Міністерство освіти і наукиУкраїни
Донецький державнийуніверситет управління
Кафедра обліку і аудиту
КУРСОВА РОБОТА
на тему: Організація іметодика аудиту готової продукції
на прикладі діяльності ЗАТ«Донецький комбiнат хлiбопродуктiв №1»
з курсу «Організація і методикааудиту»
Донецьк, 2007
ПЛАН
Вступ
Розділ 1. Теоретичні аспектиорганізації аудиту готової продукції
1.1 Аналіз основних понять заудиту готової продукції
1.2 Планування і організаціяаудиторської перевірки готової продукції
1.3 Методика аудиту готової продукції
Розділ 2. Аудит фінансового станупідприємства
2.1 Аналіз балансу підприємства
2.2 Оцінка фінансової стійкості,ліквідності і платоспроможності
2.3 Аналіз ділової активності
Розділ 3. Заключний етап аудиторськоїперевірки
3.1 Порядок підготовки підсумковоїдокументації по результатах аудиту
3.2 Аудиторський висновок щодофінансового стану підприємства
Висновки
Література
Додатки
Вступ
Поступовийперехід народного господарства України до ринкових відносин призвів до появиспільних підприємств, господарських товариств, бірж, комерційних банків,інвестиційних фондів тощо.
У зв`язку звиникненням підприємств з різними формами власності стало зрозумілим те, щотрадиційна система фінансового контролю в тому вигляді, в якому вона існувалапри адміністративно-командній системі управління, не може захистити ні інтересидержави, ні інтереси власника. Саме власника, а не когось іншого. На сьогодніспіввласником в Україні є громадяни — засновники господарюючих суб`єктів,громадяни-акціонери, які взяли участь у приватизації державного майна,колективи громадян та держава. В економічному відношенні всі ці власникивідділені від своїх часток власності, що перебувають у різних господарюючихсуб`єктах (акціонерних товариствах, довірчих товариствах, комерційних банках,інвестиційних компаніях тощо), в результаті чого не можуть володіти об`єктивноюі достовірною інформацією про використання цієї власності. Адже саме власникунеобхідна подібна інформація про фінансовий стан підприємства, його потенціал істабільність у майбутньому. Власник має і повинен знати, наскільки ефективновикористовуються вкладені ним у підприємство кошти. Але не кожен, хто здійснюєуправління майном і коштами цих власників, зацікавлений подавати їм достовірнуінформацію про результати своєї діяльності. Майнові інтереси всіх власників маєзахистити держава.
Однак у ринковихумовах господарювання традиційні форми фінансового контролю не можутьвиконувати функції захисту майнових інтересів власників. Практика країн зринковою економікою показує, що захистити майнові інтереси власників може такийвид незалежного фінансового контролю, як аудит, який є одним з головнихелементів їх ринкової інфраструктури. Передумовою такого контролю є взаємназацікавленість підприємств в особі їх власників (акціонерів, вкладників тощо),держави в особі податкових органів і самого аудитора в забезпеченнідостовірності обліку та звітності.
Іншою причиноюнеобхідності впровадження аудиту в Україні є те, що в ринкових умовахфінансовий стан кожного господарюючого суб`єкта залежить від йоговзаємовідносин з іншими суб`єктами господарювання, і тому зростає потреба удостовірній обліковій і звітній інформації про їх діяльність.
Для підтвердженнядостовірності звітної і облікової інформації господарюючих суб`єктів виникаєпотреба у перебудові всієї системи фінансового контролю на основі вивчення івикористання міжнародного досвіду. У країнах з ринковою економікою такепідтвердження здійснюють аудитори. Міжнародний досвід розвитку аудиту свідчитьпро те, що аудиторська перевірка — це норма, без якої неможливий цивілізованийбізнес. Основне її призначення — це незалежна перевірка фінансової звітності таіншої інформації про фінансово-господарську діяльність суб`єктів господарюванняз метою формування висновків стосовно їх фінансового стану і достовірності йоговідображення в бухгалтерському обліку та звітності у відповідності з чиннимзаконодавством і встановленими нормативами.
Основна метаданої курсової роботи полягає в тому, щоб висвітлити основні принципи і методиаудиту готової продукції
Роботаскладається з трьох розділів, у яких послідовно розглядається методологіяаудиту готової продукції.
РОЗДІЛ 1.ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ АУДИТУ ГОТОВОЇПРОДУКЦІЇ
1.1 Аналізосновних понять з аудиту готової продукції
Аудит у західнійтеорії і практиці прийнято вважати процесом, за допомогою якого компетентнийнезалежний працівник накопичує й оцінює свідчення про інформацію, що піддаєтьсякількісній оцінці і стосовної до специфічної господарської системи, щоб визначитиі виразити у своєму висновку ступінь відповідності цієї інформації встановленимкритеріям.
Аудит має древнюісторію. Думають, що фактично ще в Древньому Єгипті (близько 2600 р. до н.е. )існували чиновники, що сполучали функції обліку, керування і контролю.
У Римськійімперії (1 — 26 р. н.е. ) контрольні функції здійснювалися спеціальнимислужбовцями (куратори, прокуратори, квестори). Після падіння Римської імперіїаудит одержав широке поширення в Італії. Купці Флоренції і Венеціївикористовували працю аудиторів для перевірки платоспроможності капітанівторгових судів, що везли величезні багатства на свій континент. У цей час аудитмав строго цільовий напрямок — запобігання помилок.
Батьківщинасучасного аудита — Англія. Писемні пам'ятки, що вказують на існуванняаудиторства в Англії, сходять до 13-14 ст. Прийоми аудита до той час складалипереважно в детальній перевірці кожної операції, тестування чи вибірковаперевірка, як аудиторські процедури, були невідомі. [3]
В історіїрозвитку аудита можна виділити кілька періодів:
1. до 1500 р.;
2. 1500 — 1830 (1860) р.;
3. 1830 (1860) — 1905 р.;
4. 1905 — 1933 р.;
5. 1933 — 1940 р.;
6. з 1940 р. по нинішній час.
