Документний потік з питань сільського господарства

Зміст
Вступ
Розділ І. Документний потік як системний об’єкт
1.1 Поняття про документний потік
1.2 Закономірності розвиткудокументного потоку
Розділ ІІ. Документний потік з питань сільськогогосподарства як основа бібліотечно-інформаційного сервісу
2.1 Бібліотечно-інформаційний сервіс –нові форми та методи
2.2 Документний потік зпитань сільського господарства для створення інтегрованої системиінформаційно-бібліотечного обслуговування потреб сільського господарстваУкраїни
Висновки
Список використаної літератури

Вступ
Необхідність усвідомлення сучасних складних процесів, що відбуваються підвпливом зростання значення інформації в нашій державі, зумовила збільшеннямасиву інформації різних напрямів, що спричинило інтерес до проблем у науковихдослідженнях документних потоків різних галузей знань, аналізу галузевих інформаційнихпотреб, вивчення стану інформаційного забезпечення відповідних галузей знань.
Методики дослідження первинних і вторинних наукових документів, щостворюють документні потоки, дають змогу отримати об'єктивну картину наявногостану і розвитку науки в цілому та окремих наукових напрямів. Вивчення потоківнауково-технічної інформації дає можливість планувати і керувати розвиткомнауки, прогнозувати тенденції розвитку науково-інформаційної діяльності тавдосконалювати її [15, 95]. І цей процес має діяти постійно.
Актуальність теми: Сьогодні, ряд вчених займаються дослідженням документнихпотоків різних галузей. Серед них Ю.М. Столярова, Н.М, Кушнаренко, Г.М.Швецова-Водка, С.Г. Кулешова. Головне завдання їхніх пошукових робіт –виявлення особливостей та закономірностей функціонування документних потоків тамасивів як окремих явищ штучно створеної підсистеми документних комунікаційсуспільства.
Дослідженнями інформаційних потреб спеціалістів сільськогосподарськоїгалузі та забезпеченням цих фахівців належною інформацією займається В.В.Дерлеменко. Він уперше в національній науці проаналізував історичний розвитокпроцесу поширення сільськогосподарських знань та наданняконсультаційно-освітніх послуг. Значною мірою цей процес залежить від розвиткусільськогосподарської бібліографії на території України пов’язаний з іменами О.Чанова, Є. Храпливого та інших видатних учених-агрономів та бібліографів. ПрацяВ. Дерлеменка “Сільськогосподарські інформаційні консультаційно-освітні служби”є вагомим внеском у методологію розбудови Національної системи інформаційнихконсультаційно-освітніх служб АПК України, завдання створення якої викладені в“Програмі інформатизації агропромислового виробництва на 1996-2000р.р.” та у“Програмі інформатизації АПК на 2000-2005 рр… і на період до 2010 р.” [19,153].
Таким чином, тема курсової роботи “Документний потік з питаньсільського господарства є актуальною.
Розробленість теми: В кінці 1960-х рр… розпочалося вивчення двох проблем:бібліографічне забезпечення різних галузей та причини паралельного існуванняпосібників літератури по аналогічній тематиці; дотепність їх використання приобслуговуванні спеціалістів; випадки необхідності заохочення іноземнихвторинних видань.
Л.В. Зільбермінц дійшла висновку, що для того, щоб судити про повнотубібліографічних посібників і прийнятих в них принципах відбору матеріалу,потрібно здійснити змістовно-статистичний аналіз потоку літератури відповідноїгалузі. Так почалося серйозне та багатоаспектне вивчення світового документногопотоку. Більшість його результатів знайшли відображення у публікаціях Г.В.Гедримович. Вивчення в кінці 60-х початок 70-х рр… галузевих документнихпотоків, а через них особливостей науково-виробничої діяльності спеціалістівпов’язано з іменем Д.Ю.Теплова.
Важливим наступним кроком стало ретельне вивчення інших специфічних рисдокументного потоку і вплив особливостей розвитку галузей на тематичну,типо-видову та географічну структуру потоку. Д.Ю.Тепловим була обумовленаважливість, а його учнями Т.І.Ключенко та І.С.Хаімовим – можливість вивченнянових повідомлень як реакції спеціалістів на інформаційний дефіцит.
Розпочате в середині 70-х р.р… під керівництвом Д.Ю. Тепловафункціонально-генетичне дослідження документних потоків виявилося надзвичайнопродуктивним і багато в чому визначило подальшу долю наукової школи [13, 4].
Метароботи – довести, що документний потік з питань сільського господарства єосновою бібліотечно-інформаційного сервісу.
Щоб досягти мети в ході роботи були поставлені такізавдання:
- розкритипоняття “документний потік”;
- дослідитизакономірності розвитку документного потоку;
- охарактеризуватибібліотечно-інформаційний сервіс, нові форми та методи організації;
- довести,що документгий потік з питань сільського господарства є основою бібіліотечно-інформаційногосервісу в країні.
Об’єктом дослідження є документний потік з питань сільського господарства, а предметом– бібліотечно-інформаційний сервіс, де цей потік є основою.
Структура роботи : у відповідності до мети і згідно логічному викладу теми, роботаскладається з вступу, двохрозділів, висновків, списку використанихджерел. У Розділі І розглядається поняття “документний потік” та розкриваютьсязакономірності розвитку документного потоку. У Розділі ІІ розглянутодокументний потік з питань сільського господарства та доведено, що він єосновою бібліотечно-інформаційного сервісу. Згідно проведеного дослідженнязроблені висновки.

Розділ І. Документний потік як системний об’єкт
1.1 Поняття про документний потік
У документній комунікації у якості засобу комунікації виступає документ –матеріальний (речовий) об’єкт, на (в) котрому соціальна інформація зафіксована,що дозволяє її зберігати, а також передавати у часі і просторі разом зматеріальним носієм [11, 120].
Сукупність документів утворюють документні потоки, масиви, ресурси,фонди.
Документний потік – організована множина документів ( первинних абовторинних), що функціонують (створених, розповсюджених та використаних) усоціальній середі. Він визначається як змінна у часі множина документів, що знаходитьсяу русі, динаміці та характеризується інтенсивністю, котра виражається кількістюодиниць видань, публікацій, одиниць збереження і т. д. в одиницю часу (місяць,рік) [11, 133].
Поняття “документний потік” введено у практику інформаційної діяльності у1960-ті роки і довгий час означало сукупність документів, що надходять на вхідбудь-якої системи комунікацій (автоматизованої інформаційно-пошукової системи,бібліотеки, книжкового магазину і т.д.). У 1970-80 роки більшість дослідниківусвідомлюють, що документний потік це не набір, а тематично пов’язана більшістьдокументів, що функціонують у суспільстві. Його розвиток закономірнообумовлений процесами соціального пізнання навколишнього світу. У зв’язку з цимдокументний потік визначається як вибіркове відображення в документній формірезультатів соціальної діяльності (науково-пізнавальної, практичної, художньоїт.д.).
