюєть­ся вкожному реченні (Слово хліб.)
– На яке питання це слово відповідає? (Що ?) Що сказанопро хліб у другому реченні? (Без хліба вмирали.)
– На яке питання відповідає це слово? (Без чо­го?)
– Випишіть форми слова хліб з першого й другогоречення і скажіть, чим вони відрізняються? (У другому слові з'явилосьзакінчення -а.)
– Чому не можна, щоб у другому реченні слово хліб буловжите в одній і тій самій формі, що й у першому? (Не буде зв'язку між словами.)
Аналогічнопроводиться робота з наступними речен­нями. Після такої підготовчої роботицілком логічним буде питання: для чого потрібна зміна закінчень в імен­никах?(Для зв'язку з іншими словами.) Що відповідає кожній зміні закінчення?(Запитання до іменника.)
Зміназапитання, як правило, приводить до зміни закінчень у словах. Подальшеусвідомлення цієї за­кономірності відбувається при роботі над деформовани­митекстами. Побудова речень із безсистемно поданих слів неодмінно змусить дітейпоставити логічні запитан­ня, а мовленнєвий досвід підкаже вибір правильної фор­ми.Отже, ще до вивчення теми «Відмінки іменників» учні мають змогу зрозумітивзаємозв'язок питання і фор­ми слова-відповіді.
 Вивчення іменника в 2 класі сприяє розвиткові логічного мислення дітей,забезпечує розумін­ня функції цієї частини мови, усвідомлення ряду грама­тичнихкатегорій.

II. РОЗВИТОК  ТВОРЧИХ  ЗАДАТКІВ  УЧНІВ  ПРИ  ВИВЧЕННІ  ІМЕННИКА2.1.Роль  дитячої  творчості  на  уроках  української  мови
Пізнаючивеликий і складний світ навколо себе, маленька людина прагне самоутвердитися вньому, виявити себе як особистість.Один із найдоступніших і найпривабливішихшляхів  до цього – творчість. А оскільки слово – одне із засобів творення, тодитина прагне до самовираження у літературній творчості. І якщо ці прагнення підтриматий розвивати, то молодший школяр не тільки збереже на все життя любов до рідногослова, здатність побачити, оцінити, емоційно пережити і розповісти  іншим про те, що  його схвилювало, а швидше  і  легше оволодіватиме програмовимишкільними предметами. Видатний педагог В. Сухомлинський говорив: “Дати дитинірадість поетичного натхнення, пробудити в її серці живе джерело поетичноїтворчості – така ж важлива справа, як навчити писати і розв’язувати задачі.”
Творчість неприходить до дітей тільки з натхнення. Творчості треба вчити. Але не для того,щоб виростити юних поетів, а щоб благороднішим, добрішим, чуйнішим стало кожнедитяче       серце.
На уроках українськоїмови, зокрема при вивченні іменника у 2 класі, можемо сприяти розвитку дитячоїтворчості.
Почати слід зелементарно простих речей: роботи над скоромовками, чистотою мови, заученнямлічилок, прислів’їв та приказок,цікавих, веселих, жартівливих віршиків.
Особливозацікавлює учнів процес складання віршів. Дітям властиве відчуття мови, і томудоцільно розвивати ці навички з якомога молодшого віку.
На першихетапах цієї роботи можна пропонувати загадки-додаванки (коли дитина в римувірша добирає слово-відгадку що є іменником:
Не дід, асивий,
Не спить, астелиться.
Вкриває землюй океан
А звуть його… (туман)        
Наступне, щоможна запропонувати дітям, – це гра, яка називається “Схожі хвости”. Правилацієї гри потребують від дітей дібрати слова, схожі за своїм звучанням на ті,які їм подають, наприклад:
лисичка – сестричка,синичка;
кішка – мишка,книжка;
бичок – жучок,черв’ячок, павучок;
пір’їнка – хвоїнка.2.2.Загадки
Важливу рольдля розвитку творчих задатків учнів відіграють різноманітні загадки.
Загадкиздавна мали ва­гоме значення у духов­ному бутті народу, були тісно пов'язані зтрудовою діяльніс­тю людини, входили в обрядовість:
загадуючий відгадуючи їх, люди прагнули впливати на природу і тваринний світ, підкорятиїх собі, проникати в їхні таємниці.
Алегорична мова використову­валась у військових іпосольських переговорах. Знання загадок було необхідне не тільки простим тру­дівникам,а й вождям і правите­лям. Звичаї вимагали уміння скла­дати і розгадуватиалегорію. Отже, загадки розвивали кмітливість, вчили зіставляти факти, мислитипоетичними образами.
Звичайно загадки загадувались старшими, які такимчином пере­давали молоді свій досвід, набуті знання, свій погляд на навко­лишнєжиття. Пізніше вони набу­ли тільки розважального значення.
У наш часзагадка використо­вується з виховною метою, для розвитку в дітей кмітливості,уміння зіставляти, в звичайному бачити прекрасне, привабливе, гарне і таємниче.
Загадканайбільше зацікавлює дітей, коли вона стає відправним моментом для бесіди протварину, подію чи явище, для того, щоб учні здогадалися, яку нову темувивчатимуть, щоб закріпити слова із словника, для логічних вправ і класифікаціїпредметів тощо. От­же, в будь-якому випадку загадка на уроці допомагає справівихо­вання, навчання, розвитку мовлен­ня і мислення дітей.
При вивченні іменника для розвитку творчих задатків учнів можна використати,наприклад, такі вправи:
До слів, які відповідають на питання  хто?, дібрати слова, яківідповідають на питиння що?
          Садівник – сад;
          тракторист – ...
          лікар – ...
          читач – ...
          пекар – ...
          Закінчити речення:
          Собака Булька, кіт Мурчик – це  (хто?).
          Неділя, середа, четвер – це (що?).
          Написати кілька назв предметів:
          іграшки – лялька, кубики, м’яч;
          звірі – ...
          птахи – ...  
інструменти –...
Відгадайтезагадки, в зошити запишіть у дві колонки слова, що відповідають на питання хто?і що? Поясніть.
Прилетілигості, сіли на помості, узяли полаті і зробили хату (птахи, гніздо).
Загорами, за лісами золотий кружок встає (сонце).
Залісом, за пралісом біла вовна висить (хмари).
