--PAGE_BREAK--Рельєф території рівнинний. Під час ґрунтоутворення на рівнині сформувалися чорноземи звичайні, для більшості яких характерна солонцюватість. Звичайні чорноземи мають високий вміст калію. Внесення мінеральних та органічних добрив в ПОСП „Нива" є однією з умов підвищення родючості ґрунту.
Загальна земельна площа підприємства становила до 2004 року 1386 га. а в 2004 вона становить 1371 га. Для кращого ознайомлення з діяльністю господарства важливо розглянути і проаналізувати розміри виробництва за останні три роки діяльності (табл.2.1).
Дані таблиці вказують, що ПОСП „Нива" є середнім за розмірами господарством в Первомайському районі, адже майже всі показники розмірів виробництва приблизно такі ж як у середньому по приватним господарствам району.
Таблиця 2.1. Визначення розміру виробництва в ПОСП „Нива" Первомайського району
Так, вартість валової продукції сільського господарства в співставних цінах 2000 року збільшилось в порівняні з 2003 роком на 710,1 тис. грн. Грошова виручка від реалізації сільськогосподарської продукції теж збільшилась на 15%, що є позитивним моментом. Середньорічна чисельність працюючих з кожним роком зменшується. За рахунок виходу з господарства деяких пайовиків розмір сільськогосподарських угідь в 2004 році в порівняні з 2002 роком зменшився на 1,1%.
Середньорічна вартість основних виробничих засобів збільшилась на 1%, а середньорічне поголів’я худоби на 40% в порівняні з 2002 роком.
Отже, як бачимо, господарство середнє за розмірами виробництва, що є умовою ефективного ведення рослинництва і тваринництва, раціонального використання робочої сили і техніки.
Важливо під час дослідження економічної характеристики підприємства значну увагу приділити визначенню спеціалізації підприємства. Оскільки, спеціалізація вказує на основні та допоміжні галузі виробництва, якими займається ПОСП, питому вагу кожної з них та окремих видів продукції.
Спеціалізацію визначимо за допомогою розміру та структури грошової виручки від реалізації продукції, які розраховані в таблиці 2.2
Аналіз даних таблиці 2.2 показує, найбільш питому вагу серед реалізованої продукції сільськогосподарського виробництва за останні три роки в господарстві займає рослинництво — 93,2%, а тваринництво лише 6,9% виручки. Найбільш питому вагу, а саме 52,5%, займає реалізація зернових культур, від реалізації соняшника за три роки отримано 30,8% виручки. Від реалізації продукції скотарства 3,54% (61,1 тис. грн.), свинарства 3,1% (53,6 тис. грн.).
Визначивши структуру від реалізації продукції, включаючи промисловість, видно, що 82% (1717 тис. грн.) отримано від реалізації сільськогосподарської продукції, з них 76,4% (1601,1 тис. грн.) отримано від продажу продукції рослинництва, 5,5% — тваринництва. Продаж промислової продукції займає 3,6% виручки. Оплата виконаних робіт та наданих послуг сягає 14,4%.
З вище проведеної характеристики можна зробити висновок, що спеціалізація ПОСП „Нива" зерново-технічна, оскільки саме ця галузь приносить найбільшу суму виручки.
Таблиця 2.2. Розмір та структура грошової виручки від реалізації продукції у ПОСП „Нива" Первомайського району
Земля — основний і незамінний ресурс сільськогосподарського виробництва, одне з найважливіших складових ресурсного потенціалу аграрного формування, який, крім землі, включає трудові ресурси, основні і оборотні засоби.
Завдання аналізу земельних ресурсів полягає в тому, щоб всемірно сприяти найповнішому і най ефективному використанню земельних угідь при постійному нарощуванні природної родючості й недопущені шкоди навколишньому середовищу. Розроблені за результатами аналізу рекомендації мають забезпечувати повне й високоефективне використання усіх угідь незалежно від призначення і рівня їх освоєння.
У процесі аналізу визначають такі показники: одержано на 1 га оброблювальних земель валової продукції в спів ставних цінах 200 року, валового доходу від сільського господарства, прибутку від реалізації продукції с. — г. призначення. Розглянемо наведені показники в таблиці 2.3
Таблиця 2.3. Показники ефективності використання земельних угідь в ПОСП „Нива" Первомайського району
Аналізуючи дані таблиці 2.3, ми спостерігаємо, що в 2004 році порівняно з 2002 роком відбулися зміни. В 2004 році валової продукції с. — г. на 1 га збільшилось на 88,8% порівняно з 2003 роком. Валового доходу від с. — г. і прибутку від реалізації на 1 га з кожним роком зменшується, що є негативним моментом.
Загалом, підприємство раціонально використовує земельні угіддя.
Трудові ресурси — основний елемент виробництва і головна виробнича сила.
Для характеристики забезпеченості сільськогосподарського підприємства трудовими ресурсами розраховується навантаження земельних угідь і умовних голів ВРХ на середньорічного працівника. Дані наведено в таблиці 2.4.
Таблиця 2.4. Забезпеченість та використання трудовими ресурсами в ПОСП „Нива" Первомайського району
Отже, як бачимо, забезпеченість господарства трудовими ресурсами низька і причому в 2004 році навантаження збільшується на одного середньорічного працівника, це викликане зменшенням середньорічної чисельності працівників, що сприяє збільшенню навантаження, Причому з кожним роком на одного середньорічного працівника припадає все менше прибутку, що є негативним моментом. Все це викликає зниження забезпеченості ПОСП „Нива" трудовими ресурсами.
Загалом в господарстві трудові ресурси використовуються повністю і раціонально.
Оскільки розвиток сільськогосподарського виробництва значно залежить від рівня забезпеченості матеріально — технічними ресурсами, то необхідно провести аналіз ефективності використання основних виробничих фондів.
Визначимо економічну ефективність використання основних виробничих фондів в ПОСП „Нива". Дані наведено в таблиці 2.5
Таблиця 2.5. Економічна ефективність використання основних засобів в ПОСП „Нива" Первомайського району
З аналізу показників ефективності використання основних засобів можна зробити висновок, що показник фондовіддачі у 2004 році порівняно з 2003 роком підвищився і склав 0,58 грн., тобто на одиницю основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення припадає 58 коп. валової продукції, тоді як в 2003 році лише 31 коп. Такі зміни відбулися за рахунок значного збільшення в звітному році вартості валової продукції. А, оскільки, показник фондомісткості обернений до попереднього, то, зрозуміло, що він в 2004 році зменшився до 1,69 грн. Негативним явищем є те, що в звітному році на одиницю основних виробничих фондів припадає збиток.
Отже, як бачимо, господарство малозабезпечене основними виробничими фондами які вже значно зношені і потребують оновлення.
В умовах ринкової економіки дуже важливою є оцінка стану господарської та фінансової діяльності.
Баланс має надзвичайно велике практичне значення для проведення економічного аналізу та інформаційного забезпечення зовнішніх і внутрішніх споживачів, відображає фінансовий стан і результати господарської діяльності господарства. Тому за даними балансу проводять аналіз стану і структури майна і джерел його утворення наявності власних і обігових коштів, обліку їх стану, розрахунків з дебіторами і кредиторами платоспроможності підприємства, визначають його фінансову звітність.
Проведемо аналіз балансу ПОСП „Нива" Первомайського району. Дані балансу для аналізу приведемо в таблиці 2.6
З аналізу складу і структури майна ПОСП „Нива" можна зробити висновок, що сукупні активи на кінець 2004 року збільшились на 17 тис. грн. Це збільшення виробничих запасів на 5 тис. грн. (0,1%), готової продукції на 4 тис. грн. (0,1%), дебіторської заборгованості за розрахунками з бюджетом на 84 тис. грн.
За рахунок зменшення основних засобів на 11 тис. грн. (0,9%), тварин на вирощуванні та відгодівлі на 37 тис. грн. (1,4%), незавершеного виробництва на 7 тис. грн. (0,3%), дебіторської заборгованості на 18 тис. грн. (0,74%), грошових коштів на 2 тис. грн. (0,03%), зменшилась вартість майна на 75 тис. грн.
Найбільшу питому вагу в структурі майна ПОСП „Нива" на початку 2004 року займали необоротні активи, тобто 74,7%, а найменшу — оборотні активи — 25,2%. На кінець 2005 частка необоротних активів в загальній вартості майна господарства знизилась на 0,9%, проте на 0,9% зросла питома вага оборотних активів.
Таблиця 2.6. Аналіз складу і структури майна ПОСП „Нива" Первомайського району
Збільшення виробничих потужностей підприємства відбувається в результаті надходження, придбання і будівництва об’єктів за рахунок власних і позичкових коштів, аналіз співвідношення яких розкриває його фінансовий стан (таблиця 2.7).
Можна зробити висновок, що у складі джерел власних і позичкових коштів найбільша частка на початок 2004 року належить власним коштам, тобто 80,1%, коли позикові кошти склали 19,8%, на кінець 2004 року ситуація не змінилась найбільшу питому вагу займали власні кошти 81,0%, які збільшились за рахунок нерозподілених прибутків на 1,4%, а позикові зменшились на 0,9% за рахунок зменшення зобов’язань із внутрішніх розрахунків на 1,2%.
Таблиця 2.7. Аналіз складу і структури власних і позичкових коштів вкладених у активи ПОСП „Нива" Первомайського району
продолжение
--PAGE_BREAK--Важливу роль займає дослідження фінансового стану підприємства, а саме стійкості та ліквідності. Фінансова стійкість визначається системою показників з відповідним нормативом.
Ліквідність підприємства — це його здатність швидко продавати активи й одержати гроші для оплати своїх зобов’язань. Ліквідність підприємства характеризується співвідношенням величини його високоліквідних активів і короткострокової заборгованості. Аналіз ліквідності здійснюється на підставі порівняння обсягу поточних зобов’язань з наявністю ліквідних коштів.
Показники визначаються на підставі даних форми № 1 фінансової звітності (баланс). (Додаток А) Дані показники розраховані для ПОСП „Нива" і наведені в таблиці 2.8
Таблиця 2.8. Динаміка показників фінансового стану ПОСП «Нива» Первомайского району
Коефіцієнт фінансування показує скільки позикових коштів припадає на 1 грн. власних. Так на початок 2004 року на 1 грн. власних коштів припадало 0,24 грн. залучених, а на кінець — 0,23. На кінець року показник зменшився на 0,013, оскільки на кінець року в господарстві зросли зобов’язання та зріс розмір власного капіталу.
Коефіцієнт автономії показує питому вагу власного капіталу в загальній сумі засобів, характеризує можливість підприємства до виконання зобов’язань і незалежність від позикових джерел. Як ми бачимо розраховані показники більші ніж передбачено нормативом, питома вага власного капіталу в ПОСП „Нива" займає більшу частину.
Коефіцієнт стійкості обернений до коефіцієнта фінансування і показує скільки власних коштів припадає на 1 грн. залучених.
На кінець року в господарстві власних коштів, що припадають на 1 грн. більше на 0,23, це означає, що господарство частково самофінансується.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності характеризує негайну готовність підприємства ліквідувати корострокову заборгованість. В господарстві цей показник дуже низький (0,003), так як на балансі обліковується незначна частка готівки порівняно з поточними борговими зобов”язаннями.
Коефіцієнт швидкої ліквідності показує скільки одиниць найбільш ліквідних активів припадає на одиницю термінових пасивів. По господарству цей показник склав на кінець року 0,4 або на 0,2 збільшився протягом року.
Коефіцієнт покриття характеризує достатність обігових коштів для погашення боргів. На початок 2004 року коефіцієнт склав 1,2, а на кінець незначно збільшився до 1,3, все одно коштів не вистачає для погашення боргів.
Коефіцієнт маневреності зменшився на 0,074.
Отже, можна зробити висновок, що в ПОСП „Нива" нормативна фінансова стійкість.
В цілому протягом року намітилась тенденція до незначного покращення деяких показників. Та все ж таки платоспроможність господарства ще досить низька, оскільки коефіцієнт абсолютної ліквідності відносно низький.
Дослідивши характеристику ПОСП „Нива" Первомайського району можна зробити висновок, що розташування вигідне, господарство середнє за розмірами виробництва, спеціалізація зерново-технічна, підприємство раціонально використовує земельні угіддя, трудові ресурси використовуються повністю, але негативним є те, що малозабезпечене основними виробничими фондами, фінансовий стан добрий, підприємство є стійке та самостійне.
