Денежная реформа и становление денежного рынка Украины (Грошова реформа та становлення грошового ринку України)

Грошова реформа та становлення грошового ринку Украни За той час, вдколи нова нацональна валюта перебува в обгу, обслуговуючи економчну та соцальну сфери суспльного життя, висловлено багато в основному позитивних оцнок мркувань щодо органзац та наслдкв проведено у вересн 1996 року замни купоно карбованця гривнею. Така одностайнсть позитивних оцнок цлком виправдана.

Випуск ново валюти був добре пдготовлений органзовано проведений. У процес запровадження гривн не постраждали матеральн нтереси жодно соцально групи населення. Вс готвков виплати та безготвков платеж були проведен банками в новй валют без помтних незручностей чи додаткових витрат з боку хнх клнтв. Особливо важливу роль в успшному запровадженн гривн вдграв Нацональний банк Украни. Зусиллями його фахвцв та служб було проведено велику пдготовчу роботу органзовано

виготовлення достатньо маси нових. грошових знакв та монет, забезпечено х свочасну доставку в ус регони крани, розроблено необхдн нструктивн документи для всх структур, котр здйснювали обмн грошей. Виршальне слово належало кервництв НБУ у досить вдалому вибор термну випуску гривн, пропорц обмну старих грошей на нов, визначенн механзму випуску гривн, сформуванн покупюрно структури маси нових грошей. Як вдомо, в багатьох кранах при проведенн грошових реформ нердко виникали так зван розмнн кризи коли

в обгу бракувало розмнно монети та купюр дрбних номналв Банквськй систем Украни вдалося уникнути подбно кризи. Слд вказати також на значну розяснювальну роботу щодо випуску ново валюти, яку було проведено за безпосередньо участ кервникв та фахвцв НБУ. Вона сприяла заспоконню громадсько думки, формуванню виваженого ставлення до ново валюти основно маси населення, що мало особливо важливе значення для пдтримки гривн на першому

етап функцюнування. Проте чим довше ми живемо з гривнею, тим ширшою реалстичншою ста база для бльш грунтовних оцнок того заходу, який був здйснений у грошовй сфер у вересн 1996 року. На змну першим, багато в чому чисто емоцйним оцнкам, що мали на мет переважно полтичну пдтримку гривн повинн прийти виваженш й реалстичнш оцнки висновки щодо проведеного заходу та подальшого розвитку грошово системи Украни. Економчна суть випуску гривн Якщо судити з змсту нормативно правових актв, як визначили

запровадження в обг гривн Указ Президента, постанови Кабнету Мнстрв та Нацонального банку тощо, то з 1 до 16 вересня 1996 р. в Укран було про введено грошову реформу. Проте слд нагадати, що 7 листопада 1992 р. було видано Указ Президента Про реформу грошово системи Украни, яким сферу безготвкового обгу запроваджувався купоно карбованець замсть рубля започатковувався вихд Украни з рубльово зони.

Але це було лише продовження процесу реформування грошово системи, який розпочався у счн того ж року випуском у готвковий обг тимчасово валюти купоно карбованцв багаторазового використання. I хоча цей захд не називався тод грошовою реформою, по сут це був перший крок на шляху реформування попередньо грошово системи розбудови ново, який за свом радикалзмом та наслдками вдповдав усм ознакам реформи. То скльки ж грошових реформ проведено в Укран одна, дв чи три

Якщо керуватися формально правовим пдходом, то можна визнати що проведено дв реформи в листопад 1992 р. у вересн 1996 р. Якщо ж виходити з сут та внутршньо логки проведених заходв, то слд визнати що проведено одну грошову реформу, яка тривала майже пять рокв. Вона включала три внутршньо взамоповязан заходи випуск у готвковий обг тимчасово перехдно валюти купоно-карбованця счень 1992 р. випуск ц ж валюти в безготвковий обг листопад 1992 р. випуск у загальний обг

постйно нацонально валюти гривн замсть тимчасово купоно-карбованця вересень 1996 р Ус вказан заходи можна розглядати як послдовн етапи диного процесу, останнй третй етап якого став завершальним. У результат цього Украна одержала остаточно сформовану грошову систему з постйною нацональною валютою. Таке мсце третього етапу зумовило характер його проведення вн був зведений до просто деномнац шляхом зменшення в 100 000 разв усх цнових показникв з одного боку всх складових грошово маси та загально величини

з другого. В результат нова грошова одиниця на момент уведення в обг виявилася в 100 000 разв бльшою вд попередньо купоно карбованця, у стльки ж разв зросли масштаб цн, купвельна спроможнсть та валютний курс гривн порвняно з карбованцем. Саме ж спввдношення мж товарною та грошовою масами в обгу не змнилося. Це очевидна ознака грошових реформ, що проводяться шляхом просто деномнац. Мета грошово реформи Грошова реформа в Укран в широкому трактуванн переслдувала щонайменше три мети 1.

Створити нацональну грошову систему самостйно укрансько держави. 2. Забезпечити сталсть нацональних грошей на рвн, достатньому для стимулювання з допомогою грошових нструментв економчного соцального розвитку крани. 3. Забезпечити функцонування ново грошово системи вдповдно до вимог законв ринково економки. Такий багатоцльовий характер та особлив умови проведення реформи визначили багатоетапнсть значну тривалсть.

Першо мети було досягнуто на першому та другому етапах реформи. Випуск карбованця спочатку в готвковий обг, а потм в безготвковий дав можливсть витснити звдти росйський рубль, який став наступником радянського рубля. Тим самим було встановлено монополю укрансько держави на випуск законних платжних засобв, створено власний емсйний механзм, економку Украни було виведено з рубльового простору. Проте глибока економчна криза та гпернфляця зумовили появу

в економц Украни долара США спочатку як засобу заощадження, а потм як платжного засобу. Доларизаця внутршнього ринку досягла такого високого рвня, що перетворилася в могутнй нфляцйний фактор, який загрожував нацональним грошам. Тому НБУ заборонив з 1 серпня 1995 р. використовувати готвкову ноземну валюту як засб платежу на територ Украни. Поступово було вдновлено монополю нацональних платжних засобв обслуговування внутршнього ринку. Друго мети грошово реформи було досягнуто на етап пдготовки

до введення гривн, коли псля тривало високо нфляц НБУ вдалося довести безперспективнсть нфляцйного шляху моблзац фнансових коштв на потреби держави перейти до рестрикцйно грошово-кредитно полтики, яка привела до стотного зниження рвня нфляц. Якщо за 1993 р. рвень роздрбних цн зрс у 102,3 раза, то за 1994 р, у 5 разв, а за 1995 р. лише у 2,8 раза. Ще бльше знизився рвень нфляц в 1996 р. у травн, червн, липн вн не перевищував 1, у серпн становив 5,7, а у вересн 2.

