Організація бухгалтерського обліку товарів на підприємстві (на прикладі Об’єднання "Сумипошта")

ВСТУП
В кожній країні особливостіторговельної діяльності зумовлюють різноманітні фактори: економічна ситуація вкраїні, формування нових видів економічних взаємовідносин між суб’єктамигосподарювання, податкова політика, зміна потреб і поведінки покупців, розвитокнових форм торгівлі.
Торгівля це свогороду каталізатор змін, що відбуваються у виробництві та споживанні в умовахринку. В Україні кількість торговельних підприємств, як оптових так іроздрібних, зростає з кожним роком.
Бухгалтерськийоблік торговельної діяльності завжди мав свої особливості порівняно з облікомінших видів діяльності. Сьогодні всі господарські операції торговельногопідприємства – від купівлі товару до визначення фінансового результату — зазнали змін при відображенні в бухгалтерському обліку. Тому необхідноприділяти увагу до організації бухгалтерського обліку діяльності торговельнихпідприємств в умовах його реформування з метою забезпечення користувачівповною, достовірною та об’єктивною інформацією про фінансовий стан підприємствата результати його діяльності.
Саме це й обумовлює актуальністьобраної теми дослідження.
Метою написанняданої дипломної роботи є дослідження теоретичних питань щодо організації облікутоварів та торгових операцій.
Виходячи зпоставленої мети, були поставлені слідуючи завдання:
-          дослідити теоретичніаспекти організації обліку і аудиту товарів;
-          надати загальнуорганізаційно-економічну характеристику досліджує мого підприємства,проаналізувати стан основних показників його діяльності;
-          розглянути станорганізації первинного, аналітичного і синтетичного обліку товарів на практиці;
-          запропонувати можливінапрямки удосконалення організації обліку і аудиту товарів.
Об’єктом дослідження було обрано Об’єднання“Сумипошта”.
Інформаційну базуроботи склали законодавчі та нормативні акти Верховної Ради і КабінетуМіністрів України, нормативні документи, які регламентують обіг товарів вУкраїні.

1.ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОРГНІЗАЦІЇ ОБЛІКУ І АУДИТУ ТОВАРІВ
1.1Види і функції торгівлі
Важливим аспектом в організації торговельної справи є з'ясуванняфункцій, що виконує торговельне підприємство.
Торговельна діяльність в Україні регулюється ЗаконамиУкраїни «Про підприємництво», «Про захист прав споживачів»,«Про підприємства в Україні», «Про споживчу кооперацію»,«Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про забезпеченнясанітарного та епідеміологічного добробуту населення», «Пропатентування деяких видів підприємницької діяльності», Декретом КМУ«Про податок на промисел» та ін.
Відповідно до цихзаконодавчих актів суб'єкти підприємницької діяльності — юридичні особи дляздійснення торговельної діяльності повинні мати: свідоцтво про державнуреєстрацію; дозвіл на розміщення об'єкта торгівлі (рішення сесії місцевої радинародних депутатів) або договір оренди приміщення; ліцензії або їх копії,затверджені відповідним органом, який видав ліцензію; торговий патент на кожнуторговельну точку — звичайний або пільговий залежно від асортименту або видутовару; квитанцію про сплату ринкового збору за торгівлю на території ринку уразі, якщо суб'єкт підприємницької діяльності проводить торгівлю не в стаціонарномуприміщенні. Розмір ринкового збору встановлюється рішенням місцевої радинародних депутатів; відповідні документи на товар: накладні, сертифікат якостіта інші документи, що підтверджують походження товару.
Торгівля-це складний механізм економічних відносин щодо доведення виробничих товарів поринкових каналах від виробника до споживача. Виділяють оптову та роздрібнуторгівлю.
На сьогоднівиділяють основні види торгівельної діяльності (рис. 1.).

/>
Рис. 1. Основнівиди торгівельної діяльності
Оптова торгівляздійснює зв'язок між промисловістю, роздрібною торгівлею та підприємствамигромадського харчування. Це важлива складова частина внутрішньої торгівлі,велика галузь економіки.
Оптовепідприємство або оптовик як окрема особистість — це той, хто купує у великійкількості товари і продає меншими партіями від свого імені, виконуючи в цейперіод функції зберігання і транспортування.
Оптова торгівляпредставляє собою продаж товару юридичним особам та індивідуальним підприємцямдля наступного перепродажу або виробництва.
За такою ознакою,як форма розрахунків (безготівковий, готівковий), межа переходу оптовоїторгівлі до роздрібної досить хитка. Законодавчі органи намагаються їїзакріпити, для чого встановлюються граничні розміри розрахунків готівкою міжюридичними особами. Послугами оптової торгівлі користуються у тому випадку,коли є велика кількість розрізнених виробників і споживачів.
Місце оптовоїторгівлі в системі суспільного виробництва розглядають в широкому і вузькомурозумінні. В широкому розумінні оптовими вважаються операції, коли покупець зметою отримання торговельного прибутку купує товар не для власного споживання,а для перепродажу його іншому споживачу для подальшої переробки або длявикористання в якості засобів праці, а також просування по каналах обігу(роздрібна мережа). У вузькому розумінні поняття оптова торгівля відноситьсялише до спеціалізованих організацій та установ, переважно зайнятих внутрішньоюторгівлею. Близько 50 % всіх відвантажень матеріального виробництва проходитьчерез подібні форми товарного обігу.
Унікальна позиціяоптової ланки в каналах розподілу товарів робить її об'єктом постійнихтехнологічних та економічних перебудов, пов'язаних зі змінами, що відбуваютьсяяк на стадії виробництва, так і в роздрібній торгівлі. Тому структура оптовоїторгівлі повинна бути особливо гнучкою, щоб відображати і концентрувати зміни вусіх сферах суспільного виробництва, що вносяться структурними зрушеннями і науково-технічниминововведеннями.
Оптова торгівля виконує цілий ряд різноманітнихфункцій. Основною її функцією є збут товарів великими партіями як підприємствамроздрібної торгівлі та громадського харчування, так і промисловим підприємствамдля подальшої переробки. Друга її функція — активний вплив на збільшення обсягувиробництва, розширення асортименту та поліпшення якості товарів народногоспоживання.
Набір і характеристика цих функційможуть залежати від виду товару, що продається, і від сфери діяльності оптовоїорганізації.
До основних функцій можна віднести:
1. Купівля, щовключає наступні поняття:
— розмір складу. Кожен підприємець, що займаєтьсяоптовою торгівлею, повинен мати оптовий склад, величину якого визначаєсамостійно залежно від своїх потреб;
— замовлення товару у виробника;
— купівля нарозпродажах;
— розвантаження товарів, щонадійшли;
— звітність.
Всі зазначеніпоняття повинні відображатись в звітності, оскільки оптовик повинен матиоперативні дані про місце, яке є в наявності на складі, дані про замовлені увиробників і придбані на розпродажах вантажі, про вантажі, які вже надійшли насклад і чекають розвантаження.
Всі п'ять понятьвзаємопов'язані. Від налагодженої роботи цього комплексу багато в чому залежитьуспіх роботи підприємства.
2. Продаж-функція, від якої залежить доходність оптової торгівлі. Основними її моментамиє:
— вхіднізамовлення. Вони збираються у відділі маркетингу і використовуються прискладанні приблизних потреб в купівлі товарів і складських запасах, їхвеличині, сезонності тощо;
— складання розкладу;
— управлінняагентами з продажу;
— аналіз продажу.
3. Банківські операції.
4. Страхові операції.
5. Стратегічніпозиції зв'язків з іншими організаціями: зв'язок з ринком споживання; здатністьзабезпечення інформацією виробників; фізичні, фінансові та інформаційні потоки.
6. Надання сервісних послуг.
На практиціоптове підприємство може надавати не всі без винятку послуги. Набір послуг можебути різним і змінюватись залежно від розміру підприємства та йогоспеціалізації. Для успішного функціонування в сучасних умовах оптовіпідприємства повинні звертати особливу увагу на розвиток бізнесу сервісів,управління інформацією, швидку реакцію на потреби споживачів, удосконаленняуправління складами.
Роздрібнаторгівля це діяльність з продажу товарів громадянам або іншим споживачам для їхвласного некомерційного використання незалежно від форми розрахунків.
Для здійсненняроздрібної торгівлі продавець повинен мати необхідні приміщення, обладнання таінвентар, що забезпечують відповідно до вимог діючих стандартів збереженняякості і безпечності товарів при їх зберіганні та реалізації в місцях продажу,належні умови торгівлі та можливість вибору товарів покупцями.
Торговельна мережазабезпечує можливість швидко, зручно, з мінімальними затратами сил і часукупувати потрібні товари і послуги в умовах вільного вибору з широкогоасортименту, недалеко від місця проживання і роботи, в необхідній кількості.
До функцій роздрібноїторговельної мережі відносять: закупівлю товарів; продаж товарів;транспортування товарів; зберігання товарів; прийняття ризику; інформуванняринку, отримання інформації про ринок; підсортування, доведення товарів дотоварного вигляду.
Таким чином, найважливішіфункції торгівлі:
-   реалізація виробленоїспоживчої вартості (товарів);
-   доведення предметівспоживання до споживачів. Виконуючи цю функцію, торгівля організовує просторовепереміщення товарів від виробників до споживачів, здійснюючи при цьому рядоперацій по продовженню процесу виробництва у сфері обігу (транспортування,зберігання);
-   підтримка балансу міжпропозицією та попитом з одночасним активним впливом на виробництво в частиніоб’єму та асортименту продукції, що випускається;
-   скорочення витрат обігу усфері споживання шляхом удосконалення технології продаж, інформаційних послугтощо;
-   функції, що обумовленіконцепцією маркетингу: розробка товару, ринкові дослідження, організаціярозподілу, визначення ціни, створення служб сервісу тощо [25].

1.2 Оцінка товарів
Методологічні основи формування в бухгалтерськомуобліку інформації про запаси, в тому числі і товари, і розкриття їх уфінансовій звітності викладені у П(С)БО 9 “Запаси” .
Згідно даного стандарту запаси включають в себе товариу вигляді матеріальних цінностей що придбані (отримані) та утримуються підприємствомз метою подальшого продажу.
Запаси можутьнадходити на підприємство з різних джерел, серед яких: купівля у постачальникаабо придбання підзвітною особою, внесок до статутного капіталу, безоплатненадходження, виявлення лишків в результаті проведення інвентаризації тощо.
На підприємствах,які здійснюють продаж товарів, розмір запасу товарів значно впливає нарентабельність. Товари часто виступають основним поточним активом торговельногопідприємства, а тому мають вплив на розмір власного капіталу.
Проблема визначення собівартості товарних запасів маєважливе значення як для фінансового і податкового обліку, так і для прийняттяуправлінських рішень на торговельних підприємствах.
Оцінка товарів употочному обліку ґрунтується на первісній вартості товарів. Вона змінюєтьсязалежно від джерел надходження.
Виділяють чотири категорії товарів залежно від формрозрахунків з постачальниками.
1) товари, вартість якихоплачено грошовими коштами,
2) товари, отримані в межахбартерних операцій;
3) товари, отриманіпідприємством безоплатно;
4) товари,отримані від засновників як внесок до статутного капіталу.
Такий розподіл необхідний, оскільки кожнійкатегорії відповідає свій порядок формування первісної вартості [12].
Особливостівизначення первісної вартості запасів залежно від джерел надходження наведені втаблиці 1.2.1.
Таблиця 1.2.1
Визначення первісної вартостізапасів залежно від джерел надходження№ з/п Джерела надходження Первісна вартість  1. Придбання за плату
Усі витрати, пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях, у т. ч. витрати на:
 придбання, включаючи націнки постачальників,
 відсотки за придбання у кредит, наданий постачальниками,
 комісійні винагороди,
 послуги товарних бірж,
 митні збори і мита,
 транспортування,
 послуги сторонніх організацій за доставку тощо,
 витрати на заготівлю,
 на вантажно-розвантажувальні роботи;
 страхування,
 прямі матеріальні витрати,
 прямі витрати на оплату праці,
 інші прямі витрати підприємства на доробку і підвищення якості технічних характеристик запасів  2. Виробництво запасів Виробнича собівартість, яка визначається П(С)БО 16 «Витрати» 3. Внесок до статутного капіталу Узгоджена засновниками (учасниками) справедлива вартість 4. Безоплатне одержання Справедлива вартість 5. Обмін на подібні запаси Балансова вартість переданих запасів (якщо балансова вартість переданих запасів перевищує їх справедливу вартість, то первісною вартістю одержаних запасів є їх справедлива вартість) 6. Обмін на неподібні запаси Справедлива вартість переданих запасів, збільшена (зменшена) на суму грошових коштів або їх еквівалентів, яка була передана або одержана в процесі обміну
При цьому напорядок обліку впливають такі фактори: номенклатура товарів; склад витрат зпридбання товарів і можливість прямого включення їх до первісної вартості; методоцінки вибуття запасів; потреба в інформації щодо собівартості придбаннятоварів за кожною одиницею для управлінських цілей; автоматизація обліковихробіт.
Торгова націнка включає в себе суму ПДВ в купівельнійвартості товарів.
Товари в момент їх оприбуткування обліковуються зацінами, які включають в себе витрати, пов’язані з їх придбанням та доведеннямдо стану, придатного для продажу.
Невключаються до первісної вартості товарів:
-    понаднормовівтрати і нестачі товарів,
-    процентиза користування позиками,
-    витратина збут,
-    адміністративнівитрати,
-    інформаційні,посередницькі послуги.
У П(С)БО 9визначено, що одиницею бухгалтерського обліку запасів є їх найменування абооднорідна група (вид). Для багатьох підприємств торгівлі характерним є широкийасортимент товарів, тому визначення повної собівартості придбання за кожним найменуваннямє досить важким.
Облікові ціни, заякими проводиться оприбуткування і списання товарів, не можуть включати всіелементи фактичної собівартості придбання товарів, оскільки деякі витративизначаються тільки по закінченні звітного періоду (наприклад, витрати наоплату праці осіб, зайнятих закупівлею товарів, транспортні витрати зарахунками, що пред'явлені до оплати в цілому за місяць).
Витрати напридбання товарів (крім ціни постачальника) можуть обліковуватись як за кожноюодиницею товарів (однорідною групою), так і в цілому за товарними запасами.
Значне місцезаймають витрати на транспортування товарів. Як правило, в торговій мережіприсутні декілька груп товарів, тому в кінці звітного періоду витрати повиннібути розподілені.
Виділяютьнаступні методи розподілу транспортних витрат:
1) метод прямого розподілу.
2) метод розподілу за середнімвідсотком.
Суть прямогометоду розподілу транспортних витрат виходить із самої назви і полягає упрямому розподілі цих витрат між одиницями придбаного товару у вартісному абокількісному, або у ваговому співвідношенні.
Метод розподілутранспортних витрат за середнім відсотком передбачає визначення відсотковогоспіввідношення всіх транспортних витрат звітного періоду до всієї вартостітоварів, що були здійснені в такому звітному періоді. Таке списаннятранспортних витрат є своєрідним коригуванням собівартості проданих товарів.
Слід зазначити,що застосування методу середнього відсотку не передбачає розподілу транспортнихвитрат безпосередньо при одержанні товару, як це здійснюється при застосуванніметоду прямого розподілу. Протягом звітного періоду транспортні витратинакопичуються окремо на відповідних субрахунках. Розрахунок суми транспортнихвитрат, що підлягають списанню у складі собівартості проданих товарів,здійснюється за підсумками звітного періоду.
Співвідношеннямусіх транспортних витрат звітного періоду і вартості усіх товарів, що булипридбані на підприємстві у звітному періоду, визначається середній відсотоктранспортних витрат (% ТЗВ):
 
