Контрольна робота
з дисципліни:
«Теорія економічного аналізу»
на тему:
«Аналіз матеріально технічного забезпечення
підприємства і матеріалоємності продукції »
План
Вступ …………………………………………………………………………3
1. Класифікація активів підприємства ……………………………………..3
2. Процес формування активів ……………………………………………..9
3. Економічна сутність матеріальних ресурсів підприємства …………..14
Висновки ……………………………………………………………………16
Список використаної літератури ………………………………………….17
Вступ
Прибуток підприємства, його рентабельність і успіх у конкурентній боротьбі на ринку значно залежить від того, як воно розпорядилося своїм капіталом за весь попередній період діяльності, включаючи аналізований. Під цим мається на увазі створення сприятливих умов праці, впровадження високоефективних засобів праці, прогресивних технологій, рівень механізації й автоматизації виробництва, організації й керування ним. Тому пошук резервів подальшого збільшення ефективності роботи підприємства повинен ґрунтуватися на оцінці показників, що характеризують ці сторони діяльності підприємства.
Витрати сировини, матеріалу, палива, енергії й інших предметів праці мають найбільшу питому вагу в поточних витратах на виробництві в більшості галузей виробничої сфери. Від того, як на підприємстві здійснюється процес матеріально-технічного постачання й контроль над дотриманням режиму економії в кожному підрозділі, на кожному робочому місці, залежать найбільш важливі показники роботи підприємства — обсяг виробництва, його рентабельність, а також фінансовий стан і ліквідність. У процесі фінансово-економічного аналізу роботи підприємства вирішуються завдання, пов'язані з пошуком резервів зниження витрат предметів праці й збільшенням на цій основі обсягів виробництва й кінцевих результатів.
1. Класифікація активів підприємства.
Для здійснення господарської діяльності кожне підприємство повинно мати у своєму розпорядженні визначене майно, що належить йому на правах власності або володіння. Все майно, яким володіє підприємство і яке відображене в його балансі, називається активами підприємства.
Активи є економічними ресурсами підприємства у формі сукупних майнових цінностей, що використовуються у господарській діяльності з метою одержання прибутку.
Активи підприємства підрозділяються за багатьма класифікаційними ознаками, основними з яких є:
Форма функціонування активів. За цією ознакою виділяють такі види активів:
а) матеріальні активи характеризують активи підприємства, що мають речову (матеріальну) форму. До складу матеріальних активів підприємства належать:
* основні засоби;
* незавершені капітальні вкладення;
* устаткування, призначене до монтажу;
* виробничі запаси сировини та напівфабрикатів;
* запаси малоцінних і швидкозношувальних предметів;
* обсяг незавершеного виробництва;
* запаси готової продукції, призначеної для реалізації;
* інші види матеріальних активів;
б) нематеріальні активи характеризують активи підприємства, що не мають речової форми, але беруть участь у господарській діяльності та приносять прибуток. До цього виду активів підприємства належать:
* придбані підприємством права на користування окремими природними ресурсами;
* патентні права на використання винаходів;
* «ноу-хау» — сукупність технічних, технологічних, управлінських, комерційних та інших знань, що оформлені у вигляді технічної документації, накопиченого виробничого досвіду, що є предметом інновацій, але не запатентованих;
* права на промислові зразки та моделі;
* товарний знак — емблема, малюнок або символ, зареєстровані у встановленому порядку, що служать для відмінності товарів даного виробника від інших аналогічних товарів;
* торгова марка — право на виняткове використання фірмового найменування юридичної особи;
* права на використання комп'ютерних програмних продуктів;
* «гудвіл — різниця між ринковою вартістю підприємства як цілісного майнового комплексу і його балансовою вартістю, яка утворена у зв'язку з можливістю одержання більш високого рівня прибутку (порівняно із середньогалузевим її рівнем) за рахунок використання більш ефективної системи управління на товарному ринку, застосування нових технологій тощо;
* інші аналогічні види майнових цінностей підприємства;
в) фінансові активи характеризують різноманітні фінансові інструменти, що належать підприємству або знаходяться в його володінні.
До фінансових активів підприємства належать:
* грошові активи в національній валюті;
* грошові активи в іноземній валюті;
* дебіторська заборгованість у всіх її формах;
* короткострокові фінансові вкладення;
* довгострокові фінансові вкладення.
Характер участі в господарському процесі та швидкість обороту активів. За цією ознакою активи підприємства підрозділяються на такі види:
а) оборотні (поточні) активи характеризують сукупність майнових цінностей підприємства, що обслуговують поточну виробничо-комерційну (операційну) діяльність і використовуються повністю протягом одного виробничо-комерційного циклу.
