Моделі рівновагитоварного і грошового ринків -IS-LM та товарного, грошового і зовнішньогоринків Манделла-Флемінга
Втемі 5 розглядалась кейнсіанська модель рівноваги лише на товарному ринку. Вній вважалось, що обсяги випуску (доход) визначаються лише витратамидомогосподарств на споживання, підприємців на інвестиції, держави навиробництво суспільних благ. Однак макроекономічна рівновага не обмежуєтьсялише рівновагою на товарному ринку. Вона в значній мірі визначається станом нагрошовому ринку та зовнішньому ринку. В темі 6 спочатку розглядається рівновагаяк наслідок взаємодії товарного і грошового ринків, а потім в цю модельвключається ще й зовнішній ринок.
Першамодель дістала назву модель IS-ML, або модель Хікса-Хансена, друга — модельМанделла-Флемінга.
МодельIS-LM передбачає поєднання двох кривих – IS та LM. Крива IS це крива“інвестиції — заощадження”, вона містить точки з координатами — I (ставкапроцента) та Y(обсяг випуску, доход), при яких товарний ринок перебуває в станірівноваги. Тобто вказана крива є графіком функції, що відображає рівність Y = C+ I + G, в якій інвестиції I не є постійною величиною, а саме є функцієюставки процента — I.
Яквідомо, інвестиції знаходяться в оберненій залежності від ставки процента. Цязалежність може бути представлена як I = I — bi де I величина інвестицій, якане залежить від ставки процента, а b- коефіцієнт еластичності інвестицій запроцентною ставкою. Останній показує на скільки відсотків зменшуються інвестиціїпри зростанні ставки процента на 1% і навпаки.
Враховуючи,що C=C+MPC(1-t)Y, а G=G одержимо рівняння, Y=C+I+G+MPC(1-t)Y-bi.
Якщопозначити C+I+G позначити через E, то розв’язок даного рівняння матиме вигляд /> а якщо вираз /> позначити як а, то формулакривої IS матиме вигляд: Y= a(E-bi).
Формулавідображає залежності між макроекономічними показниками:
а)Обсяг випуску (доходу) знаходиться в оберненій залежності від ставки процента — i, тому що b — від’ємна величина. Отже крива IS в системі координат Y, i єспадною, тобто йде зверху вниз зліва направо: якщо i зростає то Y зменшується інавпаки.
б) Величинаа показує як реагує доход на зміни в ставці процента. Чим більше а тим більшпологою, ближчою до горизонталі є крива IS. Тобто навіть незначні зміни ставкипроцента викликають суттєві зміни в обсязі виробництва — Y. І навпаки, приневеликих значеннях а крива IS є більш крутою, тобто значні зміни ставкипроцента і ведуть до відносно незначних змін в обсязі випуску Y.
в) Коефіцієнта залежить від граничної схильності до споживання — MPC та від питомої вагиподатків в доходах. Чим більша гранична схильність до споживання — MPC і меншапитома вага податків, тим більше а., а тому крива IS більш полога, тобто доход-Y суттєво реагує на зміни в процентній ставці.
г) збільшення(зменшення) величини E зміщує криву IS відповідно вправо (вліво).Тобто, зміщеннякривої IS відбувається під впливом змін у видатках домогосподарств, підприємцівта держави.
КривуIS, можна побудувати використавши графік рівноваги на ринку товарів тобто“кейнсіанський хрест” та графік ринку інвестицій. Певній точці на другомуграфіку (і I) відповідає певний обсяг випуску (доходу) Y, який визначаєтьсяперетином лінії AD з бісектрисою координатного кута на “кейнсіанському хресті”.Поєднання цих координат і та I дає відповідну точку на кривій IS.
КриваLM це “грошова “крива, її назва походить від слів ліквідність (L) та гроші(М).Це крива, яка містить різні комбінації випуску (доходу) — Y та ставкипроцента i, коли остання залежить від стану на грошовому ринку. Під грошовимринком розуміють ринок короткострокових операцій (до 1 року), на якому попит нагроші та пропозиція грошей визначають рівень процентної ставки — і. Суть кривоїLM випливає з основних положень теорії надання переваг ліквідності
Згідноз вказаною теорією пропозиція грошей прямо пропорційна масі грошей-М та оберненопропорційна загальному рівню цін-P. Враховуючи, що М визначається урядом(Національним банком), а Р є відносно незмінною в короткостроковому періоді, топропозиція грошей М є величиною сталою підприємство відношенню до ставкипроцента — і, тобто крива є кривою повністю нееластичної пропозиції.
