МІНІСТЕРСТВООСВІТИ і НАУКИ УКРАЇНИ
Чернігівськийдержавний інститут економіки й управління
Кафедраекономіки
сільськогогосподарства
тааграрного менеджменту
КУРСОВАРОБОТА
здисципліни “Економіка АПК”
натему: “Економічна ефективність переробки молока та шляхи її підвищення наприкладі ЗАТ “Бахмачмолококонсерв”
м.Бахмач
Виконала:
студенткагр. АМ-031 М.М. Панкратьєва
Керівник:
к.е.н.,доцент А.М. Москаленко
Чернігів– 2007
Зміст
ВступРозділ1 Народногосподарське значення та розміщення переробкипродукції
1.1 Народногосподарське значення та розміщенняпереробки молока
1.2 Сучасний рівень виробництва молочної продукції
1.3 Основні показники економічної ефективностіпереробки молока
Розділ2. Сучасний рівень економічної ефективності переробкимолока на сир та масло
2.1Організаційно-виробнича характеристика переробного підприємства
2.2Забезпеченість підприємства основними виробничими ресурсами і рівень їхвикористання
2.3Економічна ефективність переробки молока
2.4Фінансовий аналіз підприємства
2.5Схема продовольчого руху продукції
Розділ 3. Шляхи підвищення економічної ефективності виробництва маслай сиру
3.1 Удосконалення технології переробки молока
3.2Економічний механізм стосунків між виробниками і переробниками
3.3Державне регулювання галузі
Висновки
Використаналітература
Вступ
Глобалізація розвиткусвітової економіки зумовлює прагнення України стати рівноправним учасникомзагальноєвропейського процесу інтеграції й регіоналізації. Для цього необхідновирішення однієї з основних науково-технічних програм — налагодження випускуконкурентоспроможної продукції та пошук власного місця на світову ринкутоварів. Реалізація даної програми для соціально орієнтованої економіки країнивимагає створення потужної харчової індустрії з метою забезпечення нормальноїжиттєдіяльності населення, спрямованої на збереження його здоров'я, розширенняекспорту вітчизняної продукції. Майже 90% виробленої продукції харчовоїпромисловості відвантажується споживачам, переважна її частина (в 2006 році —50%) реалізується в грошовій формі. Отже, харчова промисловість серед усіхгалузей має найбільш стабільне і гарантоване джерело готівкових надходжень.Серед провідних галузей виробництва продуктів харчування особливе місце займаємолоко продуктовий підкомплекс, який становить значну частку сфериматеріального виробництва АПК і від розвитку якого безпосередньо залежитьступінь постачання населення України надзвичайно важливими продуктамихарчування.
За даними Держкомстату, вУкраїні працює близько 600 молокопереробних підприємств, або 3,1% від загальноїкількості підприємств харчової промисловості. Причому на молочну промисловістьприпадає 15% випуску всієї продукції харчової промисловості України та 11,6%отриманого в галузі прибутку. В 2000 році в ній зайнято 66 тис. чол.промислово-виробничого персоналу, або 13% від загальні чисельності персоналухарчової промисловості.(3)
Метоюданої курсової роботи є розкриття народно-господарського значення переробкимолока, рівня економічної ефективності переробки та пошук шляхів оптимізаціїтехнології переробки молока.
Вданій курсовій роботі об’єктом дослідження виступає ЗАТ „Бахмачмолококонсерв”.
Можна виділити такі основні завдання:
· Характеристика рівня забезпеченостіосновними виробничими фондами, сировиною;
· Характеристика технології переробкимолока;
· Характеристика організаційно-виробничоїструктури;
· Характеристика основних економічнихпоказників переробки;
· Характеристика фінансових показників;
Теоретично– методологічну основу написання курсової роботи складають законодавчі танормативні акти, що стосуються переробки молока, статистичні дані, фінансові табухгалтерські звіти по підприємству та інші джерела інформації.
Розділ 1Народногосподарське значення та розміщення переробки продукції
1.1Народногосподарське значення та розміщення переробки молока
Молоко — унікальнийпродовольчий продукт, який досі не синтезований у світі. Цінність молокаполягає в тому, що до його складу входить понад 100 компонентів: жири,вуглеводи, вітаміни, ферменти, гормони, мінеральні речовини тощо. За складом зним не може конкурувати жоден з харчових продуктів. У коров'ячому молоціміститься 12,5-13% сухих речовин, з них жиру — 3,8, білку — 3,3, молочногоцукру,— 4,8, макро- і мікроелементів — 1%.(див. табл… 1.1) Основні компонентимолока майже повністю засвоюються організмом людини та не повторюються вжодному іншому продукті харчування.
Таблиця 1.1 Хімічнийсклад молока
Вид
молока
Вода
Білки
Жири
Лактоза
Мінеральні
речовини
всього
у тому числі
казеїн
Альбумін і глобулін
Коров'яче
Козяче
Овече
Кобиляче
85-89
85-88
80-84
87—91
2,9-4,1
2,7-3,9
5,2-6,7
1,8-2,6
2,4-3,2
2,2-3,0
4,2-5,0
1,0—1,4
0,5-0,9
0,5-0,9
1,0-1,7
0,8-1,2
3,0-5,1
4,0-5,3
5,0—8,5
1,4—2,3
4,5-5,0
4,1-5,3
4,1-4,7
6,2-7,0
0,6-0,8
0,7-0,9
0,7-1,1
0,2—0,5
Молокопродукти є прекраснимлікувальним засобом від шлунково-кишкових захворювань, отруєнь. Дорослій людинінеобхідно споживати на добу таку кількість молокопродуктів: молока-500,масла-15, твердого сиру-18, сиру – 20, сметани та вершків – 18, згущеного ісухого молока – 11г, всього ж за добу в перерахунку на незбиране молоко – 1,5 кг, аза рік приблизно – 500 кг. За науково обґрунтованими нормами молоко імолокопродукти повинні становити 1/3 харчового раціону людини.
Як відомо, Україна має одніз найкращих умов у світі для виробництва молока та молокопродуктів, алепроблему насиченості ринку ними нашій країні не вдалось повною мірою вирішитинавіть у найсприятливіші для розвитку молочного господарства роки. Завиробництвом та споживанням молокопродуктів на душу населення Україна відстаєвід високорозвинутих країн світу в 2-3,5 рази, а за асортиментом та якістю — щебільше. Виробництво молока на душу населення за останні роки значноскоротилося.
Зниження споживання молока імолокопродуктів пояснюється зменшенням валового виробництва молока, скороченнямйого надходжень до державних і регіональних фондів, а також зниженням товарнихзапасів на кінець року, збільшенням витрат і під час зберігання, зменшенням обсягівпромислової переробки молока, катастрофічним зниженням платоспроможностінаселення.
Для більшості країн Заходу,навпаки, нагальною є проблема перевищення виробницгва молока. У жодній зрозвинутих країн світу на виробничі потреби, як в Україні, не використовуєтьсятільки 20-30% виробленого молока. Так, у США, Нідерландах на промисловупереробку йде 97-98% молока. Передбачається, що з розвитком ринкових відносинвідбудуться суттєві зміни у сфері формування ресурсів молока і молокопродуктівта регіональних ринків, що зумовить певні зміни у спеціалізації і коопераціївиробництва та переробки в окремих зонах держави і дозволить вирівнятиспоживання молока та молокопродуктів до рекомендованих норм.(14)
З молока виробляють різноманітнімолокопродукти: сири, масло, кисломолочні вироби, вершки, сметану, молочніконсерви і сухі молочні продукти, морозиво та інші.