Зеленіїноги-косиці виросли вгору з землиці, а зубате головище коренем-вусом у землюсвище (часник).
Біжитьсвинка, вирізана спинка, оглянеться назад, а й сліду не знать (човен).
Ідесилач, на нім ловкач, за ним копач добувати калач (трактор, тракторист,плуг).
 Відгадайтезагадки, запишіть слова-відгадки, усно поставте питання до них, скажіть, когоабо що вони називають.
Червонястушубку має,
Погілках вона стрибає,
Хочсама мала на зріст,
Тавеликий має хвіст,
Якнамисто, оченята.
Хтоце? Спробуйте вгадати  (білка).
Ятруд поважаю:
Вселіто літаю
Уполе, до гаю,
Збираюмедок
 ізрізних квіток.
 Когоне злюблю,
тогожалом колю (бджола).
Поясокясний зіткала,
Небесаоперезала,
Післядощику з'явилася –
Ніжнобарвнозаіскрилася (веселка).
Літомнаїдається, а зимою виси­пається (ведмідь).
Круглеозерце ніколи не замерзає (око).
 Вранці на сажень, в обід на п'ядень, а вечором черезполе крадеться (тінь).
 Чорна корова всіх людей поборола, а білий віл всіхлюдей підвів (ніч, день).
 Загадкивідгадайте, випишіть із них власні іменники, поясніть, що вони означають.
ІшлаУлита, черепком сповита,
Безрука,безнога, чотирирога (равлик).
ХлопецьМартин похилився через тин,
 дівчинаГалка: «Невже в тебе  гарна шапка?» (Соняшник).
Кольоровогостовпця;
Застругалими з кінця,
Якпобіг він до сторінки –
Зразуж кинувся в танок,
Іу зошиті в Маринки
Виріспесик та садок (кольоровийолівець).
Бігкінь білобокий через Дунай глибокий;
Якупав – заіржав, увесь світ задрижав (грім).
Загадки відгадайте, іменники-відгадки запишіть, визначте, до якої групиза значенням вони належать.
Зразок:латаття – назва рослини.
Стоятькрасуні на воді,
Вінкив них білі й золоті (латаття).'
Сірий,та не вовк,
Довговухий,та не заєць;
Зкопитами, та не кінь (осел).
Вліткуй взимку вбрання одне,
Такличуть дітки завжди мене,
Щобя на свято до них прийшла,
Цяцьокбагато принесла (ялинка).
Зубівбагато, а само не їсть,
Усехапає, а собі нічого не залишає;
Депройшло, там чисто стало (граблі)
Менечастенько просять, ждуть,
Атільки покажусь, – ховатии почнуть (дощ).
Сидитьдід над водою та й киває бородою;
Хтойде – не мине, за бороду ущипне (горох).
Неелектрика, не гас, світить всюди в нічний час (місяць).
 Загадкивідгадайте, іменники-відгадки запишіть, позначивши в дужках їх рід.
Якевзуття в огні гнеться,
Аз ніг не скидається? (Підкова).
Пополю бродить,
Зерномолотить,
Жне,косить –
Хлібане просить (комбайн).
Сторожемне служить, а всіх рано будить (півень).
Плетухлівець на четверо овець, а на п'яту окремо (рукавиці).
Щоможна бачити з заплющеними очима? (Сон).
Щовоно за штука, що день і ніч стука? (Серце).
Нелюдина, а говорить (радіо).
Запропонований матеріал кожен учитель зможе вико­ристатизалежно від своїх уподобань та рівня підготовки школярів на етапі формуванняабо узагальнення знань, умінь і навичок.
2.3.Значення  казки
Мовленнєвий розвиток молодших шко­лярів, успішне опанування ними елемен­тівзнань із фонетики, граматики, орфо­графії відчутно залежить від інтересу довиучуваного, від того, наскільки в ході  засвоєння матеріалу збуджуватиемоції,  творчу уяву дітей. Відомо, щовони міркують образами. Мовленнєві ж понят­тя, особливо граматичні,вирізняються абстрагованістю. За словами психолога Д.М. Богоявленського, цесвого роду другий поверх абстракції, що надбудо­вується над уже узагальненимизначен­нями слів та речень. Звідси зрозумілі причини тих труднощів, якіпостають перед учнями при опануванні мовного матеріалу. Учитель має наблизитиці абстракції до дитячих уявлень про навко­лишнє, пропустити їх через чуттєвийдосвід школярів, наповнити конкретними образами і, таким чином, створити умовидля абстрактного мислення.
Досвідроботи творчих педагогів, ре­зультати нашого дослідження переко­нують, щоефективним способом усвідом­лення мовного матеріалу є лінгвістичні казки,казки-оповідання, дотепні розпо­віді. Для дітей все це – казки. А цей жанрмолодші школярі готові слухати, переповідати, обго­ворювати  безкінечно,  їх захоплює сюжет, вони з непідробним інтересом стежать за діями незвичайнихгероїв, за розвитком подій, роблять власні відкрит­тя й узагальнення. Новілінгвістичні поняття й терміни, що їх позначають, стають для школярівдоступними, зрозу­мілими.
Суттєвимє й те, що зі змісту казки діти усвідомлюють практичну потребу засво­єная.матеріалу.
Уроботі з лінгвістичними казками активізуються різноманітні аналізатори,смислові асоціації, мовлення.
Казкаяк засіб навчання може вико­ристовуватися на різних етапах уроку, в багатьохваріантах, наприклад:
1. Читання або розповідь казки учите­лем. Дляактивізації аналітико-синтетичної діяльності школярів можна супро­воджувати цезаписами фрагментів казки на дошці. Діти охоче приєднуються до колективноїрозповіді та аналізу.
2. Слухання казки ілюструється окре­мими сценками, якіграють заздалегідь підготовлені учні; заучуванням римова­них рядків, казковихповторів тощо.
Для цьоговикористовуються ще й сти­лізовані костюми чи окремі яскраві атрибути,виготовлені дітьми (букви, частини слів та ін.)
3.Інсценування казки.
 «Казка— це активна естетична творчість, що охоплює всі сфери духовного  життя дитини– її розум, почуття, уяву, волю. Вона починається уже з розповіді, вищий етапїї – інсценування»,— писав В.О. Сухомлинський Драматизація як прийом навчаннядає школяреві активне й ефективне сприйняття матеріалу. Діти беруть участь увтіленні уявного образу в реальний.