Перший періодзакінчувався в 1500 р. Ця дата відзначена довільно, але вона найбільше точновідбиває стан «перелому» у загальній економічній ситуації. Однієї зпричин цього з'явилося відкриття Америки, і як наслідок збільшення обсягутоварів, капіталу, робочої сили в загальносвітовому масштабі. Інша причина — 1494 р. по праву вважається датою підстави навчання про подвійний запис (ЛукаПачоллі).
1500 — 1830(1860) рр. Цілі і прийоми аудита не були змінені і складалися у виявленніпомилок і перевірці чесності осіб, відповідальних за податкові платежі. У цейчас істотно підвищилося значення аудита, тому що відбувся поділ між власникамипідприємства: керуючими й інвесторами. Акціонерам не тільки була потрібнагарантія схоронності капіталу, але й одержання дивідендів. Тільки аудитор мігдати висновок про вірність і об'єктивність перевіреної фінансової звітності іпро імовірність продовження діяльності підприємства найближчим часом. Прийшлорозуміння необхідності і важливості існування системи внутрішнього контролю.Причиною, по якій датою закінчення даного періоду був обраний 1860 р.,з'явилося те, що Кримська війна викликала визначені зміни в економіці всіхкраїн, а це привело до зміни цілей і прийомів аудита. [4]
1860 — 1905 р.Період відрізняється бурхливим економічним ростом. Величезні по своїх масштабахугоди привели до створення корпорацій. Цей період відзначений появоюконсолідованого балансу (1904 р.).
Усе цепідвищувало роль і значення інституту аудиторства. Була визнана необхідністьвнутрішнього контролю. Але йому приділялася роль органа, що брав участь не вперевірці і виявленні помилки, а в створенні єдиної стандартної системи обліку.Основний акцент був спрямований на систему контролю грошових потоків. Оскілький облікова система, і організаційна структура перетерпіли значні зміни убікпосилення, то й аудитори могли вже застосовувати прийоми вибірки. Тестуваннястало використовуватися тільки в останні десятиліття 19 століття. В умовахшвидкоростучого виробництва аудитор більше не міг перевіряти кожну операціювеличезної корпорації. Аж до 1905 р. обмежуючим фактором обсягу тестування булизміни і нововведення в системі обліку і внутрішнього контролю. Цілі аудита вцей час складаються у виявленні різного роду помилок навмисного характеру.Історично основним центром розвитку аудита з'явилися Великобританія і США. Упершому десятилітті ХХ в. американський аудит став розвиватися незалежно,оскільки підприємцями США була визнана неможливість застосування цілей іпідходів англійського аудита до особливостей їхнього бізнесу.
Перші роботи замериканського аудита характеризують зміну цілей у такий спосіб: виявлення ізапобігання ненавмисних помилок. Пізніше цілями аудита стали:
- установленняфінансового стану і прибутковості підприємства;
- запобіганнянавмисних і ненавмисних помилок — другорядна мета.
Відповідно дозміни цілей відбулися і значні зміни в прийомах. Спостерігається перехід віддетальної перевірки до тестування. Стало ясно, що для того, щоб одержатифактичні суми, що перевіряються в процесі аудита, немає необхідності проводитидетальну перевірку кожної проводки за досліджуваний період. Одержує визнанняважливість внутрішнього контролю. В опублікованих у 1909 р. «Програмахаудита» відзначено, що як першу ступінь аудита повинна виступати«установлення системи внутрішньої перевірки». [5]
1933 — 1940 р.
- на аудитавпливає Нью-Йоркська фондова біржа й урядові організації;
- не булоєдиної думки щодо цілей аудиту.
На початку цьогоперіоду більшість авторів сходилися в думці, що завдання аудита полягає увиявленні помилки. Пізніше погляди були істотно змінені, і було встановлено, щоаудитору не слід концентрувати свою увагу тільки на виявленні помилки.
Аж до 1940 р. неіснувало яких-небудь документів, що визначають відповідальність аудиторів завиявлення помилок. Було відзначено тільки, що це досить важливе питання, алебільшість авторів сходилися в думці, що його не можна відносити до головноїзадачі аудиторської перевірки.
З 1940 рокудотепер цілі аудита перетерпіли незначні зміни. Акцент робився на підтвердженнявірності фінансової звітності. Офіційно це положення було проголошено вдокументах «Американського Інституту Присяжних Бухобліку»:«перша мета перевірки звітності незалежним аудитором складається увираженні думки про представлену фінансову звітність».
Частина зновурозроблених прийомів аудита мала строгу орієнтацію на виявлені помилки. У 1961р. у «Положенні про аудиторські процедури №30» було встановлено, щоаудитор визначає помилку, і у випадку, якщо вона матеріальна, може вплинути найого думку про вірність представленої фінансової звітності і проведенніперевірки відповідно до загальноприйнятих аудиторських стандартів, він повиннийоцінити ступінь її імовірності.
Інша точка зоруна цілі аудита полягають в тому, що задача незалежного розгляду складається увираженні думки про інформацію, що включається у фінансові звіти. Що стосуєтьсявідповідальності аудитора, то вона складається лише в проведенні тестів,відповідно до загальноприйнятих аудиторських стандартів, розробленими такимчином, щоб знайти саму можливість визначення роду невідповідностей, тобтоаудитор не відповідає за невиявлені помилки, але з його не повинна зніматисявідповідальність за перевірку «вузького місця» у процесі аудита.
До кінця 40-хроків аудит в основному полягав у перевірці документації, підтвердження записугрошової операції і правильному угрупованню цих операцій у фінансових звітах.Це був підтверджуючий аудит.
Після 1949 р.незалежні аудитори стали більше уваги приділяти питанням внутрішнього контролю,думаючи, що при ефективній системі внутрішнього контролю імовірність помилокнезначна, і фінансові дані досить повні і точні. Аудиторські фірми почализайматися більше консультаційною діяльністю, чим безпосередньо перевірками. Цесистемно-орієнтований аудит. [6]
На початку 70-хрр. почалася розробка міжнародних аудиторських стандартів. В історії аудитаможна простежити визначені тенденції:
- основноюметою аудита завжди визнавалося установлення вірогідності представленоїзвітності;
- відзначаєтьсязростання надійності внутрішнього контролю і зниження деталізації цілей.
