На нашу думку,основою методу визначення обсягу лізингових платежів є ідея, яка полягає внаступному. Лізингові платежі складаються із суми амортизаційних відрахувань ілізингового відсотка. Лізинговий відсоток, у свою чергу, залежно від видулізингу може складатися з таких складових частин: плати за кредитні ресурси,комісійних виплат, платежів за додаткові послуги лізингодавця. Таким чином,загальна сума лізингових платежів за лізинговою угодою становитиме:
Лп=А + Лвідс, (1)
деЛвідс – лізінговий відсоток
Лвідс=Пк + Пком + Пп (2)
Пк+ Пком + Пп – складові частини лізингового відсотка.
Платаза використовувані кредитні ресурси (Пк) визначається за формулою:
/> (3)
деК – величина кредитних ресурсів, що залучаються для проведення лізинговоїоперації;
С– ставка за користування кредитними ресурсами.
Усвою чергу величина кредитних ресурсів визначається за формулою:
/> (4)
деСп – вартість обладнання на початок року;
Ск– вартість обладнання на кінець року;
Т– кількість років, на яку укладається лізингова угода.
Розміркомісійних виплат (Пком) визначається за формулою:
/> (5)
деСком – ставка комісійної винагороди.
Розрахунокплатежів за додаткові послуги лізингодавця (Пп) проводиться за формулою:
Пп= Вв + Вп + Вр + Ві (6)
деВв – витрати на відрядження працівників фірми-лізингодавця;
Вп– витрати на послуги (юридичні консультації, інформація про експлуатаціюобладнання і так далі);
Вр– витрати на рекламу лізингодавця;
Ві– інші види витрат на послуги лізингодавця.
Величинаамортизаційних відрахувань, що належать лізингодавцю (А), розраховується заформулою:
/> (7)
деС – балансова вартість обладнання;
Н– норма амортизаційних відрахувань;
Т– період дії лізингової угоди.
Величиналізингових внесків розраховується відповідно до визначеної лізинговим договоромїх періодичності.
Методикавизначення лізингових платежів, що приводиться, може розглядатися як основарозрахунку плати по лізингу незалежно від його вигляду. Разом із тим, у кожномуконкретному випадку розрахунок лізингових платежів залежатиме від особливостейлізингової угоди, які визначаються видом лізингу, а також від обраноголізингодавцем і лізингоодержувачем виду лізингових платежів [7].
Нижченаведений приклад розрахунку лізингових платежів, складений з урахуванням:
особливостейвиду лізингу – оперативний лізинг;
обсягівобслуговування обладнання, які беруть на себе лізингодавець і лізингоодержувач,– додаткові послуги надає лізингодавець;
методирозрахунку амортизації – звичайний метод;
методинарахування лізингових платежів – платежі з фіксованою сумою;
способусплати –рівними частками.
Застосуємовищевказані формули до конкретного лізингового контракту [1, ст.288]. Ковбаснийзавод за підсумками 2007 року мав оборот 2,3 млн. грн. і 635 тис. грн. чистогоприбутку. Завод спочатку був оснащений вітчизняним обладнанням, яке після трьохроків експлуатації часто виходило з ладу. Обладнання було розраховане навиробництво 5 тонн ковбасних виробів на день, тоді як на ньому зазвичайвиготовлялося 10 тонн. Для того щоб одночасно підвищити обсяги виробництва іполіпшити якість продукції, завод купив навпрямки у німецького виробника шприцдля набивання ковбасного фаршу в оболонку і за допомогою лізингової компанії взяву лізинг обладнання для оброблення і затискання ковбасних батонів (полікліп).Ці два агрегати могли обслуговуватися тільки двома робітниками і без особливихзусиль забезпечували виробництво 15 тонн ковбаси у дві зміни. Восени 2007 рокувсе обладнання коштувало 550 тис. грн. Кредит у банку під 80% можна булоотримати тільки на три місяці, тоді як лізинг був розрахований на чотири роки.Норма амортизаційних відрахувань на повне відновлення обладнання – 10% річних.Процентна ставка за кредитом, що залучався для здійснення лізингової операції,– 10% річних. Погоджений відсоток комісійних – 4% річних. Капітальний ремонтобладнання, його технічне обслуговування здійснює лізингоодержувач.Лізингодавець надає користувачеві деякі додаткові послуги, витрати за якимистановлять:
витратина відрядження працівників лізингодавця – 1,6 тис. гривень;
витратина надання юридичних консультацій з питань укладання лізингової угоди – 1,5тис. гривень
витратилізингодавця на консультації щодо експлуатації устаткування, включаючиорганізацію пробних випробувань, – 2,5 тис. гривень.
