Внешнеэкономическая деятельность Украины

План Вступ 1. Мжнародний подл прац та формування свтового господарства 2. Стан сучасних зовншньоекономчних звязкв Украни 3. Проблеми та перспективи входження Украни в свтове спвтовариство 20 Висновки 21 Список лтератури 22 Вступ Зовншн звязки держави - це взамообмн з кранами свту продуктами мате- рального виробництва, послугами, нформацю на основ мжнародного подлу прац, а також спвдружнсть

полтичних органв, направлене на ефек- тивне ршення глобальних проблем людства, розширення особистих проблем громадян. Рзн функц виконують свтов звязки Украни. Вони потрбн для органч- ного нтегрування у всесвтн структури з метою закрплення миру та безпеки ефективного розвитку економки, науки, освти та культури, формуванню диного екологчно чистого простору Земл, задоволення особстих потреб громадян. Аналз зовншнх звязв потрбен всм або навть всм.

Наприклад, для того, щоб дилери та дистрибютори могли оцнювати частку срих поставок у вд- повдному сектор ринку, а це означа правильно визначати стратегю. Бан- кирам зовншньоторгова статистика дозволя прогнозувати направлення та нтенсивнсть фнансових потокв. Фондовики зможуть прикинути привабли- всть тих або нших галузей в перспектив, бо здатнсть експортувати для бльшост укранських виробникв здатнсть вижити. Зовншньоекономчн звязки складаються з мпорту та експорту

крани. Експорт - продаж або передача на нших законних пдставах товарв, що контролюються, ноземним субктам господарсько дяльност та х вивезення за митний кордон Украни або без нього, включаючи реекспорт товарв з митно територ Украни. мпорт - закупвля або одержання на нших законних пдставах вд ноземних субктв господарсько дяльност товарв, що контролюються, та х вивезеня на територю

Украни, включаючи одержання х представником будь-яко юридично особи ноземно держави, ноземцем чи особою без громадянства на територ Украни. У свой прац я намагатимусь як можна повнше розглянути зовншньоеконо- мчн звязки Украни. По-перше розглянути мжнародний подл прац, як фактори та чинники мають на це вплив по-друге дослдити сучасний стан зовншньоекономчних звязкв Украни по-трет розглянути як проблеми та перспективи входження

Украни в мжнародне спвтовариство. Та виходячи з розглянутих питань я зроблю вдповдн висновки. При висвтленн поставлених питань, в свой робот я викоирстовував таблич- ний та систематичний методи, як допомагають бльш детельнше розбатися в данй тем. Я намагався повнстю, детально, розкрити питання, зробити належн виснов- ки ширше удосконалити сво знання по данй тем. 1. Мжнародний подл прац та формування свтового господарства

Кожна крана або група кран у певному регон свту спецалзуться на ви- добутку т чи ншо сировини або випуску конкретно продукц. Спецалза- ця дано крани або регону залежить вд природних географчне положення, наявнсть корисних копалин, забезпеченсть водними ресурсами та ншими ресурсами тощо, соцально-сторичних шляхи розвитку, державний устрй, геополтичне положення, менталтет нац таке нше, економко-географч- них ступнь розвитку, кльксть яксть трудових ресурсв, структура госпо- дарства, економко-географчне положення, розвиток

нфраструктури, в тому числ транспорту факторв. Географчний розподл прац бува двох видв мжрайонний у межах дер- жави мжнародний мждержавний. Мжрайонний розподл трудово дяль- ност розвиваться в однй кран зв язу мж собою окрем регони. Мжнародний розподл прац поляга в спецалзац окремих кран чи х угруповань на виробництв рзних видв промислово, сльськогосподарсько продукц та обмн цю продукцю. Спецалзаця сприя ефективншому використанню соцально-економчного природно-ресурсного потенцалу кран,

налагодженню розвитку хнх зовншньоекономчних зв язкв. Мжнародний розподл прац нервномрний. У сучасному свт сну при- наймн шсть соцально-економчних угруповань 1 розвинут капталстичн крани США, дина в свт наддержава, Японя, ФРН, Франця, Великобританя, таля, Канада 2 мал розвинут капталстичн крани Бельгя, Норвегя, Швейцаря, Даня, Ндерланди, Швеця,

Австря та нш.Обидв ц групи спецалзуються пере- важно на машинобудуванн лтако судно автомоблебудуванн, електрон- ц розробц нових технологй тощо 3 соцалстичн крани КНР, КНДР, Куба 4 крани схдно вропи та СНД Польща, Угорщина, Рося, Украна, що знаходяться на етап переходу до ринково економки. Для цих кран характерна суттва розбжнсть показникв економчного роз- витку вд

Китаю, якому притаманн вражаюч темпи економчного прогресу, доТаджикистану, кран колишньо Югослав Куби, як з рзних причин опи- нилися в ситуац економчного колапсу. Ряд кран ц групи експорту сиро вину нафту, електроенергю та вуглля - Польща, Рося, Украна, сльсько- господарську продукцю овоч, фрукти - Угорщина, Болгаря, Румуня, про- дукцю машинобудування, електротехнчн вироби

Угорщина, вантажн автомобл Рося, автокари Болгаря 5 крани третього свту крани, що розвиваються.Це найчисленнша гру- па. Вона охоплю близько 130 кран в мжнародному подл прац займа сировинну ншу, постачаючи на свтовий ринок рзномантну мнеральну сировину, сльськогосподарську продукцю крани Пвденно Америки, Африки, Пвденно-Схдно Аз, напвфабрикати. Але головною стратегч- ною продукцю, яку постача ця група кран крани

Персько затоки Бли- зького Сходу, Лвя, Нгеря, Венесуела яка забезпечу м левову частку н- валютних надходжень, нафта 6 найбднш крани вони власне, належать до кран, що розвиваються, у яких найнижч у свт показники економчного розвитку, багато невиршених соцально-економчних проблем переважа сировинна або сльськогоспо- дарська спецалзаця Ангола, Мозамбк, Ефопя, Сомал, Гватемала, Гонду- рас, Бутан, крани Океан. У мжнародному подл прац певн суперечност.

Йдеться про надмрну спецалзацю крани на виробництв клькох видв продукц, оскльки це ставить господарство в залжнсть вд коливань конюнктури свтового рин- ку, а також збдню галузву структуру господарства. Окерм держави оби- рають галуз, що використовують дешеву природну сировину, дають кран значн прибутки, хоча часто заснован на важкй фзичнй прац слабко повязан з ншими галузями економки. нша справа галуз обробно промис- ловост, в тому числ машинобудування.

Вони тсно переплтаються з ншими галузями економки крани, оскльки заснован на розвиненому господарств потужним фактором розвитку всього господарства. Чи зум Украна нтегруватися в вропейську свтову економку Це пи- тання непросте. Економсти Дойче-Банку зробили сво дослдження дйшли позитивного висновку. Це деякою мрою можуть пдтвердити дан табл 1.1 Рвень розвитку економки

Украни та нших держав колишнього СРСР, балв 4,361 Украна ма значн виробнич , природн й трудов ресурси, до того ж над- звичайно вигдне економко-географчне геополтичне розмщення у центр вропи з прямим виходом до головних сухопутних морських шляхв спо- лучення. 2. Стан сучасних зовншньоекономчних звязкв Украни Зовншньоекономчн звязки Украни в сучасних умовах стають могутнм засобом прискорення науково-технчного

розвитку та нтенсифкац економ- ки. Нин оволодвати найновшими досягненнями науки технки без нтен- сивного обмну науковими дослдженнями, рзномантними товарами послу- гами означа нерацонально використовувати власн ресурси, втрачати час темпи розвитку. Зовншньоекономчна дяльнсть д змогу прискорювати науково-технчний прогрес завдяки органзац спльних дослджень, швидкому перобладнанню сучасною технкою цлих галузей виробництв, сприя розвязанню багатьох соцальних проблем.