Вершковемасло —високожирнийхарчовий продукт, який виготовляється із вершків молока. Крім жиру, в маслопереходять всі складові частини вершків — фосфатиди, білки, лактоза, вітаміни,вода.
Заструктурою вершкове масло являє собою жирове середовище з вкрапленнями плазми ібульбашками повітря. Масова частка жиру в маслі складає від 50 до 82,5%. Удесертних видах масла міститься більше білків, цукрів та інших речовин,оскільки для їх виготовлення використовуються різні наповнювачі. Дуже багатожиру є в складі топленого масла (99%). Залежно від виду масла масова часткабілків складає від 0,5 до 3,5%. У маслі без добавок цукру практично немає.Вміст його в маслі з наповнювачами коливається від 1 до 8% (масло дитяче). Жирта інші речовини вершкового масла мають дуже високу засвоюваність (96—97%).Енергетична цінність масла складає, ккал/100 г: бутербродного 590—600,солодковершкового 740—750, топленого 850—870. Отже, масло належить до продуктівхарчування з високою енергетичною цінністю. Біологічну цінність його визначаютьжиророзчинні вітаміни (A,D, Е). З водорозчиннихвітамінів у незначній кількості містяться вітаміни групи В і вітамін С. Масло злітнього молока багатше на вітаміни.
Вершковемасло характеризується високими органолептичними властивостями: смаком,ароматом, консистенцією, кольором. Його широко застосовують у кулінарії,хлібопекарській і кондитерській галузях промисловості, для приготування бутербродівтощо. Деякі види масла мають дієтичне і лікувальне значення.
Асортименті хімічний склад деяких видів вершкового масла подано в табл.1.2
Таблиця1.2 Хімічний склад вершкового масла
Вид масла
(несоленого)
Хімічний склад, %
жир
вода
сухий знежирений залишок молока
Солодко- і кисловершкове
Любительське солодко-
і кисловершкове
Селянське солодко-
і кисловершкове
Бутербродне солодко-
і кисловершкове
Шоколадне
Медове
Фруктово- ягідне
82,5
78,0
72,5
61,5
62
52
52
16
20
25
35
16
18
25
1,5
2,0
2,5
3,5
-
-
-
Сири – один з найбільш живильних і калорійних харчовихпродуктів. Живильна цінність його обумовлена високою концентрацією білка іжиру, наявністю незамінних амінокислот, вітамінів, солей кальцію і фосфору,необхідних для нормального розвитку організму людини. Сир корисний для людейбудь-якого віку і особливо для дітей.
У сирі міститься від 18 до 25% білка, причому значнайого частина знаходиться в розчинній формі, тому добре засвоюється організмом.У сухій речовині багатьох видів сирів міститься 45-55% жиру, від 1,5 до 3,5%мінеральних солей. Калорійність сиру коливається від 2500 до 4500 калорій.Вміст вітамінів в зрілих сирах (мкг в 100г сира) складає: вітаміну А – 600-1300, В1 – 40-80, В2 – 300-900, РР –20-40, пантотенової кислоти – 200-850. Сири є: сирі великі, сири дрібніпресовані, тверді сири, плавлені сири, екзотичні сири.
1.2Сучасний рівень виробництва молочної продукції
Молочнапромисловість належить до провідних у харчовій і переробній промисловості таформує достатньо привабливий за обсягами ринок. Це пов'язано з тим, щопродукція молочної галузі займає важливе місце у споживанні. Частка витрат намолочні продукти становить 15% від загальних витрат на харчування (це четвертемісце після витрат на хлібобулочні, м'ясні, борошняні та макаронні вироби).
Криза української економіки,що торкнулася всіх галузей народного господарства, не обминула і молочнупромисловість. Серед основних проблем молочної галузі можна назвати такі:низький рівень технологічного оснащення молокозаводів, застаріле обладнання;нерозвиненість ринкової інфраструктури; невисокий рівень забезпеченостісировиною та завантаженості потужностей; невисоку якість кінцевої продукціїпідприємств молочної промисловості; обмеженість можливості широкоїдиференціації асортименту через низьку якість сировини; зниження попиту напродукти переробки в зв’язку із низькою купівельною спроможністю населенняобласті, зокрема сільських районів; високий рівень конкуренції з боку потужнихпідприємств, оснащених сучасним обладнанням і технологіями, які випускаютьмолочну продукцію під відомими товарними марками «Президент», «Ласуня»,«Баланс», «Кремез» «Фанні», «Danone», «Веселый молочник» та ін. На сировинному ринку підприємствамрайонного масштабу велику конкуренцію складають провідні підприємства великихміст, які можуть запропонувати вищі закупівельні ціни сільськогосподарськимтоваровиробникам. У результаті районні молокозаводи втрачають місцеву сировиннубазу і змушені закуповувати сировину за межами району, що призводить до додатковихвитрат на транспортування, а отже, підвищує витрати виробництва та відпускніціни на готову продукцію.(8)
Маючи одні знайкращих природних умов для виробництва молока, Україна все не вирішилапроблему насичення ринку конкурентоспроможними молокопродуктами. Незважаючи нате, що асортимент вітчизняної молокопродукції включає близько 300 найменувань, обсягипереробки молока за останні роки зменшилися в декілька разів. За науковообґрунтованими нормами НДІ харчування Міністерства охорони здоров'я України, молокой молокопродукти мають становити до 30% харчового раціону. Проте рівень їхживання на душу населення в Україні становив 275кг на рік, або 52,5% від норми.(див. табл… 1.3)
Таблиця 1.3Споживання молока по областям
Область
Споживання молока та молокопродуктів
Коефіцієнт споживання молока і молокопродуктів Автономна Республіка Крим 214 0,78 Вінницька 249 0,9 Волинська 322 1,17 Дніпропетровська 258,3 0,94 Донецька 222,2 0,81 Житомирська 405,2 1,47 Закарпатська 259 0,94 Запорізька 255,5 0,93 Івано-Франківська 320,8 1,16 Київська 308,7 1,11 Кіровоградська 254 0,92 Луганська 245,5 0,89 Львівська 299,9 1,09 Миколаївська 293,7 1,06 Одеська 234,9 0,85 Полтавська 304,8 1,1 Рівненська 341,8 1,24 Сумська 301,7 1,09 Тернопільська 343,3 1,24 Харківська 264,4 0,96 Херсонська 266,1 0,96 Хмельницька 313,7 1,14 Черкаська 275,8 0,99 Чернівецька 300,2 1,08 Чернігівська 348 1,26 Україна 275,9 1
Як свідчатьдослідження, низький рівень споживання молокопродукції залежить не тільки віднедостатнього обсягу її виробництва, а й від таких чинників, як ціна та якість.Щодо ціни, то за останні роки середні роздрібні ціни на молокопродукти зрослина 55,5%.
За результатами проведеногоанкетування 86 вітчизняних молокопереробних підприємств різних форм власностівстановлено, що серед чинників, які визначають підвищення роздрібних цін намолокопродукти, основними є негативні тенденції розвитку молочного скотарства,яке постачає основну сировину — молоко (90% респондентів) відсутність державноїпідтримки підприємств галузі (95%), високі ставки оподаткування (100%) тависока собівартість виробництва молокопродуктів (89%).(14)
Дослідження показують, щонизький обсяг постачання молока на переробку обумовлює дефіцит цієї сировини(92% респондентів відчувають його дефіцит). В результаті наявні потужностімолочної промисловості в середньому використовують лише на 25%, по виробництвупродукції з незбираного молока — на 12,2, масла на 36,7, сирів сичужних — на53,3, плавлених сирів — на 50,4%.