1.2 Плануванняі організація аудиторської перевірки готової продукції
Аудитор повиннийретельно планувати свою діяльність по трьох основних причинах: це дає аудиторуможливість одержати достатню кількість свідчень про положення справ клієнта,допоможе удержати в розумних межах витрати на аудита і дозволить уникнутинепорозумінь із клієнтом. [4]
Задачі плануванняаудита:
- встановленняетапів і термінів роботи з клієнтом;
- визначеннявитрат;
- раціональневикористання робочого часу фахівця;
- підготовкаадекватної робочої групи фахівців для роботи з клієнтом;
- визначеннярозділів аудита, що мають найбільше значення для формування аудиторської думки;
- створенняумов для здійснення послідовного контролю за аудитом;
- забезпеченнявзаємодій з бухгалтерією аудиторської фірми з питань фінансового планування.
Планування аудитаскладається з 6 основних етапів:
1. Попереднє планування.
2. Збір загальної інформації.
3. Збір інформації про правові обов'язкиклієнта.
4. Оцінка істотності аудиторськогоризику.
5. Ознайомлення із системоювнутрішньогосподарського контролю й оцінка ризику контролю.
6. Розробка загального плану аудита іпрограми аудита.
Попереднєплануванняздійснюється на початковій фазі аудиторської роботи; містить у собі ухваленнярішення про згоду почати чи продовження аудита для клієнта, установленняпричин, по яких клієнт обґрунтовує своє замовлення на аудита, підбор персоналудля виконання аудиторських обов'язків (формування штатів), укладання договору зклієнтом, складання письмового зобов'язання перед клієнтом.
Збір загальноїінформації — загальна інформація про підприємство, необхідна від того, щоб надалі зробитиобґрунтований висновок про вірогідність звітності. Основними джереламиінформації про підприємство є:
- обговоренняз працівниками керування, зустрічі з вищим керівництвом і виконавчим персоналом,незв'язаним з веденням обліку, що дозволить одержати інформацію «з першихрук»;
- відвідуванняй огляд основних ділянок, виробничих одиниць, складів, що надають можливістьпереконатися в наявності і збереженні активів, скласти уявлення про умовивиробництва;
- зовнішніі внутрішні звіти і публікації. Зовнішні: ділова преса, газети, аналітичнізвіти по галузях, порівняння з основними конкурентами і середньогалузевіпоказники, державне податкове законодавство. Внутрішні: фінансові звіти, станфінансів підприємства, протоколи, засідання ради директорів, правління,акціонерів, внутрішні звіти аудиторів і консультантів.
Вартоознайомитися з історією розвитку підприємства, видами діяльності, тобто важливомати представлення про галузь клієнта. Важливо одержати інформацію про політикупідприємства в різних областях (кредитна політика, облікова політика),довідатися ступінь відповідальності і прав керівників різних рівнів, визначитиколо осіб, що мають право змінювати політику підприємства. На основі отриманоїінформації аудитор повинний вирішити питання про необхідність залучення дляконсультацій окремих фахівців (юристів, податківців).
Збір інформаціїпро правові обов'язки клієнта. Із самого початку роботи аудитору варто ознайомитися зюридичними документами клієнта: Статутом, документами реєстрації, протоколамизасідань ради директорів і зборів акціонерів, у яких може міститися інформаціяпро розподіл отриманого прибутку, оголошення дивідендів, виплата винагород,підписання контрактів і угод, рішення про участь в інших підприємствах, пропридбання власності, наданні довгострокових позик. [1]
Оцінка істотностіаудиторського ризику. Істотність і ризик дуже важливо враховувати при плануванні аудита. Підістотністю (матеріальністю) в аудиті розуміють гранично припустимий рівеньможливого перекручування окремої статті чи фінансового показника в звітності,фінансових резервів у цілому чи максимально припустимий розмір помилковостісуми, що може бути показана в публікаціях фінансових звітів і розгляді якнесуттєва, тобто не вводить користувачів в оману. Для оцінки істотності аудиторповинний мати представлення про можливих користувачів інформації і про можливірішення, що можуть прийматися на його основі для того, щоб визначитиспіввідношення неправильності звіту і прийняття цих рішень. Судження аудиторапро ступінь істотності досить суб'єктивно і жадає від його значногопрофесіоналізму, досвіду роботи, знання специфіки діяльності клієнта,особливостей економічного і соціального середовища. На початку перевіркиаудитор повинний вирішити (на основі внутріфірмових стандартів), яку загальнусуму помилки можна вважати істотної. Існує ряд факторів, від яких залежитьпопередньо встановлюваний рівень істотності:
- розмірпідприємства;
- величиначистого прибутку до оподатковування;
- вартістьпоточних активів;
- загальнавартість активів;
- обсягпоточних зобов'язань;
- величинакапіталу.
Загальний планповинний служити керівництвом у здійсненні програми аудита. У процесі аудита ваудиторської організації можуть виникнути підстави для перегляду окремихположень загального плану. Внесені в план зміни, а також причини змін аудиторуварто докладно документувати.
У загальномуплані аудиторська організація повинна передбачити терміни проведення аудита іскласти графік проведення аудита, підготовки звіту (письмової інформаціїкерівництву економічного суб'єкта) і аудиторського висновку. У процесіпланування витрат часу аудитору необхідно врахувати: [2]
а) реальнітрудові затрати;
б) розрахуноквитрат часу в попередньому періоді (у випадку проведення повторного аудита) ійого зв'язок з поточним розрахунком;
в) рівеньістотності;
г) проведеніоцінки ризиків аудита.
У загальномуплані аудиторська організація визначає спосіб проведення аудита на підставірезультатів попереднього аналізу, оцінки надійності системи внутрішньогоконтролю, оцінки ризиків аудита. У випадку рішення провести вибірковий аудитаудитор формує аудиторську вибірку відповідно до правила (стандарту)аудиторської діяльності «Аудиторська вибірка».