У складі оборотних (поточних) активів підприємства виділяють такі елементи:
* виробничі запаси сировини і напівфабрикатів;
* запаси малоцінних і швидкозношувальних предметів;
* обсяг незавершеного виробництва;
* запаси готової продукції, призначеної для реалізації;
* дебіторську заборгованість;
* грошові активи в національній валюті;
* грошові активи в іноземній валюті;
* короткострокові фінансові вкладення;
* витрати майбутніх періодів;
б) необоротні активи характеризують сукупність майнових цінностей підприємства, що багаторазово беруть участь у процесі господарської діяльності та переносять на продукцію використану вартість частинами.
До складу необоротних активів підприємства входять такі види:
* основні засоби;
* нематеріальні активи;
* незавершені капітальні вкладення;
* устаткування, призначене для монтажу;
* довгострокові фінансові вкладення;
* інші види необоротних активів.
Характер обслуговування окремих видів діяльності. За цією ознакою виділяють такі види активів підприємства:
а) операційні активи є сукупністю майнових цінностей, що безпосередньо використовуються у виробничо-комерційній діяльності підприємства з метою одержання операційного прибутку.
До складу операційних активів підприємства належать:
* виробничі основні засоби;
* нематеріальні активи, що обслуговують операційний процес;
* оборотні операційні активи (вся їх сукупність за мінусом короткострокових фінансових вкладень);
б) інвестиційні активи характеризують сукупність майнових цінностей підприємства, пов'язаних із здійсненням його інвестиційної діяльності.
До складу інвестиційних активів підприємства належать:
* незавершені капітальні вкладення;
* устаткування, призначене для монтажу;
* довгострокові фінансові вкладення;
* короткострокові фінансові вкладення.
Характер фінансових джерел формування активів. Відповідно до цієї ознаки розрізняють такі види активів підприємства:
а) валові активи є сукупністю майнових цінностей (активів) підприємства, сформованих за рахунок як власного, так і позикового капіталу;
б) чисті активи характеризують вартісну сукупність майнових цінностей (активів) підприємства, сформованих винятково за рахунок власного його капіталу.
Характер володіння активами. За цією ознакою активи підприємства поділяються на такі два види:
а) власні активи, до яких належать активи підприємства, що знаходяться в постійному його володінні та відображаються в складі його балансу;
б) орендовані активи, до яких належать активи підприємства, що знаходяться в тимчасовому його володінні відповідно до укладених договорів оренди (лізингу).
Ступінь ліквідності активів. Відповідно до цієї ознаки активи підприємства прийнято підрозділяти на такі види:
а) активи в абсолютно ліквідній формі, до яких належать активи, що не потребують реалізації і є готовими засобами платежу.
До складу активів цього виду входять:
б) високоліквідні активи характеризують групу активів підприємства, що швидко можуть бути конвертовані в грошову форму (як правило, у термін до одного місяця) без суттєвих втрат своєї поточної ринкової вартості з метою своєчасного забезпечення платежів за поточними фінансовими зобов'язаннями.
До високоліквідних активів підприємства належать:
* короткострокові фінансові вкладення;
* короткострокова дебіторська заборгованість;
в) середньоліквідні активи, до яких належать активи, що можуть бути конвертовані в грошову форму без суттєвих втрат своєї поточної ринкової вартості терміном від одного до шести місяців.
г) малоліквідні активи, до яких належать активи підприємства, що можуть бути конвертовані в грошову форму без втрат своєї поточної ринкової вартості лише після закінчення значного періоду часу (від півроку і більше).
д) неліквідні активи, до них входять такі види активів підприємства, що самостійно реалізовані бути не можуть (вони можуть бути продані лише в складі цілісного майнового комплексу).
2.Процес формування активів.
На базі розглянутої класифікації формується процес фінансового управління активами підприємства.
Формування активів підприємства пов'язане з трьома основними етапами його розвитку на різних стадіях життєвого циклу:
1. Створення нового підприємства Це найбільш відповідальний етап формування активів, особливо при створенні великих підприємств. Активи, що формуються на цьому етапі, визначають потребу в стартовому капіталі, умови отримання прибутку, швидкість обороту цих активів, рівень їхньої ліквідності тощо.