Документний потік постійно поповнюється новими документами, тому єунікальним способом накопичення повідомлень про навколишній світ. Таким чином,систематизуючи документи за змістом, фахівець одночасно класифікує і оцінюєпроцеси соціальної діяльності. Зміни у схемі систематизації документного потокупо темі з часом відображають відповідні зміни у процесах та результатахпізнання навколишнього світу. Процеси накопичення відбуваються у потоці неавтоматично, а вибірково:
— частина документів дублюється за змістом (передрук, компіляції, різніжанри розповсюдження відомостей);
— багато елементів застарівають повністю з часом за змістом, переходять врозряд фактичних даних, для істориків науки, а відомості з них не потрапляють унові документи, т.ч. приймають участь у накопиченні;
— накопичення відбувається не тільки у формі нових “порцій” відомостей,але й у виді спеціалізованих для цього елементів потоку (довідники,узагальнюючі праці і т. д.);
Фахівець повинен знати закономірності поповнення, дублювання,накопичення, старіння документів у потоці певної тематики, раціональновикористовувати їх у процесі бібліографування потоку.
Документний потікне має елементів, котрі були б ізольовані, непов’язані з іншими документами потематиці, мові, виду видання та іншим ознакам. Взаємозв’язок елементів дозволяєхарактеризувати його як цілісне функціонально значиме явище для суспільства.Свідченням його цілісності є тривалість існування потоку у часі – декількатисячоліть, з постійно зростаючою функціональною роллю у житті суспільства.
Як і будь-якій,довго існуючій системі, документному потоку притаманна власна структура івнутрішні закономірності ( тенденції росту його об’єму, старіння документів уньому, розвиток структури і т. д.).
Завдякитотожності відображення результатів соціальної діяльності, документний потік єспецифічним засобом пізнання світу [5, 8].
Документнийпотік, відображаючи результати науково-практичної діяльності в суспільстві,моделює її розвиток з певним ступенем подібності. Спосіб існування документногопотоку — рухомість: безперервне поповнення семантично новими елементами,структурні перетворення, постійне використання суспільством. Динамізмдокументного потоку і викликав до життя ретроспективні бібліографічні посібникиз хронологічно триваючим обліком літератури, а потім і поточну бібліографічнуінформацію, що з більшим ступенем подібності моделює розвиток документногопотоку в самих різних зрізах. Таким чином, центри поточної інформаціїздійснюють бібліографічний моніторинг — безперервне спостереження і моделюваннядокументного потоку [5, 98].
Для того, щобзабезпечити якість бібліографічної моделі потоку — вірогідність, повноту,точність, збільшити її прогностичні можливості, спеціалісту необхідні дані неепізодичних кількісних досліджень потоку документів, а статистичний моніторингпрофільного документного потоку — безперервне і багатоаспектне статистичнеспостереження за його розвитком.
Даністатистичного моніторингу показують спеціалісту поточні зміни в структурахпотоку, ореолі розсіювання і дозволяють оперативно реагувати на них.Статистичні показники — найбільш «згорнута» форма фіксації зведень про потікдокументів. Постійно аналізуючи їх, фахівець виробляє вже концептуальне знанняпро стан і тенденції розвитку мікропотоку документів, зв'язує його зі змінами увідповідній науково-практичній діяльності, вчиться прогнозувати її поаномальних статистичних показниках [5, 99].
1.2Закономірності розвитку документного потоку
Рухомість — єспосіб існування документного потоку. Він постійно змінює свій кількіснийобсяг, темпи росту, типи, види і жанри вхідних елементів, матеріальні носії.Кожен новий документ, що входить у потік, змінює його семантичну (змістовну)структуру, значимість і ціннісні властивості всіх попередніх по темідокументів. Змінюються і такі характеристики як інтенсивність використанняелементів потоку у суспільстві, темпи старіння документів в ньому, ступінь тематичної,просторової, мовної, авторської концентрації елементів потоку і т.д. Власнекажучи для потоку немає стабільних характеристик. Щодо незмінної залишаєтьсялише його функціональна роль у житті суспільства як основного засобузбереження, накопичення і передачі відомостей про навколишній світ у часі іпросторі.
Перший з нихбагатий по характеру відомостей, традиційний, обов'язковий, але, по-перше,вимагає багаторічної роботи з певним мікропотоком документів; по-друге,отримане «досвідчене» знання про потік документів практично не піддаєтьсяформалізації, тому залишається індивідуальним, не накопичуваним. Як правило,таке знання складається з різноманітних відомостей про конкретні книги даногопотоку, тобто воно фактографично не узагальнюється, ним важко скористатисяіншим фахівцям.
Другий підхід —функціонально-кількісне спеціально започатковане дослідження мікропотокудокументів — немає поки що широкого розповсюдження в інформаційному середовищі.Дослідження достатньо трудомістке: для виявлення та багатоаспектного аналізумікропотоку з річним об’ємом 1000—1500 документів у середньому необхідноприблизно 330—350 годин. Це породжує багато проблем. Але є й переваги.
Основні перевагидосліджень потоку:
1.  Протягом двох місяцівфахівець одержує відомості про тематичну структуру мікропотоку документівдокументів, актуальні тематичні напрями його розвитку, склад потоку згідновидів, авторську, видавничу структуру потоку. Такий набір відомостей моженакопичуватися при традиційному його вивченні за 5—7 років.
2.  Ці дані про потік в основномуформалізовані — отримані у вигляді словника основних предметних рубрик, наборукількісних показників, переліків різновидів документів, видавництв, журналів,авторів і колективів, що беруть участь у формуванні мікропотоку. Тому вониможуть обговорюватися фахівцями, передаватися наступним поколінням фахівців,накопичуватися для планомірного спостереження за розвитком мікропотоку.
3.  На основі даних промікропотік документів можуть здійснюватися:
 - планування інформаційного забезпечення з врахуванням річного інакопиченого об’єму потоку, документів по темі і можливостей йогобібліографічного освоєння;
 - розподіл обов'язків між співробітниками інформаційної установи,відділу в залежності від об’єму мікропотоку документів, що обробляється;
 - виявлення актуальної тематики для форм випереджаючого інформування;
 - бібліографічне забезпечення комплектування фонду інформаційноїустанови по конкретним темам; видавництвам і організаціям, що займаютьсявидавництвом; журналах; творчих колективах; авторах; серійних виданнях і т.п.;
 - удосконалення технологічних процесів і методик формування ДПА(наприклад, процесу аналітичного розпису найбільш важливих журналів, методикивідбору публікацій для тематичної картотеки, предметизації матеріалів у ній іт.д.).
