МІНІСТЕРСТВООСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
СУМСЬКИЙДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КАФЕДРАФІНАНСІВ
Курсоваробота
натему:
«Формуваннябюджетів фондів загальнообов’язкового соціального страхування в Україні»
/>
Виконав:студентХоменко Сергій
Перевірила: КасьяненкоТ.В.
СУМИ2010
Зміст
Вступ
1. Теоретичні основи соціальногострахування
1.1 Історія виникнення і розвиткусоціального страхування
1.2 Сутність соціальногострахування
1.3 Види соціального страхування
2. Формування бюджетів фондів загальнообов’язковогосоціального страхування
2.1 Аналіз виконання і формуваннябюджету фонду обов’язкового соціального страхування від тимчасовоїнепрацездатності
2.2 Аналіз виконання і формуваннябюджету фонду обов’язкового соціального страхування на випадок безробіття
2.3 Аналіз виконання і формуваннябюджету Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві тапрофесійних захворювань
2.4 Аналіз виконання і формуваннябюджету фонду солідарної системи обов’язкового державного пенсійного страхуванняУкраїни (Пенсійний фонд)
3. Удосконалення системисоціального страхування
Висновки
Перелік посилань
Додатки
Вступ
Соціальнестрахування — одна з найдавніших категорій суспільних відносин. Зародившись уперіод розкладання первіснообщинного ладу, воно поступово стало неодміннимсупутником суспільного виробництва. Початковий зміст розглянутого поняттяпов'язаний із словом “страх”. Власники майна, вступаючи між собою у виробничівідношення, переживали страх за його цілість, за можливість знищення або втратив зв'язку зі стихійними лихами, пожежами, грабежами й іншими непередбачениминебезпеками економічного життя.
Ризикованийхарактер суспільного виробництва — головна причина занепокоєння кожноговласника майна і товаровиробника за своє матеріальне благополуччя. На цьомугрунті закономірно виникнула ідея відшкодування матеріального збитку шляхомсолідарної його розкладки між зацікавленими власниками майна. Якби кожнийокремо узятий власник спробував відшкодувати збиток за свій рахунок, то він бувби змушений створювати матеріальні або грошові резерви, рівні по розмірувартості свого майна.
Тим часомжиттєвий досвід, заснований на багаторічних спостереженнях, дозволив зробитививід про випадковий характер настання надзвичайних подій і нерівномірності нанесеннязбитку. Було помічено, що число зацікавлених господарств, часто бувають більшечисла постраждалих від різних небезпек. За таких умов солідарна розкладказбитку між зацікавленими господарствами помітно згладжує наслідки стихії йінших випадків.
При цьому чимбільша кількість господарств бере участь у відшкодуваннях збитку, тим меншачастка засобів доводитися на частку одного учасника. Так виникнуло страхування,сутність якого складає солідарне відшкодування збитків.
В умовахсучасного суспільства страхування перетворилося в загальний універсальний засібстрахового захисту усіх форм власності, прибутків і інших інтересівпідприємств, організацій, фермерів, орендарів, громадян.
Термін“страхування”, що виражає перерозподільні відношення, із приводу відшкодуваннязбитку, варто відрізняти від інших значень цього слова. Зокрема, вираз“страхування” (страховка, підстрахування) іноді вживається в значенні підтримкив якій справі, гарантії удачі в чому-небудь, забезпечення безпеки людей припроведенні небезпечних робіт, при виступах гімнастів і акробатів, а такожзапасу тривкості і надійності споруджень і механізмів і т.д. У даному випадкуцей термін вживається в значенні інструмента відшкодування збитку.
Перерозподільнівідносини, властиві страхуванню, повязані, з одного боку, із формуваннямстрахового фонду за допомогою заздалегідь фіксованих страхових платежів, зіншого боку — із відшкодуванням збитку з цього фонду учасникам страхування.Оскільки зазначені перерозподільні відношення повязані з рухом грошової формивартості, економічна категорія страхування є складовою частиною категоріїфінансів. Специфічність фінансових відношень при страхуванні перебуває вймовірному характері цих відношень. Імовірність збитку лежить в основі побудовистрахових платежів, за допомогою яких формується страховий фонд. Використаннязасобів страхового фонду вимушено з настанням і наслідками страхових випадків.
Ці особливостістрахових відношень включають їх у самостійну сферу фінансових відношень.
1. Теоретичніоснови соціального страхування
1.1 Історіявиникнення і розвитку соціального страхування
Історіястворення інституту соціального захисту працюючих і, зокрема, соціальногострахування, не така вже й давня. Вона нараховує трохи більше 100 років і бересвій початок з Германії, де протягом 1883 — 1889 років було прийнято низкузаконів про організацію державного соціального страхування робітників. Цейприклад досить швидко поширився спочатку в багатьох західних країнах, а потім іпо всьому світі. Тепер майже повсюдно в тій чи іншій формі існує державнасистема соціального страхування. Природно, що тут в залежності від групи державабо окремої держави спостерігається чимала різниця в можливостях соціальногозахисту. Україні притаманний свій шлях розвитку соціального страхування. Першістрахові закони в Україні, яка була складовою частиною Російської імперії,появились на початку ХХ століття як захисна реакція урядових структур на вимогиробітників створити гарантовані правила соціальної захищеності на виробництві.Вже в 1901 році законодавчим актом передбачалось призначення пенсій робітникамгірничих заводів і копалень за рахунок роботодавців, яких визнавали винними впошкодженні здоров’я. І, як прямий наслідок організованих виступів і масовихстрайків робітників, 2 червня 1903 року введено “Правила о вознаграждениипотерпевших вследствие несчастных случаев рабочих и служащих, а равно членов ихсемейств в предприятиях фабрично-заводской, горной и горнозаводскойпромышленности“. Цей день став, так би мовити, днем народження державногосоціального страхування.
В 1912 році булиприйняті на державному рівні закони «Про забезпечення робітників навипадок захворювання», «Про страхування робітників від нещаснихвипадків на виробництві» і ряд інших. Були створені так звані лікарнянікаси, пізніше їх стали називати страховими касами. Вони надавали робітникам двавиди допомоги: у випадку захворювання та при нещасному випадку. Допомога потимчасовій непрацездатності призначалась від половини до двох третин заробіткуі виплачувалась лише з четвертого дня хвороби. Допомога по вагітності і пологахвидавалась протягом шести неділь робітницям, які пропрацювали на даномупідприємстві не менше трьох місяців.
Після 1917 рокусоціальне страхування в Україні розвивалось в єдиному руслі всіх республік РадянськогоСоюзу. В перші роки після революції в умовах громадянської війни йшли пошукибільш ефективних форм соціального захисту трудівників. І, як наслідок, в 1918році було прийняте положення про соціальне забезпечення працюючих, якегарантувало забезпечення всіх найманих працівників незалежно від особливостейпраці допомогою при тимчасовій втраті заробітку у зв’язку з хворобою, пологамиі родами, каліцтвом. Починаючи з 1922 року виплата допомога здійснюваласябезпосередньо підприємствами в залік страхових внесків.
В 1929 роцідержавне соціальне страхування мало єдиний цільовий бюджет. Разом з тим вжетоді в нормативних-правових актах підкреслювалось, що кошти державногосоціального страхування є цільовими і використовувати їх на інші цілінедопустимо. А з 1931 року за рахунок коштів державного соціального страхуванняфінансуються санаторно-курортне лікування в спеціалізованих установах,санаторіях, пансіонатах, будинках відпочинку та дитячі оздоровчі табори.
Переломниммоментом в історії соціального страхування є передача його в управлінняпрофспілкам. Рішенням союзного уряду 23 червня 1933 року всі кошти соціальногострахування, а також санаторії, будинки відпочинку та ряд інших установ булипередані профспілкам
Демократичніперетворення в суспільстві вимагали відповідних змін і в правових відносинах. ВУкраїні на порядок дня життя поставило питання про удосконалення системисоціального страхування. У лютому 1991 року Уряд України і профспілки (на тойчас Рада Федерації незалежних профспілок України) прийняли спільну постанову«Про управління соціальним страхуванням в Україні», а в березні тогож року профспілки за участю представників Мінпраці, Мінфіну, Нацбанку Українина практиці реалізували положення прийнятої спільної постанови. Так було створенопринципово нову структуру – Фонд соціального страхування України. ОрганізаційноФонд здійснював свою діяльність через створене правління Фонду, до складу якоговходила абсолютна більшість представників від профспілкових об’єднань.Правління Фонду розробляло та затверджувало Положення про Фонд та йоговиконавчі органи.
При створеніФонду ставилась головна мета – забезпечити фінансову самостійність тастабільність системи соціального страхування, використати накопичений досвід іне допустити руйнування механізму реалізації конституційного права громадян насоціальне страхування.
Мета буладосягнута. Підтвердженням цього є те, що Фонд соціального страхування України,працюючи в екстремальних умовах, викликаними економічною кризою, стабільнозабезпечував всі виплати допомог по соціальному страхуванню, передбачені діючимзаконодавством. Йдеться насамперед про виплати допомоги в зв’язку з тимчасовоюнепрацездатністю, вагітністю і пологами, на народження дитини, поховання, атакож часткову оплату санаторно-курортного лікування та інших формпрофілактичного оздоровлення.
