Зміст
Вступ
1. Основні факторивикористання природно — ресурсного потенціалу регіону
2. Процес формуванняприродно-ресурсного заповідного фонду Запорізького регіону
3. Раціональневикористання природно-ресурсного потенціалу
4. Тенденції розвитку трудового потенціалу Запорізького регіону
5. Стан трудового потенціалуЗапорізького регіону в період Великої економічної кризи
Висновки
Список використаноїлітератури
Вступ
Стійкийрозвиток Запорізької області, якість життя й здоров'я населення можуть бутизабезпечені тільки при підтримці відповідної якості навколишнього середовища.
Природа йекономічний ріст регіону, а також природа та поліпшення рівня життя жителівобласті, не повинні бути взаємовиключними альтернативами. Необхідно сполучитиекономічний ріст і добробут із дбайливим відношенням до природи, використаннямїї ресурсів.
Актуальність теми даної курсової роботиполягає в тому, що проблема щодо використання і розвитку природно — ресурсних та трудових ресурсів України постійнознаходиться у центрі вивчення.
Об’єктом курсовоїроботи є природно – ресурсний комплекс та трудовий потенціал Запорізького регіону.
Предметом роботи є функціональнаструктура формування та використання природно — ресурсного та трудового потенціалу на територіїЗапорізького регіону.
Мета роботи полягає урозгляненні теоретичних положень і методичних основ формування та використанняприродно-ресурсного середовища та трудового потенціалу Запорізького регіону.
Завдання курсової роботи:
— розглянути основні фактори використання природно-ресурсного потенціалу регіону;
— проаналізувати фактори раціонального використання природно-ресурсногопотенціалу;
— розглянути тенденції розвитку трудового потенціалу Запорізького регіону та його стан в період кризи.
1.Основні фактори використання природно-ресурсного потенціалу регіону
Запорізькаобласть — є однією з навантажених областей по природо — ресурсного потенціалу,який обумовлений наявністю і високою концентрацією підприємств чорної ікольорової металургії, теплоенергетики, атомної енергетики, хімії,машинобудування. Завдяки розвинутій промисловій інфраструктурі, у області є високийінвестиційний потенціал, який може бути використаний для поліпшення стануатмосферного повітря. З іншого боку, неминучим наслідком промислового розвиткуобласті є тенденція до збільшення викидів забруднюючих речовин в атмосфернеповітря. У 2006 році стаціонарними джерелами забруднення в атмосферне повітрябуло викинуто близько 260,0 тис. т забруднюючих речовин. Щільність викидів наквадратний кілометр у 2006 році складає 9,6 тонн забруднюючих речовин, а обсягивикидів забруднюючих речовин на душу населення в області складають 205,9 кг.
Динамікавикидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
npo.vo.uz/1.docСтратегічним завданням вгалузі охорони атмосферного повітря є скорочення викидів в атмосферне повітря.
Дляполіпшення стану атмосферного повітря на території регіону були розроблені тазатверджені «Програма виходу з екологічної кризи м. Запоріжжя на період2001-2010 рр.» та «Обласна програми охорони довкілля, раціональноговикористання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки», якіпередбачають зниження викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітряпідприємствами – основними забруднювачами атмосферного повітря до 2010 рр. – на70347т
Основноюпричиною забруднення атмосферного повітря міста залишається застарілатехнологія й устаткування. На підприємствах м. Запоріжжя, в середньому основнетехнологічне обладнання знаходиться в експлуатації понад 40 років.
Для вирішенняпитань щодо покращення екологічної ситуації в галузі охорони атмосферногоповітря необхідно удосконалення законодавчої та нормативної бази. Насьогоднішній день відсутні методики економічної доцільності визначення плати завикиди конкретної забруднюючої речовини для підприємств, галузі, регіону тощо.Внаслідок чого плата за викиди для підприємств не заохочує і значно не впливаєна вирішення ними проблем очищення викидів від забруднюючих речовин. Такожпотребує удосконалення “Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, якізаподіяні Державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин ватмосферне повітря”, розроблена в 1995 р., яка на теперішній час не враховуєобчислення збитків навколишньому природному середовищу внаслідок надходженнязабруднюючих речовин в атмосферне повітря від неорганізованих джерел, аварійнихта надзвичайних ситуацій (вибухи, пожежі, згоряння хімічних речовин,надходження смороду від звалищ сміття та промислових відходів), що не стимулюєприродо користувачів до прийняття необхідних заходів для запобігання створеннянадзвичайних ситуацій.