Довгий час залишався стабльним навть пдвищувався курс карбованця щодо ноземних валют. Це да пдстави стверджувати, що до початку осен 1996 р. нацональна валюта Украни досягла досить високого рвня сталост чим була пдготовлена база для випуску гривн в обг. Отже, друго мети реформи було значною мрою досягнуто не в момент випуску гривн, а в процес пдготовки до цього заходу. Це ще одним свдченням того, що випуск гривн у вересн 1996 р. лише завершальний, зовн

видимий момент тривало, часом драматично боротьби за стаблзацю грошово системи як одно з головних цлей реформ Тльки стотне наближення до ц мети зробило можливим випуск гривн. Третя мета грошово реформи створення грошово системи ринкового типу переслдувалася протягом усього термну проведення. За цей перод створено принципово новий механзм регулювання грошового обгу, запроваджено в практику нов нструменти грошово-кредитно полтики, лбералзовано механзми цно та курсоутворення, почали

формуватися ринок цнних паперв, валютний кредитний ринки. Тим самим були створен сприятлив умови для проведення НБУ ефективно антинфляцйно полтики, яка й забезпечила передумови для введення гривн. Проте завдання, що визначаються третьою метою грошово реформи, було повнстю не виконан, оскльки в кран не створено повноцнного ринкового механзму. Ниншня грошова система ма такий же перехдний характер як

економка, котру вона обслугову. Тому ринкове вдосконалення грошово системи триватиме псля введення гривн. Соцальн аспекти проведення реформи Визначення соцального характеру реформи виявилося чи не найскладншим завданням аналзу. Найчастше аналтики реформи обмежуються посиланням на неконфскацйнсть, достатню прозорсть справедливсть. Проте так оцнки стосуються останнього етапу випуску в обг гривн, а не вс грошово реформи, тому це питання вимага глибшого аналзу. Перш за все слд урахувати двохетапнсть переходу вд радянського

рубля до укрансько гривн через використання тимчасово, перехдно валюти купоно карбованця. Це дало можливсть перенести основн тяготи грошово реформи на тимчасову валюту та максимально послабити його на стад введення гривн. Вплив цього маневру на нову валюту реалзувався через гпервисоке знецнення тимчасово валюти купоно карбованця. Як уже зазначалося, за перод вд счня 1991 р, до вересня 1996 р. цни на товари народного споживання зросли у середньому приблизно в 95 тисяч разв.

Тому вс грошов заощадження, сформован в рублях карбованцях ще до початку сплеску нфляц, на термн уведення гривн перетворилися в мзерну величину. Деномнаця цих заощаджень на загальних пдставах у спввдношенн 1 100 000 без попередньо ндексац на рвень нфляц юридично пдтвердила х лквдацю переважна бльшсть цих вкладв виявилася меншою вд одн гривн. Тим самим сфера нагромаджень була стотно очищена вд заощаджень у попереднй рубльовй та карбованцевй валют. Зроста попит на грош псля випуску постйно нацонально валюти гривн, що сприятиме

пдтриманню сталост останньо. Однак укранська держава не заперечу свох зобовязань перед власниками втрачених заощаджень. Про це свдчить прийняття Верховною Радою закону про компенсацю вкладв населення в Ощадному банку станом на 1 счня 1992 р. Але реальну виплату тако компенсац вдкладено на майбутн, оскльки держава не ма необхдних коштв, а використання для цього додатково емс неминуче пдрве сталсть ново валюти. Зростання в 1995 1996 роках заборгованост держави по виплатах заробтно плати та нших доходв працвникам

бюджетно сфери, пенсонерам, студентам тощо теж сприяло очищенню не тльки сфери заощаджень, а й поточно каси населення для розширення попиту на нову валюту. Якби вказано заборгованост а це сотн трильйонв карбованцв взагал не було допущено чи було виплачено новими гршми, то випуск гривн у вересн 1996 р. мг би взагал не вдбутися, оскльки не було б достатнх для цього передумов, або ж нова валюта продовжила б тенденцю нфляцйного знецнення, започатковану купоно

карбованцем. Отже, основн соцальн тяготи, повязан з проведенням грошово реформи, лягли на плеч тих верств населення, як втратили внаслдок гпернфляц сво заощадження, сформован до 1992 р та стали не з сво вол кредиторами держави в 1995 1996 роках. А це, як правило, найнезахищенш групи, бо вони працюють чи працювали у легальному сектор економки доходи хн визначаються переважно державою. Але проведення грошово реформи ма й нший соцальний аспект.

Оскльки воно збглося з початковим етапом ринкових реформ лбералзаця цн, пдпримницька дяльнсть, зовншньоекономчна звязки, валютн операц, послаблення державного втручання контролю за виробничою та комерцйною дяльнстю, грошовими вдносинами тощо, багатьом господарюючим суб ктам та фзичним особам вдалося уникнути нфляцйних втрат навть нагромадити значн кошти на спекулятивних операцях та завдяки механзмам бактеризац I доларизац. Вказан операц та нагромадження мають значною мрою тньове забарвлення.