Виплаталізингових внесків проводиться щорічно рівними частками. В угоді передбачено,що після закінчення терміну лізингу лізингоодержувач придбаває об'єкт лізингу увласність, виходячи з його залишкової вартості.
лізинг платіж амортизація господарство
Таблиця 1. Розрахунок середньорічноївартості обладнання, тис. грн.Період Вартість устаткування на початок року Сума амортизаційних відрахувань Вартість устаткування на кінець року Вартість устаткування середньорічна 1 рік 550 55 495 522,5 2 рік 495 55 440 467,5 3 роки 440 55 385 412,5 4 роки 385 55 330 357,5
Розрахунокзагального розміру лізингових платежів 1-й рік
Пк1 = 522.5 х 10 / 100 = 52.25 тис. грн.
Пком1 = 522.5 х 4 / 100 = 20.9 тис. грн.
Пп1 =(1.6 + 1.5 + 2.5)/4 = 1,4тис. грн.
Лвідс1 = 52.25 + 20.9 + 1.4 = 74.55 тис.грн.
А1 = 550 х 10 / 100 = 55 тис. грн.
Лп 1 = 74.55 + 55 = 129.55 тис. грн.
2-й рік
Пк2 = 467.5 х 10 / 100 = 46.75 тис. грн.
Пком2 = 467.5 х 4/ 100 = 18.7 тис. грн.
Пп2 = 5.6 / 4 = 1.4 тис. грн.
Лвідс2 = 46,75 + 18.7 + 1.4 = 66.35 тис.грн.
А2 = 550 х 10 / 100 = 55 тис. грн.
Лп 2 = 66,35 + 55 = 121.35 тис. грн.
3-й рік
Пк3 = 412.5 х 10 / 100 = 41.25 тис. грн.
Пком3 = 412.5 х 4 / 100 = 16.5 тис. грн.
Пп3 = 5.6 / 4 = 1.4 тис. грн.
Лвідс3 = 52.25 + 20.9 + 1.4 = 59.15 тис.грн.
А3 = 550 х 10 / 100 = 55 тис. грн.
Лп3 = 59.15 + 55 = 114.15 тис. грн.
4-й рік
Пк4 = 357.5 х 10 / 100 = 35.75 тис. грн.
Пком4 = 357.5 х 4 / 100 = 14.3 тис.грн.
Пп4 = 5.6 / 4 = 1.4 тис.грн.
Лвідс4 = 35.75 + 14,3 + 1.4 = 51,45 тис.грн.
А4 = 550 х 10 / 100 = 55 тис. грн.
Лп4 = 51.45 + 55 = 106.45 тис.грн.
Загальнасума лізингових платежів за період дії лізингової угоди становить
Лп = 129.55 + 121.35 + 114.15 + 106.45 =471.5 тис.грн.
Розрахунокзалишкової вартості устаткування (Зо), за якою воно буде проданелізингоодержувачу після закінчення терміну лізингу:
Зо = С – А, (8)
де С – балансова (первинна) вартістьустаткування;
Со = 550 — 220 = 330 тис.грн.
Однимз основних питань, що характеризують істотні особливості лізингових відносин, євизначення умов компенсації залишкової вартості майна після закінчення термінулізингу. Якщо залишкова вартість майна по лізинговому контракту повертаєтьсялізингодавцю, то може розглядатися як додаткове джерело прибутку. З іншогобоку, деякі лізингоодержувачі заперечують проти передачі лізингодавцю цієїзалишкової вартості, оскільки, на їх думку, вона повністю погашається протягомтерміну лізингу. На нашу думку, якщо залишкова вартість майна виявиться значноюв порівнянні з первинною вартістю, а лізингодавець наполягає на її поверненні,то придбання майна в кредит поза сумнівом вигідніше, ніж по лізингу. Якщо жлізингодавець передає лізингоодержувачу право на купівлю майна наприкінцітерміну лізингу за ціною, значно нижчою, ніж його ринкова вартість, толізингова пропозиція має переваги.