На станатмосферного повітря регіону впливає також невирішеність наступних технічнихпроблем:
— відсутністьв металургійній галузі методів ефективної очистки великих обсягів забрудненихгазів та моніторингу з використанням автоматичних датчиків викидів забруднюючихречовин від аераційних ліхтарів основних цехів металургійних підприємств.Впровадження автоматизованих методів постійного контролю та моніторингу надастьзмогу швидкого реагування органів держконтролю на випадки понаднормативногонадходження забруднюючих речовин в атмосферне повітря цілодобово в різні порироку, а також розраховувати збитки за порушення дозволених обсягів викидів;
— відсутністьефективних методів знешкодження викидів окислів сірки та подавлення викидівокислів азоту, що негативно впливає на стан атмосферного повітря. На теперішнійчас проблемою є визначення на підставі інструментальних вимірів об’ємів викидівполіароматичних вуглеводнів ПАВ (в тому числі бенз/а/пирена) в викидахпромислових підприємств — основних забруднювачів.
Вирішеннявищезазначених проблем призведе по суттєвого покращення стану атмосферногоповітря в області та забезпечить найкращі перспективи розвитку галузі.
Діючимиприродоохоронними програмами при умові своєчасного виконання заходів підприємствами– основними забруднювачами та не перенесення термінів їх виконанняпередбачається зниження викидів в атмосферне повітря до 2010 рр. – на 70347,2т. Проте зважаючи на тенденцію останніми роками щодо збільшення темпів роступромислового виробництва, навіть при умові неперенесення термінів виконаннязаходів по зменшенню викидів, можна зробити висновок, що при існуючомуположенні без реформування нормативно-законодавчої бази стан атмосферногоповітря буде погіршуватись і надалі.
Накопиченнявідходів виробництва і побутових відходів
Екологічнаситуація у сфері поводження з відходами залишається в області гострою черезвеликі обсяги їх щорічного утворення, розміщення та накопичення впродовжтривалого часу. На 54 взятих на облік сміттєзвалищах, полігонах,шламонакопичувачах, відвальних господарствах регіону, які займають площу 1061,5га, розміщено близько 146,6 млн. т. твердих побутових та промислових відходів.На промислових, сільськогосподарських і інших підприємствах щорічно утворюєтьсябільше 5,5 млн. тонн відходів.
У містах іселищах міського типу щороку нагромаджується близько 2 млн. м3 сміття, якерозміщується в місцях видалення відходів. Особливо гостро постає проблемаповодження з твердими побутовими відходами.
В областіпрактично відсутні полігони, які б відповідали сучасним санітарним таприродоохоронним вимогам. Відсутня інфраструктура по збору, сортуванню тавикористанню відходів, як вторинної сировини.
npo.vo.uz/2.docПоводження з забороненимита непридатними до використання хімічними засобами захисту рослин. Актуальноюпроблемою для області залишається поводження з токсичними відходами, і в першучергу — непридатними хімічними засобами захисту рослин (ХЗЗР). В областінакопичено 1046,3 тонн непридатних ХЗЗР, які в основному зберігаються спорушенням норм екологічної безпеки, що призводить до забруднення територій тапідземних водоносних горизонтів.
Руйнуванняберегів Азовського моря, Каховського водосховища, р. Дніпро.
Процесируйнування узбережжя Азовського моря, розмиву піщаних кіс в останні роки набулизагрозливих масштабів.
Найбільшнебезпечні екологічні наслідки такої ситуації склалися в районі м. Бердянськ,берегової лінії в Бердянському районі та м. Приморськ.
У районікурорту державного значення «Курорт Бердянськ» та на прилеглій територіїсхідного берега Бердянської коси за останні 1-2 роки почалося інтенсивнеруйнування берегової смуги в результаті різкої активізації небезпечнихгеологічних процесів.
У м.Приморськ на узбережжі Азовського моря розмив прибережної смуги сягнувкритичного стану. На окремих ділянках смуга між морем та лиманом вже розмита,при інтенсивних штормах вона може бути повністю розмита, що призведе дознищення рекреаційної оздоровчої зони в районі м. Приморськ, вимиву муловоїгрязі з лиману і забруднення акваторії Азовського моря; активізації зсувнихпроцесів корінного плато узбережжя, на якому знаходяться оздоровчі заклади.