% ТЗВ = [(Сальдо по рах.28/ТЗВ +Дебетовий оборот по рах.28/ТЗВ) / (Сальдо по рах28 + Дебетовий оборот порах.28)]х 100 %.
Визначившивеличину середнього відсотка транспортних витрат, можна знайти суму транспортнихвитрат, які відносяться до складу первісної вартості проданих товарів:
Кредитовий оборот по рах.28/ТЗВ = Кредитовий оборот порах.281 х ТЗВ х 100 %.
Потімвизначається сума транспортних витрат, що припадають на залишок товарів.
Для підприємствроздрібної торгівлі розрахунок транспортних витрат, які відносяться допервісної вартості товарів, здійснюються із застосуванням купівельної вартостітоварів, тобто без урахування суми торгової націнки.
Якщо товар булодоставлено власними силами, то всі витрати, понесені у зв'язку з такоюдоставкою, повинні бути відображені у складі первісної вартості придбанихтоварів.
При безоплатномуодержанні товарів усі витрати, пов'язані з доставкою товарів, включаються довитрат діяльності.
Приватнепідприємство для доставки конкретної партії товару від іншого постачальникаоплачує транспортні послуги сторонній організації. Транспортні витративключаються до собівартості товару та обліковуються на рахунку 281 «Товарина складі». В міру реалізації товару витрати відносяться на собівартістьреалізованих товарів з відображенням на результатах фінансової діяльності, азалишки товарів обліковуються за ціною придбання з включенням транспортнихвитрат.
У відповідностідо П(С)БО 9 «Запаси», придбані запаси зараховуються на баланс підприємстваза первісною вартістю. Первісна вартість товарів, придбаних за плату, єсобівартістю товарів, в яку включено фактичні транспортні та інші витрати,пов'язані з придбанням товарів. Цей метод включення фактичних транспортнихвитрат до ціни конкретного товару звільняє від необхідності ведення розрахункутранспортних витрат на реалізовані товари за місяць та на залишок товарів напочаток наступного місяця. На практиці бувають випадки, коли надходження вбухгалтерію підтверджуючих документів на різні послуги, що входять дособівартості товарів, часто не співпадає в часі.

1.3Порядок проведення аудиту товарів
Основою господарської діяльності підприємств єматеріальні цінності. Аудит доцільно розпочинати з інвентаризації та перевіркивиконання угод постачальників і покупців. Важливе значення має правильний вибіроб’єктів інвентаризації. Вивчають організацію укладання договорів проматеріальну відповідальність, стан складського господарства, розміщеннятоварно-матеріальних цінностей, дотримання правил зберігання їх та охорону. Приінвентаризації перевіряють також ваговимірювальні прилади з метою встановленнястроків клеймування їх та перевірки відповідними спеціалістами.
Слід визначитинаявність у клієнтів нормативних актів, норм витрачання сировини і матеріалівна виробництво, товарно-транспортних накладних, рахунків та інших первиннихдокументів на перевезення матеріальних цінностей, оприбуткування і витрачанняїх тощо.
Важливо правильновизначити об’єкти аудиту. Це — приймання цінностей за кількістю і якістю,зберігання, брак і псування їх, норми витрачання на виробництво, малоцінні ташвидкозношувані предмети, бухгалтерський облік, звітність, первинні документитощо.
При аудитіматеріальних цінностей застосовують способи і прийоми вивчення первинних документів,які забезпечують максимальний ефект і дають можливість зробити обґрунтованівисновки.
Прийоми і способиперевірки бухгалтерських даних поділяють на загальні та часткові, які тісновзаємопов’язані.
Контрольніпорівняння фактичних залишків товарів з даними наступної інвентаризації,надходженням та документальним витрачанням їх доцільно використовувати тоді,коли аудитор має відомості про такі порушення:
— дописуваннятоварно-матеріальних цінностей в інвентаризаційних описах з метою приховуваннянестач до початку проведення інвентаризацій;
— вказівки прозниження порівняно з фактичним залишку певного товару в інвентаризаційномуопису на початок звітного періоду для вуалювання надлишків;
— реалізацію такзваних інших товарів, не відображених у прибуткових документах;
— навмиснезавищення цін на товари, які відпускались за документами на інші цілі.
Контрольніпорівняння здійснюється таким чином: до залишку товару відповідногонайменування, зазначеного в інвентаризаційному опису, що складений до початкуоблікового періоду, додають кількість облікових одиниць цього товару, якийнадійшов протягом періоду, що перевіряється, і віднімають кількість йогоодиниць, зафіксованих у видаткових документах. Отримана величина показуємаксимально можливий залишок цього товару на кінець інвентаризаційного періоду.Дані про максимально можливу кількість товару порівнюють з фактично виявленимизалишками за встановленою формою.
Відомо, що внормальних умовах фактична кількість товару не може перевищувати йогомаксимально можливий залишок. Перевищення дає підстави для відповіднихвисновків про зловживання.
Слід зазначити,що за прибутковими і видатковими документами кількісний облік матеріальнихцінностей відновлюється повністю. Це дає змогу простежити рух кожного окремоготовару. Відновлення кількісного обліку за суттю близьке до контрольногопорівняння. Проте воно можливе лише тоді, коли всі видаткові операціїпідприємства документуються. Якщо ж вони не документуються або документуютьсячастково, про відновлення кількісного обліку не може бути й мови. В такихвипадках слід робити контрольні порівняння. За допомогою відновленнякількісного обліку завжди і повно встановлюють рух усіх матеріальних цінностей.Тому дані про реалізацію “сторонніх товарів” товарів, дописаних в описахзалишків, у таких випадках є повними.
Рух матеріальнихцінностей і грошових засобів аналізують у тих випадках, коли є відомості проте, що у клієнта, в якого всі операції документуються, трапляються кражі таінші негативні явища, але при інвентаризації нестач або лишків не виявлено.Аналізуючи рух матеріальних цінностей і грошових засобів, можна викритипідробки в документах по операціях про витрачання товарів, зокреманеобґрунтоване завищення цін.
При аудитінаявності матеріальних цінностей, які за документами не надходили напідприємство доцільно складати таблицю їхнього руху по днях.
Важливий спосіббухгалтерської перевірки – порівняння даних прибутково-видаткових документів,що безпосередньо відображають рух матеріальних цінностей з даними інших документів,які фіксують ті самі операції, але в інших аспектах. Його застосовують тоді,коли є підозра, що при здійсненні деяких господарських операцій були допущеніпорушення, а документально ці операції зафіксовано правильно. Досвід показує,що найчастіше крадіжки коштів і матеріальних цінностей вуалюють відповіднимидокументами, які безпосередньо пов’язані з виплатою грошей, витрачаннямматеріальних цінностей.
Використовуютьтакож такі прийоми і способи, як порівняння документів, що безпосередньовідображають надходження і витрачання матеріальних цінностей, з данимидокументів, якими оформлені інші операції, зумовлені першою операцією; данихпро переміщення матеріальних цінностей з даними про тару, в якій вониперевозились; дані бухгалтерського обліку з даними оперативного обліку, книгикасира-операціоніста з даними касових чеків і контрольних стрічок касовогоапарату; перевірка фактичного виконання робіт в натуральних показниках,оплачених за грошовими документами; перевірка об’єктивної можливості виконанняоперацій, відображених у документах.
Безпосереднійогляд бухгалтерських документів здійснюють для перевірки правильностіарифметичних підрахунків в них, правильного оформлення тощо.
Порівнюються данібухгалтерського обліку з даними оперативного обліку. Відомості оперативногообліку не можуть бути підставою для облікових записів, тому аудитори їх невикористовують.
Послідовністьаудиту товарів розглянемо на схемі (рис.2). Інвентаризація товарів і тари
/>/>

Рис.2. Схема послідовності проведенняаудиту товарів.

2. ОРГАНІЗАЦІЯБУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТОВАРІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ
 
2.1 Загальнаорганізаційно-економічна характеристика підприємства
 Об’єднання “Сумипошта” є некомерційноюорганізацією з правом здійснення торгівельної діяльності. Об’єднання“Сумипошта” володіє майновими і немайновими правами, є власником майна,переданого учасниками, а також отриманого на законодавчих основах від іншихосіб. Майно Об’єднання “Сумипошта” представлене основними і оборотними коштами.
Об’єднання“Сумипошта” займаєтьсяторгівельною діяльністю, має склади, здійснює оптову торгівлю, має магазин тарозвинену мережу кіосків, через які здійснюється роздрібна торгівля.
Напідприємстві ведеться бухгалтерський облік згідно облікової політики, рішеннявідносно якої приймає керівник, як особа, що відповідає за організаціюбухгалтерського обліку на підприємстві. При цьому проект облікової політикирозробляє фінансова група.
Обліковаполітика Об’єднання “Сумипошта” включає дві основні сторони: методичну (засобиоцінки майна та зобов’язань, способи нарахування амортизації по різним видаммайна, методи оцінки незавершеного виробництва, методи визначення резервів) татехнічну (форма ведення бухгалтерського обліку).
Організаціябухгалтерського обліку на підприємстві здійснюється на підставі наказу проорганізацію обліку – бухгалтерського та податкового.
Об’єднання“Сумипошта” є платникомвідповідних податків і зборів на загальних підставах у відповідності із ЗаконУкраїни “Про систему оподаткування” та іншими законодавчими актами регулюючимипорядок нарахування та сплати відповідних податків і зборів.
Так, Об’єднання“Сумипошта” є платником: податку на прибуток, ПДВ, земельного податку, збору заспеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водою для потребгідроенергетики, комунального податку, податку з власників транспортнихзасобів, прибуткового податку, збору за забруднення навколишнього середовища,збору на соціальне страхування на випадок безробіття, збору на обов’язковедержавне пенсійне страхування, збору у фонд державного соціального страхування,податку з власників транспортних засобів.
Таблиця 2.1.1
Основніфінансово-економічні показники діяльності Об’єднання “Сумипошта”Статті балансу 2008 р. 2009 р. 1. Основні засоби та інші необоротні активи 23 560 29 784 2. Запаси, в т.ч. товари 203 950 155 444
3. Грошові кошти, розрахунки та інші активи,
у т.ч. 21 349 164 037  розрахунки та інші активи 21 349 164 037 4. Збитки минулих років 133 851 133 851  Баланс 382 710 483 116 1. Джерела власних засобів 40 000 329 661 2. Розрахунки та інші пасиви 342 710 153 455  Баланс 382 710 483 116
Фінансовий стан підприємства — комплексне поняття, що характеризується системою показників що відображаютьнаявність, розміщення і використання фінансових ресурсів підприємства. Основнимджерелом інформації для аналізу фінансового стану підприємства є Баланс (табл…2.1.1).
Фінансові коефіцієнти являють собоювідносні показники фінансового стану підприємства (табл.2.1.2.).

Таблиця 2.1.2Аналіз фінансовихкоефіцієнтів фінансового стану Об’єднання “Сумипошта” за 2008 – 2009 рр.Коефіцієнти Обмеження 2008 р 2009 р Зміна 1. Автономії
>0,5 0,1045 0,6824 0,5778 2. Співвідношення позикових і власних коштів
1 8,5677 0,4655 -8,1022 3. Співвідношення мобільних і іммобілізованих коштів - 9,5630 10,7266 1,1637 4. Маневреності 0,5 0,4110 0,9097 0,4986 5. Забезпеченості запасів і витрат
>0,6 0,0806 1,9292 1,8486 6. Майна виробничого призначення
>0,5 0,5191 0,3194 -0,2006 7. Абсолютної ліквідності 0,2 — 0,7 0,0020 0,0319 0,0299 8. Ліквідності
>1 0,0507 0,5822 0,5315 9. Покриття
>2 0,6459 1,5952 0,9493
За даними аналізувидно, що частка майна сформованого за рахунок власних джерел збільшилася з10.45% до 68.24%, що відбулося за рахунок відображення в балансі прибутку. Цеговорить про те, що ризик кредиторів невисокий, тому що реалізувавши половинумайна, сформованого за рахунок власних коштів, підприємство зможе погасити своїборгові зобов'язання.
Коефіцієнтавтономії доповнюється співвідношенням позикових і власних засобів, високийпоказник якого (8.5667) говорить про те, що велика частина діяльностіпідприємства фінансувалася за рахунок позикових засобів.
Високий показник співвідношеннямобільних і іммобілізованих засобів (9.5630) а також його ріст (+1.1637)позитивно характеризують дане підприємство, показуючи істотну перевагумобільних засобів.
Для визначеннятого яка частина власних засобів вкладена в найбільш ліквідні активи,використовується коефіцієнт маневреності. З аналізу видно, що якщо на початкуперіоду активи формувалися в основному за рахунок позикових засобів, тонаприкінці періоду джерелом їхнього формування більш ніж на 90% сталі власнізасоби.
Коефіцієнтзабезпеченості запасів і витрат досяг наприкінці періоду рівня (1.9292), що задовольняєобмеженню, що зв'язано як видно з балансу насамперед з одержанням прибутку відвиконаних робіт.
Коефіцієнтабсолютної ліквідності визначається відношенням коштів і швидкореалізуємих цінних паперів допоточного зобов'язанням підприємства. У плині періоду відбулося збільшенняцього коефіцієнта (з 0.020 до 0.319). Це говорить про те, що підприємство напочатку періоду не змогло б терміново погасити свої зобов'язання. Однак зогляду на малу імовірність того, що усі кредитори одночасно зажадають погашенняборгів а також приймаючи в увагу ріст показника, можна сказати, щоспіввідношення легкореалізованих активів і короткострокової заборгованостіприпустимо.
У визначенні коефіцієнталіквідності також враховуються швидкореалізуємі активи. Незважаючи на ріст наприкінціперіоду він так і не зміг потрапити під обмеження. Що порозумівається значноюперевагою пасивів над активами.
Коефіцієнтпокриттядозволяє визначити в якій кратності поточні кредиторські зобов'язаннязабезпечені матеріальними оборотними коштами. Його ріст у плині періоду — позитивне явище. У загальному випадку значення коефіцієнта на кінець періоду неє достатнім, але в даному випадку, з огляду на специфіку діяльностіпідприємства, скоріше небезпечно його надмірно високе значення, тому що воно говоритьпро неефективне використання ресурсів.
Причиноюневідповідності обмеженням багатьох показників є діяльність підприємства –поштові послуги, які пов'язані з довгостроковим залученням коштів, як власнихтак і позикових. Отже подібна динаміка коефіцієнтів є нормальним явищем дляпідприємства й у цілому його положення стійке (табл… 2.1.3.).

