Загальнедокументознавство
1. Здійсніть аналіз сучасних тлумаченьпоняття «документ»
Документ(словник іншомовних слів)(від лат.dokumentum –повчальний приклад, взірець, доказ)
матеріальний об’єкт, в якому міститься таабо інша інформація. Призначений для передачі її у часі і просторі(наприклад,фотоплівка, перфокарта);
діловий папір, що підтверджує будь-якийфакт, або право на щось; у праві — складений відповідно до вимог закону акт, щопосвідчує факти, які мають юридичне значення(диплом про освіту, заповіт…);
офіційне посвідчення особи(паспорт, трудовакнижка);
історично — достовірні письмові джерела.
Документ(словник іншомовних слів –зафіксована на матеріальному носієві інформація з реквізитами, які дозволяютьїї ідентифікувати.
Документ (офіційне) — це засіб закріпленнярізними способами на відповідному матеріалі інформації про факти, події, явищаоб’єктивної дійсності та розумову діяльність людини.
Документ (стаття 27 Закону України «Проінформацію») – це передбачена законом матеріальна форма одержання, зберігання,використання і поширення інформації шляхом фіксації її на папері, магнітній,кіно-, відео-, фотоплівці або на іншому носієві».
Документ (за П. Отле) — це будь-яке джерелоінформації, передання людської думки, знань незалежно від того, чи втілене вонов матеріально фіксованій формі або є провідником (передавачем) інформації вчасі.
Носій — це матеріальний об’єкт, щовикористовується для закріплення та зберігання на ньому мовної чизображувальної інформації, у тому числі і в перетвореному вигляді.
Разом з папером нині широко використовуютьсяй нові носії – магнітні стрічки, дискети, диски…
Інформація вцілому не виступає достатньоюознакою документа. Матеріальна складова – одна з двох необхідних і обов’язковихскладників документа, без якого він не може існувати. Його речовинна сутність,форма документа, що забезпечує його здатність зберігати та передаватиінформацію.
Призначеність документа для зберігання тапередачі інформації у часі і просторі обумовлює його специфічну матеріальнуконструкцію, представлену у вигляді книг, газет, буклетів, мікрофіш, фільмів,дисків, дискет та ін. Ця специфічна конструкція забезпечує виконаннядокументами їх головної функції, даючи можливість бути зручними для переміщенняу просторі, стійкими для зберігання інформації у часі, пристосованими дляфізіологічних можливостей читання повідомлення.
Інформація, закладена в документі,обов’язково закріплена, на якому-небудь спеціальному матеріалі (папірус,пергамент, папір, кіно-, фотоплівка і т. п.), що має визначену форму носія(стрічка, лист, картка, барабан, диск, нитка і т. д.). Крім того, інформаціязавжди фіксується будь-яким способом запису, передбачає наявність засобів (фарба,туш, чорнила, барвники, клей і т. п.) та інструментів (ручка, друкарськийстанок, відеокамера, принтер, т. п.). Таким чином, під матеріальним складникомдокумента мають на увазі: матеріальну основу документа; форму носія інформації;спосіб документування або запису інформації.
2. Виберіть 5 документів різних видів.Зробіть порівняльний аналіз сукупності документів за такими ознаками: знаковійприроді інформації, системі запису інформації, ступеня знаковості інформаційноїі матеріальної складових документа№ з/п Вид документа Знакова природа інформації Система запису інформації Ступінь знаковості інформаційної складової документа Ступінь знаковості матеріальної складової документа 1 Газета Текстовий Двовимірний Вторинний Паперовий 2 Кіноплівка Нетекстовий, іконографічний Двовимірний Вторинний Плівковий 3 Фотоплівка Нетекстовий, іконографічний Двовимірний Первинний Плівковий 4 Рукопис Текстовий Двовимірний Первинний Паперовий 5 Перфокарта Текстовий Двовимірний Первинний Паперовий
Висновок: Документ, незалежно від виду, можемати однакову систему запису інформації (н-д, газета та кіноплівка…), однаковузнакову природу інформації (н-д, рукопис, газета), ступінь знаковостіінформаційної складової документа (н-д, фотоплівка, рукопис) або ступінь знаковостіматеріальної складової (н-д, кіноплівка, фотоплівка).
