МІНІСТЕРСТВООСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Львівськийдержавний інститут новітніх технологій та управління
ім.В. Чорновола
КУРСОВАРОБОТА
здисципліни “Економіка підприємництва”
натему:
”Техніко-економічнеобгрунтування, проектування машино-приладобудівного цеху по виготовленню деревообробнихверстатів”
Львів2008р.
Зміст
Вихіднідані
Вступ
Розрахунковачастина
1.Визначення витрат на матеріали і комплектуючі вироби
2.Визначення витрат на паливо і енергію на технологічні потреби
3. Визначеннянеобхідних сумарних капіталовкладень для будівництва цеху
3.1. Визначеннявеличини капіталовкладень на 1 виріб
3.2. Визначеннязагальної величини капіталовкладень для будівництва цеху з заданим обсягомрічної програми
3.3.Визначання балансової вартості основних фондів
3.4.Результати розрахунків
4. Визначення необхідної кількості технологічногоустаткування
5.Визначення чисельності працюючих
5.1. Визначення чисельності основних робітників
5.2. Визначення чисельності допоміжних робітників
5.3. Визначення чисельності ІТП
5.4. Визначення чисельності службовців
6. Визначення величини річного фонду заробітної плати цеху
6.1. Розрахунок річного фонду заробітної плати основнихробітників
6.2. Розрахунок річного фонду ЗП допоміжних робітників
6.3. Розрахунок річного фонду оплати ІТП
6.4. Розрахунок річного фонду оплати службовців
Спостережнийлист ФРЧ вiце-президента з виробництва
Спостережнийлист ФРЧ начальника механiчного цеху
Спостережнийлист ФРЧ майстра в механiчному цеху
7.Розрахуноккошторису витрат на утримання та експлуатацію устаткування
8. Визначення цехових витрат
9.Визначення повної собівартості одиниці продукції закалькуляційними статтями
10.Визначення величини прибутку від реалізації річного обсягупродукції
11.Визначеннясум податків
11.1.Визначеннявеличини ПДВ сплаченого постачальникам матеріалів і комплектуючих
11.2.Визначеннявеличини ПДВ, який сплачуватиме підприємство в бюджет з виторгу за своюпродукцію
12.Визначення ціни підприємства річного обсягу продукції
13. Визначення величини фондовіддачі
14. Визначення продуктивності праці, в т.ч. по доданійвартості
15. Визначення річної суми податку від прибутку
16. Визначення рівня рентабельності
16.1. Рентабельність одного виробу
16.2.Загальна рентабельність виробництва
17. Визначення річної економiї на умовно-постiйних витратах
18. визначення суми прибутку при збільшеному обсязівирибництва згідно з ростом в наступному році
19. Визначаємо постійні і змінні витрати, загальні витрати
20.Визначення точки беззбитковості
Висновки
Списоквикористаних джерел
Вступ
Історія розвитку заводурозпочинається з 1893 року, коли поміщику Єфимову було даровано 500 квадратнихметрів землі, на якій він і заснував механічні майстерні. В них виготовлялисьфігурні огорожі, плуги для коней, ручні соломорізки і інші вироби.
Після 1920 року підприємствореконструювали і освоїли випуск деревообробного обладнання, пресів дляштампування цвяхів, силосорізок, пневматичних молотків.
В 1926 році, на базі виробничихбудівель, був відкритий механічний завод, який виробляв різне литво.
В 1930 році заводу було присвоєноім’я Ф.Е. Дзержинського.
Городоцький верстатобудівний заводімені Дзержинського спеціалізувався на випуску деревообробного обладнання іавтоматичних ліній, та столярно-будівельних виробів.
Завод неодноразово брав участь увиставках і ярмарках. Так в 1977 році демонстрував свою продукцію в Бухарестіна міжнародній виставці «Техноэкспонат». В 1979 році завод нагороджено Почеснимдипломом Президії Торгово-промислової палати СРСР за участь в міжнароднійвиставці «Лесдревмаш-79». В 1980 році завод є учасником виставки-розпродажудеревообробного обладнання в місті Салоники (Греція). Продукція заводупоставляється в 30 країн світу.
В 2003 році на базі верстатобудівногозаводу утворено ТОВ «Говер». Основний вид діяльності: виробництводеревообробного обладнання.
Загальна площа заводу складає 11 га, виробничі площі — 42,3 тис.кв.м. На заводі на даний час працює три цехи основного виробництваі два допоміжного. В майбутньому планується розширення заводу і нарощуванняоб’ємів виробництва.
Технічна забезпеченість виробництва ізастосування нових технологій в поєднанні з майстерністю робітників іінженерно-технічних працівників, дають можливість виготовляти високоякіснедеревообробне обладнання і освоювати нові високопродуктивні верстати — такі, якчотирьохсторонній стругальний С16М-4У.
На даний час підприємствомвипускається серійно слідуюче деревообробне обладнання:
· верстатчотирьохбічний п'ятишпиндельний стругальний С16М-4У;
· верстаткомбінований К40М-1;
· верстаттокарний ТП40-1;
· верстатстругальний фуговально-рейсмусовий СФР-4;
· верстатшипорізний ОК-058.12;
· верстатфрезерно-шліфувальний ФШ;
· верстаткругло-палочний КПА50-2;
· верстаттокарний з копіром ТК-40;
· верстаткруглопильний Ц-40;
· верстатбагатопильний ЦМ.
Всі моделі верстатів пройшли державнуатестацію і мають сертифікати відповідності.
ТОВ «Говер» такожвиготовляє на замовлення свердлувально — пазовальний верстат моделі СВП-1 згоризонтальним розміщенням шпинделя.
СУТНІСТЬІ ВИДИ ВИТРАТ ВИРОБНИЦТВА
Для того щоб виготовляти товари інадавати послуги, використовують різноманітні ресурси, або чинники виробництва.Це — сировина, паливо та енергія, машини і механізми, різні типи працібудь-якої кваліфікації. Для отримання готового продукту чинники виробництвамають бути певним чином поєднані між собою. Способів такого поєднання дужебагато навіть для одного виробника. Скажімо, можна використати-більше живоїпраці, тоді менше знадобиться машин і механізмів. І навпаки, збільшеннякількості та якості технічних засобів приведе до зменшення використовуваноїживої праці. Оскільки кожен виробник прагне бути ефективним виробником, то ізбагатьох альтернативних способів поєднання чинників виробництва вони маютьвибрати такий, який би був ефективним як з технологічної, так і з економічноїточки зору.
