Міністерствоаграрної політики України
Одеськийдержавний аграрний університет
Кафедраекономічної теорії та аграрної економіки
Курсоваробота
натему:
«Ефективністьдіяльності ВАТ «Комсомолець» Арцизького району Одеськоїобласті й оцінка його ринковоїпозиції»
Виконала:
студенткаІІІ курсу, 4 групи
економічногофакультету
спеціальність«Облік і аудит»
ЛомажукО.В.
Перевірив:
проф.Мойса М.Я.
Одеса-2007р
Зміст:
Вступ
1. Суть ефекту і ефективності виробництва. Системапоказників економічної ефективності і аграрного виробництва
1.1 Поняття ефекту та показники економічноїефективності аграрного виробництва. Методика визначення показників економічноїефективності
1.2 Суть рентабельності виробництва і методикавизначення її показників
1.3 Оцінювання ринкової позиції підприємства запоказниками прибутковості
2. Природно-економічні умови господарювання та станекономіки підприємства
2.1 Природно-кліматичні та економічні умовипідприємства
2.2 Спеціалізація підприємства, його розміри тазагальний рівень розвитку
2.3 Рівень використання виробничого потенціалу
2.4 Показники економічної ефективності виробництваосновних видів товарної продукції рослинництва і тваринництва
2.5 Економічна оцінка фінансових результатів
3. Організаційно-економічні заходи по збільшеннюприбутку та підвищенню рівня рентабельності
3.1 Науково обґрунтована система землеробства
3.2 Широке використання досягнень науково-технічногопрогресу
3.3 Удосконалення економічного механізмугосподарювання
Висновки і пропозиції
Список використаної літератури
Вступ
У кожній державі,як і в будь-якому суспільстві сільське господарство є однією із життєвонеобхідної галузі народного господарства і головною галуззю агропромисловогокомплексу країни. Статистика повідомляє, що понад 80 % фонду споживанняформується за рахунок продукції сільського господарства, тому виробництво її єнайбільшою умовою для існування людства. Від рівня розвитку сільськогогосподарства залежить рівень життя і доходів на душу населення, рівеньспоживання товарів і послуг, соціальні умови життя.
Найважливішимпоказником, який характеризує діяльність підприємства є ефективністьвиробництва. Ефективність виробництва – це комплексне відбиття кінцевихрезультатів використання засобів виробництва, її робочої сили за певнийпроміжок часу. Родовою ознакою ефективності (продуктивності) є необхідністьдосягнення мети виробничо-господарської діяльності підприємства з найменшимивитратами суспільної праці або часу.
Економічнуефективність відображають через різні вартісні показники, що характеризуютьпроміжні та кінцеві результати виробництва на підприємстві. До таких показниківналежать: обсяг товарної продукції, чистої або реалізованої продукції; величинаодержаного прибутку, рентабельність виробництва; економія тих чи інших видівресурсів, або загальна економія від зниження собівартості продукції,продуктивність праці.
Підвищенняекономічної ефективності сільського господарства передбачає збільшеннявиробництва і підвищення якості сільськогосподарської продукції при одночасномузменшенні затрат праці і матеріальних засобів на одиницю продукції. Розв’язанняцієї проблеми нерозривно пов’язане з подальшою виробничою інтенсифікацієюсільського господарського виробництва, в процесі якої забезпечується підвищенняврожайності сільськогосподарських культур та продуктивність худоби та птиці. Всучасних умовах сільське господарство розвивається переважно на основіінтенсифікації, що є основним джерелом підвищення його економічноїефективності.
У курсовій роботіоб’єктом дослідження обрано відкрите акціонерне товариство «Комсомолець», якерозташоване в Арцизькому районі Одеської області.
Основою длянаписання даної курсової роботи служать річні звіти (2004-2006 роки),економічний паспорт, матеріали статистичної звітності.
Метою даноїкурсової роботи є аналіз економічної ефективності виробництва, виявлення іформування основних шляхів ефективності виробництва та її підвищення.
Для досягненняданої мети необхідно виконати такі завдання:
ü Вивчитипоняття ефективності виробництва та критерії економічної ефективностісільськогосподарського виробництва;
ü Визначитисистему показників економічної ефективності сільськогосподарського виробництва;
ü Зробитиоцінку ринкової позиції підприємства за показниками прибутковості таобґрунтувати основні шляхи підвищення економічної ефективності виробництва;
ü Визначитиекономічні результати діяльності підприємства.
1.Сутьефекту і ефективності виробництва. Система показників економічної ефективностіаграрного виробництва.
1.1Поняття ефекту та показники економічної ефективності аграрного виробництва.Методика визначення показників економічної ефективності.
На сучасномуетапі проблема підвищення ефективності агропромислового виробництва –визначальний фактор економічного і соціального розвитку суспільства.
Ефективністьвиробництва як економічна категорія відображує дію об’єктивних економічних законів,яка проявляється в результативності виробництва. Вона є тією формою, в якійреалізується мета суспільного виробництва. Економічна ефективність показуєкінцевий корисний ефект від застосування засобів виробництва і живої праці, атакож сукупних її вкладень. У зв’язку з цим необхідно розрізняти такі поняття, як ефект і економічнаефективність.
Ефект – це результат тих чи іншихзаходів, які проводяться в сільськогосподарському виробництві. Він характеризуєтьсяпідвищенням урожайності культур та продуктивності худоби та птиці.
Економічнаефективність виробництва визначається відношенням одержаних результатів довитрат засобів виробництва і живої праці.
Ефективністьвиробництва – це узагальнююча економічна категорія, якісна характеристика якоївідображується у високій результативності використання живої та уречевленої узасобах виробництва праці.
Як економічнакатегорія ефективність виробництва нерозривно пов’язана з необхідністю дедаліповнішого задоволення матеріальних і культурних потреб населення України. Томупідвищення ефективності суспільного виробництва характеризується збільшеннямобсягів сукупного продукту та національного доходу для задоволення потреббезпосередніх виробників і суспільства в цілому при найменших сукупних витратахна одиницю продукції.
Сільськегосподарство має свої специфічні особливості. Зокрема сукупності факторівдосягнення високоефективного господарювання особливе значення має земля якголовний засіб виробництва, а в тваринництві – продуктивна худоба. Тому оцінкакорисного ефекту в сільськогосподарському виробництві завжди стосуєтьсяземельної площі або поголів’я продуктивної худоби і співвідноситься з ними.
Економічнаефективність сільськогосподарського виробництва означає одержання максимальноїкількості продукції з одного гектара земельної площі, від однієї голови худобипри найменших затратах праці і коштів на виробництво одиниці продукції.Ефективність сільського господарства включає не тільки співвідношеннярезультатів і витрат виробництва, в ній відбиваються також якість продукції іїї здатність задовольняти ті чи інші потреби споживача. При цьому підвищенняякості сільськогосподарської продукції вимагає додаткових затрат живої іуречевленої праці.
Сільськегосподарство має великий економічний потенціал, насамперед значний обсяг діючихвиробничих фондів. Тому поліпшення використання їх є одним з найважливішихзавдань, розв’язання якого сприятиме підвищенню ефективностісільськогосподарського виробництва. Рівень ефективності, що виражаєтьсявідношенням маси вироблених продуктів до трудових затрат, об’єктивно спрямовується до свогомаксимуму, оскільки рівень здібностей працівників зростає, а умовисільськогосподарського виробництва під впливом науково-технічного прогресупостійно вдосконалюються.
Підвищенняекономічної ефективності сільськогосподарського виробництва сприяє зростаннюдоходів господарств, що є основою розширення і вдосконалення виробництва,підвищення оплати праці і поліпшення культурно-побутових умов працівників галузі.Суть проблеми підвищення економічної ефективності сільськогосподарськоговиробництва полягає в тому, щоб на кожну одиницю витрат — матеріальних,трудових і фінансових – досягти істотного збільшення обсягу виробництвапродукції, необхідної для задоволення матеріальних і культурних потребсуспільства.
Підвищенняекономічної ефективності сільськогосподарського виробництва є вирішальноюпередумовою прискореного розвитку агропромислового комплексу і подальшогозростання результативності економіки країни.
Економічнуефективність сільськогосподарського виробництва можна вивчати на різних рівнях.Тому виділяють економічну ефективність: народногосподарську;сільськогосподарського виробництва; окремих галузей сільського господарства;виробництва в колективних, державних і міжгосподарських підприємствах таоб’єднаннях, а також в їх внутрішньогосподарських підрозділах; виробництваокремих культур, продуктів, виконання операцій тощо; меліорації, хімізації,агротехнічних заходів; впровадження у виробництво досягнень науки і передовоїпрактики.
Економічнуефективність виробництва оцінюють за допомогою критерію, який зумовлюється дієюекономічних законів і характеризує ефективність з якісного боку. В науковомурозумінні критерій – це властивість і якість ефективності, що відображуєнайістотнішу її суть і є основним принципом оцінки. Вихідним критеріємнародногосподарської ефективності виробництва є обсяг національного доходу зрозрахунку на душу населення при найменших затратах живої і уречевленої праці.Збільшення обсягів національного доходу характеризує кінцевий корисний ефектвід застосування сукупних вкладень засобів виробництва і живої праці.
Основний критерійекономічної ефективності відображає головну мету виробництва і можевикористовуватись на всіх рівнях. Але при вивченні ефективності окремих галузейнародного господарства цей критерій може набувати більш конкретних форм зурахуванням характеру і особливостей виробництва. У зв’язку з цим критеріємекономічної ефективності сільськогосподарського виробництва є збільшення масичистої продукції при найменших затратах живої і уречевленої праці на їїодиницю.
Як економічнакатегорія критерій ефективності відображає основну мету виробництва, суть якоїполягає в нерозривній єдності кількісної і якісної оцінки. Ефективністьвиробництва кількісно характеризується системою економічних показників, міжякими має бути відповідність щодо змісту та методу обчислення.
Для досягненнямаксимального збільшення виробництва окремих видів сільськогосподарськоїпродукції треба визначити раціональні нормативи витрат відповідних виробничихресурсів (насіння, добрив, кормів тощо), необхідні витрати на підвищення якостіі одержання екологічно чистої продукції, а також на охорону навколишньогосередовища. Економічну ефективність сільськогосподарського виробництва слідвивчати згідно з вимогами економічних законів, що її регулюють, і виробничимивідносинами, в межах яких розвиваються різноманітні форми власності видигосподарювання.[ 20. 102-104]
Економічнаефективність сільськогосподарського виробництва визначається відповідно якефективність народногосподарська, галузей і виробництва окремих продуктів, атакож господарської діяльності сільськогосподарських підприємств і окремихзаходів. Залежно від цього використовують різні економічні показники, якіповинні бути органічно взаємопов’язані і відповідати критерію ефективності.Вони не можуть бути єдиними для оцінки рівня народногосподарської ефективностісільського господарства і госпрозрахункової ефективності окремих його галузей івидів продукції, агротехнічних, зооветеринарних і організаційно-економічнихзаходів, впровадження науки і передової практики.[ 105]
Рівеньнародногосподарської ефективності сільського господарства визначається такимипоказниками, як обсяг і темпи зростання виробництва валової продукції і окремихїї видів з розрахунку на душу населення.
При оцінціекономічної ефективності сільськогосподарського виробництва в колективних,державних і міжгосподарських підприємствах і об’єднаннях необхідно правильновизначати систему взаємопов’язаних показників, які повинні найбільш об’єктивновідображувати її рівень. З цією метою широко використовуються як натуральні,так і вартісні показники. Доцільно застосовувати насамперед натуральніпоказники виходу продукції з урахуванням її якості, які є вихідними привизначенні економічної ефективності сільськогосподарського виробництва.Показники урожайності сільськогосподарських культур та продуктивності худоби іптиці досить об’єктивно характеризують рівеньефективності виробництва, проте вони не можуть бути єдиними для всьогосільськогосподарського виробництва. Водночас одні й ті самі рівні врожайності іпродуктивності худоби досягаються при різних витратах або різні показникипродуктивності одержують при рівновеликих витратах виробництва.
Для одержанняпорівняльних величин витрат і результатів обсяг виробленої однорідної ірізнойменної продукції обчислюють у вартісному виразі. Найважливішимипоказниками, що характеризують обсяг сільськогосподарського виробництва, євартість валової і товарної продукції господарства, на основі яких можнарозрахувати валових і чистий доход, а також прибуток.