Отже, зовншньоекономчн звязки стають одним з ос- новних чинникв розвитку господарства Украни. Правову основу для практичного здйснення зовншньоекономчно полтики створюють Закони Украни Про зовншньоекономчну дяльнсть квтень 1991 р Про вльн економчн зони жовтень 1992 р Про ноземн нвес- тиц березень 1993 р Концепця Закону Про зовншньоекономчну дяль- нсть грунтуться на використанн можливостей ринково економки,

яка поступово утведжуться в держав. В Закон докладно опрацьовано механзм регулювання зовншньоекономчно дяльност, який повинен забезпечити прогресивн структурн зрушення в економц та сприятлив умови залучен- ня до свтового подлу прац разом з збереженням господарського збалансу- вання та рвноваги внутршнього ринку Украни. Кабнет Мнстрв Украни здйсню зовншньоекономчну полтику вдповд- но до законв Украни, уклада та забезпечу виконання мжурядових угод, здйсню заходи щодо рацонального використання

державного валютного фонду стаблзац платжного балансу крани тощо. Мжнародн звязки Украни здйснюютьсяяк у зовншнй торгвл, так в економчному, науково-технчному культурному спвробтництв, в мжна- родному туризм та нших формах. У зовншнй торгвл впродовж утвердження в господарств ринкових вдно- син скасовуватиметься державна монополя. Згдно з чинним законодавством встановлються межа частки одного власника в 50 загального експорту або

мпорту крани, причому порушення цого положення можна оскаржити в судовому порядку. Рзн обднання асоцац, консорцуми, торгов будинки не мають права прямо або опосередковано створювати монопол зовншньо- економчно дяльност для певного виду товару чи товарно групи, а також будь-яко ноземно крани, транснацонально корпорац тощо. Забороняють- ся рзного роду угоди, союзи та погоджен д, спрямован на подл ринкв збуту чи джерел постачання або нш засоби обмеження свободи конкуренц.

Так заходи сприятимуть процесу утвердження вдкрито згдно з свтовими стандартами економки, посиленню в нй конкурентних засад, формуванню гручкого, зорнтованого на нтенсифкацю господарського механзму. У ниншнх умовах господарство Украни пержива тривалу економчну кризу, що негативно вплива на стан зовншньо торгвл. Обсяг експорту не вдповда можливостям наших товаровиробникв не забезпечу потреб дер- жави у валютних надходженнях, необхдних для стаблзац економки, зни- ження рвня нфляц та бюджетних витрат.

За даними Мнстерства статистики Украни, експорт за останн роки постй- но скорочуться. Крм того, дуже неефективно структура експорту, майже 90 його становлять сировина, матерали, товари народного споживання. Вивозяться також гостродефцитн ресурси продаються свтовому ринку за демпнговими цнами. Навть з кранами близького зарубжжя Украна ма вдмне сальдо балансу на продукцю виробничо-технчного призначення. Негативне сальдо у тор- гвл з цими кранами збергаться для енергоносв, прокату кольорових

ме- талв, целюлози, деревини, каучуку, акумуляторв тощо. У свтовий еконо- мчний простр Украна нтегрувала у рол сировинного придатка. Доказом цього те, що протягом клькох останнх рокв експорт машинно-технчних товарв загальному баланс становить 10-20 , а рвень експорту готово про- дукц у свт понад 50 . Зовншньоекономчна дяльнсть Украни потребу докорнно перебудови - йдеться про змну сировинного спрямування

експорту, пдвищення в ньому частки продукц обробних галузей, удосконалення структури мпорту. Даграма 1. Динамка експорту та мпорту Украни млн USD 5,75 Малюнок 2.2. Зовншн звязки Украни. 6,598 Адже вдомо, що Украна виробляла й може виробляти цлий спектр науко- мно, складно машинно-технчно продукц лтаки, автобуси, автомобл, трактори, комбайни, суда рзного призначення, ракетн комплекси, верстати, турбни, засоби звязку,

електронку, радо- телеапаратуру тощо. Реально ос- новними експортерами конкурентно на свтовому ринку продукц можуть швидко стати пдпримства вонно-промислового комплексу, на яких зосе- реджен високояксне обладнання, сучасна технологя, висококвалфкован фахвц. У товарнй структур вивозу переважають вироби чорно металург, залзна руда кокс, продукти харчово промисловост. Промисловий потенцал Украни достатнй для надходження валюти, необхдно для сплати зовнш- нього боргу,

закупвл найнеобхдншого мпорту та оплати нших загально- державних потреб. Реалзаця цього потенцалу можлива за вдповдно пропускно здатност транспортно нфраструктури, сприятливо соцально-полтично правово ситуац та здатност зовншньоторгових органзацй та нших виконавчих структур до реалзац продукц. Експортно-мпортн операц здйснюються як на валютнй основ, так у форм клрингу. Клринг - система безготвкових розрахункв, як грунтують- ся на залку взамних вимог зобовязань здйснюються

через банки або спе- цальн розрахунков палати перша створена в Лондон в 1775 р Популяр- ною нин стала форма бартерних операцй, тобто безпосереднього обмну то- варами. Так товарообмнн операц були найбльш поширен в Укран у 1992 р. становили тод майже 50 загального товарообороту. Однак при такому товарообмн Украна втрачала велик кошти через неекввалентний вартсний обмн продовольчих товарв зерна, цукру, ол на паливно-мас- тильн матерали.

Основним напрямом зовншньоекономчно дяльност Украни розвиток поглиблення торгово-економчного спвробтництва з республками колиш- нього СРСР, кранами Схдно вропи, розвиненими кранами свту, особли- во з тими, що мають чисельну укранську даспору. Зовншньоторгов органзац та нш виконавч структури повинн не тльки реалзовувати продукцю а традицйних ринках, а й виходити на нов перс- пективн регони особливо в Азю, Африку, Латинську Америку та Австра- лю. Найважлившою формою економчного спвробтництва з кранами

близького зарубжжя нин взамний обмн рзними видами сировини, гото- во продукц та наукове спвробтництво. Однак необхдними послдовна радикальна перебудова механзму економчних звязкв, здйснення карди- нальних заходв для х оптимзац. Зокрема, передбачено захист економчних нтересв Украни через встановлення митного кордону з республками ко- лишнього СРСР. Пдписано обопльн угоди з Росю та Блоруссю про спв- робтництво у галуз зовншньоекномчно дяльност,

як не допускають ре- експорту товарв, до яких нш учасники угоди застосовують заходи регулю- вання. Реекспорт таких товарв ма здйснюватися лише за письмово згоди та на умовах, що визначаються уповноваженим органом держави, яка ви- робником цих товарв. Украна вивозить до кран СНД камяне вуглля, чавун прокат чорних металв, залзну руду, самородну срку, цемент, сль, промис- лове устаткування, автобуси, тепловози, екскаватори, продукцю хмчно промисловост, цукор, масло, фрукти, консерви

тощо. В загальному обсяз вантажв, як щороку вивозяться з Украни у ц крани, найбльшу частку мають коксвне вуглля чорн метали. Понад 72 наших поставок отриму Рося. Основним споживачем х Центральний район Рос, на який припада майже 34 вивозу продукцй з Украни. Значними споживаннями залзно руди, чорних металв, як над- ходять з

Украни, Поволжя, Пвнчний Кавказ. Певна кльксть чорних металв, зокрема прокату, вивозиться з Украни до Санкт-Петербурга, Бло- рус, держав Балт, Молдови, цукор - в ус республки колишнього СРСР за винятком Молдови, мясо, масло, мясн вироби - здбльшого в Росю. В Украну з нших республк колишньго СРСР найбльше ввозить

Рося -70 Це - нафта, газ, лс, папр, деякмарки чорних кольорових металв, машини, устаткування та нша продукця. Блорусь постача в Украну трактори, вантажн автомобл, електронно-об- числювальн машини, мнеральн добрива, лс, папр Казахстан - кольоров метали, шкрсировину, концентратикольорових металв Молдова - продукцю прладобудування, виноробно промисловост, килими, виноград республки Середньо Аз - газ, бавовну, концентрати кольорових металв, тканини, каракуль республки

Закавказзя - нафту автомашини, алюмн- вий прокат, чай, фрукти, вино, тютюн держави Балт - електротовари, трам- ва, пральн машини, холодильники, радоприймач, мкроавтобуси, рибу рибопродукти, трикотажн галантерейн вироби та нш товари широкого вжитку. Зовншньоторговий товарообг Украни з Росю, млн. 5,77 За сучасних умов Украна налагоджу прям зовншньоекономчн вдносини з багатьма кранами свту.