Попитна гроші залежить від ставки процента ставка процента виступає як засібальтернативного володіння готівкою — низька ставка процента викликає попит наготівкові гроші як найбільш ліквідний засіб. Зростання ставки, навпаки стимулюєпопит не на готівкові гроші, а на банківські депозити або облігації.
Функціюпопиту на гроші в залежності від ставки процента можна представити у вигляді
L = kY– h, де к-коефіцієнт еластичності попиту на гроші за розміром реального доходу(продукту), який фактично визначає попит на гроші для угод, здійснення операцій,а h- коефіцієнт еластичності попиту на гроші за величиною ставки процента (попитна гроші зі сторони активів тобто для спекуляцій).
Рівновагана грошовому ринку настає при рівності пропозиції та попиту.
Це іє формула функції LM. Вона відображає такі залежності між макроекономічнимипоказниками; та їх кривими:
а) оскількивеличина перед Y є додатною, то крива ML має додатній нахил, тобто йде знизувверх зліва направо. Зменшення і веде до зменшення Y, збільшення і веде дозростання Y.
б)нахил кривої визначається величиною h.
Чимцей показник більший, тим ставка процента більш реагує на зміни в Y. Тобтокрива LM більш полога — незначні зміни ставки процента ведуть до суттєвої змінидоходу -Y. Однак цей показник є тим більшим, чим менше значення — h, тобто чим меншаеластичність попиту на гроші за величиною ставки процента, тобто коли зміни впроценті не викликають суттєвої зміни в попиті на гроші. 1 М
в) Від’ємнийзнак перед виразом h P показує, що збільшення грошових засобів зміщує криву LM вправоі вниз, а зменшення запасів — вліво і вверх.
КривуLM можна зобразити як таку, що демонструє рівновагу двох ринків — товарногонезмінній та грошового у їх поєднанні. Якщо обсяг витрат AD зростає, то накейнсіанському хресті обсяг випуску-Y також зростає. Зростання обсягу випускувикликає збільшення попиту на гроші, Крива попиту на грошовому рику зміститьсясправо І вверх, що при пропозиції грошей викличе підвищення процентної ставки. Отжебільшому обсягу виробництва відповідатиме вища ставка процента, тобто рух покривій LM відбудеться вправо і вверх.
Поєднаннякривих IS та LM дає можливість інакше, ніж з допомогою кейнсіанського хреставизначити рівноваговий обсяг Y. Останній відповідає точці перетину вказанихкривих і характеризує рівновагу на двох ринках — товарному (з допомогою кривоїIS) та грошовому (з допомогою кривої LM). Зміщення кривих вліво чи вправо відповідаєреакції на зміни в ставці процента і показує відповідні зміни в рівноваговомуобсязі доходу-Y.
МодельIS-LM використовується для пояснення впливу в короткостроковому періодібюджетно-податкової та грошово-кредитної політики на величину загальноговипуску, а також зв’язків, які існують між бюджетно-податковою та грошовоюполітикою. Бюджетно-податкова політика стосується загальних витрат, тому вонавпливає на розміщення кривої IS. Зниження податків як складова бюджетно-податковоїполітики веде до зростання сукупного попиту (сукупних витрат) AD, підприємстваскорочують свої запаси, випуск і доходи зростають. Зростання випуску викликаєзбільшення попиту на гроші для здійснення угод, що зміщує криву IS вправо івверх. В результаті рівновагова ставка процента зростає.
Грошово-кредитнаполітика стосується кривої LM. Якщо збільшується пропозиція грошей процентнаставка знижується, що викликає зростання інвестицій, а отже сукупного попиту, скороченнязапасів, а це,.в решті решт, приведе до зростання обсягів виробництва. Тобтокрива LM зміститься вправо і вниз.
Такимчином, зміщення кривої IS відповідає бюджетно-кредитній політиці, а зміщення кривоїLM- грошово-кредитній політиці.