Але оскльки вони здйснювалися пд гаслами ринкових вдносин, х справедливо можна розцнювати як прогресивн, як так, що сприяють швидкому формуванню ринкового середовища ринкових механзмв. моврно, тому держава погодилася звльнити цих економчних суб ктв соцальних тягот грошово реформи. Спочатку були створен сприятлив умови, щоб можна було уникнути нфляцйних втрат нагромаджених коштв, навть примножити х, а потм пд гаслом неконфскацйност реформи деномнувати х на загальних пдставах цим

повнстю зберегти. Автор далекий вд думки, що такий розклад економчних тягот реформи мж соцальними групами був зроблений кервництвом держави свдомо чи це слд було по-ншому його здйснити. Але його не треба приховувати твердженнями про неконфскацйнсть чи соцальну справедливсть реформи. Адже важко поврити в це тим мльйонам людей, як втратили сво заощадження, не отримали законно зароблено платн, пенсй тощо заради успху реформи. Тим бльше, що навть з ц ситуац можна знайти вихд, сприятливий

для ново валюти втшний для тих верств населення, як зазнали згаданих втрат. Реалзований пд час проведення реформи розподл соцальних тягот сут означа стотний крок нашо держави в бк легалзац грошових нагромаджень тньово економки. Рух у цьому напрямку можна було б тльки втати, якби вн послдовно тривав псля введення гривн. Цим були б забезпечен сприятлив умови для моблзац значних фнансових ресурсв в ноземнй та нацональнй

валют на внутршньому ринку для нвестування розвитку економки, щоб домогтися пдйому виробництва наблизити на основ компенсацю нфляцйних втрат, яких зазнали субкти легально економки. Чим швидше це буде зроблено, тим реальншим буде принцип неконфскацйност та справедливост проведено грошово реформи. Проблеми та механзми реалзац грошово-кредитно полтики На першому етап функцонування нова валюта вимага додатково пдтримки сталост.

Для цього необхдно передусм стотно активзувати вдом заходи щодо ринкового реформування економки, як так вяло проводилися протягом пяти попереднх рокв. Зокрема, слд законодавчо ршити ряд кардинальних питань, котр сьогодн визначають долю ринкових реформ долю гривн. Йдеться насамперед про легалзацю тньово економки, приватизацю земл, нормалзацю оподаткування, заборону бартеру, розвиток фнансового ринку з вльним доступом на нього широких кл населення, змцнення

банквсько системи, скорочення дефцитв Державного бюджету та платжного балансу, стимулювання експорту та залучення прямих ноземних нвестицй, скорочення некритичного мпорту, подальше витснення долара з внутршнього платжного обороту тощо. Центральним у цьому ряду та найскладншим для виршення питання про нормалзацю оподаткування. Нин вже загальновизнано, що в Укран встановлен надмрно висок податки. На всх рвнях визнаться необхднсть стотного зниження норм оподаткування.

Прийнято вдповдн ршення Президентом та Кабнетом Мнстрв Украни. Цей захд через активзацю пдпримницько дяльност, стаблзацю виробництва, розвиток фнансового ринку сприяв би забезпеченню сталост гривн. Але сьогодн мало визнавати необхднсть зниження норм оподаткування. Важливо знайти спосб ефективного розвязання ц проблеми. Але мж зниженням рвня оподаткування та розширенням податково бази, зростанням податкових надходжень

до бюджету ма мсце певний лаг, протягом якого неминуче зросте бюджетний дефцит та попит на гривню та емсю, внаслдок чого нова валюта може бути пдрвана до того, як справдиться механзм нормалзац оподаткування. Тому одночасно з зниженням оподаткування слд ужити заходв щодо запобгання зростанню бюджетного дефциту та тиску на емсйний механзм. На жаль, розробникам бюджету на 1997 р, цього уникнути не вдалося, в другому його варант розмр дефциту зрс майже на 50. Враховуючи ситуацю, що склалася у фнансовй та соцальнй сфер

слд визнати, що внутрбюджетн можливост для розвязання згаданого завдання через скорочення бюджетних витрат обмежен. Може йтися лише про певне скорочення витрат на утримання апарату державного управлння та силових структур, який надмрно розрсся за останн роки, а також про скорочення дотування безперспективних, збиткових державних програм та пдпримств. Проте наявн тут резерви не дадуть можливост вдчутно скоротити рвень оподаткування, хоч ц резерви використан недостатньо, основний натиск зроблено на скорочення соцальних

витрат та на залучення прямих кредитв НБУ. Такий пдхд становить стотну загрозу новй втчизнянй валют. Тому вихд з становища треба шукати на шляху податково моблзац неподаткових надходжень до бюджету, зокрема через збльшення внутршнх та зовншнх державних позик. Визначальну роль у розвязанн цього завдання може вдграти розвиток внутршнього ринку державних цнних паперв. На перший погляд, може скластися враження, що низький життвий рвень переважно бльшост населення

обмежу розвиток цього ринку в Укран. Проте слд врахувати так обставини 1. У мру зниження оподаткування зростатимуть доходи збереження населення та суб ктв малого середнього бзнесу. При добрй органзац справи переважну частину цих збережень можна моблзувати до Державного бюджету через фнансовий ринок таким чином компенсувати втрати бюджетних доходи у звязку з зниженням податкв. Тут дуже важливо вдкрити вльний доступ до державних цнних паперв широким верствам

населення. Нин такого доступу нема, бо ОДВЗ реалзуються переважно через банки, доступ до яких для дрбних середнх нвесторв надзвичайно ускладнений. Та й довра до сучасних банкв у бльшост населення поки що низька, хоч не завжди з вини банкв. 2. Значна частина грошових нагромаджень та збережень дос ще конвертуться у ВКВ та вивозиться за кордон чи збергаться в Укран у готвковй форм, тобто не нвестуться. В обох випадках вд цього потерпа укранська економка та нова валюта.

3. Значн кошти укранських юридичних та фзичних осб у ВКВ вже вивезен за кордон за деякими оцнками, до 15 млрд. дол там вони працюють на економку нших кран. Якби вдалося повернути в Украну хоч би 50 цих коштв, можна було б розвязати багато бюджетних та нвестицйних проблем без форсування залучення ноземного капталу та нфляцйно емс. Але зробити це можна не адмнстративними заходами, а через розвиток фнансового ринку.