3. За допомогою схеми класифікації виданьвизначте вид і тип конкретних добутків друку(книга, брошура, журнал, газета,плакат, бюлетень, буклет)№ з/п Назва Вид Тип 1 Книга Книжне видання (якщо більше 48-ми сторінок) Науково-популярне, літературно-художнє, навчальне видання … 2 Брошура Книжне видання (якщо більше 4-х і не більше 48-ми сторінок) Довідкове, рекламне видання… 3 Журнал Журнальне видання Офіційне, науково-популярне видання … 4 Газета Листове видання, газетне Офіційне, науково-популярне видання … 5 Плакат Листове видання, карткове Рекламне, навчальне видання… 6 Бюлетень Листове видання, карткове Суспільно-політичне видання. 7 Буклет Листове видання, карткове Довідкове, рекламне видання…
4. Проаналізуйте структуру і видавниче оформлення,довідковий апарат книги
За сучасними уявленнями, книга — це книжневидання об’ємом більше 48-ми сторінок, у вигляді блоку скріплених в корінці листівдрукованого матеріалу будь-якого формату, в обкладинці чи переплеті.
Під аркушем друкованого матеріалу мається наувазі аркуш паперу(синтетичного замінника), картону, тканини, поверхня якихмістить відтиск.
Функціональність книги визначається їїструктурою, яка зазвичай розуміється, як єдине ціле, що складається ізвзаємопов’язаних елементів.
Об’єднати окремі елементи і компоненти книгив єдине ціле задача її конструкції — це будова, механізм, взаємне розташуванняїї частин, елементів, що визначають призначення, особливості книги як видувидання(різновиду документу)
Обкладинка книги — це складне художнє ціле;типографічне оформлення книги — також складне ціле, яке утворює спеціальнопідібраний шрифт, титульний лист, заглавні рядки та добре підібрані ілюстрації;художнім цілим є і текст книги.
Висновок: книга — єдине ціле складників їїконструктивних елементів, як зовнішніх, так і внутрішніх.
Знання структурних і композиційнихособливостей дозволяє професійно грамотно, без зайвих витрат часу, здійснитипошук інформації як в окремо взятих книгах, так і в їх масиві.
Полегшити пошук інформації і скластипершочергове уявлення про книгу у значній мірі допомагає її довідковий апарат:випускні дані, вихідні зведення, анотація, передмова, заголовок, коментарі,показники, зноски…
Випускні дані — частина вихідних даних, щовключають дату видачі оригіналу в набір, дату підписки видання у друк, форматпаперу, долю аркушу та інші виробничі та техно-економічні дані, що містяться накінцевій полосі видання чи на звороті титульного аркуша.
Вихідні зведення — частина вихідних зведень(місце випуску видання, назва видавництва, рік випуску видання), що міститься нанижній частині титульного аркушу — на кінцевій сторінці чи на обкладинцівидання; в листкових виданнях — в середині нижнього поля аркуша.
Заглавні рядки та зміст дають уявлення прозміст книги і її склад, а також допомагають читачеві знаходити розділи,підрозділи, параграфи, що його зацікавили.
Покажчики допомагають розшукати все, що увидання сказано про предмет, що зацікавив читача ( предметний покажчик, іменний,список ілюстрацій, покажчик таблиць…)
Колонітул — довідковий текст над основнимтекстом полоси, що показує читачеві, який матеріал надрукований на сторінці.
Анотація і реферат допомагають при виборікниги в магазині чи в бібліотеці, являють собою характеристику книги з точкизору її теми, призначення, форми та інших особливостей.
В науково — довідковий апарат книги входять:вступна стаття, передмова автора, редактора, післямова, коментарі, примітки,бібліографічні посилання на джерело цитат, систематизовані посилання видань натему книги.
5. Виявіть переваги і недоліки нормативноїдокументації як джерела інформації
Продуктом стандартизації виступаєнормативний документ.
Нормативний документ встановлює правила,загальні принципи чи характеристики, що мають відношення до різних видівдіяльності чи її результатів. До нормативних документів по стандартизаціївідносяться:1). стандарти, 2). технічні умови.
