Зміст
Вступ
Розділ 1. Словотворчегніздо
1.1 Структурні ознаки словотворчогогнізда як дериваційної єдності
1.2 Способи деривації у словотвірномугнізді
1.3 Синхронічне та діахронічневивчення словотворчих гнізд
Розділ 2.Склад та будова словотворчого гнізда beauty у сонетах Шекспіра
2.1 Словотворче гніздо beauty ванглійській мові
2.2 Структура словотворчого гніздаbeauty у сонетарії Шекспіра
Висновки
Списоклітератури
Вступ
Перебуваючи впостійному русі мова, безперервно розвивається, вдосконалюється, маючи своєсьогодення, минуле і майбутнє. Збагачення словника — це один з найважливішихфакторів розвитку мови, свідчення його динамічного характеру. Лексика мовизнаходиться в стані безперервної зміни відповідно мовним законам. З розвиткомсуспільства з'являються нові предмети, явища та зникають старі.
Проблемавиникнення та вживання нових слів завжди цікавила лінгвістів, тому дослідженняутворення нових лексичних одиниць є актуальним завданням сучасногомовознавства.
Курсова роботаприсвячена вивченню словотворчого гнізда як базової одиниці словотвору, а самесловотворчого гнізда слова beauty у сонетах Шекспіра.
Не дивлячись набагату історію вивчення (В.В. Виноградов, Р.О. Винокур, Є.А. Земська, Є.С.Кубрякова, В.В. Лопатін, А.І. Мойсеїв, А.Н. Тихонов, І.С. Улуханов, М.Н.Янценецька та багато інших), словотворче гніздо залишається структурою, щорозглядається в різноманітних дослідженнях (історичних, семантичних,структурних). Лінгвістика, розглядаючи змістовну сторону мови, повернулась дорозгляду проблематики дослідження словотворчого гнізда як найвищої одиницісловотворення.
У курсовій роботівизначається, що таке словотворче гніздо, яку роль воно грає у словотворенні,яка його структура, в чому полягає проблема його вивчення.
Наголошуючи на«ієрархічності» побудови гнізд (за О. О. Земською), можна виділити безпосередніта опосередковані відносини лексем у словотворчому гнізді, повні (закриті) тане повні (відкриті) словотворчі ланцюжки, класифікація яких залежить від того,чи спроможній останній компонент ланцюжка утворювати нові слова. Длярозпізнання новоутворених слів важливим фактором є те, що існує не лишеморфологічний, але й семантичний спосіб словотворення.
Щодо вивченнясловотворчих гнізд у часі, то виділяють синхронію та діахронію, що допомагаєвивченню гнізда як у єдиному часовому просторі, так і шляхом зіставлення різнихепох.
Розглянувшисловотворче гніздо beauty усонетах Шекспіра, можна виділити декілька основних семантичних значень тафункцій слова beauty та його дериватів, які буливинайдені саме Шекспіром.
Для виконаннякурсової роботи були використані такі електронні словники як webster і colins.Вони надали інформацію щодо років виникнення дериватів слова beauty, їхпоходження та семантичного значення.
Об’єкт дослідження: словотворче гніздо beauty у сонетах Шекспіра.
Предмет дослідження: структура тасемантика словотворчого гнізда beauty у контексті сонетів Шекспіра.
Мета курсової роботи полягає увивченні семантичного простору словотвірного гнізда beauty у сонетах Шекспіра.
Новизна курсової роботи полягає втому, що було виконано аналіз семантичного простору словотвірного гнізда beauty у сонетах Шекспіра.
Практичназначимістьроботи визначається можливістю використовувати результати проведеногодослідження як для вирішення конкретних проблем в області словотворення, так іу вузівському викладанні — у загальному і спеціальному курсах лексикології ісловотвору, а також в теорії та практиці викладання іноземної мови.
РОЗДІЛ 1. СЛОВОТВОРЧЕ ГНІЗДО
1.1 Структурніознаки словотворчого гнізда як дериваційної єдності
Проблема вивченнясловотворчого складу мови за допомогою словотворчих гнізд є дуже актуальною насьогодні. Гніздовий підхід виявляє деякі характерні риси словотворчих систем,що притаманні мовам будь-якого строю, будь то синтетичного чи аналітичного. Завдякививченню словотворчих гнізд можна простежити шляхи творення нових слів [16, c. 60].
У XIX столітті М.Крушевський, говорячи про словотвір, назвав його «масою систем» і він маврацію, бо похідні слова формують так звані розгалужені системи, що ми йназиваємо словотворчими гніздами та рядами. Саме гнізда та ряди можутьвважитися базовими одиницями словотвору. Існує чимало визначень словотворчого гнізда. Одне із них булозапроваджене засновником теорії словотворчого гнізда О. М. Тихоновим. Вінвизначає гніздо як «упорядковану відносинами похідності сукупність слів, щохарактеризується спільністю кореня», таким чином визнаючи спільний корінькритерієм об’єднання усіх слів у певну систему.