Технологічно ефективний спосібвиробництва буде тоді, коли з чітко визначеного обсягу ресурсів одержаномаксимально можливий обсяг продукції. Це означає, що не існує жодного іншогоспособу поєднання певних чинників виробництва, за якого було б виробленобільший обсяг продукції. Технологічно ефективний спосіб виробництва буде ітоді, коли для виготовлення заданого обсягу продукції затрачається найменшакількість принаймні одного чинника виробництва за умови, шо кожного іншого видуресурсу затрачається не більше, ніж при альтернативних способах виробництва.
Технологічно ефективних способіввиробництва при виготовленні визначеного обсягу продукції може бути декілька.Виробник має вибрати серед таких способів виробництва той, при якому сумарнавартісна оцінка чинників виробництва буде найменшою, тобто спосіб, якиймінімізує альтернативну вартість використаних у процесі виробництва ресурсів.Такий спосіб виробництва і є економічно ефективний. Його визначення пов'язано звиробничою функцією, яка показує максимально можливий випуск продукції, що можебути при заданому обсязі чинників виробництва. Отже, вона показує результатиальтернативних технологічно ефективних способів виробництва. Використання виробничоїфункції пов'язане з витратами виробництва. Розглянемо їх.
Щоб здійснювати будь-якупідприємницьку діяльність, слід зробити певні витрати. Будь-який підприємець —фірма, господарське товариство, фізична особа — повинен здійснювати витрати увигляді певних ресурсів — трудових, природних, інформаційних. Кожен видресурсів має вартісну оцінку. Виражені у грошовій формі витрати ресурсів наздійснення підприємницької діяльності називають витратами виробництва.
Проблема витрат виробництва булаоб'єктом економічної теорії різних течій економічної думки. У колишньому СРСРпанувала марксистська теорія витрат виробництва. Вона ґрунтувалася на теоріїтрудової вартості, згідно з якою розрізнялися суспільні витрати та витратиокремого товаровиробника. Перші вимірювались витратами живої та уречевленоїпраці й становили вартість товару. В умовах економічної відокремленості, коликожен виробник виготовляє товар самостійно, його витрати визначаються не усімавитратами живої й уречевленої праці, а лише тими, які він оплачує. Це витративикористаних для виготовлення товару засобів виробництва та витрати на оплатупраці працівників, зайнятих його виготовленням. Від суспільних витрат(вартості) вони відрізняються на величину додаткового продукту, який єматеріальним фундаментом прибутку, одержуваного виробником.
Визначеннявитрат на матеріали і комплектуючі вироби.
1.Розрахунок вартості матеріальних витрат зводимо в табл.1
Гр3 і Гр4 – вихідні дані
Гр5 = Гр4 ∙ (виробничу програму[2110])
Гр6 = Гр3 ∙ Гр5
Гр7 = Гр6 ∙ 10%
Гр8 = Гр6 + Гр7
2. Визначеннявитрат на паливо і енергію на технологічні потреби
Умовно суму витрат на паливо іенергію на технологічні потреби приймаємо в розмірі 30% від вартості матеріаліві комплектуючих.
/> (1),
де Вмк — сумарні витрати на матеріалиі комплектуючі.
/>
СУТНІСТЬКАПІТАЛОВКЛАДЕНЬ
Капіталовкладення — це грошовий виразсукупності витрат на створення нових, розширення, реконструкцію, технічнепереоснащення діючих підприємств та оновлення основних фондів, впровадженнянової техніки у виробничих галузях народного господарства, будівництво об'єктівусіх галузей соціальної сфери та виконання проектних і геолого-розвідувальнихробіт. Таким чином, об'єктами капіталовкладень виступають виробничі основніфонди, оборотні фонди (матеріально-виробничі запаси), основні фондиневиробничого призначення, а також витрати на відтворення основних фондів.
3.Визначеннянеобхідних сумарних капіталовкладень для будівництва цеху
3.1 Визначаємо величинукапіталовкладень на 1 виріб.
/>(2),
де k – величина капіталовкладень на 1виріб;
β – питома величинакапіталовкладень на 1т. ваги виробу;
m – маса 1-го виробу.
Вихідні дані:
m= 8,23 т.
/>= 305
/>
3.2 Визначаємо загальнувеличину капіталовкладень для будівництва цеху з заданим обсягом річноїпрограми.
/> ;(3) ,
де/>обсягрічної програми
/>=2110 шт.
/>
3.3Визначаємо балансову вартість основних фондів, застосовуючи структуру,передбачену завданням
Вихідні дані:
а) Будинки іспоруди: 34%;
б) Транспортнімашини: 6%;
в) Технологічнеустаткування: 38%;
г)Господарський iнвентар: 22%;
а) Будинки і споруди/>
б) Транспортні машин/>
в) Технічне устаткування/>
г) Господарський інвентар/>
3.4Результатирозрахунків зводимо в табл. 2
Табл.2Групи основних фондів Балансова вартість, грн. Норма амортизаційних відрахувань, % Сума амортизаційних відрахувань
1
2
3
4
1. Будинки, споруди, інше
2. Транспортні машини, інше
3. Технологічне устаткування, інше
4. Господарський інвентар
1800781,6
317784,99
2012638,2
1165211,6
5
25
15
25
90039,08
7944624,7
301895,73
291302,9 Всього 5296416,3 762683,96
Гр2 – з пункту 3.3
Гр3 – стандартні дані
Гр4 – Гр2 ∙ Гр3
ТРУДОМІСТКІСТЬ
Трудомісткість — один з показників продуктивностіпраці, він являє собою суму затрат живої праці на виробництво одиниціпродукції.
Трудомісткість одиниці продукціївизначається відношенням затрат на виробництво до обсягу випущеної продукції запевний період.
Залежно відцілей аналізу розраховують трудомісткість окремих робіт, операцій, виробів.
Технологічнатрудомісткість визначається затратами праці основних робітників — відрядників іпогодинників. Вона розраховується за виробничими операціями, деталями, вузлами,готовими виробами.
Трудомісткістьобслуговування являє собою затрати праці допоміжних робітників основних цехів і всіхробітників допоміжних цехів і підрозділів, зайнятих обслуговуваннямвиробництва, її розрахунок здійснюється за кожною операцією, виробом абопропорційно технологічною трудомісткістю виробів.
Виробничатрудомісткість складається з трудомісткості технологічної і трудомісткостіобслуговування, тобто це затрати праці основних і допоміжних робітників навиконання одиниці робіт.
Трудомісткість управління складається із затрат праці керівників, спеціалістів,службовців. Одна частина таких затрат, яка безпосередньо пов'язана звиготовленням виробів, належить до їх пропорційно виробничої трудомісткості.
