План
Вступ
Тема 1. Модернізація бухгалтерського обліку в державномусекторі
Тема 2. Положення про установу
Тема 3. Реєстрація бюджетної установи
3.1 Реєстрація в головного реєстратора
3.2 Облік юридичних осіб ворганах Пенсійного фонду
3.3 Реєстрація в податковій службі
3.4 Реєстрація у фонді соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (ССТВП)
3.5 Загальнообов’язкове державне соціальне страхування навипадок безробіття
3.6 Реєстрація у фонді соціального страхування від нещаснихвипадків на виробництві та професійних захворінь
3.7 Відкриття рахунків в органах казначейства
Тема 4. Документація та документообіг в бюджетних установах
Тема 5. Організаціяпланування та використання фінансових ресурсів бюджетною установою
5.1 Принципи фінансування
5.2 Економічна класифікація
5.3 Штатний розпис
5.4 Структура заробітної плати
5.5. Підготовка бюджетного запиту
5.6. Кошторис бюджетної установи
Тема 6. Основніположення казначейського обслуговуваннябюджетних установ
Тема 7. Бюджетний облік. Планрахунків бухгалтерського обліку в бюджетних установах. Меморіально-ордернаформа обліку. Касові та фактичні видатки
Тема 8. Облік зобов’язань розпорядниківбюджетних коштів в органах ДКУ
Тема 9 Звітність про виконання кошторису бюджетних установ.Структура, періодичність та термін подання
Література
Вступ
Метою економічноїпрактики було всестороннє та детальне ознайомлення з діяльністю бюджетнихустанов, ознайомлення з їх положеннями, реєстрацією в головного реєстора та вінших інстанціях, з веденням документації в бюджетних установах.
На протязіпрактики ми розглянули питання складання кошторису, штатного розпису, принципинарахування заробітної плати та складання звітності бюджетної установи.
На практиці намдали змогу ознайомитися з документацією бюджетних установ і самим спробувати їїскласти та заповнити.
Тема 1. Модернізація бухгалтерськогообліку в державному секторі
Постанова КабінетуМіністрів України від 16 січня 2007 року № 34 «Про затвердження стратегіїмодернізації системи бухгалтерського обліку в державному секторі на 2007 — 2012роки.»
Мета та завданнястратегії.
Мета: удосконаленнясистеми бухгалтерського обліку в державному секторі з урахуванням вимогміжнародних стандартів.
Завдання: удосконаленняметодології та перехід на єдині методологічні засади бухгалтерського обліку ізвітності, а також створення уніфікованого організаційного та інформаційногозабезпечення бухгалтерського обліку.
Очікуванірезультати: реалізація стратегії дасть змогу забезпечити створенняінтегрованої інформаційно-аналітичної системи управління державними фінансами. Урезультаті реалізації стратегії очікується досягнення таких результатів:
Адаптаціязаконодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності до міжнароднихстандартів.
Розроблення тазапровадження єдиного плану рахунків бухгалтерського обліку з виконаннябюджетів та кошторисів розпорядників бюджетних коштів, що дасть змогузабезпечити прозорість облікових процесів, складання звітності та отриманняінформації про фінансові операції, які здійснюються у державному секторі.
Установленняуніфікованих вимог до вибору програмного забезпечення для обміну інформацієюміж Міністерством Фінансів, органами Державного казначейства і суб’єктівдержавного сектору з використанням баз даних та інформаційних систем.
Тема 2. Положення про установу
Бюджетна установа — орган, установа чи організація, створена у встановленому порядку органамидержавної влади, органами влади Автономної республіки Крим чи органами місцевогосамоврядування, яка повністю отримується за рахунок відповідного державногобюджету чи місцевих бюджетів.
Бюджетні установиє неприбутковими.
Наприклад:
Університетфінансується за рахунок державного бюджету;
Обласна клінічналікарня фінансується з обласного бюджету;
Середня школафінансується за рахунок районного бюджету;
Дитячий садочокфінансується за рахунок сільського бюджету.
Бюджетна установаповинна мати положення «Про бюджетну установу»
Положення «Проголовне управління обласної державної адміністрації»
Структураположення «Про головне управління обласної державної адміністрації»:
Розділи:
Підпорядкованість.
Законодавчезабезпечення.
основні завданняуправління:
забезпеченняреалізації державної бюджетної політики на території області;
складаннярозрахунків до проекту обласного бюджету й подання на розгляд обласній раді;
підготовкапропозицій, щодо фінансового забезпечення заходів соціально-економічногорозвитку на території області.
4. Управліннявідповідно до покладених на нього завдань виконує:
розробляє ідоводить до головних розпорядників бюджетних коштів інструкції з підготовкибюджетних запитів;
зводить показникибюджетів, входять до бюджету області та подає іх у встановлені терміни доМіністерства фінансів.
5. Управління маєправо:
Одержувати вустановленому порядку від інших структурних підрозділів обласної, районнихдержавних адміністрацій, виконавчих органів міських рад, територіальних органівдержавного казначейства, органів державної податкової служби, інших державнихорганів, підприємств, установ і організацій усіх форм власності інформацію,матеріал та інші документи, необхідні для складання проекту обласного бюджету йаналізу його виконання.
6. Взаємодія зіншими структурними підрозділами.
7. Керівництвоуправління.
Управління очолюєначальник, який призначається на посаду та звільняється з посади головоюоблдержадміністрації за погодженням з Міністерством фінансів. Начальникуправління має заступників.
8. Праваначальника управління.
9. Колегіяуправління.
10. Джерелафінансування.
Управлінняутримується за рахунок коштів державного бюджету.
11. Чисельність.
12. Статусустанови. Управління є юридичною особою; має самостійний баланс, реєстраційнірахунки в управлінні Державного казначейства; печатку із зображенням гербаУкраїни та своїм найменуванням.
Положення повиннобути затвердженим розпорядженням голови облдержадміністрації.
Тема 3. Реєстрація бюджетної установи
3.1 Реєстрація в головногореєстратора
Закон України«Про Державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.»
Визначеннятермінів
Державнийреєстратор — посадова особа, яка відповідно до цього закону від імені державиздійснює державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Єдиний державнийреєстр — автоматизована система зберігання, накопичення, захисту, обліку танадання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Місце знаходженняюридичної особи — адреса органу або особи, яка відповідає установчим документамюридичної особи, положенням чи закону.
Реєстраційнакартка — документ встановленого зразка, який підтверджує волевиявлення особищодо внесення відповідних запитів до єдиного державного реєстру.
Реєстраційнасправа — папка організаційно-облікового типу з документами або комп’ютернимифайлами для постійного зберігання, що подаються державному реєстраторувідповідно до закону.
Свідоцтво продержавну реєстрацію — документ встановленого зразка, який засвідчує фактвнесення до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичнихосіб-підприємців.
Стаття 5. Місцепроведення державної реєстрації.
Державнареєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців проводиться державнимреєстратором виключно у виконавчому комітеті міської ради міста обласногозначення або у районі державної адміністрації за місцем знаходження юридичноїособи.
РеквізитиСвідоцтва про державну реєстрацію:
облікова серія іномер;
дата проведеннядержавної реєстрації;
номер запису вєдиному реєстрі;
прізвище таініціали державного реєстратора;
дата та номерзапису в єдиному державному реєстрі.
Наказ державногокомітету статистики України від 12.06.07 № 164 «Про затвердження формидовідки з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України».
Цей Наказ видановідповідно до Закону України «Про державну статистику» № 26 14-12,Положення «Про єдиний державний реєстр» та Закону України «Продержавну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» № 35 75-4.
Підприємствунадається довідка з єдиного державного реєстру підприємств та організаціїУкраїни (ЄДРПОУ) (див. додаток 1).
3.2 Облік юридичних осіб в органах Пенсійногофонду
Постановоюправління Пенсійного фонду України від 10.10.2006 р. №14-4 затвердженоПоложення «Про порядок узяття на облік та зняття з обліку в органахПенсійного фонду України юридичних та фізичних осіб-підприємців як платниківстрахових внесків.
Взяття на облікюридичних осіб як платників здійснюється органами Пенсійного фонду України замісцем знаходження юридичної особи на підставі відомостей з рєстраційної карткинаданих державним реєстратором згідно законом України „Про державнуреєстрацію“ та довідки з єдиного державного реєстру (довідка статистики) непізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей органівПенсійного фонду України. Підприємству надається повідомлення про взяття наоблік (див додаток 2).
3.3 Реєстрація в податковій службі
Державна податковаадміністрація України наказом від 19.02.98 р. № 80 затвердила порядок облікуплатників податків, зборів (обов’язкових платежів). Цей порядок розробленовідповідно до законів України „Про систему оподаткування (1251-12) “,»Про державну податкову службу України (509-12) " та інших актів,положень чинного законодавства України і має на меті використання єдиноїраціональної методики обліку платників податків.
Облік платниківподатків — є одною з основних функцій органів Державної податкової служби. Дляцього порядку поширюється на юридичних осіб незалежно від форм власності.
Узяття на облік платниківподатків здійснюється за їх місцем знаходження відповідними органами державноїподаткової служби. Після внесення відомостей про них до єдиного державногореєстру та після присвоєння ідентифікаційних кодів за єдиним державним реєстромпідприємств та організацій України (ЄДРПОУ). Після взяття платника податків наоблік орган державної податкової служби формує довідку про взяття на облікплатника податків за формою № 4-ОПП (див додаток 3).
Довідка за формою№ 4-ОПП є єдиним документом, який підтверджує взяття платника податків на облікорганів державної податкової служби.
3.4 Реєстрація у фонді соціальногострахування з тимчасової втрати працездатності (ССТВП)
Інструкція «Пропорядок надходження обліку та витрачання коштів фонду соціального страхування зтимчасової втрати працездатності» затверджена постановою правління Фондусоціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26.06.2001 р.№ 16.
Зазначенаінструкція розроблена відповідно до Закону України від 18.01.2001 р. №2240«Про загально обов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку зтимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими з народженням тапохованням.