Абстрактніпоняття стають живими чоловічками Хто? і Що?, Іменник – це мудрийчарівник зі своїми слухняними синочками Родами, бігають маленькі непосидючіхлопчики – Числа.
Дляінсценування можна використову­вати і класний ляльковий або пальчиковий(паперовий, пластиліновий) театр. Це помітно сприяє розвитку творчих задатків,уяви та мовлення учнів.
4. Складання казок.
Цюроботу проводять у різних фор­мах – колективній, груповій, індивіду­альній,причому після ознайомлення школярів з конкретним мовним мате­ріалом. Тоді казкадопомагає глибше осмислити виучуване і водночас стає своєрідною перевіркоютого, як діти розуміють засвоєне.
Зогляду на складність теми вчитель може давати початок казки, окремі час­тиниабо пропонувати скласти її самос­тійно. У будь-якому разі після завершен­няроботи влаштовують обговорення, редагування, перевірку, вибирають кращу казкута, по змозі, інсценують її. Опану­вання матеріалу завдяки лінгвістичним казкамсприяє усвідомленню його через текст як мовленнєву одиницю. Учні охочевиконують тренувальні вправи, стають ніби співучасниками описаних у казціподій, допомагають своїм героям викону­вати цікаві завдання, запропонованікласоводом.)
III.  ОРГАНІЗАЦІЯ  САМОСТІЙНОЇ  РОБОТИ  УЧНІВ  У ПРОЦЕСІ  ВИВЧЕННЯ  ІМЕННИКА3.1. Важливість  самостійної  діяльності учнів
Сучасна система навчання дає можливість підвищити результативність урокучерез організацію діяльності як усього колективу, так і кожного учня зокрема.Слід будувати урок так, щоб збільшити час самостійної  роботи  школярів. Аджесамостійність учнів є важливою передумовою свідомого і міцного оволодіннязнаннями: вона розвиває зосередженість, цілеспрямованість, уміння міркувати,формувати індивідуальний спосіб мислення. За цієї умови навчання стаєпереважно  активною  самостійною діяльністю. Вчитель має змогу в цей часпрацювати з окремими дітьми індивідуально. Його роль під час такої роботиспрямовується на формування в учнів уміння працювати самостійно, здійснювативзаємоконтроль і самоконтроль, допомагати товаришам. Поєднання виконаннязавдань з їх контролем  поліпшує якість навчання,  робить його надійнокерованим,  результативним.
Завдання для  самостійної роботи мають  бути спрямовані на  розвиток  мислення учнів, назміцнення їхніх пізнавальних  спроможностей, містити посильні  труднощі,подолання яких потребує вольових зусиль. Самостійна робота – одна знайскладніших форм навчальної діяльності, тому учнів потрібно до неї готувати.Це можна робити за допомогою  чітких  стислих інструкцій,  вказівок, показузразка, колективної роботи, під час якої діти вчаться виконувати певнізавдання. За таких умов навчання – не тільки повідомлення нової інформації, а йзасвооєння прийомів самостійної роботи, самоконтролю, взаємоконтролю, навичокдослідницької діяльності, вміння здобувати знання, узагальнювати, робити висновки.Вміти самостійно працювати – головне, чого учень повинен навчитися в початковійшколі.
Длясамостійної роботи учнів 2 класу під час вивчення теми «Іменник» можнавикористати такі матеріали.3.2. Дидактичні  матеріали  для  самостійної  роботи  другокласників  під  час вивчення  іменника№ 1   Варіант 1
Запиши подані іменники у дві колонки:
1) ті, що вжиті в однині; 2) ті, що вжиті умножині. У кожному іменнику підкресли першу букву. З них прочитай і запишиприслів'я.
Доля, нарциси, екзамени, озеро, приклади, радощі, берег, радість,експеримент, дочка, олівці, птахи, іграшка, абрикоси, дерева, ліс, оса,експонати.№ 1   Варіант 2
Спиши текст. Визнач у ньому іменники.Іменники, вжиті в однині, підкресли однією рискою, у множині – двома.
Типрокинься рано-рано,
лишнад містом сонце встане,
привітайсяз ластівками,
зкожним променем ласкавим.
Усміхнисявсім навколо:
небу,сонцю, квітам, людям –
ітоді обов'язково день тобі веселим буде!
(А. Костецький)№ 1   Варіант 3
Прочитай текст. Випиши іменники у множині,поряд запиши їх в однині. Виділи закінчення.
Білігуси летять над лугами,
в синім небі біліють снігами,
в синім небі хмарками зникають,
довго-довго їх очі шукають.
Білігуси на озеро впали,
Тихі води кругом розгойдали...
Розцвіли, як купави великі...
Довго, довго їх чуються крики.
(О.Олесь)№ 2   Варіант 1
Спиши словосполучення, ставлячи у дужкахпитання до іменника.       Зразок: слухали(кого?) казкаря.
Гордитисябратом; знати причину; дорожити ча­сом; переказати сусідові; бачити вчителя;немає пояснення; надсилати другові.
№ 2   Варіант 2
Запиши словосполучення, добираючи для зв'язкупотрібні прийменники та ставлячи у дужках перед іменником питання.
Розмовляти,другом; радіти, друга; зберігати, дру­га. Сидить, деревом; зліз, дерева;доглядає, деревом. Росте, річкою; переправа, річку; стоїть, річки.
№ 2   Варіант 3
Склади речення зі слів, додаючи прийменник тазмінюючи закінчення.
а)Вечір, земля, спадає.
б)Сонце, обрій, сідає.
в)Тин, цвітуть, кущі, троянди.
г)Село, темрява, потонуло.
д)Ніч, людина, відпочинок, необхідна.№ 3   Варіант1
Спиши прислів'я, підкресли у них синоніми.
Працяробить людину розумною. Пташку пізнають у польоті, а людину – в роботі.Посій труд, а слава вродить. Без хазяїна і хата сирота. Не дім господарякрасить, а господар дім.№ 3   Варіант2
Випиши з тексту: 1) імена дітей; 2) прізвищадітей; 3) назви населених пунктів, де проживають діти.