О.О. Земськанаголошує саме на «ієрархічній» побудові гнізд, де обов’язково присутнє «базове слово», відякого утворюються нові для подальшого словотворення. Це характеризую словотвірне гніздояк складну упорядковану систему, що придадна для постійного утворення новихслів. Із цим виникає потреба враховувати синхронічний та діахронічний аспектсловотворення, адже словотворче гніздо – непостійна одиниця, яка маєвластивість змінюватись з часом. У процесі еволюції вона здатна як набуватинові форми слів, так і втрачати їх, або утворювати зовсім нові самостійнігнізда, що відокремлюються та продовжують свій розвиток. Враховуючи часовийфактор, Кубрякова та Соболева дають таке визначення словотворчому гнізду: це«сукупність однокореневих слів (з синхронної точки зору), ієрархічнопобудованих відносинами синхронної словотвірної похідності, як безпосередньої, такі опосередкованої» [13, c.106].
Наведене визначеннянаштовхує на розгляд безпосередніх та опосередкованих відносин лексем условотворчому гнізді. Беспосередні відносини характеризуються прямим зв’язкомпохідного слова із базовим, наприклад differ – different, також differ– diference. Тут видно, що похідні словаdifferent і diference безпосередньо утворюються від базового слова differ.Таким чином, їх можна назвати похідними лексемами першого порядку, а от похіднідругого порядку утворюються опосередковано, тобто на основі вже утворенихлексем першого порядку, наприклад: differnt – differently, differential, differentiate [13, c. 107].
У наведеномуприкладі словотвірного гнізда можна виокремити два словотвірних ланцюжків, якіза Селівановою є «рядом однокореневих слів, побудованих відповідно до їхньої послідовноїпохідності та мотивованості». Отже перший ланцюжок короткий, і складається лишез двох слів: differ– diference, далісловотворення не можливе. А другий ланцюжок виглядає так: differ – different- differently, differential, differentiate. Вивчення гнізд неможливе без розглядуїх ланцюжків. Словотвірний ланцюжок є найголовнішою складовою частиною гнізда,за Тихоновим він об’єднує усі «споріднені слова, послідовно зв’язані між собоювідносинами похідності та вмотивованості». Твірна основа, що здатна утворюватиінші основи може бути названа мотивуючою основою. Наприклад: гора –гірський; хліб – хлібний. Мотивуюча та мотивована основи утворюютьсловотвірну пару слів, а ряд послідовно вмотивованих основ складаютьсловотворчий ланцюжок. Можна сказати, що словотворчі ланцюжки – це рядипослідовно розміщених словотворчих пар [13, c. 108].
Існують повні,закриті та неповні, відкриті словотвірні ланцюжки. Ланцюжок вважаєтьсязакритим, якщо його кінцевий компонент не сприятиме подальшому утворенню рядупохідних слів, тобто якщо він є тупиковим (наприклад: courage – courageous– courageously).
Та якщо можливостікінцевого слова ланцюжка не вичерпані і словотворення ще може продовжуватись, утворюючи нові компоненти, то такийланцюжок називають відкритим. Наприклад, ланцюжок commerce – e-commerce має невичерпані словотворчіможливості. Такий словотвірний ланцюжок може розвиватися у декількохплоскостях, можна або продовжити вже існуючий ланцюжок commerce – commercial– commercionalism, додаючи префікс е — ,або формувати нові слова за допомогою інших афіксів.
Але не завжди тойланцюжок, що здається нам закінченим завжди буде таким. Враховуючи історичніпроцеси, треба сказати, що в деяких ланцюжках кінцеве нетвірне слово може статитвірним для наступної ланки ланцюжка. Дуже важливо враховувати розвитоксловотворчого ланцюжка у діахронії [12, c. 190].
Для словотворчихланцюжків характерною є ступенева будова, від найпростішого базового слова, донайскладнішого. Ланцюжок демонструє можливості лексичних одиниць утворюватись зпростіших слів та водночас слугувати основою для нового більш складногословотворення.
Отже словотвірнийланцюжок є найменшою одиницею словотвору і найважливішим компонентомсловотворчого гнізда. Саме ланцюжки, що мають спільну твірну основу утворюютьсловотвірне гніздо.
Керуючись усімаданими визначеннями словотвірного гнізда, можна виокремити деякі йогоособливості та ознаки, які відбивають його сутність та організацію:
· Упорядкованівідносини лексем у словотвірному гнізді;
· Спільністькореня всіх похідних лексем;
· Актуальні(синхронні ) зв’язки між похідними одиницями.