Періодичномупідтопленню в області попадає понад 100 населених пунктів та близько 70 тис. гасільськогосподарських угідь.
Внаслідокшкідливої дії вод погіршується екологічний та санітарно-гігієнічний стантериторій, зазнають руйнування інженерні споруди, будівлі, сільськогосподарськіугіддя, що супроводжується значними матеріальними затратами.
Накопиченнядощової води в природних пониженнях рельєфу стало причиною значного підняттярівня ґрунтових вод у регіонах області. Площа підтоплених міських територійпротягом останніх двадцяти років зросла вдвічі.
У найбільшзагрозливому становищі перебувають міста: Мелітополь, Бердянськ, Токмак,сільські райони: Бердянський, Великобілозерський, Веселівський, Вільнянський,Запорізький, Михайлівський, Мелітопольський, Приморський, Розівський іТокмацький.
Земельніресурси Запорізької області займають площу 2,72 млн.га, з яких майже 85% — 2,3млн.га становлять землі сільськогосподарського призначення.
Природнокліматичніумови, а також нераціональне використання сільськогосподарських земель збільшуєплощу деградованих ґрунтів. Ерозія, засолення, осолонцювання, ущільнення,підтоплення, порушення, зсуви – всі ці види деградації земель характерні дляобласті. Внаслідок природних і технологічних діянь відбувається активізаціяекзогенних процесів: зсувів, осідань ґрунту, берегової абразії та інші.Прогресує ерозія ґрунтів.
За 35 років(1961-1995 рр.) площа еродованих земель в області збільшилась на 25 відсотків.Земельні ресурси Запорізької області займають площу 2,72 млн.га, з яких майже85% — 2,3 млн.га становлять землі сільськогосподарського призначення.
В даний часпонад 35% сільгоспугідь перебуває під впливом водної ерозії, а 90% руйнуєтьсявітрами. Суттєво зменшився вміст гумусу у ґрунті, спостерігається ущільненняорного шару, збільшуються площі засолених, осолоділих і підтоплених земель.
2.Процесформування природно-ресурсногозаповідного фонду Запорізького регіону
Процесформування природно-ресурсного заповідного фонду Запорізької області умовно можна розділитина кілька етапів: І етап — з 1960 по 1970 p., II етап — з 1970 по 1980 p., Illетап — з 1980 по 1990 p., IV — з 1990 по 2000 p., V — з 2000 року по теперішнійчас. Вказані періоди відрізняються перш за все типами створюванихприродоохоронних територій, про що буде йтися нижче.
Природно-ресурсний фонд (ПРФ) Запорізької областіпочав формуватися з 29 січня 1960 року, коли вперше у межах області бувоб'явлений охоронний режим парку-пам'ятки садово-паркового мистецтвазагальнодержавного значення ім. М. Горького у Мелітополі. Пізніше, 7.08.1963p., Постановою Ради Міністрів №1180 було створено пам'ятку природизагальнодержавного значення «Кам'яна могила над р. Молочною». У 1964році Постановою Ради Міністрів України від 08.05.1964 р. №451 було розширено до100 га у межах області філію Українського степового заповідника «Кам'яніМогили». Коси азовоморського узбережжя охоронялися у межах територіїАзово-Сиваського заповідно-мисливського господарства. Загалом у період з 1960по 1970 роки у Запорізькій області було створено всього 3 територіїприродно-заповідного фонду загальною площею 146 га. Після створення у 1967 роціобласного комітету з охорони природи розширення мережі природно-заповіднихтериторій значно прискорилось.
Для періоду з1970 по 1980 pp. характерною особливістю було те, що охоронного статусу якзаказників загальнодержавного значення Постановою Ради Міністрів України від28.10.1974 р. №500 набули великі за площею території: Молочний лиман(гідрологічний, 19000 га), «Алтагірський» (зоологічний, 993 га),«Старобердянський» (ландшафтний, 993 га), «Радивонівський»(лісовий, 367 га), «Дніпровські пороги» (геологічний, 1383 га),Великі і Малі Кучугури (орнітологічний, 400 га). Розпорядженням Ради МіністрівУРСР від 14.10.1975 №780-Р був проголошений природоохоронний статус кількохпам'яток природи загальнодержавного значення: комплексної — балка Скотовата,ботанічних — балки Баль-чанська та Россоховата, урочище Пристіни, геологічної-«Гранітні скелі».