Розділ 3. Якісні характеристики та принципи підготовки фінансової звітності Фінансова звітність повинна надати дохідливу, доречну, достовірну та зіставну інформацію щодо фінансового стану, результатів діяльності ідприємства, руху його грошових коштів, змін у складі власного капіталу.
Для того, щоб фінансова звітність була зрозумілою користувачам, П (С) БО 1 вимагає наявність у ній даних про:
• підприємство;
• дату звітності та звітний період;
• валюту звітності та одиницю її виміру;
• відповідні показники (статті) за звітний та попередній періоди;
• облікову політику підприємства та її зміни;
• аналітичну інформацію щодо статей фінансових звітів;
• консолідацію фінансових звітів;
• припинення (ліквідацію) окремих видів діяльності;
• обмеження щодо володіння активами;
• участь у спільних підприємствах;
• виявлені помилки та пов'язані з ними коригування;
• переоцінку статей фінансових звітів;
• іншу інформацію, розкриття якої передбачено відповідними П (С) БО.
Доречність інформації характеризується її впливом на прийняття рішень користувачами та своєчасністю.
На прийняття рішень користувачами впливає лише суттєва інформація. Суттєвість — це точка відсікання інформації, яка потрапляє до фінансової звітності, або рівень точності такої інформації. Ця точка може бути визначена на підставі як кількісних, так і якісних факторів. Найпростішим прикладом застосування кількісного обмеження суттєвості є складання фінансової звітності у тис. грн. з одним знаком після коми. У цьому випадку суми, які становлять тисячі грн., у ній відображені не будуть.
Суттєвість також розглядається в контексті групування статей фінансових звітів: кожна суттєва стаття розкривається окремо, а несуттєві можуть бути об'єднані, виходячи з їх економічного змісту чи функції. Тут перевага надається якісним факторам.
Фінансова звітність повинна бути підготовлена та надана користувачам у певні терміни, які визначаються чинним законодавством. У разі надмірної затримки під час надання звітної інформації вона може втратити свою доречність. За МСБО 1 (переглянутим у 1997 році) термін подання фінансових звітів не повинен перевищувати шести місяців з дати балансу (останнього дня звітного року — календарного чи фінансового) 2.
Дані фінансової звітності є основою не тільки для оцінки результатів звітного періоду, але й для їх прогнозування. Так, інформація щодо фінансового стану та результатів діяльності часто використовується як основа для прогнозування майбутнього фінансового стану, результатів діяльності, спроможності підприємства вчасно виконати свої зобов'язання, сплатити дивіденди, тощо. Аналітичні потреби користувачів задовольняються завдяки відповідній структурі фінансових звітів (наприклад, у балансі статті розташовуються у порядку зростання їх ліквідності), наданню зіставної інформації за звітний та попередній періоди.
Корисною для користувачів може бути лише достовірна інформація. Достовірність досягається за відсутності суттєвих помилок та необ'єктивних (упереджених) суджень. Як правило, керівництво підприємства намагається так надати інформацію, щоб результати діяльності виглядали найпривабливіше для інвестора або кредитора. З цією метою може бути завищений фінансовий результат або вартість активів тощо. Знову ж таки, ступінь достовірності фінансової звітності оцінюється з допомогою аудиту.
Метою П (С) БО 1 є також забезпечення зіставності фінансової інформації, як наданої одним підприємством за різні звітні періоди, так і різними підприємствами. Застосування вимог П (С) БО до структури фінансової звітності, визнання, оцінки та розкриття допоможе досягти цю мету.
За П (С) БО 1 зіставна інформація попередніх звітних періодів має бути розкрита в фінансовій звітності як в описовому, так і в цифровому вигляді, якщо вона необхідна для розуміння фінансових звітів за поточний період.
3.1 Принципи підготовки фінансової звітності Для досягнення якісних характеристик інформації, яка міститься в фінансовій звітності, під час її формування дотримуються ряду принципів.
Під час підготовки фінансової звітності кожне підприємство розглядається як юридична особа, що відокремлена від власників — фізичних осіб. Таким чином, особисте майно та зобов'язання власників не повинні відображатись у фінансовій звітності підприємства. Тому в фінансовій звітності (зокрема, в балансі) передбачене відображення лише зобов'язань власників за внесками до капіталу та розподілу власникам (у вигляді відсотків, дивідендів, вилучення капіталу тощо). Цей принцип отримав назву принципу автономності підприємства.
Отже, якщо власник підприємства вносить власні грошові кошти у банк з метою збільшення статутного капіталу даного підприємства, то ця операція буде відображена у фінансовій звітності. Якщо ж метою власника буде отримання відсотків за депозитним вкладом, що здійснений його власними коштами, та їх використання на свої потреби, то така господарська операція не вплине на показники фінансової звітності.
Фінансові звіти складаються також виходячи з принципу безперервності діяльності підприємства, тобто підприємство не має ні наміру, ані потреби ліквідуватися або суттєво зменшувати масштаби своєї діяльності, і залишатиметься таким у подальшому (принаймні протягом наступного звітного періоду).
За протилежних обставин якщо події після дати балансу свідчать про наміри підприємства припинити свою діяльність або про неможливість її продовження, підприємство не може використовувати П (С) БО як основу для підготовки своїх фінансових звітів (п.18 П (С) БО 6). Тоді поділ його активів і зобов'язань на необоротні та оборотні (довгострокові і короткострокові) втрачає доречність: адже підприємство повинне у процесі ліквідації покрити усі свої зобов'язання (спочатку перед кредиторами, потім перед власниками), тому всі активи стають оборотними, а зобов'язання — короткотерміновими. Переважна оцінка статей балансу за історичною собівартістю також не може бути використана, їх слід переоцінити за ринковою вартістю. Фактично втрачає сенс застосування майже всіх принципів формування фінансової звітності безперервно діючого підприємства.
Принцип періодичності припускає розподіл діяльності підприємства на певні періоди часу (звітні періоди) з метою складання фінансової звітності.
За П (С) БО 1 звітний період складає календарний рік. Проте для новоствореного підприємства або для підприємства, яке ліквідується, тривалість звітного періоду може бути іншою.
Передбачається також складання проміжної звітності (квартальної та місячної) наростаючим підсумком з початку року.
Під час визначення оцінки активів у балансі пріоритет надається їх історичній собівартості, яка складається з витрат на їх виробництво або придбання. Наприклад, до собівартості придбаного обладнання будуть включені ціна постачальника, витрати на його доставку та монтаж.
Слід зауважити також на відмінностях у складі фактичної собівартості, яка зараз застосовується до оцінки статей балансу в Україні, та історичної собівартості як основної оцінки статей балансу за П (С) БО 1.
До собівартості придбаних активів включатимуться:
• ціна придбання;
• податки, мито, збори (крім тих, що повертаються згодом підприємству);
• витрати на їх доставку, вантажно-розвантажувальні роботи;
• витрати доведення активів до стану, придатного для використання (реалізації);
• інші витрати, безпосередньо пов'язані з придбанням цих активів.
Будь-які торговельні та інші знижки вираховуються при визначенні витрат на придбання.
Принцип нарахування полягає в тому, що результати господарських операцій визнаються, коли вони відбуваються (а не тоді, коли отримуються або сплачуються грошові кошти), і відображаються в бухгалтерському обліку та фінансових звітах тих періодів, до яких вони відносяться. Завдяки цьому користувачі отримують інформацію не тільки про минулі операції, пов'язані з виплатою або отриманням грошових коштів, але й про зобов'язання сплатити грошові кошти в майбутньому та про ресурси, які мають надійти у майбутньому. Така інформація щодо минулих операцій є найбільш корисною для прийняття користувачами економічних рішень.
П (С) БО 1 зазначає, що принцип нарахування має застосовуватися одночасно з принципом відповідності, за яким витрати визнаються у звіті про фінансові результати на основі прямого зв'язку між ними та отриманими доходами.
Щоб бути достовірною, інформація у фінансових звітах повинна бути також повною, зважаючи на ЇЇ важливість для користувача та витрати, пов'язані з отриманням цієї інформації. Тому фінансова звітність не обмежується лише балансом, звітами про фінансові результати, власний капітал та рух грошових коштів, але містить примітки, які надають інформацію про облікову політику підприємства та додаткові пояснення до окремих статей цих звітів. Крім того, у примітках розкриваються важливі для користувачів фінансової звітності події, які відбулися після дати балансу, наприклад, оголошення дивідендів за акціями.
У складі річного бухгалтерського звіту українських підприємств передбачена форма №3 «Звіт про фінансово-майновий стан» та пояснювальна записка. Проте інформація, яка в них наводиться, лише в незначній мірі покриває потреби користувачів для здійснення ретроспективного та перспективного аналізу діяльності підприємства з метою прийняття економічних рішень.
Що ж стосується непередбачених подій та подій після дати балансу, то вони взагалі не впливали на показники звітів і не розкривались у пояснювальній записці.
Щоб скласти фінансову звітність, керівництво підприємства формує облікову політику, тобто обирає принципи, методи і процедури обліку таким чином, щоб достовірно відобразити фінансове положення і результати діяльності підприємства та забезпечити зіставність фінансових звітів.
Надання користувачам інформації про політику бухгалтерського обліку, яку підприємство повинно використовувати постійно при складанні фінансових звітів, будь-яких змін у цій політиці та впливу таких змін на показники фінансових звітів є вимогою принципу послідовності. Дотримання цього принципу є передумовою зіставності фінансових звітів, адже користувачі отримують можливість визначати відмінні риси різних політик бухгалтерського обліку щодо схожих операцій та інших подій, які використовуються одним і тим же підприємством протягом певних звітніх періодів. Українські підприємства мали дуже обмежені можливості щодо формування облікової політики, які визначались п.1 «Вказівок щодо організації бухгалтерського обліку в Україні», затверджених наказом Мінфіну України від 07.05.93 № 25 з наступними змінами і доповненнями. У пояснювальній записці до річного бухгалтерського звіту вимагалось попередити про намір зміни облікової політики в наступному звітному році.
За П (С) БО 1 підприємство буде висвітлювати свою облікову політику у примітках, описуючи принципи оцінки та методи обліку щодо окремих статей звітності. Тепер підприємство буде мати право вибору, прийматиме ці рішення самостійно.
Що ж стосується змін облікової політики, то в П (С) БО 6 визначено:
• коли можливі такі зміни;
• що не вважається зміною облікової політики;
• як впливають зміни облікової політики на показники фінансових звітів;
• які примітки слід надавати у випадку змін облікової політики.
Цілий ряд господарських операцій, таких як погашення сумнівної дебіторської заборгованості, визначення можливого строку корисного використання основних засобів тощо, супроводжуються певною невизначеністю та потребують професійного судження. Тому при складанні фінансових звітів слід застосовувати принцип обачності, щоб активи або дохід не були завищені, а зобов'язання чи витрати — занижені. Наприклад, запаси підприємства на момент їх отримання відображаються в обліку за історичною собівартістю, тобто застосовується принцип історичної собівартості. Проте під час складання балансу вони переоцінюються за нижчою з оцінок — історичною собівартістю або чистою вартістю реалізації. Тут перевага надається іншому принципу — принципу обачності.
Принцип єдиного грошового вимірника передбачає вимірювання та узагальнення всіх операцій підприємства у його фінансовій звітності.
Під час складання фінансової звітності необхідно намагатися збалансувати усі перелічені принципи таким чином, щоб досягти якісних характеристик фінансової звітності.
Порівнюючи П (С) БО 1 з вимогами Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від квітня 1993 року №250, з наступними змінами і доповненнями5, та Інструкції про порядок заповнення форм річного бухгалтерського звіту, затвердженої Мінфіном України №139 від 18 серпня 1995 року, з наступними змінами і доповненнями6, що розбіжності між ними стосуються як складу звітності (див. рис.2.1), так і методологічних основ її подання.
продолжение
--PAGE_BREAK--Методологічні відмінності полягають перш за все у тому, що:
• якісні характеристики фінансової звітності розглядались з точки зору такого користувача звітів як держава;
• не використовувались принципи безперервності діяльності та превалювання змісту над формою;
• принципи нарахування та відповідності доходів і витрат, повного висвітлення, послідовності, обачності використовувались частково і непослідовно.