Складовоючастиною загального плану є положення по плануванню керування і контролю якостівиконуваного аудита. У загальному плані рекомендується передбачити:
а) формуванняаудиторської групи, чисельність і кваліфікацію аудиторів, залучених допроведення аудита;
б) розподілаудиторів відповідно до їхніх професійних якостей і посадових рівнів поконкретних ділянках аудита;
в) інструктуваннявсіх членів команди про їхні обов'язки, ознайомлення їх з фінансово — господарською діяльністю економічного суб'єкта, а також з положеннямизагального плану аудита;
г) контролькерівника за виконанням плану і якістю роботи асистентів аудитора, за веденнямними робочої документації і належним оформленням результатів аудита;
д) роз'ясненнякерівником аудиторської групи методичних питань, зв'язаних із практичноюреалізацією аудиторських процедур;
е) документальнеоформлення особливої думки члена аудиторської групи (виконавця) при виникненнірозбіжностей в оцінці того чи іншого факту між керівником аудиторської групи іїї рядовим членом.
Аудиторськаорганізація визначає в загальному плані роль внутрішнього аудита, а такожнеобхідність залучення експертів у процесі проведення аудита.
Програма аудита єрозвитком загального плану аудита і являє собою детальний перелік змістуаудиторських процедур, необхідних для практичної реалізації плану аудита.Програма служить докладною інструкцією асистентам аудитора й одночасно є длякерівників аудиторської організації й аудиторської групи засобом контролюякості роботи.
Аудитору вартодокументально оформити програму аудита, позначити номером чи кодом кожнупроведену аудиторську процедуру, щоб аудитор у процесі роботи мав можливістьробити посилання на них у своїх робочих документах.
Аудиторськупрограму варто складати у виді програми тестів засобів контролю й у видіпрограми аудиторських процедур.
Програма тестівзасобів контролю являє собою перелік сукупності дій, призначених для зборуінформації про функціонування системи внутрішнього контролю й обліку.Призначення тестів засобів контролю в тім, що вони допомагають виявити істотнінедоліки засобів контролю економічного суб'єкта.
Аудиторськіпроцедури власне кажучи містять у собі детальну перевірку вірності відображенняв бухгалтерському обліку оборотів і сальдо по рахунках. Програма аудиторськихпроцедур являє собою перелік дій аудитора для таких детальних конкретнихперевірок. Для процедур аудитору варто визначити, які саме розділибухгалтерського обліку він буде перевіряти, і скласти програму аудита по кожнімрозділі бухгалтерського обліку.
У залежності відзмін умов проведення аудита і результатів аудиторських процедур програма аудитаможе переглядатися. Причини і результати змін варто документувати.
Висновки аудиторапо кожнім розділі аудиторської програми, документально відбиті в робочихдокументах, є фактичним матеріалом для складання аудиторського звіту (письмовоїінформації керівництву економічного суб'єкта) і аудиторського висновку, а такожпідставою для формування об'єктивної думки аудитора про бухгалтерську звітністьекономічного суб'єкта.
По закінченніпроцесу планування аудита загальний план і програма аудита повинні бутиоформлені документально і завізовані у встановленому порядку.
1.3 Методикааудиту готової продукції
Методика єважливим інструментом роботи аудитора. Перед проведенням аудиторської перевіркинеобхідно скласти на ряду з планом аудиту методику проведення майбутньоїперевірки в якій мають бути визначені всі контрольні точки процесу аудиту. [6]
Методика аудитувипуску і реалізації готової продукціїСкладові методики аудиторської перевірки Контрольні точки аудиту Собівартість реалізації Комерційні витрати Обсяг випущеної продукції Обсяг реалізованої продукції Виручка від реалізації 1 2 3 4 5 6 Ціль аудиуа Перевірка вірогідності і реальності зроблених витрат, доцільності їхнього списання відповідно до методу обліку витрат на виробництво Перевірка вірогідності і реальності зроблених витрат Перевірка вірогідності обсягу випущеної продукції і повноти її оприбуткування на склад для оцінки реальних запасів і прогнозів формування фінансових результатів Перевірка вірогідності і повноти включення даних в обсяг реалізованої продукції для формування фінансових результатів відповідно до методу їхнього відображення на рахунках бухгалтерського обліку Перевірки вірогідності і повноти відображення засобів на рахунках бухгалтерського обліку, отриманих від реалізації у визначений період часу
Інформа
ційна база Господарські операції по рахунках, групировочні відомості даних, партионних паспортів, Акти приймання сировини, партионні паспорти, накладні про передачу готової продукції з виробництва на Господарські операції по рахунках, накопичувальні відомості, видаткові накладні складу готової Господарські операції по рахунках, прибуткові касові ордери, платіжні вимоги-доручення, векселі, журнали- закупівельні акти на сировину, планові калькуляції по видах продукції, картки аналітичного обліку виробництв, відомості розподілу; Головна книга. склад, акти інвентаризації залишків готової продукції, матеріальні звіти, продукції і відділу маркетингу, товарно-транспортні накладні, пропуск на вивіз продукції, матеріальні звіти про рух продукції в розрізі асортименту, картки складського обліку ордери, Головна книга Напрямки аудита Підтверджуючий податковий, запасний Підтверджуючий податковий Запасний Підтверджуючий податковий, запасний Підтверджуючий податковий
Прийоми і проце
дури Документального дослідження, нормативно-правового регулювання, розрахункові, порівняння, зіставлення, контрольні виміри, автоматизовані Документального дослідження, розрахункові, аналітичні, автоматизовані Документального дослідження, розрахункові, аналітичні, автоматизовані Документального дослідження, розрахункові, аналітичні, автоматизовані Документаль-ного дослідження, розрахункові, аналітичні, автоматизова-ні Можливі порушення Зайво списані витрати, порушення Зайво списані витрати, порушення Несвоєчасне оприбуткування готової продукції Приховання частини реалізованої Приховання частини виторгу нормативно-правового законодавства в частині віднесення витрат на рахунки бухгалтерського обліку, застосування норм витрат не обґрунтоване нормативно-правового законодавства в частині віднесення витрат на рахунки бухгалтерського обліку, застосування норм витрат не обґрунтоване продукції, неправильне відображення на рахунках товарообмінних операцій
Прийнят
тя рішень аудитора Відбито у висновку аудитора, розрахунки прикладені до робочих документів
РОЗДІЛ 2. АУДИТ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА
2.1 Аналіз балансу підприємства
З метоюпроведення фінансового аналізу складаємо порівняльний аналітичний баланс, доякого входять основні агреговані показники бухгалтерського балансу.Порівняльний аналітичний баланс дає змогу спростити роботу з проведення аналізуосновних фінансових показників підприємства.