Переможцями конкурсу юних талантів стали: Федорчук Іринка з селаОстрожиць Рівненьської області, що надіслала казочку «Листочки такожживі», Довгопола Оксанка з міста Лина Чернігівської області – заоповідання «Літо», Залужна Тетянка з Полтави, яка надіслала нам казку«Мурчик і Гавчик». Усі дітинагороджені грамотами та пам'ятними призами.№ 3   Варіант3
Спиши текст. Підкресли іменники – власніназви. Склади речення зі словами земля, місяць, сонце, де б вони писалися з малої літери.
Усілюди називаються землянами. Це тому, що ми живемо на планеті Земля. Земля – цевелитенська куля. Вона невпинно літає довкола Сонця. За рік Земля робить одиноберт. І протягом цього часу в нас настає то весна, то літо, то осінь, то зима.Навкруг Сонця, так само як і Земля, обертається ще вісім планет. Найближчиййого сусіда – Меркурій. Найдальший – Плутон. Супутником Землі є наш срібнийкрасень Місяць.№ 4   Варіант1
Спиши речення. Підкресли іменники.
Вдивляютьсяхлоп'ята в далечінь голубу, кажуть: «Летять літаки!» Діти, будьтеобережні! Пустощі з вогнем є причиною пожежі. У неї очі голубі, такі, як небасинь.
№ 4   Варіант2
Прочитай слова. У кожному рядку визнач середних іменник. З іменниками склади речення, визнач у них граматичну основу.
Смішний – сміється – сміх. Жовток – жовтіти – жовтий. Летючий – літак –летить. Бігти – бігаючий – біг.№ 4   Варіант3
Утвори від поданих дієслів та прикметників –іменники. Що робить?  Хто? Який?   Що?  Знає –знавець
Зелений–                Читає –
Теплий–                 Продає –
Смішний–             Лікує –№ 5   Варіант1
Спиши, вставляючи пропущені букви. Підкреслиіменники – власні назви.Мандрівкав літо
Пізнайкота його друзі зібрались разомна квітучій галявині.
– Нарешті літо! – радісно вигукнув зайчик (С, с)кок. –Будемо гратися, стрибати, відпочивати!
– Е ні, друзі, – заперечив хом'ячок (Л, л)асунчик. – Літо– це не тільки відпочинок. У червні не байдикуватимеш – і на столі, і у коморіматимеш.
–А знаєте, чому червень саме так називається? –запитала білочка (П, п)роня. (Зжурналу «Пізнайко»)№ 5   Варіант2
До поданих слів випиши в одну колонкуантоніми, а в іншу – синоніми.
тишарадість сміх долина
(гора,регіт, веселощі, веселість, сум, шум, спокій, плач, низина).№ 5   Варіант3
З поданих синонімів вибери найбільш вдалий.
Длялижних прогулянок добре мати спеціальний… (наряд, одяг). Над осінніми полямикружляють… (табуни, зграї, череди) галок і граків. Баба Орися жила вдерев'яній… (оселі, хатині) над річкою. Оленка схилилась над водою,розглядаючи своє ніжне (личко, обличчя).№ 6   Варіант1
Запиши подані словосполучення у дві колонки. Водну – з прямим, у іншу – з переносним значенням.
Нісчовна, кирпатий ніс, вушко голки, вушко зайчика, очі квітів, сині очі, голосвчителя, голос води, хуртовина айстр, зимова хуртовина.№ 6   Варіант2
Спиши речення, добираючи до виділених слівантоніми і вставляючи їх у речення. Користуйся словами з довідки.
Готуйвзимку воза, а влітку… Зима без снігу, а літо без… небуває. Якщо зорі блищать яскраво, влітку це віщує спе­ку, а взимку .... Весна красна квітками, а… пирогами. Восени ранок похмурий – чекайгарного… .
Довідка: мороз, сани, дощу, осінь, дня.№ 6   Варіант 3
Продовжи текст, склавши з окремих слівречення. Підкресли слова, вжиті у переносному значенні.
Маленькийпідсніжник на тоненькій ніжці зібрався з силами і вибрався з-під шорсткоготорішнього листка. Квіточка зацікавлено глянула праворуч, потім ліворуч і побачилабагато цікавого.
(Галявину,боків, з, могутні, оточили, усіх, дуби. Зліва, котиками, жовтими, верба).№ 7   Варіант 1
Випиши іменники у 3 колонки – чоловічого,жіночого та середнього роду.                                чол. рід           жін.рід         сер. рід
птах                  пташка         птаство
Птах, крижина, значення, пташка, птаство, журнал, стіл, білченя, сонце,візок, село, ромашка, школа, щастя, літо, крижина, арсенал, замок, намисто,поїзд, молоко, орел, залізниця.№ 7   Варіант2
Спиши речення. Підкресли іменники жіночогороду.
Книгавчить, як на світі жить. Праця людину годує, а лінь марнує. Зима сніжна – літодощове. Якщо взимку шумить ліс, буде відлига. Глибокий сніг – гарна траваі хліб.№ 7   Варіант3
Спиши текст. Підкресли іменники чоловічогороду.Книгазими
Укнизі зими кожен лісовий мешканець пише по-своєму, залишає свій знак. Звіріздебільшого лапами пишуть. На чистому білому снігу всі сліди видно.
Людивчаться розбирати ці сліди очима. А ось звірі вміють читати носом. Собакапонюхає слід і про­читає: «Тут був вовк» або «Тут щойно промчавзаєць». Такий у звірів ніс дуже грамотний – нізащо не помилиться.№ 8   Варіант1
Прочитай. Випиши сполучення іменників зприкметниками. У дужках запиши питання до прикметників. Зразок: віття (яке?)зелене.
Линебілий дим
Садоммолодим,
Спочиває
Назеленім вітті.
Пахнебілий дим
Медомзолотим.
Дим,а чи дерева
Вбілім цвіті? (С. Жупанин)№ 8   Варіант2
Прочитай текст. Випиши тільки ті речення, уяких немає прик­метників на означення кольору. Встав пропущені букви. Підкреслиіменники з прикметниками. Зверху зазнач рід іменників.
Визнаєте, як липа ш… л… стить у місячні ночі? Ви знаєте, як сплять старі гаї? Надхвилями синіми в'ються чаєчки білі. Ясні зорі, ніжні квіти єднаються в тихійрозмові. Я бачу в золоті осіннім весни зеленої красу. В небі чистім і прозорімсонце сяє, наче в морі. Біжить перед очима до далекого обрію степ.№ 8   Варіант3
Запишіть прикметники з тими іменниками, зякими вони мо­жуть поєднуватися.