У залежності відпоставленої мети вивчається певна складова частина документного потоку певноїтематики: мікропотік документів галузі знання; вузькогалузевий мікропотік; проблемно-тематичниймікропотік; мікропотік документів визначеного типу, виду, жанру в рамках галузіабо теми.
Прифункціонально-кількісному аналізі мікропотоків документів за основну одиницювиміру приймають документ — книгу, статтю з журналу, газети, збірника, тобтотакий семантичний текст, що може одержати самостійний бібліографічний опис употоці і раціонально аналізувати річний потік документів з теми, але можливі івибірки з нього.
Основна методичнавимога — повнота виявлення мікропотоку в хронологічних і тематичних границях.При виборі методів і методик дослідження потоку основними чинниками служатьмета, завдання вивчення мікропотоку, сфера використання і характер необхіднихповідомлень про потік, можливість його здійснення (трудові витрати, наявністьнеобхідної документної бази, кваліфікація виконавців).
Використовують різніметоди вивчення ДП: історико-генетичні, книгознавчі методи дозволяютьхарактеризувати походження і розвиток основної частини потоку (тип, вид, жанрпублікацій, тематичний мікропотік, потік літератури певного видавництва).
Типологічніметоди дають можливість співвіднести документ по його формалізованих ознаках звизначеним типом літератури, видом або жанром публікації. Спеціаліст обирає длядослідження загальноприйняту в області книгознавства або журналістики (длягазетно-журнальних жанрів) типізацію документів, але завжди змушений вводитидодаткові ознаки «упізнання» різновиду документів. Наприклад, ознака серії,видавництва, тиражу, якщо документ не ідентифікується по відомих ознаках, товін фіксується в графі «не визначене».
Класифікаційніметоди (систематизація, предметизація, дескрипторизація, кластеризація,фасетизація) служать для виявлення тематично однорідного мікропотоку і йоговнутрішнього поділу на предметно відособлені складові частини при вивченнітематичної структури потоку.
Статистичні (кількісні)методи дозволяють виміряти в потоці частоту появи документів з будь-якоюознакою, наприклад, кількість книг видавництва «Знання» у річному потоцігалузевої літератури. Вимір здійснюється в абсолютних цифрах, а для наочногопредставлення і співвідношення результатів може бути виражене у відсотковомувідношенні. Наступна статистична обробка даних про потік може бути доситьрізнохарактерною — апроксимація кривих, факторний аналіз, вирахуваннякомплексних показників і т.д.
Семантико-лінгвістичніметоди — засновані на різних методиках змістовного аналізу відомостей продокументи і їхніх текстів. Контент-аналіз заснований на аналізі частотивживання у назві або тексті документа визначених термінів і словосполучень.Близький йому кластерний аналіз, при якому виділяються ключові слова по силізв'язку між ними (частота зустрічальності) об’єднуються в родинні кластери абопредметні рубрики.
Бібліографічнийаналіз документів побудований на вивченні формальних, змістовних іфункціональних (ціннісних) ознак документів. Дозволяє виявити роль і місцедокумента (або однорідної їхньої сукупності) у мікропотоці, їхні цінніснівластивості, дати змістовну інтерпретацію (пояснення) отриманим статистичнимпоказникам.
При змістовномуописі результатів дослідження можуть бути використані додатково такі методи, якекспертна оцінка, опитування читачів. Цікаві нові прогнозно-аналітичні методи —«ярмарок ідей», метод «мозкової атаки», «дерево цілей» та ін. Усі проведенідослідження документного потоку побудовані на вже підтвердженій гіпотезі: кожентематично однорідний мікропотік має особливості структури, внутрішнізакономірності розвитку і використання у суспільстві [5, 12].
Вивчення потоківнауково-технічної інформації дає можливість планувати і керувати розвиткомнауки, прогнозувати тенденції розвитку науково-інформаційної діяльності тавдосконалювати її. Під час дослідження документного потоку застосовують кількавидів аналізу:
Кількісний аналізвраховує такі параметри, як чисельність первинних документів та інформаційнихвидань, їхні обсяги, показники розпорошення і застарівання, кількість авторів,частоту цитування та кількість запитів користувачів. Проводячи цей вид аналізу,доцільно охоплювати галузі науки, окремі наукові напрями, проблеми, країни,знаходити взаємозв'язок усіх параметрів і визначати динаміку процесу.
Якісний аналізбазується на вивченні змісту документів, визначенні цінності, достовірності йповноти інформації, що стосується ідей, методів дослідження, фізичнихпринципів, конструктивних рішень, техніко-економічних та експлуатаційниххарактеристик виробів, економічних, маркетингових факторів тощо.
Аналізінформаційних зв'язків передбачає виявлення взаємозв'язку між окремиминауковими дисциплінами (напрямами), країнами, школами, колективами, вченими,інтенсивності цих зв'язків, каналів передачі інформації, зміну зв'язків у часій просторі. Одним із найефективніших методів аналізу інформаційних зв'язків єаналіз мереж цитування, що дає змогу визначити відносну цінність виконаних досліджень,тобто ступінь зацікавленості в них суспільства та науковців.
Аналіз структуридокументного потоку спрямований на виявлення видової структури документів(зміни співвідношення між різними видами й типами документів), характеру видань(теоретичні, прикладні, експериментальні роботи, співвідношення між ними, атакож фактів, методів, концепцій, що дає змогу дослідити стадії розвиткупевного наукового напряму [12, 96].

РозділІІ. Документний потік з питань сільського господарства як основа бібліотечно-інформаційногосервісу
2.1Бібліотечно-інформаційний сервіс – нові форми та методи
Входженняв бібліотечну практику інформаційних технологій ставить на порядок деннийпроблему впровадження нових форм і методів у роботу традиційних бібліотек, атакож перегляд існуючих підходів до її ролі і статусу в умовах переходу доінформаційного суспільства. Першочерговим при цьому є вирішення комплексузавдань, пов'язаних з розвитком і трансформацією інформаційного сервісубібліотек [16, 38].
Дляреалізації інформаційної функції та задоволення інформаційних потреб своїхкористувачів бібліотеки здійснюють інформаційне обслуговування.
Інформаційнеобслуговування (або інформаційний сервіс) включає операції пошуку, збору,аналітико-синтетичної переробки, оформлення та розповсюдження інформації, яківиконують професійні інформаційні працівники з метою підвищення ефективностітворчої діяльності фахівців. До них відносяться: формування інформаційнихмасивів, створення інформаційно-пошукових систем, підготовка різноманітнихбібліографічних покажчиків, фактографічних довідок, створення рефератів іоглядів та багато іншого [3, 112].