Внаслідок цього:
• бухгалтерські звіти безперервно діючого підприємства та такого, що припиняє свою діяльність, готуються за однаковими правилами;
• під час підготовки звітності не враховувалась ймовірність збільшення або зменшення майбутніх економічних вигід, пов'язаних з певною статтею, та можливість її достовірної оцінки;
• принцип нарахування застосовувався формально, не зважаючи на економічну сутність господарських операцій. Датою реалізації продукції, товарів, робіт, послуг вважається дата відвантаження (передачі) продукції, товарів (підписання документів про виконані роботи, надані послуги) 7;
• жорстке регулювання методології обліку фактично виключало можливість застосування професійного судження та формування облікової політики керівництвом українського підприємства: право вибору існує лише щодо методу нарахування зносу малоцінних та швидкозношуваних предметів, створення одного з дозволених резервів за рахунок собівартості, оцінки вартості товарів гуртовими базами торгівлі, постачання та збуту8;
• не розглядалися непередбачені події та події після дати балансу;
• склад собівартості в значній мірі визначався податковим законодавством, а не економічною сутністю цієї категорії.
Усе це позначалось на якісних характеристиках звітності українських підприємств, не сприяючи ні їх зрозумілості, ні доречності, ні достовірності, ні зіставності в нових економічних умовах. Мета П (С) БО — уникнути зазначених недоліків.
3.2 Баланс, зміст його статей Баланс — звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов’язання і власний капітал. Зміст і форма балансу та загальні вимоги до визнання і розкриття його статей визначаються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 “Баланс”. Норми цього Положення (стандарту) застосовуються до балансів підприємств, організацій та інших юридичних осіб усіх форм власності, крім банків та бюджетних установ.
Метою складання балансу є надання користувачам повної, правдивої, неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату.
Як і будь-яка форма фінансової звітності, баланс включає заголовок, основні її елементи (класи) та підкласи. У заголовку наводиться:
1) назва підприємства, його організаційно — правова форма та місцезнаходження;
назва звіту;
дата, на яку складено звіт;
валюта, в якій складено звіт та рівень її точності.
Елементами балансу, безпосередньо пов’язаними з визначенням фінансового стану підприємства та змін в ньому є:
активи;
зобов’язання;
власний капітал.
Активи — це ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, очікується, призведе до збільшення економічних вигод у майбутньому.
Актив відображається у балансі за умови, що:
оцінка його може бути достовірно визначена;
очікується отримання в майбутньому економічних вигод, пов’язаних з його використанням.
Зобов’язання — це заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.
Активи і зобов’язання не підлягають згортанню, за винятком випадків, передбачених окремими стандартами. Підсумок активів балансу повинен дорівнювати сумі зобов’язань та власного капіталу.
В активі балансу міститься інформація про активи підприємства з точки зору їх складу та розміщення. В пасиві балансу інформація про джерела фінансування активів і склад цих джерел з точки зору власного та залученого капіталу. Найважливіша особливість балансу в фінансовій звітності — це рівність валюти активу і пасиву. Баланс — найважливіший фінансовий документ, що рекомендується зовнішнім користувачам і використовується як для зовнішніх, так і внутрішніх потреб підприємства, будучи основним елементом звітності.
В кожній країні діють свої норми і правила складання балансу і переліку його статей, що встановлюється в спеціальних законодавчих актах.
Розглянемо складання форми 1 „Баланс" на прикладі підприємства ПОСП „Нива." (Додаток А)
Бухгалтерський баланс — це сукупність показників, які характеризують фінансово-господарську діяльність підприємства на звітну дату у вигляді активів, зобов’язань та власного капіталу. Зміст і форма Балансу та стальні вимоги до розкритгя його статей визначаються П (С) БО 2 «Баланс». Баланс складається виходячи з залишків на рахунках 1-6 класів Плану рахунків. Баланс подається у складі річної та проміжної звітності. У примітках до балансу розкривається інформація, що не наведена безпосередньо у балансі, але є обов'язковою за відповідними положеннями, а також інформація, що містить додатковий аналіз статей звітності, необхідний для забезпечення її зрозумілості та доречності.
Стаття «Нематеріальні активи»
У статті «Нематеріальні активи» відображається вартість об’єктів, які віднесені до складу нематеріальних активів згідно з відповідними положеннями (стандартами). У цій статті наводяться окремо первісна та залишкова вартість нематеріальних активів, а також накопичена амортизація. Залишкова вартість визначається як різниця між первісною вартістю і сумою накопиченої амортизації.
Формування статті Балансу «Нематеріальні активи» за Планом рахунків:
первісна вартість (рядок 011) = Сальдо Дт 12;
знос (рядок 012) = Сальдо Кт 133
Формування статті Приміток, до річної фінансової звітності за Балансом:
рядок 080 (графа 3,14) (Форма №5) = рядок 011 (графа 3,4) (Форма №1);
рядок 080 (графа 4,15) (Форма №5) — рядок 012 (графа 3,4) (Форма №1) В примітках до статті необхідно навести таку інформацію:
строк корисного використання нематеріальних активі" (або норми амортизації, що застосовуються підприємством);
методи амортизації нематеріальних активі", що застосовуються;
валову балансову вартість та накопичену амортизацію за групам и нематеріальних активів (разом з накопиченою сумою збитків від зменшення корисності) на початок і на кінець звітного періоду;
стаття (або статті) Звіту про фінансові результати, до якої внесена сума нарахованої амортизації нематеріальних активів;
узгодження балансової вартості нематеріальних активів на початок і на кінець звітного періоду з урахуванням змін протягом звітного періоду;
причину того, що період амортизації окремих нематеріальних активів перевищує 20 років (якщо це має місце);
опис, балансову вартість та залишковий період амортизації нематеріальних активів, які є суттєвими для фінансових звітів;
первісну справедливу вартість, балансову вартість та метод оцінки нематеріальних активів, отриманих у вигляді державного гранту та первісно відображених за справедливою вартістю;
наявність та балансову вартість нематеріальних активів з обмеженим правом володіння та балансову вартість нематеріальних активів, переданих у заставу як забезпечення зобов'язань;
суму укладених угод на придбання нематеріальних активів.
Стаття «Незавершене будівництво»
У статті «Незавершене будівництво» показується вартість незавершених капітальних інвестицій в будівництво, створення, виготовлення, реконструкція, модернізація, придбання необоротних активі" (в т.ч. необоротні матеріальні активи, призначені для заміни діючих і обладнання для монтажу), що здійснюються підприємством, а також авансові платежі для фінансування такого будівництва.
Формування статті Балансу «Незавершене будівництво» за Планом рахунків:
• рядок 020 = Сальдо Дт 15.
Формування статті Приміток до річної фінансової звітності за Балансом:
• рядок 340 (графа 4) = рядок 020 (графа 4) (без врахування сум авансових платежів для фінансування капітального будівництва)
В примітках до статті необхідна навести таку інформацію:
• вартість незавершеного будівництва;
• вартість обладнання до монтажу;
• авансові платежі для фінансування будівництва тощо;
• розкрити інформацію про призначення даного будівництва;
• строки вводу в експлуатацію.
Стаття «Основні засоби»
У статті «Основні засоби» наводиться вартість власних та отриманих на умовах фінансового лізингу об'єктів і орендованих цілісних майнових комплексі", які віднесені до складу основних засобів згідно з відповідними положеннями (стандартами). У цій статті також наводиться вартість інших необоротних матеріальних активів.
Вданій статті наводяться окремо первісна (переоцінка) вартість, сума зносу основних засобів (в дужках) і їх залишкова вартість. В підсумок балансу включається як різниця між первісною (переоціненою) вартістю основних засобів і сумою їх зносу на дату балансу.
Формування статті Балансу «Основні засоби» за Планом рахунків:
• первісна вартість (рядок 031) = Сальдо Дт 10 + Сальдо Дт 11;
• знос (рядок 032) = Сальдо Кт 131 + Сальдо Кт 132
Формування статті Приміток до річної фінансової звітності за Балансом:
• рядок 260 (графа 3,14) (Форма ЛЬ5) = рядок 031 (графа 3,4) (Форма №1);
• рядок 260 (графа 4,15) (Форма №5) = рядок 032 (графа 3,4) (Форма №1) В примітках до статті необхідно навести таку інформацію:
• класифікацію основних засобів;
• для кожного класу основних засобів:
• бази оцінки для визначення балансової вартості;
• застосовані методи амортизації;
• застосовані строки корисної експлуатації або норми амортизації;
• валова балансова вартість та сума накопиченої амортизації на початок і кінець року;
• узгодження балансової вартості на початок та кінець року;
• у цілому для основних засобів:
• наявність та сума обмежень на права власності;
• облікова політика щодо оцінених витратна відновлення основних засобів;
• сума видатків на рахунку основних засобів в процесі будівництва;
• сума зобов'язань, пов'язаних з придбанням основних засобів.
Узгодження балансової вартості основних засобів на початок та кінець звітного періоду:
• надходження;
• вибуття;
• придбання в результаті об'єднання підприємств;
• збільшення або зменшення вартості внаслідок переоцінки та зменшення вартості внаслідок зменшення первісної суми;
• збільшення, зменшення амортизацій в результаті переоцінки;
• чистої курсової різниці, що виникла внаслідок купівлі-продажу в іноземних валютах;
У разі відображення об'єктів основних засобів за переоціненими сумами необхідно розкрити такі показники, як:
база, застосована для переоцінки;
дата чинності переоцінки;
залучення незалежного оцінювача;
балансова вартість кожного класу основних засобів, яка повинна бути внесена до фінансової звітності у разі відображення основних засобів за собівартістю за мінусом зносу;
природа індексів, використаних для визначення відновлювальної вартості.
Стаття «Довгострокові фінансові інвестиції»
У статті «Довгострокові фінансові інвестиції відображаються фінансові інвестиції на період більше одного року, а також усі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент. У цій статті виділяються фінансові інвестиції, які згідно з відповідними положеннями (стандартами) обліковуються методом участі в капіталі.
Формування статті Балансу “Довгострокові фінансові інвестиції” за Планом рахунків:
які обліковуються за методом участі в капі галі (рядок 040) = = Сальдо Дт 141
інші фінансові інвестиції (045) = Сальдо Дт 142+ Сальдо Дт 143 Формування статті Приміток до річної фінансової звітності за Балансом:
сума рядків 350-370 (графа4) (Форма №5) =рядок 040 (графа4) (Форма № 1);
сума рядків 380-410 (графа4) (Форма №5) =рядок 045 (графа4) (Форма № 1). В примітках до статті необхідно навести таку інформацію:
метод оцінки вартості інвестицій;
склад і ринкову вартість цінних паперів, які склали довгострокові фінансові інвестиції на початок і кінець звітного періоду;
справедлива вартість довгострокових інвестицій;
джерела інформації про ринкову вартість цінних паперів, а також дату, на яку дається інформація.
Стаття „Довгострокова дебіторська заборгованість“
У статті „Довгострокова дебіторська заборгованість“ показується заборгованість фізичних та юридичних осіб, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу.
Формування статті Балансу „Довгострокова дебіторська заборгованість“ за Планом рахунків:
рядок 050 = Сальдо Дт 16
В примітках до статті необхідно навести таку інформацію:
дані про дебіторів;
суми заборгованості за дебіторами;
давність боргу;
прострочені борги;
можливі борги, то не будуть сплачені.
Стаття „Відстрочені податкові активи“
У статті „Відстрочені податкові активи“ відображається сума податку на прибуток, що підлягає відшкодуванню в наступних періодах внаслідок тимчасової різниці між обліковою та податковою базами оцінки.
Формування статті „Відстрочені податкові активи“ за Планом рахунків:
рядок 060 = Сальдо Дт 17
В примітках до статті необхідно навести таку інформацію:
податкова політика підприємства;
які зміни різниці формують залишок на рахунку 17.
Стаття „Інші необоротні активи“
У статті „Інші необоротні активи“ наводяться суми необоротних активів, які не можуть бути включені до наведених вище статей розділу „Необоротні активи“, крім гудвілу і від'ємного гудвілу, які виникають при придбанні.
