Вплив творів образотворчого мистецтва на формування творчої активності дітей

Зміст
 
ВСТУП
РОЗДІЛ І. Загальна характеристика творчоїактивності дітей старшого дошкільного віку
1.1 Загальнахарактеристика творчої активності дітей старшого
дошкільного віку
1.2 Обґрунтуваннятворів образотворчого мистецтва
1.3 Методикавикористання творів образотворчого мистецтва в процесі формування творчоїактивності дітей
Висновки до першого розділу
РОЗДІЛ ІІ.Експериментальна перевірка впливу творівобразотворчого мистецтва на формування творчої активності дітей старшогодошкільного віку
2.1 Отримання первісних показників сформованостітворчості дітей старшого дошкільного віку
2.2 Авторська програма використання творівобразотворчого мистецтва дітей старшого дошкільного віку
2.3 Аналіз та підсумки експерименту
Висновки до другого розділу
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
 
 
Вступ
 
Сьогодні не можназалишити поза увагою те, що у світі зростає роль особистості. Людина вважаєтьсяосновною цінністю прогресивного суспільства, а турбота про неї –показникомрівня розвитку його свідомості. Саме тому вихідною тезою оновлення системидошкільної освіти є положення, за якими педагогічний процес має ґрунтуватись напсихології розвитку дитини, а точкою відліку в оновленні змісту, форм і методіввиховання та навчання є ідея про цінність і сенс її буття.
Проблема творчогорозвитку особистості в сучасному світі стоїть гостро. Кожна цивілізована країнаабо та, яка хоче бути цивілізованою, дбає про творчий потенціал суспільствазагалом і кожної людини зокрема. Усе це разом пов’язане із рівнем загальноїосвіти, увагою до розвитку творчих здібностей особистості, надання їйможливості виявляти їх.
Окрім того, яксвідчить досвід, людина, яка здатна генерувати ідеї, використовувати знання йуміння в нових ситуаціях, комфортно почувається в нестабільних соціальнихумовах – швидше знаходить своє місце в суспільстві.
Оскільки Українаперебуває на шляху становлення, то відповідно і потребує освічених громадян,креативних особистостей, здатних творчо підходити до вирішення будь-якихпроблем. Перед навчальними закладами всіх рівнів постає дуже важливе завдання:сприяти, щоб кожна дитина в майбутньому стала не просто пасивним членом суспільства,а інтелектуальною, ініціативною, творчою, суспільно корисною особистістю.
Відповідно уБазовому компоненті дошкільної освіти в Україні велике значення надаєтьсярозвитку творчих здібностей дошкільників. Важливим результатом оволодіннядитиною мистецькою діяльністю є усвідомлення себе активним суб’єктом творчості,сформоване емоційно-ціннісне ставлення до рукотворного світу. Показник творчоїактивності дітей старшого дошкільного віку визначається рівнем розвитку естетичногосприймання об’єктів та явищ, умінням працювати з різними матеріалами,використовувати різні техніки, добирати відповідні засоби реалізації задуму,виявляти творчу уяву, естетичну чутливість, емоційно-ціннісне ставлення донавколишнього.
Творчість якпроцес має певні етапи. Математик, фізик і філософ Ж. Пуанкаре, якийдосліджував творчість, виділив періоди творчого процесу, які у своїй основіприймаються всіма дослідниками творчості.
Важко переоцінитизначення образотворчого мистецтва в житті дитини. Психологічними дослідженнямиП. П. Блонського, Л. С. Виготського, С. Л. Рубінштейна доведено, що дітямдошкільного віку доступне естетично-художнє сприймання творів образотворчогомистецтва, старші дошкільники здатні естетично оцінити художній твір (картину,скульптуру), висловити своє ставлення до нього.
Як засвідчуютьдослідження Є. Фльоріна, М. Д. Івашиніна, Н. М. Зубарева, В. Єзикеєва тощо,дошкільникам доступне сприймання пейзажних та сюжетних картин, портретів, натюрмортів,скульптури та графіки.
Л. С. Виготський,досліджуючи проблеми творчості, відзначав, що в дошкільному віці розвиваєтьсяздатність іти від думки до дії, що робить можливою творчу діяльність: «Одне знайважливіших питань дитячої психології та педагогіки –це питання про розвитоктворчості і про значення творчої роботи для загального розвитку і змужніннядитини. Уміння з елементів створювати ціле, комбінувати старе у нові поєднанняі становить основу творчості.» [10. С. 7].
Проблемаобразотворчої діяльності дітей знайшла розвиток у праці Н. Пакуліної «Малюванняу дошкільному дитинстві».
Проблема розвиткухудожньої творчості дітей дошкільного віку –одна з найактуальніших у світліконцепцій дошкільного виховання. «Художньо-образна природа мистецтва,–говориться у Концепції дошкільного виховання, –робить художню діяльність дітейєдиним у своєму роді засобом формування і творчих здібностей взагалі–продуктивного мислення, уяви, що лежать в основі будь-якого виду творчості».
Саме тому об’єктнашого наукового дослідження: творча активність дітей старшого дошкільноговіку.
Предмет дослідження: твориобразотворчого мистецтва як засіб формування творчої активності старших дошкільників.
Мета дослідження: теоретичнообґрунтувати та експериментально перевірити вплив творів образотворчогомистецтва на формування творчої активності дітей старшого дошкільного віку.
Гіпотеза дослідження: у своємудослідженні ми виходимо з припущення про те що творча активність дітей старшогодошкільного віку можлива за умови створення належного середовища та наявностіцілеспрямованого психолого-педагогічного впливу з боку дорослих.
Завдання дослідження:
1.        На основіаналізу наукових джерел та спеціальної літератури надати загальнухарактеристику проблемі дослідження творчої активності дітей старшогодошкільного віку.
2.        Обґрунтуватитворів образотворчого мистецтва, як засобу формування творчої активностістарших дошкільників.
3.        Експериментальноперевірити вплив творів образотворчого мистецтва на формування творчоїактивності старших дошкільників.
Методи дослідження: метод аналізупсихолого-педагогічної та спеціальної літератури, спостереження, бесіди,експеримент, математичний, ігровий метод, розгляд картин.

Розділ І. Загальнахарактеристика творчої активності дітей старшого дошкільного віку
 