Впрактику інформаційного обслуговування цих установ все активніше впроваджуютьсянові форми та методи. Кабінети правової та ділової інформації, з наданням різноманітнихфактографічних довідок, електронні каталоги, бази даних, бібліотечні сайти,інформаційні ресурси на компакт-дисках, замовлення й отримання документів уонлайновому режимі стають реаліями діяльності бібліотек.
Однимз найактуальніших напрямів розвитку інформаційного сервісу є залучення дофондів бібліотек документів на новітніх носіях інформації. Електронні документипоки, що, складають не значку частину бібліотечних фондів, але вони постійно зростають.І тому так важливо своєчасно організувати комплектування фондів бібліотексаме такими документами.
Важливоютенденцією розвитку сучасних бібліотечно-інформаційних систем є повноціннепредставлення каталога свого фонду та забезпечення повномасштабного обслуговування,тобто реалізація онлайнового пошуку, замовлення літератури та отриманнянеобхідних публікацій в електронному вигляді. Але бібліотеки повинні не тількивідобразити й розкрити свої фонди для читачів, а й допомогти знайти відсутні вних матеріали, що є в інших сховищах, і шляхом використання можливостей службелектронної доставки документів наблизити до своїх читачів фонди найбільшихбібліотек світу.
Сьогоднібібліотека вже не повинна обов'язково мати конкретні документи в своєму фонді,достатньо володіти інформацією про місцезнаходження потрібного видання та матиможливість замовити й отримати відповідну копію документа. В такому разідовідковий апарат бібліотеки стає ключем до взаємовикористання документноїінформації і відповідно одним з механізмів підтримки єдиного інформаційногопростору.
Однакне тільки бібліографічне інформування є принципово важливим у діяльностібібліотек. Останнім часом бібліотеки все активніше приступають до створення йінших видів вторинної інформації — реферативної, оглядової, фактографічної.Адже саме в бібліотеках створено найоптимальніші умови для цього — найбільшповне зібрання документів та кваліфіковані фахівці, які знаються на основаханалітико-синтетичної обробки інформації.
Одноюз перших розпочала роботи в цьому напрямі Національна бібліотека України ім.В.І. Вернадського (НБУВ), яка 1998 р. спільно з Інститутом проблем реєстраціїінформації НАН України (ІПРІ) приступила до створення системи реферуванняукраїнської наукової літератури. На основі впровадження конвеєрної технологіїодноразової обробки всього потоку вітчизняної друкованоїпродукціїзапочатковано створення інформаційного продукту — загальнодержавноїреферативної бази даних «Україніка наукова» — спрямованого, в першучергу, на задоволення потреб науковців і фахівців [17, 68].
 Цябаза даних створюється на основі використання вже існуючих бібліографічних записів,включених до електронного каталога бібліотеки. Реферативна служба опрацьовуєнайбільш цінні та важливі наукові праці українських вчених (монографії,збірники наукових праць, довідники, підручники тощо), що надійшли доБібліотеки, і доповнює рефератами вже існуючу бібліографічну інформацію.Враховуючи, що в НБУВ майже вичерпно комплектується вітчизняною літературою,можна говорити про створення найбільш повного багатогалузевого інформаційногомасиву українських наукових видань. Крім того, реферативна база данихпоповнюється за рахунок розпису статей із наукових серіальних видань (журналів,збірників наукових праць і конференцій, продовжуваних видань наукових установта вищих навчальних закладів).
Для подальшого розгортанняробіт передбачається розширити перелік видань, і які підлягають реферуванню,враховуючи, що значна частина наукових праць вітчизняних учених і фахівців,надрукованих у відомчих і регіональних продовжуваних виданнях, у більшостівипадків не доступна для широкого загалу науковців. Відобразити їх зміст уєдиній інформаційній системі, повідомити про їх існування і, таким чином,наблизити до користувачів — завдання сучасних бібліотек. На сьогодні з-поміж1000 наукових серіальних видань, що виходять в Україні, аналітично описано убібліографічних покажчиках Книжкової палати України приблизно 200 видань, убібліографічній базі даних «Електронний кататог» Українськогоінституту науково-технічної та економічної інформації (УкрІНТЕІ) — 100-150журналів і 250 видань реферуються відповідними службами НБУВ та ІПРІ.
Формуванняєдиного реферативного інформаційного продукту має ще один і дуже важливий аспект.На основі реферативної бази даних «Україніка наукова» стало можливимстворення наукової електронної бібліотеки. Ці роботи розпочались у НБУВ в 1999р. на основі впровадження інтегрованої технології опрацювання інформації, щопередбачає одноразову обробку документів зі створенням бібліографічноїінформації в електронному вигляді, доповнення її рефератами в Службіреферування та гіперпосиланнями на наявні електронні копії наукових видань. Всеце дає можливість запропонувати вітчизняним вченим інформаційний продуктпідвищеної якості, використання якого дозволяє отримувати не тількибібліографічну інформацію про існування того чи іншого документа, а й можливістьбільш детально ознайомитися з його змістом у реферативній базі даних, а вдеяких випадках отримати й повну електронну версію документа на своє робочемісце.
Подальшерозгортання цих робіт можливо лише за умов консолідації діяльності бібліотек івсіх суб'єктів документної сфери суспільства. На сучасному етапі лише створенийспільними зусиллями інформаційний продукт у змозі забезпечити вичерпну повнотуі якість інформування.
Корпоратизація на сьогодні є однією знайважливіших тенденцій бібліотечно-інформаційного обслуговування. Бібліотекиоб'єднуються задля створення систем корпоративної каталогізації. Такі системидозволяють скорочувати витрати на каталогізацію, забезпечувати у інформаційну талінгвістичну сумісність електронних каталогів і баз даних, досягати високої якостібібліографічного та аналітичного опису, а також забезпечують покращання обслуговуваннякористувачів через системи МБА та ЕДД. Широкого поширення набувають корпоративнібібліотечно-інформаційні системи, що представляють собою добровільні об'єднаннянезалежних в адміністративному й економічному відношеннях бібліотек одногоміста, області тощо для спільного вирішення бібліотечно-інформаційних завдань –створення інформаційних ресурсів загального використання корпорації тазабезпечення ефективного відкритого доступу до них через Інтернет. Прикладамитаких корпоративних систем можуть бути: вже названа раніше загальнодержавна реферативнабаза даних “Україніка наукова”, яка створюється спільними зусиллями НБУВ, ІПРІ,а також за участі ряду редакцій українських наукових видань; «Електронний каталог»УкрІНТЕІ, що формується на основі розподіленого введення інформації в локальнібази даних регіональних центрів інформації та її інтегрування в базу колективного;використання (щоправда, поки цей каталог не доступний масовому користувачевічерез Інтернет). Прикладами інших видів міжрегіональнихоб'єднань бібліотек, що були створені останнім часом, можуть слугуватиасоціації бібліотек і організацій по електронній доставці документів, а такожоб'єднання бібліотек з аналітичного розпису статей.