Зв’язокміж бюджетно-податковою та грошовою політиками можна з’ясувати на такомуприкладі. Уряд з ціллю зменшення дефіциту бюджету передбачає збільшити податки,але при умові, щоб ставка процента не зросла, тобто не відбулось скорочення інвестицій,а отже і обсягів виробництва. Збільшення податків -Т приведе до зменшеннясукупного попиту -AD, зростання запасів а отже і зменшення виробництва — Y. Зменшеннявипуску продукту приведе до зменшення попиту на реальні грошові запаси, що всвою чергу, викличе зниження процентної ставки. Це явище відобразиться взміщенні кривої IS вліво і вниз. Щоб не відбулось зниження процентної ставкиуряд в особі національного банку здійснює допоміжний захід, наприклад, скороченняпропозиції грошей., При цьому крива LM зміститься вліво і вверх, що приведе доповернення ставки процента до свого попереднього рівня.
Економікакожної країни (за окремим винятком) є частиною єдиного світового господарства.Макроекономічну рівновагу в такій відкритій економіці описує модельМанделла-Флемінга. Вона є розширеною моделлю Хікса-Хансена (моделлю IS-LM) вяку включені нові змінні: чистий експорт-NX., світову ставку процента та курснаціональної валюти. Вказана модель стосується т.зв. малої економіки, яка своїмнедостатнім розвитком суттєво не впливає на світову економіку. Україна якразмає таку економіку.
Показники,які додатково вводяться в модель Хікса-Хансена такі:
NX-чистий експорт
g- реальний курснаціональної валюти
n-коефіцієнтеластичності реального обмінного курсу
MPM-гранична схильність до імпорту.
Тоді видозміненамодель IS-LM одержується завдяки розгляду таких рівнянь:
AD = C+ I + G + NX
C = C+ MPC(1-t)Y I=I- bi NX = NX — ng – MPM × Y
де NX- величина чистого експорту, яка не залежить від курсу національної валюти іграничної схильності до імпорту.
Основнерівняння, що випливає з умови AD = Y матиме вигляд
Y = C+ I + G + NX + MPC(1+t)Y — bi — MPMхY — ng
Його розв’язоквідносно обсягу виробництва матиме вигляд
Y=------------------------х(C+I+G+NX-bi — ng)
1 — {MPC(1-t) — MPM}
Якщоввести відповідні позначення C + I + G + NX = E
1 — {MPC(1-t) — MPM}
вказанийрозв’язок матиме вигляд Y= a(E — bi — ng)
Церівняння описує ринок товарів, що залежить окрім витрат домогосподарств-С, підприємств- І, держави -G також від чистого експорту та величини реального курсунаціональної валюти. Величина а в нашому виразі зветься мультиплікаторомвідкритої економіки.
Якщоне врахувати податки: t=0 то формула мультиплікатора відкритої економіки матимевигляд:
1 — МPC + MPM MPS + MPM
деMPS- гранична схильність до заощадження, а MPM- гранична схильність до імпорту.Якщо вказані величини рівні відповідно MPS = 0,2 MPM = 0,3. То мультиплікаторвідкритої економіки складатиме 2. Зростання імпорту на 10 млн. грн… приведе дозменшення вітчизняного обсягу виробництва на 20 млн. грн. Така залежнісьвипливає з того, що зростання імпорту веде до зменшення відповідно експорту аотже і чистого експорту — NX, а це як відомо веде до зменшення ВНП.
Впливреального курсу g на обсяг випуску також обернений: чим вищий курс, тим Y меншийі навпаки. Реальний курс g національної валюти це пропорція обміну — кількіснеспіввідношення одного і того ж товару при їх обміні з врахуванням фактичногорівня цін. Якщо один і той же товар на світовому ринку коштує 1, 5 дол., в Україні3 грн., а номінальний курс гривні становить 0, 532 долара, то реальний курс g складатиме:
g=0, 532х-----= 1, 064.
Цеозначає, що 1 одиниця українського товару на світовому ринку обмінюється на 1, 064одиниці, наприклад, американського товару.