18 січня 2001року Верховною Радою України, відповідно до Основ законодавства України прозагальнообов'язкове державне соціальне страхування, прийнято Закон України«Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку зтимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням тапохованням» і визначено Фонд соціального страхування з тимчасової втратипрацездатності правонаступником Фонду соціального страхування України.
1.2 Сутністьсоціального страхування
Сутністьстрахового захисту полягає у нагромадженні і витрачанні грошових та іншихресурсів для здійснення заходів з попередження, подолання або зменшеннянегативного впливу ризиків і відшкодування пов’язаних із ними витрат.
Нова системаекономічних і соціальних відносин, зумовлених переходом до ринку, породжуєпотребу у розвитку страхування як засобу захисту виробництва, майна, добробутугромадян. Страхування завжди передбачає акумулювання коштів багатьох осіб(учасників страхування) у спеціальних цільових фондах, які управляютьсяюридичною особою, що має на це право. Тому страхові відносини завждискладаються з приводу умов формування і використання коштів цільовогострахового фонду.
Страхові фонди —це некомерційні самоврядні організації, які не можуть займатися іншими видамидіяльності, окрім тієї, заради якої їх створено, та не мають прававикористовувати свої кошти для цілей, відмінних від тих, що визначають їхнюстрахову діяльність.
До фондустрахового захисту належать:
1. Централізовані та грошові резервидержави;
2. Децентралізовані фонди;
3. Фонди створені методом страхування.
Страхування — цевид цивільно-правових відносин, щодо захисту майнових інтересів громадян таюридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначенихдоговором страхування або чинним законодавством, за рахунок фондів, щоформуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів(страхових внесків) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Будь — яківідносини передбачають наявність, як мінімум, двох суб'єктів.
Страховики – цеорганізація, яка згідно з отриманою ліцензією бере на себе за певну плату,зобов’язання у разі настання страхового випадку відшкодувати страхувальниковічи особам, яким був завданий збиток та виплатити страхову суму.
Страхувальники –юридичні особи та дієздатні громадяни, які уклали із страховиками договори щодострахування свого власного інтересу або інтересу третьої особи, сплачуютьстрахові премії і мають право (за договором або за законом) на отриманнякомпенсації (відшкодування) при настанні страхового випадку.
Соціальнестрахування – це форма соціального захисту населення, система заходів щодоматеріального забезпечення та соціального обслуговування в старості, на випадоктимчасової або постійної втрати працездатності, втрати годувальника, безробіттята в інших випадках, передбачених законодавством.
Предметомсоціального страхування є основні соціальні ризики, які загрожують відтвореннюнаселення: тимчасова непрацездатність у результаті хвороби, ушкодженняздоров'я, вагітності та пологів, догляду за членом сім'ї; постійнанепрацездатність у результаті інвалідності та старості; втрата трудового доходуу зв'язку з неможливістю працевлаштування; втрата доходів сім'ї у випадкусмерті годувальника; виникнення непередбачуваних витрат у випадку оплатимедичних послуг, народження і виховання дитини, оплати ритуальних послуг тапоховання.
Об’єктсоціального страхування — майнові інтереси громадян, пов'язані з компенсацієювтрати трудового доходу або оплатою видатків, які раптово виникли внаслідокнастання соціальних ризиків.
Яксоціально-економічна категорія, соціальне страхування — це система відносин зрозподілу і перерозподілу національного доходу, які полягають у формуванні зістрахових внесків, що сплачують працюючі громадяни та роботодавці, державнихдотацій спеціальних страхових фондів, кошти яких використовують для утриманняосіб, які не беруть участі у суспільній праці.
Чітковиділяється дві форми страхування:
- добровільне страхування;
- обов’язкове страхування (в Україні цяформа є державною).
В Українііснують такі види загальнообов’язкового державного соціального страхування:
- пенсійнестрахування;
-страхування узв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованнямчи народженням;
— медичнестрахування;
— страхуваннявід нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, якіспричинили втрату працездатності;
- страхування на випадок безробіття;
- інші види страхування, передбаченізаконами України
Соціальнийзахист є однією з функцій держави, а конституційне закріплення соціальногопринципу державного устрою підтверджує факт існування в Україні соціальноїфункції в ряду пріоритетних.
Системасоціального страхування в Україні повинна широко використовувати обидві форми:обов’язкову й добровільну, а саме соціальне страхування якорганізаційно-правова форма має бути як державною так і недержавною.
1.3 Видисоціального страхування
За формоюсоціальне страхування може бути:
- Добровільне — страхування громадян, якізаймаються підприємницькою діяльністю, заснованою на особистій власності тавинятково особистій праці, а також інших громадян, які мають свідоцтво на правозайматися індивідуальною діяльністю, та їхніх помічників;
- Загальнообов’язкове — це система прав,обов’язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту.
Розрізняють завиплатою такі види страхування:
ü Ризикове – страхова виплата у разінастання страхового випадку;
ü Накопичувальна – працює по методузаощадження.
Розрізняютьдві сфери страхової діяльності — соціальне та комерційне страхування, яківзаємно доповнюють одне одного. Соціальне страхування ґрунтується на принципіколективної солідарності та створення громадських страхових фондів за рахунокзборів обов'язкових страхових внесків і призначене для того, щоб забезпечитимінімум соціального захисту особам, які досягнули пенсійного віку, потребуютьмедичної допомоги, інвалідам, безробітним. Система соціального страхування вУкраїні реформується у зв'язку з переходом до ринкових форм господарювання.
Комерційнестрахування, на відміну від соціального, ґрунтується на принципахеквівалентності та замкнутого розподілу збитку в рамках цього страхового фонду.Зв'язок між двома сферами страхової діяльності полягає в тому, що комерційнестрахування надає захист найперше в тих життєвих ситуаціях, які не «покриті»соціальним страхуванням. Чим вужча система соціального захисту, тим більшапотреба в послугах комерційного страхування.
Розміри внесків назагальнообов’язкове державне соціальне страхування визначаються Законом України«Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціальногострахування».
2. Формування бюджетівфондів загальнообов’язкового соціального
страхування
2.1 Аналізвиконання і формування бюджету фонду обов’язкового
соціальногострахування від тимчасової непрацездатності
Формуваннябюджету фонду
Загальнообов'язковедержавне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності тавитратами, зумовленими народженням та похованням, передбачає матеріальнезабезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідоктимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною,дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, догляду замалолітньою дитиною, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із народженнямдитини, смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також наданнясоціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасовоївтрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власникомабо уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел,передбачених Законом.
1) Cуб'єктизагальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовоювтратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, — застрахована особа або інша особа у випадках, передбачених статтями 45, 47цього Закону, страхувальник та страховик;
2) Застрахована особа — найманий працівник, а у випадках, передбачених цим Законом, також інші особи(громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, якіпроживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України,згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України), на користь якихздійснюється загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку зтимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням тапохованням.
Представникамизастрахованих осіб є профспілки або їх об'єднання чи інші уповноваженінайманими працівниками органи (представники);
3) страхувальниквідповідно до цього Закону — це:
а) роботодавець — дляосіб, зазначених у частині першій статті 6 цього Закону;
б) особи, зазначені участинах другій та третій статті 6 цього Закону;
4) страховик — Фондсоціального страхування з тимчасової втрати працездатності;
5) роботодавець — власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним органнезалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання; фізична особа,яка використовує працю найманих працівників (у тому числі іноземців, які назаконних підставах працюють за наймом в Україні); власник розташованих вУкраїні іноземних підприємства, установи, організації (у тому числіміжнародної), філії та представництва, який використовує працю найманихпрацівників, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода наобов'язковість яких надана Верховною Радою України;
6) найманий працівник — фізична особа, яка працює за трудовим договором (контрактом) на підприємстві, вустанові, організації незалежно від форм власності, виду діяльності тагосподарювання або у фізичної особи;
Розміри внесків назагальнообов'язкове державне соціальне страхування наведений в законі України:
1) у зв'язку зтимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням тапохованням:
— для роботодавців — 1,5 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, щовключають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, іншізаохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, яківизначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно доЗакону України «Про оплату праці», та підлягають обкладанню податкомз доходів фізичних осіб;
— для роботодавців — напідприємствах та в організаціях громадських організацій інвалідів, де кількістьінвалідів становить не менше 50 відсотків загальної чисельності працюючих і заумови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менше 25 відсотківсуми витрат на оплату праці, — окремо 0,7 відсотка суми фактичних витрат наоплату праці найманих працівників-інвалідів та 1,5 відсотка суми фактичнихвитрат на оплату праці інших працівників, що включають витрати на виплатуосновної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати,у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно знормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Прооплату праці», та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб;
— для роботодавців — напідприємствах та в організаціях товариств УТОГ і УТОС — 0,5 відсотка сумифактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати навиплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні такомпенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які визначаютьсязгідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України«Про оплату праці», та підлягають обкладанню податком з доходівфізичних осіб;
— для найманихпрацівників — від суми оплати праці, що включає основну та додаткову заробітнуплату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі внатуральній формі, які підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб:
0,25 відсотка — длянайманих працівників — інвалідів, які працюють на підприємствах і ворганізаціях УТОГ і УТОС;
0,5 відсотка — длянайманих працівників, заробітна плата яких нижча прожиткового мінімуму,встановленого для працездатної особи;
1,0 відсотка — длянайманих працівників, заробітна плата яких вища прожиткового мінімуму,встановленого для працездатної особи.
