Особливості методики розслідування вбивств, вчинених на замовлення

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХСПРАВ УКРАЇНИ
ФАКУЛЬТЕТ ПІДГОТОВКИ СЛІДЧИХ ТАКРИМІНАЛІСТІВ
КАФЕДРА РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ
Наукова робота
по темі:
“Особливості методикирозслідування вбивств, вчинених
на замовлення”
Виконав:
Курсант 302 групи
мол. серж. міліції
Колток О.І.
Науковий керівник:
Викладач кафедри розслідування злочинів
підполковник міліції
Черунов С.Б.
Київ – 2002План:
Вступ
Розділ1.    Кр/>имінально-пра/>/>вова характеристика вбивств:
/>1.1      поняття;
1.2      об´єкт;
1.3      об´єктивна сторона;
1.4      мотив;
1.5      мета;
1.6      особливості кваліфікації вбивств на замовлення;
Розділ 2.    Криміналістичнахарактеристика вбивствна замовлення
2.1      місце, час,спосіб, готування, вчинення, приховування, дії особи,зн/>/>аряддявчинення;
2.2      особа злочинця;
2.3      особа потерпілого;
2.4      картина слідів;
Розділ 3.    Особливостіметодики розслідування вбивств на замовлення:
3.1      слідчі ситуації, які виникають на початковому етапірозслідування кримінальної справи, порушеного за фактамивбивств на замовлення слідчі дії на данному етапі;
3.2      приводи та підстави вбивств на замовлення;
3.3      огляд місця події;
3.4      допит свідків;
3.5      призначення судово-медичної експертизи;
3.6      взаємодія з дізнанням з метою встановлення особи,яка вчинила злочин;
3.7      затримання;
3.8      допит підозрюваного;
3.9      обрання запобіжних заходів;
Розділ 4.    Заключний етапрозслідування (слідчі ситуації та слідчі дії):
4.1      обшук;
4.2      впізнання;
4.3      відтворення обстановки і обставин події;
4.4      притягнення якобвинуваченого та допит;
Розділ 5.    Профілактичнадіяльність слідчого.
Висновок.
Використана література.Вступ
Протягом останніх десятироків в Україні спостерігається зростання кількості тяжких злочинів з проявомособливої жорстокості, використанням вогнепальної зброї, вибухових речовин тапристроїв. Серед видів насильницьких актів найбільш поширеними є такі, як терористичніакти, вбивства, вибухи, поранення, побиття і знущання, пограбування тощо. Всебільшого загрозливого характеру набуває тенденція вчинення злочинівтерористичної спрямованості з використанням саморобних вибухових пристроїв тавогнепальної зброї.
З розвитком ринковоїекономіки, інституту приватної власності та інших чинників, що сприяютьконкуренції як в бізнесі, так і в політичній діяльності все більше і більшепоширюється такий вид злочину, як вбивства на замовлення. Це певною мірою новедля нашого суспільства кримінальне явище. Здебільшого воно обумовлюєтьсяборотьбою певного кола осіб за надприбутки. Зростання кількості вбивств назамовлення також зумовлюється дезорганізацією розвитку нормальних ринковихвідносин, недосконалістю їх правового регулювання, особливо у сферіприватизації, фінансово-кредитної, комерціїної діяльності та їх ліцензування,оподаткування, різким ростом озброєності злочинних угрупувань, якості їхтехнічної оснащенності і значним фінансовим забезпеченням, загостренням конфліктівміж злочинними угрупованнями через розподіл сфер злочинного впливу, активнимстворенням злочинними об´єднаннями власних комерційних структур івикористанням їх для вчинення економічних злочинів.
Метою моєї роботи єдослідження такого явища як вбивство на замовлення, а саме:
q   необхідно дати його кримінально-правову характеристику, за допомогоюякої, можна бути визначити всі ознаки складу злочину, притаманному саме дляцього злочину, визначитися з об´єктом та суспільною небезпекою даногозлочину, мотивами його вчинення тощо;
q   криміналістичну характеристику таких вбивств. В цьому розділі своєїроботи я розгляну питання, що характеризують час, місце, спосіб, інші обставинивчинення злочину, особу злочинця та особу потерпілого з точки зорукриміналістичної науки, а також картину слідів, яка є найбільш характерною увипадку вчинення вбивства на замовлення;
q   в наступному розділі, який має назву “Особливості методикирозслідування вбивств на замовлення”, будуть розглянуті такі типові слідчі дії,які виникають на початковому етапі розслідування кримінальної справи, порушеноїза фактом вбивства (ст.115 КК), або при явних ознаках вбивства на замовлення,та по факту вбивства, вчиненого на замовлення (п.11, ч.2 ст.115 КК). Це такідії, як огляд місця події, допит свідків, призначення експертиз, затриманняпідозрюваного та інші дії, за допомогою яких слідчий і проводить розслідуванняпо справі;
q   четвертий розділ роботи характеризує слідчі дії, які проводяться  назаключному етапі розслідування, тобто ті, які будуть характерними для всіхзлочинів взакгалі, і вбивств на замовлення в тому числі – це такі, як обшук,впізнання підозрюваного, відтворення та обстановки та обставин події, а такожпритягнення як обвинуваченого та допит;
q   заключний розділ основної частини моєї роботи має назву “Профілактичнадіяльність слідчого”. Тут будуть розглянуті питання профілактики злочинів якправоохоронними органами, так і слідчим, а також загально-соціальна,кримінологічна, індивідуальна та інші види профілактики злочинів.
Отже, розглянемо детальнішекримінально-правову характеристику вбивств на замовлення.Розділ I  
Насьогоднішній день правовій науці необхідне точне визначення поняття вбивства назамовлення, оскільки тільки тоді можна привести до порядку різноманітні підходидо його визначення правоохоронними органами серед інших суспільно-небезпечнихдіянь і тільки тоді можна зорієнтувати всю систему ОВС на єдину і ефективнуборотьбу з даним видом злочинів.
Підумисним вбивством, вчиненим на замовлення, розуміється позбавлення життя людинивнаслідок угоди, досягнутої між двома сторонами.[1]
Як і будь-якій цивільно-правовій угоді, данній угоді притаманні характерні елементи,а, отже,  елементами такої угоди є:
1.        предмет угоди – смерть одного чи декількох осіб;
2.        сторони угоди – замовник – особа, яка замовляєвбивство з тих чи інших мотивів і виконавець – особа, яка бере на себе“обов´язок” виконати замовлення;
3.        зміст угоди – виконавець злочину бере на себезобов´язання позбавити життя потерпілого, а замовник зобов´язуєтьсявчинити певного роду дії на користь виконавця або утриматися від вчиненнявизначених в угоді дій.
Багатонауковців схиляються до думки, що вбивством на замовлення є це суспільнонебезпечне, умисне, передбачене кримінальним законом діяння, яке полягає унасильницькому, протиправному позбавленні життя людини особою, спеціально дляцього найнятою.
Згідно з Постановою ПленумаВерховного Суду України №1 від 1.04.94 “Про судову практику в справах прозлочини проти життя і здоров´я людини”:
Під  умисним  вбивством,вчиненим на замовлення, треба розуміти  умисне  позбавлення  життяпотерпілого, здійснене особою (виконавцем) за дорученням іншої особи(замовника). Таке доручення може  мати  форму наказу, розпорядження, а такожугоди, відповідно до якої виконавець зобов´язується позбавити потерпілогожиття, а замовник – вчинити або не вчинити в інтересах виконавця певні діїматеріального чи нематеріального характеру.
/>Дане визначення найбільш повно характеризує вказане суспільнонебезпечне діяння, оскільки, на відміну від попередніх, в ньому вказано що такевбивство може вчинятися не тільки у формі угоди, але і у формі наказу,розпорядження. Також вдало визначені дії замовника, тобто те, що вони можутьбути як матеріального, так і нематеріального характеру, що є важливим длякваліфікації вчинених дій.
/>
Злочин,передбачений ст 115 ККУ посягає на життя людини, яке визнається в Українінайвищою соціальною цінністю.[2]Його підвищена суспільна небезнека полягає і в тому, що при цьому заподіюютьсянаслідки у вигляді смерті, які мають необоротний характер і у зв´язку зцим шкода, заподіяна потерпілому від цього злочину не може бути відшкодована.
Отже,розглядаючи склад злочину перш за все слід враховувати об´єкт злочину,тобто охоронювані Кримінальним законом суспільні відносини, які забезпечуютьжиття людини та можливість існування її в суспільстві (родовий об´єкт).
Безпосереднімоб´єктом цього злочину є життя конкретної людини.
Початкомжиття вважається початок фізіологічних пологів. Кінцевим моментом життявизнається настання фізіологічної смерті, коли внаслідок повної зупинки серця іприпинення постачання клітинам кисню відбувається незворотній процес розпадуклітин центральної нервової системи і смерть мозку.
Об´єктивну сторону даного злочину ми можемо характеризувати у наступних формах:
1)        діяння – яким є посягання на життя іншої особи;
2)        наслідки, які виражаються у вигляді фізіологічноїсмерті потерпілого;
3)        причинний зв´язок між вище вказаними діяннямта наслідками.
Якщо розглянути діяння, товоно може проявлятися як у формі дії, тобто активної поведінки злочинця,спрямованої на порушення функцій чи анатомічної цілісності життєво важливихорганів людини.
Необхідноюумовою кваліфікації навмисного вбивства особи шляхом бездіяльності увідповідності до ст.115 є наявність у винного обов´язку турбуватися пропотерпілого, а також можливості у нього не допустити настання його смерті.Наприклад, медичний працівник з метою позбавити смерті потерпілого не виконуєпокладені на нього професійні обов´язки щодо лікування хворого.
Обов´язковимнаслідком вбивства є настання фізіологічної смерті потерпілого.
Людинавважається померлою з моменту смерті її мозку.
Смертьмозку людини – це повне і незворотне припинення його функцій, які реєструютьсяпри серці, що працює, та примусовій вентиляції легенів[3]
Фізіологічнасмерть відрізняється від клінічної смерті тим, що при клінічній смертіжиттєдіяльність організму зберігається протягом певного часу, близько 6-8хвилин, і при належному наданні медичної допомоги людину, що знаходиться втакому стані, можна повернути до життя. Це пояснюється тим, що за такийпроміжок часу не вмерли нервові клітини мозку внаслідок припинення постачаннядо них кисню при зупинці смерця.
Третімобов´язковим елементом об´єктивної сторони є причиннийзв´язок між діянням та наслідком, тобто смерть особи має бутизакономірним результатом діяння винного, а не діянь третіх осіб, наслідком діїяких-небудь зовнішніх сил.
Мотиви вчинення вбивств на замовлення. Важливим для розкриття та розслідуванняпра­воохоронними органами злочину є встановлення мотиву,що можливо лише на основі дета­льногоаналізу всіх об´єктивних обставин і ретельного вивчення об'єктивних умов,що підштовхнули особу до вчинення вбивства на замовлення.
Аналізкримінальних справ за фактами вбивств, які вчинювалися на замовлення, свідчить,що поширеними мотивами вчинення їх є:
q  усунення конкурента, політичного чи іншогосуперника, співробітника правоохоронних органів, журналіста, свідка;
q  відкрита бороть­ба за розподіл сфер впливу;
q  зведення рахунків у кримінальному світі;
q  залякування, наведення жахуна потенційних суперників;
q  помста,ревнощі;
q  позбуттяборгу;
q  заволодінняправом на житло, майно тощо.
Серед мотивів вчинення вбивства на замовленняпереважає (три чверті випадків) корис­ливий — усуненняконкурентів, зведення рахунків у кримінальному світі, позбуття боргу, усунення “зайвого” спадкоємця, заволодіння правомна житло, майно; кожний п´ятий злочин вчинюється з метою помсти. Серед інших мотивів переважають: усуненнясвідка, політичного суперника, ревнощі тощо. Залежно від складності завдання,особи замовника, жертви, навичок  тапідготовленості виконавця встановлюється й вартість такої “послуги”. (див.діаграму)
/>
Мотивможе виступати як у кримінально-правовому так і у кримінологічному значенні.Кримінально-правове значення його полягає в тому, що він виступає як обставина,що впливає на кваліфікацію діяння та вибір міри покарання.
Мотивхарактеризує процес психічної діяльності особи, який у взаємодії з іншимиоб´єктивними причинами призводять до винекнення умислу до вчиненнязлочину.
Мета за своєю сутністю є дуже схожою з мотивом вчинення злочину, але навідміну від нього має ряд суттєвих відмінностей. Якщо мотив – це внутрішній,свідомий потяг особи до вчинення злочину, то мета – це те, чого прагне досягтивинний, його уявлення про кінцевий результат злочину – наслідки, які настануть,тобто мета – це ідеальне відтворення винною особою всієї картини наслідків,яких вона прагне досягти, вчинюючи суспільно небезпечне діяння.
На думкуКарташева В.А. мета перебуває у прямій залежності від потреби яку необхідно задовольнитипри наявних реальних можливостях, і є у цьому процесі її прямим наслідком.[4]
Що єхарактерним для мети, з якою вчинюються вбивства на замовлення – це те, що вонає спільною як для замовника, так і для виконавця, в тей час як мотив єможе бутирізним. Наприклад, замовник замовляє вбивство з такого мотиву, як помста, авиконавець вчинює його з корисливого мотиву.
Вбивствана замовлення дуже часто схожі з іншими видами вбивств, або взагалі з іншимискладами злочинів. Для того щоб детальніше розібратися в цьому, необхіднорозглянутиособливості кваліфікації вбивств, вчинених за наймом.[5]
Якщозамовлення   умисного   вбивства   мало   форму   угоди, відповідальність зап.“11” ч.2 ст.115 КК настає незалежно від того, коли були вчинені обіцянівиконавцеві дії матеріального чи нематеріального  характеру  -  до чи післявбивства, виконав чи не виконав їх  замовник,  збирався  він  це  робити  чи ні. 
До дійматеріального характеру в таких випадках треба відносити, зокрема, сплатувиконавцеві винагороди за вчинення  вбивства,  передачу  чи збереження  прав на  майно,  звільнення  від майнових зобов'язань тощо. 
Під  діями нематеріального  характеру  необхідно  розуміти будь-які   дії,  вчинення чи  невчинення  яких  безпосередньо  не пов'язане з матеріальними інтересамивиконавця вбивства  (допомога у працевлаштуванні,  вирішенні певних життєвихпроблем, звільнення від кримінальної відповідальності,  залучення  до вчинення  інших злочинів, якщо цього бажає виконавець, тощо). 
Діївиконавця умисного вбивства на замовлення  належить кваліфікувати за п.“11” ч.2ст.115 КК, а за наявності й інших обтяжуючих обставин, зазначених у ст.115 КК,- і за відповідними пунктами цієї статті.  Зокрема, у випадках,  коли умисневбивство на замовлення вчинюється з метою одержання від  замовника  грошей, матеріальних цінностей  чи  інших вигод матеріального характеру,  дії виконавцямають кваліфікуватися за пунктами п.“11” та п.“6” ч.2 ст.115 КК.
Замовникумисного вбивства залежно від конкретних обставин справи повинен визнаватисяабо підмовником, або організатором злочину (якщо тільки він не є йогоспіввиконавцем) і його дії мають  кваліфікуватися  за  відповідною частиноюст.27 та п.“11” ч.2 ст.115 КК, а за наявності до того підстав і за іншимипунктами цієї  статті  (наприклад,  за  п.“6”  -  якщо виконавець вчинивубивство з метою одержання вигод матеріального характеру, за п.“12” — якщовбивство було замовлено групі осіб).
Діїзамовника  умисного  вбивства,  який  був  співвиконавцем цього злочину,належить кваліфікувати за пунктами п.“11”  та п.“12” ч.2 ст.115 КК як  умисне  вбивство, вчинене  на  замовлення  за  попереднім зговором групою осіб чи організованоюгрупою,  а за  наявності  до того підстав — і за іншими пунктами цієї статті.
У разі,коли замовник,  який не є  співвиконавцем  убивства, керується корисливими, авиконавець — якимись іншими мотивами, дії замовника треба кваліфікувати заст.27 і пунктами п.“11” та п.“6” ч.2 ст.115 КК
Зважаючина те,  що відповідальність за п.“11” ч.2 ст.115 КК настає лише у випадках, коли замовляється саме умисне вбивство особи,  а не якийсь інший насильницькийзлочин щодо неї,  цей пункт ст.115 КК не  може  застосовуватися  тоді,  коли замовник доручив заподіяти потерпілому  тілесні  ушкодження, а виконавець  умисно   вбив потерпілого.  У цьому разі замовник повинен нести відповідальністьза співучасть у вчиненні того злочину,  який він організував чи до вчиненняякого схилив виконавця,  а останній — за той злочин, який він фактично вчинив.
У випадках,  коли  виконавець  взяв на себе обов'язок позбавити  потерпілого життя,  але  з  не  залежних від його волі причин  умисел  на  вбивство докінця не реалізував, дії замовника залежно  від  конкретних  обставин  справиповинні розглядатись як співучасть  у  готуванні  до  умисного вбивства назамовлення чи в замаху на вчинення цього злочину і кваліфікуватися завідповідними частинами  статей 27 і 15 та п.“11” ч.2 ст.115 КК.
Особа,   яка   добровільно   відмовилась   від   вбивства потерпілого,  підлягаєкримінальній  відповідальності  лише  за  фактично вчинене діяння,  якщо воноутворює інший склад злочину.
Це нестосується тих випадків, коли відмова сталася вже після здійснення всіх дій, які винний вважав за необхідне виконати, але злочин  не  було доведено до кінцяз причин,  не залежних від його волі.  Таке діяння належить кваліфікувати якзакінчений  замах  на той злочин, котрий винний бажав вчинити.
У/>   випадку,   коли   до   кримінальної  відповідальності притягується декілька осіб, які діяли спільно, з умислом,спрямованим на   позбавлення   життя  потерпілого, необхідно досліджуватихарактер дій, ступінь участі в злочині кожного з них і зазначати про це увироку.
