МІНІСТЕРСТВОАГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
СУМСЬКИЙНАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедрастатистики, аналізу господарської
діяльностіта маркетингуКурсоваробота
заналізу господарської діяльності
на тему
“Аналіз економічної ефективностівиробництва гречки”
Суми – 2009
Зміст
Вступ
1.Теоретичні основи економічноїефективності виробництва продукції та формування ринку
1.1 Поняття,сутність та показники економічної ефективності с/г виробництва
1.2 Поняття, суть ринку та йогоінфраструктура
2. Аналіз економічної ефективностівиробництва продукції рослинництва (гречки)
2.1 Організаційно-економічнахарактеристика господарства
2.2 Аналіз динаміки і виконання планувалового виробництва гречки
2.3 Аналіз продуктивності(трудомісткості) і собівартості гречки
2.4 Аналіз реалізації тарентабельності виробництва гречки
3. Резерви і шляхи підвищенняекономічної ефективності
виробництва гречки
3.1 Шляхи підвищення урожайностіпродукції
3.2 Резерви скорочення собівартостіта підвищення ефективності виробництва продукції на перспективу
Висновки та пропозиції
Список використаної літератури
Вступ
Сучасне становищеекономіки України диктує актуальність оптимального управління дiяльнiстю підприємства,що передбачає організацію та планування його роботи виходячи із науково рекомендованихнормативі та сучасних технологій та методів організації роботисільськогосподарських підприємств. На стадії органiзацiї головною стратегічноюпроблемою підприємства є вибір одного із варіантів подальшого розвитку, а такожсфери дiяльностi та визначення перспективних проектiв в обраній сфері. Ціпитання вирішуються за допомогою аналізу iнформацiї, яка міститься у фiнансовiйзвiтностi i утримується в результаті маркетингових досліджень.
На нашу думку наданий момент актуальним питанням є науково обґрунтована організація тапланування виробництва гречки, на основі системного аналізу діяльностіпідприємства.
Економічна ефективність виробництва завждипривертала увагу багатьох вчених. В науково-практичному опрацюванні питанняекономічної ефективності виробництва виняткове значення мають праці Г.А.Котова, В.Г. Андрійчука, В.А. Добриніна, В.Н. Зимовця, М.В. Калінчика, П.С.Березовського,В.І. Бойка, П.П. Борщевського, М.М. Ільчука, П.К. Канінського, М.П.Коржинського, П.Т. Саблука, О.М. Шпичака та інших вчених-економістів.
Актуальність темипідвищення ефективності виробництва полягає в тому, що в процесі реформуваннянародного господарства України в умовах посилення конкуренції як на внутрішніхтак і на зовнішніх ринках виникла об’єктивна необхідність досліджень та пошукунапрямів подальшого розвитку і підвищення економічної ефективності всіх галузейвиробництва. В умовах існуючої економічної кризи 2008-2009 року, поки що невдалося призупинити спад виробництва, особливо в промислових та обслуговуючихїх галузях. Темпи скорочення попиту набувають незворотного характеру. Низькіціни на продукцію, а також примітивізація технологій можуть призвести дофінансового краху більшої частини національних підприємств.
Актуальністьданої проблеми зумовлює необхідність та основні завдання, щодо оцінки тарозробки рекомендацій по підвищенню ефективності виробництва продукції впідприємстві ТОВ «Хлібодар».
Джерелами даних єстатистична звітність підприємства, робочі плани, фінансова звітність.
Мета роботи оволодітисистемою теоретичних знань щодо сутності та значення економічної ефективностіта методології її розрахунку, а також системи аналізу та оцінки системипоказників та факторів впливу на неї.
Задача даноїроботи ознайомитисьіз сучасними підходами до понять ефективності, визначенні методики її оцінки,ознайомлення із системою показників аналізу та економічної інтерпретації показниківекономічної ефективності, визначенні основних факторів впливу на данніпоказники, а також ознайомлення із можливими шляхами підвищення економічноїефективності виробництва в умовах ринкових відносин.
1. Теоретичніоснови економічної ефективності виробництва продукції та формування ринку
1.1 Поняття,сутність та показники економічної ефективності сільськогосподарського виробництва
Ефективнiстьвиробництва як економiчна категорiя вiдображає дiю об’єктивних економічних законів,якi проявляються в результативностi виробництва. Вона є тією формою, вякiй реалiзується мета суспiльного виробництва. Економiчна ефективнiсть показуєкiнцевий корисний ефект вiд застосування засобiв виробництва i живої працi, атакож сукупних iх вкладень. У зв’язку з цим необхідно розрізняти такi понятгя,як ефект i економічна ефективність. Проблема ефективності виробництва завждипосідала важливе місце серед актуальних проблем економічної науки.