Аналіз виконаннябюджету фонду
У зв'язку із світовоюфінансовою кризою, що суттєво вплинула на економіку України, у 2009 році невиконано показники доходної частини бюджету Фонду, затвердженого постановоюправління Фонду від 25.02.2009 р. N 6 ( v0006598-09 ), як в цілому, так і заокремими статтями. В першу чергу, це пов'язано з невиконанням основнихмакроекономічних показників розвитку країни на 2009 рік, атверджених постановоюУряду N 1105 ( 1105-2008-п ) від 17.12.2008 року.
За даними фінансовогозвіту виконання доходної частини бюджету Фонду за 2009 рік, із урахуваннямзалишку коштів на початок року, становить 7024,5 млн.грн. або 89,6% до плану.Загальний фонд оплати праці, з якого утримувалися страхові внески в Україні, у2009 році становив 262,6 млрд.грн. або 97,3% до показника попереднього 2008року та 89,8% до плану. Відповідно сума страхових внесків, що акумульованаФондом за 2009 рік, становить 6124,6 млн. гривень. Відрахування від єдиногоподатку склали 451,8 млн.грн. або 95,2% до надходжень 2008 року або 85,5% доплану. Часткова оплата за путівки до санаторно-курортних закладів — 177,9млн.грн. (108,9% до минулого року). Інші надходження (пеня, штрафи, не прийнятідо заліку витрати, пасивні доходи) — 73,4 млн.грн., що на 21,4% менше ніж за2008 рік.
Якщо загальний фондоплати праці найманих працівників і грошового забезпечення військовослужбовцівочікувався у 2009 році на рівні 313 млрд.грн., то фактично він склав 285,7млрд. гривень. За даними фінансового звіту за 2009 рік не виконано плановіпоказники по доходах всіма відділеннями Фонду. Лише у Миколаївському обласномувідділенні Фонду бюджетний показник за статтею «Внески на загальнообов'язковедержавне соціальне страхування» виконано на 100,6%. Найгірші показники уКиївському міському відділенні Фонду — 85,0% до плану, Донецькому — 86,6%,Запорізькому — 87,3% та Дніпропетровському — 88,5% обласних відділеннях Фонду.
Кількістьстрахувальників, які обліковуються в органах Фонду, протягом року збільшилася на16,5% або на 237,3 тисячі підприємств, установ, організацій та фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності і станом на 1 січня 2010 року становила1673955 страхувальників. Чисельність застрахованих осіб, яка в органах Фонду обліковуєтьсяв еквіваленті повної зайнятості за 2009 рік, становить 12464,6 тис. осіб, що на1442,2 тисячі менше ніж за 2008 рік, що також є одним з наслідків економічноїкризи.
Станом на 01.01.2010 р.дебіторська заборгованістьФонду становила 117,51 млн.грн., що на 16,8% менше по відношенню до показникана початок 2009 року. Зростання заборгованості за страхувальниками має місцелише в АР Крим (на 102 тис.грн. або на 1,4%).
Заборгованість заФондом станом на 01.01.2010 року становить 604,9 млн.грн., що на 363,5 млн.грн.або у 2,5 рази більше порівняно з даними на початок 2009 року. Найбільшезростання заборгованості за Фондом протягом поточного року спостерігається уРівненському (5,8 р.), Житомирському (5,1 р.), Чернівецькому (4,6 р.) таДніпропетровському (4,6 р.) обласних відділеннях Фонду. Витратна частина бюджетуФонду за 2009 рік становить 7519,4 млн.грн. (95,9% до плану) або 103,8% доданих 2008 року. Фактичні витрати на виплату всіх видів допомоги за звітнийперіод становлять 5477,2 млн. гривень. З урахуванням резерву страхових коштів плановіпоказники на їх виплату виконані на 95,8 відсотка.
Витрати на виплатудопомоги по тимчасовій непрацездатності за 2009 рік становили 3955,3 млн.грн.або 93,8% до плану, по вагітності та пологах — 1493,5 млн.грн. або 107,8% доплану, на поховання — 28,3 млн. гривень. При зменшенні протягом року кількості дніввідпусток, пов'язаних з вагітністю та пологами (з 22,4 млн. до 21,6 млн. днів),видатки Фонду у 2009 році за цією статтею бюджету зросли у порівнянні зпопереднім роком на 12,4%. Для реалізації програм відділень Фонду щодо відновленняздоров'я застрахованих осіб і членів їх сімей в 2009 році використано 1594,2млн.грн., що складає 97,9% від запланованих асигнувань за статтею бюджету Фонду«Оздоровчі заходи» на зазначений період.
На закупівлю 242323путівок до санаторно-курортних закладів, у тому числі до реабілітаційних відділень,використано 1081,4 млн.грн. або 98,4% від запланованої суми на ці цілі. В 2009році за рахунок коштів Фонду здійснювалося часткове фінансування санаторіїв-профілакторіїв на загальну суму 117,9 млн.грн. (94,7% від плану), у тому числі на 62,3млн.грн. — санаторіїв-профілакторіїв вищих навчальних та професійно-технічних закладів.За рахунок цих коштів у санаторіях-профілакторіях поліпшили своє здоров'я127626 застрахованих осіб та членів їх сімей, у тому числі 62825 студентів. Нафінансування дитячих закладів оздоровлення за рахунок коштів Фонду використано175,9 млн.грн., що склало 98,8% від суми, передбаченої кошторисами відділеньФонду. Завдяки коштам Фонду, передбаченим на часткове покриття суми вартостіпутівок до дитячих оздоровчих закладів (в частині вартості набору продуктівхарчування, лікування та культурного обслуговування), оздоровлено 242400 дітейзастрахованих осіб. Часткове фінансування дитячо-юнацьких спортивних шкілздійснено в минулому році на загальну суму 140,9 млн.грн. або 99,4% відпланового показника. Це дало змогу забезпечити за кошти Фонду навчання у цихшколах 172,1 тисячі вихованців. На виконання положень Закону N 2240 ( 2240-14 )в 2009 році Фондом централізовано придбано майже 4,5 мільйона дитячихноворічних подарунків на суму 78,1 млн.грн. Середня вартість подарунка склала17,45 гривні.
Організаційно-управлінськівитрати та витрати по виконанню обов'язків страховика склали у 2009 році 375,2 млн.грн.та 36,6 млн.грн., або 97,7% та 45,5% відповідно до плану. Від'ємний результатвиконання бюджету Фонду за 2009 рік становить — 494,9 млн. гривень.
Показники виконаннябюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за2009 рік порівняно з 2008 роком
/>/>
/>/>
/>
/>/>
/>
2.2 Аналізвиконання і формування бюджету фонду обов’язкового
соціальногострахування на випадок безробіття
Формуваннябюджету фонду
Загальнообов'язковедержавне соціальне страхування на випадок безробіття (далі — страхування навипадок безробіття) — система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачаєматеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованихосіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фондузагальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадокбезробіття.
Суб'єктистрахування на випадок безробіття — застраховані особи, а у випадках,передбачених цим Законом, також члени їх сімей та інші особи, страхувальники тастраховик.
Застрахованіособи — наймані працівники, а у випадках, передбачених цим Законом, також іншіособи (громадяни України, іноземці, особи без громадянства, які постійнопроживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України,згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України), на користь якихздійснюється страхування на випадок безробіття.
Представникамизастрахованих осіб є профспілки або їх об'єднання чи інші уповноваженінайманими працівниками органи (представники);
Страхувальники — роботодавці та застраховані особи, які відповідно до цього Закону сплачуютьстрахові внески.
Страховик — Фондзагальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадокбезробіття.
Платникамистрахових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціальногострахування України на випадок безробіття (далі — Фонд) є:
1. Роботодавці.
2. Найманіпрацівники.
3. У разі взяттяучасті в загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на випадокбезробіття на добровільних засадах:
особи, якізабезпечують себе роботою самостійно (члени творчих спілок, творчі працівники,які не є членами творчих спілок);
фізичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності, які не використовують найману працю;
фізичні особи,які виконують роботи (послуги) згідно з цивільно-правовими угодами;
громадяниУкраїни, які працюють за межами України та не застраховані в системісоціального страхування на випадок безробіття країни, у якій вони перебувають,якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковістьякого надана Верховною Радою України.
Від сплатистрахових внесків звільняються:
роботодавціпідприємств та організацій громадських організацій інвалідів, де кількістьінвалідів становить не менше 50 відсотків загальної чисельності працюючих і заумови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менше 25 відсотківсуми витрат на оплату праці, у частині витрат на оплату праці найманихпрацівників-інвалідів;
роботодавціпідприємств та організацій товариств УТОГ і УТОС;
— застрахованіособи на період відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічноговіку та відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку замедичним висновком;
— застрахованіособи в частині отримання допомоги по частковому безробіттю.
