Становлення професійних бухгалтерських організацій

4

Реферат

з дисципліни:

“Історія бухгалтерського обліку"

На тему: „Становлення професійних бухгалтерських організацій"

Зміст

• Вступ
• • 1. Становлення професійних організацій в зарубіжних країнах
  • 2. Становлення професійних бухгалтерських організацій в Росії і колишньому Радянському Союзі
  • 3. Стан професійних бухгалтерських організацій в незалежній Україні
  • 4. Міжнародні професійні організації
  • Список використаної літератури
  • Додатки

Вступ

Для підвищення престижу і авторитету своєї професії люди ще з давніх-давен створювали обєднання, метою яких був обмін досвідом, навчання майбутніх спеціалістів, захист "власної справи" від авантюристів, а також реалізація своїх прав і покращання матеріальних умов праці. Високі вимоги до професії, підвищення відповідальності за наслідки, які спричинила подана інформація та необхідність її уніфікації, виступили ще одним важливим мотивом при створенні професійних обєднань.

Слід відмітити, що час виникнення професійних інститутів та обєднань бухгалтерів в різних країнах співпадає в більшості випадків з сильним розвитком торгівлі тієї чи іншої держави, внаслідок розширення з різних причин географічного положення даної держави.

Перше професійне обєднання - Collegio dei Raxonati - було створене в 1581 р. в італійському місці Венеція. В тому ж столітті рахівниками м. Мілан було створено товариство, метою діяльності якого стало встановлення єдиного тарифу заробітної плати для осіб облікової професії. Це було великим досягненням, адже рахівникам не встановлювали заробітну плату: вони самостійно визначали її розмір.

Наукові організації, що займались теорією і практикою обліку, вперше виникли в Італії. Академічні товариства, зокрема, італійські, були тими науковими центрами, де відшліфовувались окремі ідеї теорії і практики рахівництва, набували завершеної форми і кінцевого вираження окремі вчення теоретичного рахівництва.

На XIX ст. - період, протягом якого рахівництво набуло завершеної наукової розробки, що стала результатом праць окремих авторів і колективної праці тих чи інших організацій, які займались вирішенням теоретичних та практичних проблем рахівництва, - припадає період пожвавлення діяльності професійних організацій.1І-го липня 1813р. Приватне товариство болонських рахівників було перетворено на Болонську Академію любителів облікових знань, яка проіснувала до 1860 p., а згодом була перетворена на офіційну Академію рахівників. В 1869 р. подібна Академія була заснована в Мілані, в 1879 р. - у Флоренції, в 1885 р. - у Римі, в 1886 р. - у Комо, в 1894 р. - в Турині.

Робота окремих організацій, які здійснили значний внесок в розвиток теорії і практики бухгалтерської науки, була досить цікавою.

1. Становлення професійних організацій в зарубіжних країнах

Австралія.

В Австралії iснують дві професійні бухгалтерські організації: інститут присяжних бухгалтерів Австралії (ІСАА) і Австралійське товариство дипломованих бухгалтерів-практиків (ASCPA). Чac від часу ці дві провідні австралійські бухгалтерські організації робили спроби обєднатись, але безуспішно. Щоб уникнути ситуації створення суперечливих стандартів, в 1964 р. вони створили Австралійський фонд науково-дослідних робіт з питань бухгалтерського обліку (AARF) (далі - Австралійський фонд) і почали разом фінансувати розробку стандартів для регулювання бухгалтерського обліку.

На Австралійський фонд покладались наступні функції:

* розробка проектів стандартів;

* зясування громадської думки з приводу їх впровадження;

* внесення змін і поступового доведення їх до затвердження в якості стандартів бухгалтерського обліку.

На початку 80-х років XX ст. стало очевидним, що бухгалтерам не вистачає дієвих механізмів, які б примусили фірми виконувати вимоги щодо розкриття фактів та причин значного відхилення від стандартів.

В результаті бухгалтери звернулися до уряду з вимогами надалі обліковим стандартам силу закону. Уряд погодився, але перед тим висловив бажання впевнитись, що при цьому будуть повністю дотримані громадські інтереси. В 1984 р. було організовано Спостережну раду з розробки стандартів 6yxгалтерсьлого обліку (ASRB), на яку покладались контрольні функції.

З появою Спостережної рада з розробки стандартів бухгалтерського обліку Австралія вступила у фазу подвійного регулювання облікових стандартів: професійного і законодавчого.