Термін«ефект» у перекладі з латинської означає «результат». Отже,категорія «ефективність» може інтерпретуватись як«результативність». Термін ефект має значення результату, наслідкузміни стану певного об'єкта, зумовленої дією зовнішнього або внутрішньогофактора. Якщо провести математичну аналогію, то ефект — це дельта, прирістдеякої змінної або різниця її попереднього і наступного значень. Зрозуміло, щозначення цієї зміни може бути як додатним, так і від'ємним або взагалінульовим. Подібно до цього й ефект може бути як позитивним, коли зміни єкорисними, так і негативним, коли зміни деструктивні, або нульовим, коли зміннемає.
Отжез точки зору виробництва ефект—це результат тих чи iнших заходiв, якi проводитьсяв виробництвi. Вiн характеризуеться пiдвищенням урожайностi культур тапродуктивностi худоби i птицi.
Такимчином, існує як об'єктивна зміна стану певної системи (об'єкта), так і їїоцінка. Ця оцінка може мати кількісний і якісний характер. Типовий прикладякісних оцінок ми вже навели, розділивши множину ефектів на позитивні танегативні. Що ж стосується кількісного оцінювання, то воно здійснюється задопомогою різноманітних кількісних показників, які можна поділити на дві великігрупи: часткові та загальні.
Отже,фактично визначення ефективності виробництва полягає в оцінці його результатів.Такими результатами можуть бути обсяги виготовленої продукції в натуральному чивартісному (за оптовими цінами або за собівартістю) виразі або прибуток. Але ж самапо собі величина цих результатів не дає змоги робити висновки про ефективністьабо неефективність роботи підприємства, оскільки невідомо, якою ціною отриманіці результати. Звідси для отримання об'єктивної оцінки ефективностіпідприємства необхідно також урахувати оцінку тих витрат, що дали змогуодержати ті чи інші результати. [ 3]
Економічнаефективність виробництва визначаться відношенням одержаних результатів довитрат засобів виробництва i живої праці.
Ефективністьвиробництва —це узагальнююча економічна категорiя, якiсна характеристика якої відображаєтьсяу високій результативності використання живої i уречевленої в засобахвиробництва праці. Економічну ефективність виробництва можна визначати на різнихрівнях. Виділяють: народногосподарську економічну ефективність сільськогогосподарства; економічну ефективність сільськогосподарського виробництва;економiчну ефективність окремих галузей сільського господарства, а такожокремих підприємств i iх пiдроздiлiв;
Економiчнуефективнiстьвiдображають через рiзнi вартiснi показники, що характеризують промiжнiта кiнцевi результати виробництва на пiдприемствi чи в iншiй iнтеграцiйнiйвиробничiй структурi.
Відповіднівиди ефективності виробництва виокремлюються переважно за різноманітністюодержуваних результатів (ефектів) господарської діяльності підприємства. Першза все результат (ефект) виробництва буває економічним або соціальним. [2]
Економічнийефект відображає різні вартісні показники, що характеризують проміжні і кінцевірезультати виробництва на підприємстві (в об'єднанні підприємств). До такихпоказників відносяться обсяг товарної, чистої або реалізованої продукції,величина одержаного прибутку, економш тих чи інших видів виробничих ресурсівабо загальна економія від зниження собівартості продукції тощо. Соціальнийефект зводиться до скорочення тривалості робочого тижня, збільшення новихробочих місць і рівня зайнятості людей, поліпшення умов праці та побуту, стануоточуючого середовища, загальної безпеки життя тощо. Соціальні наслідкивиробництва можуть бути не лише позитивними, але й негативними (наприклад,поява безробіття, посилення інфляції, погіршення екологічних показників).
Вонимають ту особливість, що далеко не всі з них піддаються кількісномувимірюванню. У зв'язку з цим на підприємствах визначають, оцінюють і регулюють(у межах своїх можливостей) як економічну, так і соціальну ефективністьвиробництва (продуктивність системи).
Підвищенняекономічної ефективності діяльності підприємств означає, що на кожну одиницювкладених у виробництво затрат, підприємство одержує більше продукції вищоїякості і нижчої собівартості, а це означає, що підприємство одержить більшийрозмір прибутку. Тому кожне сільськогосподарське підприємство зацікавлене впідвищенні економічної ефективності, оскільки чим вища ефективність, тим кращегосподарює підприємство. Таке підприємство, як правило має достатню кількістьвласних грошей і тому своєчасно виплачує працівникові заробітну плату,використовує різні види морального і матеріального стимулювання для підвищення зацікавленостіпрацівників у результатах виробництва, здійснює розширене відтворення тавиділяє кошти на соціальний розвиток населеного пункту.