Не є платникамистрахових внесків особи, які не підлягають страхуванню на випадок безробіття:
— працюючіособи, які отримують або мають право на призначення пенсії за віком, у томучислі на пільгових умовах, пенсії за вислугу років, а також особи, які досягливстановленого законом пенсійного віку;
— іноземці таособи без громадянства, які тимчасово працюють за наймом в Україні, якщо іншене передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість якихнадана Верховною Радою України.
Розміри внесківна загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття:
— дляроботодавців — 1,3 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці найманихпрацівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітноїплати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральнійформі, що визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятимивідповідно до Закону України «Про оплату праці», та підлягаютьобкладанню податком з доходів фізичних осіб;
— для найманихпрацівників — 0,5 відсотка суми оплати праці, що включає основну та додатковузаробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у томучислі в натуральній формі, які підлягають обкладанню податком з доходівфізичних осіб;
— напідприємствах та в організаціях громадських організацій інвалідів, де кількістьінвалідів становить не менше 50 відсотків загальної чисельності працюючих і заумови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менше 25 відсотківсуми витрат на оплату праці, роботодавці звільняються від сплати внесків участині витрат на оплату праці найманих працівників-інвалідів;
— роботодавціпідприємств та організацій товариств УТОГ і УТОС звільняються від сплативнесків.
Аналізвиконання бюджету фонду
За данимифінансової звітності, доходна частина бюджету Фонду загальнообов’язковогодержавного соціального страхування України на випадок безробіття (далі – Фонд)за 2009 рік з урахуванням залишку 2008 року становила 6150,2 млн. гривень, абона 11,9% менше, ніж передбачалося у бюджеті Фонду. Надходження від страховихвнесків протягом року складали 5759,1 млн. грн. (або 99,2% загального обсягунадходжень до Фонду), асигнування Державного бюджету – 0,4 млн. грн., іншінадходження, передбачені законодавством, – 44,8 млн. гривень.
Станом на01.01.2010р. на обліку у робочих органах виконавчої дирекції Фонду перебувало1257,7 тис. підприємств, установ, організацій та фізичних осіб. У порівнянні зданими на 01.01.2009 року база платників внесків збільшилася майже на 1,6%.Рівень сплати страхових внесків (перерахованих до нарахованих) становив 98%.
Станом напочаток 2010 року недоїмка за платниками страхових внесків склала 218,6 млн.гривень та збільшилася порівняно з попереднім періодом майже у півтора разу.
Загальні видаткиФонду на виконання у 2009 році статутних завдань склали 5 947,4 млн. гривень.
Відповідно доЗакону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування навипадок безробіття», соціальні послуги та матеріальне забезпеченняпротягом звітного періоду були надані 2,1 млн. незайнятих осіб, з якихзастраховані особи склали майже 90 відсотків. Протягом 2009 року булопрацевлаштовано 702,7 тис. незайнятих та безробітних громадян, зареєстрованих уробочих органах виконавчої дирекції Фонду. Загалом на фінансування наданнясоціальних послуг та матеріального забезпечення було спрямовано 4863,8 млн. гривень.
На виплатудопомоги по безробіттю, матеріальну допомогу у період професійної підготовки,перепідготовки та підвищення кваліфікації спрямовано 4031,5 млн. грн., або в1,7 разу більше, ніж у попередньому році. Середньомісячна чисельністьодержувачів допомоги по безробіттю склала 523,1 тис. безробітних, або майже на20% більше, ніж у 2008 році. Середньомісячний розмір допомоги по безробіттюсклав 630,1 грн., що на 40% більше, ніж у 2008 році.
На організаціюпрофпідготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації 157,1 тис.безробітних витрачено 277,5 млн. гривень. Навчання проводилося за 309професіями та спеціальностями, що користуються попитом на ринку праці, перелікяких протягом року оновився майже на третину.
У звітномуперіоді з метою реінтеграції незайнятих громадян до трудової діяльності тапідтримки їх доходів в період пошуку роботи 240,9 тис. осіб було залучено догромадських робіт, на організацію яких використано 71,2 млн. гривень.
Протягом рокуздійснювалося відшкодування витрат роботодавців на оплату праці осіб, якіпрацевлаштовані шляхом надання дотацій. В середньому в місяць чисельність такихпрацівників складала 20,7 тисяч осіб. На ці цілі було використано 368,9 млн.гривень.
У звітному періоді робочими органами виконавчоїдирекції Фонду надано близько 11 млн. інформаційних, консультаційних тапрофорієнтаційних послуг майже 3,5 млн. незайнятим і зайнятим громадянам. Дев‘ятьз десяти незайнятих громадян отримали різного роду інформаційні таконсультаційні послуги.
Проведено понад 180 тис. семінарів, тренінгів зтехніки пошуку роботи, профдіагностики та інших інформаційних заходів знезайнятим населенням. Чисельність безробітних, які брали участь у цих заходах,складала 1544,5 тис. безробітних, з яких майже кожен четвертий бувпрацевлаштований.
У 2009 роціздійснювалась інформаційно-роз’яснювальна робота, зокрема через засоби масовоїінформації, випуск окремих видів друкованої продукції, проведенняпрес-конференцій, брифінгів, інших інформаційних заходів. Основною метою цієїроботи було підвищення поінформованості населення про можливості виконавчоїдирекції Фонду та її робочих органів у наданні соціальних послуг та безпосереднєїх надання.
Упродовж рокустабільно зростав інтерес інтернет-аудиторії до інформації та сервісів, щопредставлені на Інтернет-ресурсах ДСЗУ (www.dcz.gov.ua,www.trud.gov.ua). Протягом 2009 року офіційний портал ДСЗУ впевненоутримував 3 позицію лідера серед Інтернет-порталів органів влади в Україні.Засобами Інтернет-представництв ДСЗУ протягом 2009 року скористалися 2,6 лн.користувачів, яким було надано 22,5 млн. інформаційно-консультаційних послуг, ут.ч. 11,7 млн. – з пошуку роботи. За допомогою мобільного сервісу “Пошукроботи” протягом року отримано майже 1,1 млн. смс-запитів від населення, на якінадіслано близько 3 млн. смс-повідомлень з вакансіями. Загалом на інформаційніта консультаційні послуги, пов‘язані з працевлаштуванням, було використано 59,9млн. гривень.
Одним із стратегічних напрямків діяльності виконавчоїдирекції Фонду у 2009 році була професійна орієнтація населення. Зокрема,діяльність виконавчої дирекції Фонду у сфері професійної орієнтаціїспрямовувалася на виконання Програми державної служби зайнятості – виконавчоїдирекції Фонду на 2008-2013 роки щодо професійної орієнтації молоді. Протягомроку профорієнтаційні послуги отримали 1958,7 тис. незайнятих (з них жінкисклали 50,8%, молодь у віці до 35 років – 45,0 відсотка), а також 1 503,3 тис.осіб із числа зайнятих (переважно учні загальноосвітніх шкіл).Профорієнтаційними послугами охоплено близько 80% загальноосвітніх навчальнихзакладів.
Починаючи з 2008року, виконавчою дирекцією Фонду реалізується інноваційний проект – програмно-апаратнікомплекси для професійної орієнтації «Профорієнтаційний термінал».Протягом року встановлено 730 одиниць терміналів у загальноосвітніх навчальнихзакладах, у т. ч. для дітей-сиріт та дітей-інвалідів.
У рамках реалізації Закону України«Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливусвітової фінансової кризи на сферу зайнятості населення» здійснювалосянадання допомоги по частковому безробіттю. Допомогу по частковому безробіттюбуло надано 23 підприємствам, що сприяло збереженню зайнятості 12,5 тис.працівників. Видатки на ці цілі склали майже 11,0 млн. гривень.
Фінансовупідтримку у сумі 0,3 млн. гривень для збереження існуючих робочих місць шляхомвідшкодування витрат на професійну перепідготовку або підвищення кваліфікаціїпрацівників, щодо яких є загроза вивільнення у зв’язку з реорганізацією абоперепрофілюванням підприємства, тимчасовим припиненням виробництва, отрималидва підприємства. Це забезпечило збереження зайнятості 36 працівників.
На забезпеченнявиконання Плану реалізації у 2009 році Програми створення та супроводженняЄдиної інформаційно-аналітичної системи державної служби зайнятості України на2008-2010 роки було спрямовано 66,7 млн. гривень.
На виплату пенсій громадянам, які мали право виходу надострокову пенсію відповідно до Закону України „Про зайнятість населення”,Пенсійному фонду було відшкодовано 6,7 млн. гривень.
Витратина утримання та забезпечення діяльності виконавчої дирекції Фонду, її робочихорганів, Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості, управлінняФондом склали 846,3 млн. гривень.
Настворення умов прийому та надання соціальних послуг робочими органамивиконавчої дирекції Фонду у 2009 році спрямовано 99,2 млн. гривень.
Витрати на надання соціальних послуг та матеріальнезабезпечення 223,8 тис. безробітним з числа незастрахованих осіб у 2009 роціздійснювались за рахунок коштів Фонду та склали 179,6 млн. гривень.