В 1989 р. обидві організації обєдналися. З цього моменту Австралійський фонд науково-дослідних робіт з витань бухгалтерського обліку (AARF) в новому складі отримав право встановлювати стандарти під контролем Ради з девяти осіб, що призначалися урядом (чотири місця були зарезервовані для бухгалтерських організацій). Функція контролю спеціально не виділялась, а Інститут присяжних бухгалтерів Австралії і Австралійське товариство дипломованих бухгалтерів практиків позбавлялись права вето. Цікаво, що в структурі створеного органу знайшли відображення деякі пропозиції британського комітету Дірінга.

В 1996 р. Спостережну раду з розробки стандартів бухгалтерського обліку було перетворено на Австралійську раду з розробки стандартів бухгалтерського обліку (AASB), яка стала основним органом з розробки стандартів в Австралії.

В 1991 р. Австралійська рада з розробки стандартів бухгалтерського

обліку створила нову незалежну структуру встановлення стандартів.

Відповідно були затверджені:

Австралійський фонд зі стандартів бухгалтерського обліку (AASF), незалежний від бухгалтерів, бізнесових кіл і уряду, фінансується з широкого кола Джерел;

в рамках Фонду - єдина національна Рада зі стандартів бухгалтерського обліку (ASB), що утворилась в результаті злиття AASB і громадського відділу AARF.

На Австралійську раду з розробки стандартів бухгалтерського обліку покладені наступні функції:

розробка концептуальної основи, що не має сили облікового стандарту, але використовується з метою оцінки запропонованих облікових стандартів;

розгляд запропонованих стандартів бухгалтерського обліку;

фінансування або проведення своїми силами розробки можливих облікових стандартів;

виявлення у випадку необхідності суспільної думки щодо потреби вносити зміни у запропоновані стандарти;

коригування за формою і змістом запропонованих стандартів бухгалтерського обліку. .

Управління всією системою регулювання компанією і цінними паперами знаходиться в компетенції Австралійської комісії з цінних паперів (ASC). Відповідно стандарти, що затверджуються Австралійською радою з розробки стандартів бухгалтерського обліку, вводяться в дію даною комісією з цінних паперів. Австралійська комісія з цінних паперів може притягнути до відповідальності компанії, які не виконують затверджені норми.

Австро-Угорська імперія.

У Австрії та Німеччині, що наприкінці XIX ст. входили до складу Австро-Угорської імперії, правильно оформлені торгові книги, як і в інших державах, виступали незаперечним доказом розрахунків, що на них ґрунтувалися. Надаючи цим книгам такого великого значення при розгляді торговельних справ, законодавство цих країн не забуло і про осіб, яким воно могло б довірити перевірку та пояснення записів, що в них знаходилися. Такими тлумачами купецьких книг виступили присяжні ревізори торговельних книг, які носили назву Bucherrevisoren. Контингент цих осіб складався з досвідчених бухгалтерів та викладачів рахівництва, затверджених в своєму званні судом після подання старшини купецтва або торгових камер.

Присяжні ревізори не служили у приватних або громадських установах: вони були судовими чинами, відповідальними лише перед законом.

У Австрії рахівництво здавна було предметом університетського викладання. Австро-угорські та німецькі бухгалтери відігравали у своїх країнах не меншу роль, ніж їх колеги у Великобританії. Бухгалтери великих торговельних підприємств зазвичай мали добру освіту. У більшості випадків вони закінчували спеціальний навчальний заклад або пройшли не менше б класів гімназії або реального училища та володіли, крім рідної, якою-небудь іноземною мовою. Відсутність у Великобританії та Німеччині особливого інституту бухгалтерів пояснювалася наявністю цілого ряду різних спілок та ферейнів, які переслідували однорідні з названим інститутом цілі - зростання морального та розумового розвитку своїх членів. Крім того, в Австро-Угорщині, як і у Франції, з 14 травня 1870 р. рахівництво отримали змогу викладати лише особи, які склали спеціальний іспит в комісіях, призначених урядом.

Великобританія.

У Великобританії професія бухгалтера виникла в Единбурзі у 1853 р. з утворенням Спілки бухгалтерів Единбургу (Society of Accountants in Edinburg) зареєстрованої в жовтні 1854 p. Незабаром аналогічна організація зявилась в Глазго - Інститут бухгалтерів і актуаріїв Глазго (The Institute of Accountants and Actuaries in Glasgow), зареєстрований в травні 1855 p.; згодом - в Лондоні (1870), в Ліверпулі (1871), в Манчестері. У XIX ст. Великобританії професія рахівників як службового персоналу нормована не була, натомість широкий розвиток отримала професія публічних рахівників.