Так, на кнець 1996 року нашу державу визнали понад 160 кран свту, 132 з них встановили з Украною дипломатичн вд- носини. У крани далекого зарубжжя ми поставлямо машини, трактори, за- лзну руду, устаткування для грничо-шахтових, будвельних, електротехнч- них пдпримств, засоби автоматизац, обчислювальну технку, автомобл, прокатн стани, океанськ суда, силов трансформатори, магстральн тепло- вози та багато ншо продукц.

За даними Мнстерства статистики, Украна мала в 1995 р. у торгвл з кранами далекого зарубжжя позитивне сальдо розмром майже 1346,4 млн. дол. США. Основна частина експорту Украни припада на вропу 49,4, друге мсце посда Азя 38, на третьому мсц Америка 8,3, дал йдуть Африка 4 та Австраля та Океаня 0,3. мпортн поставки за цей самий перод надходили в Украну тльки з чотирьох континентв. Найбльша частка укранського мпорту припада на вропу 68,5, менша

- на Азю 17,3, Америку 10,2 Африку 4. Сьогодн н розмри експоту, н його стуктура не можуть задовольнити Украну. Рч у тм, що розмри експорту поки що недостатн в 1995 р. вони становили 11566,5 млн. дол. США. У його структур найбльшу частку мають сировина, матерали товари народного споживання - 87,6 машини устаткування - 10,3 , нш товари у тому числ послуги - 2,1 . Тому необхдно переорнтувати експорт з первинно сировини на нову технку й технологю, товари високого

рвня переробки, рзн послуги. Украна отриму з рзних кран свту промислове устаткування, медичне об- ладнання, рзн прилади, хмчн товари, джут, цитрусов, каву, продукцю хмчно промисловост та легко промисловост. Проте необхдно створювати економчн барри високе мито тощо для таких товарв, як жувальна гумка, напо, тютюнов вироби, радотовари нш товари широкого вжитку. Це зменьшить дефцит платжного балансу пднме попит на аналогчну втчизняну продукцю, стаблзуючи виробництво.

Найтснш економчн звязки пдтриму Украна з кранами Схдно вропи, зокрема з Угорщиною та Польщею. У структур вивозу в ц крани переважа продукця галузей важко ндустр кокс, руда, срка, чорн метали, устатку- вання для грничодобувно та металурргйно промисловст, тепловози, екс- каватори, бульдозери, телевзори, трансформатори, сльськогосподарськ машини тощо. Протягом тривалого часу спостергаться сталсть поставок на експорт донецького вуглля, що визначаться

попитом на нього як у колишнх кранах РЕВ, так в ряд капталстичних кран тал, Франц, гипт. Обктивною передумовою попиту на це вуглля на вропейському, пвнчноафрикансько- му та близькосхдному ринках практична вдсутнсть на Земл антрацитово- го палива, яке ма високу калорйнсть, а головне - недимнсть. Залзну руду Украна вивозить до Польщ, Чех, Словаччини, Угорщини, Румун, Болгар та н. Самородна срка з Украни надходить до

Чех, Слова- ччини, ФРН, Угорщини, Румун. З кран Схдно вропи Украна мпорту машини, верстати, комплексне промислове устаткування для хмчно промисловост, рухомий залзничний склад, судна, автошини, побутов електроприлади, медикаментами тощо. У сучасних умовах економчн звязки Украни з кранами Схдно вропи трохи послабилися, але в майбутньому, очевидно, вони, розвиватимуться бльш ефективно.

Украна бере участь в економчному спвробтництв з промислово розвине- ними кранами свту. Понад 20 кран Австря, Голландя, таля, Норвегя, Франця, Фнляндя, ФРН, Швейцаря, Швеця, США, Канада, Великобрита- ня, Японя та н. отримують з Украни промислову продукцю промислову сировину залзну марганцеву руди, кокс, чавун, прокат чорних металв, графт, скло, металургйне та грничо-шахтове устаткування, штучн алмази,

велосипеди, металообробн верстати, прилади автонавантажувач, а також цукор, льоноволокно, олю тощо. До Великобритан з Украни надходять прокат чорних металв, чавун, феро- сплави, металообробн верстати, бензол, цукор, льноволокно, хмль, а Укран Великобританя постача рзн машини, промислове устаткування, хмчн продукти, вовнян тканини. До ФРН Украна експорту феросплави, чорн метали, автонавантажувач, вконне скло, олю тощо. З ФРН Украна мпорту рзн машини й промисло- ве устаткування, прокат чорних металв, хмчну

продукцю. До Франц з Украни вивозять антрацит, помпи, металообробн верстати, фотоапарати, льоноволокно, олю. Франця поставля Укран потоково-меха- нзован й автоматизован лн зварювання складання кузовв кабн тракто- ра Т-150. На французьких суднобудвних пдпримствах виконують замов- лення Чорноморського пароплавства. Укранськ машинобудвники виготовили для США ункальний трансфор- матор на 500 тис. кВт, Фнлянд - комплект устаткування для атомно еле- ктростанц.

Украна бере участь в економчному спвробтництв з кранами, що розви- ваються. У попередн роки, за снування СРСР, цим кранам було надано кредити протягом 10 - 12 рокв. Частка Украни в цих кредитах за поперед- нми розрахунками, становить майже 18 млрд. дол. Традицйн товари експорту кран, що розвиваються, бавовна, джут, вова, арахс, оливкова оля, натуральний каучук, какао-боби, цитрусов, тютюн та нше. Украна вивозить сво товаи до баатьох кран, що розвиваються.

У стуктур експорту основне мсце посдають машини промислове устаткування. Так, вантажн автомобл Кременчуцького заводу поставляють до нд, Латинсько Америки, Близького Сходу помпи з Сумського заводу - до нд, Пакистану, Ср. Машини, устаткування, прилади для африканських, азатських лати- ноамериканських кран виготовляють з урахуванням х роботи в умовах тро- пчного клмату.

Пдписано угоду про постачання нафти газу з рану в Украну. З цю ме- тою створено укрансько-рансько-азербайджанську компаню, яка збуду цлу систему трубопроводв через Росю в Украну. 45 внеску - Украни, така сама частка рану, 10 - Азербайджану. Угода розрахована на 15 рокв Украна поставлятиме до рану машини обладнання для грничо-добувно та металургчних пдпримств, дорг морських портв.

Пдписана угода мж Украною Тунсом про спвробтництво в галуз рига- ц, за якою тунських ригацйних спорудах працюватимуть укранськ фа- хвц. Тунс постачатиме Укран фосфорити. Останнм часом право на здйснення зовншньоекономчних операцй надано окремим пдпримствам органзацям, внаслдок чого пдвищилась актив- нсть х у зовншньоекономчнй сфер. Зарестровано бльш як 30 тис. учас- никв зовншньоекономчних звязкв.

В економчних звязках Украни з зарубжними странами використовуться науково-технчне спвробтництво. До цього належить торгвля патентами, л- цензями, технчним досвдом тощо. Науково-технчне спвробтництво сприя прискоренню темпв економчного розвитку, втленню найновших технчних досягнень, рацональному використанню природних ресурсв, автотоматизац механзац технологчних процесв, скороченню строкв будвництва сучасних пдпримств, пдвищенню ефективност каптало- вкладень, розширенню

сфери мжнародних вдносин. Воно здйснються в клькох формах матеральний, тобто обмном продукцю, насамперед наукомною, створе- ною за найновшими технологями нематеральний - у вигляд креслень, формул, обмну нформацю, лтера- турою та н. послуг фахвцв технчного персоналу в галуз менеджменту, маркетингу, контролю за якстю. Здйснються науково-технчне кооперування мж фрмами у форм консал- тингу технчного консультування експертизи проектв, лзингу. У зовншньоекономчних звязках Украни використовуться така форма нестабльност економчного

спвробтництва, як кредити. В сучасних умовах нестабльност економчного розвитку Украна зацкавлена в надходженн ноземних нвестицй в укранську економку. В перспектив Украна може надавати цльов кредити у нацональнй валют зарубжним державам, пд- примствам та ншим споживачам пд закупвлю втчизняно машинотехнч- но продукц. Таке кредитування сприятиме зовншньому конвертуванню укрансько грошово одиниц.