Уданому методі лізингові платежі розраховуються, виходячи із середньорічноївартості майна. На розрахунковий розмір суми лізингових платежів не впливаютьїх періодичність (рік, півріччя, квартал, місяць), терміновість їх виплат(початок чи кінець періоду платежу). Розмір платежів розраховується шляхомділення загальної суми на кількість платежів упродовж терміну лізингу. Укожному розрахунковому році плата за використовувані кредитні ресурсиспіввідноситься із середньорічною сумою непогашеного кредиту в поточному роціабо середньорічною залишковою вартістю майна. Тому такий підхід не враховуєсуму боргу, що постійно змінюється протягом року залежно від періодичностіплатежів [9].
Нанашу думку, більш обґрунтований підхід до визначення розміру лізинговоговідсотка на основі формули ануїтетів, яка виражає взаємозв'язану дію на йоговеличину всіх умов лізингової угоди: суми і терміну контракту, періодичностіплатежів. Відсоток за кредит (плата за вартість кредитних ресурсів, щонадаються) нараховується на поточну суму боргу, і його величина зменшуєтьсяпротягом терміну лізингового договору. При цьому загальні виплати, що є сумоюамортизації і відсотка, постійні за рахунок зростання амортизації.
Цейметод також враховує, що лізингова угода може передбачати платіж з авансом.Лізингоодержувач надає лізингодавцю аванс або внесок у розмірі 15-20%купівельної вартості об'єкту операції при підписанні договору, а решту сумисплачує впродовж терміну договору.
Формуларозрахунку лізингових платежів має такий первинний вигляд:
/>, (19)
де Sлп – сума лізинговихплатежів;
С– вартість лізингового майна;
Т – строк договору;
Лвідс– ставка лізингового відсотка з розрахунку на тривалість
періодуплатежів;
г– періодичність лізингових платежів (кількість за рік).
Ставкулізингового відсотка з розрахунку на тривалість періоду платежів можнавизначати, зокрема, діленням річної ставки лізингового відсотка наперіодичність лізингових платежів, тобто за методом простих відсотків.
Приукладенні лізингової угоди, як правило, не передбачається повна амортизаціявартості взятого в лізинг майна. Це положення залежить від чинного в країнізаконодавства. Так, наприклад, у США розрахункова ліквідаційна вартість(залишкова вартість) не віднімається при обчисленні зносу в тому разі, якщовона не перевищує 10% первинної вартості. Разом із тим, загальна сума зносу неповинна перевищувати різницю між початковою і ліквідаційною вартістюобладнання.
Длявизначення суми платежів, що враховує величину залишкової вартості,застосовується формула, яка є узагальненням попередньої:
/> , (10)
де dзалиш. – частка залишкової вартості.
Уразі, коли перший лізинговий платіж здійснюється авансом у момент підписаннялізингоодержувачем протоколу про приймання обладнання, в розрахунок суми платежувноситься корегуючий коефіцієнт за формулою:
/> (11)
Цюсуму слід вважати основною, проте не повною. Річ у тім, що необхідновраховувати такі елементи лізингових платежів, як: ризикова премія; плата запередбачені в лізинговому договорі додаткові послуги, що надаютьсялізингодавцем лізингоодержувачу; плата за страхування лізингового майна, якщовоно було застраховане лізінгодавцем; сума податків, виплачуванихлізингодавцем, за майно, що здається в лізинг, і так далі. Вони повиннівраховуватися окремо. При цьому необхідно мати на увазі, що ризикова преміялізингодавця може бути врахована у ставці лізингового відсотка [91]. Всічинники ризику лізингова компанія має врахувати в ціні: більший ризиксупроводжується вищими ставками лізингових платежів. Отже, можна підвищитирозмір лізингового відсотка залежно від того, як сторони домовляться, і тоді востаточну формулу не потрібно буде вводити ще один додаток. Додаткові послугилізингодавця лізингоодержувачу (наприклад, консалтингові, юридичні, технічні, страхуваннята ін.) можуть бути непостійними й оплачуватися нерівномірно. Це залежить відобсягу послуг і умов укладеного договору лізингу. Вони можуть бути розрахованіза абсолютною величиною і додані до основної суми лізингового платежу.