Таблиця 2.2.3Аналіз фінансової стійкостіОб’єднання “Сумипошта”Показник Розрахунок 2008 р 2009 р
Абсолютна
зміна 1. Джерела власних засобів за винятком імобілізованих 40 000 329 661 + 289 661 2. Основні засоби і довгострокові вкладення засобу 23 560 29 784 + 6 224 3. Наявність власних і оборотних коштів  п1. — п2. 16 440 299 877 + 283 436 4. Власні і довгострокові позикові джерела  п3. + п4. 16 440 299 877 + 283 436 5. Загальна величина основних джерел формування  п5. + п6. 16 440 299 877 + 283 436 6. Загальна величина запасів і витрат 203 950 155 444 -48 506 7. надлишок чи недолік а) власних оборотних коштів  п3. — п8. -187 510 144 433 + 331 943 б) власних і позикових довгострокових джерел  п5. — п8. -187 510 144 433 + 331 943 в) загальної величини основних джерел формування запасів і витрат  п7. — п8. -187 510 144 433 + 331 943
Як видно зтаблиці, збільшення відбулося майже по всіх статтях, що характеризує фінансовустійкість підприємства, що є позитивним чинником.
У такий спосібзначне збільшення джерел власних засобів (п.1) відбулося головним чином зарахунок відображення в балансі прибутку від робіт виконаних у плині періоду. Цедозволило збільшити підприємству основні фонди (п.2) головним чином за рахунокпридбання нових основних засобів. Значний залишок власних засобів (п.3)дозволив підприємству обійтися без позикових засобів (п.4 і 6) і сформуватизначний резерв (п.7).
Як видно заналізу підприємство не випробує недоліків в оборотних коштах і джерелахформування запасів і витрат унаслідок наявності великого резерву.

2.2Організація документального оформлення надходження і руху товарів
Положенням “Про форму та зміст розрахункових документів”,затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000№ 614, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.02.2000 за № 105/5296,визначено форми і зміст розрахункових документів, які повинні видаватися приздійсненні розрахунків суб’єктами підприємницької діяльності для підтвердженняфакту продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення)коштів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, крім розрахунків зкупівлі — продажу іноземної валюти.
 Підставою дляздійснення торгових операцій в Об’єднанні “Сумипошта” є угоди міжпостачальниками і покупцями. Угода визначає характер угоди (купівля-продаж,консигнація, бартерний контракт тощо), а відповідно і методологію відображенняцих операцій в бухгалтерському обліку.
Бухгалтерпідприємства візує всі угоди, одночасно здійснюючи перевірку правильності їхскладання: повнота викладення умов угоди, які повинні бути конкретизовані вчастині строків виконання зобов'язань; вимоги до якості товару, способу доставки;відповідальність сторін за порушення умов угоди; порядок оформлення виконаннязобов'язань, фінансових гарантій, що забезпечують виконання умов угоди.
Не менш важливоює перевірка відповідності змісту угоди видам господарської діяльності,передбачених Статутом підприємства. У випадку порушення цієї умови, угода можебути визнаною недійсною з наслідками, що звідси випливають, з точки зору правна податковий кредит і включення сум отриманих товарів до валових витрат.
При отриманнітоварів безпосередньо від постачальників, доставлених їх транспортом аботранспортом сторонньої організації на склад підприємства, складаєтьсятоварно-транспортнанакладна.Товарно-транспортними накладними (ТТН) в Об’єднанні“Сумипошта” оформлюється відпуск товарів зі складу при централізованійдоставці.
Обов'язковим єзаповнення всіх реквізитів, які містяться в цьому документі: підстава навідпуск товарів (замовлення, розпорядження тощо); номер автомашини; номердорожнього листа; прізвище водія і вантажника, через кого відпускаються товари;ким і кому буде відпущений товар; найменування, кількість, ціна і вартістьтовару. В тих випадках, коли в розділі “Відомості про вантаж” ТТН неможливоперерахувати всі назви і характеристики товарів, що перевозяться, до товарногорозділу ТТН додатково складається, як невід'ємна її частина, належним чиномоформлена спеціалізована форма товарної накладної (сертифікат або інша формапервинного обліку), яка застосовується підприємством для оформлення передачітоварно-матеріальних цінностей.
При не заповненніреквізитів розділів “Навантажувально-розвантажувальні операції”, “Транспортніпослуги” ТТН підприємства не мають права віднести до складу валових витратвитрати по перевезенню, навантаженню і розвантаженню товару.
Накладнапідписується матеріально відповідальною особою, що відпустила товар, агентомабо іншим працівником, що прийняв товар до перевезення, а також матеріальновідповідальною особою підприємства — отримувача, що прийняла товар (тут жеставиться штамп підприємства — отримувача).
Важливе значенняв організації обліку надходження товарів має правильне документальне оформленняприймання товарів із зазначенням їх кількості. Порядок оформлення прийманнязалежить від місця приймання товарів (склад постачальника чи торговельнепідприємство), виду постачання (в тарі або без тари), способу доставки та іншихфакторів.
Для одержаннятоварів безпосередньо на складі постачальника чи станції (пристані) призначенняпредставнику торговельного підприємства видаєтьсядоручення типовоїформи, підписане керівником, головним бухгалтером і завірене печаткою.Доручення видається на строк, який встановлюється залежно від можливостіотримання і вивезення відповідних цінностей за нарядом, рахунком, накладною абоіншим документом, що їх замінює, на підставі якого видане доручення, але небільше, ніж на 10 днів. Особам, які не відзвітувались про використання дорученьабо ж не повернули невикористане доручення, термін дії якого закінчився, новедоручення не видається. У виданому дорученні наводиться перелік цінностей, якіпотрібно отримати (обов'язково з зазначенням назви і кількості, незалежно відтого, чи є такі відомості в документах на відпуск (наряді, рахунку, договорі,замовленні, угоді тощо) цінностей); незаповнені рядки доручення прокреслюються.
Забороняється відпускатицінності у випадках: подання доручення, що видане з порушенням встановленогопорядку заповнення або з незаповненими реквізитами; якщо доручення міститьвиправлення або помарки, що не підтверджені підписами тих же осіб, які йогопідписали; відсутність в дорученні даних паспорту або іншого документу, щозасвідчує довірену особу; закінчення терміну дії доручення; отриманняповідомлення підприємства — отримувача цінностей про анулювання доручення.
Об’єднання“Сумипошта” має декілька постійних зв'язків з постачальником, тому виписуєтьсядовготермінове доручення, але не більше як на 3 місяці із зазначенням посадовихосіб, яким надано право на одержання товарів. Доручення реєструються вспеціальному журналі, в якому виділяються графи для розписки про одержаннядоручення та відмітки про його використання на підставі наданих документів.
Затарені товарина складі постачальника приймаються за кількістю місць без перевірки іпідрахунку кількості вмістимого. При цьому ретельно перевіряються кількістьмісць, вага, стан упаковки, цілісність тари. Матеріально відповідальна особаставить підпис на товарно-транспортній накладній, чим засвідчує прийманнятоварів у постачальника і відповідає за збереженість товару.
Відвантаження(відпуск) товарів зі складів оптових баз проводиться матеріальновідповідальними особами. Торговий відділ бази повинен виписуватирахунок-фактуруіз зазначенням найменування та кількості товарів, щопідлягають відпуску, а також фактично відпущеної кількості товарів.
Рахунок-фактура як платіжний документ служитьпідставою платежу та його розміру, виписується у випадку передоплати за товарабо за фактично відпущений товар на підставі документів на відпуск,відвантаження або доставку товарів. Рахунок-фактура додається до платіжногодоручення або платіжної вимоги-доручення на оплату товару. При відвантаженнітовару залізничним або водним транспортом до рахунку-фактури додається такожвантажна квитанція, яка підтверджує приймання вантажу на станції (пристані)відправлення для доставки на адресу вантажоодержувача.
Право наподатковий кредит виникає у платника податку тільки при наявностіподатковоїнакладної, що виписана відповідно до діючого законодавства.Податкова накладна є як обліковим, так і звітним документом. На підставіподаткової накладної заповнюється книга обліку придбання товарів підприємствами- платниками ПДВ.
Супровіднимидокументами є пакувальні ярлики, карти, специфікації, відвіси, а по окремихтоварах — сертифікати якості, довідки лабораторних аналізів, що характеризуютьякісний стан товару. Пакувальний ярлик складається на кожне окреме місце (ящик,тюк і т.д.). Один примірник його вкладається в ящик (тюк), а інший — іззазначенням ваги кожного місця, повинен додаватись до рахунку-фактури.Специфікація застосовується в тих випадках, коли відвантажена партія товаруупаковується в ящики, бочки тощо, в ній перераховується кожне окреме місце,вага-брутто товару і окремо вага тари.
Правила прийманнятовару залежать від місця їх одержання (на складі одержувача, на залізничнійстанції або на складі постачальника) та упаковки товару (без упаковки або вупаковці).
Основнимипринципами приймання товару є:
1) прийманнятовару на складі постачальника. Товар в упаковці приймається одержувачем закількістю місць або за вагою-брутто, перевірка за кількістю одиниць або вагоюповинна бути проведена протягом строків, встановлених держстандартами,технічними умовами, особливими умовами поставки та іншими нормативнимидокументами. Незатарений товар приймається за кількістю натуральних одиниць абовагою-нетто;
2) прийманнятовару на складі одержувача проводиться за кількістю натуральних одиниць абовагою;
3) прийманнятовару на залізничній станції проводиться у відповідності із залізничноюнакладною і вантажною квитанцією. При цьому необхідно перевірити цілісністьвагону або контейнеру, наявність пломб і ясність відтисків на них. Якщо органитранспортної організації видають вантаж без перевірки ваги, про це повинен бутизроблений запис в залізничній накладній. Приймання товару незатареного в тарупроводиться з обов'язковим переважуванням товару, із складанням спеціальногодокументу — відвісу.
Найбільшраціональним способом приймання товарів в Об’єднанні “Сумипошта” є застосуванняспеціального штампу приймання. Цей штамп ставиться безпосередньо на супровіднихтоварних документах (рахунках-фактурах, товарно-транспортних накладних тощо)матеріально відповідальними особами, що прийняли цінності в підзвіт. В ньомузазначається дата приймання товару, номер і дата супровідного документу, сумаприйнятих товарів і окремо тари, що завіряється підписом матеріальновідповідальної особи.
Проте не в усіхвипадках можна оформити приймання товарів проставленням штампу на супровіднихдокументах. Наприклад, коли одержані товари за одним супровідним документомоприбутковуються різними матеріально відповідальними особами. В таких ситуаціяхприймання товарів оформлюєтьсяактом приймання, девказується найменування, артикул, гатунок, кількість і сума товарів подокументу постачальника і товарів, що фактично надійшли.
При прийманнітоварів від постачальників можуть бути виявлені розбіжності в кількості абоякості товару, зазначених в супровідних документах і тих, що фактично надійшли.В цьому випадку особливу увагу необхідно приділяти правилам приймання товару ідокументального оформлення виявлених розбіжностей, які забезпечують можливістьвідшкодування матеріальної шкоди — нестачі товару, що виникла з винипостачальника або залізниці.
Виявлені впроцесі приймання товарів розбіжності оформлюють відповідними документами увстановленому порядку і у відповідні строки. Основними з таких документів є:
1. Акт про встановленірозбіжності, який складається комісією з обов'язковою участю матеріальновідповідальної особи і представника постачальника. Якщо договором непередбачається обов'язкова участь представника постачальника, то в складікомісії повинен приймати участь представник незацікавленої сторони, якийповинен мати посвідчення на право участі в прийманні товару. В акті, якправило, перераховуються тільки ті матеріальні цінності, по яких виявленірозбіжності. В кінці акту робиться запис про те, що по іншихтоварно-матеріальних цінностях розбіжності не встановлені.
2. Акт про встановленірозбіжності при прийманні імпортних товарів складається комісією у випадкувиявлення розбіжностей фактичної кількості товарів з даними товаросупровіднихдокументів. До нього додаються оригінали упаковочних листів, або обумовлюєтьсяїх відсутність. Акт складається в п'яти примірниках, а на імпортні товари,одержані в упаковці оптової бази, — в двох.
3. Комерційний акт складаєтьсяпри прийманні товару на залізничній станції з обов'язковою участю їїпредставника в день одержання вантажу.
До актівобов'язково додаються супровідні документи, що підтверджують виявлені приприйманні товарів розбіжності: транспортні документи, пакувальні ярлики,документ, що засвідчує повноваження представника, який брав участь в прийманнітовару та інші.
Не складаютьсяакти у випадках, якщо нестача товару виявлена в межах встановлених нормприродного убутку при перевезенні товару, оскільки вона відноситься до витратторговельного підприємства.
На підставіправильно складених актів і доданих всіх необхідних документів, Об’єднання“Сумипошта” має право у встановлені строки пред'явити претензії постачальникуабо залізничній станції. Так, претензія до транспортної організації по нестачітоварів може бути направлена протягом 6-ти місяців, а транспортна організація,в свою чергу, повинна дати відповідь про задоволення або відмову в задоволенніпретензії протягом 3-х місяців. Якщо претензія відхилена, підприємство позакінченню наступних 2-х місяців може звернутись до арбітражного суду.
Порядокдокументального оформлення та обліку надходження товарів на підприємствахроздрібної торгівлі Об’єднання “Сумипошта” в основному аналогічний порядкуобліку цих операцій в оптових підрозділах.
Товари дороздрібної торговельної мережі надходять на підставі угод (замовлень), щоукладаються з оптовими торговельними підприємствами чи безпосередньо звиробниками товарів. Основну масу товарів роздрібні торговельні підприємстваотримують від місцевих постачальників.
Головноюскладовою частиною роздрібного товарообігу в Об’єднанні “Сумипошта” є продажтоварів населенню за готівку. Обсяг реалізації визначається виручкою за проданітовари. Торгова виручка в Об’єднанні “Сумипошта” відображається в наступнихдокументах: в підрозділах, обладнаних касовими апаратами — в книгахкасирів-операціоністів і в касових звітах; на підприємствах, що не маютькасових апаратів, — в товарно-касових звітах. Виручка, вказана в цих звітах, повиннабути підтверджена документами, що засвідчують здачу виручки до банку.
До обсягуроздрібного товарообігу включається також сума виручки через дрібнооптовумережу (ларьки, кіоски, лотки тощо). В Об’єднанні “Сумипошта” торгові одиницістаціонарні і матеріально відповідальним особам, які працюють в них, видається«Товарна книга працівника дрібнороздрібної мережі».
Відпуск товарів вдрібнороздрібну мережу оформлюєтьсяприбутково-видатковими накладними,які виписуються в двох примірниках. Один з них в обов'язковому порядкувидається особі, яка одержала товар, а інший залишається у матеріальновідповідальної особи, що відпустила товар. В прибутково-видатковій накладнійвказуються найменування, продажна ціна і вартість відпущених товарів, а такожпроставляються підписи матеріально відповідальних осіб, які відпустили іприйняли товар. Після реалізації одержаної партії товару продавці здаютьвиручку до каси торговельного підприємства, що відпустило товар, і одержуютьнову партію товару. Приймання готівки коштів здійснюється за прибутковимикасовими ордерами. Номер, дата прибуткового касового ордеру і сума, на якупроданий товар, вказуються у прибутково-видатковій накладній. У відповіднихграфах накладної робиться також відмітка про кількість і суму нереалізованих товарів.
Використанівидатково-прибуткові накладні разом з товарним звітом здаються матеріальновідповідальними особами до бухгалтерії Об’єднання “Сумипошта”.
Контроль заправильністю списання реалізованих товарів в Об’єднанні “Сумипошта”здійснюється шляхом співставлення сум виручки за товарними звітами матеріальновідповідальних осіб з даними звітів касира, який прийняв виручку відвідповідної одиниці дрібнороздрібної мережі (або з випискою установи банку,якщо виручка здавалась безпосередньо в банк — в залежності від прийнятогопорядку).
При невеликихобсягах реалізації може застосовуватись спрощений порядок обліку і контролюруху товарів. В цьому випадку кожній матеріально відповідальній особі(продавцю) встановлюється постійний запас товарів. Первинний відпуск товарів впідзвіт проводиться на суму ліміту, наступний — на суму виручки, що здається. Втаких випадках працівники дрібнороздрібної мережі товарних звітів не складають.На підставі переданих прибутково-видаткових накладних бухгалтерія визначає товарообігпо кожному продавцю для нарахування належної йому заробітної плати.
Дрібнороздрібнийвідпуск товарів в Об’єднанні “Сумипошта” входить до складу роздрібноготоварообігу і обліковується окремим рядком як при обчисленні обсягу роздрібноготоварообігу, так у видатковій частині товарного звіту.
З розвитком комерційної діяльності в Об’єднанні“Сумипошта” поширеною стала практика перекидання товарів з одного роздрібногопідприємства на інше (наприклад, при неправильному формуванні асортименту інадходженні товарів, що не користуються попитом в даному населеному пункті, внадлишковому обсязі закуплених товарів тощо). Дана торгова операція проводитьсяна підставі письмового розпорядження керівника і оформлюється накладною.
Накладні виписуютьсяв двох примірниках, один з яких передається представнику підприємства-покупця,а другий — залишається на складі торговельного підприємства і є підставою длясписання товару з підзвіту матеріально відповідальної особи. Оплата товарівпроводиться в безготівковому порядку шляхом оформлення платіжного доручення напідставі виставленого рахунку чи готівкою через касу торговельногопідприємства. Товари, відпущені в порядку перекидання, у видатковій частинітоварного звіту, відображаються окремим рядком.