Ці ознакивказують на те, що вивчення словотвору без розгляду словотворчого гнізда, йогохарактеристики та компонентів не можливе. Словотворче гніздо уявляю собою єдинускладну нерозривну систему, де усе узгоджено та впорядковано [21, c.566].
1.2 Способидеривації у словотвірному гнізді
Проблема способівдеривації у словотворчому гнізді має велике значення для вивчення словотвірногогнізда і словотвору в цілому. Вона є найбільш дискусійною на сьогоднішньомуетапі розвитку теорії словотворення. Відштовхуючись від того, що існують мовидвох типів (аналітичного та синтетичного) можна розглянути такі способидеривації:
· Морфологічний
· Неморфологічний
Морфологічнеутворення слів має на увазі створення нових слів шляхом зміни форми ужеіснуючих за допомогою різноманітних афіксів. У словотвірному гнізді основнаструктурна функція афіксів полягає в конкретизації загального значення кореняслова на першому кроці словотворення; на другому і на всіх наступнихсловотворчих кроки афікси (суфікси, префікси та ін) відповідно конкретизуютьлексичне значення твірного слова. Саме такий спосіб деривації притаманнийросійській мові. Неморфологічні способи словотворення не відіграють великоїролі [15, c. 218].
Неморфологічнесловотворення відрізняється тим, що афікси не приймають участь у словотворенні,замість цього використовуються деривати іншої природи.
Донеморфологічних способів деривації можна віднести:
· Лексико-семантичний(спосіб, при якому нові лексичні одиниці виникають в результаті зміни семантикивже існуючих)
· Морфолого-синтаксичний(поява нових лексичних одиниць в результаті переходу слова одноголексико-граматичного класу в інший, або перехід до іншої частини мови)
· Лексико-синтаксичний(нові слова утворюються при злитті декількох слів)
В англійській мовіпереважає семантичний словотвір, до якого входять конверсія, абревіація,компресія [ 9, c. 20].
Отже різні затипологією мови притримуються і різних видів деривації. Але за Єнікєєвоюпитання про включення неморфологічних способів словотвору до словотворчих гніздвважається не вирішеним. Та вона вважає, що можна довести протилежне. А саме:як ми вже дізнались, характерними ознаками словотворчих гнізд є спільністькореня та ієрархічні відносини між компонентами. Якщо довести, що унеморфологічному словотворенні присутні саме ці характеристики, то їх можнавіднести до словотворчого гнізда [9, c. 21].
Так, семантичнідеривати створюються за допомогою модифікації вже існуючого слова, але прицьому форма слова залишається незмінною. Наприклад, зі слова flame(запалити, загорітися) було створене нове, таке саме за структурою, але інше засемантикою, що несе таке значення як «відправити електронною поштою злостивеповідомлення».
Абревіація передбачаєтрансформацію форми при збереженні змісту. Наприклад, абревіатура ISP– Internetservicesprovider(служба, що підключаєкомп’ютери до мережі Інтернет) являє собою еквівалент даного словосполучення.
Сутьфункціональної транспозиції або конверсії заключається в тому, що відбуваєтьсязміна належності слова до певної частини мови, і при цьому зміст слова,утвореного від базового, набуває щось нове. Наприклад, візьмемо слово a bike(мотоцикл), від нього було утворено дієслово tobike, що означає «скористатись мотоциклом».
Незважаючи на те,що все це – неморфологічні засоби словотворення, механізм творення слів ніяк невідрізняється від морфологічного. Нові лексеми також утворюються від вжеіснуючих та між ними існують відносини похідності. Отже гнізда та словотвірніланцюжки, що створенні одним із вищеперерахованих способів словотворення, маютьправо на те, щоб входити до складу словотвірних гнізд.
Але існує також ізмішаний спосіб словотворення, що є досить поширеним у сучасній англійськіймові, — спосіб комплексного словотворення. Така деривація характеризується тим,що у формуванні похідних слів приймає участь як морфологічне, так інеморфологічне словотворення. Наприклад візьмемо слово yuppy. У цьомусловіможна простежити такий вид неморфологічної деривації якабревіація, що утворилась від словосполучення young urban professional. А потім до цієї абревіації додалисуфікс –y, що як ми знаємо, є ознакою морфологічного словотворення [16, c.61].
Або наприкладіменник bridge-builder (миротворець) пішов від словосполучення tobuild a bridge(будуватиміст), зазнавши при цьому інверсії та отримавши суфікс –er.
З цього можназробити висновок, що випадки такого змішаного словотворення ще раз підкреслюютьрівноправність морфологічного та неморфологічного способів деривації.
