Реферат по предмету "Экономика"


Розробка і обґрунтування проекту зовнішньоекономічної діяльності підприємства ВАТ "Янцівський гранітний кар'єр"

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙУНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА ПРАВА
КАФЕДРА ЕКОНОМІКИПІДПРИЄМСТВА
ДИПЛОМНА РАБОТА
магістра
Розробка іобґрунтування проекту зовнішньоекономічної діяльності підприємства ВАТ “Янцівськийгранітний кар'єр”
Дніпропетровськ
2004

АНОТАЦІЯ
Дипломноїроботи магістра на тему: “РОЗРОБКА І ОБГРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУЗОВНІШНЬО-ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ВАТ “ЯНЦІВСЬКИЙ ГРАНІТНИЙ КАР'ЄР”
Науковийкерівник
Об’єктдосліджень дипломної роботи: діяльність відкритого акціонерного товариства“ЯНЦІВСЬКИЙ ГРАНІТНИЙ КАР'ЄР” (Запорізька область) за 1999 — 2001 роки,виявлення основних проблем його економічного становища і шляхів подальшого розвитку,виконання розрахунків економічної ефективності капітальних інвестицій в проектрозвитку зовнішньоекономічної діяльності.
Метадосліджень дипломної роботи: вивчення закономірностей та принципів фінансовогомеханізму діяльності підприємств у зовнішньоекономічних відносинах, оцінкаконкуруючих економічних процесів ефективності діяльності на вітчизняному тазовнішньоекономічному ринках, оцінка конкурентного ринку гранітної продукції таперспектив завоювання сегментів зовнішньо-економічного ринку.
Актуальністьдосліджень дипломної роботи: з врахуванням великої кількості в Українірізноманітних природних гранітів та обмеженої ємності внутрішнього ринку єбезперечно перспективним напрямком розвиток зовнішньоекономічної діяльностіпідприємства.
КЛЮЧОВІСЛОВА: ЕКСПОРТ, ІМПОРТ, ЕКСПОРТНЕ ВІДШКОДУ-ВАННЯ ПДВ, АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО,ІНВЕСТИЦІЇ, МАРКЕТИНГ РИНКУ, СЕГМЕНТ РИНКУ, ЕКСПОРТНА ПРИВАБЛИВІСТЬ ПРОДУКЦІЇ,ДИСКОНТОВАНІ ІНВЕСТИЦІЙНІ ПОКАЗНИКИ ПРОЕКТУ

ЗМІСТ
Вступ
Розділ 1. Теоретичначастина. Правове регулювання та основні операції зовнішньоекономічноїдіяльності підприємств
1.1 Суб’єкти міжнародногоекономічного права, види та принципи зовнішньоекономічної діяльності
1.2 Ліцензування,квотування та митне регулювання ЗЕД
1.3 Експортні операції
1.4 Імпортні операції
1.5 Операції здавальницькою сировиною
1.5.1 Ввезеннядавальницької сировини на територію України
1.5.2 Вивіз давальницькоїсировини за межі України
1.6 Особливості окремихвидів зовнішньоекономічних договорів
1.6.1 Бартерний контракт
1.6.2 Контракт комісії (консигнація)
Розділ 2. Аналітичначастина. Аналіз фінансово-господарської діяльності та експортних можливостейпідприємства ВАТ “Янцівський гранітний кар'єр”
2.1 Загальнахарактеристика підприємства
2.2 Джерела інформаціїдля аналізу і керування фінансами підприємства
2.3 Аналіз складу іджерел утворення майна (активів)
2.4 Аналіз фінансовихрезультатів діяльності
2.5 Коефіцієнтний аналізпоказників фінансової діяльності
2.6 Оцінка імовірностібанкрутства підприємства
Розділ 3. Проектначастина. Обґрунтування інвестиційного проекту зовнішньоекономічної діяльностіпо випуску експортного варіанту продукції
3.1 Маркетинговий аналізпривабливості зовнішньоекономічного ринку
та підприємницька ідеябізнес-плану інвестиційного проекту
3.2 Калькуляціякошторисів витрат інвестиційного проекту
3.3 Методи оцінкиефективності інвестиційних проектів
3.4 Розрахунки показниківфінансового прогнозу результатів інвестиційного
проекту
3.5 Прогноз удосконаленняхарактеристик підприємства при впровадження
інвестиційного проектузовнішньоекономічної діяльності
Висновки

ВСТУП
Сьогоднів Україні суб'єкти господарювання мають можливість активно брати участь вміжнародному економічному співробітництві.
НормамиЗакону Україні від 16.04.91 № 959-ХІІ “Про зовнішньоекономічну діяльність”(далі – Закон №959) визначено, що зовнішньоекономічна діяльність — діяльністьсуб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарськоїдіяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як натериторії України, так і за її межами.
Узагальному вигляді міжнародна торгівля є засобом, за допомогою якого країни можутьрозвивати спеціалізацію, підвищувати продуктивність своїх ресурсів і такимчином збільшувати загальний об'єм виробництва. Суверенні держави, як і окреміособи і регіони країни, можуть виграти за рахунок спеціалізації на виробах, яківони можуть виробляти з найбільшою відносною ефективністю, і подальшого їхобміну на товари, які вони не в змозі самі ефективно виробляти. У основівивчення питання «Чому країни торгують?» лежать дві обставини.По-перше, економічні ресурси — природні, людські, інвестиційні — розподіляютьсяміж країнами світу надто не рівномірно; країни істотно відрізняються по своїйзабезпеченості економічними ресурсами. По-друге, ефективне виробництво різнихтоварів вимагає різних технологій або комбінації ресурсів.
Доголовних видів зовнішньоекономічної діяльності належать:
— експорт та імпорт товарів, науково-технічних досягнень, капіталу та робочоїсили;
— надання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України послуг іноземнимсуб'єктам господарської діяльності і навпаки, у тому числі послуг: виробничих,транспортно-експедиційних, страхових, консультативних, маркетингових,посередницьких, брокерських, агентських, консигнаційних, управлінських,облікових, аудиторських, юридичних, туристичних та інших, які не забороненізаконодавством України;
— наукова, науково-технічна, науково-виробнича, навчальна та інша кооперація зіноземними суб'єктами господарської діяльності;
— навчання та підготовка спеціалістів на комерційній основі;
— міжнародні фінансові операції та операції з цінними паперами, передбаченізаконами України;
— кредитні та розрахункові операції між суб'єктами зовнішньоекономічноїдіяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності;
— створення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності банківських, кредитних тастрахових установ за межами України;
— створення іноземними суб'єктами господарської діяльності зазначених установ натериторії України у випадках, передбачених законами України;
— спільна підприємницька діяльність між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльностіта іноземними суб'єктами господарської діяльності, що включає створенняспільних підприємств різних видів і форм, проведення спільних господарськихоперацій та спільне володіння майном як на території України, так і за їїмежами;
— підприємницька діяльність на території України, пов'язана з наданням ліцензій,патентів, ноу-хау, торговельних марок та інших нематеріальних об'єктіввласності з боку іноземних суб'єктів господарської діяльності; аналогічнадіяльність суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за межами України;
— організаціята здійснення оптової, консигнаційної та роздрібної торгівлі на територіїУкраїни за іноземну валюту у передбачених законами України випадках;
— товарообмінні (бартерні) операції та інша діяльність, побудована на формахзустрічної торгівлі між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності таіноземними суб'єктами господарської діяльності;
— орендні, в тому числі лізингові, операції між суб'єктами зовнішньоекономічноїдіяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності;
— операції по придбанню, продажу та обміну валюти на валютних аукціонах, валютнихбіржах та на міжбанківському валютному ринку;
— посередницькі операції, при здійсненні яких право власності на товар непереходить до посередника (на підставі комісійних, агентських договорів,договорів доручення та інших), здійснюються без обмежень.
— міжнародна кооперація — взаємодія двох або більше суб'єктів господарськоїдіяльності, серед яких хоча б один є іноземним, при якій здійснюється спільнарозробка або спільне виробництво, спільна реалізація кінцевої продукції таінших товарів на основі спеціалізації у виробництві проміжної продукції(деталей, вузлів, матеріалів, а також устаткування, що використовується укомплексних поставках) або спеціалізації на окремих технологічних стадіях(функціях) науково-дослідних робіт, виробництва та реалізації з координацієювідповідних програм господарської діяльності;
         Майжеусі види ЗЕД відображені в експорті та імпорті товарів і послуг.
Рольміжнародної торгівлі в розвитку національної економіки полягає в тому, що вонає засобом розвитку спеціалізації і концентрації виробництва, підвищенняпродуктивності ресурсів, збільшення обсягів національного виробництва ідобробуту населення. Міжнародна торгівля дає змогу:
— одержувати природні, інвестиційні та інші ресурси, яких не вистачає в країні;
— отримувати з інших країн сучасну техніку і нові технології;
— урізноманітнювати асортимент споживчих товарів і краще задовольняти потребинаселення.
Державнерегулювання зовнішньоекономічної діяльності забезпечує:
— захист економічних інтересів України та законних інтересів суб'єктівзовнішньоекономічної діяльності;
— створення рівних можливостей для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльностірозвивати всі види підприємницької діяльності незалежно від форм власності тавсі напрями використання доходів і здійснення інвестицій;
— заохочення конкуренції та ліквідацію монополізму в сфері зовнішньоекономічноїдіяльності.
Об’єктдосліджень дипломної роботи: детальний економічний аналіз діяльності відкритогоакціонерного товариства “ЯНЦІВСЬКИЙ ГРАНІТНИЙ КАР'ЄР” (Запорізька область) за1999 — 2001 роки, виявлення основних проблем його економічного становища ішляхів подальшого розвитку, виконання розрахунків економічної ефективностікапітальних інвестицій в проект розвитку зовнішньоекономічної діяльності.
Метадосліджень дипломної роботи: вивчення закономірностей та принципів фінансовогомеханізму діяльності підприємств у зовнішньоекономічних відносинах, оцінкаконкуруючих економічних процесів ефективності діяльності на вітчизняному ринкута розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємства, оцінка конкурентногоринку гранітної продукції та перспектив завоювання сегментівзовнішньоекономічного ринку.
Актуальністьдосліджень дипломної роботи: з врахуванням великої кількості в Українірізноманітних природних гранітів та обмеженої ємності внутрішнього ринку єбезперечно перспективним напрямком розвиток зовнішньоекономічної двосторонньоїдіяльності підприємства на основі прямого експорту граніту, бартерного обмінуна нове полірувальне обладнання та обладнання з алмазними дисковими пилами,робота за схемами давальницької сировини.
Методидосліджень: проведення горизонтального(індексно-хронологічного) тавертикального(структурно-хронологічного) аналізу балансу та фінансовоїзвітності підприємства, аналіз фінансових коефіцієнтів, прогнозуванняінвестиційної привабливості методом дисконтованого аналізу ефективностізовнішньоекономічної діяльності підприємства.