Хронологію створення професійних організацій у Великобританії представлено в таблиці 1.

На початку XX ст. стан бухгалтерського обліку різко відрізнявся від того, що склався до теперішнього часу, зокрема, щодо його організаційно-правової структури. Хоча професійні організації бухгалтерів вже існували, в Великобританії (як і в СЩА) вони були не чисельні та невпливові.

Таблиця 1. Професійні організації Великобританії

На початку XX ст. у Великобританії не було теоретиків в сфері обліку і як предмет в університетах його не викладали.

Щоб стати членом професійної бухгалтерської організації Великобританії, потрібно було протягом тривалого часу навчатися у професійного бухгалтера (члена організації) та скласти іспити зі спеціальності. Існують певні докази, що протягом ряду років саме система освіти гальмувала розвиток бухгалтерського обліку у Великобританії.

На сучасному етапі у Великобританії існують шість бухгалтерських організацій: .

Інститут присяжних бухгалтерів Англії та Уельсу (ICAEW);

Інститут присяжних бухгалтерів Шотландії (ICAS);

Інститут присяжних бухгалтерів Ірландії (ІСАІ);

Асоціація присяжних бухгалтерів Великобританії (АССА);

Інститут присяжних бухгалтерів з управлінського обліку (СІМА);

Інститут присяжних бухгалтерів державних фінансових організацій (CIPFA).

На сьогоднішній день Міністерством торгівлі Великобританії аудиторами визнаються тільки члени перших чотирьох бухгалтерських організацій.

В травні 1974 р. був заснований Консультативний комітет бухгалтерських організацій (ССАВ), в який увійшли всі шість вищеназваних організацій, і якому став підзвітний Комітет з бухгалтерських стандартів (далі - КБС).

В 1989 р. у Великобританії був прийнятий черговий Закон про компанії, в якому вперше зявилася згадка про стандарти бухгалтерського обліку. Міністерству торгівлі і промисловості було надано право визначати джерело останніх. Закон також вимагав, щоб директори великих компаній зазначали в примітках до фінансової звітності, чи була остання підготовлена з дотриманням "відповідних стандартів бухгалтерського обліку", зі зясуванням випадків і причин, суттєвого відхиленню від стандартів. Закон уповноважив Міністерство торгівлі порушувати справи в суді, вимагаючи перегляду звітності, яка достовірно і добросовісно не відображає стан справ компаній. Компанії, в фінансовій звітності яких зафіксовано суттєві відхилення від відповідних облікових стандартів, самостійно несуть тягар доказів того, що їх звіти відображають реальний стан справ.

КБС підпорядковувався Консультативному комітету шести організацій і складався з 21 члена, що представляли як бухгалтерську професію, так і промисловість та торгівлю. Цим комітетом було визначено процедуру розробки облікових стандартів, яка брала до уваги думки всіх зацікавлених сторін. За час свого існування комітетом було видано більше 20 Положень зі стандартної облікової практики, які були обовязковими до виконання і стосувалися найважливіших питань бухгалтерського обліку, наприклад, розкриття облікової політики обліку зносу витрат на науково-дослідній роботі тощо, і 17 Положень про рекомендовану практику, які не були обовязковими для виконання і торкались окремих специфічних питань чи проблем в певній галузі.

Однак, на початку 90-х років XX ст. Діяльність комітету почала критикуватись, оскільки він не міг досить швидко реагувати на виникаючі проблеми, його члени працювали не на постійній основі, багато фундаментальних питань вирішено не було. Тому в серпні 1990 р. його було ліквідовано і створено замість нього нову незалежну організацію - Рада зі стандартів бухгалтерського обліку (далі - РСБО), яка є частиною цілої структури, що регулює розробку облікових стандартів у Великобританії.

В складі РСБО також було створено Надзвичайну робочу групу, яка вирішує невідкладні питання, що не підпадають під ведення РОС. Рада зі стандартів бухгалтерського обліку діє під наглядом Ради з фінансової звітності, яка забезпечує її фінансування, а також виступає в ролі вищого етапу, що визначає політику, вказуючи РСБО орієнтири в пріоритетах та здійсненні керівництва робочими програмами.

Канада.

В Канаді нормативні положення про методи бухгалтерського обліку встановлюються бухгалтерськими спілками. В кожній з десяти провінцій існує власний інститут присяжних бухгалтерів; члени цих інститутів складають Канадський інститут присяжних бухгалтерів (СІСА) - провідну організацію на рівні Співдружності.