Процесвиробництва здійснюється через поєднання факторів, що його визначають: засобівпраці (основні фонди), предметів праці (оборотні фонди), робочої сили (трудовіресурси). Крім того, істотним чином на виробництво впливає фінансовий станпідприємства, а також певні організаційні, управлінські, технологічні та іншіпереваги, що відображаються як нематеріальні ресурси. Тож за оцінку витратлогічно взяти оцінку всіх перелічених ресурсів. Виходячи з цього можна датитаке визначення ефективності: ефективність підприємства являє собою комплекснуоцінку кінцевих результатів використання основних і оборотних фондів, трудовихі фінансових ресурсів та нематеріальних активів за певний період часу.
Загальнаметодологія визначення ефективності може бути формалізована такимспіввідношенням:
F=E/P (1.1.1)
де F — ефективність;Е — ефект (результати); Р — витрати (ресурси).
Щодо визначенняефективності виробництва то в економічній теорії існують три підходи:
1)ресурсний, коли економічний результат зіставляється з економічною оцінкоювиробничих ресурсів, які застосовуються під час виробництва;
2)витратний, коли економічний результат порівнюється з поточними витратами, якібезпосередньо пов'язані з його досягненням;
3)ресурсно-витратний, що, як це видно з самої назви, являє собою певний компромісміж двома попередніми. Тобто до уваги береться як певна оцінка наявнихресурсів, так і оцінка поточних витрат. Проте застосування цього підходу маєбути дуже зваженим і обережним, адже виникає проблема подвійного рахунку, атакож значного впливу галузевих особливостей виробництв (фондомісткості,капіталомісткості, трудомісткості тощо).Кожен із цих підходів має свої перевагита недоліки, і доцільність застосування того чи іншого з них визначаєтьсяконкретними обставинами й поставленими завданнями. [7]
Щодовизначення результату виробництва, або ефекту також у теорії існує триосновних підходи:
1. Зарезультат береться валова вартість створеного за певний період продукту(наприклад, виготовлена або реалізована продукція за оптовими цінами).
2. Якрезультат беруть прибуток. Це досить поширений підхід, і при його застосуванніутворюється ціла множина показників рентабельності, коли прибуток зіставляєтьсяз собівартістю виробництва або з вартістю основних фондів, або з величиноюактивів підприємства чи його капіталом тощо.
3. Зарезультат береться сума прибутку та амортизації. Річ у тім, що з точки зорупопереднього підходу підприємство, яке має від'ємну величину прибутку (щовизначається за тією або іншою законодавче визначеною методологією),автоматично є нерентабельним, а отже, й неефективним. Але для перехіднихекономік, у яких відбуваються інтенсивні трансформаційні процеси, на думкуокремих економістів, ефективною може вважатися діяльність і такогопідприємства, яке не може забезпечити повного відтворення своїх ресурсів,передусім основних фондів. Ідеться про те, що втрати суспільства в разіліквідації такого підприємства будуть все ж більшими, ніж тоді, коли вонопродовжуватиме діяльність до повного спрацювання своїх основних фондів.
Завданнявизначення ефективності виникає в різних ситуаціях, і його раціональневирішення в конкретних умовах передбачає застосування тих або інших підходів чиметодик. Можна виділити такі загальні напрямки, за якими визначаєтьсяефективність роботи підприємства.
1.Оцінювання ефективності виробництва з метою забезпечення оптимальної стратегіїуправління ним. У межах цього напрямку досліджується насамперед ефективністьвикористання ресурсів підприємства.
2.Оцінювання ефективності підприємства з метою визначення його привабливості якпотенційного об'єкта інвестування. Таке оцінювання може здійснюватися самимпідприємством, потенційним інвестором або ж для забезпечення об'єктивності — незацікавленоюорганізацією. При цьому портфельні інвестори, як правило, задовольняютьсяфінансовими показниками ефективності, а стратегічних здебільшого цікавитькомплексна її оцінка.
3.Оцінювання ефективності підприємства на макрорівні з боку держави. Не слідвважати, що цей напрямок стосується виключно радянських часів, хоча об'єктивнов ті часи спостерігався розквіт діяльності в цьому напрямку. Але і в умовахринку завдання такого плану вирішуються, хоча, звичайно, в інших масштабах.
Ефективністьвиробництва являє собою комплексне відбиття кінцевих результатів використаннязасобів виробництва і робочої сили за певний проміжок часу.