Дії осіб, які безпосередньо брали участь у позбавленні життя потерпілого, належитькваліфікувати за статтею Кримінального кодексу, що передбачає відповідальністьза умисне вбивство. 
Дії організаторів,  підмовників і пособників, які не були  співвиконавцями злочину,  необхідно кваліфікувати за тиєю ж статтею з посиланням на відповіднучастину ст.27 КК України .
Приексцесі  виконавця,  коли один із співучасників вийшов за межі домовленості прообсяг злочинних дій і  вчинив  більш  тяжкий або інший злочин (наприклад, придомовленості  заподіяти потерпілому  тілесні  ушкодження  його  було позбавлено   життя), відповідальність  за цей злочин несе лише йоговиконавець,  інші ж особи  повинні   відповідати   за   злочини,   вчинені  в   межах домовленості.Розділ II  
Середвбивств на замовлення можна виділити два основних різновиди:
1.   вчинені на побутовому грунті;
2.   вчинені у сфері бізнесу та організованої злочинності.
          Злочиниу першій групі до 1990р мали явну перевагу над вбивствами на замовлення,віднесеними до другої групи і складали приблизно 85%. Абсолютно точна кількістьвбивств на замовлення, вчинених на побутовому грунті, невідома, оскільки устатистичному звітностівони окремо не відокремлювалися та мало чимвідрізнялися від звичайних побутових вбивств способом вчинення, знаряддям, якезастосовувалось, ступенем тяжкості та методикою розслідування. Результативністьїх розкриття, звичайно, була достатньо високою та складала в середньому неменьше 70%.
Якщопобутові вбивства по найму відомі вже давно, то вбивства в сфері бізнесу, яклегального, так і тіньового, можна вважати явищем відносно новим, яке почалорозповсюджуватися здебільшого з початку 1990 року. Ці злочини являють особливусуспільну небезпечність, відрізняються крайнім цинізмом та жорстокістю,показовою демонстративністю, високим професіо-налізмом їх організаторів тавиконавців.
Ізрозвитком ринкових відносин, легалізацією тіньового бізнесу зріст заказнихвбивств у сфері предприємництва став найбільш інтенсивним.
Абсолютнабільшість подібних злочинів (близько 90%) вчинюються по економічним мотивам.Багато заказних вбивств у корисних цілях за бажанням наймачів, які належать докомерційних структур, вчинюються на грунті конфліктів через сфери впливу,лідерства всередині злочинних угрупувань або розподілу набутого, залякування таусунення конку/>рентів./>
/>
/>Місце вчинення вбивства на замовлення. Місце вчинення  вбивства злочинці часто прив´язують до місцяпроживання жертви. Третина загиблих була знайдена у квартирах, приватнихбудинках, ще третину злочинів було вчиненоу під´їздах, дворах і на вулиці. Часто вбивство вчинюється на виходіз дому, чи під час повернення, рідше — на робочому місці. Значна кількістьзлочинів вчинена на автодорогах, у автомобілях чи з їх допомогою.
Наприклад,у Києві з метою вчинення вбивства Л. було знайдено виконавця за винаго­роду, і згідно з розробленим планом організаторвбивства С. під приводом передачі необхідних ліків для хворої сестри викликала по телефону потерпілу на вулицю,запросила в автомобіль і у безлюдному місці її вбили, а труп вивезли у парковузону, де приблизно за 150—200 метрів від берега затоки Дніпра закопали.[6]
Характернимє те, що половина вбивств на замовлення вчинена у обласних центрах, третина —за межами населених пунктів і лише кожне п´яте у сільській місцевості.
Якщо ж мирозглянемо місця вчинення вбивств за їх видами, тобто у сфері побуту і у сферібізнесу, то ми зможемо побачити, що:
Вбивствапершої групи найчастіше вчинюються в місці, де проживає потерпілий або білянього, на території підприємства, установи, організації, де він працює, вгромадському місці, поза населенним пунктом, куди його виманює виконавець абозамовник.
З іншоїсторони вбивства другої групи у своїй абсолютній більшості вчинюються навулицях, іноді шляхом обстрілу жертви злочину із рухомих транспортних засобівтаких, як автомобіль, мотоцикл та інші. Досить часто такі вбивства вчинюються впід´їздах будинків в яких мешкає або працює потерпілий або біля них.Іноді місцем вбивства є автомобіль, в який закладується вибуховий пристрій, щов свою чергу частково дозволяє уникнути зайвих слідів злочину.
Характернимдля таких вбивств є те, що місце вчинення злочину дуже тісно пов´язане ізчасом його вчинення. Так як вихід на роботу та повернення з неї єнайбільш прогнозуємими для злочинця місцями, в яких можна очікувати на появумайбутньої жертви злочину. Це дозволяє виконавцю недовго знаходитись у місціочікування та залишатись непоміченим.
А, отже,найбільш ймовірним часом вчинення цього злочину є від 6 до 10 години в ранковийчас, а також з 18 до 22 години у вечірній час. Взагалі при таких вбивствах часзлочинів обирається з урахуванням розкладу дня потерпілого.
Способи вчинення вбивств на замовлення різноманітні іявляють собою активні дії, безпосередньо спрямовані напозбавлення життя потерпілого. За даними кримінологічного аналізу для вбивствана замовлення найбільш характерним є відкритий, зухвалий напад на потерпілого,нерідко групою осіб, вчинення вбивства способом, небезпечним для життя багатьохлюдей — з перестрілкою груп злочинців, використанням вибухових пристроїв, втому числі радіоуправляємих, автоматичної зброї, гвинтівок з оптичним прицілом,гранат, гранатометів тощо.
Знаряддязлочину добираються ретельно, з урахуванням обраного способу вчинення вбивства,що виключало б можливість потерпілому залишатись живим. Вони відрізняються кількістю, характером і локалізацією ушкодженьпотерпілих.
Середспособів вбивства останнім часом набувають поширення вибухи, які дозволяютьдіяти на відстані, замести сліди, мають достатньо високу вірогідністьдосягнення мети.
Способивчинення вбивств на замовлення різні. Відомі факти подвійної гри, імітації вбивстваз наступним отриманням винагороди, або й з усуненням замовника вбивства. Ос­таннімчасом простежується нова тенденція, коли після вчинення вбивства на замовленняпочинають зникати і замовники. Отже, фізичні особи чи структури підпадають підвплив виконавців.
Привчиненні вбивства на замовлення у помешканні потерпілого мають місце випадки,коли злочинці інсценують розбійний напад, зґвалтування, нещасний випадок,здійснюють посмертне нанесення ушкоджень, подряпин на його тілі тощо.
За данимиросійських кримінологів в останні роки серед виконавців вбивств на замов­лення,крім злочинців-колишніх рецидивістів, осіб без визначеного місця проживання іроду занять. з´явились вбивці-професіонали, для яких вбивства сталипостійним джерелом доходів[7].
Рівеньпрофесійної підготовки злочинців підтверджується наявністю фактів досконалого володіння пістолетом чи автоматом, використаннявогнепальної зброї з глушителем, виконання серії точних пострілів вголову, шію або область серця потерпілого, використання прийомів рукопашногобою. Це може свідчити про залучення до виконання злочину колишніх військо­вослужбовців,що пройшли спеціальну підготовку, співробітників правоохоронних органів,спортсменів, учасників бойових дій тощо.
Характернимтакож є і те, що після вбивства одного чи декількох членів злочинного угруповання або невдалої спроби напади і вбивстваз боку конфліктуючих сторін продовжую­ться.
Знищуютьсябудь-які особи, що мають відношення до злочинних груп та конфліктуючих сторін.
Більшістьвбивств на замовлення вчинено злочинними групами. Третина знешкодженихзлочинних груп була озброєна вогнепальною зброєю та оснащена автотранспортом,кожна шоста мала холодну зброю і вибухові речовини, кожна десята підтримувалазв'язки з іншими злочинними угрупованнями в Україні та за її межами. Злочиннізв'язки співучасників вбивств у кожному четвертому випадку тривали понад рік,ще у чверті випадків  від трьох місяців до одного року.
Зброя та інші засоби і знаряддя, шо застосовуються кілерами для вчиненнявбивства. Одним з важливих факторів, що впливають на станборотьби з насильницькими злочинами в Україні, є незаконне розповсюдження тазберігання вогнепальної зброї і вибухових речовин.
Вибірвиконавцем замовлення зброї, засобів і знаряддя визначається обраним способомвчинення злочину. Арсенал надзвичайно різноманітний: автоматична зброя,гвинтівки з оптичним прицілом, вогнепальна зброя зглушителем, вибухівка, саморобні вибухові пристрої, отрута, сильнодіючі медичніпрепарати, холодна зброя, транспортні засоби, тощо.
Знову жтаки для того, щоб розібратись, які саме знаряддя злочину є найбільшхарактерним для нього, необхідно порівняти засоби, що застосовуються привбивстві, що вчинюється на побутовому грунті,  у сфері бізнесу та організованоїзлочинності.
В першомувипадку частіше всього використовується холодна зброя така, як фінські,мисливські або іншого роду ножі, різноманітні інструменти, наприклад, сокира,засоби для удушення потерпілого (петля-удавка) або важких тупих предметів –палиця, молоток тощо. Досить рідко використовується вогнепальна зброя, а у разіїї застосування, зазвичай це мисливська довгоствольна зброя.
У другомуж випадку широко використовується бойова вогнепальна зброя  та вибуховіречовини. Фактор, який ускладнює розслідування – це те, що використовуєтьсязброя, яка на знаходиться на обліку в ОВС.
У якостівибухових речовин часто використовуються звичайні гранати армійського зразку, зокрема Ф-1, РГД-5 та ін., а такожпротивотанкові та протипіхотні міни, саморобні вибухові пристрої.[8]
Нерідко каналами надходження вибухонебезпечнихматер/>іалів і пристроїв до рук злочин­ців є їхвикрадення із заводів-виготовлювачів, об´єктів гірничодобувної івугільної промисловості, складів артозброєння і військовихчастин, місць міжнаціональних конфліктів та конт­рабанда.
Місцемпридбання зброї та вибухових речовин злочинці нерідко називають ринок, чим з/>начною мірою пояснюється невпинне збільшення злочинів,пов´язаних з незаконним носін­ням, зберіганням, придбанням, виготовленнямі збутом зброї.
Вбивства,що вчинюються у сфері бізнесу готуюються більш досконало тапрофесійно, ніж ті, які вчиюються у сфері побуту. Дістаються:
q  всінеобхідні технічні засоби (зброя, вибухові пристрої або інші знаряддявбивства);
q  засобимаскування зовнішності (маска, накладні вуса, борода тощо).
/>У необхідних випадках найомникпроводить пристрілку вогнепальної зброї
Часто придбаютьсябудь-якими шляхами (шляхом викрадення у тому числі) автомобіль, якийвикористовується для того, щоб швидко та непомітно зникнути з місця події.
Найомник встановлює місцепроживання та роботи, розклад дня, маршрути руху, зовнішні ознаки жертви.Добуваються прикмети автомобіля особи, яка приречена на смерть, встановлюєтьсямісце її стоянки. Також до готування злочину часто входить вивчення системиохорони майбутнього потерпілого, виявлення її слабких місць. Якщо це необхідно,то з ціллю отримання найбільш достовірної інформації про намічену жертву, в їїсередовище вводиться агент.
Слідвідмітити, що особлива увага приділяється роботі по приховуваннюслідів та наслідків злочину. Це досягається розробкою ретельного плануоперації, використанням елементів конспірації, звуженням кола її учасників тасуворим розподілом функцій осіб, що забезпечують підготовку та безпосереднєпроведення акції, вибором найбільш придатної для конкретної ситуації зброї,походження якої неможливо установити, планування швидкої евакуації виконавців(виїзд їх за межі міста, області або за кордон), />укриттятрупів або зміна їх зовнішності до того, що впізнання їх ста/>є неможливим.
Замовниками вбивств майже у кожному четвертому випадку виступаютьпредставники комерційних структур, ділки тіньового бізнесу, корумповані посадові особи, лідери злочиннихугруповань, раніше судимі, у кожному третьому — знайомі йборжники потерпілого, ще чверть замовників складають близькі родичі або хтосьіз сім´ї. У восьми відсотках випадків приводом для здійснення замовленнябули політичні погляди замовника.
Важливимдля розкриття цього виду злочинів є те, що замовник нерідко здійснював бізнес водному населеному пункті з потерпілим, а їх відносини напередодні вбивства малиявно конфліктний характер.
Середзамовників значну частину складають жінки, переважно віковою групою 35-45років, їх часто відрізняє матеріальна забезпеченість, залучення для здійсненнязлочинного наміру легальних і нелегальних доходів.
На думку російського вченого А. Бородуліна, діїзамовника вбивства або наймача більше відповідають терміну“організатор вбивства на замовлення”. Він є найбільш небезпечним співучасником, оскільки злочин вчинюється саме вйого інтересах, саме він втягує у злочинну діяльність інших осіб. [9]
Виконавець замовлення. Кримінологічний аналіз осіб, які вчиниливбивства на замовлення,свідчить, що майже половина з них не служила у Зройних Силах, лише одиниці брали участь у бойових діях, проходилислужбу у спецпідрозділах чи спецпідготовку.
18% — з вищою і незакінченою вищою,
55% — зсередньою і середньою спеціальною,
27% — з неповною середньою освітою,
50% — не одружені, кожний п´ятий розлучений,
43% — мешкали у обласномуцентрі, половина у містах,
/>
7% — мешка­нці сільськоїмісцевості. (див. діаграму)
 За соціальним становищем працюючі у державнійсистемі і служ­бовці складають 12 відсотків, кожний третій працював укомерційній структурі, ше третина не працювала, близько 12відсотків — професійні спортсмени та охоронники у недержавних охоронних структурах.
Щодо матеріального становища кожний четвертий зних мав власний автомобіль, кожний п´ятий — приватний будинок чи житло. За рисами характеру переважнабільшість — це особи слабовільні, цинічні, егоїстичні,хитрі, нахабні, боязкі, такі, шо підпадають під вплив інших, схильні до пияцтва.
Характернимсаме для вбивць на замовлення є маскування способу життя і поведінки.
Дослідження свідчать про значну відмінністьхарактеристик осіб, які вчинили умисний злочин проти життячи здоров´я людей взагалі, та тих, які вчинили вбивства на замовлення. Так 41,2 відсотка тих, що вчинили вбивство,раніше мали судимість. В той же час серед осіб, які вчинили вбивство назамовлення, 70 відсотків не судимі, 10 відсотків судимі один раз, кожен десятий судимий двічі за корисливі такорисливо-насильницькі злочини.
Майже всі вбивства на замовлення, де встановленовиконавця, вчинені особами чоловічої статі віком від 18 до45 років. Нерідко це робітники невисокої і середньої кваліфікації або особи безвизначеного роду занять, схильні до пияцтва, вживання наркотиків, агресивні тажорстокі. Останнім часом відмічається нова тенденція, коли жінки є не лишезамовниками, а й особисто стають виконавцямизамовлення на вбивство.[10]
Серед виконавців існує, також, велика кількістьпрофесійних злочинців, які знаходяться на постійному утриманні злочиннихугрупувань, які навчаються та тренуються із використанням арендуємих спортивнихспоруд. З метою збереження їх конспіративності періодично міняють місця їхпроживання. Після виконання завдання, виконавець тимчасово проживає за межамиміста або за кордоном.
Інодіпідшукати виконавця замовнику допомагає посередник. Посередниками уцьому злочині є, як правило, особа чоловічої статі, віком від 28 до 45 років,який може бути представником найрізноманітніших соціальниг груп – від рядовихпрацівників, до посадових осіб. Із замовником та виконавцем посередник убільшості випадків проживає в одному місті, та перебуває з ними у відносинах,які ми можемо характеризувати, як звичайне знайомство.
Жертвавбивства на замовлення. Найчастіше жертвами вбивств на замовлення стають керів­никипідприємств різних форм власності, банкіри, ділки тіньової економіки, політичнідіячі, представники засобів масовоїінформації, лідери і члени злочинних угруповань, рідні, близькі тощо .
Аналізкримінальних справ щодо віктимологічної поведінки потерпілих свідчить, щонерідко замовник вбивства і його жертва тісно пов´язані стосунками поспільному бізнесу, у виробничій діяльності,чи особистими взаєминами. Заслуговує на увагу фактор провокуючої поведінкижертви, а саме провокаційні дії з боку потерпілого такі як погроза, знущання,шантаж, вимагання насильницькими діями матеріальних й інших благ, з одногобоку, та відверта демонстрація надприбутків,довіра малознайомим, нерозбірливі зв´язки і статеві сто­сунки – зіншого боку, які часто є факторами, які обумовлюють дії злочинця (замовника) в разі вчинення вбивства на замовлення.
Переважнабільшість замовних вбивств пов´язана так або інакше з комерційною діяль­ністю.Ініціюється, як правило, близькими зв´язками потерпілих. Звичайно їхсмерть вигідна особам з тієї ж соціальноїгрупи чи сфери бізнесу, до якої належав або з якою взаємодіяв сам потерпілий.
Майже всі потерпілі є чоловіками у віці від 24 до60 років. Піком вбивств даного виду є їх вчинення щодо осіб вікової групи 30-45років
Зростаєкількість вбивств одиноких, психічно хворих і соціально запущених людей, зокрема тих, що продали або обміняли своїквартири.
Високийрівень латентності умисних злочинів, що вчинюються проти життя і здоров´ягромадян, значною мірою впливає на результативність виявлення та розкриття,зокрема вбивств на замовлення.
Вбивства,вчинені на замовлення дуже ретельно готуються, що суттєво впливає на картинуслідів злочину. Тому злочинці, як правило, не залишають слідів на місціподії.