Платаза страхування лізингодавцем майна переданого в лізинг нараховується назалишкову вартість і на суму страхового платежу збільшується розмір лізинговогоплатежу.
Увикладеному вище методичному підході лізингові платежі діляться на дві частини,перша з яких служить для відшкодування інвестиційних витрат (амортизаціїбалансової вартості майна), а друга становить лізинговий відсоток і включаєплату за кредит і винагороду лізингодавцю з урахуванням плати за ризик ідодаткові послуги. Якщо плата за кредит (ставка відсотка за кредит) зазвичайвідома при укладанні договору лізингу, то обґрунтування інших складових ставкилізингового відсотка є досить не простим завданням. Разом із тим, від величиниставки лізингового відсотка залежить як ефективність роботи лізингодавця, так іпривабливість лізингу для лізінгоодержувача.
Пропонованийнами метод розрахунку лізингових платежів ґрунтується не на відомій заздалегідьставці лізингового відсотка, а на явному обліку витрат лізингодавця, пов'язанихз його діяльністю, а також обов'язкових платежів до бюджету. Мета пропонованогопідходу –забезпечення беззбиткової діяльності лізингодавця впродовж договорулізингу.
Лізинговийвідсоток необхідний для уніфікації лізингових платежів, щоб показати можливістьвикористання універсального методу їх розрахунку. Він не може і не повинен бутипохідним, оскільки в зіставленні з позиковим відсотком він є орієнтиромвигідності використання лізингу чи кредиту в банку. Весь набір складових частинлізингового відсотка (Пк + Пком + Пп) не повинен в абсолютній сумі перевищувативеличину позикового відсотка. Це означає, що ставка лізингового відсотка впропонованому методі – початковий, а не похідний параметр розрахунку. Ця ставкамає бути розрахована на первинному етапі, на основі якої отримують абсолютнувеличину лізингових платежів. Призначення ставки лізингового відсотка –порівняння ефективності лізингових операцій, а також оцінка ефективностідоговору лізингу з позиції лізингоодержувача.
Дляобліку всіх витрат лізингової компанії, і розрахунку розміру лізинговихплатежів для того, щоб забезпечити беззбиткову діяльність лізингодавцяформулюють перелік витрат — це витрати на обслуговування банківських кредитів,витрат на додаткові послуги, обумовлені в лізинговій угоді, поточних,інвестиційних та інших.
Підінвестиційними витратами розуміються витрати лізингодавця, пов'язані зпридбанням предмета лізингу, зокрема:
–вартість предмета лізингу з урахуванням торгової знижки;
–витрати по митному оформленню й оплаті митних зборів, тарифів і мит, пов'язанихз предметом лізингу;
–комісійна винагорода торгового агента;
–витрати з транспортування, а також охорони і страхування предмета лізингу притранспортуванні;
–витрати щодо зберігання предмета лізингу до моменту введення його вексплуатацію;
–витрати з установлення і монтажу;
–витрати з навчання персоналу лізингоодержувача;
–інші витрати
Вважатимемовідомими повну вартість майна з урахуванням торгової знижки, включаючи митніплатежі, вартість послуг посередників, витрати на транспортування, зберігання,установлення і монтаж, навчання персоналу та інші витрати (без ПДВ). Позначимоцю величину С, податок на додану вартість позначимо Нпдв – тоді повна вартістьлізингового майна, включаючи всі додаткові витрати і ПДВ, складе Спдв
Спдв = С+ Нпдв (12)
Приобліку майна як на балансі лізингодавця, так і лізингоодержувача, балансовавартість майна дорівнює С. Разом із тим, потреба в грошових коштах, необхіднихдля придбання майна, становить Спдв.