Розглядаючи фунцкціїсловотворення у тексті, можна виділити такі як:
— Номінативна, коли мета похідного слова — датиім'я явищу або особі.
— Конструктивна, пов'язана з полегшенням процесупородження висловлювання; при цьому нерідко за допомогою одного словапередається зміст цілої синтаксичної одиниці.
— Компресивна,яка заключається в утворенні більш короткої, ніж первинна номінація, вторинноїномінативної одиниці.
— Експресивна,коли слово набуває особливої виразності [18, c. 5].
1.3Синхронічне та діахронічне вивчення словотворчих гнізд
Вивчаючи словотворчігнізда, дуже важливо враховувати процеси, які відбуваються з часом. Тому при розгляді гнізд требазгадати такі форми існування мовних явищ у часі як синхронія та діахронія. Відрізняютьсяці два поняття тим, що синхронія вивчає існуючі відносини лексем условотвірному гнізді, а діахронія – їх відносини у часовому дослідженні, вонавідбиває зміни мовних одиниць у ході історичного розвитку мови. У словотворідіахронію можна розглядати як процес творення нових слів, а синхронію якрезультат словотворчого процесу.
Синхронним підходом до словотвірних гнізд слід вважати мотивацію, бо вонапередбачає дослідження мовних систем, що існують у мові одночасно [15, c. 220].
Відносини мотиваціїміж твірними та похідними одиницями слова відіграють суттєву роль у дослідженнібудови словотвірного гнізда та ланцюжка. За Кияком вмотивованість похідниходиниць – це «результат цілеспрямованого словотвірного процесу, щовідзначається наявністю у лексичній одиниці, крім її непохідної кореневоїчастини, хоча б одного словотворчого форманта». Виходячи з цього визначення,якщо за словотворчий формант ми приймаємо не тільки афікси, але ї інші видидеривації, то вмотивованість має місце й у неморфологічному словотворенні.
Вивчаючи прикладивмотивованості за внутрішньою формою, розрізняють морфологічну та семантичнумотивації. У процесі формування складних слів роль відіграють саме семантичні,а не морфологічні відносини. Змінюється лише значення твірного слова, йогоформа залишається незмінною, морфологічна мотивація відсутня.
Та можна виділитище й третій вид мотивації – семантико-морфологічний. Різновидом його можнавважати абревіатури – скорочення, що мотивуються повною формою. Саме останнійтип мотивації здатен всебічно охарактеризувати всі аспекти словотворення, якструктурні, так і семантичні.
Сьогодні рядвчених вважає, що діахронічні та синхронічні засоби словотвору треба розділитита вивчати окремо. Опираючись на цю точку зору, можна виокремити лексико-семантичнийспосіб деривації як суто діахронічний. Але з цим можна не погодитись, тому щобудь яке словотворення – це процес, що націлений на якийсь результат, і ці двапоняття (синхронія, діахронія) не можна розглядати окремо при вивченнісловотвірного гнізда. За Соколовою «явище семантичної деривації можнарозглядати як результат попереднього процесу та як активний сучасний процес» [10, c. 20].
Утворення слів умові є процесом дуже рухливим, що ніколи не стоїть на місці, і ці зміни, щовідбуваються можна спостерігати лише невеликий проміжок часу, бо все ж таки условотворенні найважливішим є результат, а саме: поява нових лексем. Цеобґрунтовується тим, що одна з нагальних потреб людства – це потреба укомунікації.
За Володарською,діахронічний підхід дозволяє «краще розуміти сучасний стан мови, а також даватиобґрунтовану інтерпретацію лінгвістичних процесів у минулому і прогнозуватинапрям їхнього розвитку у майбутньому».
Словотвірнегніздо являє собою приклад як динамічності, так і синхронічності і є живоюрозгалуженою системою, яка завжди відкрита для поповнення новими дериватами.Тому його слід вивчати керуючись процесами синхронії та діахронії, нерозриваючи їх, бо ці два процеси є нерозривним циклічним продовженням одинодного [ 15, c. 219].
РОЗДІЛ 2. СКЛАДТА БУДОВА СЛОВОТВОРЧОГО ГНІЗДА BEAUTY У СОНЕТАХ ШЕКСПІРА
2.1Словотворче гніздо beauty в англійській мові
Розглянувшиособливості словотворчих гнізд, їх будову, складові та визначення, можнаперейти до розгляду конкретного словотворчого гнізда beauty. Зазирнувши дотаких електронних словарів як webster та colins, слово beauty та його похідніможна охарактеризувати так: Beauty входить до лексичного поля якісного сприйняття. Воно перш завсе означає якість або сукупність якостей людини або предмета, що несезадоволення відчуттям і сприяє духовному підйому та покращенню настрою. Щеодним семантичним значенням beauty є гарна людина або річ, особливо жінка.Також beauty вживається для характеристики чогось особливо витонченого,декоративного, високоякісного. Beauty датується кінцем 13 століття ( from Anglo-Norm. beute) [19, c. 51].