Унайбільш сприятливих випадках на місці події інколи злочинець залишаєнаступні сліди:
q  сліди взуття, абозалишаються сліди транспортного засобу;
q  нерідко виконавецьвикидає зброю, перчатки, засоби маскування зовнішності, залишає на місці подіїневикористану їжу, напої, тютюнові вироби;
q  у випадку поранення,злочинець, внаслідок самооборони потерпілого або внаслідок необережногоповодження із зброєю, може залишити сліди крові;
q  відбитки пальців рук,долоні;
q  може мати місцевтрата випавшого волосся;
q  випльовування слини;
q  виділення біологічнихречовин з організму (пота, мочі тощо);
q  викидання опалківцигарок;
q  втрата якого-небудьпредмету особистого використання, який іноді зберігає достатньо виразні слідизапаху (носова хустинка, головний убор, гребінець та ін.).
У будь-якому випадкупрацівники правоохоронних органів повинні докласти всіх зусиль для виявленняслідів злочину, так як вони є одним із основних засобів встановлення особизлочинця, способу вчинення злочину, мотиву його вчинення, а також доказуваннявини осіб, причетних до вчинення вбивств на замовлення.Розділ III  
На початковому етапі методикарозслідування кримінальної справи за фактом вбивств на замовлення, а такожобрання конкретних слідчих дій, які б були найбільш характерними для обставин,що виникли залежать від двох особливо важливих факторів:
По-перше – від початковоїінформаційної бази, яку складають результати огляду місця події, проведенняекспертиз при огляді речових доказів, показання свідків-очевидців, а такождобуті оперативними шляхами матеріали та отримані іншими шляхами фактичніданні, які відображають особливості конкретного злочину.
По-друге – направленняпошуково-розслідуємої діяльності від особи злочинця до події злочину.Фундаментальну базу складають відомості про злочинця (замовника, виконавця),життєдіяльність потерпілого, мотиви його вчинків, відомості про йогозв´язки з оточуючими (родичами, друзями, колегами по роботі тощо),мотиви, які виникають у зацікавлених у смерті потерпілого осіб.
Слідча діяльність ведеться яку першому, так і у другому напрямку. Ці обидва фактори складаютьневід´ємний елемент розслідування по кримінальних справах, оскількитільки їх успішне поєднання може призвести до головного результату – розкриттякримінальної справи, встановлення та затримання злочинців, притягнення їх докримінальної відповідальності у відповідності до законодавства України.
Кримінальна справа провбивство може порушуватися у двох випадках:
1.   при виявленні трупу особи з ознаками насильницької смерті;
2.   при факті зникнення людини при обставинах, які дозволяють припустити,що щодо нього було вчинено вбивство.
Якщо у другому випадку данихдля припущення смерті особи не достатньо, то слідчим за допомогою органівдізнання проводиться перевірка поданої заяви про безвістне зникненнягромадянина. Така перевірка може проводитися протягом десяти днів з моментунадходження заяви про злочиншляхом відібрання пояснень від окремих громадян абопосадових осіб або витребування необхідних документів[11].
Місце його знаходження перевіряється:
1)   за місцем його роботи – на випадок, якщо він був направлений утермінове відрядження, або у нього була виробнича травма;
2)   у відділеннях міліції – чи не був він затриманий або заарештований заправопорушення;
3)   в ІТС;
4)   у медичних витверезниках;
5)   в лікарняних закладах – чи  не був він покладений на стаціонарнелікування;
6)   в службі зайнятості населення – чи не отримав він направлення на роботув інше місто;
7)   у військовому комісаріаті – на випадок, якщо він був призваний в арміюу відсутності його близьких, не попередивши їх;
8)   у родичів – за місцем народження, або у друзів – чи не проживає зниклаособу у них;
9)   в морзі – чи немає там його трупу;
10)           в органі, який веде криміналістичний облік – чи нестоїть зниклий на обліку за розділом невпізнаних трупів;
Щодо зниклоїдитини перевірки проводяться у:
11)           дитячих будинках;
12)           приймальниках-розподільниках;
Щодо фізичнонеповноцінних або літніх осіб:
13)           у відповідних будинках для інвалідів абопристарілих.
Перевіркаповинна бути ретельною і дати достовірні данні про відомості щодо зниклоїособи, оскільки це є підставою для порушення чи відмовленні в порушеннікримінальної справи. Так, наприклад, факт смерті особи внаслідок хвороби не єпідставою для порушення кримінальної справи*.
Принегативних результатах перевірки та при відсутності причин для таємноговід´їзду розшукуваної особи з´являється підстава для порушеннякримінальної справи.
Слід матина увазі, що у випадку несвоєчасного порушення кримінальної справи можепризвести до того, що винна особа, що залишається на свободі може знищити слідизлочину, укритися за кордон або вчинити наступний злочин. Також сліди можутьбути змінені або пошкоджені через несприятливі для них погодні умови, обставинизлочину, які були сприйняті свідками, можуть забуватися ними ж, що ускладнюєрозслідування справи по факту вбивства.
Пошук винних осібздійснюється на дуже великій території та серед великого кола осіб. Через цесуттєве значення при розкритті вбивств на замовлення має вміння швидко табезпомилково відрізнити їх від інших тяжких злочинів, спрямованих проти життята здоров´я громадян таких, як вбивства з хуліганських мотивів, узв´язку із заволодінням майном потерпілого тощо.
В деякій мірі ми можемо вжеговорити про наявність заказного вбивства вже при огляді місця події, про якесвідчать наступні ознаки:
q  місцеподії, яким у більшості випадків є територія біля будинку, в якому особапроживає чи працює;
q  часзлочину, як вже вказувалося у попередніх розділах, частіше або ранковий, абовечірній;
q  відсутністькорисливих цілей злочину – відсутність слідів, що свідчать про намір злочинцязаволодіти цінностями потерпілого;
q  найбільшхарактерним способом вчинення злочину є постріл із укриття – обстановка вприміщенні залишилась незмінною, немає слідів боротьби з злочинцем;
q  знаряддямзлочину є вогнепальна (в деяких випадках холодна) зброя. Також може мати місцезалишення зброї на місці події;
q  спосібвбивства частіше всього відкритий, демонстративний напад на потерпілого абошляхом мінування транспортного засобу;
q  великакількість поранень на трупі, спрямована на попадання в життєво-важливі органи,наявність одиночного “контрольного” пострілу в голову, який частіше буваєпосмертним;
q  професійнізлочинні прийоми – прияме попадання в ціль з далекої відстані, миттєве враженняпотерпілого, який з”явився на секунду, використання гвинтівки з оптичнимприцілом, пістолета з глушителем;
q  посадаабо статус потерпілого – банкір, керівник підприємства, лідер злочинногоугрупування тощо
q  обставини,які передували вчиненню злочину – конфлікт на роботі, факти вимаганняпотерпілим значної суми грошей;
q  та іншіознаки, характеризуючи які ми зможемо віднести вчинене вбивство до ряду вбивствна замовлення.
Підставою для висуванняверсій є дані, які здобуті під час огляду місця події, попередні висновкиспеціалістів, відомості про особу потерпілого, його діяльності, оточенні,обставинах, які передували його вбивству або зникненню…
Версії можна складати увідповідності до мотивів вбивства потерпілого, або відповідно до мети, якупереслідував замовник при вбивстві конкретної особи.
Найбільш характерними є:
I.         вбивство на замовлення, вчинене з економічнихмотивів;
II.        вбивство на замовлення, вчинене з побутовихмотивів;
III.      вбивство на замовлення, вчинене з інших мотивів.
Розглянемоверсії, які притаманні для кожної з цих трьох груп.
Найбільш характерним длявбивств на замовлення є його вчинення саме з корисливих мотивів, а у випадкувбивств, вчинених у сфері підприємницької діяльності – по економічниммотивам[12]:
Версія 1         вбивство вчинено з корисливих мотивів на замовленняособою з кола близького оточення потерпілого.
Підставою для висунення такоїверсії є високе соціальне становище потерпілого, обіймання ним високої посади,наприклад, керівник акціонерного товариства закритого типу, його бездоганнарепутація, а також те, що вони працюють в некримінальному середовищі, тобтотаких “небажаних” осіб не можна усунути задопомогою інших способів таких, яккомпромат, шантаж тощо.
Досить часто у якостізамовників таких вбивств виступають їх партнери по справі з метою заволодіннямайном підприємства у повному обсязі, а також підлеглі особи – з метою швидкогопросування по службі.
Додатковою підставою для їївисунення  можуть виступати суперечки серед засновників підприємства, в якомупрацював потерпілий з приводу ведення бізнесу або якісь взаємні претензії одиндо одного його співвласників. В таких ситуаціях, як правило, пібираютьсявипадкові, не професійні злочинці через відсутність у замовників прямого виходуна злочинні угрупування.
Ознакою такого вбивства можебути те, що постріл вчинено з неякісної зброї, з близької відстані, низькоїпідготовки злочинця (не всї постріли були влучні, не було контрольного пострілув голову, зброю на місці не було залишено).
Замовники при таких ситуаціяхперестраховуються– з метою відвернення від себе підозри вони забезпечують собіалібі, оскільки розуміють, що про наявні конфлікти за місцем роботи відомобагатьом особам.
Існують випадки, колиоргінізатори зорієнтовують виконавця на інсценування вбивства під часрозбойного нападу. Ознаками такої фальсифікації може бути перебільшенерозкидування речей, користування засобами, які явно не відповідаютьнеобхідності їх застосування – взлом дверей, які можна було відчинити рукою,залишині на місці дорогоцінні вироби.
Версія 2         Вбивство вчинено з корисливих мотивів на замовленняособами-конкурентами по бізнесу або особами на грунті конфліктних ситуацій,пов´язаних з веденням підприєминицької діяльності.
Дануверсію ми можемо висувати у випадку, коли жертвою злочину є законослухняніособи, з чистою репутацією, але працюючі у більш відкритих підприємствах звеликими прибутками, чия діяльність знаходиться в зоні уваги зі сторониконкуруючих організацій та злочинних угрупувань. Наприклад, керівникифінансово-кредитних установ, виробничих підприємств та ін.
Замовникамитаких вбивств є, як павило, керівники конкуруючих підприємств, фірм, банків, атакож лідери злочинних угрупувань, які вчинюють їх з метою усунення конкурентаз ринку виробництва або збуту товарів та послуг. Ними також можуть вчинюватисьвбивства керівників підприємств-боржників.
Вбивства,вчинені лідерами злочинних угрупувань, як правило скоюються щодо керівників,які відмовились здійснювати свою діяльність під контролем цих злочиннихугрупувань, або відмовились від охоронних послуг (“даху”). Такими причинами є:
1        Небажанняплатити “данину”;
2         Ухилення від фінансування незаконних угод;
3         Ухилення від продажу злочинцям контрольного пакетуакцій;
4         А також введення їх представників у радудиректорів…
Ознаками таких вбивствможуть бути попередні акти залякування підприємців (підвали їх офісів,погрози…)
Версія3       Вбивство вчинено на замовлення лідером злочинного угрупування, якеконтролює підприємницьку діяльність потерпілого з корисливих мотивів.
Жертвами таких злочиніву більшості своїх випадків є середні та дрібні підприємці, які не маютьзв´язків з органами влади. Через це вони погоджуються виплачивативідсотки злочинцям з метою більш успішного ведення справи. Здебільш їхдіяльність пов´язана з порушеннями у сфері оподаткування, митного таадміністративного законодавства.
Найчастіше вонизаймаються діяльністю у сферах:
q  Реалізаціяалкогольної продукції;
q  Нафтопродуктів;
q  Продажавтомобілів;
q  Великихпартій продовольчих товарів.
Така діяльність нерідкоздійснюється за допомогою таких злочинних угрупувань.
Інформацію про такихпотерпілих та їхні злочинні зв´язки можна отримати в підрозділах, яківедуть боротьбу з економічною злочинністю та інших підрозділів ОВС, оскільки їхдіяльність є об´єктом спостереження правоохоронних органів.
Про зв´язок такихпідприємців з злочинними угрупуваннями свідчать і інші обставини:
q  Відсутністьрозрахування готівкою;
q  Наявністьфіктивних договорів;
q  Постійнеспівпрацювання з фірмами, які знаходяться під охороною у кримінальних структуртощо.
Основні мотиви вчинення таких вбивств є:
1.   Помста заспробу перейти під “охорону” до іншої злочинної організації;
2.   Незгодаплатити “данину” по новим підвищеним тарифам;
3.   Невиплатакоштів за різного роду злочинні послуги злочинних угрупувань;
4.   Відмовавключити в роботу ряду фірм, що знаходяться у підпорядкуванні кримінальнихорганізацій;
5.   Відмоважертви злочину передати свою організацію у власність злочинних угрупувань тощо.
Про причетність дозлочину тієї чи іншої особи-лідера злочинної організації можуть свідчитихарактерний почерк вчинення злочину, який скоюють виконавці, які є членамитакого угрупування. Іноді для того, щоб зняти з себе підозру організаторизапрошують виконавця з інших злочинних угрупувань, які часто знаходяться вінших містах або областях.
Їх дії відрізняютьсяособливою зухвалістю, жорстокістю та відкритістю – з метою залякування іншихосіб, що поки що не порвали зв´язки з такими структурами.
Для вчинення такихзлочинів, як правило, застосовується весь арсенал зброї, що демонструємогутність злочинної організації: автомати Калашнікова (різної модифікації утому числі АКС-74У), пістолети Макарова, іноземна зброя, вибухові речовини…
Версія4       Вбивство вчинене на замовлення лідерів злочинних організацій, які ведутьборотьбу між собою на грунті кримінального бізнесу або внутрішньогруповогоконфлікту.
Потерпілими в такихзлочинах є частіше авторитети злочинного світу, лідери злочинних угрупувань, їхрядові члени, “злодії в законі” тощо.
Причиною вчинення такихзлочинів є перш за все розподіл сфер і територій впливу конкуруючимиугрупуванням, а також членами в середині злочинного угрупування.
При вчиненні вбивств,що підпадають під цю версію організатори керуються, як правило, економічнимимотивами. Їх метою є встановлення контролю над розподілом товару на “своїй”території, а також контроль за рухом коштів від одних підприємств до інших зметою отримання прибутків шляхом стягування з таких підприємств “данини”.
Основніпричини внутрішньогрупових конфліктів:
q  Боротьба за лідерствоабо близкість до лідера, за право контролю над “общаком”;
q  Розкол в групі, атакож бажання окремих її членів вийти з нього та зайнятись своєю “справою”;
q  Незгода з основнимиметодами ведення справ в угрупуванні або основними її приорітетами;
q  Непогодження зрозподілом злочинних прибутків;
q  Вчинення проступків(в тому числі таких, які ставлять під загрозу викриття інших членів групи);
q  Зв´язок ізспівробітниками правоохоронних органів.
В більшості випадківмотивом вбивств на замовлення такого виду є боротьба за сфери впливу між двомамогутніми злочинними “інститутами”:
q  стара школазлочинного світу, яка базується на традиційних (досвідчених) методах “роботи” –наявність “общака”, інтеграція окремих злочинних угрупувань, узгодженість своєїдіяльності з іншими злочинними угрупуваннями. При вирішенні спірних питань вониуникають “кривавих розборок”, а у крайньому випадку “грамотно” організовуютьвбивство (у тихому місці, із застосуванням спеціалістів високої кваліфікації)…
q  молодіжна школазлочинного світу, прихильниками якої є відносно молоді лідери. Вони не бажаютьоб´єднувати свої зусилля для координації своїх дій, ігнорують вимоги щодорозподілу сфер впливу, а також не бажають видільти певний відсоток коштів в“общак”. Спірні питання вони вирішують, як правило, із застосуванням силовихметодів (вчинюючи зухвалі, жорстокі, привселюдні вбивства із застосуваннямнайрізноманітніших засобів).
При наявності вище вказаних ознак, а такожіз урахування жертви злочину ми можемо судити про організатора злочину. Якщожертва – лідер злочинного угрупування, яке підпадає під ознаки “молодіжного”,то у більшості випадків організатором є представник “старої” школи. Аналогічноі в протилежному випадку.
Особливістю таких вбивств є те, що післяних розпочинаються “розбірки” – члени одних угрупувань вчинюють відповідні актистосовно членів інших угрупувань. Вони частіше всього закінчуються масовими бійнями,яким притаманна велика кількість жертв.
Наступними мотивами вчинення вбивств назамовлення данного роду є етнічні неприязні або релігійне суперництво. Таківбивства вчинюються зухвало, жорстоко, привселюдно із численними жертвами на“зходках” протиборствуючих злочинних угрупувань щоб уникнути подальших силовихактів з сторони суперників. В першу чергу знешкоджується лідер угрупування. Привиконанні замовлення застосовується автоматична зброя високої пробивноїздатності, наймаються декілька виконавців щоб досягти високої ймовірностіотримання результату. На місці події, як правило, залишаються зрешечені тіла,автомобілі тощо.
Набагато делікатніше вчинюються вбивства,замовлені великими підприємцями, банкірами, корумпованими чиновниками, а такожзлочинними авторитетами, які вже  стали крупними бізнесменами або політичнимидіячами і побоються викриття. Такі злочини продумані в деталях. Вибір місця,часу вчинення злочину обирається з таким розрахунком, щоб при проведенніоперації не було очевидців та ніщо не могло завадити вчиненню злочину. Через цевоно носить таємний характер і вчинюється без свідків.
Організатори таких вбивств враховуютьможливості охорони обраної жертви, обирають для їх усунення способи, яківиключають безпосередній контакт виконавця із жертвою (прицільнийпостріл з снайперської гвинтівки із значної відстані від жертви, застосуваннявибухових речовин що приводяться в дію за допомогою дистанційного управління). Виконавцізлочину є справжніми професіоналами, про що свідчать: попадання кулі, якавипущена з дальньої відстані в голову, шію, область серця особи, яка на митьз´явилася у віконному чи дверному пройомі. Виконавці викоростовуютьвисокоякісну вогнепальну зброю вітчизняного чи іноземного виробництва,споряджену оптичним чи лазерним прицілом, глушителем. Зброя у більшостівипадків залишається на місці вчинення злочину. Відбитки пільців на ньомувідсутні.