Формування статті „Інші необоротні активи“ за Планом рахунків:
рядок 070 = Сальдо Дт 18 + Сальдо Кт 19
В примітках до статті необхідно навести таку інформацію:
окремо дані про всі „Інші необоротні активи“, розмір котрих перевищує 5% вартості всіх необоротних активів;
розшифрувати суми, з яких складається ця стаття.
Стаття „Запаси“
У статті „Виробничі запаси“ показується вартість запасів малоцінних та швидкозношуваних предметів сировини, основних і допоміжних матеріалів, палива, покупних напівфабрикатів і комплектуючих виробів, запасних частин, тари, будівельних матеріалів та інших матеріалів, призначених для споживаним вході нормального операційного циклу.
У статті „Тварини на вирощуванні та відгодівлі“ відображається вартість: дорослих тварин на відгодівлі і в нагулі, птиці, звірів, кроликів, дорослих тварин, вибракованих із основного стада для реалізації, та молодняку тварин.
У статті „Незавершене виробництво“ показуються витрати на незавершене виробництво і незавершені роботи (послуги), а також вартість напівфабрикатів власного виробництва, валова заборгованість замовників по будівельним контрактам.
У статті „Готова продукція“ показуються запаси виробів на складі, обробка яких закінчена та які пройшли випробування, приймання, укомплектовані згідно з умовами договорів із замовниками і відповідають технічним умовам і стандартам. Продукція, яка не відповідає наведеним вимогам (крім браку), та роботи, не прийняті замовником, показуються у складі незавершеного виробництва.
У статті „Товари“ показується без суми торгових націнок вартість товарів, які придбані підприємствами для наступного продажу.
Формування статті „Запаси“ за Планом рахунків:
виробничі запаси (рядок 100) =СальдоДт20+СальдоДт22+СальдоДт25;
тварини па вирощуванні та відгодівлі (рядок 110) = Сальдо Дт 21;
незавершене виробництво (рядок 120) = Сальдо Дт 23+ Сальдо Дт 25;
готова продукція (рядок 130) = Сальдо Дт 26 + Сальдо Дт 2,7;
товари (рядок 140) = Сальдо Дт 28
Формування статті „Приміток“ до річної фінансової звітності за Балансом:
сума рядків 800-860, 880 (графи 3) = рядок 100 (графа 4);
рядок 870 (графа 3) (Форма №5) = рядок 110 (графа 4);
рядок 890 (графа 3) (Форма №5) = рядок 120 (графа 4) (Форма К-1);
рядок 900 (графа 3) (Форма №5) = рядок 130 (графа 4);
рядок 910 (графа 3) (Форма №5) = рядок 140 (графа 4) (Форма №1)
В примітках до статті необхідно навести таку інформацію:
облікову політику, прийняту для оцінки запасів;
загальну балансову вартість запасів та балансову вартість за їх групами згідно з класифікацією, прийнятою для підприємства;
балансову вартість запасів, відображених за чистою вартістю реалізації;
продолжение
--PAGE_BREAK--суму будь-якого сторнування та часткового списання, що визнається як доход певного періоду;
обставини або події, що призвели до сторнування списання запасів;
балансову вартість запасів, що передані як застава для гарантії зобов'язань;
іншу інформацію, яка вважається суттєвого та доречною.
Стаття «Векселі одержані»
У статті «Векселі одержані» показується заборгованість покупців, замовників та інших дебіторів за відвантажену продукцію (товари), виконані роботи та надані послуги, яка забезпечена векселями.
Формування статті «Векселі одержані» за Планом рахунків:
рядок 150 = Сальдо Дт 34
В примітках до статті необхідно навести таку інформацію:
надати дані за векселями в розрізі їх видів та векселедавців, строки оплати.
Стаття «Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги»
У статті «Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги» відображається заборгованість покупців або замовників за надані їм продукцію, товари, роботи або послуги (крім заборгованості, яка забезпечена векселем). У підсумок балансу включається чиста реалізаційна вартість, яка визначається шляхом вирахування з дебіторської заборгованості резерву сумнівних боргів.
Формування статті «Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги» за Планом рахунків:
первісна вартість (рядок 161) = Сальдо Дт 36;
резерв сумнівних боргів (рядок 162) = Сальдо Кт38
Формування статті Приміток до річної фінансової звітності за Балансом:
рядок 940 (графа 3) (Форма №5) = рядок 161 (графа 4) (Форма №1)
В примітках до статті необхідно навести таку інформацію:
дані про загальну кількість дебіторів;
строки погашення їх заборгованості;
дані про суму простроченої дебіторської заборгованості, яку можна оцінити як сумнівні борги;
окремо виділити дебіторську заборгованість дочірніх підприємств;
методи оцінки резерву сумнівних боргів.
Стаття «Дебіторська заборгованість за розрахунками»
У статті «Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом» показується дебіторська заборгованість фінансових і податкових органів, а також переплата за податками, зборами та іншими платежами до бюджету.
У статті «Дебіторська заборгованість за виданими авансами» показується сума авансів, наданих іншим підприємствам у рахунок наступних платежі".
У статті «Дебіторська заборгованість з нарахованих доходів» показується сума нарахованих дивідендів, відсотків, роялті тощо, що підлягають надходженню.
У статті «Дебіторська заборгованість із внутрішніх розрахунків» показується заборгованість пов'язаних сторін та дебіторська заборгованість із внутрішньовідомчих розрахунків.
Формування статті «Дебіторська заборгованість за розрахунками» за Планом рахунків:
з бюджетом (рядок 170) = Сальдо Дт 641 + Сальдо Дт 642 (у частині платежів до бюджету);
за виданими авансами (рядок 180) = Сальдо Дт 371;
з нарахованих доходів (рядок 190) = Сальдо Дт 373;
із внутрішніх розрахунків (рядок 200) = Сальдо Дт 682 + Сальдо Дт 683;
В примітках до статті необхідно навести таку інформацію:
дані про кількість дебіторів;
дані про строк погашення заборгованості;
дані про суми заборгованості;
іншу суттєву та доречну інформацію.
Стаття "Інша поточна дебіторська заборгованість"
У статті "Інша поточна дебіторська заборгованість" показується заборгованість дебіторів, яка не може бути включена до інших статей дебіторської заборгованості та яка відображається у складі оборотних активів.
Формування статті "Інша поточна дебіторська заборгованість" за Планом рахунків:
рядок 210 = Сальдо Дт 372 + Сальдо Дт 374 + Сальдо Дт 375 + Сальдо Дт 376 + Сальдо Дт 377 4 — Сальдо Дт 65+ Сальдо Дт 642 (у частині платежів до позабюджетних фондів)
Формування статті Приміток до річної фінансової звітності за Балансом:
рядок 950 (графа 3) (Форма №5) = рядок 210 (графа 4) (Форма №1) В примітках до статті необхідно навести таку інформацію:
визначити дебіторську заборгованість, яку можна вважати безнадійним боргом; надати дані про суми такої заборгованості;
навести перелік головних боржників та суми боргу кожного;
вказати причини, за яких дебіторська заборгованість не буде сплачена.
Стаття «Поточні фінансові інвестиції»
У статті «Поточні фінансові інвестиції» відображають фінансові інвестиції на строк, що не перевищує один рік, які можуть бути вільно реалізовані з будь-який момент (крім інвестицій, які є еквівалентами грошових коштів). В цій статті наводяться сальдо субрахунків 33 і «Грошові Документи в національній валюті», 332 «Грошові документи в іноземній валюті», 343 Податкові зобов'язання".
Формування статті «Поточні фінансові інвестиції» за Планом рахунків:
рядок 220 = Сальдо Дт 352
Формування статті Приміток до річної фінансової звітності за Балансом:
рядок 420 (графа 5) (Форма №5) = рядок 220 (графа 4) (Форма № 1)
В примітках до статті необхідно нанести таку інформацію:
вказати, за якою оцінкою відображаються інвестиції;
нанести собівартість та ринкову вартість цінних паперів, що складали короткострокові фінансові вкладення підприємства на початок та на кінець звітного періоду;
вказати джерела інформації про ринкову вартість цінних паперів, також дату, на яку надається інформація;
навести значні суми прибутків або збитків від продажу або зміни вартості короткострокових інвестицій;
навести дані про обмеження на реалізацію інвестицій або одержання доходу та надходження від їх продажу.
Стаття «Грошові кошти та їх еквіваленти»
У статті «Грошові кошти та їх еквіваленти» відображаються кошти в касі, на поточних рахунках у банках, які можуть бути використані для поточних операцій, а також еквіваленти грошових коштів. У цій статті окремо наводяться кошти в національній та іноземній коштах. Кошти, які не можна використати для операції протягом одного року, починаючи з дати балансу або протягом операційного циклу внаслідок обмежень, слід виключати зі складу оборотних активів та відображати як необоротні активи.
Формування статті «Грошові кошти та їх еквіваленти» за Планом рахунків:
в національній валюті (рядок 230) = Сальдо Дт ЗОЇ + Сальдо Дт 311 + +Сальдо Дт 313 + Сальдо Дт 333 + Сальдо Дт 351;
в іноземній валюті (рядок 240) = Сальдо Дт 302 + Сальдо Дт 312 + +Сальдо Дт 314 + Сальдо 334
Формування статті Приміток до річної фінансової звітності за Балансом:
рядок 690 (графа 3) (Форма №5) =сума рядків 230,240 (графа 4) (Форма №1) В примітках до статті необхідно навести таку інформацію:
визначити основні джерела надходження та використання іноземної валюти у звітному періоді;
вказати суми грошових коштів, використання яких з тих чи інших причин обмежене чи неможливе.
Стаття "Інші оборотні активи"
У статті "Інші оборотні активи" відображаються суми оборотних активів, які не можуть к включені до наведених вище статей розділу «Оборотні активи».
Формування статті "Інші оборотні активи" за Планом рахунків:
рядок 250=Сальдо Дт 643+Сальдо Дт 644+Сальдо Дт 331+Сальдо Дт 332 В примітках до статті необхідно навести таку інформацію:
окремо надати дані про всі "Інші оборотні активи", розмір яких перевищує 5% вартості оборотних активів;
розшифрувати повністю суми, що складають цю статтю.
Стаття «Витрати майбутніх періодів»
У складі витрат майбутніх періодів відображаються витрати, що мали місце протягом поточного або попередніх звітних періодів, але належать до наступних звітних періодів.
Формування статті ”Витрати майбутніх періодів” за Планом рахунків:
рядок 270 = Сальдо Дт 39
У примітках до статті необхідно навести таку інформацію:
окремо надані дані про витрати майбутніх періодів.
Стаття «Статутний капітал»
У статті «Статутний капітал» наводиться зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу підприємства. Підприємства, для яких не передбачена фіксована сума статутного капіталу, відображають в цій статті суму фактичного внеску власників в статутний фонд.
Формування статті «Статутний капітал» за Планом рахунків:
рядок 300 = Сальдо Кт 40
В примітках до статті необхідно навести таку інформацію:
дані про кількість акцій, які знаходяться в обігу;
кількість акціонерів та їх доля в статутному фонді;
кількість привілейованих акцій та їх частку в статутному фонді;
частка статутного фонду, яка не сплачена;
номінальна вартість акцій;
зміни в статутному капіталі підприємства впродовж звітного періоду;
права, привілеї та обмеження, які стосуються голосування, поділу дивідендів та повернення капіталу.
Стаття «Пайовий капітал»
У статті «Пайовий капітал» наводиться сума пайових внесків членів спілок та інших підприємств, що передбачена статутними документами.
Формування статті «Пайовий капітал» за Планом рахунків:
рядок 310 = Сальдо Кт 41
В примітках до статті необхідно навести таку інформацію:
дані про розмір пайових внесків;
кількість пайовиків, їх доля в капіталі.
Стаття «Додатковий вкладений капітал»
У статі «Додатковий вкладений капітал» акціонерні товариства показують суму, на яку вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість.
Формування статті «Додатковий вкладений капітал» за Планом рахунків: Інші підприємства відображають по цій статті суму капіталу, що внесена засновниками зверх статутного фонду.
рядок 320 = Сальдо Кт 421
В примітках до статті необхідно навести таку інформацію:
дані про сум и додатково вкладеного капіталу, який був одержаний акціонерним товариством при розміщенні випусків акцій;
дані про кількість реалізованих акцій;
дані про вартість реалізації акцій та про їх номінальну вартість.