Розрізняютьтрудомісткість нормативну, планову і фактичну.
Нормативнатрудомісткість розраховується на підставі діючих норм праці: норм часу, норм виробітку,норм часу обслуговування, норм чисельності. Вона використовується длявизначення загальної величини затрат праці, необхідних як для виготовленняокремих виробів, так і для виконання всієї виробничої програми.
Плановатрудомісткість відрізняється від нормативної на величину зниження працезатрат,запланованих у поточному періоді, за рахунок реалізації організаційно-технічнихзаходів.
Фактичнатрудомісткість визначається як сума здійснених затрат праці на випущений обсяг робіт.
4. Визначення необхідної кількості технологічногоустаткування.
Кількістьтехнологічного устаткування визначаємо за формулою:
/>,(4),
деТ –трудомісткість 1 виробу, верстатогодин;
N – обсяг річноївиробничої програми;
Фд – дійснийрічний фонд роботи одиниці обладнання, год.;
Кв – коефіцієнтвиконання норм виробітку.
/>(5),
де Нф –номінальний фонд часу, дні;
Тзм – тривалістьзміни, год.;
Кзм – кількістьзмін;
α –коефіцієнт втрат часу на ремонт обладнання. = 0,05
/>
/>
ЧИСЕЛЬНІСТЬ ПРАЦЮЮЧИХ
Персонал – це основний штатний складпрацівників підприємства (організації), що володіють необхідною кваліфікацією івиконують різноманітні виробничо-господарські функції.
Чисельністьперсоналу визначається характером масштабами, складністю, трудомісткістювиробничих процесів, ступенем їх механізації, автоматизації, комп’ютеризації,рівнем організації праці тощо. Ці фактории обумовлюють нормативну або плановучисельність персоналу.Чисельність співробітників, що працюють на підприємствіна даний момент часу, називається обліковою, або фактичною.
До обліковогоскладу входять усі категорії постійних, сезонних і тимчасових працівниківпідприємства, прийнятих на роботу на п’ять днів і більше починаючи з дня їхзарахування. До списків включаються як фактично працюючі на дану датупрацівники, так і ті, що відсутні на роботі з різних причин. Звільнені з роботипрацівники не входять до списків починаючи з дня їх звільнення.
Обліковачисельність персоналу щоденно враховується в табельних записах, девідзначаються і присутні на роботі, і відсутні з різних причин працівники.Таким чином, облікова чисельність являє собою суму виходів та невиходів нароботу працівників підприємства в конкретний день.
Обліковучисельність персоналу враховують не лише на конкретну дату, а й як середнійпоказник за певний період – місяць, квартал, рік.
Середньообліковачисельність персоналу за місяць – це сума виходів та невиходів на роботу за всідні місяця, поділена на календарну кількість днів періоду. Середньомісячначисельність працівників за квартал визначається додаванням середньообліковоїчисельності за три місяці кварталу і ділення суми на три.
Чисельністьфактично працюючих показує кількість персоналу, що не лише з’явився, а йреально припустив до роботи. Різниця між явочною і фактичною кількістюпрацюючих показує чисельність працівників, що перебувала в цілоденному простої.
Персоналпідприємства поділяється на такі групи:
Керівникиздійснюють функції загальногоуправління. Умовно їх поділяють на три рівні: вищий – генеральнийдиректор, директор; середній – начальники цехів, відділів, центрів тощо;первинний – начальники лабораторій, бюро, змін тощо. До керівниківналежать також головні спеціалісти, а також заступники всіх названихпрацівників.
Професіоналивирішуютьпитання, що стосуються створення і впровадження у виробництво нових знань уформі теоретичних та прикладних розробок, а також розробляють варіантивирішення окремих виробничих і управлінських проблем, остаточне розв’язанняяких входить до компетенції керівників. На підприємстві це передусім інженери,економісти, юристи. Професійні завдання фахівців полягають у виконанніспеціальних робіт, пов’язаних із застосуванням положень і використанням методіввідповідних наук.
Технічніслужбовціздійснюють підготовку й оформлення документів, облік, контроль, господарськеобслуговування, виконуючи при цьому чітко регламентовану суто технічну роботу.
Робітникибезпосередньо створюютьматеріальні цінності або надають послуги виробничого характеру, керуютьмашинами та механізмами, ремонтують, налагоджують і обслуговують обладнання.
Основніробітникибезпосередньо беруть участь у технологічних процесах: змінюють форму,структуру, характеристики предмета праці, його розташування тощо.
Допоміжніробітникиобслуговують обладнання та робочі місця і в основному, і в допоміжномувиробництві.
5.Визначення чисельності працюючих.
Визначаємо річнийплановий бюджет робочого часу одного робітника
Табл. 3Робочий час Од. виміру План на 2008 рік Примітка 1 2 3 4
1.Календарний фонд часу
2.Кількість неробочих днів, всього в т.ч. – вихідних
— святкових
3.Номінальний фонд часу
4.Неявка на роботу, всього в т.ч.
— чергові і додаткові відпустки
— відпустки у зв’язку з пологами
— відпустки учнів
— невиходи через хворобу
— невиходи у зв’язку з виконанням державних та суспільних обов’язків
— невиходи з дозволу адміністрації
— прогули
— цілоденні простої
5.Явочний робочий час
6.Номінальна тривалість робочого дня
7.Витрати часу у зв’язку із скороченням тривалості
робочого дня в т.ч.
— для зайнятих на роботах зі шкідливими умовами
— для матерів годувальниць
— для підлітків
— внутрішньо змінні простої
8.Дійсний річний фонд робочого часу одного робітника
Всього
дні
-“-
-“-
-“-
-“-
-“-
-“-
-“-
-“-
-“-
-“-
-“-
-“-
-“-
-“-
дні
год.
год.
-“-
-“-
-“-
-“-
год.
366
114
104
10
252
24
13,356
0,504
0,504
6,3
0,756
0,756
0,756
0,756
228
8
0,032
0,008
0,008
0,008
0,008
228
1816,704
п1-п2
5,3%п3
0,2%п3
0,2%п3
2,5%п3
0,3%п3
0,3%п3
0,3%п3
0,3%п3
п3-п4
0,1%п6
0,1%п6
0,1%п6
0,1%п6
(п6-7)∙п5
5.1Визначення чисельності основних робітників
/>(6) ,
де Тн –трудомісткість одного виробу, нормогодин.
Фр – річний фондробочого часу одного робітника, год.
/>
Чисельністьробітників верстатників
/>(7),
де Тв –трудомісткість 1-го виробу верстатогодин.