У цейже період рішеннями Запорізького облвиконкому від 24.05.1979 та 12.12.1979інтенсивно створювалися ботанічні (переважно вікові дуби та цілинні ділянки),палеонтологічні і геологічні (виходи на земну поверхню гранітів, могили,пегматитовий кар'єр) пам'ятки природи місцевого значення. У зв'язку з цим кількістьоб'єктів ПЗФ зростала дуже швидкими темпами. Незважаючи на це, їх індивідуальнаплоща була дуже малою: наприклад, охоронна ділянка навколо вікового дубускладає в середньому 0,01 га. Загалом до кінця 70-х років природно-заповіднийфонд Запорізької області налічував вже 43 об'єкти і території загальною площею23605 га (Петроченко В.І., 2001).
Третій етапхарактеризується створенням заповідних територій на основі ландшафтногопринципу, який полягає у заповіданні не окремих цінних природних об'єктів, ацілісних природних утворень — ландшафтних комплексів. Особливо це відобразилосяна створенні заповідників у межах типових для даного регіону природнихландшафтних комплексів і здійснювалося за принципом «кожній ландшафтнійзоні -шповідник». Ландшафтний принцип у створенні заповідних територійзалишається актуальним і по сьогоднішній день, що підтверджується великою кількістюнаукових публікацій.
Основнасутність ландшафтного підходу полягає у розподілі охоронюваних територій за їхналежністю до різних типів ландшафтних комплексів, в зв'язку з чим необхіднорозглядати охоронювані території як унікальні, типові, характерні і репрезентативні.Увідповідності до цього принципу створювались відносно великі за площеюзаповідні території. Так, 11.09.1980 р. був створений ландшафтний заказникзагальнодержавного значення «Коса Обитічна» площею 8863 га, у 1984році — ряд ландшафтних заказників місцевого значення («Лісовий масив»Лисої гори, лісові масиви вздовж берегів Дніпра, «Кам'янка лісова»,могила Корсак, ставки з лісонасадженнями навколо, ландшафтні комплексиводосховищ з лісовими насадженнями, Степанів-ська коса, ділянки узбережжя Молочноголиману, балки і цілинні ділянки, урочища, кучугури). Створювалися такожневеликі за площею ботанічні, комплексні та ентомологічні пам'ятки, природимісцевого значення. Загалом до кінця 1990 р. налічувалось 292 території таоб'єкти природно-заповідного фонду, а період з 1980 по 1990 pp.характеризується най-інтенсивнішим розвитком мережі природно-заповідного фонду:так, у Запорізькій області упродовж десятиріччя було створено 249 одиниць ПЗФ — найбільше з вищевказаних періодів.
На початку90-х років ландшафтний принцип створення територій та об'єктівприродно-заповідного фонду був домінуючим. У відповідності з ним були створеніландшафтні заказники загальнодержавного значення «Сивашик» (2800 га),«Коса Федотова» (1910 га), «Заплава р. Берди» (1417 га),пам'ятка природи загальнодержавного значення «Верхів'я Утлюцькоголиману» (280 га) і створений у листопаді 1998 року регіональнийландшафтний парк «Панай» (1025 га).
Початоктретього тисячоліття характеризується тим, що створення природно-заповіднихтериторій відбувається не тільки з метою збереження генофонду та унікальнихприродних комплексів, а перш за все як територій, здатних підтримуватиекологічний баланс регіону з метою збереження довкілля як середовища існуваннялюдини. Прикладами таких територій світового рівня є ліси Амазонії і Сибіру(легені планети), Антарктида (запаси прісних вод планети) та ін.
3.Раціональне використання природно-ресурсного потенціалу
ПолітикаЗапорізької області з раціонального використання й охорони надр спрямована на практичнуреалізацію шляхів екологічної реабілітації територій інтенсивного використаннянадр, встановлення правил і меж економічно раціонального та екологічнобезпечного користування надрами.