Слід зазначити, що в останніроки значно знизилася роль держави в оновленні матеріально-технічної базигалузі, зменшена підтримка не тільки на безповоротній основі, а й наповоротній, у вигляді інвестиційних кредитів.
Керівники всіх анкетованихмолокопереробних підприємств вважають, що податкова політика держави не сприяєзниженню цін на молокопродукцію. Ставка податку на додану вартість навітчизняні молокопродукти порівняно з іншими країнами набагато більша.Відсутність єдиного державного регламентування рівня торговельних націнок (наокремі види молокопродукції в деяких регіонах України рівень торговельнихнацінок досягає 100%.
Аналіз тенденцій таперспектив розвитку українського ринку молока та молочних продуктів дозволяєзробити висновок, що ця ринкова ніша одна з найбільш, динамічних тарентабельних, а, отже, і найбільш перспективних. Тому першочергове завданнядержави полягає у створенні законодавчої бази, яка б забезпечувала умови дляефективної діяльності молокопереробних підприємств, створення конкурентногосередовища у галузі та захист споживачів від неякісної молочної продукції.(11)
1.3Основні показники економічної ефективності переробки молока
Очікуваний ріст збільшення обсягівпереробки молока супроводжуватиметься підвищенням добробуту населення іззбільшенням на цій основі купівельної його спроможності. Передбачено вирішеннянайважливішого соціально–економічного завдання щодо збереження здоров’янаселення, забезпечення його продуктами харчування високої якості за рахуноквітчизняного виробництва, досягнення продовольчої незалежності країни відімпорту продукції.
Основними показникамиекономічної ефективності роботи переробних підприємств є:
Продуктивність праці,фондовіддача, матеріаловіддача, коефіцієнт оборотності оборотних засобів,рентабельність виробництва продукції, рентабельність реалізованої продукції,рентабельність операційної діяльності, норма прибутку.
Продуктивність праці (Пп) визначають з відношення валової продукції у співставних цінах (ВП)до середньорічної чисельності працівників, зайнятих в основному виробництві(Чс) за формулою:
Пп = ВПс/Чс.
Фондовіддачу (Фв) визначають з відношення валової
продукції у поточних цінах (ВПп)до середньорічної вартості основних виробничих фондів (ОВФ) заформулою:
Фв=ВПп/ОВФ.
Матеріаловіддачу (Мв) визначають з відношення валової продукції у поточних цінах (ВПп)до матеріальних витрат (Мв) за формулою:
Мв = ВПп/Мв.
Коефіцієнт оборотностіоборотних засобів (Ко)
визначають з відношеннявиручки від реалізації продукції (Вр) до середньорічної вартостіматеріальних оборотних засобів (МОЗ) за формулою:
Ко=Вр/МОЗ.
Норма прибутку (Нп) визначається з відношення чистого прибутку (Пб) досередньорічної вартості основних виробничих фондів (Фос) і оборотнихзасобів (Зо) і множенням на 100 за формулою:
[Пб/(Фос+Зо)]*100.
Крім цього виділяють ще такіпоказники економічної роботи молокопереробного підприємства як:
Вартістьвалової продукції
Виробничасобівартість продукції
Затратиживої праці
Електроозброєністьпраці
Рентабельністьвиробництва
Виручкавід реалізації
Собівартістьреалізованої продукції
Валовийприбуток
Чистийприбуток.(5)
Розділ 2.Сучасний рівень економічної ефективності переробки молока на сир тамасло
2.1 Організаційно-виробничахарактеристика переробного підприємства
Товариствостворюється з метою здійснення підприємницької діяльності для отриманняприбутку в інтересах акціонерів Товариства, а також його працівників.
Предметомдіяльності товариства є:
— переробка і виробництво молока,молокопродуктів та інших продуктів харчування;
— виробництво товарів народногоспоживання;
— заготівельна та посередницькадіяльність;
— торгівля продовольчими та промисловимитоварами;
— надання транспортних послуг;
— робота з цінними паперами;
— інші види діяльності не забороненічинним законодавством України.
Товариствосамостійно здійснює зовнішньоекономічну діяльність у будь-якій сфері,пов’язаній з предметом його діяльності. При здійсненні зовнішньоекономічноїдіяльності Товариство користується повним обсягом прав суб’єктазовнішньоекономічної діяльності відповідно до чинного законодавства України.
ЗАТ«Бахмачмолококонсерв», збудований у м. Бахмачі в 1938 році.
Уповоєнні роки були добудовані цехи, у яких розпочалося виробництво молоко — продукції: молока пастеризованого, кефіру, ряжанки, морозива, масла.
Іззміною адміністративно ─ територіальної структури району змінювалась іструктура заводу.
Головнимипостачальниками молока для підприємства були колгоспи і радгоспи району, якіздійснювали постачання 85% необхідної сировини, решта 15% приймали віднаселення району. Переробляли на той час до 20 тис. тон молока на рік.
ПродукціяБахмачмолококонсерв постійно користувалась попитом у споживачів. Колективзаводу систематично виконував доведені завдання підвищення його ефективності таякості роботи.
До1994 року Бахмачмолококонсерв був державним підприємством. У цьому ж роціпідприємство змінює форму власності.
Акціонерамитовариства є юридичні та фізичні особи, які набули право власності на акції«Товариства» у процесі приватизації, емісії додаткової кількостіакцій, а також на вторинному ринку цінних паперів.
Змоменту державної реєстрації Товариство є юридичною особою, має відокремленемайно, що враховується на самостійному балансі, розрахунковий, валютний та іншірахунки в банках, печатку та кутовий штамп, а також товарний знак та іншіпритаманні юридичній особі реквізити.
Товариствоздійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства України, а такожстатуту.
Майнотовариства належить йому на праві власності.
Майнотовариства формується з джерел, не заборонених чинним законодавством України.
Товариствоздійснює володіння, користування, та розпорядження належним йому майномвідповідно до цілей своєї діяльності.
Товариствонесе відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах майна, що йому належить,на яке може бути звернене стягнення згідного з чинним законодавством.
Товариствоне несе відповідальності за зобов’язаннями його акціонерів, а акціонери несутьвідповідальність за зобов’язаннями Товариства тільки в межах своїх вкладів дойого статутного фонду, в тому числі, не до внесеною їх частиною.(4)
ЗАТ" Бахмачмолококонсерв"
Місцезнаходженнятовариства:
Україна,м. Бахмач, вул… Заводська, 36
Основним видом діяльностіпідприємства є переробка молока і виробництво молокопродуктів та іншихпродуктів харчування. Завод виробляє:
· молоко пастеризоване 2,5% жирності;
· сметану 20% жирності;
· кефір 2,5% жирності;
· сир «Домашній» 18% та 9% жирності;
· згущене молоко;
· сир твердий «Костромський»;
· сир твердий «Голландський»;
· масло «Селянське»;
· та інше.
Основноюсировиною для забезпечення виробництва продукції є молоко.
Які будь-яке інше підприємство ЗАТ «Бахмачмолококонсерв» має свою виробничуструктуру. (див. додаток 1)
2.2Забезпеченість основними виробничими ресурсами
Длянормальної діяльності будь-якого підприємства необхідна достатня кількістьосновних виробничих ресурсів. До них можна віднести основні засоби, оборотнізасоби і робочу силу.
Основнізасоби – це засоби, що використовують ся більше 1р і свою вартість переносятьна новостворений продукт у вигляді амортизаційних відрахувань.
Оборотнізасоби – це засоби, що використовуються менше 1р і свою вартість переносятьвідразу на новостворений продукт.
Робочасила — це всі працівники які зайняті в процесі виробництва продукції.