1.ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТА ОСНОВНІ ОПЕРАЦІЇ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ
1.1Суб’єкти міжнародного економічного права, види та принципи зовнішньоекономічноїдіяльності
Суб'єктамизовнішньоекономічної діяльності в Україні є [9]:
— фізичні особи — громадяни України, громадяни бувших республік Союзу РСР,іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають цивільну правоздатністьі дієздатність згідно з законами України і постійно проживають на територіїУкраїни;
— юридичні особи, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійнемісцезнаходження на території України (підприємства, організації та об'єднаннявсіх видів, включаючи акціонерні та інші види господарських товариств,асоціації, спілки, концерни, консорціуми, торговельні доми, посередницькі таконсультаційні фірми, кооперативи, кредитно-фінансові установи, міжнародніоб'єднання, організації та інші), в тому числі юридичні особи, майно та/абокапітал яких є повністю у власності іноземних суб'єктів господарськоїдіяльності;
— об'єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, які не є юридичнимиособами згідно з законами України, але які мають постійне місцезнаходження натериторії України і яким цивільно-правовими законами України не забороненоздійснювати господарську діяльність;
— структурні одиниці суб'єктів господарської діяльності республік Союзу РСР,іноземних суб'єктів господарської діяльності, які не є юридичними особамизгідно з законами України (філії, відділення, тощо), але мають постійнемісцезнаходження на території України;
— спільніпідприємства за участю суб'єктів господарської діяльності України та іноземнихсуб'єктів господарської діяльності, зареєстровані як такі в Україні і які маютьпостійне місцезнаходження на території України;
— інші суб'єкти господарської діяльності, передбачені законами України.
Українав особі її органів, місцеві органи влади і управління в особі створених нимизовнішньоекономічних організацій, які беруть участь у зовнішньоекономічнійдіяльності, а також інші держави, які беруть участь у господарській діяльностіна території України, діють як юридичні особи згідно з частиною четвертоюстатті 2 Закону №959 [9] і законами України.
Суб'єктигосподарської діяльності України та іноземні суб'єкти господарської діяльностіпри здійсненні зовнішньоекономічної діяльності керуються такими принципами [9]:
Принципомсуверенітету народу України у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності, щополягає у:
— виключному праві народу України самостійно та незалежно здійснюватизовнішньоекономічну діяльність на території України, керуючись законами, щодіють на території України;
— обов'язку України неухильно виконувати всі договори і зобов'язання України вгалузі міжнародних економічних відносин;
Принципомсвободи зовнішньоекономічного підприємництва, що полягає у:
— праві суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності добровільно вступати узовнішньоекономічні зв'язки;
— праві суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності здійснювати її в будь-якихформах, які прямо не заборонені чинними законами України;
— обов'язку додержувати при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності порядку,встановленого законами України;
— виключному праві власності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності на всіодержані ними результати зовнішньоекономічної діяльності;
Принципомюридичної рівності і недискримінації, що полягає у:
— рівності перед законом всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності,незалежно від форм власності, при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності;
— забороні будь-яких, крім передбачених цим Законом, дій держави, результатомяких є обмеження прав і дискримінація суб'єктів зовнішньоекономічноїдіяльності, а також іноземних суб'єктів господарської діяльності за формамивласності, місцем розташування та неприпустимості обмежувальної діяльності збоку будь-яких її суб'єктів, крім випадків, передбачених цим Законом;
Принципомверховенства закону, що полягає у:
— регулюванні зовнішньоекономічної діяльності тільки законами України;
— забороні застосування підзаконних актів та актів управління місцевих органів,що у будь-який спосіб створюють для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльностіумови менш сприятливі, ніж ті, які встановлені законами України;
Принципомзахисту інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, який полягає утому, що Україна як держава:
— забезпечуєрівний захист інтересів всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності таіноземних суб'єктів господарської діяльності на її території згідно з законамиУкраїни, здійснює рівний захист всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльностіУкраїни за межами України згідно з нормами міжнародного права;
— здійснює захист державних інтересів України як на її території, так і за їїмежами лише відповідно до законів України, умов підписаних нею міжнароднихдоговорів та норм міжнародного права;
Принципомеквівалентності обміну, неприпустимості демпінгу при ввезенні та вивезеннітоварів.
Всісуб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають рівне право здійснювати будь-якіїї види, прямо не заборонені законами України, незалежно від форм власності таінших ознак [1].
Фізичніособи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність з моменту набуттяними цивільної дієздатності згідно з законами України. Фізичні особи, які маютьпостійне місце проживання на території України, мають зазначене право, якщовони зареєстровані як підприємці згідно з Господарським Кодексом України [1].Фізичні особи, які не мають постійного місця проживання на території України,мають зазначене право, якщо вони є суб'єктами господарської діяльності зазаконом держави, в якій вони мають постійне місце проживання або громадянамиякої вони є. Юридичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічнудіяльність відповідно до їх статутних документів з моменту набуття ними статусуюридичної особи.
Суб'єктизовнішньоекономічної діяльності здійснюють вищезазначене право після державноїреєстрації їх як учасників зовнішньоекономічної діяльності. Реєстрацію здійснюєМіністерство економіки України на підставі подання до нього заяви подавця удовільній формі, нотаріально завірених копій статутних документів абонотаріально завірених документів фізичної особи про її реєстрацію якпідприємця. Міністерство економіки України не може відмовити подавцю вреєстрації, якщо подавець відповідає вимогам, зазначеним в цій статті(5) [9].
Реєстраціямає бути здійснена протягом 25 робочих днів з моменту подання зазначенихдокументів.
Приреєстрації та/або після неї забороняється будь-яке обмеження права здійсненнязовнішньоекономічної діяльності, в тому числі у формі встановлення процедур,які вимагають від суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності доказу чипідтвердження будь-яким чином існування у нього права на таку діяльність абоускладнюють порядок реалізації цього права.
Задержавну реєстрацію суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності стягується платау розмірі, що встановлюється Кабінетом Міністрів України і який не повиненперевищувати розміру фактичних витрат держави, пов'язаних з цією реєстрацією.
Зареєстрованісуб'єкти зовнішньоекономічної діяльності зобов'язані повідомляти Міністерствоекономіки України про всі зміни у документах, які подавалися ними нареєстрацію, протягом 14 днів з моменту, коли відбулись такі зміни.
Забороняєтьсявимагати від зареєстрованого суб'єкта зовнішньоекономічної діяльностіпроходження повторної реєстрації (перереєстрації).
Втручаннядержавних органів у зовнішньоекономічну діяльність її суб'єктів у випадках, непередбачених цим Законом, в тому числі і шляхом видання підзаконних актів, якістворюють для її здійснення умови гірші від встановлених в цьому Законі, єобмеженням права здійснення зовнішньоекономічної діяльності і як такезабороняється.
Досуб'єктів зовнішньоекономічної діяльності може бути застосовано санкцію увигляді тимчасового зупинення права здійснення такої діяльності у випадкахпорушення чинних законів України, що стосуються цієї діяльності, згідно ізстаттею 37 Закону [9].
Ніякіположення цієї статті не можуть тлумачитись як заборона фізичним, юридичнимособам та іншим суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності здійснювати між собоюбудь-які відносини, які не підпадають під визначення зовнішньоекономічноїдіяльності.
Суб'єктзовнішньоекономічної діяльності, який одержав від цієї діяльності у власністькошти, майно, майнові і немайнові права та інші результати, має право володіти,користуватися і розпоряджатися ними за своїм розсудом.
Вилученнярезультатів зовнішньоекономічної діяльності у власника у будь-якій оплатній абонеоплатній формі без його згоди забороняється, за винятком випадків,передбачених законами України.
Здійсненнявидів зовнішньоекономічної діяльності, зазначених у статті 4, за межами Українипідлягає регулюванню також законами відповідних держав.
Всісуб'єкти зовнішньоекономічної діяльності України мають право відкривати своїпредставництва на території інших держав згідно з законами цих держав. Всісуб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право на участь у міжнароднихнеурядових економічних організаціях.
Іноземнісуб'єкти господарської діяльності, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльністьна території України, мають право на відкриття своїх представництв на територіїУкраїни. Реєстрацію зазначених представництв здійснює Міністерство економікиУкраїни протягом шістдесяти робочих днів з дня подання іноземним суб'єктомгосподарської діяльності документів на реєстрацію.
Господарська,в тому числі зовнішньоекономічна діяльність іноземних суб'єктів господарськоїдіяльності на території України, регулюється законами України щодо порядкуздійснення іноземними особами господарської діяльності на території України[1].
1.2Ліцензування, квотування та митне регулювання ЗЕД
Зметою оптимізації політики держави в сфері зовнішньої економіки введенийспеціальний режим експорту і імпорту окремих видів товарів. Таким чином державаздійснює оперативне регулювання в сфері зовнішньоекономічних відносин. Методамитакого регулювання в даному випадку є ліцензування і квотування експорту іімпорту окремих видів товарів (робіт, послуг), тобто встановлення вцентралізованому порядку контролю над ввезенням (вивозом) товарів в межахпевних квот протягом певного часу.
Вичерпнийперелік обставин, при яких в Україні вводиться спеціальний режим квотування іліцензування експортно-імпортних операцій, приведений в статті 16 Закону №959[9].
Відповіднодо Декрету №6-93 [2] рішення про введення режиму ліцензіювання і квотуванняекспортно-імпортних операцій приймається Кабінетом Міністрів України попредставленню Мінекономіки України. Цим рішенням також визначається перелікконкретних видів товарів (робіт, послуг), що підлягають квотуванню іліцензуванню, і терміни дії цього режиму. Такий перелік затверджується накожний рік.
Увиконання вищезгаданої постанови Міністерство економіки щорічно своїм наказомзатверджує Положення про порядок ліцензування імпорту і експорту товарів навідповідний рік і Інструкцію про порядок заповнення ліцензій на імпорт іекспорт.
Видиекспортних (імпортних) ліцензій, а також види експортних (імпортних) квот, якізастосовуються в Україні, перераховані в статті 16 Закону №959. Цією ж статтеювизначено, що на кожний вид товару встановлюється тільки один вид ліцензії ітільки один вид квоти.
Ліцензіяекспортна (імпортна) — це належним чином оформлений документ, яким суб'єкту ЗЕДнадається право на проведення тих або інших операцій у зовнішньоекономічнійдіяльності з товаром, що підлягає квотуванню [10], [13].
Ліцензіїбувають наступних видів: генеральна, разова, відкрита, антидемпінгова,компенсаційна і спеціальна.
Квотаекспортна (імпортна) являє собою граничний об'єм товарів певної категорії,виражений в натуральних і вартісних одиницях, який дозволено експортувати(імпортувати) протягом встановленого терміну.
Квотивстановлені наступних видів: глобальні, групові, індивідуальні, антидемпінгові,компенсаційні і спеціальні.
Квотуванняздійснюється шляхом видачі індивідуальних ліцензій, причому загальний об'ємекспорту (імпорту) по таких ліцензіях не повинен перевищувати об'ємувстановленої квоти.
Дляотримання ліцензії суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності представляють вуповноважені органи наступні документи:
заявкуна отримання ліцензії;
лист-звертанняпро оформлення ліцензії з гарантією сплати державного збору за її оформлення;
копіюзовнішньоекономічного контракту (з додатками і специфікаціями), завіренукерівником суб'єкта ЗЕД;
копіюсвідчення про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності, завіренукерівником підприємства;
згодауповноваженого органу;
актекспертизи товару, виданий Торгово-промисловою палатою або її регіональнимвідділенням, з визначенням коду товару по УКТ ЗЕД (для отримання ліцензії наімпорт);
сертифікатпоходження товару, виданий Торгово-промисловою палатою України або їїрегіональним відділенням (для отримання ліцензії на експорт).
Рішенняпро видачу або про відмову у видачі ліцензії повинне бути прийняте протягом 15робочих днів з дати реєстрації заявки на отримання ліцензії.
Розмірдержавного збору за видачу:
— ліцензії на імпорт — 15 НМДГ (Постанова №893);
— ліцензії на експорт — 0,1 % від загальної суми валюти платежу, передбаченогоконтрактом (Постанова №312);
— ліцензії на експорт за бартерним контрактом — 0,1 % від загальної суми товару(робіт, послуг), що експортується в діючій на території України грошовійодиниці.
Ліцензіявидається при наявності у суб'єкта ЗЕД копії платіжного доручення з оригіналомдруку уповноваженого банку про сплату державного збору за видачу ліцензії.
Митнерегулювання зовнішньоекономічної діяльності здійснюється згідно з МитнимКодексом України [11], Митним тарифом України [3] та міжнародними договорамиУкраїни.
ТериторіяУкраїни становить єдиний митний простір, на якому діють митні правила України,з додержанням зобов'язань, що випливають з участі України в митних союзах.
Митнийконтроль та митне оподаткування на території спеціальних економічних зонрегулюються спеціальними законами України та міжнародними договорами, яківстановлюють спеціальний правовий режим цих зон у кожному окремому випадку.
Досуб'єктів зовнішньоекономічної діяльності (іноземних суб'єктів господарськоїдіяльності), які провадять демпінг, а також тих держав, які застосовують щодоУкраїни дискримінаційні дії, можуть вживатися митні заходи, передбаченістаттями 29, 31 та 37 Закону [9].
Митнийкодекс України [11] — визначає принципи організації митної справи в Україні зметою створення умов для формування ринкової економіки та зростання активностізовнішньоекономічної діяльності на основі єдності митної території, мит тамитних зборів.
Митнатериторія — територія України, в тому числі території штучних островів,установок та споруд, що створюються в економічній (морській) зоні України, надякими Україна має виключну юрисдикцію щодо митної справи, становить єдину митнутериторію.
Митнийкордон – межі митної території України є митним кордоном України. Митний кордонУкраїни співпадає з державним кордоном України, за винятком меж спеціальнихмитних зон. Межі території спеціальних митних зон є складовою частиною митногокордону України.
Спеціальнімитні зони — на території України можуть створюватися спеціальні митні зонирізного типу. Статус та територія зазначених зон встановлюються Верховною РадоюУкраїни відповідно до законів України про спеціальні митні зони.
Спеціальнімитні режими — Україна може укладати з державами двосторонні та багатостороннідоговори, які на основі взаємності встановлюють спеціальні митні режими, щопередбачають пільгові умови для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльностіУкраїни та іноземних суб'єктів господарської діяльності цих держав.
Видиконтролю за переміщенням товарів та інших предметів через митний кордон України- товари та інші предмети, що переміщуються через митний кордон України, окріммитного контролю, можуть підлягати санітарному, ветеринарному, фітосанітарному,радіологічному та екологічному контролю.
Митнийконтроль здійснюється службовими особами митниці шляхом перевірки документів,необхідних для такого контролю, митного огляду (огляду транспортних засобів,товарів та інших предметів, особистого огляду), переогляду, обліку предметів,які переміщуються через митний кордон України, а також в інших формах, що несуперечать законам України.
Обкладеннямитом товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України,здійснюється відповідно до Закону України «Про Митний тариф» [3].
Митнізбори за виконання покладених на митницю обов'язків — за митне оформленнятранспортних засобів (у тому числі транспортних засобів індивідуальногокористування), товарів, спадщини, речей, які переміщуються через митний кордонУкраїни (у тому числі у міжнародних поштових відправленнях та вантажем), таінших предметів, а також за перебування їх під митним контролем справляютьсямитні збори.
Зазаявою підприємства та при наявності гарантії банку митниця має право надативідстрочення або розстрочення сплати митних зборів на строк, що не перевищуєодного місяця.
Митнийтариф України [3] — це систематизований звід ставок мита, яким обкладаютьсятовари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України або вивозятьсяза межі цієї території.
Митнийтариф України базується на міжнародно визнаних нормах і розвивається у напрямімаксимальної відповідності до загальноприйнятих у міжнародній практиціпринципів і правил митної справи.
СтавкиМитного тарифу України є єдиними для всіх суб'єктів зовнішньоекономічноїдіяльності незалежно від форм власності, організації господарської діяльностіта територіального розташування, за винятком випадків, передбачених законамиУкраїни та її міжнародними договорами.
Мито,що стягується митницею, являє собою податок на товари та інші предмети, якіпереміщуються через митний кордон України.
Ввізнемито — нараховується на товари та інші предмети при їх ввезенні на митнутериторію України.
Ввізнемито є диференційованим:
— дотоварів та інших предметів, що походять з держав, які входять разом з Україноюдо митних союзів або утворюють з нею спеціальні митні зони, і в разівстановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно зміжнародними договорами за участю України, застосовуються преференційні ставкиввізного мита, передбачені Митним тарифом України;
— дотоварів та інших предметів, що походять з країн або економічних союзів, якікористуються в Україні режимом найбільшого сприяння, котрий означає, щоіноземні суб'єкти господарської діяльності цих країн або союзів мають пільгищодо мит, за винятком випадків, коли зазначені мита та пільги щодо нихвстановлюються в рамках спеціального преференційного митного режиму,застосовуються пільгові ставки ввізного мита, передбачені Митним тарифомУкраїни;
— дорешти товарів та інших предметів застосовуються повні (загальні) ставкиввізного мита, передбачені Митним тарифом України.
Вивізнемито — нараховується на товари та інші предмети при їх вивезенні за межі митноїтериторії України.
Сезоннемито — на окремі товари та інші предмети може встановлюватися сезонне ввізне івивізне мито на строк не більше чотирьох місяців з моменту їх встановлення.
Особливівиди мита — метою захисту економічних інтересів України, українських виробниківта у випадках, передбачених законами України, у разі ввезення на митнутериторію України і вивезення за межі цієї території товарів незалежно від іншихвидів мита можуть застосовуватися особливі види мита:
— спеціальне мито;
— антидемпінгове мито;
— компенсаційне мито.
Митнавартість — нарахування мита на товари та інші предмети, що підлягають митномуобкладенню, провадиться на базі їх митної вартості, тобто ціни, яка фактичносплачена або підлягає сплаті за них на момент перетину митного кордону України.При визначенні митної вартості до неї включаються ціна товару, зазначена врахунку-фактурі, а також такі фактичні витрати, якщо їх не включено дорахунку-фактури:
— натранспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування допункту перетину митного кордону України;
— комісійні та брокерські;
— плата за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належить до даних товарівта інших предметів і яка повинна бути оплачена імпортером (експортером) прямочи побічно як умова їх ввезення (вивезення).
Згідност.24 Митного кодексу [11] товари та інші предмети, які перетинають митнийкордон України, знаходяться під митним контролем. До моменту митного оформленнявони можуть зберігатися, у відповідності з статтями 85-88 Митного кодексу, взоні митного контролю:
— наскладі митниці;
— наскладі підприємства;
— намитному ліцензійному складі.
Товарита інші предмети можуть зберігатися в зоні митного контролю протягом 6 місяців,крім товарів, які мають обмежений термін зберігання.
Митнедекларування вантажів — це заява за встановленою формою (письмовою, усною,шляхом електронної передачі чи іної) точних даних про ціль переміщення черезмитний кордон України товарів та інших предметів; даних про самі товари тапредмети, а також будь-яких відомостей, необхідних для митного контролю тамитного оформлення.
Дляздійснення декларування вантажів підприємство:
— абоскладає договір доручення з підприємством, яке має допуск митниці додекларування вантажів;
— абопризначає наказом свого працівника, відповідального за роботу з митницею таякий має право здійснювати декларування вантажів.
Документом,який підтверджує, що підприємство зробило митне декларування вантажу, єоформлена належним чином вантажна митна декларація (ВМД) [14].
Згідноз Законом № 959 [9] суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності за порушення цьогоЗакону і пов'язаних з ним законів України несуть карну, адміністративну і фінансовувідповідальність в порядку, встановленому чинним законодавством України. Крімтого, статтею 37 Закону № 959 передбачені спеціальні санкції — санкціїекономічного характеру.
Спеціальнісанкції застосовуються Міністерством економіки України до суб'єктів ЗЕД Україниі іноземних суб'єктів господарської діяльності у разі порушення ними валютного,митного, податкового, іншого законодавства, а також у випадку, коли зробленітакими суб'єктами дії торкаються інтереси національної економічної безпеки. Доспеціальних санкцій відносяться: індивідуальний режим ліцензування, припиненнязовнішньоекономічної діяльності.
Карнавідповідальність передбачена статтями 201, 207 і 208 КК.
Увідповідності зі статтею 201 КК за контрабанду товарів у великих розмірах, атакож історичних і культурних цінностей, отруйливих, сильнодіючих,радіоактивних або вибухових речовин, зброї і боєприпасів; стратегічно важливихсировинних товарів передбачена відповідальність у вигляді позбавлення свободина термін від 3 до 7 років з конфіскацією предметів контрабанди.
Контрабандатоварів вважається довершеною у великих розмірах, якщо їх вартість в тисячу ібільше за рази перевищує 1 НМДГ.
Статтею207 КК передбачена відповідальність посадових осіб підприємств, установ,організацій незалежно від форми власності і осіб, які здійснюють господарськудіяльність без створення юридичної особи, за ухилення від повернення виручки уіноземній валюті у встановлені законодавством терміни. Покарання передбачене увигляді штрафу в розмірі від 600 до 1 000 НМДГ або виправних робіт до 2 роківабо у вигляді обмеження свободи на термін до 3 років. За повторне такепорушення (або у великих розмірах) — у вигляді обмеження свободи на термін від3 до 5 років або позбавлення свободи на термін до 3 років. За ті ж дії, якщовони класифіковані як довершені в особливо великих розмірах, винні особикараються позбавленням свободи на термін від 3 до 7 років.
Особливовеликі розміри — сума в 3 000 раз перевищує 1 НМДГ.
Статтею208 КК передбачена відповідальність громадян України, а також посадових осібпідприємств за незаконне відкриття або використання за межами України валютнихрахунків. Відповідальність передбачена у вигляді штрафу в розмірі від 500 до 1000 НМДГ або виправних робіт на термін до двох років або у вигляді обмеженнясвободи на термін від 2 до 4 років з конфіскацією валютних цінностей, якізнаходяться на рахунках цих осіб. За ті ж самі дії, довершені повторно, — увигляді позбавлення свободи на термін від 3 до 5 років з позбавленням правазаймати певні посади або займатися певною діяльністю на термін до 3 років зконфіскацією валютних цінностей.
Адміністративнавідповідальність передбачена статтею 162 КУоАП за незаконну скупку, продаж,обмін, використання валютних цінностей як засіб платежу або як застава. Такідії спричиняють попередження або накладення штрафу від 30 до 44 НМДГ (насьогоднішній день — відповідно від 510 до 748 грн.) з конфіскацією валютнихцінностей.
Перелікнезаконних валютних операцій, приведений в даній статті, є вичерпним, отже,інші операції з валютними цінностями, наприклад дарування, надання в позику,отримання в спадщину, розмін, не будуть вважатися порушенням валютногозаконодавства.
Крімтого, адміністративна відповідальність передбачена за порушення митногозаконодавства статтями 103 — 120 Митного кодексу України.
Фінансовавідповідальність. Якщо карна і адміністративна відповідальністьрозповсюджується тільки на фізичних облич, то до фінансової відповідальностіможуть притягуватися як фізичні, так і юридичні особи. Види порушень, за які суб'єктиЗЕД можуть бути притягнуті до фінансової відповідальності, і розміри фінансовихсанкцій передбачені в різних нормативних актах.
Правозастосовувати перераховані в таблиці фінансові санкції мають:
— Національний банк України — відносно банків і інших фінансово-кредитнихустанов;
— органи державної податкової служби — до інших суб'єктів ЗЕД — резидентам інерезидентам.
Дляконтролю уповноваженими банками, митною службою та податковими інспекціями міжнароднихрозрахунків в Україні встановлені наступні норми:
а)при експорті товарів та послуг надходження валютної виручки на рахунокуповноваженого банка експортера повинно бути не пізніше ніж за 90 днів післяоформлення експортної вантажно митної декларації, при цьому 50% валютноївиручки повинно бути не пізніше ніж у 3-х денний термін продано наміжбанківському валютному ринку уповноваженим банком за розпорядженнямекспортера чи без розпорядження;
б)для імпортерів – надходження сплачених авансом товарів та послуг через митнийкордон України повинно бути не пізніше ніж за 90 днів після оплати, при цьомукуплена уповноваженим банком на міжбанківському валютному ринку валютаімпортеру для виконання авансового платежу по імпортному контракту повинна бутиперерахована продавцю не пізніше ніж за 5 днів після покупки;
Дорезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютногоконтролю, застосовуються такі міри відповідальності (фінансові санкції):
— запорушення резидентами порядку розрахунків, установленого Декретом, — штраф урозмірі, еквівалентному сумі валютних цінностей, що використовувалися прирозрахунках, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національногобанку України на день здійснення таких розрахунків[2];
Сумистягнених штрафів спрямовуються до державного бюджету України.
1.3Експортні операції
Експорттоварів — це продаж товарів іноземним суб'єктам господарської діяльності (втому числі з оплатою не в грошовій формі) з вивозом або без вивозу цих товарівчерез митний кордон України, включаючи реекспорт.
Реекспорттоварів означає продаж нерезидентам і вивіз за межі України товарів, які булираніше імпортовані експортером на її територію.
Експорткапіталу — це вивіз капіталу в якій-небудь формі: у вигляді валютних коштів,продукції, послуг, прав інтелектуальної власності і інших немайнових прав.
Метоюекспортних операцій є отримання прибутку від виробничої та інших формгосподарської діяльності.
Розділенняпоняття “експорт” в залежності від об'єкта експортної операції покладено воснову обліку таких операцій.
Експорттоварів (робіт, послуг) — це елемент зовнішньоекономічної діяльності, якаповинна супроводитися оформленням контракту. І в залежності від предметаконтракту, його мети, умов постачання, платежу і інших істотних умов бухгалтервизначає, в якій сумі і в який момент потрібно відображати прибуток відекспортної операції в бухгалтерському і податковому обліку.
Особливостібухгалтерського обліку експортних операцій по критеріям визнання прибуткувстановлені Стандартами бухгалтерського обліку П(С)БУ 15 [21]. При цьому длятоварів і продукції вони одні, а для послуг, робіт — інші. Але згідно іззагальним правилом прибуток признається при збільшенні активу або зменшеннязобов'язання, яке приводить до збільшення власного капіталу, при умові, щооцінка прибутку може бути достовірно визначена.
Збільшенняактиву при експортній операції передбачає виникнення дебіторськоїзаборгованості іноземного партнера і одночасне суми прибутку повинноузгоджуватися з умовами постачання, відображеними в контракті: чи те в моментвідвантаження товару зі складу, чи то в момент його передачі транспортнійорганізації або передачі товару (робіт, послуг) за межами митного кордонуУкраїни і т.п. Відповідно до норм П(С)БУ 15 в наказі про облікову політикупідприємства необхідно заздалегідь передбачити, коли результат експортноїоперації відповідає критеріям визнання прибутку.
Звичайноприбуток при експорті товарів відбивається:
— прикупівлі-продажу (крім договору на умовах постачання групи Е) — на дату митногооформлення. Якщо це умови постачання групи Е, — в момент відпустки товарів,продукції зі складу продавця;
— приекспорті робіт (послуг) — на дату підписання акту виконаних робіт (послуг).
Тобтопродавець самостійно визначає, на якому етапі операція експорту буде надійновідповідати критеріям визнання прибутку: в момент переходу прав власності натовар або на результати виконаних робіт, послуг або ж в момент оформленнямитного (транспортного) документа.
Прирозв'язанні цього питання потрібно пам'ятати, що в бухгалтерському обліку непризнаються прибутком:
— суми попередньої оплати (авансів) вартості продукції, товарів, робіт і послуг;
— суми надходжень за договорами комісії і іншими аналогічним договорами накористь комітента.
Якправило, експортні операції передбачають розрахунки у іноземній валюті.Методологічні принципи формування в бухгалтерському обліку інформації прооперації у іноземній валюті представлені в стандарті П(С)БУ 21 [22], на нормицього стандарту і треба орієнтуватися.
Прибутоквід експортної операції відбивається у національній валюті України шляхомперерахунку інвалюти по курсу НБУ в момент первинного визнання прибутку і неперераховується надалі в зв'язку із зміною валютного курсу.
Сумаотриманої передоплати (авансу) при включенні в склад прибутку (післявідвантаження товару, надання робіт, послуг) перераховується по валютному курсуНБУ на дату її отримання, тобто залишається незмінною. Це виходить з нормП(С)БУ 21: стаття балансу — кредиторська заборгованість у вигляді отриманоїпередоплати названа немонетарною, тобто такою, погашення якої надаліздійсниться не грошовими коштами, а постачанням товарів, робіт, послуг. Ну аякщо це так, то в бухгалтерському обліку не будуть виникати курсові різниці призміні валютного курсу НБУ в момент відвантаження товару (підписання акту).Отже, сума прибутку буде відбиватися по курсу НБУ на дату отриманняпередоплати, незважаючи на те, що в митних документах (ВМД, CMR і інш.) будевказаний курс на момент митного оформлення.
Уразі отримання передоплати частинами (авансами) по різних валютних курсах НБУпри погашенні кредиторської заборгованості в інвалюті прибуток на один і той жевид продукції, товарів, робіт і послуг може бути відображений:
— іззастосуванням різних валютних курсів на дати отримання авансів — якщопідприємством вибраний метод ФІФО або ЛІФО [20];
— іззастосуванням одного курсу по всіх отриманих авансах — якщо вибраний методсередньозваженого курсу.
Привідвантаженні товарів на експорт підприємство неминуче несе витрати на йогодоставку, загрузку-перегрузку-розвантаження, сплачує митні збори, оплачуєпослуги декларантів і пр. Такі витрати вважаються витратами збуту іакумулюються на рахунку 93. В податковому обліку це валові витрати, пов'язанііз здійсненням господарської діяльності.
Уваловий прибуток може включатися як сума отриманих авансів, так і сума, на якувідвантажені товари (надані послуги, виконані роботи) — в залежності від того,яке з подій відбувається першим (пп. 11.3.1 Закону [6]). Тому податковий облікекспортних операцій з розрахунками у іноземній валюті відрізняється відбухгалтерського.
Так,прибутки, отримані (нараховані) у іноземній валюті в зв'язку з продажем товарів(робіт, послуг) протягом звітного періоду, перераховуються в гривні поофіційному валютному курсу НБУ, що діяв на дату отримання (нарахування) такихприбутків, і не підлягають перерахунку в зв'язку із зміною курсу гривніпротягом такого звітного періоду (пп. 7.3.1 Закону [6]). Тобто, якщо першоюподією було отримання авансу, то валовий прибуток відбивається по курсу НБУ надату його отримання; якщо першою подією було відвантаження товарів абопідтверджений документально факт надання робіт, послуг, то валовий прибутоквідбивається по курсу НБУ, що діяв на цю дату. Надалі сума прибутку неперераховується.
Однакв будь-якому випадку в момент відображення валового прибутку виникаєзаборгованість (дебіторська або кредиторська), сума якої перераховується при їїпогашенні і на кінець звітного періоду по курсу НБУ на ці дати (пп.7.3.3 і7.3.6 Закону [6 ]).
Впливнорм Закону про ПДВ [8]:
а)Операції по продажу товарів, які були вивезені (експортовані) платником податкуза межі митної території України, обкладаються ПДВ по нульовій ставці (пп.6.2.1Закону про ПДВ [8]).
Згідноз нормами цього Закону товари вважаються вивезеними (експортованими) за межімитної території України у випадку, якщо їх вивіз (експортування) засвідченийналежним чином оформленою митною вантажною декларацією.
Фактекспорту повинен бути підтверджений правильно оформленої ВМД — тільки в цьомувипадку можна скористатися нульовою ставкою, і тільки тоді це буде називатисяекспортом в розумінні Закону про ПДВ, згідно з яким у разі виконання нормстатті 8 Закону про ПДВ можна спробувати отримати експортне відшкодуванняподаткового кредиту. Закон про ПДВ не ставить в залежність наявність нульової ставкиі право на експортне відшкодування від дати надходження оплати або від виглядувалюти, що поступила.
УЗаконі про ПДВ відсутнє поняття “експорт без вивозу”. Отже, якщо продукція,товари відвантажені іноземному суб'єкту господарської діяльності на територіїУкраїни і фактичний вивіз (ВМД) буде оформлятися ним самим як експортером, топродавець — платник ПДВ не буде мати права на нульову ставку і експортневідшкодування.
Експортноїв тлумаченні Закону про ПДВ не можна назвати і таку операцію, яка згідно зконтрактом з нерезидентом почнеться з попередньої оплати. Адже податковізобов'язання (навіть по ставці 0 %) в цьому випадку не виникають (пп.7.3.8Закону про прибуток [6]). Суми отриманих авансів в рахунок подальшоговідвантаження не відбиваються в декларації по ПДВ. Цей нюанс торкається тількиекспорту товарів.
б)Операціїпо експорту робіт, послуг також обкладаються по ставці 0 %. Але умовазастосування такої ставки декілька інше (хоч суть та ж): не належне оформленняВМД (вона в таких випадках не оформляється), а використання і споживаннярезультатів таких робіт (послуг) за межами митної території України (пп.6.2.2Закону про ПДВ). Податкові зобов'язання виникають на дату події, якавідбувається першим: або на дату зарахування коштів від покупця, або на датуоформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг).
Звернітьувагу: не дата фактичного представлення результатів робіт (послуг), як привизначенні валового прибутку, а дата оформлення документа. Ця особливість такожможе стати причиною розходження результатів експортної операції вбухгалтерському і податковому обліку, оскільки в бухгалтерському обліку своїособливі критерії визнання прибутку від виконаних робіт, послуг.
в)Експортне відшкодування ПДВ [8].
Податкисплачуються до бюджету, а відшкодування виплачується з бюджету.
Бюджетневідшкодування — це сума, що підлягає поверненню платнику податку на доданувартість з бюджету в зв'язку із зайвою сплатою податку у випадках, визначенихЗаконом про ПДВ і Указом №857 (пп.1.1 Порядку №209).
Порядокекспортного відшкодування податку на додану вартість визначений в статті 8Закону про ПДВ.
Платникподатків, який здійснює експортні операції в розумінні Закону про ПДВ іпредставляє розрахунок експортного відшкодування за результатами податковогомісяця, має право на отримання суми відшкодування протягом 30 календарних дніввід дня надання такого розрахунку (п.8.1 Закону про ПДВ).
Дляотримання експортного відшкодування у встановлені терміни платник податківповинен представити в ДПІ:
податковудекларацію разом з розрахунком експортного відшкодування, а також
митнудекларацію, підтверджуючу факт вивозу (експорту), мула акт (документ,підтверджуючий передачу права власності на результати робіт, послуг,призначеного для використання за межами України;
копіїплатіжних доручень, завірених банком, про перерахування грошових коштів накористь постачальника за придбані товари, роботи, послуги,
приреекспорті — вантажну митну декларацію, підтверджуючу факт імпорту експортеромтоварів для їх вільного використання на території України.
1.4Імпортні операції
Імпорттоварів — це покупка (в тому числі з оплатою не в грошовій формі) у іноземнихсуб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цихтоварів на територію України, включаючи покупку товарів для особистогоспоживання установами і організаціями України, розташованими за її межами.
Імпорткапіталу — це ввезення із-за меж України капіталу в будь-якій формі, в томучислі у вигляді валютних коштів, продукції, послуг, робіт, прав інтелектуальноївласності і інших немайнових прав.
Метаімпортних операцій — отримання прибутку від виробничої і інших формгосподарської діяльності.
Імпортяк елемент зовнішньоекономічної діяльності повинен супроводитися висновкомконтракту. При відображенні імпортних операцій в обліку бухгалтеру необхідновивчити істотні умови договору; визначити момент переходу прав власності натовари, що імпортуються, результати робіт, послуг; при формуванні ціниврахувати вимоги стандартів бухгалтерського обліку П(С)БУ. Крім того, потрібноознайомитися з нормами податкового законодавства, що стосуються операційімпорту, і правильно їх застосувати.
Особливостібухгалтерського обліку при імпорті товарів, основних коштів, послуг, робітімпортеру доводиться не тільки сплатити їх вартість постачальнику (підрядчику),але і здійснити інші платежі: митні збори, мито, послуги декларантів,транспортні витрати, послуги зберігання, експертизу якості і пр.
Длятого щоб зрозуміти, куди відносити вказані витрати в бухгалтерському обліку, потрібнозвернутися до норм П(С)БУ 7 [18], 8 [19], 9 [20].
Упервинну вартість запасів включаються:
— суми, сплачені постачальникам;
— суми ввізного мита;
— суми посередніх податків, які не відшкодовуються підприємству;
— транспортно-заготовчі витрати;
— іншівитрати, безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану,в якому вони придатні для використання в запланованих цілях (п.9 П(З)БУ 9).
Упервинну вартість основних коштів включаються:
— суми, сплачені постачальникам (підрядчикам);
— реєстраційнізбори і аналогічні платежі, здійснювані в зв'язку з придбанням прав наотриманий об'єкт;
— суми ввізного мита;
— витрати на установку, монтаж, наладку;
— інші витрати, безпосередньо пов'язані доведенням основних коштів до стану, вякому вони придатні для використання в запланованих цілях (п.8 П(З)БУ 7).
Якщовитрати включати у вартість активу, тоді оподатковуваний прибуток в звітномуперіоді не буде відразу зменшена на суму понесених витрат (при умові, що активив цьому ж періоді не реалізовані), вона буде поступово зменшуватися шляхомкоректування валових витрат на основі норма пункту 5.9 Закону про прибуток абошляхом нарахування амортизації.
Якправило, в контракті первинна вартість запасів, що імпортуються визначається уіноземній валюті. Отже, бухгалтеру недостатньо знання вищезгаданих стандартів,необхідно звернутися і до норм П(С)БУ 21.
Уразі оплати після постачання операції під час їх первинного визнаннявідбиваються у валюті із застосуванням валютного курсу на дату здійсненняоперації (дати визнання активів, витрат, зобов'язань). Тобто, отримавши відпостачальника імпортний товар (основні кошти), необхідно перерахувати фактурнувартість, вказану в митній декларації, по курсу НБУ на день оформленнядекларації. У цій сумі буде відображене зобов'язання перед постачальником. Далідо вартості товару, розрахованої таким чином, потрібно додати витрати (якщовони були понесені) відповідно до норм вищезгаданих стандартів і, крім того,врахувати умови постачання, вказані в контракті відповідно до правил ИНКОТЕРМС[12].
Кредиторськазаборгованість перед постачальником відповідно до норм П(С)БУ 21 буденазиватися монетарною (згодом вона погаситься грошовими коштами в інвалюті)статтею балансу. А монетарні статті перераховуються при зміні валютних курсівна дату балансу і на дату проведення розрахунку у іноземній валюті.
Увипадку коли першим елементом імпортної операції є перерахування авансупостачальнику, первинна вартість імпортованих пізніше товарів буде визначатисяпо курсу НБУ не на дату їх митного декларування, а на дату сплати авансу (п.6П(З)БУ 21). Тобто незважаючи на те, що в ВМД вказаний валютний курс, відміннийвід курсу, який діяв на момент сплати авансу, вартість товару, робіт, послуг уіноземній валюті необхідно перераховувати в гривні по валютному курсу на моментсплати авансу плюс понесені витрати і в бухгалтерському обліку відображатиотриману таким шляхом первинну вартість.
Митніплатежі і сума “імпортного” ПДВ будуть сплачуватися виходячи з митної вартостітоварів, розрахованої по валютному курсу на день декларування.
Дебіторськазаборгованість постачальника-нерезидента відповідно до норм П(С)БУ 21вважається немонетарною статтею (гаситься не в грошовій формі — постачаннямтовару). Така заборгованість при зміні валютного курсу не перераховується надату балансу і на момент їх погашення.
Якщопідприємством здійснюються одиничні імпортні операції, то не складе великоготруднощів відстежити, який валютний курс потрібно застосувати приоприбуткуванні товару. Якщо ж імпортних операцій десятки, то дат перелікуавансів і відповідно валютних курсів — багато і підприємство може застосовуватиметод середньозважений курсу.
Особливостіподаткового обліку по оподаткуванню прибутку при імпорті — у податковому облікувитрати по товарах, що імпортуються і послугах визначаються трохи інакше — заправилом першої події. Тобто в залежності від того, яке з подій сталося першим,на валові витрати може відноситися або вартість придбаних товарів, послуг, абобалансова вартість сплаченої валюти.
Якщоперша подія — отримання товару (робіт, послуг), то відповідно до підпункту11.2.1 Закону [6] в обліку потрібно відобразити валові витрати по вартостітоварів, робіт, послуг у іноземній валюті, перерахованій в гривні по курсу НБУ.Одночасно з відображенням валових витрат виникає і кредиторська заборгованістьу іноземній валюті (вартість придбаних товарів), суму якої потрібноперерахувати по курсу НБУ на день виникнення такої заборгованості (пп.7.3.3Закону [6]). А оскільки сума заборгованості і сума валових витрат в цьомувипадку виникають одночасно, то валові витрати визначаються також по курсу НБУна дату виникнення такої заборгованості. Звичайно це дата оформлення митноїдекларації (момент отримання результатів робіт, послуг). Надалі при змінівалютного курсу сума валових витрат не підлягає перерахунку.
Якщож перша подія — перелік авансу, то знов-таки відповідно до підпункту 11.2.1Закону [6] повинні бути відображені валові витрати. Але в цьому випадку валовівитрати визначаються не в сумі перерахованого у іноземній валюті авансу,перерахованій по курсу НБУ на дату переліку, а в сумі балансової вартостівалюти, сплаченій авансом (пп.7.3.2 Закону [6]). Причому балансова вартістьобчислюється в залежності від способу придбання інвалюти: шляхом придбання,отримання виручки або перерахунку на поточному рахунку іноземної валюти вгривні по курсу НБУ (незалежно від способу її отримання) на кінець звітногоперіоду (пп.7.3.1, 7.3.4 і 7.3.6 Закону [6]). Таким чином, певна сума валовихвитрат надалі при зміні валютного курсу, так само як і в першій ситуації, непідлягає перерахунку.
Однакодночасно з відображенням валових витрат при переліку авансу виникає ідебіторська заборгованість в інвалюті, сума якої відбивається по курсу НБУ надень її виникнення (пп.7.3.3 Закону [6]). При погашенні заборгованості(наприклад при отриманні товару, робіт, послуг) її сума підлягає перерахунку покурсу НБУ на дату погашення (наприклад, на дату отримання товарів, робіт,послуг). Тобто погашення дебіторської заборгованості в податковому обліку приведедо відображення сум курсових різниць, що не обчислюються в такому випадку вбухгалтерському обліку. Вказівка на необхідність відображення курсових різницьпри погашенні заборгованості в Законі [6] відсутня, але ДПАУ роз'ясниламеханізм обліку таких різниць в підпункті 3.2.4 Порядку №214.
Офшорніособливості. Податковий облік імпорту товарів, робіт, послуг має свій нюансякщо оплата призначується користю нерезидентів, розташованих в офшорних зонах,або здійснюється через них або поступає на їх банківські рахунки. Особливість втому, що в таких випадках на валові витрати можна відносити тільки 85%оплаченої грошовими коштами або в іншій формі вартості цих товарів, робіт,послуг (п.18.3 Закону [6]). Тобто, якщо товар (роботи, послуги) отриманий, алене оплачений, у імпортера немає права включати його вартість у валові витрати.І тільки в момент оплати 85% сплаченої суми можна віднести на валові витрати.
Податокна додану вартість. Товари, що імпортуються, роботи і послуги є об'єктомобкладення ПДВ (пп.3.1.2 Закону про ПДВ [8]).
Приімпорті товарів податкові зобов'язання виникають на дату оформлення митноїдекларації, а право на податковий кредит — на дату сплати податку згідно зподатковими зобов'язаннями (пп7.3.6 і 7.5.2 Закону про ПДВ [8]).
Приімпорті робіт, послуг податкові зобов'язання виникають або на датуперерахування грошових коштів постачальнику (підрядчику), або на датуоформлення документа, що засвідчує факт виконання нерезидентом робіт, послуг.Право ж на податковий кредит виникає, як і у разі імпортування товарів, на датупогашення податкових зобов'язань.
Особливістьукладається і в тому, що виникнення податкових зобов'язань при імпорті товарів,обумовлене Законом про ПДВ, не означає відображення їх в формі податковоїдекларації по ПДВ. Суми податку можуть бути нараховані в бухгалтерськомуобліку, а можуть існувати віртуально, ніде не відображені. Але при імпортіробіт, послуг податкові зобов'язання повинні бути відображені в рядку 7декларації по ПДВ. Суми податкового кредиту відбиваються і в тому і в іншомувипадку в податковій декларації в розділі “Податковий кредит”.
Законом№959[6] передбачено здійснення імпорту без ввезення. Закон про ПДВ [8] неакцентує увагу на таких операціях, не оговорює порядок їх оподаткування. Отже,якщо українським підприємством придбаний товар за межами України і без ввезенняна її митну територію проданий в країні придбання або в іншій країні, товідповідно до норм Закону про ПДВ об'єкт оподаткування відсутній. Немаєввезення, немає і об'єкта. Хоч це і називається імпортом.
Приввезенні товарів на митну територію України платники ПДВ можуть з власногобажання видавати митним органам податковий вексель на суму податковогозобов'язання — замість сплати сума податку грошовими коштами в моментдекларування вантажу (це правило не розповсюджується на ввезення підакцизнихтоварів (за винятком тютюнової сировини) і товарів позицій 1-24 Гармонізованоїсистеми опису і кодування товарів, а також на товари, що увозятьсяпідприємствами з іноземними інвестиціями). Таким чином, термін сплати“імпортного” ПДВ відсувається на 30 календарних днів, включаючи дату видачівекселя. По деяких товарах для окремих видів діяльності, що мають сезоннийхарактер або здійснюваних з використанням довгострокових договорів, вексельможе видаватися і на більш тривалий термін. Перелік таких товарів у казан вПостанові №1730.
Видачаподаткового векселя здійснюється під час проведення митного оформлення увезенихтоварів.
Податковийвексель не підлягає індосаменту. Він є податковим звітним документом і повинензберігатися, як і первинні бухгалтерські документи. Механізм його видачі іпогашення визначений Постановою №1104. Порядок оподаткування імпортованихтоварів при видачі податкового векселя встановлений пунктом 11.5 Закону про ПДВ[8].
Вексельможе гаситися як в термін, проставлений на його бланку, так і достроково. СумаПДВ, вказана в податковому векселі, перераховується не на рахунок митниці, а добюджету на рахунки Держказначейства. Після сплати суми векселя він вважаєтьсяпогашеним, про що працівники податкової інспекції роблять відмітку на йогозворотній стороні.
Достроковепогашення суми векселя може здійснюватися шляхом перерахування грошових коштівдо бюджету або шляхом заліку вексельної суми в рахунок експортноговідшкодування, яке належить платнику податків з бюджету на момент отриманняподатковою інспекцією векселя по імпортованих товарах.
Податковівекселі без забезпечення їх аваль банку приймаються митницею тільки відпідприємств, які отримали статус імпортера (підтверджений довідкою ДПІ). Всіінші підприємства, бажаючі видати податковий вексель, повинні надавати векселі,авальовані банком.
1.5Операції з давальницькою сировиною
1.5.1Ввезення давальницької сировини на територію України
а)Переробка давальницької сировини з подальшим вивозом готової
продукції.
Уситуації, яка винесена в заголовок цього підрозділу, власником давальницькоїсировини є нерезидент. У зовнішньоекономічному контракті на переробкудавальницької сировини він виступає замовником. Виконавець за контрактом(резидент) є імпортером давальницької сировини, при цьому він несевідповідальність за своєчасний вивіз виробленої готової продукції за межімитної території України [5].
Приввезенні давальницької сировини на територію України оформляється вантажнамитна декларація. Сума ввізного мита визначається по ставках Єдиного митноготарифу України, а сума податків і зборів (в основному ПДВ і акцизного збору)обчислюється в порядку, передбаченому відповідними законами по оподаткуванню.База оподаткування для ПДВ визначається згідно з пунктом 4.3 Закону про ПДВ [8]- це договірна вартість давальницької сировини, але не менше його митноївартості.
Якщодавальницька сировина, що увозиться обкладається митом, податками і зборами, тона їх суму український виконавець видає податковому органу простий вексель натермін що не перевищує 90 календарних днів з моменту оформлення ввізної ВМД.Кабінет Міністрів по представленню міністерства або іншого центрального органувиконавчої влади може встановлювати інші терміни виконання окремих давальницькихоперацій. Якщо ж давальницька сировина не обкладається митом, податками ізборами, то український виконавець замість векселя представляє в податковийорган письмове зобов'язання відносно своєчасного вивозу готової продукції замежі України.
Виданийвексель (або письмове зобов'язання) гаситься при умові пред'явлення документів,підтверджуючих вивіз готової продукції в повному об'ємі, який визначенийконтрактом, і у вказаний термін. Якщо готова продукція не була вивезена (абобула вивезена не в повному обсязі), український виконавець повинен сплатитивексель. Крім того, з нього стягається пеня в розмірі 0,3 % вартостінеповерненої готової продукції за кожний день прострочення, але не більшеконтрактної вартості невивезеної готової продукції.
Сума,вказана у векселі, визначається у валюті контракту. При погашенні векселявартість давальницької сировини перераховується в гривні по курсу НБУ на деньплатежу по векселю.
Готовапродукція, яка вивозиться за межі України, не обкладається вивізним митом і іншимиподатками і зборами (крім митних зборів).
Вартістьпослуг по переробці обкладається ПДВ по нульовій ставці згідно з підпунктом6.2.2 Закону про ПДВ, оскільки послуги по переробці надаються нерезиденту дляїх споживання за межами митних кордонів України (це підтверджується ВМД,оформленої при вивозі готової продукції).
б)Переробка давальницької сировини з подальшою реалізацією готової продукції натериторії України.
Все,що стосується оформлення і оподаткування ввезення давальницької сировини намитну територію України, описане в попередньому підрозділі. Перейдемо тепер дорозгляду наступної схеми. Тут особливість в тому, що готова продукція згідно зконтрактом не вивозиться за межі України, а реалізовується на її територіїчерез постійне представництво нерезидента. Законом № 2761 визначено, щопредставництво оформляє ввізну ВМД на готову продукцію без її фактичноговвезення, а також сплачує ввізне мито, необхідні податки і збори, якістягуються при імпорті аналогічних товарів. Тобто в обліку постійного представництванерезидента відбивається імпорт готової продукції (постійне представництвонерезидента, яке веде господарську діяльність на території України, з метоюоподаткування прирівнюється до звичайного платника податків).
Реалізаціяготової продукції на території України здійснюється на основі контракту,укладеного між замовником-нерезидентом і покупцем. Фактично передачу готовоїпродукції здійснює постійне представництво, воно ж оформляє актприйому-передачі. При цьому, якщо постійне представництво зареєстрованеплатником ПДВ, податок нараховується по ставці 20%, тому що продаж готовоїпродукції проводиться на території України. Для того щоб покупець мав право наподатковий кредит, він повинен отримати від представництва податкову накладну.Розрахунки між постійним представництвом і українським покупцем готовоїпродукції здійснюються в гривнях.
Щостосується українського виконавця, то він несе відповідальність за погашенняпростого векселя, виданого при ввезенні давальницької сировини.
Дляпогашення векселя необхідно представити в податковий орган:
— копію ввізної ВМД на готову продукцію (оформленої постійним представництвомзамовника);
— довідку про сплату постійним представництвом ввізного мита, податків і зборів;
— копії контракту і акту на передачу готової продукції.
У тойже час Законом про ПДВ [8] передбачений абсолютно інший порядок. З датинабирання чинності цього Закону діє пункт 4.4, що визначає базу оподаткуваннядля готової продукції, проведеної з давальницької сировини нерезидента і щореалізовується на території України. При цьому указано, що “… податоксплачується до бюджету покупцем в порядку, передбаченому для оподаткуваннятоварів, що імпортуються, а відповідальність за сплату податку покупцем такоїпродукції несе її вітчизняний переробник”. Подібний порядок передбачався іраніше Законом №327[9], однак після набирання чинності Закону України від15.07.99 №958-XIV він був змінений.
Такимчином, діюча редакція пункту 4.4 Закону про ПДВ не відповідає Закону №2761 [5].Перевага слідує все ж віддати нормам статті 3 Закону №2761, оскільки саме цейЗакон встановлює порядок здійснення операцій з давальницькою сировиною узовнішньоекономічних відносинах. Норми пункту 4.4 Закону про ПДВ [8]встановлюють тільки базу для нарахування податку при продажу готової продукціїна території України.
1.5.2Вивіз давальницької сировини за межі України
а)Вивіз давальницької сировини з подальшим ввезенням готової продукції.
Замовник-резидентвивозить давальницьку сировину для переробки за межі митної території Українина основі зовнішньоекономічного контракту, укладеного звиконавцем-нерезидентом. Оформлення вивозу давальницької сировини залежить відтого, чи обкладається сировина, що вивозиться вивізним (експортної) митом,податками і зборами або ж на нього розповсюджуються пільги. Якщо обкладається,то український замовник видає митниці вексель на суму вивізного мита, податківі зборів. Якщо не обкладається — письмове зобов'язання про повернення в Українуготової продукції, проведеної з цієї сировини.
Протягом90 календарних днів з моменту оформлення вивізної ВМД готова продукція,проведена з вивезеної давальницької сировини, повинна бути увезена в Україну. Уіншому випадку український замовник несе відповідальність у вигляді сплати пеніза кожний день прострочення в розмірі 0,3 % вартості готової продукції,визначеної контрактом. Крім того, якщо був оформлений вексель (а не письмовезобов'язання), українському замовнику доведеться сплатити такий вексель,оскільки, по суті, стався експорт. Нагадаємо, що Кабінет Міністрів України можевстановлювати більш тривалі терміни переробки окремих видів давальницькоїсировини, виходячи з технологічних умов виробництва.
Унинішній редакції Закону №327 [5] присутнє обмеження розміру контрактноївартості готової продукції, яка підлягає ввезенню в Україну: вона повинна бутине менше митній вартості вивезеної давальницької сировини плюс вартість йогопереробки.
Вартістьготової продукції, що увозиться, проведеної з давальницької сировиниукраїнського замовника, тепер обкладається ввізним митом, податками і зборами,які стягуються при імпорті товарів (до 01.01.2002 р. вартість готовоїпродукції, що ввозиться в Україну, звільнялася від сплати “імпортних”платежів).
Якщозамовник розраховується за отримані послуги по переробці частиною давальницькоїсировини або готової продукції, то при митному оформленні сировини за цючастину замовник сплачує вивізне мито, податки і збори, які стягуються приекспорті товарів.
б)Вивіз давальницької сировини з подальшою реалізацією готової продукції замежами України.
Готовапродукція, проведена з давальницької сировини українського замовника, може бутиреалізована в країні виконавця або в якій-небудь іншій країні за межамиУкраїни. Така умова може бути передбачено зовнішньоекономічним контрактом. У цьомувипадку український замовник сплачує вивізне мито, податки і збори під часмитного оформлення давальницької сировини, що вивозиться. ПДВ на імпорт послугне нараховується, оскільки результат отриманих послуг споживається за межамиУкраїни.
Якщоконтрактом було передбачене повернення в Україну готової продукції, а згодомтака продукція була реалізована за межами України, виданий українськимзамовником вексель (або письмове зобов'язання) гаситься після пред'явленнядовідки уповноваженого банку України про зарахування коштів. Зрозуміло, вексельповинен бути оплачений.
Коштивід реалізації готової продукції повинні поступити на банківський рахунокпротягом 90 днів від дня оформлення ВМД на вивіз давальницької сировини.Раніше, до 01.01.2002 р., колишня редакція Закону містила вимогу про поверненняв Україну саме валютної виручки. У новій редакції цієї вимоги немає. Якщопротягом 90 днів виручка не поступає, український замовник сплачує пеню врозмірі 0,3 % суми неотриманої виручки за кожний день прострочення, але небільше за суму заборгованості.
1.6Особливості окремих видів зовнішньоекономічних договорів
1.6.1Бартерний контракт
Товарообмінні(бартерні) операції в сфері зовнішньоекономічної діяльності регулюються Законом№ 351 [4]. Згідно з статтею 1 цього Закону товарообмінна (бартерна) операція всфері зовнішньоекономічної діяльності — це один з видів експортно-імпортнихоперацій між суб'єктами ЗЕД України і іноземними суб'єктами господарювання. Їїпроведення оформляється бартерним контрактом або контрактом зі змішаною формоюоплати, по якому оплата експортного (імпортних) постачання передбачена частковов натуральній формі.
Бартернийконтракт передбачає збалансований по вартості обмін товарами, роботою,послугами в будь-якому поєднанні, не опосередковані рухом грошових коштів вготівковій або безготівковій формі. Як бачимо, предметом бартерного контрактуможе бути не тільки майно, але і послуги, робота.
Прискладанні тексту товарообмінного контракту використовуються ті ж статті, що і вконтракті купівлі-продажу (предмет контракту, ціна, терміни постачання, порядокприйому товару за якістю і кількістю, відповідальність сторін, арбітраж і т.і.Але оскільки бартерний контракт має свою специфіку, деякі його статтіформулюються не так, як в контракті купівлі-продажу.
•Предмет контракту. У розділі “Предмет контракту” вказуються два спискинайменування товарів однієї і іншої сторони, оскільки кожна з сторін виступає вролі постачальника. Потрібно сказати про те, що Кабінетом Міністрів Українизатверджений перелік товарів, по яких забороняється здійснення товарообмінних(бартерних) операцій в сфері зовнішньоекономічної діяльності (Постанова № 756).
•Терміни постачання. При вказівці термінів постачання за бартерним контрактомпотрібно враховувати спеціальні терміни, встановлені Законом № 351 длятоварообмінних операцій.
Так,звичайні товари, що імпортуються за бартерним договором, підлягають ввезенню намитну територію України в терміни, визначені в такому договорі, але не пізніше90 календарних днів з дати митного оформлення (дати оформлення вантажної митноїдекларації на експорт) товарів, фактично експортованих за бартерним договором.У разі експорту за бартерним договором робіт і послуг — з дати підписання актуабо іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг.
А осьу разі експорту за бартерним договором високоліквідних товарів терміни ввезенняна митну територію України імпортних товарів не повинні перевищувати 60календарних днів з дати оформлення вивізної вантажної митної декларації.Перелік високоліквідних товарів затверджений Постановою № 756.
Перевищеннявказаних термінів дозволене Законом № 351 тільки для бартерних договорів, щопередбачають виробничу кооперацію, консигнацію, комплексне будівництво,постачання складних технічних виробів, товарів спеціального призначення. Прицьому суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності України повинен отримати на такепродовження разовий індивідуальний дозвіл, який видається Міністерствомекономіки України в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів.
• Цінаконтракту. Як правило, ціни на товари, що обмінюються встановлюються суб'єктамиЗЕД України на договірних початках з урахуванням попиту і пропозиції. Привизначенні ціни контракту сторонам також потрібно враховувати, що на деякі видипродукції, що експортується встановлюються індикативні ціни.
Підіндикативними розуміються ціни на товари, відповідні цінам, які склалися абоскладаються на ринку експорту або імпорту в момент здійснення експортної(імпортної) операції з урахуванням умов постачання і умов здійсненнярозрахунків, визначеного згідно із законодавством України.
Індикативніціни разом з переліком товарів, на які вони встановлені, затверджуєтьсяМінекономіки України і відповідно до Положення № 124 є обов'язковими довикористання суб'єктами ЗЕД всіх форм власності при висновку і виконанні всіхвидів зовнішньоекономічних договорів, що передбачає ввезення або вивіз такихтоварів.
Оскількибартерний контракт передбачає збалансований по вартості обмін товарами, то увипадку коли загальна ціна експортної частини товару вказана в бартерномудоговорі нижче індикативних цін на такий товар (наприклад, індикативні цінивведені після висновку контракту), подальший експорт товарів повиненздійснюватися по затверджених індикативних цінах. При цьому український експортерзобов'язаний скласти додаткову угоду до бартерного договору про зміну умовивизначення вартості товарів, що поставляються відповідно до індикативних цін. Уіншому випадку на різницю між вартістю і товарів, що експортуються за бартернимдоговором, що імпортуються буде нарахована пеня.
Убартерному договорі (контракті) вказується загальна вартість товарів (робіт,послуг), що експортуються і загальна вартість товарів (робіт, послуг), щоімпортуються за цим контрактом, з обов'язковим вираженням у іноземній валюті,віднесеній НБУ до першої групи Класифікатора іноземних валют.

