Міський бюджет: пріоритети та механізми

Мнстерство освти Украни Середня школа 96 м. Львова Реферат на конкурс студентських та учнвських робт Льввське мське самоврядування сторя, сучаснсть та перспективи розвитку на тему Мський бюджет проритети та механзми Виконав учень 10 - А класу середньо школи 96 Коркуна Дмитро Львв 2000 План реферату 1. Вступ 2. Структура державного бюджету 3.

Методи збалансування бюджету 4. Мський бюджет 5. Аналз мського бюджету за 1999 рк Вступ диним хорошим бюджетом збалансований бюджет. Адам Смт, 1776 р. Хорошим правилом те, що бюджет нколи не повинен бути збалансованим - крм моменту, коли надлишок, що стриму нфляцю, змнються на дефцит, щоб боротися з спадом. Воррен Смт, 1965 р. У кожнй кран основу державних фнансв склада бюджет, а точнше бюджетна система,

яка включа державний бюджет бюджети вдповдних адмнстративних одиниць. Державний бюджет Украни - це головний фнансовий план крани, вн вддзеркалю суспльно-економчний стан у держав. Економчна нестабльнсть спад виробництва негативно впливають на формування доходв та фнансування видаткв бюджету. Бюджет, його дохдна частина тсно повязан з Державною програмою соцально-економчного розцнювання

Украни на поточний фнансовий рк. навпаки, виконання зазначено програми залежить вд фнансового забезпечення. У цьому напрямку Державний бюджет виступа основою фнансування загальнодержавних програм та сприя х виконанню. Державна програма соцально-економчного розвитку Украни Державний бюджет Украни мають сво особливе мсце, роль призначення у систем суспльно-економчних вдносин. Одночасно вони нероздльн, взамозалежн, доповнюють один одного, вимагають комплексного пдходу

при розробц ефективного механзму в процес виконання. Державний бюджет Украни загальнодержавним централзованим фондом грошових коштв, що затверджуться актом вищо юридично сили, Законом. Бюджет будуться на принципах цлсност, повноти, достоврност, наглядност самостйност всх бюджетв, як входять в бюджетну систему Украни. Структура бюджету Державний бюджет крани складаться з двох пдроздлв доходв видаткв.

Кожна крана ма свою структуру доходв та видаткв бюджету, що зумовлено державним устром , рвнем економчного розвитку та характером економчно полтики уряду. Водночас формування використання бюджету в рзних кранах ма спльн риси надходжень бюджету. Дохдна частина бюджету формуться за рахунок податкових надходжень, а видатки мстять шсть основних напрямв. Основними напрямами державних видаткв нацональна оборона утримання державного апарату фнансування бюджетного сектора економки соцальн видатки фнансування економки проценти

за державний борг Головним матеральним джерелом доходв бюджету нацональний дохд. Коли нацонального доходу не вистача на покриття фнансових потреб, держава залуча нацональне багатство. Одержавлення нацонального прибутку здйснються державою рзними методами. Основними методами, що використовуються органами державно влади для перерозподлу доходв утворення бюджетних прибуткв, податки, позики емся грошей. Спввдношення мж ними рзне по кранах у час визначаться економчною

ситуацю в кран, мрою гостроти соцальних нших протирч, станом фнансв фнансово полтики держави. Обсяг кожного з шести напрямв установлються в законодавчому порядку вдбива полтику уряду. У структур видаткв державного бюджету Украни найвагомшими частки, повязан з утриманням бюджетного сектора економки освта, правоохоронна дяльнсть, культура спорт, наука, охорона здоровя, тощо, фнансуванням нацонально економки, обслуговуванням державного боргу, заходв спрямованих на лквдацю

Чорнобильсько катастрофи. Якщо видатки бльш за доходи то виника дефцит бюджету, якщо навпаки то, доходи перевищують видатки то ма мсце надлишок бюджету. Майже вс нин крани мають дефцит бюджету. Дефцит державного бюджету характерний на даний момент для багатьох кран. У США, наприклад, державний бюджет, був збалансований без дефциту за останн пвсотн рокв тльки один раз в 1969 р у Франц за останн 48 рокв державний бюджет був дефцитним 32 рази, навть в

Нмеччин, з економчним валютним благополуччям , перевищення прибуткв над витратами спостергаються постйно. В Укран дефцит державного бюджету за останн роки досяг такого рвня, що наша крана по цьому негативному показнику вийшла в лдери серед нших кран. Зараз фнансування бюджетного дефциту поглина 85 - 95 кредитних емс досяга майже 20 валового внутршнього продукту ВВП. Вдношення суми дефциту до ВВП називають рвнем дефцитност бюджету.