Стаття "Інший додатковий капітал"
У статті "Інший додатковий капітал" відображаються сума дооцінки необоротних активів, вартість необоротних активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших юридичних або фізичних осіб, та інші види додаткового капіталу.
Формування статті "Інший додатковий капітал" за Планом рахунків:
рядок 330 = Сальдо Кт 422 + Сальдо Кт 423 + Сальдо Кт 424 + Сальдо Кт 425
В примітках до статті необхідно навести таку інформацію:
дані про розмір зростання вартості основних засобів, незавершеного вироби у зв'язку з індексацію;
розкрити інформацію про безкоштовно отримані активи;
іншу інформацію, що є суттєвою.
Стаття «Резервний капітал»
У статті «Резервний капітал» наводиться сума резервів, створених, відповідно до чинного законодавства або статутних документів, рахунок нерозподіленого прибутку підприємства.
Формування статті «Резервний капітал» за Планом рахунків:
рядок 340 = Сальдо Кт 43
В примітках до статті необхідно навести таку інформацію:
що саме буде відображено в цій статті (запаси, грошові кошти тощо);
куди буде використовуватись резерв;
які види резервного капіталу використовує підприємство, методику формування резерву.
Стаття «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)»
У статті «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)» відображається або сума прибутку, або сума непокритого збитку. Сума непокритого збитку наводиться в дужках та вираховується при визначенні підсумку власного капіталу.
Формування статті «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)» за Планом рахунків:
рядок 350 = Сальдо Кт 44 (Сальдо Дт 44)
В примітках до статті необхідно навести таку інформацію:
загальну суму акумульованого нерозподіленого прибутку (збитку), який був одержаний з початку діяльності акціонерного товариства;
суму чистого прибутку;
суму, використану на дивіденди.
Стаття «Неоплачений капітал»
У статті «Неоплачений капітал» відображається сума заборгованості власників (учасників) за внесками до статутного капіталу. Ця сума наводиться в дужках і вираховується при визначенні підсумку власного капіталу.
Формування статті" Неоплачений капітал" за Планом рахунків:
рядок 360 = (Сальдо Дт 46)
У примітках до статті необхідно нанести таку Інформацію:
різниця між загальною сумою внесків власників і тою частиною, що в дійсності внесена.
Стаття «Вилучений капітал»
У статті «Вилучений капітал» господарські товариства відображають фактичну собівартість акцій власної емісії або часток, викуплених товариством у його учасників. Сума вилученого капіталу наводиться в дужках і підлягає вирахуванню при визначенні підсумку власного капіталу.
Формування статті «Вилучений капітал» за Планом рахунків:
рядок 370 = (Сальдо Дт 45)
Стаття «Забезпечення виплат персоналу»
У складі забезпечень наступних витрат і платежів відображаються нараховані у звітному періоді майбутні витрати та платежі (витрати на оплату майбутніх відпусток, гарантійні зобов'язання тощо), величина яких на дату складання балансу може бути визначена тільки шляхом попередніх (прогнозних) оцінок, а також залишки коштів цільового фінансування і цільових надходжень, які отримані з бюджету та інших джерел.
Формування статті «Забезпечення виплат персоналу» за Планом рахунків:
рядок 400 = Сальдо Кт 471 + Сальдо Кт 472
В примітках до статті необхідно навести таку інформацію:
дані про всі нараховані у звітному періоді майбутні витрати і платежі.
Стаття "Інші забезпечення"
Формування статті "Інші забезпечення" за Планом рахунків:
рядок 410 = Сальдо Кт 473 + Сальдо Кт 474+Сальдо Кт 49 Формування статті Приміток до річної фінансової звітності за Балансом:
рядок 780 (графа 3) (Форма №5) =сума рядів 400,410 (графа) (Форма №1);
рядок 780 (графа9) (Форма№5) =сума рядків 400,410 (графа 4) (Форма № 1) В примітках до статті необхідно навести таку інформацію:
окремо надати дані про всі "Інші забезпечення"
Стаття «Цільове фінансування»
У складі забезпечень наступних витрат і платежів відображаються нараховані у звітному періоді майбутні витрати та платежі (витрати на оплату майбутніх відпусток, гарантійні зобов'язання тощо), величина яких на дату складання балансу може бути визначена тільки шляхом попередніх (прогнозних) оцінок, а також залишки коштів цільового фінансування і цільових надходжень, які отримані з бюджету та інших джерел.
Формування статті «Цільове фінансування» за Планом рахунків:
рядок 420 = Сальдо Кт 48
В примітках до статті необхідно навести таку інформацію:
дані про суми фінансування, на які цілі та з яких джерел (із бюджету, із позабюджетних фондів та інших джерел).
Стаття «Довгострокові кредити банків»
У статті «Довгострокові кредити банків» показується сума заборгованості підприємства банкам за отриманими від них позиками, яка не є поточним зобов'язанням.
Формування статті «Довгострокові кредити банків» за Планом рахунків:
рядок 440=Сальдо Кт 501+Сальдо Кт 502+Сальдо Кт 503+Сальдо Кт 504
В примітках до статті необхідно навести таку інформацію:
дані про суми забезпечених і не забезпечених довгострокових кредитів" банків;
відсотки за кредитами;
строки погашення;
черговість виплат заборгованості та інші права, обов'язки, що ведуть до зростання вартості боргу.
Стаття "Інші довгострокові фінансові зобов'язання"
У статті "Інші довгострокові фінансові зобов'язання" наводиться сума довгострокової заборгованості підприємства щодо зобов'язання із залучення позикових коштів (крім кредитів замків), на які нараховуються відсотки.
Формування статті "Інші довгострокові фінансові зобов'язання" за Планом рахунків:
рядок 450 =Сальдо Кт 505 + Сальдо Кт 506 + Сальдо Кт 51 + Сальдо Кт 52
У примітках до статті необхідно навести таку інформацію:
навести перелік джерел позикових коштів;
дані про суми позикових коштів.
У статті «Відстрочені податкові зобов'язання» показується сума податків на прибуток, що підлягають сплаті в майбутніх періодах внаслідок тимчасової різниці між обліковою та податковою базами оцінки.
Формування статті «Відстрочені податкові зобов'язання» за Планом рахунків:
рядок 460 = Сальдо Кт 54
В примітках до статті необхідно навести таку інформацію:
податкова політика підприємства;
за рахунок яких тимчасових різниць одержано відстрочене податкове зобов'язання.
Стаття "Інші довгострокові зобов'язання"
У статті "Інші довгострокові зобов'язання" показується сума довгострокових зобов'язань, і не можуть бути включені до інших статей розділу «Довгострокові зобов'язання».
продолжение
--PAGE_BREAK--Формування статті "Інші довгострокові зобов'язання" за Планом рахунків:
рядок 470 = Сальдо Кт 53 + Сальдо Кт 55
В примітках до статті необхідно навести таку інформацію:
дані про всі інші довгострокові зобов'язання, розмір яких перевищує 5% загальної вартості всіх довгострокових зобов'язань;
дані про зобов'язання, не погашені в срок.
дані про поточні зобов'язання, що стали довгостроковими.
Стаття «Короткострокові кредити банків»
У статті «Короткострокові кредити банків» відображається сума поточних зобов'язань підприємства перед банками за отриманими від них позиками.
Формування статті «Короткострокові кредити банків» за Планом рахунків:
рядок 500 = Сальдо Кт 60
В примітках до статті необхідно навести таку інформацію:
дані про суми заборгованості по одержаних кредитах зі строком погашення до одного року;
строки погашення;
заставу або забезпечення цінними паперами;
дані про відсотки, що повинні бути сплачені;
дані про кредити та позики, не погашені в строк.
Стаття «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями»
У статті «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями» показується сума довгострокових зобов'язань, яка підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу.
Формування статті «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями» за Планом рахунків:
рядок 510 = Сальдо Кт 61
В примітках до статті необхідно навести таку інформацію:
окремо дані про всі довгострокові зобов'язання, розмір яких перевищує 5% загальної вартості всіх довгострокових зобов'язань;
дані про суми довгострокових зобов'язань, окремо за кожним зобов'язанням, що підприємство повинно погасити у звітному періоди
Стаття «Векселі видані»
У статті «Векселі видані» показується сума заборгованості, на яку підприємство видало векселі на забезпечення поставок (робіт, послуг) постачальників, підрядчиків та інших кредиторів.
Формування статті «Векселі видані» за Планом рахунків:
рядок 520 = Сальдо Кт 62
В примітках до статті необхідно навести таку інформацію:
дані про векселі в розрізі їх видів та одержувачів;
строки погашення векселів.
Стаття «Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги»
У статті «Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги» показується сума заборгованості і постачальникам, і підрядникам за матеріальні цінності, виконані роботи.
Формування статті «Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги» за Планом рахунків:
рядок 530 = Сальдо Кт 63
В примітках до статті необхідно навести таку інформацію:
дані про загальну суму заборгованості кредиторам за товари, роботи, послуги;
виділити окремо ті, за якими строк сплати ще не настав, і несплачені в строк;
основних кредиторів, заборгованість яких перевищує 10% запільної суми кредиторської заборгованості.
Стаття «Поточні зобов'язання за розрахунками»
У статті «Поточні зобов'язання за одержаними авансами» відображається сума авансів, одержаних від інших осіб у рахунок наступних поставок продукції, виконання робіт (послуг).
У статті «Поточні зобов'язання із розрахунків з бюджетом» показується заборгованість підприємства за всіма видами платежів до бюджету, включаючи податки з працівників підприємства.
У статті «Поточні зобов'язання з позабюджетних платежів» показується заборгованість за внесками до позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством.
У статті «Поточні зобов'язання зі страхування» відображається сума заборгованості за відрахуваннями до Пенсійного фонду, на соціальне страхування, страхування майна підприємства та індивідуальне страхування його працівників.
У статті «Поточні зобов'язання за розрахунками з оплати праці» відображається заборгованість підприємства з оплати праці, включаючи депоновану заробітну плату.
У статті «Поточні зобов'язання за розрахунками з учасниками» відображається заборгованість підприємства його учасникам (засновникам), пов'язана з розподілом прибутку (дивіденди тощо) і формуванням статутного капіталу.
У статті «Поточні зобов'язання внутрішніх розрахунків» відображається заборгованість підприємства пов'язаним сторонам та кредиторська заборгованість з внутрішньовідомчих розрахунків.
Формування статті «Поточні зобов'язання за розрахунками» за Планом рахунків:
з одержаних авансів (рядок 540) = Сальдо Кт 681;
бюджетом (рядок 550) = Сальдо Кт 641+Сальдо Кт 642 (у частині платежів до бюджету);
позабюджетних платежів (рядок 560) = Сальдо Кт 642 (у частині до позабюджетних фондів);
зі страхування (рядок 570) = Сальдо Кт 65;
з оплати праці (рядок 580) = Сальдо Кт 66;
з учасниками (рядок 590) = Сальдо Кт 67;
із внутрішніх розрахунків (рядок 600) = Сальдо Кт 682 + Сальдо Кт 683 В примітках до статті необхідно навести таку інформацію:
окремо надати дані за кожною статтею, які є суттєвими.
Стаття "Інші поточні зобов'язання"
У статті "Інші поточні зобов'язання" відображаються суми зобов'язань, які не можуть бути включеними до інших статей, наведених у розділі «Поточні зобов'язання». В цій статті наводяться, зокрема, сальдо субрахунку 644 «Податковий кредит» і сума валової заборгованості замовникам по будівельним контрактам.
Формування статті "Інші поточні зобов'язання" за Планом рахунків:
рядок 610=Сальдо Кт 684+Сальдо Кт 685+Сальдо Кт 644+Сальдо Кт 372
В примітках до статті необхідно навести таку інформацію:
дані про всі короткострокові зобов'язання, розмір яких перевищує 5% їх загальної вартості;
розшифрувати суми, з яких складається стаття.
Стаття «Доходи майбутніх періодів»
До складу доходів майбутніх періодів включаються доходи, отримані протягом поточного або попередніх звітних періодів, які належать до наступних звітних періодів. Формування статті «Доходи майбутніх періодів» за Планом рахунків:
рядок 630 = Сальдо Кт 69
В примітках до статті необхідно навести таку інформацію:
дані про всі доходи майбутніх періодів;
про суми нарахувань, які проведені у звітному періоді, але відносяться до майбутніх звітних періодів.