Створення спльних пдпримсв - одна з форм економчного спвробтництва Украни з зарубжними странами. Ц пдпримства дють самостйно, над- лен широкими правами для здйснення експортних мпортних операцй. Спльн пдпримства погоджують цни на спльно вироблену прдукцю ук- ладають вдповдн угоди. х прибуток мж учасниками пропорцйно вкладу в статутний фонд. У 1995 р. на територ Украни дяло понад 2,5 тис. спльних пдпримств.

За участю фрм США створено 120 спльних пдпримств, Нмеччини - 40, Австр - 22 та ряду нших кран. Найбльше х у мст Кив 204 та Одеськй област 143. Рзними профл спльних пдпримств. Так, льввське виробниче обднан- ня Конвер болгарсько-угорське товариство нтрасмаш, а також гомель- ське виробниче обднання Гдроавтоматика уклали договрпро прям звязки щодо спльного проектування виробництва

автоматизованих транс- портно-складських систем засобв гдроавтоматики. Налагоджуються прям стосунки з зарубжними фрмами. Заслугову уваги спвробтництво з фрмою BASF ФРН у галуз впровадження нтенсивно технолог виробництва со на основ застосування хмчних препаратв фрми Перспективним напрямком розширення зовншньоекономчних звязкв, створення спецальних зон вльного пдпримництва на територ

Украни. Вльн економчн зони сприятимуть створення умов для залучення нозем- ного капталу. Укаа ма придляти велику увау мжнародному туризму - галуз, яка най- швидше да прибуток. Нин ми приймамо в себе майже 250 тис. ноземних туриств, що становить лише 0,05 свтово клькост. Проте реально ми вже тепер можемо обслуговувати до 5 млн. туриств, що може дати майже 1 млрд. дол. Крм того, резервом для надходження нвестицй до Украни плата за транзитн залзничн, автомобльн, повтря

перевезення, транспортування нафти газу. Все це разом може давати 6 млрд. дол. щороку. Держава повинна забезпечити експортерам продукц з високим рвнем об- робки юридично-правовий законодавч акти, положення, митн барри, мжнародно-полтичний сприятлив умови для укранських експортерв на мждержавних переговорах у мжнародних органзацях та рекламно-про- пагандистський захист. Необхдно також органзовувати кредитування пдтримку експортерв конкурентних на свтовому ринку товарв.

А разом з тим захистити нашу економку, виробництво вд низькояксних товарв, як надходять з нших кран. Для цього впроваджуються свдоцтва та сертиф- кати, створюються рзн нетарифн барри. Створються система зовшньоторгових органзацй, представництв, торго- вих будинкв та нших структур, як на високому рвн займатимуться проб- лемами просування товарв на свтов ринки, рекламою, та реалзацю продукц укранських пдпримств. Отже, перебудова зовншньоекономчно дяльност

Украни значною мрою сприятиме просуванню на свтовий ринок та нтегрування у мжнародну економку. Попередн дан Держкомстату Украни, як базуються на митнй статистиц, свдчать про те, що в минулому роц Украна вперше отримала додатн саль- до зовншньоекономчного балансу - 424 млн. За рахунок чого це досягну- то По-перше, за рахунок зниження мпортних товарв на 862 млн. По-друге за рахунок росту експорту товарв та послуг на 390 млн, з яких на послуги отримано 288 млн.

Як в попередн роки, торгвля товарами принесла нега- тивне сальдо 2896 млн яке знизилось на вдмну вд показника 1996 року на чверть. Додаткове сальдо в торговл послугами збльшилось в 1997 роц десь на одну десяту, досягло 3319 млн. Що ж трапилось Деякою мрою зиеншилась частка в товарообгу найкруп- ншого партнера - Рос. Вдвч зменьшився товарообг з Туркменстаном. В обох випадках за рахунок скорочення енергоносв. А ось розклад з перших десяти найбльших партнерв Украни на мав змн.

Просто крани змнили мсця. З третього на друге пднялась Германя, з пято- го на трет - США. В минулому роц деклька звищилась диференцйовансть зовншньоторгово- го обгу. Скажмо, якщо в 1996 роц на першу десятку партнерв приходилось 70 обгу, то в 1997 роц - близько 65. Навть поверховий аналз показу, що положення зовншньотогвл всьго лише вдразило кризис, в якому знаходилась укранська економка в минуло- му роц. Збереженя позицй в експорт послуг звязано з геополтичним поло-

женням Украни, до того ж дв третини його прийшлося на транзат росйсь- кого газу. А транзитний газ, як вдомо, вддаться енергетиц та комуналь- нй сфер, причому, як правило, без оплати. Оскльки основний внесок в справу оздоровлення укранського зовншньо- торгового обгу внесло зниження мпорту товарв, сенс бльш уважно погля- нути на тогвлю товарами. Якщо врити офцйнй статистиц, по ряду традицйних статей укранський експорт в минулому роц зменьшився

порвняно з 1996 роком. Наприклад, вдвч до 106 млн зменьшився вивз молочних продуктв, втрич до 127 експорт зерна, вдвч до 104 - продаж за кордон муки, в пвтора рази до 122 млн - експорт жирв та масел рослинного та животного походження, вдвч до 331 млн - вивз цукру, одн з основних статей експорту, в чоти- ри рази до 114 млн - вивз алкогольних та безалкогольних напов, на чверть до 433 млн - експорт добрив, до 186 млн - вивз одеж з тексти- лю. Правда, були невелик перемоги з 236 млн до 278 млн збльшився експорт насння

пдсолнуха, в пвтора рази до 131 млн - продаж продукц мясопереробки. Динамка експорту деяких видв пордукц навва кервницту крани думки варто було на чверть до 129 млн збльшиться вивозу з крани кожсирови- ни, як Кабмн вже в ниншньому роц виршив призупинити цей бзнес. Найвагомшим в абсолютному вираженн був зрст експорту продукц чорно металург з 4187 млн до 5452 млн. У звязку з останнм досягненням серйозн сумнви визивають дан про м- порт природного газу.

В минулому роц вдмчено зрст виробництва металу як раз на величину приросту його експорту. Аналз платжного балансу не визвав у фнансиств сумнвв що до офцйно статистики, проте щ в лютому укранське кервництво признало наявнсть боргу втчизняних споживачв перед РАО Газпром в розмр 750 млн. Означа це, що дана сума не зара- хована у зовншньоторговй статистиц, зна лише один Кабмн. Крайньою мрою лише одна цифра може зсти все додаткове сальдо, та щ на негатив- не сальдо

три сотн мльйонв залишиться. Але це щ не вс сюрпризи мпорту По млочах щ багато набереться. Розподлення мпорту та експорту серед перших пяти найкрупнших кран торгових партнерв Украни 5,76 . ЕКСПОРТ 1 - Рося 2 - нш крани 3 - Китай 4 - Блоруся 5 - США 6 - Германя 7 - Туркменстан МПОРТ Кервництво прийняло немало шагв для виводу мпорту бльшост товарв з срого стану.

Але поки без результату. Наприклад, введення мнмально митно вартост тютюнових виробв не вплинули на способи х мпорту. Якщо в 1996 роц на середню укранську душу приходилось мпортного тю- тюну на пару доларв, то в 1997 роц весь цей показник зрс в пвтора рази, мпорт тютюнових виробв 175 млн. Введення мнмальних цн на легков автомобл збльшило в пвтора рази статтю мпорту, але дан про обсяг ввозу автомоблв ма малу сходнсть. Ще бльш смшними мають вигляд обсяги мпорту кожано одеж близько 6,5 млн,

що навва думку про колективну галюцнацю - бо вс ринки за- бит турецькою кожею. Кожна середньоукранська душа витрача не бльше 1 в оптових цнах на придбання мпортного взуття, та одеж. Все перелчене вказу на той канал зовншньо торгвл, який не тльки взува та одяга наших спввтчизникв, але також частково году навть постача мебл. снують рзн оцнки обсягв човникового мпорту. Наприклад, аналоги з росйськими обсягами дають цифру на рвн 4 млрд.