Ось так виглядає всучасній англійській мові словотвірне гніздо beauty:
– beautiful– beautifully– beautifulness
Beauty -beauteous – beau·te·ous·ly(adverb) – beau·te·ous·ness (noun)
— beautify– beautifier
— beautician
Словотворчегніздо beauty містить кілька словотворчих ланцюжків. Перший:
Beauty – beautiful– beautifully– beautifulness
Визначаючи уцьому ланцюжку відносини між Beauty та його дериватами, можна зазначити,що Beauty має безпосередні відносини зі словом beautiful, а з іншими компонентами гнізда –опосередковані відносини.
ДляBeautifulхарактерні такі лексичні значення:
— дуже хороша,гарна (кажучи про погоду)
((of weather)highly enjoyable)
Example:«What a beautiful day»
— той, що даєнайвищу інтелектуальну та естетичну насолоду
(delighting thesenses or exciting intellectual or emotional admiration)
Example: «Abeautiful child»
Щоб ширше охопитиусі семантичні можливості слова beautiful, треба згадати його синонімічні ряди:
aesthetic,aesthetically appealing, attractive, beauteous, bonny, comely, elegant, endowedwith beauty, exquisite, eye-filling, fair, fine, flowerlike, good-looking,graceful, gracile, handsome, heavy, lovely, pretty, pulchritudinous.
Другий словотвірний ланцюжок складається з такихкомпонентів:
Beauty -beauteous – beau·te·ous·ly(adverb) – beau·te·ous·ness (noun)
beauteous — (поет.) гарний, пречудовий, привабливий.
Syn: beautiful,handsome.
beauteous — прикметник. Датується 15 століттям (Etymology: Middle English, from beauteDate: 15th century. Зараз вживається фактично лише в поезії та замінюєтьсясловом beautiful.
Третійсловотворчий ланцюжок виглядає так:
Beauty– beautify – beautifier.
У безпосередніхвідносинах Beautyзнаходиться зі словом beautify ( to make beautiful or add beauty to), що означає«робити красивішим» ( датується 1526 роком), від якого вже пішло слово beautifier – програма тендітногоформатування.
І нарештічетвертий ланцюжок:
Beauty – beautician
Beautician– датується 1924 роком, означає«косметолог»
Таким чином,історичний розвиток словотворчого гнізда beauty впливає на утворення дериватівслова beauty як на семантичному, так і на морфологічному рівні.
2.2 Структурасловотворчого гнізда beauty у сонетарії Шекспіра
Епоха ВільямаШекспіра у мовному відношенні входить у період раннєновоанглійскої мови, щоохоплює другу половину XV століття і першу половину XVIII століття. Англійськамова цього періоду являє собою подальший і цілком закономірний розвиток системианглійської мови попереднього періоду.
У царинісловотворення слід зазначити значне наповнення словникового складу мови новимисловами, утвореними різними засобами словотворення, широко використовуються вцей період, а також широкий розвиток нового, досить продуктивного способуутворення нових слів: так званого кореневого способу словотворення, внаслідоквідмирання різних формотворчих елементів, характерних для тієї чи іншої частинимови.
Вагомий внесок условотворчі процеси англійської мови зробив саме Шекспір. Він поповниванглійську літературну мову новими незвичайними словами. Мова Шекспіра насичена неологізмами. Характерно також, що Шекспір використовує великукількість значень та відтінків слів.
Але чудово не те,що Шекспір ввів у свої твори багато нових слів. Чудово, що велика кількість їхвтрималося в англійській літературній мові. Причина не тільки у впливовості Шекспірівськоїсцени, і численності видання його творів, а й у самому підході Шекспіра дозадачі розширення словника. Торкаючи безліч сфер життя, Шекспір майже не чіпаєвузьких термінів, зрозумілих лише знавцям, а також не займає англійськідіалекти, так як писав він лише для лондонської публіки.
Однак багатствомови Шекспіра полягає не стільки в кількості слів, скільки у величезнійкількості значень і відтінків, у яких Шекспір вживає слово. Мова Шекспіра різковиділяється своїм семантичним багатством. Корінь цього багатства полягає втому, що Шекспір широко черпав значення і відтінки значень слів з народної мовисвоєї епохи. А в той час сучасна англійська літературна мова ще перебувала упроцесі становлення, і значення слів ще не були обмежені тлумаченням словників.