У 1973 р. Канадським інститутом присяжних бухгалтерів на заміну Комітету з досліджень в сфері бухгалтерського обліку було створено Комітет Зі стандартів бухгалтерського обліку. Вій і став постійним комітетом Канадського інституту присяжних бухгалтерів.

У 1981 р. згідно з Заколоти про комерційні організації Канади було організовано Управління зі стандартів бухгалтерського обліку Канади (ASAC) (далі - УСБО Канади), яке фінансувалось Асоціацією присяжних головних бухгалтерів Канади. У 1987 р. УСБО Канади випустило в світ Концептуальну основу бухгалтерського обліку. Таким чином, пропонуючи альтернативний механізм встановлення стандартів, УСБО Канади перетворилось на конкурента Комітету зі стандартів бухгалтерського обліку.

Наприкінці 80-х років XX ст. Комітет зі стандартів бухгалтерського обліку виявився нездатним ефективно вирішувати нові облікові проблеми, що поставило під загрозу життєздатність Комітету в довгостроковій перспективі.

У жовтні 1991 р. Комітет зі стандартів бухгалтерського обліку був перетворений на Раду зі стандартів бухгалтерського обліку (ASB), що складалась з пятнадцяти членів (тринадцяти добровольців, які мали право голосу, та двох штатних співробітників без права голосу). Однак, Канадський інститут присяжних бухгалтерів продовжував впливати на діяльність Ради зі стандартів бухгалтерського обліку.

Комісії з цінних паперів різних провінцій вимагають від компаній, що здійснюють діяльність у цих провінціях, виконання положень Канадського інституту присяжних бухгалтерів. Більше того, Комітет з бухгалтерських стандартів, як і його попередник - Комітет зі стандартів бухгалтерського обліку, отримав підтримку урядових органів Співдружності та провінцій, а також промислових кіл Канади. Це також сприяло впровадженню його положень на практиці.

Нова Зеландія.

На сьогоднішній день в Новій Зеландії існує єдина національна професійна бухгалтерська організація - Товариство бухгалтерів Нової Зеландії (NZSA) (далі - ТБНЗ), заснована Актом Парламенту у 1958 р.

В 1958-1965 роках ТБНЗ майже дослівно виконувало вказівки Англійського інституту і лише після 1965 р, почався розвиток новозеландських стандартів. В них ще був помітний сильний вплив зарубіжних ідей, зокрема британських та американських. Розробку обовязкових для дотримання стандартів ТБНЗ вперше почало в 1974 р.

В жовтні 1988 р. було сформовано Міністерський комітет з розслідування, до завдань якого входило вивчення правових аспектів та практики фондового ринку, а також підготовка вказівок по змінах, необхідних для справедливого та ефективного функціонування ринку.

В травні 1991 р. ТБНЗ, Новозеландська фондова біржа та Комісія з цінних паперів склали спільне звернення до міністра юстиції, в якому серед інших питань рекомендували створити незалежну Раду зі стандартів бухгалтерського обліку. Наприкінці 1991 р. парламенту Нової Зеландії був представлений документ щодо фінансової звітності, до якого увійшли багато запропонованих раніше вказівок. В лютому 1992 р. Товариство бухгалтерів Нової Зеландії випустило проект концептуальної основи фінансової звітності в Новій Зеландії, який включав сім розділів.

До листопада 1992р. за розробку облікових стандартів відповідала Рада з досліджень в сфері бухгалтерського обліку та стандартів ТБНЗ (ARSB NZSA), яка складалась з дванадцяти членів ТБНЗ. .

В листопаді 1992 р. Раду з досліджень в галузі бухгалтерського обліку та стандартів було скасовано і створено дві нові організації: Рада зі стандартів фінансової звітності (FRSB) та Рада з облікової практики (РРВ).

На Раду зі стандартів фінансової звітності була покладена відповідальність за:

підготовку стандартів фінансової звітності;

публікацію тлумачень таких стандартів;

проведення науково-дослідної роботи з питань подання фінансової звітності;

консультації з іншими сторонами, які мають до них відношення.

В межах Ради зі стандартів фінансової звітності функціонують чотири комітети: два - з надання фінансової звітності, один - з обліку у видобувній промисловості і сільському господарстві та комітет, який призначає стипендії по дисертаційних проектах.

До обовязків Ради з облікової практики входить публікація стандартів і інструкцій (вказівок) з бухгалтерської справи.

США.