Фонд соціальногострахування належить до цільових позабюджетних страхових фондів. Інструкціявизначає порядок реєстрації страхувальників. Обов’язковій реєстрації, якстрахувальники, підлягають: підприємства, установи, організації, бюджетні,громадські та інші установи, незалежно від форм власності, реєстраціястрахувальників проводиться за їх місцем знаходження.
Страхувальники,які підлягають обов’язковій реєстрації, повинні зареєструватися у десятиденнийстрок з дня отримання свідоцтва про державну реєстрацію. Для реєстрації ворганахфонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатностіподають:
Заяву за формою,згідно з додатком 3-А;
Завіренівідповідною особою фонду копії таких документів: свідоцтва про державнуреєстрацію та довідки органів статистики.
3.5 Загальнообов’язкове державнесоціальне страхування на випадок безробіття
Наказ Міністерствапраці та соціальної політики України від 18.12.2008 р. № 339 затвердивінструкцію „Про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов’язковедержавне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходжень дофонду. Взяття на облік юридичних та фізичних осіб здійснюється на підставівідомостей з реєстраційної картки, наданої державним реєстратором. Роботодавцінабувають статусу платника страхових внесків з дня взяття їх на облік.
3.6 Реєстрація у фонді соціальногострахування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворінь
Закон України“Про загально обов’язкове державне соціальнестрахування віднещасного випадку на виробництві та професійного захворіння, які спричиниливтрату працездатності.
Сфера дії закону.
Дія цього законупоширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору напідприємствах, установах, організаціях, незалежно від їх форм власності.
Правління фондусоціального страхування від нещасних випадків на виробництві Постановою від 12.07.2007р.№ 36 затвердило інструкцію „Про порядок перерахування обліку до витрачаннястрахових коштів фонду“.
Установа отримуєповідомлення про взяття на облік в даному фонді (див. додаток 7).
3.7 Відкриття рахунків в органахказначейства
Наказом Державногоказначейства України від 2 грудня 2002 р. № 221 затверджено порядок відкриттярахунків у національній валюті в органах Державного казначейства України.
Цей порядок регламентуєвзаємовідносини між органами Державного казначейства України і розпорядникамита одержувачами коштів бюджетів.
Рахунки, яківідкриваються в органах Державного казначейства України відповідно до порядкуїх функціонування та призначення коштів поділяються на бюджетні та внебюджетні.
Бюджетні рахункидля операцій клієнтів з бюджетними коштами — це рахунки для здійснення операційза асигнуваннями, передбаченими на виконання відповідних програм і заходів удержавному та місцевих бюджетах, які відкриваються розпорядниками бюджетнихкоштів.
Бюджетні рахункиподіляються на:
Реєстраційнірахунки, які відкриваються розпорядником бюджетних кощтів за відповіднимикодами бюджетної класифікації видатків з виконання загального фонду кошторисів.
Спеціальні реєстраційнірахунки, які відкриваються для обліку операцій з виконання спеціального фондукошторисів.
Бюджетні рахункивідкриваються щорічно на початок нового бюджетного періоду.
Рахункивідкриваються відповідно до плану рахунків бухгалтерського обліку виконаннядержавного та місцевих бюджетів.
План рахунківбухгалтерського обліку затверджено наказом Державного казначейства України від28.11.2000 р. № 119 зі змінами.
Розпорядникибюджетних коштів для відкриття бюджетних рахунків подають до органу Державногоказначейства України наступні документи:
Заяву провідкриття рахунків установленого зразка за підписом керівника та головногобухгалтера, яким дано право першого та другого підписів (див додаток 8).
Копію довідки провключення до єдиного державного реєстру підприємців та організацій України,засвідчену нотаріально, або органом, що видав довідку (довідка зі статистики).
Копію належнимчином зареєстрованого установчого документа (статут положення), засвідченуорганом, який здійснив реєстрацію, або нотаріально (державний реєстратор).
Копію документа,що підтверджує взяття клієнта на облік в органи державної податкової служби,засвідчену органом, що видав документ чи нотаріально (довідка з податковоїслужби № 4ОПП)
Копію документа,що підтверджує реєстрацію клієнта у відповідного органу пенсійного фондуУкраїни, засвідчену органом, що її видав чи нотаріально.
Копії документів,що підтверджують реєстрацію клієнта у фонді соціального страхування віднещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, фонді загальнообов’язковогосоціального страхування України на випадок безробіття, фонді соціальногострахування з тимчасової втрати працездатності засвідчені органами, що їхвидали чи нотаріально.
Затвердженийкошторис розпорядників бюджетних коштів.
Картку зі зразкамипідписів та відбитка печатки у двох примірниках (див. додаток 9).
Тема 4. Документація та документообігв бюджетних установах
Головною умовоюправильної організації бухгалтерського обліку в першу чергу є виконання нормативно-правовихактів законодавства України.
Основні принципи,яких повинні дотримуватися керівник установи та головний бухгалтер — цеобачність та повнота висвітлення господарського процесу.
Крім тогонеобхідно виконувати встановлені бюджетним кодексом принципи бюджетної системиУкраїни, в часності:
Принцип єдностіпорядку виконання бюджету;
Веденнябухгалтерського обліку та звітності.
Керівництвоустанови повинно здійснювати грамотне планування та ведення бухгалтерськогообліку відповідно графіку документообороту.
У державі існуєположення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, якезатверджене наказом Міністерства Фінансів України від 24 травня 1999 р. № 88 Зізмінами та доповненнями.
Первинний документ — це письмове посвідчення, яке фіксує та підтверджує господарську операціювключно розпорядження та дозволи адміністрації та її проведення.
Складаннядокумента або його отримання
Первинний документскладається в момент здійснення господарської операції або після її завершення,наприклад, прибутковий і видатковий касові ордера, акт приймання виконанихробіт.
На підставіпервинних документів шляхом групування та виведенням в них підсумківскладаються зведені документи, наприклад, авансовий звіт.
Документирозподіляються на внутрішні та довнішні.
Первинні документиоформляються на бланках, затверджених міністерствами та відомствами України.
Перевіркадокументів
Першочерговийконтроль документів (платіжних доручень, касових ордерів, вимог) здійснюєкерівник, який підписує їх та бере на себе відповідальність за законністьоформлення операцій.
Документи повиннімістити у собі наступні реквізити:
Найменуванняустанови;
Найменуваннядокумента;
Код форми;
Дату та місцескладання;
Зміст операції;
Одиницю виміру;
Прізвище таособистий підпис матеріально-відповідальних осіб.
Організаціядокументообігу
Рух документів впроцесі використання, оформлення, обробки та передачі їх в архів називаєтьсядокументообігом.
Для забезпеченняякісної обробки документів та своєчасного відображення господарських операційобліку необхідно мати чітку систему документообігу. Для цього розроблюєтьсяграфік, в якому відображаються всі етапи руху документації.
Графік дає чіткукартину, хто є виконавцем і в який час забезпечується виконання операції, хтонесе відповідальність за помилки та несвоєчасне виконання. Кожному працівникувидається виписка з графіка з переліком документів, складання та обробка якихвідноситься до його компетенції. Графік затверджується керівником установи.
Тема 5. Організація планування та використання фінансових ресурсів бюджетноюустановою5.1 Принципи фінансування
Існує два принципифінансування:
системарозпорядників коштів;
бюджетнакласифікація.
Розпорядникибюджетних коштів — бюджетні установи в особі їх керівників, які уповноважені наотримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов’язань та здійсненнявидатків з бюджету.
Розпорядникибюджетних коштів є суб’єктами бюджетних правовідносин, перелік яких іповноваження регламентуються Бюджетним кодексом.
Для здійсненняпрограм та заходів, які проводяться за рахунок бюджетних коштів, бюджетніасигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів.
За обсягом наданихправ розпорядники бюджетних коштів поділяються на:
головнихрозпорядників коштів;
розпорядниківкоштів нижчого рівня.
Відповідно достатті 7 Бюджетного кодексу України, одним із принципів, на яких ґрунтуєтьсябюджетна система України є принцип єдності бюджетної системи. Вінзабезпечується єдиною правовою базою, єдиною грошовою системою, єдиноюбюджетною класифікацією.
Стаття 2 пункт 3Бюджетного кодексу України визначає бюджетну класифікацію як єдине,систематизоване згрупування доходів, видатків та фінансування бюджету заознаками економічної сутності, функціональної діяльності та іншими ознаками,відповідно до законодавства України та міжнародних стандартів.
Бюджетнимиустановами застосовується класифікація, яка затверджена наказом Міністерствафінансів України від 27 грудня 2001 року №604 зі змінами та доповненнями.
5.2 Економічна класифікація
Економічнакласифікація є основою ведення бухгалтерського обліку та звітності в бюджетнихустановах, інструментом адміністративного контролю за використанням коштів.
За економічноюкласифікацією видатки бюджету поділяються на поточні видатки та капітальні.
1000 — поточнівидатки
2000 — капітальнівидатки
Роз’яснення щодозастосування економічної класифікації видатків бюджету затверджені наказомДержавного казначейства України від 8.12.2006 р. № 330 (з 1 січня 2010 р. вводитьсяв дію Інструкція „Щодо застосування економічної класифікації видатківбюджету“ затверджена наказом Державного казначейства України 25.11.2008 р.№ 495).
Економічнакласифікація видатків бюджету забезпечує чітке розмежування видатків заекономічними ознаками з детальним розподілом коштів за їх предметними ознаками(заробітна плата, всі види господарської діяльності. Такий розподіл даєможливість виділити захищені стаття бюджету та забезпечити єдиний підхід довсіх отримувачів з точки зору виконання бюджету.
Видатки на товарита послуги (код 1100)
Оплата праціпрацівників бюджетних установ (1110)
Код 1111 — заробітна плата.
Код 1120 — нарахування на заробітну плату. За зазначеним кодом здійснюються нарахуваннябюджетними установами на фонд оплати праці (36,4%).