При наявності таких ознак можна говоритипро те, що вбивство вчинено на замовлення членів мафіозних структур, оскількивчинення такого злочину коштує чимало коштів, а таку зброю на території державидістати досить проблематично, тому необхідна наявність контрабандного каналу зіншими країнами.
Версія 5       Вбивство назамовлення організоване з корисливих мотивів особами, яким службова чигромадська діяльність потерпілого заважала для досягнення злочинної мети.
Дану версію ми можемо застосовувати увипадках, коли вчинюється вбивство значних чиновників державного апарату,керівників організацій та підприємств, голів адміністрацій, депутатів різногорангу, представників правоохоронних та контролюючих органів та інших рівних застатусом осіб, діяльність яких може завадити цілям вище зазначиних злочинців.
Мотиви, які можуть стати причиною вчиненнятаких злочинів можуть бути найрізноманітніші. Всі вони повинні розглядатися взалежності від тієї посади, яку займав потерпілий та від напрямку йогодіяльності на попередньому життєвому етапі. Наприклад, причиною знешкодженняголів державних адміністрацій можуть бути боротьба з корумпованими чиновниками,та інша політика, зпрямована на боротьбу із злочинністю.
Замовниками вбивств на замовлення в даномувипадку можуть бути не тільки представники конкуруючих структур (опозиціячинним органам влади, представники комерційних структур), але і лідери злочиннихорганізацій.
Виконавці злочину використовують якзнаряддя злочинів у більшості випадків вогнепальну зброю, таку як пістолети,рушниці, рідше автомати. Також широко використовуються саморобні вибуховіпристрої, які дитонують за допомогою дистанційного пристрою. Такі вибуховіпристрої підкладають біля дверей під´їздів (маскуються в різних місцяхпоблизу них). Для того, щоб збільшити вражаючий ефект, вони начиняютьсяметалевими кульками, болтами, іншими дрібними металевими предметами.
У випадку вбивств представниківправоохоронних органів ми можемо вказувати, що вони стали жертвами посяганьпредставників злочинних угрупувань. Вони організовують вбивства перед реальноюзагрозою їх викриття, викриття раніше вчинених злочинів, до яких були причетніорганізатори таких вбивств. Тому в таких випадках розслідування слід починатиіз аналізу попередньої діяльності потерпілих.
Окрім вчинення вбивств на замовлення поекономічним мотивам, можливе вчинення їх за побутовими мотивами. В такихвипадках жертвами є особи, які мають нарухомість, автотранспорт, грошовізаощадження, і які склали заповіт на користь своїх родичів.
У подавляючій більшості випадків замовникипроживали разом з потерпілими в одному населенному пункті, одному мікрорайоні,а іноді в одному будинку та навіть одній квартирі. Всі вони були у тіснихстосунках з потерпілими – були їх родичами, колишньою дружиною тощо. Перебувализ ними в конфліктних відносинах.
Виконавці використовують для досягненнямети злочину такі знаряддя: ножі, різноманітні засоби удушення, мисливськузброю.
Здебільш вони вчинюються з корисливихмотивів, або з мотивів, обумовлених особистими відносинами з потерпілим. Напідставі цих мотивів ми і можемо висувати наступні версії:
Версія1       Вбивство було вчинено на побутовому грунті на замовлення особи ізблизького оточення потерпілого з корисливих мотивів.
В такому випадку організаторами можуть бутиособи, які знаходяться в родинних відносинах, чи знаходились в них у минулому. В такому випадку злочин вчинюється з метою:
q  Заволодіти житломпотерпілого, його майном на передодні розлучення;
q  Отримати у спадокмайно потерпілого або усунути від спадку іншу особу (спадкоємця за заповітом,чи за законом спадкоємця першої черги)…
Версія2       Вбивство вчинено на побутовому грунті на замовлення особою, яка маланеприязні відносини з потерпілим.
В такому випадку організатори переслідуютьнаступні цілі:
q  Позбавитися відпотерпілого, який здійснював фізичне чи психологічне насильство надорганізатором або близьких йому осіб;
q  Позбавитися відособи, яка стала обузою для сім´ї;
q  Знешкодитисуперника (суперницю);
q  Помстана грунті ревнощів…
Вбивства на побутовомугрунті розкриваються набагато простіше ніж попередня група навмисних вбивств,окрім випадків їх інсценування під вбивства, вчинені з хуліганських мотивів.
Всі випадки вбивств, які неохоплюються цимигрупами версій ми можемо віднести до третьої групи вбивств, яку так і можнаназвати – вбивства на замовлення вчинені по іншим мотивам.
Наприклад, вбивство журналіста, який спеціалізуєтьсяпо кримінальній тематиці.
Існують також випадки вбивств осіб, які незаймають значної посади, наприклад, вбивство хірурга, який відмовився робитиоперацію, вбивство співробітника ОВС, який відмовився порушити кримінальнусправу з будь-яких мотивів тощо. [13]
 
Огляд місця події – це перша слідчадія, яка виконується безпосередньо на місці вчинення злочину до порушеннякримінальної справи.
Перед оглядом місця подіїнеобхідно шляхом опитування виявивших його осіб встановити, чи не переміщавсятруп, чи не змінилося його місце його положення, положення самого трупа або,можливо переміщалися якісь речі на вказаному місці. Якщо мали місце такі дії,то про це обов´язково потрібно викласти в протоколі огляду місця події.
Під час огляду місця події в першу чергувиявляється його загальний характер:
1.   Чизнаходиться воно на відкритій місцевості (на території населенного пункту, навулиці, на подвір´ї);
2.   Чи вприміщенні (в квартирі, на сходах, в під´їздах тощо).
Необхідно також звернути увагу навідсутність або наявність тілесних ушкоджень, слідів насильницького проникненняв приміщення, слідів боротьби, які передували вбивству. Одночасно приймаютьсяміри по знаходженню знарядь злочину, засобів, за допомогою яких було вчиненовбивство, речових доказів та їх застосування (кулі, гільзи, вогнепальніпошкодження, залишки отрути…).
Важливим об´єктом пошуку та аналізупри огляді місця події є сліди відображення злочинця, тобто сліди рук, ніг,зубів, відбитки тканини від одежі, в яку він був одягнений, а також слідивиділення людини (кров, слина, піт…).
Існують випадки, коли злочинець залишає(губить) на місці події речі особистого характеру або знаряддявчинення злочину. Такими речами можуть бути: уривки одежі, частини взуття,перчатки. Такі речі можуть бути з бірками, помітками, номерами підприємствпобутового обслуговування.
При подальшому огляді місцяподії можуть бути встановлені наступні дані:
1.   Про відносно вірний час вчинення злочину. Про час вчинення злочинуможуть свідчити такі обставини:
q  Сухийчи вологий грунт під потерпілим на відкритій місцевості після доща – якщосухий, тоді ймовірно, що вбивство було вчинено до початку дощу;
q  Ввімкненеосвітлення – вбивство вчинене в темну пору доби;
q  Теплаелектроплита, їжа – вбивство вчинено нещодавно;
q  Датаостаннього номеру газети…
2.   Про кількість злочинців:
q  Кількістьслідів різного взуття;
q  кількістьопалків, різноманітним видом цигарок, з відмінними способами палити;
3.   Про деякі ознаки особи злочинця:
q  Залишенаснайперська гвинтівка, пістолет або інша зброя без відбитків пальців рук чидолоней, зброя із зпиленими номерами – вбивство вчинене кваліфікованою особою;
4.   Про передуючі вбивству дії:
q  Наявністьна столі посуду, залишків їжі, алкогольних напоїв – потерпілий перед вбивствомразом з злочинцем приймали їжу, вививали;
q  Включениймагнітофон – слухали музику…
5.   Про інсценування передуючої вбивству події (самогубства, нещасноговипадку, природньої смерті потерпілого):
q  Відсутністьпри залишках слив, вишень кісток від них;
q  Наявністьалкоголю в декількох фляжках;
q  Наявністьознак, несумісних з природньою смертю, нещасним випадком, самогубства:
-    відсутність стільця під повішеною особою;
-    відсутність вдавлених під підставкою місць нарихлому грунті;
-    наявні горизонтальні підтіки крові;
-    відсутність на руці трупа слідів, які свідчать, щопостріл вчинено самим потерпілим;
-    тілесні ушкодження, характерні для самозахисту…
6.   Про мотиви вбивства:
q  Зламанідверці шаф, викинуті нецінні речі;
q  Знята,порвана одежа з потерпілої (вбивство вчинене у поєднанні із згвалтуванням);
q  Наявністьу потерпілого великої кількості ушкоджень, знищення цінних предметів (вбивствовчинено з помсти);
7.   Про неспівпадання місця вбивства з місцем виявлення трупа:
q  Слідиволочення трупу як на грунті, так і на самому трупі;
q  Відсутністьна взутті трупа слідів грунту;
q  Одягтрупа явно не відповідає обстановці на місці його виявлення;
q  Відсутністьзначної кількості крові.
Ососбливо важливе значеннямає те, щоб труп оглядалося в присутності медика-експерта або іншого лікаря.
Перед оглядом необхідносфотографувати труп з охопленням оточуючої обстановки та ізольовано, а під часдетального огляду зафіксувати окремі характерні його частини та сліди на ньомуіз додержанням правил масштабної зйомки. При цьому відбувається фіксування всіхдеталей в протоколі огляду[14]:
q  Місце,на якому знаходиться труп;
q  Йогоположення відносно нерухомих орієнтирів;
q  Кудизвернена голова, ноги;
q  Поза, вякій знаходиться труп;
q  Слідита прикмети на трупі та біля нього.
Необхідно також детальнооглянути предмети одягу на трупі, при цьому в протоколі фіксується:найменування одежі, взуття; їх матеріал, пошив, колір, особливості; їхположення, стан; місця та розміри пошкоджень, забруднень; що знаходиться в йогокишенях.
На подальшому етапіздійснюється огляд трупу без одягу. Визначаються наступні його ознаки: стать,постать, приблизний вік, колір шкіри, температура тіла на початку та в кінціогляду, температура оточуючого середовища, наявність трупних ознак(охолодження, висихання), трупних плям, трупне окачаніння, гниття, вигляд стануобличчя, інших частин тіла, ушкодження на трупі, їх характер.
Отже, як ми переконалися,огляд місця події, є один із найбільш важливих елементів при розкриттібудь-яких вбивств, в тому числі і вбивств на замовлення, оскільки по наявнійінформацій ми і зможемо висувати подальші версії, і визначати наприямкирозслідування злочину.
В кримінальних справах,порушених по фактам вбивств вчинених на замовлення досить широким ірізноманітним є коло свідків. Найціннішу інформацію, як правило, даютьсвідки-очевидці, тобто ті, хто безпосередньо був присутній на місці злочину іспостерігав його вчинення. Не менш важливими є особи, які бачили підозрілихосіб або осіб, які були присутні за деякий час до його вчинення, при йогоготуванні.
З метою досягти бажанихрезультатів по розкриттю злочину, необхідно визначитись з колом питань, якінеобхідно задавати при допиті свідків. Доцільним було б розподілити їхна такі групи:
1.   Питання відносно обставин і механізму злочину:
1)   Де і коли вчинено злочин;
2)   Яким способом було вчинено вбивство, яке знаряддя злочину при цьомувикористовувалось;
3)   Якщо злочинці використовували вогнепальну зброю, то яку, кількістьпострілів та відстань з якої вони були здійснені;
4)   Де знаходилися потерпілий і злочинець, якщо вбивство вчинено з близькоївідстані;
5)   Питання про те, як вели себе потерпілий і злочинець, чи розмовляли вониміж собою;
6)   Чи був потерпілий живим після зникнення злочинця, якщо так, то яка унього була поведінка, що він говорив;
7)   Хто перший підійшов до трупа і які дії вчинив щодо нього;
8)   Як злочинець прибув на місце злочину і яким чином залишив його.
2.   Питання стосовно особи, яка вчиниза вбивство, або замах на нього:
1)   Чи знайомий свідок із злочинцем
a)   Якщо злочинець свідку відомий, тоді хто цей злочинець, де проживає…
b)   Якщо ні, тоді які його прикмети;
1)   Чи не бачив він якої-небудь підозрілої особи до, під час або післявчинення злочну;
2)   Якщо було декілька злочинців, то чи не називали вони один одногоіменами чи прізвиськами;
3)   Про ознаки предметів, транспортних засобів, якими користувалисязлочинці;
3.   Питання відносно потерпілого:
1)   Чи знає свідок потерпілого, якщо так, то детальні відомості про нього;
2)   Якщо труп особи поки що не виявлено, то ознаки зовнішності ймовірногопотерпілого;
3)   Що свідку відомо про факт його зникнення;
4.   питання відносно джерел доказів:
1)   чи був свідок очевидцем злочину чи дізнався про нього від когосьіншого;
2)   якщо був очевидцем, то яким чином та з ким опинився на місці злочину;
3)   в яких умовах він спостерігав вчинення злочину;
4)   якщо дізнався про вчинення злочину, то яким чином, від кого, за якихобставин, у присутності кого.
При встановленні особипотерпілого, необхідно опитати його знайомих. При цьому необхідно дізнатися,яким був стан його поведінки на передодні вчинення злочину, чи не виказував вінопасіння з приводу можливості вчинення злочину щодо нього, чи не мав він намірузустрітися з ким небуть.
Якщо злочин вчинено вквартирі чи офісі потерпілого, необхідно дізнатися хто до нього заходив, чидобровільно він увійшов в приміщення чи в супереч волі потерпілого.
При оцінці показань свідківнеобхідно виходити із професійних якостей свідка, його статевої орієнтації йогорасову належність (точніше всього дасть словесний портрет представник тієї жраси).
При наданні детальноїінформації, якщо намає підстав вважати, що особа перекручує відомості абоприховує справжнього злочинця, можна скласти суб´єктивний портретпідозрюваного. Такий портрет складається із застосуванням методу “Фоторобот”.Словесний портрет малюється за допомогою експертів-криміналістів, якіспеціалізуються в даній діяльності.
Під час допиту свідків проконфліктні ситуації потерпілого з іншими особами, необхідно з´ясувати нетільки характер конфлікта, але і причини його винекнення, встановити осіб зякими потерпілий знаходився у напружених стосунках, отримати відомості проосіб, яким відомо про конфліктні відносини потерпілого з іншими особами таможуть підтвердити такі відомості.
Для досягнення того, щобсвідок давав правдиву інформацію про подію злочину, іншу інформацію, якапов´язана з ним, або намакається уникнути від її надання, необхіднозастосовувати такі тактичні прийоми ведення допиту:
q  Тактичніприйоми, які дозволяють перемогти небажання давати показання потерпілим, якіобумовлені страхом помсти з сторони обвинуваченого;
q  Тактичніприйоми, спрямовані на виявлення неправдивої інформації;
q  Тактичніприйоми, що допомогають допитуємим особам згадати і як можна точніше викластивідому їм інформацію.
Прогнозуванню та подоланнюнеправдивих доказів сприяє з´ясування характеру відносин свідків зпотерпілим чи обвинуваченим. Як правило, така робота починається з моментупідготовки до проведення допиту.
Одним із багатьох методівподолання неправдивих показань є такий: слідчий задає свідку багато конкретнихзапитань про обставини злочину у швидкому темпі, а потім змінює порядок їхньоїпостановки. Таким чином може бути досягнута “заученість” сценарію злочину.
Існують і інші методи допитусвідків, але в тому чи іншому випадку слідчий повинен обирати саме такутактику, яка найуспішніше буде сприяти отриманню інформації про обставини, щомають значення для розслідування справи.
Для отримання достовірноїінформації про злочин, про знаряддя, спосіб вчинення злочину, про особузлочинця, про потерпілого та інші дані, які цікавлять слідство, необхіднопровести експертизу, висновки якої грають чимале значення при встановленніобставин вчинення злочину.
Експертиза призначається увипадках, коли для вирішення певних питань при провадженні в справі потрібнінаукові, технічні або інші спеціальні знання.[15]
При вчиненні вбивства назамовлення найчастіше використовуються такі види експертиз:
1.   Судово-медична експертиза;
2.   Судово-балістична експертиза;
3.   Вибухотехнічна експертиза.
Розглянем детальніше кожен ізцих видів[16].
В результаті проведення судово-медичноїекспертизи трупа, перш за все з´ясовуються обставини, які притаманнівсім видам насильницької смерті: час, причини настання смерті, розташуваннятрупа, чи не змінювалась зміна пози трупа, які групові характеристики кровітрупа тощо.
Якщо в процесі огляду трупами виявили, що що на його тілі існують ознаки вогнепальних поранень, тоді мизможемо з´ясувати такі обставини:
-    чи є ці поранення вогнепальними;
-    з якої відстані було прозведено постріл;
-    чи пройшла куля наскрізь, чи є поранення сліпим чидотичним;
-    де вхідний і вихідний отвір, який напрямокушкодженного каналу;
-    яким пострілом спричинено поранення;
-    постріли були спричинені поодинокими пострілами, чистріляли чергами…
Якщо смерть настала внаслідокзастосування гострого предмету, експертиза може встановити:
-    яким видом зброї були спричинені поранення;
-    чи був вчинений злочин предметом, якийпред´явили на експертизу;
-    яка послідовність нанесення тілесних ушкоджень;
-    в якому положенні знаходився потерпілий та якеймовірне положення нападаючого та потерпілого в момент нападу;
-    з якою силою нанесено удар;
-    які параметри зброї, якою нанесені тілесніушкодження;
Якщо смерть потерпілогонастала внаслідок вибуху пристрою, тоді задопомогою експертизи можна встановитинаступне:
-    при вибуху якого снаряду або пристрою насталасмерть потерпілого (виникли тілесні ушкодження);
-    на якій відстані від жертви злочину відбувся вибух;
-    в якій позі знаходився потерпілий;
Виявлені з місця подіїзалишки вибухівки, інші предмети направляються на інші види експертизи, такі яквибуховотехнічну та судово-хімічну.