/>
5.2 Визначення чисельності допоміжних робітників
Визначаємо впроцентному відношенні від чисельності основних робітників (згідно вихіднихданих).
/>(8),
деА% — відношення чисельності допоміжних робітників від чисельності основних
/>
5.3 Визначення чисельності ІТП
Визначаємо впроцентному відношенні від загальної чисельності основних і допоміжнихробітників.
/>(9)
/>
5.4 Визначення чисельності службовців.
Визначаємо впроцентному відношенні від загальної чисельності основних і допоміжнихробітників.
/>(10)
/>
Результатирозрахунків по розділу 5 зводимо в табл. 4.
Табл.4Категорія працюючих К-ть чоловік В т.ч. по змінах
% від загальної чисельності
працюючих Ι ΙΙ
1.Основні робітники
2.Допоміжні робітники
3.Інженерно-технічні працівники
4.Службовці
441
93
64
21
220
46
32
10
221
47
32
11
69,78
15,79
10,87
3,57 Всього 589 100
ЗАРОБІТНА ПЛАТА
Заробітна плата — це грошове вираження частини необхідного продукту, яка надходить віндивідуальне споживання робітникам фірми у відповідності з кількістю і якістюзатраченої ними праці у виробництві.
Організації іфірми виплачують заробітну плату в грошовій формі, це обумовлено наявністютоварно-грошових відносин і ринку. В цивілізованій економіці виплата зарплатине може проходити в натуральній формі. Грошова заробітна плата — найбільшгнучкий засіб обліку затрат і результатів праці.
Регулюваннязаробітної плати здійснюється фірмою і державою. Перш за все встановлюєтьсяміра праці. Вона відбиває кількість праці (величина затраченої мускульної інервової енергії), інтенсивність праці і якість праці (ступінь складності ізначення роботи). В результаті з'являються норми виробітку, норми часу, нормиобслуговування на тих чи інших роботах. Підприємства і держава проводятьнормування праці. Виконана норма — це перш за все кількість праці певноїякості, яку віддав робітник фірмі чи державі протягом певного часу. За це вінотримує грошову винагороду в формі заробітної плати.
Держава іпідприємство встановлюють такі принципи диференціації заробітної платипрацівників:
— величиназаробітної плати залежить від складності праці, професійних навичок ікваліфікації робітника;
— величиназаробітної плати залежить від умов роботи, від її важкості, шкідливості дляздоров'я. Праця у важких і шкідливих умовах оплачується вище;
— величиназаробітної плати залежить від результатів виробничої діяльності фірми в цілому.
Розрізняють двіосновні форми заробітної плати: погодинну та відрядну.Погодинназарплата нараховується робітникам залежно від кваліфікації і фактичновідпрацьованого часу. Вона застосовується для оплати праці тих робітників:
1)виробіток яких неможливочітко нормувати;
2)в роботі яких головним є незростання продуктивності праці, а підвищення якості продукції;
3)виробіток яких в основномузалежить не від їх індивідуальних трудових зусиль, а визначається технологічнимпроцесом.
Відрядна форма заробітної плати застосовуєтьсяна роботах, де праця піддається точному і повному обліку, де широковикористовуються норми виробітку. Величина заробітної плати при нійобчислюється як добуток розцінки одиниці виробу і кількості виробів. Виділяютьтакі системи відрядної заробітної плати:
-пряма відрядназаробітна плата – передбачає прямо пропорційну залежність між зростанням об'ємувиробки і збільшенням заробітної плати;
-відрядно –прогресивна заробітна плата — суть її полягає в тому, що виготовлена продукціяв розмірі норми виробітку оплачується по основних розцінках, а продукція понаднорму — по розцінках більш високих і зростаючих;
-відрядно-регресивназаробітна плата – при ній кожному відсотку збільшення виробітку понад нормувідповідає приріст заробітку менше одного відсотку. Вона робить невигіднимперевиконання норми виробітку.
-відрядно –преміальна заробітна плата – при цій системі виготовлена продукція в розмірінорми виробітку оплачується по основних розцінках, а за продукцію, виготовленупонад норму, за дотримання технологічної дисципліни, за безаварійну роботупередбачена премія;
-колективновідрядна заробітна плата – при цьому заробітна плата робітника знаходиться взалежності від виробітку бригади, лінії, зміни.
6. Визначення величини річного фонду заробітної плати цеху.
6.1 Розрахунок річного фонду заробітної плати основнихробітників
Система оплати –відрядна.
Визначаєморозцінку за формулою:
/> (11),
де Тн –трудомісткість, нормогодини;
Сг – годиннатарифна ставка, грн.
Рвiдр.3роз.= 440 ∙3,804 = 1673,8; грн.
Рвiдр.4роз.= 440 ∙4,331 = 1905,6; грн.
3роз. = 1673,8 ∙152 = 254417,6 (заробітна плата тарифна);
4роз. = 1905,6 ∙152 = 289651,2 (заробітна плата тарифна);
Пр.3роз. = 254417,6∙ 0,32 = 81413,63 (премія);
Пр.4роз. = 289651,2∙ 0,32 = 92688,38 (премія);
ЗПдод.3роз. = 254417,6∙ 0,1 = 25441,76 (ЗП додаткова);
ЗПдод.4роз. = 289651,2∙ 0,1 = 28965,12 (ЗП додаткова);
Заг.ф .= Зріч. + Пр.+ ЗПдод. (12)
Заг.ф.3роз.= 254417,6+ 81413,63 + 25441,76 = 361272,99 грн.
Заг.ф.4роз.= 289651,2+ 92688,38 + 28965,12 = 411304,7 грн.
6.2 Розрахунок річного фонду ЗП допоміжних робітників
Система оплати –погодинна.
Табл. 4.1№ п/п Професiя Кiлькiсть чол. Розряд робiтн. Година тарифна ставкв Рiчний дiйсний фонд часу Тарифна зарплата год.