2. Розширення, реконструкція та модернізація діючого підприємства. Цей етап формування активів підприємства можна розглядати як постійний процес його розвитку в розрізі основних стадій його життєвого циклу. Розширення і відновлення складу активів діючого підприємства здійснюється відповідно до стратегічних завдань його розвитку з урахуванням можливостей формування інвестиційних ресурсів.
3. Формування нових структурних одиниць діючого підприємства, наприклад, дочірніх підприємств, філій тощо. Цей процес може здійснюватися шляхом формування нових структурних майнових комплексів за рахунок нового будівництва або придбання готової сукупності активів у формі цілісного майнового комплексу. Варіантами такого придбання є приватизація діючого державного підприємства, купівля збанкрутілого підприємства тощо.
Другий і третій етапи формування активів є формою інвестиційної діяльності діючого підприємства.
Для забезпечення ефективної діяльності підприємства в майбутньому періоді процес формування його активів повинен носити цілеспрямований характер. Основною метою формування активів підприємства є виявлення і задоволення потреби в окремих їхніх видах для забезпечення операційного процесу, а також оптимізація їх складу для забезпечення умов ефективної господарської діяльності.
З урахуванням цієї мети процес формування активів підприємства будується на основі таких принципів:
1. Урахування найближчих перспектив розвитку операційної діяльності та форм її диверсифікації.
2. Забезпечення відповідності обсягу і структури активів, що формуються до обсягу, і структури виробництва і збуту продукції.
3. Забезпечення оптимальності складу активів з позицій ефективності господарської діяльності.
4. Забезпечення умов прискорення обороту активів у процесі їх використання.
5. Вибір найбільш прогресивних видів активів з позицій забезпечення росту ринкової вартості підприємства.
Формування активів підприємства в період його створення підпорядковане, в першу чергу, завданням розвитку його операційної діяльності. При цьому варто мати на увазі, що за умови правильного вибору підприємством своєї ринкової ніші на початкових стадіях життєвого циклу підприємства, обсяг операційної діяльності зростає досить високими темпами. У зв'язку з тим, що активи підприємства формуються на початковій стадії, воно повинно мати у своєму розпорядженні визначений резервний їх потенціал, що забезпечує можливості приросту продукції і диверсифікації операційної діяльності в найближчому майбутньому періоді.
2. Забезпечення відповідності обсягу і структури активів, що формуються, до обсягу, структури виробництва і збуту продукції.
Така відповідність повинна забезпечуватися в процесі розробки бізнес-плану створення нового підприємства шляхом визначення потреби в окремих видах активів.
Склад активів новоствореного підприємства має ряд відмінних рис:
а) у складі необоротних активів підприємства на стадії його створення практично повністю відсутні довгострокові фінансові вкладення — вони формуються у процесі наступної інвестиційної його діяльності;
б) у складі оборотних активів підприємства на початковій стадії їх формування практично повністю відсутня дебіторська заборгованість у зв'язку з тим, що господарська діяльність ще не розпочиналася. Крім того, до мінімуму зведені, а в більшості випадків — цілком відсутні, короткострокові фінансові вкладення.
Таким чином, розрахунок потреби в активах для новостворюваного підприємства здійснюється в розрізі таких їх видів:
* основних засобів;
* нематеріальних активів;
* запасів товарно-матеріальних цінностей, що забезпечують виробничу діяльність;
* грошових активів;
* інших видів активів.
Потреба в основних засобах розраховується за окремими групами:
а) виробничі будівлі та споруди;
б) машини й устаткування, що використовуються у виробничому технологічному процесі;
в) машини й устаткування, що використовуються в процесі управління операційною діяльністю.
На першому етапі визначається потреба в окремих видах машин і устаткування, що використовуються у виробничому технологічному процесі.
На другому етапі визначається потреба в окремих видах машин і устаткування, що використовуються у процесі управління операційною діяльністю (офісні меблі, електронно-обчислювальні машини, засоби зв'язку тощо).
На третьому етапі визначається потреба в будівлях для здійснення безпосереднього виробничого процесу і розміщення персоналу управління.
Потреба в нематеріальних активах визначається виходячи з технології, що використовується для здійснення операційного процесу.
При визначенні вартісного обсягу необоротних операційних активів, необхідних підприємству, враховується форма задоволення потреби в окремих їх видах: придбання у власність, фінансова або оперативна оренда.
Потреба в запасах товарно-матеріальних цінностей розраховується диференційовано в розрізі таких їх видів:
а) потреба в оборотному капіталі, що авансується в запаси сировини і матеріалів;
--PAGE_BREAK--б) потреба в оборотному капіталі, що авансується в запаси готової продукції (для промислових підприємств);
в) потреба в оборотному капіталі, що авансується в запаси товарів (для торгових підприємств).