Таблиця 2.1.1
Порівняльний аналітичний балансНайменування статті балансу Код строки На початок періоду На кінець періоду Зміни
абсолютні
величини
відносні
величини
абсолютні
величини
відносні
величини
в абсолютних
величинах в структурі 1 2 3 4 5 6 7 8 актив 1. Необоротні активи: Основні засоби і нематеріальні активи 010, 030 13432,0 70,0 13802,3 72,0 370,3 2,0 Довгострокові фінансові інвестиції 045, 060 1175,9 6,1 1182,4 6,2 6,5 0,0 Інші оборотні активи 070 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 Усього за розділом 1 080 15415,5 80,4 15558,2 81,2 142,7 0,8 2. Оборотні активи: Запаси 100-140 1736,5 9,1 1573,7 8,2 -162,8 -0,8 Векселі одержані 150 Дебіторська заборгованість 160,170, 180, 190, 200, 210 1842,6 9,6 1977,3 10,3 134,7 0,7 Поточні фінансові інвестиції 220 Грошові кошти та їх еквіваленти 230-240 163,4 0,9 35,2 0,2 -128,2 -0,7 Інші оборотні активи 250 9,9 0,1 10,3 0,1 0,4 0,0 Усього за розділом 2 260 3752,4 19,6 3596,5 18,8 -155,9 -0,8 3. Витрати майбутніх періодів 270 10,2 0,1 8,2 0,0 -2,0 0,0 Валюта балансу (Б) 280 19178,1 100,0 19162,9 100,0 -15,2 0,0 ПАСИВ 1. Власний капітал 380 17378,7 90,6 17381,0 90,7 2,3 0,1 2. Забезпечення наступних витрат і платежів 430 161,9 0,8 0,0 0,0 -161,9 -0,8 3. Довгострокові зобов'язання 480 10,7 0,1 0,0 0,0 -10,7 -0,1 4. Поточні зобов'язання 620 1626,8 8,5 1781,9 9,3 155,1 0,8 5. Доходи майбутніх періодів 630 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 Валюта балансу (Б) 640 19178,1 100,0 19162,9 100,0 -15,2 0,0 /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> />
За звітний періодвідбулися досить незначні зміні по всіх статтях балансу підприємства. Збільшивсяобсяг основних засобів та нематеріальних активів за рахунок їх придбання. Обсягзапасiв складає 1573.7 тис. грн. Це пiдтверджується результатами рiчноїiнвентаризацiї, що проводилась станом на 1 жовтня. Запаси враховуються пособiвартостi. Собiвартiсть запасiв включає в себе витрати на придбання,доставку i переробку. При вiдпуску запасiв у виробництво, продаж та iншомувибуттi оцiнка їх здiйснюється за методом середньозваженої собiвартостi.
Збільшиласьпоточна заборгованість. І це негативний показник. Але стосовно іншихзобов’язань можна виявити позитивні тенденції до зниження.
Пiдприємствовважається фiнансово стiйким при умовi, що частина власного капiталу взагальнiй сумi фiнансових ресурсiв складає не менше 50%; на товариствi цейпоказник складає 90,7 %, що пiдтверджує його фiнансову незалежнiсть вiдпритягнутих коштiв.
2.2 Оцінка фінансової стійкості, ліквідності і платоспроможності
Завдання аналізуліквідності балансу виникає в умовах ринку у зв'язку з посиленням жорсткостіфінансових обмежень і необхідністю давати оцінку кредитоспроможностіпідприємства, тобто його здатності своєчасно і повністю розраховуватися по всіхсвоїх зобов'язаннях. Ліквідність балансу визначається як ступінь покриттязобов'язань підприємства його активами, термін перетворення яких в грошівідповідає терміну погашення зобов'язань. Від ліквідності балансу слідвідрізняти ліквідність активів, яка визначається як величина, зворотна часу,необхідному для перетворення їх в грошові кошти. Чим менше час, який будепотрібно, щоб даний вид активів перетворився на гроші, тим вище йоголіквідність.
Аналізліквідності балансу полягає в порівнянні засобів по активу, згрупованих поступеню їх ліквідності і розташованих в порядку убування ліквідності, іззобов'язаннями по пасиву, згрупованими по термінах їх погашення і розташованимив порядку зростання термінів.
Для визначенняліквідності балансу слід зіставити підсумки приведених груп по активу і пасиву.Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо мають місце наступніспіввідношення: А1 ≥ П1; А2 ≥ П2; А3 ≥П3; А4 ≤ П4
Аналіз ліквідності балансу представимо у вигляді табл. 2.2.1.
Таблиця 2.2.1
Аналіз ліквідності балансуактив Код рядка на початок періоду на кінець періоду пасив Код рядка на початок періоду на кінець періоду Платіжний надлишок або недостача на початок періоду на кінець періоду
А1 220+ 230+ 240 163,4 35,2
П1 530 1 014,4 1 166,3 851,0 1 131,1
А2 130+ 140+ 150+ 160+ 170+ 180+ 190+ 200+ 210 2010,4 2158,5
П2 640-380-480-530 774,3 615,6 -1 236,1 -1 542,9
А3 100+ 110+ 120+ 250+ 270 1588,8 1411,0
П3 430+ 480+ 630 172,6 0,0 -1 416,2 -1 411,0
А4 080 15415,5 15558,2
П4 380 17 378,7 17 381,0 1 963,2 1 822,8 Баланс 280 19178,1 19162,9 Баланс 640 19 178,1 19 162,9 0,0 0,0
Як видно з табл. 2.2.1., перше співвідношення не виконується, тобтобаланс підприємства не є абсолютно ліквідним.