Розвиток творчихздібностей має важливе значення для всебічного розвитку особистості.
Творчість невиростає на порожньому місці, творчість –властивість, як правило, професіоналівсвоєї справи, які ефективно працюють у відповідній галузі. Творчість базуєтьсяна розвинених мисленні та уяві, інтелекті і є його особистісним дериватом.
Під творчістюрозуміється передусім процес створення нового корисного продукту. За обсягомпринципової новизни результату розрізняють чотири рівні творчості. Перший,найвищий рівень характеризує процес творчості, який приводить до принциповонового результату, нового для всього людства. Це твори геніальних письменників,художників, композиторів, винаходи та відкриття, які перетворюють життя людиний людства в найрізноманітніших напрямах (від атомної бомби до пеніциліну).Зрозуміло, що творчість такого рівня властива досить вузькому колутворців-геніїв, прерогативою еліти людства.
Другий рівеньтворчості стосується продукту, який є новим для досить великого кола людей,скажімо для певної країни світу. Деякі винаходи з’являються одночасно або зпевним інтервалом у різних країнах, однак відповідний рівень творчості,безумовно, досить високий.
Третій рівеньхарактеризує новизну творчого продукту для значно меншого, обмеженого колалюдей. Найочевиднішим прикладом творчості цього рівня є раціоналізаторськапропозиція, що реалізується, як правило, в межах якогось підрозділупідприємства.
І, нарешті,четвертий рівень торкається творчості, новизна продукту якої є суб’єктивною,відносною, значущою тільки для самої людини, що творить. Однак такий обмеженийобсяг цього рівня творчості не заважає йому бути найважливішим, початковиметапом в оволодінні вищими рівнями творчості, формуванні вмінь і навичокзагальної креативності.
Творчість –це нелінійний процес, у ньому бувають підйоми, спади, плато. Найвищий кульмінаційнийтворчий стан –натхнення. Це стан найвищого піднесення, коли пізнавальна йемоційна сфери поєднані і спрямовані на розв’язування творчої задачі. Нерідко зперебуванням у стані творчого натхнення пов’язане й виникнення інсайтів,осяяння.
Як зазначалосьраніше, творчість як процес має певні етапи.
Перший –підготовчий період.Створення проблемної ситуації, постановка проблеми, її аналіз. Другий–процес вирішення проблеми. Результатом активності підсвідомих сил є третійперіод творчого процесу –інсайт (осяяння). Крім того, для підготовки осяянняважливим є стан спокою нервової системи. Четвертий період творчої роботи–упорядкування інтуїтивно отриманих результатів.
Ж. Пуанкаренамагався також проаналізувати співвідношення логічного та інтуїтивного шляхівпізнання. Логіку він вважає засобом приведення у суворий порядок інтуїтивногорезультату. Інтуїтивно передбачені результати мають бути оброблені логічнимшляхом, інакше неможливо оперувати встановленими таким чином фактами. Також, Ж.Пуанкаре започаткував евристику, науку, що вивчає творчу діяльність. Логіка,писав Пуанкаре, є знаряддям доведення, а інтуїція є знаряддям винаходу. [52. С. 9]
По суті Ж.Пуанкаре вперше в історії науки проаналізував умови й механізми творчогопроцесу, тож його думки є відправним пунктом для багатьох учених.
Французькийматематик Ж. Адамар підтримує й розвиває ідеї Пуанкаре. Він виділяє чотириосновні етапи у творчому процес: процес підготовки (свідомої постановки йаналізу проблеми), період інкубації (підсвідомого аналізу й вибору), періодінсайту, період наступної свідомої роботи для упорядкування отриманихрезультатів і встановлення логічного ланцюга, що привів до відкриття. Адамарвважає, що осяяння передбачає визрівання проблеми. Кажучи про складністьпідсвідомого, учений наводить приклади розв’язання задач, пояснюючи цим, щоіндивід зовсім не усвідомлює їх і не залишає ніяких спогадів про це.
Сучасні описові моделітворчого процесу викликають інтерес, але не мають нічого принципово нового. Доосновних узагальнених етапів творчої діяльності вони відносять такі етапи:
Ø  Вивченняпроблемної ситуації та усвідомлення проблеми;
Ø  Формуваннягіпотези;
Ø  Доведеннягіпотези.
Кожний ізназваних етапів є психологічно завершеною розумовою задачею і складається ізсуми дій та операцій, що ведуть до її розв’язання.
Дослідженнязакономірностей і механізмів творчого процесу поки що тривають. Однак визначеноцентральну ланку психологічного механізму творчості, яка дослідникамихарактеризується єдністю логічного (що розуміється як дії зі знаковимимоделями) та інтуїтивного (що в даному разі розуміється як дії з оригіналами).
Функціонуваннямеханізму творчості проходить кілька фаз:
1)        логічногоаналізу проблеми –використання наявних знань, виникнення потреби в новому;
2)        інтуїтивногорозв’язування –задоволення потреби в новому;
3)        вербалізаціїінтуїтивного рішення –здобуття нового знання;
4)        формалізаціїнового знання –формулювання логічного рішення.
Ще Ж. Пуанкареінтуїцію (осяяння) називав такою мозковою діяльністю, при якій особистістьначебто роздвоюється на два «Я»: «Я» –свідоме і «Я» –підсвідоме (сублімоване).Свідомість, на його думку, потребує дисципліни, суворості і чіткості методики.Підсвідоме, навпаки позбавлене таких суворих обмежень і пов’язане зі свободоювибору й фантазією.
У сучасній науцівиділено такі основні характеристики інтуїції як інтегрованого явища, а саме:
Ø  інтуїціяє результатом підсвідомих високоінтелектуальних процесів;
Ø  вона незалежить від умовиводів і доказів;
Ø  інтуїціяпов’язана із натхненням, емоціями та афектним станом, що зумовлюється особливимпіднесенням фізичних і духовних сил;
Ø  процесиінтуїтивного пізнання проходять швидко, але не завжди миттєво.
Отже, інтуїція–це інтегрована особливість творчого мислення, яка виявляється у пізнавальнійпотребі, пошуковій домінанті, згорнутому мисленні: стисненні і згортанніалгоритму мислення в кількості та часі, швидкому переключенні, переході зодного рівня аналізу на інший, широкому узагальненні, прискореному умовиводі,минулому досвіді, творчій уяві, гіпотетичному передбаченні, оригінальностіпередбачень, ідей; миттєвому зв’язку змісту попередніх знань, досвіду способівдій у підсвідомій сфері мислення.
Велике значення врозвитку творчих здібностей у дітей приділяється методиці викладення. Однією зосновних умов розвитку творчого мислення є створення атмосфери, яка сприяєпояві нових ідей і думок. Перший ступінь на шляху створення такої атмосфери–розвиток почуття психологічної захищеності в дітей. Варто пам’ятати, щокритичні висловлювання на адресу дітей і створення в них відчуття, що їхніпропозиції неприйнятні або дурні, –це найперший засіб пригнітити їхні творчіздібності. До думок, висловлювань дітей варто ставитись з повагою. Більш того,потрібно заохочувати дітей у їхніх спробах братися за складні задачі,розвиваючи тим самим їхню мотивацію і наполегливість.
Загальніспособи стимуляції творчої активності.
1.        Забезпеченнясприятливої атмосфери. Доброзичливість з боку дорослого, його відмова відоцінювань і критики на адресу дитини сприяють вільному виявові дивергентногомислення.
2.        Збагаченнянавколишнього середовища дитини найрізноманітнішими новими для неї предметами істимулами з метою розвитку її допитливості.
3.        Заохоченнявисловлювання оригінальних ідей.
4.        Забезпеченняможливостей для вправи і практики. Широке використання питань дивергентноготипу щодо до найрізноманітніших галузей.
5.        Використанняособистого прикладу творчого підходу до вирішення проблем.
6.        Наданнядітям можливості активно ставити запитання.
Створеннясередовища, що сприяє розвиткові творчих здібностей, і використання спеціальнихметодик є важливими умовами, але не слід забувати і про ті можливості, щоприховуються у звичайній побутовій обстановці. Наприклад, для активаціїдивергентного мислення дитини можна скористатися звичайним сніданком абообідом. Попросіть дітей перелічити всі смачні речі, що вживають у їжу вхолодному вигляді або, скориставшись яким-небудь шумом за дверима, попросітьназвати його можливі джерела. Такі сприятливі ситуації виникають досить часто,треба тільки не упустити момент.
Кажуть, що творчадитина є дзеркальним відображенням творчого педагога. При цьому від дорослоговимагають творчості найвищого, об’єктивного рівня, не тільки педагогічного, а йпредметно-змістовного натхнення, яке завойовує серця, харизми –надзвичайноїнадихаючої обдарованості, яка викликає у кожної дитини «почуття повної довіри»,«готовність дотримуватись того, чого вчить педагог»[38. С. 326;335].
Особливим засобомформування творчої активності дітей є мистецтво: література, музика,скульптура, народна творчість, живопис.
Вплив мистецтвана становлення особистості дитини, її розвиток дуже великий. Без вихованняестетично розумних людей, виховання з дитячих років поваги до духовнихцінностей, уміння розуміти та оцінювати мистецтво, без пробудження в дітейтворчих зачатків неможливе становлення гармонійно розвиненої та творчо активноїособистості.
Саме в дитинствізакладаються основи інтелекту людини, формуються різнобічні потреби, погляди,ідеали. Тому цей період є найсприятливішим і найвідповідальнішим. Чим раніше йактивніше здійснюється процес прилучення до прекрасного, тим він ефективніший,міцніший, тим глибше формуються інтереси до мистецтва, ефективніше йде процесдуховного розвитку людини.
Мистецтво можестати однією з основних ланок у становленні особистості. Саме воно відкриваєнам чарівний світ почуттів людини, що прагне в барвах, лініях, кольорі, узвуках, інтонаціях, темпі; у виразних, зворушливих висловах поділитись своїми переживаннями,хвилюваннями, радостями, захопленнями від почутого, побаченого, пережитого вреальному житті.
Світ мистецтвабезмежний. Пізнавати його ми будемо не день, не рік, а все життя. Тому, починаючиз дошкільного навчального закладу, педагог покликаний розвивати в дітейхудожній смак, виховувати важливу для людини якість –любов до мистецтва, допрекрасного. Зорові образи, створені мистецтвом, легко запам’ятовуються йзалишаються в пам’яті надовго. Вони збагачують емоційний світ, учать яскравішесприймати навколишнє життя.
Готуючи дітейшостого року життя до зображувальної діяльності, слід враховувати рівеньїхнього психосоматорного розвитку. Цих дітей вирізняє надзвичайно висока пізнавальнаактивність, їх цікавить абсолютно все.
Діяльність дітейприймає більш свідомий умисний характер. У дітей виховується вміння спочаткупридумати, представити собі те, що вони збираються зобразити, а потім починаютьдіяти. Велика увага приділяється формуванню задума майбутнього малюнка, аплікації,ліпки.
В малюнку, ліпці,аплікації діти передають свої враження від оточуючого світу та передають своєставлення до нього. Наша задача –навчити дітей художній діяльності, виразномузображенню предметів та явищ, а не простому їх копіюванню.
В програмі«Малятко» вказується, що у дітей шостого року життя розвивається здібністьаналізувати та узагальнювати сприймаємі предмети, виділяти й порівнювати їхвластивості (форму, висоту, довжину, ширину, колір). Завдяки цьому стає можливенавчання дітей передачі відношень предметів між собою по величині, висоті,товщині, а також відношень предметів по висоті, формі та положенням один доодного.
Найважливішоюумовою розкриття творчої активності дітей є створення загальної атмосфери доброзичливості,свободи, можливості досягти успіху для кожної дитини. Таке завдання вимагаєособливої уваги. Під час виконання дітьми завдань їм необхідно надаватидопомогу. Слід намагатися організувати спілкування таким чином, щоб кожнадитина могла відкрито радіти результатам як власної, так і спільної творчості.
У процесістворення зображення в дитини формуються спостережливість, естетичнесприйняття, художній смак, творчі здібності. Зображувальна діяльність надаєможливість доступними засобами виразити емоційний стан дитини, її ставлення донавколишнього світу, вміння самостійно створювати прекрасне.
Особливе значеннядля розвитку творчого мислення має відвідування художніх музеїв, творчихмайстерень художників, виставок дитячої творчості, перегляд кінофільмів про видатнихмитців.
Велику роль вдитячій творчості, як і творчості художника, відіграє уява. Відомо, що зачаткиїї у дитини з’являються ще в переддошкільному віці. Поступово в процесінавчання, прослуховування казок, розглядання ілюстрацій дитина може уявити те,що не входить до кола предметів, які вона сприймає безпосередньо. Елементитворчої уяви виявляються на заняттях, якщо перед дітьми розкрити можливістьсамостійно планувати свою діяльність та відбирати прийоми як зображувального,так і технічного порядку. Вченими проведено дослідження шляхів формуваннядитячої творчості, яке дало можливість виділити три етапи в ускладненнізавдань. На першому етапі дітям дають завдання, які вимагають від нихпервісного орієнтування в творчій діяльності (знайди, зміни, вигадай). Надругому етапі дають завдання, які ведуть до ціленаправлених дій. Дитина починаєрозуміти, що набуті вміння можна комбінувати, видозмінювати. Третій етап –цезавдання, які ведуть дитину до самостійних дій по осмисленню задуму у різних видахдіяльності, до планування своїх дій, підбору виразних засобів.
Сприятливийрозвиток дитячої творчості залежить від вірного керівництва з боку дорослих,розвиток творчості також сприяє колективна праця, яка проводиться на основівмінь самостійно діяти, застосовувати знайомі засоби зображення.
Створеннявиразного образа дозволяє віднести дитячу зображувальну діяльність до області художньоїтворчості.
Мету художньоговиховання засобами образотворчого мистецтва в стислій, сконцентрованій формможна визначити як розвиток у дітей високих естетичних ідеалів, формуванняпотреб і здібностей до образотворчого мистецтва в процесі художнього осмисленнясвіту.
1.2 Обґрунтуваннятворів образотворчого мистецтва
 