1
2
3
4
5
6
7 1 Транспортер 11 IV 4,331 1816,7 86549,4 2 Кур’єр 9 III 3,804 1816,7 62196,5 3 Слюсар 10 IV 4,331 1816,7 78681,3 4 Ремонтник 9 IV 4,331 1816,7 70813,2 5 Лаборант 10 III 3,804 1816,7 69107,3 6 Розподілювач робіт 8 IV 4,331 1816,7 62945,1 7 Оператор-верстатник 10 IV 4,331 1816,7 78681,3 8 Комірник 8 III 3,804 1816,7 55285,8 9 Стажер 10 III 3,804 1816,7 69107,3 10 Сантехнік 8 IV 4,331 1816,7 62945,1
Всього
93
696312,3
6.3 Розрахунок річного фонду оплати ІТП
Визначаємотарифний фонд, суму премій, загальний фонд в залежності від посадових окладів,чисельності. ІТП
Табл. 4.2№ п/п Посада К-ть чол. Оклад Тарифна зарплата 1 2 4 5 1 Начальник цеху 7 1500 10500 2 Начальник змiни 9 1200 10800 3 Майстер 9 1000 9000 4 Головний бухгалтер 1 1400 1400 5 Бухгалтер 6 950 5700 6 Економіст 7 1050 7350 7 Технолог 8 1100 8800 8 Директор 4 1900 7600 9 Інженер 8 1150 9200 10 Заступник з виробництва 5 1300 6500 Всьго 64 76850
6.4 Розрахунок річного фонду оплати службовців
Службовці
Табл. 4.3№ п/п Посада К-ть чол. Оклад Тарифна зарплата
1
2
3
4
5 1 Секретар 1 1050 1050 2 Табельник 3 950 2850 3 Діловод 2 1000 2000 4 Адміністратор 2 1200 2400 5 Референт 2 1000 2000 6 Обліковець 2 1100 2200 7 Нарядник 2 950 1900 8 Агент з постачання 2 1300 2600 9 Статистик 3 1250 3750 10 Оператор комп’ютерного наботру 2 1400 2800 Всього 21 23550
Спостережний лист ФРЧ вiце-президентаз виробництва
Табл.5№ з/п Що спостерiгалось Поточний час, год Тривалiсть, хв Iндекс 1 2 3 4 5 1
Початок робочого дня
Прийшов на роботу
9.00
9.02 2 ВПД 2 Ознайомлений з кореспонденцiєю
9.15+N
9.15 13 ПЗ 3 Розпорядження про передачу інформації в основнi цехи, паливно-виробничий та диспетчерськi вiддiли
9.31+0.5N
9.31 16 ОП 4 Узгодження питань з iшими вiце-президентами (з економiки, технiчного розвитку, маркетингу)
9.44+N
9.44 13 ОП 5 Узгодження питань з постачальниками-посередниками про забезпечення робочого дня комплектуванням(деталями, вузлами тощо)
9.56+N
9.56 12 ВОТП 6 Пiдготовка наради з виробничих питань з начальниками основних цехiв iз залученням керiвникiв i провiдних спецiалiстiв планово-виробничого i диспетчерського вiддiлiв, а також головного технолога, головного конструктора i начальника транспортного цеху
10.00+0.5N
10.00 4 ОП 7 Проведення виробничої наради у вище перерахованому складi
10.32+N
10.32 32 ОП 8 Пiдготовка наказiв, розпоряджень,iнструкцiй та іншої документацiї за результатами наради з секретарем, референтом, спецiалiстами
10.47+0.5N
10.47 15 ОП 9 Вивчення iнформацiї про хiд виробництва на початок робочого дня
10.59+N
10.59 12 ОП 10 Прийняття рiшень iз забезпечення ритмiчного i якiсного виробничого процессу(усунення вiдхилень, лiквiдацiя проблем постачання)
11.11+0.5N
11.11 12 ВОТП 11 Розгляд i уточнення спискiв працiвникiв пiдроздiлiв i служб на премiювання за минулий мiсяць
11.20+0.5N
11.20 9 ОП 12 Вiдвiдування президента для уточнення виробничих проблем
11.40+N
12.40 20 ОП 13 Телефоннi розмови на виробничi теми
12.00+0.5N
12.00 20 ОП 14 Творча робота (обдумування стратегiї розвитку виробництва, можливостi залучення iнвестора, проблем вдосконалення органiзацiї виробництва)
12.30+N
12.30 30 ОП 15 Прийом квалiфiкованих iнженерiв i робiтникiв для отримання пропозицiй з вдосконалення виробничого процесу
12.55+N
12.55 25 OП 16 Ознайомлення з інформацією про результати виробничої дiяльностi в першiй половинi дня
13.00+0.5N
13.00 5 ВОТП 17 Обiдня перерва 14.00 60 ПВ 18 Нарада у президента з питань нової емiсiї акцiй та залучення вiтчизняних i iноземних iнвесторiв 14.35 35 ОП 19 Зустрiч з пiдприємцями, представниками iноземних фiрм i посередницьких структур для пошуку кращих варiантiв забезпечення виробництва, запровадження технологiї випуску нових виробiв
15.05+0.5N
15.05 30 ОП 20 Пiдписання договорiв з iншими пiдприємствами, посередницькими i фiнансовими структурами тощо, пов’язаних з вдосконаленням виробничого процесу
15.24+0.5N
15.24 19 ОП 21 Ознайомлення з iнформацiєю про хiд виробництва
15.40+0.5N
15.40 16 ВОТП 22 Обхiд цехiв, виробничих дiльниць та iнших служб, якi йому пiдпорядковуються
16.35+N
16.35 55 ВОТП 23 Телефоннi розмови з iншими вiце-президентами, керiвниками служб з метою усунення недолiкiв тощо
16.44+0.5N
16.44 9 ВОТП 24 Контакти з органами мiсцевої влади
17.26+N
17.26 42 ВОТП 25 Прийом представникiв екологiчної служби, санепiдемстанцiї
17.35+N
17.35 9 ОП 26 Перевiрка проходження процесу виготовлення виробiв(ритмiчнiсть, темп)
17.45+0.5N
17.45 10 ОП 27 Прийняття рiшення з вдосконалення виробничого процессу за пiдсумками робочого дня
17.58+0.5N
17.58 13 ПЗ 28 Пiдведення пiдсумкiв через селектор з президентом та iншими вiце-президентами
18.10+0.5N
18.10 12 ПЗ /> /> /> /> /> /> /> />
Спостережний лист ФРЧ начальникамеханiчного цеху
Табл.6№ з/п Що спостерiгалося Поточний час, год Тривалiсть, хв Iндекс 1 2 3 4 5 1
Початок робочого дня
Прихiд на роботу
9.00
9.07 7 ВПД 2 Обхiд цеху
9.52+N
9.36 29 ПЗ 3 Ознайомлення з кореспонденцiєю