Витратилізингодавця пов’язані з виконанням лізингової угоди на протязі всього строкудії — поточні і визначаються функціонуванням лізингодавця як суб'єктагосподарської діяльності лізингу і включають витрати на оплату товарів, робіт іпослуг, зокрема орендну плату; витрати на оплату праці і відрахування досоціальних фондів; податки і збори; інші витрати, Пропонований метод розрахункулізингових платежів базується на такому групуванні поточних витрат:
–експлуатаційні витрати, річний обсяг – Е;
–податки, що включаються до складу витрат, до яких віднесені:
а)податок на користувачів автомобільних доріг, база податку – обсяг
лізинговихплатежів, ставка податку – Стд;
б)інші податки, що включаються до складу витрат, річний обсяг
позначимоПін
–податки, що віднесені на фінансові результати, включаючи:
а)податок на утримання житлового фонду, база податку – обсяг лізингових платежів,ставка податку – Стж;
б)податок на майно, база податку – середньорічна залишкова вартість майна, ставкаподатку – Стм;
в)податок на прибуток, база податку – оподатковуваний прибуток, ставка податку – Стп.
Витратилізингодавця на обслуговування кредиту, використаного ним для придбання майна,складаються з:
–погашення основної суми боргу, величина кредиту – К;
–виплати відсотків за кредит, річна відсоткова ставка –р.
К = dк х Спдв = dк х (С +Спдв) (13)
Привизначенні обсягів лізингових платежів враховуватимемо кілька специфічнихпараметрів лізингового договору:
–частку авансового платежу – dав
–термін договору (років) –Т;
–періодичність лізингових платежів (у рік) – г;
–річну норму амортизаційних відрахувань – а;
–коефіцієнт прискорення амортизації – кп.
Враховуючивведені параметри, можна визначити три складових вартості лізингового майна: вартістьавансового платежу Сав; залишкову вартість Сзалиш.; вартість, що підлягаєоплаті лізинговими платежами, Слп
Сав = dавС (14)
Слп = а ку Т С (15)
Сзалиш. = (1 — dав — а куТ) С (16)
Вважатимемо величиною, що знаходиться,суму лізингових платежів за весь термін договору, яку позначимо Sлп. Привикладі методу всі показники, що відносяться до поточної діяльності,розглядатимемо в річному обчисленні. Таким чином, річний обсяг лізинговихплатежів дорівнює Sлп/т – ця величина – валовий дохід лізингодавця. Перейдемодо визначення витрат. Податок на користувачів автомобільних доріг Стд:
Стд= Стд Sлп/т (17)
Длярозрахунку податків, що віднесені на фінансові результати, враховуватимемо такіспіввідношення між показниками. Собівартість S є сумою експлуатаційних витрат,амортизаційних відрахувань і податків, що включаються до складу витрат. Валовийприбуток Пв розраховується як різниця між річним обсягом лізингових платежів ісобівартістю. Для визначення оподатковуваного прибутку Пн необхіднорозрахувати: податок на майно Пм та відняти їх суму від валового прибутку.Прибуток оподаткування служить базою визначення податку на прибуток Пп завідомою ставкою цього податку. При визначенні податку на майно як базувикористовуватимемо середню за весь термін договору залишкову вартість майна,що дорівнює С(1 — dав — 0.5аку Т):
S = Е + а куС + СтдSлп/Т +Пін (18)
Пв=Sлп/Т–(Е +акуС+СтдSлп/Т+Пін)=Sлп(1-Стд)/Т–Э-акуС–Нпрз (19)
Пн-Пв-Нж=Sлп(1-Стд–Стж)/Т–С(аку(1–Стм0,5Т)+Стм(1–dав))–(Е+Нін)
Чистийприбуток
Пч = Sлп(1 – Стд – Cтж)(1 – Стп)/Т –С(аку(1 – Стм 0,5Т) + Стм(1 – dав))(1- Стп) – (Е + Пін)(1– Стп) (21)
Амортизаційні відрахування
А = а ку С (22)
Якодну з передумов методу використовуватимемо твердження про погашення кредиту засхемою аннуїтету за умови, що термін, на який береться кредит, співпадає зтерміном лізингового договору. Схема аннуїтету припускає, що погашенняосновного боргу і виплата відсотків в сумі складають упродовж всього періодукредитного договору постійну величину. У цьому разі річні виплати за кредитом,включаючи відсотки, становитимуть:
В = dк(С + Нпдв) г рr(1 – рr)Т/((1– рr)Т — 1), (23)
дерr = (1 + р)1/r – 1- відсоткова ставка з розрахунку на період виплатза кредитом, співпадаючий з періодом виплати лізингових платежів.