На заняттяхпроводяться бесіди про образотворче мистецтво як засіб естетичного вихованнябесіди про мистецтво той вид роботи, який допомагає формувати ідейно-моральнупостанову дитини, вміння бачити і розуміти прекрасне, формувати естетичнийсмак. Бесіди про мистецтво дають дітям можливість емоційно переживати бачене ідавати йому свою оцінку позитивну чи негативну.
Значення бесідпро мистецтво дуже велике, воно заключає в собі як освітні так і виховні цілі.Знайомлячись з картинами дитина у першу чергу вивчає і пізнає світ картинки, авін завжди дає певну навчальну інформацію; історичні факти, життя дітей ідорослих в минулому і в наш час, опис природи, її явищ, образи людей які жиликолись чи живуть тепер.
Крім цього дітидовідуються про художників, авторів даних картин, епоху в якій вони жили ітворили.
А також цізаняття мають виховне значення. У часі розгляду та аналізу творів мистецтва удітей виникає певний емоційний стан, переживання, від якого розгортаються іпевні почуття: любові до рідного краю, радості, гордість за героїчне минулесвого народу.
Спогляданнятворів мистецтва викликає певну естетичну насолоду, дає радість, задоволення,розвиває почуття краси, підвищує художню культуру. Часто на заняттях показуютьзразки, фото чи репродукції різних творів живопису, скульптури, архітектури,графіки та декоративного мистецтва. Це дуже сприяє виробленню естетичного смакудітей. Найчастіше ми маємо можливість обговорювати та аналізувати твориживопису. Картини, особливо ті, що зображують природу, викликають у дітейвелике задоволення. Справді, сила естетичного впливу на людину – велика. Дітисамі не збагнувши цього піддаються впливу мистецтва, яке діє на них двомаджерелами: художнім словом і живописним образом тобто формою, кольором.
На заняттях зліпки (скульптура) емоційні переживання викликає скульптура, хоча вонапереважно позбавлена барвистості. Зате більше діє формою, лінією, фактурою.Скульптура має велике значення для виховання та навчання дітей дошкільноговіку. Вона сприяє розвитку зорового сприйняття, пам’яті, образного мислення,прищепленню ручних вмінь та навичок, необхідних для успішного навчання в школі.Скульптура також як і інші види зображувальної діяльності, формує естетичнийсмак, розвиває почуття прекрасного, вміння розуміти прекрасне у всьому йогорізноманітті.
«…В родинізображувальних мистецтв ліплення грає ту ж саму роль, як і арифметика вматематичних науках. Це абетка уявлень о предметі. Це перше читання, переказпредмета. В малюванні предмет зображується відносно. Через перспективу частозменшується, а іноді і зовсім втрачається справжність властивостей предмета,головний його зміст… Правильне співвідношення частин, відмінність головного віддругорядного –тіла від приставних частин –все це ясно передається при зображеніпредмета за допомогою ліпки»[11. С.196]
Скульптура надаєтривимірне зображення предмета. Частіше за все предметом скульптурногозображення виявляється людина, рідше тварини, неживі предмети. Скульптуруможна спостерігати з різних сторін, тому дуже важливо поставити її так, щобдобре сприймався силует фігури, її жест, рух.
Монументальна,станкова, скульптура малих форм –види круглої скульптури, кожна з яких виразнао-своєму. Поряд з цим до скульптури заведено відносити рельєфи.
Монументальна скульптура–це пам’ятники величні, суворі, виразні, які містять в собі велику загальнолюдськуідею. Монументальна скульптура може бути частиною архітектурного ансамблю.
Станковаскульптура частіше зображена портретом. Задача скульптурного портрета така ж,як і живописного –передача образа людини. В станковій скульптурі значне місце займаєжанрова скульптура, яка зображає групу людей або фігуру одної людини.
В побуті поширенаскульптура малих форм. Це фігурки невеликого розміру, зроблені з різнихматеріалів –фарфора, дерева, кістки. До скульптури малих форм відносять деяківиди іграшок, на яких зображені люди та тварини.
Рельєф –цескульптурне зображення на плоскості (стіни, своди, скульптурного пам’ятника).
Великийестетичний вплив мають твори декоративного мистецтва. Краса вишивкових узорів,візерунки різьби, барвистість народного розпису, філігранна техніка писанковихорнаментів – невичерпне джерело насолоди.
Ознайомлення з таким видом народних художніх ремесел, якписанкарство починається з порівняння і зіставлення його з іншими видами ( вишивання,ткацтво, килимарство, різьба по дереву, гончарство) які сягають своїм корінняму глибину віків і характеризують духовний світ стародавнього й сучасногонаселення України. Наприклад, специфіка орнаментальних композицій на писанці тау вишивці зумовлена, насамперед, характером предмета, матеріалу, форми, технікита способу виконання.
Значеннядекоративного малювання в загальному процесі навчання дуже велике, вособливості в старших дошкільників. Діти в процесі користуються олівцем тапензлем, отримують технічні навички, які поступово ускладнюються в міру того,як діти оволодівають певною сумою навичок. Декоративне малювання при умовіправильно організованої планомірної роботи розвиває наряду з технічниминавичками, які мають, безумовно, велике значення в малюванні, і творчі здібності.
Зміст декоративногомалювання — малювання узорів, які мають певне призначення: узор в смужці, узорв прямокутнику, узор в колі та інші. Малювання узорів починають з вправ, потімпереходять до узору: запроваджується початок ритму і ставиться задачаорганізації поверхні узору шляхом введення кольору. Малювання узорів потребуєчергування однакових за формою та кольором елементів, які складають ритм.Повторення однакових за формою та кольором елементів можливі за умовою уважноїта точної роботи. Діти поступово звикають до того, що потрібне зрівнювати тавстановлювати схожість та різницю між повторюючимися елементами узору,визначати правильність у формі елементів (наприклад: прямокутник, коло, рискавизначеної довжини та інше). В силу цього декоративне малювання становиться добримзасобом тренування рук та очей; воно розвиває вміння координувати роботу рукита ока, які в подальшому набувають все більше та більше значення в малюванні.Крім того, малювання узору потребує вдумливого відношення та акуратності впраці.
Значення творівдекоративно-прикладного мистецтва для формування художнього смаку обумовлюєтьсяще й тим, що в них специфічно переломлюються виразні засоби інших видівзображувального мистецтва — живопису, графіки, скульптури, архітектури. Так, в російськиххудожніх лаках ( лакова мініатюра) переважає живописний початок. Тому і в техніцірозпису цих виробів зберігаються такі живописні прийоми, як підмальовок та лессіровка,які надають особливу звучність та виразність колористичній гамі розпису. Вдеяких видах декоративно-прикладного мистецтва — кераміці, художньої обробцідерева, каменю, кістки та рогу — переважають скульптурні якості ( наприклад,всесвітньо відома богородська дерев’яна іграшка).
Ми повиннідопомогти дітям зрозуміти художній задум твору, пояснити основні принципидекоративно-прикладного мистецтва, яке виявляється по-перше в необхідностівзаємозв’язку форми предмету з його функціональним призначенням, по-друге вспіввідношенні форми та матеріалу, і по-третє –форми та прикрас.
Казковий світнародної іграшки особливо близький дітям: коні, барашки, свині, качечки неможуть залишити їх байдужими. Бо саме в умовах сучасного міста діти відірванівід природи, вони рідше бачать свійських тварин. Яке захоплення написане на обличчяхдітей, коли в групі на столі з’являється веселе, яскраве іграшкове глинянестадо. Димківську іграшку не можна поплутати з іншими ліпними народнимиіграшками, дякуючи її колориту, простоті та нехитрості образу. Це, перш за все,сніжної білизни фон, на якому написан простий узор геометричного характеру:кружки, крапки, смужки. Як і городецькі майстри, димківські наносять узор увільній пензлевій манері. Вони полюбляють насичений колір: яскраво-червоний,малиновий, синій, золотисто-жовтий, фіолетовий, особливо святково сяючі на біломуфоні іграшок. Вже при першому знайомстві дітей з димківською іграшкою педагогпрагне роз’яснити дітям її естетичну цінність, акцентуя зв’язок форми із матеріалом,узору — з формою предмета.
Для практичної роботипісля бесіди про димківську іграшку півника-каталку вибирають не випадковою.Щоб розвинути у дітей свідоме відношення до створення декоративних речей наоснові переробки реальної форми, ефективніше за все за основу взяти образ, якийвикликає у дітей визначні емоції. Півник — найулюбленіший герой багатьох казок.
Знайомство з народноюіграшкою і перші уявлення дітей про декоративне зображення звірів та птахів вліпці закріплюються на прикладі іграшок — свистулек з послідуючим розписом.
Як свідчитьдослід роботи з старшими дошкільниками, народна глиняна іграшка завжди несевелике естетичне задоволення дітям. Через іграшку народний майстер залучуєдитину до мистецтва. Цей вид народного мистецтва чинить вплив на сучасність.
Розписні жовтіпідноси, які радують око своєю грою яскравих фарб, благородним блискомлакованої поверхні, виразністю вільного кістевого розпису, по праву відносятьсядо числа найцікавіших виробів декоративно-прикладного мистецтва. Талантнародних майстрів перетворює скромні вироби домашнього побуту в нарядніприкраси житла. Батьківщина цих підносів –село Жостово.
Сьогодні високооцінюється вклад майстрів Жостово в розвиток і збереження декоративної системиписьма, заснованої на поетичному відчутті природи. Творчість різних майстрів збагачуєєдиний стиль жостківського мистецтва. Змінився характер письма, але техніка татехнологія виробництва в багатьом збереглася.
Дітям, для більшемоційного сприйняття, потрібно розповідати і показувати на прикладі порівняння( наприклад Хохлому та Жостов); а також використовувати схематичну таблицю ритмічногорішення композиції в колі.
1.3 Методикавикористання творів образотворчого мистецтва в процесі формування творчої активностідітей
 