Всеактивніше працюють бібліотеки з Інтернет, надаючи своїм читачамІнтернет-послуги, а також використовуючи його у своїй професійній діяльності,роблячи інформаційний сервіс більш насиченим і різноманітним. Іноді Інтернетподають як найбільшу бібліотеку в історії людства. І хоча зібрання текстів углобальній комп'ютерній мережі навряд чи можливо назвати бібліотеками, вонинаглядно ілюструють процес переміщення інформаційних потоків у електроннийпростір. При цьому Всесвітню мережу можна подати і як найбільш заплутанубібліотеку із тих, що коли-небудь існували. Сотні та тисячі каталогів,пошукових і метапошукових машин обіцяють користувачам знайти саме тівеб-ресурси, які він шукає. Але лише деякі з них дійсно надають кориснуінформацію.
Інтернет,який є, по суті, віртуальною бібліотекою та інформаційним агентством, відкриваєвеликі перспективи для традиційних бібліотек. Створення бібліотечних серверівта розміщення в мережі унікальних бібліотечно-інформаційних ресурсів і послугнадають світовому співтовариству такий сервіс, як доступ до електроннихкаталогів бібліотек, електронна доставка документів тощо.
Іншою,не менш важливою, тенденцією у використанні Інтернет бібліотеками є наданняінформаційних ресурсів інших установ своїм користувачам. Доступ до Інтернетрозширює довідково-бібліографічний апарат бібліотек — його складовими частинамистають всі наявні в мережі бібліографічні, довідкові, енциклопедичні видання, вт.ч. електронні каталоги найбільших бібліотек, бібліографічні БД, авторитетніенциклопедії, словники і довідники. Бібліотеки можуть зекономити час своїхкористувачів, який вони витрачають на пошук необхідної інформації, ірекомендувати найбільш популярні та якісні довідкові, фактографічні йінформаційні сайти Всесвітньої мережі. Прикладом реалізації такого підходу єВеб-сайт НБУВ. Його складові — це власні інформаційні ресурси, що складаються збібліографічної, реферативної і повнотекстової інформації, а також гіперпосиланняна споріднені джерела інформації в Інтернет (Веб-сайти бібліотек України тасвіту, найбільші електронні бібліотеки, онлайнову періодику, енциклопедії,довідники, словники). При цьому збільшується роль змістовної роботи змережевими джерелами — актуалізація переліку довідкових матеріалів на серверібібліотеки, консультування читачів, інформаційна підтримка читачів через сайтбібліотеки.
Такимчином, головними напрямками розширення інформаційного сервісу бібліотек маютьстати:
- комплектування бібліотек усіма джерелами інформації на електроннихносіях і формування фондів електронних документів;
- створення нових видів інформаційних продуктів і послуг(реферативних, фактографічних, оглядових, прогнозно-аналітичних баз даних зрозвиненим пошуковим апаратом, зокрема, з використанням гіпертекстових систем),переорієнтування на формування інформаційних продуктів переважно в електронномувигляді;
- кооперація зусиль бібліотек і усіх суб'єктівдокументно-комунікаційної сфери для створення інформаційних продуктів високоїякості;
- залучення до обслуговування читачів бібліотек інформаційнихресурсів Інтернет, створення навігаційних систем для полегшення пошукуінформації в різноманітних базах даних;
- розвиток служб електронної доставки документів, що мають статиключем до взаємовикористання документної інформації і, відповідно, одним змеханізмів підтримки єдиного інформаційного простору [16, 42.].
2.2 Документний потік з питань сільськогогосподарства для створення інтегрованої системи інформаційно-бібліотечногообслуговування потреб сільського господарства України
Мережасільськогосподарських бібліотек являє собою систему, яка складається з доситьавтономних підсистем — 274 бібліотечних закладів.
Державна науковасільськогосподарська бібліотека (ДНСГБ) УААН є науково-методичним центром дляцих установ, серед яких: бібліотеки 73 науково-дослідних інститутів і 65державних науково-дослідних станцій Української академії аграрних наук та 135бібліотек вищих навчальних закладів І — IV рівнів акредитації Міністерствааграрної політики України. Разом вони обслуговують понад 500 тис. урядовців,політиків, науковців, фахівців, фермерів та інших землекористувачів іземлевласників, бізнесменів, а також професорсько-викладацький склад закладівосвіти та осіб, що в них навчаються. Книжкові колекції зазначених бібліотекналічують близько 19 млн. облікових одиниць. З них користувачі щорічно одержуютьпонад 20 млн. видань. Тільки ДНСГБ УААН, яка має статус науково-дослідноїустанови і де працює 100 працівників, серед яких 5 докторів, 9 кандидатів наукі 30 наукових співробітників, щорічно обслуговує близько 13 тис. читачів,видаючи їм зі свого унікального мільйонного фонду друкованої продукції близькоЗО тис назв книг, газет і журналів.
Якнауково-дослідна установа бібліотека видає «Бюлетень ДНСГБ УААН»,реферативний журнал «Агропромисловий комплекс України», серіюбіобібліографічних покажчиків «Академіки Української академії аграрнихнаук» та історико-бібліографічну серію монографій та інших науковихпублікацій “Аграрна наука України в особах, документах, бібліографії”.
У той же час,функціонуюча в Україні система бібліотечного обслуговування працівниківаграрної сфери та сільського населення морально і фізично застаріла, оскількине приділяє достатньо уваги створенню бібліотек нового покоління, власнихелектронних інформаційних ресурсів і постійному виходу до світовогоінформаційного простору. Все це призвело до того, що в умовах ринку такасистема вже неспроможна задовольнити швидко зростаючі потреби користувачів,зацікавлених у своєчасному одержанні вичерпної інформації з вирішуваних питань,або про джерела, в яких вона міститься.
Світовий досвідсвідчить, що добре налагоджена діяльність сільськогосподарських бібліотек єодним з основних чинників підвищення ефективності аграрної науки, сільськогосподарськоговиробництва і бізнесової діяльності.
У цьому зв'язкувиняткового значення набуває створення в Україні інтегрованої у світовийпростір електронної системи інформаційно-бібліотечного обслуговуваннясільського господарства нового покоління.