Код 1131 — предмети, матеріали, обладнання та інвентар.
Код 1132 — медикаменти та перев’язувальні матеріали.
Код 1133 — продукти харчування.
Код 1134 — м’якийінвентар та обмундирування.
Код 1135 — оплататранспортних послуг та утримання транспортних засобів:
здійснюєтьсяоплата транспортних послуг, у тому числі, видатки на доставку працівників нароботу власним та орендованим транспортом, учнів загальноосвітніх шкіл нанавчання, на перевезення військовослужбовців строкової служби;
придбання паливно-мастильнихматеріалів;
придбання тавстановлення охоронної сигналізації на транспортні засоби;
поточний ремонттранспортних засобів;
придбання запаснихчастин на транспортні засоби;
видатки настрахування автомобілів, проведення експертної оцінки транспортних засобів;
плата за проїзд наплатних дорогах;
плата за стоянки;
плата збору зазабруднення навколишнього середовища;
плата заоформлення прав водія, страхування та медичний огляд водіїв, технічний оглядтранспортного засобу, податок з власників транспортних засобів;
збір наобов’язкове Пенсійне страхування, що стягується відповідно до ПостановиКабінету Міністрів України від 03.11 98 р. №1740 „Про затвердження порядкусплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видівгосподарських операцій“ у випадку придбання автомобілю.
Код 1136 — оренда — плата за використання приміщень.
Код 1137 — поточний ремонт обладнання, інвентарю та будівель, технічне обслуговуванняобладнання. За цим кодом здійснюється поточний ремонт: обладнання, окремихвузлів, меблів, техніки, інвентарю, будівель, споруд, приміщень, доріг, системвуличного освітлення. Видатки, пов’язані з технічним обслуговуванням телефонів,внутрішньої АТС, мобільних телефонів, комп’ютерної, розмножувальної та іншоїтехніки, а також техніки обслуговування систем пожежогасіння, охоронноїсигналізації тощо. Оплата запасних частин та витратних матеріалів для поточногоремонту вказаної техніки, якщо це передбачено угодою.
Код 1138 — послугизв’язку. Оплата здійснюється за послуги фіксованого телефонного зв’язку (місцевого,міжміського, міжнародного), радіоточки, електронну пошту, поштові відправлення.Видатки на придбання стартових пакетів, карток-internet, підключення до мережі Internet, плата за послуги internet-провайдерів, за користування мережею Internet, плата за користування каналами зв’язку, а також придбання поштовихмарок, конвертів з марками і без, вітальних листівок з марками.
Код 1139 — оплатаінших послуг та інші видатки. Зазначений код включає:
оплату робіт тапрофесійних послуг сторонніх фахівців, згідно з укладеними договорами таугодами;
видатки на оплатупослуг з розробки проектно-кошторисної документації;
видатки наблагоустрій міст, сіл, селищ та прибудинкової території бюджетних установ;
вилов бродячихтварин;
доставка померлихна судмедекспертизу, захоронення невідомих, безрідних;
розмітка вулиць;
установка огорож;
чистка озер,колодязів;
встановленняпрограмного забезпечення, подальше їх супроводження та обслуговування;
пенсійний збір закупівлю валюти.
проводятьсяобов’язкові платежі до бюджету: державне мито, ввізне мито;
оплата всіхбанківських послуг;
перерахування усіхвидів пені, штрафних санкцій, неустойки.
Код 1140 — видаткина відрядження. До цієї категорії відносяться видатки на оплату проїзду,добових, квартирних під час службових відряджень.
Код 1150 — матеріали, інвентар, будівництво, капітальний ремонт та заходи спеціальногопризначення, що мають загальнодержавне значення.
Код 1160 — оплатакомунальних послуг та енергоносіїв.
Код 1161 — оплататеплопостачання.
Код 1162 — оплатаводопостачання і водовідведення.
Код 1163 — оплатаелектроенергії
Код 1164 — оплатаприродного газу.
Код 1165 — оплатаінших комунальних послуг, здійснюється оплата за утримання в чистоті будівель,дворів, доріг, вивіз сміття, прибирання парків, площ, майданчиків, місцьзагального користування, кладовищ, ліквідація стихійних звалищ, дезінсекція,дезінфекція та дератизація приміщень обслуговування ліфтів, витрати на технічнеобслуговування та утримання в належному стані електричних мереж, сантехнічнихвузлів, обслуговування комунікацій, які є складовою частиною будівлі.
Код 1166 — оплатаінших енергоносіїв (дрова, мазут, торф, вугілля).
Код 1170 — дослідження і розробки, видатки державного (регіонального значення.
Код 1200 — виплатапроцентів за зобов'язаннями.
Код 1300 — субсидії і поточні трансферти.
Код 2110 — придбання обладнання та предметів довгострокового користування. Предмети,вартістю більше 1000 гривень без ПДВ. Включає придбання виробничого таневиробничого обладнання та предметів довгострокового користування. Придбаннябюджетними установами автомобілів, приладів, машин, механізмів, меблівслужбового призначення, придбання орг. Техніки, комп’ютерної техніки, придбаннякондиціонерів.
Захищені статтівидатків: 1111, 1132, 1133, 1160.
5.3 Штатний розпис
Штатний розпис — документ, що встановлює для даного підприємства чи установи структуру, штати іпосадові оклади працівників.
Штатний розписмістить назви посад, чисельність персоналу, оклади по кожній посаді.
Нормативно-затвердженаформа штатного розпису існує тільки для бюджетних організацій (НаказМіністерства фінансів України від 28.01.2002р. № 57)
Постанова КабінетуМіністрів України від 12 березня 2005 р. № 170 „Про упорядкування апаратуцентральних органів виконавчої влади, їх територіальних підрозділів та місцевихдержавних адміністрацій.
Кабінет Міністрівпостановляє:
Департамент — структурний підрозділ, що утворюється для виконання завдань високого ступеняскладності (багатогалузевість, багатофункціональність). У його складі повиннобути не менш ніж 4 відділи. Департамент очолює директор. Директор департаментуможе мати не більше ніж 2 заступника.
Самостійнеуправління — це структурний підрозділ, одногалузевого або однофункціональногоспрямування. До складу управління входять не менш, ніж 2 відділи. Самостійнеуправління очолює начальник. Начальник управління може мати не більш, ніж 1заступника — начальника відділу.
Самостійний сектор- структурний підрозділ, що утворюється для виконання завдань за окремимнапрямом діяльності органа виконавчої влади, функції якого не можливо поєднатиз іншими структурними підрозділами. Чисельність не менше, ніж 2 працівника,очолює — завідуючий.
Відділ у складісамостійного управління — утворюється для виконання завдань за одним напрямом,з чисельністю, не менш, ніж 5 працівників. Відділ очолює начальник. Начальниквідділу може мати не більш, ніж 1 заступника. Така посада може вводитися уразі, коли чисельність працівників у відділі не менш як 7 одиниць.
Схема посадовихокладів
Постанова КабінетуМіністрів України від 19 березня 2006 р. № 268. Схема посадових окладів являєсобою повний перелік найменувань, необхідних для функціонування підприємствапосад, для кожної з яких визначено розміри посадових окладів, у схеміпередбачають два розміри посадового окладу: мінімальний та максимальний; “вилка»посадових окладів дає змогу диференціювати рівень оплати працівників, яківиконують однакову роботу з різними результатами, сприяє відповідальному їхставленню до обов’язків.
З метоюупорядкування оплати праці працівників установ, закладів, галузей бюджетноїсфери, а також створення механізму підтримання на постійному рівні оптимальнихміжгалузевих та міжпосадових співвідношень в оплаті праці Кабінет МіністрівУкраїни Постановою від 30 серпня 2002 р. №1298 затвердив єдину тарифну сіткурозрахунків і коефіцієнтів з оплати праці працівників бюджетних установ.
Розрахунок схемнихпосадових окладів: № п/п Найменування посади Місячний посадовий оклад Середній оклад min max 1. Начальник головного Управління 2793 2. 1-й заступник начальника Управління 2598 3. Заступник начальника Управління 2598 4. Начальник Управління у складі Головного 1595 1755 1675 5. Заступник начальника Управління у складі головного 1483 1631 1557 6. Начальник відділу 1404 1451 1428 7. Заступник начальника відділу 1354 1407 1381 8. Завідувач самостійного сектору 1108 1151 1130 9. Головний спеціаліст 1006 1050 1028 10. Провідний спеціаліст 871 914 893
Постановою длявстановлення окладів працівникам апарату Виконавчої влади, органів Прокуратури,судів та інших органів, встановлено Постановою Кабінету Міністрів України від 9березня 2006 р. № 268 зі змінами та доповненнями.
У першогозаступника оклад встановлюється на 3-7% менше, ніж у начальника управління.
Розробленняпроекту штатного розпису
Визначившись зорганізаційною структурою і схемою посадових окладів приступаємо до складанняштатного розпису. Для цього можна скористатися типовою формою штатного розпису,затвердженою Наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2002 р. № 57 (дивдодаток 11).
У штатному розписінеобхідно передбачити графи, де зазначаються назви структурних підрозділів іпосад, кількість штатних одиниць, посадові оклади.
Створення формиштатного розпису варто розпочати із зазначення найменування підприємства, вономає бути вказане у відповідності з найменуванням, поданих в установчихдокументах.
Обов’язковооформлюється гриф «затверджено», в якому зазначають посаду, ініціалита прізвище особи, уповноваженої затверджувати штатний розпис і передбачаємісце для підпису та дати затвердження.
Дата затвердженняштатного розпису не завжди збігається з датою його введення, тому вартопередбачити рядок, в якому буде зазначено певну дату, з якої штатний розпис вступаєв дію.
У другій графіформи штатного розпису зазначається найменування структурного підрозділу, якщойдеться про комерційні підприємства, то як правило, не має ніяких обмежень,щодо найменування структурних підрозділів.
Завдання зправильного зазначення у штатному розписі найменувань структурних підрозділівпокладається на службу кадрів або відділ організації та оплати праці.