Важливий засіб вформуванні творчої активності дітей –це використання творів образотворчогомистецтва в оформленні побуту, в процесі навчання та самостійної діяльності. Зцією метою підбираються твори усіх жанрів побутового і казкового живопису(портрети, натюрморти, пейзажі), графіки (естампи, гравюри, офорти, книжковіілюстрації), малі форми скульптури (вироби з фаянсу, гіпсу, дерева), творидекоративно-ужиткового мистецтва (кераміка, художнє скло, народні декоративнівироби та ін.).
Перш за всепотрібно виховувати у дітей інтерес до творів мистецтва, визивати увагу до них,поступово виховувати у дітей здатність естетичного сприйняття. Розглядаякартини або скульптуру, діти цікавляться тим, що зображено, впізнають знайоміпредмети та явища, знайомляться з тими, яких раніше не знали. Під впливомтворів мистецтва діти не просто знайомляться з явищами життя: вони получаютьуявлення про прекрасне, гармонічне, доцільне, виразне, вчаться творчо сприйматижиття.
Для сприйняття характернепереживання того, що сприймається, зацікавлене, хвилююче відношення дозображувальних явищ. Художник використовує для цього колір, тон, лінії. Вдекоративному мистецтві особливості побудови візерунка, красоту кольорового сполучення.Чим краще діти сприйматимуть засоби виразності, якими користується художник,тим глибше розкриється для них зміст творів, багатство думок та почуттів,виражених в ньому, і тим більший емоційний відгук воно викличе.
В дитячомузакладі використовують наступні форми і методи ознайомлення дітей з мистецтвом:
1.        Розглядокремих творів або спеціально підібраних серій картин, скульптур, ілюстрацій,творів декаративно-ужиткового мистецтва. Для заняття зазвичай підбираютьсятвори одного вида мистецтва.
2.        Вдитячому закладі встановлюють виставки творів образотворчого мистецтва на ту чиіншу тему або вид мистецтва.
3.         Старшимдошкільникам роблять екскурсії до музею або виставочну залу для переглядупопередньо відібраного матеріалу, доступного до дитячого сприйняття тарозуміння по об’єму та змісту.
4.        Заохочуєтьсясамостійний розгляд дітьми творів мистецтва в дитячому закладі та поза ним.
 Методикаознайомлення дітей із художньою картиною
Перший етапознайомлення з картиною
Мета: створити інтерес до живопису,до картини художника, формувати вміння уважно її розглядати, емоційно відгукуватисьна її зміст.
Основнимприйомом щодоознайомлення старших дошкільників з живописом є мистецтвознавча розповідь педагога.
Структурамистецтвознавчої розповіді:
-          повідомленняназви картини та прізвища художника;
-          про щонаписана картина;
-          щонайголовніше в картині (виділити композиційний центр, колір, побудову, розміщення);
-          щовідображено навкруги головного у творі та як із ним поєднано деталі (саме такіде заглиблення в зміст картини, при цьому встановлюється зв'язок між змістомтвору та засобами виразності);
-          що самекрасивого показав своїм твором художник;
-          про щодумається, згадується, коли дивишся на цю картину [48. C.25].
 Методичніприйоми на першому етапі такі:
-   використання (постановка)вихователем конкретних питань;
-   прийом «входження в картину»(це коли вихователь пропонує дітям уявити себе героєм картини та відповісти назапитання: Що відчуваєш?, чуєш?, Що хвилює тебе?;
-   відтворення подій попередніхта наступних твору (а саме: вихователь пропонує дітям, розглядаючи картину,уявити, що було до того, як художник намалював картину, що може бути щезображено);
-          різноманітніемоційні форми підбиття підсумків заняття щодо ознайомлення з живописом.
Другий етапознайомлення з картиною
Мета: розвивати вміння аналізуватикартину, виділяти виразні засоби, формувати вміння читати картину, мотивуватиемоційно-особистісне ставлення до твору.
Методика змінюється:
Дітей на другомуетапі вчать аналізувати картину, виключають мистецтвознавчу розповідь,починають розглядати картину із запитань:
-          Про щосаме картина?
-          Чомудумаєш так, розкажи?
-          Як би виназвали картину?
-          Чому саметак?
-          Порівняйтез авторською назвою.
-          Що самекрасивого та цікавого передав художник в образах людей, пейзажі, предметах?
-          Як самевін зобразив це в картині?
-          Якийнастрій викликає картина?
-          Чому саметакий настрій викликає картина?
-          Що хотівсказати своєю картиною художник?
-          Щоособливого виділив, щоб саме це ми побачили в картині?
Ці запитанняспрямовують увагу дітей не на переказування зображеного, а на встановлення тапояснення зв’язку між змістом та засобами виразності.
Вони допомагаютьрозвивати вміння розмірковувати, доводити, аналізувати, робити висновки нарівні узагальнення.
Такі запитаннявихователь ставить у тому разі, якщо діти навчилися уважно розглядати картинута набули вміння її аналізувати.
Третій етапознайомлення з картиною
Мета: формуватиособистісно-емоційне ставлення дітей до твору, який вони сприймають.
Закріпити вмінняемоційно, образно висловлювати судження про твір зображувального мистецтва уформі розгорнутого оповідання, розповіді, контролювати стійкість сформованоговміння логічно виражати свої думки, читати картину, створювати умови дляперенесення дошкільниками знань, умінь, які в них є щодо розглядання творів унові ігрові вміння.
На третьомуетапі вводяться нові методичні прийоми, які сприяють формування творчогосприймання дітьми творів живопису. До таких прийомів відносяться:
-          порівняння;
-          класифікаціякартин;
-          створенняособистої картини в уяві за назвою картини художника;
-          різноманітнідидактичні ігри [48. C. 30].
Методи таприйоми, які використовують під час бесіди:
Пояснення. Широко використовується приперших бесідах, щоб уточнювати уявлення дітей про портрет.
Порівняння. Цей прийом підвищує розумовуактивність дітей, сприяє розвитку розумових дій: аналіз, синтез, висновки.
Наприклад:порівнюючи між собою такі картини, як «Діти» А. Пластова, «Святочне ворожіння»М. Пимоненка, «Одягають вінок» К. Трутовського, діти виділяють одну загальнудеталь (на всіх картинах зображено людину) та самостійно повинні зробитивисновок: портретом називається картина, на якій зображено людину (людей).
Акцентуваннядеталей. Цейприйом полягає в тому, що під час сприймання портрета закривається всезображення папером, відкритими залишаються лише очі, або руки, інші деталіпортрета. Такий прийом розкриває виразність однієї частини портрета, зосереджуєувагу саме на ній, посилює сприйняття дитини й допомагає встановитивзаємозв’язок між частиною й цілим у портреті. Використання цього прийомуактивізує мовлення дітей.
Методвикликання адекватних емоцій. Цей метод застосовують для того, щоб викликати в дітейпочуття, емоції, настрій, адекватний стан зображеного образу. Необхіднабезпосередня участь емоцій. Мовою мистецтва пізнати –це відчути. Саме К. С.Станіславський відзначив, що справжнього мистецтва без переживань немає. Наприклад:під час розгляду картини В. Тропініна Дівчина з лялькою» вихователь запитує: «Аякий у тебе настрій буває, коли тебе обіймає матуся? А які в матусі руки? А якзображено дівчинку, яка обіймає ляльку? Які в неї руки?». Перш за все слідурахувати зв'язок майбутнього сприймання з попереднім досвідом дітей. Можливістьзгадати подібну ситуацію, згадати коли, за яких умов у дітей був такий настрій,вихователь може встановити зв'язок із досвідом, який уже є в дитини, який даєможливість із допомогою живопису встановити раніше бачене та пережите.
У цьому випадкувихователь зможе викликати в дітей емоційний відгук і діти почнуть активнорозповідати про зміст картини та про характер зображеного героя.
Тактильно-чуттєвийметод. Цейметод полягає в тому, що в процесі сприйняття портрета вихователь торкаєтьсядитини руками (гладить, обіймає), повторює рухи рук, зображений на картині.
Мета цьогометоду –викликатипочуття дітей, пережити адекватний стан зображеного образу, відчути любов досебе іншої людини. Цей метод ефективний і впливає на емоційний стан дітей,викликає відповідні реакції, особливо в сором’язливих дітей, але за умови, якщоміж дітьми та вихователем є взаємна щирість, визнання, симпатія, повага одне доодного.
Прийом«входження» в картину. Використовуючи цей прийом, вихователь пропонує дітям уявитисебе на місці зображеної людини, учить співчувати їй, збуджує дитячу уяву.Розглядаючи картину В. Васнєцова «Альонушка», дітям пропонують: «Уявіть собі нахвилинку, що картина ожила. Що ви почули?».
Методмузичного супроводу. Під час розгляду портрета звучить музика, характер, настрійякої співзвучний із настроєм картини, тобто йде вплив одночасно на зоровий таслуховий аналізатор. Це у свою чергу полегшує процес сприйняття, робить йогобільш глибоким, витонченим.
В. О. Сухомлинськийписав: «Музика, мелодія, краса, музичних звуків –важливий засіб морального тарозумового виховання людини, джерело благородства серця та чистоти душі…Мелодія –це мова людських почуттів…». [44. С.194]
Ігровіприйоми.Саме вони зосереджують увагу дітей на сприйнятті необхідної частини портрета,активізують розумову діяльність дітей, створюють інтерес до творів, формуютьпозитивне ставлення до жанру портрет.
Діти іззадоволенням приймають такі ігрові елементи:
-          загадайщо-небудь про руку, очі, одяг, колір, людину, а ми відгадаємо;
-          відгадай,до якого портрета підходить ця музика;
-          придумайсвою назву портретові;
-          хто кращепередасть у русі положення тіла (руки, голови) зображеного образу;
-          відкриємо«таємницю» людини, яку сховав від нас художник.
Портретний учитьдітей розуміти духовний світ іншої людини, бережно до неї ставитися [48. С. 43;46].
У роботідошкільного навчального закладу творам образотворчого мистецтва можнаприсвятити повністю заняття –бесіду з використанням вищеописаних методів абовикористовувати їх на інших видах занять або в повсякденному безпосередньомуспілкуванні з дітьми.
Методикавикористання творів народного декаративно-ужиткового мистецтва проходить у кілька етапів. Напершому подаються узагальнені поняття про побутову культуру наших предків.Дітей необхідно підвести до усвідомлення природного розуму, таланту,працьовитості, естетичного смаку та краси наших пращурів, які вміли все робитисвоїми руками, створювали корисні й прекрасні речі.
На другому етапінеобхідно сформувати уявлення про різновиди народного декоративно-прикладногомистецтва, про його регіональні особливості, що виявляються у кольоровій гамі,способах і прийомах виготовлення та оздоблення. Для третього етапу визначальнимє те, що дітям подаються знання про окремі види народних ремесел, звичаї,традиції, обряди, пов’язані з виготовленням та використанням виробів.
Виділяютьзагальні методи та методичні прийоми, що стосуються ознайомлення з усіма видамидекоративно-прикладного мистецтва і використовуються на всіх етапах.
1.        Розгляділюстрацій із зображенням давнього житла, речей вжитку.
2.        Екскурсіядо краєзнавчого музею, художнього салону.
3.        Мистецтвознавчарозповідь про різні види народного декоративно-прикладного мистецтва здемонстрацією зразків різноманітних виробів.
4.        Дидактичніігри: «Що з чого зроблено?», «Розкажи про виріб, який найбільш сподобався»,«Який візерунок кращий?», «Знайди знайомі рослинні елементи а візерунках», «Щонагадують ці ягоди?», «Відшукай геометричні фігури в орнаментах».
5.        Рядтематичних занять та бесід.
6.        Спостереженнядітей за виготовленням виробів, навчання їх рукоділля.
7.        Використанняфольклору: прислів’я та приказки про народні ремесла, про працю, працьовитість,ледарство тощо; казок; народних пісень.
Методикаознайомлення дітей із скульптурою на заняттях із ліплення.
При ознайомленнідітей із скульптурою використовують методи та методичні прийоми, що стосуютьсяознайомлення з усіма видами мистецтва і використовуються на всіх етапах. Але впорівнянні з малюванням скульптура має свою специфіку. Якщо в малюваннікомпозиція скоріш за все зв’язана з використанням умовних прийомів зображення(зображення людини в малюванні передається з одного боку, предмети першогоплану зображуються більшими ніж фігури другого плану), то в скульптурі реальні фігурине потребують умовного зменшення форми та скорочення пропорцій для створенняуявлень о просторі.
 