Стандарт — це нормативний документ,розроблений на основі відсутності протиріч по суттєвим питанням більшостізацікавлених сторін і затверджений компетентним органом. У цьому і є йогоперевага.
Стандарти полегшують роботу у різних сферахлюдської діяльності як на державному рівні, так і на міжнародному, оскількистандарти поділяються на: міжнародні, міждержавні, національні. Їх недолік — саме незначне відхилення від вимог веде за собою порушення структури документу,що унеможливлює його подальше використання.
Технічні умови — нормативний документ,розроблений для встановлення вимог, що регулюють відношення між поставщиком ізамовником продукції, на яку відсутні державні стандарти.
Технічні умови бувають двох видів:1).ТУ, щоє невід’ємною частиною комплекту нормативних документів на продукцію, 2).ТУ, щоє самостійним документом.
Технічні умови дають можливість узагальнитивсю необхідну інформацію про продукцію, але не мають на меті дати вичерпнуінформацію.
6. Проаналізуйте діючі і затвердженівітчизняні стандарти в галузі інформації і документації(чи бібліотечної справиі бібліографії)
Стандартизація — це діяльність з ціллюдосягнення оптимального впорядкування в конкретній галузі шляхом встановленняположень для загального і багаторазового використання, для вирішення вжеіснуючих чи можливих задач.
Об’єкт стандартизації — предмет, що підлягаєстандартизації (продукція, процес, послуга тощо).
Область стандартизації — сукупністьоб’єктів. Нею може виступати будь-яка область людської діяльності:машинобудування, інформатика, бібліотечна справа…
Оскільки робота по стандартизації ведеться уміжнародному масштабі, її результатом є міжнародні стандарти, щовикористовуються для полегшення науково — технічних та торгових зв’язків
В нашій країні головним центром в областістандартизації є Державний комітет України по стандартизації, метрології тасертифікації (Держстандарт України), а в області будівництва — Державнийкомітет України у справах градобудівництва і архітектури України.
Укладач документів завжди обмежений щодоформи та способу викладу певними правилами й мусить не відходити від них, тобтодотримуватися унормованих стандартів. Вимоги щодо укладання і форма кожногодокумента, як правило, обумовлені його призначенням (соціальним, економічним тапсихологічними особливостями офіційного спілкування). Стандартизація як рисастилю є виправданою, оскільки полегшує та прискорює пошук потрібної інформації,її сприймання, економить час на укладання тексту документа.
Усі ділові папери за ступенем стандартизаціїможна умовно поділити на три категорії.
1). Документи з низьким ступенемстандартизації, спосіб викладу тексту яких залежить від конкретної ситуації,обставин та змісту, що спричинили їх укладання й тому для них не можна навітьпередбачити бланка (автобіографія, доручення, звіт, характеристика…)
2). Документи, у яких для зручності йпришвидшення укладання та обробки частину даних готують друкарським способомзаздалегідь. Укладачеві треба лише підкреслити потрібне чи викреслитинепотрібне(акт про обстеження матеріального стану, довідка, перепустка…)
3). Документи з високим ступенемстандартизації, котрі мають точні стандарти, у яких передбачене не лише формуляр,вид і розмір шрифту, а навіть словосполучення, якими має послуговуватися той,хто заповнює бланк, за винятком цілком конкретних індивідуальних відомостей увідведених для цього місцях (свідоцтво про народження, атестат, диплом…)
Бланки цих документів мають відповіднийступінь захисту (спеціальний папір, водяні знаки тощо)
7. Охарактеризуйте один із видів періодичногоабо продовжуваного видання
Періодичне видання виділяється за ознакоюрегулярності виходу в світ.
Воно виходить через певні проміжки часупостійним для кожного року числом номерів (випусків), які не повторюються зазмістом, однотипно оформлені нумерованим чи датованими випусками, що мають однаковуназву.
Газета — періодичне газетне видання, що виходитьчерез короткі проміжки часу, містить офіційні матеріали, оперативну інформаціюі статті на актуальні суспільно-політичні, наукові, виробничі та інші теми, атакож літературні твори і рекламу.