Потреба в оборотному капіталі, що авансується в запаси товарно-матеріальних цінностей кожного виду, визначається шляхом множення одноденної їхньої витрати на норму запасу в днях. Норми запасів товарно-матеріальних цінностей кожного виду встановлюються кожним підприємством самостійно виходячи з галузевих та інших особливостей його господарської діяльності. Для нових підприємств ці норми включаються до складу показників бізнес-плану.
Для усереднених розрахунків у закордонній практиці при розробці бізнес-планів застосовують такі стандартні норми запасів: сировини та матеріалів — 3 місяці (90 днів); готової продукції — 1 місяць (30 днів); товарів, що реалізуються підприємствами торгівлі, — 2 місяці (60 днів).
Потреба в інших активах установлюється методом прямого розрахунку за окремими їх різновидами з урахуванням особливостей створюваного підприємства. Розрахунок потреби в інших активах здійснюється окремо з необоротних і оборотних активів.
На основі проведених розрахунків визначається загальна потреба у необоротних і оборотних активах новостворюваного підприємства. Потреба у необоротних активах розраховується шляхом підсумовування потреби в основних засобах, нематеріальних активах та інших видах необоротних активів. Відповідно, потреба в оборотних активах визначається шляхом підсумовування потреби в запасах товарно-матеріальних цінностей, грошових активів та інших видів оборотних активів.
3.Економічна сутність матеріальних ресурсів підприємства.
Для забезпечення процесу виробництва кожне підприємство повинне мати в своєму розпорядженні певну суму оборотних коштів. Оборотні кошти — це наявні засоби і їх замінники, рахунки дебіторів і складські запаси, які конвертуються в гроші протягом року. Оборотні кошти функціонують у сфері виробництва і сфері звернення. У сфері виробництва знаходяться виробничі запаси, незавершене виробництво і витрати майбутніх періодів. Вони повністю переносять свою вартість на проведену готову продукцію і в процесі виробництва зазнають зміни натуральної форми. У сфері звернення знаходяться готова продукція на складі підприємства; продукція, відвантажена покупцеві, але ще не сплачена їм; грошові кошти підприємства на розрахунковому рахунку в банці і у власній касі, а також засоби в розрахунках. Речовинні елементи оборотних коштів споживаються в кожному виробничому циклі. Вони повністю втрачають свою натуральну форму, тому цілком включаються у вартість виготовленої продукції. Елементи оборотних коштів є частиною безперервного потоку господарських операцій. Покупка товарно-матеріальних цінностей приводить до збільшення виробничих запасів і кредиторської заборгованості; виробництво веде до зростання готової продукції; реалізація веде до зростання дебіторської заборгованості і грошових коштів в касі і на розрахунковому рахунку. Цей цикл операцій багато разів повторюється і у результаті зводиться до грошових надходжень і грошових платежів. Період часу, протягом якого здійснюється оборот грошових коштів, є тривалість виробничо-комерційного циклу. Склад і структура оборотних коштів підприємства визначається наступними основними чинниками:
— характером продукції, що випускається;
— особливостями добувної і оброблювальної промисловості;
— структурою витрат на виробництві;
— технологічними і організаційними умовами виробництва в роботі кожного підприємства;
— умовами матеріально-технічного забезпечення і збуту готовій продукції, а також системою і формами розрахунків. Значне місце у складі оборотних коштів займають виробничі запаси. Вони складають до 50% товарно-матеріальних цінностей підприємств України. Від того, як на підприємстві здійснюється процес матеріально-технічного постачання і контроль за дотриманням режиму економії в кожному підрозділі, на кожному робочому місці, залежать найбільш важливі показники роботи підприємства — об'єм виробництва, його рентабельність, а також фінансовий стан і ліквідність. В процесі фінансово-економічного аналізу роботи підприємства вирішуються завдання, пов'язані з пошуком резервів зниження витрат предметів праці і збільшенням на цій основі об'ємів виробництва і кінцевих результатів: — аналіз якості розрахунків, які здійснюють відповідні функціональні підрозділи підприємства, з метою виявлення потреби в матеріальних ресурсах, включаючи аналіз якості норм витрати сировини, матеріалів, енергоносіїв на виробництво продукції; — оцінка діяльності служб матеріально-технічного постачання з погляду безперебійності забезпечення виробництва всіма необхідними видами матеріальних ресурсів і економії фінансових ресурсів на створення складських запасів; — аналіз чинника матеріаломісткості продукції; — виявлення резервів зниження матеріальних витрат за рахунок впровадження прогресивних норм, ресурсозберігаючих технологій, зменшення непродуктивних витрат, відходів; — підрахунок впливу впровадження режиму економії матеріальних ресурсів на кількісні і якісні показники діяльності підприємства. Пошук варіантів економії і раціонального використання матеріальних ресурсів складає основний зміст аналізу. Основні етапи аналізу використання матеріальних ресурсів:
1. Оцінка ефективності використання матеріальних ресурсів.