Висновки допершого розділу
 
З усього вищевикладеногоможна зробити наступні висновки.
Дошкільний вік–оптимальний період для творчого розвитку людини.
Відомо, що накожному етапі життя дитини закладається певний фундамент, який має своєвизначне місце в становленні цілісної особистості, лише на такому фундаментіможуть повноцінно формуватися психічні властивості та здібності, необхіднідитині для переходу на наступний віковий етап.
Відповідноосвітньо-виховний процес, з точки зору сучасної концепції дошкільної освіти, мирозглядаємо як необхідну форму творчої активності дитини. Її ефективність маєоцінюватись за якісними змінами в творчої діяльності кожного вихованця.
Отже,ознайомлення з різними жанрами живопису дозволяє дітям у лініях, фарбах,композиції дізнаватися про почуття й помисли художника, зрозуміти, яку важливуроль відіграють художні засоби в створенні того чи іншого образу. Це розвиває вдітей інтерес до творів мистецтва, вони можуть охарактеризувати героїв, датиназву картинам. Навчання включає розвиток уміння бачити, розуміти художнійобраз живописного твору, бачити в картині головне, уміти розповісти про неї.Паралельно йде робота щодо збагачення мовлення дітей виражальними засобами(метафорами, епітетами) розвитку вмінь будувати промову, використовуючи реченнярізних типів, дотримуючись структури.
 З огляду навикладене – мету художнього виховання засобами образотворчого мистецтва встислій, сконцентрованій формі можна визначити як розвиток у дітей високихестетичних ідеалів, формування потреб, формування потреб і здібностей дообразотворчого мистецтва в процесі художнього осмислення світу.
Заняття зобразотворчого мистецтва мають важливе естетичне виховне значення для дітей.При залученні їх до образотворчого мистецтва розвиваються естетичні смаки іможливості. Цьому слід приділити більш уваги. Потрібно тактично пропонуватидопомогу дитині, підтримувати її зацікавленість, заохочувати.
Введення впрограму поширені заняття з образотворчого мистецтва допоможуть виховатипокоління, яке буде всесторонньо розвиненим і естетично обізнаним.
Ознайомлення зтворами образотворчого мистецтва має сприяти:
·         творчійспрямованості особистості, усвідомленню нею значення передусім творчих,гуманітарних потреб, мотивів, цілей як провідне у її розвитку тажиттєдіяльності;
·          розвиткутворчих рис, характеру, а саме цілеспрямованості, ініціативності, допитливості,самостійності, вимогливості, винахідливості, оригінальності, працелюбності,відповідальності тощо;
·  творчійсамосвідомості, що виявляється у самопізнанні та адекватній самооцінці,самоорганізації, самореалізації, самовдосконаленні;
·  розвиткутворчих якостей інтелекту – логічного, діалектичного та цілісного сприйняттядійсності, спостережливості дослідника, творчої уяви і фантазії, уваги іпам‘яті;
·  постійномузростанню потенціалу творчої діяльності – бажання систематично здобувати новізнання у певній галузі, вмінню творчо їх використовувати, експериментувати,досліджувати;
·          формуваннюпсихічних якостей творчої особистості, її темпераменту, властивостей нервовоїсистеми;
·  вихованнюу дітей здатності до творчого спілкування з діячами науки, техніки, культури,мистецтва, вміти вести діалог.
Вплив творів образотворчого мистецтва на дитину
 
/>свідомість
 
Фізичне здоров’я
твори образотворчого мистецтва формують
Інтелектуальну сферу
 
емоціонально-почуттєву сферу
Вольову сферу
Моральне здоров’я
 
 
Розділ ІІ.Експериментальна перевірка впливу творів образотворчого мистецтва на формуваннятворчої активності дітей старшого дошкільного віку.
 
2.1 Отриманняпервісних показників сформованості творчості дітей старшого дошкільного віку.
Під поняттямрозвитку творчої активності дитини ми розуміємо якісні зміни в пізнавальнійдіяльності дітей, що відбуваються в наслідок розвитку умінь та навичокмистецької діяльності.
Виходячи зположень концепції Базового компонента дошкільної освіти, наше завданняозброїти дитину насамперед умінням жити, сприймати життя в цільності. Це значноскладніше й багатогранніше, ніж окремо формувати системи знань та умінь зокремих розділів програми виховання та навчання. Дитина не володітиме істиннимсвітоглядом, якщо не вмітиме цілісно сприймати світ.
В процесі зображувальноїдіяльності здійснюються різні сторони виховання: сенсорне, розумове, естетичне,моральне, трудове.
Зображувальнадіяльність –це специфічне образне пізнання дійсності. Для того щоб намалювати,зліпити будь-який предмет, попередньо потрібно добре з ним ознайомитись,запам’ятати його форму, величину, конструкцію, розміщення частин, колір.
Для розумовогорозвитку дітей велике значення має поступово розширюваний запас знань на основіуявлень о різноманітності форм та просторового положення предметів навколишньогосвіту, різних величинах, різноманітності відтінків кольорів. При організаціїсприйняття предметів та явищ важливо звертати увагу дітей на мінливість форм,величин, кольорів, різне просторове положення предметів та частин.
Навчання зображувальноїдіяльності неможливо без формування таких розумових операцій, як аналіз,синтез, порівняння, узагальнення. В процесі спостережень, при обстеженніпредметів та їх частин перед зображенням дітей вчать виділяти форму предметівта їх частин, величину і розміщення частин в предметі, колір. Зображення різнихпо формі предметів потребує їх співвідношення та встановлення відмінностей.Разом з тим діти вчаться порівнювати предмети, явища та виділяти в них загальнета відмінне, об’єднувати предмети за схожими ознаками.
На заняттях ззображувальної діяльності розвивається мова дітей: засвоєння назв форм,кольорів та їх відтінків, просторових позначень сприяє збагаченню словника;висказування в процесі спостережень за предметами та явищами, при обстеженні предметів,а також при розгляданні ілюстрацій, репродукцій з картин художників позитивновпливають на розширення словникового запасу та формування зв’язного мовлення.Використання образних порівнянь, віршів для естетичної характеристики предметівсприяє розвитку виразної мови.
При проведеннізанять виникають сприятливі умови для формування таких якостей, як ініціатива, допитливість,розумова активність та самостійність, цікавість.
Зображувальнадіяльність тісно пов’язана з сенсорним вихованням. Безпосереднє, чуттєвезнайомство з предметами та явищами, з їх властивостями та якостями складаютьобласть сенсорного виховання.
Формуванняуявлень о предметах потребує засвоєння знань об їх властивостях та якостях,формі, кольорі, величині, положенні в просторі. Діти знаходять ці якості,порівнюють предмети, знаходять схожість та відмінність, тобто виконуютьрозумові дії. Таким чином, зображувальна діяльність сприяє сенсорномувихованню, розвитку наглядно-образного мислення.
Дитячезображувальне мистецтво має суспільний напрямок. Значення занять зображувальноюдіяльністю для морального виховання полягає в тому, що в процесі цих занять удітей виховуються морально-вольові якості: потреба та вміння доводити розпочатусправу до кінця, зосереджено та цілеспрямовано займатися, допомагати товаришу,долати труднощі і т. п. Зображувальна діяльність повинна використовуватися длявиховання доброти, справедливості, для поглиблення тих благородних почуттів,які у них виникають.
В процесізображувальної діяльності поєднується розумова та фізична активність. Длястворення малюнка, скульптури, аплікації необхідно докласти зусиль, здійснититрудові дії, оволодіти певними вміннями.
 Зображувальнадіяльність вчить дітей долати труднощі, проявляти зусилля. Формуванняпрацелюбності пов’язане з розвитком таких вольових якостей особистості, якувага, наполегливість, витримка. У дітей виховуються вміння працювати, досягатибажаного результату.
Головне значеннязображувальної діяльності полягає в тому, що вона є засобом естетичноговиховання.
В процесізображувальної діяльності створюються сприятливі умови для розвитку естетичногосприймання та емоцій, які поступово переходять в естетичні почуття, сприяннідля формування естетичного відношення до дійсності. Виділення якостей предметів(форма, колір, величина, будова, положення в просторі) сприяє розвитку у дітейпочуття форми, кольору, ритму–компонентів естетичного почуття.
Безпосередньоестетичне почуття, яке виникає при сприйнятті гарного предмета, включає різніскладові елементи. Так, можна виділити відчуття кольору, коли естетичне почуттявиникає від сприйняття кольористих поєднань: яскраві зірки на темному небі,яскраво-жовті квіти кульбабок в зелені трави. Відчуття ритму виникає в томуразі, коли в першу чергу сприймається ритмічна гармонійність предмета, ритмічнерозташування його частин. Естетичне почуття може бути викликано цілісністюформи предмету, наприклад глиняних та керамічних виробів. Відчуття пропорції,конструктивної цільності виробляється при сприйнятті різноманітних споруд. Чимбільш усвідомлено починає дитина сприймати навколишнє, тим глибше, стійкіше,змістовніше стають естетичні почуття.
Для естетичноговиховання дітей та для розвитку їх зображувальних здібностей велике значеннямає знайомство з творами зображувального мистецтва. Яскравість, виразністьобразів в картинах, скульптурі, архітектурі, творах прикладного мистецтвадопомагають дітям глибше та повніше сприймати явища життя та находити образні вираженнясвоїх вражень в малюнках, ліпці, аплікації. Поступово у дітей розвиваєтьсяхудожній смак.
Щодо визначеннярівня розвитку творчості дітей старшого дошкільного віку ми виходили з того, щодітям із високим рівнем розвитку характерне –дитина самостійносправляється із запропонованими завданнями, виконує їх помірковано і вміє пояснитихід власного мислення, працює із задоволенням; середнім –дитина основнучастину завдання виконує самостійно, але дещо невпевнено і постійно потребує підтримкий поради дорослого, на завдання реагує по-різному, як із зацікавленістю, так ібайдуже; низьким –у дитини виникають труднощі щодо виконання завдань, працюєбез зацікавленості.
У цілому миотримали наступні результати:№ п/п Прізвище, ім’я дитини Основні види Основні жанри Вираз почуттів Аналіз твору Застосування творчого досвіду Художньо-практична діяльність Загальна оцінка 1.       Векленко Вова + +- + - + + В 2.       Власенко Катерина - - +- - + + Н 3.       Дзюбенко Аліна + + + - +- + В 4.       Євтушенко Роман - - + - - + Н 5.       Коваль Наталія - - + - +- + Н 6.       Макарова Оля - - + +- + + С 7.       Нагорний Олексій - - + - + + С 8.       Піддубна Діана + + + + +- + В 9.       Семенов Микита + + - - +- + С 10.    Ситнік Юля - + + - + + С 11.    Терещенко Андрій - - + + + + С 12.    Тесленко Олег + + + + - - С 13.    Фока Сергій - - + - + + Н 14.    Ясько Богдан - - + - + + Н /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> />
«В» –високийрівень; «С» –середній рівень; «Н» –низький рівень
У відсотках цестановить:
/>
Як бачимопоказники розвитку творчої активності дітей говорять про необхідністьорганізації та проведення навчально-розвиваючої діяльності з ними.
Пояснювальназаписка
 