3.3 Загальна характеристика Звіту про фінансові результати Зміст і форма Звіту про фінансові результати, а також загальні вимоги до розкриття його статей, визначаються П (С) БО 3 «Звіт про фінансові результати».
Норми П (С) БО стосуються звітів про фінансові результати підприємств, організацій та інших юридичних осіб (надалі — підприємства) всіх форм власності (крім банків і бюджетних установ),
Особливості складання консолідованого Звіту про фінансові результати визначаються П (С) БО 20 «Консолідована фінансова звітність».
Метою складання Звіту про фінансові результати є надання користувачам повної, правдивої і неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки та збитки від діяльності підприємства за звітний період.
Для малих підприємств передбачається можливість
складання Звіту про фінансові результати за скороченою формою.
За умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена, дохід у Звіті про фінансові результати відображають у момент надходження активу або погашення зобов'язання, яке приводить до збільшення власного капіталу підприємства (крім зростання капіталу за рахунок внесків учасників).
За умови, що оцінка витрат може бути достовірно визначена, витрати відображаються у Звіті про фінансові результати в момент вибуття активу або збільшення зобов'язання, яке призводить до зменшення власного капіталу підприємства (крім зменшення капіталу за рахунок його вилучення чи розподілу власниками).
Якщо актив забезпечує економічні вигоди протягом кількох звітних періодів, то витрати відображають у Звіті про фінансові результати на основі їх систематичного та раціонального розподілу (наприклад, у вигляді амортизації) протягом тих звітних періодів, у яких одержують відповідні економічні вигоди.
Витрати одразу відображають у Звіті про фінансові результати, якщо економічні вигоди не відповідають критеріям визнання їх активами підприємства.
Згортання доходів і витрат не дозволяється, крім випадків, передбачених відповідними П (С) БО.
Структура Звіту про фінансові результати.
Звіт про фінансові результати складається з трьох розділів:
І. Фінансові результати. II. Елементи операційних витрат. III. Розрахунок показників прибутковості акцій.
І. Фінансові результати формуються на підставі визначення фінансових результатів від усіх видів діяльності. Виділяють такі види діяльності: операційна, інша і надзвичайна.
Операційна діяльність — основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, що не є інвестиційною або фінансовою діяльністю.
До основної діяльності підприємств належать виробництво і/або реалізація продукції, товарів, робіт, послуг, які здійснюються на підставі статуту підприємства; до іншої діяльності підприємств — продаж або оренда основних засобів, нематеріальних активів, виробничих запасів, доходи від операційних курсових різниць.
Інша діяльність — доходи від інвестиційної або фінансової діяльності (дивіденди, відсотки та інші доходи; участь у дочірніх підприємствах тощо).
Надзвичайна діяльність — події та операції, які неможливо передбачити в межах звичайної діяльності; вони відбуваються без участі підприємства і нерегулярно (повені, зсуви, землетруси, пожежі, аварії).
Фінансовий результат розраховують поступово: дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) показують за методом брутто з наступним відніманням наданих знижок, повернення проданих товарів, податків (ПДВ, акциз).
Структуру розділу І «Фінансові результати».
II. Елементи операційних витрат
У цьому розділі відображають витрати операційної діяльності: матеріальні витрати, витрати на оплату праці,. рахування на соціальні заходи, амортизацію, інші операційні витрати. Ці дані необхідні для складання Звіту про рух грошових коштів (під час коригування суми нерозподіленого доходу на негрошові статті, зокрема на суму амортизації).
Такий підхід дає змогу класифікувати витрати за функціями.
Ш. Розрахунок показників прибутковості акцій Цей розділ заповнюють акціонерні товариства, акції яких відкрито продаються або купуються на фондових біржах.
Зміст статей Звіту про фінансові результат.
У статті «Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» відображають загальний дохід (виручки) від реалізації продукції, товарів, робіт чи послуг, тобто без вирахування наданих знижок, повернення проданих товарів і непрямих податків.
У статті «Податок на додану вартість» відображають суму податку на додану вартість, яку включено до доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).
У статті «Акцизний збір» підприємства, що є платниками акцизного збору, відображають його суму, враховану у складі доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).
Підприємства, які сплачують інші збори чи податки з обороту, показують їх суму у вільному рядку Звіту про фінансові результати.
У статті "Інші вирахування з доходу" відображають надані знижки, повернення товарів та інші суми, що підлягають вирахуванню з доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без непрямих податків.
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається вирахуванням з доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) відповідних податків, зборів, знижок та ін.
У статті «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» показують виробничу собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) або собівартість реалізованих товарів. Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) визначається згідно з П (С) БО 9 «Запаси».
Валовий прибуток (збиток) обчислюється як різниця між чистим доходом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг).
У статті "Інші операційні доходи" відображають суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг):
дохід від операційної оренди активів;
дохід від операційних курсових різниць;
відшкодування списаних раніше активів;
дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій) та ін.
У статті «Адміністративні витрати» відображають загальногосподарські витрати, пов'язані з управлінням та обслуговуванням підприємства.
У статті «Витрати на збут» відображають витрати підприємства, пов'язані з реалізацією продукції (товарів), витрати на утримання підрозділів, що займаються збутом продукції (товарів), рекламу, доставку продукції споживачам та ін.
У статті "Інші операційні витрати" відображають собівартість реалізованих виробничих запасів; сумнівні (безнадійні) борги і втрати від знецінення запасів; втрати дід операційних курсових різниць; визнані економічні санкції; відрахування для забезпечення майбутніх операційних витрат, а також усі інші витрати, що виникають у процесі операційної діяльності підприємства (крім витрат, які включаються до собівартості продукції, товарів, робіт, послуг).
Прибуток (збиток) від операційної діяльності визначається як алгебраїчна сума валового прибутку (збитку), інших операційних доходів, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат.
У статті «Дохід від участі в капіталі» відображають дохід, отриманий від інвестицій в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, облік якого ведеться методом участі в капіталі.
У статті "Інші фінансові доходи" показують дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, обліковуваних методом участі в капіталі).
У статті "Інші доходи" показують дохід від реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів і майнових комплексів; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, що виникають у процесі звичайної діяльності, але не пов'язані з операційною діяльністю підприємства.
У статті «Фінансові витрати» показують витрати на відсотки та інші витрати підприємства, пов'язані із залученням позиченого капіталу.
У статті «Втрати від участі в капіталі» відображають збиток, який спричинили фінансові інвестиції в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, облік яких здійснюється методом участі в капіталі. У статті "Інші витрати" відображають: собівартість «реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів; втрати від неопераційних курсових різниць, від уцінки фінансових інвестицій і необоротних активів; інші витрати (крім фінансових витрат), що виникають у процесі звичайної діяльності, але не пов'язані з операційною діяльністю підприємства.
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування (прибуток чи збиток) визначаються як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від операційної діяльності, фінансових та інших доходів (прибутків) фінансових і та інших витрат (збитків).
У статті „Податок на прибуток“ показують суму податків на прибуток від звичайної діяльності, визначається згідно з П (С) БО 17 „Податок на прибуток“.
Прибуток від звичайної діяльності визначається різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податків на прибуток. Збиток від звичайної діяльності дорівнює сумі збитку від звичайної діяльності до оподаткування та податків на прибуток.
У статтях „Надзвичайні доходи“ та „Надзвичайні витрати“ відображають відповідно: невідшкодовані збитки від надзвичайних подій (стихійного лиха, пожеж, техногенних аварій та ін), включаючи витрати на запобігання виникненню втрат від стихійного лиха і техногенних аварій, обчислені за вирахуванням суми страхового відшкодування та покриття втрат від надзвичайних ситуацій за рахунок інших джерел; прибутки або збитки від інших подій і операцій, що відповідають визначенню надзвичайних подій, наведеному в П (С) БО 3. Збитки від надзвичайних подій відображають за вирахуванням суми, на яку зменшується податок на прибуток від звичайної діяльності внаслідок цих збитків. Зміст і вартісну оцінку доходів або витрат від кожної надзвичайної події розкривають окремо у примітках до фінансових звітів.
продолжение
--PAGE_BREAK--У статті «Податки з надзвичайного прибутку» відображають суму податків, яка підлягає сплаті з прибутку від надзвичайних подій.
Чистий прибуток (збиток) обчислюється як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності, надзвичайного прибутку (збитку) та податків із надзвичайного прибутку.
У розділі II Звіту про фінансові результати «Елементи операційних витрат» наводять відповідні елементи операційних витрат (на виробництво та збут, управління та інші операційні витрати), понесених підприємством у процесі діяльності протягом звітного періоду.
Розділ III Звіту про фінансові результати «Розрахунок показників прибутковості акцій» після запровадження П (С) БО 24 заповнюватимуть акціонерні товариства, прості акції чи потенційні прості акції яких відкрито продаються та купуються на фондових біржах, включаючи товариства, що перебувають у процесі випуску таких акцій.
У статті «Середньорічна кількість простих акцій» наводять середньозважену кількість простих акцій, що перебували в обігу протягом звітного періоду.
Звіт про фінансові результати.
У статті «Скоригована середньорічна кількість» показують середньорічну кількість простих акцій в обігу, скориговану на кількість таких акцій, які можуть бути випущені в обіг згідно з укладеними угодами.
У статті «Чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію» відображають показник, який обчислюють діленням суми чистого прибутку, що належить власникам простих акцій, на середньорічну кількість таких акцій.
У статті «Скоригований чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію» відображають показник, який обчислюють діленням скоригованої суми чистого прибутку, що належить власникам простих акцій, на скориговану середньорічну кількість таких акцій.
Розрахунок середньорічної кількості акцій, чистого прибутку, що належить власникам простих акцій, та їх коригування здійснюється згідно з П (С) БО 24 «Прибуток на акцію».
У статті «Дивіденди на одну просту акцію» відображається показник, який обчислюють діленням суми оголошених дивідендів на кількість простих акцій, на які виплачуються дивіденди.
3.4 Зміст статей звіту про рух грошових коштів і методика його складання Зміст і форма Звіту про рух грошових коштів і загальні вимоги до розкриття його статей визначаються П (С) БО 4 ”Звіт про рух грошових коштів".
Метою складання Звіту про рух грошових коштів є надання користувачам фінансової звітності повної, правдивої та неупередженої інформації про зміни, що відбулися у грошових коштах підприємства та їхніх еквівалентах за звітний період.
Рух грошових коштів — ценадходження та вибуття грошових коштів та їх еквівалентів.
Грошові кошти— це готівка, кошти на рахунках у банках і депозити на вимогу.
Еквіваленти грошових коштів— це короткостроковий високоліквідні фінансові інвестиції, що вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і характеризуються незначним ризиком зміни їхньої вартості.
У Звіті про рух грошових коштів наводяться про рух грошових коштів протягом звітного періоду в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.
Господарські операції, що належать до певних видів діяльності, наведено в таблиці 3.4 1
Таблиця 3.4.1. Розподіл господарських операцій за видами діяльності
Класифікація господарських операцій передбачає також їх поділ на операції, пов’язані із звичайною та надзвичайною діяльністю, який тісно пов’язаний зі складанням Звіту про фінансові результати. Крім того, цей поділ залежить від профілю підприємства. Для інвестиційної компанії торгівля цінними паперам вважається операційною діяльністю, а для будівельної фірми -інвестиційною.
Послідовність складання Звіту про рух грошових коштів базується на вимогах розкриття їх руху окремо в процесі операційної, інвестиційної та фінансової діяльності (табл№2). У Звіті про рух грошових коштів:
не грошові операції (інвестиційні та фінансові) вилучаються;
операції, що відбуваються лише всередині грошових коштів, не вважаються рухом грошових коштів;
за операціями, в результаті яких виникає рух грошових коштів за кількома видами діяльності, суми грошових коштів розподіляється між цим видами діяльності.
П (С) БО 4 передбачає застосування непрямого методу визначення результату руху грошових коштів від операційної діяльності. Непрямий метод полягає в коригування суми прибутку (збитку) звітного періоду від операційної діяльності до оподаткування, визначеної у Звіті про фінансові результати, до суми грошових коштів, отриманих або використаних в операційної діяльності.