Отже, форсований розвиток фнансового ринку, передусм вторинного ринку державних цнних паперв, сьогодн таким же актуальним завданням, як нормалзаця оподаткування. Це, по сут, дв сторони одн комплексно проблеми реструктуризац фнансово системи крани на ринкових засадах тому повинн виршуватися паралельно в комплекс. Створення цивлзованого фнансового ринку матиме позитивний вплив на нову валюту не тльки через оздоровлення Державного бюджету.

Розвинутий фнансовий ринок це реальна база для нормального функцонування банквсько системи, для пдвищення до належного рвня ефективност грошово-кредитно полтики Нацонального банку, оскльки, як свдчить свтовий досвд, найефективншим нструментом операц на вдкритому ринку. Навть бльше, наявнсть розвинутого вторинного фнансового ринку створю особливий емсйний ефект вд запровадження в обг ново валюти, який базуться на сповльненн швидкост обгу грошей у мру стаблзац

х вартост. Як показу досвд багатьох кран, що проводили грошов реформи, псля стаблзац випуску ново валюти швидксть обгу стотно вд 0,5 до 5 разв сповльнювалася, що збльшувало мстксть грошового ринку та емсйн можливост центральних банкв без нфляцйних наслдкв. Украна, на жаль, таким ефектом скористатися не змогла через нерозвинутсть фнансового ринку та монопольне пдвищення псля введення гривн цн тарифв окремими структурами, перш за все державними.

Це ще одне свдчення надзвичайно важливого значення розвитку фнансового ринку для майбутньо стаблзац валюти. 3 нших заходв щодо пдтримки гривн слд насамперед розпочати негайне обмеження, а потм повну заборону бартеру в усх сферах господарсько дяльност, в т.ч. в зовншньоекономчнй повнстю вдмовитися вд прямого кредитування Нацональним банком Украни бюджетного дефциту та всляко розвивати фнансовий ринок заборонити НБУ брати участь у кредитнй пдтримц проектв, пдпримств, виробництв, безнадйних щодо х нормально окупност

передати дяльнсть у сфер довгострокового кредитування вд НБУ до спецально кредитно структури, яку слд створити яка дятиме тльки на неемсйнй, комерцйнй основ через комерцйн банки обмежити кредитну дяльнсть НБУ як кредитора останньо нстанц лише для пдтримки лквдност комерцйних банкв у мру активзац вторинного фнансового ринку та пдпримницько дяльност, вдосконалення законодавчо бази всляко запроваджувати в обг недержавн комерцйн платжн нструменти чеки, вексел.

На жаль, цьому напрямку вдосконалення грошово системи наш державн органи та банки придляють вочевидь недостатньо уваги, надмрно захоплюючись комп ютеризацю роздрбно сфери платжного обороту, хоч для цього нема поки що достатнх передумов законодавчо заборонити подальш затримки з виплатою заробтно плати та нших доходв за рахунок Державного бюджету, змнивши сам порядок видач банками готвки з цю метою. Необхдно тимчасово встановити таку черговсть видач готвки в першу чергу працвникам усх низових бюджетних

установ лкарень, шкл тощо, а в другу чергу кервним структурам бюджетно сфери вд районних до Верховно Ради, обумовивши видачу готвки структурам друго черги лише при повному розрахунку з структурами першо черги, Подбну черговсть можна ввести також у межах окремих бюджетних установ за категорями працвникв у першу чергу працвникам нижчо та середньо ланок у другу чергу кервним працвникам. Така реорганзаця не потребу н значних зусиль, н тривалого часу, але дала б значний ефект.

Адже мльярдна заборговансть держави далеко не рвномрно розподлена мж окремими категорями працвникв бюджетно сфери. Тльки запропонован заходи могли б стотно пдтримати нову нацональну валюту як нин, так в майбутньому. Грошов реформи у постсоцалстичних кранах Для дослдження ц проблеми обрано три групи кран. Перша з них Хорватя i Словеня, як входили до складу федеративно

Югослав. хнй досвд дуже важливий, бо вони, як i Украна, не мали власно грошово системи i змушен були створювати . Поряд iз цим створювалася повномасштабна система управлння економкою. До друго групи входять крани Балт. На вдмну вд нших республк колишнього Союзу, ц крани лише на початку сорокових рокв увйшли до його складу, i тому система ринкових вдносин та пдпримництва для значно частини хнього населення це не чиста теоря, а жива практика.

Третю трупу становлять нш кpaни СНД. При всй вдмнност мж цими кранами чимало спльного. Наприклад, у Грузи та Молдов, як i в Хорват, мали мсце вонн д. Цлком зрозумло, що дуже важливо розглянути, як вдалося подолати саме цi труднощ й стотно просунутись по шляху ринкових перетворень. Основний змст грошових реформ Словеня i Хорватя. Грошов реформи диктувалися потребами незалежност, самостйного економчного розвитку

Словен Хорват. Але вони були прискорен дями Серб. Нацбанк колишньо Югослав розцнив кроки до суверентету як порушення диного динарного простору припинив пдкрплення цих кран динарною готвкою та забезпечення кредитними ресурсами, в тому числ й валютними, хоч бльшу частину валюта було зароблено зусиллями саме цих держав. До того ж Сербський банк самостйно, без погодження з ншими республками колишньо

Югослав здйснив емсю грошей бльш як на 8 млрд. югославських динарв тим самим прискорив руйнування дино югославсько грошово системи. Це було зроблено тод, коли Хорватя Словеня провадили емсю у розмрах, як не зачхали нтересв нших республк. Водночас ц крани, спираючись на порвняно сприятлив умови наявнсть запасв готвки, позитивного сальдо платжного балансу, технчн можливост для друкування власно валюти т. н почали активну пдготовку до здйснення

грошово реформи. Реформи грошових систем були проведен у Словен та Хорват майже одночасно, але методи проведення I конкретн строки суттво вдрзняються. Законодавчий акт щодо проведення грошово реформи Сабором парламентом Хорват не приймався, здйснено пд впливом надзвичайних обставин. Уряд Хорват ухвалив ршення Про введення в обг хорватського динара як платжного засобу на територ республки

Хорватя. Ус ршення щодо грошово реформи безпосередньо приймала вд мен уряду спецальна комся нацонального банку мнфну Хорват. Було затверджено основн характеристики, порядок випуску в обг та обмну хорватського динара на югославський динар. Пдготовка до впровадження друкування грошово одиниц здйснювалися за експертною допомогою австрйських урядових та длових кл за рахунок власних коштв. У Хорват югославський динар як засб платежу виведено з обгу впродовж 2331 грудня 1991 р.