У разі наявності підставивважати, що смерть настала внаслідок отруєння особи, тоді судово-медичнаекспертиза може встановити: чи настала смерть внаслідок отруєння; якою самеречовиною є отрута; яким шляхом введено отруту в організм людини; яка доза булавведена в організм; чи не попала отрута в організм випадково тощо.
Під час огляду місця знаходженнявиконавця злочину можуть бути знайдені залишки його крові, слини та іншіпродукти його життєдіяльності, також, предмети, залишені ним. Це допомагаєвиділити групові приналежності злочинця, що дозволяє значно зменьшити колопідозрюваних осіб.
Наступною не менш важливоюекспертизою, яка дозволяє розкрити картину злочину є судово-балістичнаекспертиза. Після її проведення експерти взмозі відповісти на такі питання:
-    коли зброя застосовувалась останній раз;
-    чи був вичищений канал ствола після пострілів;
-    чи видалялись маркіровочні знаки та які вони були;
-    чи не вистрілена куля, яка була видалена із трупа зданої зброї;
-    чи не був пристосований газовий пістолет длястрільби бойовими кулями;
-    до якого типу патрону відноситься дана куля чи немаєна ній слідів проходження через іншу перешкоду…
В залежності від конструкціїзброї можна вирішувати різноманітні завдання, які допомогають звузити колоосіб, підпадаючих під підозру. Також за допомогою дослідження пошкоджень різнихпредметів можна дізнатися про місце вчинення злочину, відстань від жертвизлочину до місця знаходження трупу.
Вибухотехнічна експертиза дозволяє  вирішити широкий спектр задач відносно встановлення фактувибуху, конструкції вибухового пристрою, виду та кількості вибухової речовини,обставин підготовки та вчинення вибуху.
По відношенню до вибуховихпристроїв вирішуються таі питання:
-    чи є предмети знайдені на місці події частинамивибухового пристрою та якого саме;
-    спосіб виготовлення вибухового пристрою;
-    принцип введення його в дію;
-    яка вибухова речовина застосовувалась для заряду;
-    чи однакові вибухові речовини виявлені на місціподії з тими, що виявлені у підозрюваного…
про обставини встановлюютьсятакі відомості:
-    чи міг виникнути вибух в результаті обставин, яківказали свідки при їх допиті;
-    чи були у особи, яка приготувала вибуховий пристрійпрофесійні навички;
-    який час повинна затратити людина на виготовленнятакої вибухівки…
Можуть бути проведені іншівиди експертиз, які дозволять виявити корисні для слідства дані, але їхпотрібно розглядати у кожному конкретному випадку.
При здійсненні експертизислід додержуватися порядку проведення різних досліджень. Так перш за всепосинна бути проведена дактилоскопічна експертиза, оскільки відбитки пальціврук, долоней як відомо залишаються нетривалий час і вони можуть бути пошкодженів результаті проведення інших видів експертиз. Наступною слід провестибіологічну експертизу потожирової речовини. І тільки після цього ми зможемонаправити об´єкти на судово-балістичну та вибухотехнічну експертизу.
На органи дізнанняпокладається вжиття необхідних оперативно розшукових заходів з метоювиявлення ознак злочину і осіб, що їх вчинили.[17]
Якщо говорити більш конкретнопро вбивства на замовлення, то органи дізнання повинні завжди вживати всіхзаходів щодо затримання злочинця по гарячим слідам. Вони зобов´язанівчинити певне коло оперативних заходів, особливістю яких є те, що вонипроводяться паралельно тобто одночасно для збільшення ймовірності викриттязлочинця.
Можуть застосовуватися такізаходи:
1.        Використання службової собаки. Воно значноускладнюється у разі, якщо вбивства вчинені у великих містах, де вони, якправило, і вчинюються. Частіше над усе її використовують на місці події зрозрахунку на те, що собака розпізнає запахові сліди злочинця, а також дляобстеження місцевості і приміщень. За допомогою собаки знаходять речі, якіналежали злочинцю і були залишені ним на місці події. Однак пошук носіївзапахової інформації не повинен обмежуватися тільки місцем знаходження трупа.Необхідно обов´язково розширити його межі, зокрема у тих випадках, коливбивство було вчинене із засідки із застосуванням вогнепальної зброї. В такихмісцях може бути залишено зброю, гільзи, а також речі злочинця. Кінолог разоміз слідчим оцінює знайдені об´єкти для визначення можливості розшукузлочинця із застосуванням службової собаки, а також можливості виїмки їх якносіїв запахової інформації. На прикінці роботи із собакою, кінологом фіксуєтьсяу відповідному акті результати роботи із застосуванням службової собаки.
Наступним етапом роботи іззапаховими слідами є їх перевірка по відповідним банкам даних та порівняння іззапаховими слідами підозрюваних осіб.
У більшості випадків службовасобака дозволяє визначити ймовірні шляхи відходу злочинців, що є дуже важливимдля ведення розшуку злочинця.
2.        Опитування свідків-очевидців. Попереднє опитуванняздійснюється до приїзду на місце слідчо-оперативної групи оперативними працівниками та дільничими інспекторами територіального управління міліції.Головною метою є збір інформації про які першими виявили труп потерпілого, атакож осіб, які знаходились на місці вчинення злочину до моменту приїздупрацівників міліції. Серед них встановлюються свідки, яким відомі обставинивчинення злочину, прикмети осіб або автомобіля, а також інші відомості,дозволяючі встановити картину події та здійснити переслідування злочинців погарячих слідах. Складається список осіб, чиї показання становлять оперативнийінтерес для розшуку зниклих злочинців, в нього також заносяться адреса ітелефони таких осіб.
При опитуваннісвідків-очевидців їм задаються такі питання:
q  Чи непідходив хтось до потерпілого до того, як його вбили;
q  В щобула одягнена ця особа, прикмети його зовнішності;
Така особа може бути взговорі з злочинцями і вказати кілеру намічену жертву.
Із прибуттям на місце подіїоперативної групи опитування продовжується, але вже під керівництвом слідчого.Слідчий приймає участь в такому опитуванні з метою отримання найбільш повноїінформації про подію злочину.
Перш за все опитуються жильцідому, поблизу якого або в якому було вчинено злочин. В першу чергу це можутьбути сусіди по квартирі. Їм задаються такі питання:
q  Чи небачили вони поблизу місця події підозрілих осіб;
q  Якіприкмети їх зовнішності, в що вони були одягнені…
q  Чи непомітили вони біля автомобіля потерпілого сторонніх осіб, які нібиторемонтували автомобіль, але насправді встановлювали вибуховий пристрій…
3.        Обстеження місцевості. Цей захід проводиться дляпошуку покинутої зброї або автомобіля, на якому вбивці зникли з місця події.
Для обстеження навітьневеликої території необхідна значна кількість працівників та велика кількістьчасу. Тому не завжди такий захід є доцільним. Іноді достатньо провести обхід таперевірку району, де було вчинено вбивство, а також прилеглих до ньоготериторій. Така робота здійснюється силами нарядів патрульно-постової службиміліції, дільничими інспекторами міліції та силами громадскості. При їївиконанні необхідно мати на увазі, що багато злочинців знають оперативніможливості працівників міліції при введенні в дію оперативних планів “Сирена”,“Буран” тощо. Тому далеко від місця події на автомобілі вони не відїжджають:вони кидають транспортний засіб або пересідають на інший автомобіль.
В місцях виявлення автомобілязлочинців проводяться заходи по пошуку та опитування очевидців відносно осіб,які покинули автомобіль та прикметах тієї машини, на яку пересіли злочинці.
Отримані відомості повиннібути негайно передані оперативному черговому управління міліції для організаціїпереслідування злочинців по гарячим слідам із урахуванням нових свідків.
4.        Переслідування злочинців по гарячим слідам. Увипадку вчинення вбивства на замовлення із використанням транспортних засобівзатримати злочинців інколи вдається за рахунок введення в дію оперативнихпланів, таких як “ Сирена”, “Грім” та “Буран”. Але їх ефективність цілкомзалежить від оперативності дій чергового, який миттєво передає найновішівідомості і орієнтування про злочинців, місця їх переховування. Оскільки вмісті достатньо багато постів ДАІ, то ймовірність досягнення успіху припроведенні такого роду заходів досить велика. Але на практиці мета такихзаходів  досягається у рідких випадках. Частіше, у випадках, якщо було вчиненовідкритий напад в громадському місці та з його моменту не пройшло 10-15 хвилин.
В таких випадках очевидцівслід опитати за допомогою альбому з найбільш типовими видами облич. Також їхслід опитати про ознаки автомобілю. Тут також можливе застосування типовогоальбому з марками автомобілів.
Слідчому необхідноз´ясувати які прикмети запам´ятались свідкам-очевидцям (прикметиавтомобіля, зовнішності злочинця, одяг тощо). Відомості про автомобіль можнаотримати і у інших осіб. Наприклад, у водіїв, які випадково опинилися поряд ізавтомобілем злочинців. Необхідно сконцентрувати увагу свідків на ознакахавтомобіля, який довго стояв біля місця вчинення злочину із включеним двигуном,куди після вчинення пострілів сіли злочинці і миттєво покинули місце події.Необхідно дати вказівки оперативним працівникам отримати інформацію про всіавтомобілі, які стояли в районі вчинення злочину з тим, щоб в подальшомувстановити їх власників, серед яких можуть бути і особи, які мають корисну дляслідства інформацію.
Отриману інформацію слідчийповинен як можна швидше передати черговому управління ОВС. Зокрема такуінформацію: про маршрут злочинців, про номер автомобіля, про його марку, колір.Розшукові ознаки доводяться до нарядів ППСМ, ДАІ, водіїв радіофікованихгромадських служб, працівників АЗС, залізничних переїздів… Організовуєтьсяпереслідування по напрямкам руху автомобіля злочинців.
5.        Розвідувально-пошукові заходи на місці події. Такізаходи можуть проводитися з метою отримання відомостей про можливих осіб,вчинивших вбивство на замовлення, виявлення додаткових свідків, а також фактів,які мають значення для  розкриття злочину. Розвідувальна робота повинна бутипроведена працівниками карного розшуку. Її суть полягає у тому, щовстановлюється та фіксується розмова між людьми. Тобто інформація отримуєтьсяіз розмов місцевих жителів або співробітників. Така робота ведеться іззастосуванням сил та засобів працівників, які обслуговують дану територію,наприклад, використовується агентура. Її націлюють на виявлення осіб, які проявляютьпідвищений інтерес до роботи медичних працівників (які цікавляться чизалишились потерпілі живими чи ні), працівників правоохоронних органів (чи невстановили вони на осіб злочинців, які здобуті докази).
Окрім агентури для такихзаходів слід залучати працівнків служби кримінального пошуку. За їх допомогоюможна виявити очевидців вчиненого злочину інших свідків, які не бажають даватипоказання в силу тих чи інших причин, дізнатись про думку окремих громадян проподію злочину тощо.
6.        Загороджувальні заходи. Доцільним при розкриттівбивств на замовлення є проведення загороджувальних заходів. Оскільки, як вжерозглядалося, виконавцями вбивств на замовлення можуть бути злочинці, якізапрошуються для виконання “замовлення” з інших міст, областей і навідь іншихкраїн. Тому не виключена можливість, що злочинець одразу після вчиненнязлочину, намагатиметься повернутися на місце свого прошивання.
Загорожувальні заходипроводяться працівниками міліції. Їх ефективність залежить від тих віхіднихданих, якими вони володіють[18].Наприклад, якщо є портрет злочинця, то необхідно обов´язково забезпечитинаряди міліції таким портретом. У разі відсутності фотографії необхіднозабезпечити працівників хоча б фотороботом розшукуваного, а також словеснимописуванням зовнішності злочинця із урахуванням всіх його особливостей. У разівпізнання свідками злочинця по фотототеці, то портрет злочинця може бутиперсоніфіковано.
При встановленні подібностіфоторобота з підобліковими особами, то дається заява органам внутрішніх справпро доставлення його до слідчого, який вже і буде встановлювати чи був вінпричетний до вчинення злочину, чи мало місце збігання прикмет. Все це дозволяєцілеспрямовано вести розшук і перевірку осіб, яких ми маємо підставипідозрювати у вчиненні злочину.
Органи дізнання за дорученнямслідчого можуть виконувати і інші дії, пов´язані із обшуком і виїмкоюматеріалів, які мають значення для розшуку злочинця по гарячим слідам. Наприклад,по мобільному телефону можна дізнатися, всі вхідні та вихідні дзвінкипотерпілого, які йому надсилались повідомлення.
Слідчий вправі затриматита допитати особу, яка підозрюється у вчиненні злочину, а орган дізнання –затримати її за наявності таких підстав:
1         коли цю особу застали при вчиненні злочину, що, якправило, не характерно для вбивств на замовлення, або безпосередньо після йоговчинення;
2         коли очевидці, в тому числі і потерпілі, прямовкажуть на дану особу, що саме вона вчинила злочин;
3         коли на підозрюваному або його одягу, при ньому абов його житлі буде виявлено явні сліди злочину.
При наявності інших даних, щодають підстави підозрювати особу у вчиненні цього злочину можна затримуватилише у тому разі, коли ця особа намагалася втекти, або коли вона не маєпостійного місця проживання, або коли не встановлено особу підозрюваного.[19]
Як правило, особа злочинцявстановлюється за допомогою оперативно-розшукових та слідчих дій на попередніхетапах розслідування справи.
При встановленні особинеобхідно з´ясувати прізвище, ім´я, по батькові злочинця, місце їїпроживання, зв´язки з іншими особами, спосіб життя, розпорядок дня тощо.
Далі можуть виникати двавипадки:
Перший – якщо особа непідозрює, про ведення за ним спостереження. В таких випадках проводитьсязасідка працівниками карного розшуку. Найдоцільніше її проводити біля місцяпроживання злочинця: біля під´їзду будинку, біля його квартири.Оперативні працівники затримують підозрюваного при виході його із квартири, збудинку. В квартирі в такому випадку затримання проводити недоцільно, оскількизлочинець може зачинитись з середини і за час проведення взлому квартириоперативними працівниками закінчити життя самогубством.
У другому випадку – якщо підозрюванийздогадався про ведення за ним спостереження – залучається спеціальний підрозділпри управлінні по боротьбі з організованою злочинністю – “Сокіл”. В такому разізатрииання проводиться в житлі підозрюваного з метою недопущення йогоінформування інших осіб про те, що він опинився в “колі зору” правоохороннихоргінів.
Одразу затриманомуроз´яснюються його права:
q знати в чомуйого підозрюють;
q даватипоказання або відмовитися давати показання і відповідати на запитання;
q матизахисника і побачення з ним до першого допиту – у справах про цей злочин участьзахисника є обов´язковою відповідно до ст.45 п.4 КПК. Захисник надаєтьсяз моменту затримання особи чи пред´явлення їй обвинувачення;
q подаватидокази;
q заявлятиклопотання і відводи;
q вимагатиперевірки судом чи прокурором правомірності затримання;
q подаватискарги на дії і рішення особи, яка проводить оперативно-розшукові дії тадізнання, слідчого і прокурора;
q при наявностівідповідних підстав – на забезпечення безпеки.
Про затримання підозрюваногоорган дізнання або слідчий зобов´язані скласти протокол, в якомузазначають підстави, мотиви затримання, зазначається про роз´ясненняпідозрюваному його пав, а також обставини затримання (час, місце, поясненнязатриманого тощо). Протокол підписується особою, яка його склала, і затриманим.У разі відмови його підписання затриманим про це зазначається в протоколі.
Орган дізнання, слідчийзобов´язані попередити одного з його родичів про затриманняпідозрюваного.
Затримання  підозрюваного неможе тривати більше 72 годин. Протягом цього терміну слідчий зобов´язанийпровести наступні дії:
1         Допит підозрюваного;
2         Обшук його оселі або інших місць його перебування;
3         Проведення експертизи;
4         Впізнання;
5         Відтворення (у разі його зізнання у вчиненні вбивства).
Після закінчення цього строкуслідчий обирає одне з двох рішень:
1)   Звільняє підозрюваного – якщо не підтвердиласяпідозра у вчиненні вбивства, вичерпався встановлений строк затримання абозатримання було здійснене з порушенням вимог, які передбачені чч.1,2 ст.106КПК;
2)    Доставляєпідозрюваного до судді з поданням про обрання до нього запобіжного заходу увигляді взяття під варту.
Наступним і одним із найважливіших етапіврозслідування є допит підозрюваного. Допит підозрюваних по справам цієїкатегорії – це дуже складне завдання, оскільки особи, які підозрюються увчиненні вбивства на замовлення спочатку не визнають свою участь у ньому. Цепояснюється тим, що такі злочини являють собою підвищену суспільнунебезпечність тому покарання за їх вчинення передбачається дуже суворе.
Особи, які причетні до вчинення вбивства на замовлення, у більшості випадків мають значний кримінальний досвід.Тому деякі тактичні прийоми[20],такі як:
q  Роз´ясненнятого, що чистосердечне зізнання та допомога в розслідуванні пом´якшуєпокарання;
q  Вказуванняна те, що приховування фактів вчинення злочину можуть лише затягнутирозслідування і обтяжити покарання,
не даютьбажаних результатів.
У всіхвипадках розслідування найкращим було б спочатку допитати тих осіб, чия рольпри вчиненні вбивств була не основною, а другорядною, наприклад, посередники увчиненні вбивства. Відповідно до них буде обране меньш суворе покарання. Якщо зматеріалів справи випливає, що існує декілька посередників, то доцільноспочатку допитати першого, тобто, який безпосередньо не контактував звиконавцем. При цьому йому слід роз´яснити, що його винапом´якшується тією обставиною, що він найбільш віддалений від вчиненнязлочину, чим інший посередник і тим більше його виконавець.