Ознакоюефективності є необхідність досягнення мети виробничо-господарської діяльностіпідприємства з найменшими витратами суспільної праці або часу. У кінцевомупідсумку змістовне тлумачення ефективності (продуктивності) як економічноїкатегорії визначається об'єктивно діючим законом економії робочого часу, що єутворювальною субстанцією багатства і мірою витрат, необхідних для його нагромадження.Саме тому підвищення ефективності виробництва (продуктивності системивиробництва і обслуговування) можна вважати конкретною формою проявлення цьогозакону. [8]
Сутьпроблеми підвищення ефективності виробництва (продуктивностівиробничо-економічної системи) полягає у тому, щоб на кожну одиницю витрат —трудових, матеріальних, фінансових — досягати максимально можливого збільшенняобсягу виробництва або доходу. Виходячи з цього єдиним народногосподарськимекономічним критерієм ефективності виробництва можна вважати зростанняпродуктивності суспільної (живої і уречевленої) праці. У загальному виглядікритерій ефективності виробництва відображає постійно здійснюваний процесмаксимізації обсягу чистої продукції (національного доходу) по відношенню довитрат живої і уречевленої праці (персоналу і виробничих фондів підприємстваабо народного господарства в цілому). На рівні госпрозрахункового підприємствамодифікованою формою єдиного критерію ефективності (продуктивності) йогодіяльності може слугувати максимізація прибутку за умови економічно обґрунтованоїпобудови систем цін на вироблювану продукцію та оплати праці залежно відкінцевих результатів виробництва. Між народногосподарським і госпрозрахунковим(комерційним) критеріями принципової розбіжності не існує, оскільки приправильно побудованих цінах на засоби виробництва і кінцеву продукціюзбільшення обсягу чистої продукції підприємства справляє адекватний вплив і на величинуодержуваного ним прибутку. [1]
1.2 Поняття,суть ринку та його інфраструктура
Ринок якекономічне явище виник дуже давно. На думку дослідників він був другою формоюобміну. Першою був ”німий обмін”, при якому представники одного племенізалишали на межі своєї території продукти обміну, представники іншого племенізабирали їх і залишали свої товари. Учасники обміну не зустрічались, оберігаючисвоє життя. Поступово німий обмін переріс у ринковий, який супроводжувавсяпереговорами, контактами і торгівлею сторін. Торгівля відбувалася безвикористання грошей. Отже, ринковий обмін виник разом із суспільним поділомпраці і супроводжує людство на протязі усієї його історії [4, с.4-5].
Ринок ставоб’єктом вивчення та аналізу з появою економічної науки, тому єдиного підходущодо визначення його суті і змісту поки що не існує.
Зустрічаютьсявизначення, де ринок розглядається як товарний обмін. “Ринок – сфера товарногообміну, в якій виникають і реалізуються відносини, пов’язані з процесомкупівлі-продажу, і здійснюється конкретна господарська діяльність, спрямованана просування товарів і послуг від виробників до споживачів”
Семюелсон П. іНордгауз В. відмічають, що ринок – це „механізм, через який покупці і продавцівзаємодіють, щоб визначити ціну та кількість товару” [2, с. 74].
Суть ринку більшповно відображається С.В. Мочерним: “Ринок – система товарно-грошових відносин,що виникають між покупцем і продавцем, яка включає механізм вільногоціноутворення, вільне підприємництво, що здійснюється на основі економічноїсамостійності, рівноправності та конкуренції суб’єктів господарювання уборотьбі за споживача” [7, с.281].
Ринковий механізмрозглядається як взаємодія ринкових елементів: ціни, конкуренції, попиту,пропозиції, кон’юнктури, що надає певної спрямованості економічній поведінцісуспільства та узгоджує приватні та суспільні інтереси, і діє на основі певнихекономічних законів (вартості, конкуренції, попиту, пропозиції) [7, с. 280; 6,с.106].
Співвідношення попиту і пропозиції відображає кон’юнктуру ринку, аоптимальне співвідношення між ними означає рівновагу попиту та пропозиції [5,с.38-39]. Кон’юнктура ринку – це ”конкретна економічна ситуація, що склалася наринку на даний момент або за обмежений відрізок часу” [6, с.30; 18 с.16]. Воназмінюється під впливом багатьох факторів, включаючи:
• обсяг виробництва товарів;
• розміри товарних запасів;
• динаміку цін і грошових доходів;
• організацію ринкової торгівлі й реклами.
Знання аналізу та оцінки кон’юнктури ринку дають можливість будь-якомупідприємству продавати або купувати товари за найвигіднішими цінами,раціонально маневрувати власними ресурсами. Методи і способи вивченнякон’юнктури ідентичні методам вивчення ринку. Тому часто загальний стан ринкуоцінюють на основі декількох аналізів його кон’юнктури [8, с. 29].
Врахування особливостей становлення ринку в Українідозволяє визначити головні напрями розвитку кожного з його складових, в томучислі ринку продовольства, зокрема його складової – ринку зерна.
Сучасний станаграрного ринку в Україні характеризується такими негативними явищами:
· скороченнямобсягів виробництва сільськогосподарської сировини і продукції;
· низькоюплатоспроможністю споживачів
· звуженнямконтингенту споживачів за рахунок самозабезпечення сільських жителів;
· нарощуваннямвиробництва продукції сільськими переробними цехами;
· зниженнямрівня споживання продуктів харчування;
· збільшеннямчисельності та питомої ваги дрібних низькотоварних операторів ринку ;
· продажемсільськогосподарської продукції в рахунок оплати праці та видачеюсільськогосподарським працівникам заробітної плати у вигляді натуральноїоплати;
· локалізацієюрегіональних ринків в зв’язку з контролем місцевих органів влади товаропотоківсільськогосподарської сировини та готової продукції;
· значноюрізницею між роздрібними і закупівельними цінами на сільськогосподарськупродукцію;
· регіональнимі місцевим монополізмом переробників сільськогосподарської продукції.