Ефективністьвикористання виробничих ресурсів розглянемо в таблиці 2.1
Таблиця2.1 . Забезпеченістьосновними виробничими ресурсами
Показники
роки
2006р у % до 2005р
2004
2005
2006 1. Проектна потужність заводу, т/добу 125 115 108 86,4 2. Використання потужності, % 75 72 60 80 3. Середньорічна вартість основних фондів, тис. грн. 2610,1 2341,2 1993,1 76,3 4. Середньорічна вартість оборотних фондів, тис. грн. 254,4 208,1 185,4 72,9 5. Середньорічна чисельність працівників, чол. 132 130 127 96,2 6. Припадає на одного працівника, тис. грн. 19,77 18,00 15,6 78,9 7. Співвідношення між оборотними й основними фондами 10,3 11,3 10,8 1,04
Поданим таблиці ми бачимо, що усі показники, які характеризують забезпеченістьосновними засобами в 2006р зменшилися в порівнянні з попередніми роками. Проектнапотужність у 2006р становить 108т/добу вона зменшилася на 13,6% у порівнянні з2004р, яка тоді становила 125т/добу. Недовиконання проектної потужності ще йпов’язано з тим, що не повністю використовується потужність обладнання ще в2004р вона, ще становила 75%, а от вже в 2006р вона складає лише 60%. З кожнимроком в товаристві зменшується вартість основних засобів. В 2004р вонастановила 2610,1 тис. грн., а в 2006р зменшилася на 23,7% до 1993,1 тис. грн…Така сама ситуація і з оборотними засобами в 2006р їхня вартість склала 185.4тис. грн. це лише 72,9% у порівнянні з 2004р. Що стосується чисельностіпрацівників то їхня кількість в 2006р дорівнює 127 працівників, у 2005р вонабула – 130 чол., а у 2004 – 132чол. Як бачимо значних змін у кількості працівниківне спостерігається. В результаті зменшення вартості основних засобів зменшилосяі її відношення на 1 працівника. В 2006р на 1 працівника припало 15,6 тис.грносновних засобів – це на 21,1% менше ніж у 2004р. Співвідношення між основнимита оборотними засобами складає 10,8 воно не змінилося протягом останніх років.
Проефективність використання виробничих ресурсів свідчить таблиця 2.2
Таблиця 2.2 Ефективністьвикористання виробничих ресурсів
Показники
роки 2006р. у % до 2005р.
2004
2005
2006 1. Одержано на 100 грн. основних виробничих фондів: валової продукції, грн. 29,17 23,54 21,25 72,8 валового доходу, грн. 3,47 3,32 3,53 101,9 прибутку, грн. 1,03 1,38 0,35 34,4 2. Одержано валової продукції на 1 працівника, тис. грн. 57,67 36,43 33,34 57,8 3. Одержано на 1 грн. оборотних фондів, грн. валової продукції, грн. 29,92 26,49 22,84 76,3 валового доходу, грн. 3,56 3,74 3,80 106,7 прибутку, грн. 1,05 1,55 0,38 36,0 4. Коефіцієнт використання потужності, % 0,70 0,60 0,40 57,1
Проекономічну ефективність використання виробничих ресурсів свідчать наступнігрупи показників. Одержання на 100грн. основних виробничих фондів та на 1грн.оборотних фондів валової продукції, валового доходу та прибутку. Що стосуєтьсяпершої групи то з кожним роком зменшуються валова продукція та прибуток. Вихідвалової продукції на 100грн. основних виробничих фондів у 2006р становить21,25грн., хоча в 2004р він становив 29,17грн. він зменшився на 27,2%. Вихідприбутку у 2006р. становить 0,35грн. на 100грн. фондів він дуже знизився упорівнянні з минулими роками, ще в 2004р він становив 1,03 а в 2005р 1,38 грн.Аналогічна ситуація спостерігається і в другій групі. У 2006р на 1грн.оборотних засобів одержано 22,84грн. валової продукції хоча цей показник у2004р становив 29,92грн. він зменшився на 33,7%. Значно зменшився і вихідприбутку на 1грн. оборотних засобів. він становить у 2006р 0,38грн. у 2004р цейпоказник був – 1,05грн. Крім цих показників на ефективність використаннявиробничих ресурсів впливають і одержання валової продукції на 1 працівника. У2004р він ще дорівнював 57,67грн., а у 2006р зменшився до 33,34грн. Аналізуючидані показники ми бачимо, що в нашому господарстві дуже неефективновикористовують виробничі ресурси.
2.3 Економічнаефективність переробки молока
Дослідження показують, що заіснуючих умов розвитку молочного скотарства стану матеріально-технічної базигалузі та з урахуванням низького рівня купівельної спроможності населеннямолокопереробні заводи можуть збільшити свої прибутки за рахунок реалізаціївнутрішніх резервів зниження собівартості виробництва. 3а результатамианкетного дослідження, керівництво 90% молокопереробних підприємств визнаєіснування таких внутрішніх резервів на своїх підприємствах, 59% з них такимирезервами вважають удосконалення обліку і контролю витрат.
На економічну ефективністьпереробки молока впливають багато факторів.
Передусім на ефективністьпереробки впливає собівартість виробленої продукції. Розглянемо структурувиробничих витрат в таблиці 2.3
Таблиця2.3 Структура виробничих витрат при переробці
Статті витрат
_2005___ р.
___2006_ р.
2006р. у % до 2005р.
тис. грн.
%
тис. грн
%
Матеріальні витрати 5125,1 78,6 4596,2 77,5 89,7 Амортизація 248,2 3,8 219,5 3,7 88,4 Оплата праці 766,4 11,7 741,3 12,5 96,7 Відрахування на соціальне страхування 283,4 4,3 282,9 4,8 99,8 Інші витрати 99,5 1,5 90,2 1,5 90,7 Усього витрат на виробництво 6522,6 100,0 5930,1 100 90,9
Аналізуючи два останні роки ми бачимо,що найбільш питому вагу у структурі виробничих витрат займають матеріальнівитрати – 78,6%. Це пов’язано з тим, що за останні часи значно подорожчаласировина та матеріали. Дуже малий відсоток замає оплата праці. У 2006р вінстановить 12,5% у порівнянні з минулим роком він незначно зріс на 0,8%.Амортизація залишилася майже не змінною за два останні роки і становить 3,8%.Загалом витрати на виробництво зменшилися на 10%. За рахунок того, щозменшилися усі витрати при переробці.
Наступним кроком дослідження економічноїефективності переробки молока розглянемо показники, які наведені в таблиці 2.4
Таблиця 2.4 Показники економічноїефективності переробки
Показники
роки
2006р. у % до 2004р.
2004
2005
2006 1. Обсяг валової продукції, тис. грн. 761.2 551,2 423,4 55,6 2. Собівартість виробленої продукції, тис. грн. 671,6 472, 6 352,1 52,4 3. Прибуток, тис. грн. 268 322,7 70,4 26,3 4. Продуктивність праці, тис. грн. 216,5 185,5 125,2 57,8 5. Фондовіддача, тис. грн. 2,92 2,35 2,12 72,6 6. Матеріаломісткість, тис. грн. 65,3 60,8 49,3 75,5 9. Норма прибутку, % 6,8 4,9 3,8 55,9 10. Рівень рентабельності 3,5 5,8 1,7 48,6
Аналізуючи вищенаведену таблицю мибачимо, що по всіх з наведених показників спостерігається їхнє зменшення зкожним роком. Розглянемо окремо кожен з них. Майже вдвічі зменшився обсягвалової продукції ще у 2004р він складав 761,2 тис грн… а от у 2006р вінзменшився на 45% і становить 423,4 тис. грн. В результаті того, що зменшивсяобсяг валової продукції зменшилася і собівартість виробленої продукції в 2004рстановила ще 671,6тис.грн. то у 2006р вона зменшилася до 352,1тис.грн.Наступним показником є прибуток. З таблиці видно, що він значно зменшився напротязі останніх років, ще у 2004р він становив 268тис.грн. а у 2006 зменшивсядо 70,4тис.грн. З кожним роком зменшується і продуктивність праці у 2006р вонасклала 125,2 тис.грн., хоча в 2004р вона була 216,5 тис.грн., тобто воназменшилася на 42%. Зменшуються також фондоємкість та матеріаловіддача на 44% та24% у 2006р у порівнянні з минулими відповідно. що стосується такихузагальнюючих показників, як норма прибутку та рівень рентабельності то вонитакож зменшилися і становлять в 2006р 3,8% та 1,7% відповідно.