/>
/>
2.3 Формування івиконання бюджету Фонду соціального страхування
від нещаснихвипадків на виробництві та професійних захворювань
Формуваннябюджету фонду
Суб'єктами страхуваннявід нещасного випадку є застраховані громадяни, а в окремих випадках — члени їхсімей та інші особи, страхувальники та страховик.
Застрахованою єфізична особа, на користь якої здійснюється страхування (далі — працівник).Страхувальниками є роботодавці, а в окремих випадках — застраховані особи.
Страховик — Фондсоціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійнихзахворювань України (далі — Фонд соціального страхування від нещаснихвипадків).
Об'єктомстрахування від нещасного випадку є життя застрахованого, його здоров'я тапрацездатність.
Встановлено з2007 року відповідно до класів професійного ризику виробництва страхові тарифина загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку навиробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності(від 0,66% для 1 класу до 13,6% для 67 класу професійного ризику):
/>
/>
Аналізвиконання бюджету фонду
Станом на 1січня 2010 року кількість взятих на облік страхувальників у Фонді соціальногострахування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворюваньУкраїни (далі – Фонд) становила 1 286 112, у тому числі юридичних осіб – 877091, фізичних осіб, які використовують найману працю, – 408 790, добровільнозастрахованих – 231. Кількість страхувальників у 2009 році збільшилась на 57873 страхувальники, або 4,7% у порівнянні з початком року.
Бюджет Фонду, затверджений постановою правління Фондувід 26.02.2009 року №3 „Про бюджет Фонду соціального страхування від нещаснихвипадків на виробництві та професійних захворювань України на 2009 рік”, задоходами виконано майже на 78,5%, плановий показник – 4 548,8 млн. грн.,фактичний – 3 570,2 млн. гривень. При цьому акумульовано надходження коштів доФонду в сумі майже 3 152,0 млн. грн., в тому числі страхових внесківроботодавців – 3 137,1 млн. грн., або 76,2% від плану.
У зв’язку з тим, що не були затверджені заходи зпрофілактики нещасних випадків, фінансування видатків на заходи з профілактикинещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в звітному періодістановить лише 0,7 млн. грн. (за договорами, укладеними в попередні роки).
У 2009 році порівняно з аналогічним періодом 2008 рокукількість випадків травматизму на виробництві зменшилась на 23,7% (на 3 956осіб), у тому числі зменшилась на 35,4% (на 303 особи) кількість травмованих ізсмертельним наслідком.
За звітний період спостерігається зменшення кількостівипадків професійного захворювання на виробництві на 11% (на 748 осіб) ізменшення кількості випадків смерті від професійного захворювання на 14,8% (на66 осіб). 76,7% нещасних випадків сталося через організаційні причини, а саме:через порушення трудової і виробничої дисципліни, порушення правил дорожньогоруху тощо; 14,7% нещасних випадків – через технічні причини (незадовільнийтехнічний стан виробничих об’єктів, засобів виробництва, транспортних засобівта інші); 8,6% нещасних випадків – через психофізіологічні причини (травмуваннявнаслідок протиправних дій інших осіб та інші).
За 2009 рік збюджету Фонду надано соціальних послуг і виплачено страхових виплат потерпілим(членам їх сімей) на суму понад 3 181,2 млн. гривень.
Страховівиплати, передбачені Законом України „Про загальнообов’язкове державнесоціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійногозахворювання, які спричинили втрату працездатності”, станом на 01.01.2010 р.отримують 317,6 тисячі потерпілих на виробництві та їх утриманців.
Середній розмірщомісячної страхової виплати, яку отримують 297,6 тис. потерпілих, у 2009 роцісклав 609,9 грн., що на 73,2 грн., або на 13,6% більше порівняно з 2008 роком.Середній розмір щомісячної страхової виплати, яку отримують 20 тис. осіб, якімають на це право в разі втрати годувальника, за звітний період склав 628,8грн., що на 66,8 грн., або на 11,9% більше, ніж за 2008 рік.
Основна частинастрахових виплат припадає на щомісячні виплати потерпілим, членам їх сімей (2 246,7млн. грн., або 62,9% від доходів Фонду) та виплати одноразової допомоги (570,2млн. грн., або 16,0% від доходів Фонду).
У 2009 році узв’язку зі стійкою втратою професійної працездатності одноразову допомогупризначено 13 982 потерпілим, що порівняно з 2008 роком менше на 2015 осіб, або12,6 відсотка. Розмір цієї допомоги в середньому на одного потерпілого узвітному періоді становив 34,1 тис. грн., що більше на 12,9%, ніж у 2008 році.
Одноразовудопомогу у зв’язку із смертю потерпілого виплачено 1057 утриманцям та 1208сім’ям. У 2009 році ця допомога у середньому становила 26,7 тис. грн. на одногоутриманця та 124 тис. грн. на одну сім’ю, що більше в порівнянні з 2008 рокомна 19,4% і 19,9% відповідно.
У 2009 роціФондом продовжувались виплати потерпілим грошових сум на відшкодуванняморальної (немайнової) шкоди за наявності встановлення факту заподіяння цієїшкоди, що виникли до 23.02.2007 року, на виконання рішень судів. Відшкодованоморальну (немайнову) шкоду на суму майже 15,7 млн. гривень. При цьому слідзазначити, що Законом України від 23.02.2007 року №717 „Про внесення змін доЗакону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування віднещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричиниливтрату працездатності” норму щодо відшкодування Фондом моральної шкоди буловиключено.
За звітнийперіод Фондом було профінансовано видатки на медичну, професійну та соціальнуреабілітацію потерпілих на виробництві у сумі майже 201,1 млн. гривень, якоюбули забезпечені усі потерпілі, які звернулись до Фонду.
Впродовж 2009року загальна кількість потерпілих, які були проліковані за кошти Фонду напідставі висновків МСЕК, становить 22 443 особи на суму 31,6 млн. грн.; 20 206потерпілих на виробництві були забезпечені лікарськими засобами та виробамимедичного призначення на суму 28,1 млн. грн.; санаторно-курортним лікуваннямбуло забезпечено 10 832 інваліди внаслідок нещасного випадку на виробництві насуму 79,5 млн. грн.; протезно-ортопедичними виробами — 3 682 потерпілі на суму9,3 млн. грн.; засобами пересування (колясками) — 496 потерпілих на суму 2,7млн. гривень.
Впродовж 2009року за кошти Фонду соціального страхування було забезпеченоспецавтотранспортом 225 інвалідів внаслідок нещасного випадку на виробництві назагальну суму майже 14,3 млн. гривень.
Видатки збюджету Фонду у 2009 році зменшились на 3,8% порівняно з 2008 роком і становилимайже 3 533,7 млн. грн., що менше запланованих показників на 20,8 відсотка.
У зв’язку зважким фінансовим станом, з метою зменшення розміру кредиторськоїзаборгованості було використано кошти з резервного рахунку у сумі 82,5 млн.гривень. Тобто, на початок 2010 року резерву коштів у Фонді немає.
Станом на 1січня 2010 року Фонд мав прострочену кредиторську заборгованість зі страховихвиплат потерпілим на виробництві (членам їх сімей). Залишилисьнепрофінансованими видатки Фонду для здійснення страхових виплат у сумі 204,1млн. гривень.
Розділ 1. Формування та використання страхових коштів Фонду 1.1. Формування доходної частини бюджету Фонду Показники
№
рядка Затверджено бюджетом Фонду на 2009 рік / (тис. грн.)
Надійшло
коштів у 2009 році (тис. грн.) Кількість страхувальників А Б 1 2 3
Доходна частина бюджету Фонду
у тому числі: 1 4 548 804,2 3 570 237,8 х Залишок коштів на початок бюджетного періоду 328 872,0 328 872,0 Резерв коштів на початок бюджетного періоду 1.1 82 564,2 82 564,2 х Надходження 1.2 4 133 618,0 3 151 978,5 Страхові внески роботодавців(всього), з них: 1.2.1 4 118 144,7 3 137 075,3 1 286 112 юридичних осіб 1.2.1.1 х х 877 091 фізичних осіб 1.2.1.2 х х 408 790 Добровільні внески 1.2.2 105,1 110,5 231 Інші надходження, одержання яких не суперечить законодавству 1.2.3 15 368,2 14 792,7 х в тому числі: Пеня за несвоєчасну сплату страхових внесків 1.2.3.1 1 192,8 3 464,1 х Кошти, одержані від стягнення штрафів за адміністративні правопорушення з посадових осіб підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю 1.2.3.2 1 821,9 1 992,1 х Кошти, одержані від компенсації відсотків вартості та реалізації автомобілів, що перебували у користуванні інвалідів 1.2.3.3 684,0 1 528,9 Інші надходження 1.2.3.4 11 669,5 7 807,6 Прибуток, одержаний від розміщення тимчасово вільних коштів Фонду, у тому числі резерву коштів на вкладних (депозитних) рахунках 1.2.4 3 750,0 6 823,1
/>/>
/>
/>
/>
/>
/>
/>
/>
Звіт провиконання бюджетуФонду соціального страхування від нещасних випадків навиробництві та професійних захворювань України за 2009 рік
/>
/>
/>
/>
2.4 Аналізвиконання і формування бюджету фонду солідарної системи
обов’язковогодержавного пенсійного страхування України (Пенсійний
фонд)
Формуваннябюджету фонду
Платниками зборуна обов'язкове державне пенсійне страхування :
1) суб'єктипідприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання,бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян таінші юридичні особи, а також фізичні особи — суб'єкти підприємницькоїдіяльності, які використовують працю найманих працівників;
2) філії,відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених упункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані натериторії іншої, ніж платник зборів, територіальної громади;
3) фізичні особи- суб'єкти підприємницької діяльності, які не використовують працю найманихпрацівників, а також адвокати, їх помічники, приватні нотаріуси, інші особи,які не є суб'єктами підприємницької діяльності і займаються діяльністю,пов'язаною з одержанням доходу;
4) фізичніособи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), та фізичні особи,які виконують роботи (послуги) згідно з цивільно-правовими договорами, в томучислі члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілоктощо;
5) юридичні тафізичні особи, що здійснюють операції з купівлі-продажу валют;
6) суб'єктипідприємницької діяльності, які здійснюють торгівлю ювелірними виробами із золота(крім обручок), платини і дорогоцінного каміння;
7)юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легковихавтомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходятьу власність спадкоємцям за законом;
9)підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичніособи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств,установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетнихкоштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами іпривілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода наобов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, якіпридбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбаваютьжитло вперше.