Ринок зерна — це сукупність економічних відносин задопомогою яких здійснюються виробництво, розподіл, обмін і споживання продуктівхарчування з метою задоволення суспільних потреб та одержання доходу всіма йогосуб’єктами у відповідності до виконуваних ними функцій.
При вивченніданого ринку нами використаний підхід, згідно з яким пропонуєтьсядиференціювати “весь продуктовий ринок об’єкту досліджень на складові частини(ринки виробників тобто досліджуване підприємство), а також за територією і запродукцією основної спеціалізації, тобто зерном”.
Специфічними рисами ринку зерна є те, що його товаривідносяться до продуктів щоденного попиту і характеризуються сезонністювиробництва та обмеженим періодом реалізації ( серпень – жовтень).
Ринок зерна є важливою складовою продовольчого ринку.Без його розвитку не може бути стабільної економіки держави, її економічноїбезпеки. Особливо актуальним дане питання є в нашому регіоні де більшістьсільськогосподарських підприємств мають молочно – зернову спеціалізацію, а всередньому зернова продукція складає більше 30% аграрного ринку країни. Це даєможливість безперебійно поновлювати оборотні кошти товаровиробників[3, с.4].
Методичне забезпечення економічного дослідженняґрунтується на певних методах збору та аналізу економічної інформації.Надійність і достовірність даних, які одержують під час проведення дослідження,забезпечуються такими чинниками: по-перше, науково обґрунтованою програмоюстатистичного спостереження та надійністю розробленого інструментаріюдослідження; по-друге, розробкою і правильним використанням категорійногоапарату при збиранні первинних даних та контролю їх на достовірність, по-третє,вмілим та об’єктивним використанням різних методів обробки та аналізу первинноїнаукової інформації.
За допомогою аналізу вивчають предмет умовно чипрактично розділяючи його на складові елементи (частини об’єкта, його ознаки,властивості, відношення). Кожна із виділених частин аналізується окремо в межахєдиного цілого. Наприклад, аналіз попиту чи пропозиції зерна проводиться вцілому по регіону і по кожному адміністративному районі.
При дослідженні ринку продукції також застосовуютьсистемний аналіз, вивчаючи об’єкт дослідження як сукупність елементів, щоутворюють систему. Він передбачає оцінку поведінки об’єкта як системи з усімафакторами, які впливають на його функціонування.
Комплексне дослідження ринку зерна на регіональномурівні складається з таких етапів:
- стан виробництва зерна тайого економічна ефективність;
- формування сировиннихресурсів підприємств, конкуренція між ними за сировинні зони;
- товарна пропозиція зерна,її структура;
- оцінка ступенямонополізації ринку;
- попит та цінова ситуаціяна ринку;
- узагальнення результатіваналізу ринку та обґрунтування перспектив його розвитку;
- прогноз кон’юнктури ринкуна регіональному рівні.
При аналізі виробництва зерна необхідно дослідити стані тенденції розвитку рослинництва в цілому. За допомогою індексного методу слідвиявити вплив посівної площі і урожайності на виробництво зерна. Зміну валовоговиробництва зерна у звітному періоді порівняно з базисним визначають заформулами [1, с.241]:
/>,
/>,
/>,
де /> - загальний індекс зміни валового виробництва;
/> - індекс зміни посівної площі;
s0, s1 — середній рівень урожайності на початок року відповідно у базисному і звітному пероді, ц;
y0, y1 – площа посіву відповідно у базисному і звітному періоді, голів.
Отже в нашому випадку одним з найважливіших завдань є проведенняекономіко-статистичного аналізу даних щодо валового збору і урожайностісільськогосподарських культур. У зв'язку з тим, що урожайністьсільськогосподарських культур суттєво змінюється як за територією, так і заокремими роками (в динаміці), її аналіз потрібно проводити у територіальномурозрізі і в динаміці.
2. Аналізекономічної ефективності виробництва гречки
2.1 Загальнаорганізаційно-економічна характеристика підприємства
ТОВ «Хлібодар» –це сільськогосподарське підприємство, засноване на приватній власності увигляді внесків до статутного фонду i галузеве підзвітне Мiнiстерству аграрноїполітики України. Дане підприємство розташоване в Сумському районі в селищіміського типу Степанівка по вулиці Центральна 23 А.
Підприємствостворено з метою забезпечення народного господарства Українисільськогосподарською продукцією і діє на підставі Статуту та чинногозаконодавства України.
