Тема:
ОСОБИСТІСТЬ — СУБ'ЄКТ ПОЛІТИКИ.
План:
1)ВСТУП
2)ЧИННИКИ ВПЛИВУ ПОЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ОСОБИСТІСТЬ.
3)МОТИВАЦІЯ УЧАСТІ В ПОЛІТИЧНОМУ ПРОЦЕСІ.
4)ПЕРЕДУМОВИ ДЛЯ УЧАСТІ ОСОБИСТОСТІ В ПОЛІТИЧНОМУ ПРОЦЕСІ.
5)ФОРМУВАННЯ ПОЛІТИЧНИХ ПОГЛЯДІВ ОСОБИСТОСТІ.
6)ПОЛІТИКО-ПРАВОВІ ЧИННИКИ.
7)ПРАВА І СВОБОДИ ОСОБИСТОСТІ.
ВСТУП.
В нормальному, цивілізованому суспільстві політика здійснюється для
Людей і через людей. Яку значну роль не відігравалиб соціальні
Групи, масові суспільні рухи, політичні партії, взагалі
її головним суб'єктом виступає особистість, бо самі ці групи
рухи, партії і інші суспільні і політичні організації
Складаються з реальних особистостей і тільки через взаємодію їх інтересіві волі визначається зміст і спрямування політичного про -
Цесу, всього політичного життя суспільства.
Активна участь особистості в політичному житті суспільства має
багатопланове значення.
По-перше, через таку участь створюються умови для більш повно-
го розкриття всіх можливостей людини, для їїтворчого самовираже -
ння, що в свою чергу складає необхідну передумову найбільш
ефективного вирішення суспільних задач. Так, якісне перетворення
всіх сторін життя припускає всіляку интенсификацию людського
чинника, активна і свідома участь в цьому процесі широ-
ких народних мас. Але поза демократією, довірою і гласністю стають
Неможливі ані творчість, ані усвідомлена активність, ані зацікавлена
участь.
По-друге, загальний розвиток людини як суб'єкту політики є
важливою умовою тісного зв'язку політичних інститутів з
суспільством, контролю за діяльністю політико-управлінських
Структур з боку народу, засобом протидії бюрократичним
відхиленнямв діяльному апараті управління, відділень функцій управ -
ління від інтересівсуспільства.
По-третє, через розвиток демократії суспільство задовольняє потребу
своїх членів брати участь в управлінні справами держави.
ЧИННИКИ ВПЛИВУ ПОЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ОСОБИСТІСТЬ.
Участь в демократичному політичному процесі є засобом
Самоутвердження людини, формування культури спілкування, навиків уп -
Равлінськоїдіяльності. По мірі все більш повного
задоволення основних матеріальних потреб людини, зростання
їїкультурного рівня, самосвідомостіі самоповаги, будуть розвиватися
потреби і інтереси участі в суспільно-політичному житті. Всес -
тороннєрозвинута людина — це і активний суспільний діяч. Чим
далі, тим в більш широких масштабах суспільство буде зштовхуватися з
Цією тенденцією. Надання особистості можливостей для усвідомленого,
Активної участі в суспільно-політичному житті — це засіб утвердження людського в людині.
МОТИВАЦІЯ УЧАСТІ В ПОЛІТИЧНОМУ ПРОЦЕСІ.
Досягнення мети широкої політичної участі людей значно
залежить від мотивів, якими керується особистість в своїй політи -
чній діяльності, бо сама мотивация може виявитися з точки зору
Суспільних інтересів настільки негативною, що не буде сприяти
ані зміцненню демократії в суспільстві, ані моральному вдосконаленню
і всебічному розвитку особистості. Питання про мотиваціюполіти -
чноїучасті або неучасті є дуже складним. Тут з политологієюстикуються соціологія і психологія.
З Цього Приводу висловлювалися різноманітні судження. Г. Лассвеллом
була висунута теорія, що пояснювала притаманне частини людей
Ние до політичного лидерству. Суть її полягає в тому, що прагнення
людини до влади є відображенням їїнизької самооцінки, що при
Допомозівлади така особистість прагне компенсувати низьку самооцін -
ку, підвищити свій престиж і подолати почуття власної неповноцін -
ності. Ця точка зору, хоча і досить розповсюджена, однак не
Отримала загального визнання. Висловлювалася і інша думка: низька
Самооцінка гальмує втягнення особистості в політичний процес, знижуєїї можливості в розгортанні активної політичної діяльності.
І в тому і іншому випадку проблема мотиваціїполітичної участі
Сильно психологізується, тобто питання про мотиви політичної діяль-
ностізводиться до особистих, психологічних якостей учасників політи --PAGE_BREAK--
чного життя. Тому для більш повної адекватної картини питання про мо
тиваціюполітичної діяльності слід поставити в більш широкому
соціальному контексті.
Відзначалося, що участь в управлінні державою і суспільством, в
політичному процесі представляє для громадянина в одному випадку право реалізувати свої можливості, в іншому — морально-політичну зобов'язанність
в третьому — зацікавленість (морально-політичну або мате -
ріальну).
ПЕРЕДУМОВИ ДЛЯ УЧАСТІ ОСОБИСТОСТІ В ПОЛІТИЧНОМУ ПРОЦЕСІ.