Слідчомуслід навести приклад, якщо є така можливість, з іншої кримінальної справи пофакту вчинення вбивства на замовлення, в якій посереднику була призначено більшм´яку міру покарання.
Іншимтактичним прийомом може бути повідомлення допитуємому таких відомостей прозамовника, які здатні викликати у нього відчуття неприязні до замовника.Наприклад, роз´яснення посереднику яку замовник отримав вигоду із цьоговбивства у порівнянні з мізерним гонораром, який йому виплатили.
Приверсії про участь у виконанні зочину двох виконавців замовлення – першим кращедопитати того, чиї фізичні дані не в повній мірі відповідають уявленню прозлочинця, який вчиним вбивство на замовлення, наприклад, жінка, неповнолітній.
Предметомдопиту може бути відносини між припускаємим замовником і потерпілим,посередником і виконавцем. При допиті виконавця необхідно з´ясувати місцейого знаходження під час вчинення злочину, з´ясувати всі обставинивчинення злочину (про місце, час, обстановку, засоби, дії інших осіб,потерпілого). При такому допиті доцільно використовувати такі прийоми:
q   Проведення допиту у підвищеному темпі, з максимальною деталізацієюз´ясовуваних обставин;
q   Проведення повторного допиту в такому ж темпі, але зі зміною порядку запитань, що задаються;
q   Виявлення суперечностей у свідченнях з метою з´ясуванняправдивості свідчень підозрюваного;
Іноді, коли відчувається, щопідозрюваний сумнівається яку лінію поведінки йому обрати правдиву чи неправдиву,результативним може бути метод, коли допит ведеться двома слідчими, один з якихнамагається загострити ведення допиту, а інший – пом´якшити. Таке веденнядопиту допомагає розхитуванню позиції підозрюваного із установкою наприховування чи перекручення фактів.
Одним із найбільш ефективнихприйомів під час допиту підозрюваного є пред´явлення йому викриваючихйого доказів. Однак, не слід перейматися тим, що окремі докази, якіпред´являлись не дали бажаних результатів, оскільки їх пред´явленнязалишається у підсвідомості підозрюваного і в подальшому здійсненні допиту іззастосуванням різних методів становить досить високу ймовірність отриманнябажаних результатів.
При достатньо високійосвідченності слідчого про обстановку вчинення злочину, слідчий може описати їїпідозрюваному, що примусить його вважати, що слідству відомі всі обставинивчинення злочину, а тому він своїм зізнанням не ускладнить свій стан, а лишепом´якшить його.
У випадку зізнанняпідозрюваним, він детальним чином допитується про всі обставини вчиненнязлочину та його злочинну діяльність вцілому.
У замовниказ´ясовується:
1.   Коли, по якій причині у нього виник умиселорганізувати вбивство;
2.   Яким чином він підшукав виконавця злочину(безпосередньо або через посередника);
3.   Де, коли, яким чином була досягнута домовленість зпосередником, виконавцем злочину;
4.   Яка винагорода була обіцяна посереднику тавиконавцю;
5.   Чи був їм виданий аванс, якщо так, то в якомурозмірі, коли, хто при цьому був присутній;
6.   В якому розмірі, коли і де було проведено остаточнерозрахування.
Всі співучасники допитуютьсяпро взаємовідносини між ними, про виконані кожним з них дій по підготовці,організації та вчиненні вбивства.
Посередник детальнодопитується про те, яким чином він підшукав виконавця. Чи схиляв він його довчиненні злочину, де, коли та при яких обставинах вступив з ними в контакт дляотримання згоди на виконання замовлення на вбивство. Чи зустрічався з ним післявбивства, якщо так, то у зв´язк з чим, де. Чи повідомив його виконавецьпро виконання замовлення.
Після проведення допитупідозрюваного складається протокол відповідно до ст 106 КПК.
Запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного з метою запобігти спробам ухилитисявід дізнання, слідства та суду, перешкодити встановленню істини у кримінальнійсправі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконанняпроцесуальних рішень. [21]
Для осіб, які вчинили такийзлочин, як вбивство на замовлення може бути застосовано запобіжний захід увигляді взяття під варту, оскільки санкція ст.115 ч.2 перевищує три рокипозбавлення волі.
Місцями досудовогоув´язнення для тримання осіб, щодо яких обрано такий запобіжний захід єслідчі ізолятори. В окремих випадках вони можуть перебувати в тюрмі або вмісцях тримання затриманих.
Для обрання запобіжногозаходу орган дізнання, слідства вносить за згодою прокурора подання до суду.Таке подання має бути розглянуто судом протягом сімдесяти двох годин з моментузатримання підозрюваного.
Якщо в поданні ставитьсяпитання про взяття під варту особи, яка перебуває на волі, суддя вправі своєюпостановою дати дозвіл на затримання підозрюваного і доставку його в суд підвартою. В такому випадку затримання не може перевищувати 72 годин, а у разіколи особа перебуває за межами міста, в якому знаходиться суд, — не більше 48годин з моменту доставки затриманного в цей населенний пункт.
Після одержання подання суддявивчає матеріали кримінальної справи, пред´явлені органами дізнання,слідчим, прокурором, допитує підозрюваного, а при необхідності бере пояснення уособи, у провадженні якої перебуває справа, вислуховує думку прокурора,захисника, якщо він з´явився і виносить постанову:
1.  Провідмову в обранні запобіжного заходу, якщо для його обрання немає підстав;
2.  Прообрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
На постановусудді може бути подана апеляція до суду вищої інстанції протягом трьох діб здня винесення постанови. Подача апеляції не зупиняє виконання постанови судді.
Якщо для обраннязатриманому запобіжного заходу необхідно додатково вивчити дані про особузатриманого чи з´ясувати інші обставини, які мають значення для прийняттярішення рішення з цього питання, та суддя вправі продовжити затримання додесяти, а за клопотанням підозрюваного – до п´ятнадцяти діб, про щовиноситься постанова.
Тримання підвартою під час досудового розслідування не повинно перевищувати двох місяців.У випадку, коли розслідування справи закінчити в цей строк неможливо, а підставдля його заміни на більш м´який немає, він може бути продовжений:
1.   до чотирьох місяців – за поданням,погодженим з прокурором, зкий здійснює нагляд за додержанням законів органамидізнання, слідства, або самим прокурором, суддею того суду, який виніспостанову про застосування запобіжного заходу;
2.   до дев´яти місяців – за поданням,погодженим з заступником Генеральго прокурора України, прокурором АРК, області,міст Києва і Севастополя та прирівняних до них прокурорів;
3.   до вісімнадцяти місяців – за поданням,погодженим з Генеральним прокураром України, його заступником, або самим цимпрокурором в особливо складних справах про особливо тяжкі злочини, суддеюВерховного Суду України.[22]
У кожномувипадку, коли розслідування справи у повному обсязі у вище зазначені строкинеможливо і за відсутності підстав для заміни запобіжного заходу на більшм´який, прокурор, який здійснює нагляд за виконанням законів припровадженні розслідування у данній справі, має право дати згоду на направленнясправи до суду в частині доведенного обвинувачення. Наприклад, якщо доведено,що особа для виконання замовлення на вбивство незаконно придбала вогнепальнузброю, то прокурор має право направити справу до суду з обвинуваченням завідповідною статтею Кримінального кодексу України. В такому випадку справа вчастині нерозслідуваних епізодів злочинної діяльності виділяється в окремепровадження і закінчується у загальному порядку.
Такі строкиобчислюються з моменту взяття під варту, а у випадку коли взяттю під вартупередувало затримання підозрюваного, — з моменту затримання.
У строктримання підозрюваного під вартою включається час його перебування настаціонарному експертному дослідженні у психіатричній медичній установібудь-якого типу.
У разізакінчення терміну тримання під вартою, орган дізнання, слідчий, прокурорзобов´язані негайно звільнити особу з-під варти.
Під частримання підозрюваного під вартою, слідчий зобов´язаний докласти всіхзусиль для повного та всебічного розслідування кримінальної справи.Розділ IV  
Наступноюслідчою дією, яка неодмінно має бути проведена є обшук. Обшук у справахпро вбивства на замовлення проводиться у осіб, що підозрюються абообвинувачуюються в організації, пособництві, виконанні вбивства на замовлення,а також у потерпілого. При наявності достатніх підстав, обшук може бутипроведено у родичів, знайомих, та близьких вказаних осіб.
При розглядіданого питання слід детальніше зупинитися на розгляді законодавства, щорегламентує його проведення. Оскільки якщо обшук буде проведено з порушенняминорм кримінально-процесуального кодексу, тоді дані, які будуть добуті врезультаті його проведення можуть бути невизнаними судом.
Ст.117 КПКвизначає, що обшук проводиться у випадках, коли є достатні підстави вважати, щознаряддя злочину, речі й цінності, здобуті злочинним шляхом, а також іншіпредмети і документи, які мають значення для встановлення істини по справі чизабезпеченню цивільного позову, знаходяться в певному приміщенні або місці чиякої-небудь особи. Також обшук проводиться і в тому випадку, коли є достатнідані про те, що в певному приміщенні або місці знаходяться розшукуванні особи,а також трупи чи тварини.
Обшукпроводиться за вмотивованою постановою слідчого з санкції прокурора чи йогозаступника. У невідкладних випадках обшук може бути проведений без санкціїпрокурора, але з наступним повідомленням його в добовий строк про проведенийобшук та його результати.
Обшук житлачи іншого володіння особи, за винятком невідкладних випадків проводиться лишеза вмотивованою постановою судді. В таких випадках при необхідності проведенняобшуку слідчий за погодженням з прокурором звертається з поданням до судді замісцем провадження слідства. Суддя негайно розглядає подання і матеріалисправи, а у разі необхідності вислуховує слідчого, прокурора і за наявностіпідстав виносить вмотивовану постанову про проведення обшуку або про відмову вйого проведенні, яка оскарженню не підлягає. На постанову суду про відмову впроведенні обшуку протягом трьох днів прокурором може бути подана апеляція доапеляційного суду.
Уневідкладних випадках, пов´язаних із врятуванням життя та майна чибезпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, обшукжитла чи іншого володіння особи може бути проведено без постанови судді.
Протягом добиз моменту проведення цієї дії слідчий направляє копію протоколу обшукупрокуророві.
В залежностівід того, яким чином особа, у якої буде проведено обшук, була пов´язанаіз вчиненнім злочину, необхідно спрямувати зусилля на знаходження тих чи іншихпредметів.
У виконавцявбивства, навіть якщо вогнепальна зброя була залишена на місці вчиненнязлочину, при проведенні обшуку можуть бути знайдені боєприпаси до неї, гільзита кулі яких по всім параметрам збігаються з кулями та гільзами, знайденими намісці злочину.
Якщопотерпілий був вбитий із за допомогою вибухового пристрою, то під час обшукуможуть бути знайдені частини механізму вибухових пристроїв, схожі законструкцією з тими, які були вилучені на місці події, різноманітні засобивибуху – капсулі-детонатори, електродетонатори, засоби для передачі мінірадіосигналу, різноманітні вибухові речовини та хімікати з яких вони можутьбути виготовлені. Предметом пошуку можуть бути також фрагменти упаковкивибухового пристрою, інструмунти (кусачки, плоскогубці), сліди яких булизнайдені на вибуховому пристрої на місці пригоди.
Якщопотерпілий був отруєний, то слід шукати підозрілі речовини, описання яких можебути отримане із висновків експертів судово-медичної експертизи або отриматипри консультації у спеціалістів.
У осіб,підозрюваних в безпосередньому вчиненні вбивства, які є професіоналами(“кілерами”), при обшуку можуть бути знайдені каталоги зброї, незареєстрованазброя різних видів, глушителі, оптичні приціли, списки жертв, які, як правило,є зашифрованими, а також дані про майбутніх жертв[23]. У виконавця такожможуть бути знайдені записи, телефонні книжки, які дозволяють встановити йогозв´язок з організатором або посередником вчинення злочину, крупні сумиготівки, ощадні книжки, на яких після вчинення вбивства з´явилася великасума грошей, “звіти” про вчинене вбивство у вигляді вирізок із газет, в якихвказувалося про вчинене вбивство конкретної особи, фотознімками жертви злочину,яка мешкає за кордоном.
Упосередників вчинення злочину можуть бути знайдені знаряддя злочину, бойовіприпаси до зброї, деталі вибухового пристрою, якщо він забезпечує нимивиконавців, різноманітні записи, які свідчать про його зв´язки звиконавцем та організатором даного та інших вбивств, вчинених на замовлення.
Уорганізатора необхідно шукати документи, які свідчать про його зацікавленість ворганізації такого вбивства:
q  його боргові розписки;
q  документи, які свідчать про те, що він винен потерпілому значну сумукоштів;
q  банківські та інші документи, які вказують на наявність зв´язківз установою, підприємством, фірмою, різноманітними фондами, де працювавпотерпілий;
q  особливо ті документи, в яких є претензії, вимоги до структур, якізнаходяться під керівництвом замовника…
Такожнеобхідно шукати фотознімки із зображенням зовнішності потерпілого, йогобудинку, офісу, записів, в яких містяться дані про потерпілого (його адреса,номер телефона, розпорядок дня, звички, систему охорони тощо) у особи, якаорганізувала вчинення злочину, а також у інших осіб – посередників івиконавців. При наявності вдома або на робочому місці комп´ютера,електронної пошти, інших пристроїв, слід за допомогою спеціаліста шукати записина електронних носіях (на вінчестері, дискетах, в поштовому ящику – на сервері,де знаходиться адреса електронної пошти тощо). Їх вилучення та подальшевивчення слід проводити за допомогою спеціаліста по електронній техніці, якій маєдосвід роботи не тільки з відкритою інформацією, але і з файлами, якінедоступні до простого користувача.
Якщознаряддям злочину є зброя, яка покинута на місці вчинення злочину, то узлочинців слід шукати документи, які дозволяють встановити її придбання самецими особами, встановити шляхи її придбання. Предметом пошуку також повиннібути документи, які прямо чи опосередковано свідчать про зв´язок осіб,які організували, вчинили злочин з тими чи іншими злочинними організаціями.
Употерпілого в ході обшуку, як за місцем проживання, так і з а місцем роботиоб´єктом пошуку є документи, які свідчать про наявність особистих,комерційних чи інших зв´язків з особою, яка підозрюється в організаціївчинення вбивства, зв´язок потерпілого з злочинними угрупуваннями: документи,які свідчать про плани потерпілого, які могли б суперечити інтересам конкретноїзлочинної організації.
Ефективність проведенняобшуку обумовлена його ретельним готуванням та раптовістю його проведення.Підготовка до проведення обшуку включає в себе збір орієнтуючих відомостей,підбір учасників проведення обшуку і відповідних технічних засобів.
Збір орієнтуючихвідомостей полягає у тому, що отримуються дані про те, де, по якій адресі та щона конкретно необхідно спрямувати зусилля по проведенню пошуку, тобто визначитищо необхідно шукати. Предмети, які розшукуються можуть бути знайдені як замісцем проживання та по місцю роботи осіб, що обшукуються так і у їх родичів,знайомих підозрюваного, обвинуваченого та потерпілого.
Відомості про знаряддязлочину та його ознаках можна отримати із протоколів огляду пошкоджень на одежіі на трупі, висновків експертиз, допитів свідків. Пошук зброї, тайників, девона може бути схована, а також інших предметів здійснюється за допомогоюспеціалістів і відповідної криміналістичної техніки. При цьому необхідновраховувати рекомендації, розроблені в криміналістиці, по застосуванню такихтехнічних засобів, як щупи, магнітні шукачі, металошукачі, ультрафіолетовіосвітлювачі, здеркала для огляду важкодоступних місць.
Вилувені предмети ідокументи описуються в протоколі обшуку, при необхідності фотографуються. Привиявленні тайників бажано зняти на відео- або кінокамеру процес його вскриття,його вигляд, момент вилучення схованих в ньому речей та предметів, саміпредмети.
Прирозслідуванні вбивств на замовлення впізнання підозрюваного свідкамиявляється джерелом отримання доказів, які мають значну цінність для слідства.
Для того,щоб результати пред´явлення для впізнання стали доказами по справі,необхідно неухильно дотримуватися ст.ст.174;176.
Передпред´явленням для впізнання особа, яка буде впізнавати підозрюваногоповинна бути попередньо ретельно допитана про обставини при яких вона бачилапідозрюваного, про прикмети, по яким вона може провести впізнання, про щоскладається протокол допиту. Далі впізнаючого попереджують про кримінальнувідповідальність за дачу завідомо неправдивих свідчень, а, коли впізнаючим єсвідок він також попереджається про відповідальність за відмову або ухиленнявід дачі показань. Особі, яка впізнається в присутності понятих пропонуютьзайняти будь-яке місце серед сторонніх осіб, які повинні бути схожими до ньогопо ознакам зовнішності. Особа, яка впізнається також не повинна відрізнятисьвід інших осіб ознаками, що свідчать про його перебування під вартою,наприклад, відсутністю шнурків від взуття, одягом не за сезоном, небритістютощо.
Пропред´явлення для впізнання складається протокол з додержанням ст.ст. 84;85 КПК, де в обов´язковому порядку зазначається про попередження свідківпро кримінальну відповідальність та про вільний вибір особою, що підлягаєвпізнанню свого місця серед інших осіб.
Привпізнанні осіб, які підозрюються у вчиненні вбивств на замовлення, як правило,свіди побоюються майбутньої розправи з боку злочинних організацій, до якої належавпідозрюваний. В такому випадку впізнання може бути проведено поза візуальнимспостереженням того, кого впізнають[24],з дотриманням вимог, передбачених ст.ст. 523; 174 КПК. Це можедосягатися:
1.  зміною або маскуванням зовнішності впізноючоїособи;
2.  проведенням впізнання за допомогою відеотехніки;
3.  проведення впізнання через вузький отвір унепрозорій поверхні, яка розділяє впізнаючого з впізнаваємим;
4.  використанням контрастного освітлення;
5.  проведення впізнання у спеціальних кімнатах.