ВЗапорізькій області здійснюється природоохоронна діяльність, заснована нанаступних основних принципах:
— стійкий розвиток регіону, що передбачає рівну увагу до економічної, соціальноїй екологічної складової та визнання неможливості розвитку області придеградації навколишнього природного середовища;
— участь всіх органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, діловихкіл і громадських організацій у підготовці, обговоренні, прийнятті й реалізаціїрішень в сфері охорони навколишнього середовища й раціонального використанняприродних ресурсів;
— облік і запобігання негативних екологічних наслідків у результаті господарськоїдіяльності, відмова від господарських і інших проектів, пов'язаних із впливомна навколишнє природне середовище, якщо їхні наслідки непередбачені абостворюють неприйнятний рівень ризику для здоров’я населення;
— відкритість і доступність екологічної інформації;
— підвищення екологічної культури населення, освітнього рівня й професійнихнавичок і знань в області екології, укорінення екологічної культури віндивідуальній і суспільній свідомості як вищого пріоритету в ієрархії життєвихцінностей людини;
— підтримка екологічних суспільних рухів і добродійної діяльності, спрямованої назбереження навколишнього природного середовища.
Основниминапрямками діяльності раціонального використання й охорони надр мають бути:
- недопущення втрат корисних копалин при розробці родовищ;
- впровадження сучасних технологій з метою видобутку супутніхкорисних копалин;
- рекультивація земель, порушених в процесі розробки родовищ;
- збільшення обсягу використання розкривних порід для рекультиваціїгірничих виробіток;
- впровадження сучасних технологій для зменшення впливу гірничихробіт на запаси підземних вод, які використовуються для централізованоговодопостачання.
Основниминапрямками діяльності у сфері охорони земель мають бути:
— охорона земель від вітрової та водної ерозії;
- впровадження сучасних технологій меліорації земель;
- впровадження комплексу заходів по запобіганню руйнування берегівАзовського моря, Каховського та Дніпровського водосховищ;
- запобігання забруднення земель промисловими та побутовимивідходами та небезпечними хімічними речовинами;
- консервація (заліснення або залуження багаторічними травами)середньо- та сильноеродованих орних земель;
- зменшення показника розораності сільськогосподарських угідь;
- регіональне відокремлення земель гіршої якості, які можуть бутирезервом для відведення під об’єкти бізнеса, комерції та інші виробничіпотреби;
- використання земель новими агроформуваннями виключно наеколого-економічних засадах згідно проектів землеустрою;
- відновлення робіт по ґрунтовому обстеженню з метою обґрунтуванняоптимізації галузевих структур сільськогосподарського виробництва, як модельбізнес-планів.
Основниминапрямками діяльності у сфері раціонального використання лісів мають бути:
- створення нових лісових насаджень на еродованих землях;
- створення нових полезахисних лісових смуг;
- проведення заходів з збільшення рівня лісистості області;
- розробка механізму надання у користування захисних насаджень таполезахисних лісових смуг.
4.Тенденції розвитку трудового потенціалу Запорізького регіону
Виходячи зосновних положень щодо дослідження ринку праці, регіональний ринок працінаселення Запорізької області характеризується такими показниками якекономічна-активність населення, зайнятість та безробіття.
Визначеннятенденцій розвитку трудового потенціалу регіону містить перш за все аналізструктури та рівня зайнятості населення, який свідчить, що чисельністьзайнятого населення віком 15-70 років у 2004 р. порівняно з 2003р. збільшиласьна 4,0% та становила 824,8 тис. осіб або 56,8% населення зазначеного віку. Така тенденція склаласяпід впливом збільшення обсягів зайнятості у міській місцевості на 8,6% [3].
Рівень зайнятості населення цього віку відповідно збільшився за зазначенийперіод в цілому по області з 54,5% до 56,8% та був вищим у чоловіків порівняноз жінками, у міського населення порівняно з сільським. Для населенняпрацездатного віку цей показник складав 64,2%. Найвищий рівень зайнятостінаселення спостерігався серед осіб від ЗО до 49 років порівняно з молоддю таособами передпенсійного віку [3].
Запорізький регіон у 2004 р. за показником рівня зайнятості населення середінших регіонів України, випереджав Луганську та Кіровоградську області — 56,8% проти53,3 та 54,6%, тоді як в інших областях, Харківській, Дніпропетровській,Донецькій, цей показник був вищим — відповідно 58,0, 57,8 та 57,4%. [3].