В англійськіймові одне слово може бути як іменником, так і прикметником і дієсловом. В цьомувідношенні особливо виділяється епоха Шекспіра. То був час, коли величезнійкількості слів були додані нові граматичні функції. Серед своїх сучасниківШекспір і тут стоїть на першому місці. Образність мови Шекспіра обумовлена, втому числі саме тим, що у нього слово особливо легко переходить з однієїграматичної категорії в іншу. Далі ми розглянемо уривки Шекспірівських сонет, вяких відбувається конверсія [ 20, c. 99].
Розглянувши усісонети Шекспіра, ми можемо виділити такі ланцюжки словотворчого гнізда beauty:
Beauty –beautiful
Beauty –beauteous
Порівнюючи зсучасним станом словотворчого гніздаbeauty, з його численнимидериватами, Шекспір не вживає у сонетах багато похідних слів від словаbeauty. Та їх унікальність полягає в тому, що варіацій значень beauty тайого похідних характеризується величезною кількістю.
Прочитавши сонетиШекспіра, ми можемо зазначити, що слово beauty та його похідні вживаються увіршах доволі часто.
Наприклад, упершому сонеті:
Fromfairest creatures we desire increase,
Thatthereby beauty's rose might never die,
But as theriper should by time decease,
His tenderheir might bear his memory:
У цьому прикладілексична одиниця, використана Шекспіром у цьому контексті, несе експресивнуфункцію, що допомагає створити на стільки яскравий образ як beauty'srose. У цьому контексті beauty бере на себе семантичнезначення так би мовити вічної молодості.
Отже за допомогоюсловотворення Шекспір створює нові образи. Заглибившись у творчість Шекспіра,можна дізнатись, що в цих сонетах він нібито переконує свого друга, що маєнеабияку красу, втілити її у своїх нащадків.
Таке ж самезначення beauty можна простежити у 2, 4, 5, 6, 7 сонетах та багато інших.Наприклад:
Сонет 2
When fortywinters shall beseige thy brow,
And digdeep trenches in thy beauty's field,
Thy youth'sproud livery, so gazed on now,
Will be atatter'd weed, of small worth held:
Then beingask'd where all thy beauty lies,
Where allthe treasure of thy lusty days,
To say,within thine own deep-sunken eyes,
Were anall-eating shame and thriftless praise.
How muchmore praise deserved thy beauty's use,
If thoucouldst answer «This fair child of mine
Shall summy count and make my old excuse,»
Proving hisbeauty by succession thine!
Сонет 4.
Unthriftyloveliness, why dost thou spend
Uponthyself thy beauty's legacy?
Nature'sbequest gives nothing but doth lend,
And beingfrank she lends to those are free.
Then,beauteous niggard, why dost thou abuse
Thebounteous largess given thee to give?
Profitlessusurer, why dost thou use
So great asum of sums, yet canst not live?
For havingtraffic with thyself alone,
Thou ofthyself thy sweet self dost deceive.
Then how,when nature calls thee to be gone,
Whatacceptable audit canst thou leave?
Thy unusedbeauty must be tomb'd with thee,
Which,used, lives th' executor to be.
Сонет 5
Fornever-resting time leads summer on
To hideouswinter and confounds him there;
Sapcheque'd with frost and lusty leaves quite gone,
Beautyo'ersnow'd and bareness every where:
Сонет 6
Then letnot winter's ragged hand deface
In thee thysummer, ere thou be distill'd:
Make sweetsome vial; treasure thou some place
Withbeauty's treasure, ere it be self-kill'd.
Сонет 7
Yet mortallooks adore his beauty still,
Attendingon his golden pilgrimage;
В 4 сонетіШекспір конвертує слово beauty у прикметник beauteous, що має те сама значення, що й beautiful.Тут Шекспір застосовує гру слів, такий собі каламбур beauteousniggard.
Then,beauteous niggard, why dost thou abuse
Thebounteous largess given thee to give?
Profitlessusurer, why dost thou use
So great asum of sums, yet canst not live?
Таке ж самезначення beauty можна простежити у цьому уривку:
Then, werenot summer's distillation left,
A liquidprisoner pent in walls of glass,
Beauty's effectwith beauty were bereft,
Nor it norno remembrance what it was:
У цих строкахШекспір використовує повтор: Beauty's effect with beauty were bereft. У цьому випадку лексема beauty використовується, щобпоказати швидкоплинність краси, те, що вона не вічна. Він створює це задопомогою гри слів. Під фразою with beautyШекспір розуміє «з легкістю». І знову beauty отримує у Шекспіра новий відтінок значення.
Savethatmysoul'simaginarysight
Presentsthy shadow to my sightless view,
Which, likea jewel hung in ghastly night,
Makes blacknight beauteous and her old face new.