В будь-якомувипадку впізнання проводиться за участю понятих і особа, яка впізнає нерозкривається.
Рекомендуєтьсяпред´явлення для впізнання проводити у спеціальних приміщення, якіподілені надвоє перегородкою зі спеціального скла, яке прозоре з однієї сторониі має окремі виходи. При такому впізнанні обов´язковою є присутністьосіб, які здійснюють заходи безпеки. Для проведення впізнання поза візуальнимспостереженням залучаються чотири понятих, які повинні пересвідчитися увпізнанні такої особи поза візуальним спостереженням того, кого впізнають ізасвідчити таке впізнання. Два поняті знаходяться в приміщенні разом звпізнаючою особою, а інші два – з особою, яку впізнають. При цьому слідпам´ятати, що, оскільки таке впізнання насить обмежений характер, то такеобмеження поширюється і на захисника підозрюваного.
Якщовпізнання проводиться через вузький отвір, необхідно, щоб один понятийзнаходився з особою, яка впізнається (підозрюваним), спостерігаючи за порядкомзайняття ним свого місця серед пред´являємих для впізнання осіб тавідсутністю зміни його місця в процесі подальшого проведення слідчої дії. Іншийпонятий повинен знаходитись впізнаючим (свідком) в іншому приміщенні, якийпісля огляду через вузький отвір заявляє про те, що він впізнає особу, яказнаходиться, наприклад, посередині, перша, друга… Факт впізнання посвідчуєтьсяпонятим, який переходить в приміщення з впізнаваємим тільки зі слідчим. Слідчийоголошує, що “громадянин” впізнав таку особу.
Впізнання задопомогою відеотехніки відрізняється від попереднього способу впізнання тим, щозображення пред´являємих для впізнання осіб передається на монітор, щознаходиться в іншому приміщенні або записується на відеоплівку і відразу жпереглядається впізнаючим на тому ж моніторі. При цьому оператор повиненоднаково по часу і по ракурсу фіксувати зовнішній вигляд всіх осіб, в томучислі і впізнаваємого, не приділяючи при цьому особливої уваги підозрюваномутобто не “підказуючи” його впізнаючій особі.
Проведеннявпізнання зі зміною зовнішності або її маскуванням можливо тільки із згодою нате впізнаваючого. У якості елементів маскування можуть використовуватисяпарики, накладні вуса та борода, маски, темні окуляри. Одяг, взуття, головнийубір та інші предмети (прикраси і т.п.) не повинні мати особливих яскравих прикмет.
Впізнаючийне називається по прізвищу. Слідчий повинен звертатися до нього “громадянин”,запропонувати йому вказати жестом на особу, яку він впізнав. Для того щобвиключити непорозуміння, пов´язані з тлумаченням жестів, впізнаваємийразом з іншими особами повинні знаходитись один від одного на відстані неменшій від одного метра.
Співробітникиміліції повинні ретельно стежити за поведінкою підозрюваного і бути готовимипопередити будь-які намагання зірвати засоби маскування з впізнаючої особи, алепри цьому не можна, щоб вони стояли поряд з підозрюваним, тим самим викриваючийого.
Припроведенні впізнання із застосуванням контрастного освітлення впізнаваємогозаводять разом із іншими особами до кімнати, яка з однієї сторони яскравоосвітлена освітлюваними приладами, а з іншої сторони затемнена. Свідокзапрошується до затемненої частини кімнати, де у присутності понятих таслідчого вказує на особу, яку бачив на місці вчинення злочину або в іншомумісці в залежності від конкретної ситуації.
З метоюзабезпечення безпеки свідків можуть проводитися і інші заходи: анкетні данівпізнаючаго до протоколу слідчої дії не вносяться. Вони фіксуються на окремійкартці, яка до кримінальної справи не приєднується – вона зберігається услідчого і передається в опечатаному конверті в суд разом зі справою.
В процесівпізнання можливі провокаційні дії особою, яка впізнається (виконавцем злочину,посередником тощо) і впевнена, що її впізнають. Ці дії можуть бути спрямованіна зривання слідчої дії та затруднення його проведення у майбутньому,наприклад, вигуки, погрози жестами та ін. Для того щоб уникнути цього,необхідно дуже серйозно підійти до вибору моменту пред´явлення довпізнання.
Проводитивпізнання найбільш доцільно, коли підозрюваний повністю ізольований відзв´язку з іншими учасниками злочину (з організатором, посередниками,іншими членами злочинного угрупування), які залишились на свободі. Якщо відомо,що він не має ніякої моральної підтримки або будь-яких обіцянок від іншихучасників злочину, вичерпав всі можливості змінити запобіжні заходи про йоготримання під вартою на більш м´які, тобто нібито змирився із своїмположенням і відчув неминуче покарання за вчинений злочин. Така ситуація сприяєпсихологічній стійкості підозрюваного, зняття його напруження та нормальнійповедінці під час проведення слідчих дій.
В такомувипадку, коли немає підстав побоюватися помсти впізнаючій особі з бокузалишившихся на волі осіб-співучасників злочину і можна прогнозувати нормальнуповедінку підозрюваного, впізнання проводиться у звичайному порядку.
Післяпроведення впізнання особи, підозрюваної у вчиненні вбивства на замовлення увідповідності до ст.ст. 84; 85; 852 КПК складається протокол.
Якщовпізнання проводилося поза візуальним спостереженням підозрюваного, то окрімвсього, детально описується місце, де знаходилася впізнаюча особа, хто зпонятих знаходився при ній, яким чином впзнаючий спостерігав за запрошеними длявпізнання особами, порядок, в якому були розташовані ці особи, хто з понятихзнаходився з ними. Констатується незмінність встановленого порядку. Детальноописується висновок впізнаваючого, перераховуються прикмети, за якими вінвпізнав підозрюваного. Бажано додати до протоколу фотографії, на якихзафіксовано росташування пред´явлених до впізнання осіб, а такожповідомлення слідчого (в присутності понятих) про впізнання особи, на яку передцим вказав впізнаючий.
Відтворенняобстановки і обставин події – це слідча дія, якапроводиться з метою перевірки і уточнення результатів допиту свідка,потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого або даних, одержаних припровадженні слідчих дій. З метою відтворення слідчий може виїхати на місцеподії і в присутності понятих, а в необхідних випадках за участю спеціаліста,свідка, потерпілого і підозрюваного або обвинуваченого відтворити обстановку іумови, в яких ті чи інші події могли відбуватися в дійсності.
Слідпам´ятати, що предметом відтворення є не будь-які показання допитуємоїособи, а лише ті, які тим чи іншим чином пов´язоні з місцем вчиненнязлочину.
Під часвідтворення слідчому необхідно працювати з інформацією, яка походить ізнаступних джерел і при її співставленні можна отримати реальну картинуобставин, при яких було вчинено злочин:
1.      інформація, яка міститься в свідченнях, щоперевіряються;
2.      інформація, яка міститься в поясненнях особи з якоюпроводиться ця слідча дія;
3.      інформація, джерелом якої є реальна обстановка намісці у взаємозв´язку з окремими обставинами вчинення злочину;
4.      інформація, отримана в результаті такої слідчоїдії, як огляд місця події.[25]
Якщо ціджерела інформації не будуть співпадати з тією інформацією, яка буде отримана врезультаті проведення відтворення, то це буде означати, що існують учасникикримінального процесу, які дають неправдиві показання. Наприклад, свідкизлочину (якщо відтворення підозрюваним обставин події співпадає з даними, якібули отримані в результаті огляду місця вчинення злочину), або підозрюваним (увипадку неспівпадання його показань з показаннями свідків та інформацією,отриманою під час огляду місця події).
Для того,щоб провести відтворення обстановки і обставин події необхідні щоб були певніумови. Перш за все необхідно щоб були детальні показання особи про обставинивчинення злочину. Зокрема виконавець повинен вказати звідки було вчиненопостріл з якої зброї, в якому положенні був потерпілий тощо. Другою необхідноюумовою проведення відтворення є добровільна згода підозрюваного на проведенняцієї слідчої дії.
Передпроведенням відтворення необхідно виконати наступні дії:
1.      повторно допитати підозрюваного у випадку, якщопопередні показання неконкретні з метою уточнення і деталізації відомостей прообстановку і предметах на місці майбутнього проведення відтворення.
2.      Визначити коло учасників проведення відтворення.Для проведення цієї слідчої дії залучаються такі особи:
q  Слідчий;
q  Особа, щодо якої проводиться відтворення;
q  Поняті;
q  Спеціаліст (кіно- відеооператор або фотограф);
q  Допоміжний персонал, який виділяється для охорони підозрюваного тазабезпечення необхідного порядку.
3.      Намітити час проведення відтворення. При проведеннівідтворення вбивства, вчиненого на замовлення, яке було вчинено на відкритіймісцевості, необхідно обрати такий час, який би забезпечував такіж умови, як іпри вчиненні злочину (якщо вбивство вчинено в пізній час, то відповідно івідтворення повинно проводитись в такий же час).
4.      Провести інструктаж учасників, роз´яснити їммету та порядок майбутнього відтворення. Стосовно особи щодо якої проводитьсявідтворення, то їй слідчій у присутності понятих роз´яснює, що ця слідчадія є добровільною і йому необхідно буде вказати шлях до місця події,обстановку, конкретні предмети і обставини на місці події, роз´яснити їхзв´язок з перевіряємою подією. Понятим роз´ясняються їх права іобов´язки, а також те, що вони повинні відмічати самостійність дійпідозрюваного, неприпустимість підказок, тиску на нього.
5.      Підготувати необхідну апаратуру, транспорт ідопоміжні засоби, які необхідні для успішного проведення відтворення.
6.      Намітити місце, з якого необхідно розпочативідтворення, бажано, щобтаким місцем було те, звідки кілер виїхав на місцевчинення злочину.
Післязакінчення підготовчих заходів, метою проведення яких є забезпечення успішногопроведення слідчої дії, слідчий переходить беспосередньо до проведення самоговідтворення.
Коли всіучасники прибули на місце, з якого було намічено розпочати відтворення,спеціаліст по відеозапису включає відеокамеру з за вказівкою слідчого, якийоголошує час проведення відтворення обстановки і обставин події і зазначає пройого початок. Слідчий пропонує підозрюваному вказати шлях до місця події, післячого вся група іде у вказане підозрюваним місце, при чому підозрюваний повиненіти попереду та спрямовувати рух всієї групи. Він повинен іди самостійно безбудь-яких підказок та зазначати про орієнтири, якими він керується та прозначимі для проведення відтворення місця, наприклад, місця зустрічі потерпілогоз особою, яка вказала на жертву, місце, де виконавець чекав на злочинця, щобпривести в дію вибуховий пристрій, закладений в автомобіль тощо.
Післяприбуття на місце події підозрюваний вказує на загальні межі місця вчиненнязлочину, обстановку, предмети і обставини вчинення злочину, про які він ранішедав показання, пояснює їх зв´язок з перевіряємиою подією, вказує назміни, які відбулися в обстановці, вказує на предмети та сліди, яких вже немаєна місці проведення відтворення. Виконавцю злочину, чиї показання перевіряютьсяможуть бути запропоновані продемонструвати окремі моменти злочину. Наприклад,якщо потерпілий вчинив опір злочинцю, то вказати, яким чином він його подолав.Для цього можуть бути залучені інші працівники, знаряддя, які були попередньопідготовлені (макети зброї тощо).
На місціпроведення відтворення підозрюваному можуть бути задані окремі деталізуючі тауточнюючі питання.
У випадку,якщо підозрюваний під час проведення відтворення вказав на інше місце, в якомуможуть бути залишені матеріальні сліди, про яке раніше не згадував, то в такомуразі проведення відтворення переривається для проведення огляду вказаногомісця, складається протокол огляду місця, в якому вказується все те, що тамвиявлено, а після цього відновлюється проведення відтворення обстановки іобставин події.
Для фіксаціїходу і результатів відтворення використовується протокол, фото- і кінозйомка,звуко- і відеозапис, а також графічний засіб фіксації.
Протоколвідтворення обстановки та обставин події складається з додержанням правил ст.85КПК. Окрім того, в ст.195 зазначено, що в протоколі повинні бути зафіксованіпідстави для проведення цієї дії, описуються все, що було виявлено в її ході втій послідовності, в якій це відбувалося, і в тому самому вигляді, в якомуспостерігалось під час проведення відтворення. До протоколу додаютьсявідповідні схеми, фотознімки, плани тощо.
Коли єдостатня кількість доказів, які вказують на вчинення особою вбивства на замовлення,слідчий виносить постанову про притягнення цієї особи якобвинуваченого.
Питання проте, яка кількість доказів є достатньою встановлюються слідчим самостійно. Першза все він повинен визначити, що:
1.  Мало місце саме вбивство на замовлення, а не іншийзлочин;
2.  Його вчинено, організовано саме даною особою;
3.  В її діянні є всі ознаки даного злочину;
В постановіпро притягнення як обвинуваченого повинні бути зазначені наступні моменти:
1.   Особа, яка склала цю постанову із зазначеннямпрізвища, ім´я, по батькові, посади та звання;
2.   Місце і час її складання;
3.   Прізвище, ім´я та по батькові обвинуваченого,день, місяць, рік його народження;
4.   Злочин, у вчиненні якого ця особа обвинувачується,час, місце та інші обставини вчинення вбивства;
5.   Стаття кримінального закону, якою передбачений цейзлочин (п.11 ч.2 ст.115 з посиланням організатора або підбурювача на ч.ч.3 або4 ст.27 – якщо вони не є співвиконавцями).
Копія цієїпостанови відразу відсилається прокуророві.
Кожна слідчадія проводиться у відповідному порядку. Так само кримінально-процесуальнийзакон визначає порядок пред´явлення обвинувачення особі, що вчинилазлочин. Обвинувачення повинно бути пред´явлено не пізніше двох днів змоменту винесення слідчим постанови про притягнення особи як обвинуваченого увчиненні злочину.
Припред´явленні обвинувачення особі, яка вчинила вбивство на замовленнябезпосередньо, тобто була виконавцем вчинення злочину, була його замовником абопосередником вчинення злочину обов´язковою є присутність захисника.
Слідчий,упевнишись у особі обвинуваченого, оголошує йому постанову про притягнення якобвинуваченого та вручає йому копію цієї постанови. Її оголошення може бути удвох формах: шляхом особистого ознайомлення обвинуваченим з нею, а такош шляхомпрочитання її вголос самим слідчим.
Наступниммоментом пред´явлення обвинувачення є роз´яснення його суті.Роз´яснюючи суть пред´явленого обвинувачення, слідчий повинен вдохідливій для обвинуваченого формі роз´яснити йому юридичну та іншуспеціальну термінологію, ознайомити його з текстом статті кримінальногокодексу.
Пропред´явлення обвинувачення, роз´яснення його суті і вручення копіїпостанови слідчий складає протокол, в якому зазначається година і датапред´явлення обвинувачення і який підписується обвинуваченим, захисникомі слідчим.
Якщообвинувачений відмовився підписати постанову і навів мотиви своєї відмови, то впротоколі мають бути зазначині мотиви її непідписання. В такому випадку,прокурор, якому була надіслана копія постанови при необхідності повинендопитати обвинуваченого сам.
У випадку,якщо обвинувачений не володіє мовою, якою ведеться слідство, запрошуєтьсяперекладач, який усно перекладає обвинуваченому текст постанови іроз´яснення слідчого. Про це робиться відмітка на постанові, яка підписуєтьсяобвинуваченим і перекладачем.
Такожобов´язком слідчого є роз´яснення обвинуваченому його прав. Праваобвинуваченому повинні бути роз´яснені при пред´явленні йомуобвинувачення. Під час провадження досудового слідства обвинувачений має право:
q Знати в чому його обвинувачують;
q Давати показання щодо пред´явленого йомуобвинувачення або відмовитись давати показання і відповідати на запитання;
q Подавати докази;
q Заявляти клопотання про допит свідків, пропроведення очної ставки, про проведення експертизи, про витребування іприєднання до справи доказів, а також заявляти клопотання з усіх інших питань,які мають значення для встановлення істини по справі;
q Заявляти відвід слідчому, прокуророві, експертові,спеціалістові і перекладачеві;
q З дозволу слідчого бути присутнім при проведенніокремих слідчих дій;
q Знайомитися з матеріалами справи післязакінченнядосудового слідства;
q Мати захисника і побачення з ним до першого допиту;
q Подавати скарги надії та рішення слідчого іпрокурора.[26]
Пророз´яснення прав обвинуваченому, слідчий зазначає в постанові пропред´явлення обвинувачення, що підписує обвинувачений. Бажано, щоб ціправа були не тільки перераховані і роз´яснені обвинуваченому, а ізаписані в цій постанові.
Слідчийзобов´язаний негайно допитати обвинуваченого після його явки або приводуі в усякому разі не пізніше доби після пред´явлення йому обвинувачення.
Основноюметою допиту обвинуваченого є одержання від нього правдивих показань.Також ця слідча дія є також важливим засобом забезпечення його права даватипоказання по пред´явленому йому обвинуваченню і подавати докази з метоюзахисту від обвинувачення.
Особа, якаобвинувачується у вчиненні, організації або посередництві у вбивстві повинна бутизабезпечена захиснком. Також слід пам´ятати, що такі особи повинні бутидопитані окремо і слідчий повинен забезпечити те, щоб вони не могли зноситисьміж собою. Давати показання є їх правом, а не обов´язком. У випадкувідмови особою давати показання, слідчий зобов´язаний з´ясуватипричини відмови і роз´яснити йому значення його показань длявстановленняістини по справі і захисту його законних інтересів. Закон забороняє домагатисьпоказань обвинуваченого шляхом насильства, погроз та інших незаконних заходів.