Щоб детальніше розглянути економічнуефективність переробки молока в цілому необхідно дослідити результати по кожнійз основних вироблюваних продукції в наступній таблиці 2.5
Таблиця2.5 Реалізація продукції підприємства
Види продукції
Одиниця виміру
Кількість
Повна собівартість, тис. грн.
Виручка від реалізації
Фінансовий результат, тис. грн.
Прибуток
Збиток Молоко л 15800 264,4 286,3 21,9 Масло кг 5650 65,8 62,5 -3,3 Сир кг 12000 255,2 285,3 30,1 Сметана кг 5800 165,3 118,3 -47 Згущене молоко шт 25600 368,1 452,3 84,2 Кефір л 15600 12,5 18,3 5,8
Аналізуючи дану таблицю ми бачимо, щонайприбутковішою продукцією є згущене молоко. За останній рік його реалізаціясклала 25600шт. при собівартості 368,1 тис.грн та виручці 452,3 тис.грн.прибуток від його реалізації склав 84,2 тис.грн. Хоча прибуток отриманий аледля такого великого переробного комплексу це дуже мало. Далі йде сир прибутокпо якому склав 30,1 тис. грн. при собівартості 255,2 тис. грн. та виручці 285,3тис. грн… На третьому місці по прибутковості знаходиться молоко йогореалізація склала 15800л при собівартості 264,4 тис.грн. та виручці 286,3тис.грн. прибуток склав 21,9тис.грн. Збитковим є виробництва масла та сметани.По першому збиток склав 3,3 тис. грн., а по другому 47тис. грн. Щоб підвищитиприбуток по прибуткових продуктах необхідно збільшити обсяги виробництва. А позбитковим продуктам необхідно зменшити собівартість.
2.4 Фінансовий аналізпідприємства
Фінансовийстан підприємства це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії усіхелементів системи фінансових відносин підприємства визначених сукупністю виробничихгосподарських факторів, що відображають наявність, розміщення іхарактеризуються системою показників, що відображають наявність, розміщення івикористання фінансових ресурсів.
Основнимизавданнями аналізу фінансового стану є:
1. Дослідження рентабельності та фінансовоїстійкості підприємства
2. Дослідження ефективності використаннямайна
3. Об’єктивна оцінка динаміки та стануліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості підприємства.
4. Оцінка становища суб’єкта господарюваннята кількісна оцінка його конкурентоспроможності.
5. Визначення ефективності використанняфінансових ресурсів.
Про рівень фінансовогорозвитку свідчать дані таблиці 2.6
Таблиця 2.6 Показники фінансового стану
Показники
Розрахунок
Сума показника 1. Рівень рентабельності активів, % Чистий прибуток / сума активів 1,5 2. Рівень рентабельності власного капіталу ЧП/ власний капітал 2,6 3. Рівень рентабельності інвестицій ЧП/ власний капітал+ довгострокові зобов'язання 2,8 4. Рівень рентабельності інвестованого капіталу ЧП/ (ВК + всі види кредитів і позичок) 3,2
Показники платоспроможності та ліквідності підприємства 1.Коефіцієнт поточної ліквідності (Запаси + кошти) / короткострокові зобов'язання 1,2 2. Відношення суми зобов'язань до суми активів (Довгострокові + короткострокові кредити) / сума активів 25 3. Відношення суми зобов'язань до власного капіталу Довгострокові і короткострокові кредити / власний капітал 36 4. Індекс виплати податків Прибуток/ платежі до бюджету 1,2 5. Коефіцієнт оборотності надходжень Виручка від реалізації/ довгострокової заборгованості 4,3
З даної таблиці ми бачимо, що в підприємства дуже слабкийфінансовий стан. Розглянемо деякі показники. Наприклад рівень рентабельностіактивів становить лише 1,5%, а рівень рентабельності власного капіталу лише2,6%,
Дуже малий і рівень рентабельності інвестицій лише 2,8%. Щостосується показників платоспроможності та ліквідності то ці показники такожмалі. Наприклад коефіцієнт ліквідності становить лише 1,2, а коефіцієнтоборотності надходжень 4,3.
Наступними проаналізуємо показники оцінки фінансової стійкості(табл… 2.7)
Таблиця 2.7 Показникиоцінки фінансової стійкості підприємстваПоказатели Нормативне значення 2004 2005 2006 2006 у %до 2005 Коефіцієнт незалежності ³0.5 0,32 0,39 0,36 104,9 Коефіцієнт фінансової стабільності ³0.5 0,32 0,39 0,36 96,6 Коефіцієнт залучення власних і залучених джерел £1 0,22 0,21 0,15 68,2 Коефіцієнт маневреності оптим. = 0,5 0,31 0,46 0,60 193,5 Коефіцієнт інвестування власних засобів ³1 0,84 0,84 1,52 175 Коефіцієнт забезпечення запасів власними засобами оптим. = 1 1,39 1,25 2,5 232,5
Проаналізувавшидану таблицю ми бачимо, що жоден з показників далеко не дотягує до нормативних.
2.5 Схема продовольчогоруху продукції
КАНАЛИ НАДХОДЖЕННЯ СИРОВИНИ НА ЗАВОД Схема 2.1 Схема продовольчого руху продукції/> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> />
Споживачами продукції ВАТ«Бахмачмолококонсерв» є, підприємства, установи, магазини, ринки, торговельнізаклади, приватні підприємці
Розділ 3. Шляхи підвищенняекономічної ефективності виробництва масла й сиру
3.1Удосконалення технології переробки молока
Для переробки необхідновикористовувати молоко, яке відповідає вимогам державного стандарту України3662-97 «Молоко коров'яче незбиране. Вимоги при закупівлі». Основною вимогою домолока є необхідність його охолодження до температури + 8 °С і реалізаціїпротягом однієї доби. Молоко має бути чистим — без механічних домішок з вмістомбактерій і хімічних сполук, відповідати смаковим якостям за органолептичноюоцінкою. Молоко густиною до 1,026 кг/л і кислотністю до 15 °Т та вище 21 °Тпереробними підприємствами не приймається. Варто приділити увагу сучасномустану відносин між виробником і переробним підприємством. За теперішніх умовзначний обсяг молока надходим, від приватних господарств, які не мають ефективноготехнологічногоустаткування для первинної переробки молока; молокозаводи і маслозаводи щодня приймають до 70 % неохолодженого молока. Необхідно датиоцінку альтернативним методам пастеризації, очищення та охолодженнямолока.
Пастеризація молока єобов'язковим технологічним заходом з підготовки сировини для подальшоїпоглибленої переробки. Розрізняють такі методи пастеризації: тривала (20—30 хв)при температурі 63—65 °С, короткочасна (2—3 хв) при температурі 90— 92 °С,ультрапастеризація (до 10 с) при температурі 105—150 °С. Стерилізація — цепроцес високотемпературного оброблення молока (парою 140 °С під тиском 0,3 атм.протягом 4 с) для тривалого зберігання. Для одержання молока з однорідноюконсистенцією на молокозаводах проводиться теплова гомогенізація молока притемпературі 50—55 °С під тиском 175 атм.