Для визначенняекономічної ефективності виробництва в цілому по сільськогосподарськихпідприємствах використовується система показників, які доцільно обчислювати втакій послідовності:
ü Вартістьвалової продукції (грн.) на 1 га сільськогосподарських угідь, насередньорічного працівника, на 1 люд.-год, на 100 грн. витрат виробництва, на1000 грн. виробничих фондів і оборотних засобів;
ü Розмірвалового і чистого доходу та прибутку на 1 га сільськогосподарських угідь, на середньорічного працівника, на 1 люд.-год, на 100 грн. витрат виробництва, на1000 грн. виробничих фондів;
ü Рівеньрентабельності і норма прибутку сільськогосподарського виробництва.
Показникиекономічної ефективності сільськогосподарського виробництва визначають іпорівнюють за окремі роки або в середньому за 3-5 років. Вони характеризуютьефективність використання землі як основного засобу виробництва, рівеньпродуктивності праці, тобто ефективність використання трудових ресурсів,фондовіддачу і фондомісткість продукції, окупність виробничих витрат, рівеньрентабельності виробництва.[ 20. 106]
Визначенняекономічної ефективності виробництва окремих видів продукції рослинництва ітваринництва здійснюють на основі системи показників, які враховують відповідніособливості цих галузей. Для порівняння економічної ефективності виробництваокремих видів продукції тваринництва використовують таку систему показників:
ü Виробництвовалової продукції (грн.) з розрахунку на 1 середньорічну фізичну або умовнуголову, на 1 середньорічного працівника, на 1 люд.-год, на 1 ц. кормовиходиниць, на 100 грн. вартості кормів, на 100 грн. виробничих витрат;
ü Валовий ічистий доход та прибуток на 1 голову, на одного середньорічного працівника, на1 люд.-год, на 100 грн. виробничих витрат;
ü Рівеньрентабельності виробництва.
Наведена вищесистема показників дає змогу визначити рівень і порівняти ефективність виробництварізних видів продукції тваринництва в господарствах України за виходом валовогоі чистого доходу, рівнем продуктивності праці та окупністю виробничих витрат.
1.2Суть рентабельності виробництва і методика визначення її показників
Щоб зробитивисновок про рівень ефективності роботи підприємств, отриманий прибутокнеобхідно порівняти з фактичними витратами. Тому прибутковість підприємствавимірюється за двома показниками – прибутком і рентабельністю. Прибутоквідображає абсолютний ефект без урахування використаних ресурсів, а щобпроаналізувати діяльність підприємства, його доповнюють показникомрентабельності.
Рентабельність – це відносний показникефективності роботи підприємства, який визначає рівень прибутковості йвизначається у відсотках. Він обчислюється як відношення прибутку до витрат.Рентабельність має кілька модифікованих форм залежно від того, які самеприбуток і ресурси (витрати) використовують у розрахунках.[17. 505]
Різні варіантирішень, що приймаються при визначенні прибутку, поточних витрат, авансовоївартості, для розрахунку рентабельності, зумовлюють наявність значної кількостіпоказників рентабельності.
Для кількісноговиміру рентабельності в цілому по аграрних підприємствах використовують такітри традиційні показники: рівень рентабельності, норму прибутку і приведену доземельної площі масу прибутку.
Рівеньрентабельності (Р) визначається за формулою:
Р= П*100,
Вв
де П – валовийприбуток від реалізації (робіт, послуг);
Вв – виробничівитрати на реалізовану продукцію (її виробнича собівартість).
Для повнішої уявипро реальну ефективність певного виду товарної продукції доцільно цей показникобчислювати з врахуванням витрат на її збут, зменшивши при цьому валовийприбуток на величину цих витрат і водночас збільшивши на них знаменник формули.
У тих випадках,коли грошова виручка від реалізації продукції не покриває витрат на їївиробництво, визначають показник рівня збитковості як процентневідношення суми збитку до собівартості цієї продукції.
Рівеньрентабельності в цілому по підприємству характеризує ефективність лише спожитихвиробничих ресурсів і не відображає ефективності використання всіх авансовихвитрат, що акумулюються у вигляді застосовуваних основних і оборотних фондів.Тому для визначення ефективності використання виробничих фондів розраховуютьпоказник норми прибутку(Нп):
Нп=П *100 ,
Фос +Фоб
де Фос і Фоб –середньорічна вартість відповідно основних виробничих фондів і оборотнихфондів.
З економічноїточки зору показник норми прибутку показує, скільки грошових одиниць прибуткуприносить кожна грошова одиниця функціонуючих виробничих фондів. Зростанняцього показника, як і показника рівня рентабельності, свідчить про підвищенняефективності виробництва. Важливо також зазначити, що фактично досягнута нормаприбутку використовується як критерій для оцінки ефективності інвестицій запростими (недисконтованими) показниками.
Для оцінкиефективності виробництва в аграрних підприємствах важливе значення має і такийпоказник, як приведена маса прибутку, що визначається діленнямодержаного підприємством валового прибутку на площу сільськогосподарськихугідь.
Рентабельністьаграрних підприємств безпосередньо залежить від досягнутого рівня ефективностіокремих видів виробництв.
По рослинництву вцілому визначають такі показники рентабельності, як рівень рентабельності іприведену масу прибутку від цього комплексу галузей на 1 га ріллі. За окремими культурами доцільно розраховувати три показники: рівень рентабельності, масуприбутку на гектар посіву і масу прибутку на реалізований центнер продукції.Масу прибутку на гектар посіву певної культури (Мк) необхідно визначати з обов’язковим урахуванням її рівнятоварності за формулою:
Мк = Пк ,
S*Kт
де Пк — прибуток, одержаний від реалізації певної культури;
S – площа посіву культури;
Kт – коефіцієнт товарності.
Значення такогопідходу до визначення маси прибутку на гектар посіву культури дуже велике,оскільки дає змогу правильно оцінити доходність галузі.
По тваринництву вцілому визначають рівень рентабельності і приведену масу на гектарсільськогосподарських угідь. При цьому прибуток від рентабельних тваринницькихгалузей зменшується на збитки нерентабельних. По окремих тваринницьких галузяхрозраховують рівень рентабельності, масу прибутку на середньорічну голову імасу прибутку на центнер реалізованої продукції.
При оцінціефективності окремих галузей слід брати до уваги всі показники рентабельності,й особливо приведену масу прибутку. Якщо користуватися лише показником рівнярентабельності, може скластися неправильна уява про економічну ефективність, азначить, і про ступінь вигідності виробництва тієї чи іншої продукції в умовахгосподарства. Ця обставина пояснюється тим, що один і той же рівеньрентабельності може бути досягнутий за різної маси прибутку на гектар посіву.Адже відомо, що економічний стан підприємства залежить не лише від рівняокупності поточних витрат, а й від маси прибутку в цілому по господарству і наодиницю земельної площі. Чим вищий останній показник, тим більше можливостей маєпідприємство для нових інвестицій і матеріального стимулювання працівників, тимкращі його шанси в прискоренні темпів розширеного відтворення і зміцнення своїхпозицій на ринку.
З переходом доринкової економіки і зростанням конкуренції на внутрішньому і зовнішньомуринках дуже важливо для оцінки економічної ефективності виробництва визначититакий показник, як рентабельність продажу. Він розраховується заформулою:
Рп = П * 100 , тобто ТП-Вв *100 .
ТП ТП
В буквальному трактуванніцей показник показує, яка питома вага прибутку в загальній сумі грошовоївиручки від реалізації продукції. Зрозуміло, що з підвищенням рівня цьогопоказника зміцнюється, за однакових інших умов, економічний стан підприємства,і навпаки. Проте показник рентабельності продажу має глибший економічний зміст,оскільки характеризує цінову конкурентоспроможність товару. Якщо, наприклад,показник рентабельності продажу становить 50%, то це означає, що ціна, за якоюреалізується продукція, може бути знижена навіть на 50% і при цьомупідприємство не несе збитків, досягаючи нульової рентабельності.[20. 401-403]
Для виявленнярезервів подальшого підвищення ефективності виробництва важливо здійснитивсебічний аналіз показників рентабельності.
Із логіки побудовипоказника рівня рентабельності випливає, що його величина залежить від двохфакторів – ціни реалізації центнера продукції і рівня її собівартості. Длявизначення зміни рівня рентабельності від зміни ціни ÙРц можна скористатисяформулою:
ÙРц =Ц1 – Ц0 * 100 ,
С1
де Ц1 і Ц0 – ціна реалізації 1цпродукції відповідно у звітному і базовому роках;
С1 — собівартість 1 ц продукції узвітному році. Вплив собівартості на рівень рентабельності (ÙРс ) можна визначити,віднявши від рівня рентабельності звітного року показник ÙРц , або ж з виразу:
ÙРс = (Ц1 – С0 )*100 -Р0
С1
де Р0 – рівеньрентабельності у базовому періоді;
С0 – собівартість1 ц продукції у базовому періоді.
При аналізі рівнярентабельності потрібно брати до уваги наступні закономірності зміни цьогопоказника під впливом розглянутих факторів:
ü За умови,що собівартість центнера продукції нижча за ціну її реалізації, то за будь-якоївеличини собівартості кожний процент зростання ціни зумовлює підвищення рівнярентабельності більш ніж на один процентний пункт.
ü За одногой того ж рівня собівартості продукції кожний процент росту ціни зумовлюєзбільшення рівня рентабельності на одну й ту ж величину (процентних пунктів).
ü Зпідвищенням рівня рентабельності, досягнутого завдяки зниженню собівартостіпродукції, кожний процент зростання ціни забезпечує все більший приріст рівнярентабельності (процентних пунктів) порівняно з таким приростом за нижчогорівня рентабельності.
ü За однієїі тієї ж ціни кожний процент зниження собівартості продукції забезпечуєпрогресуюче зростання рівня рентабельності (процентних пунктів).[ 20. 404-405]
В умовах інфляціїта гіперінфляції на підприємствах формується інфляційний прибуток та інфляційнарентабельність. Характерними ознаками їх є одержання підприємствамизгідно зі звітними даними великих сум прибутків і досягнення надвисоких рівніврентабельності виробництва продукції за майже повної або повної відсутності вних грошових коштів на розрахункових рахунках у банках.[ 20. 408-409]
1.3Оцінювання ринкової позиції за показниками прибутковості
Прибуток є однієюз основних категорій товарного виробництва, що характеризує відносини, якіскладаються в процесі суспільного виробництва. Виникнення прибуткубезпосередньо пов’язане з виникненням категорії «витрати виробництва».
Прибуток – це частина виручки, щозалишається після відшкодування всіх витрат на виробничу і комерційнудіяльність підприємства. Характеризуючи перевищення надходжень над витратамиресурсів, прибуток виражає мету підприємницької діяльності і є головнимпоказником результативності й економічної ефективності. В умовах ринку прибутокє джерелом усіх фінансових ресурсів підприємства.
Значення прибуткуполягає в тому, що він є основним джерелом фінансування розвитку підприємства,удосконалення його матеріально-технічної бази, забезпечення всіх форм інвестування.Уся діяльність підприємства спрямовується на те, щоб забезпечити зростанняприбутку, який є підсумковим показником, результатом фінансово-господарськоїдіяльності підприємства.
[ 17. с.499]
Одним знайважливіших параметрів, що дає змогу оцінити ринкову позицію підприємства єрентабельність продажу. Вказуючи на частку прибутку у валовому оборотіпідприємства, цей показник свідчить про його цінову конкурентоспроможність.Оцінка його динаміки і порівняння з аналогічним показником інших підприємств дозволяєзробити висновок про доцільність вибору даного підприємства як партнера або якоб’єкта інвестицій. У США, наприклад, показник рентабельності продажупублікується в середньому за галуззю, що дещо полегшує вирішення проблемивизначення становища фірми на ринку.
Для потенційнихінвесторів важливо знати надійність облігацій, які випускає підприємство зпозиції одержання на них гарантованого процентного доходу. Ступінь такоїнадійності визначається за допомогою коефіцієнта покриття процентного доходу заоблігаціями (КПо) прибутком:
КПо = ОП+Д+ПД ,
СКв
де ОП –операційний прибуток;
Д – дивіденди, щоодержує підприємство;
ПД – процентнідоходи підприємства;
СКв – сумакоштів, що виплачується власником облігацій у вигляді процентного доходу.
Чим більшийкоефіцієнт, тим вищий ступінь забезпечення виплати процентів за облігаціями зарахунок поточних прибутків підприємства. Практика роботи фірм Заходу даєпідстави стверджувати, що за умови, коли КПо дорівнює 3-4, забезпеченістьвиплати процентів за облігаціями вважається надійною.