Перед тим,як розпочати допит необхідно правильно визначити момент його проведення. Якщопо справі не відомі деякі дані, то слід спочатку їх з´ясувати, а вжепотім проводити допит, оскільки без цього він буде безкорисним. Слідчий повиненвивчити факти вчиненого злочину. Про менш значні факти виконавець абоорганізатор швидше зізнається. Необхідно також визначити черговість допиту. Якуже зазначалося, першим слід проводити допит того обвинуваченого, чияпричетність до злочину є найбільш віддалена, наприклад, посередника, пособникау вчиненні злочину.
Для викриттянеправдивих показань криміналістиці відома велика кількість методів. Назву лишедеякі з них:
1.  Деталізація показань;
2.  Повторні допити про одні і ті самі факти;
3.  Використання суперечностей показань;
4.  Використання доказів, а також даних, отриманихоперативно-розшуковим шляхом.
Взагалідопит обвинуваченого проводиться із застосуванням таких же самих тактичнихприйомів, як і допит підозрюваного, тому детально зупинятись на цьому питанні небуду.
Основнимзасобом фіксації отриманих показань є протокол допиту. Запис показань упротоколі проводиться від першої особи та по можливості дослівно. В протоколіпроцес допиту повинен бути відображений максимально повно. Показання повиннібути зафіксовані у тій послідовності, в якій вони викладаються обвинуваченим усвоїй вільній розповіді. Після того повинні фіксуватися поставлені запитання тавідповіді на них.
Післязакінчення допиту слідчий дає обвинуваченому прочитати протокол (ст.145 КПК).За проханням обвинуваченого він може бути прочитаний йому слідчим, про щозазначається в протоколі. Обвинувачений має право вимагати доповнень допротоколу і внесення до нього поправок, які в свою чергу обов´язковоповинні бути занесені до протоколу.
Отже, як ми моглиз вами переконатися, притягнення особи як обвинуваченого являє собою ключовуроль при розслідуванні справи, оскільки саме на цьому етапі ми вже можемо убільш повній мірі говорити про причетність особи як виконавця або організаторау вчиненні вбивства на замовлення. Саме на цьому етапі розслідування особа, якапідозрювалась у вчиненні або організації злочину набуває нового статусу –обвинуваченого у пособництві, організації або вчиненні вбивства на замовлення. РозділV  
Боротьба з умисними вбивствамиє одним з найважливіших завдань правоохоронних органів, перш за все органіввнутрішніх справ, прокуратури та суду, на які покладені функції попередження,розкриття та розслідування вбивств[27]взагалі, і вбивств на замовлення в тому числі.
Прийняття новогоКримінального кодексу України, внесення численних змін докримінально-процесуального кодексу, проекти інших нормативних актів свідчатьпро те, що законодавець намагається полегшити профілактичну діяльністьправоохоронних органів, а також запобігти вчиненню злочинів у майбутньому.
Попереджувальні заходиповинні проводитись у комплексному порядку. Тільки у такому випадку ми зможемоговорити про реальну їх ефективність.
Розрізняють такі рівніпрофілактики злочинів:
1.   соціальна профілактика – це профілактичний вплив на динаміку, структуруі причини злочинності вцілому;
2.   кримінологічна профілактика – попередження видів і форм злочинноїповедінки, злочинів у певних сферах суспільного життя та злочинів, яківчинюються окремими соціальними групами;
3.   спеціальна профілактика – це профілактика злочинів окремими органамидержавної виконавчої влади, до компетенції яких входить попередження тих чиінших злочинів;
4.   індивідуальна профілактика – це попередження вчинення злочинів окремимиособами, де розглядається кожен факт вчинення злочину окремо і виявляються таусуваються причини вчинення майбутніх злочинів цією особою;
5.   віктимологічна профілактика – виражається у роз´яснювальнійроботі населенню про те, як можна уникнути злочину, тобто профілактика“провокування” злочинців з боку населення.
Відповідно до характерупокладених завдань, при кожному виді профілактики злочинів, можна розрізняти ізаходи профілактики, які будуть мати соціальний, кримінологічний, спеціальний,індивідуальний, а також віктимологічно-попереджувальний характер.
Профілактика злочинів вціломуповинна здійснюватися в усіх сферах суспільного життя. Перш за все такупрофілактику повинні здійснювати сім´я, трудові та учбові колективи,громадські об´єднання, правоохоронні органи та інші органи державноївлади.
/>
Необхідно проаналізувати рівень злочинності, а зокрема рівеньособливо-тяжких злочинів. Вбивства, що вчинюються на побутовому грунті явнопереважають інші види вбивств. Останнім часом зменшилася кількість вбивств іззастосуванням вогнепальної зброї. Вбивства, що мають ознаки вбивств назамовлення складають дуже малий відсоток у порівнянні з попередніми видамивбивств, але їх суспільна небезпека є чи не найбільша, оскільки вони є найбільшвдало продумані, що само по собі ускладнює їх розслідування, а також жертвами такихпосягань є, як правило, особи, які займають значне становище і при вбивствіяких як додатковий об´єкт виникають наслідки у вигляді настабільності всуспільстві. Рівень злочинності підтверджує статистика статистика[28]:
Відомо, що вбивства назамовлення частіше всього вчиняються організованими злочинними угрупованнями, ісаме діяльність таких суб´єктів, як Координаційний комітет по боротьбі зкорупцією й організованою злочинністю при Президентові України, спеціальніпідрозділи по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю, Служба безпекиУкраїни, Прокуратура України, митні органи і підрозділи прикордонних військУкраїни, органи державної податкової служби та державної контрольно-ревізійноїслужби.
На сьогоднішній деньрозроблено і реалізуються різні форми попередження насильницької злочинності,до якої ми можемо віднести організовану злочинність, а також вбивства, вчиненіна замовлення. Розрізняють три рівні профілактики злочинів:
Перший рівень забезпечує розв´язання складних соціальних, економічних та іншихпроблем життя суспільства, здійснення опосередкованого впливу на всі ланкиантисуспільної поведінки законодавчим шляхом. Одним із попереджувальних заходівна першому етапі є встановлення такої міри покарання, яка б сприялапопередженню вчиненя злочину. На свідомість особи з антисуспільним спрямуваннямповедінки буде впливати сам факт такого покарання та можливість реального застосуванняпри вчинення злочину.
Вбивства на замовлення уабсолютній своїй більшості вчинюють не випадкові злочинці, а певною міроюпрофесіонали. Цей фактор важливо враховувати, адже у попередженні професійноїзлочинності велике значення приділяється кримінальному законодавству, яке маєздійснюватися шляхом удосконалення інституту сукупності злочинів, а такожінституту співучасті у вчиненні злочину.
Другий рівень забезпечує вплив на конкретні соціальні групи, в яких відбуваютьсяантисоціальні явища. Необхідне якнайшвидше усунення наявних недоліків, яківиступають причинами антисуспільної поведінки у відносинах відповіднихсоціальних груп.
Третій рівень профілактики – індивідуальний. Індивідуальна профілактична роботаподіляється на ранню і безпосередню. Рання профілактика повинна впливати нанегативноохарактеризованих осіб, які віддалені від вчинення злочину.Безпосередня профілактика спрямована на попередження та усунення злочинногонаміру, у осіб, які запланували вчинення злочину (у яких виник умисел на йоговчинення), а також умов вчинення конкретного злочину.
За допомогою такихрозмежувань, працівники правоохоронних органів можуть більш вдало плануватизаходи по профілактиці як злочинності вцілому, так і окремих її видів. Якщозаходи профілактики не дають бажаних результатів, тоді необхідно вживати заходипопередження злочинів, а у випадках, коли злочин вже розпочато, то припиненняйого.
У системі правоохороннихорганів слідчий являється процесуально незалежною особою, який має широківладні повноваження для попередження злочинів.
Саме слідчий один із першихпочинає попереджувальну діяльність. Зокрема виявлення по кримінальній справіобставин (причин і умов), що призвели до вчинення злочину є процесуальнимповноваженням слідчого. Завданням слідчого полягає у тому, що він виділяє середбезлічі різноманітніх факторів, що впливають на звинуваченого до і під часвчинення злочину, саме ті, які стали безпосереднім приводом для вчиненнязлочину.
Отже, слідчий повиненвстановити всі дії, які учасники злочину вважали за необхідне виконати з метоюдосягнення злочинного результату, якщо ці дії у своїй сукупності призвели доцього результату.
Такі причини і умовивстановлюються за допомогою таких процесуальних дій, як допити, огляди, обшуки,виїмки, слідчий експеримент, експертизи, впізнання тощо.
Відповідно до ст.23, КПК,органи дізнання, слідчий прокурор при провадженні дізнання і досудовогослідства зобов´язані виявляти причини і умови, які сприяли вчиненнюзлочинів. Після їх встановлення вони вносять у відповідний державний орган,громадську організацію чи посадовій особі подання про вжиття заходів дляусунення цих причин і умов (ст. 231 КПК).
Мотивоване подання слідчихорганів і прокурора, як окрема ухвала суду, є основним процесуальнимдокументом, за допомогою якого доводять до відома певних осіб і організаційпричини і умови, що сприяли вчиненню розслідуємого злочину, і про заходи, якихнеобхідно вжити для учунення чи нейтралізації таких причин та умов.
Наступною формоюпрофілактичної діяльності слідчого є його взаємодія при проведенні окремихслідчих дій з оперативним апаратом. Така взаємодія допомагає всановити дійснукартину злочину, відштовхуючись від якої, слідчий повинен спрямовувати своюдіяльність як по розкриттю злочину, так і на виявлення та ліквідацію причин таумов вчинення злочину./> />
Особливе значення на вчинення вбивств на замовлення танасильницької злочинності вцілому є незаконне розповсюдження та беріганнявогнепальної зброї і вибухових речовин. Горбачевський В.Я. наводить такістатистичні дані з цього приводу:
У половині випадків післявчинення вбивств на замовлення злочинець забирав зброю із собою, у кожномутретьому – зброя вилучалась за місцем проживання злочинця, його родичів тазнайомих, у кожному п´ятому – зброя зберігалась в автомобілі, гаражі абоу співучасника, у кожному десятому – злочинець носив зброю з собою.
У будь-якому випадкунеобхідно проводити розслідування кримінальної справи по факту вчинення даноговиду злочину що є одним із заходів щодо усунення причин і умов, які сприяютьвчиненню таких злочинів.
Викоринити злочинністьнеможливо.  Як відомо, злочинність завжди залишається на одному і тому ж рівні.Однією з причин відтворення злочинності, в тому числі і професійної єкримінальна субкультура, яка базується на числених кримінальних звичаях ітрадиціях, тому поряд із загальновиховними заходами, які вживаються державою,важливу роль відіграють  заходи спеціальної провілактики у виправно-трудовихустановах (пенітенціарна профілактика), а також профілактична робота з особами,звільненими від покарання.
Отже підсумовуючи все вищевказане, можна вказати, що першочерговим заходом профілактики є вдосконаленнязаконодавства та підзаконних актів, прияняття нових постанов ПленумомВерховного Суду, які б відповідали чинному кримінальному закону. Також слідпам´ятати, що профілактична діяльність буде давати відчутні результатитільки у тому випадку, коли вони будуть здійснюватися у комплексному порядкуразом з іншими заходами державного впливу на злочинність, а також будеспрямована діяльність усіх державних і недержавних органів та організацій наборотьбу із злочинністю.Висновок
 Останнім часом  в Україніпростежується тенденція до збільшення вбивств на замовлення. Крім того, вонистають все більше і більше зухвалими, відкритими і жорстокими. Мало того,виконавцями таких вбивств є не тільки чоловіки, а і жінки. Слід хоча б згадатипро вбивство голови біржового комітету Української міжбанківської біржі ВадимаГетьмана. При його вчиненні було зроблено шість пострілів (два мимо, три — вживіт, останній — контрольний постріл — у голову за ліве вухо). Знаряддявбивства — пістолет «ТТ», не виключено з глушником. На місці подіїсищиками знайдено дві кулі, шість гільз калібру 7,62. Жодних слідів і відбитківпальців немає. За неофіційними даними, більш як п'ять свідків бачили молодужінку, приблизно 160-170 см зросту, з темним волоссям, одягнуту в чорне. О19.30 вона ще палила на лавці поблизу будинку. Перед приїздом Гетьмана їїбачили біля поштових скриньок у парадному.[29]
В ході своєї роботи ярозглянув питання розслідування вбивств, вчинених на замовлення, розглянув яккримінально-правову, так і криміналістичну їх характеристику, а також методикуїх розслідування. На основі всього вище сказаного  я хотів би запропонуватинаступне:
I.         необхідно вдосконалити законодавчу базу:
1 – необхідно доповнити ст 27 ККУ терміном “замовник вчинення злочину”,що було б характерним не тільки для вбивств на замовлення, а і для іншихзлочинів.
— я хотів би запропонувати таке визначення: замовником єособа, яка внаслідок безпосередньої домовленості з виконавцем злочину, абочерез посередників схилила його до вчинення злочину з метою досягнення вигіднихдля себе наслідків.
2 – необхідно ввести інститут професійної злочинності, оскільки привчиненні злочину особою, яка є “професіоналом” майже у 100% досягаютьсянаслідки злочину і до того ж значно ускладнюється розслідування такого злочинучерез відсутність слідів злочину. Тому, на мою думку, необхідно доповнити ч.1ст.67 ККУ пунктом – вчинення злочину особою, яка спеціалізується на їхвчиненні, якщо вона вчинила цей злочин на замовлення іншої особи.
3 – необхідно на законодавчому рівні спростити процесуальний порядокпроведення слідчих дій з метою: по-перше зменшення навантаження на слідчого, апо-друге – спрощення порядку розслідування справи.
4   – слід розробити програму забезпечення правоохоронних органівкомп´ютерною технікою. Необхідно перейти на безпаперове ведення справи задопомогою комп´ютерних засобів, що полегшує з одного боку ведення їїслідчим, а з іншого обміну інформацією між підрозділами органів внутрішніхсправ.
II.        Профілактичні заходи:
1 – необхідно транслювати діяльність правоохоронних органів в засобахмасової інформації, зокрема по розкриттю злочинів, призначенню покарання тощо зметою доведення до всього населення діяльності ОВС, що в свою чергу будевтіленням в дію превентивної функції
2 – підвищити ефективність роботи органів, до компетенції яких входитьборотьба з корупцією, організованою злочинністю з метою створення в суспільствіобстановки невідворотності відповідальності за вчинене або організованевбивство на замовлення.
III.      Процесуальні заходи:
1 – відповідно до ст. 1652 КПК, якщо слідчий обираєдо підозрюваного запобіжний захід у вигляді взяття під варту, то він за згодоюпрокурора вносить подання до суду. На думку практичних працівників органіввнутрішніх справ, така згода не потрібна – достатньою є лише санкція суду.Участь прокурора в цій слідчий дії не є необхідною і тільки ускладнює порядокцієї слідчої дії. Тому необхідно внести зміни до КПК України з метоюврегулювання цього питання.
Отже, дотримуючись нормКонституції України, Законів України, всіх вимог кримінально-процесуальногозаконодавства, враховуючи принципи законності, поваги до особистості та іншіпринципи кримінального процесу, ми зможемо говорити про ефективне розслідуваннязлочинів взагалі і вбивств на замовлення в тому ж числі, що в свою чергупризведе до зменшення рівня злочинності в суспільстві.Використаналітература:
1.        Конституція України 1996р.
2.        Закон України “про міліцію” 1990р.
3.        Закон України “Про організаційно-правові основиборотьби з організованою злочинністю” 1993р.
4.        Закон України “Про боротьбу з корупцією” 1995р.
5.        Закон України “Про забезпечення безпеки осіб, якіберуть участь у  кримінальному  судочинстві” 1993р.
6.        Проект закону України “про профілактику злочинів”
7.        Кримінальний кодекс України 2001р.
8.        Кримінально-процесуальний кодекс України 1960р.
9.        Указ Президента України “Про Комплексну програмупрофілактики злочинності на 2001-2005 роки” 2000р.
10.      Постановою Пленума Верховного Суду України №1 від1.04.94 “Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров´ялюдини”
11.      Наказ МОЗ №226 від 25.09.2000 “Інструкція щодо канстатаціїсмерті людини на підставі смерті мозку”
12.      Горбачевський В.Я. Вбивства на замовлення:Кримінологічні ознаки. Науковий вісник УАВС 1998р
13.      Горбачевський В.Я. Особливості кримінологічноїхарактеристики вбивств на замовлення
14.      Карташев В.А. Русское уголовное право. Часть Общая.Т.1 1992
15.      Бояров В. І. Особливості методики розслідуваннявбивств, скоєних в умовах протистояння злочинних угруповань. К., 2000р.
16.      Пособие для следователя. Расследование преступленийповышенной общественной опасности. Под редакцией Селиванова Н.А., Дворкина А.И.М: 1998г.
17.      Бородулин А.И. Убийства по найму:Криминалистическая характеристика. Методика расследования. – М., 1997р.
18.      Булулуков О. Ю. Методика розслідування вбивств привідсутності трупа Х., 1997
19.      Шульга А. О. Особливості доказування вбивств назамовлення в стадії досудового слідства. Донецьк, 2001
20.      Попов И. В. Организация расследования умышленныхубийств Луганск: РИО ЛИВД, 2001
21.      Збірник відомчих нормативних документів, щорегламентують науково-технічну діяльність науково-дослідних інститутів судовихекспертиз Мінюсту України / Міністерство юстиції України. — К., 1996
22.      Матвійчук В. В. Попередження умисних вбивствапаратами карного розшуку К., 1998.
23.      Криминалистика: Учебник/под ред.И.Ф. Пантелеева,Н.А. Селиванова. – М.: Юрид. лит.,1988
24.      Аналіз щодо навмисних вбивств на території містаКиєва станом з 01.01.1994 р. по 01.01.2001р. ІІ відділ УКР ГУМВС м. Києва.