1.6.2Контракт комісії(консигнація)
Суб'єктпідприємницької діяльності в Україні, вирішивши продати або закупити товар закордоном за договором комісії, може скористатися, послугами яккомісіонера-резидента, так і комісіонера-нерезидента. У першому випадкуукладається звичайний договір комісії, який проте має свої особливості, удругому випадку — зовнішньоекономічний договір (контракт) комісії.
Приздійсненні експортно-імпортних операцій по закупівлі або продажу товару напосередницьких умовах, в яких комітентом і комісіонером виступають резиденти,статус зовнішньоекономічного має контракт купівлі-продажу (комісіонера знерезидентом), а не договір комісії. Проте договір комісії, укладений міжрезидентами на здійснення зовнішньоекономічної угоди за кордоном, регулюєтьсяне тільки Цивільним кодексом України, але і нормативними актами в сферізовнішньоекономічної діяльності.
•Особливості контракту комісії. Згідно з статтею 395 Цивільного кодексукомісіонер здійснює угоди від свого імені, за дорученням комітента і за йогорахунок. Цим і зумовлені особливості договорів комісії — комісіонер придбаваєправа і обов'язки сторони договору, укладеного ним з третьою особою. Разом зтим право власності на майно, що поступило комісіонеру від комітента абопридбане комісіонером за рахунок комітента, до комісіонера не переходить. Рівнояк і грошові суми, отримані комісіонером за проданий товар або що поступилийому для покупки товару, не є його власністю (ст. 398 Цивільного кодексу).
Цеймомент вельми важливий з точки зору валютного регулювання посередницькихоперацій, зокрема при здійсненні розрахунків в інвалюті між комітентом ікомісіонером — резидентами за договором комісії, укладеним в рамках зовнішньоекономічноїоперації по купівлі-продажу. Перерахування комісіонером іноземної валютирезиденту-комітенту не вимагає ліцензії НБУ. З цього приводу є роз'яснення НБУв Листі № 3601 і ДПАУ в Листі № 16711.
•Митне оформлення. Як правило, в обов'язку комісіонера, який за дорученнямкомітента-резидента придбає або продає товар за кордоном, входить і митнеоформлення товару. При наявності свідчення на право здійснення декларуваннякомісіонер займається цим безпосередньо, при відсутності такого свідчення він задорученням комітента укладає договір на проведення митного декларування зтретьою особою — митним брокером. Все це повинне бути передбачене в контрактікомісії.
•ПДВ. У обов'язку комісіонера входить і сплата податку на додану вартість приімпорті товарів в залежності від умов договору, але за рахунок комітента.
•Винагорода. Згідно з статтею 395 Цивільного кодексу надання послуг здійснюєтьсякомісіонером на платній основі за винагороду. Зовнішньоекономічний договіркомісії відрізняється від «звичайного» тим, що комісійна винагородаможе встановлюватися не тільки у вигляді процентів від вартості угоди або увигляді фіксованої суми грошових коштів, але і у вигляді різниці або певнійчастині різниці між призначеною комітентом ціною і тією більш вигідною ціною,по якій комісіонер здійснює угоду.
Отже,після виконання контракту комісіонер має право отримати від комітентавинагороду, крім того — відшкодування витраченою ним на виконання дорученнякомітента суми, а якщо ним прийнято на себе поручительство за виконання угодитретьою особою (делькредере), то за дане поручительство — окрема винагорода відкомітента.
Комісіонермає право утримувати належну йому винагороду з всіх сум, що поступають на йогорахунок в результаті виконання договору комісії. Він може утримати сумувинагороди з інвалютної виручки, яка поступила на його валютний рахунок віднерезидента як оплата вартості експортованих товарів і підлягає передачікомітенту. У цьому випадку він придбаває право власності на іноземну валюту,утриману ним як платіж за надані послуги. А оскільки валюта виступає засобомплатежу, проведення такої операції вимагає наявності у комісіонера ліцензії НБУ(пп. «г» п. 4 ст. 5 Декрету № 15-93[2]). Причому незалежно від того,буде ця сума потім конвертована в національну валюту і зарахована на поточнийгривневий рахунок комісіонера чи ні (Лист НБУ №3704 і Лист ДПАУ № 16711 (п.2)).
•Відповідальність. При виконанні контрактів комісії відповідальність заздійснення розрахунків з нерезидентами, передбачена статтями 5 і 6 Закону № 185,лежить на комісіонерові, оскільки при складанні комісіонеромзовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу з третьою особою (нерезидентом)придбає права і стає зобов'язаним комісіонер, хоч би комітент був названий вконтракті або вступив з третьою стороною в безпосередні відносини по виконаннюданого контракту (ст. 397 Цивільного кодексу).