Натомсть уведено нацональну тимчасову грошову одиницю хорватський динар шляхом обмну у спввдношенн 11. Емся кваздинара здйснювалася не як банкнотв банку, а у вигляд казначейських блетв вд мен мнстерства фнансв Хорват. Це пояснювалося веденням вйни з Сербю. Масштаб цн не змнився. Для юридичних осб було введено внутршню конвертовансть динара, котирування привязувалося до нмецько марки спочатку у спввдношенн 1 ДМ 13 ХД.

Потм з нфляцю курс змнювався. На початок грудня 1992 р. вн становив 1 ДМ 368 ХД. Для регулювання грошово маси нацбанк використовував традицйн нструменти, запозичен переважно з арсеналу Бундесбанку. Це встановлення комерцйним банкам норми обовязкових резервних вимог встановлення плати за кредит з первинно емс як реально позичково процентно ставки обовязковий продаж валютно виручки комерцйним банкам. Одночасно проводилися заходи щодо розвитку експортного потенцалу припливу вльно конвертовано

валюти. Станом на жовтня 1992 р. було досягнуто позитивного сальдо платжного балансу. У 1992 р. в економц Хорват посилилися кризов явища, шо охопили виробництво, фнансову грошову системи. Спад промислового виробництва ще бльше розбалансував споживчий ринок, поглибилася нфляця, вдбулося рзке зниження життевого рвня населення. Це наслдки вонних дй. У 1992 р. близько 40 видаткв бюджету становили вйськов витрати, видатки на фнансування утримання бженцв

вд 22 до 105 млн. доларв США щомсячно. Водночас практично припинилося надходження коштв вд туризму, значно зменшились надходження вд транспорту. Дефцит державного бюджету Хорват зрс бльш як утрич. За таких умов крана не могла перейти до другого етапу грошово реформи впровадження в обг хорватсько крони. Але вже з перших мсяцв 1993 р. почалася пдготовча робота повний перехд до системи вльних цн, подальшого розвитку пдпримницько дяльност, завершення процесу приватизац.

Водночас здйснються стаблзацйна програма й антинфляцйна полтика, санаця пдпримств та банкв, подальша комерцалзаця лбералзаця банквсько системи, запровадження ново податково полтики, створення стаблзацйних фондв пдтримки нацонально валюти, змни у кредитнй полтиц, довгострокова програма подолання дефциту державного бюджету. Нацональний банк Хорват завдяки самостйност проводив жорстку полтику щодо кредитування дефциту держбюджету лише в межах 5, як передбачено законодавством, не бльше, то дало змогу уникнути гпернфляц.

У Словен стартов умови, пдготовчий процес, технологя насдки впровадження нацонально валюти нш, нж у Хорват. З проголошенням незалежност червень 1991 р. почалася пдготовка необхдних законодавчих актв, а саме законв про нацональний банк, про мжнародн валютн вдносини, про нацональну грошову одиницю тощо. Тод ж за ршенням уряду Словеня почала друкувати за кордоном, але на власному спецальному папер з вдповдною системою захисту купони без назви грошово одиниц, оскльки на той час само назви ще не було визначено.

Псля зняття тримсячного мораторю на незалежнсть у жовтн 1991 р. Словеня на пдстав закону Про нацональну грошову одиницю впровадила в обг ц купони, встановивши курс обмну х на югославськ динари у спввдношенн 1 1, розпочала друкування власно нацонально валюти словенського толара, Певний час в обгу були обидва грошов знаки, але поступово купони вилучалися з обгу. Основою емс стала закупвля ноземно валюти. Емсю привязано до нмецько марки.

Кредити комерцйним банкам не надавалися. Тримався досить високий курс толара 1 ДМ 60 толарв. Принципова вдмннсть уведення нацонально валюти в Словен поляга у забезпеченн внутршньо конвертованост толара, що дало можливсть повнстю лквдувати внутршнй чорний ринок. Завдяки сприятлившому, нж у Хорват, економчному становищу зокрема вдсутност величезних вонних видаткв та проведенню жорстко полтики грошового обгу

Словеню пдтримувався досить стабльний курс толара щодо ноземних валют платжний баланс мав позитивне сальдо у розмр 8 10, резерви ноземно валюти швидко зросли, темпи нфляц спали з 21 до 2 3 щомсячно. Усе це свдчить про те, що грошову реформу в Словен проведено вдало вона сприяла створенню й розвитку збалансовано нацонально ринково економки. I все таки поста запитання чому Словеня й Хорватя змогли безболсно за короткий строк розвязати не лише проблеми грошово реформи, а й

переходу до ринково економки Рч у тому, що за структурою виробництва, його технологчним та органзацйним рвнем, за методами господарювання хн економки виявилися адекватними ринковим принципам, а отже, сприятлившими до економчних методв управлння, до формування справжнх грошових систем. Все це допомогло швидкому проведенню приватизац. Сама дея приватизац та переходу до ринку була пдтримана населенням. Крм того, основн сектори економки обох кран виявилися достатньо нтегрованими в захдновропейську

економку, внаслдок чого народне господарство не було повнстю паралзоване н вонними дями, н розривом звязкв з республками СФРЮ, передусм з Сербю та Чорногорю. Рзноплановсть зовншньоекономчних звязкв дала можливсть Хорват, й особливо Словен, пдтримувати позитивн платжн баланси поповнювати валютн резерви навть за значного падння обсягв виробництва. Важливо й те, що центральний банк колишньо

Югослав давно працював на федеративних засадах, тому хорватський та словенський центральн банки були автономними емсйними центрами, проводили власну грошово-кредитну полтику. До того ж у колишнй Югослав рвень життя був значно вищий, нж у колишньому Союз, водночас снував значний рвень вдкритого безробття. Тому це явище для населення не було зовсм новим вже були вироблен механзми соцального захисту населення

вд безробття. Усе це створило сприятливш умови, нж, наприклад, в Укран, для проведення ринкових, у тому числ й грошових, реформ. Крани Балт. Ц крани досить швидко усвдомили, що з уведенням нацонально валюти не треба затягувати то для введення необхдна широка, комплексна пдготовка й сприятлива економчна ситуаця, а точнше зменшення нфляц та дефциту державного бюджету, забезпечення розвитку експорту, позитивне сальдо платжного балансу.