Старий,старовинний, древній, давній, стародавній. (Танок, дід, рукопис, Київ,пам'ятник).
 № 9   Варіант1
Добери пару. Запиши.
лимон– кислий,  цукор –
ходимо– ногами,     кидаємо –
хлопчик– чоловік,   дівчинка –
батько– син,         мати –
липень– літо,        квітень –
школа– клас;        поїзд –
№ 9   Варіант2
Підкресли у реченнях близькі за значенням слова.
Будьпильний, будь зіркий, стоокий. Студений вітер б'є в холодні двері. Важкісвинцеві хмари облягли обрій. Бач, який ти, морозе, лихий та недобрий.№ 9   Варіант3
Добери найбільше ознак до поданих слів. Удібраних групах слів знайди і підкресли синоніми.
Лимон– жовтий, кислий, соковитий, ароматний, круглий.
Груша–… Яблуко –… Ранок –… День – ...
IV. РОЗРОБКИ УРОКІВІнтегрований урокрідної мови й мовлення
Зінтсгровано зміст предметів:
спостереження за довкіллям
ріднамова
й мовлення
художня праця
Урокові передує екскурсія до зимового лісу.
Тема: Зимовий ліс.
Мета:Розвивати уміння добирати влучніслова для передачі власних спостережень, вражень, почуттів. Вчити зіставлятизовні схожі мовні явища, розпізнавати їх. 1.Удосконалювати навичкикаліграфічного, грамотного письма. 2.Удосконалювати навички дітей з художньоїпраці. 3. Виховувати любов до рідноїприроди.
Типуроку: інтегрований.
Обладнання:
1.  Діапроектор.
2.  Репродукція картини І.Шишкіна«Зима».
3.  Програвач, платівка.
4.   Іграшкові лісові звірята,зроблені руками дітей.
5.  Картки із завданнями.Хід уроку
I. Організаційна частина.
– Діти, до нас на урок завітали учні лісової школи.Вони хочуть почути, як працюють школярі. І якщо наша праця їм сподобається, тозвірі, на згадку про себе, кожному з нас подарують своє зображення. Отож,будемо старатись!
II.Повторення вивченого.
2.1. Каліграфічна хвилинка. Вправляння внаписанні буквосполучень: ов щк бп ул хм гз.
2.2. Із складів за ре бе со сна на яли утворитислова.
2.3. Запис прислів'я.
Ліс– не школа,а всіх навчає.
– Якзапишемо не школа? (Окремо). Записуємо.
— А чи справді ліс навчає? Чого?(Діти висловлюють свої думки).
2.4. Загадка. Щоце?
Я падаю на ваші хати,
Я білий, білий, волохатий.
Я прилипаю вам до ніг,
Я називаюсь просто… (сніг).Які слова допомогли відгадати, щоописується? Постав до них запитання.
2.5. Складання слова-відгадки   на  картках,  звуковий  аналіз слова (= = О-).
2.6. Гра «Горішки і білочка». (Елементи рухливої гри).
–   Білочці треба зібрати горішки, алетільки ті, на яких написано слова-родичі. (Вилучення зайвого). Сніг,сніжинка, сніп, засніжено, підсніжник, сніжок. Як розрізняємо слова-родичі?
III. Оголошення теми і завдань уроку.
– Які домівки лісових мешканців ви знаєте?
– Кому допомагаємо виготовляти домівки і го­дівнички?
– Звірята нам принесли завдання: скласти роз­повідь проліс за картиною.
IV.Робота над матеріалом уроку.
4.1.Настанова вчителя.
– Ми складатимемо розповідь за картиною, тому нам требадещо знати:
художникипишуть картини для нас, глядачів.
Гл я д а ч (за тлумачним словником) –той, хто дивиться на що-небудь, спостерігає за чим-небудь.
Справжнімглядачем стати непросто. Треба бачити красу не лише на.полотні, а й у житті, розумітипрекрасне в природі, вміти розповісти про відчуття, враження. Зрозуміти йоцінити працю художника ми зможемо лише тоді, коли розглядатимемо творивдумливо, уважно, коли навчимося бачити те, що автор хотів передати. Бути такимглядачем – це теж велике мистецтво.
Пам'ятка.
Розглядатикартину спокійно, не поспішаючи. Бути уважним, не відволікатися. Подумати надкартиною: про кого, про що в ній розповідається?
4.2.– Отож, розгляньмо картину. (Декламуваннявірша Якуба Коласа “Зима” під музику П.Чайковського “Пори року”).Зима
Надійшлиморози, ріки закували
іберезам коси інеєм прибрали.
Пуховаперина очі убирає,
біласкатертина – ні кінця, ні краю.
Підсерпанком білим трава і листочки,
річкаоніміла, не дзюрчать струмочки.
Омертвілілози ледь гіллям хитають,
ав полях морози та вітри гуляють.
4.3. – Чи сподобалась вам картина?
– Чи співзвучні вірш, картина й музика? Чому?
– Картину створив видатний російський художникІ.Шишкін. Він дуже любив природу і багато кар­тин написав про ліс. Якщо ми звами гарно працюватимемо на уроках художньої праці, то, можливо, хтось із вастакож стане художником.
–   Давайте доберемо до картинизаголовок, щоб вона «ожила». (Добір заголовка. Запис на дошці та взошитах. «Зимовий ліс»).
4.4. Складання усної розповіді за опорними словами.
Зачин.Завітала в гості зима-чарівниия.
Головначастина. Слова-помічники: білою ковдрою, казкове вбрання, іній вкрив, пахнеморозом., застиглі, дрімають мовчки; спочиває до.
Висновки.Картина вчить бачити красу і люби­ти природу.
Фізкультхвилинка.
4.5. Написаннятворів за словесно-графічними мо­делями (опорами).
Надошці: Ліс вкрився білою ковдрою. М'який __ __ безшумно сідає на кудлаті ___сосон. __ навкруги. Спочиває, до, ліс, весна.
Індивідуальнікартки:
1. У__ насипалобагато пухкого ___ снігу.__ одягли казкове вбрання. Білочки ___ пахнутьморозом. Це, створила; красу, зима, таку.