В кінці XIX ст. за досвідом британських інститутів і за безпосередньої участі британських бухгалтерів професійні бухгалтерські організації почали створюватись і в США. Першою організацією в країні стала Американська асоціація громадських бухгалтерів (ААРА), зареєстрована в 1887 р. за законом штату Нью-Йорк, який регламентував професію бухгалтера і використання звання Присяжного бухгалтера (Certified Public Accountant). Пізніше така практика почала розповсюджуватись і в інших штатах.

У 1882 р. було засновано Інститут бухгалтерів та рахівників (ІАВ); у 1886 р. - Американську асоціацію громадських бухгалтерів, яка в 19 І 7 р. була реформована на Американський інститут присяжних бухгалтерів, що й сьогодні залишається провідною професійною недержавною організацією США в сфері обліку. Згодом американські організації зайняли панівну позицію в світовій обліковій практиці.

В таблиці 1 додатку А представлено основні етапи створення професійних організацій США та їх вплив на розвиток бухгалтерського обліку.

Франція.

В кінці XIX ст. в країні призначення інституту бухгалтерів виконували спеціальні палати рахівників, які існували в Парижі, Ліоні та деяких інших містах. Крім. того, окрім різних бухгалтерських корпорацій та вчених товариств, що влаштовували курси з рахівництва, в 1881 р. в Парижі було засновано академічне товариство рахівників, яке очолювали відомих представників фінансового та адміністративного світу, воно влаштовувало відповідні іспити, і тим, хто їх склав, видає відповідні дипломи на звання рахівника. Часто на зборах членів Академії виступали такі відомі вчені-обліковці як Н. дАнастасіо, Ф. Вілла, А. Торнциг та ін. Деякі ідеї набували чіткого вираження і в подальшому були покладені в основу теорій окремих авторів (Н. дАнастасіо, Ф. Марчі, Ф. Вілла та ін.). У 1893 р. право викладати рахівництво було надано лише особам, що склали іспит спеціальній урядовій комісії за певною програмою.

У Франції академічні організації зявились пізніше ніж в Італії або Великобританії. Робота наукових товариств була досить плідною. Проте Академії обліковців можна назвати закритими організаціями, так як вони були доступними тільки для своїх членів.

Не зважаючи на те що кожна Академія по можливості співпрацювала з іншими, розвиток облікової думки вимагав ширшого обміну позиціями, дискусій між працівниками обліку, теоретиками і практиками. Це викликало необхідність проведення періодичних зїздів і конгресів бухгалтерів.

Перший такий Конгрес був скликаний у 1879 р. в Римі. Після цього подібні конгреси були організовані в багатьох містах Франції і Італії: Парижі (1880), Флоренції (1884), Мілані (1888), Болоньї (1890), Генуї (1893), Римі (1896), Венеції (1904), Болоньї (1906), Марселі (1906), Ліоні (1908), Генуї (1910), Римі (1912). Роль і значення конгресів зросли настільки, що вони стали методом і засобом розробки рахівництва в міжнародному - масштабі, тоді як Академії були переважно національними органами з розробки теоретичних і практичних питань рахівництва. Таким чином, проведення конгресів є свідченням того, що проблеми рахівництва вже не виступали предметом уваги і турбот вчених лише окремих крага, вони вимагали міжнародного обміну інформацією і співробітництва вчених багатьох держав.

2. Становлення професійних бухгалтерських організацій в Росії і колишньому Радянському Союзі

В Росії першим бухгалтерським обєднанням можна вважати створену в м. Санкт-Петербург у 1887 р. "Артель счетоводов".

В кінці XIX ст. стало цілком очевидним, що реалії економічного життя вимагають підвищення уваги суспільства та, насамперед, владних структур царської Росії до регламентації діяльності службового персоналу торгівлі та промисловості і бухгалтерів зокрема. З огляду на різного роду обмеження в законі прав бухгалтера, промисловість, що швидко розвивалася, та саме життя вимагали нормування цих прав. Ті відомства та установи, яким безпосередньо доводилося мати справу із бухгалтерським середовищем, постійно натикалися на нові і нові проблеми, які не могли бути вирішені в межах застарілих законів.

Наприкінці 1891 - початку 1892 р. була зроблено першу спробу організувати в Росії Інститут присяжних бухгалтерів. Тоді відбувся Перший зїзд обліковців, який визнав найближчим завданням "створення особливої групи освічених та надійних людей, які повинні були називатися присяжними рахівниками і яким доручалася ревізія різних рахівництв, експертиза та організація правильної бухгалтери на приватних та громадських підприємствах".