2.АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА. АНАЛІЗ ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЕКСПОРТНИХМОЖЛИВОСТЕЙ ПІДПРИЄМСТВА ВАТ “ЯНЦІВСЬКИЙ ГРАНІТНИЙ КАР'ЄР”
2.1 Загальнахарактеристика підприємства
Відкритеакціонерне товариство ВАТ “Янцівський гранітній кар'єр” роз-ташоване за адресою:
70050,Запорізька область, смт. Кам ' яне Вільнянського району
Статутнийфонд Товариства 57 070 грн. розподілений на 5707000 простих іменних акційноміналом по 0,01 гривні(1 коп).
Формавласності – колективна(20).
КодЄДРПОУ – 05467607
Коддіяльності ПО КВЕД – 14.11.0.
Основнийвид діяльності – добування та обробка граніту. Янцівські граніти – сірі гранітиз кварцовими білими прожилками – відносяться до груп відносно дешевих гранітів(вартість 1 м2 полірованої плитки 10 мм товщини не вище 21$/м2 при вартостічервоно-чорних гранітів Криворізького басейну відповідної товщини не менше30$/м2)
2.2 Джерелаінформації для аналізу і керування фінансами підприємства
Аналізфінансово-економічного стану підприємства і керування його фінансамипроводиться на основі його фінансових звітів [15].
Метоюфінансових звітів є структурована економічна інформація про фінансовий стан,результати діяльності і зміни у фінансовому стані підприємства, що є корисноїдля широкого кола користувачів у прийнятті ними економічних рішень.
З 1січня 2000 р. на підприємствах України незалежно від форм власності (крімбанків і бюджетних установ) впроваджені основні форми фінансової звітності, щовідповідають міжнародним стандартам, і використовуються при розрахункахфінансового стану підприємства й акціонерного капіталу:
2.3 Аналізскладу і джерел утворення майна (активів)
Аналізфінансово-економічного стану підприємства проводиться на основі його фінансовихзвітів [16],[17]:
Форма№1 “Баланс” – звіт про фінансовий стан, що відображає активи, зобов'язання ікапітал підприємства на встановлену дату.
Форма№2 “Звіт про фінансові результати”, що містить дані про доходи, витрати іфінансові результати діяльності підприємства за звітний і попередній періоди.
Утабл.2.5, 2.6 представлені результати вертикального і горизонтального аналізубалансів підприємства ВАТ «Янцівський гранітний кар'єр» за 2000 та 2001 роки,що дозволяють аналізувати як динаміку зміни сум статей балансу підприємствапротягом року по кварталах, так і досліджувати зміну внутріш-ньої структуристатей балансу [25].
Основнірезультати проведеного ретроспективного аналізу динаміки активів і пасивівбалансу підприємства у вертикальному і горизонтально-хронологічному розрізах,дозволяють констатувати наступне:
2000РІК:
1. Зазвітний період (2000 рік) у структурі пасивів балансу (джерел) виникли наступнізміни:
призагальному падінні валюти балансу на -30,94 % (з 10,437 млн.грн. до 7,208млн.грн.), власний капітал зменшився на -39,82 % за рахунок зменшення ранішествореного фонду додаткового капіталу на 42,42% (на – 3,878 млн.грн.);
узвітному періоді підприємство покрило збиток базового періоду –202,2 тис.грн іотримало капіталізуємий чистий прибуток + 54,7 тис.грн.;
довгостроковікредитні ресурси практично залишилися на одному рівні як в базовому (71,5тис.грн.), так і в звітному періодах(62,5 тис.грн.);
якщоу базовому періоді власний капітал становив долю 87,15% в валюті пасивівбалансу, то у звітному – тільки 75,94%;
кредиторськазаборгованість незначно впала на -0,75 %, але становить долю 10,77% в валютібалансу замість 7,5% в базовому періоді (на початок 2000 року);
векселівидані, які становили в базовому періоді долю 0,28% в валюті балансу, взвітному періоді різко підвищилися та становлять долю 8,68% в валюті балансувнаслідок зростання з 29,2 тис.грн. до 625,8 тис.грн. (на 2043%);
такимчином запозичені поточні зобов'язання зросли у звітному періоді на 31,71% істановлять долю 23,16% замість 12,16% у базовому періоді;
Утакий спосіб підприємство ВАТ “Янцівський гранітний кар'єр” впроваджує у своїйдіяльності механізми виключно комерційних позичок (видані векселі такредиторська заборгованість), не застосовуючи механізмів банківськогокредитування.
2. Уструктурі активів за звітний період (2000 рік) виникли наступні істотні зміни:
необоротніактиви зменшилися на –68,37% за рахунок руху основних фондів:
а)сальдо вибуття(продаж ОФ) по первісній вартості на суму 3,0 млн.грн;
б)зменшення залишкової вартості за рахунок підвищення зносу (на 529,9 тис.грн);
долянеоборотних фондів в валюті балансу активів у звітному періоді впала з 76,51 %(базовий період) до 61,8% при падінні фактичної суми необоротних активів з 7,984млн.грн.(базовий період) до 4,454 млн.грн. (звітний період);
загальнадоля оборотних активів в валюті балансу зросла з 23,32%(базовий період) до38,2% при зростанні суми оборотних активів на + 13,1% (з 2,434 млн.грн. до2,753 млн.грн.);
долявиробничих запасів в валюті балансу активів зросла з 6,95%(базовий період) до11,45% при зростанні суми виробничих запасів на + 13,76% (з 0,725 млн.грн. до0,825 млн.грн.);
доляготової продукції в валюті балансу активів зросла з 2,04%(базовий період) до8,35% при зростанні суми готової продукції на + 182,2% (з 0,213 млн.грн. до0,601 млн.грн.);
долядебіторської заборгованості за відпущену продукцію зросла в валюті балансуактивів з 10,16%(базовий період) до 10,91% при падінні суми дебіторськоїзаборгованості на – 25,85% (з 1,061 млн.грн. до 0,787 млн.грн.);
дебіторськазаборгованість базового періоду за розрахунками з бюджетом (експортневідшкодування ПДВ) в звітному періоді зросла з 0,03 млн.грн. до 0,121 млн.грн.(на 299,6%) становлячи долю 1,69% проти 0,29% у базовому періоді;
сумагрошових коштів в касі у звітному періоді в валюті балансу зросла з 1,38% до4,38%і;
Такимчином, проведений аналіз активів валюти балансу свідчить про падіння активівбалансу за рахунок різкого зменшення (ліквідації) основних фондів та зносу основнихфондів.
2001РІК
1. За9 місяців звітного періоду (2001 рік) у структурі пасивів балансу (джерел)виникли наступні зміни:
призагальному падінні валюти балансу на -15,01 % (з 7,033 млн.грн. до 5,977млн.грн.), власний капітал зменшився на -32,44 % за рахунок зменшення ранішествореного фонду додаткового капіталу на 39,44% (на –2,076 млн.грн.);
узвітному періоді підприємство покрило збиток базового періоду –120,4 тис.грн іотримало чистий прибуток + 236,7 тис.грн.;
довгостроковіта короткострокові кредитні ресурси не використовуються як в базовому, так і взвітному періодах;
якщоу базовому періоді власний капітал становив долю 75,34% в валюті пасивівбалансу, то у звітному – тільки 59,89%, але в валюті балансу з ' явилисядодаткові кошти, які прирівнюються до власного капіталу, по розділу ІІ“Забезпечення наступних виплат” в долі – 25,09% від валюти балансу (+ 1,5млн.грн);
кредиторськазаборгованість впала на 39,1 % і становить 7,91% в валюті балансу замість11,04% в базовому періоді (на початок 2001 року);
векселівидані, які становили в базовому періоді долю 8,9% в валюті балансу, в звітномуперіоді не використовуються (0%);
такимчином запозичені поточні зобов'язання впали у звітному періоді на 46,1% істановлять 15,01% замість 23,77% у базовому періоді;
Утакий спосіб підприємство ВАТ “Янцівський гранітний кар'єр” практично невпроваджує у своїй діяльності механізми фінансових важелів банківськихпозичкових коштів, а доля комерційних позичок (видані векселі та кредиторськазаборгованість) – різко зменшилася у звітному періоді відносно базового.
2. Уструктурі активів за 9 місяців звітного періоду (2001 рік) виникли наступніістотні зміни:
необоротніактиви зменшилися на –9,85% за рахунок руху основних фондів:
а)сальдо оновлення мінус вибуття по первісній вартості — + 1,32%;
б)зменшення залишкової вартості за рахунок підвищення зносу (на +18,68%) на –10,0 %
долянеоборотних фондів в валюті балансу активів у звітному періоді зросла з 63,34 %(базовий період) до 67,18% при падінні фактичної суми необоротних активів з 4,454млн.грн.(базовий період) до 4,016 млн.грн. (звітний період);
загальнадоля оборотних активів в валюті балансу впала з 36,66%(базовий період) до32,82% при падінні суми оборотних активів на – 23,93% (з 2,578 млн.грн. до1,961 млн.грн.);
долявиробничих запасів в валюті балансу активів впала з 11,73%(базовий період) до7,88% при падінні суми виробничих запасів на – 42, 92% (з 0,825 млн.грн. до0,47 млн.грн.);
доляготової продукції в валюті балансу активів впала з 8,56%(базовий період) до7,88% при падінні суми виробничих запасів на – 21, 73% (з 0,6 млн.грн. до 0,47млн.грн.);
долядебіторської заборгованості за відпущену продукцію зросла в валюті балансуактивів з 11,18%(базовий період) до 12,47% при падінні суми дебіторської заборгованостіна – 5,26% (з 0,786 млн.грн. до 0,745 млн.грн.);
дебіторськазаборгованість базового періоду за розрахунками з бюджетом (експортневідшкодування ПДВ) в сумі) — 121млн. грн. у звітному періоді погашена;
сумагрошових коштів в касі у звітному періоді впала на –15,1 %, становлячи 1,85%від валюти активів балансу у зрівнянні з 2,0% у базовому періоді;
Такимчином, проведений аналіз активів валюти балансу свідчить про падіння активівбалансу за рахунок різкого зменшення виробничих запасів та зносу основнихфондів.
Оскільки,відповідно, при аналізі пасивів балансу відмічається падіння долі поточнихзобов'язань, для детального аналізу треба провести дослідження звіту профінансові результати.