Якщо такий рвень становить 1 2 , ситуаця терпимою, якщо бльший, зокрема коли перевищу 7 10 , то пдриваються пдвалини стабльност економки. Методи збалансування бюджету Державний бюджет крани потрбно збалансовувати, тобто зрвноважувати доходи видатки. снують три методи збалансування бюджету пдвищення податкв додаткова емся грошей державн позики випуск державних цнних паперв. Пдвищення податкв ма сво меж. На перший погляд може видаватися, що чим вищ податков ставки тим

бльш надходження до бюджету. Проте частина економств заперечу такий звязок, наголошуючи важливост низьких ставок оподаткування для досягнення високих економчних результатв, у тому числ значних надходжень податкв. Вигднсть низьких податкових ставок наочно доводить крива Лаффера. Криву Лаффера пояснюють так за нульових податкових ставок жодних податкових надходжень не буде. Якщо ж податки сягнуть 100 , тобто держава привласнюватиме вс результати прац людини, нхто не матиме

бажання працювати. Тому знову не буде податкових надходжень Якщо податков ставки зростають вд нуля, то податков надходження збльшуються. Тод за певного рвня ставок податкв люди починають менше працювати в офцйнй економц та спрямовують свою активнсть в тньову економку. Державн податков надходження фактично починають зменшуватися, навть якщо податков ставки збльшуватимуться. Другий метод збалансування державного бюджету додаткова емся грошей.

Держава випуска додаткову кльксть грошей начебто отриму додатков доходи. Це дуже зручний для уряду метод збалансування бюджету. Однак вн ма величезний недолк виклика нфляцю. В Укран з 1997 р. емсю грошей не використовують. Найчастше для зрвноваження доходв видаткв держави використовують позику. Для утримання позики уряд випуска прода державн цнн папери, натомсть отримуючи грош.

Цей метод не виклика нфляц, але за звичай призводить до виникнення боргу. Через певний промжок часу державн цнн папери треба викупити, тобто погасити борг, а також щорчно сплачувати проценти. Нин у багатьох кранах вд 10 до 15 видаткв державного боргу дуть на обслуговування державного боргу оплату процентв та основно суми боргу. Стаблзаця економки надзвичайно важлива економчна категоря ма широкий спектр розумння. На мсцевому рвн можна вднести дотац на окрем галуз сльського господарства,

програми програми професйно перепдготовки, додатков пльги компенсац безробтним, громадськ роботи тощо. Звичайно бльшсть регулятивних важелв знаходиться в руках держави, але виконуться на всх рвнях управлння державою, що визначаться розподлом функцй та делегування повноважень по окремих видах дяльност. Мський бюджет Основна частина видаткв мсцевих бюджетв припада на соцальн заходи й управлння мсцевим господарством. Це фнансування мсцевого будвництва, дорожнього господарства, побутових установ, громадського

транспорту, видатки на освту й охорону здоровя. Основними мського джерелами бюджету закрплен податки регульован податки власн доходи. Такий розподл зроблений з метою можливост аналзу джерел доходв та напрямкв видаткв а значить можливост оцнки реально незалежност мсцевого бюджету вд вищестоящих бюджетв. До групи закрплених податкв вднесен основн джерела доходв мсцевих бюджетв, нормативи яких закрплюються Законом Украни Про державний бюджет Украни. До групи регульованих податкв вднесен джерела, нормативи

вдрахувань по яких встановлються на рвн област. Група власних доходв основним показником незалежност мсцевих рад вд вищестоящих бюджетв. Незалежнсть в кранах розвинуто демократ формуться на основ законодавчого закрплення нормативв вдрахувань вд загальнодержавних податкв на довгостроковй основ та законодавчого визначення можливост мсцевих рад встановлювати мсцев податки збори. До ц групи вдносяться мито та плата за землю, поскльки мито залишаться в мсцевих бюджетах на 100 ,