У цих рядках beautiousотримує інше семантичне значення «пречудовий», «відмінний». Так само як ітут:
Why didstthou promise such a beauteous day,
And make metravel forth without my cloak,
To let baseclouds o'ertake me in my way,
Hiding thybravery in their rotten smoke?
Those pettywrongs that liberty commits,
When I amsometime absent from thy heart,
Thy beautyand thy years full well befits,
For stilltemptation follows where thou art.
У 41 сонетіШекспір вживає слово beauty для узагальнення образу, де мається на увазі«зовнішній вигляд» герою. Тобто beauty набуває у Шекспіра новогозначення, «зовнішність».
Також, говорячипро зовнішній вигляд, Шекспір вживає слово beauty у 77 сонеті:
Thy glasswill show thee how thy beauties wear,
Thy dialhow thy precious minutes waste;
У 54 сонеті Шекспір застосовує іменник beauty і відразу ж конвертує його уприкметник beauteous, що також створює гру слів:
O, how muchmore doth beauty beauteous seem
By thatsweet ornament which truth doth give!
Завдякиповторенню та конверсійному словотворенню у цьому відривку Шекспір доноситьдумку, що краса не справжня без правди. В даному випадку словотворення виконуєконструктивну функцію, допомагаючи точніше та яскравіше донести зміствисловлювання.
Розглядаючи 106сонет, можна підмітити такі особливості вживання слова beauty та йогодеривату beautiful:
When in thechronicle of wasted time
I seedescriptions of the fairest wights,
And beautymaking beautiful old rhyme
In praiseof ladies dead and lovely knights,
У цьому прикладі повторенняAndbeautymakingbeautifuloldrhyme основано на використанніоднорідних членів речення, що робить зрозумілим зміст вірша, виходячи зконтексту.
У 95 сонеті Шекспір також вживає слово beauty:
How sweetand lovely dost thou make the shame
Which, likea canker in the fragrant rose,
Doth spotthe beauty of thy budding name!
O, in whatsweets dost thou thy sins enclose!
Тут можнапобачити, що beauty забарвлено новим значенням, а саме «чистота»,«правдивість». З контексту видно, що тут автор говорить про незаплямоване ім’я.
Простежившивживання словотвірного гнізда beauty, тобто його похідні, можна сказати, щовоно вживається У Шекспіра дуже часто та несе дуже різноманітні значення.Найчастіше ці слова емоційно забарвлені та виконують експресивну функцію. ЧастоШекспір конвертує слова, використовуючи контекст для розуміння змістувисловлювання.
Та як правилоновостворене слово близьке по значенню іншим словам, вже існуючим, воно набуваєлише семантичного забарвлення.
Як ми моглипомітити, Шекспір вживає слово beauty та його похідні як у звичному для насзначенні, так і зовсім новому. Новим смислом, що отримало слово beauty, вонозавдячує Шекспіру. Він зробив величезний внесок у словотворення в англійськіймові, особливо у сфері семантичного (не морфологічного) словотвіру. Шекспір ідосі залишається одним із найкращих майстрів словотворення [14, c. 80].
ВИСНОВКИ
Одним із важливихаспектів вивчення мови, її організацію, становлення та розвиток протягомісторії є вивчення словотворчості. Вона є відображенням особливостей мислення,спробою людини висловити різноманіття світу, безмежну непізнаність світобудови.З плином часу активність словотворчого процесу знижується, але словотворчістьзберігає свою актуальність і в сучасній літературі. У чому ж полягає життєвістьцього явища, які причини словотворчості, особливості створення тафункціонування новоутворень? Відповісти на ці та багато інших питань намагалисябагато вчених, аналізуючи різні новоутворення.
Англійська мовадуже відкрита для нових слів, вона постійно оновлюється, поповнюючи свійсловниковий склад. Словотворення в сучасній англійській мові і зараз дужеактивне, та батьком творення нових слів, їх відтінків та значень все ж таки вважаєтьсяШекспір. Дивовижно, що велика кількість їх втрималося в англійськійлітературній мові. Причина не тільки у впливовості Шекспірівської сцени, ічисленності видання його творів, а й у самому підході Шекспіра до задачірозширення словника. Торкаючи безліч сфер життя, Шекспір майже не чіпає вузькихтермінів, зрозумілих лише знавцям, а також не займає англійські діалекти, такяк писав він лише для лондонської публіки.
На прикладісловотворчого гнізда beauty у сонетах Шекспіра можна розглянути та відкрити длясебе велику кількість нових семантичних відтінків beauty та його дериватів.Широковідоме значення Beauty (краса) отримує у Шекспіра такі значення:«молодість», «свіжість», «незайманість», «чистота», «правдивість», «легкість».