ПостановоюПрезидії Української академії аграрних наук «Про виконання Указу ПрезидентаУкраїни „Про невідкладні заходи щодо розвитку бібліотек України“ від26 квітня 2001 р. пріоритетним напрямом розвитку визначено створення на базі ДНСГБУААН електронного корпоративного каталога (ЕКК) сільськогосподарських бібліотеккраїни, а далі й віртуальної (цифрової») сільськогосподарської бібліотеки.
Для забезпеченняумов ефективного функціонування ДНСГБ УААН та мережі сільськогосподарськихбібліотек, насамперед, головних бібліотек — методичних центрів об'єднань,необхідно створити і постійно розвивати сучасне комп'ютеризоване інформаційнесередовище, максимально спрямоване на високопродуктивну наукову діяльність іприскорене використання досягнень науково-технічного прогресу в усіх галузяхАПВ. З цією метою інформаційні ресурси мережі сільськогосподарських бібліотекмають стати єдиним фондом — складовою частиною Національного інформаційногоресурсу. На ДНСГБ УААН покладається функція методичного забезпечення такоординації його формування та використання.
Основуфункціонування документних потоків сільськогосподарських бібліотек новогопокоління, окрім книг, газет і журналів має становити сукупністьспеціалізованих бібліографічних реферативних і повнотекстових баз даних, баззнань, ринкової та фактографічної інформації, дорадчих та експертних системтощо, які створюються власними силами на рівні світових стандартів, абокупуються на вітчизняному та світовому ринках інформаційних продуктів. Дляефективного формування та використання таких документних потоків необхідно матинадійні телекомунікації та розвивати науковий маркетинг (видавнича діяльність,семінари, виставки, реклама тощо).
ДНСГБ УААН формуєвласні спеціалізовані довідково-бібліографічні фонди документів як натрадиційних (паперових), так і на комп'ютерних носіях, залучаючи, в разіпотреби, інформаційний потенціал інших бібліотек та інформаційних установсвіту; здійснює якісне довідково-інформаційне та інформаційно-бібліографічнеобслуговування урядовців, науковців, фахівців і товаровиробників аграрної сферив Україні та за її межами, забезпечуючи розповсюдження досягнень науки, технікиі передового досвіду з усіх напрямів діяльності науково-дослідних установ УААН,навчальних закладів Мінагрополітики України та інших відомств і організацій,причетних до збирання, зберігання та розповсюдження сільськогосподарськоїнауково-технічної інформації.
Інформаційно-довідковета інформаційно-бібліографічне обслуговування науковців й інших користувачівмає полягати у задоволенні інформаційних потреб і запитів споживачівбібліографічної та іншої інформації з метою:
-  підвищення інтенсивності таякості наукових досліджень, скорочення термінів і зменшення вартостіпроектно-конструкторських розробок;
-  швидкого впровадженнясучасних технологій та наукової продукції у виробництво;
-  підтримання реформуваннясільського господарства та ринкових механізмів економіки.
ДНСГБ УААН таголовні бібліотеки об'єднань сільськогосподарських бібліотек з їх мережамимають активно сприяти ефективному розвитку аграрної науки та агропромисловоговиробництва, надаючи користувачам достовірну, своєчасну, пертинентно-релевантнуінформацію на основі:
-  систематизації опублікованихрезультатів наукових досліджень, передового вітчизняного і зарубіжного досвідуз різних напрямів (галузей) аграрної науки та виробництва;
-  формування, ведення йвикористання усіх видів баз даних і знань галузевих установ, які нагромаджуютьсільськогосподарську інформацію;
-  організації наданняінформаційно-бібліотечних послуг у співпраці з різноманітними установами таорганізаціями, в т.ч. добровільними об'єднаннями громадян, що розповсюджуютьсільськогосподарську науково-технічну інформацію;
-  налагодження видавничоїдіяльності;
-  пропаганди і впровадженнядосягнень науки та передового досвіду шляхом організації індивідуальної імасової роботи з читачами.
Для вирішення цихзавдань на ДНСГБ УААН та головні бібліотеки покладаються всі основні функції ісеред них такі:
 - комплектуваннядовідково-інформаційного фонду аграрної науки і виробництва всіма необхіднимипервинними та вторинними документами на традиційних (паперових) та електронних(комп'ютерних) носіях, що містять інформацію про наукові звіти, рукописи іпублікації, книги, періодичні видання, проекти, нормативно-довідкові,статистичні та інші матеріали, огляди, тези наукових конференцій і симпозіумів,патентно-ліцензійні та юридично-правові документи з необхідними відомостями запрофілем науково-дослідних установ і навчальних закладів;
-  інтелектуальну фахову обробкудокументів з метою відбору їх до локальних і розподілених повнотекстових базданих та знань, формування масиву вторинних документів інформаційно-пошуковогопризначення — бібліографічних описів, рефератів, словників-термінів, тезаурусів;
-  активну пропаганду тарозповсюдження науково-технічної інформації про досягнення світової науки іпрактики на основі систематичного вивчення запитів учених-аграріїв, сільськогосподарськихтоваровиробників і науково-дослідних установ галузі на науково-технічні,технологічні й організаційно-економічні нововведення, що можуть забезпечити високіврожаї та показники тваринництва і переробної промисловості, темпи науково- технічногопрогресу в агропромисловому виробництві;
-  організацію роботи зміжнародної стандартизації термінології і підготовки документів з метоюстворення умов для ефективного здійснення аналітичної діяльності, обмінубібліографічною інформацією як в Україні, так і за її межами;
— використанняелектронно-обчислювальних машин та інших технічних засобів для створенняпошукових образів документів, ведення баз (банків) даних та знань, в т, ч.корпоративного електронного каталога, пошуку і розповсюдження даних і знань,підготовки відповідей на інформаційні запити та автоматизованих видань реферативнихі бібліографічних покажчиків, розвитку комп'ютерних мереж обробки й обмінуінформацією, а також налагодження двосторонніх зв'язків з інформаційнимицентрами та окремими користувачами;
-  надання методичної іпрактичної допомоги сільськогосподарським бібліотекам, а також головнимбібліотекам об'єднань, Регіональним центрам наукового забезпечення АПВ та іншимінформаційним консультаційно-освітнім службам з питань організаціїінформаційної роботи та її комп'ютеризації;
-  тиражування інформаційнихджерел з метою їх розповсюдження, технічне обслуговування поліграфічних таінших засобів розмноження інформаційних матеріалів.