а плата за землю основним податком для всх рвнв рад з законодавчо-визначеним нормативом, що дозволя легко прогнозувати величину надходжень до бюджету. Витрати бюджету, будучи компонентом загально фнансово категор - бюджету - являють собою витрати, виникаюч в звязку з виконанням державою свох функцй. Ц витрати виражають економчн вдносини, на основ яких вдбуваться процес використання коштв централзованого фонду грошових коштв держави у рзних напрямах.

Мсцевий бюджет, включаючи бюджет на рвн провнцй, повинн були бути збалансованими не мати дефциту. Правда протягом останнх рокв зявилися виключення з правила, тобто допускався дефцит центрального бюджету при одночаснй збалансування мсцевих бюджетв. Досвд рзних кран вдносно ц проблеми рзний. Наприклад, в Кита провнц повинн мати збалансован бюджети, однак за останн роки була помчена тенденця по накопиченню прострочених платежв, що, як вдомо, означа наявнсть бюджетного дефциту.

Закон про бюджетну систему Украни виршу проблему мсцевих бюджетв. Органи мсцево влади самостйно розробляють, затверджують виконують сво бюджети. Статт 13, 14, 15 закону Про бюджетну систему Украни регламентують складання виконання мсцевих бюджетв, а ст. 28 Закону Украни Про мсцеве самоврядування в Укран вд 21.05.97 м. регламенту повноваження органв мсцевого самоврядування в бюджетнй сфер.

Дохдна та видаткова частини мсцевих бюджетв визначаються в основному затверджуваними парламентом нормами. Це означа, що державн органи створюють систему мсцевих бюджетв, основною умовою снування яко ма бути гармоня мж доходною та видатковою сторонами мсцевих бюджетв, тобто рвновага. Передача обовязкв вдповдальност мсцевим органам влади ма супроводжуватися забезпеченням цих органв вдповдними фнансовими ресурсами. З правово точки зору про вдповднсть мж звязками та фнансовими ресурсами

можна говорити тод, коли обовязки супроводжуються правами та компетенцями на використання джерел доходв. Ц компетенц можуть визначатися по-рзному - вд прав на використання ресурсв до нормативних компетенцй, тобто прав щодо встановлення податкв. Мсцев органи влади повинн мати юридичне закрплен джерела доходв, достатн для покриття обовязкових видаткв. Це, звичайно, не означа, що мсцев органи влади можуть мати можливсть виконувати тльки обов язков функц. Може бути ситуаця, за яко мсцев органи влади мають на свох

рахунках необхдн фнансов кошти, але не мають вдповдних прав щодо х використання. сну небезпека, що чткий розподл обовязкв ресурсв зменшить самостйнсть мсцевих органв влади. Однак така небезпека не означа звязку мж збалансованим бюджетом та недостатньою самостйнстю. Збалансована система доходв видаткв ма забезпечувати вдповдний рвень самостйност мсцевих органв влади як у видатковй, так в доходнй частин. При цьому передбачаться, що для фнансування принципв загально

районного або загально обласного масштабу частина грошей мсцевих органв влади за спльною згодою може передаватися до районних або обласних бюджетв. У той же час до мсцевих бюджетв з бюджетв бльш високих рвнв можуть передаватися кошти у вигляд субвенцй, субсидй, дотацй. Можливсть маневрувати коштами да можливсть мсцевим органам влади концентрувати х на розвязанн важливих господарських регональних соцальних проблем. Крм того, самостйно призначати норми обми витрат на змст

житлово-комунального господарства, установ охорони здоровя, народного утворення, соцального забезпечення, культури спорту, органв охорони навколишнього середовища, надавати додатков пльги допомогу окремим верствам населення. Мсцев органи зупиняють розмри витрат на утримання управлнського апарату, створюють резервн фонди за рахунок власних прибуткв частин перевищення прибуткв над витратами бюджетв нижчих рвнв, як можуть передаватися на договрних компенсацйних початках обласним органам влади для фнансового збалансування