2.4Аналіз фінансових результатів діяльності
Прианалізі фінансових результатів діяльності використані Положення (стандарт)бухгалтерського обліку «Звіт про фінансові результати» (Форма 2), щообумовлюють зміст і форму Звіту, а також загальні вимоги до розкриття йогостатей [17].
Результативертикально-горизонтального аналізу звіту про фінансові результати 2000 рік та,відповідно, за 1999 рік(базовий) наведені в табл.2.7, результати 2001 рік та,відповідно, за 2000 рік(базовий) – в табл. 2.8.
Результатиретроспективного аналізу результатів фінансової діяльності і структури витратпідприємства, дозволяють констатувати наступне:
2000РІК
отриманийдоход за реалізовану продукцію зріс на +3,94% (на +0,336 млн.грн.) з рівня8,553 млн.грн.(за 1999 рік) до 8,889 млн.грн. (за 2000 рік);
долячистого доходу від реалізації продукції (мінус податок ПДВ) становить долю83,33% від отриманого доходу за реалізовану продукцію, доля загальноїсобівартості реалізованої продукції зросла у звітному періоді з 68,72% (базова)до 81,06% при абсолютному зростанні собівартості у звітному періоді на + 22,6%з рівня 5,877 млн.грн.(1999 рік) до 7,206 млн.грн.(2000 рік);
відповідно,доля реалізаційного прибутку впала у звітному періоді з 15,2% (базова) до 2,27%при абсолютному падінні реалізаційного прибутку у звітному періоді на — 84,47%з рівня 1,3 млн.грн.(1999 рік) до 0,202 млн.грн.(2000 рік);
доляадміністративних витрат зросла у звітному періоді з 4,89% (базова) до 6,98% приабсолютному зростанні адміністративних витрат у звітному періоді на + 48,47% зрівня 0,418 млн.грн.(1999 рік) до 0,621 млн.грн.(2000 рік);
долявитрат на збут зросла у звітному періоді з 5,46% (базова) до 6,52% приабсолютному зростанні витрат на збут у звітному періоді на + 24,22% з рівня0,467 млн.грн.(1999 рік) до 0,58 млн.грн.(2000 рік);
загальніфінансові результати від операційної діяльності у звітному періодіхарактеризуються збитком -0,935 млн.грн. зрівнянні зі збитком у базовомуперіоді – 0,007 млн.грн., тобто операційна діяльність характеризуєтьсянаростаючою збитковістю;
операційназбитковість звітного періоду погашена прибутком від реалізації основних фондівна суму + 1,285 млн.грн.;
завдякипродажу основних фондів у звітному періоді чистий прибуток до розподілу узвітному періоді становить 0,35 млн.грн. (доля — +3,95 %), що, після покриттязбитків попереднього періоду у сумі 0,202 млн.грн., відповідає доходності акціїпідприємства +32,81% при 18% (згідно варіанту роботи) розподілі чистогоприбутку до виплати дивідендів;
відноснезменшення собівартості виробництва у звітному періоді характеризуєтьсянаступними показниками:
а)доля загальних витрат(виробнича собівартість + собівартість управління тазбуту) підвищилась з 84,0% (базовий період) до 93,86% від валовогореалізаційного доходу, при цьому абсолютне зростання загальних витрат становить+ 16,13% з рівня 7,185 млн.грн.(базовий період) до 8,344 млн.грн.;
б) вструктурі виробничої собівартості відмічається у звітному періоді підвищеннядолі матеріальних витрат з 47,13%(базовий період) до 60,65%(звітний період) відвалового реалізаційного доходу при значному абсолютному підвищенні сумиматеріальних витрат на + 33,77%;
в)структурна доля витрат заробітної плати з відрахуваннями у звітному та базовомуперіоді практично співпадають;
г)структурна доля амортизація та собівартості управління і збуту у звітному періодізнизилися на 11-13% відносно базового періоду;
2001РІК
отриманийдоход за реалізовану продукцію зріс на +24,07% (на +1,529 млн.грн.) з рівня6,335 млн.грн.(за 9 місяців 2000 року) до 7,885 млн.грн. (за 9 місяців 2001року);
долячистого доходу від реалізації продукції (мінус податок ПДВ) становить долю83,33% від отриманого доходу за реалізовану продукцію, доля загальноїсобівартості реалізованої продукції впала у звітному періоді з 76,77% (базова)до 67,04% при абсолютному зростанні собівартості у звітному періоді на + 8,35%з рівня 4,879 млн.грн.(9 місяців 2000 року) до 5,286 млн.грн.(9 місяців 2001року);
відповідно,доля реалізаційного прибутку зросла у звітному періоді з 6,57% (базова) до16,29% при абсолютному зростанні реалізаційного прибутку у звітному періоді на+ 207,76% з рівня 0,417 млн.грн.(9 місяців 2000 року) до 1,285 млн.грн.(9місяців 2001 року);
доляадміністративних витрат впала у звітному періоді з 7,54% (базова) до 6,83% приабсолютному зростанні адміністративних витрат у звітному періоді на + 12,34% зрівня 0,479 млн.грн.(9 місяців 2000 року) до 0,538 млн.грн.(9 місяців 2001року);
долявитрат на збут зросла у звітному періоді з 6,15% (базова) до 6,67% приабсолютному зростанні витрат на збут у звітному періоді на + 34,57% з рівня 0,390млн.грн.(9 місяців 2000 року) до 0,526 млн.грн.(9 місяців 2001 року);
загальніфінансові результати від операційної діяльності у звітному періоді становлять+239,2 млн.грн.(доля — +3,03%) у зрівнянні зі збитком у базовому періоді –226,5 млн.грн.(доля — -3,56%);
чистийприбуток до розподілу у звітному періоді становить 0,165 млн.грн. (доля — +2,1%), що відповідає доходності акції підприємства +38,71% при 100% розподілічистого прибутку до виплати дивідендів;
відноснезменшення собівартості виробництва у звітному періоді характеризуєтьсянаступними показниками:
а)доля загальних витрат(виробнича собівартість + собівартість управління тазбуту) зменшилась з 90,45% (базовий період) до 80,54% від валовогореалізаційного доходу, при цьому абсолютне зростання загальних витрат становить+ 10,74% з рівня 5,749 млн.грн.(базовий період) до 6,35 млн.грн.;
б) вструктурі виробничої собівартості відмічається у звітному періоді зниження доліматеріальних витрат з 55,73%(базовий період) до 44,73%(звітний період) від валовогореалізаційного доходу при незначному абсолютному зниженні суми матеріальнихвитрат на –0,41%;
в)структурна доля інших составних виробничої собівартості (заробітна плата звідрахуваннями, амортизація) та собівартості управління і збуту у звітному табазовому періоді практично співпадають;
2.5Коефіцієнтний аналіз показників фінансової діяльності
Втабл. 2.9 наведені алгоритми розрахунків показників рентабельності діяльностіпідприємства [30] з використанням форм фінансової звітності – Форма 1 “Баланс”та Форма 2 “Звіт про результати фінансової діяльності”:
Таблиця2.9 — Алгоритми розрахунку показників рентабельності№ п/п Показник
Умовн
поз-ня
Формула
для розрахунку Джерела інформації з форм фінзвітності ПОКАЗНИКИ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ 1
Рентабельність активів за прибутком від
звичайної діяльності Rзв Прибуток від звичайної діяльності / Валюта активів Форма 2(190) / Форма1 (280) 2 Рентабельність капіталу (активів) за чистим прибутком Rа Чистий Прибуток / Валюта активів Форма 2(220) / Форма1 (280) 3 Рентабельність власного капіталу Rвк Чистий Прибуток / Власний капітал Форма 2(220) / Форма1 (380) 4 Рентабельність виробничих фондів Rвф Чистий Прибуток / Виробничі фонди Форма 2(220) /Фор-ма1 (030+100+120) 5 Рентабельність реалізо-ваної продукції за прибутком від реалізації Rq Прибуток від реалізації / Виручка Форма 2(050-070-080) /Форма 2 (035) 6 Рентабельність реалізованої продукції за прибутком від операційної діяльності Rqоп Прибуток від операційної діяльності / Виручка
Форма 2(100) /
Форма 2 (035) 7 Рентабельність реал. продукції за прибутком Rqч Чистий прибуток / Виручка
Форма 2(220) /
Форма 2 (035) .8 Коефіцієнт стійкості економічного зростання Ксез Реінвестований прибуток / Власний капітал Форма 2(100 — 335)* Ф.2(220)/100 /Форма 1 (380) 9 Коефіцієнт реінвестування Кр Реінвестований прибуток / Чистий прибуток Форма 2(100 — 335)* Ф.2(220)/100 /Форма 2 (220) 10 Період окупності капіталу Тк Активи/Чистий прибуток
Форма 1(280) /
Форма 2 (220) 11 Період окупності власного капіталу Твк Власний капітал / Чистий прибуток
Форма 1(380) /
Форма 2 (220)
Втабл. 2.10 наведені алгоритми розрахунків показників ділової активності діяльностіпідприємства з використанням форм фінансової звітності – Форма 1 “Баланс” таФорма 2 “Звіт про результати фінансової діяльності” [16],[17]:
Таблиця2.10 — Алгоритми розрахунку показників ділової активності№ п/п Показник
Умовне
позначення
Формула
для розрахунку Джерела інформації з форм фінзвітності   ПОКАЗНИКИ ДІЛОВОЇ АКТИВНОСТІ 1 Коефіцієнт трансформації Кт Чиста виручка від реалізації / Валюта активів Форма 2(035) /Форма1 (280) 2 Фондовіддача Фоф Чиста виручка від реалізації / Основні виробничі фонди Форма 2(035) /Форма1 (030) 3 Коефіцієнт оборотності обігових коштів (обороти) Ко Чиста виручка від реалізації / Обігові кошти Форма 2(035) /Форма1 (260+270) 4 Період одного обороту обігових коштів (днів) Чо 365/ Ко 365 / Ко 5 Коефіцієнт оборотності запасів (обороти) Коз Собівартість реалізації / Середні запаси Форма 2(040) /Форма1 (100+120+130+140 +150) 6 Період одного обороту запасів(днів) Чз 365 / Коз  365 / Коз 7 Коефіцієнт оборотності дебіторської заборго-ваності(обороти) Кдз Чиста виручка від реалізації / Середня дебіторська заборгованість Форма 2(035) /Форма1 (050+170+180+190+200+210) 8 Період погашення дебіторської заборгованості (днів) Чдз  365 / Кдз  365 / Кдз 9 Коефіцієнт оборотності готової продукції Кгп Чиста виручка від реалізації / Готова продукція Форма 2(035) /Форма1 (130) 10 Період погашення кредиторської заборгованості (днів) Чкз Середня кредиторська заборгованість *360/ Собівартість реалізації Форма 1(500+520+530 +550+580) /Форма 2 (040) 11 Період фінансового циклу (днів) — період обороту коштів Чфц Чфц= Чоц — Чкз Чфц= Чоц – Чкз 12 Коефіцієнт оборотності власного капіталу(оборотність) Квк Чиста виручка від реалізації / Власний капітал Форма 2(035) /Форма1 (380+430+630)
Втабл. 2.11 наведені алгоритми розрахунків показників майнового станупідприємства з використанням форм фінансової звітності – Форма 1 “Баланс” таФорма 2 “Звіт про результати фінансової діяльності” [16],[17]:
Таблиця2.11 — Алгоритми розрахунку показників майнового стану№ п/п Показник
Умовне
позначення
Формула
для розрахунку Джерела інформації з форм фін звітності  ПОКАЗНИКИ МАЙНОВОГО СТАНУ 1. Частка оборотних виробничих фондів в обігових коштах Ч овф Оборотні виробничі фонди/ Оборотні активи Форма 1 (100+120+270) /Форма1 (260+270) 2 Частка основних засобів в активах Ч оз Залишкова вартість основних засобів / Валюта активів Форма 1(030) / Форма1 (280) 3 Коефіцієнт зносу основних засобів К зн Знос основних засобів/ Первісна вартість основних засобів Форма 1(032) / Форма1 (031) 4 Коефіцієнт оновлення основних засобів К он Збільшення за звітний період первісної вар-тості основних засобів/ Первісну вартість основних засобів Форма 1((031к)-(031п)) / Форма1 (031п) 5 Частка довгострокових фінансових інвестицій в активах Ч дф Довгострокові фінансові інвестиції / валюта активів Форма 1(040+045) /Форма1 (280) 6 Частка оборотних виробничих активів Ч ова Оборотні виробничі фонди/ Валюта активів Форма 1(100+120+270) /Форма1 (280) 7 Коефіцієнт мобільності активів К моб Мобільні активи / Немобільні активи Форма 1(260+270) /Форма1 (080)
Платоспроможністьпідприємства – це здатність підприємства впевнено сплачувати всі свої борговізобов’язання згідно з встановленими строками або відповідно до договірних умов[24]. Її можна вивчати за минулий період, на якусь певну (звітну) дату або якмайбутню можливість розрахувати у необхідні терміни за існуючимикороткостроковими зобов’язаннями.
Платоспроможністьпідприємства визначається системою показників ліквідності оборотних активівбалансу. Знаменник в усіх наведених показників один і той самий – поточніпасиви, тобто термінові невідкладні зобов’язання.
Показникиліквідності характеризують здатність фірми виконувати свої поточні(короткострокові) зобов’язання за рахунок поточних активів.
Коефіцієнтзагальної ліквідності (Кл.заг.) (коефіцієнт покриття) – це відношення поточнихактивів (Апот) до поточних зобов’язань (Зпот):
/>,  (2.1)