Для полегшенняцієї роботи можна використовувати:
національнийкласифікатор України, ДК 003: 2005 (класифікатор професій);
довідниккласифікаційних характеристик професій працівників.
Код структурногопідрозділу означає місце структурного підрозділу в структурі підприємства.
Графа штатногорозпису, яка має назву «Посада», заповнюється відповідно донайменування професій і посад, зазначених у класифікаторі професій.
Штатна одиниця — це певна посада у конкретному підрозділі підприємства. Кількість штатниходиниць установ, що фінансуються з бюджету визначається, як правило,вищестоящими організаціями, тобто доводиться ліміт чисельності.
Стаття 94 КЗОТ«Про працю» та стаття 1 Закону «Про оплату праці» передбачає,що за виконану роботу власник або уповноважений ним орган виплачує працівниковізаробітну плату.
Заробітна платазалежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно ділових якостейпрацівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства імаксимальним розміром не обмежується. Конкретні розміри окладів встановлюютьсявласником або уповноваженим ним органом з урахуванням зазначених вище вимог.
Відповідно достатті 95 КЗОТу «Про працю», та статті 3 закону України «Прооплату праці» державною соціальною гарантією обов’язкового на всійтериторії України для підприємств усіх форм власності є мінімальна заробітнаплата (744 грн)
Внесення змін доштатного розпису (див додаток 12) здійснюється у випадках:
+ зміни структури;
+ у разі зміниоплати праці.
ПостановоюКабінету Міністрів України № 268 передбачено, що керівники органів Виконавчоївлади у межах затвердженого фонду оплати праці мають право: установлюватиоклади керівникам підрозділів, спеціалістам і службовцям, відповідно до схемпосадових окладів, затверджених цією постановою; надбавки за високі досягненняу праці або за виконання особливо важливої роботи у розмірі до 50% посадовогоокладу з урахуванням надбавки за ранг державного службовця та надбавки завислугу років; здійснювати преміювання працівників, відповідно до їх особистоговкладу в загальні результати роботи, конкретні умови, порядок та розмірипреміювання визначаються у Положенні «Про преміювання відповідного органу»;надавати працівникам матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутовихпитань та допомогу для оздоровлення при наданні щорічної відпустки у розмірі,що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника. Видатки пов’язаніз цією Постановою здійснюються в межах оплати праці, затверджених у кошторисахвідповідних органів.
5.4 Структура заробітної плати
Постанова КабінетуМіністрів України від 1 лютого 2006р. № 103 «Про внесення змін до пункту 7»Про ранги державних службовців"
Ранги присовуютьсядержавним службовцям одночасно з прийняттям їх на державну службу.
Розмір надбавок допосадових окладів за ранги державних службовців: Ранг державних службовців Розмір надбавок, грн. 6 120 7 110 8 100 9 90 10 80 11 70 12 60 13 55 14 50 15 45
Законом України" Про державну службу" № 3723, встановлено залежність розмірузаробітної плати, терміна відпустки, права на пенсію та її розмір від стажудержавної служби: Стаж державної служби Розмір надбавки,% більше 3-х років 10 більше 5-ти років 15 більше 10-ти років 20 більше 15-ти років 25 більше 20-ти років 30 більше 25-ти років 40
Надбавка завислугу років виплачується щомісячно, у відсотках до посадового окладу зурахуванням доплати за ранг.
5.5. Підготовка бюджетного запиту
Бюджетний запит — документ, підготовлений розпорядником бюджетних коштів, що містить пропозиції звідповідними обґрунтуваннями, щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для йогодіяльності на наступний бюджетний період.
В статті 35 «Бюджетногокодексу» зазначається, що головні розпорядники бюджетних коштіворганізовують розроблення бюджетних запитів для подання Міністерству фінансів вназначений термін та визначеному порядку.
Головні розпорядникибюджетних коштів несуть відповідальність за своєчасність, достовірність тазміст бюджетних запитів.
На основібюджетних запитів Міністерство фінансів приймає рішення про включеннябюджетного запиту до проекту Державного бюджету України, перед поданням якогона розгляд Кабінету Міністрів.
Місцеві фінансовіоргани видають інструкцію з підготовки бюджетних запитів головнимирозпорядниками бюджетних коштів місцевого бюджету.
Інструкцією збюджетних запитів розробляють на виконання статті 75 Бюджетного кодексу України.
Інструкціявизначає процедуру складання бюджетних запитів головними розпорядниками коштівмісцевого бюджету (інструкція має поновлюватися щорічно).
Всі показникибюджетного запиту повинні бути відображені в гривнях.
Розподіл видатківповинен забезпечувати належне виконання основних завдань головного розпорядникакоштів.
Головне фінансовеуправління на будь-якому етапі складання і розгляду проекту бюджету проводитьаналіз бюджетного запиту з точки зору його відповідності, мети, пріоритетності,а також ефективності використання бюджетних коштів.
На основірезультатів аналізу, начальник Головного фінансового управління, приймаєрішення про включення бюджетного запиту до проекту місцевого бюджету.
Постанова КабінетуМіністрів України від 4 квітня 2001р. №333 зі змінами і доповненнями «Програничні суми витрат на придбання автомобілів, меблів, іншого обладнання,мобільних телефонів, комп’ютерів державними органами, а також установами таорганізаціями, які утримуються за рахунок державного та місцевих бюджетів»:
легкові автомобілідля керівників органів Виконавчої влади та органів місцевого самоврядуваннябюджетних установ та організацій сума гривень за одиницю — 60000;
мобільний телефон — 1200 гривень, обслуговування телефону на місяць — 1500 гривень;
персональнийкомп’ютер для службовців — 7200 гривень;
комплект меблівдля службового кабінету керівника — 6500 гривень;
меблі дляобладнання робочих місць працівників: стіл письмовий — 600 грн., стілприставний — 200 грн., крісло м'яке — 300 грн., стілець — 150 грн., шафа дляодягу — 700 грн., шафа для паперів — 700 грн., сейф — 1500 грн., стіл длякомп’ютера — 500 грн., теле — та радіо апаратура, відеотехніка для службовихкабінетів — 600 грн.
5.6. Кошторис бюджетної установи
Наказ Міністерствафінансів України від 28 січня 2002 року № 57 зі змінами та доповненнями «Прозатвердження документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету. Зазначеноюпостановою затверджені лімітна довідка про бюджетні асигнування, кошторисбюджетної установи, план асигнувань загального фонду, бюджетна довідка прозміни до кошторису та інші.
Постанова КабінетуМіністрів України від 28 лютого 2002 р. № 228 „Про затвердження порядкускладання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисівбюджетних установ.
Кошторис бюджетноїустанови — це основний фінансовий документ. Він має такі складові частини (дивдодаток 30):
загальний фонд,який містить обсяг надходжень із загального фонду бюджету та розподіл видатківза повною економічною класифікацією видатків на виконання бюджетною установоюосновних функцій;
спеціальний фонд,який містить обсяг надходжень із спеціального фонду бюджету на конкретну метута їх розподіл за повною економічною класифікацією видатків на здійсненнявідповідних видатків, згідно із законодавством.
План асигнуваньзагального фонду бюджету (див додаток 29) — це помісячний розподіл бюджетнихасигнувань, затверджених у загальному фонді кошторису за скороченою формоюекономічної класифікації видатків, який регламентує протягом року взяттябюджетних зобов’язань та здійснення платежів, відповідно до зазначенихзобов’язань.
Установам можутьвиділятися бюджетні кошти тільки за наявності затверджених кошторисів, планівасигнувань загального фонду бюджету.
Установи маютьправо брати бюджетні зобов’язання, витрачати бюджетні кошти на цілі та в межахустановлених затвердженими кошторисами та планами асигнувань.
Бюджетнезобов’язання — будь-яке, здійснене відповідно до бюджетного асигнуваннярозміщення замовлення, укладання договору, придбання товару, послуги чиздійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду.
Розпорядникибюджетних коштів — бюджетні установи, в особі їх керівників, уповноважені наотримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов’язань та здійсненнявидатків з бюджету
Порядок складаннякошторису
Головнірозпорядники коштів розглядають показники проектів кошторисів (бюджетнихзапитів) розпорядників нижчого рівня, щодо законності та правильностірозрахунків, доцільності запланованих видатків, правильності їх розподілу,відповідно до економічної класифікації видатків, додержання діючих ставок,окладів, норм, цін, лімітів, а також інших показників.
Обов’язковим євиконання вимоги, щодо першочергового забезпечення бюджетними коштами видатківна оплату праці з нарахуваннями, а також на господарське утримання установ.
Під час визначеннявидатків у кошторисах установи повинен забезпечуватися суворий режим економіїкоштів і матеріальних цінностей.
До кошторисівможуть включатися тільки видатки передбачені законодавством, необхідність яких,обумовлена характером діяльності установи.
Видатки напридбання обладнання, капітальний ремонт приміщень, які не є першочерговими,можуть передбачатися лише за умови забезпечення коштами невідкладних витрат.
Показники видатківдо кошторису повинні бути обґрунтовані відповідними розрахунками за кожним КЕКВі деталізовані за видами та кількістю товарів із зазначенням вартості заодиницю.
У тижневий термін,після опублікування закону “Про державний бюджет України», відповідногорішення Верховної Ради АР Крим, місцевих рад, Міністерства фінансів, місцевіфінансові органи доводять до головних розпорядників лімітні довідки пробюджетні асигнування.
Лімітна довідкапро бюджетні асигнування — документ, який містить затверджені призначення та їхпомісячний розподіл. Вона видається Міністерством фінансів, фінансовим органом,головним розпорядникам коштів.
Показники лімітноїдовідки доводяться до розпорядників нижчого рівня для уточнення проектівкошторисів і складання планів асигнувань.
Уточнені кошторисита складені плани асигнувань загального фонду бюджету повинні відповідатилімітним довідкам.