Але оцнки, як базу- ються на даних про рух готвково валюти з Украни та назад цифру вдвч меньшу. стина, як ведеться, десь по середин. Поруч з човниковим мпортом сну човниковий експорт, який ма мень- ш маштаби. Його обсяги оцнюють мнмум в 1 млрд направлен вн вза- гал на Росю. Головними статтями такого експорту харч та деяк види текстильно та взуттво продукц.

Минулорчний офцйний прогноз про 10 зростання зовншньоторгового обсягу не вдбувся. Можливо, цю невеселою обставиною поясняться дружн мовчання держструктур з нагоди офцйних цифр, як описують стан укрансько зовшньо торгвл в минулому роц. Не виключаться, що скоро будуть обнародован нш цифри, як вдлчають- ся вд вже опублковано митно ститистики. Але смисл дйсност не змниться Украна так краною з негативним сальдо реального зовншнього обгу, краною,

яка прода зовнш займи для пддержання хоч скльки-небудь жит- твого рвня населення. Вона всеж оплачу частину срого мпорту за раху- нок срого експорту, хоч з кожним роком це ста все важче. Зовншньоторгов компан, як сформувалися, неодмнно будуть лоббровати чергов мри, як направлен на подавлення човникового бзнесу. До цього справа, взагал-то, йде. Таким чином вже в цьому роц можливо, крайньою мрою, частковий вихд з тн цлих товарних груп реального

мпорту, що приведе до зросту вдповдних статей офцйного товарообгу. Боротьба з давальцями дасть так ж результати. Люб зверхзусилля кервництва по захисту втчизняного товаровиробника, як ранше, будуть мало ефективн, але дуже докучлив. Структура офцйного товарообгу така, що тльки чверть його вдноситься до товарв споживання продовольч та непродовольч. Ни- ншнй рк буде для експортерв бльш вдалий, нж минулий, оскльки вс можливост зростання

в ширину вже вичерпанн. Найбльш вирогдним в ниншньому роц уявляться рст офцйного мпорту при зменьшен експор- ту, що знову дасть негативне зовншньоторгове сальдо. Чого, взагал-то, зас- лугову укранська економка, яка знаходиться в кризис. дина радсть - в Укран схоже зявилася дина методика оцнки зовншньоторгового обгу. Експрот та мпорт Украни в 1994-1996 роках, млн USD 5,76

Обм зовншньо торгвл Украни товарами та послугами з десяткою найбльш крупних партнерв Украни, млн USD 5,76 3. Проблеми та перспективи входження Украни в свтове свпвтовариство Формування зовншньоекономчних звязкв потягло за собою виникненню, повязаних з цим процесом, багаточисельних проблем, преодолння яких потрбно для подальшого успшного функцонування зовншнх звязкв. В даному розрз можна видлити слдуюч ключев проблеми розвитку укранськи зовншнх звязкв,

як потребують першочергового ршення. 1. Преодлння негативно вляючих зовншнх факторв, тобто господарського кризису, полтично та соцально нестабльност. 2. Полпшення яксних характеристик втчизняних товарв - наращування обсягв та перехд в категорю класифцируючих товарв - пресчення обгу сурогатв та незаконно дяльност 3. Пдвищення рол держави, для чого потрбно створення державно довгостроково концепц та полтики дй в галуз вдновлення зовншнх звязкв та його регулювання, фрмування согласо- вано системи державного регулювання,

прискорене создання регулятив- но нфраструктури та правово бази. 4. Пдвищення якост продукц та надання товарного виду 5. Зниження рвня нфляц в укранськй економц 6. Знаходження нових ринкв збуту для укранських товарв В майбутньому велике значення буде мати нтеграця Украни в вропу. В цьому напрямку дуже важливим пдписання договору про партнерство та мир, спвдружнсть

Украни з вропейським Союб Союзом та його кранами членами. Таким чином Украна перша зробала важливий крок в становленн договрно-правово основи спвпрац з С. Украна широким фронтом вихо- дить на захдновропейський соцально-економчний простр. Таким чином самостйнсть Украни зовсм не означа самозоляц на мж- народнй арен. Сучасн тенденц свтового розвитку ставлять перед Украною нов пробле- ми та потребують вд не активно

участ в х ршенн. Глобальн проблеми людства - це проблеми збергання миру, екологчна, енерг та сировини, рвноправних економчних вдносин, освти та охорони здоровя. Вс вони мж собою повязан. Та ршення дн з них приводе до успшного ршення нших. Таким чином ранше зараз перед Украною постають питання Який ма вигляд Украна на фон деяких глобальних проблем, який вклад в х ршення та виникнення

Список лтератури 1. Географя Украни. Ф.Д. Заставний- Львв Свт, 1994 2. Библиотека бухгалтера. Пособие Баланс-Клуб .1997 3. Орнтир, нформацйний додаток. Урядовий курр. 10.98 4. Розмщення продуктивних сил - К. Вища школа, 1997 5. Спецвыпуск.Внешняя торговля. Бизнес 15 20 апреля 1998 года 6.

Соцально-економчна географя Украни .Львов. Свт. 1995 7. Економка Украни у 1997 роц. Документи. 8. Все про зовншньоекономчну дяльнсть . Дло 1-2.1998 Малюнок 2.2. Зовншн звязки Украни. 6,598 Адже вдомо, що Украна виробляла й може виробляти цлий спектр науко- мно, складно машинно-технчно продукц лтаки, автобуси, автомобл, трактори, комбайни, суда рзного призначення, ракетн комплекси, верстати,

турбни, засоби звязку, електронку, радо- телеапаратуру тощо. Реально ос- новними експортерами конкурентно на свтовому ринку продукц можуть швидко стати пдпримства вонно-промислового комплексу, на яких зосе- реджен високояксне обладнання, сучасна технологя, висококвалфкован фахвц. У товарнй структур вивозу переважають вироби чорно металург, залзна руда кокс, продукти харчово промисловост. Промисловий потенцал Украни достатнй для надходження валюти, необхдно для сплати зовнш-

нього боргу, закупвл найнеобхдншого мпорту та оплати нших загально- державних потреб. Реалзаця цього потенцалу можлива за вдповдно пропускно здатност транспортно нфраструктури, сприятливо соцально-полтично правово ситуац та здатност зовншньоторгових органзацй та нших виконавчих структур до реалзац продукц. Експортно-мпортн операц здйснюються як на валютнй основ, так у форм клрингу. Клринг - система безготвкових розрахункв, як грунтують- ся на залку взамних вимог зобовязань здйснюються

через банки або спе- цальн розрахунков палати перша створена в Лондон в 1775 р Популяр- ною нин стала форма бартерних операцй, тобто безпосереднього обмну то- варами. Так товарообмнн операц були найбльш поширен в Укран у 1992 р. становили тод майже 50 загального товарообороту. Однак при такому товарообмн Украна втрачала велик кошти через неекввалентний вартсний обмн продовольчих товарв зерна, цукру, ол на паливно-мас- тильн матерали.

Основним напрямом зовншньоекономчно дяльност Украни розвиток поглиблення торгово-економчного спвробтництва з республками колиш- нього СРСР, кранами Схдно вропи, розвиненими кранами свту, особли- во з тими, що мають чисельну укранську даспору. Зовншньоторгов органзац та нш виконавч структури повинн не тльки реалзовувати продукцю а традицйних ринках, а й виходити на нов перс- пективн регони особливо в Азю, Африку, Латинську Америку та Австра- лю. Найважлившою формою економчного спвробтництва з кранами

близького зарубжжя нин взамний обмн рзними видами сировини, гото- во продукц та наукове спвробтництво. Однак необхдними послдовна радикальна перебудова механзму економчних звязкв, здйснення карди- нальних заходв для х оптимзац. Зокрема, передбачено захист економчних нтересв Украни через встановлення митного кордону з республками ко- лишнього СРСР. Пдписано обопльн угоди з Росю та Блоруссю про спв- робтництво у галуз зовншньоекномчно дяльност,

як не допускають ре- експорту товарв, до яких нш учасники угоди застосовують заходи регулю- вання. Реекспорт таких товарв ма здйснюватися лише за письмово згоди та на умовах, що визначаються уповноваженим органом держави, яка ви- робником цих товарв. Украна вивозить до кран СНД камяне вуглля, чавун прокат чорних металв, залзну руду, самородну срку, цемент, сль, промис- лове устаткування, автобуси, тепловози, екскаватори, продукцю хмчно промисловост, цукор, масло, фрукти, консерви

