Українська академіябанківської справи
Національного банку України
Кафедра економічної кібернетики
Контрольна робота
З дисципліни: “Інформаційні системи в менеджменті"
Зміст
1. Види класифікаторів, засоби для їх впровадження таведення
2. Підсистема техніко-економічногопланування АСУ
Список використаної літератури
1. Види класифікаторів, засоби для їхвпровадження та ведення
Будь-яке підприємство чи організаціявзаємодіють із зовнішніми системами керівними організаціями, плановимиорганами, іншими підприємствами і т.д. У зв'язку з цим при розробці системикодування АСМП необхідно передбачати засоби обміну даними з зовнішнімисистемами.
Виділяють такі основні типи зв'язків між АСМП:
з незалежними і рівноправними класифікаторами;
з пріоритетними класифікаторами;
з класифікатором-посередником;
з єдиним класифікатором.
Тип зв'язку між АСМП визначається характеромперетину підмножин повідомлень даного виду, що належать до різних АСМП,співвідношенням об'ємів підмножин й адміністративною залежністю систем.
/>/>
Рис.1
1. При зв'язку з незалежними і рівноправнимикласифікаторами (рис.1, а) число структур коду на деякі види повідомлень (наприклад,на множину матеріалів) дорівнює числу АСМП, з якими проводиться обмінповідомленнями даного виду. Кожна структура використовується тільки всерединісвоєї АСМП. При цьому можливі два варіанти обміну інформацією:
а) за кодами тієї АСМП, куди інформаціянаправляється;
б) за кодами джерела інформації.
Цей тип зв'язків характерний для випадків,коли підмножини повідомлень даного виду, що належать різним АСМП, неперетинаються. Недоліки даного типу зв'язків: великі затрати на перекодування; необхідністьзберігання в кожній АСМП класифікаторів інших АСМП, при цьому числокласифікаторів дорівнює числу АСМП, з якими така система має зв'язки за данимвидом повідомлень.
2. У випадку зв'язку з пріоритетнимикласифікаторами (рис.1, б) кожна АСМП має свій класифікатор, але при обмініінформацією між АСМП різних рівнів використовується класифікатор системи вищогорівня. Обмін між АСМП одного рівня може вестися за класифікатором керівноїАСМП, але він часто не має детальних характеристик, необхідних для нижчогорівня.
Даний тип зв'язків звичайно використовується всистемах з ієрархічною підлеглістю, наприклад, у системі «держплан — міністерство- підприємства». Перевага зв'язків із пріоритетними класифікаторамиполягає у малій кількості трансляторів і класифікаторів, що зберігаються водній системі.
3. Зв'язок із класифікатором-посередникомнеобхідний у випадку, якщо в обміні між АСМП використовується невелика загальначастина номенклатури повідомлень (рис.1, в). На практиці ролькласифікатора-посередника виконують загальнодержавні класифікатори.
4. У випадку зв'язку з одним класифікаторомвиключається перекодування інформації при міжсистемних обмінах. Недолік даноготипу зв'язків — велика довжина коду, що недоцільно, оскільки не всі розрядибудуть реалізовані в окремих системах.
Зазвичай єдиний класифікатор створюється, якщопідмножини даного виду належать одній із цих підмножин, при цьому об'ємипідмножин повинні бути вимірними (рис.1, г).
Існує п'ять категорій класифікаторів.
Загальні класифікатори використовуються в якості одного посередника при обміні інформацієюміж АСМ органів верхнього рівня управління; АСМ верхнього рівня управління тагалузевими АСМ; АСМ підприємств різних міністерств; ОЦ колективного користування.
Міжгалузеві класифікатори використовуються тимчасово в якості посередника при обміні інформацієюміж АСМ різних рівнів й утримувача інформації, для якої не створені загальнікласифікатори.
Галузеві класифікатори служать всередині міністерств для обміну інформацією між галузевою АСМй АСМ підлеглих підприємств. Вони утримують: техніко-економічну інформацію; інформаційнімасиви, які включають об'єкти, специфічні для даної галузі; вибірки, в якихкодові позначення відрізняються від загальних.