Міністерствофінансів надсилає Державному казначейству для реєстрації та обліку затвердженийрозпис державного бюджету.
Державнеказначейство протягом 3-х робочих днів, після затвердження зазначеного розпису,доводить до головних розпорядників витяги з його складових частин, які єпідставою для затвердження в установленому порядку кошторисів та планівасигнувань.
Кошториси та планиасигнувань повинні бути затверджені протягом 30 календарних днів, післязатвердження розписів відповідних бюджетів.
Кошториси, планиасигнувань і штатні розписи затверджуються керівником відповідної вищестоящоїустанови.
Кошториси, планиасигнувань підписуються керівником установи та головним бухгалтером.
Зазначенідокументи подаються та затверджуються у двох примірниках, один з якихповертається цій установі, а другий залишається в установі, керівник якої їхзатвердив.
Основні вимогищодо виконання кошторису
Головнірозпорядники і розпорядники коштів мають право: проводити діяльність виключно вмежах асигнувань, затверджених кошторисом та планом асигнувань загального фондубюджету.
Стаття 51Бюджетного кодексу України «Виконання державного бюджету за видатками»стадіями виконання державного бюджету України за видатками визначає:
затвердженнякошторисів розпорядниками бюджетних коштів;
взяття бюджетнихзобов’язань;
отримання товарів,робіт та послуг;
здійсненняплатежів;
використаннятоварів, робіт та послуг на виконання бюджетних програм.
Розпорядникибюджетних коштів несуть відповідальність за управління бюджетними асигнуваннямиі здійснення контролю за видатками.
Будь-якізобов’язання, взяті юридичними особами без відповідних бюджетних асигнувань, абоз перевищенням зобов’язань, вважаються не бюджетними зобов'язаннями и витратина покриття таких зобов’язань не здійснюються.
Тема 6. Основні положення казначейського обслуговуваннябюджетних установ
В Україні для всіх бюджетнихустанов застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету (п.1ст.48 Бюджетного Кодексу). Вона передбачає здійснення Державним казначействомУкраїни:
Операцій з коштамиДержавного бюджету;
Розрахунково-косовеобслуговування розпорядників бюджетних коштів;
Контроль бюджетнихповноважень при здійсненні надходжень, прийняття зобов’язань та проведенняплатежів.
бухгалтерского обліку таскладання звітності про виконання державного бюджету.
Відповідно доінструкції від 28.11.2000 року №119 «Про затвердження інструктивної бази»
Органи Державногоказначейства здійснюють розрахунково-касове обслуговування розпорядників шляхомпроведення платежів з реєстраційних рахунків відповідно до кошторисів з метоюзабезпечення контролю за цільовим спрямовуванням бюджетних коштів.
Відповідно довстановлених повноважень ДКУ здійснює контроль за наявністю асигнувань длявзяття зобов’язань та відповідністю взятих зобов’язань певним асигнуваннями заекономічною класифікацією.
Органи ДКУздійснюють платежі на підстав платіжних доручень. За дорученням розпорядників уразі наявності в обліку відповідного зобов’язання у межах залишків на рахунках.До платіжного доручення додається підтвердні документи (договори, рахунки, накладні,акти виконаних робіт). Платіжні доручення подаються до органів ДКУ в кількостіпримірників необхідних для всіх учасників безготівкових рахунків. Форма,обов’язкові реквізити платіжних доручень та вимоги щодо заповнення документіввизначено інструкцією «Про безготівкові розрахунки в Україні в національнійвалюті » затвердженою постановою Правління банку України від 21.01.2004року №22.
Поданурозпорядниками бюджетних коштів платіжні доручення перевіряються органами ДКУщодо наявності всіх необхідних реквізитів, відповідності підписів відповіднихпосадових осіб і відбитки печатки.
Після проведенняплатежу та платіжних доручень за якими проведено оплату ставиться відмітка увигляді відбитка штампа казначея «Оплачено».
Платіжне дорученняне приймається до виконання у разі неправильного заповнення реквізитів, або незаповнення хоча б одного реквізиту, невідповідності платежу з Класифікацієюекономічних кодів видатків, накладення арешту на кошти щ перебувають навідповідному рахунку розпорядника, не подання документів що підтверджуютьотримання товарів, робіт, послуг за договорами.
Платіжні дорученняне приймаються до виконання у зв’язку із зазначеними причинами не пізнішенаступного робочого дня повертається без виконання розпоряднику бюджетнихкоштів разом із відмовою.
Відмовиобов’язково реєструються в журналі та в письмовій формі надаються розпорядникубюджетних коштів. Строк дії платіжного доручення установлений у межах 10календарних днів з дня його виписки. День заповнення платіжного доручення невраховується.
На першомуекземплярі платіжне доручення ставиться відбиток печатки та підписивідповідальних осіб, інші екземпляри не підписуються.
Органи ДКУ, які здійснюютьсяпри розрахунково-касовому обслуговуванні надають розпоряднику бюджетних коштіввиписки з рахунку про здійснені операції за результатами попередньогоопераційного дня.
Приклад заповненняплатіжного доручення наведений у Додатку 32
Тема 7. Бюджетний облік. Планрахунків бухгалтерського обліку в бюджетних установах. Меморіально-ордернаформа обліку. Касові та фактичні видатки
Бюджетні установизастосовують в бухгалтерському обліку план рахунків затверджений наказомголовного управління ДКУ від 10.12.1999 року №114 «Про затвердження планурахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ» Розглянемо коротко складрахунків, їх призначення та особливості застосування відповідно до чинногоПорядку.
Рахунки класу 1 «Необоротніактиви» призначено для обліку матеріальних та нематеріальних активів, щоотримані для тривалого (понад один рік) використання і не призначені дляреалізації або витрачання протягом одного року. До цього класу належатьсинтетичні рахунки:
10 «Основнізасоби»;
11 "Іншінеоборотні матеріальні активи";
12 «Нематеріальніактиви»;
13 «Зноснеоборотних активів».
Клас 2 «Запаси» об'єднуєшість активних синтетичних рахунків:
20 «Виробничізапаси»;
21 «Тваринина вирощуванні і відгодівлі»;
22 «Малоцінніта швидкозношувані предмети»;
23 «Матеріалиі продукти харчування»;
24 «Готовапродукція»;
25 «Продукціясільськогосподарського виробництва».
Рахунки класу 3 «Кошти,розрахунки та інші активи» застосовуються для відображення поточнихфінансових активів: коштів у касі, на рахунках в установах банків або в органахДержавного казначейства України, у розрахунках з дебіторами. Серед рахунківкласу 3 є як активні, так і активно-пасивні рахунки, хоча по суті вони повиннібути всі активними. До цього класу належать 7 рахунків:
30 «Каса»;
31 «Рахункив банках»;
32 «Рахункив казначействі»;
33 "Іншікошти";
34 «Короткостроковівекселі одержані»;
35 «Розрахункиз покупцями та замовниками»;
36 «Розрахункиз різними дебіторами».
Клас 4 «Власний капітал»об'єднує 5 рахунків, які застосовуються для обліку фондів та визначеннярезультатів виконання кошторисів установи, а також сільських (селищних) бюджетівза поточний рік:
40 «Фонду необоротних активах»;
41 «Фонду малоцінних та швидкозношуваних предметах»;
42 «Результативиконання бюджетів»;
43 «Результативиконання кошторисів»;
44 «Результатипереоцінок».
Клас 5 «Довгостроковізобов'язання» об'єднує 3 пасивні рахунки, призначені для облікузобов'язань установи, які не виникають у процесі звичайної діяльності, не єхарактерними для установи і погашення яких відбудеться після завершенняпоточного бюджетного року. Це пасивні рахунки:
50 «Довгостроковіпозики»;
51 «Довгостроковівекселі видані»;
52 "Іншідовгострокові зобов'язання".
Рахунки класу 6 «Поточнізобов'язаний» призначені для обліку зобов'язань установи, що виникаютьпротягом звичайної діяльності, тобто при виконанні кошторису доходів івидатків, і погашення яких очікується протягом поточного бюджетного року. Середних є як пасивні, так і активи о-пасивні рахунки. Більшість з них ідентичнівідповідним рахункам підприємств виробничої сфери. До цього класу належатьрахунки:
50 «Короткостроковіпозики»;
51 «Поточназаборгованість за довгостроковими зобов'язаннями»;
52 «Короткостроковівекселі видані»;
53 «Розрахункиза виконані роботи»;
54 «Розрахункиз податків та платежів»;
55 «Розрахункизі страхування»;
56 «Розрахункиз оплати праці»;
57 «Розрахункиза іншими операціями і кредиторами»;
58 «Внутрішнірозрахунки»;
59 «Коштибюджетів».
Рахунки класу 7 «Доходи»призначено для обліку доходів, які отримує установа за рахунок загального іспеціального фонду, а також доходів сільських, селищних, міських (містрайонного підпорядкування) бюджетів. До цього класу належать 5 рахунків:
71«Доходи загального фонду»;
72 «Доходиспеціального фонду»;
73 «Доходивід реалізації продукції»;
74 «Доходибюджетів»;
75 "Іншідоходи".
Рахунки класу 8 «Витрати»застосовують для обліку фактичних видатків і витрат бюджетних установ такасових видатків сільських, селищних, міських (міст районного підпорядкування) бюджетів.До цього класу належать три рахунки:
80 «Видатки загальногофонду»;
81 «Видатки спеціальногофонду»;
82 «Виробничі витрати».
Основними, найбільш поширенимиформами бухгалтерського обліку в бюджетних установах на сучасному етапі г. журнал-головна,журнально-ордерна і машинно-орієнтовані (комп'ютерні) форми обліку.
Журнал — головна форма облікурекомендована для застосування в бюджетних установах наказом ДКУ №68 від 27.07.2000р., яким затверджено "Інструкцію про форми меморіальних ордерів бюджетнихустанов і порядок їх складання".