10)підприємства, установи та організації, фізичні особи, які користуютьсяпослугами стільникового рухомого зв'язку, а також оператори цього зв'язку, якінадають свої послуги безоплатно. При цьому збір на обов'язкове державнепенсійне страхування не сплачується, якщо послугами стільникового зв'язкукористуються річкові, морські, повітряні, космічні транспортні засоби, засобиназемного технологічного транспорту (у тому числі таксі), що мають стаціонарновбудоване обладнання радіозв'язку, радіонавігації та радіоастрономії, яке неможе бути відокремлено від таких засобів без втрати його технологічних абоексплуатаційних якостей чи характеристик.
Наобов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору у такихрозмірах:
1)для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 Закону:
— 32,3 відсотки від об'єкта оподаткування, визначеного абзацами першим і другимпункту 1 статті 2 цього Закону;
— 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1статті 2 цього Закону.
Дляплатників збору, визначених пунктами 1 і 2 статті 1 Закону, які використовуютьпрацю найманих працівників із числа осіб льотних екіпажів повітряних суденцивільної авіації (пілоти, штурмани, бортінженери, бортмеханіки, бортрадисти,льотчики-наглядачі) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи впольотах, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування визначається окремоза ставкою 42 відсотки від об'єкта оподаткування для осіб льотних екіпажів(пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів,льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи впольотах, та за ставкою 32,3 відсотки від об'єкта оподаткування для іншихпрацівників.
Дляпідприємств, установ і організацій, де працюють інваліди, збір на обов'язковедержавне пенсійне страхування визначається окремо за ставкою 4 відсотки відоб'єкта оподаткування для працюючих інвалідів та за ставкою 32,3 відсотки відоб'єкта оподаткування для інших працівників такого підприємства. Дляпідприємств всеукраїнських громадських організацій інвалідів, де кількістьінвалідів становить не менше 50 відсотків загальної чисельності працюючих, збірна обов'язкове державне пенсійне страхування визначається за ставкою 4 відсоткивід об'єкта оподаткування для всіх працівників цих підприємств. Для платниківфіксованого сільськогосподарського податку збір на обов'язкове пенсійнестрахування визначається окремо за спеціальною ставкою від об'єктаоподаткування. Спеціальна ставка встановлюється у 2005 — 2006 роках у розмірі20 відсотків від ставки, встановленої абзацом другим цього пункту, та підлягаєщорічному збільшенню на 20 відсоткових пунктів у наступних бюджетних роках додосягнення загального розміру ставки збору на обов'язкове державне пенсійнестрахування.
2)для платників збору, визначених пунктом 3 статті 1 та фізичних осіб — суб'єктівпідприємницької діяльності, визначених пунктом 1 статті 1 цього Закону, — 32відсотки від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 2 статті 2 цього Закону;
3)для платників збору, визначених пунктами 1, 2 та 3 статті 1 цього Закону, — 32,3 відсотки суми винагород, які виплачуються фізичним особам за договорамицивільно-правового характеру;
4)для платників збору, визначених пунктом 4 статті 1 цього Закону (крімплатників, зазначених у пункті 5 цієї статті):
— 1 відсоток від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 3 статті 2 цьогоЗакону, якщо сукупний оподатковуваний доход не перевищує 150 гривень;
— 2 відсотки від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 3 статті 2 цьогоЗакону, якщо сукупний оподатковуваний доход перевищує 150 гривень;
Дляплатників збору, визначених пунктом 4 статті 1 цього Закону з числа осібльотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів,бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) ібортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах:
— 1 відсоток від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 3 статті 2 цьогоЗакону, якщо сукупний оподатковуваний доход становить менше 150 гривень;
— 2 відсотки від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 3 статті 2 цьогоЗакону, якщо сукупний оподатковуваний доход становить від 150 до 250 гривень;
— 3 відсотки від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 3 статті 2 цьогоЗакону, якщо сукупний оподатковуваний доход становить від 250 до 350 гривень;
— 4 відсотки від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 3 статті 2 цьогоЗакону, якщо сукупний оподатковуваний доход становить від 350 до 500 гривень;
— 5 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 3 статті 2 цьогоЗакону, якщо сукупний оподатковуваний доход перевищує 500 гривень.
5)для платників збору, визначених пунктом 4 статті 1 цього Закону, які маютьстатус державного службовця або працюють на посадах, робота на якихзараховується до трудового стажу, що дає право на одержання пенсії відповіднодо законів України «Про державну службу», «Пропрокуратуру», «Про державну підтримку засобів масової інформації тасоціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічнудіяльність», «Про статус народного депутата України», «ПроНаціональний банк України», «Про службу в органах місцевогосамоврядування», Митного кодексу України, Положення пропомічника-консультанта народного депутата України, затвердженого ПостановоюВерховної Ради України від 13 жовтня 1995 року N 379/95:
— 1 відсоток від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 3 статті 2 цьогоЗакону, з частини сукупного оподатковуваного доходу, що не перевищує 150гривень;
— 2 відсотки від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 3 статті 2 цьогоЗакону, з частини сукупного оподатковуваного доходу в розмірі від 151 до 250гривень;
— 3 відсотки від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 3 статті 2 цьогоЗакону, з частини сукупного оподатковуваного доходу в розмірі від 251 до 350гривень;
— 4 відсотки від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 3 статті 2 цьогоЗакону, з частини сукупного оподатковуваного доходу в розмірі від 351 до 500гривень;
— 5 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 3 статті 2 цьогоЗакону, з частини сукупного оподатковуваного доходу в розмірі понад 501 гривню.
6)для платників збору, визначених пунктом 5 статті 1 цього Закону, — 1 відсотоквід об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 4 статті 2 цього Закону;
7)для платників збору, визначених пунктом 6 статті 1 цього Закону, — 5 відсотківвід об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 5 статті 2 цього Закону;
8)для платників збору, визначених пунктом 7 статті 1 цього Закону, — 3 відсоткивід об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 6 статті 2 цього Закону;
10)для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, — 1 відсотоквід об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 8 статті 2 цього Закону;
11)для платників збору, визначених пунктом 10 статті 1 цього Закону, 7,5 відсоткавід об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 9 статті 2 цього Закону.
Аналізвиконання бюджету
Порушенняпринципів економічної залежності видатків споживання від отриманих доходів тавнутрішнього валового продукту (ВВП) при формуванні бюджету Пенсійного фондузумовило значні обсяги його дефіциту та спричинило суттєву зміну структуридоходів і видатків бюджету Пенсійного фонду.
Аналіздинаміки ВВП, показників бюджету Пенсійного фонду та фонду оплати праці за 2006- 2009 роки свідчить про випереджаючі темпи зростання видатків Пенсійного фондупорівняно з ростом ВВП та фонду оплати праці. Динаміка номінального ВВП, фондуоплати праці, доходів і видатків Пенсійного фонду за 2006-2009 роки:
/>
Згідно з даними,наведеними в таблиці, у 2008 році темпи зростання видатків Пенсійного фондувипереджали темпи зростання ВВП та фонду оплати праці більш як на 18,6 відс.,темпи зростання його доходів — на 8,9 відсотка.
Довідково. У2008 році видатки порівняно з попереднім роком зросли на 50,4 відс., а доходилише на 41,5 відс.; у 2009 році прогнозувалося зростання видатків на 10,1відс., а доходів (без урахування коштів на покриття дефіциту) лише на 3,4відсотка.
У структурінадходжень до бюджету Пенсійного фонду частка коштів державного бюджетувпродовж 2006-2008 років зросла з 24,2 відс. до 32,4 відс.; впродовж 2009 року- в 1,2 раза і на кінець року становила 39,8 відсотка6.
За підсумками Іпівріччя 2009 року бюджет Пенсійного фонду наповнено за рахунок коштівдержавного бюджету на 46,1 відс., за рахунок власних доходів — на 53,9 відс.;за підсумками 9 місяців — на 45,8 відс. і на 54,1 відс. відповідно.