Загальнодержавні класифікатори використовуються для обміну інформацією в загальнодержавних АСМ йутримують інформацію, яка відсутня в загальних класифікаторах.
Класифікатори підприємства застосовуються в АСМП й утримують інформацію, яка відсутня взагальних, галузевих, загальнодержавних класифікаторах; вибірку з вказанихкласифікаторів, яка включає специфічні для даного підприємства об'єкти, а такожкодові повідомлення, які відрізняються від прийнятих у вказаних класифікаторах.
Якщо кодові позначення галузевих, загальнодержавнихкласифікаторів і класифікаторів підприємства відрізняються від прийнятих узагальних, то повинно забезпечуватись однозначне співвідношення між кодамизагальних класифікаторів і кодами галузевих, загальнодержавних класифікаторівпідприємства.
Для систематизації у взаємодії класифікаторіврізних категорій у країні створена єдина система класифікації та кодування (ЄСКК)техніко-економічної інформації (ТЕІ). її розробка і впровадження має на метіпідвищити ефективність управління народним господарством за рахунок: створенняєдиної інформаційної мови в АСМ та широкого впровадження машинних методівобробки інформації, більш ефективного функціонування діючих і швидкого вводуАСМ, що створюються, об'єднання АСМ різних сфер і рівнів управління в загальнодержавнійАСМ.
Основний склад єдиної системи класифікації ікодування ТЕІ включає:
комплекс взаємозв'язаних нормативно-технічнихі методичних матеріалів;
комплекс взаємозв'язаних загальнихкласифікаторів ТЕІ;
автоматизовану систему ведення загальних класифікаторівТЕІ.
Комплекс загальних класифікаторів включає такікласифікатори: промислової та сільськогосподарської продукції; професій ітарифних розрядів; посад службовців; робіт і послуг машинобудування впромисловості, будівництві та сільському господарстві, в торгівлі, втранспорті, галузях народного господарства; підприємств і організацій.2. Підсистема техніко-економічногопланування АСУ
Техніко-економічне планування.
Техніко-економічне планування (ТЕП) єскладовою частиною модуля виробничого планування і призначене для автоматизаціїфункцій планування обсягів випуску продукції підприємством і цехами тарозрахунку потреби ресурсів на виробництво. ТЕП орієнтоване на використанняспеціалістами планово-економічного відділу (ПЕВ), відділу праці і заробітноїплати (ВПіЗ), відділів головного механіка, головного енергетика та ін.
Цей програмний модуль може використовуватисяяк у складі виробничого контуру системи «Галактика», так і окремо, атакож для будь-якого характеру й типу виробництва (дискретного і безперервного,масового, серійного, дрібносерійного і на замовлення).
Програмний модуль охоплює три блоки завдань.
1. Підтримка нормативно-довідкової інформації(складу продукції, що випускається, специфікованих і подетально специфікованихнорм витрат сировини, матеріалів, трудових ресурсів за технологічнимиопераціями і структурними підрозділами) та поопераційних технологічних процесів(норм часу, розцінок, технологічного устаткування, інструменту, оснащення).
2. Планування виробництва:
формування портфеля замовлень;
формування плану виробництва за номенклатуроюй обсягом на рік, квартал, місяць;
перерахунок виробничих показників у разі зміниплану;
оцінювання виробничої програми на її виконання;
формування збалансованого за ресурсами плану;
облік і порівняння фактичних і плановихобсягів випуску готової продукції;
оцінювання зведених потреб у матеріалах татрудозатратах на виробниче замовлення і план виробництва за структурними підрозділамита номенклатурою продукції.
3. Розрахунок планової собівартості:
розрахунок нормативних витрат на виробництвоза місцями їх виникнення;
розрахунок зведених витрат на виробництво;
розрахунок зведених кошторисів витрат зацехами і загалом по підприємству;
розрахунок нормативних калькуляцій собівартостівиробів і напівфабрикатів по підприємству і за цехами;
розрахунок планових цін виробів на підставіїхньої собівартості.