Газетне видання -листкове, виходить увигляді одного чи кількох аркушів друкованого матеріалу встановленого формату,видавничо пристосоване до специфіки даного видавництва.
Газета є носієм текстової інформації,характер якої суттєво різниться з іншими виданнями. Предметом газетноїінформації виступають події і факти сучасного життя. Вона забезпечуєбезперервне інформування про все, що відбувається навкруги. Від іншихперіодичних видань газета відрізняється більшим форматом та об’ємом і більшчастішим виходом у світ. Об’єм газети складає від 2 до 100 і більше шпальт(сторінок).
Газети розрізняють:
за періодичністю виходу (щоденні (ранкові,вечірні), недільні, щотижневі);
за масштабом (центральні,загальнонаціональні, регіональні, місцеві(обласні, районні, міські),корпоративні (компаній, університетів));
за профілем (масової орієнтації,спеціалізовані, професіональні);
Газета може містити додатки (один чидекілька).
Особливе значення для газети як виду виданнямають такі ознаки, як час і місце випуску, переважно сфера розповсюдження,функціональне призначення.
Функціональне призначення — провідна ознакапри формуванні різних типів газетних видань. Воно характеризує специфіку цілей,які здійснює орган друку того чи іншого типу, використовуючи конкретніінформаційно-пропагандистські засоби і досягає при цьому конкретногорезультату, за яким і відрізняють типи газет.
За функціональною ознакою розрізняють тривиди газет:
загальнополітична — висвітлює питання внутрішньоїта зовнішньої політики країни, а також міжнародне життя ( «Голос України»);
спеціалізована — систематично висвітлюєокремі проблеми суспільного життя, науки, техніки, культури та інших галузей діяльностіі адресована конкретним категоріям читачів(«Спортивна газета»);
спеціальний випуск — газетне виданняпідготовлене виїзною чи суспільною редакцією основної газети для оперативногодоведення необхідної інформації до читача, він виходить у світ на протязіобмеженого строку.
За матеріальної конструкцією газета — це нетільки окремий її номер, одиничний випуск, але й комплект — група номерів, щовийшли за певний період. В комплекті отримує відображення обличчя газети — складний комплекс особливостей її змісту та форми — тематики, публікацій,використовування різноманітних жанрів публіцистики, стилю, верстки фоформлення, форм передачі інформації…
Оформлення газети — художньо-технічнийпроцес, що включає в себе вибір і використання шрифтів, ілюстрацій, способіврозташування матеріалів, використання кольорових і розмірних контрастів. Вгазеті для підтримки тексту широко використовуються фотографії. Головна цільоформлення — донести до читача зміст газети у привабливому, зручному вигляді,дати можливість зосередити увагу на головному.
Газета має основні незмінні елементи:заглавну частину, сторінки номеру, текстові матеріали, їх заголовки таілюстрації.
Формат газети визначається розміром паперу,на якому вона друкується. Загальноприйняті формати: А2 (420x594 мм), A3(297x420 мм), А4 (210x297 мм).
8. Здійсніть порівняльну характеристикурізних видів ізографічних видань (плакат, естамп, художня листівка, художнярепродукція, альбом, календарик) за функціональною ознакою
Ізографічні документи містять інформацію, щовиражається за допомогою зображення якого-небудь об’єкту (одного абодекількох).
Плакат — (лат. — об’ява, афіша) — листковевидання, що містить малюнок, фотографію, монтаж чи яке-небудь спеціальнезображення з невеликим роз’яснювальним текстом. Випускається у вигляді одногочи декількох аркушів друкованого матеріалу встановленого формату, віддрукованез однієї чи обох сторін аркуша, призначене для використання. Крім малюнка,плакат використовує прийоми фотомонтажу.
Плакат — це різновид графіки, витвірмистецтва, лаконічний яскравий малюнок з коротким текстом, на великому аркушіпаперу.
За функціональним призначенням плакатиділяться на:
масово-пілітичні;
нормативно-інструктивні;
науково-популярні;
навчальні;
рекламні.