Вважатимемотакож, що відома величина чистого доходу лізингодавця в річному обчисленні –Дч. За своєю економічною суттю чистий дохід – це сума чистого прибутку йамортизаційних відрахувань за відніманням витрат на обслуговування кредиту.Розмір чистого доходу лізингодавця повинен відображати різночасність йогоінвестиційних витрат і отримуваних ним лізингових платежів.
Чистийдохід лізингодавця – ключовий параметр пропонованого методу. Його невід'ємністьзабезпечує лізингодавцю певний фінансовий ефект, гарантує йому беззбитковийхарактер договору. В окремому випадку Дч = 0, отримуємо збіг доходів і витратлізингодавця
Такимчином, основним співвідношенням методу беззбитковості є така рівняння:
Дч = Пч + А – В (24)
Підставивши в це рівняння знайдені вищевирази Пч, А і В, отримаємо рівняння щодо величини Sлп. Розв'язавши його,знайдемо вираз для суми лізингових платежів залежно від решти параметрівлізингового договору:
/> , (25)
В = (а ку(1-Стм 0,5Т) +Стм(1-dав)(1-Стп) – а ку dк) + (С + Нпдв) грr(1-рr)Т / ((1- рr)Т – 1) + (Е + Нін) (1- Стп) + Дч (26)
Лізинговіплатежі у разі їх рівномірності рівні:
ЛПг = Sлп / (г Т) (27)
Розрахованийобсяг лізингових платежів забезпечує ефективну і беззбиткову роботулізингодавця впродовж усього терміну договору.
Длярозрахунку чистої поточної вартості (NPV) кожен рух грошових коштівпереводиться у фінансовий еквівалент поточної вартості. Сума цих фінансовихеквівалентів поточної вартості є чистою поточною вартістю проекту.
/> (28)
Рухгрошових коштів (CFt) за період t може бути або притоком, або відтоком грошовихкоштів. Необхідно взяти до уваги часовий аспект вартості грошей. Це означає,нам потрібна необхідна норма прибутку (k), вживана для цього руху грошовихкоштів, для того щоб визначити суми поточної вартості, фінансово еквівалентніпочатковим рухам грошових коштів. Для того щоб оцінити розмір необхідної нормиприбутку, скористаємося методом внутрішньої норми прибутку (IRR), якийрозв'язує рівняння NPV відносно змінної за умови рівності грошових притоківпроекту грошовим відтокам.
/> (29)
Унашому прикладі необхідно розв'язати таке рівняння
/>
Упідсумку отримаємо, що внутрішня норма прибутку буде дорівнювати 26,94%. Такимчином, розв'язуючи рівняння Nрv для необхідної норми прибутку к=40%, лізинговакомпанія отримає збиток у розмірі 5140,27 грн. Прорахувавши аналогічним методомвнутрішню норму прибутку для інших проектів, отримали такі дані.(табл. 3.4)
Таблиця3.4. Оцінка ефективності лізингових проектів
Номер догово
Ру Вид обладнання Вартість обладнання, грн.
Сума лізингово-
го договору, грн.
Чиста поточна вартість
(k = 40%), грн.
Внутрішня
норма
прибутку (%) №7 Млин 240000,00 251304,00 -6267,24 35,684% №8/1 Автомобіль «Газель» 50150,00 7670,87 -16434,80 15,228% №8/2 Автомобіль «Газель» 47650,00 64309,95 -16544,50 14,537% №9/1 Мінімаркет 144167,19 154283,0 -19097,20 24,526% №9/2
Обладнання
для мінімаркету 59641,00 62712,47 -5140,27 26,937% №16 2 автомобілі «Газель» 249000,00 297937,00 -45466,70 20,910% №19 Обладнання для СТО автомобілів 165000,00 181912,50 22794,00 23,936%
Прианалізі даної таблиці напрошується такий висновок: лізингова компанія працює,зазнаючи збитків, оскільки в усіх проектах при використанні реальної необхідноїнорми прибутку відбувається зниження вартості компанії. Це пояснюється, на нашпогляд, декількома причинами. По-перше, компанія не проводить оцінку проектів зурахуванням тимчасової вартості грошей, не використовується коефіцієнтдисконтування. По-друге, лізингова компанія може собі дозволити працювати зізбитками, оскільки позикові кошти отримує не за ринковими умовами річних, а під5% річних. Джерелом грошових коштів, для фінансування лізингових операційповинні бути цільові грошові позики НБУ, направлені на фінансування конкретнихпідприємницьких проектів.