10.12+0.5N
10.14 38 ПЗ 4 Пiдготовка наради з виробничих питань з начальниками дiльниць i майстрами
10.17+0.5N
10.19 5 ОП 5 Проведення виробничої наради у вище перерахованому складi
11.02+N
11.06 47 ОП 6 Проведення атестацiї робiтникiв цеху
12.15+N
12.19 73 ОП 7 Телефоннi розмови на виробничi теми
12.28+0.5N
12.30 11 ОП 8 Ознайомлення з iнформацiєю про результати дiяльностi цеху в першiй половинi дня
13.00+0.5N
13.02 32 ОП 9 Обiдня перерва 14.05 63 ВПД 10 Нарада у технiчного директора з питань вдосконалення органiзацiї виробничого процесу 14.47 42 ОП 11 Прийом робiтникiв цеху i вирiшення конфлiктних ситуацiй
15.30+0.5N
15.34 47 ВОТП 12 Телефонна розмова з технiчним директором з питань поставки матерiалiв
15.34+0.5N
15.36 2 ОП 13 Обхiд цеху з представниками органiв технiчного нагляду
16.03+N
16.07 31 ВОТП 14 Робота з документами, лiтературою тощо
16.32+N
16.36 29 ПВ 15 Телефоннi розмови
16.46+0.5N
16.48 12 ВПД 16 Обхiд цеху.Перевiрка перебiгу процесу механiчної обробки виробiв
16.30+ N
17.34 46 ПЗ 17 Оформлення документацiї про технiко-економiчну дiяльнiсть цеху
17.45+N
17.49 15 ОП 18 Складання плану на наступний день
18.05+0.5N
18.07 18 ПЗ
Спостережнийлист ФРЧ майстра в механiчному цеху
Табл.7№ з/п Що спостерiгалось Поточний час, год Тривалiсть, хв Iндекс 1 2 3 4 5 1 Початок робочого дня Прихiд на роботу
9.00
9.01 1 ВПД 2 Обхiд робочих мiсць.Перевiрка преходу робiтникiв
9.10+N
9.14 13 ПЗ 3 Видача завдань для виконання,iнструментiв та матерiалiв робiтникам цеху
9.32+0.5N
9.34 20 ПЗ 4 Оформлення документацiї з прийому матерiалiв i литва
9.57+0.5N
9.59 25 ОП 5 Нарада в начальника цеху з виробничих питань
10.45+N
10.49 50 ОП 6 Обхiд робочих мiсць, перевiрка виканання операцiй робiтниками
11.24+N
11.29 40 ОП 7 Телефона розмова з начальником цеху з питань отримання нових токарних верстатiв
11.29+0.5N
11.31 2 ОП 8 Пiдготовка i пiдписання документiв про вiдправлення готової продукцiї на склад
11.54+0.5N
11.56 25 ПВ 9 Обхiд робочих мiсць
12.16+N
12.20 24 ОП 10 Оперативне вирiшення питань про ремонт свердлильного верстата
12.37+0.5N
12.39 19 ОП 11 Обхiд робочих мiсць.Ознайомлення з виконанням завдань робiтниками в першiй половинi дня
12.55+N
12.59 20 ОП 12 Обiдня перерва 14.02 63 ВПД 13 Обхiд робочих мiсць 14.21 19 ОП 14 Вивчення конструкторської документацiї на виготовлення нових виробiв
14.54+N
14.58 37 ОП 15 Телефона розмова з начальником цеху з питань освоєння виробництва нових виробiв
15.01+0.5N
15.03 5 ОП 16 Оформлення документiв про отримання додаткових комплектiв спецодягу
15.23+0.5N
15.25 22 ПВ 17 Обхiд робочих мiсць.
15.45+N
15.49 24 ОП 18 Розгляд i уточнення списку робтникiв на премiювання за минулий мiсяць
16.03+0.5N
16.05 16 ОП 19 Формування списку робтникiв, що претендують на пiдвищення квалiфiкацiйного розряду
16.24+0.5N
16.26 21 ВОТП 20 Телефоннi розмови
16.32+0.5N
16.34 8 ВПД 21 Обхiд робочих мiсць.Спостереження за викананням робiтниками операцiй
16.58+ N
17.02 28 ОП 22 Оформлення документацiї(виписка нарядiв, актiв прийому i здачi тощо)
17.21+N
17.25 23 ОП 23 Обхiд робочих мiсць, прийом iнструментiв i обладнання
17.56+N
18.00 35 ПЗ 24 Пiдписання документiв про вiдправлення готової продукцiї на склад
18.12+0.5N
18.14 14 ПЗ
Зведення затрат i втрат робочого часуменеджером вiдповiдного рiвня
Табл.8
№
з/п
Категорiї
робочого часу Величина витрат i втрат робочого часу
Вiце-президент з
питань виробництва
Начальник
механiчного цеху
Майстер у
механiчному цеху хв % хв % хв % 1 2 3 4 5 6 7 8 1 ВПД 2 0,388 82 15 72 13 2 ПЗ 41 7,946 131 24 82 14,9 3 ОП 288 55,81 227 42 332 59,9 4 ВОТП 127 24,61 78 14 21 3,8 5 ПВ 58 11,24 29 5 47 8,4 6 Сума 516 100 547 100 554 100
Визначаємо питому вагу кожноїкатегорії.
Питома вага кожної категорії затрат(втрат) робочого часу визначається за формулою:
/>(13)
де Ткат – це тривалість певноїкатегорії затрат (втрат) робочого часу, хв.;
Тр.д. – це тривалість робочого дня,хв.
1)Для віце-президента з питаньвиробництва:
К=(516÷480)∙100=107,5 %;
2)Для начальника механічного цеху :
К=(547/480)*100=114,1%;
3)Для майстра у механічному цеху :
К=(554 / 480)*100=115,4%;
Зведення затрат i втрат робочого часуменеджером вiдповiдного рiвня
Річний фонд заробітної плати цеху
Табл. 9Категорії працюючих Ч-ть чол. ЗП тариф Сума премій ЗП основна ЗП додат ЗП річна Серед міс ЗП 1 2 3 4 5 6 7 8
1. Основні праців
2. Доп. працівники
3. ІТП
4. Службовці
441
93
64
21
289651,2
696312,3
76850
23550
92688,4
222819,9
24592
7536
382339,6
919132,2
10144,2
3108,6
38233,96
919132,2
10144,2
3108,6
420573,6
1011045,4
111586,2
34194,6
79,5
905,9
145,3
135,7
Всього
589
1086363,5
347636,3
1433999,8
1433999,8
1577399,8
1266,4
КОШТОРИСВИТРАТ
Кошторисвиробництва– це витрати підприємства, пов’язані з його основною діяльністю за певний періоднезалежно від того, відносяться вони на собівартість чи ні. Таким чином,кошторис виробництва і собівартість загального випуску продукції не збігаються.