Програма використання творівобразотворчого мистецтва для дітей старшого дошкільного віку спрямована на інтеграціюзображувальної діяльності з природознавчою та мовленнєвою роботою.
Світ природи назаняттях образотворчого мистецтва виступає як засіб емоційно-образного впливуна творчу діяльність дітей. Дитина-художник спостерігає за природою, втворчості відображує своє бачення світу. Педагог допомагає дитині «відкритиочі» на навколишній світ, одухотворяючи природні явища. На занятті створюєтьсяситуація образних порівнянь, наділяючи дерева, квіти, птахи, небо, транспорттощо образними характеристиками. вони, як і люди, бувають великі і малі, худі ітовсті, веселі і сумні, розмовляють на власній мові, у кожного з них буваютьдні народження. Тільки повага, уважне, турботливе і небайдуже ставлення людейдо оточуючого середовища (флори і фауни) забезпечить між «сусідами»взаєморозуміння. Природа –могутній художник, їй підвладні різні стихії, воназдатна змінювати оточуюче нас середовище. Художник є учнем у природи,спостерігаючи за її проявами, навчається творчості. Педагог організує процессприймання на основі спілкування з творами світового мистецтва, навчає дітейпроникати у зміст творів мистецтва, встановлювати між собою та мистецтвом певніважливі зв’язки. Необхідна висока якість діапозитивів, репродукцій, картин,скульптур малої форми, творів декоративно-прикладного мистецтва. Важливим вплані сприймання оточуючого середовища є заняття милування. Враження, отриманів наслідок «спілкування» з природою активізують процеси художнього сприймання.
 
Мета даної програми
 
Знайомити дітейстаршого дошкільного віку з різними видами образотворчого мистецтва (живопис,графіка, скульптура, народне декоративно-прикладне мистецтво). Вчити дітейрозуміти мистецтво, висловлювати власне ставлення та відношення до об’єкту сприймання.Навчити дітей технікам зображення тварин, птахів, людей, рослин. Тлумачитипоняття «основні та похідні кольори», «симетрія», «пропорція», «кольори спектру»,«відтінки», «холодні, теплі кольори», застосовувати ці знання в художнійтворчості. Закріпити вміння емоційно, образно висловлювати судження про твірмистецтва у формі розгорнутого оповідання, розповіді, контролювати стійкість сформованоговміння логічно виражати свої думки, створювати умови для перенесеннядошкільниками знань, умінь, які в них є щодо розглядання творів у нові ігровівміння, формувати потреби та здібності до образотворчого мистецтва в процесіхудожнього осмислення світу. Розвивати аналітичне мислення в процесіспостережень, розв’язання образотворчих вправ, задач, аналізу зразківобразотворчого мистецтва. Формувати культуру мовлення, збагачувати словникдітей естетичними поняттями, відгукуватись на різноманітні прояви естетичного унавколишньому світі. Стимулювати позитивні естетичні емоції, вчити передаватиїх у власних творах.
Формуватиособистісно-емоційне ставлення дітей до твору, який вони сприймають. Формуватиобразне мислення засобами розвивальних вправ, перегляду та аналізу серій картинза алгоритмом запитань, вирішення зображувальних задач.
Основнізавдання та цілі програми художнього розвитку дітей старшого дошкільного віку
Реалізація якихпередбачена шляхом використання різних видів дитячої діяльності, спрямовані навиникнення інтересу до образотворчих творів, формування естетичного ставленнядо навколишнього світу через різні види образотворчого мистецтва.
Програма звикористання творів образотворчого мистецтва для дітей старшого дошкільноговіку побудована з урахуванням вікових особливостей і пізнавальних можливостейдітей старшого дошкільного віку. Це виявляється у доборі тих видівобразотворчого мистецтва, які є найцікавішими і найдоступнішими для розуміння йсприйняття старшими дошкільниками. Вона ґрунтується на розширенні можливостейбазової програми навчання та виховання у дошкільному закладі «Малятко».Стрижневою основою програми є максимальна інтеграція процесу ознайомлення зрізними видами образотворчого мистецтва та з усіма іншими розділами базовихпрограм. Це дає змогу, не порушуючи загального процесу навчання та виховання,давати дітям різнобічні знання про образотворче мистецтво.

Програмнийзміст
 
Предметнемалювання
Знайомити дітей зтехніками зображення овочів, фруктів, тварин, птахів, людей, дерев. Вчитималювання предметів з натури, вдивлятися в натуру, помічати й передаватихарактерні особливості її, форму, колір. Учити використовувати всі кольориспектра, вдосконалювати знання про виражальні можливості кольору, лінії, плями,підкреслюючи час доби, стан неба, погоди, пори року, настрій людей, тваринтощо. Удосконалювати техніку малювання олівцем: класти штрихи рівномірно водному напрямі, підкреслюючи форму предмета. Вчити дітей розміщувати зображенняна аркуші, легенько позначати малюнок простим олівцем, визначати, в які кольрибудуть розфарбовуватись деталі малюнку.
Декоративнемалювання
Знайомити дітей звидами народногодекоративно-прикладного мистецтва. Учити розміщувати рослинні, геометричніелементи візерунків на різних формах симетрично, по краях, по всій площі,чергуючи елементи. Добирати кольори, характерні для певного виду декоративногомистецтва, до тла паперу.
Навчати малюватиквіткові композиції, чарівних птахів, тварин, складати композиції з елементівпетриківського розпису. Перекривати один колір іншим. Малювати пальцем,піпеткою, патичком. Наносити подвійні, потрійні мазки різної величини. Складатипанно, фриз з окремих візерунків; колективно створювати декоративні композиції.Знайомити з українською символікою і образами, що є графічним відображеннямпевних явищ природи, застосувати їх в орнаменті.
Сюжетнемалювання
В сюжетномумалюнку передавати враження від спостережень за оточуючим, красою ірізнобарв’ям природних форм, висвітлювати своє ставлення до природи та подійнавколо неї. Кольоровим різнобарв’ям відтінків передавати стан неба, фарбиземлі, свято квітів, царство дерев, відлуння у воді, подих вітру, гомін дощу….Самостійно готувати фон для сюжетного малюнку. Бачити в природі лініюгоризонту, передавати її в малюнку. розрізняти техніки зображення живопису,графіки. Предмети розміщувати по всій площині, дотримуватись пропорцій, використовуватиєднання теплих і холодних кольорів. Вчити наносити ескіз легким натискомпростого олівця, прикрашати все гармонійним поєднанням кольорів та оздоблюватикольорові деталі підкреслюючи їх чіткість, виразність. Предмети, зображені напередньому плані, зображувати більшими, на задньому плані –дрібнішими. Вчитидітей вибирати формат аркушу (вертикальний, горизонтальний).
Вчити творчомузображенню фантастичних істот (Баби Яги, Русалки, Кікімори, Водяного тощо), використовуючизасіб домальовування з видутої плями. Вчити техніці зображення постаті людини,тварини, птаха застосовуючи правила симетрії, пропорції.
Кінцевірезультати
Діти розрізняютьвиди образотворчого мистецтва, техніки зображення кожного виду. Самостійноготують фон, вибирають формат аркушу, бачать в природі і передають в малюнкулінію горизонту, застосовують в роботі «секрети» пропорцій, симетрії, холодних,теплих кольорів, кольорів спектру, власноруч готують відтінки та похіднікольори.
 
Системавикористання авторської програми в різних розділах програми «Малятко»Розділ програми Теми занять Дитина і навколишній світ
1.       Екскурсія до художнього музею.
2.       Вишиванки з бабусиної скрині.
3.       Звичаї та обряди, пов’язані з вишиванням.
4.       Символи і обереги рушників. Рушникові візерунки.
5.       Чарівні витинанки. Бесіда-розповідь про витинанки
6.       У гончарній майстерні. Ознайомлення з гончарними виробами.
7.       Барвисті килими. Знайомство з виробами.
8.       Як люди навчились ткати? Бесіда про мистецтво ткання.
9.       Розгляд різьблених, карбованих, випалених виробів. Рідна природа
1.       Бесіда про рослини-барвники.
2.   Клубочок ниток (льон, вовна, конопля та ін.)
3.   Глина та її властивості.
4.   Кольори природи на тканих та килимових виробах.
5.   Бесіди про пори року, сезонні явища з використанням картин відомих художників. Мовленнєве спілкування
1.      Бесіда: «Як сорочка в полі виросла?».
2.      Маленькі оповідачі. «Опишу бабусину світлицю».
3.      Збагачення словника назвами керамічних виробів. Д/г «Знайди виріб за описом».
4.      Опис виробів. Художня література
1.         Народна мудрість про ремесла.
2.         Багірова В. «Мамин рушник».
3.         Звідки з’явились вишиванки.
4.         Повір’я про веретено.
5.         Прослуховування віршів про природу під час милування картинами відомих художників. Математика
1.      Лічба. Полічи кольори на вишиванці.
2.      Яки геометричні форми використані у візерунках?
3.      Поділ цілого на частини. Виготовлення заготовок для витинанок.
4.      Геометричні фігури (пошук геометричних форм у оздобленні керамічних виробів). Малювання
1.      Рушничок для матусі.
2.         Візерунки на вишиванках (за задумом).
3.         Декоративне малювання на різних пласкіх формах або виліплених із глини.
4.      Барвистий килимок. Аплікація
1.         Візерунок на скатертині.
2.         І на тім рушничкові…(колективне).
3.         Орнамент для скатертини. Вирізання країв скатертини.
4.         Прикрашання керамічних виробів орнаментом. ліплення
1.         Чарівна пташка-свистулька.
2.         Керамічний посуд.
3.         Глиняні іграшки (димківська, опішнянська та ін.). Ручна праця
1.         Закладка для книжки. Шов «голка вперед»
2.         Серветка для матусі. Шов «голка через край»
3.         килимок для ляльки.
4.         Барвиста доріжка.