Передбачаючиможливість впровадження автоматизованого обліку н іншими організаціями, ДКУрозробило і затвердило типові форми меморіальних, ордерів (накопичувальнихвідомостей) для автоматизованого ведення обліку, орієнтуючи розробниківпрограмного забезпечення для автоматизації обліку в бюджетних установах надотримання принципів журнал-головної форми обліку. Склад цихмеморіальних ордерів аналогічний наведеному раніше при розгляді журнал-головноїформи обліку. Проте через обмеженість коштів у бюджетних організаціях напридбання сучасної обчислювальної техніки і програмного забезпечення до неї,високу вартість послуг з обробки облікової інформації в обчислювальних центрах(станціях) домінуючим на цей час в бюджетних установах України є застосуванняформ бухгалтерського обліку, орієнтованих на ручну працю, з частковимвикористанням персональних комп'ютерів
Інструкцію проформи меморіальних ордерів бюджетних установ та порядок їх складаннязатверджено наказом Державного казначейства України від 27 липня 2000 року №68.
Меморіальний ордер№1 (накопичувальна відомість за касовими операціями форма №380) — застосовується при обробці звітів касирів з метою систематизації оборотів укасі за поточний місяць. Кожен звіт касира заноситься до накопичу вальноївідомості за відповідними кореспондентськими субрахунками одним рядком, тобтозаписуються всі обороти в касі з надходження та витрачення коштів за дебетом чикредитом відповідних субрахунків рахунку 30 „Каса".
Меморіальний ордерпідписується виконавцем, особою, що перевірила меморіальний ордер, та головнимбухгалтером.
Меморіальний ордер№2 (Накопичувальна відомість руху грошових коштів загального фонду в органахДержавного казначейства України форма №381) — використовується для відображенняв обліку операцій з надходження на рахунок установи асигнувань та здійсненнякасових видатків загального фонду, тобто вибірки з надходження та витраченнякоштів з реєстраційних рахунків в органах Державного казначейства України.
Меморіальний ордерпідписується виконавцем, особою, що перевірила меморіальний ордер, та головнимбухгалтером.
Меморіальний ордер№3 (накопичувальна відомість руху грошових коштів спеціального фонду в органахДержавного казначейства України форма №382) — використовується для відображенняв обліку операцій з надходження на рахунок установи доходів та здійсненнякасових видатків спеціального фонду, тобто вибірки з надходження та витрачаннякоштів зі спеціальних реєстраційних рахунків в органах Державного казначействаУкраїни.
Меморіальний ордерпідписується виконавцем, особою, що перевірила меморіальний ордер, та головнимбухгалтером.
Меморіальний ордер№4 (накопичувальна відомість за розрахунками з іншими дебіторами форма №408) — у накопичу вальній відомості ведеться облік розрахунків з різнимипідприємствами, установами та організаціями, які є дебіторами бюджетноїустанови. Відомість складається за субрахунком 364 „Розрахунки з іншимидебіторами” окремо за кожним дебітором та в розрізі кодів економічноїкласифікації видатків. Записи в ній здійснюються позиційним методом — за кожноюоперацією, що підтверджена документом.
Меморіальний ордерпідписується виконавцем, особою, що перевірила меморіальний ордер, та головнимбухгалтером.
Меморіальний ордер№5 (зведення розрахункових відомостей із заробітної плати та стипендій форма№405) — в установах, де виписується декілька розрахунково-платіжних відомостей,за підсумками цих відомостей складається зведення, яке і є меморіальним ордеромз заробітної плати та стипендій.
Меморіальний ордерпідписується виконавцем, особою, що перевірила меморіальний ордер, та головнимбухгалтером.
Меморіальний ордер№6 (накопичувальна відомість за розрахунками з іншими кредиторами форма №409) — у накопичувальній відомості ведеться облік розрахунків з різнимипідприємствами, установами та організаціями, які є кредиторами бюджетноїустанови. Відомість складається за субрахунком 675 „Розрахунки з іншимикредиторами" окремо за кожним кредитором та в розрізі кодів економічноїкласифікації видатків. Записи в ній здійснюються позиційним методом — за кожноюоперацією, що підтверджена документом (платіжним дорученням, рахунком-фактуроютощо).
Меморіальний ордерпідписується виконавцем, особою, що перевірила меморіальний ордер, та головнимбухгалтером.
Меморіальний ордер№7 (накопичувальна відомість за розрахунками в порядку планових платежів форма№410) — у накопичувальній відомості ведеться облік розрахунків за продуктихарчування, медикаменти та перев’язувальні засоби, що здійснюються в порядкупланових платежів. Облік ведеться окремо за кожним постачальником, для якоговідводиться необхідна кількість рядків з метою відображення операцій протягоммісяця в розрізі кодів економічної класифікації видатків.
Меморіальний ордерпідписується виконавцем, особою, що перевірила меморіальний ордер, та головнимбухгалтером.
Меморіальний ордер№8 (накопичувальна відомість за розрахунками з підзвітними особами форма №386) — у накопичувальній відомості ведеться облік розрахунків з підзвітними особами врозрізі кодів економічної класифікації видатків. Накопичувальна відомість засубрахунком 362 „розрахунки з підзвітними особами" складається щомісячнопозиційним Меморіальний ордер підписується виконавцем, особою, що перевіриламеморіальний ордер, та головним бухгалтером.
Меморіальний ордер№9 (накопичувальна відомість про вибуття та переміщення необоротних активівформа №438) — використовується для обліку вибуття та переміщення до іншихустанов, організацій та матеріально відповідальних осіб матеріальних цінностей,що відносяться до необоротних активів. Записи здійснюються щодо кожногодокумента („Акт прийняття-передачі основних засобів" ф. № ОЗ-1, „Акт просписання основних засобів" ф. № ОЗ-3, „Акт про списання автотранспортнихзасобів" ф. № ОЗ-4, „Акт про списання вилученої з бібліотеки літератури” ф.№ ОЗ-5) із зазначенням матеріально відповідальної особи.
Меморіальний ордерпідписується виконавцем, особою, що перевірила меморіальний ордер, та головнимбухгалтером.
Одночасновідповідні записи здійснюються у відповідних інвентарних картках облікунеоборотних активів.
Меморіальний ордер№10 (накопичувальна відомість про вибуття та переміщення малоцінних ташвидкозношуваних предметів форма №439) — Використовується для обліку вибуття тапереміщення до інших установ, організацій та матеріально відповідальних осібмалоцінних та швидкозношуваних предметів. Записи здійснюються за кожнимдокументом із зазначенням матеріально відповідальної особи.
Меморіальний ордерпідписується виконавцем, особою, що перевірила меморіальний ордер, та головнимбухгалтером. .
Меморіальний ордер№11 (зведення накопичувальних відомостей про надходження продуктів харчуванняформа №398) — меморіальний ордер використовується в тих випадках, колиустановою складається декілька накопичувальних відомостей про надходженняпродуктів харчування.
Меморіальний ордерскладається за результатами місяця на підставі накопичувальних відомостей пронадходження продуктів харчування окремо за кожною матеріальною відповідальноюособою.
Меморіальний ордерпідписується виконавцем, особою, що перевірила меморіальний ордер, та головнимбухгалтером.
Меморіальний ордер№12 (зведення накопичу вальних відомостей про витрачання продуктів харчуванняформа №411 — меморіальний ордер використовується в тих випадках, коли установоюскладається декілька накопичу вальних відомостей про витрачання продуктівхарчування.
Меморіальний ордерскладається в кінці місяця на підставі накопичувальних відомостей провитрачання продуктів харчування окремо за кожною матеріально відповідальноюособою.
Меморіальний ордерпідписується виконавцем, особою, що перевірила меморіальний ордер, та головнимбухгалтером.
Меморіальний ордер№13 (накопичувальна відомість витрачання матеріалів форма №396) — використовується для обліку операцій про витрачання матеріалів, крім продуктівхарчування.
До меморіальногоордеру дані заносяться з первинних документів про витрачання матеріалів.
Меморіальний ордерпідписується виконавцем, особою, що перевірила меморіальний ордер, та головнимбухгалтером.
Меморіальний ордер№14 (накопичувальна відомість нарахування доходів спеціального фонду форма №409)- накопичувальна відомість використовується для обліку операцій нарахуваннядоходів спеціального фонду (субрахунки 711 „Доходи за коштами, отриманими якплата за послуги”, 712 „Доходи за іншими джерелами власних надходжень бюджетнихустанов", 713 „Доходи за іншими надходженнями спеціального фонду”). Накожен вид доходів спеціального фонду відкриваються окремі меморіальні ордери,які нумеруються відповідно № 14-1, 14-2, 14-3.
Меморіальний ордерпідписується виконавцем, особою, що перевірила меморіальний ордер, та головнимбухгалтером.
Меморіальний ордер№15 (зведення відомостей за розрахунками з батьками на утримання дітей форма№406) — у централізованих бухгалтеріях на підставі відомостей за розрахунками збатьками складається зведення відомостей.
Меморіальний ордерпідписується виконавцем, особою, що перевірила меморіальний ордер, та головнимбухгалтером.
Меморіальний ордер№16 (накопичувальна відомість позабалансового обліку) — у накопичувальніввідомості ведеться облік надходжень та вибуття в розрізі об’єктівпозабалансового обліку.
Тема 8. Облік зобов’язаньрозпорядників бюджетних коштів в органах ДКУ
Порядок розробленона виконання статті 48,51,112 Бюджетного кодексу України та затверджено наказомДКУ від 09.08.2004 року №136.
Розпорядникибюджетних коштів за умови взяття зобов’язань протягом 7 робочих днів з датийого виникнення подають до ДКУ реєстр зобов’язань і оригінали документів, щопідтверджують факт узяття зобов’язань (накладні, акти виконання робіт).