18 грудня 1894 p. почесним членом товариства І.Д. Гопфенгаузеном було прочитано доповідь про ненормальне становище бухгалтерів в Росії, після якого він звернувся до громади з пропозицією вимагати від уряду заснування Інституту бухгалтерів та присяжних рахівників. Але деякі з впливових консервативних противників вказали у своїх негативних відгуках на передчасність відкриття в Росії Інституту, завдяки чому проект затверджений не був.

В другій половині 1896 р. у Раді Товариства для розробки та розповсюдження комерційних знань від Міністерства фінансів була висунута пропозиція щодо створення комісії на чолі з членом Ради при Міністерстві фінансів П.П. Цитовичем для розробки кінцевого проекту положення про Інститут.

На той час царський уряд підтримував буржуазію, допомагав охороняти секрети приватних підприємств, комерційну таємницю. За таких умов і облік, і судово-бухгалтерська експертиза не могли розвиватися на науковій основі. Спеціаліст, які запрошувалися судома якості експертів-бухгалтерів, були службовцями приватних фірм, повністю залежали від своїх господарів та не були вільними у, своїх судженнях. У 1897 р. комісія сенатора П.П. Цитовича у звязку із спробою організації товариства присяжних бухгалтерів писала: "Повна матеріальна та службова залежність від нічим не обмеженої... волі господаря... позбавляє осіб облікової професії підґрунтя для прояву необхідної стійкості у виконанні свого громадського обовязку".

Громадою рахівників під керівництвом Ф.В. Єзерського був підготовлений проект положення про Інститут присяжних бухгалтерів. В подальшому проект був доопрацьований і в 1898 р. представлений до обговорення. Основні вимоги цього проекту визначали організаційну структуру Інституту, права та обовязки присяжних бухгалтерів. Інститут повинен був мати в своєму складі кандидатів на звання рахівників, а також почесних членів та кандидатів, рахівників та присяжних рахівників. Однак ця спроба виявилася невдалою.

Основні вимоги цього проекту визначали організаційну структуру інституту, права і обовязки присяжних рахівників, вони проголошували, що членів інституту слід поділяти на присяжних рахівників першого, другого та третього ступеню (присяжних рахівників, рахівників, кандидатів).

Другу спробу організувати Інститут бухгалтерів було здійснено на початку XX ст. В цей час в Росії почала гостро відчуватись потреба в такому особливому органі, який би сприяв удосконаленню професійної освіти бухгалтерів та підвищенню ефективності контролю. Саме таку роль покликаний був відігравати Інститут бухгалтерів, проект Організації якого був представлений головою Московського товариства бухгалтерів Ф.І. Бельмером, і який став приводом для скликання І Всеросійського зїзду бухгалтерів в 1909 р. Відповідно до проекту члени інституту поділялися на бухгалтерів-експертів, бухгалтерів та кандидатів. Проте і ця спроба не отримала визнання ні державою, ні громадськістю.

Пропозиції російських вчених та практиків щодо поділу членів Інституту за ступенем звання і практичної звітності наведено в таблиці 2 додатку Б.

В радянській Росії в період НЕПу, коли спостерігалось зростання економіки і ринкових відносин, було здійснено ще одну спробу створення органу незалежного фінансового контролю - Інституту державних бухгалтерів-експертів (далі - ІДБЕ). ІДБЕ був створений у 1924 р. при НК РКІ СРСР "... з метою сприяння та правильної постановки рахівництва і звітності державних, концесійних, змішаних, кооперативних, громадських, і приватних підприємствах та державних установах... для видачі висновку з питань обліку і звітності". Але й ця третя спроба створення органів незалежного фінансового контролю в Росії, як і попередні дві, не виправдала покладених на неї сподівань, основною причиною чого став крах НЕПу як останньої "згадки про ринкову економіку".

У сучасній Росії визнаною організацією спеціалістів бухгалтерської професії є Інститут професійних бухгалтерів Росії (ІПБ Росії). Структура організації ІПБ Росії передбачає створення самостійних територіальних підрозділів, яких у теперішній час нараховується близько 60. Президентами інститутів обираються фахівці, які мають великий досвід роботи в галузі бухгалтерського обліку, серед яких вчені та професори.

23 червня 1999 р. відбулось засідання Президентської ради ІПБ Росії, на якому обговорювалось Положення про Комітет з бухгалтерського обліку Інституту професійних бухгалтерів. Засідання проводилось під головуванням віце-президента, виконавчого директора ІПБ Росії О.М. Островського. На Комітет було покладено всебічне сприяння підвищенню якості ведення бухгалтерського обліку на економічних субєктах, підготовка проектів нормативних актів з бухгалтерського обліку, організація науково-дослідних робіт в сфері бухгалтерського обліку, здійснення контролю за професійною відповідністю і якістю роботи бухгалтерів - членів Інституту професійних бухгалтерів, поширення інформації, видача пояснень і коментаріїв по нормативних документах.