Аналізтенденцій перерозподілу зайнятого населення за статусами зайнятості дозволиввизначити незначне зменшення чисельності працюючих за наймом та збільшеннязайнятих у секторі самостійної зайнятості. Так, у 2004 р. порівняно з 2003р. кількістьпрацюючих за наймом на підприємствах, установах, організаціях та у окремихгромадян скоротилася на 4,8 тис. осіб, або на 0,7% та становила 675,6 тис.осіб, разом з цим, кількість працюючих у секторі самозайнятості зросла на 39,3%і становила 145,1 тис. осіб.
у 2004 р.відбулися певні зміни у структурі зайнятості населення за видами економічноїдіяльності. Серед кожних 100 зайнятих економічною діяльністю 34 особи працювалив промисловості, 22 — в сільському, лісовому та рибному господарстві, 13 — вторгівлі, готелях та ресторанах, 12 — в освіті та охороні здоров'я, 6 — втранспорті і зв'язку, 4 — в будівництві, фінансовій діяльності, операціях знерухомістю, здаванні під найм та послугах юридичним особам. За данимипідприємств, установ та організацій, у зв'язку з реорганізацією виробництва у2004 р. було вивільнено 5,3 тис. осіб, що на 25,6% менше, ніж за 2003 р. Слід такожзазначити, що фактичні обсяги вивільнення робочої сили були в 2,7 раза менші запередбачені [3].
За видамиекономічної діяльності обсяги вивільнення працівників у 2004 р. порівняно з2003 р. зросли у сфері державного управління на 34,0%, фінансової діяльності — на 11,0%, операціях з нерухомістю та послугах юридичним особам — на 5,2%. Повсіх інших видах діяльності відбулося скорочення вивільнення працівників,найбільше — у будівництві — в 2,4 раза, рибному господарстві-в 2,0 рази,сільському лісовому господарстві-в 1,7 раза. В розрізі міст та районів областіобсяги вивільнення працівників зросли у містах та районах: Токмак, Бердянськ,Мелітопольському та Приморському-в 1,6 раза, Куйбишевському-в 2,3 раза. Проте уВасилівському, Запорізькому та К-Дніпровському районах цей показник, навпаки,скоротився у 2,3 — 5,2 раза [2].
Слідзазначити, що протягом 2004 р. тривав процес зменшення кількості найманихпрацівників на великих та середніх підприємствах Запорізької області безурахування найманих працівників малих підприємств та у фізичних осіб. Найбільше скорочення, які раніше, спостерігалось у сільському господарстві -на 14,8%. Зменшеннячисельності працюючих найманих працівників відмічалось в усіх містах та районахобласті: від 1,1% у місті Енергодарі до 18,2% у Чернігівському районі.
Що стосуєтьсярівня мобільності кадрів в економіці області, то в порівнянні з 2003 р.цей.показник зменшився на 3,6%, але залишився все ж таки високим і становив256,1 тис. осіб.
У 2004 р.висока мобільність кадрів спостерігалась у сільському, лісовому та рибномугосподарствах, будівництві, оптовій та роздрібній торгівлі (майже кожнийпрацівник був прийнятий або звільнений з робочого місця), промисловості,транспорті і зв'язку, фінансовій діяльності, операціях з нерухомістю,колективних та громадських організаціях (кожний другий), в державномууправлінні, освіті, охороні здоров'я та соціальній допомозі (кожний третій).Більш висока мобільність на ринку праці характерна для чоловіків. Так, у 2004р.із 124,5 тис. працівників, прийнятих на великі та середні підприємства, а такожсеред 131,7 тис. звільнених осіб, 57,8% складали чоловіки (у 2003р. — 59,4%)[3].
Інструментомутримання надлишкової кількості робочої сили на підприємствах в разі відсутностіроботи є неповна зайнятість.
Вимушенанеповна зайнятість проявляється у двох формах: надання неопяачуваних відпустокта робота у режимі неповного робочого дня (тижня) з ініціативи адміністрації.їх можна розглядати як форми прихованого безробіття, а працівників, яківимушено працюють в таких умовах, вважати частково безробітними, але безналежної соціальної захищеності, так як останні за критерієм зайнятості(наявність хоча б однієї відпрацьованої години протягом тижня) вважаютьсяекономічно активними [2].