Такимчином, в моделі Манделла-Флемінга першим рівнянням є фактично видозміненерівняння кривої IS. Друге рівняння має такий же вигляд, як і рівняння кривої MLв моделі Хікса-Хансена.: L = kY — hi
Третєрівняння має вигляд
/>
де i — світова процентна ставка, яка для цієї моделі є сталою, незмінною величиною.Вітчизняна ставка процента — і згідно третього рівняння тяжіє до світової, коливаєтьсянавколо неї, але оскільки йдеться про малу відкриту економіку, вона не впливаєна рівень світової ставки
Награфіку в координатах Y та і модель Манделла-Флемінга зображується трьомакривими: IS, LM. та /> якіперетинаються в одній точці, яка демонструє стан рівноваги товарного, грошовогоі зовнішнього ринків в одній і тій же точці. При цьому крива IS має від’ємнийнахил, крива LM- додатній нахил, а третя крива є горизонтальною, так як i незалежить від обсягів Y.
Якщосвітова ставка процента стає нижчою від національної, то крива IS зміщуєтьсявліво і вниз і навпаки, при світовій ставці вищій за національну, IS зміщуєтьсявправо і вверх. Економічний зміст зміщення кривої IS на графіку в координатах(Y i) означає наступне: коли світова ставка нижча, ніж вітчизняна, іноземніінвестори бажають вкласти інвестиції в національну економіку, попит навітчизняну валюту зростає, реальний курс g підвищується, Підвищення реальногокурсу веде до зменшення чистого експорту-NX а отже до зменшення обсягувиробництва Y. Крива IS зміщується вліво. Коли ж світова ставка вища завітчизняну явища в економіці здійснюються у зворотному порядку.
МодельМанделла-Флемінга можна зобразити і в координатах (Y g), де g відкладається навертикальній осі. При цьому ставка процента і приймається постійною і рівноюсвітовій ставці процента. В такій моделі LM є вертикальною кривою., бо їїрівняння L = kY — hi
незалежить від g. Крива IS має від’ємний нахил, йде вниз зліва направо, оскількипри збільшенні курсу валюти чистий експорт, а з ним і всі сукупні витратизменшуються. При зменшенні курсу чистий експорт, а з ним всі сукупні витратизростають. В першому випадку відбувається рух по кривій верх, в другому — вниз.
МодельМанделла-Флемінга в координатах (Y g) впливу бюджетно-податкової, грошової тазовнішньоторговельної політики на рівновагу малої відкритої економіки черезвплив на курс валюти. Характер впливу залежить від того, який курс діє в країні- плаваючий чи фіксований. Плаваючий формується під впливом попиту тапропозиції на ринку національної політики, фіксований-валютною політикою уряду,спрямованою на підтримку курсу в стабільному стані.
Приплаваючому валютному курсі:
а)Стимулюючабюджетно-податкова політика (держава збільшує свої витрати і зменшує податки)веде до зміщення кривої IS вправо. Крива LM при цьому залишається на місці, томуобсяг випуску Y не міняється, а підвищується лише обмінний курс g. В закритійекономіці стимулююча бюджетно-податкова політика веде до зростання випуску, а увідкритій цього не відбувається. Останнє пояснюється тим. що у відкритійекономіці така політика веде до зростання ставки процента, що приваблює іноземніінвестиції, курс національної валюти зростає а чистий експорт знижується., томуй обсяг випуску зменшується. Те що одержано у вигляді збільшення Y як наслідокбюджетно-податкового стимулювання, втрачається в результаті скорочення чистогоекспорту.
б) Стимулюючагрошова політика у вигляді політики дешевих грошей збільшує пропозицію грошей вобігу, крива LM зміщується вправо, обмінний курс знижується, обсяг випуску — Yзростає. При цьому важливо мати на увазі відмінність впливу стимулюючоїгрошової політики на обсяг випуску у відкритій економіці порівняно з закритоюекономікою. В закритій економіці стимулююча грошова політика веде до зростаннявипуску через скорочення ставки процента до зростання інвестицій і сукупногопопиту AD. У відкритій економіці зростання пропозиції грошей веде до падінняставки процента, що в свою чергу, викликає відплив інвестицій за кордон, попитна національну валюту зменшується, курс валюти знижується, чистий експортзростає, а отже зростає обсяг випуску Y.
в)Стимулююча зовнішньоекономічна політика, пов’язана із зростанням чистогоекспорту за рахунок встановлення імпортних квот і тарифів веде до зміщеннякривої IS вправо і вверх, однак крива LM залишається на місці, Валютний курспри цьому зростає, а обсяг випуску не змінюється, Зростання останнього зарахунок обмеження імпорту покривається його скороченням завдяки зростаннювалютного курсу.