бюджетв регону. Таким чином, вдповдно до законодавства Украни реформа бюджетно системи з розрахунком ринково специфки базуться на основ принципв а закрплення за кожною ланкою бюджетно системи певних джерел прибуткв б встановлення диференцйованих податкв на прибуток в залежност вд виду дяльност, рвноправних податкв на вс форми власност, впорядкованост залежност в рамках кожного виду дяльност в забезпечення самостйност кожного осередку бюджетно системи в формуванн використанн

закрплених прибуткових джерел. Аналз мського бюджету за 1999 рк За 1999 рк згдно оперативних даних в бюджет мста надйшло доходв в сум 155,5 млн.грн що склада 77,1 вдсотка до рчних призначень, з них за рахунок вексельного обгу 13,3 млрд.грн. Видатки з мського та районних бюджетв м. Львова за 1999 рк згдно оперативних даних проведен в сум 210,8 млн.грн. з врахуванням коштв переданих з мського бюджету.

На виконання листа з облдержадмнстрац вд 15.10.99 р. 533-33084-32 Про уточнення мсцевих бюджетв з метою забезпечення розрахункв за енергонос в грудн 1999 року виконкомом мсько ради внесен змни в окрем показники мського та районних бюджетв, а саме збльшено податки на погашення недомки по платежах до бюджету шляхом проведення взамозалкв та погашення поточно заборгованост за енергонос в рахунок невикористано субвенц за 1999 рк тис.грн. на вдшкодування пльг

ветеранам та нвалдам вйни 4755,6 додатков надходження на покриття витрат по оплат житлово-комунальних послуг 1729,0 нш заходи по соцальному захисту пльги нвалдам загального захворювання 106,3 на вдшкодування втрат вд перевезення пльгових категорй населення МКП Льввелектротранс 1340,3 крм цього на виконання ухвали мсько ради вд 23.12.99 р. 438 проведено збльшення видаткв на фзичну культуру спорт для часткового вдшкодування втрат управлння

Льввсько залзниц, повязаних з каптальним ремонтом стадону Украна в сум 4743,0 тис.грн. вдшкодування видаткв проведено вексельним залком в рахунок погашення заборгованост по податку на прибуток. Вказан змни проведен за рахунок зменшення видаткв на тис.грн освту 708,0 охорону здоровя 3360,0 житлово-комунальне господарство 1827,3 будвництво 1459,4 культуру 220,0 соцальний захист та соцальне забезпечення допомоги смям з дтьми 4609,3 нш видатки 486,7

Враховуючи перевиконання окремих джерел доходв та прийнят ршення ради пропонуться збльшити тис.грн прибутковий податок з громадян 12000,0 податок на прибуток 2800,0 диний податок на пдпримницьку дяльнсть 1300,0 надходження коштв вд приватизац майна 900,0 надходження до бюджету сум вдсоткв банку за користування тимчасово вльними коштами 700,0 надходження вд продажу земл 150,0 зменшити мсцев податки та збори 500,0 нш неподатков надходження 17046,5 З резервного фонду мського бюджету спрямовано 1042,6 тис.грн. з передбачених

по бюджету 1500,0 тис.грн. нформаця додаться В звязку з проведеними змнами уточнений обсяг мського та районних бюджетв м.Львова на 1999 рк склада 203,8 млн.грн.1 1 пояснювальна записка до проекту ухвали Про уточнення мського та районних бюджетв м. Львова на 1999 рк Доходи бюджету на 1999 рк Назва надходженнямлн.грн.Податок на прибуток пдпримств22,715Прибутковий податок з громадян77,650нш надходження26,617Надходження

вд приватизац майна4,83Мсцев податки та збори10,26Плата за землю13,69Всього доходв155,5100 Використана лтература 1. Кравченко В. Фнансов проблеми мсцевих органв влади в Украни. Фнанси Украни 1995 1. 2. Економка 10 - 11 клас, за редакцю Зновя Ватаманюка та Степана Панчишина Кив Либдь 1999 рк 3. Звт про роботу виконкому. 4. Модель фнансового аналзу 5.

Закони про бюджетну систему Украни