Для інвесторів,що орієнтуються на придбання привілейованих акцій, важливо знати ступінь їхнадійності. Про нього судять за допомогою коефіцієнта покриття процентногодоходу за привілейованими акціями (КПпа) чистим річним прибутком підприємства.Цей показник визначають за формулою:
КПпа = ЧРП,
СпА
де ЧРП – чистийрічний прибуток підприємства;
СпА -сума обов’язкових виплат запривілейованими акціями;
В даному випадку,як бачимо, розрахунок ведеться за чистим річним прибутком, оскільки дивідендиза цими акціями виплачуються лише після сплати всіх передбачених законодавствомподатків.
Для власників іпотенційних покупців звичайних акцій дуже важливим є показник їх надійності (КзА):
КзА = ЧРП–ФВ,
КзА
де ФВ –фінансовані виплати за привілейованими акціями;
КзА -кількість звичайних акцій, що знаходяться в обігу.
Кожний зпотенційних інвесторів при прийнятті остаточного рішення про придбаннявідповідного типу цінних паперів підприємства обов’язково враховує їхспіввідношення в його капіталі.
Особливо великезначення для оцінки ринкової позиції підприємства має показник співвідношенняміж доходом на акцію та її ринковою ціною. Він визначається відношеннямбіржової ціни однієї акції на річний дивіденд. Якщо цей коефіцієнт у динаміцізбільшується, це є свідченням зростанням довір’я покупців до його акцій ідосить міцного становища підприємства на ринку.
Даний показникреально може підвищуватися за таких умов:
ü Цінаакції збільшується за тих же дивідендів;
ü Цінаакцій зростає швидшими темпами, ніж дивіденди;
ü Цінаакцій залишається не змінною за менших дивідендів.
Незважаючи нарізні причини зростання коефіцієнта співвідношення, в усіх випадках він,начебто, відображає громадську думку про майбутнє підприємства як суб’єктаринку. Порівнянням цього показника з аналогічним показником інших фірм як удинаміці, так і за останній рік дає можливість підприємцям зробити правильнийвибір об’єкта здійснення своїх інвестицій.
Коефіцієнтнадійності звичайних акцій, як це випливає з раніше наведеної формули йоговизначення, вказує, скільки чистого прибутку за мінусом фіксованих виплат запривілейованими акціями припадає на одну таку акцію. Але це ще не означає, щотака величина прибутку буде насправді виплачена власникам даних акцій.Підприємство резервує частину прибутку, тобто не розподіляє його у звітномуроці з метою використання в майбутній період. Щоб реально судити про механізмрозподілу прибутку підприємства на цій стадії, визначають коефіцієнт оплатидивідендів як результат від ділення фактично виплачених дивідендів на акцію накоефіцієнт надійності звичайних акцій. Якщо, скажімо, цей показник становить45%, це означає, що 55% залишку чистого прибутку залишилось не розподіленою.Він відображається у балансі підприємства і використовується в наступні періодидля інвестицій, виконання інших комерційних операцій.[ 10. 423-425]
З кінця 1991 рокув Україні розпочався відхід від командно адміністративних методів державногорегулювання сільськогосподарського виробництва і водночас були здійснені першікроки до реформування ринкових відносин у народному господарстві, в тому числій у цій важливій його галузі. Проте ринкові реформи в аграрному секторіздійснювалися переважно непослідовно, некомплексно. Без узгодженості з темпамивтрати управління економікою через адміністративні важелі. Все це негативновідбивалося на економіці аграрних підприємств. Стан справ у сільськомугосподарстві погіршувався і через неефективний механізм реалізації законодавчихактів.
Сучасний більшдійовий механізм регулювання і підтримки доходів сільськогосподарськихтоваровиробників став формуватися в 1998 році. Зокрема, істотне значення длязниження податкового тиску на сільськогосподарських товаровиробників маловведення з 1.01.1999 року фіксованого сільськогосподарського податку. Зприйняттям Закону України «Про державне регулювання виробництва і реалізаціїцукру» від 17.06.1999року були визначені правові економічні та організаційнізасади державної політики щодо виробництва, експорту, імпорту і роздрібноїторгівлі цукром.
Важливе значеннядля підтримки доходів сільськогосподарських товаровиробників має УказПрезидента України «Про заходи щодо підтримки цін і доходівсільськогосподарських товаровиробників» від 11.06.1998 року. Згідно з цимУказом передбачено спрямування до бюджету переробними підприємствами зареалізоване молоко і молочну продукцію, м'ясо та м’ясопродукти, на виплатудотацій сільськогосподарським товаровиробникам.
За рокиекономічної кризи з усіх галузей рослинницького спрямування найбільшої руйнаціїзазнали виноградарство, садівництво і хмелярство. З метою відновлення цихгалузей було прийнято Закон України «Про збір на розвиток виноградарства,садівництва і хмелярства» (травень 1999 року). Відповідно до цього Законувстановлено одновідсотковий збір від суми виручки, що включається в сумуторговельного обороту, одержану на кожному етапі реалізації в оптово-роздрібнійторгівельній мережі та в мережі громадського харчування алкогольних напоїв іпива. Платниками даного збору є суб’єкти роздрібної торгівлі, якщо алкогольнапродукція і пиво надходять їм безпосередньо від товаровиробника. В разінадходження цих товарів з оптової торгівельної мережі до роздрібної платникамизбору є суб’єкти оптової торгівлі.
Підвищеннюдієвості державного регулювання й економічної підтримки доходівсільськогосподарського товаровиробника значно сприяли прийняті державою заходищодо регулювання ринку зерна. Започатковані Указом Президента України «Проневідкладні заходи щодо стимулювання виробництва та розвитку ринку зерна »(червень 2000 року). Зернова проблема – це надзвичайно важлива не тількиекономічна, а ц політична проблема, розв’язання якої забезпечує соціальнустабільність суспільства і гарантує продовольчу безпеку держави.
Велику роль длярегулювання розвитку сільськогосподарського виробництва і підтримки йогодоходів у найближчій перспективі відіграло прийняття Закону України «Простимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років» від18.01.2001 року. Ним визначені шляхи забезпечення пріоритетного розвиткусільського господарства на цей період і головне – законодавчо закріплюються ужевведені і нами розглянуті економічні важелі державного регулювання та підтримкидоходів сільськогосподарського виробництва.
Як бачимо, напочатку 2002 року державне регулювання та економічна підтримка доходіввітчизняного сільськогосподарського виробництва стали відзначатися певноюсистемністю і комплексністю, оскільки в процесі їх здійснення задіянінайважливіші економічні важелі: ціновий, податковий і кредитний механізми.[10.594-604]
2.Природно-економічні умови господарювання та стан економіки ВАТ«Комсомолець»
2.1.Природно-кліматичні та економічні умови підприємства
Територіяземлекористування відкритого акціонерного товариства (ВАТ)«Комсомолець» розташована на півдні міста Арциз — 2. На півночіземлекористування радгоспу обмежуються руслом р.Кагільник, на сході — землями КСП" Путь Ілліча", на півдні, південному-заході землями сільськогогосподарства «Бургуджи», на заході та північному заході — землями ПСПім. Кірова.
Віддаль донайближчої залізничної станції — Арциз — 5 км; до районного центру — 5 км.; до обласного центру — 160 км.
Землекористуваннягосподарства розташоване в зоні різнотравно-злакових степів з посушливимкліматом, недостатньою кількістю опадів та високою інсоляцією, а в літнійперіод нерідко з періодичними суховіями. По метеорологічним даним річнакількість опадів складає 400 мм. Безморозний період триває 200 днів. Зимам'яка, коротка, вона продовжується біля 2,5 місяців і характеризується частими відлигами. Середня місячна температура повітря самого холодного місяця січня — 2,5. весна дружня, наступає, зазвичай, в перших числах березня. Літо тривале,жарке. Осінь тривала, тепла.
Температурніумови сприятливі для розвитку більшості сільськогосподарських культур,дозволяють вирощувати ряд цінних теплолюбивих культур: виноград, баштанні,овочі, зерно, рис та ін.
Нестача вологи єодним з головних лімітуючих факторів урожайності. В боротьбі з посухою великароль належить всьому комплексу агропідприємств направлених на нагромадження тазберігання вологи в грунті.
Територія ВАТ«Комсомолець» є частиною Причорноморської низини, яка відрізняєтьсярівним характером рельєфу і розташована на водо розділі між пересихаючимиріками Кагільнік і Аліяга.
Загальний нахилбільшої частини території на південний схід до Чорного моря.
Менша частинатериторії являє собою прирічкову полосу шириною 1-1,5 км. Нахилену на північ та північний захід — до р.Кагільник. межею вказаних частин території єводо розділ шириною 200-300 м., що перетинає землеугіддя господарств на схід.
На південь відцього водо розділу переважають плато і схили крутизною менше 1, а впівденно-західній частині землекористування господарства значну площу складаютьслабо пологі схили, крутизною 1-3
На північводорозділу переважають схили крутизною від 3 до 12, зустрічаються сильнопокаті і круті схили 12-20. тому на південь від вказаного водорозділу сучасніпроцеси ерозії грунту (змив і розмив) слабо виражений, в той час як на північвід водорозділу значно розвинутий поверхневий сток води в період танення снігуі великих дощів обкладеного та ливневого характеру, а тому сильніше розвиненаводна ерозія грунтів та іде утворення активних форм глибинної ерозії — промоїнта ярів.
Грунтотвірніпороди на території господарства представлені лесами, лесовидними суглинками,які підстеляються супісками, бурою легкою глиною, щільними глинами,делювіально-алювіальним та делювіальними відкладами.
Грунти ВАТ«Комсомолець» представлені головним чином чорноземами звичайнимиперехідними до південних мало гумусними, важко суглинистими на лесах.
2.2Спеціалізація підприємства, його розміри та стан економіки підприємства
Спеціалізаціясільського господарства – це переважний розвиток однієї або кількох галузей увиробництві товарної продукції в окремих господарствах, районах, областях ірегіонах. Розвиток цих галузей і виробництво відповідних продуктів визначаютьвиробничий напрям сільського господарства. Спеціалізуючись на виробництвіокремих видів товарної продукції, необхідної для розвитку економіки країни,господарства беруть безпосередню участь у суспільному поділі праці. Процесспеціалізації характеризується зосередженням засобів виробництва і робочої силисільськогосподарських підприємств на виробництві окремих видів товарноїпродукції з урахуванням природних і економічних умов.
Спеціалізаціясільського господарства – об’єктивнийі закономірний процес, який розвивається на основі впровадження у виробництводосягнень науково-технічного прогресу. З розвитком продуктивних сил сільськогогосподарства процес процес суспільного поділу праці вдосконалюється іпоглиблюється. У зв’язку з цим спеціалізація по суті своїй нескінченна, таксамо як і розвиток техніки. Щоб підвищити продуктивність праці, потрібнаспеціалізація виробництва певного продукту, виділення його в окреме виробництво,що пов’язано з виникненням масового продукту і застосуванням машин.
Господарство вбільшій мірі спеціалізується на вирощуванні і реалізації зернових культур ісоняшника, а також продукції тваринництва.
Таблиця 1.Структура товарної продукції в ВАТ «Комсомолець» Арцизького району Одеської області Вид продукції 2004 рік 2005 рік 2006 рік В середньому Тис.грн. % Тис.грн. % Тис.грн. % Тис.грн. % Зерно 1690 17,9 2466 29,9 1712 21,72 1956 22,95 Соняшник 430 4,6 624 7,57 1015 12,88 689,7 8,09 Овочі відкритого грунту 112 1,19 ____ ____ 15 0,19 63,5 0,74 Плоди 317 3,4 406 4,92 241 3,06 321,3 3,77 Виноград 534 5,7 157 1,90 1034 13,12 575,0 6,74 Інша продукція рослинництва 3 0,03 5 0,06 379 4,81 129,0 1,5 Всього по рослинництву 3086 32,694 3361 44,4 4396 55,78 3614,3 42,4 Молоко 103 1,09 171 2,074 152 1,93 142,0 1,7 ВРХ 40 0,42 59 0,72 79 1,0 59,3 0,70 Всього по тваринництву 143 1,515 230 2,79 231 2,93 201,3 2,4 Промислова продукція та реалізація іншої продукції, робіт, послуг 6210 65,79 4354 52,81 3254 41,29 4606,0 54,05 Всього по господарству 9439 100 8245 100 7881 100 8521,7 100
Кз = _______________________________100_______________________________=
22,95*(2*1-1)+8,09*(2*2-1)+6,74*(2*3-1)+3,77*(2*4-1)+2,4*(2*5-1)+1,7*(2*6-1)+1,5*(2*7-1)+0,74*(2*8-1)+0,70*(2*9-1)
=100 /22,95+24,27+33,7+26,39+21,6+18,7+19,5+11,1+11,9 = 100 / 190,11 = 0,53
Дані таблиці 1свідчать, що ВАТ «Комсомолець» має зерновий напрямок (зерно займаєпитому вагу в товарній продукції 22,95 %). Виноград займає 6,74 %, соняшник — 8,09 %, овочі — 0,74 %, плоди — 3,77%. В тваринницькій галузі молоко займає 1,7%, ВРХ — 0,7 %.