2.3Організація аналітичного і синтетичного обліку руху товарів
Облік руху товарно-матеріальних цінностей, що надійшлиз метою продажу, в Об’єднанні “Сумипошта” ведеться на рахунку 28 “Товари”. Цейрахунок використовують в основному збутові, торгівельні та заготівельніпідприємства і організації, в також підприємства громадського харчування.
Рахунок 28 ”Товари” має такі субрахунки:
-    281“Товари на складі”;
-    282“Товари в торгівлі”;
-    283“Товари на комісії”;
-    284 “Тарапід товарами”;
-    285“Торгова націнка”.
На субрахунках281-284 за дебетом рахунку відображається збільшення товарів та їх вартості, закредитом – зменшення.
На субрахунку 281“Товари на складах” ведеться облік руху та наявності товарних запасів, щознаходяться на оптових та розподільчих складах, базах, овочесховищах,морозильниках тощо.
На субрахунку 282“Товари в торгівлі” ведеться облік руху та наявності товарів, що знаходяться напідприємствах роздрібної торгівлі(в кіосках, на лотках, у буфетах).
На субрахунку283 “Товари на комісії” ведеться облік товарів, переданих на комісію задоговорами комісії та іншими цивільно-правовими договорами, які не передбачаютьперехід права власності на цей товар до оплати їх вартості. Аналітичний облікведеться за видами товарів і підприємствами – комісіонерами.
На субрахунку 284“Тара під товарами” ведеться облік наявності і руху тари під товарами й порожньоїтари. Торгівельні підприємства можуть вести облік тари за середніми обліковими цінами, які встановлено керівництвом організації за видами тари і цінами на тару.Різниця між цінами придбання і середніми обліковими цінами на тару відноситьсяна субрахунок 285 ”Торгова націнка”.
На субрахунку 285 “Торгова націнка”торгівельні організації при веденні обліку товарів за продажними цінамивідображають торгові націнки на товари, тобто різницю між купівельною вартістюта продажною вартістю товарів. За кредитом 285 рахунку відображається збільшеннясуми торгових націнок, за дебетом — зменшення суми торгових націнок. Списання зарозрахунками суми торгової націнки на реалізовані товари відображається задебетом рахунку 285 і кредитом рахунку 281 і 282. У звітність включаєтьсязгорнуте сальдо за всіма рахунками сальдо по рахунку 28.
Відображення фактичних витрат з придбання товарів ускладі первісної вартості наведено в таблиці 2.3.1.
Таблиця 2.3.1
Відображенняфактичних витрат з придбання товарів у складі первісної вартості.№ пп Зміст господарських операцій
Дт
рахунків
Кт
рахунків 1 2 3 4 1 Відображено отримані інформаційні, посередницькі та інші послуги у зв'язку з пошуком і придбанням запасів 286 631 2 Відображено страхування ризиків транспортування запасів 286 655 3 Відображено витрати на заготівлю, вантажно-розвантажувальні роботи, експедиційні послуги, транспортування товарів до місця їх зберігання, що здійснені сторонніми підприємствами 286 631 4 Списано витрати на перевезення товарів власним транспортом за собівартістю перевезень, до яких включаються: — вартість пально-мастильних матеріалів 286 203 — плата за обслуговування транспортних засобів сторонніми підприємствами 286 631 — витрати на оплату праці водіїв та відрахування на соціальні заходи 286 661,651, 652,653 — амортизація транспортних засобів 286 131 — витрати на ремонт власного транспорту 286 631,661, 201 1 2 3 4
- вартість матеріалів, використаних на обладнання транспортних засобів 286 201 — витрати, пов'язані зі стоянкою та паркуванням автомобілів* 286 372,631 5 Нарахована пряма оплата праці осіб, зайнятих придбанням товарів, і проведено відрахування на соціальні заходи 286 661,651, 652,653 /> /> /> /> />
* Примітка. Приформуванні валових витрат, пов'язаних з придбанням товарів, слід врахувати, щовитрати на паливно мастильні матеріали, стоянку і паркування автомобілів невідносяться до складу валових витрат навіть у тому випадку, якщо вонивикористовуються для доставки товарів
Таблиця 2.3.2
Господарські операції, які будуть використані длярозрахунку собівартості реалізованих товарів.№ пn Зміст господарської операції Кореспондуючі рахунки Сума, грн Дт Kт 1 2 3 4 5 1 Оприбутковано товари, придбані у постачальника за грошові кошти, без ПДВ 281 631 25000,00 2 Відображено у складі податкового кредиту суму ПДВ з придбаного товару - 641 631 5000,00 3 Здійснено оплату постачальнику за отриманий товар 631 311 30000,00 4 Відображено в обліку послуги сторонніх організацій по транспортуванню товарів 286 631 1000,00 5 Відображено у складі податкового кредиту суму ПДВ з послуг по транспортуванню » 641 631 200,00 6 Відображено в обліку послуги сторонніх організацій по навантажувально-розвантажувальних роботах 286 631 1500,00 7 Відображено у складі податкового кредиту суму ПДВ з послуг по навантажувально-розвантажувальних роботах 641 631 300,00 8 Відображено в обліку послуги посередників, що відносяться до придбаних товарів 286 631 500,00 9 Відображено у складі податкового кредиту суму ПДВ з посередницьких послуг 641 631 100,00 10 Відображено інформаційні послуги, пов'язані з придбанням товарів 286 631 360,00 11 Відображено у складі податкового кредиту суму ПДВ з інформаційних послуг 641 631 60,00 12 Реалізовано товари 361 702 24000,00 13 Відображено податкові зобов'язання по ПДВ 702 641 4000,00 14 Списано собівартість реалізованих товарів. 902 281 14000,00 15 Списано на реалізацію інші витрати, що входять до собівартості товарів 902 286 1890,00 16 Визначено фінансовий результат від реалізації товарів
791
 702
902
791 15890,00 20000,00
 