2. Холод скував___ і запорошив їх__. Застигли __ сосни та й дрімають мовчки. ___навкруги. Чекає, весна, ліс.__, __ .
3.__насипало багато пухкого ___ снігу. __ одягли казковевбрання. Прикрасилися ___ в__ мереживо і сріблястий бісер. Я, ліс,зимовий, так, люблю.
4.6. Зачитування творів учнями. Колективне обгово­рювання,редагування. Зіставлення дитячих вислов­лювань із текстом Якуба Коласа «Лісузимку». Слу­хання фонохрестоматій «Ліс узимку» Якуба Коласа.
Ліс узимку.
Білий,прибраним, чистий стоїть ліс. Тихий, не такий, як улітку. Дехто каже, нібитовін завмер од утіх, що такий став гарний. А тільки хто те знає?
От якби спитати у старого мовчазноголуба, що пригрів у своєму дуплі маленьку білочку. Чи в гінкого граба, іцоколише та й колише просто неба порожнє пташине гніздеч­ко. Чи й так у кожногодеревця з цілого лісу. Може, ліс ду­має глибоку думу...                            
                  ЯкубКолос
Поділіться на групи і поговоріть:
V.Домашнє завдання.
Скласти розповідь за серією малюнків («Годівничка дляптахів»).
VI.Підсумок уроку.
– Що ви вивчалина уроці? (Як складати роз­повідь за картиною).
– Чи сподобавсявам урок?Оцінюєтьсяробота кожного учня і класу загалом.Урок вивчення нового матеріалу «Рід іменників»Тема: Рід іменників
Мета:  Розширити і активізувати словниковий запас,уміння розпізнавати мовні явища за їх ознаками; навчити учнів зв'язновисловлювати думку усно й на письмі, писати відповідно до правил українськогоправопису; розвивати мовні здібності: уміння класифікувати, встановлюватипричинно-наслідкові зв'язки, систематизувати; навчити учнів розрізняти рідіменників; виховувати любов до рідної мови, ввічливість і доброту.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Обладнання:
1. Зразок письма букви М м, з'єднання складів ме, мі;
2. Ілюстративні будиночки на повторення будови слова;
3. Малюнки для розвитку мови учнів;
4. Картки з словами узлісся, група;
5. Таблиця-схема «Рід іменників»;
6. Сигнальні картки:
7. КартаУкраїни;
8. Програвач.Хідуроку
 І. Організаційна частина.
1.1. Організаціякласу.
Дзвоник дзвонить, не стихає,
Школярів усіх скликає:
— Гей, до класу поспішайте,
На місця свої сідайте.
II. Актуалізаціяопорних знань.
2.1.Хвилинка каліграфічного письма з використанням ТЗН. (Програвач).
Щоб рівно і гарно слова написати,
Нам з'єднання букв слід усім пригадати,
Для цього дається одна лиш хвилинка,
Завдання таке:Мм
ме мі та
Маринка
(Звучитьмелодія).
2.2.Повідомлення теми і завдань уроку.
Сьогодні ми іменники
Продовжимо вивчати.
Потрібно нам навчитися
Роди їх розрізняти.
2.3.Повторення вивченого матеріалу про іменник, визначення іменників за допомогоюпитань (хто? що?).
Якщо до слів написаних
Питання пригадаєте,
То серед них іменники
Швиденько відшукаєте.
1. Мете. замети,метений.
2. Білий, біліє, білизна.
3.Сніг,засніжений, сніжно.
(Словазаписані на дошці. Учні підкреслюють іменники, усно ставлять до них запитання).
                   Іменникиправильно ви відшукали,
                   Таде їх будиночки, нам не сказали.
2.4. Будова слова.
/>
сніг замети білизна
(Учнірозглядають слова за будовою, підписують їхвідповідним будиночком. Відповіді оцінюю).
Словавірно розселили.
Похвалювас – заслужили.
Намісця хутчій сідайте
Імалюнки розглядайте.
Слідвам речення складати
Іу зошит записати.
Нуа потім, ось зразок,
Запишітьцих слів зв'язок.
(Напарті у кожного учня лежить малюнок для розвитку мови. Учні складють речення,встановлюють зв’язок між словами).
2.5. Головнічлени речення, зв'язок слів у реченні.
Зразок.
Пухнастий сніг біліє навкруги.
сніг(що робить?) біліє;
сніг(який?) пухнастий;
біліє(де?) навкруги.
Вірносправились, чи ні?
Перевіримосамі.
(Взаємоперевіркаробіт).
ІІІ.Вивчення нового матеріалу.
3.1 Вивчення нової теми. Повторення теми і завдань уроку.
Завідповідь вашу спасибі, малята,
Прийшовчас вже тему нову нам вивчати.
Теперперевірю: уважні чи ні,
Хтотему уроку повторить мені?
3.2. Пояснення нового матеріалу.
(Проблемнаситуація)
Іменникирізні є в мовному світі,
Даютьімена вони Галі і Віті,
Вониназивають і стіл, і вікно,
Ірічку, і вітер, узлісся, село.
Щоблегше було їх усі відміняти,
Змоглиб ви в три групи усі згрупувати?
Світ,ім'я, Галя, Вітя; стіл, вікно, річка, вітер, узлісся, село, група.
 (Учніназивають іменники, які є у вірші у початковій формі).
3.3. Словникова робоа.
узлісся|
група
I                            II                          III
світ                       Галя                     ім'я
Вітя                      річка                    вікно
стіл                       група                             узлісся
вітер                                                 село
Словазаписують у словнички.
Слова на групи, молодці,
Зуміли поділити.
Ознаку поділу хто з вас
Зуміє пояснити?
(Учніпояснюють за яким принципом ділили слова на гру­пи. Підсумовую відповідіучнів).
Слова: ім'я, вікно, узлісся і село
Замінимо займенником воно.
Галя, річка, група і зима –
Замінимо займенником вона.
Слова ж всі: вітер, світ, Вітя, стіл
Замінить займенник він.
Нам все про рід іменників
Потрібно добре знати,
Тож спробуємо правило
У схему записати.
Схема
Рід іменників
чоловічий            жіночий               середній
він, мій                 вона, моя            воно,моє
іній                       зірка                    сонце
IV.Закріплення вивченого матеріалу.