Молокопереробні підприємстваоснащені технологічним устаткуванням, виготовленим за часів СРСР, що маєдостатній запас міцності завдяки застосуванню товстостінної нержавіючої сталі.Додаткове оснащення молокопереробних підприємств — це в основному сучаснефасувальне та пакувальне устаткування, яке виробляється та реалізуєтьсявітчизняними підприємствами. Так, Київський завод «Агромаш» пропонуєгосподарствам і переробним підприємствам охолоджувачі молока типу ОМ/БО серії0,5; 1,0; 2,0 з об'ємом відповідно 0,5; 1; і 2 т; місткості для молока об'ємомвід 1 до 10 м3; апарати формувальні для сиркової маси та ін.Українська молочна компанія пропонує виробникам обладнання для виробництваплавлених і твердих сирів. Отже, потрібно проаналізувати причини оснащенняпідприємств імпортним обладнанням.
Виробництво масла затехнологіями ноу-хау має відповідати санітарно-гігієнічним нормам, технічнимумовам виробництва. Так, у 2005 р. Яготинський маслозавод розпочав виробництвонового кисломолочного продукту «Біолактон зі стевією» за ТУУ 30936 /00.002-200.Цей продукт містить менше лактози, молочного жиру і рекомендований длядієтичного харчування та профілактики діабету (завдяки вмісту в ньомустевіазиду — замінника цукру). Завод виготовляє й іншу продукцію за власнимитехнологіями, зокрема фірмове «Яготинське масло», що містить 69,2 % молочногожиру — на 3,3—16,2 % менше порівняно з маслом «Селянське», «Любительське» таіншими видами аналогічної продукції, виготовленої за державними стандартами.
Установлення ринкових відносин між виробником сировини іпереробним підприємством, зокрема молокопереробним заводом, через роботу здавальницькою сировиною потребує розрахунків затрат сировини на 1 т готовогопродукту. Так, розрахунки по Яготинському маслозаводу показали, що витратимолока (базисні: жирність — 3,4 %, білок — 3,0 %) на 1 т масла мають становити22,2 т.
Сир — білковий кисломолочнийпродукт, що виготовляється з пастеризованого, нормалізованого або знежиреногомолока шля-хом його сквашування, вилучення частини сироватки і пресуван-нябілкового згустку. Залежно від масової частки жиру сир поділяють на: жирний (18%), напівжирний (9 %), селянський (5 %), столовий (2 %) і знежирений. Заспособом утворення згустку розрізняють кислотний спосіб коагуляції такислотно-сечужнии. Для виробництва сиру застосовується комплект обладнаннятехнологічних ліній Я9-ОПГ-2,5, Я9-ОПГ-5,0, Я-90ПТ, сироробні ванни Д7-ОСА1,апарати формувальні ОК-ВФ-100, інше вітчизняне та імпортне обладнання.Технологія виготовлення сирів охоплює такі основні виробничі процеси (наприкладі сиру селянського нежирного, жирність — 9 %):
— приймання і підготовкасировини до переробки;
— підігрівання та сепаруваннямолока;
— нормалізація молока донеобхідного вмісту жиру і білка;
— гомогенізація притемпературі 60 °С під тиском 7,5 ± 2,5 МПа;
— пастеризація при температурі78 ± 2 °С протягом 20—30 с;
— охолодження до температури 6± 2 °С;
— підігрівання до температуризаквашування 25 ± 2 °С;
— заквашування (внесення 3—10% закваски) протягом 7—10 год до утворення згустку кислотністю 70—90 °Т;
— перемішування згусткупротягом 2—5 хв;
— підігрівання згустку дотемператури 45—50 °С;
— витримування згустку 1—2,5хв;
— охолодження згустку дотемператури 30—33 °С;
— зневоднення згустку;
— охолодження сиру;
— фасування, пакування, маркування;
— доохолодження до температури6 ± 2 °С;
— сортування;
— маркування;
— реалізація, зберігання притемпературі 4 ± 2 °С(6)
З метою поліпшення роботи підприємств і підвищення їх ефективностіширше потрібно впроваджувати нові прогресивні технології, високопродуктивнеобладнання використовувати високоякісну сировину. Важливим є розширенняасортименту виготовлюваної продукції, поліпшення її якості.
Правові та організаційні основизабезпечення якості та безпеки молока і молочних продуктів для життя та здоров’янаселення і довкілля під час їх виробництва, транспортування, переробки,зберігання і реалізації, ввезення на митну територію та вивезення з митноїтериторії України регулюєЗУ «Про молоко та молочні продукти» від
Основними засадами державної політики щодозабезпечення якості та безпеки молока і молочних продуктів для життя таздоров’я населення є:
забезпечення внутрішніх потреб держави в молочнихпродуктах широкого асортименту та нарощування їх експорту;
здійснення контролю за якістю та безпекою молока,молочної сировини і молочних продуктів;
сприяння розвитку інтеграційних процесів міжвиробником, переробником та реалізатором;
проведення моніторингу ринку молока та молочноїпродукції;
удосконалення митно-тарифної та цінової політики участині захисту вітчизняних виробників молока та молочної продукції;
розроблення загальнодержавних програм розвиткуселекційно-племінної справи.
Технологічне обладнання, супутні матеріали татранспортні засоби, в яких перевозяться і зберігаються молоко, молочна сировината молочні продукти, повинні виготовлятися з матеріалів, дозволених центральниморганом виконавчої влади з питань охорони здоров’я для використання за цільовимпризначенням і контакту з харчовими продуктами.
Суб’єкти господарювання всіх форм власності (крімособистих селянських господарств, фізичних осіб), які здійснюють виробництвомолока, молочної сировини і молочних продуктів, підлягають атестації навідповідність обов’язковим вимогам нормативно-правових актів.
Об’єктами атестації виробництва молока, молочноїсировини і молочних продуктів є нормативна документація на продукцію, а такожтехнологічне обладнання, засоби вимірювальної техніки та контролю,випробувальне обладнання.
Дія атестата може бути тимчасово зупинена органом,який його видав, у разі порушення виробником вимог нормативно-правових актівпро якість і безпеку молока, молочної сировини та молочних продуктів.
Атестат виробництва молока, молочної сировини імолочної продукції видається відповідним територіальним органом виконавчоївлади з питань аграрної політики.
Атестація виробництва молока, молочної сировини імолочної продукції проводиться один раз на 5 років.
Виробництво та переробка молока, молочної сировини імолочної продукції без атестата виробництва забороняються.
Суб’єкти господарювання — виробники молока,молочної сировини та молочних продуктів мають право:
отримувати від відповідних державних органів увстановленому порядку необхідну інформацію, законодавчі та іншінормативно-правові акти з питань якості та безпеки продукції, що виробляється;
звертатися за захистом порушених прав до судувідповідно до закону.
Суб’єкти господарювання — виробники молока,молочної сировини та молочних продуктів зобов’язані:
додержувати вимог нормативних документів привиробництві молока, молочної сировини і молочної продукції, а також при їхзберіганні, транспортуванні та реалізації;
забезпечувати додержання вимог санітарних таветеринарно-санітарних норм і правил, а також за розпорядженнями посадових осібдержавної санітарно-епідеміологічної служби та державної установи ветеринарноїмедицини здійснювати протиепідемічні та протиепізоотичні заходи з метоюзапобігання розповсюдженню захворювань, спільних для людей і тварин;
забезпечувати контроль якості та безпеки продукції;
вести в установленому законодавством порядкудокументацію, яка підтверджує забезпечення належної якості та безпекипродукції;
надаватинеобхідну для здійснення державного контролю і нагляду інформацію,документацію, зразки молока, молочної сировини, компонентів рецептури молочнихпродуктів для проведення лабораторних досліджень у кількості, передбаченійнормативно-правовими актами.