З таблиці можна зробити наступні висновки:
— найбільша питома вага доводиться на активи, що важко реалізовуються;
— по видах зобов'язань – найбільшу частку займає власний капітал.
Таблиця 2.2.2
Коефіцієнти ліквідності балансуНайменування коефіцієнту Формула розрахунку На початок періоду На кінець періоду Зміна Коефіцієнт поточної ліквідності (коефіцієнт покриття)
/> 2,10 2,02 -0,08 Коефіцієнт швидкої ліквідності
/> 1,22 1,23 0,02 Коефіцієнт абсолютної ліквідності
/> 0,09 0,02 -0,07
З таблиці видно, що коефіцієнт абсолютної ліквідності став нижчий. Цесвідчить про зменшення платоспроможності підприємства. Коефіцієнт швидкоїліквідності зріс. Цей коефіцієнт не задовольняє нормативному значенню із-завеликої частки дебіторської заборгованості у складі ліквідних засобів. Значеннякоефіцієнта поточної ліквідності задовольняє норму.
Таблиця 2.2.3
Коефіцієнти фінансової стійкостіНайменування коефіцієнту Формула розрахунку На поч. пер. На кінець пер. Зміна Коефіцієнт фінансової автономії
/> 0,91 0,91 0,00 Коефіцієнт фінансової залежності
/> 1,10 1,10 0,00 Коефіцієнт фінансового ризику
/> 0,10 0,10 0,00
Оскільки значеннякоефіцієнта автономії вище за нормальне обмеження (≥ 0.5), залежністьорганізації від позикових джерел задовольняє норму. Коефіцієнти фінансовоїзалежності та фінансового ризику також свідчать про фінансову незалежністьпідприємства.
2.3 Аналіз ділової активності і рентабельності
Показникирентабельності характеризують ефективність роботи підприємства в цілому,прибутковість різних напрямів діяльності (виробничої, підприємницької,інвестиційної), сукупність витрат і так далі Вони більш повно, чим прибуток,відображають остаточні результати господарювання, тому що їх величина показуєспіввідношення ефекту з наявними або використаними ресурсами. Їх використовуютьдля оцінки діяльності підприємства і як інструмент в інвестиційній політиці іціноутворенні.
Таблиця 2.3.1
Коефіцієнти рентабельностіНайменування коефіцієнту Формула розрахунку На початок періоду (%) На кінець періоду (%) Зміна (%) Рентабельність сукупного капіталу
/> 3,7 0,4 -3,2 Рентабельність власного капіталу
/> 2,0 0,0 -2,0 Валова рентабельність продаж
/> 20,0 16,9 -3,1 Операційна рентабельність продаж
/> 4,3 0,5 -3,8 Чиста рентабельність продаж
/> 2,1 0,0 -2,0
Всі показникирентабельності підприємства знизилися за рік. Це негативна тенденція. Якщо такбуде і надалі тривати. То підприємство може увійти до фінансової кризи.
Коефіцієнтиділової активності проаналізуємо в таблиці 2.3.2.
Таблиця2.3.2
Коефіцієнти ділової активностіНайменування коефіцієнту Формула розрахунку На поч. пер. На кін. пер. Зміна Коефіцієнт оборотності активів
/> 0,9 0,9 0,0 Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості
/> 10,3 10,3 0,0 Тривалість обороту дебіторської заборгованості
/> 35,5 35,6 0,1 Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості
/> 0,0 0,0 0,0 Тривалість обороту кредиторської заборгованості
/> - - - Коефіцієнт оборотності запасів
/> 10,8 11,7 0,9 Тривалість обороту запасів
/> 33,8 31,2 -2,6 Тривалість операційного циклу
То.ц. = То.з. + То.д.з. 69,3 66,8 -2,5 Тривалість оборотності оборотного капіталу
То.о.к. = То.з. + То.д.з. — То.к.з. 69,3 66,8 -2,5
Відносні показники ділової активності характеризують ефективністьвикористання ресурсів (майна) підприємства. В цілому підприємство має рістділової активності (знизилися тривалість операційного циклу та тривалістьоборотності оборотного капіталу, а також тривалість обороту запасів). Тільки утривалості обороту дебіторської заборгованості відбувається негативнатенденція, за рахунок чого вона і зросла.
Розділ 3. заключнийетап аудиторської перевірки
3.1 Порядок підготовки підсумкової документації по результатах аудиту
За результатамиаудиторської перевірки складається звітний документ, що може мати різнідокументальні форми — аудиторська довідка, аудиторський висновок, довідка проекспертизу, доповідна записка, звіт про перевірку й інші. Сама форма цьогодокумента визначається в наказі про призначення аудиторської перевірки. Звітповинний бути складений на основі письмової інформації аудитора, у якій повинніміститися зведення про усі виявлені недоліки і порушення в обліку й звітності,а також виділятися ті помилки і виправлення які можуть уплинути на вірогідністьзвітності з посиланнями на законодавчі і нормативні документи. Письмоваінформація заповнюється в двох екземплярах, один із яких передається головномубухгалтеру і керівнику для ознайомлення виявлення можливих розбіжностей іврегулювання спірних положень, а інший використовується для написання звіту,після чого він передається в архів. У письмовій інформації повинні міститися:ПІП аудитора чи склад групи аудиторів, реквізити перевіряємого підрозділу,перелік посадових відповідальних за ведення бухгалтерського обліку і складаннязвітності, період часу до якого відноситься перевірена документація, інформаціяпро методику перевірки (які напрямки бухгалтерського обліку підлягалиперевірці, яка бухгалтерська документація була перевірена суцільним методом, аяка вибірково, на основі яких принципів проводилася перевірка), інформація проусі виявлені недоліки і порушення, інформація про найбільші істотні порушенняхв обліку, які значно спотворюють звітність, рекомендації з поліпшенняподаткового планування з метою оптимізації оподатковування.