За таких умовпорушується принцип загальнообов'язкового державного пенсійного страхування,визначений ст. 7 Закону № 1058, щодо обов'язкового фінансування за рахуноккоштів Пенсійного фонду витрат, пов'язаних з виплатою пенсій і наданнямсоціальних послуг в обсягах, передбачених Законом № 1058, та відкладаються наневизначений термін перетворення Пенсійного фонду в самоврядну, самоокупнуорганізацію.
Порівняльнийаналіз співвідношення доходів і видатків Пенсійного фонду (без урахуванняобсягів бюджетних позичок) свідчить про зростання диспропорцій між видаткамиПенсійного фонду та його доходами з 4,8 відс. у 2008 році до 11,6 відс. у 2009році.
Динаміку доходіві видатків бюджету Пенсійного фонду за 2006-2009 роки наведено в діаграмі 1.
/>
У 2009 роціобсяги доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду у співвідношенні дозагальних обсягів доходів і видатків Державного бюджету України досягли 66 та60 відс. відповідно.
/>
Згідно з даними,наведеними в таблиці, за 9 місяців 2009 року бюджет Пенсійного фонду за усімаджерелами з урахуванням залишку наповнено на 68,3 відс., за 2009 рік — на 92,5відсотка
Структурадоходів бюджету Пенсійного фонду за 2009 рік свідчить, що:
— 89,7 відс.становлять надходження, які передбачалися бюджетом. При цьому у їх структурічастка власних доходів Пенсійного фонду становила 67,2 відс. порівняно з 71,1відс. у 2008 році; коштів державного бюджету — 32,9 відс. порівняно з 28,9відс. відповідно; коштів цільових фондів — менше одного відсотка;
— 10,3 відс.суми непогашених бюджетних позичок 2009 року на покриття тимчасових касовихрозривів, що надавалися Пенсійному фонду згідно зі ст. 58 Закону України «ПроДержавний бюджет України на 2009 рік».
Видаткипенсійного фонду України
Порівняльнийаналіз структури видатків Пенсійного фонду за джерелами їх здійснення за2006-2009 роки показав зменшення частки власних видатків Пенсійного фонду з84,1 відс. до 69,4 відс. та зростання частки видатків з державного бюджету з15,3 відс. до 38,4 відсотка.
За оперативнимиданими, видатки бюджету Пенсійного фонду України за 2009 рік за усімаджерелами, з урахуванням залишку коштів, становили 165,6 млрд. грн., або 101відсоток.
Структуравидатків бюджету Пенсійного фонду у 2009 році за джерелами їх здійсненнянаведена в діаграмі 2.
/>
У 2009 роцізагальні надходження до бюджету Пенсійного фонду забезпечили здійснення йоговидатків на 89,7 відсотка.
Одночасно у 2009році зафіксовано значне скорочення залишків коштів бюджету Пенсійного фонду, щосвідчить про втрату Пенсійним фондом власних ресурсів на виплату пенсій тадопомог. Лише за січень-вересень 2009 року залишок коштів зменшився з 3 млрд.504,7 млн. грн. до 750 млн. грн., або в 4,7 раза.
Обсяги річнихпризначень на виплату пенсій та допомог у 2009 році затверджені в сумі 160,7млрд.грн., що в 1,6 раза більше фактичних видатків 2007 року. Пенсійним фондомна виплату пенсій фактично спрямовано 163,9 млрд. гривень.
Чисельністьпенсіонерів упродовж 2006-2009 років зменшилася і станом на 01.01.2009становила 13749300 осіб, що на 182400 осіб менше, ніж на початок 2007 року.Водночас навантаження на працездатних осіб є значним, що викликано процесомстаріння населення країни та щорічним скороченням чисельності працюючих. Так,протягом 2007 — 2008 років на 1000 застрахованих осіб припадало 897 осібпенсійного віку. Станом на 01.10.2009 (на фоні скорочення чисельностізастрахованих осіб) цей показник становив вже 912 осіб.
На початок 2009року 92,9 відс. пенсіонерів отримували пенсії відповідно до Закону № 1058 таЗакону України «Про пенсійне забезпечення», 4,5 відс. — згідно із Законом №2262 та 2,6 відс. — за спеціальними законами.
Середній розмірпенсії на початок 2009 року (без військовослужбовців) у цілому становив 898,36грн., на кінець року — 1032,53 гривень. При цьому на початок 2010 року пенсії врозмірі до 600 грн. отримували 1,6 відс. загальної чисельності пенсіонерів, від600 грн. до 800 грн. — 51,7 відс., від 800 грн. до 1000 грн. — 16,6 відс., від1000 грн. до 1500 грн. — 16,6 відс. та понад 1500 грн. — 13,5 відсотка.
Отже, більшеполовини пенсіонерів отримують пенсії в розмірі від 600 до 800 гривень.Водночас без реформування пенсійної системи неможливо забезпечити громадянамгідний рівень пенсійного забезпечення.
3.Удосконалення системисоціального страхування
Економічнасистема країни є складним механізмом з великою кількістю взаємопов’язанихелементів, кожен з яких є окремою індивідуальною, але залежною від іншихелементів системою. Так, важливою та неодмінною складовою частиною економіки єсистема оподаткування, яка впливає на всі аспекти економічного життя, але вУкраїні характеризується наявністю значної кількості недоліків, одним з яких єчинний порядок справляння зборів до Пенсійного фонду та фондів соціальногострахування.
Аналізпублікацій переконує в тому, що дослідженням проблеми реформування системисправляння соціальних внесків займаються багато вчених: Зайчук Б.О., ВасиленкоЛ.І., Внукова Н.М., Кузьмич Н.В., Масленникова Т.О., Шаварина М.П., ШаманськаН.В., Юрій С.І. та ін. Разом з тим, саме питання впровадження єдиногосоціального відрахування залишається недостатньо розкритим та обґрунтованим,тому потребує більш детального подальшого вивчення.
Сучасний станекономіки України характеризується наявністю ряду проблем, серед якихнайбільшою є розмір її тіньового сектору. За підрахунками Міністерстваекономіки, у 2007році у тіні вироблялося 27% ВВП. Експерти Державногонауково-дослідного інституту інформатизації й моделювання економіки говорять, щоця цифра доходить до 39%, а незалежні аналітики запевняють, що навіть ці данізанадто занижені.
Дану проблемуслід розглядати через призму поняття тіньової економіки, а саме її визначенняяк прихованої економічної діяльності, яка не показується в податковій звітностіта офіційній статистиці, виду економічної діяльності, при якому не сплачуютьсяподатки. Тобто, причини її існування необхідно вивчати як наслідокфункціонування чинної податкової системи.
За рейтингомСвітового банку, оприлюдненого в 2008р. по результатам 2006 фінансового року,система оподаткування України займає 177 (передостаннє) місце по легкостісплати податків. Рейтинг складався на основі показника легкості сплатиподатків, що включає 3 параметри: загальна кількість податкових платежів,витрати часу суб’єктами господарювання на нарахування та сплату податковихплатежів та податкове навантаження. Серед перелічених показників найбільшевпливає на об’єм тіньового сектора економіки розмір податкового навантаження,який в Україні, за розрахунками Світового банку, становить 57,3% (145 місце врейтингу країн): 12,2% — з податків на прибуток, 43,4% з податків на заробітнуплату та 1,8% з інших податків. Отже, можна зробити висновок, що основнимчинником тінізації економіки є діючий порядок справляння внесків до Пенсійногофонду та фондів соціального страхування, особливо враховуючи те, що векономічно розвинених країнах податкове навантаження з податків на заробітнуплату становить в середньому 20-25%.
З нового рокузначно спроститься система адміністрування внесків до пенсійного фонду тафондів соціального страхування. Замість чотирьох платежів до Пенсійного фонду,Фонду соціального страхування на випадок безробіття, Фонду соціальногострахування з тимчасової втрати працездатності та Фонду соціального страхуваннявід нещасного випадку прийде один — єдиний соціальний внесок.
Введення єдиногосоціального внеску принесе багато переваг для роботодавців та підприємців. Аджене треба буде реєструватися у чотирьох державних установах, не треба буде сплачувативнески до цих установ чотири рази, не треба буде подавати чотири різних звіти,не треба буде стояти чотири різних черги для того, щоб здати ці самі звіти.Замість цього буде один єдиний платіж — єдиний соціальний внесок.
З 01.01.2011року вступає в силу Закон України «Про збір та облік єдиного внеску назагальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-VI, 08.07.2010.Отже з нового року всі переваги, що було наведено вище стануть реальністю. Слідзвернути увагу, що діючі закони, що регулюють пенсійну систему та системусоціального страхування в Україні будуть діяти у частинах, що не суперечитьзакону про єдиний соціальний внесок.
Єдиний внесок назагальнообов'язкове державне соціальне страхування — консолідований страховийвнесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державногосоціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метоюзабезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, правзастрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг)за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Облікомплатників єдиного внеску, забезпеченням збору та веденням обліку страховихкоштів, контролем за повнотою та своєчасністю їх сплати, веденням Державногореєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування буде займатисяПенсійний фонд України. Єдиний соціальний внесок буде сплачуватися саме на йогорахунки. Потім ці суми будуть розподілятися серед фондів соціальногострахування.