Кошторисвитрат – цеплановий розрахунок витрат на всі потреби підприємництва за певний проміжокчасу (як правило, рік). Такий кошторис дає можливість визначити потребипідприємництва у кожному виді ресурсів (сировинні, матеріалах, паливі, фондізаробітної плати).
7.Розрахуноккошторису витрат на утримання та експлуатацію устаткування
Кошторис витрат на утримання іексплуатацію устаткування
Табл.10Статті витрат Показники до розрахунку Сума грн. 1 2 3
1. Амортизація устаткування і транспортних засобів.
2. Енергія для виробничих потреб.
3. Ремонт устаткування і транспортних засобів.
4. Заробітна плата допоміжних робітників, що зайняті обслуговуванням устаткування і транспортних засобів.
5. Відрахування на соціальні заходи всього, в т. ч.:
-пенсійний фонд;
-соцстрах;
-фонд страхування на випадок безробіття;
-фонд страхування від нещасних випадків;
6. Вартість допоміжних матеріалів
7. Інші витрати.
Т.2 п.2 і п.3 Гр.4
Р. 2
9% від балансової вартості
4% від фонду заробітної плати допоміжних робіт ників.
36,2% Т.6 п.4 Гр.3
33,2%
1,5%
1,3%
0,2%
2% від балансової вартості устаткування і транспортних засобів.
3%(п.1+…..+п.6)Т.6
381341,97
2488986,9
209738,07
404418,2
146399,3
134266,8
6066,3
5257,4
808,8
46608,5
110324,8
Всього
3787817,6
Визначаємо вiдсодкове вiдношеннявитрат на утримання експлуатацiю обладнання по вiдношенню до основної зарплатиосновних робiтникiв.
/> (14)
/>
8. Визначення цехових витрат
Кошторис цеховихвитрат
Табл. 11Статті витрат Показники до розрахунку Сума грн.. 1 2 3
1.Утримання цехового персоналу, всього в т. ч.:
-ІТП
-Службовці
-Допоміжних робітників, що не ввійшли в таблицю 6
2.Відрахування на соціальні заходи всього, в т. ч.:
-пенсійний фонд;
-соцстрах;
-фонд страхування на випадок безробття -фонд страхування вiд нещасних випадкiв
3.Амортизація будівель, спо руд, інвентаря цехового приз начення.
4.Утримання будівель, спо руд, інвентаря цехового приз начення.
5.Поточний ремонт будівель, споруд, інвентаря цехового призначення.
6.Випробування, експерименти, дослідження, раціоналізація.
7.Техніка безпеки.
8.Інші витрати
Т. 5 п.3 гр.7
Т. 5 п.4 гр.7
Т. 5 п.2гр.7*60%
36,2% п.1
33,2%
1,5%
1,3%
0,2%
Т.2п.1гр.4
15% від балансової вартості
10% від балансової вартості
Т. 5,Σ по гр.7*1%
Т. 5,Σ по гр.7*1%
Т. 5,Σ по гр.7*5%
752408,1
111586,2
34194,6
606627,3
272371,7
249799,5
11286,1
9781,3
1504,8
381341,98
444898,98
296599,32
15773,99
15773,99
108958,4
Всього
2288126,1
Визначаємовiдсоткове вiдношення цехових витрат по вiдношенню до основної зарплатиосновних робiтникiв:
/> (15)
/>
9.Визначення повної собівартості одиниці продукції закалькуляційними статтями
Розрахунок повноїсобівартості одиниці продукції зводимо в таблицю 8
Повнасобівартість одиниці продукції.
Табл. 12.Калькуляційні статті витрат Показник до розрахунку Сума, грн. Питома вага статті витрат до повної собівартості 1 2 3 4 1.Вартість купованих основних і допоміжних матеріалів Т.1, п.1, Гр.8: обсяг річної програми 2649,99 0,86 2.Вартість купованих напівфабрикатів комплектувальних виробів та послуг Т.1, п.2, Гр.8: обсяг річної програми 1282,05 0,42 3.Основна заробiтня плата основних робiтникiв Т.5, п.1, Гр.5: обсяг річної програми 181,2 0,06 4.Додаткова заробiтня плата допомiжних робiтникiв Т.5, п.2, Гр.6: обсяг річної програми 43,6 0,02 5.Вiдрахування на соцiальнi заходи
Т.6, п.5, Гр.2 ∙
Т.8, п3 + п.4, Гр.3 157,7 0,003 6. Витрати на утримання і експлуатацію обладнання Т.8, Гр.3 ∙ (14) 179514,8 58,5 7. Цехові витрати Т.8, Гр.3 ∙ (15) 108448,2 35,3 8. Разом цехова собівартість виробництва Т.8, Гр.1+…+Гр.7 292201,3 95,2 9.Загальнозаводські витрати Т.8, Гр.330% п.3 54,4 0,02 10.Всього Т.8 п.8+п.9 292255,7 95,2 11.Інші виробничі витрати Т.8 п.10*3% 8767,7 2,9 12.Виробнича собівартість виробу Т.8 п.10+п.11 301023,4 98,1 13… Позавиробничі витрати Т.8 п.12*2% 6020,5 2 14.Повна собівартість виробу Т.8 п.12+п.13 307043,9 100
10.Визначення величини прибутку від реалізації річного обсягупродукції
Визначаю величиниприбутку від реалізації одного виробу.
/>(16),
де Св. – повнасобівартість одиниці продукції.
/>
Визначаю величинуприбутку від реалізації річного обсягу продукції.
/>(17)
де Пр- прибутоквід реалізації одного виробу.
/>
11.Визначеннясум податків
ПОДАТОК
Податки— це обов'язкові внески добюджету відповідного рівня або до позабюджетного фонду, які здійснюютьсяплатниками в порядку та на умовах, визначених законодавчими актами.
Критеріями при формуванні податку є:
— сплата їх у примусовому порядку додержавного бюджету;
— без еквівалентний характер цихподатків;
— єдина методологія.
У більшості країн світу за податкамизакріплені такі функції:
— фіскальна;
— розподільча;
-регулююча.
Класифікація податків:
За економічним змістом:
— податки на доходи;
— податки на споживання.
— податки на майно.
За характером дії або формоюоподаткування:
— прямі;
-непрямі.
За джерелом сплати на ті:
— які сплачуються з прибутку абодоходів;
— які включаються у витративиробництва.
Залежно від органу, який стягуєподатки:
— загальнодержавні;
-місцеві.