Естамп (фр.- відбиток, відтиск) — листковеізографічне видання, що являє собою відтиск витвору мистецтва с друкарськоїформи, виготовленої самим художником. Рівноцінні відтиски витворів друкують згравюри — друкованого
Відтворення малюнку, вирізьбленого чивитравленого на металевій або дерев’яній дошці.
За читацьким призначенням естамп — це масовевидання, розраховане на всі категорії користувачів, хоча і виходить малимтиражем.
За технікою виконання розрізняють такі видиестампів:
ксилографія;
ліногравюра;
офорт;
літографія
Художня листівка — найбільш розповсюдженийвид ізографічного видання. Це листкове видання встановленого формату, однасторона якого являється репродукцією, малюнком чи фотографією, а інша може бутивикористана для листа чи тексту, що роз’яснює малюнок.
За функціональним призначенням розрізняютьслідуючі види листівок:
— масово-політичні;
— науково-популярні;
— для досуга.
Вітальні листівки видаються дуже великимитиражами.
Художня репродукція — листкове видання, щовідображає витвір мистецтва чи художню фотографію. Це відтиск зображенняфотомеханічним чи іншим способом репродукування — процесу, в результаті якогона печатній формі утворюється відображення оригіналу, що утворюється при друкуу формі відтиску.
Функціональне призначення художньоїрепродукції — популяризація найкращих витворів мистецтва серед широкого колакористувачів, розвиток естетичного смаку.
Альбом — (фр. — переплетені аркуші) — ізографічне видання, основу якого складає поліграфічне відтворення картин,малюнків, креслень, фотознімків тощо з коротким пояснювальним текстом.
Тематика альбомів дуже різноманітна.
За змістом та характером зображувальнихоригіналів, що відображені в альбомі, вони поділяються на три основних види:
альбоми із образотворчого мистецтва,професіонального і народного;
фотоальбоми;
науково-технічні альбоми.
Функціональне призначення альбому — повідомити користувачу певний комплекс коментований текстом візуальноїінформації, оскільки являє собою зібрання художніх матеріалів, об’єднанихвнутрішнім зв’язком. За функціональним призначенням альбоми діляться на:
наукові:
а). альбоми з мистецтва;
б) альбоми із зображенням із областіприродничих та точних наук;
виробничо-практичні;
навчальні:
а). історичні;
б). ботанічні…
масово-політичні;
науково-популярні:
а). альбоми із образотворчого та іншогомистецтва;
б). історичні, біографічні.
рекламне;
для досуга.
Календар — періодичне(або неперіодичне)довідкове видання, що містить послідовний перерахунок днів, тижнів, місяців,даного року і інші відомості різноманітного характеру. Відноситься доприкладної графіки — виду образотворчого мистецтва, заснованого на малюнку, щовиконаний штрихами і лініями без фарби. А також прикладна графіка — це художнізображення, в основі яких лежить малюнок, виконаний штрихами..
За матеріальною конструкцією календарібувають:
а). книжкової форми;
б). листкової форми;
в). карткової форми
Усі ізографічні документи містятьінформацію, що відображує дійсність в наочних, зорових образах, які мисприймаємо, і, як правило, точно відображає реальність. Дякуючи методамузагальнення, типологізації, уяві митця, ізографічні документи здатні естетичнорозкривати часовий розвиток подій, думки, взаємовідносин людей, втілюватисуспільні ідеї.
9. Використовуючи довідкові видання зкнигознавства, бібліотечної справи і бібліографії, з’ясуйте значення термінів«рукописна книга», «інкунабула», «палеотип», «свиток», «берестяна грамота»,«стародрук», «антикварна книга», «букіністична книга», «факсимільне видання».Дайте порівняльну характеристику
«Рукописна книга»- кодекс, що містить твір(або збірку творів) художнього, релігійного, юридичного чи іншого змісту,написаний вручну. Найдавніші рукописна книги з'явились в Україні у періодКиївської Русі із запровадженням християнства.
Інкунабула(від лат. incunabula- колиска,роки дитинства, початок)- книга, видрукована наборними літерами на початкукнигодрукування в Західній Європі (до 1501 р.)