де: /> - поточніактиви балансу (Форма 1 строка 260);
/> - поточнізобов ' язання балансу (Форма 1 строка 620);
Цейрезультат співвідноситься з одиницею і показує, скільки грошових одиницьпоточних активів припадає на одну грошову одиницю поточних зобов’язань. ПриКл.заг.
Коефіцієнттермінової ліквідності (Кл.терм.) – це відношення активів високої
ліквідності(Алікв) до поточних зобов’язань:
/>,  (2.2)
де:Алікв — активи високої ліквідності = поточні активи – запаси (Форма 1 строки(260-100-110-120-130-140-150);   
Коефіцієнтабсолютної ліквідності (Кл. абс.) характеризується відношенням грошових засобівта коротк. цінних паперів (Г, Цп) до поточних зобов’язань:
/>, (2.3)
де:Г, Цп – грошові засоби та короткострокові цінні папери (Форма 1 строки(230+240));
Значенняцього коефіцієнта є достатнім, якщо він перевищує 0,2-0,25 [32].
Співвідношеннякороткострокової дебіторської та кредиторської заборгованостей – показуєнаскількі термінові надходження від боржників до підприємства відповідаютьтерміновим вимогам кредиторів до підприємства:
/>, (2.4)
де: Здеб– короткострокова дебіторська заборгованість (Форма 1 строки (160+170+180+190+200+210));
Зкред– короткострокова кредиторська заборгованість (Форма 1 строки (520+530+540));
Значенняцього коефіцієнту є сприятливими, якщо він перевищує 1,25 [32].
Однієюз найважливіших характеристик фінансового стану підприємства є фінансовастійкість. Фінансова стійкість характеризує ступінь фінансової незалежностіпідприємства щодо володіння своїм майном і його використання.
Втабл.3.8 наведені алгоритми розрахунків показників фінансової стійкостіпідприємства з використанням форм фінансової звітності – Форма 1 “Баланс” таФорма 2 “Звіт про результати фінансової діяльності” [16],[17]:
Дляоперативного розрахунку абсолютних показників фінансової стійкості(коефіцієнтупокриття запасів оборотними коштами) вартість запасів (З) порівнюється зпослідовно поширюваним переліком таких джерел фінансування [27]:
власніоборотні кошти (НВОК);
власніоборотні кошти і довгострокові кредити та позики (НВОК + Дп);
власніоборотні кошти, довго- та короткострокові кредити і позики (НВОК + Дп + ДФЗ).
Відповіднодо забезпеченості запасів згаданими варіантами фінансування можливі чотири типифінансової стійкості [34]:
1.Абсолютна стійкість — для забезпечення запасів (З) достатньо власних оборотнихкоштів; платоспроможність підприємства гарантована: З
2.Нормальна стійкість – для забезпечення запасів крім власних оборотних коштівзалучаються довгострокові кредити та позики; платоспроможність гарантована:                                    З
3.Нестійкий фінансовий стан – для забезпечення запасів крім власних оборотнихкоштів та довгострокових кредитів і позик залучаються короткострокові кредитита позики; платоспроможність порушена, але є можливість її відновити: З
4.Кризовий фінансовий стан – для забезпечення запасів не вистачає “нормальних”джерел фінансування; підприємству загрожує банкрутство:
З> НВОК + Дп + ДФЗ
Забезпеченістьзапасів джерелами формування є сутністю фінансової стійкості, її зовнішнімпроявом, а наслідком є платоспроможність (ліквідність).
Таблиця2.12 — Алгоритми розрахунку показників фінансової стійкості Показник
Умов.
позн.
Формула
для розрахунку Джерела інформації з форм фінзвітності ПОКАЗНИКИ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ
  1
Власні обігові кошти
(робочий, функціонуючий капітал) Рк
Оборотні активи – короткострокові
зобов ' язання Форма 1(260+270-620-630) 2 Коефіцієнт забезпечення оборотних активів власними коштами Кзвк Власні обігові кошти / оборотні кошти Форма 1(380+430-080) /Форма1 (260+270) 3 Маневреність робочого капіталу Мрк Запаси / Робочий капітал Форма 1(100+120 +130+140+150) /Форма1 (260+270-620-630) 4 Маневреність власних обігових коштів Мвок Грошові Кошти / Власні обігові кошти Форма 1(230+240) /Форма1 (380+430-080) 5 Коефіцієнт забезпечення власними обіговими коштами запасів Кзап Власні обігові кошти / Запаси Форма 1(380+430-080) /Форма1 (100+120 +130+140+150) 6 Коефіцієнт покриття запасів Кпз «Нормальні» джерела покриття запасів / Запаси Форма 1(380+430 +480-080+500+520+530+540) /Форма1 (100+120 +130+140+150) 7
Коефіцієнт фінансової незалежності
(автономії) Кавт Власний капітал / Валюта Пасивів балансу Форма 1(380+430+630) /Форма1 (640) 8 Коефіцієнт маневреності власного капіталу Км Власні обігові кошти / Власний капітал Форма 1(380+430+630-080) /Форма1 (380+430+630) 9 Коефіцієнт концентрації позикового капіталу Кпк Позиковий капітал/Валюта пасивів Форма 1(480+620) /Форма1 (640) 10 Коефіцієнт фінансової стабільності (коефіцієнт фінансування) Кфс Власні кошти / позикові кошти Форма 1(380+430+630) /Форма1 (480+620) 12 Коефіцієнт фінансової стійкості Кфст Власний капітал + довгострокові зобов ' язання / Валюта пасивів Форма 1(380+430+480+630) /Форма1 (640) /> /> /> /> /> />
Результатирозрахунків коефіцієнтів – показників фінансового стану згідно алгоритмівтабл.2.9 –2.12 наведені в табл. 2.13 –2.20 (за 2000 рік) та 2.21 – 2.27 (за2001 рік).
Результати2000 року
Яквидно з результатів розрахунків показників ліквідності, платоспроможності таджерел покриття виробничих запасів ВАТ “Янцівський гранітний кар ' єр”(табл.2.15 – 2.17):
назвітну дату показники покриття запасів з стійкого фінансового стану переведенів зону кризового фінансового стану, тобто розмір запасів не відповідаєзменшенню капіталу підприємства за рахунок продажу активів (основних фондів),що потребує швидкої реакції, враховуючи певну кризу з реалізацією (падіннядебіторської заборгованості та зростання готової нереалізованої продукції);
показникиплатоспроможності та ліквідності знаходяться близько до діапазону нормативівдля коефіцієнтів ліквідності, за виключенням показника абсолютної ліквідності,тобто необхідно підвищити норматив готівкових грошей на розрахунковому рахункута в касі, та падіння показника строкової ліквідності за рахунок відміченогопадіння рівня дебіторської заборгованості, тобто кризи з реалізацією;
Яквидно з результатів розрахунків показників рентабельності та фінансовоїстійкості в ВАТ “Янцівський гранітний кар ' єр” (табл.2.14):
рентабельністьактивів та власного капіталу по чистому доходу, відповідно, у звітному періодіпідвищилась відносно базового, з 68,29% до 102,77% та з 78,36% до 135,34%;
навпаки,рентабельність активів та власного капіталу по валовому реалізаційному прибутку,відповідно, у звітному періоді знизилась відносно базового, з 12,46% до 2,8% таз 14,29% до 3,69%;
рентабельністьвласного капіталу по чистому прибутку після оподаткування з негативного збиткуу базовому періоді піднялася до +1,9% у звітному періоді;
наведенийрівень рентабельності власного капіталу по чистому прибутку після оподаткуваннядуже низький, бо відповідає строку окупності власного капіталу 52,6 років, щоробить підприємство інвестиційно непривабливим;
всіпоказники фінансової стійкості(фінансування, маневреності, незалежності), хочаі зменшилися після часткового продажу основних фондів, і відповідному зменшеннюкапіталу, одначе відповідають у звітному періоді відносно стійкому станупідприємства;
Яквидно з результатів розрахунків показників майнового стану та діловоїактивності в ВАТ “Янцівський гранітний кар ' єр” (табл.2.13):
коефіцієнттрансформації активів у виручку від реалізації підвищився у звітному періоді на+51,5% (з 0,68 у базовому періоді до 1,03 у звітному періоді);
фондовіддачаосновних фондів підвищилася у звітному періоді на +87,8% (з 0,9 у базовомуперіоді до 1,69 у звітному періоді);
коефіцієнтоборотності обігових коштів зменшився на –8,2 % (з 2,93 у базовому періоді до2,69 у звітному періоді), що відповідає зростанню періоду 1-го обороту обіговихкоштів з 124,66 дня до 135,65 днів;
коефіцієнтоборотності запасів коштів зменшився на –18,5 % (з 6,15 у базовому періоді до5,01 у звітному періоді), що відповідає зростанню періоду 1-го обороту запасівз 59,35 дня до 72,87 дня;
коефіцієнтоборотності дебіторської заборгованості зріс на +40,2 % (з 6,72 у базовомуперіоді до 9,42 у звітному періоді), що відповідає зниженню періоду 1-гообороту дебіторської заборгованості з 54,33 дня до 38,76 дня;
коефіцієнтоборотності кредиторської заборгованості зріс на +23,6 % (з 7,51 у базовомуперіоді до 9,28 у звітному періоді), що відповідає зниженню періоду 1-гообороту (погашенню) кредиторської заборгованості з 48,58 дня до 39,33 дня;
мобільністьактивів зросла з 0,233(базовий період) до 0,382(звітний період), що відповідаєзростанню долі оборотних коштів в активах з 0, 393 (базовий період) до0,523(звітний період), відміченому при аналізі активів та коефіцієнту покриттязапасів;
врезультаті продажу частини зношених основних фондів загальний коефіцієнт зносуосновних фондів зменшився з 0,654(базовий період) до 0,393(звітний період);
Отриманіхарактеристики ділової активності, що свідчать про негативні процеси у розвиткупідприємства, тому інвестиційна привабливість є низькою.
Результатиза 2001 рік:
Яквидно з результатів розрахунків показників ліквідності, платоспроможності таджерел покриття виробничих запасів ВАТ “Янцівський гранітний кар'єр” (табл.2.20– 2.22):
назвітну дату показники покриття запасів з кризового фінансового стану переведенів зону стійкого фінансового стану, тобто відмічене при аналізі активів балансузменшення виробничих запасів має позитивний сенс;
показникиплатоспроможності та ліквідності перевищують нижній діапазон нормативів длякоефіцієнтів ліквідності за виключенням показника абсолютної ліквідності, тобтонеобхідно підвищити норматив готівкових грошей на розрахунковому рахунку та вкасі;
Яквидно з результатів розрахунків показників рентабельності та фінансовоїстійкості в ВАТ “Янцівський гранітний кар ' єр” (табл.2.19):
рентабельністьактивів по чистому доходу та валовому реалізованому прибутку у звітному періодіпідвищилась відносно базового, відповідно, на 46,0% та 262,0%;
рентабельністьвласного капіталу по чистому доходу та валовому реалізованому прибутку узвітному періоді підвищилась відносно базового, відповідно, на 83,0% та 355,0%;
вказаневище дозволило при практично незмінному рівні адміністративних витрат та витратна збут перейти від негативної рентабельності власного капіталу по чистомуприбутку після оподаткування (збиток у базовому періоді –4,27%) до позитивногорівня рентабельності у звітному періоді +4,63%;
наведенийрівень рентабельності власного капіталу по чистому прибутку після оподаткуваннядуже низький, бо відповідає строку окупності власного капіталу 28,8 років, щоробить підприємство інвестиційно непривабливим;
всіпоказники фінансової стійкості(фінансування, маневреності, незалежності)відповідають у звітному періоді стійкому стану підприємства;
Яквидно з результатів розрахунків показників майнового стану та діловоїактивності в ВАТ “Янцівський гранітний кар ' єр” (табл.2.18):
коефіцієнттрансформації активів у виручку від реалізації підвищився у звітному періоді на+46% (з 0,75 у базовому періоді до 1,1 у звітному періоді);
фондовіддачаосновних фондів підвищилася у звітному періоді на +37,2% (з 1,21 у базовомуперіоді до 1,66 у звітному періоді);
коефіцієнтоборотності обігових коштів зріс на +63,4 % (з 2,05 у базовому періоді до 3,35у звітному періоді), що відповідає зниженню періоду 1-го обороту обіговихкоштів з 131,4 дня до 80,6 днів;
коефіцієнтоборотності запасів коштів зріс на +64,6 % (з 3,39 у базовому періоді до 5,58 узвітному періоді), що відповідає зниженню періоду 1-го обороту запасів з 79,6дня до 48,4 дня;
коефіцієнтоборотності дебіторської заборгованості зріс на +31,05 % (з 6,73 у базовомуперіоді до 8,82 у звітному періоді), що відповідає зниженню періоду 1-гообороту дебіторської заборгованості з 40,1 дня до 30,6 дня;
коефіцієнтоборотності кредиторської заборгованості зріс на +78,0 % (з 6,28 у базовомуперіоді до 11,18 у звітному періоді), що відповідає зниженню періоду 1-гообороту (погашенню) кредиторської заборгованості з 43,0 дня до 24,15 дня;
мобільністьактивів знизилася з 0,367(базовий період) до 0,328(звітний період), щовідповідає зниженню долі оборотних коштів в активах з 0, 558 (базовий період)до 0,483(звітний період), відміченому при аналізі активів та коефіцієнтупокриття запасів;
Отриманіхарактеристики ділової активності, що свідчать про розвиток підприємства,можуть бути використані при бюджетному прогнозуванні плану наступного року.
2.6Оцінка імовірності банкрутства підприємства
Зметою швидкої ідентифікації фінансової кризи, виявлення причин, що неївизначаються, і розробки антикризових заходів на підприємствах доцільновпроваджувати систему раннього попередження і реагування (СРПР). Системараннього попередження і реагування — це особлива інформаційна система, щосигналізує керівництву про потенційні ризики, що можуть насуватися на підприємствояк із зовнішнього, так і з внутрішнього середовища.
Однимз найважливіших інструментів системи раннього попередження банкрутствапідприємств і методом його прогнозування є дискримінантний аналіз. Змістдискримінантного аналізу полягає в тому, що за допомогою статистичних методівбудується функція й обчислюється інтегральний показник, на підставі якого здостатньою імовірністю можна передбачити банкрутство суб'єкта господарювання.
Існуєбагато підходів до прогнозування фінансової неплатоспроможності суб'єктівгосподарювання. Будь-яка методика оцінювання кредитоспроможності є, по суті,методикою прогнозування банкрутства. У закордонній практиці поширення придбалидві моделі — Альтмана і Спрингейта, названі на честь їхніх авторів [33].
МодельАльтмана (розроблена в 1968 році і відома також за назвою «розрахунокZ-показника» — інтегрального показника рівня погрози):
/>        (2.5)
де Х1= (Поточні активи — Поточні пасиви) / Обсяг активу;
Х2 =Нерозподілений прибуток / Обсяг активу;
Х3 =Прибуток до виплати відсотків / Обсяг активу;
Х4 =Ринкова вартість власного капіталу / Позикові засоби;
Х5 =Виторг від реалізації / Обсяг активу;
При Z
1,8
2,7
Z> 2,99 — імовірність банкрутства незначна.
Розрахунокінтегрального показника Альтмана (у міру скептицизму по його застосування дляукраїнських підприємств) за даними балансу ВАТ «Янцівський гранітний кар ' єр»за 2001 рік, дає наступні значення:
/>
Такимчином, імовірність банкрутства підприємства по Альтману мала.

3.ПРОЕКТНА ЧАСТИНА. ОБГРУНТУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЕКТУ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІПО ВИПУСКУ ЕКСПОРТНОГО ВАРІАНТУ ПРОДУКЦІЇ
3.1Маркетинговий аналіз привабливості зовнішньоекономічного ринку тапідприємницька ідея бізнес-плану проекту
Нарис.3.1 –3.3 наведені кольорові текстури основних видів гранітів на ринкуУкраїни, серед яких продукція Янцівського гранітного кар'єру — “Янцівський”граніт сірого кольору (рис.3.2) має як прямих конкурентів у своєму класі(рис.3.1) так і альтернативних конкурентів серед гранітів інших кольоровихтекстур(рис.3.3).
Втабл. 3.1 наведений прайс-лист російської фірми ТОВ «ГАЛАТР» (м.Москва, Росія) на модульні гранітні плити з Росії і СНД для будівельних фірмМоскви і Підмосков'я в USD/м2 з урахуванням ПДВ, тари і навантаження (розміригранітних плиток: 300х300, 300х400, 300х600, 400х400, 400х600 мм).
Втабл.3.2 наведений прайс-лист української фірми ЗАТ «НОВАТОР»(Україна, Київ-73, вул.Вербова,8-а), яка пропонує продукцію з гранітівукраїнських родовищ, зроблену на устаткуванні фірм: «Pedrini»,«Barsanti» (Італія) — плитка лицювальна розміром: 300x300, 300x600, 400x400,400x600, 500x500, 600x600 мм.
Аналізданих табл.3.1, 3.2, наведений на рис.3.4 – 3.6, по порівняльному ціновомуаналізу вартості гранітної полірованої плитки (прямих та альтерна-тивнихконкурентів по кольору для “Янцівського” граніту) на ринках Росії та Українипоказує, що вартість українських сортів граніту на ринках Росії на 40 – 60 %вище, ніж ціна на вітчизняному ринку. При цьому слід зауважити, що дляпівденних країн архітектори надають перевагу червоних кольорам текстуриграніту, а у північних країнах архітектори більш схильні до сірого (сталевого)кольору текстури граніту. Так, набережна Москва-ріки облицьована “Янцівським”гранітом ще за часи СРСР.
Таблиця3.1 — Прайс-лист ТОВ «ГАЛАТР»(м.Москва, Росія) на модульні гранітніплити з Росії і СНД для будівельних фірм Москви і Підмосков'я в USD/м2 зурахуванням ПДВ, тари і навантаження.
(Розміри:300х300, 300х400, 300х600, 400х400, 400х600)№ Найменування Колір Фактура обробки при товщині плити, мм Полірована Термооброблена 20 30 40 20 30 40 1 Амфіболіт гранат. 64 78 87 - - - 4 Відродження 60 72 80 60 72 80 5 Габро (Карелія) 75 89 99 75 89 99 7 Дидковический 72 82 95 72 82 95 8 Джиль-Тау 65 75 85 65 77 87 10 Емельяновский 72 82 98 72 82 98 13 Калгуваара 60 70 80 60 70 80 15 Капустинский 70 80 96 70 80 98 16 Кашина Гора 67 78 90 67 78 90 22 Ковальський 65 75 82 65 75 82 24 Курдайский 65 75 85 65 75 85 25 Куртинский 65 75 85 65 76 88 26 Лабрадорит 75 85 95 - - - Продовження табл.3.1 27 Лезниковский 69 82 98 70 85 98 30 Мансуровский 60 72 80 60 72 80 31 Масловский 72 85 99 - 84 99 32 Междуреченский 70 85 95 70 85 95 33 Олоновский 65 75 90 65 75 90 34 Ореховский 72 80 90 72 80 90 38 Танский 65 78 92 65 78 94 40 Токовский 72 82 95 72 82 97 42 Южно-Султаевский 60 70 75 60 75 81 14 Каменогорский (Сірий граніт) 62 75 82 - 75 80 12 Исетский  (Сірий граніт) 59 75 80 60 75 80 18 Константиновский  (Сірий граніт) 72 82 98 72 82 98 Продовження табл. 3.1 35 Покостовский  (Сірий граніт) 68 78 89 68 78 92 36 Суховязский  (Сірий граніт) 62 75 85 62 75 85 37 Сибирский  (Сірий граніт) 65 76 87 61 77 87 43 Янцевский  (Сірий граніт) 65 75 88 65 76 92
Примітки:
1.Постачання каменю в будь-якій фактурі (пиленій, шліфованої, термообработаній,бучардованій, полірованій) здійснюється протягом10 днів з моменту внесенняпередоплати за замовлення (70%).
3.Термін виготовлення замовлення обсягом > 300 м2 протягом 30 робочих днів.
5.Діє гнучка система знижок: від обсягу більш 100м2 до 300м2 – 2-3%; від 300м2 до600м2 – 3-5%, від 600м2 до
1500м2– 5-7%; від 1500м2 знижки договірні.
6.Вартість плит пиляної фактури — 80-90% вартості полірованої, шліфованої — 95%.
Табл.3.2- ЗАТ «НОВАТОР»(Україна04073, Київ-73, вул.Вербова,8-а) пропонуєпродукцію з гранітів українських родовищ, зроблену на устаткуванні фірм:«Pedrini», «Barsanti» (Італія) Плитка лицювальна розміром:
300x300,300x600, 400x400, 400x600, 500x500, 600x600мм Назва природного каменю Фактура лицьової поверхні
Ціна 1 кв.м $США
Товщина, мм       15 мм 20 мм 30 мм Blue Volga /Головинський/
/Лабрадорит/
Dobryn Blue
Шліфований
Полірований
40
46
44
50
53
60 Irina Blue/Осникивський/
/Лабрадорит/
Dobryn Blue
Шліфований
Полірований
41
47
44
50
53
60 Dobryanske/Добринський/
/Лабрадорит/
Dobryn Blue
Шліфований
Полірований
41
55
46
59
52
71 Nebigsky/Небіжський/
/Лабрадорит/
Dobryn Blue
Шліфований
Полірований
40
46
44
50
53
60 Kamyanobrodsky/Каменобродський/
/Лабрадорит/
Dobryn Blue
Шліфований
Полірований
40
46
44
50
53
60 Blue Night/Кам'яна піч/
/Лабрадорит/
Dobryn Blue
Шліфований
Полірований
40
46
44
50
53
60 Blue Volga/Синій камінь/
/Лабрадорит/
Dobryn Blue
Шліфований
Полірований
40
46
44
50
53
60 Pervomaysky/Першотравневий/ Червоний граніт
Шліфований
Полірований
34
40
37
43
45
52 Rosso Santiago/Капустинський/ Червоний граніт
Шліфований
Полірований
36
42
39
45
47
54 Brown Santiago/Войновський/ Червоний граніт
Шліфований
Полірований
36
42
39
45
47
54 Moon's Night/Місячна ніч/ Темно-коричне-вий граніт
Шліфований
Полірований
36
42
39
45
47
54 Maple Red/Лезниковський/ Червоний граніт
Шліфований
Полірований
40
47
43
50
54
63 Star of Ukraine/Дидковичський/ Червоний граніт
Шліфований
Полірований
38
45
41
48
49
58 Karmin/Крупський/ Червоний граніт
Шліфований
Полірований
37
43
40
46
48
55 Rosso Pink/Ореховський/ Червоний граніт
Шліфований
Полірований
35
41
38
44
46
52 Flower of Ukraine/Межиричський/ Червоний граніт
Шліфований
Полірований
35
42
38
45
47
53 Carpazi/Токовський/ Червоний граніт
Шліфований
Полірований
36
43
39
46
48
55 Withered/Новоданилівський/ Червоний граніт
Шліфований
Полірований
35
42
39
45
48
54 Rosso Toledo/Емельянівський/ Червоний граніт
Шліфований
Полірований
35
42
39
45
48
54 Grey Ukraine/Покостовський/ Сірий граніт
Шліфований
Полірований
36
42
39
45
48
54 Real Grey/Янцевський/ Сірий граніт
Шліфований
Полірований
36
42
39
45
47
54 Tansky/Танський/ Сірий граніт
Шліфований
Полірований
36
42
39
45
48
54 Rosso Toledo/Евдокимивський/ Сірий граніт
Шліфований
Полірований
36
42
39
45
48
54 Verde Oliva/Масловський/ Кольоровий граніт
Шліфований
Полірований
40
47
43
50
53
60 Chovnovsky/Човновський/ Кольоровий граніт
Шліфований
Полірований
37
43
40
46
49
55 Leopard/Корнинський/ Кольоровий граніт
Шліфований
Полірований
35
41
38
44
47
53 Neryazhsky/Неряжський/ Темно-сірий
Шліфований
Полірований
34
40
37
43
46
52 Shadurovsky/Шадуровський/ /Габро/Black Prince
Шліфований
Полірований
39
45
42
48
52
58 Pivnichno-slobodsky/Північнослободський/ /Габро/Black Prince
Шліфований
Полірований
39
45
42
48
52
58 Horbulivske/Горбулевське/ /Габро/Black Prince
Шліфований
Полірований
39
45
42
48
52
58 Verkholuzhske/Верхолужське/ /Габро/Black Prince
Шліфований
Полірований
39
45
42
48
52
58 Rakhny-polivsky/Рахни-Полевське/  
Шліфований
Полірований
34
40
37
43
46
52 Khotyzhsky/Хотижське/ Zelenytsya
Шліфований
Полірований
37
43
40
46
49
55 Brown Ukraine/Мирнянське/ Dark Brown
Шліфований
Полірований
37
43
40
46
49
55 Konstyantynivsky/Константиновське/  
Шліфований
Полірований
36
42
39
45
48
54 Tuman/Болтишське/ Сірий граніт
Шліфований
Полірований
34
40
37
43
46
52 Rosa Azova/Стильське/  
Шліфований
Полірований
34
40
37
43
46
52 Pivnichno-Tanske/Северо-Танське/ GreenishTansky
Шліфований
Полірований
36
42
39
45
48
54 Osmalinsky/Осмалинський/ Коричневий
Шліфований
Полірований
39
45
42
48
52
58 Kamyanobridske/Каменобродське/ /Габро/Black Prince
Шліфований
Полірований
39
45
42
48
52
58 Kudashivsky/Кудашівське/ Сіро-коричн. граніт
Шліфований
Полірований
37
43
40
46
48
55 Zhezhelivske/Жежелівське/ Cardinal Grey
Шліфований
Полірований
36
42
39
45
48
54