11.1Визначення величини ПДВсплаченого постачальникам матеріалів і комплектуючих:
/> (18)
/>
11.2Визначеннявеличини ПДВ, який сплачуватиме підприємство в бюджет з виторгу за своюпродукцію:
/>(19)
/>
/>(20)
/>
12.Визначення ціни підприємства річного обсягу продукції:
/>(21),
деПДВ3 –податок на додану вартість від виготовленої продукції
/>
Ціна.
Ціна – виражена в грошовій формі вартістьодиниці товару.
Функції цін:
Функціяобліку й зміни витрат суспільної праці. Ця функція визначається сутністюціни як грошового вираження вартості. Ціна виступає тим економічнимінструментом, що дозволяє організувати вартісний облік різних господарськихпроцесів, виміру їхніх результатів.
Функціязбалансованості попиту та пропозиції. Саме через ціни здійснюється зв'язоквиробництва й споживання, пропозиції та попиту.
Стимулюючафункція цінихарактеризується її взаємодією на виробництво й споживання різних товарів. Цінастимулює виробника через рівень укладеної в ній прибутку. У результаті цінисприяють або перешкоджають росту випуску й споживання товарів.
Функціярозподілу й перерозподілу. Ця функція ціни пов'язана з відхиленням її від вартості в рамках діїринкових факторів.
13. Визначення величини фондовіддачі.
/>(22),
деВо.в.ф– балансова вартість основних виробничих фондів.
/>
Фондовіддача – вартісна оцінка кількостіпродукції в розрахунку на гривню основних виробничих фондів.
14. Визначення продуктивності праці, в т.ч. по доданійвартості.
/>(23),
деЧпр –загальна чисельність працюючих
/>
/>(24)
/>
ПРОДУКТИВНІСТЬПРАЦІ
Продуктивністьпраці – цепоказник її ефективності, результативності, що характеризується співвідношеннямобсягу продукції, робіт чи послуг, з одного боку, та кількості праці,витраченої на виробництво цього обсягу, з іншого боку. Залежно від прямого чиоберненого співвідношення цих величин ми маємо два показники рівняпродуктивності праці: виробіток і трудомісткість.
Виробіток– це прямий показник рівня продуктивності праці, що визначається кількістюпродукції(робіт, послуг), виробленої одним працівником за одиницю робочогочасу.
15. Визначеннярічної суми податку від прибутку.
/>(25)
/>
16. Визначеннярівня рентабельності
РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ
Рентабельність як економічна категоріятісно пов’язана з категорією прибутку. Вони є різними сторонами економічнихвідносин. Якщо в прибутку відображаються відносини щодо створення та розподілучастини чистого доходу, то рентабельність характеризує відносини міжпідприємством і державного з приводу раціональності використання виробничихфондів та участі кожного підприємства у створенні й розподілі тієї частиничистого доходу, яка набуває форми прибутку.
16.1 Рентабельність одного виробу, %
/>(26) ,
де Пр. – прибутоквід реалізації одного виробу;
С/в –Собівартість одного виробу
/>
16.2Загальна рентабельність виробництва, %
/>(27),
де Пр.р –прибуток від реалізації річного обсягу продукції
/>
17. Визначення річної економiї на умовно-постiйних витратах:
/>
де а – процентприросту продукції;
Ув –умовно-постійні витрати.
/>
18. визначення суми прибутку при збільшеному обсязівирибництва згідно з ростом в наступному році
/>
/>
19. Визначаємо постійні і змінні витрати, загальні витрати
Змінні витратиодного вироба = 2949,53
Постійні витратиодного вироба = 3508,23
Повнасобівартість= 307043,9
20.Визначенняточки беззбитковості
Визначаємо суму прибутку при різнихобсягах виробництва на основі графіка беззбитковості.
За допомогою графіка беззбитковостіможна обґрунтувати тактику виробництва при зміні ринкових умов господарювання.Тобто визначити при якому обсязі виробництва і якій ціні можна отриматимаксимальний прибуток.
Графік беззбитковості
Nкр*Сзм.+Спост.=Ц*Nкр
Nкр =Спост/(Ц-Сзм)
Nкр=638919394/(441119,8-4314,56)=1463шт.
1463*4314,54+638919394=441119,8*1463
645358267,4=645358267,4
ВИСНОВКИ
На цій курсовій роботі я навчилвсяпрактично застосовувати теоретичні знання набуті під час вивчення дисципліни„Економіка підприємств”. А саме визначати:
· Витрати наматеріали та комплектуючі вироби;
· Цеховихвитрат;
· Чисельністьпрацюючих;
· Величинуфонду заробітної плати;
· Сумуподатків;
· Рівеньрентабельності та ін.
На підприємствах зосереджені найбільшкваліфіковані кадри, вирішуються питання раціонального використання ресурсів,високопродуктивної техніки, технології, розробляються бізнес – плани,здійснюються маркетингові дослідження та ефективне управління.
У ринковій економіці виживають лишеті підприємства, які найбільш правильно і компетентно зрозуміли вимоги ринку,організували виробництво конкурентоспроможної продукції, послуг, щокористуються попитом, уміло здійснюють мотивацію висококваліфікованої творчоїпраці персоналу. Усе це вимагає фундаментальних і глибоких економічних знань, аотже, і відповідної підготовки фахівців з економіки.
Списоквикористаних джерел
1.Гриньова В.М., Коюда В.О. Фінансипідприємств: Навч. Посіб.- 2-ге вид. перероб. І доп.- К., 2004.
2.Економіка виробничого підприємства:Навч. посіб./ За ред. Й.М. Петровича.- 2-ге вид. перероб. та доп. – К., 2002.
3.Варналій З.С, Сизоненко В.О. Основи підприємницької діяльності:Підручник. – К., 2004.
4. Економіка підприємства: Підручник М.Г. Грещак, В.М. Колот, А.П.Наливайко та інші; За заг. Ред… С.П. По кропивного – Вид. 2-ге, перероб. Тадоп. – К.: КНЕУ, 2004 – 528 с.,іл.
5.Бойчук І.М., Харів П.С., Хопчан М.І., Піча Ю.В. Економіка підприємства:Навч. Посібник для студентів економічних спеціальностей вищих навчальнихзакладів І – ІV рівнів акредитації. Друге видання, виправлене і доповнене – К.:«Каравела»; Львів: «Новий світ — 2000», 2001.-298 с.
6.Економіка виробничого підприємства: Навч. посібник Й.М. Петрович, І.О.Будішева, І.Г. Устінова та ін. За ред… Й.М. Петровича — 3-тє вид., випр.- К.:Т-во «Знання». КОО, 2002.-405 с.