Модуль надає можливість формувати планвиробництва кількома способами: за сумою договорів на постачання продукції; засумою виробничих замовлень; за результатами попереднього року; на підставіплану на рік або квартал пропорційно кількості робочих днів у місяці; інтерактивно.Допустимі на підприємстві варіанти формування плану задаються в настройцімодуля.
Програмно реалізована можливість формувативиробничі замовлення та оцінювати обсяги виробництва переділів інапівфабрикатів за структурними підрозділами і розраховувати потреби всировині, матеріалах, покупних комплектуючих виробах, трудо-витратах для їхвиконання, здійснювати включення замовлень до виробничої програми. Виробничапрограма за структурними підрозділами (цехами, змінами, ланками, бригадами,робочими місцями) на місяць може формуватися або на підставі плану виробництва,або за сукупністю виробничих замовлень з урахуванням наявних на початок місяцязапасів сировини, заділів, напівфабрикатів.
Планова собівартість розраховується на основінорм затрат ресурсів (матеріальних, трудових, інструменту) на виготовленняпродукції (переділів, напівфабрикатів), планово-облікових або середніх замісяць відпускних цін на матеріали і ПКВ, тарифних ставок оплати працівиробничого персоналу, кошторисів накладних витрат за структурними підрозділамиі підприємством загалом, обсягів випуску продукції за виробничою програмою чифактичних обсягів випуску за місяць. Калькуляція собівартості може бутирозрахована на будь-який напівфабрикат (переділ) у технологічному ланцюжку зурахуванням собівартості запасів.
Витрати на обсяг випуску розраховуються заструктурними підрозділами, статтями калькуляції та економічними елементамивитрат. Калькуляція собівартості виробів розраховується за підрозділами істаттями калькуляції.
Модуль також дає змогу розрахувати фактичнівитрати за певний період за даними оперативного (управлінського) обліку увиробництві. При цьому забезпечується розв'язання таких задач:
формування виробничих звітів цехів про балансруху деталей і матеріалів за певний період, про обсяги випущеної продукції,затрати матеріалів на випуск продукції;
розрахунок цін у виробничих звітах за данимивідпуску матеріалів у виробництво з урахуванням залишків їх у попередньомуперіоді;
уведення звітів допоміжних служб підприємствапро витрати за звітний період і надані послуги підрозділам основноговиробництва;
розрахунок статей прямих витрат у собівартостівиробів на підставі виробничих звітів;
розподіл накладних витрат на продукціюпропорційно заданим базам розподілу (основній заробітній платі, сумі прямихвитрат ресурсів і т. ін);
аналіз відхилень між фактичною і плановоюсобівартістю.
/>Складмодуля ТЕП і його місце у виробничому контурі показано на рис. 2.
/>/>/>
Рис. 2. Склад модуля ТЕП і його місце увиробничому контурі
Функціонально модуль ТЕП охоплює: базу даних,яка входить до інтегрованої бази даних комплексу «Галактика»; сукупністьекранних форм для введення інформації; сукупність прикладних програм длярозв'язання економічних задач і отримання вихідних звітів; вбудовану довідковусистему й сервісні функції (текстовий редактор, калькулятор, драйвери настройкимонітора та принтера і т. ін). Доступ до зазначених ресурсів здійснюється черезменю (або за допомогою гарячих клавіш), яке зображено на рис. 3.
/>
Рис. 3. Структура меню верхнього рівня модуляТЕП
За допомогою цього меню визначаються функціїведення нормативно-довідкової інформації, планування виробництва, розрахункусобівартості виробів, ведення довідників (БД), загальносистемні сервісніфункції.
Нормативи. Цей пункт меню призначений дляредагування основних каталогів і нормативів. У разі його вибору на екраніз'являється випадаюче меню, структуру якого наведено на рис. 4.