Востанні роки спостерігається тенденція до зниження рівня вимушеної неповноїзайнятості в зв'язку із внесеними змінами до Закону України «Провідпустки», де роботодавцям забороняється надавати відпустки беззбереження заробітної плати в разі простою підприємства з причин, незалежнихвід працівника [4]. Що стосується Запорізького регіону, то протягом 2004 р. увимушених відпустках різної тривалості перебувало 19,2 тис. осіб, що на 26,6%менше, ніж у попередньому році. Найбільше таких працівників було зайнято напромислових підприємствах (16,3 тис. осіб). В порівнянні з 2003 р. кількістьпрацюючих у режимі скороченого робочого часу зменшилась в цілому по економіціна 21,2% і становила 67,8 тис. осіб. У такому режимі працював кожен п'ятийпрацівник промисловості та будівництва, кожен четвертий — на транспорті ізв'язку.
Слідзазначити, що неповна зайнятість призводить до зниження доходу працівника. Так,середня заробітна плата працівника, який працював в умовах вимушеної неповноїзайнятості, у 2004р. була на 4,0% менше порівняно з середньою заробітною платоюпрацівника, який повністю відпрацював місяць, у тому числі у сільськомугосподарстві — на 9,9%, будівництві — на 8,0%, промисловості — на 6,3% [3].
5.Стан трудового потенціалу Запорізького регіону в період Великої економічної кризи
Рівеньпрацевлаштування в Запоріжжі в 2007 році складав 64,2% (дані Міжнародноїасамблеї столиць і крупних міст). До початку кризи, в січні-березні 2008 рокукількість зареєстрованих безробітних в місті складала близько 5000 чоловік. Пополяганню ж на середину грудня 2008 року в місті зареєстровано вже 6700безробітних, тобто цифра зросла приблизно на третину. При цьому кількістьвакансій в місті зменшилася, оскільки компанії більше не відкривають новіпредставництва і і філії, а закривають їх – зростання припинилося. Щостосується даних по області, то, у зв'язку з економічною кризою з вересня погрудень 2008 року кількість офіційно зареєстрованих безробітних в Запорізькоїобласті збільшилося з 19 тисяч до 36 тисяч чоловік. Згідно з офіційноюстатистикою, без роботи зараз залишаються 3,2% працездатного населення області.По цьому показнику Запорізька область займає 15 місце серед регіонів України.По стану ж на 10 січня 2009 року, повідомляєЗапорізький обласний центрзайнятості, кількість людей, зареєстрованих в центрах зайнятості і бажаючихпочати пошук роботи, було рівне 38,4 тис. (і з початку року зросло на 911чоловік), а кількість актуальних вакансій за станом на ту ж дату склала 1,7тис. (на 01.01.2009 — 1,9 тис.) Таким чином, на одне вільне робоче місце вЗапорізької області претендували 22 людини – і цей показник лише за першідесять днів січня виріс на 10%, оскільки за станом на 1 січня він бувВпорівнянні з іншими містами України ситуація в Запоріжжі все-таки не така вже іпогана: рівень безробіття тут в два рази нижче, ніж в цілому по Україні — всього 1,4%. Міські власті узяли ситуацію на ринку праці під особистийконтроль, проводиться політика збереження робочих місць. Наприклад, накомбінаті «Запорожсталь» поки що співробітників не звільняють, а пропонуютьдобровільно брати декілька днів в місяць вихідних за свій рахунок. За словамизаступника директора по кадрах і соціальних питаннях начальника відділу кадрівВАТ «Запорожсталь» Валерія Кирова, на комбінаті не збираються скорочувати штатпрацівників і проводять роботу з молоддю, намагаючись привернути їх увагу доперекваліфікації на спеціальності сталеварів і металургів. В цілому, запідсумками минулого року в Запорізької області спостерігається падінняпромислового виробництва, але в менше міри, чим на по Україні (2,2% і 3,1%відповідно).
Швидкезростання зайнятості в приватному секторі економіки здійснюється, в основному,за рахунок розвитку особистого підсобного сільського господарства ісамозанятості населення. У цих структурах налічувалося 186,8 тис. чіл., або22,1% чисельності осіб, зайнятих у всіх сферах економічної діяльності. Активізаціяекономічної діяльності, реалізація заходів регіональних програм зайнятостінаселення дозволили поліпшити ситуацію на ринку праці.