Основниминапрямками дiяльностi пiдприємства згiдно статуту є:
— виробництво iреалiзацiя продукції рослинництва та тваринництва;
— надання послугнаселенню та стороннім організаціям;
—проведенняторговельної діяльності;
— виробництво тареалізація несільськогосподарської продукції.
Колективнегосподарство ім. Жданова було створено у 1931 роцi. На початку дев’яностихроків дане господарство було перейменоване у КСП «Прогрес». У продовж 1999-2001років відбувався процес реформування даного господарства шляхом зміни формивласності та організаційно – правової форми. Так виникло нове господарство увигляді ТОВ «Хлібодар». Зараз це потужне підприємство сільськогосподарськоїгалузі України, області, та району. Воно виготовляє широкий асортиментсільськогосподарської продукції, а також надає широке коло супутніх послуг.
Господарство маєвигідне економіко-географічне розташування в 12 км від обласного центру. Господарство у останній період орендує 3123 га сільськогосподарських угідь, які належать колишнім працівникам реформованого КСП.
Клімат сприяєвирощуванню зернових культур, цукрового буряку, а також інших технічнихкультур.
Клімат помірнотеплий, середньо зволожений. Сума активних температур вище 10 градусів С,2500-2650. кількість опадів, за цей час 280-310 мм. Тривалість періоду з стійким сніговим шарам 95-100 днів. Середня дата настання заморозків 2-8жовтня, а дата припинення 23-30 квітня.
Ґрунтовий покрійгосподарства представлений чорноземами потужними, мало гумусними із товщиноюгумусного шару 100-120 см. Чорнозем насичений кальцієм. Магнієм, реакціяґрунтового розчину нейтральна (РН 6,0-7,2), що при високому вмісті гумус тостістворює оптимальні умови для вирощування сільськогосподарських культур.
До складу господарствавходять виробничі (1 тракторна бригади, Молочно товарна ферма, ферма повирощуванню молодняка ВРХ. свиноферма), а також обслуговуючі та допоміжніпідрозділи ( автопарк, склади, тік, млин, деревообробний цех ) які розташованів межах одного населеного пункту.
Підприємство зроку в рік використовує у виробництві нові сорти зернових та технічних культур.Періодично здійснюється оновлення порід великої рогатої худоби. Свою продукціюгосподарство реалізовує у межах області, хоча основна її частка реалізовуєтьсяу межах Сумського району, окремі види продукції господарство експортує черезпосередників.
Для забезпеченнявисокої якостi експортної продукцiї на пiдприємствi діють виробнича лабораторiята вiддiл контролю, якi забезпечують контроль якості сировини та готовоїпродукцiї, дотримання нормативних витрат матеріальних ресурсів, вiдповiднiстьпродукції стандартам якості, щодо екологічно чистої продукції.
Для більшвизначення виробничого напрямку господарства розглянемо склад та структурутоварної продукції, а також визначимо на скільки змінились обсяги діяльностігосподарства за останні три роки. Для цього розглянемо данні про структуру тадинаміку виручки від реалізації сільськогосподарської продукції господарства,що подана у вищенаведеній таблиці.
Таблиця 1. Динаміката структура товарної продукції господарстваВиди продукції 2006 р Питома вага 2007 р Питома вага 2008 р Питома вага Відхілення 2008 від 2006 р тис грн % тис грн % тис грн % Продукція рослинництва 3290,30 78,99 5400,40 85,57 6254,70 84,92 2964,4 Зернові та зернобобові 2481,60 59,57 3370,60 53,40 5120,80 69,53 2639,2 Цукровий буряк 331,40 7,96 0,00 0,00 0,00 0,00 -331,4 Соняшник 428,40 10,28 1449,00 22,96 458,60 6,23 30,2 Ріпак 31,70 0,76 142,40 2,26 663,50 9,01 631,8 Інша продукція рослинництва 17,20 0,41 11,70 6,95 11,80 0,16 -5,4 Продукція тваринництва 389,70 9,35 889,60 14,10 1034,40 14,04 644,7 Молоко 266,90 6,41 753,10 11,93 805,00 10,93 538,1 Приріст ВРХ 117,00 2,81 91,90 1,46 204,80 2,78 87,8 Приріст свиней 4,70 0,11 32,50 0,51 8,50 0,12 3,8 Інша продукція тваринництва 1,10 0,03 12,10 0,19 16,10 0,22 15,0 Продукція інших галузей 485,70 11,66 21,40 0,34 76,30 1,04 -409,4 Всього по господарству 4165,70 100,00 6311,40 100,00 7365,40 100,00 3199,7
Аналізуючи даннівищенаведеної таблиці слід зазначити, що загальний обсяг товарної продукціїзбільшився у порівнянні із базовим періодом збільшився на 3200 тис грн. Вцілому ж обсяг товарної продукції рослинництва перевищує товарну продукціютваринництва і відповідно становить 85 та 14% всієї продукції господарства.Менша частка 1%, належить продукції інших галузей та послугам що надавались усфері сільськогосподарського виробництва.