Одночасно ма утвердитися дворвнева банквська система, повинн бути створен реальн авуары, реальн резервн фонди. Перетворенням у сфер грошей ма сприяти становлення ринку цнних паперв, дяльнсть фондово брж. Попри глибоке розумння процесв, що вдбувалися, крани Балт спочатку теж змушен були використати замнники грошей. Так, у Латв було введено тимчасову квазвалюту, а спввдношення з рублем становило 11.

Це дало можливсть конвертувати латвйську валюту в росйський рубль. Наявнсть сурогату допомогла латвйським фахвцям здобути досвд у питаннях грошей та грошового обгу, а центральному банку вдновити сво функц у повному обсяз. Разом з тим готуться здйснення замни росйських рублв на нову нацональну валюту на територальнй основ й у найкоротший термн. Як вдомо, у створенн грошово системи перед веде

Естоня. I це не випадково. Адже пдготовка до введення власно валюти почалася ще в перш мсяц 1990 р. Було створено спецальний комтет з проведення грошово реформи. Важливо те, що Естоня не пшла шляхом уведення сурогатв грошей. Але повнстю уникнути перехдних форм не вдалося. В Естон ще у 1991 р. було розроблено та широко використано чеков книжки для безготвкових розрахункв.

Треба визнати, що це створило серйозн труднощ в галуз обробки й переврки чекв, а електронно системи ще не було. Але оскльки зарплата видавалася чековими книжками, то це полегшило перехд до нацонально валюти, допомогло не допустити особливого напруження з готвковими грошима. Естонське кервництво виходило з того, що виготовити власн грош та визначити порядок х обмну на рубл все це не першорядне. Головне полягало в тому, щоб проведення грошово реформи не порушило розрахункв

банкв, фрм з ншими державами передусм з Росю. Для цього велися довготривал переговори. Естоня першою ще у липн 1992 р, здйснила грошову реформу, внаслдок яко було введено нацональну грошову одиницю естонську крону. 20 червня 1992 р. набули чинност закони Естонсько республки Про грош, Про забезпечення естонсько крони та Про ноземну валюту. Одночасно для крони було розраховано ринковий курс 8 крон до нмецько марки.

За цими законами банк Естон не мав права девальвувати крону. А це означало, що було встановлено фксований валютний курс, який д й нин. Комерцйн банки дотримуються цього курсу щодо всх валют. Естонське кервництво з самого початку виходило з того, що стабльна валюта основою стаблзац розвитку економки. Обраний метод привязування естонсько крони до нмецько марки виявився двим, вн забезпечив сталсть

валюти валютного курсу, що дало можливсть уникнути велико нфляц. Не менш важливе й те, що Естон вдалося швидко збалансувати державний бюджет завдяки заборон фнансування центральним банком бюджетного дефциту. У проведенн грошово реформи значну участь брав МВФ. Вн визначив лмт кредиту для стаблзац естонських грошей платжного балансу. Важливо вдзначити, що Естоня не використала навть першо частини цього кредиту, а вд наступно частини

вдмовилася. Рч у тм, що з допомогою спецалств МВФ центральний банк Естон за всма мжнародними правилами склав платжний баланс. Виявилося, що крана ма позитивне сальдо близько 1,5 млрд. естонських крон. Естоня досить вдало вийшла з ситуац, коли Рося пдвищила цни на енергонос. Не менш важливо й те, що Естон вдалося швидко змнити спрямовансть зовншньоекономчних звязкв.

Якщо у 1990 р. основна частина експорту йшла в Росло, Блорусю та Украну, то вже на 1993 р. хня частка стотно зменшилась першою щодо експорту стала Фнляндя. Водночас дедал бльше зроста в експорт частка Швец, Голланд, Нмеччини та нших кран. Натомсть прискорються мпорт з Фнлянд, Швец, Голланд та Нмеччини. Зовншньоекономчну дяльнсть було лбералзовано не лцензуться н експорт,

н мпорт. Причому держава не регулю цн. Вони погоджуються тльки на електроенергю та сланц. Як Естоня, Латвя Литва одними з перших на територ колишнього СРСР створили сво нацональн грошов системи. До реч, головний принцип хнх грошових реформ однаковий. Вони побудован на ясному привязуванн сво валюти до одн з ноземних. Якщо Естоня привязала крону до нмецько марки, то Латвя свй лат до валюти

МВФ СДР, а литва лит до долара США. Це забезпечило сталий, фксований валютний курс водночас помрну нфляцю. До того ж держави Балт використали старий нструмент, який хоч порвняно рдко, але застосовувався у цлому ряд кран свту вони створили валютне управлння або комтет, як регулювали фнанси крани з допомогою валютного резерву. Це означа, що вс валюти лити, лати крони забезпечувалися золотовалютними запасами центральних банкв. Крани СНД. Спираючись на досягнення макроекономчно стаблзац кервництво

Груз напередодн президентських парламентських виборв виршило провести грошову реформу. В ход ц реформи введено нову грошову одиницю лар. Реформа була цлком екввалентною обмн здйснювався за курсом 10 купонв лар. Додатково уряд нацональний банк органзували обмн доларв США, нмецьких марок та росйських рублв на нову валюту.

Стимулом була та обставина, що найближчими днями очкувалося дальше змцнення ново нацонально валюти, що й сталося. 3 1,30 лар спочатку до 1,25 лар, а потм до 1,20 лар зменшився курс долара. Внаслдок ц операц населення продало нацбанку значн суми доларв, марок рублв. Тим самим зросли валютн резерви крани, пдвищився попит на нацональну валюту та змцнився курс. Грошова реформа увнчалася повним економчним полтичним успхом.