2.4 Організація аудитутоварів на підприємстві
Основоюгосподарської діяльності підприємств є матеріальні цінності: виробничі запаси,готова продукція, товари, тара тощо (рахунки класу 2 “Запаси”). Об'єктамиаудиту є: товари і тара, первинні документи, регістри обліку, звітність.
Аудит товарівдоцільно починати з інвентаризації, яку проводять силами і коштамипідприємства-замовника під наглядом аудиторів. Перед початком інвентаризаціїматеріально-відповідальна особа складає товарно-грошовий звіт і дає відповіднурозписку (текст розписки наведено на титульній стороні інвентаризаційногоопису). Один примірник звіту матеріально відповідальна особа здає в бухгалтеріюпідприємства, другий — аудитору.
Інвентаризаційнакомісія Об’єднання “Сумипошта” приступає до перевірки наявності товарів.Аудитор стежить за правильністю проведення інвентаризації та сам записуєрезультати. Оформлені інвентаризаційні описи він передає в бухгалтерію дляскладання порівнювальної відомості. Якщо на об'єкті, де проводятьінвентаризацію, облік ведеться у кількісно-сумовому вираженні, то упорівнювальну відомість записують тільки ті товари, за якими виявленівідхилення від облікових даних, решту записують одним рядком на загальну суму.
Аудитор перевіряєправильність складання порівнювальної відомості й відповідність записів,внесених у неї бухгалтерією, даним бухгалтерського обліку.
Інвентаризаціятоварів в Об’єднанні “Сумипошта” проводиться відповідно до Інструкції зінвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальнихцінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої наказомМіністерства фінансів України № 69.
Післяінвентаризації аудитори переходять до перевірки повноти оприбуткування товарів.Джерелами перевірки є регістри синтетичного й аналітичного обліку щодонаявності та руху товарів, звіти матеріально- відповідальних осіб зприкладеними до них документами, регістри синтетичного і аналітичного облікурозрахунків із постачальниками, покупцями тощо.
Перевіркоюповноти оприбуткування і правильності оцінки куплених товарів в Об’єднанні“Сумипошта” аудитори з'ясовують, чи відповідають підсумкові суми, відображені увідомостях обліку товарів, даним інших облікових регістрів (журналів-ордерів).Поряд із тим доцільно перевірити погодженість записів між синтетичним іаналітичним обліком за балансовими рахунками і субрахунками, на якихобліковуються товари. Виявлені розходження є результатом неповного оприбуткуваннятоварів. Особливу увагу приділяють перевірці операцій за рахунком 63“Розрахунки з постачальниками і підрядниками”, за дебетом якого відображаєтьсяоплата боргу постачальнику за доставлені товари, за кредитом — їх надходження(оприбуткування). Протягом місяця, як правило, дебетових залишків на цьомурахунку не повинно бути, за винятком вартості оплачених товарів, що залишилисяна кінець місяця в дорозі або не були вивезені зі складів постачальників.
За документамиОб’єднання “Сумипошта”, прикладеними до виписок банку, встановлюють дату оплатирозрахункових документів постачальників і назву цінностей. За матеріальнимизвітами наступного місяця перевіряють повноту їх оприбуткування. Якщо товари неоприбутковані, з'ясовують нормативний термін перебування їх у дорозі та якуроботу проведено підприємством щодо їх розшуку.
За авансами,виданими під поставку товарів, виставлених акредитивами, векселями встановлюютьповноту оприбуткування товарів і з'ясовують, чи не минули строки їх поставки,виясняють причини затримки надходження.
Основнимидокументами для оприбуткування товарів є супровідні документи постачальників,прикладені до звітів матеріально-відповідальних осіб: товарно-транспортнінакладні, рахунки-фактури, специфікації, пакувальні ярлики, посвідчення якості,приймальні квитанції тощо. Під час перевірки повноти оприбуткування товаріввнутрішні документи (приймальні акти, прибуткові накладні) звіряються ізсупровідними документами постачальників.
Аудитору слідперевірити правильність складання актів розбіжності кількості та якостітоварів, що надійшли, і своєчасність пред'явлення претензій до постачальниківабо транспортної організації (залізниці). Практика показує, що такі розбіжностізумовлені привласненням товарів і оформленням фіктивних (підроблених) актів ізметою приховування нестач або пересортиць.
Для виявленняфактів зміни назв або споживчих якостей цінностей (ґатунку, марки, розміру,вологості тощо), штучного завищення ваги брутто, тари застосовують експертнуоцінку документів.
Одночасно з перевіркоюповноти оприбуткування товарів в Об’єднанні “Сумипошта” вивчають правильністьїх оцінки, керуючись Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 “Запаси”.Придбані (отримані) товари зараховуються на баланс підприємства за первісноювартістю.
Правильна оцінкатоварів залежить від організації і постановки їх аналітичного і синтетичногообліку. Тому під час аудиторської перевірки з'ясовують, чи ведеться облік нарахунку 28 “Товари” у розрізі субрахунків і за кожним найменуванням,номенклатурним номером.
Під часдослідження документів в Об’єднанні “Сумипошта” застосовують логічну,нормативно-правову, зустрічну перевірку. Перевіривши правильністьоприбуткування, аудитор приступає до аналізу списання товарів.
Насампередслід встановити відповідність даних складського обліку даним синтетичногообліку за рахунком 28 “Товари”, для чого загальний підсумок залишків сальдовоївідомості на кінець місяця звіряють із залишками на кінець місяця, показаними увідомості обліку товарів і тари. Таке зіставлення здійснюють за кожним складом,зокрема, на перше число відповідного періоду. Загальні обороти вибуття товарівза місяць за всіма складами і залишки товарів на кінець місяця, показані увідомості, звіряють із кредитовим оборотом і залишками на рахунку 28 “Товари” вГоловній книзі. Якщо всі розбіжності були наслідком занедбаності обліку, топеревірка зупиняється до відновлення бухгалтерського обліку.
Під час перевіркиоперацій з товарами аудитор може натрапити на такі відхилення, як:
недоліки вобліку;
неправильний залікпересортиці товарів;
неповнеоприбуткування товарів, що надійшли;
безпідставніпретензії до постачальників;
відсутністьоперативного контролю за виконанням договорів на постачання і відпуск товарів;
відсутністьдоговорів про повну матеріальну відповідальність матеріально-відповідальнихосіб;
недотриманняправил зберігання товарів;
дописки;
заниження залишкутоварів у описах;
завищення цін натовари;
крадіжки,підробка документів, привласнення.
Для виявленнявищевказаних відхилень застосовують такі прийоми і способи аудиторськихпроцедур: інвентаризацію; контрольне порівняння фактичних залишків товарів ізданими останньої інвентаризації; зіставлення (порівняння) документальних даних;переоцінку й уцінку товарів; контроль за використанням доручень на одержаннятоварів; вибіркові перевірки; перевірки правильності розрахунків природногоубутку товарів тощо.

3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ ТОВАРІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ
 
3.1Удосконалення оцінки товарів
В бухгалтерськомуобліку згідно п. 16 П(С)БО 9 „Запаси” при визначенні собівартості вибувшитоварів (продаж та інше вибуття) можна застосовувати один з методів:
ідентифікованоїсобівартості
середньозваженоїсобівартості,
ФІФО (перших зачасом надходження товарів)
ЛІФО (останніх зачасом надходження товарів)
ціни продажу.
Згідно ЗУ №349 від 24.12.2008 року „ Про внесення змін до ЗУ „Про оподаткування прибуткупідприємств”, починаючи з 1.01.2009 року у випадку убутку запасів, в т.ч. ітоварів, оцінка їх вартості здійснюється за методами (не змінюється протягомроку):
ідентифікованоїсобівартості
ФІФО (перших зачасом надходження товарів),
що визначаєтьсяплатником податку згідно з національним положенням (стандартом) бухгалтерськогообліку.
Теоретично вбухгалтерському обліку підприємства торгівлі можуть використовувати будь-які зперелічених методів, але для податкового обліку треба використовувати один здвох методів згідно Закону України № 349.
Практично з 1.01.2009року поєднувати бухгалтерський і податковий облік товарів можна лише обравши дляних однакові методи вибуття. Для Об’єднання “Сумипошта” це — метод ФІФО, так якдля методу ідентифікованої вартості необхідно мати або потужну комп’ютернубазу, або специфічний і невеликий асортимент запасів (великогабаритні товари).
Оцінка товарівза методом ФІФО базується на тому, що вони використовуються у тійпослідовності, в якій вони надходили на підприємство і відображалися в обліку,тобто товари які першими реалізуються, оцінюються за собівартістю перших зачасом надходження товарів і таке правило застосовується до кожної одиницітовару.
Таблиця3.1.1
Оцінка товарів присписанні за методом ціни продажу Показники Методика розрахунку Середній відсоток ТН
 ТН п + ТН м
 С % ТН = — * 100
 ПВТ п + ПВТ м
де:
С %ТН — середній відсоток торгівельної націнки
ТН п — залишок торгівельної націнки на початок місяця
ТН м — торгівельна націнка у продажній вартості
 отриманих за місяць товарів
ПВТ п — продажна вартість товарів на початок місяця
ПВТ м — продажна вартість отриманих товарів за
 місяць Торгівельна націнка на реалізовані товари
ТН р = ПВТ р * С %ТН
де:
ТН р — торгівельна націнка на реалізовані товари
ПВТ р – продажна вартість товарів реалізованих за
 місяць
Собівартість
реалізованих товарів
СРТ = ПВТ р — ТН р
де:
СРТ – собівартість реалізованих товарів
При облікутоварів за продажними цінами торговельна націнка розподіляється між товарамипротягом місяця і тими, що знаходяться в залишку на кінець місяця. За даноїумови використовується метод ціни продажу.
Прикладрозрахунку ТН на реалізовані товари та відображення в бухгалтерському облікузаданих операцій
Таблиця 3.1.2Вихідні данідля розрахунку собівартості товарів за методом ціни продажу  Продажна вартість товарів в т.ч. ТН Купівельна вартість товарів На початок місяця 30000 6000 24000 Придбано за місяць 25000 7500 17500 Реалізовано за місяць 42000 ? ? На кінець місяця ? ? ?
1.        Залишоктоварів на кінець місяця
30000 + 25000 –42000 = 13000
С % ТН = ( 6000+7500 / 30000 + 25000 ) * 100 % = 24,545 %
2.        ТН нареалізовані товари
424000 * 24,545 %= 10308,9
3.        Собівартістьреалізованих товарів
42000 –10308,9 =31691,1
4.        ТН назалишок товарів на кінець місяця
6000 + 7500 –10308,9 = 3191,1
5.        Купівельна(балансова) вартість товарів на кінець місяця
24000 + 17500 –31691,1 =9808,91
Таблиця 3.1.3Кореспонденція рахунків за данимиопераціямиЗміст господарських операцій Кореспонденція рахунків Сума Дт Кт Надійшли від постачальника і оприбутковано за купівельними цінами товари 281 631 17500 Відображено податковий кредит з ПДВ 641 631 3500 Перераховано кошти постачальнику в оплату за товари 631 311 21000 Передано товари зі складу в роздрібну торгівлю 282 281 17500 Нараховано торгову націнку на товари в частині ПДВ 282 285 3500 Нараховано торгову націнку підприємства на товари 282 285 4000

Відображено виручку від реалізації товарів в роздрібній торгівлі 301 702 42000 Нараховано податкове зобов’язання з ПДВ 702 641 7000 Списано облікову вартість товарів при реалізації 902 282 31691,1 Списано торгову націнку на реалізовані товари згідно розрахунку 285 282 10308,9 Списано доход на фінансові результати 702 791 35000 Списано собівартість на фінансові результати 791 902 31691,1
До транспортно-заготівельнихвитрат (ТЗВ) підприємства відносять оплату тарифів завантажно-розвантажувальні роботи, транспортування товарів всіма видамитранспорту до місця їх використання, включаючи суми страхових ризиків. ТЗВ абопрямо включаються до собівартості придбаних товарів, або відображаються наокремому субрахунку обліку товарів (286) і щомісячно розподіляються міжзалишком нереалізованих товарів і вартістю проданих товарів за місяць.
Перший варіантзастосовується рідко, так як не завжди можна ТЗВ віднести на конкретні товари.Більшість ТЗВ розподіляються за методикою (п.9 П(С)БО 9) (рис.2).
В роздрібнійторгівлі при розрахунку береться до уваги продажна вартість товарів, а в оптовій– первісна.
Суму ТЗВщомісячно списують аналогічно відображенню вибуття товарів: Таблиця 3.1.4Бухгалтерськіпроводки з обліку ТЗВЗміст господарських операцій Дт Кт Відображено суму ТЗВ наданих зі сторони за місяць 289 631 Відображено у складі податкових розрахунків суму ПДВ у транспортних витратах 641 631 Списано ТЗВ згідно розрахунку на собівартість товарів 902 289 Списано собівартість товарів на фінансовий результат 791 902
/>/>/>
Рис.5. РозрахунокТЗВ на реалізовані товари за місяць
Якщо йдеться про реалізацію з негайною оплатою, то у разі використання вобліку рахунка “Торгова націнка” цінові поступки потрібно відображати в облікуобов'язково, у випадках же, якщо при інших однакових умовах цей рахунок невикористовується, наприклад, в оптовій торгівлі або роздрібних магазинах, деналагоджений комп'ютерний облік руху товарів, відображати цінові поступкинетреба. Цього не треба робити з тієї простої причини, що продажна ціна на товар,що реалізовується, до цього моменту ніде в обліку не була зафіксована, отже,«знижку» робити немає з чого. На підприємствах роздрібної торгівлі менеджеру,продавцю або іншій відповідальній особі, доведеться вести спеціальнийнакопичувальний реєстр, куди він повинен записувати всі надані з дозволуадміністрації знижки покупцям (не бігати ж йому з кожною знижкою добухгалтера). Це може бути звичайний зошит, де вся інформація про надані знижкизаписується простим (без проведень) способом. У свою чергу, бухгалтер, у міру необхідності(в кінці дня, а може; навіть в кінці тижня, але бажано не рідше одного разу намісяць), всю інформацію, що накопичилася за період, переносить до своїхоблікових реєстрів одним проведенням. Основою для цього проведення і будеслужити той самий зошит, оскільки саме він в цьому випадку є первиннимдокументом. Можна обійтися без зошита, якщо є можливість вказувати розмірзнижки в кожному касовому чеку. Так чи інакше, але аналітичний облік знижок вбудь-якому випадку забезпечити не важко. Але, нагадуємо, це необхідно робититам, де використовується рахунок “Торгова націнка”.
Враховуються ці знижки не в формулі розрахунку націнок, а в оборотахбухгалтерського обліку, звідки, власне, всі необхідні для розрахунку дані іпотрапляють до чисельника і знаменника цієї формули вже відкоректованими самим:проведенням за рахунком “Товари в торгівлі” і рахунком “Торгова націнка”. Прицьому у жодному разі не треба зачіпати рахунок 704. Він для цього непризначений.
Прямі витрати, до яких належать всі види витрат, перерахованих в п. 9П(С)БО 9, підприємства торгівлі враховують на рахунку 28 (крім 285). Такимчином, за дебетом рахунка 28 (крім 285) реєструються не тільки власне вартістьпридбаних товарів, але і витрати, пов'язані з їх придбанням, в тому числі ітранспортно-заготівельні (ТЗВ). І хоч цим же пунктом передбачена можливістьокремого обліку ТЗВ на рахунку 289 і у зв'язку з цим також порядок їх списанняв реалізацію пропорційно до обсягу продажу — такий спосіб обліку в цій роботірозглядати не будемо. Як це робити, можна зробити висновок з прикладіврозрахунку і списання реалізованих торгових націнок, оскільки розрахунок ТЗВ,що припадає на реалізацію, виконується аналогічно, а списуються ці витрати вреалізацію ще простіше: Д-т 902 К-т 289. Незважаючи на те, що Планом рахунків передбаченийоблік на рахунку 23 для всіх підприємств, що провадять підприємницькудіяльність, в тому числі і для підприємств торгівлі, ми все ж робимо висновокпро те, що підприємницьку діяльність, в тому числі і для підприємств торгівлі,витрат, які слід би підприємствам торгівлі враховувати на рахунку 23, простонемає. Адже всі прямі витрати підприємства торгівлі повинні враховувати нарахунку 28 (крім 285), всі витрати обігу — на рахунку 93 «Витрати на збут»,адміністративні витрати — на рахунку 92, інші операційні витрати — на рахунку94, фінансові витрати — на рахунку 95. А які ще можуть бути витрати? Елементивитрат, що включаються до складу операційних, адміністративних, а також витратна збут і фінансових, перераховані в розділі “Склад витрат» П(С)БО 16“Витрати”.
Методологію обліку витрат торгівельних підприємств визначає П(С)БО 16“Витрати” затверджений НМФУ №318 від 31.12.2009 р та Методичні рекомендації зформування складу витрат та порядку їх планування в торговельній діяльностізатверджені наказом міністерства економіки та з питань європейської інтеграціїУкраїни від 22 .05.2008 року № 145.
Визначення витрат наводиться у П(С)БО № 1 “Загальні вимоги до фінансовоїзвітності”.
Витрати – це зменшення економічних вигод протягом облікового періоду увигляді вибуття або амортизації активів, або ж у вигляді виникненнязобов’язань, результатом чого є зменшення власного капіталу, за виняткомзменшення, пов’язаного з виплатами учасникам або залучення капіталу власником.
Для обліку витрат призначені рахунки класу 8 і 9.
Таблиця3.1.5.
Схемабухгалтерських проводок з обліку витрат торговельної діяльності підприємства Зміст господарських операцій Дт Кт З використанням рахунків класу 9  Нарахована заробітна плата: Ø   адмінперсоналу 92 661 Ø   продавцям 93 661 Здійснено відрахування на соціальні заходи: Ø   адмінперсоналу 92 65 Ø   продавцям 93 65  Відображено витрати на відрядження 92,93 372  Нараховано орендну плату: Ø   адміністративних споруд 92 684 Ø   торгівельного залу 93 684 Податковий кредит з ПДВ 641 684
Відображено комунальні, аудиторські, юридичні
 послуги, послуги зв’язку 92 685 Податковий кредит з ПДВ 641 685 Нараховано податки, збори, платежі 92 641,642  Нараховано знос: Ø   обладнання офісу 92 131 Ø   торгівельного обладнання 93 131 Ø   програмного забезпечення 92 133  Списано матеріали на ремонт: Ø   офісу 92 201 Ø   тари 93 201  Списано пакувальні матеріали 93 201  Списано МШП (до 1 року) при передачі в експлуатацію 92,93 22  Відображені витрати з дослідження ринку, послуги реклами 93 685 Податковий кредит з ПДВ 641 685  Створено резерв на покриття гарантійного ремонту 93 473  Списано витрати на фінансові результати: Ø   адміністративні витрати 791 92 Ø   витрати на збут 791 93 З використанням рахунків класу 8 і класу 9  Нараховано зарплату продавцям 811 661 93 811  Здійснено відрахування на соціальні заходи 821-823 651-653 93 821-823  Нарахована амортизація торгівельного обладнання 831 131 93 831  Витрати на оренду торгівельного приміщення 84 684 93 84 Податковий кредит з ПДВ 641 684  Списано матеріали на ремонт тари 801 201 93 801  Списано витрати на збут на фінансові результати 791 93 З використанням рахунків класу 8  Списано матеріали на ремонт тари 801 201 791 801  Нарахована зарплата продавцям 811 791  і т.д. /> /> /> />
Якщо прямі (змінні) витрати списуються разом зреалізованим товаром, тобто пропорційно до обсягу продажу, то всі інші(постійні) є витратами звітного періоду. Отже, в повному обсязі списуються назменшення доходів від реалізації. У наступному прикладі як витрати на збутнаведемо витрати на оплату праці продавців, а також страхові збори, пов'язані зцією зарплатою, витрати на рекламу і службові відрядження, пов'язані зі збутомтоварів, як адміністративні витрати — витрати на оплату праці адміністративногоперсоналу, а також страхові збори, пов'язані з цією зарплатою, витрати наслужбові відрядження представників адміністрації, як інші операційні витрати —нараховані штрафи і пені, які підлягають сплаті за позовами постачальників.
Крім цього, передбачені також інші операційні доходи у виглядінарахованих штрафів і неустойки, пред'явлених підприємством іншимпостачальникам, винним в поставці неякісного товару.
Таблиця 3.1.6
Облік витрат і їх вплив на фінансовий результатЗміст господарських операцій Дт Кт Сума q   При попередньому надходженні товарів від постачальника з наступною оплатою
 