Враховуючи те, щопитома вага основного виду продукції в загальній структурі виручки рослинництваі тваринництва займає більше 69,5%, то можна констатувати, що господарство маєглибокий рівень спеціалізації.
Причомуспеціалізація даного господарства є ярко вираженою і вже не змінюється упродовж достатньо тривалого періоду.
Виходячи з цьогоможна стверджувати, що господарство має зернову спеціалізацію з добрерозвиненим виробництвом молока, соняшнику, а також ріпаку. Продукціяпромислових і переробних господарств в структурі виручки в цілому попідприємству складає 1 %.
Зростання виручкивід реалізації відбулось по зерну на 2640 тис грн, ріпаку на 631,8 тис грн. тамолоку на 538, тис грн., але в результаті скорочення виробництва виручка відреалізації цукрового буряку скоротилась на 331 тис грн. Це свідчить про те, щопроцес поглиблення спеціалізації спостерігається в галузях виробництва, зерната молока.
Необхідно такожвідмітити, що основні та допоміжні галузі підібрані раціонально, оскількипобічна продукція зернових, використовується як кормова база для тваринництва.
Визначимо рівеньспеціалізації у 2008 році за допомогою коефіцієнта спеціалізації.
Кс =100/åрі(2і-1),[ 1 ]
де
Кс –коефіцієнт спеціалізації;
рі –питома вага і-го виду продукції, %;
і – порядковийномер і-го виду продукції в ранжированому ряду, побудованому за спадноюознакою.
Кс =100/(69,53*(2*1-1)+10,93*(2*2-1)+9,01*(2*3-1)+6,23*(2*4-1)+2,78*(2*5-1)+1,04*(2*6-1))= 100/(69,53+32,79+45,05+43,61+25,02+11,44) = 100/ 227,44 = 0,44
Отже ми бачимо,що господарство має глибокий рівень спеціалізації, що в свою чергу єоптимальним і дозволяє господарству сконцентрувати всі необхідні ресурси задлявиробництва основної продукції. Тобто відбувається концентрація таінтенсифікація процесу виробництва зернових культур.
Сільськогосподарськевиробництво не можливе без специфічного виробничого ресурсу – землі, а тому нанашу думку необхідно проводити аналіз ресурсного потенціалу саме із цьогофактора. Саме від якості та ефективності її використання залежить кількістьодержаної продукції. Оскільки земля є основним засобом виробництва в сільськомугосподарстві, то більш детально ознайомимося зі складом та структурою земельнихресурсів. Проведемо оцінку наявності земельних ресурсів та їх структури.
Таблиця 2. Динаміката структура земельних ресурсів підприємстваВиди угідь 2006 р 2007 р 2008 р Структура % Відхилення +/- Загальна земельна площа 3126 3126 3165 100 39 Всього с-г угідь 3123 3123 3162 99,8 39 Рілля 3047 3047 3086 98,72 39 Сіножаті 24 24 24 0,76 Пасовища 49 49 49 1,56 Багаторічні насадження 3 3 3 0,096
За даними таблиці2 можна констатувати зростання площі сільськогосподарських угідь в звітномуроці від базисного на 39 га. Таке зростання відбулось за рахунок збільшенняплощі ріллі.
Структураземельного фонду вказує на те, що рівень освоєності земель є достань високим істановить 99,8%. При цьому рівень розораності становить 98,7 %, що є достатньовисоким значенням даного показника та свідчить про високу інтенсивністьвикористання землі.
Розглянемоосновні показники, що характеризують стан трудової діяльності в господарстві,які подані в таблиці 3.
Таблиця3. Динамікапродуктивності та інтенсивності праці Показники 2006 р 2007 р 2008 р 2008 мдо 2006 р у %
1 Вихід валової продукції в спів ставних цінах 2005 р.