Такимчином, уряд зможе здійснити розвиток лізингових відносин за допомогою державнихлізингових компаній які надають малим підприємствам на пільгових умовахможливість узяти в лізинг необхідне обладнання. Однак, на наш погляд,доцільніше було б надати податкові, митні та інші пільги лізинговим компаніям,не державним, а саме комерційним. Тоді конкуренція і загальна кон'юнктура ринкузмусили б їх знижувати лізинговий відсоток, що привело б до більшої доступностілізингу для сільськогосподарських підприємств, що у свою чергу забезпечило ббільшу затребуваність лізингових відносин і привело до розширення числалізингоодержувачів, які забезпечили б дохід лізингодавцям. У результаті значнозросла б кількість малих підприємств, покращився б обсяг і якістьвиготовлюваної ними продукції, зросла кількість нових робочих місць.
Таблиця 3.5 Графік погашеннялізингових платежівЧерговість Дата погашення Залишок боргу лі-зингоодер-жувача Сума від-шкодуван-ня вартості техніки Сума що-річного відсотку за кредит Винаго-рода лізинго-давцю Усього лізин-гових платежів 1 2 3 4 5 6 7 1.07.2005г. 177000 0,00 0,00 7080 7080 1 1.01.2006г. 150450 15045 2450 0,00 17495 2 1.07.2006г. 135405 15045 2300 0,00 17345 3 1.01.2007г. 120360 15045 117,50 0,00 15162,50 4 1.07.2007г. 105315 15045 0,00 0,00 15045 5 1.01.2008г. 90270 15045 0,00 0,00 15045 6 1.07.2008г. 75225 15045 0,00 0,00 15045 7 1.01.2009г. 60180 15045 0,00 0,00 15045 8 1.07.2009г. 45135 15045 0,00 0,00 15045 9 1.01.2010г. 30090 15045 0,00 0,00 15045 10 1.07.2010г. 15045 15045 0,00 0,00 0,00 Усього за 5 років 150450 4867,5 7080 162397,5 Усього лізингових платежів з урахуванням попередньої оплати 177000 12390 7080 196470
З урахуваннямвідсотків за користування коштами і винагороди лізингодавцю вартість тракторазбільшується на 19470 грн.,(табл.3.4) що становило 11%, кредити видаютьсякомерційними банками під 22% річних. Виходячи із цих розрахунків, бачимо, щопридбання техніки в лізинг більш вигідне ніж купівля з застосуваннямбанківського кредиту. Договір фінансового лізингу може укладатися на термін необов'язково 5 років і виплати можуть проводитися з наростаючим підсумком або,навпаки, із зниженням.
Литература
1. Чекмарева Е. Н. Лизинговый бизнес:практ. пособие по организации и проведению лизинговых операций): моногр. / Е.Н. Чекмарева. – М.: Экономика, 1993. – 127 с.
2. .Шабашев В. А. Лизинг: основы теории ипрактики / В. А. Шабашев, Е. А. Федулова, А. В. Кошкин. – М.: КНОРУС, 2004. –192 с.
3. Шарапова В. М. Лизинг и лизинговыеотношения в региональном АПК: теория и практика / В. М. Шарапова. – М.:Экономика с.-х. и перераб. предприятий, 2004. – 310 с.
4. Шебанин В. Проблемы техническогопереоснащения сельского хозяйства в Украине / В. Шебанин // Экономика Украины.– 2002. – № 12. – С. 68–71.
5. Стан та перспективи розвиткуматеріально-технічного забезпечення аграрного виробництва – К.: ІАЕ УААН,2003. – 48 с.
6. Стародубцев В. В. Спас лиленд-лиз Россию / В. В. Стародубцев // Российский экономический журнал(ЭКО). – 1995. – № 6. – С. 167–172.
7. Тадарков Д.Лизинг в деловом сотрудничестве Восток-Запад / Д. Тадарков //Проблемы теории ипрактики. – 1990. – № 6. – С. 68–73.