 
 
 
 
  Ø      Оприбутковано товари від постачальника за купівельними цінами на склад 281 631 18000 Ø      Відображено у складі податкового кредиту суму ПДВ 641 631 3600 Ø      Сплачено постачальнику вартість товарів 631 311 21600 Ø      Відображено у складі доходу виручку від реалізації товарів 361 702 24000 Ø      Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ 702 641 4000 Ø   Списано на витрати собівартість товарів 902 281 18000 Ø   Списано доход на фінансовий результат 702 791 20000 Ø   Списано собівартість товарів на фінансовий результат 791 902 18000 Ø      Сплачено покупцем вартість реалізованого товару 311 361 24000
q    При попередній оплаті постачальнику з наступним відвантаженням товарів Ø      Попередньо сплачено постачальнику вартість товарів 631 311 21600 Ø      Відображена сума податкового кредиту з ПДВ 641 644 3600 Ø      Оприбутковано товари від постачальника за ціною придбання без ПДВ 281 631 18000 Ø      Відображено в складі податкових розрахунків суму податкового кредиту з ПДВ 644 631 3600 Ø      Попередньо надійшли кошти від покупця товарів 311 361 24000 Ø      Відображено податкове зобов’язання з ПДВ 643 641 4000 Ø      Відображено доход від реалізації товарів 361 702 24000 Ø      Зменшення доходу на суму податкового зобов’язання 702 643 4000 Ø      Списано на витрати собівартість товарів 902 281 18000 Ø      Списано доход на фінансовий результат 702 791 20000 Ø      Списано собівартість на фінансовий результат 791 902 18000
При уважному розгляді дебетових оборотів за рахунком 791 виявляється, щовсі ці проведення є витратами основної операційної діяльності, і наслідком цихзаписів є прибуток або збиток. Якщо це прибуток (тобто коли кредитові оборотирахунка 791 перевищують дебетові), то за дебетом цього рахунка робляться двазаписи:
Д-т 791 К-т 981 — на суму нарахованого податку на прибуток;
Д-т 791 К-т 441 — на суму нерозподіленого прибутку,
і таким чином обороти за дебетом і кредитом рахунка 791 виявляютьсярівними між собою, якщо це збитки (тобто коли дебетові обороти рахунка 791перевищують кредитові), то на суму перевищення за дебетом цього рахункавиконується сторнувальний запис:
Д-т791 К-т 442,
і таким чином обороти за дебетом і кредитом рахунка 791 виявляютьсярівними між собою.
У разіотримання підприємством операційного збитку замість нерозподіленого прибутку(Д-т 791 К-т 441) відображається непокритий збиток червоним сторно (Д-т 791К-т442) і, як наслідок — податок на прибуток не нараховується.
Знаючи, що валовий прибуток в роздрібній торгівлі — це сума реалізованихторгових націнок (тобто реалізованих товарних надбавок за мінусом ПДВ),бухгалтер може пересвідчитися в безпомилковості своїх дій за допомогоюпростого, хоч і не завжди зручного в застосуванні, розрахунку.
За відсутності “Вирахування здоходу” (тобто показника рядка 030 ф. №2) вся перевірка зводиться до єдиноїдії, а саме: з суми за проведенням, яким реалізовані товарні надбавкисписувалися з рахунка 285 (за дебетом чорним або за дебетом червоним), відняти показникрядка 015 ф.№2. Отриманий результат дорівнюватиме показнику рядка 050 ф. №2(валового прибутку), тобто чистій торговій націнці в реалізованому товарі.
Для того щоб взагальній сумі реалізованих товарних надбавок відшукати реалізовані торговінацінки, буде недостатньо «очистити» ці надбавки від ПДВ, показаного за рядком015 ф. №2. Тут потрібно врахувати і торгові націнки, і ПДВ, що припадають наобсяг повернення.
Пояснити логічність цих дій не так вже й легко, оскільки може видатися незовсім зрозумілим, чому в першому випадку з товарної надбавки (торгова націнкаплюс ПДВ) віднімається тільки чиста націнка, що припадає на повернений товар,тобто не вся надбавка, як було б логічно, а у другому, де ця дія проробленаправильно, — на цю різницю зменшується ПДВ, що віднімається із загальногообсягу надбавок. Справа в тому, що ця різниця і є той самий ПДВ, який припадаєна вартість поверненого (тобто нереалізованого) товару і який абсолютноправильно відкоректований в реєстрах бухгалтерського обліку, але чомусь зовсімне врахований у Звіті про фінансові результати, незважаючи на те, що самрезультат виведений правильно завдяки тому, що виявилися врахованими в складіпоказника рядка 015 і, відповідно, у складі показника рядка 030. Всепояснювалося б набагато простіше, якби за рядком 015 ф. №.2 показувався тількиреальний, достовірний ПДВ, тобто за мінусом скоректованого в зв'язку зповерненням, а за рядком 030, відповідно, — обсяг повернення показувався б зобліком ПДВ. А ще правильнішим було б поміняти рядки форми №2 місцями: ПДВ,акциз, а також інші непрямі податки, які показуються за рядками 015, 020, 025,«посунути» вниз до рядка 030, а «Вирахування з доходу» поставити відразу піддоходами, тобто за рядком 015, відповідно, показавши це вирахування з обліком ПДВ.
3.2Удосконалення проведення і обліку інвентаризаціїтоварів і тари
Інвентаризаціятоварів і тари на складах торговельного підприємства проводиться для перевіркиїх наявності і стану. При цьому виявляється відповідність фактичної наявностітоварів і тари залишкам за даними бухгалтерського обліку на момент проведенняінвентаризації. Крім забезпечення збереження цінностей і перевірки правильностіорганізації матеріальної відповідальності проведення інвентаризації дозволяє:перевірити реальність відображення облікових даних по товарах і тарі в балансі;виявити невикористані товари, товари, що залежалися, застарілі фасони і моделі,а також ті, що частково втратили свої споживчі властивості; перевіритидотримання лімітів та виявити понаднормативні запаси і ті товарні запаси, що невикористовуються; вивчити товарні запаси по асортименту.
Одночасно зфактичною перевіркою товарів в натурі перевіряється стан і ведення складськогогосподарства, в тому числі правильність організації зберігання і розміщеннятоварів, при цьому мається на увазі різноманітність фізико-хімічнихвластивостей багатьох товарів, зокрема таких, що: швидко псуються (продуктисадівництва, тваринництва, птахівництва тощо);
— легкосприймають вологу (сіль, цукор тощо);
— легко сприймають стороннізапахи (цукор, чай, борошно, крупа тощо);
— володіють специфічнимизапахами (риба, тютюн тощо);
— зменшуються в вазі (овочі,баштанні, м'ясні тощо);
— легко запалюються тощо.
Для безпосереднього проведення інвентаризації керівником(власником) підприємства створюється постійна інвентаризаційна комісія. Напідприємстві, що має відділи (секції), а також комори (підсобні приміщення),постійна комісія створює робочі інвентаризаційні комісії по кожному відділу,секції, коморі. Персональний склад робочих комісій затверджується наказомкерівника підприємства. Якщо інвентаризація проводиться за ініціативоюревізора, то ним же формується склад комісії. До складу робочих комісійвходять: представник керівника підприємства, що призначає інвентаризацію(голова комісії), спеціалісти (товарознавці, технологи, економіста,бухгалтери). У випадках, коли інвентаризація проводиться без бригадира, а такожпісля крадіжок та пограбувань до складу комісії включають представника відділуторгівлі, представника сторонньої організації, уповноваженого місцевихвиконавчих органів.
Інвентаризаціяпроводиться на підставі наказу керівника. В наказі встановлюється строк початкута закінчення проведення інвентаризації. Наказ реєструється бухгалтером в книзіконтролю за виконанням наказів про проведення інвентаризації. Наказ надаєтьсяробочій комісії перед початком інвентаризації разом з контрольним пломбіром, щовидається голові комісії.
Інвентаризаціятоварів і тари проводиться робочою комісією раптово без попереджень приобов'язковій участі матеріально відповідальних осіб. Початком інвентаризаціїдля МВО є момент пред'явлення наказу про проведення інвентаризації.
Передбезпосереднім «зняттям залишків» інвентаризаційна комісія повиннаоглянути приміщення та переконатися в тому, що проникнення до нього є можливимлише через єдиний вхід. Якщо в приміщенні є шафи, сейфи, їх слід перевірити тапереконатись в тому, що МВО нічого не приховує від інвентаризаційної комісії.Також обов'язковим є отримання від МВО всіх останніх прибуткових і видатковихдокументів з наступним одержанням розписок про те, що на момент проведенняінвентаризації всі документи по оприбуткуванню і витрачанню цінностей переданідо бухгалтерії та в складському приміщенні немає неоприбуткованих цінностей ітаких, що були раніше списані.
Одержаний звітперевіряється головою і комісії, візується кожний документ, після чогопередасться до бухгалтерії. Перед «зняттям залишків» бажанопризупинити операції по надходженню і вибуттю товарів. Якщо цього неможливоуникнути, ці операції здійснюються комісійне, щоб запобігти можливим спробамскоєння зловживань (приховування лишків та нестач).
Інвентаризаціятоварів і тари проводиться в порядку їх розміщення в приміщенні. Під час їїпроведення не можна допускати безладного переходу від одного товару до іншого,оскільки при цьому можна один і той же товар записати двічі або пропустити.Тому товари слід попередньо розсортувати і навпроти кожної партії повіситиярлик з детальними відомостями щодо якості та кількості.
Для визначенняфактичної наявності товарів, затарених в тару, застосовуються такіорганолептичні прийоми: перерахунок та зважування для контролю ваги, щозазначена на тарі; для незатарених товарів (яловичини туші, ковбасні вироби,риба копчена тощо) — зважування; для товарів, що зберігаються навалом тавимірюються на вагу (овочі) -обміром з подальшим розрахунком ваги; для товарів,що обліковуються у одиницях обсягу (пиломатеріали), обміром.
Всі дії повизначенню фактичної наявності товарів повинні відбуватись за обов'язковоюучастю всіх членів інвентаризаційної комісії.
При явнійнедоцільності переважування або перерахунку тих чи інших товарів, наприклад,при надходженні товарів в пронумерованих пачках, ящиках, бочках допускаєтьсявнесення в описи цих товарів за специфікацією чи маркуванням, які зазначені натарі. При цьому комісія обов'язково перевіряє окремі місця вказаних цінностей,зазначаючи це в примітці до опису.
Якщо вибірковоюперевіркою встановлені відхилення між фактичною наявністю і даними, вказаними вспецифікаціях чи маркуванні. То інвентаризаційна комісія зобов'язана провестиповну перевірку наявності цих цінностей.
Дані про фактичнізалишки товарів і тари записуються в інвентаризаційні описи форми № Інв-3 вдвох або трьох (при зміні матеріально відповідальних осіб) примірниках. Описискладаються окремі, по кожній матеріально відповідальній особі або за місцемзберігання цінностей.
Один примірникопису заповнює матеріально відповідальна особа, два інших — під копіювальнийпапір один з членів комісії. В процесі заповнення описів ведеться взаємназвірка кожної сторінки опису, у випадку помилки (розходження) проводитьсяперевірка цінностей.
Вінвентаризаційних описах вказують прейскурантний номер чи артикул товару,найменування, гатунок, кількість, ціну за одиницю і суму. По вагових товарах втарі зазначають кількість місць, масу брутто і масу нетто.
Товари, щонадійшли під час інвентаризації, матеріально відповідальні особи приймають вприсутності інвентаризаційної комісії і заносять в окремий опис «Товари,що надійшли під час інвентаризації». Товари, продані, оплачені покупцями іпідготовлені до відправки, але до початку інвентаризації покупцями не вивезені,заносять до опису «Товари продані до інвентаризації, але не вивезеніпокупцями».
Підготовлені довідвантаження товари у відповідності з виписаними нарядами, але не оплаченіпокупцями і не вивезені до інвентаризації, при перевірці включаються дозагального інвентаризаційного опису. Вони повинні бути розпакованими ізаписаними за фактичною наявністю, а не за супровідними документами. Одночасно запідписом голови інвентаризаційної комісії на всіх. примірниках документів навідвантаження товарів робиться помітка про те, що ці товари включені доінвентаризаційного опису поряд з власними. Товари, прийняті (здані) навідповідальне зберігання, оформлюються інвентаризаційним описом (форма №Інв-5), а ті, що знаходяться в дорозі, — актом інвентаризації (форма № Інв-б).Якщо інвентаризація проводиться без матеріально відповідальних осіб(бригадира), а також після стихійного лиха, крадіжки та пограбування, то описи1 підписуються представником місцевого самоуправління, який включається у цихвипадках до складу інвентаризаційної комісії.
Для прискоренняінвентаризації товарів на складах і в магазинах доцільно використовуватитоварні ярлики, що складаються матеріально відповідальними особами на кожнийвид товару. При партіонному обліку замість ярликів застосовуються партіонні(кіпні) картки. В ярликах вказуються найменування, одиниця виміру, показники якісноїхарактеристики товарів (артикул, розмір, ріст, сорт і т.п.), ціна, кількість.Товарні ярлики (кіпні карти) перевіряє голова Інвентаризаційної комісії, або зайого дорученням, — члени комісії. На ярлику (партіонній карті) проставляютьреєстраційний (порядковий) номер. Ярлик (партіонну карту) підписують працівник,що продавав товар, голова інвентаризаційної комісії і матеріально відповідальнаособа.
Для підвищеннявідповідальності інвентаризаційних комісій за результати і якість своєї роботина підприємствах проводяться контрольні інвентаризації. Вони дозволяютьвстановити правильність зарахування в опис фактичних залишків матеріальнихцінностей. Контрольними перевірками охоплюється не менше 10-15 % найменуваньнайбільш цінних товарів, вказаних в описі, і не менше 10 % загальної кількостіфактично перевірених інвентаризацією цінностей. В залежності від специфікитоварів існують особливості в проведенні інвентаризацій, особливо привстановленні їх фактичної кількості і якості.
Робоча комісіязобов'язана повідомити управлінський орган про результати «зняттязалишків» до відкриття складу, магазину тощо.
Інвентаризаційніописи передаються головою інвентаризаційної комісії: перший примірник — головному бухгалтеру або бухгалтеру, другий -матеріально відповідальній особі(бригадиру) під розписку на першому примірнику. Отримавши описи, бухгалтерпередає їх працівникам, які здійснюють контроль за цінами (товарознавцям,економістам по цінам). Останні перевіряють ціни та роблять про це відмітку(підпис) на кожній сторінці опису. Потім опис вручається бухгалтеру, який ведеоблік товарних операцій в магазинах. Бухгалтер проводить докладну перевірку.
Після проведенняпоточної інвентаризації комісія складає акт контрольної перевіркиінвентаризації матеріальних цінностей (додаток 1 до Інструкції № 69), дездійснюється звіряння фактичних залишків з даними бухгалтерського обліку. Урезультаті може бути виявлено нестачу або надлишок основних фондів,нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів,документів і розрахунків, які відображаються в акті.
Протокол і актінвентаризаційної комісії мають бути розглянуті в 5-денний термін і затвердженікерівником підприємства.
Результатиінвентаризації відображаються в бухгалтерському обліку підприємства в томумісяці, в якому закінчено інвентаризацію, але не пізніше за грудень звітногороку.
При виявленнінестачі активів необхідно з'ясувати причину її виникнення, а також встановитивинних осіб.
Нестача активівможе виникнути результаті:
— псування оборотних активів;
— крадіжки активів;
— усихання, утрушування, бою(природного убутку і втрати).
У разі коли підчас інвентаризації запасів виявлено нестачуза рахунок природногоубутку, то при її списанні слід звернутися до затверджених норм природногоубутку і втрат. Нестача в межахнорм не може розцінюватися як нестача звини матеріально-відповідальної особи. У бухгалтерському обліку такі нестачісписуються на витрати підприємства згідно зНормами 1—11.
У бухгалтерськомуобліку господарські операції відображатимуться таким чином.
Таблиця 3.2.1
Відображення результатівінвентаризації в бухгалтерському обліку. Зміст запису Бухгалтерський облік Дт Кт Сума 1 Виявлено і відображено нестачу товарів в межах норм природного убутку 39 281 260,00 2 Списано нестачу в межах норм природного убутку 947 39 260,00 3 Списано витрати на фінансові результати 791 947 260,00