Електронний зведений корпоративний каталог (ЕКК) сільськогосподарськихбібліотек України є складною системою, що містить велику кількість окремихелементів — електронних каталогів усіх бібліотек України мережі УААН табібліотек інших систем і відомств, що здійснюють збирання, зберігання тарозповсюдження сільськогосподарської літератури. Електронні каталогибібліотечно-інформаційних установ повинні мати ідентичну побудову і спільнепрограмне забезпечення, яким, з огляду на поширеність і простоту освоєння тавикористання, обрано ІРБІС — інтегровану систему для інформаційно-бібліотечнихресурсів. Робота по створенню зведеного ЕКК має здійснюватись у такий спосіб:
1. Кожна з бібліотек-учасницьстворює власний електронний каталог і вміщує його на Web-sites установи, доякої вона належить у рубриці «Бібліотека». Це дозволить кожній бібліотечнійустанові звірити або запозичити пошуковий образ документів (описи) та проставитикоди бібліотек, де є ідентичний документ.
2. Всі Web-sites повинні матиlinks, що допоможе розшукати книги, яких немає у бібліотеці даної установи.
3.Організаційнуроль виконує ДНСГБ УААН, яка має найбільший фонд, підготовлених фахівців зорганізації і ведення електронного каталога, сучасну комп'ютерну техніку.
4. Звернення доЕКК кожної бібліотеки відслідковуватимуть лічильники на їх сайті.
Таке формуваннята використання документного потоку з питань сільського господарства в країнідасть можливість забезпечення:
-  сприяння сільськогосподарськимтоваровиробникам та сільському населенню у задоволенні інформаційних потреб длявирішення поточних проблем розвитку сільськогосподарської галузі;
-  доступу урядовців, науковців іфахівців до національних та світових інформаційних ресурсів;
-  глобального обліку і розповсюдженнябібліографічної сільськогосподарської інформації;
-  формування механізму зворотногозв’язку з користувачами для розробки ефективних заходів щодо вдосконалення їхобслуговування;
-  прибутковості (у перспективі)господарської діяльності сільськогосподарських товаровиробників, розвиткуальтернативного сільського господарства, інформаційного забезпечення сталогорозвитку галузі, появи нових робочих місць та зростання доходів населення [1,15].

Висновки
Вівши дослідженняможна зробити наступні висновки:
Сукупність документів утворюють документні потоки, масиви, ресурси,фонди.
Документний потік– організована множина документів ( первинних або вторинних), що функціонують(створених, розповсюджених та використаних) у соціальній середі. Вінвизначається як змінна у часі множина документів, що знаходиться у русі,динаміці та характеризується інтенсивністю, котра виражається кількістю одиницьвидань, публікацій, одиниць збереження і т. д. в одиницю часу (місяць, рік).
Документний потікпостійно поповнюється новими документами, тому є унікальним способомнакопичення повідомлень про навколишній світ.
Фахівець повинензнати закономірності поповнення, дублювання, накопичення, старіння документів употоці певної тематики, раціонально використовувати їх у процесібібліографування потоку
Документний потікне має елементів, котрі були б ізольовані, непов’язані з іншими документами потематиці, мові, виду видання та іншим ознакам. Взаємозв’язок елементів дозволяєхарактеризувати його як цілісне функціонально значиме явище для суспільства.
Спосіб існуваннядокументного потоку — рухомість: безперервне поповнення семантично новимиелементами, структурні перетворення, постійне використання суспільством.Динамізм документного потоку і викликав до життя ретроспективні бібліографічніпосібники з хронологічно триваючим обліком літератури, а потім і поточнубібліографічну інформацію, що з більшим ступенем подібності моделює розвиток документногопотоку в самих різних зрізах.
Таким чином,центри поточної інформації здійснюють бібліографічний моніторинг — безперервнеспостереження і моделювання документного потоку.
Даністатистичного моніторингу показують спеціалісту поточні зміни в структурахпотоку, ореолі розсіювання і дозволяють оперативно реагувати на них.
Рухомість — єспосіб існування документного потоку.
Збір відомостейпро документний потік може здійснюватися двома способами: емпіричнимнагромадженням індивідуального знання у фахівців в процесі професійноїдіяльності; на основі спеціально розпочатих досліджень потоку для виявленняпевного набору відомостей про нього.
У залежності відпоставленої мети вивчається певна складова частина документного потоку певноїтематики:
При функціонально-кількісномуаналізі мікропотоків документів за основну одиницю виміру приймають документ —книгу, статтю з журналу, газети, збірника, тобто такий семантичний текст, щоможе одержати самостійний бібліографічний опис у потоці і раціонально аналізуватирічний потік документів з теми.
Використовуютьрізніметоди вивчення ДП: історико-генетичні, книгознавчі методидозволяють характеризувати походження і розвиток основної частини потоку (тип,вид, жанр публікацій, тематичний мікропотік, потік літератури певноговидавництва).
Вивчення потоківнауково-технічної інформації дає можливість планувати і керувати розвиткомнауки, прогнозувати тенденції розвитку науково-інформаційної діяльності тавдосконалювати її. Під час дослідження документного потоку застосовують кількавидів аналізу: кількісний аналіз, якісний аналіз, аналіз інформаційнихзв'язків, аналіз структури документного потоку.
Дляреалізації інформаційної функції та задоволення інформаційних потреб своїхкористувачів бібліотеки здійснюють інформаційне обслуговування.
Інформаційнеобслуговування (або інформаційний сервіс) включає операції пошуку, збору,аналітико-синтетичної переробки, оформлення та розповсюдження інформації, яківиконують професійні інформаційні працівники з метою підвищення ефективностітворчої діяльності фахівців. До них відносяться: формування інформаційнихмасивів, створення інформаційно-пошукових систем, підготовка різноманітнихбібліографічних покажчиків, фактографічних довідок, створення рефератів іоглядів та багато іншого.
В практикуінформаційного обслуговування цих установ все активніше впроваджуються новіформи та методи. Кабінети правової та ділової інформації, з наданнямрізноманітних фактографічних довідок, електронні каталоги, бази даних,бібліотечні сайти, інформаційні ресурси на компакт-дисках, замовлення йотримання документів у онлайновому режимі стають реаліями діяльності бібліотек.
Однимз найактуальніших напрямів розвитку інформаційного сервісу є залучення дофондів бібліотек документів на новітніх носіях інформації. Однак не тільки бібліографічнеінформування є принципово важливим у діяльності бібліотек. Останнім часомбібліотеки все активніше приступають до створення й інших видів вторинноїінформації — реферативної, оглядової, фактографічної.
Корпоратизація на сьогодні є однією знайважливіших тенденцій бібліотечно-інформаційного обслуговування. Бібліотекиоб'єднуються задля створення систем корпоративної каталогізації.
Всеактивніше працюють бібліотеки з Інтернет. Створення бібліотечних серверів тарозміщення в мережі унікальних бібліотечно-інформаційних ресурсів і послугнадають світовому співтовариству такий сервіс, як доступ до електроннихкаталогів бібліотек, електронна доставка документів тощо.