Прифіксованому валютному курсі:
а) Стимулюючабюджетно-податкова політика завдяки зростанню державних витрат і зменшеннюподатків веде до зміщення кривої IS вправо і вверх. Це приведе до зростаннякурсу валюти при незмінному випуску (вертикальна крива LM не зміщується). Однакдержава, щоб утримати курс валюти незмінним, збільшує пропозицію грошей в обігу,Крива LM зміщується вправо. Курс валюти відновлюється, а обсяг випуску Yзростає. Як бачимо, на відміну від стимулюючої бюджетно-податкової політики приплаваючому курсі, коли остання не викликала зростання обсягу, стимулюючабюджетно-податкова політика при фіксованому курсі приводить до зростання обсягувиробництва Y. Тут збільшення процентної ставки під впливом стимулюючоїподаткової політики покривається її зменшенням в результаті грошової експансії(збільшення грошової пропозиції)
б) Стимулюючагрошова політика в умовах фіксованого валютного курсу є фактично неможливою, оскількизростання пропозиції грошей викликало б зниження курсу. А для утримання його нанезмінному рівні слід було б, навпаки, пропозицію грошей зменшити.
в)Стимулюючазовнішньоторговельна політика завдяки обмеженню імпорту викличе зміщення кривоїIS праворуч. Це, за незмінної грошової пропозиції (крива LM не рухається), викличепідвищення курсу. Однак утримання останнього у фіксованому виглядізабезпечується зростанням пропозиції грошей, тобто зміщенням кривої LM паралельноїй же вправо. Обсяг випуску Y зростає.
Стан та чинникимакрорівноваги в економіці сучасної України
Вищерозглянутімоделі макроекономічної рівноваги характерні для розвинутої ринкової економіки.Однак їх можна використати і для характеристики економіки України, яка. яквідомо, не є розвинутою ринковою, а лише перехідною до неї. В нійспостерігається безліч відхилень від норми. Під нормою в даному разі розуміютьтакий стан економіки, який вписується у межі розглянутих вище моделей. В темі 7якраз і розглядаються ці відхилення, В ній спочатку розглядаються особливостісучасного стану національної економіки з допомогою використання моделі AD-AS, тобторівності сукупного попиту та сукупної пропозиції, у її традиційному вигляді, апотім трохи змінивши її. Далі об’єктом розгляду стає українська економіка врамках моделі IS-LM, що також буде подано у дещо незвичному вигляді.
Сукупнапропозиція AS у довгостроковому періоді є функцією наявних ресурсів тазастосовуваних технологій:
Y = F(K,L, T), а тому є величиною, що не залежить від цін. Крива такої пропозиції євертикальною прямою, яка відображає потенційний обсяг виробництва.
Укороткостроковому періоді пропозиція є функцією цін, тому крива такоїпропозиції є класичною кривою сукупної пропозиції — AS. Сукупний попит AD такожє функцією цін і тому крива AD також є кривою класичного попиту. Коливання цінв класичній моделі AD = AS у кінцевому підсумку гарантує досягнення такогорівновагового стану, за яким сукупний попит відповідатиме сукупній пропозиції, тобтообсягу виробництва. Модель рівноваги в розвинутій ринковій економіці виглядає всистемі координат (Y, P) як перетин трьох кривих: s, Y, AD та AS в одній точці,що відповідає рівноваговому рівню цін при потенційному рівні обсягувиробництва.
Вукраїнській економіці існує багато причин, які заважають тому, щоб виробництво(сукупна пропозиція) досягло потенційно можливого рівня, виходячи із наявнихресурсів і технологій. Водночас є не менш вагомі причини для того, щоб сукупнийпопит перевищував потенційні можливості виробництва. Отже, виникає розрив міжсукупним попитом-AD та сукупною пропозицією — AS. Останній може бути подоланимлише шляхом докорінної перебудови всієї економічної системи. Хоч попит іпропозиція певним чином реагують на зміни в рівні цін, сам по собі рівень цінне відіграє врівноважуючої ролі, оскільки не існує коливання у природномузначенні цього терміна. Нема такого рівня цін, який би забезпечив відповідністьпопиту та пропозиції. Єдиним напрямом зміни цін є їх підвищення з певнимприскоренням чи уповільненням.