Рис. 4.Структура меню Нормативи />
Планування. Цей пункт меню забезпечує доступдо функцій з планування товарного випуску продукції підприємства, які увипадаючому меню розподіляються на три частини: виробничі замовлення, планвипуску і робоча виробнича програма. За кожною з цих частин користувач маєможливість визначити склад, сформувати оцінку виробництва на замовлення,провести розрахунки, визначити матеріальні потреби і трудозатрати та отриматизвіти.
Структуру пункту меню Планування показано на рис.5.
Рис. 5. Структура меню Планування />/>/>/>/>/>
Собівартість. Цей пункт меню призначений длязабезпечення робіт з розрахунку витрат на виробництво, собівартості та ціни заодиницю продукції, складання калькуляцій за цехами і підприємством загалом.
Структуру цього пункту меню показано на Рис. 6.
/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>
Рис. 6. Структура меню Собівартість
Пункти Накладні витрати і Встановленняпараметрів статей забезпечують уведення даних і настроювання модуля длярозрахунків витрат, собівартості та цін на виріб. Інші пункти забезпечуютьвиконання розрахунків і формування звітів.
Довідники. Пункт меню Довідники (рис.7) призначенийдля початкового введення в ЕОМ класифікаторів і допоміжних таблиць та їхподальшого поповнення і коригування. Кожен пункт випадаючого меню відкриваєвідповідний інтерфейс, через який здійснюються заповнення і коригуваннякаталогів, класифікаторів, відомостей, різних списків тощо. Вказана інформаціяє основою для створення бази даних техніко-економічного планування.
/>
Рис.7. Структура меню Довідники
Список використаної літератури
1. Ананьєв О.М. Інформаційні системи і технології в комерційній діяльності[Текст]: підручник / О.М. Ананьєв, В.М. Білик, Я.А. Гончарук. — Львів: НовийСвіт-2000, 2006. — 584 с.
2. Антонов В.М. Фінансовий менеджмент: сучасні інформаційні технології [Текст]:навчальний посібник / В.М. Антонов, Г.К. Яловий; ред. В.М. Антонов; Мін-воосвіти і науки України, КНУ ім. Т.Г. Шевченка. — К.: ЦНЛ, 2005. — 432 с.
3. Гужва В.М. Інформаційні системи і технології на підприємствах [Текст]: навчальнийпосібник / В.М. Гужва; Мін-во освіти і науки України, КНЕУ. — К.: КНЕУ, 2001. — 400 с.
4. Гуржій А.М. Інформатика та інформаційні технології [Текст]: підручник /А.М. Гуржій, Н.І. Поворознюк, В.В. Самсонов. — Х.: Компанія СМІТ, 2003. — 352 с.
5. Информационные системы и технологии: приложения в экономике и управлении:Кн.6 [Текст]: учебное пособие / Мин-во образования и науки Украины, Донецкийнац. ун-т; ред. Ю.Г. Лысенко. — Донецк: Юго-Восток, 2004. — 377 с.
6. Інформаційні системи в менеджменті [Text]: підручник / В.О. Новак, Ю.Г. Симоненко,В.П. Бондар, В.В. Матвєєв. — К.: Каравела: Піча Ю.В., 2008. — 616 с.
7. Писаревська Т.А. Інформаційні системи в управлінні персоналом таекономіки праці [Текст]: навчально-методичний посібник для самост. вивч. дисц. /Т.А. Писаревська, О.В. Городній; Мін-во освіти і науки України, Київський нац. економічнийун-т ім. Вадима Гетьмана. — К.: КНЕУ, 2006. — 284 с.
8. Пономаренко Л.А. Електронна комерція [Текст]: підручник / Л.А. Пономаренко,В.О. Філатов; Мін-во освіти і науки України, Київський нац. торговельно-економ.ун-т. — К.: Київський нац. торг. — економ. ун-т, 2002. — 443 с.
9. Татарчук М.І. Корпоративні інформаційні системи [Текст]: навчальнийпосібник / М.І. Татарчук; Мін-во освіти і науки України, Київський нац. економічнийун-т. — К.: КНЕУ, 2005. — 291 с.