На основі аналізупоказників вартості і структури товарної продукції бачимо, що вартість товарноїпродукції по господарству у 2006 році порівняно з 2004 роком зменшилась на 1558тис.грн. У 2004 році вона становила 9439 тис.грн, а у 2006 році 7881 тис.грн.
У структурітоварної продукції в середньому за 2004-2006 роки найбільшу питому вагу займаєзерно — 22,95 %. На основі коефіцієнта зосередженості товарного виробництва,який становить 0,53 можна зробити висновок, що ВАТ «Комсомолець» маєвизначену вузьку галузеву спеціалізацію.
Таблиця 2. Розміри ВАТ«Комсомолець»Показники Роки 2006 р. в відношенні до 2004 р., % 2004 2005 2006 1.Наявність сільськогосподарських угідь, га 3477,7 2797 2780,21 79,9 Із них ріллі 2442 1838 1977 81 Виноградників 675 595 _____ Саду 89 84 _____ 2.Вартість основних виробничих фондів, тис.грн. 19880 17890 18574 93,4 3.Вартість валової продукції (в порівняльних цінах 2000 р.) тис.грн. 4177 3891 3925 94,1 4.Вартість товарної продукції, тис.грн. 9439 8245 7881 83,5 5.Середньорічна кількість робітників, чол. 151 153 84 55,6
6.Об'єми виробництва, т. із них:
Зерно 4174,3 5781,5 3754,4 89,9 Соняшник 430,5 658,7 578,8 133,5 Плоди 272,0 351,1 128,6 47,3 Овочі 263,1 ____ 163,6 62,2 Виноград 1927,5 875,6 1427,5 74,1 Молоко 213,7 269,6 244,8 114,6 ВРХ 7,2 14,9 14,9 207 7. Виробничі витрати, тис. грн. 8817 6240 4199 47,6 8. Енергетичні ресурси, к.с 10150 10150 10150 1,0 9.Поголів'я худоби та птиці, ум.голів 195,6 260,4 277 141,6
10. Фізичні голови:
ВРХ- всього, в т.ч. 126 234 265 210,3 Корів 120 120 118 98,3
З таблиці 2видно, що за досліджуваний період (2004-2006 роки) в господарстві відбулисязміни. За останній рік в ВАТ «Комсомолець» площа сільськогосподарськихугідь зменшилась на 20,1%, в 2004 році вона становила 3477,7, а в 2006 році — 2780,21. Розмір земельної площі, зайнятої під ріллею теж зменшився на 19%.
Вартість основнихвиробничих фондів зменшилась на 6,6%. Вартість валової продукції зменшилась на6%, а вартість товарної продукції — на 16,5%. Відбулися зміни в складіпрацівників, їх чисельність зменшилась на 44,4%.
Об'єм виробництваосновних видів продукції тваринництва зріс, а рослинництва значно зменшився.Так, об'єм виробництва зерна зменшився на 10,1%, плодів — на 52,75, овочів — на37,8%, винограду — на 25,9% і виробництво соняшника зросло на 33,5%. Об'ємвиробництва молока збільшився на 14,6%, а об'єм приросту ВРХ збільшився вдвічі- на 107%.
Виробничі витратипо господарству зменшились на 52,4%, а енергетичні ресурси залишилисьнезмінними.
Різко збільшилосьпоголів'я худоби та птиці в умовних головах. Якщо в 2004 році вони складали195,6 ум.гол., то в 2006 році — 277 ум.гол. Також збільшилась наявністьфізичних голів. Поголів'я ВРХ збільшилось на 139 голів або на 110,3%, апоголів'я корів зменшилось на 2 голови або на 1,7%.
Сукупність ресурсів сільськогосподарського підприємства становить матеріальнуоснову його виробничого потенціалу, що характеризує можливості у виробництвіпродукції та вирішенні конкретних соціально-економічних завдань. Розмірвиробничого потенціалу підприємства визначається його можливостями і пов’язанийз конкретними результатами – кількістю валової і товарної продукції, масоювалового доходу і прибутку.
Загальний рівеньекономічного розвитку сільськогосподарського підприємства характеризуєтьсясистемою показників: вартість валової і товарної продукції; виробництвомвалової продукції і прибутку в розрахунку на 1 або 100 га сільськогосподарських угідь, на 1 або 100 грн. основних фондів сільськогосподарськогопризначення, на 1 середньорічного працівника, зайнятого в сільськомугосподарстві; рівнем рентабельності господарства.
Ці та іншіпоказники розглянемо на основі даних ВАТ “Комсомолець” в таблиці 3.
Таблиця 3. Загальний рівеньекономічного розвитку ВАТ «Комсомолець»Показники Роки 2006 р. в відношенні до 2004 р.,% 2004 2005 2006 1.Вартість валової продукції, тис.грн. 4177 3891 3925 94,0 2.Вртість товарної продукції, тис.грн. 9439 8245 7881 83,5 3.Прибуток (+), збиток (-), тис.грн 639 103 382 59,8 4.Окупність виробничих затрат (ВП/ВЗ), грн. 473,7 623,6 934,7 19,7
5.Вироблено валової продукції, тис.грн. в розрахунку на :
100 га сільгоспугідь, грн. 120 139,1 141,2 117,7 100 грн. основних фондів с.-г. призначення, грн. 21,0 21,7 21,1 100,5 1 робітника, зайнятого в с.-г., грн. 27,66 25,43 46,73 168,9
6.Припадає прибутку, (тис.грн) в розрахунку на
100 га сільгоспугідь 18,4 3,7 13,7 74,5 100 грн основних фондів с.-г. призначення 3,2 0,6 2,06 64,4 1 робітника, зайнятого в с.-г. 4,23 0,67 4,5 106,4 7. Рівень рентабельності,% 8,9 8,6 12,5 140,4 8.Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, послуг), тис.грн. 11199 9894 9459 84,5 9. Чистий дохід (виручка від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг), тис.грн. 9443 8245 7883 83,5 10.Валовий прибуток (+), збиток (-), тис.грн 774 655 878 113,4 11. Фінансові результати від операційної діяльності, тис.грн 843 95 888 105,3 12. Чистий прибуток (збиток), тис.грн. 615 103 382 62,0
На основі даних таблиці видно, щовартість валової і товарної продукції зменшилась на 44% і 30%відповідно, прибуток зменшився на 40,2%. Так, в 2004 році прибутоксклав 639 тис. грн., а в 2006році – 382 тис. грн.,тобто зменшився. Окупність виробничих затрат зменшилась на 80,3%.
Виробництво валової продукції відповіднозбільшилось в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь на 17,7% і на 1-горобітника, зайнятого в сільському господарстві – на 68,9%, а також збільшилась врозрахунку на 100 грн. основних виробничих фондів сільськогосподарськогопризначення на 0,5%. Щодо прибутку, то в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь він зменшився на 25,5%, також на 100 грн.основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення –на 35,6%, на 1-горобітника зайнятого в сільському господарстві збільшився – на 6,4%. Щостосується рівня рентабельності, то він збільшився. Якщо в 2004 році вінскладав 8,9%, то в 2006 році він значно зріс склав –12,5%. Дохід і чистий дохідвід реалізації продукції в 2006 році в порівнянні з 2004 роком зменшилисьвідповідно на 15,5% і 16,5%.
Валовий прибуток збільшився на 13,4%. Щодофінансових результатів від операційної діяльності, то вони також збільшились на 5,3%. А ось чистийдоход по підприємству за останні роки спав на 38%, що є негативним длягосподарства.
Отже, в ВАТ “Комсомолець”спостерігається середній прибуток, а з цим і низький рівеньрентабельності, і валового прибутку. Отже, господарство не єприбутковим, йому треба шукати шляхи підвищення прибутку.
2.3.Рівень використання виробничого потенціалу
Виробничийпотенціал підприємства характеризується наявністю сільгоспугідь, основних виробничих та оборотних фондів, а такожкількістю працівників, що працюють в ньому.
Знаряддя і предмети праці, виражені в вартісній формі євиробничими фондами підприємства. В залежності від характеруобороту, функціонування і значення в процесі створення споживчихвартостей, вони поділяються на основні і оборотні фонди. Персонал- це сукупність працівників, які мають фізичні здібності, необхідні знання та навички дляроботи в певних галузях народного господарства.Рівень використання виробничого потенціалу підприємства характеризується низкоюпоказників, представлених в таблиці 4.
Таблиця 4.Рівень використаннявиробничого потенціалу в ВАТ «Комсомолець»Показники Роки 2006 р. в відношенні до 2004 р.,% 2004 2005 2006 І. Рівень використання земельних угідь 1.Вартість валової продукції рослинництва з розрахунку на 100 га ріллі, тис.грн. 163,5 279,2 190,6 116,6
2. Виробництво с.-г. продукції в натуральному виразі з розрахунку на 100 га відповідних угідь, т:
Зерна 350,7 216,2 269,6 76,9 Соняшник 2088,5 621,6 872,2 41,8 Овочі 18160,8 _____ 21805,6 120,0 Плоди 4693,3 4632 4672,6 99,6 Виноград 766,4 653,9 950,4 124,0 Молоко 3480,8 3242,5 3326,3 95,56 ВРХ 3315 1662,8 1481,1 44,7 ІІ. Рівень використання основних засобів виробництва
1. Фондовіддача
Фв=ВП/Оф, грн. 630 660 430 68,3
2.Фондомісткість продукції
Фм=Обф/ВП, грн. 4759,4 4600 4730 99,4
3. Норма прибутку
Нп=Пр/(Ос+Обф)*100,% 2,31 0,43 1,38 59,7 ІІІ.Рівень використання трудових ресурсів 1.Відпрацьовано людино-днів одним працівником 313 256 379 121,1 2. Коефіцієнт використання персоналу 1,18 0,97 1,43 121,2 3.Вироблено ВП на середньорічного робітника, грн. 27700 25400 46700 168,6 в т.ч. в рослинництві 30900 28500 58000 187,7 в тваринництві 8400 10400 8300 98,8
Отже виробничий потенціал підприємства має такий вигляд:
1. Вартістьвалової продукції рослинництва в розрахунку на 100 га ріллі збільшилась на 16,6%,хоча площа ріллі в господарстві зменшилась. Виробництво зерна в розрахунку на 100 га ріллі зменшилось на 23,1% завдяки низької врожайності, виробництво соняшника в розрахунку на 100 га ріллі зменшилось на 58,2%.
2. Фондовіддача зменшилась на 31,7% в результаті зменшеннявартості валової продукції, фондомісткість також знизилась на 0,6 %.
3. В 2006 році порівняно з 2004роком було відпрацьованобільше на 21,1% людино-днів, в результаті зменшення кількості працівників.Отже, підвищився коефіцієнт використання персоналу на 21,2%. Виробництвовалової продукції в розрахунку на 1 середньорічного працівника по господарствув цілому збільшилось на 68,6%, виробництво валової продукціїрослинництва на 1 середньорічного працівника збільшилось на 87,7%о. Втваринництві обсяг валової продукції зменшилось на 1,2 % внаслідок зменшення кількості працівників.