Деякі автори вважають інкунабулами видання,виконані винятково типографським способом.Більшість видань були латинськоюмовою, але друкувались книги і іншими мовами. Основними покупцями інкунабулбули вчені, знать, адвокати та священнослужителі. Друкувались інкунабулиготичним шрифтом без абзаців.У XIX столітті з'явились перші каталоги інкунабул.Вичерпним каталогом такого роду є «Gesamtkatalog der Wiegendruck»,скомпільований Державною бібліотекою у Берліні. Також має значення каталогінкунабул «Incunabula Short-Title Catalogue» Британської бібліотеки.
Палеотип( від палео… і …тип) – стародавнякнига(16 ст.), надрукована з набірних форм. ЇЇ попередником була інкунабула.
Свиток — рукописный пергаментий свиток стекстами.
Берестяна грамота — (давньокиїськ. бересто,укр. берест, березто, рос. береста «кора, луб берези») — пам’ятки давньоїсхіднослов’янської писемності (XI — XV ст.), написані на доступному дешевомуматеріалі — бересті. Текст продряпувався, видавлювався писалом — загостренимметалевим або кістяним стрижнем, на протилежному кінці якого (нерідкооздобленому) було вушко для підвішування його до пояса. Завдяки такому способунанесення текст зберігався і в ґрунті. Ймовірно, берестяна писемність існувалаповсюди на Русі та в Новгороді, але не скрізь місцевий ґрунт сприяв консерваціїберести. Про поширеність берестяних грамот свідчать численні знахідки писал урізних містах, у тому числі в Києві.Вперше берестяні грамоти знайдено влітку1951 року під час археологічних розкопок у Новгороді.
Стародрук — це друковані виданя, якіз'явилися в період від початку друкарств.
Антикварні книги — книги, видані до 1917року. За СРСР вони дуже обмежено (фактично нелегально) були представлені вантикварних магазинах, адже тогувати ними було заборонено.
Букіністична книга -— під нею розуміютьсявсі книжки, що були видані після Жовтневої революції 1917 року, і дотепер, вт.ч. і сучасні книжки, які були в ужитку (тобто держані).
Факсимільне видання – це точне відтворенняоригіналу, де збережені всі його особливості: розмір, формат, властивості йколір паперу, обкладинка, ілюстрації.
Здійсніть порівняльний аналіз голографічногодокумента (календарика, листівки) з аналогічними видами видань, виготовленихполіграфічним способом.
Голограма — документ, що містить зображення,запис і відтворення якого здійснюється оптичним способом за допомогою лазерногопроменя без використання лінз. Створюється за допомогою голографії — методуточного запису, відтворення і видозмінення хвильових полів. Голограма може бутипласкою і об’ємною.
Чим більший об’єм голограми, тим кращереалізуються її якості.
Голограма, наприклад, календарик,відрізняється від звичайної фотографії, як скульптура від картини. У звичайнійфотографії точка відображення на фотопластині відповідає деякій точці об’єкту.У голографічному виданні(календарик, листівка) кожна точка об’єкту утворюєрозсіяну хвилю, яка розповсюджується по всій поверхні голограми. В результатібудь-яка точка об’єкту відповідає всій поверхні голограми.
Голографічна листівка, на відміну відзвичайної, може містити тривимірну інформацію про об’єкт зйомки.
Псування частини голограми не веде до втратиусього зображення. Кожна точка об’єкту записується практично на всій площіголограми, і тому пил чи подряпини можуть викликати лише незначні пошкодження,що погіршують зображення або знижують яскравість. Звичайна листівка, що виготовленаполіграфічним способом, більш чутливіша навіть до незначних зовнішніхпошкоджень.
Література
1. Глущик С.В., Ділові папери, К.: АСК, 2008.-с. 27-30;
2. Палеха Ю. І., Загальне документознавство: Навч.посіб. / Ю. І. Палеха, Н. О. Леміш.
3. Кушнаренко Н.Н. Документоведение: Учебник длявузов. — 5-е изд., стереотип. — К.: Знання, 2004. — 459 с.
4. Зубков М.Г., Сучасна українська ділова мова, — 4-тевид., доповнення.-Х.: Торсінг,2003.-448с.