Державна підтримка виробників молока,молочної сировини і молочних продуктів здійснюється виходячи з пріоритетностірозвитку молочної галузі агропромислового комплексу, зокрема шляхомфінансування з Державного бюджету України:
програм розвитку селекційно-племінної роботи вмолочному скотарстві, протиепізоотичних заходів, що мають загальнодержавнезначення;
дотаційних цін на молоко;
підтримки виробництва продукції дитячого харчування;
підтримки експорту молочних продуктів;
надання пільгових короткострокових і довгостроковихкредитних ресурсів;
лізинговихпослуг щодо придбання обладнання вітчизняного та зарубіжного виробництва длятехнічного переоснащення і запровадження сучасних технологій виробництва тапереробки молока і молочних продуктів суб’єктами господарювання, на якихпоширюється дія цього Закону
З метою регулювання ринку молока та молочнихпродуктів установлюються квоти сільськогосподарським товаровиробникам на обсягивиробництва та продажу молока переробним підприємствам та обсяги поставкимолочної продукції до державного матеріального резерву.(7)
Квоти на виробництво молока та поставку молочноїпродукції до державного резерву в цілому щорічно встановлюються КабінетомМіністрів України, по областях та підприємствах — центральним органомвиконавчої влади з питань аграрної політики за участю галузевих формувань таобласних державних адміністрацій.
3.2 Економічниймеханізм стосунків між виробниками і переробниками
Дослідження показують, щонизький обсяг постачання молока на переробку зумовлює дефіцит цієї сировини(92% респондентів відчувають його дефіцит). В результаті наявні потужностімолочної промисловості в середньому використовують лише на 25%, по виробництвупродукції з незбираного молока — на 12,2, маслі на 36,7, сирів сичужних — на53,3, плавлених сирів — на 50,4%. Знос активної частини промислово-виробничихосновних фондів на молокопереробних підприємствах у 2006 році становив 60% відзагальної вартості фондів, а інвестиції в основному капітал галузі — лише 82млн. грн. (1,4% від загальної суми інвестицій по промисловості). Низький рівеньінвестицій та відсутність власних коштів для закупівлі технологічногоустаткування не сприяє зниженню витрат на виробництво продукції, оскільки застаріліосновні засоби не дозволяють виробляти конкурентоспроможні молокопродукти.
Щодо стану молочногоскотарства України, то проведені дослідження дали змогу виділити такі причинивтрат молока та занепаду молочного скотарства у колективних господарствахсуспільного сектора. На рівні виробництва молочної сировини це повневикористання генетичного потенціалу тварин (втрати 30—35% від загального обсягумолочної сировини) через недостатній рівень годівлі, та низьку якість кормів(частка комбікормів і концентрованих кормів у 2000 році скоротилася майжевдвічі порівняно); недостатній рівень селекції та погіршення генофондупоголів'я через відсутність схрещування з жиромолочними породами,нераціональний рівень вибраковування. (13)
Порушилисятрадиційні інтеграційні зв’язки між сільгоспвиробниками, переробниками. Цепризвело до розбалансованості інтересів учасників єдиного процесу доведеннясільськогосподарської сировини до споживача, збільшення витрат на всьомуланцюгу „Виробництво-споживач”.
Томуспостерігається диспропорція в розподілі прибутків між виробниками іпереробниками сільськогосподарської сировини.
Отже,на прикладі ЗАТ „Бахмачмолококонсерв” розрахуємо розмір прибутку 1 ц молокавиробника сировини.
Собівартість1 ц. молока = 80 грн.
Цінареалізації 1 ц. = 100 грн/ц.
Прибуток= 20 грн/ц.
Отже,ми бачимо, що від реалізації 1 ц молока виробник має прибуток в розмірі 20грн/ц.
Теперрозрахуємо розмір прибутку виробника масла.
З1 ц молока отримуємо 4 кг масла. 1кг масла в середньому коштує 20грн/кг.
Знайдемовиручку від реалізації: 4кг * 20 грн. = 80 грн.
Собівартість 1 кг масла становить становить 10грн грн., а, отже, собівартість 4 кг будестановити: 4*10 = 40 грн.
Звідси,прибуток молокозаводу буде: 80 – 40 грн. = 40 грн.
Якбачимо з даних результатів, переробник має в 2 рази показники більші, ніжтоваровиробник. І це лише по маслу. А із 1ц молока можна, ще отримати і іншіпродукти, такі, як сири, кефір, згущене молоко та інше. А це, на мою думку, несправедливо, бо товаровиробник несе набагато більші витрати на виробництвоодиниці продукції, як матеріальних, так і затрат праці.
Томушляхом державного втручання, потрібно створити заходи щодо усунення диспаритетуцін на сільськогосподарську продукцію, а також розвивати процес інтеграціїпереробника з виробником.
3.3 Державнерегулювання галузі
Правові та організаційні основизабезпечення якості та безпеки молока і молочних продуктів для життя таздоров’я населення і довкілля під час їх виробництва, транспортування,переробки, зберігання і реалізації, ввезення на митну територію та вивезення змитної території України регулюєЗУ «Про молоко та молочні продукти» від
Основними засадами державної політики щодозабезпечення якості та безпеки молока і молочних продуктів для життя таздоров’я населення є:
забезпечення внутрішніх потреб держави в молочнихпродуктах широкого асортименту та нарощування їх експорту;
здійснення контролю за якістю та безпекою молока,молочної сировини і молочних продуктів;
сприяння розвитку інтеграційних процесів міжвиробником, переробником та реалізатором;
проведення моніторингу ринку молока та молочноїпродукції;
удосконалення митно-тарифної та цінової політики участині захисту вітчизняних виробників молока та молочної продукції;
розроблення загальнодержавних програм розвиткуселекційно-племінної справи.
Технологічне обладнання, супутні матеріали татранспортні засоби, в яких перевозяться і зберігаються молоко, молочна сировината молочні продукти, повинні виготовлятися з матеріалів, дозволених центральниморганом виконавчої влади з питань охорони здоров’я для використання за цільовимпризначенням і контакту з харчовими продуктами.
Суб’єкти господарювання всіх форм власності (крімособистих селянських господарств, фізичних осіб), які здійснюють виробництвомолока, молочної сировини і молочних продуктів, підлягають атестації навідповідність обов’язковим вимогам нормативно-правових актів.
Об’єктами атестації виробництва молока, молочноїсировини і молочних продуктів є нормативна документація на продукцію, а такожтехнологічне обладнання, засоби вимірювальної техніки та контролю,випробувальне обладнання.
Дія атестата може бути тимчасово зупинена органом,який його видав, у разі порушення виробником вимог нормативно-правових актівпро якість і безпеку молока, молочної сировини та молочних продуктів.
Атестат виробництва молока, молочної сировини імолочної продукції видається відповідним територіальним органом виконавчоївлади з питань аграрної політики.
Атестація виробництва молока, молочної сировини імолочної продукції проводиться один раз на 5 років.
Виробництво та переробка молока, молочної сировини імолочної продукції без атестата виробництва забороняються.
Суб’єкти господарювання — виробники молока, молочноїсировини та молочних продуктів мають право:
отримувати від відповідних державних органів увстановленому порядку необхідну інформацію, законодавчі та іншінормативно-правові акти з питань якості та безпеки продукції, що виробляється;
звертатися за захистом порушених прав до судувідповідно до закону.
