Мінстерство науки і освіти України
Сумський державний університет
Кафедра прикладної екології
Обов’язкове домашнє завдання з дисципліни: «Охорона праці»
Виконав: студент групи ЕТ-41
Фомін К.С.
Перевірив: викладач
Сидоренко С.В.
Суми 2008
Задача №1
Розрахувати ефективність природної вентиляції приміщення економічного відділу. Основні вхідні дані взяти з варіанта, що відповідає останній цифрі залікової книжки (2).
Розміри приміщення: довжина — 7м, ширина – 4,5м, висота – 3,5м., кількість працюючих – 4, розмір кватирки – 0,23м2.
Необхідний повітреобмін Lнобчислюється за формулою:
Lн= L·nм3/год(1.1)
Lн=30·4=120 м3/год
деn— кількість працюючих
L= 30 м3/год – необхідний повітреобмін на одного працюючого
Фактичний повітреобмін Lфобчислюється за формулою:
Lф= м·F·V·3600 м3/год (1.2)
Дем = 0.55 – коефіцієнт витрати повітря;
F– площа кватирки, через яку буде виходити повітря, м2;
V– швидкість виходу повітря з верхнього прорізу (кватирки), м/с.
/>(1.3)
Деg=9.8 м/с – прискорення вільного падіння;
H2– тепловий напір під дією якого буде виходити повітря з кватирки, кг/м2:
ΔH2= h2(yh-yап)(1.4)
Деh2= 0.75 м – висота від площини рівних тисків до центру кватирки;
yhта yап– відповідно об’ємні повітря зовні приміщення та усередині його, кг·с/м3.
Об’ємна вага повітря визначається за формулою:
/>(1.5)
ДеP6 = 750 мм рт.ст – барометричний тиск;
Т – температура повітря в ○К;
Т = 301○К для літа в приміщенні;
Т = 290○К для зими в приміщенні;
Т = 297○К для літа на повітрі;
Т = 262○К для зими на повітрі;
Об’ємна вага повітря для холодного періоду року зовні:
/>
Об’ємна вага повітря для холодного періоду року в приміщенні:
/>
Об’ємна вага повітря для теплого періоду року зовні:
/>
Об’ємна вага повітря для теплого періоду року в приміщенні:
/>
Тепловий напір під дією якого буде виходити повітря з кватирки в холодний період року обчислюєм за формулою (1.4):
ΔH2=0.75·(1.33-1.20)=0.0964 кг/м2
Тепловий напір під дією якого буде виходити повітря з кватирки в теплий період року обчислюєм за формулою (1.4):
ΔH2=0.75·(1.17-1.16)=0.0117 кг/м2
Швидкість виходу повітря з верхнього прорізу (кватирки) в холодний період року обчислюєм за формулою (1.3):
/>м/с
Швидкість виходу повітря з верхнього прорізу (кватирки) в теплий період року обчислюєм за формулою (1.3):
/>м/с
Фактичний повітреобмін Lф в холодний період року обчислюємо за формулою (1.2):
Lф= 0.55·0.23·1.27·3600=576 м3/год
Фактичний повітреобмін Lф в теплий період року обчислюєм за формулою (1.2):
Lф= 0.55·0.23·0.441·3600=200 м3/год
Lф> Lн
576 > 120
200 > 120
Видно, що існуюча вентиляція в декілька разів перевищую норму. Тому не треба вживати додаткових заходів для його покращення.
Задача №2
Перевірити ефективність природного освітлення у відділі.
Розміри приміщення: довжина — 7м, ширина – 4,5м, висота – 3,5м.--PAGE_BREAK--
Розміри віконного прорізу(висота і ширина), м — 2 х 1,7; Кількість вікон – 2;
Висота від підлоги до підвіконня – 0,9 м; Вікна розміщені вздовж довшої стіни;
Вікна будівлі орієнтовані на захід; Середньозважений коефіцієнт відбиття внутрішніх поверхонь – 0.5; Найбільше віддалення робочого місця від вікна – 3 м; Значення коефіцієнта сонячності клімату при бічному природному освітленні =0.8; Значення коефіцієнта r1= 1.7; Значення світлової характеристики ηосвітлових прорізів при бічному освітленні = 9.5;
Для оцінювання ефективності природного освітлення в приміщенні необхідно з’ясувати чи відповідає фактичне значення освітлення нормованому.