Таблиця 5. Інтенсифікації виробництвапо підприємству ВАТ «Комсомолець»Показники Роки 2006 р. в відношенні до 2004 р.,% 2004 2005 2006 І.Рівень інтенсивності 1.Вартість основних виробничих фондів на 1 га с.-г угідь, грн. 5716,4 6396 6680,8 116,9 2.Поточні виробничі витрати з розрахунку на 1 га с.-г угідь, грн. 2535,3 2231 1510,3 59,6 3.Виробничі витрати в рослинництві на 1 га ріллі, грн. 1191 2968 1915,2 160,8 4. Кількість енергетичних потужностей з розрахунку на 1 га ріллі, к.с 4156 5522,3 5133,2 123,5 5.Обсяг виконаних тракторних робіт в ум.ет. га на 1 га ріллі 429,6 618,7 _____ _____ 6.Щільність поголів'я худоби на 100 га с.-г угідь, ум.гол. 5,6 9,3 9,96 177,9 ІІ. Рівень економічної ефективності інтенсифікації 1.Урожайність зернових культур, ц/га 35 32 25,8 73,7 2.Урожайність соняшника, ц/га 21,5 10,5 13 60,5 3. Продуктивність корів, кг 1781 2246 2074 116,5 4.Вартість ВП на 1 га с.-г угідь, грн. 1201 1391 1411,8 117,6 5.Окупність виробничих витрат (ВП/ВЗ), грн. 473,7 623,6 934,7 197,3 6. Розмір чистого прибутку на 1 га с.-г угідь, грн. 176,8 36,8 137,4 77,7 7. Рівень рентабельності по підприємству,% 8,9 8,6 12,5 140,4
Дані таблиці 5 характеризуютьрівень інтенсивності виробництва ВАТ “Комсомолець”, який в свою чергухарактеризується показниками даного господарства за останні три роки, а саме в2006 році порівняно з 2004 роком вартість основних виробничих фондів на 1 га сільськогосподарських угідь збільшилась на 16,9%, разом з тим зменшились поточні виробничі витратиз розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь, а саме на 40,4%, а виробничівитрати в рослинництві на 1 га ріллі підвищились на 60,8%.
За трирічний період кількістьенергетичних потужностей з розрахунку на 1 га ріллі зросла на 23,5%. Кількість умовних голів в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь збільшилась на77,9%.
Рівень економічної ефективностіінтенсифікації характеризується збільшенням виробництва на 1 га сільськогосподарських угідь валової продукції – всього у 2006 році порівняно з 2004 роком на17,6%, а також зменшенням прибутку на 22,3 %. Урожайність зернових культурзменшилась на 26,3%, урожайність соняшника зменшилась на 39,5% і також зрослапродуктивність корів на 16,5%. Окупність виробничих витрат збільшилась на 97,3%,а рівень рентабельності збільшився на 40,4%.Це показники, що стосуютьсягосподарства в цілому, а тепер розглянемо рівень інтенсивності і економічнуефективність інтенсифікації окремо по рослинництву і по тваринництву.
2.4. Економічнаефективність виробництва основних видів
продукціїрослинництва і тваринництва
Економічна ефективністьвиробництва – це комплексне відбиття кінцевих результатів використання засобіввиробництва й робочої сили (працівників) за певний проміжок часу.
Технологією ефективностівважається результат взаємодії факторів виробництва, що характеризує досягнутупродуктивність певних організмів. В рослинництві такими показниками є:врожайність культур з одиниці посівної площі та основні параметри якостірослинної продукції. У тваринництві – продуктивність худоби і птиці і основніпараметри якості: надій молока на корову за рік, середньодобовий приріст навідгодівлі.
А тепер розглянемо економічнуефективність виробництва основних видів товарної продукції рослинництва втаблиці 6.
Таблиця 6.Економічна ефективністьосновних видів товарної продукції рослинництва в ВАТ «Комсомолець»Показники Зерно Соняшник Виноград Плоди 2004 2006 2004 2006 2004 2006 2004 2006 1.Площа під культурою, га 1191 1006 200 450 545 413 89 84 2.Урожайність, ц/га 35 31,57 21,5 12,86 35,4 34,56 30,6 15,31 3.Валовий збір, ц 41743 31756 4305 5788 19275 14275 2720 1286 4. Реалізовано, ц 46792 35707 4443 15206 8826 7362 2741 1235 5. Затрати праці на 1 ц., люд.-год. 0,1197 0,293 0,2322 0,5183 9,857 7,0 17,279 27,2 6. Виробничі затрати на 1 га, грн. 2442,5 3764,4 14545 8415,5 5337,6 9169,5 32685,4 45083,3 7.Собівартість 1 ц., грн. 27 36,8 33 57,4 58,4 77 86,0 211,5 8. Собівартість реалізації продукції, тис.грн 1500 1707 135 1150 504 515 199 116 9.Ринкова ціна 1 ц, грн. 36,1 47,9 96,8 66,7 60,5 140,5 115,7 195 10. Виручка за реалізовану продукцію, тис.грн 1690 1712 430 1015 534 1034 317 241 11.Прибуток (+), збиток (-) від реалізації продукції всього, тис.грн 190 5 295 -135 30 519 118 125 12. Рівень рентабельності, % 112,7 100,3 318,5 88,3 106 200,8 159,3 207,8
За даними таблиці 6,характеризуючи рівень інтенсивності рослинництва, можна відмітити, що виробничізатрати на 1 га зернових в 2006 році зросли. Якщо в 2004 році вони складали 2442,5грн., то в 2006 році — 3764,4грн.Виробничі затрати на 1 га соняшника в 2006 році зменшились на 6129,5грн. недивлячись на те, що в 2004 році вони були більші майже вдвічі. Затрати праці навиробництво одного центнера продукції зернових набагато менші чим затрати навиробництво 1 ц винограду, це, насамперед, пов’язано зпроцессом виробництва. Так, по зерну затрати праці в 2004 році становили 0,1197люд.-годин, у 2006 році- 0,293 люд.-год, а для винограду вони становлять: в 2004 році — 9,857люд.-год, в 2006 році — 7,0 люд.-годин.
Також важливо зазначити, що всі рослини в 2006 роціокрім соняшнику є прибутковими. Від соняшнику в 2006 році отримано збиток врозмірі 135 тис.грн.
Щодо рівня рентабельності рослинництва,то лише в виноградарстві та плодівництві він збільшився, а поінших культурах він знизився. Рвень рентабельності вирощування винограду в 2004році становив 106%, а в 2006 році став 200,8%, отже, ця культура єрентабельною.
А тепер розглянемо рівеньінтенсивності і економічну ефективність інтенсифікації тваринництва в таблиці7.
Таблиця 7. Економічна ефективністьвиробництва основних видів товарної продукції тваринництваПоказники Молоко ВРХ 2004 2006 2004 2006 1.Поголів'я тварин, гол 120 118 126 265 2.Продуктивність тварин, кг 1780,8 2074,6 57 56 3.Виробництво продукції, ц 2137 2448 72 149 4.Реалізовано продукції, ц 1681 1967 123 170 5.Затрати кормів на 1 ц продукції, ц 2,06 ____ 12,0 ____ 6.Затрати праці на 1 ц продукції, люд.-год 15,9 13,07 444,4 154,4 7.Собівартість одиниці продукції, грн 86,6 84,6 2333 1248 8. Реалізаційна ціна за одиницю продукції, тис.грн 61,3 77,3 325,2 464,7 9. Собівартість реалізованої продукції, тис.грн 154 159 198 119 10. Виручка від реалізації продукції, тис.грн 103 152 40 79 11. Прибуток, збиток (-) від реалізації продукції, тис.грн -51 -7 -158 -40 12. Рівень рентабельності (збитковості "-"), % 66,9 95,6 20,2 66,4
Дані таблиці 7 свідчать, що основнапродукція тваринництва в ВАТ«Комсомолець » — збиткова.
Зважаючи на те,що в 2006 році виручка по ВРХ зросла і був отриманий збиток у розмірі 40 тис.грн., рівень рентабельності = — 33,6%, тобто продукція ВРХ є нерентабельною.Продукція молока є більш вигідною. Так, у 2006 році виробництво збільшилось на311 ц., виручка від реалізації збільшилась на 49 тис.грн, а прибуток (збиток)склав 7 тис. грн., рівень рентабельності - 95,6 %.
2.5. Економічнаоцінка фінансових результатів
Сутьфінансової діяльності підприємства полягає у виникненні грошових відносин,пов'язаних з неперервним кругообігом коштів у формах витрачання ресурсів,одержання доходів, їх використання, а також з приводу відносин зпостачальниками, покупцями продукції, працівниками підприємства, державними органамита ін.
Основнізавдання фінансової діяльності підприємства:
¾ вибір форм фінансування та їх оптимальне співвідношення;
¾ вибір структури капіталу підприємства, напрямків йоговикористання;
¾ збалансування надходжень і видатків платіжних засобівпідприємства у часі;
¾ забезпечення своєчасності розрахунків;
¾ підтримання необхідної ліквідності.
Фінансовийстан підприємства можна оцінити за допомогою групи показників:
¾ показники ліквідності;
¾ показники платоспроможності;
¾ показники прибутковості;
¾ показники ефективності використання активів.
Таблиця8. Динаміка валової, товарноїпродукції та рівень товарності основних видів продукціїПоказники 2004 р. 2005 р. 2006 р. 2006 рік в відношенні до 2004 року 1.Вартість валової продукції, тис.грн 4177 3891 3925 94,0 2. Вартість товарної продукції, тис.грн 9439 8245 7881 83,5 3. Виробництво продукції, т: — зерно-всього, в т.ч 4174,3 5781,5 3754,4 90,0 — пшениця 1170,8 2905,0 1107,6 94,6 — насіння соняшника 430,5 658,7 578,8 134,4 — овочів відкритого грунту 263,1 ______ 163,6 62,2 — плодів 272,0 351,1 128,6 47,3 — винограду 1927,5 875,6 1427,5 74,1 — молока 213,7 269,6 244,8 114,6 — ВРХ 7,2 14,9 14,9 206,9 4. Реалізовано продукції. т: — зерно-всього, в т.ч 4679,2 6379,9 3570,7 76,3 — пшениці 1659,6 3845,1 1227,5 74,0 — насіння соняшнику 444,3 780,1 1520,6 342,2 — овочів відкритого грунту 225,6 _____ 23,5 10,4 — плодів 274,1 347,4 123,5 45,1 — винограду 882,6 164,6 736,2 83,4 — молока 168,1 219,8 196,7 117,0 — ВРХ 12,3 12,4 17,0 138,2 5. Рівень товарності, % — зерно-всього, в т.ч 112,0 110,4 95,1 84,9 — насіння соняшнику 103,0 118,4 262,7 255,0 — овочів відкритого грунту 85,7 _____ 14,4 16,8 — винограду 45,8 18,8 51,6 112,7 — молока 78,7 81,5 80,4 102,2 — ВРХ 170,8 83,2 114,1 66,8
Аналізуючи данітаблиці 8 можна сказати, що 2006 рік по відношенню до 2004 року є меншпродуктивним. Вартість валової продукції зменшилась на 6 % порівняно з 2004роком. Товарна продукція також зменшилась на 16,5 %. У рослинницькій галузіспостерігається збільшення виробництва продукції лише насіння соняшника на 34,4%, у 2006 році було вироблено соняшника 578,8 т, а у 2004 році 430,5 т.тваринницька продукція, а саме виробництво молока та ВРХ також збільшилась.Молоко – на 14,6 %, а ВРХ – на 106,9 %. Рівень товарності зернових зменшився на15,1 %, насіння соняшнику – збільшився на 155%, винограду також збільшився на12,7 %, молока збільшився на 2,2 %, а ВРХ – зменшився на 33,2 %.
Таблиця9. Економічна оцінка фінансовихрезультатів діяльності ВАТ «Комсомолець»Показники 2004 рік 2005 рік 2006 рік 1. Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг ), тис.грн 11199 9894 9459 2. Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тис.грн 9443 8245 7883 3. Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), тис.грн 8669 7590 7005 4. Валовий прибуток (збиток "-"), тис.грн 774 655 878 5. Фінансові результати операційної діяльності 843 95 888 6. Чистий прибуток (збиток "-"), тис.грн 615 103 382 7. Рентабельність аграрного підприємства від операційної діяльності, % 8,9 8,6 12,5 8. Рентабельність рослинницької галузі, % 125,5 124,0 118,0 9. рентабельність тваринницької галузі, % 40,5 53,5 83,1
З показниківтаблиці 9 видно, що дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) у2004 році становив 11199 тис.грн, а у 2006 році 9459 тис.грн. отже, дохідзменшився на 1740 тис.грн. чистий дохід (виручка) зменшився на 1560 тис.грн.собівартість реалізованої продукції зменшилась на 1664 тис.грн, що є позитивнимдля підприємства. Рівень рентабельності рослинницької галузі зменшився на 7,5%, а тваринницької галузі – збільшився порівняно з 2004 роком на 42,6 %.