2. Оцінка впливу ефективності використання матеріальних ресурсів на величину матеріальних витрат.
3. Аналіз забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами.
4. Аналіз обґрунтованості норм витрати матеріальних ресурсів.
5. Обґрунтування оптимальної потреби в матеріальних ресурсах.
Висновки
Для того, щоб отримати максимальний прибуток, підприємство повинно контролювати формування собівартості виробів та послуг, що реалізуються. Контроль здійснюється на всіх етапах, але особливо — на стадії витрат матеріальних ресурсів. Його мета — не допустити небажаних відхилень від встановлених норм і стандартів. До узагальнюючих показників ефективності використання матеріалів відносяться: матеріаломісткість продукції, матеріаловіддача, питома вага матеріальних витрат в собівартості продукції, коефіцієнт використання матеріалів та показник прибутку на гривню витрат. Ефективність використання оборотних засобів означає прискорення їх обертовості та вивільнення з обороту, що є додатковим джерелом фінансування приросту оборотних засобів. Гальмування обертовості призводить до іммобілізації оборотних засобів та збільшенню частки позиченого капіталу у джерелах фінансування. Одним з елементів процесу управління оборотними засобами підприємства є нормування. Незаповнення нормативу призводить до перебоїв у виробництві та реалізації продукції. Понаднормові запаси товарно-матеріальних цінностей виволікають з обороту грошові засоби та свідчать про недоліки в матеріально-технічному забезпеченні, неритмічності процесів виробництва та реалізації продукції та послуг.
Необхідною умовою удосконалення управління є докорінна реконструкція його технічної та інформаційної бази на базі автоматизованої системи обліку. Однією з важливіших задач є подальший розвиток та удосконалення інформаційних систем підприємств з використанням сучасних методів управління та технічних засобів.
Список використаної літератури
1. Бутко А.Д., Кислица Н.Г. Теорія економічного аналізу: Конспект лекцій. — К.: КНТЕУ, 2002. — 200с.
2. Кабушкин Н.И., Бондаренко Г.А. Менеджмент гостиниц и ресторанов. — Мн.: Новое зание, 2003. — 409с.
3. Канке А.А., Кошевая И.П. Анализ финансово-хозяйственной деятельности предприятия, 2-е изд. — М: ИНФРА, 2007. — 280с.
4. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: Навч. посіб. — К.: Т-во «Знання», КОО, 2000. — 378с.
5. Котенко Л.Н. Бухгалтерский учет в предприятиях торговли и питания. Учеб. Пособие. — Х.: Студцентр, 2003. — 640с.
6. Любушкин Н.П., Лесева В.Б., Дьякова В.Г. Теория экономического анализа: Учебно-методический комплекс. — М., Юрист, 2002. — 480с.
7. Менеджмент туризма: Экономика туризма: Учебник. — М.: Финансы и статистика, 2001. — 320с.
8. Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства: Навч. Посібник. — К.: КНЕУ, 1999. — 132с.
9. Мних Є.В. Економічний аналіз: підручник. — К.: Центр навчальної літератури, 2003. — 412с.
10. Савицкая Г.В. Методика комплексного анализа хозяйственной деятельности: краткий курс, 2-е изд. Испр.: М.: ИНФРА,2003. — 303с.
11. Ткаченко Т.І., Гаврилюк С.П. Економіка готельного господарства і туризму. Навч. Посібник. — К.: КНТЕУ, 2005, 179с.
12. Ткаченко Т.І. Сталий розвиток туризму: Теорія, методологія, реалії бізнесу: Монографія. — К: КНТЕУ, 2006, 537с.
13. Циглик І.І., Кропельницька С.О., Мозіль О.І. економічний аналіз господарської діяльності підприємства: Навч. Посібник. — К.: Центр навчальної літератури, 2004, 116с.
14. Шеремет А.Д. Теорія економічного аналізу: Підручник. — К.: КНЕУ, 2004, 123с.