Графіктакої ситуації виглядає таким чином, коли крива AS знаходиться повністю лівішекривої AD не перетинаючись в жодній точці з нею, при чому крива потенційногообсягу виробництва-Y (вертикальна пряма) знаходиться між вказаними кривими, якітакож з нею не мають спільних точок. Із зростанням рівня цін попит зменшується,а пропозиція збільшується, криві AS та AD наближаються одна до одної, однак недосягають при цьому навіть потенційного рівня виробництва. Окрім того крива AS всвоїй нижчій частині знаходиться лівіше осі ординат (осі P), так як частинапродукту є збитковим і тримається на державному датуванню.
Причинами,що не дозволяють економіці досягти потенційного рівня обсягу виробництва, тобтощо для всіх рівнів цін AS знаходиться лівіше вертикальної кривої потенційногообсягу виробництва-Y вважаються наступні:
а) монополізмукраїнського виробництва, привнесений з часів командно-адміністративногогосподарювання, який знаходить відображення у формальному реформуваннідержавного сектору, тобто низькій результативності діяльності приватизованихпідприємств. Монополісти, як відомо з курсу мікроекономіки, виробляютьпродукції менше, ніж конкуренти виходячи з рівності MR = MC при вищій, ніж уконкурента ціні-P.
б) Нераціональністьструктури економіки, переобтяженість її галузями з дуже високими витратами., такимияк, наприклад, вугільна та харчова промисловість, в яких коефіцієнт повнихвитрат перевищає одиницю, тобто вартість витрат більший вартості продукції. Дотаких галузей тяжіють також легка та місцева промисловість.
в) Низьказацікавленість інвесторів у капіталовкладеннях в українську економіку, що всвою чергу, пояснюється інфляцією, неповною власністю, неефективноюфіскально-податковою політикою тощо. Частка валових внутрішніх інвестицій уваловому внутрішньому продукті України в 1991 році складала лише 4, 5%. Тоді якв Росії вона становила 39, 1%.
Розміщеннякривої сукупного попиту -AD лівіше кривої потенційного обсягу виробництва Y, тобтоте, що сукупний попит перевищує потенційний рівень виробництва при всіх рівняхцін, можна пояснити виходячи з того, що сукупний попит є функцією маси грошей вобігу:
Уврівноваженій економіці витримується рівність: MV = PY а AD = AS = Y, Враховуючи,що
PY
M=------
V
масагрошей в обігу повинна відповідати вартості створеного продукту PY зурахуванням швидкості обертання грошей — V.
Порушеннярівноваги виявляється в тому, що у населення наприкінці кожного попередньогоперіоду є більше грошей, а отже і викидається їх у обіг більше, ніж потрібно дляреалізації продукту
PY
M>------
V
Причинамиможуть бути грошова емісія, прискорення обертання грошей внаслідок бажанняпозбутися їх якомога швидше з огляду на інфляцію тощо.
Поглядна формулу рівноваги MV = PY з іншого боку, тобто з боку сукупного попиту пояснює,що при збільшенні грошової пропозиції попит має збільшуватись, Однак інфляційнезростання цін не збалансовує сукупний попит з сукупною пропозицією, тому щовоно обмежує нагромадження та інвестиції, обмежуючи пропозицію.