Суб’єкти господарювання — виробники молока,молочної сировини та молочних продуктів зобов’язані:
додержувати вимог нормативних документів привиробництві молока, молочної сировини і молочної продукції, а також при їхзберіганні, транспортуванні та реалізації;
забезпечувати додержання вимог санітарних таветеринарно-санітарних норм і правил, а також за розпорядженнями посадових осібдержавної санітарно-епідеміологічної служби та державної установи ветеринарноїмедицини здійснювати протиепідемічні та протиепізоотичні заходи з метоюзапобігання розповсюдженню захворювань, спільних для людей і тварин;
забезпечувати контроль якості та безпеки продукції;
вести в установленому законодавством порядкудокументацію, яка підтверджує забезпечення належної якості та безпекипродукції;
надаватинеобхідну для здійснення державного контролю і нагляду інформацію,документацію, зразки молока, молочної сировини, компонентів рецептури молочнихпродуктів для проведення лабораторних досліджень у кількості, передбаченійнормативно-правовими актами.
Державна підтримка виробників молока,молочної сировини і молочних продуктів здійснюється виходячи з пріоритетностірозвитку молочної галузі агропромислового комплексу, зокрема шляхом фінансуванняз Державного бюджету України:
програм розвитку селекційно-племінної роботи вмолочному скотарстві, протиепізоотичних заходів, що мають загальнодержавнезначення;
дотаційних цін на молоко;
підтримки виробництва продукції дитячого харчування;
підтримки експорту молочних продуктів;
надання пільгових короткострокових і довгостроковихкредитних ресурсів;
лізинговихпослуг щодо придбання обладнання вітчизняного та зарубіжного виробництва длятехнічного переоснащення і запровадження сучасних технологій виробництва тапереробки молока і молочних продуктів суб’єктами господарювання, на якихпоширюється дія цього Закону
З метою регулювання ринку молока та молочнихпродуктів установлюються квоти сільськогосподарським товаровиробникам на обсягивиробництва та продажу молока переробним підприємствам та обсяги поставкимолочної продукції до державного матеріального резерву.(1)
Квоти на виробництво молока та поставку молочноїпродукції до державного резерву в цілому щорічно встановлюються КабінетомМіністрів України, по областях та підприємствах — центральним органомвиконавчої влади з питань аграрної політики за участю галузевих формувань таобласних державних адміністрацій.(15)
ВИСНОВКИ
Розвиток ринкових відносин в Україні вимагаєпідвищення ефективності господарювання. Проте, можна сказати, що за рокинезалежності показники ефективності в країні значно погіршали – зменшилисьобсяги виробництва, знизилась його рентабельність, різко скоротилисьінвестиції. Усе це єнаслідком занедбання економічної роботи на підприємствах усіх форм власності.
Проаналізувавши діяльність ЗАТ “Бахмачмолококонсерв” можназробити висновок, що фінансовий стан підприємства є незадовільним. Причинамитакого стану, на мою думку стали:
- накопиченняневиправданих (понаднормативних) залишків продукції на складах підприємства;
- погіршенняпоказників виробничої діяльності – обсяги, асортимент продукції;
- зниженнярентабельності виробництва, а отже підприємство отримує збитки, і як наслідок –зниження суми обігових коштів.
Як видно підприємство є неплатоспроможним, тобто воно не можепокрити свої зобов’язання за рахунок власних коштів. Тому важливе значення єрозробка рекомендацій для подолання фінансових труднощів.
З метою поліпшення структури обігових коштів можна зменшитизалишки непотрібних або надмірних запасів товарно-матеріальних цінностей черезїх реалізацію.
Скорочення понаднормативних залишків готової продукції наскладі потребує вжиття таких заходів, як прискорення виконання замовленьпокупців, вдосконалення оперативного планування виробництва продукції і їївідвантаження перегляд ціноутворення.
Доречним і суттєвим джерелом поповнення обігових коштів можебути здавання в оренду виробничих і складських приміщень, виробничихпотужностей. Це не змінює структуру капіталу, але дає можливість за рахуноквільних потужностей одержати додаткові кошти на розрахунковий рахунок.
Важливе значення має поліпшення ефективності роботипідприємства –підвищення рентабельності та якості продукції, впровадження новоїтехніки і технології.
Слід зосередити увагу на виробництві тієї продукції, якакористується найбільшим попитом. Також підприємство повинно не зупиняти пошукинових покупців і замовників, ринків збуту продукції.
Прийняття парламентом України відповідних законодавчих актівдасть можливість створити необхідні економічні умови для швидкого економічногорозвитку галузей народного господарства і забезпечення споживача товарамивласного виробництва з високими якісними показниками і можливостями вийти назовнішній ринок. Для виходу на міжнародний ринок із продукцією необхідностворити однакові умови для вітчизняних підприємств із підприємствами, яківиготовляють ідентичну продукцію за кордоном. Це буде справжня чеснаконкурентна боротьба між товаровиробниками.
Крімцього молокопереробні підприємства регулюють: Наказ 24.03.2006№ 144 «Про затвердження Заходів щодо розвиткум’ясного та молочного тваринництва», Державнісанітарні правила молокопереробних підприємств.
Слід зазначити, що в останні роки значно знизилася роль держави воновленні матеріально-технічної бази галузі, зменшена підтримка не тільки набезповоротній основі, а й на поворотній, у вигляді інвестиційних кредитів.
Використана література
1. Закон України «Про молоко та молочніпродукти», Відомості ВРУ, 2004р.
2. Наказ 24.03.2006№ 144 «Про затвердження Заходів щодо розвиткум’ясного та молочного тваринництва».
3. Державні санітарні правиламолокопереробних підприємств// Агро компас. – 1999. — № 12. – с.8.
4. Алексійчук В.М., Реформування тарозвиток підприємств агропромислового виробництва, — К.:ІАЕ, 1999. – 532 ст.
5. Москаленко А.М., Економіка АПК,-Навчальний посібник.: Чернігів КН Чернігівські береги, 2005. – 154ст.
6. Березівський П.С., Системи технологій, — Навчальний посібник.: КНЕУ, 2006.- 287ст.
7. Іваненко Ф. В., Технологія зберігання іпереробки сільськогосподарської продукції. – К.: КНЕУ, 2005. – 221ст.
8. Дерій В.А., Рожелюк В.М.Організаційно-технологічні особливості молокопереробного виробництва та обліквитрат// Економіка АПК. – 2000. – №1. – с. 61-68.
9. Єресько Г. В. переробка молока тамяса//вісник аграрної науки. – 2000. – №3-4. – 165-167ст.
10. Зимовець В.М. Економічні проблемирозвитку виробництва та ринку молокопродуктового підкомплексу// Економіка АПК.– 2002. – №5. – с. 126-128.
11. Котков В.П. Основні методологічні положеннярозробки моделі розвитку регіонального молокопродуктового підкомплексу//Економіка АПК. – 2000. – №5. – с. 11-15.
12. Котков В.П. Формування ціновогомеханізму в інтегрованому молокопродуктовому виробництві//Економіка АПК. –2000. – №1. – с. 69-72.
13. Мостенська Т.Л. Проблеми розвиткумолочного виробництва в Україні// Економіка АПК. – 2001. – №6. – с. 40-45.
14. Савицька В.Г. Молоко і молокопродукти успоживчому балансі населення України// Економіка АПК. – 1999. – №12. – с.39-44.
15. Юрченко К.Г. Стан та перспективирозвитку молокопереробної промисловості України// Економіка АПК. – 2002. – №10.– с. 55-56.