Назва реферату: Наперстянка великоквіткова, наперстянка пурпурова, наперстянка шерстиста
Розділ: Біологія
Наперстянка великоквіткова, наперстянка пурпурова, наперстянка шерстиста
НАПЕРСТЯНКА ВЕЛИКОКВІТКОВА
(дзвіночки жовті, жовті дзвоники, збаночки,
кукулиця, напальчик, наперсник жовтий)
Digitalis grandiflora
/>
Трав'яниста багаторiчна рослина родини ранникових. Стебло прямостояче, просте, до 100 см заввишки. Листки черговi, великi (5 — 20 см завдовжки і 2 — 5 см завширшки), видовженоелiптичнi. Квiтки двостатевi, трохи неправильнi, горизонтально вiдхиленi або пониклi, зiбранi в довге однобiчне гроно. Вiночок трубчасто-дзвоникоподібний, блiдо-жовтий, усерединi — з буруватими жилками, зовні — разом з чашечкою залозисто-пухнастий, майже в 4 рази більший за чашечку. Цвiте у червнi — серпнi. Плоди — двогнiздна коробочка.
Наперстянка великоквіткова росте у мiшаних i листяних лiсах Карпат, серед чагарникiв.
Для виготовлення галенових препаратiв стеблові листя наперстянки збирають у червнi — липнi (у рослин другого і наступних років життя) і прикореневi у серпнi — вереснi (у рослин першого року вегетації).
Рослина мiстить глiкозиди.
Хімічний склад, фармакологiчнi властивостi, використання, лiкарськi форми i їх застосування, застереження щодо дозування, симптоми отруєння i лiкування — ті ж, що й у Наперстянки пурпурової.
НАПЕРСТЯНКА ПУРПУРОВА
(дзвiночки, збаночки, напальки, наперсник,
наперсниця, натяган, серцева трава, язик волів)
Digitalis purpurea
/>
Дворiчна трав'яниста рослина родини ранникових. Стебло пряме, мало розгалужене. Листки простi, по краю зубчастi. Квiтки двостатевi, неправильнi, пониклi, сидять у пазухах приквiткових листкiв. Цвiте у червнi — липнi. Плід — двогнiздна коробочка.
Вирощують як лiкарську i декоративну рослину.
Для виготовлення галенових препаратiв збирають листя наперстянки наприкiнцi лiта.
Листя наперстянки мiстить глiкозиди (дигiтоксин, гітоксин), флавоноїди, холiн, органiчнi кислоти, стероїднi сапонiни.
Галеновi препарати наперстянки позитивно впливають на серце (позитивна iнотропна, вiд'ємна хронотропна, дромотропна, батмотропна дiя), сечогiнноактивні.
Глiкозиди наперстянки проявляють кардiотонiчну дiю, обумовлену блокуванням ферменту аденозинтрифосфатази i затрудненням транспорту iонiв калiю через мембрани в мiокардi.
Застосовують при серцевiй недостатностi. Внутрiшньо — настiй листя наперстянки (1:300, тобто 1 г сировини на 300 мл окропу) приймати по 1 ст ложцi 4 рази на день. Слiд пам'ятати, що рослина отруйна, i потрібно дотримуватись терапевтичної дози.
Смертельна доза листя наперстянки — 2 г.
Симптоми отруєння: розвиваються явища iнтоксикацiї на протязi першої години — диспептичнi явища, порушення ритму серцевої дiяльностi (брадикардiя, екстрасистолiя, порушення провiдностi, рiзнi види аритмiй, миготiння i фiбриляцiя шлуночкiв. Зниження артерiального тиску, цiаноз, судоми, втрата свiдомостi.
Лікування: при отруєнні галеновими препаратами наперстянки необхідно промивання шлунку водою з додаванням активованого вугiлля, сольовi послаблюючi (натрiю або магнiю сульфат — 30 г на 250 мл води, гемосорбцiя, пiд шкiру вводять розчин атропiну сульфат 0,1% -1 мл при брадикардiї, при тахікардії — вводять внутрiшньовенно капельно розчин калiю хлориду 0,4% — 500 мл, внутрiшньовенно крапельно розчин тетацину кальцiю 20%-10 мл разом із 300 мл 5% розчину глюкози, тiосульфат натрiю 30%-50 мл; внутрiшньом'язово розчин унітіолу 5%-5 мл, олiйний розчин токоферолу ацетат 30%-1 мл, розчин пiпольфену 2,5% -1 мл або дімедролу 1% -1 мл, промедол 1%-1 мл, новокаiнамiд 10% -5 мл.
НАПЕРСТЯНКА ШЕРСТИСТА
Digitalis lanata
/>
Трав'яниста багаторiчна (в культурі — дворічна) рослина родини ранникових. Стебло прямостояче, просте, до 150 см заввишки. Листки черговi, великi (5 — 20 см завдовжки і 1,5 — 4 см завширшки), видовженоелiптичнi. Квiтки двостатевi, неправильнi, на коротких квітоніжках у пазухах видовженоланцетних приквітків, горизонтально вiдхиленi або пониклi, зiбранi в довге різнобiчне гроно. Вiночок трубчасто-дзвоникоподібний, до 30 мм завдовжки, короткодвогубий; трубочка віночка кулясто здута, буро-жовта, з ліловими жилками; верхні губа неглибоко розсічена на дві трикутні, відігнуті догори лопаті, нижня губа — з маленькими, трикутниками, боковими, відігнутими назовні лопатями, з великою білою або рудоватою лопатоподібною середньою лопаттю. Цвiте у липні — серпнi. Плоди — двогнiздна коробочка.
Наперстянку шерстисту вирощують як лікарську рослину.
Для виготовлення галенових препаратiв стеблові листя наперстянки збирають у червнi — липнi (у рослин другого і наступних років життя) і прикореневi у серпнi — вереснi (у рослин першого року вегетації).
Рослина мiстить глiкозиди.
Хімічний склад — листя наперстянки шерстистої містять глікозиди серед яких головними є лантозиди А, В.С. В незначній кількості інші глікозиди: лантозиди Д і Е, строспезид, одорозид, гіторин та інші. Крім того у листі містяться стероїдні сапоніни.
Фармакологiчнi властивостi, використання, лiкарськi форми i їх застосування, застереження щодо дозування, симптоми отруєння i лiкування — ті ж, що й у Наперстянки пурпурової.