тощо. В загальному обсяз вантажв, як щороку вивозяться з Украни у ц крани, найбльшу частку мають коксвне вуглля чорн метали. Понад 72 наших поставок отриму Рося. Основним споживачем х Центральний район Рос, на який припада майже 34 вивозу продукцй з Украни. Значними споживаннями залзно руди, чорних металв, як над- ходять з

Украни, Поволжя, Пвнчний Кавказ. Певна кльксть чорних металв, зокрема прокату, вивозиться з Украни до Санкт-Петербурга, Бло- рус, держав Балт, Молдови, цукор - в ус республки колишнього СРСР за винятком Молдови, мясо, масло, мясн вироби - здбльшого в Росю. В Украну з нших республк колишньго СРСР найбльше ввозить

Рося -70 Це - нафта, газ, лс, папр, деякмарки чорних кольорових металв, машини, устаткування та нша продукця. Блорусь постача в Украну трактори, вантажн автомобл, електронно-об- числювальн машини, мнеральн добрива, лс, папр Казахстан - кольоров метали, шкрсировину, концентратикольорових металв Молдова - продукцю прладобудування, виноробно промисловост, килими, виноград республки Середньо Аз - газ, бавовну, концентрати кольорових металв, тканини, каракуль республки

Закавказзя - нафту автомашини, алюмн- вий прокат, чай, фрукти, вино, тютюн держави Балт - електротовари, трам- ва, пральн машини, холодильники, радоприймач, мкроавтобуси, рибу рибопродукти, трикотажн галантерейн вироби та нш товари широкого вжитку. Зовншньоторговий товарообг Украни з Росю, млн. 5,77 За сучасних умов Украна налагоджу прям зовншньоекономчн вдносини з багатьма кранами свту.

Так, на кнець 1996 року нашу державу визнали понад 160 кран свту, 132 з них встановили з Украною дипломатичн вд- носини. У крани далекого зарубжжя ми поставлямо машини, трактори, за- лзну руду, устаткування для грничо-шахтових, будвельних, електротехнч- них пдпримств, засоби автоматизац, обчислювальну технку, автомобл, прокатн стани, океанськ суда, силов трансформатори, магстральн тепло- вози та багато ншо продукц.

За даними Мнстерства статистики, Украна мала в 1995 р. у торгвл з кранами далекого зарубжжя позитивне сальдо розмром майже 1346,4 млн. дол. США. Основна частина експорту Украни припада на вропу 49,4, друге мсце посда Азя 38, на третьому мсц Америка 8,3, дал йдуть Африка 4 та Австраля та Океаня 0,3. мпортн поставки за цей самий перод надходили в Украну тльки з чотирьох континентв. Найбльша частка укранського мпорту припада на вропу 68,5, менша

- на Азю 17,3, Америку 10,2 Африку 4. Сьогодн н розмри експоту, н його стуктура не можуть задовольнити Украну. Рч у тм, що розмри експорту поки що недостатн в 1995 р. вони становили 11566,5 млн. дол. США. У його структур найбльшу частку мають сировина, матерали товари народного споживання - 87,6 машини устаткування - 10,3 , нш товари у тому числ послуги - 2,1 . Тому необхдно переорнтувати експорт з первинно сировини на нову технку й технологю, товари високого

рвня переробки, рзн послуги. Украна отриму з рзних кран свту промислове устаткування, медичне об- ладнання, рзн прилади, хмчн товари, джут, цитрусов, каву, продукцю хмчно промисловост та легко промисловост. Проте необхдно створювати економчн барри високе мито тощо для таких товарв, як жувальна гумка, напо, тютюнов вироби, радотовари нш товари широкого вжитку. Це зменьшить дефцит платжного балансу пднме попит на аналогчну втчизняну продукцю, стаблзуючи виробництво.

Найтснш економчн звязки пдтриму Украна з кранами Схдно вропи, зокрема з Угорщиною та Польщею. У структур вивозу в ц крани переважа продукця галузей важко ндустр кокс, руда, срка, чорн метали, устатку- вання для грничодобувно та металурргйно промисловст, тепловози, екс- каватори, бульдозери, телевзори, трансформатори, сльськогосподарськ машини тощо. Протягом тривалого часу спостергаться сталсть поставок на експорт донецького вуглля, що визначаться

попитом на нього як у колишнх кранах РЕВ, так в ряд капталстичних кран тал, Франц, гипт. Обктивною передумовою попиту на це вуглля на вропейському, пвнчноафрикансько- му та близькосхдному ринках практична вдсутнсть на Земл антрацитово- го палива, яке ма високу калорйнсть, а головне - недимнсть. Залзну руду Украна вивозить до Польщ, Чех, Словаччини, Угорщини, Румун, Болгар та н. Самородна срка з Украни надходить до

Чех, Слова- ччини, ФРН, Угорщини, Румун. З кран Схдно вропи Украна мпорту машини, верстати, комплексне промислове устаткування для хмчно промисловост, рухомий залзничний склад, судна, автошини, побутов електроприлади, медикаментами тощо. У сучасних умовах економчн звязки Украни з кранами Схдно вропи трохи послабилися, але в майбутньому, очевидно, вони, розвиватимуться бльш ефективно.

Украна бере участь в економчному спвробтництв з промислово розвине- ними кранами свту. Понад 20 кран Австря, Голландя, таля, Норвегя, Франця, Фнляндя, ФРН, Швейцаря, Швеця, США, Канада, Великобрита- ня, Японя та н. отримують з Украни промислову продукцю промислову сировину залзну марганцеву руди, кокс, чавун, прокат чорних металв, графт, скло, металургйне та грничо-шахтове устаткування, штучн алмази,

велосипеди, металообробн верстати, прилади автонавантажувач, а також цукор, льоноволокно, олю тощо. До Великобритан з Украни надходять прокат чорних металв, чавун, феро- сплави, металообробн верстати, бензол, цукор, льноволокно, хмль, а Укран Великобританя постача рзн машини, промислове устаткування, хмчн продукти, вовнян тканини. До ФРН Украна експорту феросплави, чорн метали, автонавантажувач, вконне скло, олю тощо. З ФРН Украна мпорту рзн машини й промисло- ве устаткування, прокат чорних металв, хмчну

продукцю. До Франц з Украни вивозять антрацит, помпи, металообробн верстати, фотоапарати, льоноволокно, олю. Франця поставля Укран потоково-меха- нзован й автоматизован лн зварювання складання кузовв кабн тракто- ра Т-150. На французьких суднобудвних пдпримствах виконують замов- лення Чорноморського пароплавства. Укранськ машинобудвники виготовили для США ункальний трансфор- матор на 500 тис. кВт, Фнлянд - комплект устаткування для атомно еле- ктростанц.

Украна бере участь в економчному спвробтництв з кранами, що розви- ваються. У попередн роки, за снування СРСР, цим кранам було надано кредити протягом 10 - 12 рокв. Частка Украни в цих кредитах за поперед- нми розрахунками, становить майже 18 млрд. дол. Традицйн товари експорту кран, що розвиваються, бавовна, джут, вова, арахс, оливкова оля, натуральний каучук, какао-боби, цитрусов, тютюн та нше. Украна вивозить сво товаи до баатьох кран, що розвиваються.

У стуктур експорту основне мсце посдають машини промислове устаткування. Так, вантажн автомобл Кременчуцького заводу поставляють до нд, Латинсько Америки, Близького Сходу помпи з Сумського заводу - до нд, Пакистану, Ср. Машини, устаткування, прилади для африканських, азатських лати- ноамериканських кран виготовляють з урахуванням х роботи в умовах тро- пчного клмату.

Пдписано угоду про постачання нафти газу з рану в Украну. З цю ме- тою створено укрансько-рансько-азербайджанську компаню, яка збуду цлу систему трубопроводв через Росю в Украну. 45 внеску - Украни, така сама частка рану, 10 - Азербайджану. Угода розрахована на 15 рокв Украна поставлятиме до рану машини обладнання для грничо-добувно та металургчних пдпримств, дорг морських портв.