При наступнихперевірках повинні бути дані аналіз і оцінка виконання чи виправлення зауваженьпо фактах попередніх перевірок. Письмова інформація підписується всімааудиторами, хто проводив перевірку. На підставі письмової інформаціїскладається звіт, що за структурою в основному повторює письмову інформацію.
Відповідно до аудиторськогостандарту аудиторський звіт повинний складатися з вступної, аналітичної іпідсумкової частин.
Вступна частинааудиторського висновку містить: назву документа в цілому, дату і місцескладання, підстава проведення перевірки (наказ керівника підприємства,протокол рішення засновників), проведення перевірки, прізвища, імена і побатькові осіб, що приймали участь в перевірці, прізвищі, імена і по батьковіпосадових осіб, відповідальних за діяльність підрозділу, період перевірки, якіпитання були піддані документальної і фактичній перевірці.
Аналітичначастина адресується посадовій особі, що призначила перевірку і повиннавключати: найменування підрозділу, об'єкти аудита, виклад результатівперевірки, загальну оцінку дотримання законодавства і встановленого порядкуведення бухгалтерського обліку, оцінку оформлення господарських операцій і їхнєвідображення в бухгалтерському й оперативному обліку, істотні порушенняконкретних нормативно-правових актів, арифметичні, логічні, документальні іречовинні докази встановлених порушень; прізвища, імена, по батькові і посадиосіб, що допустили порушення, грошовий і кількісний вираз негативних наслідківпорушень.
Підсумковачастина аудиторського документа містить оцінку аудитора виробничо-фінансовоїдіяльності підрозділу і ведення бухгалтерського обліку, а також пропозиції поусуненню виявлених порушень, рекомендації підрозділу по усуненню недоліків доухвалення рішення по перевірці посадовою особою, що призначила перевірку.
При викладі своєїдумки аудитор повинний дотримувати строгої об'єктивності, не допускатинеобґрунтованих тверджень, висновків і оцінок діяльності окремих осіб чипідрозділу і записувати обвинувальні формулювання. Зауваження про недоліки іпорушення, отримані з усних чи письмових заяв окремих облич, у звіт включати неможна. Кожен відбитий у ньому факт повинний бути всебічно перевіренийаудитором. Якщо керівник підрозділу чи інша посадова особа підрозділу маєзаперечення чи зауваження за матеріалами проведеної перевірки, вона повиннапідписати документ про перевірку й одночасно прикласти до нього свої письмовізаперечення чи зауваження. У тих випадках, коли необхідно прийняти терміновіміри до усунення виявлених порушень, складаються проміжні аудиторські звітнідокументи, що направляються керівникам, що назначили перевірку, з наступнимвключенням них у загальний документ про перевірку.
Проміжні звітнідокументи аудитора складаються безпосередньо в ході аудиторської перевірки натих ділянках роботи підприємства, де розкриті найбільш значимі порушення, щовимагають негайного вживання заходів.
3.2 Аудиторський висновок щодо фінансового стану підприємства
За звітній періодвідбулися досить незначні зміні по всіх статтях балансу підприємства.Збільшився обсяг основних засобів та нематеріальних активів за рахунок їхпридбання. Обсяг запасiв складає 1573.7 тис. грн. Це пiдтверджуєтьсярезультатами річної інвентаризації, що проводилась станом на 1 жовтня. Запасивраховуються по собiвартостi. Собiвартiсть запасiв включає в себе витрати напридбання, доставку i переробку. При вiдпуску запасiв у виробництво, продаж таiншому вибуттi оцiнка їх здiйснюється за методом середньозваженої собiвартостi.
Збільшиласьпоточна заборгованість. І це негативний показник. Але стосовно іншихзобов’язань можна виявити позитивні тенденції до зниження.
Пiдприємствовважається фiнансово стiйким при умовi, що частина власного капiталу взагальнiй сумi фiнансових ресурсiв складає не менше 50%; на товариствi цейпоказник складає 90,7 %, що пiдтверджує його фiнансову незалежнiсть вiдпритягнутих коштiв.
Баланс підприємства не є абсолютно ліквідним. Найбільша питома вагадоводиться на активи, що важко реалізовуються. По видах зобов'язань – найбільшучастку займає власний капітал.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності став нижчий. Це свідчить про зменшенняплатоспроможності підприємства. Коефіцієнт швидкої ліквідності зріс. Цейкоефіцієнт не задовольняє нормативному значенню із-за великої часткидебіторської заборгованості у складі ліквідних засобів. Значення коефіцієнтапоточної ліквідності задовольняє нормі.
Оскільки значеннякоефіцієнта автономії вище за нормальне обмеження (≥ 0.5), залежністьорганізації від позикових джерел задовольняє нормі. Коефіцієнти фінансовоїзалежності та фінансового ризику також свідчать про фінансову незалежністьпідприємства.
Всі показникирентабельності підприємства знизилися за рік. Це негативна тенденція. Якщо такбуде і надалі тривати. То підприємство може увійти до фінансової кризи.
Відносні показники ділової активності характеризують ефективністьвикористання ресурсів (майна) підприємства. В цілому підприємство має рістділової активності (знизилися тривалість операційного циклу та тривалістьоборотності оборотного капіталу, а також тривалість обороту запасів). Тільки утривалості обороту дебіторської заборгованості відбувається негативнатенденція, за рахунок чого вона і зросла.
ВИСНОВКИ
В Українінезалежна аудиторська діяльність знайшла застосування зовсім недавно, томупроведення аудиту — діло нове, але воно має базою ревізію і контроль. Однаквідмінності існують. Аудит представлє собою незалежну експертизу і аналізпублічної фінансової звітності господарюючого суб’єкта уповноваженими на теособами (аудиторами) або фірмою з метою визначення її достовірності, повноти іреальності, відповідності діючому законодавству і вимогам, пред’явленим доведення бухгалтерського обліку і стану фінансової звітності.