4.1.Словникова робота з використанням сигнальних карток.
Ну що, зрозуміли, як рід розрізняти
З сигнальними картками час працювати./> /> /> /> /> /> /> /> /> />

ри роботі зсигнальними картками ми використовуємо словникові слова.
Словниковіслова: адреса, боротьба, вечір. Вітчизна, во­гонь, вудка, Дніпро, іній, йод,колосся, листя, неділя, обличчя, письменник, прізвище, райдуга, рибалка, свято,чоловік.
4.2. Робота з дитячою періодичною пресою.
Гуцулочка Марта з «Дзвіночка» прийшла,
Загадки нові на урок принесла.
Їх тільки чотири нам слід відгадати, ^
Та рід всіх відгадок потрібно назвати.
(Показую дітям дитячий журнал «Дзвіночок»).
1. Сіре, біле.волохате
Стрімголов біжить до хати
– Хто ти? – братик запитав.
А воно сердито: Гав! (Цуценя) – с.р.
2. Хто про менеказку чув?
Я в чоботях в казці був,
А в житті я без чобіт,
Ловлю миші, бо я… (Кіт) – ч.р.
3. У нашоїбабусі
Сидить звір у кожусі,
Біля пічки гріється,
Без водички миється. (Кішка) – ж.р.
4. Була собікиця біла,
Біля столу собі сіла,
У щілинку зазирає,
Кого вона виглядає? (Мииіку) – ж.р.
Фізкультхвилинка.
(З використанням ТЗН). Діти одягають маски. (Мишкастає в коло. Котик доганяє Мишку).
«Кіт та Мишка» – це народна гра,
Тож пограємо, бо відпочить пора.
Діти.
Ой до нори. Мишко, до нори,
Та до золотої комори.
Чорний котику, не дрімай,
Мишку сіреньку наздоганяй.
Досить, досить, діти, грати.
Час підручник розкривати.
4.З. Робота з підручником.
а) Вправа 66 (усно).
б) Вправа 67 (на порівняння російських таукраїнських словосполучень). Завдання 2 виконати письмово.
в) Вправа 69 (для сильних учнів).
Переклад з російської мови.
Для слабших – робота біля дошки
(Вправа 68).
4.4. Завдання пізнавального характеру.
Завдання для допитливих.
(Складіть слова).
/>
1. Назва міста в Україні – на південний схід відКиєва. (Черкаси).
Міжпредметний зв'язок з географією: пропонуювикористати карту України.
2. Місто назаході України – в Галичині з лікувальни­ми водами. (Трускавець)
3. Інакше –пригода. (Оказія).
4. Люди, що лікують хворих. (Лікарі)
V. Підсумок уроку.
Домашнє завдання.
 Урок повторення ізакріплення знань
Тема:Іменник, повторення і закріплення знань.
Мета.Узагальнити і систематизувати знанняпро іменник, відмінювання іменників, розвивати пам'ять, навчити самоконтролю,розвивати бажання добре вчитися, уміння доводити правильність думки, виховуватилюбов до природи.
Типуроку: повторення і закріпленнязнань, умінь і навичок учнів.
Обладнання:
1.    Сигнальні картки.
2.    “Різнобарвна квітка".
3.    Таблиця для розумової гімнастики.
4.    Казкові герої.Хід уроку.
I.           Організаційначастина.
1.1. Організація класу.
II.Повідомлення теми і мети уроку.
—  Сьогодні до нас на урок знову прийшли гості з далекоїкраїни – герої мультфільмів компанії Уолта Діснея. Вони просили мене, щоб яразом з вами допомогла їм вивчати нашу рідну мову, навчила їх писати,виконувати різні вправи. Я сподіваюсь що ми з вами будемо активними, дружними італановитими вчителями цих героїв. Домовились? Як ми їх навчимо, так добре вонизможуть тоді спілкуватися ж з нами.
2.1.Хвилина чистопису.
—  Зараз ми повинні допомогти Біллі розкодувати тему нашо­гоуроку. Ви напишите два рядки закодованого напису і допомо­жете Біллі.(Пояснення вчителя про з'єднання букв).
1 ка МЕН ня НИК лял
повАВ то МІ ре ВА ння  
III. Повторення і закріплення знань.
3.1. Словникова робота.
– Молодці! Але Біллі все одно невесело. Він не вміє писатисловникові диктанти, не знає словникових слів української мо­ви. Допомогайтешвидше!
Щоденно,механік. Вітчизна, аеродром, Київ, вогнище, олень, кукурудза.
Визначитирід іменників.
Знайтислова з м'якими приголосними звуками; з пом'якше­ними: із дзвінкими; з глухими;слова, в яких звуків більше, ніж букв; у яких букв більше, ніж звуків.
3.2. Фронтальне опитування-тестування.
Напартах дидактичний матеріал на кожного учня.
а)Слова, що є назвами предметів, називаються… (прикмет­ник, іменник, дієслово).
б)До групи іменників добери загальну назву.
Доба,секунда, хвилина, століття –… (міри довжини, міри ча­су, дні тижня).
в)До поданих слів запиши антоніми.
Суша- ....,  холод – ....,  ніч – ....                         
г)До кожного іменника добери синоніми.
Розмова–… (горе, бесіда, битва).
Огорожа–… (дорога, тин, ремінець).
д)Слопосполучения заміни одним словом, близьким за зна­ченням.
Лісовийсторож –… (шофер, лісник, бригадир).
е) Виконай диктант-решето. Яке слово зайве?
Сорочка,черевики, сукня, пальто.
Дніпро,Кіровоград, Львів, Вінниця.
3.3.Творча робота за репродукцією картини«Зима».
Скластиречення за темою, визначити головні члени речення. За вибором у будь-якогоіменника визначити відмінок.
3.4.Запис речення на дошці і в зошитах.
Високідерева стоять у пухнастому білому вбранні.
Якіорфограми вам зустрілися? Визначити у всіх іменників закінчення, відмінок,довести.
3.5.    Розбїр за будовою слова: білому. (Коментованаробота на дошці).
Фізкультхвилинка.
АБіллі для вас привіз фізпаузу англійською мовою і допоможе вивчити (ім'яучня).
3.6.Хвилина розумової гімнастики.
Будинокіз цегли (Записати в зошит).                 