Пдписана угода мж Украною Тунсом про спвробтництво в галуз рига- ц, за якою тунських ригацйних спорудах працюватимуть укранськ фа- хвц. Тунс постачатиме Укран фосфорити. Останнм часом право на здйснення зовншньоекономчних операцй надано окремим пдпримствам органзацям, внаслдок чого пдвищилась актив- нсть х у зовншньоекономчнй сфер. Зарестровано бльш як 30 тис. учас- никв зовншньоекономчних звязкв.

В економчних звязках Украни з зарубжними странами використовуться науково-технчне спвробтництво. До цього належить торгвля патентами, л- цензями, технчним досвдом тощо. Науково-технчне спвробтництво сприя прискоренню темпв економчного розвитку, втленню найновших технчних досягнень, рацональному використанню природних ресурсв, автотоматизац механзац технологчних процесв, скороченню строкв будвництва сучасних пдпримств, пдвищенню ефективност каптало- вкладень, розширенню

сфери мжнародних вдносин. Воно здйснються в клькох формах матеральний, тобто обмном продукцю, насамперед наукомною, створе- ною за найновшими технологями нематеральний - у вигляд креслень, формул, обмну нформацю, лтера- турою та н. послуг фахвцв технчного персоналу в галуз менеджменту, маркетингу, контролю за якстю. Здйснються науково-технчне кооперування мж фрмами у форм консал- тингу технчного консультування експертизи проектв, лзингу. У зовншньоекономчних звязках Украни використовуться така форма нестабльност економчного

спвробтництва, як кредити. В сучасних умовах нестабльност економчного розвитку Украна зацкавлена в надходженн ноземних нвестицй в укранську економку. В перспектив Украна може надавати цльов кредити у нацональнй валют зарубжним державам, пд- примствам та ншим споживачам пд закупвлю втчизняно машинотехнч- но продукц. Таке кредитування сприятиме зовншньому конвертуванню укрансько грошово одиниц.

Створення спльних пдпримсв - одна з форм економчного спвробтництва Украни з зарубжними странами. Ц пдпримства дють самостйно, над- лен широкими правами для здйснення експортних мпортних операцй. Спльн пдпримства погоджують цни на спльно вироблену прдукцю ук- ладають вдповдн угоди. х прибуток мж учасниками пропорцйно вкладу в статутний фонд. У 1995 р. на територ Украни дяло понад 2,5 тис. спльних пдпримств.

За участю фрм США створено 120 спльних пдпримств, Нмеччини - 40, Австр - 22 та ряду нших кран. Найбльше х у мст Кив 204 та Одеськй област 143. Рзними профл спльних пдпримств. Так, льввське виробниче обднан- ня Конвер болгарсько-угорське товариство нтрасмаш, а також гомель- ське виробниче обднання Гдроавтоматика уклали договрпро прям звязки щодо спльного проектування виробництва

автоматизованих транс- портно-складських систем засобв гдроавтоматики. Налагоджуються прям стосунки з зарубжними фрмами. Заслугову уваги спвробтництво з фрмою BASF ФРН у галуз впровадження нтенсивно технолог виробництва со на основ застосування хмчних препаратв фрми Перспективним напрямком розширення зовншньоекономчних звязкв, створення спецальних зон вльного пдпримництва на територ

Украни. Вльн економчн зони сприятимуть створення умов для залучення нозем- ного капталу. Укаа ма придляти велику увау мжнародному туризму - галуз, яка най- швидше да прибуток. Нин ми приймамо в себе майже 250 тис. ноземних туриств, що становить лише 0,05 свтово клькост. Проте реально ми вже тепер можемо обслуговувати до 5 млн. туриств, що може дати майже 1 млрд. дол. Крм того, резервом для надходження нвестицй до Украни плата за транзитн залзничн, автомобльн, повтря

перевезення, транспортування нафти газу. Все це разом може давати 6 млрд. дол. щороку. Держава повинна забезпечити експортерам продукц з високим рвнем об- робки юридично-правовий законодавч акти, положення, митн барри, мжнародно-полтичний сприятлив умови для укранських експортерв на мждержавних переговорах у мжнародних органзацях та рекламно-про- пагандистський захист. Необхдно також органзовувати кредитування пдтримку експортерв конкурентних на свтовому ринку товарв.

А разом з тим захистити нашу економку, виробництво вд низькояксних товарв, як надходять з нших кран. Для цього впроваджуються свдоцтва та сертиф- кати, створюються рзн нетарифн барри. Створються система зовшньоторгових органзацй, представництв, торго- вих будинкв та нших структур, як на високому рвн займатимуться проб- лемами просування товарв на свтов ринки, рекламою, та реалзацю продукц укранських пдпримств. Отже, перебудова зовншньоекономчно дяльност

Украни значною мрою сприятиме просуванню на свтовий ринок та нтегрування у мжнародну економку. Попередн дан Держкомстату Украни, як базуються на митнй статистиц, свдчать про те, що в минулому роц Украна вперше отримала додатн саль- до зовншньоекономчного балансу - 424 млн. За рахунок чого це досягну- то По-перше, за рахунок зниження мпортних товарв на 862 млн. По-друге за рахунок росту експорту товарв та послуг на 390 млн, з яких на послуги отримано 288 млн.

Як в попередн роки, торгвля товарами принесла нега- тивне сальдо 2896 млн яке знизилось на вдмну вд показника 1996 року на чверть. Додаткове сальдо в торговл послугами збльшилось в 1997 роц десь на одну десяту, досягло 3319 млн. Що ж трапилось Деякою мрою зиеншилась частка в товарообгу найкруп- ншого партнера - Рос. Вдвч зменьшився товарообг з Туркменстаном. В обох випадках за рахунок скорочення енергоносв. А ось розклад з перших десяти найбльших партнерв Украни на мав змн.

Просто крани змнили мсця. З третього на друге пднялась Германя, з пято- го на трет - США. В минулому роц деклька звищилась диференцйовансть зовншньоторгово- го обгу. Скажмо, якщо в 1996 роц на першу десятку партнерв приходилось 70 обгу, то в 1997 роц - близько 65. Навть поверховий аналз показу, що положення зовншньотогвл всьго лише вдразило кризис, в якому знаходилась укранська економка в минуло- му роц. Збереженя позицй в експорт послуг звязано з геополтичним поло-

женням Украни, до того ж дв третини його прийшлося на транзат росйсь- кого газу. А транзитний газ, як вдомо, вддаться енергетиц та комуналь- нй сфер, причому, як правило, без оплати. Оскльки основний внесок в справу оздоровлення укранського зовншньо- торгового обгу внесло зниження мпорту товарв, сенс бльш уважно погля- нути на тогвлю товарами. Якщо врити офцйнй статистиц, по ряду традицйних статей укранський експорт в минулому роц зменьшився

порвняно з 1996 роком. Наприклад, вдвч до 106 млн зменьшився вивз молочних продуктв, втрич до 127 експорт зерна, вдвч до 104 - продаж за кордон муки, в пвтора рази до 122 млн - експорт жирв та масел рослинного та животного походження, вдвч до 331 млн - вивз цукру, одн з основних статей експорту, в чоти- ри рази до 114 млн - вивз алкогольних та безалкогольних напов, на чверть до 433 млн - експорт добрив, до 186 млн - вивз одеж з тексти- лю. Правда, були невелик перемоги з 236 млн до 278 млн збльшився експорт насння

пдсолнуха, в пвтора рази до 131 млн - продаж продукц мясопереробки. Динамка експорту деяких видв пордукц навва кервницту крани думки варто було на чверть до 129 млн збльшиться вивозу з крани кожсирови- ни, як Кабмн вже в ниншньому роц виршив призупинити цей бзнес. Найвагомшим в абсолютному вираженн був зрст експорту продукц чорно металург з 4187 млн до 5452 млн. У звязку з останнм досягненням серйозн сумнви визивають дан про м- порт природного газу.