Нормоване значення коефіцієнта природного освітлення (КПО) для четвертого світлового поясу України, еIV, визначається за формулою
eIV = eнIII·m·c(2.1)
деeнIII– нормоване значення КПО для 3-го світлового поясу за СниП II-4-79.Для економічного відділу, у якому виконуються роботи IIIрозряду (середньої точності), для бокового освітлення eнIII= 1.5%;
m– коефіцієнт світлового клімату (для України m=0.9);
с – коефіцієнт сонячності (визначається за таблицею);
З формули
/>(2.2)
Фактичне значення КПО для приміщення відділу буде дорівнювати:
/>(2.3)
деSo– площа усіх вікон в приміщенні, 6.8м2;
Sn– площа підлоги у приміщенні, м2= 31.5м2;
to– загальний коефіцієнт світлопропускання віконного прорізу. Для віконних прорізів громадських споруд не обладнаних сонцезахистними пристроями, to=0.5;
r1– коефіцієнт, що враховує відбивання світла від внутрішніх поверхонь приміщення. Береться з таблиці;
ηo– світлова характеристика вікна, вибирається з таблиці;
Кзд– коефіцієнт, що враховує затемнення вікон будинками, що розташовані навпроти, при їх відсутності Кзд=1;
Кз– коефіцієнт запасу береться в межах Кз= 1.3-1.5.
Нормативне значення КПО обчислюємо по формулі (2.1):
eIV = 1.5%·0.9·1=1.35%;
Фактичне значення КПО обчислюємо за формулою (2.3):
/>
Порівнюючи нормативне значення КПО з фактичним можна зробити висновок про ефективність природного освітлення у відділі. Природне освітлення є достатньо ефективним. Тому не треба вживати додаткових заходів.
Задача №3
Перевірити ефективність штучного освітлення відділу.
Габарити приміщення: довжина — 7м; ширина – 4,5м; висота – 3,5м.
Вид джерела світла: лампа накалювання; Система освітлення: загальна; Кількість світильників: 6; Кількість ламп у світильнику: 1
Нормоване значення освітленості для економічного відділу при загальному освітленні складає при використанні газорозрядних ламп – 300 лк, при використанні ламп накалювання – 200 лк.
Значення розрахункової освітленості, лм, при використанні ламп накалювання може бути розраховано за допомогою методу коефіцієнта використання світлового потоку за формулою:
/>(3.1)
Звідки Еф:
/>(3.2)
деFл— світловий потік лампи, лм. Орієнтовано лампа потужністю 100 Вт створює 1450 лм, 150 Вт – 2000 лм, 60 Вт – 790 лм;
nx – коефіцієнт використання світлового потоку. Для світильників, які використовуються в громадських будівлях для традиційних приміщень і колірної обробки, коефіцієнт використання може набувати значення в межах nx=0.4-0.6;
N– кількість світильників, шт. Задану у вихідних даних необхідно розмістити рівномірно до площі приміщення, бажано по сторонах квадрата, виконуючи такі умови: сторона квадрата L=1.4·Hp, де Hp– висота півісу світильника над робочою площиною, що визначається як різниця між висотою приміщення і стандартною висотою робочої площини, яка дорівнює 0.8 м, а також висотою звисання світильника від стелі hсв=0.4 м.
Відстань від світильника до стіни бажано витримувати в межах I=0.3-0.5 L;
n – кількість ламп у світильнику, шт;
S– площа приміщення, м2;
k– коефіцієнт запасу, k=1.5-2;
Z– коефіцієнт нерівномірності освітлення, для ламп накалювання Z=1.15.
/>
Порівнюючи нормативне значення освітлення з фактичним видно, що штучне освітлення у відділі не ефективне. Існуюче освітлення набагато менше норми. Для покращення освітлення можна збільшити кількість світильників, або ламп у існуючих світильниках. Також можна збільшити потужність ламп.
Задача №4
Розрахувати заземлення для стаціонарної установки. Заземлювачі заглиблені і розміщені в один ряд (глибина закладання t=80см).
Визначити відстань між заземлювачами.
Взяти відповідно до ПЕУ, ПТБ і ПТЕ припустимий опір захисного заземлення.
Визначити розрахунковий питомий опір ґрунту.
Визначити опір розтіканню струму одиночного заземлення.
Визначити кількість заземлювачів.
Визначити довжину з’єднувальної смуги. продолжение
--PAGE_BREAK--
Визначити розрахунковий опір з’єднувальної смуги.
Визначити загальний розрахунковий опір заземлюваного пристрою.
Зробити висновок про ефективність виконаного захисного заземлення.