Визначитичисло, рід, закінчення, відмінок іменника із цегли. Дібрати синоніми дослова будинок.
Будинок,дім, халупка, палац, будівля, оселя, помешкання, хатка, споруда.
Визначитирід іменників.
Розібратиза будовою на дошці іменник хатина.        
3.7.Диференційована робота в парах.
–Азараз вам пропонує гру «Різнобарвна квітка» дядечко Скрудж. Діти 1 варіанту,будь ласка, отримайте завдання квітки! Виконуйте разом, коментуючи по черзінапівголоса, перевіряйте один одного.
Завдання.Розбір за будовою слів:зимового, шкільному, село
3.8. Гра «Незагуби ланцюжок».                         
–Уснаробота за таблицею. Діллі разом з вами буде працювати. Скласти словосполучення,довести правильність своєї думки. Визначити відмінки,закінчення.                         
за,парта, сидіти; з, вчити, Наталка; вулики, під, вишня; закри ти, долоня; над,бджоли, конвалія; з, дружу, Софія.
IV.Підсумокуроку.                                    
Закінчивсянаш урок. Ви дуже добре допомагали героям мультфільмів вивчати нашу рідну мову.Їм це сподобалось, і вони задоволені вами. Яку тему ви сьогодні повторили? Щовам більше всього сподобалось?
Щови запам'ятали?
Домашнєзавдання.

ВИСНОВКИ
Данаробота є спробою узагальнення методичних положень щодо виввчення іменника вдругому класі з урахуванням сучасних потреб і запитів школи.
Першийрозділ дає загальне уявлення про систему вивчення іменника в другому класі здеякими практичними зауваженнями.
Другийрозділ підкреслює важливість спиряння розвиткові творчих задатків школярів,подає приклади завдань, які можна використати для заохочення дитячої творчості.
Утретьому розділі йдеться про значення самостійної роботи учнів при вивченнііменника, пропонуються варіанти вправ.
Учетвертому розділі подаються розробки уроків. Серед них такі як: урок вивченнянового матеріалу «Рід іменників», урок повторення і закріплення знань таінтегрований урок рідної мови і мовлення з елементами художньої праці на тему«Зимовий ліс».
Дануроботу можна використати студентам третьокурсникам під час підготовки допроведення пробних уроків, а також вчителям методистам при ознайомленністудентів з методикою викладання іменника в 2 класі.

ЛІТЕРАТУРА
 
1.        Біденко В.  Творча робота школярівна уроках мови, читання, риторики // Початкова школа. –1997. – №7. – C.48 – 50.
2.        Білецька М.А., ВашуленкоМ.С. Українська мова в 2 класі чотирирічної початкової школи: Посібник длявчителів. – К.: Рад. шк., 1987. –127 с.
3.        Білецька М.А. Уроки українськоїмови в другому класі. – К.: Рад. шк., 1981. –  168 с.
4.        Білоус Д. Ключ до любові. Відпримусу до зацікавленя  – один крок: Методика української мови в початковійшколі // Україна молода. – 1998. – №172 (9 вересня). – C.6.
5.        Борець Г.І. Дидактичний матеріал зукраїнської мови для 2 класу. – К.: Рад. шк., 1972. – 221 с.
6.        Вашуленко М. Державний освітнійстандарт з української мови (початкова ланка) // Початкова школа. – 1997. – №2.– C. 2-5.
7.        Вивчення української мовив 2 – 3 класах: Зб. статей / Упоряд. О.І. Мельничайко; За ред. О.Н.Хорошківської. – К.: Рад. шк.,1984. – 104 с.
8.        Гамалій А.Т. Ігри тацікаві вправи з української мови для 1-3 класів. – К.: Рад. шк., 1980. –  112с.
9.        Гемзюк О.Р., Рябова С.І.Творчі завдання з української мови. 4(3) клас. –Тернопіль: Богдан, 1996. – 64 с.
10.       Городівський В.М. Дидактичнийматеріал з української мови для 3 кл. – К.: Рад. шк., 1976. –  223 с.
11.       Гурська В.В. Лінгвістичні казки на уроках мови. Початкова школа. –1997. – №7. – C.48 – 50.
12.      Державна національнапрограма “Освіта (Україна XXI ст.)”. – К., 1994.
13.       Завіяка В. Робота зісловником. // Початкова школа. – 1997. –№10. – C. 8-11.
14.      Закон України “Про освіту”. – К.,1997.
15.       Концепція національного виховання// Рідна школа, 1995. – № 6.
16.       Лабащук О.В., Скіпакевич О.В.Дидактичні матеріали з української мови. 3(2) клас. – Тернопіль: Мандрівець, 1999.– 48с.
17.       Левченко Т.Г., ВасильєваЛ.А. Цікаві вправи та завдання на уроках української мови в 1– 4 класах.– К,1997.
18.       Лопушинська Н., Лопушинський І.Самостійна робота школярів на уроках рідної мови. // Початковашкола. – 1997. – №4. – C. 26-27.
19.       Методика вивчення українськоїмови в школі: Посібник для вчителів О.М. Бєляєв, В.Я. Мельничайко, М.І.Пентилюкта ін. – К.: Рад. шк., 1987.– 244с.
20.       Методика викладанняукраїнської мови в середній школі: Навчальний посібник /  І.С. Олійник та ін. –2-ге вид., переробл. і доп. – К.: Вища школа, 1989. – 439 с.
21.       Методика  української мови: Навчальний посібник дляучнів педучилищ із спец. ”Викладання у початкових класах” / За ред. С.І. Дорошенка. – К.: Вища школа, 1989. –423 с.
22.      Пентилюк М. Основні аспектинавчання рідної мови // Початкова школа. – 1997. –№4. – C. 10-12.
23.       Постовий В. Цілющеджерело (вивчення рідної мови) //Початкова школа. – 1998. – №12. – C.54-55.
24.       Програма середньоїзагальноосвітньої школи 1-4 класи. – К., 1996.
25.      Сухомлинський В.О. Вибр. тв.: В 5 т.– К.: 1977. – Т. 3. – С. 134.
26.      Чуйко Г.А, та ін. Методика викладання української мови в початковихкласах. Вид. 4-е, переробл. і доп. Підручник для педучилищ. – К.: Вища школа,1975. – 383 с.