В минулому роц вдмчено зрст виробництва металу як раз на величину приросту його експорту. Аналз платжного балансу не визвав у фнансиств сумнвв що до офцйно статистики, проте щ в лютому укранське кервництво признало наявнсть боргу втчизняних споживачв перед РАО Газпром в розмр 750 млн. Означа це, що дана сума не зара- хована у зовншньоторговй статистиц, зна лише один Кабмн. Крайньою мрою лише одна цифра може зсти все додаткове сальдо, та щ на негатив- не сальдо

три сотн мльйонв залишиться. Але це щ не вс сюрпризи мпорту По млочах щ багато набереться. Розподлення мпорту та експорту серед перших пяти найкрупнших кран торгових партнерв Украни 5,76 . ЕКСПОРТ 1 - Рося 2 - нш крани 3 - Китай 4 - Блоруся 5 - США 6 - Германя 7 - Туркменстан МПОРТ Кервництво прийняло немало шагв для виводу мпорту бльшост товарв з срого стану.

Але поки без результату. Наприклад, введення мнмально митно вартост тютюнових виробв не вплинули на способи х мпорту. Якщо в 1996 роц на середню укранську душу приходилось мпортного тю- тюну на пару доларв, то в 1997 роц весь цей показник зрс в пвтора рази, мпорт тютюнових виробв 175 млн. Введення мнмальних цн на легков автомобл збльшило в пвтора рази статтю мпорту, але дан про обсяг ввозу автомоблв ма малу сходнсть. Ще бльш смшними мають вигляд обсяги мпорту кожано одеж близько 6,5 млн,

що навва думку про колективну галюцнацю - бо вс ринки за- бит турецькою кожею. Кожна середньоукранська душа витрача не бльше 1 в оптових цнах на придбання мпортного взуття, та одеж. Все перелчене вказу на той канал зовншньо торгвл, який не тльки взува та одяга наших спввтчизникв, але також частково году навть постача мебл. снують рзн оцнки обсягв човникового мпорту. Наприклад, аналоги з росйськими обсягами дають цифру на рвн 4 млрд.

Але оцнки, як базу- ються на даних про рух готвково валюти з Украни та назад цифру вдвч меньшу. стина, як ведеться, десь по середин. Поруч з човниковим мпортом сну човниковий експорт, який ма мень- ш маштаби. Його обсяги оцнюють мнмум в 1 млрд направлен вн вза- гал на Росю. Головними статтями такого експорту харч та деяк види текстильно та взуттво продукц.

Минулорчний офцйний прогноз про 10 зростання зовншньоторгового обсягу не вдбувся. Можливо, цю невеселою обставиною поясняться дружн мовчання держструктур з нагоди офцйних цифр, як описують стан укрансько зовшньо торгвл в минулому роц. Не виключаться, що скоро будуть обнародован нш цифри, як вдлчають- ся вд вже опублковано митно ститистики. Але смисл дйсност не змниться Украна так краною з негативним сальдо реального зовншнього обгу, краною,

яка прода зовнш займи для пддержання хоч скльки-небудь жит- твого рвня населення. Вона всеж оплачу частину срого мпорту за раху- нок срого експорту, хоч з кожним роком це ста все важче. Зовншньоторгов компан, як сформувалися, неодмнно будуть лоббровати чергов мри, як направлен на подавлення човникового бзнесу. До цього справа, взагал-то, йде. Таким чином вже в цьому роц можливо, крайньою мрою, частковий вихд з тн цлих товарних груп реального

мпорту, що приведе до зросту вдповдних статей офцйного товарообгу. Боротьба з давальцями дасть так ж результати. Люб зверхзусилля кервництва по захисту втчизняного товаровиробника, як ранше, будуть мало ефективн, але дуже докучлив. Структура офцйного товарообгу така, що тльки чверть його вдноситься до товарв споживання продовольч та непродовольч. Ни- ншнй рк буде для експортерв бльш вдалий, нж минулий, оскльки вс можливост зростання

в ширину вже вичерпанн. Найбльш вирогдним в ниншньому роц уявляться рст офцйного мпорту при зменьшен експор- ту, що знову дасть негативне зовншньоторгове сальдо. Чого, взагал-то, зас- лугову укранська економка, яка знаходиться в кризис. дина радсть - в Укран схоже зявилася дина методика оцнки зовншньоторгового обгу. Експрот та мпорт Украни в 1994-1996 роках, млн USD 5,76

Обм зовншньо торгвл Украни товарами та послугами з десяткою найбльш крупних партнерв Украни, млн USD 5,76 Зовншньоекономчн звязки Украни в сучасних умовах стають могутнм засобом прискорення науково-технчного розвитку та нтенсифкац економ- ки. Нин оволодвати найновшими досягненнями науки технки без нтен- сивного обмну науковими дослдженнями, рзномантними товарами послу- гами означа нерацонально використовувати власн ресурси, втрачати час темпи

розвитку. Зовншньоекономчна дяльнсть д змогу прискорювати науково-технчний прогрес завдяки органзац спльних дослджень, швидкому перобладнанню сучасною технкою цлих галузей виробництв, сприя розвязанню багатьох соцальних проблем. Отже, зовншньоекономчн звязки стають одним з ос- новних чинникв розвитку господарства Украни. Правову основу для практичного здйснення зовншньоекономчно полтики створюють Закони Украни Про зовншньоекономчну дяльнсть квтень 1991 р

Про вльн економчн зони жовтень 1992 р Про ноземн нвес- тиц березень 1993 р Концепця Закону Про зовншньоекономчну дяль- нсть грунтуться на використанн можливостей ринково економки, яка поступово утведжуться в держав. В Закон докладно опрацьовано механзм регулювання зовншньоекономчно дяльност, який повинен забезпечити прогресивн структурн зрушення в економц та сприятлив умови залучен- ня до свтового подлу прац разом з збереженням господарського збалансу- вання та рвноваги внутршнього

ринку Украни. Кабнет Мнстрв Украни здйсню зовншньоекономчну полтику вдповд- но до законв Украни, уклада та забезпечу виконання мжурядових угод, здйсню заходи щодо рацонального використання державного валютного фонду стаблзац платжного балансу крани тощо. Мжнародн звязки Украни здйснюютьсяяк у зовншнй торгвл, так в економчному, науково-технчному культурному спвробтництв, в мжна- родному туризм та нших формах.

У зовншнй торгвл впродовж утвердження в господарств ринкових вдно- син скасовуватиметься державна монополя. Згдно з чинним законодавством встановлються межа частки одного власника в 50 загального експорту або мпорту крани, причому порушення цого положення можна оскаржити в судовому порядку. Рзн обднання асоцац, консорцуми, торгов будинки не мають права прямо або опосередковано створювати монопол зовншньо- економчно дяльност для певного виду товару чи товарно групи, а також будь-яко ноземно

крани, транснацонально корпорац тощо. Забороняють- ся рзного роду угоди, союзи та погоджен д, спрямован на подл ринкв збуту чи джерел постачання або нш засоби обмеження свободи конкуренц. Так заходи сприятимуть процесу утвердження вдкрито згдно з свтовими стандартами економки, посиленню в нй конкурентних засад, формуванню гручкого, зорнтованого на нтенсифкацю господарського механзму. У ниншнх умовах господарство Украни пержива тривалу економчну кризу, що негативно вплива на стан зовншньо

торгвл. Обсяг експорту не вдповда можливостям наших товаровиробникв не забезпечу потреб дер- жави у валютних надходженнях, необхдних для стаблзац економки, зни- ження рвня нфляц та бюджетних витрат. За даними Мнстерства статистики Украни, експорт за останн роки постй- но скорочуться. Крм того, дуже неефективно структура експорту, майже 90 його становлять сировина, матерали, товари народного споживання. Вивозяться також гостродефцитн ресурси продаються свтовому ринку за демпнговими

цнами. Навть з кранами близького зарубжжя Украна ма вдмне сальдо балансу на продукцю виробничо-технчного призначення. Негативне сальдо у тор- гвл з цими кранами збергаться для енергоносв, прокату кольорових ме- талв, целюлози, деревини, каучуку, акумуляторв тощо. У свтовий еконо- мчний простр Украна нтегрувала у рол сировинного придатка. Доказом цього те, що протягом клькох останнх рокв експорт машинно-технчних товарв загальному баланс

становить 10-20 , а рвень експорту готово про- дукц у свт понад 50 . Зовншньоекономчна дяльнсть Украни потребу докорнно перебудови - йдеться про змну сировинного спрямування експорту, пдвищення в ньому частки продукц обробних галузей, удосконалення структури мпорту. Даграма 1. Динамка експорту та мпорту Украни млн USD 5,75