Активне включення особистості в політичний процес вимагає певних передумов. Їх можна поділити на три групи: матеріальні,
Соціально-культурні і політико-правові. Досвід показує, що для
Участі людини в нормальній політичній діяльності необхідно
первинне задоволення їїпотреб в основних продуктах харчування ,
товарах і послугах, житлово-побутових умовах, досягнення певного
рівня загальноосвітньої і професійної підготовки, загальної
і політичної культури.
В зарубіжних політологічних дослідженнях взаємозв'язок добробуту суспільства і його політичної системи розглядається
в трьох аспектах.
По-перше, цілком обгрунтована теза що, ніж багатіше суспільство, тим
Воно більш відкрите демократичним формам функціонування. В экономі-
чно розвиненому суспільстві основні по чисельності і по впливу соціальнігрупи це не тіщо належать ані до вкрай бідних, ані до казково багатих;
Різка, по суті двухполосна, майнова поляризація зникає,
утвориться сильний «середній клас», що по свойому положенню в -
суспільствіі об'єктивним інтересам складає опору демократичного режиму.
По-друге, рівень добробуту виявляє помітний вплив на
Політичні переконання і орієнтації людини. С. М. Липсет прийшов до висновку, що матеріально більш забезпечені люди є більш лібераль -
ними, а більш бідніє і більш інтолерантними (нетерпимими).
По-третє, достатньо високий національний добробут служить
необхідною базою формування компетентної громадянської служби,
корпусу професійно підготованих управлінських кадрів. В умовах
бідностітяжко добитися в масовому масштабі високого рівня загальноосвітньої і професійної підготовки, необхідного для єфектив -
ного управління на демократичній основі.
ФОРМУВАННЯ ПОЛІТИЧНИХ ПОГЛЯДІВ ОСОБИСТОСТІ.
Значний вплив на формування політичних поглядів особистості,
на становлення її в якості суб'єкту політичної діяльності
Виявляє соціальне середовище. Тут лежать передумови того, чи сформуються у особистості демократичні переконання і орієнтація або вона буде віддавати перевагу авторитарним і іншим недемократичним ідеям і практиці.
Особливо сильний вплив на політичну свідомість і поведінку
Особистості впливаєосвіта. Відоме висловлювання про те,
що неписьменна людина єпоза політикою. Це слід розуміти як, те
що неписьменна людина стоїтьпоза особисто усвідомленою політикою, а є об'єктом політичних дій, будучи втягнутим і маніпульованим, а
не суб'єктом, що висловлюють власну усвідомлену волю.
З Цього Приводу був зроблений загальновизнаний висновок: чим вище рівень освідченостілюдини, тим більш вона є політично орієнтованою, головне, схильна до демократичних орієнтацій, настанов і вчинків.
В. Кей виявив вплив рівня утворення на політичну роль
Громадянина по чотирьох напрямках: у більш освічених людей сильно
Розвинуте почуття обов'язку брати участь в політичному житті; у більш
Освіченого громадянина сильне почуття ефективності своєї політичної
участі, він вважає, що може впливати на політичний процес
І що йому відкритий доступ до політичної влади; чим більш освічений
громадянин, тим більш він цікавиться політикою і тим більш втягнутий в неї; утворення визначає більшу ймовірність того, що громадянин
буде політично активний.
ПОЛІТИКО-ПРАВОВІ ЧИННИКИ.
Істотною передумовою активної політичної участі єтакож політико-правові чинники. До Них відносяться демократичний
політичний режим, домінування в суспільстві демократичної політи -
чноїкультури, правова забезпеченість демократичних процедур фор -
мування всіх структур влади, прийняття і реалізації полівтико-управ -
лінських рішень, участі членів суспільства на всіх стадіях політич -
ного процесу. продолжение
--PAGE_BREAK--
Політична діяльність особистості грунтується на сукупності
певних передумов, що або сприяють розвитку політичної
активності, розкриттю потенційних якостей людини як суспільно-
політичного діяча, формуванню особистості як дійсного
суб'єкту політичного життя суспільства, або істотно зат -
рудняють всі ці процеси і консервують політичну апатію і пасив -
ність.
ПРАВА І СВОБОДИ ОСОБИСТОСТІ.
Особистості права і свободи можна поділити на три
групи: соціально-економічні, політичні і особисті. До першої
групи відносяться такі права, як право на працю, відпочинок, освіту,
охорону здоровя'. Забезпечення соціально-економічних прав дозволяє
особистості задовольнити нагальні матеріальні і духовні потреби
створити гідні для людини умови для існування.
Політичними є право обирати і бути обраним до вищих і
місцевих органівдержавної влади, право об'єднуватися в громадсько-
політичні організації, право на проведення мітингів і демонстра -
цій, право брати участь в управлінні державними і суспільними
справами і ін. Сенс політичних прав в тому, щоб сприяти фор -
муванню людини, як суспільно- політичного діяча, створити
передумови для його політичної участі, розвитку суспільно-полі-
тичноїактивності.
Третя група прав — особисті права (право на недоторканість
особистості, житла, право на таємницю листування, телефонних переговорів і Ін.). Здійснення їх сприяє створенню умов для вільного
розвитку того мінімуму особистих благ, без якого нормальне
людське життя неможливе.
Список використаної літератури:
1)Білоус А.«Політичні об`єднання України»
2)Гелей С.«консервативна течія в сучасній палітичній думці»
3)Історія філософії України: хрестоматія К.,1993
4)Донченко Є.«Социэтальная психика»
5)Кухта Б. «З історії української політичної думки»