3.Організаційно-економічні заходи по збільшенню прибутку та підвищенню рівнярентабельності
3.1Науково-обгрунтованасистема землеробства
На сучасномуетапі розвитку сільськогосподарського виробництва система землеробства відіграєнадзвичайно велику роль. Вона виступає безпосередньою продуктивною силоюсуспільства. Визначаючи і прискорюючи розвиток сільського господарства.Обумовлюється це багатьма причинами і передусім різноманітністю та складністюпроцесів, які забезпечують акумуляцію сонячної енергії та перетворення її ворганічну речовину — джерело життя.
Науково-технічнийпрогрес в сучасному землеробстві досяг небувалого розвитку. Потенціальніможливості підвищення продуктивності сільськогосподарських угідь надзвичайновеликі. На Україні при використанні тільки 2% фотосинтетичної активної радіації(ФАР) протягом вегетаційного періоду можна щорічно одержувати понад 125 ц сухоїмаси органічної речовини з гектара.
Проте й на сьогодніпродуктивність сільськогосподарських угідь в цілому по країні ще недостатня іне спроможна забезпечити промисловість необхідною сировиною, населення — продуктами харчування, тваринництво — повноцінними кормами. Надзвичайноважливим завданням агрономічної науки в даний час є розробка заходів і способівпідвищення продуктивності та сталості землеробства в різноманітнихгрунтово-кліматичних умовах країни.[ 22. с.3-5]
Найціннішимприродним ресурсом, джерелом багатства України по праву вважають ґрунти,унікальні чорноземи. В Україні зосереджено 8,4% світових запасів чорноземів,які є її національним надбанням. Проте сучасне використання земельних ресурсівпризвело до порушення науково обґрунтованої системи ведення землеробства. Стан,в якому нині знаходяться сільськогосподарські угіддя незадовільний — від чогоприродна родючість ґрунтів знижується. Високий рівень розораності земель,виснажливе використання земельних ресурсів внаслідок укладення, в переважнійбільшості, короткострокових договорів оренди земельних часток не сприяєпідвищенню родючості ґрунтів та їх охороні. Безгосподарське ставлення до земліпроявляється і в розвитку ерозійних процесів. Вже тепер 32,8% орних земельУкраїни зазнали водної, а 54,2% — вітрової ерозії. Особливо страждають відерозії схилові ділянки, на яких нині розташовано більше 1/3 ріллі.
Загальний аналізй оцінка землекористування свідчить, що воно в Україні зорієнтовано надосягнення максимальних вигод без відповідних заходів щодо підвищення родючостіґрунтів і землеохоронних витрат. Збільшення у 2000 році частки соняшнику середтехнічних культур до 70% проти 43,6% площ у 1990 році спричинило суттєвіпорушення науково обґрунтованої структури посівів і виснаження ґрунтів.
Недостатнякількість внесених добрив, яка за останнє десятиріччя по мінеральних добривахзменшилася з 4241 тис.т до 278,7 тис.т на рік, або у 15 разів, а по органічниху 10 разів, припинення вапнування і гіпсування ґрунтів, порушення екологічнодопустимого співвідношення площ ріллі, природних кормових угідь, лісовихнасаджень — негативно впливає на стійкість агроландшафту, посилює де градаційніпроцеси сільськогосподарських угідь, призводить до зниження вмісту гумусу в ґрунтах.За підрахунками фахівців, у цілому по Україні баланс гумусу негативний іщорічний дефіцит його становить 110 кг/га.
Ефективно використовуватиземлю в сільському господарстві — означає одержувати максимальну кількістьсільськогосподарської продукції з одиниці площі з мінімальними витратами.Ретроспективний аналіз характеризуєістотне зниження ефективності використання землі, внаслідок чого відбувсярізкий спад виробництва. З 1990 по 2001 рік індекс виробництва валовоїпродукції в порівняльних цінах 2000 року з розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь становив 0,638. скорочення площі сільськогосподарських угідьспричинило зміну виробництва валової продукції на 5,0%, а зниження ефективностівикористання земельних ресурсів — на 41,2%, у тому числі виробництво продукціїрослинництва зменшилося на 27,9%, а продукції тваринництва — на 54,7%. [ 22. с.17-18]
Слід зазначити,що комплексний підхід до планування та раціонального використання земельних ресурсіввизначений концепцією сталого розвитку землекористування, який передбачаєвзаємне узгодження екологічних, економічних, і соціальних чинників розвитку.А.Г. Тихонов, Н.В. Гребенюк, О.В. Гряник, В.П. Феденко, О.В. Тихоненко, В.П.Прадун, В.М. Трегобчук та інші суть сталого розвитку вбачають у боротьбі заекологічність виробництва й збереження навколишнього середовища, яке «неповинно ставати на шляху економічного та соціального розвитку».[ 6. 73-74]
Враховуючисучасний кризовий економічний стан сільського господарства, який поглиблюєтьсявнаслідок порушення диспаритету цін на сільськогосподарську і промисловупродукцію, найефективнішими, на думку вчених (Носко Б.С. та ін., 1999р.), єтакі реальні заходи щодо підвищення родючості ґрунтів та їх ефективноговикористання:
1. Найбільшповне використання ефективної і потенціальної родючості ґрунтів завдякираціональному розміщенню посівів сільськогосподарських культур у межах кожногогосподарства.
2. Впровадженнянауково обґрунтованої діагностики мінерального живлення рослин, що дає змогубільш раціонально використовувати досить обмежені ресурси добрив. Дляоб'єктивнішої оцінки фосфатного режиму доцільне поширення застосування прианалізі ґрунтів лужних методів (Мачигіна, Олсена).
3. Застосуваннязаходів, спрямованих на підвищення ефективності і запобігання втратам поживнихречовин (оптимізація доз і співвідношення N:P:K з урахуванням забезпеченості ґрунтівдоступними для рослин елементами живлення, захист грунтів від ерозії, боротьбаз бур'янами, меліоративні заходи та ін.). Підвищення культури землеробства,створення оптимальних умов для розвитку культурних рослин дає змогу завдякибільш потужному розвитку кореневих систем мобілізувати поживні речовини грунту.У тому числі й залишкові фосфати.
4. Ефективневикористання наявних ресурсів органічних добрив (гною, торфо-гнойовихкомпостів, сапропелю, органічних відходів від переробки сільськогосподарськоїпродукції та ін.).
5. Зважаючина мізерну кільість иінеральних добрив, які надходять у господарства,використовувати їх, насамперед, під пріоритетні культури (цукрові буряки, озимупшеницю та ін.) найбільш ефективними способами: в рядки при сівбі та впідживлення (азотні добрива). Ці заходи сприяють підвищенню економічноївіддачі від внесених добрив.
6. Застосуванняресурсозберігаючих технологій внесення добрив, передусім локальним способом,завдяки чому внесення фосфорних та калійних добрив для підвищення позиційноїдоступності поживних речовин максимально наближає їх до кореневої системи,зберігаючи лише невеликий прошарок грунту (3-4 см).
7. Більшповне використання переваг біологізації землеробства завдяки розширенню посівівбагаторічних трав та впровадженню бактеріальних препаратів.
8. Використаннямісцевих сиробинних ресурсів для підвищення родбчості грунтів (сапропелі,фосфорити, цеоліти, глауконіти, фосфатшлак, дефекат та ін).
9. Широкевпровадження біологічних стимуляторів рослин.
Безперечно,більшість цих заходів мають тимчасовий характер і не вирішують повною міроюпроблеми підвищення ефективності землеробства, тому вони повинні доповнюватисьза умови поліпшення економічного стану в сільському господарстві комплексомнауково обгрунтованих заходів щодо розширеного відтворення родючості грунтів. [ 22. с.407-408]
3.2Широке використання досягнень науково-технічного прогресу
У світі давновизнано, що рівень розвитку суспільства, його продуктивних сил завждивизначається рівнем розвитку науки і техніки. За попереднє десятиліття вУкраїні була сформована потужна база наукових установ, у тому числі й ваграрній сфері, які проводили фундаментальні та прикладні дослідження ізабезпечували поступальний рух агропромислового комплексу України.[ 5. 3]
НТП – це складнеі багатогранне поняття, зміст якого можна визначити як постійний процесстворення нових і вдосконалення існуючих знарядь і предметів праці, технологійвиробництва, його організації і управління з метою досягнення більшого економічногоі соціального ефекту.[10. 328]
Основні напрямкиНТП на сучасному етапі:
ü Електронізаціянародного господарства – забезпечення усіх сфер виробництва і суспільного життявисокоефективними засобами обчислювальної техніки аж до використання принципівштучного інтелекту, нового покоління супутникових систем зв’язку тощо;
ü Комплекснаавтоматизація всіх галузей народного господарства на базі електронізації:впровадження гнучких виробничих систем, промислових роботів, багатоопераційнихверстатів з ЧПУ, систем автоматизованого проектування, автоматизованих системуправління технологічними процесами;
ü Створенняі використання нових матеріалів, що мають нові властивості: надпровідність,радіаційну стійкість, стійкість до зношування; надчистих матеріалів із заданимивластивостями;
ü Освоєнняпринципово нових технологій: мембранної, лазерної, плазмової, вакуумної,детонаційної та ін.;
ü Прискоренийрозвиток біотехнологій, яка сприяє створенню безвідходних технологічнихпроцесів, нарощуванню обсягів виробництва сировини, продовольчих ресурсів.[ 12. 145-146]
Для досягненнявищої ефективності сільськогосподарського виробництва, забезпеченняконкурентноспроможності продукції аграрні підприємства здійснюють інноваційнудіяльність. За своїм характером інноваційна діяльність є одною із формінвестиційної діяльності, що здійснюється з метою запровадження досягнень НТП увиробництво і соціальну сферу. Досягнення НТП (його результати) називаютьновинами, а запроваджені новини у виробництво – нововведеннями [ 10. 331].
За останні рокиаграрна сфера України зазнала значних економічних збитків, внаслідок чого булавтрачена можливість стимулювання інноваційних процесів, а разом з цим і умовидля науково-технічного розвитку галузі. У складному становищі опинилася іаграрна наука, в основному через відсутність достатнього бюджетногофінансування, а також рефінансування за рахунок продажу наукових розробок.Значно скоротилися можливості проведення досліджень і впровадження закінченихрозробок.
Незважаючи натаку ситуацію, Українська академія аграрних наук в основному зберегла науковийпотенціал і продовжує, хоч і в складних умовах, і далі працювати на науковезабезпечення агропромислового комплексу держави.
Спектр науковихдосліджень, які проводяться в Академії, охоплює широке коло питань практично зусіх галузей аграрного виробництва. Вони об’єднані за галузевим принципом у 32науково-технічні програми та 6 окремих проектів з пріоритетних напряміврозвитку АПК. Система досліджень побудована таким чином, щоб не тількиприкладні, а й фундаментальні дослідження кінцевим результатом мали практичнірозробки.
Щорічно установиАкадемії завершують 500-600 розробок різного рівня, які апробуються іпропонуються для впровадження в агро формуваннях усіх форм власності. Зокрема,науковими установами розроблено і продано на затвердження Кабінету МіністрівУкраїни концепцію екологічно збалансованого і високопродуктивногосільськогосподарського землекористування, створено карту та проведенорайонування країни за ступенем складності структури ґрунтового покриву.
Розробленоінформаційно-дорадчі системи із застосуванням автоматичного регулювання роботинасосних станцій, які забезпечують економію води 10-15% та електроенергії – до10%. Ці системи уже функціонують на насосних станціях Каховської зрошувальної системи.Розроблено і проводиться дослідно- виробнича перевірка ефективності систем ітехнологій так званого краплинного зрошення в умовах відкритого і захищеногогрунту. Власними силами Інституту гідротехніки і меліорації побудовано йвведено в експлуатацію системи мікро зрошення на загальній площі близько 500 га в АР Крим і 9 областях України.
З урахуванняміснуючих форм землекористування розроблено конструкцію нової шлангобарабанної зрошувальноїмашини для поливу ділянок площею від 1-5 до 20 га.
Розробленотехнологію створення комплексних багатофункціональних азот фіксуючих і фосформобілізуючих біопрепаратів, які широко застосовуються для підвищення родючостігрунтів.