2.2 Авторська програмавикористання творів образотворчого мистецтва для дітей старшого дошкільноговіку.
  І квартал ІІ квартал ІІІ квартал IV квартал Декоративне малювання Знайомство з Петриківкою Хохлома Зустріч з гжеллю. Опішня Городецький розпис Розгляд картин
Пейзаж осінь
Натюрморти
Портрет
Пейзаж зима Пейзаж весна Пейзаж літо натюрморти Розгляд скульптури малих форм Димківську іграшка Опішнянська іграшка Вишиванки Сорочка-вишиванка Рушничок витинанки Різьблення по дереву Знайомство з витинанкою Карбування Випалювання Різьбярство Кераміка Зустріч з керамікою майоліка, теракота, порцеляна, фаянс Василевська кераміка Опішня. Гжель гуцульська Ткання Барвистий килимок Художнє ткацтво
Методичнірекомендації щодо розвитку творчої активності дітей старшого дошкільного віку вавторській програмі використання творів образотворчого мистецтва
 
Заняття ззображувальної діяльності мають стати зустріччю з красою, донести до дітейбагатство її прояву в природі, мистецтві, в людях та їхніх витворах. Необхідностворювати такі умови для сприйняття краси, щоб вона вразила дитину, пройшлакрізь усі органи чуття, викликала радість, насолоду, натхнення. Назавждизалишила свій слід у душі.
Так, використаннядіапозитивів замість репродукцій допоможе створити ефект присутності. Коли втемному приміщенні, де нічого не відволікає увагу дитини, на великому екраніз’являється яскрава картина природи з величезними дубами, то відразу виникаєбажання війти в цю чарівну діброву. У прийнятті краси не можна поспішати,неспішність виключає байдужість. Будь-яке захоплення починається з мовчазногоспоглядання, адже мовчанням іноді можна сказати більше, ніж словами.
Під чассприйняття декоративного мистецтва діти милуються красою візерунків. Ці хвилинимилування звеличують таємницю краси і навчають відчувати мову орнаменту,кольорову пісню розпису.
Так, під часрозглядання петриківських виробів діти милуються щедрим розмаїттям кольорів. Якшироко і вільно розкинув своє соковите листя і яскраві ягоди заквітчаний сад.Як під смарагдом його листя ховаються запашні суниці і сповнені соком вишні.Якими щедрими гронами звисають ягоди смородини, горобини, калини. Весь чарівнийсад переповнюється духмяним ароматом блакитних незабудок, барвистих братків, сріблястихдзвоників конвалій і пишних бутонів троянд. Справжнє полум’я квітучих фарбдарує очам дітей яскравість, урочистість і бажання ще і ще милуватися цієюкрасою. Під час розглядання натури діти навчаються сприймати звичайні речіочима художника.
Під часспілкування з художнім матеріалом дитина милується тендітною сукеночкоюпензлика, насолоджується його ніжною щетинкою. У світі художнього матеріалупанує гармонія. Художник, закоханий у світ своєї майстерні, що відчуває бажанняфарб, прагнення пензлика, мрії полотна, перетворює процес малювання у творчунасолоду, працює з натхненням, не відчуваючи часу. Якщо дитина не побачитьпривабливої краси художнього світу, не закохається в духмяність фарб, чутливупластичність пензлика, ніжність пастелі, вона не перестане малювати. Але їїтворчість не буде сповнена любові, радості, натхнення. Під час спілкування зкольорами перед дітьми відкривається дивовижна краса світу, його емоційна душаіз чутливими струнами барв.
Заняття змалювання знайомлять дітей із чудовим світом мистецтва. коли діти зустрічаютьсяз живописом, вони сприймають його твори як казкове продовження буття.Використовуючи цю особливість дошкільників, ми маємо можливість подаруватидітям здатність сприймати мистецтво як прояв дива, створеного людиною. Під часспілкування із творами живопису в дитині виникає бажання опинитися взображенні. Чуттєве сприйняття допомагає їй відчути тонкі нюанси настрою, якінасичують картину, тому діти –завжди вдячні глядачі. Їхні фантазери мандрують укартині, відчувають вітер на щоках, запах осені, розуміють, про що розповідаєлистя. Таке сприйняття живопису допомагає краще відчувати мистецтво івідгукуватися своїми почуттями на його красу.
Діти знайомлятьсяз жанром пейзажу в живописі. На їхніх очах на аркуші паперу народжується казкапейзажу: дерево, яке подарувало життя листочкам; сонечко, дощик, трава,вітерець із листопадом. Наприкінці осінньої фантазії весь аркуш заповненоказкою. У неї є своє ім’я –пейзаж.
Під часознайомлення з натюрмортом діти пізнають таємницю натури: живої і намальованої.Перед ними виникають скляна ваза і яблуко, яких діти сприймають як живих гостейстудії: розглядають їх, обстежують, милуються ними. А через кілька хвилин дітиздивовано захоплюються натюрмортом, у якому ці гості продовжують своєнадзвичайне життя.
Діти продовжуютьнавчатися малювати тварин і знайомляться з анімалістичним жанром. Вони пізнаютьтаємницю його назви, зміст мистецтва і особливість, яка поєднує всіханімалістів.
Асоціативнесприйняття назви жанру і вправа-гра із новим словом допомагає дошкільникамзрозуміти і запам’ятати назву.
Перша зустріч ізпортретом дарує дітям насолоду людською красою, розкриває таємницю мудроїприроди обличчя і викликає бажання розуміти людину. Діти знайомляться зтворчістю великих портретистів і навчаються з повагою і любов’ю сприйматилюдину, спостерігати за її природою, розуміти і пояснювати її стан, настрій,міміку і думки.
Під часознайомлення з декоративним мистецтвом перед дітьми розкривається таємницярозпису петриківських, опішнянських, костівських, гжельських та ін. майстрів,особливості барв, квітів, орнаменту. Вихованці пізнають історію буття розписувід народження до теперішнього часу, з натхненням сприймають легенди імилуються рукотворною красою. Діти спостерігають велике бажання людини достворення краси.
Людина із щироюдушею, очима художника і серцем творця вийшла ранком із дому, посміхнуласясонцю, вдихнула духмяне повітря квітучої землі і відчула велике бажаннявідтворити красу рідної природи фарбами. І вдячно посміхнулась природа іподарувала людині барвники для фарб: соки трав, квітів, ягід.
А щоб ці барвникипродовжували жити і посміхатись, людина замішала їх на жовтку. Прикрасиласпочатку стіни своєї хати, піч, скриню. І спалахнув квітучою казкою її дім.Потім намалювала на папері квітки соняшника, чудового півня, прикрасила їхколосками пшениці –і з’явилась перша мальовка. захоплений квітучою красою своєїземлі, петриківський майстер відтворював усе, чим насолоджувались його очі ісерце. І спалахнула в селі Петриківка справжня казка!
Мистецтвоживопису і декоративного розпису своєю барвистою мовою розповідає дітям прокрасу навколишнього світу. Якщо дитина сприймає цю красу з почуттям, вонанавчається відчувати і розуміти мистецтво і розвиває здатність до власногостворення краси.
Коли оживаютьречі, вони складають навколо себе дійсну казку. побачити сумний папір, веселийпензлик, замріяну фарбу може лише людина, здатна до великого мистецтвафантазування. Без цієї таємниці пізнання вона ніколи не стане художником.Дитина ж від природи здатна вдихати життя в предмети і явища навколишньогосвіту. І щоб вона не втратила цієї здатності, необхідно розвивати її уяву ізаохочувати до фантазування.
Дітям дошкільноговіку властивий віковий егоцентризм. Коли дитина олюднює предмет чи явище,сприймає його як живу істоту, вона навчається розуміти навколишній світ як самусебе. А значить радіє разом із ним, співчуває і піклується про нього. Відчуттянавколишнього світу як живої істоти є могутньою силою в етичному вихованні.
 Казка допомагаєзрозуміти дошкільникам мудрість краси в природі. І всесвітні закони наповнюютьусе, що ми спостерігаємо навколо. І в зірках можна легко побачити людей, бовони теж народжуються, навчаються в дитинстві сяяти рівним світлом, стаютьдорослими і щиро дарують своє сяйво, тепло і красу Всесвіту. А коли всевіддають –старішають.
Казки мудроїкраси підтримують у дітях гуманний початок, стверджують силу творіння.
Імпровізованаказка розкриває перед дітьми світ взаємин у навколишньому світі, допомагаєочима художника подивитись на давніх знайомих, відкрити їхню таємницю,дізнатись історію їхнього життя і ще раз здивуватись майстру –Природі!
Розгляданняшедевра плямографії –чудова вправа для розвитку уяви. після домальовуванняпляма перетворюється у виставу кумедного клоуна, який не просто здивованодивиться на нас, а рухається, пластично вигинаючи своє тіло в різнокольоровомуодязі і великих черевиках.
Декоративнийорнамент починає звучати своєю барвистою мовою, коли його торкається фантазія.І дивовижна святкова пісня Великодня, сповнена любові до життя, лягає накрашанки. У кожної намальованої крапки, рисочки –своя партія у великому хоріорнаменту. Про що співають кружальця? Хвилясті лінії, зернятка? Фантазії дітейвдячно підтримуються інформацією про декоративні символи любові до природи. Імаленька писанка постає перед дітьми як вдячне творіння людства Всесвіту.
Музика –дивовижнеджерело людської любові до світу. Це найвеличніших і найпрекрасніший винахід,який володіє зрозумілою для всіх мовою краси. Музика єднає людей всього світурізних за національністю, освітою, релігією, переконаннями. Це краса, якапостійно врятовує світ. Вона народжується від натхнення однієї людини івикликає його в серцях величезного людства. Це мова душі, яка має велику силу іздатна врятувати чи знищити.
Музика, яка являєсобою гармонійне сполучення найбільш приємних для людини звуків, володієвеликою цілющою силою. Вона покращує настрій і самопочуття, знижуєвтомлюваність, концентрує увагу і підвищує життєвий тонус. Музика здатна підвищитиінтелектуальні здібності людини, зробити її добрішою, мудрішою, красивішою.
Музика маєсупроводжувати людину все життя як добрий ангел, захищати серце від образи,жорстокості, лютості.
Музична мовакраси має стати зрозумілою і необхідною для дитини. використання музичнихтворів у педагогічному процесі благодатно впливатиме на розвиток дітей. Музика–бажана гостя на заняттях з зображувальної діяльності. Вона допомагає створитисвято краси, надає емоційної чутливості сприйманню, дарує щирість милуваннюнавколишнім світом, доповнює барвисту мову живопису мелодією любові, народжуєнатхнення і бажання творити.
Щоб підібратимузичний твір для дошкільників, необхідно враховувати головне –музичний генійне повинен залишити до себе байдужим. Мова краси зрозуміла людям різного віку,тому не потрібно відбирати твори за критерієм доступності дітям. Доросліпоняття «легко» і «важко» діти не сприймають. Мистецтво, яке не захоплює, неможе виховати яскраву особистість. Тому необхідно звернутися до всесвітньогоджерела людської культури: музичної класики. Час –справедливий критик. Вінвідсіяв усе незначне, безталанне, сіре і доніс із століття в століття справжнішедеври мистецтва. Музика має нести красу. І малюків, як і все доросле людство,вражають звуки музики Моцарта, Вівальді, Бетховена, Чайковського, Баха, Шопена.Геніальна музика має вдосконалений гармонійний склад і володіє великою силоюнатхнення. Але вміти сприймати музику –це справжній талант уяви. Яким має бутислухання, щоб музика викликала естетичну насолоду?
По-перше, музикутреба використовувати так часто, щоб вона увійшла в життя дітей і булавпізнавана ними. В основі естетичної насолоди музикою лежить уява. Вонадопомагає викласти музичну структуру, побачити і відчути її настільки, щобочікувати улюблену музичну фразу. Збіг очікування добре значимого і улюбленогофрагмента з реальним розвитком музичної фрази і створює почуття задоволення.
По-друге, під часслухання музики дошкільниками необхідно врахувати психологічні особливостідітей, їхню надзвичайну емоційну чутливість і здатність до чуттєвогосприйняття. Дошкільникам легше, ніж дорослим, побачити кольори музики, відчутиїх духмяність, смак, настрій. Тому зустріч із музикою їм може подарувати цілийбукет відчуттів.
По-третє, щиреслухання завжди викликає бажання «увійти» в музику, злитися з нею в єдине ціле.Емоційність дошкільників наполягає на тому, щоб вдячні слухачі не пасивносприймали, а діяли під музику: створювали хореографічну фантазію, перетворювалипензлик на диригентську паличку і дарували їй танець у повітрі, заплющували очіі на «внутрішньому екрані» бачили музику, малювали під її звуки. Щоб дитинапочула музику, вона повинна відкрити себе для музичних переживань і мати змогувиразити їх.
Під звуки «Сумноїпісеньки» П. І. Чайковського діти перетворюються на дерева і прощаються зісвоїм листям. Сумні, сповнені глибокої любові звуки, наповнюють світлим сумомгілки дерев, роблять їхні рухи мелодійно-пластичними і лагідними. «Музикадопомагає увійти в образ, відчути настрій природи». Під музику А. Вівальді«Пори року» діти заплющують очі і бачать кольори музики. Ця вправа допомагаєдітям встановити зв'язок між музикою і кольорами, явищами природи, її настроєм.
Під час занятьмузика створює атмосферу емоційної чутливості, гармонійності, які допомагаютьрозвитку творчості. Музика допомагає розвинути уяву дитини, дарує їй творчікрила і з натхненням кличе маленького митця до створення краси.
2.3 Аналіз тапідсумки експерименту
З метою перевіркинашої гіпотези та визначення результативності організованої освітньо-виховноїроботи з досліджуваного питання нами було проведено порівняльний (контрольнийексперимент). Зміст завдань повторював констатуючий експеримент. Як результатми отримали наступні показники:№ п/п Прізвище, ім’я дитини Основні види Основні жанри Вираз почуттів Аналіз твору Застосування творчого досвіду Художньо-практична діяльність Загальна оцінка 1.         Векленко Вова + +- +- +- + + В 2.         Власенко Катерина - +- + - + + С 3.         Дзюбенко Аліна + + + - + + В 4.         Євтушенко Роман +- +- + - + + С 5.         Коваль Наталія - - + - +- + Н 6.         Макарова Оля - - + +- + + С 7.         Нагорний Олексій - - + - + + С 8.         Піддубна Діана + + + + +- + В 9.         Семенов Микита + + - - +- + С 10.      Ситнік Юля + + + - + + В 11.      Терещенко Андрій - - + + + + С 12.      Тесленко Олег + + + + + + В 13.      Фока Сергій -+ -+ + - + + С 14.      Ясько Богдан - - + - + + Н