Послідовність складання Звіту про рух грошових коштів:
1. Визначення руху грошових коштів в результаті операційної діяльності (розділ 1 Звіту)
2. Визначення руху грошових коштів в результаті інвестиційної діяльності (розділ 2 Звіту)
3. Визначення руху грошових коштів в результаті фінансової діяльності (розділ 3 звіту)
4. Визначення чистого руху коштів за звітний період з урахуванням впливу курсових різниць.
5. Підготовка приміток до Звіту про рух грошових коштів.
Характеристика окремих статей звіту про рух грошових коштів за видами діяльності:
1. Рух грошових коштів у результаті операційної діяльності
Рух грошових коштів у результаті операційної діяльності визначається шляхом коригування прибутку (збитку) від звичайної діяльності до оподаткування на суми:
змін запасів, дебіторської та кредиторської заборгованості, пов'язаної з операційною діяльністю, протягом звітного періоду;
наведені в негрошових статтях;
наведені в статтях, які пов'язані з рухом грошових коштів у результаті інвестиційної та фінансової діяльності.
У статті «Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування» відображається прибуток або збиток від звичайної діяльності до оподаткування за звітний період, наведений у звіті про фінансові результати.
У статті «Амортизація необоротних активів» відображаються амортизаційні відрахування з матеріальних і нематеріальних необоротних активів, нараховані протягом звітного періоду.
У статті «Збільшення (зменшення) забезпечень» відображається зміна (у графі «Надходження» — збільшення, у графі «Видаток» — зменшення) у складі забезпечень наступних витрат і платежів, які не пов'язані з інвестиційною та фінансовою діяльністю.
У статті «Збиток (прибуток) від нереалізованих курсових різниць» у графі «Надходження» відображаються збитки, у графі «Видаток» — прибутки від курсових різниць внаслідок перерахунку статей балансу в іноземній валюті, не пов'язаних з операційною діяльністю.
У статті «Збиток (прибуток) від не операційної діяльності» у графі «Надходження» відображається збиток, у графі «Видаток» — прибуток від володіння (дивіденди, відсотки тощо) та реалізації фінансових інвестицій, а також від продажу основних засобів, нематеріальних активів, інших довгострокових активів, інших прибутків і збитків від інвестиційної та фінансової діяльності.
У статті «Витрати на сплату відсотків» відображаються витрати на сплату відсотків за користування кредитами і позиками, нарахованих протягом звітного періоду.
У статті «Прибуток (збиток) від операційної діяльності до зміни в чистих оборотних активах» відображається різниця між сумами грошових надходжень та видатків, відображених відповідно до п.13-18 Положення (стандарту) 4.
У статті «Зменшення (збільшення) оборотних активів» у графі «Надходження» відображається зменшення, у графі «Видаток» — збільшення статей в балансі оборотних активів (крім статей «Грошові кошти та їх еквіваленти», «Поточні фінансові інвестиції» та інших статей не операційних оборотних активів), що відбулись протягом звітного періоду.
У статті «Зменшення (збільшення) витрат майбутніх періодів» у графі «Надходження» відображається зменшення, у графі «Видаток» — збільшення у складі витрат майбутніх періодів, що відбулись протягом звітного періоду.
У статті «Збільшення (зменшення) поточних зобов'язань» у графі «Надходження» відображається зменшення, у графі «Видаток» — збільшення у статтях розділу балансу «Поточні зобов'язання» (крім статей «Короткострокові кредити банків», «Поточна заборгованість по довгострокових зобов'язаннях», «Поточні зобов'язання по розрахунках з учасниками», зобов'язань по відсотках та інших зобов'язань, не пов'язаних з операційною діяльністю).
У статті «Збільшення (зменшення) доходів майбутніх періодів» у графі «Надходження» відображається збільшення, у графі «Видаток» — зменшення у складі доходів майбутніх періодів протягом звітного періоду.
У статті «Грошові кошти від операційної діяльності» відображається різниця між сумами надходжень та видатків, відображених відповідно до п. 19-23 Положення (стандарту) 4.
У статті «Сплачені відсотки» відображаються суми грошових коштів, використаних на сплату відсотків за користування кредитами і позиками.
У статті «Сплачені податки з прибутку» показується використання грошових коштів для сплати податків з прибутку за умови, що вони конкретно не ототожнюються з фінансовою або інвестиційною діяльністю.
У статті «Чистий рух коштів до надзвичайних подій» показується надходження або видаток коштів, відображених у статті «Грошові кошти від операційної діяльності», з урахування видатку коштів, відображених відповідно до п.25-26 Положення (стандарту) 4.
У статті «Рух коштів від надзвичайних подій» відображаються відповідно надходження або видаток коштів, пов'язані з надзвичайними подіями в процесі операційної діяльності.
У статті «Чистий рух коштів від операційної діяльності» відображається результат руху коштів від операційної діяльності з урахуванням руху коштів від надзвичайних подій.
2. Рух грошових коштів у результаті інвестиційної діяльності
Рух грошових коштів у результаті інвестиційної діяльності визначається на основі аналізу змін у статтях розділу балансу «Необоротні активи» та статті «Поточні фінансові інвестиції».
У статті «Реалізація фінансових інвестицій» відображають суми грошових надходжень від продажу акцій або боргових зобов'язань інших підприємств, а також часток у капіталі інших підприємств (інші, ніж надходження за такими інструментами, що визнаються як еквіваленти грошових коштів, або за такими, що утримуються для дилерських або торговельних цілей).
У статті «Реалізація необоротних активів» відображається надходження грошових коштів від продажу основних засобів, нематеріальних активів, а також інших довгострокових необоротних активів (крім фінансових інвестицій).
У статті «Реалізація майнових комплексів» показується надходження грошових коштів від продажу дочірніх підприємств та інших господарських одиниць (за вирахуванням грошових коштів, які були реалізовані у складі майнового комплексу).
У статті «Отримані відсотки» відображаються надходження грошових коштів у вигляді відсотків за аванси грошовими коштами та позик, наданих іншим сторонам (інші, ніж аванси і позики, здійснені фінансовою установою).
У статті «Отримані дивіденди» відображаються суми грошових надходжень у вигляді дивідендів як результат придбання акцій або боргових зобов'язань інших підприємств, а також часток участі у спільних підприємствах (крім виплат за такими інструментами, що визнаються як еквіваленти грошових коштів, або за такими, які утримаються для дилерських або торговельних цілей).
У статті "Інші надходження" показуються надходження грошових коштів від повернення авансів (крім авансів, пов'язаних з операційною діяльністю) та позик, наданих іншим сторонам (інші надходження, ніж аванси та позики фінансової установи), надходження грошових коштів від ф'ючерсних контрактів, форвардних контрактів, опціонів тощо (за винятком тих контрактів, які укладаються для основної діяльності підприємства, або коли надходження класифікуються як фінансова діяльність), та інші надходження, які не передбачені у вищезазначених статтях.
У статті «Придбання фінансових інвестицій» відображаються виплати грошових коштів для придбання акцій або боргових зобов'язань інших підприємств, а також часток участі у спільних підприємствах (інші, ніж виплати за такими інструментами, що визнаються як еквіваленти грошових коштів, або за такими, що утримуються для дилерських або торговельних цілей).
У статті «Придбання необоротних активів» показуються виплати грошових коштів для придбання основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних активів (крім фінансових інвестицій).
У статті «Придбання майнових комплексів» відображаються грошові кошти, сплачені за придбані дочірні підприємства та інші господарські одиниці (з вирахуванням грошових коштів, придбаних у складі майнового комплексу).
У статті "Інші платежі" показуються аванси (крім пов'язаних з операційною діяльністю) і позики грошовими коштами, надані іншим сторонам (крім авансів і позик фінансових установ); виплати грошових коштів за ф'ючерсними контрактами, форвардними контрактами, опціонами тощо (за винятком випадків, коли такі контракти укладаються для операційної діяльності підприємства або виплати класифікуються як фінансова діяльність); інші платежі, що не передбачені у вищезазначених статтях.
У статті «Чистий рух коштів до надзвичайних подій» показується різниця між сумою грошових надходжень та видатків, відображених відповідно до п.31-40 Положення (стандарту) 4.
У статті «Рух коштів від надзвичайних подій» відображаються відповідно надходження або видаток коштів, пов'язані з надзвичайними подіями в процесі інвестиційної діяльності.
У статті «Чистий рух коштів від інвестиційної діяльності» відображається результат руху коштів від інвестиційної діяльності з урахуванням руху коштів від надзвичайних подій.
3. Рух грошових коштів у результаті фінансової діяльності
Рух грошових коштів у результаті фінансової діяльності визначається на основі змін у статтях балансу за розділом «Власний капітал» та статтях, пов'язаних з фінансовою діяльністю, у розділах балансу: «Забезпечення наступних витрат і платежів», «Довгострокові зобов'язання» і «Поточні зобов'язання» («Короткострокові кредити банків» і «Поточна заборгованість по довгострокових зобов'язаннях», «Поточні зобов'язання по розрахунках з учасниками» тощо).
У статті «Надходження власного капіталу» відображаються надходження грошових коштів від розміщення акцій та інших операцій, що приводять до збільшення власного капіталу.
У статті «Отримані позики» відображаються надходження грошових коштів у результаті утворення боргових зобов'язань (позик, векселів, облігацій, а також інших видів короткострокових і довгострокових зобов'язань, не пов'язаних з операційною діяльністю).
У статті "Інші надходження" показуються інші надходження грошових коштів, пов'язані з фінансовою діяльністю.
У статті «Погашення позик» відображаються виплати грошових коштів для погашення отриманих позик.
продолжение
--PAGE_BREAK--У статті «Сплачені дивіденди» показуються суми дивідендів, сплачені грошовими коштами.
У статті "Інші платежі" показується використання грошових коштів для викуплення раніше випущених акцій підприємства, виплати грошових коштів орендодавцю для погашення заборгованості за фінансовою орендою та за іншими платежами, пов'язаними з фінансовою діяльністю.
У статті «Чистий рух коштів до надзвичайних подій» показується різниця між сумою грошових надходжень та видатків, відображених відповідно до пп.45-50 Положення (стандарту) 4.
У статті «Рух коштів від надзвичайних подій» відображаються відповідно надходження або видаток коштів, пов'язані з надзвичайними подіями в процесі фінансової діяльності.
У статті «Чистий рух коштів від фінансової діяльності» відображається результат руху коштів від фінансової діяльності з урахуванням руху коштів від надзвичайних подій.
3.5 Структура, зміст статей та методика складання Звіту про власний капітал Зміст і форма Звіту про власний капітал, а також загальні вимоги до розкриття його статей, визначаються П (С) БО 5 “Звіту про власний капітал”. Норми П (С) БО стосується підприємств, організацій та інших форм власності.
Особливості складання консолідованого Звіту про власний капітал визначаються П (С) БО 20’’Консолідована фінансова звітність”.
Метою складання Звіту про власний капітал є розкриття інформації про зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду.
Для забезпечення порівняльного аналізу інформації підприємства мають додавати до річного звіту Звіт про власний капітал за минулий рік.
Звіт про власний капітал умовно поділяють на три розділи:
1 розділ: статті, які повторюють розділ 1 пасиву Балансу на початку року. Ці значення коригують у разі зміни облікової політики, виправлення помилок та інших змін.
2 розділ: а) переоцінка активів. Наведені варіанти переоцінки: до оцінка, уцінка необоротних активів; б) чистий прибуток (збиток) у звітному періоді; в) розділ прибутку за напрямками; г) внески учасників.
3 розділ: а) зменшення власного капіталу з різних причин; б) збільшення капіталу за рахунок безоплатно одержаних активів.
У статтях “Залишок на початок року” та “ Залишок на кінець року” показують суми власного капіталу, наведені у Балансі відповідно на початок і кінець звітного періоду.
У статтях “Зміна облікової політики", “Виправлення помилок" та “Інші зміни" відображають суми коригувань, передбачених П (С) БО 6 “Виправлення помилок і зміни у фінансовій звітності".
У статті “ Скоригований залишок на початок року” показують залишок власного капіталу на початок року після відповідних коригувань.