Органи ДКУперевіряють підтверджені документи та опрацьовуються казначейством:
за захищенимистаттями протягом одного операційного дня;
за іншимипоточними видатками — до трьох операційних днів;
за капітальнимивидатками — до п’яти операційних днів;
Органи ДКУперевіряють подані розпорядниками коштів реєстри та підтвердні документи на їхвідповідність, звіряють суми реєстрів із залишками невикористаних асигнувань завідповідними кодами функціональної та економічної класифікації видатків. Увипадках неякісного оформлення реєстрів, відсутності підтвердних документів,недостатку залишку асигнувань за відповідним кодом класифікації видатків органиДКУ ці зобов'язання не обліковують, а повертають на доопрацювання розпорядникамкоштів.
Якщо сумазобов'язання та/або фінансового зобов'язання перевищує загальну річну сумуасигнувань на відповідні цілі, то реєстрація зобов'язання органом ДКУ непроводиться, а фіксується у спеціальному журналі і повідомляється органамКонтрольно-ревізійного управління (КРУ) та вищому органові ДКУ.
Оплата рахунківрозпорядників коштів бюджету здійснюється тільки за наявності в обліку органівДКУ їхніх зобов'язань та залишку коштів на рахунках розпорядників. Бюджетніустанови мають право на визначення черговості оплати рахунків самостійно,виходячи з необхідності забезпечення виконання пріоритетних заходів.
Таким чином,наявність взятих на облік в органах ДКУ реєстрів фінансових зобов'язаньрозпорядників коштів бюджету і копій підтвердних документів є обов'язковоюпідставою для здійснення видатків.
Документи щопідтверджують факт взяття зобов’язань повертаються розпоряднику з відміткою«Зареєстровано та взято на облік».
Органи ДКУ нереєструють зобов’язання:
при відсутностідокументів, які підтверджують факт узяття зобов’язань;
приневідповідності напрямків витрачання бюджетних коштів
відповідальністьза взяті зобов’язання, їх зміни, правильність оформлення та достовірністьінформації включеної до реєстрів несуть розпорядники бюджетних коштів.
Порушеннярозпорядниками бюджетних коштів, вимог щодо прийняття ними бюджетнихзобов’язань є підставою для призупинення бюджетних асигнувань.
Тема 9 Звітність про виконаннякошторису бюджетних установ. Структура, періодичність та термін подання
Звіт формується напідставі даних карток аналітичного обліку касових видатків. Затверджена формакартки та порядок її складання наказом ДКУ від 6.10.2000 року №100.
Картка міститьінформацію щодо проведення касових видатків у розрізі кодів економічноїкласифікації (з картки беруться касові видатки звітності).
Картка складаєтьсяза місяць та наростаючим підсумком з початку року. Фактичні видатки длязвітності беруться з картки аналітичного обліку.
Відповідно доЗакону України «Про Державний бюджет», постановами Кабінету міністріввід 28.02.2000 року №419, «Про затвердження порядку представленняфінансової звітності» від 28.02.2002 року №228, «Про затвердженняпорядку складання та основних вимог до використання коштів бюджетних установ»від 17.05.2002 року №659, встановлений наступний порядок складанняпредставлення річних звітів.
Фінансовазвітність повинна бути достовірною — інформація наведена у звітності єдостовірною якщо вона не має помилки. Фінансова звітність повинна матиінформацію про всі проведені операції які відбулись у звітному періоді.
Звітним періодомдля складення фінансової звітності є бюджетний період який дорівнює одному календарномуроку, який починається 1 січня до 31 грудня, якщо не передбачено інше.
Форми фінансовоїзвітності заповнюються по всім передбаченим позиціям, графам та строкам. Привідсутності даних незаповнені статті заповнюються нулями або перекреслюється. Додатковістатті та показники фінансової звітності забороняється.
Форми фінансовоїзвітності та пояснювальні записки підписуються керівником та головнимбухгалтером. Без цих підписів звіти вважаються недійсними.
При казначейськійформі обліку обслуговування кошторисів данні фінансових звітів перевіряються вчастині відповідності аналогічних даних відображених в обліку органів ДКУ тавізується останній на кожній сторінці.
Віза органів ДКУпідтверджує, що дані звітів відповідають звіту Державного казначейства тапідлягають вненсенню до загального звіту організації вищестоящого рівня. Взвіти, які були завізовані, забороняється вносити зміни без попередньогоузгодження з органами державного казначейства.
Форми звітностінадані на електронних носіях у вигляді транспортних файлів. Строкипредставлення фінансової звітності установлені ДКУ у межах строків установленихпостановою Кабінету міністрів України №419.
Склад фінансовоїзвітності
Баланс (форма №1),див Додаток 35
Звіт пронадходження та використання коштів загального фонду (форма №2д, 2м), дивдодаток 36;
Звіт пронадходження та використання коштів отриманих як оплата за послуги наданихбюджетним установам (форма 3-1д,3-1м)
Звіт пронадходження та використання коштів отриманих по іншим джерелам (форма 4-2д,4-2м)
Звіт пронадходження та використання коштів спеціального фонду (форма 4-3д,4-3м)
Звіт пронадходження та використання коштів отриманих на виконання програмсоціально-економічного та культурного розвитку регіонів (форма 4-4д)
Звіт пронадходження та використання інших надходжень спеціального фонду (форма 4-3д.1,4-3м.1)
Звіт про рухнеоборотних активів (форма 5)
Звіт про рухматеріалів та продуктів харчування (форма 6)
Звіт прозаборгованість по бюджетним коштам (форма 7д,7м)
Звіт прорезультати фінансової діяльності (форма 9)
Звіт про недостачіта крадіжках грошових коштів та матеріальних цінностей в бюджетних установах (форма15)
Пояснювальназаписка до кожного звіту
Усі розрахункиповинні бути завершені на кінець звітного періода в межах бюджетних асигнувань.
Заповнення формфінансової звітності.
Баланс — це звітпро стан засобів установи, що відображає її активи, капітал та зобов'язання усинтезованому вигляді на певну дату. За складом статей, їх групуванням зарозділами баланс бюджетної установи значно відрізняється від балансіввиробничих або торговельних підприємств, що працюють на засадах самоокупностіта самофінансування, і має за мету не розкриття інформації для зовнішніхкористувачів про фінансовий стан установи, а забезпечення контролю та аналізу використаннякоштів загального і спеціального фондів.
Склад статейактиву балансу засвідчує належність бюджетних установ до галузей невиробничоїсфери, а склад статей пасиву вказує, що це установи державної і комунальноїформ власності, які утримуються повністю або частково за рахунок державногота/або місцевих бюджетів.
Необоротні активи — це засоби,придбані або створені бюджетною установою для довгострокового використання (понадодин рік) у процесі господарської діяльності і не призначені для продажу. До нихналежать: основні засоби, інші необоротні матеріальні актини, нематеріальніактиви.
До оборотних активів належатьзасоби, призначені для невиробничого споживання або використання у процесістатутної господарської діяльності бюджетної установи протягом одного року абой менше. До них належать: грошові кошти, запаси, дебіторську заборгованість таін. Оборотні актини показують у балансі бюджетної установи досить деталізовано(за їх видами, призначенням та місцями зберігання), що необхідно для контролюза їх наявністю та доцільним використанням відповідно до кошторису.
Витрати бюджетних установвключають фактичні витрати матеріальних, трудових і грошових ресурсів наутримання установи та її статутну господарську діяльність, які здійснюються: зарахунок загального і спеціального фондів. При цьому видатки спеціального фондупоказують за видами коштів.
Активи і витрати бюджетнихустанов не оцінюються щодо спроможності їх трансформації в грошові кошти, атому й розділи активу балансу не розміщуються за ознаками зростаючоїліквідності, як це прийнято у балансі госпрозрахункових підприємств.
Зобов'язання установи належатьдо залучених коштів. Вони виникають внаслідок минулих подій і після їхурегулювання в майбутньому зменшиться економічна вигода установи через виплатуготівки, передачу інших актів або безготівкового перерахування коштів. Замінаодного зобов'язання іншим не зменшує загальної суми боргу і не зумовлює втратуекономічних вигод, тому не може вважати ся повноцінним погашенням зобов'язання.Короткострокові зобов'язання підлягають погашенню протягом одного року, адовгострокові — протягом періоду, що перевищує один рік з дати балансу. Убалансі бюджетної установи короткострокові і довгострокові зобов'язанняпоказують в одному розділі. При цьому короткострокові зобов'язання показують завидами: позики, векселі видані, із заробітної плати, із страхування, з податківі платежів тощо. Бюджетні установи не мають власних оборотних коштів іпокривають витрати (видатки) за рахунок бюджетних асигнувань (доходів загальногофонду) та надходження позабюджетних коштів (доходів спеціального фонду). Самеці суми й показуються у третьому розділі пасиву балансу. При ньому доходиспеціального фонду показуються за джерелами надходження коштів. Тут жепоказують доходи від реалізації продукції, виробів і виконання робіт загосподарськими договорами.
Квартальні баланси бюджетнихустанов у частині витрат і доходів складаються наростаючимпідсумком з початку року, тобто в балансі показуються загальні суми доходів івитрат з початку бюджетного року до звітної дати. При складанні заключногорічного балансу бюджетні установи, починаючи з 2000 р., визначають фінансовийрезультат виконання кошторису з метою відображення його в балансі у складівласного капіталу. У зв'язку з цим всі доходи і витрати бюджетної установи вкінці року (перед складанням заключного балансу) списують на рахунок 43 «Результативиконання кошторисів» окремо за загальним і спеціальним фондами. Тому втретьому розділі заключного балансу за активом станом на кінець року (гр.4) можутьбути лише суми залишків незавершеного капітального будівництва, незавершеноговиробництва у виробничих (навчальних) майстернях, витрат під урожай наступногороку в підсобних (навчальних) сільських господарствах та незавершених і незданих замовнику договірних науково-дослідних робіт. Відповідно у третьомурозділі пасиву «Доходи) на кінець року (гр.4) можуть бути лише залишки застаттею „Доходи за витратами майбутніх періодів“ (ряд.478), девідображуються одержані авансом кошти спеціального фонду, витрачатися якібудуть у наступному році (наприклад, плата за навчання, внесена одразу зарік). .