До того ж посилилась жорстка грошова та бюджетна полтика. Грузя й дал плдно спвпрацювала з МВФ, одержала слдом за кредитом СТФ кредит Standby. Велися переговори про надання МВФ трирчного кредиту ЕСАФ. Скасовано практично вс дотац для народного господарства. Лбералзовано як внутршнй ринок, так зовншню торгвлю.

Прийнято новий закон, який гаранту автономю нацонального банку. Швидкими темпами трива ваучерна приватизаця, дуже схожа на росйський зразок. Практично вся земля перебува у приватному користуванн. Завершуться пдготовка закону про приватну власнсть одного з найрадикальнших у кранах СНД. Ведеться активна законодавча робота щодо створення регульованого ринку цнних паперв.

Наслдки грошових реформ Словеня Хорватя. Як слд було чекати, набагато сприятливш умови дали змогу Словен швидше здйснити реформи економки, в тому числ й грошову, досить впевнено пти вперед. Сьогодн вона належить до пятрки нових схдновропейських ндустральних тигрв, як останнми роками не лише подолали спад виробництва, а й забезпечили досить стйк темпи економчного зростання. Словеня, як Польща, Чехя, Словаччина та Угорщина, здйсню стотн макроекономчн зрушення, структурн змни,

спрямован на швидке зростання споживчого попиту, приватного споживання. За оцнками журналу Central European Economic Review счень 1996 р щодо показникв економчного зростання за десятибальною системою максимальний бал серед кран з перехдною економкою ма Польща 8,8 бала, а Словеня йде вдразу ж за нею 7,3 7,6 бала, тобто вона наближаться до показникв докризових 1988 1989 рр. Узагальнюючим показником економчно динамки темпи зростання обсягу

ВВП на душу населення. На кнець 1995 р. вн становив у Словен 8739 доларв на рк. Це удвч бльше, нж у Чех, у 2,5 раза бльше, нж в Угорщин, бльш як утрич, нж у Польщ. Дуже важливо й те, що економчне зростання, досягнуте за останн три роки, забезпечило формування надйних передумов для стйких темпв розвитку в перспектив. Нин норма нагромадження у нових тигрв досягла рвня, близького до рвня розвинутих кран.

Це в середньому 20 ВВП вище. Коли врахувати т обставини, що схдновропейськ крани мають високий рвень квалфкац робочо сили, величезний запас невикористовуваних виробничих потужностей, то в комплекс з ншими позитивними факторами це може забезпечити подальше стйке економчне зростання. Цьому сприятимуть потоки капталу, як дедал бльше спрямовуються у розвиток експортного сектора економки. Нин Словеня, як Польща та Словаччина, належить до кран вропи, що мають найвищ темпи зростання експорту.

Цьому допомагають конкурентоспроможнсть виробництва, перехд до вльно конвертованост валют. Макроекономчна стаблзаця, яка була порвняно швидко досягнута, означала суттве зниження нфляц у 1993 р. в Словен вона становила 32,3 на рк, що створило умови для економчного зростання. Розвязанню завдань антинфляцйно полтики сприяло проведення жорстко полтики бюджетно стаблзац. Нин у Словен та Чех дефцит бюджету повнстю лквдовано.

Полтика прискорено приватизац дала можливсть значно збльшити приватний сектор економки. Сьогодн у пяти схдновропейських тигрв вн становить 50 70. Усе це в умовах макроекономчно стаблзац сприя важливим засобом санац економки стала реструктуризаця безробття його трансформаця з прихованих у вдкрит форми. Причому дуже чтко проявилася така закономрнсть найвищий рвень безробття спостергався в кранах, де найактвнше

йшли ринков перетворення. У Словаччин наприкнц 1993 р питома вага безробтних становила 15,4, але в 1994 р почалося зменшення рвня безробття. У Словен вн становив хоч не набагато, але менше 14,2. Вважаться, що наявнсть високого рвня безробття визначальним фактором двост внутршньо конкуренц основного стимулу порвняно швидкого виходу економки з кризи. Економчне зростання визначальний фактор збльшення реальних грошових доходв населення.

Очевидним лдером Словеня, в якй наприкнц 1995 р середньомсячна заробтна плата досягла 611 доларв США. Це найвищий показник серед кран з перехдною економкою. У середин 1995 р зарплата становила в Угорщин 328 доларв, у Польщ 308, Чех 303, у Словаччин 253 долари на мсяць. Усе це переконливо свдчить, що ц крани обрали правильний шлях, вн забезпечу м усебчний прогрес, вдкрива

добр перспективи. Крани Балт. Естонська крона, латвйський лат та литовський лит мають значку вдмннсть у валютних курсах. У цих кранах вдмнна банквська система. Якщо в Естон та Литв приблизно по пвтора десятка комерцйних банкв, то у Латв х 38, тобто бльше нж у 2,5 раза. стотно вдрзняються купвельна спроможнсть грошей та цни на товар. Найдешевше життя у Литв, найдорожче у Латв. Зате у

Латв найвищий рвень мнмально заробтно плати, що компенсу втрати смейного бюджету. Так, у переведенн на лити рвень мнмально зарплати становить 216 литв на мсяць, в Естон 157, у Литв понад 158 литв. Що стосуться середньо заробтно плати, то тут на першому мсц Естоня майже 220 доларв, дал йде Латвя понад 190 доларв, у Литв майже 150 доларв. I все ж при досить стотнй вдмнност лит, лат крону об дну принципово важлива яксть

вони стабльн мають довру. Про це переконливо свдчить рвень нфляц. У 1995 р. вона дорвнювала 35 у Литв, 29 в Естон та трохи бльш як 20 у Латв. Зупинимося на характеристиц кожно з валют. Крона. Хоч естонська крона ма найнижчий валютний курс 1 дол. понад 11 крон, а отже, й найнижчу купвельну спроможнсть, але саме фахвц вважають найавторитетншою. Адже це

Естоня першою вийшла з рубльово зони, ршуче створила валютний комтет ввела власну валюту. Естонське кервництво зробило все, щоб довести людям зрозумл й чтк правила створення грошово системи, забезпечити глибоку довру до нацонально валюти та стйксть. Тому, хоч минуло майже 4 роки псля введення нових грошей, курс крони до нмецько марки практично не змнився у середньому одну марку мняють на 7,97 крони.