У відсотках цестановить:
/>
Як бачиморезультати показують прогресуючу тенденцію щодо розвитку творчої активностідітей старшого дошкільного віку.
Отже, творчість–важлива складова системи виховання, в ній узагальнено весь життєвий досвіддитини –чуттєвий, ціннісний, моральний, естетичний, пізнавальний, трудовий….Вона лежить в основі успішного засвоєння нових знань, умінь та навичок, саметому так важливо сформувати у дітей основи творчості. Досягти цього допоможезапропонована нами авторська програма для дітей старшого дошкільного віку.
 
Висновки додругого розділу
 Як показуютьпідсумки нашого експерименту, майже всі діти добре ознайомлені з різними видамиобразотворчого мистецтва емоційно реагують на декоративне мистецтво, якехарактеризує яскравість і багатство кольорів, гармонійність кольорових поєднань,чіткість і продуманість форми, простоти композиції. А саме: вишивка, кераміка,декоративний розпис. За допомогою основних жанрів мистецтв проходить формуванняособистісного ставлення дітей до тих чи інших творів. Вони через емоційніпочуття, захоплення красою розуміють, що все намальоване взяте з життя-квіти,листя, бутони та інше. Тож під час розглядання творів мистецтва вихователямпотрібно допомогти дітям виділяти основну композицію, кольорове поєднання, ритм.Направити увагу дітей, розвивати уяву і естетичний смак в гармонійному поєднанніна заняттях і в різних життєвих ситуаціях музичних, літературних фрагментів,живопису, поезії, виходом на образотворення в різних видах художньої діяльності-малювання,ліплення, аплікацію.
 Як бачимонайважливішими результатами опанування мистецької діяльності було те, що дітиусвідомили себе суб’єктом творчості, митцями, здатними не лише відтворюватиздобули враження, а й інтерпретувати їх, збагачувати власним досвідом, творчосамовиражатися у різних видах художньої діяльності.

Загальнівисновки
 
Найважливішимирезультатами опанування мистецької діяльності в дошкільному віці є усвідомленнядитиною себе суб’єктом творчості, митцем, здатним не лише відтворювати здобутивраження, а й інтерпретувати їх, збагачувати власним досвідом, творчосамовиражатися у різних видах художньої діяльності.
Основна метаестетичного виховання – виховання культури почуттів – як естетичних іморальних, так і специфічних для мистецької діяльності (почуття ліній, форми,кольору, ритму, композицій, інтонацій тощо.)
Специфікамистецької діяльності дошкільника полягає в обмеженості її технологічногоаспекту з одного боку, в поєднанні з буянням дитячої фантазії, нескінченнимрядом художніх образів із другого. Самобутність останніх визначає мистецькуцінність духовних і рукотворних витворів дошкільнят, становить суть дитячоїтворчості. Формування в дошкільному віці умінь та навичок мистецької діяльностіє засобом естетичного виховання дітей старшого дошкільного віку. Головнезавдання –розвинути у дитини сприятливість як базову особистісну якість,прищепити здатність «приймати», «передавати», «трансформувати», тобто бутиспоживачем і творцем культури.
Тож послідовністьнавчально-виховної роботи в різних видах мистецької діяльності має такийвигляд: виховання емоційно-чуттєвої сфери –засвоєння елементарної інформації–оволодіння уміннями та навичками (технічними прийомами, засобами художньоївиразності кожного виду мистецтва) –творча самореалізація дитини(образотворення у різних видах художньої діяльності, через різноманітнітехніки, в роботі з різним матеріалом).
Образотворчадіяльність старших дошкільнят безпосередня; створювані ними образи наївні, засвоєю декоративною яскравістю нагадують фольклорні. Діти не стільки прагнутьчітко передавати в малюнку риси й властивості об’єктів, скільки активно«входять в образ», «проживають» його, ніби оживляють мазок, лінію, форму.Обираючи кольори фарб, вони керуються насамперед своїм емоційним ставленням дохудожнього образу, настроєм, певним життєвим враженням.
У старшихдошкільнят уже досить розвинена координація рухів, вони добре орієнтуються нааркуші номеру, здатні передавати нескладний сюжет, здебільшого мають задум іспроможні його реалізувати, можуть розповісти про те, що в них вийшло,виробляють елементарні судження з приводу результатів образотворчої творчості(власної та однолітків). Інтерес до різних видів образотворчої діяльності стаєдедалі стійкішим. Зростає інтерес до групових форм роботи.
Діти починають,вибірково ставитися до різних видів образотворчої діяльності, у них з’являютьсясвої уподобання.
Щоб сформулюватив дитини необхідні вміння, знання, навички, потреби, ставлення, педагог маєстворити для цього належні умови, розв’язати цілий ряд важливих освітніхзавдань: розвивати у вихованців спостережливість, уміння порівнювати з творамиобразотворчого мистецтва; розвивати художні здібності, формувати відповідніуміння вчити дітей створювати багатофігурні сюжетні композиції; формуватиособисту позицію при сприйнятті творів мистецтва та в процесі власної творчості,вчити самостійно знаходити прийоми зображення при інтеграції видівобразотворчого мистецтва.
Особливу роль установленні образотворчої діяльності відіграє розвиток у дошкільниківхудожнього сприймання при ознайомленні з творами живопису, графіки, скульптури,декоративно-прикладного мистецтва. Важливо звертати увагу дітей на емоційнийзміст картини, засоби з допомогою яких художник передає настрої героїв, станприроди; надавати можливість роздивитися з усіх сторін скульптуру. Особливуроль в особистісному становленні дошкільника відіграє надане йому право виборуматеріалів, можливість проявити творчість.
Вплив творівобразотворчого мистецтва надає вагомого значення по формуванню відчуттяхудожньої форми, образному мисленню. Вони пов’язані із зоровим сприйманням,умінням спостерігати з цією метою періодично проводити уроки милування(природою, картинами, спілкуванню, виконанню розвивальних завдань, розглядукартин). Учить дітей законів зображення, але водночас дайте простір для дитячоїфантазії, не ламайте дитячої мови казкового бачення світу.
Тож навчитидитину малювати можна, не всі це робитимуть однаково добре, творчо, тазображувати оточуюче зможуть всі.
На мій поглядпроцес зображення для дитини, це не лише розвага, процес самовираження, значнобільше.
Оволодіннятехніками малювання, сам процес художнього зображення є школою підготовки рукидитини до письма, пізнання оточуючого середовища, формування основ математики,розвитку психічних процесів, є лікувальною терапією психіки дитини, єпідґрунтям діагностування інтелекту та психічного здоров’я дитини; розвиткумовлення. Тож малювання для дитини дошкільного віку – школа інтелектуальногорозвитку. Малювання – природна і приємна діяльність для дитини. Тож навчаймодітей зображенню, бо все то їм на користь.
Як сказав Л.М.Мосол:
«Мистецтво – цесвоєрідний камертон цивілізації, універсальний спосіб мислення, здатнийформувати не просто людину розуму, а людину духовну».