3.2Калькуляція кошторисів витрат інвестиційного проекту
Бізнес-план– це план розвитку підприємства, необхідний для освоєння нових сфер діяльностічи фірми для створення нових сфер бізнесу. Основними цілями бізнес-плану є[35]:
визначенняступеня життєздатності і майбутньої стійкості підприємства, зниження ризикупідприємницької діяльності;
конкретизаціяперспектив бізнесу;
залученняуваги й інтересу потенційних інвесторів фірми, а також споживачів іпостачальників;
придбаннядосвіду планування, показ підприємства в перспективі.
Бізнес-планнеобхідний, насамперед, для залучення уваги майбутніх інвесторів, як відправнаточка при веденні переговорів з майбутніми партнерами.
Основнапідприємницька ідея бізнес-плану розглянутого в дипломному проектіінвестиційного проекту полягає в наступному:
1.Для виходу на зовнішньоекономічний ринок не тільки з традиційною продукцієюгранітних кар'єрів – гранітними блоками від 3 до 10 м3, а з високоліквідноюпродукцією стадії кінцевої переробки – полірованою облицювальною плиткою,необхідно забезпечити обробку граніту згідно міжнародним стандартам по допускамна різнотовщинність після обробки плиток, забезпечення жорстких допусків на їхгеометрію та високої якості полірованої поверхні.
2. Насьогоднішній день такі стандарти забезпечує автоматизована лінія з наборомдискових алмазних пил та шліфувально-полірувальних станів італьянських фірм«Pedrini», «Barsanti».
3.Експортні поставки полірованої гранітної плитки “Янцівським гранітним кар'єром”дозволяють впровадити наступні фінансові виграші [36]:
а)Підняти ціни реалізації полірованої плитки на 20 % (реалізація в Росію наумовах “Франко-Завод”) у порівнянні з цінами реалізації на Україні;
б)Згідно з законом по ПДВ [8] отримати експортне бюджетне відшко-дування урозмірі 20% від ціни експортної реалізації.
в)При реалізації полірованої плитки на вітчизняному ринку та необхідності сплати20% отриманого ПДВ в ціни реалізації – перекрити бюджетну заборгованістьекспортним бюджетним відшкодуванням.
Розрахунковийкошторис інвестицій та змінних і постійних витрат на реалізацію інвестиційногопроекту в дипломному проекті прийнятий наступ-ним.
Джереломзалучення інвестицій є банківський кредит під заставу граніт-них блоків по ціні600 доларів США за 1 м3 (продукція для обробки на новій впроваджуємій лінії) тавиділення певної суми власних коштів підприємства.
Таблицівхідних даних інвестиційного проекту
1.Додаткові інвестиції:
1.1Придбане обладнання за рахунок кредиту на 5 років на суму 7 500 000 грн.(1,4млн.доларів США) під заставу гранітних блоків (4 670 м3 по 600 доларів США за 1м3 – 200% від суми кредиту);
1.2 Кредитвзятий під 22 % річних;
1.3 Ринковавартість обладнання через 5 років складе 10 % від первісної вартості;
1.4 Затратина ліквідацію обладнання складуть 8 % від ринкової вартості через 5 років;
1.5 Поверненняосновної суми кредиту проводиться рівними долями з 1(першого) року позакінченню кожного з п'яти років;
1.6 Збільшенняоборотного капіталу з власних коштів становить 500 000 грн.(додаткова емісіяакцій ВАТ);
1.7 Сплатапроцентів за користування кредитом – щорічна;
2.Випуск продукції:
2.1Згідно з проектною продуктивністю імпортної лінії прогнозується обсяг випускупродукції на 1-ий рік в еквіваленті полірованої плитки товщиною 20 мм – 72 000м2 (1 440 м3 – чистий обсяг,1 900 м3 – розрахунковий обсяг гранітної сировини вблоках):
2.2Обсяг продукції буде збільшуватися на 15 % кожного року до 5-го року;
2.3 На5 рік обсяг продукції складе 70 % від обсягу четвертого року;
2.4 Реалізаціяпродукції на внутрішньому ринку та на зовнішньому ринку по рокам становитиме:
-1рік – 30% (експорт), 70%(внутрішня реалізація);
-2рік – 60% (експорт), 40%(внутрішня реалізація);
-3рік – 65% (експорт), 35%(внутрішня реалізація);
-4рік – 70% (експорт), 30%(внутрішня реалізація);
-5рік – 80% (експорт), 20%(внутрішня реалізація);
2.5 Цінареалізації в розрахунку на товщину плитки 20 мм складе:
— навнутрішньому ринку – 45 USD/м2 (з ПДВ – “франко-завод”)
— експортна ціна в Росію – 55 USD/м2 (без ПДВ – “франко-завод”)
3.Витрати:
3.1 Видаткина оплату праці в перший рік становитимуть — 5 USD з кожного м2 плитки тапідвищуються на 7% у рік
3.2 Видаткина добуток вхідної сировини становитимуть – 12 USD з кожного м2 плитки;
3.4 Видаткина процес обробки вхідної сировини становитиме 10 USD з кожного м2 плитки;
3.5 Постійнівитрати на перший рік становитимуть 270 000 USD та підвищуються на 5% у рік;
4.Норма доходу на капітал становить 12 % річних (ставка інфляції) при додатковомувідрахуванні 25 % чистого прибутку акціонерам.          
5.Додаткові умови:
5.1Тривалість життєвого циклу – 5 років, тобто за 5 років обладнання повністюамортизується(для податку на прибуток);
5.2 Амортизаціяобчислюється рівними частками протягом терміну служби(щорічними порціями);
5.3 Через5 років обладнання демонтується та продається;
5.4 Виробничаплоща під нове обладнання є, а для спрощення розрахунків         амортизаціябудинку не враховується;
5.5 Всіінші затрати фірма сплачує з власних засобів;
5.6 Всіплатежі припадають на кінець року;
5.7 Нормадоходу на капітал прийнята традиційно;
5.8 Ставкаподатку на прибуток згідно з Законом України [6] – 25 %.
5.10 Фонднарахованої амортизації обладнання, віднесений на валові витрати, витрачаєтьсяна повернення суми основного кредиту, при цьому згідно з Законом України “Прооподаткування прибутку підприємств” [6], оскільки кредит витрачений напридбання амортизуємих основних фондів, то його повернення не відноситься навалові витрати підприємства для оподаткування податком на балансовий прибуток.
Вимогидо проведення проектного аналізу та зміст розрахунківВиходячи із заданихвхідних даних і умови реалізації проекту, отрібно визначити показникиефективності проекту [26]:
ЧДД –чистий дохід, що дисконтувався;
ІД –індекс доходності та ІДД – дисконтований індекс доходності;
ВНД –внутрішня норма доходності;
СО –строк окупності та ДСО – дисконтований строк окупності;
КЕІ –коефіцієнт ефективності інвестицій та ДКЕІ – дисконтований коефіцієнтефективності інвестицій

3.3Методи оцінки ефективності інвестиційних проектів
Інвестиційнийпроект розробляється задовго до реального початку його здійснення. Реалізаціяпроекту може тривати роками й десятиліттями. У проек-тному аналізі прийнятийметод зрівнювання різночасових грошей, так зване дисконтування [27].
Майбутняцінність Бс сьогоднішніх грошей визначається за формулою:
 />  (3.1)
де С– сьогоднішня сума грошей, що інвестуються;
d –постійна норма дисконту, що дорівнює прийнятій для інвестора нормі прибутку накапітал;
t –тривалість розрахункового періоду (в роках);
Сьогоднішняцінність Сб майбутніх грошей визначається таким чином:
/> (3.2)
Перерахунокпоточних і майбутніх сум в еквівалентній вартості шляхом дисконтування дозволяєвизначити цінність проектів на основі поточних і май бутніх витрат ірезультатів. Підраховані за кожний рік життя проекту, вони дисконтуються, апотім підсумовуються з метою одержання загального показника цінності проекту, наоснові якого роблять висновок щодо прийнятності проекту.
Критерії,що використовуються в аналізі інвестиційної діяльності, можна підрозділити надві групи в залежності від того враховується чи ні часовий параметр: 1)засновані на дисконтованих оцінках; 2) засновані на облікових оцінках. Допершої групи відносяться критерії:
чистийприведений ефект (Net Present Value, NPV);
індексрентабельності інвестиції (Probability Index, PI);
внутрішнянорма прибутку (Internal Rate of Return, IRR);
модифікованавнутрішня норма прибутку (Modified Internal Rate of Return, MIRR);
дисконтованийстрок окупності інвестиції (Discounted Payback Period, DPP).
Додругої групи відносяться критерії:
стрококупності інвестиції (Payback Period, PP);
коефіцієнтефективності інвестиції (Accounting Rate of Return, ARR).
а)Метод розрахунку чистого приведеного ефекту
Цейметод заснований на зіставленні величини вихідної інвестиції (IC) із загальноюсумою дисконтованих чистих грошових надходжень, генерованих нею протягомпрогнозованого періоду. Оскільки приплив коштів розподілений у часі, віндисконтується за допомогою коефіцієнта r, встановлюваного інвесто-ромсамостійно виходячи зі щорічного відсотка повернення, який він хоче чи можемати на інвестований їм капітал. Припустимо робиться прогноз про те, щоінвестиція (IC) буде генерувати протягом n років річні доходи в розмірі Р1, Р2,…, Рn. Загальна накопичена величина дисконтованих доходів (Present Value, PV) ічистий приведений ефект (Net Present Value, NPV= ЧДД –чистий дискон-тованийдоход) відповідно розраховуються по формулах [35]:
/> (3.3)
/>  (3.4)
ЯкщоNPV>0, то проект варто прийняти; якщо NPV
якщоNPV
якщоNPV=0, то у випадку прийняття проекту цінність компанії не зміниться, тобтодобробут її власників залишиться на колишньому рівні;
якщоNPV
Проектіз NPV=0 має додатковий аргумент у свою користь – у випадку реалізації проектудобробут власників компанії не зміниться, але в той же час обсяги виробництвазростуть, тобто компанія збільшиться в масштабах.
Якщопроект припускає не разову інвестицію, а послідовне інвестування фінансовихресурсів протягом m років, то формула для розрахунку NPV модифікується в такийспосіб (з врахуванням впливу інфляції як на дисконтовані потоки інвестиції, такі на сгенеровані потоки прибутку інвестиційного проекту):
/> (3.5)
де j– прогнозований середній рівень інфляції.
Прирозрахунку NPV, як правило, використовується постійна ставка дисконтування,однак при деяких обставинах, наприклад, очікується зміна рівня дисконтнихставок, можуть використовуватися індивідуалізовані по роках коефіцієнтидисконтування. Якщо в ході імітаційних розрахунків приходиться застосовуватирізні коефіцієнти дисконтування, то формула (3.5) не застосовується, і проектприйнятний при постійній дисконтній ставці може стати неприйнятним.
б)Метод розрахунку індексу рентабельності інвестиції
Цейметод є по суті наслідком попереднього. Індекс рентабельності (PI) = ІД(індексдоходності) розраховується по формулі [35]:
/> (3.6)
ЯкщоPI>1, то проект варто прийняти; якщо PI
Якщопроект припускає не разову інвестицію, а послідовне інвестування фінансовихресурсів протягом m років, то формула для розрахунку PI. модифікується в такийспосіб (з врахуванням впливу інфляції як на дисконтовані потоки інвестиції, такі на сгенеровані потоки прибутку інвестиційного проекту):
/>  (3.7)
в)Метод розрахунку внутрішньої норми прибутку інвестиції
Підвнутрішньою нормою прибутку інвестиції (IRR= ВНД) розуміють значеннякоефіцієнта дисконтування r, при якому NPV проекту дорівнює нулю:
IRR =r, при якому NPV = f(r) = 0.
Іншимисловами, якщо позначити IC=CF0, то IRR знаходиться з рівняння [35]:
/> (3.8)

Задопомогою таблиць вибираються два значення коефіцієнта дисконтування r1
/> (3.9)
де r1- значення табульованого коефіцієнта дисконтування, при якому
f(r1)>0(f(r1)0)).
г)Метод визначення строку окупності інвестицій
Цейметод, що є одним з найпростіших і широко використовуємих у сві-товійобліково-аналітичній практиці, не припускає тимчасової упорядкованості грошовихнадходжень [24],[26]. Алгоритм розрахунку строку окупності (СО) залежить відрівномірності розподілу прогнозованих доходів від інвестиції. Якщо доходрозподілений по роках рівномірно, то строк окупності розрахову-ється розподіломодноразових витрат на величину річного доходу, обумовле-ного ними. Приодержанні дробового числа воно округляється убік збільшення до найближчогоцілого. Якщо прибуток розподілений нерівномірно, то строк окупностірозраховується прямим підрахунком числа років, протягом яких ін-вестиція будепогашена кумулятивним доходом. Загальна формула розрахунку показника СО маєвид:
/>, при якому /> (3.10)

Нерідкопоказник СО = РР розраховується більш точно, тобто розглядається і дробовачастина року; при цьому робиться припущення, що грошові потоки розподіленірівномірно протягом кожного року.
Тодіформула (3.10) модифікується для розрахунків як:
 /> (3.11)
Привраховуванні часового аспекту в розрахунок приймаються грошові потоки,дисконтовані по показнику WACC, а відповідна формула для розрахункудисконтованого строку окупності (DPP) має вид:
/>, при якому /> (3.12)
Очевидно,що у випадку дисконтування строк окупності збільшується, тобто завждиDPP>PP. Іншими словами, проект прийнятний за критерієм СО може виявитисянеприйнятним за критерієм DPP= ДСО [26].
Якщопроект припускає не разову інвестицію, а послідовне інвестування фінансовихресурсів протягом m років, то формула для розрахунку ДСО(DPP) модифікується втакий спосіб (з врахуванням впливу інфляції як на дисконто-вані потокиінвестиції, так і на сгенеровані потоки прибутку інвестиційного проекту):
/> (3.13)