Стйксть крони сприяла мцност естонських комерцйних банкв. До того ж м дали одразу зрозумти, що вони мають отримувати прибуток не за рахунок гри на курсах валют, а за рахунок широкого залучення нвестицй та розширення банквських послуг. Саме тому банквська криза обмежилася банкротством одного банку та об днанням двох нших. Псля цього пшов швидкий процес обднання банквського капталу з 50 банкв у кран залишилося 16.

Але естонськ банкри вважають, що й цього забагато. Процес злиття комерцйних банкв триватиме. Цьому сприя настанова збльшити каптал до 2000 року до 5 млн. екю, тобто до 75 млн. крон. Так процеси допомагають змцненню крони. За даними естонського банку, крона подорожчала щодо американського долара на 75 японсько ни на 10,4. Лат. Латвйський лат дорвню 2 доларам. Якщо крону ввели без будь-яких етапв, то у

Латв ще в травн 1992 р. ввели латвйський рубль, який дяв паралельно з росйським рублем у спввдношенн 11. Через 5 мсяцв росйський рубль було вилучено залишився латвйський рубль. Але й вн довго не втримався. Наприкнц 1993 р. плаваючий курс лата щодо долара закрився на позначц 0,595 за 1 долар, виникла дея привязати нацональну валюту не до долара чи нмецько марки, а до розрахунково одиниц МВФ СДР. По сут, Латвя повторила естонський варант.

Стабльност лату додав золотовалютний запас, який у середин 1995 р становив 405 млн. доларв. Лат утримався в умовах велико й гостро банквсько кризи, коли збанкрутував фнансовий ггант Балтяс банка. Кльксть латвйських банкв скоротилася з 60 до 38, хоч це для порвняно невелико Латв забагато. Але навть вимога до збльшення капталу кожного банку до млн. латв не забезпечила процесу об днання банкв, злиття хнього капталу. Очевидно, це пояснються й тим, що банки

Латв мають висококвалфкованих службовцв, сучасне устаткування Лит. Литва пройшла найскладнший шлях створення грошово системи. Причому крана довго не наважувалася вводити лит. Понад пвроку дяли так зван тимчасов грош талони. Частина литв, вддрукована за кордоном, виявилася неяксною. Довелося переробляти грош, застосовувати додатков засоби захисту.

Наштампували велика кльксть монет номналом , 2, 5 литв, що призвело до сплутування х з центами такого ж номналу. Тод виготовили дрбн купюри. В результат за рк вльного обгу лит зазнав великих злетв паднь, що викликало вдчутн струси вс литовсько економки. Комерцйн банки спекулювали на змнах курсу валюти. Центральний банк не мг упоратися з великими коливаннями валютного курсу. До того ж манпуляц банкв довели курс до 2,9 лита за долар, а потм вн рзко впав.

Життя вимагало ршучих дй. Литовц скористалися досвдом Естон. Було створено валютне управлння. Сейм прийняв закон про надйнсть лита. Його привязали до долара, бо близько 80 обороту здйснювалося само в цй валют. Золотовалютний запас, який у 1992 р, становив лише 21 млн. доларв, на початок 1996 р. досяг 801 млн. доларв. Цих запасв виявилося на 32 бльше, нж треба було для пдтримання стабльного валютного курсу.

Тому лит отримав досить високу стйксть. Лише в окрем пероди долар зупинявся на позначц в 4 лити або 3,95 лита найвищому найнижчому рвн курсв. Цлком зрозумло, що стабльна валюта стала добрим засобом виходу литовсько економки з кризи. Водночас у Литв чимало фахвцв вважають, що валютне управлння, встановлений ним стабльний курс валюти гальмують розвиток економки, не дають змоги регулювати грошову масу, рвень нфляц, норму процентв. Дедал бльше чути голоси, що необхдно девальвувати лит у

Литв, як лат у Латв та крону в Естон. Проте прибчникв стйко нацонально валюти, яка ма довру в населення, набагато бльше. Адже рядов вкладники довол настраждалися вд банкрутств банкв, вони не хочуть нових фнансових потряснь. А банкри, як хотли б переходу до плаваючого валютного курсу, не знаходять пдтримки у полтикв. Прибалти покладають велик над на вхд кран Балт не лише до НАТО, а й до спльного вропейського грошового ринку.

Крани СНД. Унаслдок проведених грошових реформ у Молдов, Груз, Казахстан та Киргизькй республц створено нацональн грошов системи, а молдовський лей, грузинський лар, казахстанський тенге киргизький сом вдзначаються стабльнстю. Ось, наприклад, киргизький сом, який уведено ще в червн 1993 р одню з найтвердших валют кран Середньо Аз, яка вльно конвертуться у всх кранах СНД.

Це сприяло тому, що у Киргизький Республц вдбулось стотне зниження темпв нфляц та зростання цн. Порвняльний аналз свдчить, що на противагу окремим свом братам сом няк не поступаться рублю. Щодо долара хн курси змнюються паралельно. Не можна не зауважити, що пд час проведення грошово реформи в Киргизькй Республц нхто не мг передбачити такого перебгу подй. Навпаки, провщали швидкий крах ц грошово одиниц. Спецалсти вважають якщо сом не впав, а став досить

стабльною валютою, то в цьому насамперед заслуга нацонального банку республки, який не лише одержав винятков повноваження як диний розпорядник емс, кредитв, регулювальник курсу сома, а й послдовно вдстоював свою незалежнсть принциповсть щодо усх владних структур. Для цього головним критерм була вдповднсть грошово маси товарним ресурсам, ефективнсть програм, пд як видлялися кошти. Отже, компетентнсть незалежнсть нацонального банку виршальний фактор успху грошово

реформи. Цей висновок нам слд було б добре засвоти.