Іззагальної чисельності населення 1166,4 тис. чіл. (59%) – в працездатному віці,352,4 тис. (17,8%) – у віці менший працездатного, 457,3 тис. (23,2%) – у віці,працездатний, що перевищує. У містах проживає 79,5% населення в працездатномувіці, в сільській місцевості – 20,5%. У складі кожних 100 працівників, зайнятихв економіці, 60 – складають жінки, 17 – молодь у віці 16-28 років, 15 –громадяни, які отримують пенсію за віком, на пільгових умовах і поінвалідності.
Висновки
У ційкурсовій роботі мною було висвітлено значення формування і використанняприродних ресурсів і трудового потенціалу Запорізького економічного регіону,які є дуже важливі, оскільки саме вони забезпечують економічний розвитокмісцевості.
Оскількиактуальною проблемою сучасного розвитку Запорізького регіону є вичерпнісьресурсів і загострена екологічна ситуація, можна визначити основні напрямкирегіональної стратегії раціонального природокористування:
— постійний контроль задотриманням надрокористувачами проектів розробки та технологічних схем прирозробці родовищ корисних копалин;
— розвиток заповідної справи та збереження біорізноманіття, розширення існуючих істворення нових природно-заповідних об’єктів;
— державне фінансування діяльності по лімітування, розміщенню та знешкодженнювідходів.
Природні умовиі ресурси справляють істотний вплив на галузеву структуру народного господарства регіону та видивиробництва, що залежать від природніх умов.
Щодорозвитку трудового потенціалу регіону, аналіз структури та рівня зайнятостінаселення свідчить, що чисельність зайнятого населення віком 15-70 років у 2004р. порівняно з 2003р. збільшилась на 4,0% та становила 824,8 тис. осіб або56,8% населення зазначеного віку. Однак позитивні зрушення, що останніми рокаминамітились у показниках відтворення трудового потенціалу Запорізької області,не досягли тих значень, які давали би підставу впевнено стверджувати проістотні успіхи демографічної регіональної політики
Списоквикористаноїлітератури
1. Національнадоповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні у 1999 році. — К.: Вид-во Мін. екології та природних ресурсів України, 2000. — С. 11-14.
2. ПаламарчукМ.М., Ревера О.З. Нове життя малих річок. — К.: Урожай, 1991.-195 с
3. ПерехрестB.C., Чекушкина ТА. Малим річкам — чистоту і повноводність. — К.: Урожай, 1984.- С. 45-51.
4. РуденкоВ.П. Географія природно-ресурсного потенціалу України. У 3-х частинах. — К.: ВД«К.-М. Академія» — Чернівці: Зелена Буковина, 1999. — 568 с
5. Сажнєва.Методика вивчення рідного краю Запорізької області. -Мелітополь, 1993.
6. Справочникпо водным ресурсам / Под ред. Б.И. Стрельца. — К.: Урожай, 1987.-С. 61-67.
7. Н.П.Стогний. Запорожская область. — Запорожье, 1963г.
8. Твоємайбутнє — земля за порогами. — Запоріжжя: «Видавничо-поліграфічний комплекс«Запоріжжя», 2004. — С. 28-32.
9. Участьгромадськості у збереженні малих річок України. Матеріали загальнонаціональногосемінару і Першої робочої зустріч Української річкової мережі. — Київ: WetlandsInternational, 2003. — 136 с.
10. ФильчаговЛ.П., Полищук В.В. Возрождение малых рек. — К.: Урожай, 1989.-213 с.
11. Хижняк.Запорожская область. 1965г.
12. Экологическаягеология Украины: справочное пособие / Е.Ф.
13. Шилова,В.І. Тимашова. Географія рідного краю. Запорізька область.Запоріжжя, „Просвіта”.1997.
14. Шилова Л. Історіярегіональних суспільно-географічних досліджень
15. Запорізькогокраю//Наукові записки ТНПУ. Серія: Географія. № 2, 2005. –Тернопіль.
16. Шнюков, В.М. Шестопалов,Е.А. Яковлев. — К.: Наук. Думка, 1993,- 407 с.
17.Яцик А.В. Экологические основырационального водопользования. К.: Генеза, 1997. — С. 37-49.