У сучасномурослинництві серед факторів нарощування виробництва продукції як і ранішеосновну увагу приділяють впровадженню досягнень селекції та насінництва. Яквідомо, за рахунок нових сортів і гібридів можна одержати 30-35% приростуврожайності. В Україні ведеться селекція практично всіх культур, якізнаходяться у виробництві. З кожним роком Державний Реєстр сортів рослинУкраїни поповнюється новими сортами і гібридами. Нині в реєстрі налічується3500 сортів і гібридів, з них 2380 української селекції (60 %). Площі посівів сортіві гібридів вітчизняної селекції становлять близько 90 %.
Суттєвимдосягненням вітчизняної селекції є створення сортів озимої м’якої пшениці, якіза якістю зерна належать до надсильних пшениць (Куяльник, Селянка, Панна,Сирена). При врожайності 70-80 ц з га вони гарантовано забезпечують одержаннявисокоякісного зерна продовольчої пшениці.
Вперше в Україністворені й упроваджені у виробництво гібриди соняшнику (Еней, Дарій і Ант) зпідвищеним вмістом олеїнової кислоти. Вирощування цих гібридів відкриваєможливості в Україні для надзвичайно цінної олії, яка за жирокислотним складомвідповідатиме оливковій.
Вперше у світовійпрактиці створені сорти проса, стійкі до всіх 12 відомих рас сажки, зпоєднанням високої продуктивності та якості крупи. І такі досягнення є майже покожній культурі.
В галузітваринництва за роки незалежності України науковцями спільно зі спеціалістамитваринництва провідних підприємств створені три молочні породи великої рогатоїхудоби з генетичним потенціалом продуктивності корів при повноціннійзбалансованості годівлі 5-8 тис.кг молока за лактацію, три породи м’ясноїхудоби і дві породи свиней із середньодобовими приростами молодняку навідгодівлі – відповідно до 1200 – 1500 і 650-800 г.
За цей період такожвиведено дві породи овець, одну-коней, дві – риби, значну кількістьвнутріпородних і заводських типів, родин і кросів.
Лише за дваостанніх роки розроблено 21 технологію, 17 рецептів комбікормів, префіксів ібілково-вітамінних добавок для різних видів сільськогосподарських тварин іптиці.
А всього за цейперіод тваринницькому виробництву рекомендовано 426 завершених і апробованихнаукових розробок, освоєно виробництвом 340 розробок. За останні роки науковимиустановами ветеринарного профілю розроблені й поставлені на виробництво багатонових лікувальних і діагностичних препаратів. По великому рахунку ветеринарнанаука в тісній співпраці з практичними працівниками, яка може бути прикладомдля інших галузей, забезпечила тваринництво в оптимальних параметрахвітчизняними ветеринарними препаратами.
Не обійденаувагою і переробна галузь. За 2001-2004 роки у підприємствах м’ясної й молочної промисловостівпроваджено 142 розробки, у галузевих підприємствах – 45 одиниць обладнання.Щорічне впровадження бактеріальних заквасок забезпечує виготовлення близько 30%продукції на вітчизняній базі. І якби не власний комерційний інтерес, ця цифрамогла б бути значно більшою.
Вчені інженерногопрофілю за останні роки мають понад 100 розробок і поставили на виробництво понад30 технічних засобів, які виготовляються заводами України та захищені 50патентами. [5. 3-5]
3.3Удосконалення економічного механізму господарювання
Економічниймеханізм господарювання стосовно аграрних підприємств доцільно розподілити надва блоки: перший блок включає елементи зовнішньоекономічного середовища, якефункціонує між держаними структурам та аграрними підприємствами, а другий –внутрішньогосподарського економічного середовища.
До складузовнішньоекономічного середовища необхідно віднести такі елементи: ціноваполітика, яка повинна забезпечити відповідний рівень рентабельності виробництваі паритет цін на сільськогосподарську продукцію; система оподаткування(фіксований сільськогосподарський податок, земельний податок, податок на доданувартість, митний збір та ін.); фінансово-кредитна система, яка діє черезсистему субсидій, дотацій, субвенцій, а також через кредитні угоди; системастрахування врожаю, продуктивних тварин і майна.
Блоквнутрішньогосподарського економічного середовища включає такі елементи: системаземельних відносин; система майнових відносин; система трудових відносин; формиорганізації праці та її матеріального стимулювання; система розрахункових цінна продукцію та тарифи на послуги і роботи.
З метоюзабезпечення паритету цін між сільськогосподарськими товаровиробниками іпромисловими підприємствами необхідно забезпечувати співвідношення між цінамина сільськогосподарську продукцію й цінами на промислові товари та послуги, щоспоживаються аграрними підприємствами.
Відомо, що на всівиди продукції і послуг ціни мають тенденцію до зростання, а тому виникаєоб’єктивна необхідність у визначенні цінового співвідношення через показникіндексу номінального паритету (відношення індексу цін на сільськогосподарськупродукцію за відповідний проміжок часу на індекс цін на окремі види промисловоїпродукції та послуг).
У Законі України«Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років»підкреслюється, що цінова політика в аграрній сфері здійснюється на основівільного ціноутворення у поєднанні з державним регулюванням та підтримкоюдоходів товаровиробників і антимонопольним контролем за цінами на продукціюсільського господарства та матеріально-технічні ресурси.
Відтвореннявиробництва сільськогосподарської продукції також забезпечується на основівпровадження заставних цін і регулюванням доходів через систему державнихдотацій та субсидій. Так, останнім часом (з 6 червня 2003 року) прийнятийПорядок нарахування і виплат коштів Державного бюджету України, передбачених длядоплат сільськогосподарським товаровиробникам за молодняк ВРХ підвищенихвагових кондицій, кондиційних свиней та курей-бройлерів у таких розмірах (закожний кг прийнятої живої маси): молодняк молочних і комбінованих порід – 1,30грн., молодняк м’ясних порід, типів та їх помі сей – 1,50 грн., кондиційнихсвиней – 0,85 грн.
Механізмкредитного забезпечення аграрного виробництва передбачає за рахунок Державногобюджету України компенсувати ставки за кредитами в розмірі не менше 50%облікової ставки, встановленої НБУ.
Важливе місце впідвищенні ефективності виробництва відводиться створенню закупівельно-збутовихкооперативів та агро торгових домів. Якщо останні створюються на районномурівні, то обслуговуючі кооперативи – в системі сільських територій. Завданнякооперативів – забезпечити приймання плодоовочевої продукції, молока, молоднякуВРХ і свиней від аграрних підприємств, особистих селянських господарств,фермерів, проведення розрахунків за неї та постачання в зворотному напрямікомбікорму, насіння, племінного молодняку, мінеральних добрив та ін.
Ефективнефункціонування аграрних підприємств значною мірою залежить від створеннявнутрішньогосподарського економічного середовища. В умовах ринкових відносинособлива роль відводиться земельним і майновим відносинам. Аналіз умов договоруоренди землі свідчить, що в ньому не вказується грошова оцінка землі та їїякість, не визначена орендна плата в грошовому виразі, оцінка натуральноїпродукції зазначена за ринковими цінами або за собівартістю (згідно з рекомендаціями– за середньо біржовими цінами), строки орендної плати чітко не визначені.
Виробничо-економічнівідносини у підрозділах підприємства формуються з урахуванням удосконаленняйого спеціалізації. Організаційно-виробничої структури, підвищення професійноїкваліфікації працівників і спеціалістів.
Важливе місце всистемі виробничих відносин відіграє форма організації праці з урахуваннямприватної власності на землю та майно. Найбільш поширеною формоювнутрішньогосподарської організації праці є бригада.
В умовах ринковихвідносин виникає об’єктивна необхідність удосконалення внутрішньогосподарськихтоварно-грошових відносин на основі неколективної, а персональноївідповідальності. Підрозділи основного виробництва, а також обслуговуючипідрозділи розробляють відповідні програми і укладають з адміністрацією підприємства, договори на виробництво відповідної продукції та надання послуг.
З метоюпідвищення трудової, технологічної дисципліни і відповідальності за кінцевірезультати доцільно з урахуванням інтересів власника землі та майна будувативідносини не з окремими підрозділами, а з конкретними працівниками.
Доцільно укладатидоговір між підприємством і працівником у форму внутрішньогосподарськоголізингу, в якому виділяється об’єкт лізингу, термін та порядок виплатилізингових платежів (можливий фінансовий або оперативнийвнутрішньогосподарський лізинг). Згідно з договором лізингоодержувач сплачуєпідприємству певну плату виробленою продукцією як за ринковою ціною, так і засобівартістю.
У системі заходівщодо ефективного використання трудових ресурсів доцільно розробляти і укладатитрудові угоди (контракти) по всіх категоріях працюючих. Це дає можливість якспеціалістам, так і працівникам різних підрозділів підприємства визначитися звиконанням відповідних функцій, індивідуальним положенням про оплату праці,знати свої права, а також нести відповідальність за порушення трудової,технологічної та фінансової дисципліни.
Таким чином,практична реалізація основних елементів господарського механізму дає можливість(навіть при обмежених інвестиціях) досягти вагомих показниківвиробничо-фінансової діяльності та соціального розвитку села.
[7.41-43]
Висновкиі пропозиції
Ефективністьвиробництва – це узагальнююча економічна категорія, якісна характеристика якоївідображується у високій результативності використання живої та уречевленої узасобах виробництва праці.
Економічнаефективність сільськогосподарського виробництва означає одержання максимальноїкількості продукції з одного гектара земельної площі, від однієї голови худобипри найменших затратах праці і коштів на виробництво одиниці продукції.Ефективність сільського господарства включає не тільки співвідношеннярезультатів і витрат виробництва, в ній відбиваються також якість продукції іїї здатність задовольняти ті чи інші потреби споживача. При цьому підвищенняякості сільськогосподарської продукції вимагає додаткових затрат живої іуречевленої праці.
Об’єктомдослідження даної курсової роботи є ВАТ «Комсомолець» Арцизького районуОдеської області. Період дослідження –2004-2006 роки. Територія землекористування відкритого акціонерного товариства(ВАТ) «Комсомолець» розташована на півдні міста Арциз — 2. На півночіземлекористування радгоспу обмежуються руслом р.Кагільник, на сході — землямиКСП " Путь Ілліча", на півдні, південному-заході землями сільськогогосподарства «Бургуджи», на заході та північному заході — землями ПСПім. Кірова.
Віддаль донайближчої залізничної станції — Арциз — 5 км; до районного центру — 5 км.; до обласного центру — 160 км.
Землекористуваннягосподарства розташоване в зоні різнотравно-злакових степів з посушливимкліматом, недостатньою кількістю опадів та високою інсоляцією, а в літній періоднерідко з періодичними суховіями. По метеорологічним даним річна кількістьопадів складає 400 мм. Безморозний період триває 200 днів. Зима м'яка, коротка,вона продовжується біля 2,5 місяців і характеризується частими відлигами.Середня місячна температура повітря самого холодного місяця січня — 2,5. веснадружня, наступає, зазвичай, в перших числах березня. Літо тривале, жарке. Осіньтривала, тепла.
ВАТ«Комсомолець» має зерновий напрямок (зерно займає питому вагу в товарнійпродукції 22,95 %). Виноград займає 6,74 %, соняшник — 8,09 %, овочі — 0,74 %,плоди — 3,77%. В тваринницькій галузі молоко займає 1,7 %, ВРХ — 0,7 %.
На основі аналізупоказників вартості і структури товарної продукції бачимо, що вартість товарноїпродукції по господарству у 2006 році порівняно з 2004 роком зменшилась на 1558тис.грн. У 2004 році вона становила 9439 тис.грн, а у 2006 році 7881 тис.грн.
У структурітоварної продукції в середньому за 2004-2006 роки найбільшу питому вагу займаєзерно — 22,95 %. На основі коефіцієнта зосередженості товарного виробництва,який становить 0,53 можна зробити висновок, що ВАТ «Комсомолець» маєвизначену вузьку галузеву спеціалізацію.
За досліджуванийперіод (2004-2006 роки) в господарстві відбулися зміни. За останній рік в ВАТ«Комсомолець» площа сільськогосподарських угідь зменшилась на 20,1%.Розмір земельної площі, зайнятої під ріллею теж зменшився на 19%.
Вартість основнихвиробничих фондів зменшилась на 6,6%. Вартість валової продукції зменшилась на6%, а вартість товарної продукції — на 16,5%. Відбулися зміни в складіпрацівників, їх чисельність зменшилась на 44,4%.