Головниминапрямками розширення інформаційного сервісу бібліотек мають стати:
- комплектування бібліотек усіма джерелами інформації на електроннихносіях і формування фондів електронних документів;
- створення нових видів інформаційних продуктів і послуг(реферативних, фактографічних, оглядових, прогнозно-аналітичних баз даних зрозвиненим пошуковим апаратом, зокрема, з використанням гіпертекстових систем),переорієнтування на формування інформаційних продуктів переважно в електронномувигляді;
- кооперація зусиль бібліотек і усіх суб'єктівдокументно-комунікаційної сфери для створення інформаційних продуктів високоїякості;
- залучення до обслуговування читачів бібліотек інформаційнихресурсів Інтернет, створення навігаційних систем для полегшення пошукуінформації в різноманітних базах даних;
розвитокслужб електронної доставки документів, що мають стати ключем довзаємовикористання документної інформації і, відповідно, одним з механізмівпідтримки єдиного інформаційного простору
Мережасільськогосподарських бібліотек являє собою систему, яка складається з доситьавтономних підсистем — 274 бібліотечних закладів.
Якнауково-дослідна установа бібліотека видає «Бюлетень ДНСГБ УААН»,реферативний журнал «Агропромисловий комплекс України», серіюбіобібліографічних покажчиків «Академіки Української академії аграрнихнаук» та історико-бібліографічну серію монографій та інших науковихпублікацій “Аграрна наука України в особах, документах, бібліографії”.
Основуфункціонування документних потоків сільськогосподарських бібліотек новогопокоління, окрім книг, газет і журналів має становити сукупністьспеціалізованих бібліографічних реферативних і повнотекстових баз даних, баззнань, ринкової та фактографічної інформації, дорадчих та експертних системтощо, які створюються власними силами на рівні світових стандартів, або купуютьсяна вітчизняному та світовому ринках інформаційних продуктів.
Електроннийзведений корпоративний каталог (ЕКК) сільськогосподарських бібліотек Українимістить велику кількість окремих елементів — електронних каталогів усіхбібліотек України мережі УААН та бібліотек інших систем і відомств, щоздійснюють збирання, зберігання та розповсюдження сільськогосподарськоїлітератури. Електронні каталоги бібліотечно-інформаційних установ повинні матиідентичну побудову і спільне програмне забезпечення, яким, з огляду напоширеність і простоту освоєння та використання, обрано ІРБІС — інтегрованусистему для інформаційно-бібліотечних ресурсів.
Таке формуваннята використання документного потоку з питань сільського господарства в країнісприяє сільськогосподарським товаровиробникам та сільському населенню узадоволенні інформаційних потреб для вирішення поточних проблем розвиткусільськогосподарської галузі.

Списоквикористаної літератури
1. Концепція розвитку сільськогосподарських бібліотекУкраїни // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія – 2005. — № 4. –С. 6-15.
2. Агаджанян С. А. Анализ информационных потребностейпользователей научно-технической информации в Армении / С.А. Агаджанян // НТИ.Сер. 1. Орг. и методика информ. работы. — 2006. — № 1. – С. 5-9.
3. Блюменау Д.И.Информация и информационный сервис. — Л.: Наука, 1989. -191с.
4. Василенко О. Статистичні БД у моніторингуінформаційних потреб користувачів бібліотеки / О. Василенко // Наукові праціНБУВ. – К., 2005. — Вип. 14. – С. 454-460.
5. Гордукалова Г. Документальный поток социальнойтематики как объект библиографической деятельности. – М., 1990. – 124 с.
6. Дерлеменко В.В. Інформаційне забезпечення науковихдосліджень та розповсюдження сільськогосподарської науково-технічної інформаціїу бібліотеках Української академії аграрних наук / В. Дерлеменко //Вісник ХДАК:Зб. наук. праць. – Х., 2001. – Вип. 7. – С. 69-76.
7. Дерлеменко В. Сільськогосподарськіінформаційно-бібліотечні ресурси і становлення національної системирозповсюдження сільськогосподарських науково-технічних знань та інформації вУкраїні / В. Дерлеменко // Вісн. Кн. палати. – 2002. — № 2. – С. 26-30.
8. Дерлеменко В.В. Система розповсюдженнянауково-технічної інформації в агропромисловому комплексі України / В.Дерлеменко // Вісник ХДАК: Зб. наук. праць. – Х., 1999. – Вип. 1. – С. 162-165.
9. Иванова А. Ю. Библиографические источники в системерационального природопользования и охраны окружающей среды / А.Ю. Иванова //НТИ. Сер. 1. Орг. и методика информ. работы. — 2002. — № 9. – С. 6-12.
10. Крушельницька О. Методологія і організаціянаукових досліджень. – К., 2003. – 192 с.
11. Кушнаренко Н. Документоведение. – К., 2000. – 460с.
12. Лопата О. Моніторинг використання інформаційнихресурсів залів періодичних видань / О. Лопата // Наукові праці НБУВ. – К.,2005. — Вип.14. – С. 240-263.
13. Минкина В.А. От библиографии техники кинформационному управлению: на пути к интеллектуальному преобразованиюинформации / В.А. Минкина // НТИ. Сер. 1. Орг. и методика информ. работы. –2003. — № 6. – С. 2-6.
14. Надеева Н., Царькова Е. Анализ документопотоковорганизации (на примере архивного отдела Пензенской области) / Н. Надеева, Е.Царькова // Делопроизводство. – 2003. — № 3. – С. 100-102.
15. Пілюшенко В. Наукове дослідження: організація, методологія,інформаційне забезпечення. – К., 2004. – 344 с.
16. Проценко М. Інформаційний сервіс бібліотек:сучасний стан і тенденції розвитку / М. Проценко // Бібліотекознавство.Документознавство. Інформологія – 2004. — № 1. – С. 38-42.
17. Сорока М.Б. Національна системареферування української наукової літератури: Монографія / НАН України;Національна бібліотека України ім. В.І.Вернадського. — К.: Вид-во НБУВ, 2002. — 210 с
18. Філіпченко А. Основи наукових досліджень: Конспектлекцій. – К., 2004. – 208 с.
19. Шемаєва Г. В. До проблем актуалізаціїдокументно-інформаційних ресурсів галузі / Г.В. Шемаєва // Вісн. Кн. палати. –1999. — № 1. – С. 8-10.
20. Шемаєва Г.В. На допомогу реформуванню аграрногосектора економіки /Г.В. Шемаєва // Вісник ХДАК: Зб. наук. праць. – Х., 2001. –Вип. 7. – С. 152-155.