Відповідно достатті 109. Бюджетного кодексу повноваженняВерховної Ради України по контролю за дотриманням бюджетного законодавства налнжить:
1) заслуховуваннязвітів про стан виконання Державного бюджету України, в тому числізаслуховування звітів розпорядників бюджетних коштів про використання коштівДержавного бюджету України;
2) контроль за використаннямкоштів резервного фонду державного бюджету.
До повноважень Рахунковоїпалати по контролю за дотриманням бюджетного законодавства відповіднодо стаття 110 належить:
1) використанням коштівДержавного бюджету України відповідно до закону про Державний бюджет України;
2) утворенням, обслуговуванням іпогашенням державного боргу України;
3) ефективністю використання тауправління коштами Державного бюджету України;
4) використанням бюджетнихкоштів у частині фінансування повноважень місцевих державних адміністрацій таделегованих місцевому самоврядуванню повноважень органів виконавчої влади подоходах і видатках.
Стаття 112Бюджетного Кодексу визначає повноваження Державного казначейства Українипо контролю за дотриманням бюджетного законодавства які полягаютьу:
1) здійсненнібухгалтерського обліку всіх надходжень та витрат Державногобюджету України;
2) встановлюваннієдиних правил ведення бухгалтерського обліку та складання звітності провиконання бюджетів, кошторисів, видає інструкції з цих питань та здійснюєконтроль за їх дотриманням;
3) здійснюванніконтролю за відповідністю платежів взятим зобов'язанням та бюджетнимасигнуванням.
Відповідно до стаття113 органи Державноїконтрольно-ревізійної служби України здійснюють контроль за:
1) цільовим та ефективнимвикористанням коштів державного бюджету та місцевих бюджетів;
2) цільовим використанням ісвоєчасним поверненням кредитів, одержаних під гарантію Кабінету МіністрівУкраїни;
3) порядкомведення бухгалтерського обліку та достовірністю звітності про виконанняДержавного бюджету України та місцевих бюджетів, кошторисів.
Стаття 116визначає понятт бюджетного правопорушення
Бюджетним правопорушеннямвизнаєтьсянедотримання учасником бюджетного процесу встановленого цим Кодексом та іншиминормативно-правовими актами порядку складання, розгляду, затвердження, внесеннязмін, виконання бюджету чи звіту про виконання бюджету.
Стаття 117визначає підстави для призупинення бюджетних асигнувань
несвоєчасного і неповногоподання звітності про виконання бюджету;
невиконання вимог щодобухгалтерського обліку, складання звітності та внутрішнього фінансовогоконтролю за бюджетними коштами і недотримання порядку перерахування цих коштів;
подання недостовірних звітів таінформації про виконання бюджету;
порушення розпорядникамибюджетних коштів вимог щодо прийняття ними бюджетних зобов'язань;
нецільового використаннябюджетних коштів.
У разі виявленнябюджетного правопорушення Міністерство фінансів України, Державне казначействоУкраїни, органи Державної контрольно-ревізійної служби України, місцевіфінансові органи, голови виконавчих органів міських міст районного значення,селищних та сільських рад і головні розпорядники бюджетних коштів у межах своєїкомпетенції можуть вчиняти такі дії щодо тих розпорядників бюджетних коштів таодержувачів, яким вони довели відповідні бюджетні асигнування:
застосування адміністративнихстягнень до осіб, винних у бюджетних правопорушеннях відповідно до закону;
зупинення операцій з бюджетнимикоштами.
Нецільовевикористання бюджетних коштів, тобто витрачання їх на цілі, що не відповідаютьбюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України чирішенням про місцевий бюджет, виділеним бюджетним асигнуванням чи кошторису,має наслідком зменшення асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на сумукоштів, що витрачені не за цільовим призначенням, і притягнення відповіднихпосадових осіб до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальноївідповідальності у порядку, визначеному законами України (ст.119 БюджетногоКодексу України).
Відповідно до стаття125 „Оскарження рішення про накладення стягнення за бюджетнеправопорушення“ рішення про накладення стягнення забюджетне правопорушення може бути оскаржене у порядку, встановленому законом. Рішенняможе бути оскаржене в органі, що його виніс, або в суді протягом 10 днів з дняйого винесення, якщо інше не передбачено законом.
Оскарження рішення пронакладення стягнення за бюджетне правопорушення не зупиняє виконаннязазначеного рішення.
У разі визнання судом рішенняпро накладення заходу стягнення за бюджетне правопорушення повністю чи в частинінезаконним особі, щодо якої воно було винесене, перераховуються недоотриманібюджетні кошти та поновлюються інші обмежені таким рішенням її права.
Рішення суду може бути оскарженеу порядку, встановленому законом.
Інструкція „Пропорядок проведення ревізій і перевірок органами Контрольно-ревізійнимуправлінням“ визначає порядок структуру та строки проведення ревізій.
При проведенніревізій, перевірок бюджетних установ перевіряється правильність таобґрунтованість розрахунків кошторисних призначень, виконання кошторисів,використання коштів за цільовим призначенням, забезпечення ощадливоговикористання та збереження коштів та матеріальних цінностей, дотриманняфінансової дисципліни, правильність і достовірність фінансової звітності табухгалтерського обліку.
На проведеннякожної ревізії працівнику органу КРУ видається спеціальне посвідчення підписанекерівником відповідної служби та скріпленої печаткою.
Термін ревізії, якправило, 30 робочих днів. В окремих випадках, у разі особливої складності, цейстрок за доповідної запискою керівника групи, може бути продовжений.
Працівникам КРУ,на об’єкті що ревізується, надається місце для роботи, можливість користуватисязв’язком, розмножувальною технікою, іншими послугами для забезпечення роботи.
Ревізор має право:
ревізувати іперевіряти грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси та іншідокументи;
на безперешкоднийдоступ на склади, у сховища, виробничі та інші приміщення;
вимагати відкерівників проведення інвентаризації фінансових фондів, матеріальних цінностей,грошових коштів і рахунків;
у необхіднихвипадках опечатувати каси та касові приміщення, склади, комори, архіви;
одержувати відслужбовців і матеріально-відповідальних осіб пояснень, які виникають у ходіроботи.
Результати ревізіїоформлюються актом, який підписуються керівником ревізійної групи, керівникомта головним бухгалтером перевіреної установи.
Кінцевою датоюнаписання акта є останній день проведення ревізії зазначений у посвідчені.
При наявностізаперечень або зауважень по акту ревізії керівник, який підписує акт, в деньпередачі акта робить про це застереження перед своїм підписом і не пізніше ніжчерез 5 робочих днів подають з цього у письмовій формі пояснення чи заперечення.
При складанні актамає бути додержана об’єктивність, ясність і вичерпність опису виявлених фактів.Не допускаються включення до акту різного роду висновків не підтвердженихдокументами, а також даних та посилань на свідчення посадових осіб.
Література
1. Бюджетний кодекс України
2. Закон України „Про державну реєстрацію юридичних та фізичнихосіб-підприємців“ № 3575-ІV,2003 р.
3. Закон України „Про державну статистику“ № 2614-12
4. Закон України „Про систему оподаткування“ №1251-12
5. Закон України „Про державну податкову службу в Україні“ №509-12
6. Закон України „Про загальнообов’язкове державне соціальнестрахування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та втратамизумовленими народженням та похованням“ від 15.01.2001р. №16
7. Закон України „Про загальнообов’язкове державне соціальнестрахування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,що спричинили втрату працездатності“
8. Закон України „Про оплату праці“
9. Закон України » Про державну службу" № 3723
10. Закон України" Про державний бюджет"
11. Інструкція«Про порядок надходження, обліку та витрачання коштів фонду соціальногострахування з тимчасової втрати працездатності»затверджена Постановоюправління фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від26.06.2001 р. № 16
12. НаказДержавного комітету статистики України від 12 червня 2007 р. № 164 «Прозатвердження форми довідки з єдиного державного реєстру підприємств таорганізацій України»
13. НаказДержавної податкової адміністрації України від 19.02.1998р. № 80
14. Наказ Міністерствапраці та соціальної політики України від 18 грудня 2000 р. № 339
15. НаказДержавного казначейства України від 2 грудня 2002 р. № 221
16. НаказДержавного казначейства України від 28.11.2000 р. №119
17. НаказМіністерства фінансів України від 27 грудня 2001 р. № 604
18. НаказДержавного казначейства України від 8.12.2006 р. № 330
19. НаказМіністерства фінансів України від 28 січня 2002 р. № 57 «Про затвердженнядокументів, що застосовуються в процесі виконання бюджету»
20. НаказДержавного казначейства України від 9 серпня 2004 р. № 136
21. НаказДержавного казначейства України від 6.10.2000 № 100
22. ПостановаКабінету Міністрів України від 16 січня 2007 р. №34 «Про затвердженнястратегії та модернізації системи бухгалтерського обліку в державному секторіна 2007-2015 рр.»
23. ПостановаПравління Пенсійного фонду України від 10.10.2006 р. № 14-4
24. ПостановаПравління Фонду соціального страхування від нещасних випадків від 12.07.2007 р.№ 36
25. ПостановаКабінету Міністрів України від 12 березня 2005 р. № 79 «Про упорядкуванняструктури апарату центральних органів виконавчої влади, їх територіальнихпідрозділів та місцевих державних адміністрацій»
26. ПостановаКабінету Міністрів України від 9 березня 2006 р. № 268
27. ПостановаКабінету Міністрів України від 1 лютого 2006р. № 103 «Про внесення змін допункту 7 „Про ранги державних службовців“
28. ПостановаКабінету Міністрів України від 4 квітня 2001р. № 333 „Про граничні сумивитрат на придбання автомобілів, меблів, іншого обладнання, мобільних телефонів,комп’ютерів державними органами, а також установами та організаціями, якіутримуються за рахунок державного та місцевого бюджетів“
29. ПостановаКабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 р. № 228 „Про затвердженняпорядку складання, розпису, затвердження та основних вимог до виконаннякошторисів бюджетних установ“