У новому Планірахунків відсутній аналог рахунка 84 «Нестачі і витрати від псуванняцінностей», тому згідно зМетодичними рекомендаціями такі витрати слідобліковувати на рахунку 39 «Витрати майбутніх періодів».
Якщо привиявленні нестач і втрат від псування цінностей встановлено, що винною єматеріально відповідальна особа, з якою укладено договір про матеріальнувідповідальність, то ці втрати списуються за її рахунок. Слід пам'ятати, щоматеріально відповідальна особа, якій підприємство пред'являє претензії зприводу нестачі активів, визнається винною або після самостійного підтвердженнясвоєї провини, або за рішенням суду, після чого настає їївідповідальність щодо відшкодування збитків.
У роздрібній торгівліу Відомостях про балансову вартість товарних запасів вноситься собівартістьтоварів (продажна ціна мінус торгові націнки).
Балансовавартість запасів визначається в податковому обліку з метою відображення в графі13 декларації про прибуток відповідно до ПБО-9.
За ПБО-9 первіснавартість запасів, які придбано за плату, є собівартістю запасів, що складаєтьсяз таких витрат: суми, яка сплачується згідно з договором з постачальником завирахуванням непрямих податків; суми ввізного мита; суми непрямих податків узв'язку з придбанням запасів, що не компенсуються підприємству; інші витрати,які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, вякому вони придатні для використання в запланованих цілях.
Транспортно-заготівельнівитрати включаються в собівартість придбаних запасів або загальною сумоювідображаються на окремому субрахунку рахунка обліку запасів. Такі витратирозподіляються між сумою запасів на кінець місяця і сумою запасів, що вибули.Розподіл проводиться згідно з ПБО-9.
Невключаються у вартість запасів, а належать до витрат періоду такі витрати:
-          понаднормативнівитрати і нестачі товарів;
-          відсоткиза користування кредитами;
-          витратина збут;
-          загальногосподарськіта інші витрати, не пов'язані з придбанням і доставкою запасів.
Винна особазобов'язана відшкодувати підприємству збитки, заподіяні через нестачу іпсування матеріальних цінностей. Розмір збитків від нестачі матеріальнихцінностей визначається згідно з Порядком № 116за формулою:
С = ((Б — А) х Іінф + ПДВ + Азб) х 2, де:
С — сума збитків,яку має відшкодувати матеріально відповідальна особа,
Б — балансовавартість на момент встановлення нестачі;
А — амортизаційнівідрахування ( при нестачі основних засобів);
І інф — загальнийіндекс інфляції;
ПДВ — податок надодану вартість;
Азб —акцизнийзбір.
Із сум, утриманихз матеріально відповідальних осіб, здійснюється компенсація збитківпідприємства, залишок коштів перераховується до бюджету.
Таблиця 3.2.2. Відображення господарських операційна рахунках бухгалтерського облікуз/п Зміст запису Дебет Кредит Сума, гри. 1 Виявлено і відображено нестачу товарів 39 281 930,00 2 Списано нестачу в межах норм природного убутку 947 39 260.00 3 Списано нестачу понад норми природного убутку 947 39 670,00 4 Списано витрати на фінансові результати 791 947 930,00 5 Відображено суму нестачі на забалансовому рахунку 072 670,00 6 Відображено заборгованість матеріально відповідальної особи за нестачею на всю суму 375 716 1661,60 7 Нараховано податкові зобов'язання на суму нестачі понад норми природного убутку (670 х 20%) 716 6412 134,00 8 Нараховано заборгованість до бюджету за нестачею (1661,60 — 134,00) 716 6415 857,60 9 Списано доходи на фінансові результати (1661,60-134,00-670,00) 716 791 670,00 10 Внесено до каси нестачу матеріально відповідальною особою 301 375 1661,60 11 Перераховано грошові кошти від нестачі до бюджету 6415 311 857,60 12 Списано суму нестачі з забалансового рахунка 072 670,00
За заявоюматеріально-відповідальної особи суми, в рахунок погашення нестачі можутьутримуватися із зарплати рівними частинами (Наприклад, по 250 грн. щомісяця).При цьому в бухгалтерському обліку операції відображатимуться такимипроводками:
Дт 661«Розрахунки за заробітною платою»- 250 грн.,
Кт 375«Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків» — 250 гри.
Суму нестачіпонад норми природного убутку слід відобразити у Відомостях про балансовувартість товарних запасів. Згідно з Порядком № 124 вартість товарів, яківикористано не на виробничі потреби, знімається за відомостями із залишкутоварів на початок періоду. Наприклад, залишок товару на початок IV кварталустановив 13,9 тис, грн., на кінець кварталу — 15,9 тис. грн. Вартість товарів,використаних не на виробничі цілі (нестача понад норми природного убутку), внашому прикладі складатиме 670 грн. На суму 3 тис. грн. підприємство маєзменшити валові витрати за 4 квартал.
Згідно з ПБО-9 сума торгової націнки нанестачу товарів визначається в тому самому порядку, що й на реалізовані товари,а саме як добуток нестачі на середній відсоток торгової націнки.
У бухгалтерськомуобліку господарські операції відображатимуться таким чином.