3.4Розрахунки показників фінансового прогнозу результатів інвестиційного проекту
Втабл. 3.3 приведений алгоритм та результати розрахунку ліквідної вартостіобладнання, яке реалізується через 5 років(повного життєвого циклу).
Таблиця3.3–Ліквідаційна вартість проекту ВАТ „Янцівський гранітний кар'єр”№ п/п Показник Формула розрахунку Значення показника Одиниці 1. Ринкова вартість обладнання 7 500 000 грн. 2. Витрати на придбання обладнання (кредит) 7 500 000 грн. 3. Амортизація до ліквідації 100 % від п.1 7 500 000 грн. 4. Ринкова вартість ліквідуємого обладнання 10 % від п.1 750 000 грн. 5. Витрати на ліквідацію обладнання 8 % від п.4 60 000 грн. 6. Операційний доход від ліквідації обладнання п. 4 — п.5 690 000 грн. 7. Податок на доход 25 % від п.6 172 500 грн. 8. Чиста ліквідаційна вартість обладнання п.6 — п.7 517 500 грн.
Результатирозрахунків ліквідаційної вартості обладнання заносяться в табл.3.4 –“Результати інвестиційної діяльності”, в якій занесені результати інвестиційнихпотоків на підприємство (із знаком “-“) Тлікв.-операції ліквідації обладнання.
Таблиця3.4 – Результати інвестиційної діяльності проекту ВАТ „Янцівський гранітнийкар'єр”№ Значення показників на t — кроку діяльності п/п Показники, грн. 0 рік 1 рік 2 рік 3 рік 4 рік 5 рік Т(лікв.) 1 Земля 2 Будинки, споруди 3 Обладнання -7 500 000 517 500 4 Нематеріальні активи 5 Разом: вкладення в основний капітал -7 500 000 517 500 6 Приріст власного оборотного капіталу за рахунок акціонерів(-), убуток при виплаті дивідендів акціонерам(+) -500 000 7 Усього інвестицій ("-" – вкладено, " +" — повернуто інвесторам) -8 000 000 517 500
Втабл.3.5 приведені результати розрахунку операційної діяльності підприємства наоснові вхідних даних
Таблиця3.5 – Результати операційної діяльності проекту ВАТ „Янцівський гранітнийкар'єр”№ Значення показників на t — кроку діяльності п/п Показники 1 рік 2 рік 3 рік 4 рік 5 рік Т(лікв.) Розрахунок валового доходу 1 Обсяг продажу, м2. 72 000 82 800 95 250 109 503  76 650 2 Розподіл продажу (експорт/ внутрішній),%/% 30/70 60/40 65/35 70/30 80/20 3 Ціна продажу грн./м2 (експорт/ внутрішня). 300/240 300/240 300/240 300/240 300/240 4 Виручка від продажу, тис. грн. (експортна/внутрішня)
6480/
12096
14904/
7948,8
18573,7/
8001
22995,6/
7884,2
18396/
3679,2 750 5 Чиста виручка від продажу з компен сацією різниць експорт — ПДВ, тис.грн. 17856 24508,8 28955,9 34164,9 25141,2 6 Умовна чиста виручка при 100% реалізації на Україні, тис.грн 14400 16560 19050 21900,6 18396 Розрахунок валових витрат (для оподаткування) 7 Змінні витрати на оплату праці, тис.грн. -1926 -2370 -2915,7 -3589,8 -2685,7 8 Змінні витрати на оплату сировини та обробку граніту, тис.грн. -8474,4 -9745,6 -11210,9 -12888,5 -9021,7 9 Постійні витрати, тис.грн. -1444 -1517 -1593 -1672 -1756 60 10 Амортизація обладнання (фонд оплати повернення кредиту), тис. грн. -1500 -1500 -1500 -1500 -1500 11 Відсотки по кредитах, тис.грн. -1650 -1320 -990 -660 -330 Розрахунок балансового прибутку для оподаткування 12 Балансовий прибуток, тис.грн. 2861,6 8056,2 10746,3 13854,6 9847,8 690 13 Балансовий прибуток при реалізації без експорту, тис.грн. -594,4 107,4 840,4 1590,3 3102,6 11 Податки на прибуток, грн. -715,4 -2014,0 -2686,6 -3463,6 -2461,9 -172,5 12 Проектований чистий прибуток(для начислення % долі дивідендів), грн. 2146,2 6042,2 8059,7 10390,9 7385,8 517,5 Розрахунок чистого операційного доходу (+ фонд амортизації) 13 Чистий доход від операцій (чистий прибуток + амортизація), грн. 3646,2 7542,2 9559,7 11890,9 8885,8 517,5
Зарезультатами розрахунків інвестиційної та операційної діяльностей підприємства (табл.3.4,3.5) розраховуємо результати фінансової діяльності підприємства та грошовіпотоки(табл.3.6).
Таблиця3.6 – Результати фінансової діяльності проекту ВАТ „Янцівський гранітний кар'єр”п/п Показники 0 рік 1 рік 2 рік 3 рік 4 рік 5 рік Т(лікв.) Розрахунки динаміки капіталізованого власного капіталу 1 Інвестиції власного капіталу, тис.грн. 500 2 Чистий Прибуток до капіталізації, тис.грн. 2146,2 6042,2 8059,7 10390,9 7385,8 517,5 3 Виплата 25% дивідендів, тис.грн. -536,5 -1510,5 -2014,9 -2597,7 -1846,4 4 Власний накопиче-ний капітал проекту з капіталізацією 75% прибутку, тис. грн. 500 2109,7 6641,4 12686,2 20479,4
26536,3
(з враху-ванням Тлікв)   Розрахунки динаміки запозичення та амортизаційного повернення коштів 6 Довгострокові кредити, тис.грн. 7500 7 Амортизація облад-нання (фонд оплати кредиту), тис.грн. 1500 1500 1500 1500 1500 8 Погашення заборгованості по кредитах, тис.грн. -1500 -1500 -1500 -1500 -1500 Результати фінансової діяльності 10 Потік реальних грошей, грн. 500 1609,7 4531,7 6044,8 7793,2 6056,9 (з враху-ванням Тлікв)
Втабл. 3.7- 3.9 наведені розрахунки в “електронних таблицях” EXCEL-2000послідовними приближеннями значення ВНД – внутрішньої норми доход-ності, тобтотакого значення % зміни вартості грошей у часі, яка дозволяє вирівнятидисконтовані інвестиції та чистий дисконтований доход підприємства, тобто ВНД –досягнута фактична рентабельність капіталу. За результатами наближень табл.3.8,3.9 внутрішня норма дисконтування проекту розраховується як:
/>
3.5Прогноз удосконалення характеристик підприємства при впровадження інвестиційногопроекту зовнішньоекономічної діяльності
Нарис.3.7 наведений вихідний графік результатів дипломного дослідженнядоцільності та високої ефективності розвитку зовнішньоекономічної діяльностіВАТ “Янцівський гранітний кар’єр”.

/>
Рис.3.7Результати позитивного впливу інвестиційного проекту на перехід відстагнаційної діяльності до прибуткової діяльності ВАТ “Янцівський гранітнийкар'єр” з використанням всіх можливостей експортної зовнішньоекономічноїдіяльності

ВИСНОВКИ
Проведенийу дипломній роботі ретроспективний економічний аналіз діяльності ВАТ“Янцівський гранітний кар'єр” (Запорізька область) за данимиекономіко-фінансової звітності у 1999-2001 роках. дозволяє констатуватинаявність стагнаційного періоду його розвитку з реалізацією продукції (гранітніблоки 2-10 м3 для подальшої переробки) на внутрішньому ринку України. Такдинаміка показників фінансово-економічного стану у 2001 році, продовжуючитенденції 2000 року, характеризується наступним:     
1. За9 місяців звітного періоду (2001 рік) у структурі пасивів балансу (джерел)виникли наступні зміни:
призагальному падінні валюти балансу на -15,01 % (з 7,033 млн.грн. до 5,977млн.грн.), власний капітал зменшився на -32,44 % за рахунок зменшення ранішествореного фонду додаткового капіталу на 39,44% (на –2,076 млн.грн.);
узвітному періоді підприємство покрило збиток базового періоду –120,4 тис.грн іотримало чистий прибуток + 236,7 тис.грн.;
довгостроковіта короткострокові кредитні ресурси не використовуються як в базовому, так і взвітному періодах;
якщоу базовому періоді власний капітал становив долю 75,34% в валюті пасивівбалансу, то у звітному – тільки 59,89%, але в валюті балансу з'явилисядодаткові кошти, які прирівнюються до власного капіталу, по розділу ІІ“Забезпечення наступних виплат” в долі – 25,09% від валюти балансу (+ 1,5млн.грн);
кредиторськазаборгованість впала на 39,1 % і становить 7,91% в валюті балансу замість11,04% в базовому періоді (на початок 2001 року);
векселівидані, які становили в базовому періоді долю 8,9% в валюті балансу, в звітномуперіоді не використовуються (0%);
такимчином запозичені поточні зобов'язання впали у звітному періоді на 46,1% істановлять 15,01% замість 23,77% у базовому періоді;
Утакий спосіб підприємство ВАТ “Янцівський гранітний кар'єр” практично невпроваджує у своїй діяльності механізми фінансових важелів банківськихпозичкових коштів, а доля комерційних позичок (видані векселі та кредиторськазаборгованість) – різко зменшилася у звітному періоді відносно базового.
2. Уструктурі активів за 9 місяців звітного періоду (2001 рік) виникли наступніістотні зміни:
необоротніактиви зменшилися на –9,85% за рахунок руху основних фондів:
долянеоборотних фондів в валюті балансу активів у звітному періоді зросла з 63,34 %(базовий період) до 67,18% при падінні фактичної суми необоротних активів з 4,454млн.грн.(базовий період) до 4,016 млн.грн. (звітний період);
загальнадоля оборотних активів в валюті балансу впала з 36,66%(базовий період) до32,82% при падінні суми оборотних активів на – 23,93% (з 2,578 млн.грн. до1,961 млн.грн.);
долявиробничих запасів в валюті балансу активів впала з 11,73%(базовий період) до7,88% при падінні суми виробничих запасів на – 42, 92% (з 0,825 млн.грн. до0,47 млн.грн.);
доляготової продукції в валюті балансу активів впала з 8,56%(базовий період) до7,88% при падінні суми виробничих запасів на – 21, 73% (з 0,6 млн.грн. до 0,47млн.грн.);
долядебіторської заборгованості за відпущену продукцію зросла в валюті балансуактивів з 11,18%(базовий період) до 12,47% при падінні суми дебіторськоїзаборгованості на – 5,26% (з 0,786 млн.грн. до 0,745 млн.грн.);
дебіторськазаборгованість базового періоду за розрахунками з бюджетом (експортне відшкодуванняПДВ) в сумі) — 121млн. грн. у звітному періоді погашена;
сумагрошових коштів в касі у звітному періоді впала на –15,1 %, становлячи 1,85%від валюти активів балансу у зрівнянні з 2,0% у базовому періоді;
Такимчином, проведений аналіз активів валюти балансу свідчить про падіння активівбалансу за рахунок різкого зменшення виробничих запасів та зносу основнихфондів.
3.Результати ретроспективного аналізу результатів фінансової діяльності іструктури витрат підприємства, дозволяють констатувати наступне:
отриманийдоход за реалізовану продукцію зріс на +24,07% (на +1,529 млн. грн.) з рівня6,335 млн.грн.(за 9 місяців 2000 року) до 7,885 млн.грн. (за 9 місяців 2001року);
долячистого доходу від реалізації продукції (мінус податок ПДВ) становить долю83,33% від отриманого доходу за реалізовану продукцію, доля загальноїсобівартості реалізованої продукції впала у звітному періоді з 76,77% (базова)до 67,04% при абсолютному зростанні собівартості у звітному періоді на + 8,35%з рівня 4,879 млн.грн.(9 місяців 2000 року) до 5,286 млн.грн.(9 місяців 2001року);
відповідно,доля реалізаційного прибутку зросла у звітному періоді з 6,57% (базова) до16,29% при абсолютному зростанні реалізаційного прибутку у звітному періоді на+ 207,76% з рівня 0,417 млн.грн.(9 місяців 2000 року) до 1,285 млн.грн.(9місяців 2001 року);
доляадміністративних витрат впала у звітному періоді з 7,54% (базова) до 6,83% приабсолютному зростанні адміністративних витрат у звітному періоді на + 12,34% зрівня 0,479 млн.грн.(9 місяців 2000 року) до 0,538 млн.грн.(9 місяців 2001року);
долявитрат на збут зросла у звітному періоді з 6,15% (базова) до 6,67% приабсолютному зростанні витрат на збут у звітному періоді на + 34,57% з рівня0,390 млн.грн.(9 місяців 2000 року) до 0,526 млн.грн.(9 місяців 2001 року);
загальніфінансові результати від операційної діяльності у звітному періоді становлять+239,2 млн.грн.(доля — +3,03%) у зрівнянні зі збитком у базовому періоді –226,5 млн.грн.(доля — -3,56%);
чистийприбуток до розподілу у звітному періоді становить 0,165 млн.грн. (доля — +2,1%), що відповідає доходності акції підприємства +38,71% при 100% розподілічистого прибутку до виплати дивідендів;
відноснезменшення собівартості виробництва у звітному періоді характеризуєтьсянаступними показниками:
а)доля загальних витрат(виробнича собівартість + собівартість управління тазбуту) зменшилась з 90,45% (базовий період) до 80,54% від валовогореалізаційного доходу, при цьому абсолютне зростання загальних витрат становить+ 10,74% з рівня 5,749 млн.грн.(базовий період) до 6,35 млн.грн.;
б) вструктурі виробничої собівартості відмічається у звітному періоді зниження доліматеріальних витрат з 55,73%(базовий період) до 44,73%(звітний період) відвалового реалізаційного доходу при незначному абсолютному зниженні сумиматеріальних витрат на –0,41%;
в)структурна доля інших статей виробничої собівартості (заробітна плата звідрахуваннями, амортизація) та собівартості управління і збуту у звітному табазовому періоді практично співпадають;
4.Результатів розрахунків показників ліквідності, платоспроможності та джерелпокриття виробничих запасів ВАТ “Янцівський гранітний кар'єр” констатуютьнаступне:
назвітну дату показники покриття запасів з кризового фінансового стану переведенів зону стійкого фінансового стану, тобто відмічене при аналізі активів балансузменшення виробничих запасів має позитивний сенс;
показникиплатоспроможності та ліквідності перевищують нижній діапазон нормативів длякоефіцієнтів ліквідності за виключенням показника абсолютної ліквідності, тобтонеобхідно підвищити норматив готівкових грошей на розрахунковому рахунку та вкасі;
5.Результати розрахунків показників рентабельності та фінансової стійкості в ВАТ“Янцівський гранітний кар'єр” констатують, що:
рентабельністьактивів по чистому доходу та валовому реалізованому прибутку у звітному періодіпідвищилась відносно базового, відповідно, на 46,0% та 262,0%;
рентабельністьвласного капіталу по чистому доходу та валовому реалізованому прибутку узвітному періоді підвищилась відносно базового, відповідно, на 83,0% та 355,0%;
вказаневище дозволило при практично незмінному рівні адміністративних витрат та витратна збут перейти від негативної рентабельності власного капіталу по чистомуприбутку після оподаткування (збиток у базовому періоді –4,27%) до позитивногорівня рентабельності у звітному періоді +4,63%;
наведенийрівень рентабельності власного капіталу по чистому прибутку після оподаткуваннядуже низький, бо відповідає строку окупності власного капіталу 28,8 років, щоробить підприємство інвестиційно непривабливим;
всіпоказники фінансової стійкості(фінансування, маневреності, незалежності)відповідають у звітному періоді стійкому стану підприємства;
6.Результати розрахунків показників майнового стану та ділової активності в ВАТ “Янцівськийгранітний кар'єр” констатують:
коефіцієнттрансформації активів у виручку від реалізації підвищився у звітному періоді на+46% (з 0,75 у базовому періоді до 1,1 у звітному періоді);
фондовіддачаосновних фондів підвищилася у звітному періоді на +37,2% (з 1,21 у базовомуперіоді до 1,66 у звітному періоді);
коефіцієнтоборотності обігових коштів зріс на +63,4 % (з 2,05 у базовому періоді до 3,35у звітному періоді), що відповідає зниженню періоду 1-го обороту обіговихкоштів з 131,4 дня до 80,6 днів;
коефіцієнтоборотності запасів коштів зріс на +64,6 % (з 3,39 у базовому періоді до 5,58 узвітному періоді), що відповідає зниженню періоду 1-го обороту запасів з 79,6дня до 48,4 дня;
коефіцієнтоборотності дебіторської заборгованості зріс на +31,05 % (з 6,73 у базовомуперіоді до 8,82 у звітному періоді), що відповідає зниженню періоду 1-гообороту дебіторської заборгованості з 40,1 дня до 30,6 дня;
коефіцієнтоборотності кредиторської заборгованості зріс на +78,0 % (з 6,28 у базовомуперіоді до 11,18 у звітному періоді), що відповідає зниженню періоду 1-гообороту (погашенню) кредиторської заборгованості з 43,0 дня до 24,15 дня;
мобільністьактивів знизилася з 0,367 (базовий період) до 0,328 (звітний період), щовідповідає зниженню долі оборотних коштів в активах з 0, 558 (базовий період)до 0,483 (звітний період), відміченому при аналізі активів та коефіцієнтапокриття запасів;
Отриманіхарактеристики ділової активності, що свідчать про початок позитивних тенденційрозвитку підприємства у 2001 році.
Основнапідприємницька ідея бізнес-плану розглянутого в дипломному проектіінвестиційного проекту полягає в наступному:
1.Для виходу на зовнішньоекономічний ринок не тільки з традиційною продукцієюгранітних кар'єрів – гранітними блоками від 3 до 10 м3, а з високоліквідноюпродукцією стадії кінцевої переробки – полірованою облицювальною плиткою,необхідно забезпечити обробку граніту згідно міжнародним стандартам по допускамна різнотовщинність після обробки плиток, забезпечення жорстких допусків на їхгеометрію та високої якості полірованої поверхні.
2. Насьогоднішній день такі стандарти забезпечує автоматизована лінія з наборомдискових алмазних пил та шліфувально-полірувальних станів італьянських фірм«Pedrini», «Barsanti».
3.Експортні поставки полірованої гранітної плитки “Янцівським гранітним кар'єром”дозволяють впровадити наступні фінансові виграші:
а)Підняти ціни реалізації полірованої плитки на 20 % (реалізація в Росію наумовах “Франко-Завод”) у порівнянні з цінами реалізації на Україні;
б)Згідно з законом по ПДВ отримати експортне бюджетне відшкодування у розмірі 20%від ціни експортної реалізації.
в)При реалізації полірованої плитки на вітчизняному ринку та необхідності сплати20% отриманого ПДВ в ціни реалізації – перекрити бюджетну заборгованістьекспортним бюджетним відшкодуванням.
Реалізація5-тирічного інвестиційного проекту розвитку виробництва випуску гранітноїоблицювальної плитки експортного варіанту, проаналізована в дипломній роботі,показує свою ефективність та можливість завоювати новий сегмент ринку.
Фінансовийаналіз інвестиційного зовнішньоекономічного варіанта проекту (доля реалізаціїна внутрішньому ринку від 40% до 20%) показав, що при прибутках на рівні 100–200 тис.грн. в ВАТ “Янцівський гранітний кар'єр” за останні три роки, йогопрогнозні очікуємі характеристики становлять:
— дисконтований чистий прибуток (NPV) – 9,724 млн.грн.
— строк дисконтованої окупності інвестицій – 2,25 роки(менше 5 років)
— дисконтований індекс доходності 2,21 (вище 1,0)
що нафоні реалізації інвестиційно привабливої для акціонерів щорічної виплатидивідендів 25% від чистого прибутку, дозволяє досягнути внутрішньої нормидоходності 44% (вище дисконту вартості капіталу 9–12%), тобто інвестиційнийпроект повинен бути прийнятий як кредитором-банком, так і акціонерами.
Фінансовийаналіз варіанту інвестиційного проекту при умовах 100% реалізації гранітноїплитки на внутрішньому ринку України показав свою збитковість танеприйнятність.
Завоюванняекспортною продукцією зовнішньоекономічного ринка дозволяє перевести сальдоподатку ПДВ з негативного значення від –2 млн.грн на рік до позитивногододаткового прибутку підприємства + 1,3 млн.грн. при активній реалізаціїгранітних блоків на внутрішньому ринку.


Не сдавайте скачаную работу преподавателю!
Данный реферат Вы можете использовать для подготовки курсовых проектов.

Поделись с друзьями, за репост + 100 мильонов к студенческой карме :

Пишем реферат самостоятельно:
! Как писать рефераты
Практические рекомендации по написанию студенческих рефератов.
! План реферата Краткий список разделов, отражающий структура и порядок работы над будующим рефератом.
! Введение реферата Вводная часть работы, в которой отражается цель и обозначается список задач.
! Заключение реферата В заключении подводятся итоги, описывается была ли достигнута поставленная цель, каковы результаты.
! Оформление рефератов Методические рекомендации по грамотному оформлению работы по ГОСТ.

Читайте также:
Виды рефератов Какими бывают рефераты по своему назначению и структуре.