А слова beautiful, beauteous окрім звичного нам «красивий» означають «пречудовий», «відмінний»
Дуже частозначення цих новоутворень важко зрозуміти, тому їх треба сприймати, опираючисьна контекст сонетів.
Не зважаючи нате, що морфологічних дериватів слова beauty не так вже й багато у сонетахШекспіра (лише beautifulі beauteous), семантичне поле цих слівнастільки широке та багатогранне, що морфологічне словотворення не зрівняєтьсяз новоутвореннями Шекспіра за числом відтінків та значень.
СПИСОКЛІТЕРАТУРИ
1. Аверьянова А.Д.Как рождаются слова. — М.: Наука, 1979. – 71 с.
2. АликаеваГ.В. Единицы деривационного уровня, состоящие из словообразовательных гнезд и словообразовательныхрядов / Г.В. Аликаева // Филологические науки. – 1999. — №1. – С. 35–40.
3. Ахманова О.С.Словарь лингвистических терминов. — М.: Советская єнциклоакдия, 1966. – 607с.
4. Бацевич Ф.С. Процесс неологизации и его влияние на системные отношения в лексике//Русский язык в школе. –1981. – № 3. – С. 87–91.
5. БортничукЕ.Н. Словообразование в современном английском языке: [Уч. пособ. для ин-тов и фак. ин. яз.] / Е.Н.Бортничук, И.В. Васильченко, Л.П.Пастушенко; [под. ред. Ю. А. Жлуктенко]. – К.: Изд. При Киев. гос. ун-те, 1988. – 261, [2], с.
6. Волков С.С.,Селько Е.В. Неологизмы и внутренние стимулы языкового развития // Новые слова исловари новых слов. — Л.: Наука, 1983. – С. 101–120.
7. Габинская О.А.Типология причин словотворчества. – Воронеж:Изд-во Воронежского университета, 1981. – 152 с.
8. Гак В.Г. Новыеслова и словари новых слов. — Л.: Наука, 1983. – С. 15 –29.
9. Дергаусова О.В.Системные связи словообразовательных гнезд синонимических рядов глаголов речи всовременном английском и русском языках / О.В. Дергаусова // Проблемысопоставительного изучения английского, французского и русского языков. –Ростов-на-Дону, 1984. – С. 19–29.
10. Дергаусова О.В. Структурно-семанические особенности производных в отглагольных словообразовательных гнездах // Контекст как условие реализации значений языковой единицы. – Ростов-на-Дону, 1986. – С. 127–132.
11. Дорский С.Л. Словообразованиеотвлеченных имен существительных в древнеанглийском языке. – Минск: Изд-во БГУ,1960. – 162 с.
12. Єнікєєва С.М. Архітектоникасловотвору як синергетичної системи (на матеріалі сучасної англ. мови) // Нова філологія. – 2007. — №27. –С. 190–198.
13. Єнікєєва С.М. Системність ірозвиток словотвору сучасної англійської мови: моногр. – Запоріжжя: ЗНУ, 2006.– 302 с.
14. Каращук П.М. Словообразованиеанглийского язика: [Уч. пособ. для вузов по спец. «Романо-герм. яз. и литература»]. – М.: «Высш. шк.», 1977. – 303 с.
15. Колесова Л.О. Словотвір в англійській мові: історична ретроспектива /Колесова Л.О // Нова філологія. – З., 2009. — №34. – С. 217–221.
16. Кузнецова О.А. Типологическиеособенности отыменных словообразовательных гнезд (на материале современногоанглийского языка) // Словообразование и его место в курсе обученияиностранному языку. – Владивосток, 1983. – С. 58–64.
17. Проблемы общего и германскогоязыкознания: Сб. статей / [редкол.: Э.М. Медникова и др.]. – М.: Изд-во МГУ,1978. – 184 с.
18. Семерикова З.В. Семантическиемеханизмы в ядре и переферии словообразовательного гнезда // Семантические механизмы в системелексической номинации и в актах коммуникации. – М.: МГИИЯ, 1989… – С. 4–9.
19. Тюрина Н.С. О системности всловообразовательных гнездах с исходными «sweet» и «bitter». //Межвузовский сборник «Системное описание лексики германских языков». – 1981. –Вып.4. – С. 51–58.
20. Царев П.В. Продуктивное именноесловообразование в современном английском языке. – М.: МГУ, 1984. – 225 с.
21. Aikhenvald A.Y. Versatilecases // Journal of Linguistics. – 2008. – №3. – P. 565–603.
22. Ryashchina M. Somenovelties in English word-formation // English. – 2001. — №25. – P. 12.
23. World English. A study of itsdevelopment.– Clevedon a. o.: Multilingual matters, — 2002. – XIII. – 215p. – (Bilingualeducation and bilingualism; 34).