Для роботодавцівставки встановлюються відповідно до класів професійного ризику виробництва, дояких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічноїдіяльності. Класів професійного ризику виробництва наведено 67 та відповіднаставка внеску становить від 36,76% для першого класу до 49,7% для 67 класупрофесійного ризику виробництва. Слід звернути увагу, що для цивільно-правовихдоговорів передбачена єдина ставка соціального внеску — 34,7%.
Для працівниківякі працюють на підприємствах, у фізичних осіб — підприємцях або у фізичнихосіб, що забезпечують себе роботою самостійно на умовах трудового договорувстановлюється ставка єдиного соціального внеску 3,6%.
Фізичні особи,що виконують роботи за цивільно-правовими договорами сплачуватимуть єдинийсоціальний внесок за ставкою 2,6%. Державні службовці сплачуватимуть внесок заставкою 6,1%.
Для підприємцівна загальній системі оподаткування та спрощенців встановлена однакова ставкавнеску, що дорівнює 34,7% бази оподаткування.
Для підприємцівна загальній системі оподаткування базою оподаткування є сума доходу(прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком надоходи фізичних осіб, та сума доходу, що розподіляється між членами сім'їфізичних осіб — підприємців, які беруть участь у провадженні нимипідприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншоюза розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якомуотримано дохід (прибуток).
Для підприємцівна спрощеній системі оподаткування базою оподаткування є сума, що визначаєтьсятакими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь упровадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальноївеличини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьомусума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страховоговнеску за кожну особу.
Максимальнавеличина бази нарахування єдиного внеску дорівнює п'ятнадцяти розмірампрожиткового мінімуму працездатних осіб.
Мінімальний страховийвнесок визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітноїплати на розмір внеску, встановлений законом.
Отже, якщо наперше січня 2011 року мінімальна заробітна плата буде становити 922 грн. томінімальний розмір єдиного соціального внеску буде становити 922 * 34,7% =319,93 грн.
Якщо прожитковиймінімум на перше січня 2011 року буде становити 922 грн., то максимальнавеличина бази нарахування єдиного внеску буде становити 922 * 15 = 13 830 грн.Відповідно максимальний розмір єдиного соціального внеску становитиме 13 830 *34,7% = 4 799,01 грн.
Єдинийсоціальний внесок повинен бути сплачений не пізніше 20 числа місяця наступногоза звітним. Роботодавці повинні сплачувати єдиний внесок під час кожної виплатизаробітної плати. Сплата єдиного внеску відбувається шляхом перерахуваннякоштів на відповідний банківський рахунок.
Введення цієїсистеми заходів призведе перш за все до зменшення розміру тіньового сектораекономіки, адже значно знизить неоправдані витрати підприємства з оплати праціта усуне необхідність ухилення від сплати відповідних податкових платежів.Також зробить більш цивілізованими відносини між державою та підприємницькимиструктурами, адже зменшаться витрати часу на процес оподаткування, оскількизвітність щодо відрахувань з фонду оплати праці необхідно буде подавати однузамість чотирьох та платити один раз, а не чотири. Єдиний соціальний внесокдозволить зробити оподаткування більш справедливим — основну вагу податковогонавантаження буде перенесено з оподаткування праці на оподаткування прибутку(відрахування до соціальних фондів включаються до валових витрат суб’єктівгосподарювання), та забезпечити акумулювання більших обсягів надходжень відподатку на прибуток. Особливо важливим є впровадження даного платежу дляпідвищення інвестиційної привабливості економіки, тому що інвестори зацікавленівкладати фінансові ресурси перш за все в країни з досить лояльним податковимзаконодавством.
Тобто,дослідивши діючу систему оподаткування фонду оплати праці, було виявлено, щовона є активним стимулом до розширення тіньового сектора економіки, значнопогіршує податковий рейтинг України, взагалі є досить дестабілізуючим факторомщодо розвитку економіки. Тому, необхідним є її реформування шляхом введенняєдиного соціального внеску, що дозволить значно підвищити інвестиційнупривабливість країни, знизити тінізацію економіки, покращити відносини міжвладними органами та підприємницькими структурами, перейти до європейськихстандартів життя.
Висновки
Конституцієюгромадянам гарантується право на соціальний захист. Забезпечується соціальнийзахист загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунокстрахових внесків громадян, підприємств, установ та організацій. Нині в Україніздійснюється чотири типи соціального страхування – на випадок безробіття; узв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовлениминародженням та похованням; від нещасного випадку на виробництві і професійногозахворювання та пенсійне страхування – кожен з яких обслуговується окремимфондом. Законопроектом передбачається введення єдиного соціального внеску, якийоб’єднає усі існуючі сьогодні соціальні відрахування та консолідація в окремомупідрозділі Пенсійного фонду функцій усіх фондів.
Єдинийсоціальний внесок сплачуватиметься одним платіжним дорученням, що дастьможливість забезпечити персоніфікацію сплати внесків за всіма видамисоціального страхування.
В органахПенсійного фонду вже створена організаційна, кадрова, програмно-технічнаінфраструктура та централізована база даних із 26 млн. персональних справзастрахованих осіб. Нині ця база використовується для визначення права навиплати з Пенсійного фонду та їх розміру, вона включає в повному обсязі всіхфізичних осіб, які зобов’язані сплачувати внески й до інших фондів. Томустворення єдиного реєстру застрахованих осіб потребує найменших витрат длямодернізації інформаційних технологій.
У зв’язку з цим,а також враховуючи найбільшу у порівнянні з іншими фондами чисельністьпрацівників, які займаються забезпеченням надходження доходів, структурнареорганізація зазначеного Фонду у зв’язку із впровадженням єдиної системи зборупотребує найменшого фінансового та матеріально-технічного забезпечення.
Післязапровадження персоніфікованого обліку для всієї системи соціального страхуванняроботодавці вже не готуватимуть довідки про заробітну плату, а для призначеннястрахових виплат будуть використовуватися відомості з реєстру застрахованихосіб.
Завдяки введеннюєдиного соціального внеску кількість платіжних доручень, що здійснює роботодавецьпо сплаті страхових внесків скоротиться вдвічі. Зменшиться кількість помилокпри нарахуванні соціальних внесків та суттєво скоротиться паперовий обіг тавитрати на проведення фінансових операцій.
Громадяни занової системи зможуть контролювати свої індивідуальні пенсійні рахунки. Крімтого, Пенсійний фонд постійно інформуватиме застрахованих осіб про розмірсплачених ними страхових внесків.
Отже, іззапровадженням єдиної системи збору та обліку соціального внеску загальнаекономія коштів роботодавців становитиме близько 1 млрд. гривень на рік. Зарозрахунками Міністерства, це помітно зменшить податкове навантаження назаробітну плату, що дозволить роботодавцям та профспілкам підвищувати їїрівень.
соціальний страхування бюджет україна
Перелік посилань
1. Закон України “Про внески на деякі видизагальнообов’язкового державного соціального страхування” від 11.01.2001 р.№2213-ІІІ;
2. Закон України «Про загальнообов'язковедержавне соціальне страхування на випадок безробіття» 2000, №22, ст.171;
3. Закон України «Про страхування» від07.03.96, ВВР, 1996, N 18, ст. 79;
4. Закону України «Про загальнообов'язковедержавне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності тавитратами, зумовленими народженням та похованням».
5. Основи законодавства України прозагальнообов'язкове державне соціальне страхування ( Відомості Верховної РадиУкраїни (ВВР), 1998, N 23, ст.121).
6. Закон України “Про збір та облік єдиноговнеску на загальнообов’язкове соціальне страхування ” від 8.08.2010 р. №2464 — VI;
7. http://www.ac-rada.gov.ua/
8. Юрій С.І., Шаварина М.П., Шаманська Н.В.Соціальнестрахування: Підручник. — К.: Кондор. — 2004. — 464 с.
9. Оселедець С.С. Страхування: підручник –видання 2-ге, перероб. І доп.- К.: КНЕУ, 2002. – 599с.
10. БойкоМ.Д. Право пенсійного забезпечення в Україні. Навч. посіб. Курс лекцій. – К.:Олан, 2005. – 368 с.
11. www.fpsu.org.ua/
12. ВатуляІ.Д. Податки, збори, платежі: Навч. посібник/ І.Д. Ватуля, М.І. Ватуля, Л.В.Рибалко. — К.: Центр навчальної літератури, 2006. — 352 с
13. ГарасимП.М. Курс фінансового обліку: навч. посібник / П.М. Гарасим, Г.П. Журавель, П.Я.Хомин. — К.: Знання, 2007. — 567 с.
14. http://uapravo.net/
15. КоноплінаЮ.С. Соціальне страхування: Навч. посібник – Суми: ВТД «Університетська книга»,2008. – 224 с. – С. 32
16. МачуськийВ. Історико-правові аспекти виникнення страхування: Руська Правда і Жалуванаграмота містам // Юридична Україна. – 2007. – № 10 – С.10-16
17. Страхування:Підручник / Керівник авт. колективу і наук. ред… С.С.Осадець.— Вид. 2-е перероб. і доп. — К.: КНЕУ. — 2006. — С. 26.