Також було затверджено Положення Експертної ради з бухгалтерської освіти та складу Експертної ради.

Серед основних завдань Експертної ради були відмічені:

розробка концепції бухгалтерської освіти всіх рівнів,

вивчення і узагальнення зарубіжного і вітчизняного досвіду підготовки професійних бухгалтерів і аудиторів,

розробка і затвердження учбових планів і програм з підготовки бухгалтерів і професійних бухгалтерів по чотирьох рівнях,

участь в розробці стандартів з бухгалтерської освіти тощо.

Основними цілями ІПБ Росії є:

обєднання професійних бухгалтерів та аудиторів в єдину професійну організацію, підвищення статусу та престижу професії;

розробка методології бухгалтерського обліку і аудиту, впровадження в практику нових форм і методів організації обліку;

представлення інтересів бухгалтерів та аудиторів в законодавчих та виконавчих органах влади;

організація кваліфікованих бухгалтерських послуг з відображення господарських операцій в бухгалтерському обліку та при формуванні бази оподаткування.

Інститут розробляє бухгалтерську методологію, а Міністерство фінансів затверджує її, після схвалення методологічною радою.

3. Стан професійних бухгалтерських організацій в незалежній Україні

В Україні процес становлення професії бухгалтера є однією з складових частин програми реформування бухгалтерського обліку відповідно до Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. В першу чергу це означає ініціативу самих бухгалтерів. На Інститут професійних бухгалтерів покладаються важливі завдання створення відповідного механізму реалізації бухгалтером своїх професійних функцій. Причому потрібно враховувати, що при організації Інституту необхідне обовязкове вивчення відповідного досвіду інших країн (Великобританії, США, Франції, Шотландії та ін.), і все позитивне повинно бути враховане в його діяльності.

Першою професійною організацією в незалежній Україні стала Федерація професійних бухгалтерів і аудиторів України (далі - ФПБАУ), зареєстрована Міністерством юстиції в 1997 р.

Метою створення ФПБАУ є:

підвищення ролі бухгалтерської професії в процесі переходу до ринкової економіки;

застосування міжнародних стандартів бухгалтерського обліку;

підвищення престижу професійного бухгалтера.

До основних завдань ФПБАУ входить розробка і сприяння провадженню національних стандартів з обліку і аудиту на базі відповідних міжнародних стандартів, а також системи сертифікації професіоналів.

В планах ФПБАУ - створення розвинутої мережі професійної підготовки спеціалістів, поглиблення знань з бухгалтерського обліку, аудиту, оподаткування. Навчальні програми ФПБАУ розраховані, головним чином, на спеціалістів-практиків.

Членами ФПБАУ можуть стати спеціалісти, які мають вищу освіту і стаж роботи за спеціальністю не менше двох років, або які не мають вищої освіти, але їх стаж роботи за спеціальністю нараховує не менше пяти років.

17-18 червня 1999 року в Києві було створено також Регіональну Федерацію бухгалтерів і аудиторів "Євразія" (далі - РФБА). Федерацію очолили президент Алла Іванівна Савченко (Україна) і віце-президент Сапар Хайсанович Кошкимбаєв (Казахстан).

РФБА вирішує цілий комплекс завдань, серед яких:

розвиток і гармонізація бухгалтерського обліку й аудиту в країнах реєстрації організацій-членів на підставі Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку і Міжнародних стандартів аудиту; надання допомоги в розвитку національних асоціацій бухгалтерів і аудиторів; сприяння впровадженню правил професійної етики, розроблених з урахуванням прийнятої моделі Кодексу професійної етики; сприяння розвитку програм професійного навчання і критеріїв сертифікації.

У діяльності РФБА беруть участь дійсні та асоційовані члени, а також спостерігачі Відмінною рисою "Євразії" є максимально спрощений прийом у члени Федерації. Ними можуть бути некомерційні і неурядові організації бухгалтерів і аудиторів, створені відповідно до національного законодавства їх країн.

4. Міжнародні професійні організації

Поряд із заснуванням Академій, організацією національних і міжнародних конгресів вчених - бухгалтерів не припинялась робота і окремих авторів з питань рахівництва. За таких умов науковці мали можливість представити. результати своїх досліджень на розсуд вчених всього світу. Таким чином, узагальнити всі професійні бухгалтерські організації, які діють сьогодні в країнах світу, можна в таблиці 2.