Вхідні данні:
Тип заземлювача: труба;
Довжина заземлювача, см – 275;
Діаметр заземлювача: — 5;
Ширина з’єднувальної смуги, см — 4;
ґрунт: супісок;
Кліматична зона: ІІ.
Визначаємо відстань між заземлювачами. Lт= с×lт, см
У відповідності з ПУЕ, ПТБ та ПТЕ визначаємо допустимий опір розтіканню струму в заземлювачі Rздля установки до 1000В ізольованої та глухо заземленої нейтралі. Rз=10 Ом;
Визначаємо питомий опір ґрунту, який рекомендований для розрахунку, ρтабл: ρтабл= 7·104Ом·см;
Визначаемо підвищуючі коефіцієнти для труб Кпті для полоси Кпп, які враховують зміни опору грунту та різні пори року в залежності від опадів, що випали:
Кпп = 3.5-4.5;
Кпт = 1.5-1.8;
Визначаємо розрахунковий питомий опір ґрунту для стержнів, Ом:
ρрасчетн= ρтабл·Кпт;
ρрасчетн= 7·104·1.5=105000;
Визначаємо відстань від поверхні землі до середини труби, см:
/>;
/>;
Визначаємо опір розтіканню струму для одиночного заглибленного заземлювача, який розташований нижче поверхні землі на 0.6-0.8 м (застосовується для стаціонарних установок), Ом:
/>;
/>;
Визначаємо потрібну кількість труб (одиночних заземлювачів) без врахування екранування:
/>;
/>;
Визначаємо відстань між трубами із співвідношення /> для заглиблених стаціонарних заземлювачів це співвідношення рекомендовано приймати />.
/>см;
/>;
Визначаємо коефіцієнт екранування труб ηэт при кількості труб та відношенні
/>:
ηэт=0.49;
Визначаємо необхідну кількість труб з урахуванням коефіцієнта екранування:
/>;
/>;
Приймаємо кількість труб рівною 62.
Визначаємо розрахунковий опір розтіканню струму при принятій кількості труб ηТЭ, Ом:
/>;
/>;
Визначимо довжину з’єднувальної смуги:
/>
/>
Визначаємо опір розтіканню струму в з’єднувальній смузі:
/>
/>
Визначаємо коефіцієнти екранування ηэ.спдля з’єднувальної полоси при nтэі співвідношенні />:ηэ.сп=0.21;
Визначаємо розрахунковий опір розтіканню струму в з’єднувальній смузі (з урахуванням коефіцієнта екранування), Ом:
/>;
/>;
Визначаємо загальний розрахунковий (теоритичний) опір розтіканню струму в трубах і з’єднувальній смузі, Ом:
/>;
/>;
Визначаємо необхідний розтин магістральної шини внутрішнього контура по ПУЕ: Sмаг.шини=100 мм2;
Визначаємо необхідний розтин провідників для з’єднування заземлюваного пристою з магістральною шиною по ПУЕ для голих провідників при відкритій прокладці (матеріал мідь та алюміній):
Sміді=4 мм2;
Sалюм=6 мм2;
По результатам розрахунків отримуємо паспорт заземлювача:
Відстань між заземлювачами: 275см;
Припустимий опір захисного заземлення: 10 Ом;
Розрахунковий питомий опір ґрунту: 7·104Ом·см;
Опір розтіканню струму одиночного заземлення: 303.946Ом;
Кількість заземлювачів: 62;
Довжина з’єднувальної смуги: 17316.75 см;
Розрахунковий опір з’єднувальної смуги: 1.05Ом;
Загальний розрахунковий опір заземлюваного пристрою: 0.95Ом.
Розрахункове заземлення ефективне і відповідає всім вимогам.
Список використаної літератури
Метоличнi вказiвки до виконання контрольноi роботи з курсу «Основи охорони працi» для студентов економiчних специальностей заочноi форми навчання. – Суми: Вид-во СумДУ, 2003
Никитина Л.И., Щербатова А.С. Охрана труда в лесном хозяйстве, лесной и деревообрабатывающей промышленности. – М.: Лесная промышленность, 1977
Безопасность жизнедеятельности / Под ред. О.Н. Русака.-СПб.: ЛТА ,1997.- 293 с
Безопасность жизнедеятельности. Учебник для вузов/С.В. Белов, А.В. Ильницкая, А.Ф. Козьяков и др.; Под общ. ред. С.В.Белова. –М.: Высш. шк., 1999. – 448 с,: ил.