Таблиця 3.2.3 Відображення господарських операційна рахунках бухгалтерського облікуз/п Зміст запису Дебет Кредит Сума, грн. 1 2 3 4 5 1 Виявлено і відображено нестачу товарів на всю суму 39 282 1206,00 2 Списано суму торгових націнок на суму нестачі 285 39 361,00 3 Списано на собівартість реалізації нестачу в межах норм природного убутку за ціною придбання (за вирахуванням торгової знижки) ( 86,00 — 56,00) 947 39 130,00 4 Списано нестачу вад псування цінностей за рахунок матеріально відповідально? особи 947 39 715,00 5 Списано операційні витрати на фінансові результати 791 947 845,00 1 2 3 4 5 6 Відображено суму нестачі на забалансовому рахунку 072 715,00 7 Відображено заборгованість матеріально відповідальної особи за нестачею на всю суму 375 716 2085.20 8 Нараховано податкові зобов'язання на суму нестачі понад норми природного убутку (670 х 20%) 716 6412 169,00 9 Нарахована заборгованість до бюджету за нестачею (2085,20 — 169,00 -.845,00) 716 6415 1071,20 10 Списано доходи на фінансові результати (2085,20 — 169,00 — 1071,20) 716 791 845,00 11 Внесено в касу нестачу матеріально відповідальною особою 301 375 2085,20 12 Перераховано грошові кошти від нестачі до бюджету 6415 311 1071,20 13 Списана суму нестачі з позабалансового рахунка 072 715
3.3 Автоматизація обліку товарів
Великі багатомодульніоблікові програми дозволяють автоматизувати процес укладання договорів іописувати їх реквізити, основні і додаткові умови в декілька етапів.
Після оформлення та затвердження договору вінз'являється в реєстрі виконаних договорів і стає доступним в інших модуляхсистеми. Під час подальшої роботи можна формувати рахунки, замовлення, платіжнідоручення та накладні відповідно до стадій виконання договорів. Схема прив'язкидокументів при цьому наступна: рахунки і замовлення прикріплюються додоговорів, а накладні, акти виконаних робіт і платежі можуть прикріплюватись якдо рахунків, так власне і до договорів.
Загальний аналізза різними видами договірної діяльності здійснюється в звітах. За допомогою нихможна:
• переглянути зведений реєстрдоговорів;
• сформувати оперативнезведення по контрагентах, що уклали договори з підприємством;
• вивести борги за конкретнимдоговором на конкретну дату;
• перевірити розрахунки законкретним договором тощо. Таким чином, в модулі обліку договірної діяльностіможна отримати повну інформацію про стан справ за будь-яким договором врізноманітних розрізах. Інформація надається в оперативному режимі і дозволяєкористувачу приймати управлінські рішення відповідно до реального стану справ.
Для облікурозрахунків в комп'ютерних програмах потрібно створити об'єктанормативно-довідкової інформації:
• інформацію про агентів(структурний підрозділ або відповідальна особа, що несе відповідальність поукладанню і виконанню договору);
• реквізитів контрагентів(організації або фізичні особи, що мають договірні відносини з підприємством);
• інформації про укладенідоговори (документ, що є підставою здійснення операцій).
За допомогоюкомп'ютерних програм можна автоматизувати наступні операції.
1) укладання договору — введення первинного документу «Договір постачання в базу даних програми;
2) надходження коштів напоточні рахунки, підприємства за договором на підставі банківських документів — формування записів по дебету рахунків грошових коштів із кредиту відповіднихрахунків;
3) формування звітів подоговорах, завершених до настання встановленого строку;
4) формування звіту задоговорами, за якими на дату початку дії договору не відбулося руху грошовихкоштів або матеріальних цінностей.
Найкращевирішення проблеми полягає у використанні партіонного обліку. В цьому випадкутовар від різних постачальників може зберігатись під одним кодом, і кожненадходження товару від нового постачальника оформлюється окремою партією. Вподальшому партії не змішуються, що дозволяє прослідити реалізацію товарівконкретного постачальника і підрахувати заборгованість перед постачальником.
При використанніданого обліку описання товарів може відбуватись за трьома варіантами. По-перше,програма видає залишки товарів по постачальниках (наприклад, по постачальнику 1- п'ять одиниць, по постачальнику 2 — десять, по постачальнику 3 — сім), ікористувач повинен сам визначити, з яких постачальників списувати товар, вцьому випадку виникає необхідність перерозподілу витрати товару при змінінадходження „заднім“ числом. По-друге, програма автоматично визначаєтовар якого постачальника списати в першу чергу, наприклад, спочатку списатитой товар, який надійшов раніше (метод ФІФО). Третій варіант користувач самранжує постачальників, щоб програма завжди списувала товар постачальника 1раніше, ніж постачальника 2
Комп'ютерніпрограми забезпечують оперативну виписку товаросупроводжувальних документів приоприбуткуванні товарів від постачальника і продажу товарів покупцям; при цьомувідбувається автоматичне формування бухгалтерських проводок.
Розглянемопорядок відображення обліку товарів на прикладі програми „1С: Торговля7.7“ (»оперативний облік"), яка використовується в Об’єднанні.
Для відображеннягосподарських операцій з оприбуткування товарів в обліку в типовій конфігураціїпрограми призначений документ «Надходження товару». Його екраннаформа заповнюється на підставі складських документів на оприбуткування тасупровідних документів постачальника в наступному порядку.
Спочатку в шапцідокументу вказується постачальник, супровідний документ і склад, на якийприйнятий товар. Заповнення цих реквізитів проводиться шляхом вибору звідповідних довідників. Якщо запис у довіднику відсутній, його можна ввестибезпосередньо в процесі роботи з документом.
Після цьогозаповнюється таблична частина, в якій перераховуються асортимент отриманоготовару, кількість і ціна за одиницю. Якщо товар надходив раніше, то можнаскористатись кнопкою «Підбір». В цьому випадку достатньо обрати товаріз довідника «Номенклатура» і вказати його кількість. Інші графитабличної частини («Ціна», «Сума», «ПДВ»,«Всього») підраховуються автоматично.
Довідник«Номенклатура» в типовій конфігурації є універсальним, тобто в ньомупередбачено зберігання інформації не тільки про товари, але й про продукцію, щовиробляється, послуги, що надаються. Для того, щоб система могла правильновизначити номенклатурну одиницю, в реквізиті «Тип» вказується їїкласифікаційна ознака: товар або послуга.
В реквізиті «Найменування» вказуєтьсякоротке найменування товарної позиції. Воно використовується, як правило, привиборі товарів з переліку, при заповненні табличних частин екранних формдокументів тощо. Найменування товару для вихідних документів (накладних,рахунків-фактур тощо) вказується в багаторядковому полі «Повненайменування, коротка характеристика».
В реквізиті«Вид» вказується вид діяльності, в рамках якого передбачаєтьсяреалізувати товар. Значення цього реквізиту визначає об'єкт аналітичного облікупо субконто «Види діяльності», де на рахунку 70 «Доходи відреалізації»" програма відобразить операції по продажу товарів задопомогою документів типової конфігурації.
Реквізит«Одиниця виміру» заповнюється вибором однойменного довідника.
Важливу роль вописі товарної позиції відіграє реквізит “Тип товара”, значення якого івизначає, як слід обліковувати товар, — на балансі або поза балансом. Між типомтовару і рахунком для обліку товарів С зв'язок, вказаний в табл. 22.
Таблиця 3.3.1
Типи товарів іномери рахунківТип товару Рахунок (субрахунок) для обліку товарів Власний 28.1 «Товари на складах» або 28.2 «Товари в торгівлі» (конкретний субрахунок визначається за допомогою перемикача в шапці екранної форми документа «Надходження товару») На комісії 024 «Товари, прийняті на комісію» Тара 284 «Тара під товарами» ^
Дуже важливоюможливістю торгових програм є резервування до певного терміну, по закінченнюякого товар автоматично знімається з резервування. Звичайно передбачаєтьсяможливість дострокового зняття з резервування, наприклад, коли клієнтвідмовився від рахунку (замовлення).
Товар може бутизарезервований як по підприємству в цілому, так і окремо по кожному складу.Якщо у підприємства один склад або склади знаходяться в одному місці, тодоцільніша резервувати по підприємству в цілому. Якщо склади територіальнезнаходяться на відстані один від одного, то резервування відбувається окремо покожному складу.
Бажано, щоб впрограмі були різні види резерву (резервування, бронювання тощо), щоб вбудь-який момент була доступна інформація про залишки товару по кожному видурезерву. Якщо товар вже оплатили, то програмного модуля обліку товарів вторгових секціях, фактичні залишки товарів вводяться в комп'ютер з підсумківінвентаризаційних описів.
Співставленняоблікових та фактичних залишків дозволяє автоматично вивести результатиінвентаризацій. Виведення результатів інвентаризації в секціях, що торгуютьваговими продовольчими товарами, проводиться з врахуванням природного убуткутоварів за міжінвентаризаційний період. З цією метою в комп'ютер вводятьсянорми природного убутку, які обчислюються до оборотів по реалізації кожноговиду товарів.
В магазиніАсоціації касові апарати встановлюються в розрахунково-касових вузлах у«центрі» торгового залу і вибивають чеки на будь-яку секцію залу. Цясхема особливо цікава при реалізації великогабаритного або дорогого товаруОдним із переваг такої схеми є її економічність через можливість заощадитикошти на кількості касових апаратів, що істотно знижує вартість проекту.
У торговому заліє персональна (по секціях) матеріальна відповідальність. Секція приймає товар урежимі внутрішнього переміщення зі складу і передає обновлений довідник накасовий сервер.

ВИСНОВКИ
Сьогодні всі господарські операціїторгівельної діяльності – від купівлі товару до визначення фінансовогорезультату – зазнали змін при відображенні у бухгалтерському обліку у зв’язку звпровадженням Положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Бухгалтерампостійно доводиться долати труднощі та складності перехідного періоду. Томунеобхідно звертати належну увагу до організації бухгалтерського облікудіяльності торгівельного підприємства в умовах його реформування з метоюзабезпечення користувачів повною, достовірною та об’єктивною інформацією профінансовий стан підприємства та результати його діяльності.
Дана робота була присвяченавивченню організації обліку торговельної діяльності в умовах застосування новоїсистеми бухгалтерського обліку за національними положеннями (стандартами)бухгалтерського обліку, розробленими на основі міжнародних стандартівфінансової звітності.
В першому розділі роботи буливисвітлені основи організації торгівельної діяльності і розкриті організаційніоснови та деякі поняття такої діяльності, форми торгівлі, організація обліку.Відображені ключові характеристики господарських операцій при здійсненні усіхформ торгівлі.
Другий розділ розкриває питанняобліку операцій торгівельної діяльності, а саме: документальне оформлення таоблік надходження, продажу та іншого вибуття товарів в оптовій та роздрібнійторгівлі. Наведені схеми бухгалтерських проводок з обліку товарних операцій,які найчастіше зустрічаються в практиці роботи торгівельних підприємств.
Третій розділ висвітлює питанняособливостей проведення та відображення в бухгалтерському та податковому облікуінвентаризації товарів і тари в торгівлі; особливості визначення та облікудоходів, витрат та фінансових результатів на підприємствах торгівлі. В цьомурозділі розглянуто порядок визначення фінансового результату, наведенонаскрізний приклад із заповнення діючих форм звітності.
Четвертий розділ висвітлює питаннякомп’ютеризації обліку, так як багато сучасних торгівельних підприємств забезпеченіновітніми операційними системами обліку товарів, що діють у режимі реальногочасу, автоматизованими системами оформлення рахунків і замовлень, і знання цихпитань вкрай необхідні фахівцям.
Об’єднання“Сумипошта” єнекомерційною організацією з правом здійснення торгівельної діяльності.Організація бухгалтерського обліку на підприємстві здійснюється відповідночинному законодавству та на підставі наказу про організацію обліку –бухгалтерського та податкового.
Причиноюневідповідності обмеженням багатьох фінансових показників є діяльністьпідприємства – поштові послуги, які пов'язані з довгостроковим залученнямкоштів, як власних так і позикових. Подібна динаміка коефіцієнтів є нормальнимявищем для підприємства й у цілому його положення стійке.
Облік рухутоварів, що надійшли з метою продажу, в Об’єднанні “Сумипошта” ведеться нарахунку 28 “Товари”.
Практично з 1.01.2009року Об’єднання “Сумипошта” поєднало бухгалтерський і податковий облік товарів,обравши для них однакові методи вибуття — метод ФІФО.
В Об’єднанні длявідображення обліку товарів використовується програма «1С: Торговля7.7»

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1.        ЗаконУкраїни «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції від 2205.97 p. №283/97-BP, зі змінами та доповненнями
2.        Закон України«Про податок на додану вартість» від 03.04.97 p. № 168/97-ВР, зі змінами тадоповненнями
3.        ЗаконУкраїни “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” від 16.07.2009 року №996-ХХІV.
4.        ЗаконУкраїни «Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі,організації розкраданням, знищенням (псуванням), нестачею або втратоюдорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей» від 06.06.95р № 217/95-BP, зі змінами та доповненнями.
5.        НаказМіністерства фінансів України “Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерськогообліку” від 9 січня 2000 р. № 318.
6.        НаказМіністерства фінансів України “Питання складання фінансової звітності” від 24лютого 2000 р. № 37.
7.        Положення(стандарти) бухгалтерського обліку, затверджені Наказом Міністерства фінансівУкраїни від 20.10.99 р. № 246, зареєстровані у Міністерстві юстиції України02.11.99 р. № 751/4044
8.        Порядокскладання декларації про прибуток підприємства, затверджений наказом Державноїподаткової адміністрації України вад 08.07,97 p. № 214, зі змінами тадоповненнями
9.        Інструкціяпо інвентаризації основнихзасобів, нематеріальних активів,товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, документів та розрахунки,затверджена наказом Міністерства фінансів України від 11.08.94 р. № 69, зізмінами та доповненнями
10.     ЛистМіністерства фінанси України від 12 03.99 р № 03-303/450B «Про порядок облікувартості нестач і надлишків матеріальних і товарних запасів»
11.     Порядоквизначення розміру збитків від розкрадання, нестач, знищення (псування)матеріальних цінностей» від 22.0196 p. № 116, зі змінами та доповненнями.
12.     Порядок №124 Порядокведенняобліку приросту (зменшення) балансової вартості покупних товарів(крім активів, що підлягають амортизації, цінних паперів і деривативів)матеріалів, сировини (палива), що комплектують виробів і напівфабрикатів наскладах, у незавершеному виробництві і залишках готової продукції (у тому числімалоцінних предметів на складах), затверджений наказом Міністерства фінансівУкраїни від 11.06.98 р. № 124, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України03.07.98 м. № 417/2857
13.     Нормиприродного убутку продовольчих товарів в торгівлі та інструкція щодо їхзастосування, затверджені наказом Міністерства торгівлі СРСР від 02.04.87 p. №88
14.     Нормивтрат від бою скляної тари з харчовими товарами на складах, базах, в роздрібнихторгових підприємствах, що застосовують технологію руху товарів післяперетарювання товарів на складі з транспортної тари постачальника втару-обладнання, затверджені наказом Міністерства торгівлі СРСР від 16 січня 2001р № 1
15.     БайдаковВ.Л., Нуралієв С.Г. " 1С- Бухгалтерія: методика використання "Москва, 2005.
16.     БілухаМ.Т.Курс аудиту: Підручник.-Вища шк..-Знання,2008.-574с.
17.     БутинецьФ.Ф. Бухгалтерський фінансовий облік / Підручник. – Житомир: ПП “Рута”, 2000.
18.     БутинецьФ.Ф Особливості бухгалтерського обліку в торгівлі/ Підручник. – Житомир: ПП“Рута”, 2000.-580с.
19.     ВеригаЮ., Гусакова О., Ополонський І., Руденко Л. «Автоматизація бухгалтерськогообліку в споживчій кооперації'', Київ, Основи, 2006.
20.     ГрабоваН.М. Теорія бухгалтерського обліку / 5 вид., перероб. і доп./.-К.: “А.С.К.”,2000.240с.
21.     ГрабоваН.М., Кривоносов Ю.Г.Облік основних господарських операцій в бухгалтерськихпроводках.Навч.посіб.3-тє вид., допов.-К.: А.С.К.,2007.-416с.
22.     ДавидовГ.М. Аудит: Навч.посібник.-2-ге вид. Допов. і перероб.-К.: “Знання”, КОО,2007.-363с.
23.     КайдашС.І., Жигалов О. В., Руденко Л.В. „Бухгалтерський облік в автоматизованійсистемі управління“, Київ, 2003.
24.     ТкаченкоН.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України. – К.:”А.С.К.”,2000.
25.     НетикшаО. Операційний аудит: поняття, функції, практика здійснення на підприємствах //Бухгалтерський облік і аудит, №5/2008
26.     Павлюк ІПроблеми бухгалтерського обліку надходження цінностей і податкового кредиту зПДВ та шляхи їх вирішення // Бухгалтерський облік і аудит, №10,2008
27.     СавченкоВ. Аудит операцій зматеріальними цінностями // Бухгалтерський облік і аудит, №5/2005
28.     Облікнадходження і зберігання запасів, оборотного капіталу підприємства в прийняттіуправлінських рішень // Бухгалтерський облік і аудит, №7/2008
29.     ХліпальськаВ. Вплив оцінки вартості запасів оборотного капіталу на фінансові результатипідприємства // Бухгалтерський облік і аудит, №6/2007
30.     ХотинськийЮ.Організаційні аспекти бухгалтерського обліку // Бухгалтерський облік і аудит,№7/2008