На початку XX ст., коли у звязку із виникненням міжнародних корпорацій почали розвиватися міжгосподарські звязки, зявилася необхідність створення міжнародних обєднань бухгалтерів. Так, вперше в 1911 р. в Брюсселі була створена Міжнародна асоціація бухгалтерів. Головну раду асоціації очолили такі видатні бухгалтери, як А. Кальмес, Ф. Беста, Мореллі, Е. Пізані, П. Отле, К. Понайотопуло, П. Буше. Членом цієї асоціації був також і видатний російський бухгалтер Л.І. Гомберг. Асоціація проводила роботу з поширення окремих варіантів калькуляції собівартості, розглядала проблеми з теорії обліку, проводила важливі дослідження в області уніфікації облікової термінології, вносила рекомендації щодо стандартизації документів, а також опрацьовувала пропозиції з удосконалення викладання облікових дисциплін. Але, на жаль, Перша світова війна припинила діяльність цієї асоціації.

Таблиця.2. Професійні організації та провідні професійні інститути в галузі фінансового обліку в деяких країнах (за даними 1990 р)

Першою регіональною організацією бухгалтерів Європи, Азії, Америки і Африки була Міжамериканська асоціація бухгалтерів (АІС). Заснована в 1949 р. на сесії в м. Сан-Хуан (Пуерто-Рико), ця організація до 1974 р. носила назву "Міжамериканська асоціація з обліку". Асоціація здійснювала видавничу діяльність, нею було створено ряд комітетів з теоретичних досліджень в обліку, стандартизації методів в ревізії, розробки стандартів обліку в державному секторі, підготовки бухгалтерів, фінансового і управлінського обліку тощо.

У другій половині XX ст. міжнародні організації бухгалтерів створювали та розвивалися значними темпами (див. Додаток В).

У звязку з поширенням впливу транснаціональних корпорацій на світову економіку зацікавленість проблемами обліку та звітності виявляє також Організація Обєднаних Націй (ООН).

Початок цієї діяльності прийнято відносити до 1973 p., коли було створено групу спеціалістів, метою діяльності якої стало вивчення впливу діяльності транснаціональних корпорацій на економічний розвиток та міжнародні відносини. В 1982 р. було створено Міжурядову робочу групу експертів з міжнародних стандартів обліку та звітності, затверджену Економічною та соціальної радою ООН в структурі Центру транснаціональних корпорацій ООН. Ця група, аналізуючи звітну інформацію, засновує міжнародні організації, що займаються розглядом проблем обліку та звітності транснаціональних корпорацій; робить внесок в розробку національних та регіональних стандартів обліку; враховує інтереси країн, що розвиваються. На сьогодні група бере активну участь в розробці принципів бухгалтерського обліку в країнах СНД.

Список використаної літератури

1. Бутинець Т.А., Чижевська Л.В., Береза С.Л. Бухгалтерський облік: посібник. - Житомир: ЖІТІ, 2000. - 672 с.

2. Бутинець Ф.Ф. Історія бухгалтерського обліку: В 2 ч. Ч. І: Навчальний посібник - 2-е вид., доп. і перероб. - Житомир: ПП „Рута", 2001. - 512с.

3. Бутинець Ф.Ф. Історія бухгалтерського обліку: В 2 ч. Ч. ІІ: Навчальний посібник - 2-е вид., доп. і перероб. - Житомир: ПП „Рута", 2001. - 640с.

4. Бухгалтерський фінансовий облік. Конспект лекцій: Посібник / За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. - Житомир: ЖІТІ; 2001. - 288 с.

5. Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник / За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. - Житомир: ЖІТІ, 1999. - 336 с.

6. Завгородний В.П. Бухгалтерский учет в Украине (с использ. нац. стандартов): Учебник. - К.: А.С.К., 2001. - 848 с.

7. Пушкар М.С., Гавришко Н.В., Романів Р.В. Історія обліку та контролю господарської діяльності: Навч. посібник. Навчальне видання. - Тернопіль: Карт-бланш, 2003. - 223 с.

8. Соколов Я.В. Бухгалтерский учет: от истоков до наших дней: Учебное пособие: Навчальне видання: - М.: Аудит C. - 2007

9. Чебанова Н.В., Василенко Ю.А. Бухгалтерський фінансовий облік: Посібник. - К: Академія, 2002. - 672 с.

Додатки

Додаток А

Таблиця 1. Професійні організації США та їх вплив на становлення бухгалтерського обліки