Iстотнимипроблемами, що впливають на дiяльнiсть підприємства ЗАТ «Донецькийкомбiнат хлiбопродуктiв №1» є: фiнансово-економiчнi проблеми. Серед них:цiнова полiтика держави (удержання вiльної цiни на готову продукцiю тапiдвищення цiн на енергоресурси, сировину i матерiали), а також дуже великiподатки. Цi проблеми мають великий вплив на дiяльнiсть пiдприємства. Соцiальнiпроблеми- це низька платоспроможнiсть споживачiв продукцiї, яка напрямузалежить вiд економiчних умов держави (низька заробiтна платня, пенсiя,стипендiя, їх несвоєчаснi виплати, неспроможнiсть податкового та соцiальногозаконодавства України). Також iстотними проблемами зараз є: подорожчанняринкової вартостi борошна у зв'язку iз пiдвищенням вартостi зерна на 20% ужовтнi 2006 року, збiльшення тарифiв на газ та його транспортування,електроенергiю, воду, диз. паливо та бензин.
Широке впровадження досягнень науки та технiки — це основа подальшогопрогресу вiтчизняного виробництва борошна, комплексної механiзацiї таавтоматизацiї виробництва, застосування нових передових технологiчних схем тапроцесiв, пiдвищення продуктивностi працi, полiпшення якостi та зниженнясобiвартостi продукцiї. Головними напрямками в роботi пiдприємства наперспективу мають стати: зростання обсягу реалiзацiї. З метою зростання обсягiввиробництва рекомендується пiдвищувати конкурентоздатнiсть виробляємоїпродукцiї шляхом: пiдвищення якостi продукцiї, поширення та поновленняасортименту, встановлення бiльш низьких оптово-вiдпускних цiн шляхом зниженнязатрат на виробництво продукцiї. Виконання планiв потребує значних коштiв, якiпiдприємство має отримати за рахунок прибутку. Довгостокових планiв товариствурекомендувати не можна, тому що багато буде залежити вiд споживчої спроможностiнаселення, фiнансової полiтики держави, цiн на сировину та iн.
ЛІТЕРАТУРА
1. ЗакониУкраїни :
— Проаудиторську діяльність (від 22.04.93);
— Пробухгалтерський облік та фінансову звітність (від 16.07.99).
2. Чинніінструктивні матеріали Міністерства фінансів України та Державної податковоїадміністрації України з питань організації та ведення обліку, складаннязвітності та оподаткування, місцевих податків та розрахунків за ними:
— Положення продокументальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затв. наказомМінфіну від 24.05.95р. №88;
— Інструкціяпро інвентаризацію основних засобів, нематеріальних активів,товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків,затв. наказом Мінфіну України від 25.07.95 р. № 128
3. А.В. Андрєєв“Практичний аудит”, М: -Економіка, 1994
4. М.Т.Білуха “Судово-бухгалтерська експертиза”, (навчальний посібник) К: -Київськийторгово-економічний університет, 1990
5. М.Т.Білуха “Аудит у бізнесі”, — Дніпропетровськ, 1994;
6. М.Т.Білуха, В.П. Дудко “Облік і аудит”, К ,1992
Додаток А
Аудиторська фірма ТОВ «АФ „Iнтер-Спектр“
Суб'єкт господарювання ЗАТ „Донецький комбiнат хлiбопродуктiв№1“
Термін перевірки 20-26.01.07
Загальний план аудиту готової продукції
Аудит облікувипуску готової продукції
Аудиторунеобхідно перевірити:
· правильністьі своєчасність оформлення документів на здачу продукції з виробництва на склад;
· правильністьвідображення в бухгалтерському обліку операцій, зв'язаних з випуском готової продукції;
· правильністьвизначення виробничої собівартості готової продукції по видах видань ізамовленням;
· правильністьрозрахунків і списання сум відхилень фактичної собівартості від планової;
· правильністьскладання бухгалтерських проводок по обліку випуску готової продукції (робіт,послуг);
· відповідністьзаписів аналітичного і синтетичного обліку по балансових записах рахунка „Готовапродукція“ записам у головній книзі і балансі;
· правильністьоцінки готової продукції.
Аудит облікувідвантаження і реалізації готової продукції
Аудиторунеобхідно перевірити:
· чиукладені договори на постачання готової продукції і правильність їхньогооформлення;
· чиправильно оформлені документи на відвантаження продукції;
· чиправильно оформлені ціни на відвантажену продукцію;
· чиправильно установлені відпускні ціни з урахуванням оплати витрат по доставціпродукції від постачальника до покупця відповідно до укладеного договорупостачання;
· чи вчаснопред'являлися в банк платіжні вимоги-доручення за відвантажену продукцію;
· чиправильно оформлені документи по відпуску продукції, якщо продукціявідпускається безпосередньо зі складу постачальника;
· чиправильно організований складський облік готової продукції;
· чиправильно ведеться аналітичний і синтетичний облік відвантаження і реалізаціїпродукції.
Аудит облікувитрат на продаж
Аудиторунеобхідно перевірити:
· правильністьвключення витрат до складу витрат на збут;
· дотриманнявстановлених нормативів витрат на рекламу (при перевищенні встановленихнормативів витрат на рекламу оподатковуваний прибуток повинний бути збільшенийна суму перевищення);
· дотриманняосновних положень по облік тари на підприємствах, а саме, правильне і своєчаснедокументальне відображення операцій по заготовлянню, надходженню і відпускутари на складах, у цехах, ділянках і інших місцях її збереження;
· правильністьведення аналітичного обліку по рахунку „Витрати на збут“ і відомості;
· правильністьскладання бухгалтерських проводок по операціях з тарою;
· правильністьвідображення в бухгалтерському обліку товарообмінних операцій чи операцій,здійснюваних на бартерній основі;
· відповідністьзаписів синтетичного й аналітичного обліку записам у головній книзі (прижурнально-ордерній формі обліку) і балансі.