У статтях розділу “ Переоцінка активів" наводяться дані, які відображають збільшення чи зменшення власного капіталу внаслідок переоцінки основних засобів та інших активів порядку, передбаченому П (С) БО.
У статті “ Чистий прибуток (збиток) за звітній період ” показують суму чистого прибутку зі Звіту про фінансові результати.
У статтях розділу “Розподіл прибутку” наводять дані, що відображають розподіл прибутку між учасниками підприємства, або спрямування прибутку до статутного капіталу, резервний капітал.
У статтях розділу" Внески учасників" наводять дані про збільшення статутного капіталу підприємства та зміни неоплаченого капіталу внаслідок збільшення чи зменшення дебіторської заборгованості учасників за внесками до статутного капіталу підприємства.
У статтях розділу" Вилучення капіталу” наводять дані про зменшення власного капіталу підприємства внаслідок виходу учасника, викуп або анулювання викуплених акцій акціонерним товариством, зменшення номінальної вартості акцій або з інших причин.
У статтях розділу “ Інші зміни в капіталі” наводять дані про всі інші зміни власному капіталі підприємства.
У статті “Разом змін у капіталі наводять підсумок змін у складі власного капіталу за звітній період.
Для складання Звіту про власний капітал використовують такі джерела інформації:
Звіт про власний капітал за попередній звітній період;
Баланс за попередній звітній період;
Звіт про фінансові результати;
Дані аналітичного обліку за операціями, що впливають на статті власного капіталу.
Методика складання звіту така:
Фіксація величин власного капіталу та його складових на початок звітного року. Для цього використовують дані форми №1 “Баланс”. Слід відзначити повну наступність змісту статей розділу 1 пасиву Балансу “Власний капітал" і рядків 010 “ Залишок на початок року’ і 300 “ Залишок на кінець року".
Таблиця 3.5.1. Взаємозв’язок між показниками Балансу та Звіту про власний капітал
Визнання необхідності коригування залишку власного капіталу на початок року. Зміни в обліковій політиці або помилки, допущені під час складання звітності минулих років через змінну величини доходів чи витрат підприємства впливають на величину чистого прибутку. Тому по рядках 020 -40 коригують лише одну складову власного капіталу — нерозподілений прибуток. Усі інші графи по цих рядках не позаповнюють. Підсумком кроку є заповнення рядка 050, як суми рядків 020 -040 по кожній графі.
Внесення до Звіту сум змін балансової вартості необоротних активів у зв’язку з уцінкою та дооцінкою. Ці зміни відображають у рядках 060 -120 розділу “Переоцінка активів", у графі 6 “ Додатковий вкладений капітал”.
Суму оцінки основних засобів, згідно з вимогами П (С) БО 7 “ Основні засоби", не відображають на рахунках капіталу, а списують на витрати звітного періоду. Якщо існує залишок, сума їхньої уцінки зменшує попередню дооцінку, і таким чином відображається у Звіті про власний капітал.
Інформація про до оцінку довгострокових фінансових інвестицій фіксується у вільному рядку 120 цього розділу Звіту. Порядок відображення до оцінки довгострокових фінансових інвестицій на рахунках капіталу буде визначено наступними П (С) БО.
Таким чином, по рядках 060 -120 інформація розміщується лише у графі 6.
Відображення у Звіті про власний капітал суми чистого прибутку та напрямів його використання. Чистий прибуток (збиток) за звітній період переносять у графу 8 рядка 130 із Звіту про фінансові результати (рядок 220 -225). У наступних статтях наводиться інформація про розподіл чистого прибутку: на оплату дивідендів, на реінвестування та здійснення відрахувань до резервного фонду. У двох останніх випадках зміни в результаті господарських операцій стосуються кількох складових власного капіталу, а тому відображаються у двох графах Звіту. При цьому у графі 8 “ Нерозподілений прибуток” суми по рядках 140 -170 зазначають у дужках, тобто зі знаком ”-".
Поповнення капіталу за рахунок внесків учасників. Показники статті “Внески у капітал" також заповнюються на підставі даних обліку. Внески можуть здійснюватися до статутного капіталу або пайового капіталу, якщо приймається рішення про зміну його первісного розміру, і в такому разі їх відображають у графах 3-4, якщо вони стосуються погашення заборгованості за капітал -у графі 9.
Таким чином, у рядку 180 можуть бути заповнені 3 -6 та графи 11, а рядку 190 -9 та 11 графи.
Вилучення капіталу. Статті розділу" Вилучення капіталу” заносять за даними обліку у графу 10 відповідно до причини вилучення капіталу. Якщо акції (частки) були викуплені, а відтак анульовані (рядок 230) їх суми, відображають у дужках у графі 10 ” Вилучений капітал ” і в графах 3 -4. Суму у графі 10 зазначають у дужках також у разі перепродажу викуплених раніше акцій.
Виділення змін у капіталі, крім тих, які були зазначені раніше. Статті розділу “Інші зміни у капіталі” також заповнюють на підставі даних обліку. У разі списання не відшкодованих збитків за рахунок коштів резервного фонду суму зазначають у дужках у графі 7 “ Резервний капітал’’. За безоплатного отримання активів їхню вартість відображають у складі іншого додаткового капіталу (графа6).
Визначення залишків за статтями капіталу. Всі зміни в капіталі, що відбулися протягом звітного періоду підсумовують у рядку 290. Для його заповнення у кожній графі треба обчислити алгебраїчну суму по рядках 060 -280.
3.6 Розкриття інформації у Примітках до фінансової звітності Розкриття інформації у фінансової звітності передбачає надання суттєвої інформації (інформації, відсутність якої може вплинути на прийняття рішень) користувачам фінансової звітності.
Невід’ємна складова фінансової звітності -Примітки. Складання приміток до фінансової звітності є необхідною умовою дотримання принципів повного висвітлення і послідовності.
Примітки до фінансових звітів — сукупність показників і пояснень, які забезпечують деталізацію і обґрунтованість статей фінансових звітів, а також інформація, розкриття якої передбачено положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.
У Примітках до фінансової звітності розкривають:
облікову політику підприємства;
інформацію, що не наведена безпосередньо у фінансових звітах, але є обов’язковою за відповідними П (С) БО;
інформацію, в якій міститься додатковий аналіз статей звітності, необхідний для забезпечення її зрозумілості та доречності.
Інформація, яку розкриває у фінансовій звітності може бути різною (залежно від видів діяльності підприємства), але має бути зрозумілою користувачам, тобто містити дані про:
підприємство;
дату звітності та звітного періоду;
валюту звітності та одиницю її вимірювання;
відповідну інформацію щодо звітного та попереднього періодів;
облікову політику підприємства та її зміни;
консолідацію фінансових звітів;
припинення (ліквідацію) окремих видів діяльності;
обмеження щодо володіння активами;
участь у спільних підприємствах;
виявлення помилки минулих років і пов’язані з ними коригування;
переоцінку статей фінансових звітів;
іншу інформацію, розкриття якої передбачено П (С) БО.
Інформацію про підприємство, яку необхідно розкрити у фінансовій звітності, охоплює:
назву, організаційну-правову форму і місце знаходження підприємства (країну, в якій зареєстровано підприємство, адресу його офісу);
короткий опис основної діяльності підприємств;
назву органу управління, в віддані якого знаходиться підприємство, або назву материнської компанії;
середню чисельність персоналу підприємства протягом звітного періоду.
Кожний фінансовий звіт містить дату, станом на яку наведено його показники, або період, який він охоплює. Якщо період, за який складено фінансовий звіт, відрізняється від звітного періоду, причини наслідки його повинні бути розкриті Примітках до фінансової звітності.
У фінансовій звітності визначають валюту в якій відображено елементи звітності, та одиницю її вимірювання. Якщо валюта звітності відрізняється від валюти, в якій ведеться бухгалтерський облік, підприємство має розкрити причини цього і методи, використані для переведення фінансових звітів з однієї валюти в іншу.
Підприємство висвітлює обрану облікову політику описом:
принципів оцінки статей звітності;
методів обліку щодо окремих статей звітності. При складанні Приміток необхідно, щоб наведена в них інформація відповідала обліковій політиці підприємства.
Якщо в обліковій політиці підприємства протягом звітного року відбулися зміни, у Примітках відображають:
причини і суть змін;
суму коригування нерозподіленого прибутку на початок звітного періоду або обґрунтування неможливості її достовірного визначення;
факт повторного надання порівняльної інформації У фінансових звітах або доцільність її перерахунку. Наприклад, до змін в обліковій політиці належать зміна методу нарахування амортизації основних засобів і нематеріальних активів, зміна методу оцінки вибуття запасів та ін.
Поряд із змінами облікової політики можуть відбуватися зміни облікової оцінки.
Облікова оцінка — попередня оцінна, яку використовує підприємство для розподілу витрат і доходів між відповідними звітними періодами.
У Примітках до фінансової звітності розкривають зміст і суму змін в облікових оцінках, які впливають на поточний період або впливатимуть на майбутні періоди. Наприклад, до змін в обліковій оцінці відносять зміну строку експлуатації основних засобів.
Якщо неможливо розрізнити зміни облікової політики та облікових оцінок, у звітності ці зміни доцільно відображати як зміни облікових оцінок.
У Примітках до фінансової звітності розкривають інформацію про події, що відбулися після дати Балансу.
Подія після дати Балансу — подія, що відбулася між датою складання Балансу і датою його затвердження керівництвом фінансової звітності й вплинула або може вплинути на фінансовий стан, результати діяльності і рух коштів підприємства.
У Примітках до річної фінансової звітності відображають:
події, які стосуються звітного періоду і надають додаткову інформацію про показники звіту;
події, які хоч і не стосуються звітного періоду, але містять важливу інформацію про обставини, що виникли після дати Балансу.
Перелік подій після дати Балансу визначений П (С) БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах».
До подій, що надають додаткову інформацію про обставини, які відбулися на дату Балансу, належать:
оголошення банкрутом дебітора підприємства, заборгованість якого раніше визнано сумнівною;
переоцінка активів після звітної дати, яка свідчить про стійке зниження їхньої вартості, визначеної на дату Балансу;
отримання інформації про фінансовий стан і результати діяльності дочірніх і асоційованих підприємств, яка свідчить про стійке зниження вартості їхніх акцій на фондових біржах;
продаж запасів, який свідчить про необґрунтованість оцінки чистої вартості їхньої реалізації на дату Балансу;
отримання від страхової організації матеріалів про уточнення розміру страхового відшкодування, переговори щодо якого велися на звітну дату;
виявлення помилок або порушень законодавства, які призвели до викривлення даних фінансової звітності.
До подій, які вказують на обставини, що виникли після дати складення Балансу, відносять:
прийняття рішень стосовно реорганізації підприємства;
придбання цілісного майнового комплексу;
прийняття рішення про припинення операцій яке значною частиною основної діяльності підприємства;
знищення (втрата) активів підприємства внаслідок пожежі, аварії, стихійного лиха або іншої надзвичайної події;
прийняття рішення щодо емісії цінних паперів;
непрогнозована зміна індексів цін і валютних курсів;
укладення контрактів про значні капітальні і фінансові інвестиції;
прийняття законодавчих актів, які впливають на діяльність підприємства;
дивіденди за звітний період, оголошені підприємством після дати Балансу.
Якщо на підприємстві відбулися події після дати Балансу, у Примітках до фінансової звітності розкривають зміст події та її вплив на фінансовий результат або обґрунтовують неможливість зробити таку оцінку.
Виправлення помилок у фінансовій звітності
Порядок виправлення помилок, внесення й розкриття інших змін у фінансовій звітності визначений П (С) БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах».
Під час ведення бухгалтерського обліку, як і під час складання фінансової звітності, можливі помилки. У бухгалтерському обліку допущені помилки виправляють записами на рахунках бухгалтерського обліку — сторнувальними або додатковими. Якщо помилки було виявлено і виправлено до складання фінансової звітності за звітний період, складена фінансова звітність є достовірною. Якщо помилки виявлено після складання фінансової звітності, вона є недостовірною і до неї необхідно внести зміни. Виправленню підлягають лише суттєві помилки, тобто такі, які викривляють фінансову звітність настільки, що вона вважається недостовірною і може негативно вплинути на правильність прийняття рішень її користувачами.
продолжение
--PAGE_BREAK--