Об'єм виробництваосновних видів продукції тваринництва зріс, а рослинництва значно зменшився.Так, об'єм виробництва зерна зменшився на 10,1%, плодів — на 52,75, овочів — на37,8%, винограду — на 25,9% і виробництво соняшника зросло на 33,5%. Об'ємвиробництва молока збільшився на 14,6%, а об'єм приросту ВРХ збільшився вдвічі- на 107%.
Виробничі витратипо господарству зменшились на 52,4%, а енергетичні ресурси залишилисьнезмінними.
Різко збільшилосьпоголів'я худоби та птиці в умовних головах. Якщо в 2004 році вони складали195,6 ум.гол., то в 2006 році — 277 ум.гол. Також збільшилась наявністьфізичних голів. Поголів'я ВРХ збільшилось на 139 голів або на 110,3%, апоголів'я корів зменшилось на 2 голови або на 1,7%.
вартість валової і товарноїпродукції зменшилась на 44% і 30% відповідно, прибутокзменшився на 40,2%. Так, в 2004 році прибуток склав 639 тис. грн., а в2006році – 382 тис. грн., тобто зменшився. Окупністьвиробничих затрат зменшилась на 80,3%.
Виробництво валової продукції відповіднозбільшилось в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь на 17,7% і на 1-горобітника, зайнятого в сільському господарстві – на 68,9%, а також збільшилась врозрахунку на 100 грн. основних виробничих фондів сільськогосподарськогопризначення на 0,5%. Щодо прибутку, то в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь він зменшився на 25,5%, також на 100 грн.основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення –на 35,6%, на 1-горобітника зайнятого в сільському господарстві збільшився – на 6,4%. Щостосується рівня рентабельності, то він збільшився. Якщо в 2004 році він складав8,9%, то в 2006 році він значно зріс склав –12,5%. Дохід і чистий дохід відреалізації продукції в 2006 році в порівнянні з 2004 роком зменшилисьвідповідно на 15,5% і 16,5%.
Валовий прибуток збільшився на13,4%. Щодо фінансових результатів від операційної діяльності, то вонитакож збільшились на 5,3%. А ось чистий доход по підприємствуза останні роки спав на 38%, що є негативним длягосподарства.
Отже, в ВАТ “Комсомолець”спостерігається середній прибуток, а з цим і низький рівеньрентабельності, і валового прибутку. Отже, господарство не єприбутковим, йому треба шукати шляхи підвищення прибутку.
Виробничий потенціал підприємтсва виражається так:
1. Вартістьвалової продукції рослинництва в розрахунку на 100 га ріллі збільшилась на 16,6%, хоча площа ріллів господарстві зменшилась. Виробництво зерна в розрахунку на 100 га ріллі зменшилось на 23,1% завдяки низької врожайності, виробництво соняшника в розрахунку на 100 га ріллі зменшилось на 58,2%.
2. Фондовіддача зменшилась на 31,7% в результаті зменшеннявартості валової продукції, фондомісткість також знизилась на 0,6 %.
3. В 2006 році порівняно з 2004роком було відпрацьованобільше на 21,1% людино-днів, в результаті зменшення кількості працівників.Отже, підвищився коефіцієнт використання персоналу на 21,2%. Виробництвовалової продукції в розрахунку на 1 середньорічного працівника по господарствув цілому збільшилось на 68,6%, виробництво валової продукціїрослинництва на 1 середньорічного працівника збільшилось на 87,7%о. Втваринництві обсяг валової продукції зменшилось на 1,2 % внаслідок зменшення кількостіпрацівників.
Рівень інтенсивності виробництваВАТ “Комсомолець”, який в свою чергу характеризується показниками даногогосподарства за останні три роки, а саме в 2006 році порівняно з 2004 рокомвартість основних виробничих фондів на 1 га сільськогосподарських угідь збільшилась на 16,9%, разом з тим зменшились поточні виробничі витрати з розрахункуна 1 га сільськогосподарських угідь, а саме на 40,4%, а виробничі витрати врослинництві на 1 га ріллі підвищились на 60,8%.
За трирічний період кількістьенергетичних потужностей з розрахунку на 1 га ріллі зросла на 23,5%. Кількість умовних голів в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь збільшилась на77,9%.
Рівень економічної ефективностіінтенсифікації характеризується збільшенням виробництва на 1 га сільськогосподарських угідь валової продукції – всього у 2006 році порівняно з 2004 роком на17,6%, а також зменшенням прибутку на 22,3 %. Урожайність зернових культурзменшилась на 26,3%, урожайність соняшника зменшилась на 39,5% і також зрослапродуктивність корів на 16,5%. Окупність виробничих витрат збільшилась на97,3%, а рівень рентабельності збільшився на 40,4%.Це показники, що стосуютьсягосподарства в цілому, а тепер розглянемо рівень інтенсивності і економічнуефективність інтенсифікації окремо по рослинництву і по тваринництву.
Характеризуючи рівеньінтенсивності рослинництва, можна відмітити, що виробничі затрати на 1 га зернових в 2006 році зросли. Якщо в 2004 році вони складали 2442,5грн., то в 2006 році — 3764,4грн.Виробничі затрати на 1 га соняшника в 2006 році зменшились на 6129,5грн. недивлячись на те, що в 2004 році вони були більші майже вдвічі. Затрати праці навиробництво одного центнера продукції зернових набагато менші чим затрати навиробництво 1 ц винограду, це, насамперед, пов’язано зпроцессом виробництва. Так, по зерну затрати праці в 2004 році становили 0,1197люд.-годин, у 2006 році- 0,293 люд.-год, а для винограду вони становлять: в 2004 році — 9,857люд.-год, в 2006 році — 7,0 люд.-годин.
Також важливо зазначити, що всі рослини в 2006 роціокрім соняшнику є прибутковими. Від соняшнику в 2006 році отримано збиток врозмірі 135 тис.грн.
Щодо рівня рентабельності рослинництва,то лише в виноградарстві та плодівництві він збільшився, а поінших культурах він знизився. Рвень рентабельності вирощування винограду в 2004році становив 106%, а в 2006 році став 200,8%, отже, ця культура єрентабельною.
Основна продукціятваринництва в ВАТ«Комсомолець » — збиткова.
Зважаючи на те,що в 2006 році виручка по ВРХ зросла і був отриманий збиток у розмірі 40 тис.грн., рівень рентабельності = — 33,6%, тобто продукція ВРХ є нерентабельною.Продукція молока є більш вигідною. Так, у 2006 році виробництво збільшилось на311 ц., виручка від реалізації збільшилась на 49 тис.грн, а прибуток (збиток)склав 7 тис. грн., рівень рентабельності — 95,6 %.
2006 рік по відношенню до 2004 року є меншпродуктивним. Вартість валової продукції зменшилась на 6 % порівняно з 2004роком. Товарна продукція також зменшилась на 16,5 %.
Розглянувшифінансові результати діяльності ВАТ «Комломолець» можна зробити такі висновки:дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) у 2004 році становив11199 тис.грн, а у 2006 році 9459 тис.грн. отже, дохід зменшився на 1740тис.грн. чистий дохід (виручка) зменшився на 1560 тис.грн. собівартістьреалізованої продукції зменшилась на 1664 тис.грн, що є позитивним дляпідприємства. Рівень рентабельності рослинницької галузі зменшився на 7,5 %, атваринницької галузі – збільшився порівняно з 2004 роком на 42,6 %.
Шляхомпідвищення ефективності сільськогосподарського виробництва для ВАТ«Комсомолець» повинні бути такі основні заходи :
ü Поліпшеннявикористання землі;
ü Підвищенняїї родючості;
ü Раціональневикористання виробничих фондів;
ü Впровадженнякомплексної механізації та автоматизації виробництва;
ü Підвищенняякості і збереження виробленої продукції;
ü Широкевикористання прогресивних форм організації виробництва і оплати праці, орендияк прогресивної форми господарювання;
ü Розвитоксільськогосподарського використання на основі різноманітних форм власності,видів господарювання і створення для них рівних економічних умов, необхідних длясамостійної та інтенсивної роботи.
Важливимнапрямком зростання ефективності сільськогосподарського виробництва єпідвищення рівня забезпеченості господарства основними і оборотними фондами таполіпшення їх використання. Із зростанням фондооснащеності сільськогосподарськоговиробництва відбувається підвищення його ефективності, проте, спостерігаєтьсядеяке зниження фондовіддачі.
Списоквикористаної літератури:
1. Закон України «Пробухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 p.,№996-XІV // Відомості Верховної Ради (ВВР). –1999. –№40. – ст.365.
2. Положення про порядок здійсненняаналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації: Затв.НаказомМіністерства фінансів України, Фонду державного майна України 26.01.2001р., №49/121 // Українська Інвестиційна Газета, Нормативна База.- 2001.- № 9(281).-С.7-11.
3.Вітков М.С. Основні факториінтенсифікації аграрного виробництва в перехідний період до ринку// ЕкономікаАПК, 2005, №2
4. Россоха В.В.-Ефективністьвикористання виробничого потенціалу в аграрній сфері АПК//Економіка АПК,2004.-№6
5. Ситник В.П.-Впровадження науковихрозробок у виробництво: стан і перспективи//Економіка АПК, 2005.-№2
6. Котикова О.І.-Земля та їїпотенціал у виробничій функції: особливості і шляхи підвищення ефктивностівикористання// Економіка АПК, 2006.-№12
7.Мойса М.Я., Крюкова І.О.-Ресурснийпотенціал аграрних підприємств та економічний механізм його раціональноговикористання// Економіка АПК, 2004,№2
8. Аранчій В.І., ЧумакВ.Д.-Удосконалення організаційно-економічного механізму фінансової стабілізаціїаграрних підприємств// Економіка АПК, 2004,№2
9. Сахно Л.А.-Удосконаленняекономічних відносин в інтегрованих агропромислових підприємствах//ЕкономікаАПК, 2004.-№8
10. Андрійчук В.Г. Економіка аграрнихпідприємств. – К.: КНЕУ,-2002,-с.624
11. Афанасьєв М.В. Економікапідприємства: Навчально-методичний посібник/ М.В.Афанасьєв, А.Б.Гончаров.- Х.:ВД "ІНЖЕК", 2003.- 410c
12. Бойчик І.М. Економікапідприємства: навчальний посібник. – К: Каравела,–2001,-с.298
13. Бондар Н.М. Економікапіддприємства: Підручник.-К.:2005.-530с.
14. Варналій З.С. Основипідприємництва: Навчальний посібник.- К.: Знання, 2002.- 236 с
15. Горлачук В.В., В’юн В.В., СохничА.Я. Управління земельними ресурсами: розвиток екологічної інфраструктуриземлекористування. – Львів: НВФ «Українські технології», 2002.-с.28
16. Коробов М.Я.Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: Навч. посіб. – К.: Знання,2000. – 378 с.
17. Луцький І.М., Манів З.О.Економіка підприємства: Підручник.-К.: Знання, 2004.-487с.
18. 19. Мец В.О. Економічний аналізфінансових результатів та фінансового стану підприємства: Навч. посібник. – К.:КНЕУ, 1999. – 132 с.
19. Економічна енциклопедія: У трьохтомах. Т.З./Редкол.:…С.В. Мочерний (відпр.ред.), та ін.-К.: Видавничий центр«Академія»,2002.-952с.
20.Мацибора В.І. Економіка сільськогогосподарства.- К.: Вища школа.-1995.-415с
21. Осипов В.І. Економікапідприємства: Підручник.- Одесса: Маяк, 2005.- 724с
22. Примак І.Д. Системи землеробства:історія їх розвитку і наукові основи/ за р15. Экономика предприятия: Учебник/М.Г.Грещак, В.М.Колот, П.НаливайкоА, С.Ф.Покропивний; Под ред. ПокропивногоС.Ф.- К.: КНЕУ, 2003.- 608с
едакцією І.Д. Примака.-Біла Церква,2004,-528с.
23. Слав’юк Р.А. Економіка сільськогогосподарства.-Л.: Вежа, 1999.-196с
24. Тихонов А.Г., Гребенюк Н.В.,Тихоненко О.В., Феденко В.П. Наукові засади сталого розвитку землекористування:принципи, індикація, показники// Землевпорядкування. -2002, -№2.-с.13
25.Топіха І.Н. Економіка аграрних підприємств:Підручник.-К.:2001.-461с.
26. Тарасюк Г.М., Шваб Л.І.Планування діяльності підприємства. Навч. посіб. – К.:”Каравела”, 2003. – 432с.