Векономічній літературі зустрічається модель макроекономічної рівноваги вкоординатах Y та p/>/> , де p — інфляція, тобторозглядається динаміка попиту та пропозиції в умовах інфляційної економіки. Модельпоказує, що емісія грошей породжує інфляцію, і в момент, коли інфляція починаєперевищувати емісію, відбувається скорочення обсягів виробництва.(Аналіз такоїмоделі та її використання для пояснення впливів інфляційних процесів надинаміку обсягів виробництва в Україні в 1993-1994 роках наведений в підручникуРодіонова І. Макроекономіка та економічна політика, с.73-77) Ми тут приведемолише вигляд рівнянь інфляції та виробництв
Рівнянняінфляції />p=/>/>/>/>/>
Рівняннявиробництва- Y=/> />
Графікитаких рівнянь в системі координат (Yp) виглядають відповіднояк криві пропозиції (ціноутворення) та попиту (обсягу виробництва)
Використаннямоделі IS-LM для пояснення ситуації в Україні ускладнюється тим, що модельпрацює в умовах незмінності цін та визначальної ролі ставки процента уформуванні макроекономічної рівноваги, а в Україні поки що ціни постійнозростають і відсутній більш-менш розвинутий ринок грошей. В умовах інфляціїпродавці грошей і ті, що їх купують, керуються не стільки величиною ставкипроцента, скільки показниками інфляції. Тому графік моделі IS-LM доцільнорозглядати не в координатах (Y i), а в координатах (Y та i — p), де
i-p реальна ставкапроцента. В цих умовах рівняння кривої IS набуває вигляду
Y=/>/>
Зформули видно, що якщо реальна ставка проценту i-p то реальнийобсяг виробництва зменшується. Тобто обсяг Y знаходиться в оберненій залежностівід реальної ставки процента i-p
Рівняннякривої LM, яка досі мало вигляд
/>
післярозв’язку його відносно Y в обраних нових координатах набуває вигляду
/>
Якбачимо, тут існує прямий зв’язок між величиною продукту Y та реальною ставкоюпроцента i -p: чим вона більша (а більша, коли рівень інфляціїменший), тим вищий обсяг реального продукту.
Другийдоданок, який містить M та P впливає на обсяг Y при посередництві коефіцієнта /> таким чином: якщозростання грошової маси випереджає зростання цін, то інфляція зменшується, аобсяг продукту збільшується: p знижується — Y зростає
Якщоціни починають випереджати грошову масу, рівень інфляції підвищується, обсягпродукції зменшується: p зростає — Y знижується.
З врахуваннямвищесказаного, можна зробити висновок, що лінія LM в координатах Y та i — p є паралельною доосі і-p. Тобто вертикальною прямою, а крива IS кривою спадною, щойде зверху вниз зліва направо.
Застосуваннямоделі IS-LM в нових координатах дозволяє виявити вплив на обсяг виробництватаких чинників, які характерні для української економіки, як: а)збільшеннядержавних витрат і витіснення інвестицій, б) зростання дефіциту бюджету іемісії.
Зграфіку випливає, що зростання державних витрат змістить криву IS вправо івверх, що спричинить лише зростання і — p, а Y залишитьсянезмінним. Зростання і-p могло б відбутися за рахунок зниження p (темпівінфляції). Однак цього не відбувається, а навпаки, інфляція зростала відноснодовгий час при цьому спостерігалось і продовжується спостерігатись і в данийчас витіснення інвестицій. Останнє можна пояснити так; зростання державнихвитрат можливе за двох умов а) держава збирає більше податків-T, б) державабільше витрачає коштів на придбання товарів та послуг. Якщо Y незмінне, то цеможе відбутись за рахунок змін в інвестиціях I та споживанні домогосподарств-C. Зростання витрат можливе за рахунок зниження I на ту ж величину, зростання податківведе до скорочення заощаджень населення на ту ж величину, а отже і інвестицій.Те ж відбувається і при оподаткуванні підприємств. Таким чином пояснюєтьсявідсутність зростання Y при зростанні державних витрат.
Однакв економіці України продовжує спостерігатись спад обсягів виробництва-Y. Цеможна пояснити специфікою державних витрат. Вони йдуть фактично не на розвитокекономіки, а на відшкодування заборгованості і на субсидії підприємствамключових галузей вугільної промисловості та сільського господарства, також навипуск споживчих товарів, Тому бюджет є весь час дефіцитним і досягає 16-17%.Дефіцитний бюджет є головною причиною емісії, а отже і інфляції. При цьомузростання емісії на менший процент викликає збільшення цін на більший процент, Тобтов економіці діє мультиплікатор-примножувач, за допомогою якого й можна пояснити,чому при активній бюджетній політиці відбувається скорочення обсягіввиробництва.
Бюджетнийдефіцит визначає емісію, зростання цін випереджає емісію, реальні запаси коштівскорочуються, рівновага на грошовому ринку відновлюється при менших обсягах реальногопродукту. Графічно це зображується у зміщенні вертикальної кривої LM вліво, якей викликає зниження обсягів Y.