В т.ч. 3122,60 3319,02 4786,02 153,3 тваринництва 407,60 864,65 802,33 196,8 рослинництва 2715,00 2454,37 3983,69 146,7 2 Відпрацьовано всього люд / год, тис. 172,00 187,80 196,70 114,4 в рослинництві 103,00 113,60 117,80 114,4 в тваринництві 69 74,2 78,9 114,3 3 Вироблено валової продукції на 1 люд / год, грн. 26,4 21,6 33,8 128 в тваринництві 5,9 11,7 10,2 172,9 в цілому по господарству 18,15 17,67 24,33 134 4 Чисельність працівників зайнятих у с-г виробництві, всього, чол. 63 75 77 122,2 в рослинництві 43 46 48 111,6 в тваринництві 20 29 29 145 5 Вироблено валової продукції на 1 \працівника, грн. 49,6 44,3 62,2 125,4 в рослинництві 63,1 53,4 83 131,5 в тваринництві 20,4 29,8 27,7 135,8 6 Відпрацьовано 1 робітником днів, в середньому по господарству 273 250 255 93,6 в т.ч в рослинництві 240 247 245 102,5 тваринництві 345 256 272 78,9 7 Коефіцієнт використання фонду робочого часу 0,99 0,91 0,93 93,6 в рослинництві 0,87 0,90 0,89 102,5 в тваринництві 1,25 0,93 0,99 78,9
З данихвищенаведеної таблиці можна констатувати, що середньорічна чисельністьпрацівників у 2008 році збільшилася порівняно з 2006 роком на 14 осіб або на22,2%, що свідчить про розширення виробництва та більшого залучення трудовихресурсів до нього. Збільшення в більшій мірі відбулося за рахунок галузітваринництва з причин зростання обсягів виробництва продукції вирощування ВРХ,а також направлення зусиль на розвиток виробництва продукції рослинництва, якнаслідок відбулось зростання чисельності працівників тваринництва на 9 осіб, апрацівників рослинництва на 5 осіб.
Кількістьвідпрацьованих днів одним робітником за рік зменшилось на 18 днів. Трудоваучасть працівників зменшилась за рахунок галузі тваринництва. У тваринництвіцей показник зменшився на 67 днів, у той час як активність працівниківрослинництва зросла і складає 245 дні роботи на рік. При цьому виробництвовалової продукції на 1 працівника збільшується на 25,4% В більшій мірі це відбуваєтьсяза рахунок галузі тваринництва, де продуктивність праці збільшилась на 35,8%. Угалузі рослинництва виробництво валової продукції у 2008 році порівняно з 2006роком на працівника збільшилась на 31,5 %.
Таким чином,ефективність використання робочої сили підвищилась в галузі рослинництва ітваринництва, що в цілому по підприємству спричинило значне зростанняпродуктивності праці.
Безумовнопродуктивність праці в рослинництві є значно( більше ніж у 3 рази ) вищою ніжпродуктивність праці в тваринництві, проте темпи росту продуктивності праці втваринництві є вищими. що безумовно є позитивним явищем і свідчить прорезультативність заходів, що впроваджувались у господарстві з метою підвищенняпродуктивності праці.
Враховуючи те, щопроцес виробництва неможливий без використання основних засобів, з’ясуємонаскільки господарство забезпечене цими засобами (фондами) і як ефективно вонивикористовуються за допомогою даних поданих у наступній таблиці.
Таблиця 4. Забезпеченістьпідприємства основними виробничими фондами та ефективність їх використанняПоказники 2006 р 2007 р 2008 р 2008/2006 р у % Вартість валової продукції 3122,60 3319,02 4786,02 153,27 Середньорічна вартість ОФ 6356,3 6227,35 8282 130,30 Середньорічна кількість працівників 63 75 77 122,22 Наявність с-г угідь 3123 3123 3162 101,25 Фондозабезпеченість 203,53 199,4 261,92 128,69 Фондоозброєність 100,89 83,03 107,56 106,61 Фондовіддача 0,49 0,53 0,58 118,37 Фондомісткість 2,04 1,88 1,73 84,80
З даних таблиціможна констатувати, що показники фондозабезпеченості збільшилися на 28,6% та фондоозброєностіна 6,6 % відповідно. Причиною цього стало збільшення вартості основнихвиробничих фондів на 30,3%, при незначному зростанні площісільськогосподарських угідь.
Виробництвовалової продукції на 1-го середньорічного працівника збільшилось. Причиноюцього стало збільшення валової продукції у співставних цінах на 53,3%, або на1664 тис. грн. Показник фондовіддачі збільшився на 18% за рахунок зростанняобсягів та вартості валової продукції та збільшення вартості основних фондів утемпах що є меншими ніж зростання вартості ВП. Відповідно показник фондоємностізменшився.
Таким чином мибачимо, що господарство є достатньо забезпеченим основними фондами, при цьомуефективність їх використання не уклінно зростає.
Проведемо аналізнаявності та рівня використання механічних засобів сільськогосподарськоговиробництва, як необхідного засобу розвитку виробництва продукції рослинництва.
Таблиця 5. Основніекономічні показники діяльності підприємстваПоказники 2 006р. 2 007р. 2 008р. Відхилення 2008р. в %, до 2006 р Відхилення 2008р. в %, до 2006р. /> /> 1. ВП в співставних цінах: /> а) на 100 га с.-г. угідь, тис.грн 45,43 106,28 151,36 333,17 142,42 /> б) на 1 середньорічного р-ка, тис грн. 6,06 13,77 21,66 357,17 157,25 /> в) на 100 грн. осн-х вир. фондів, грн. 22,32 53,30 57,79 258,89 108,43 /> г) на 1 люд.-год прямих витрат праці, грн. 8,25 17,67 24,33 294,97 137,68 /> 2. Товарна продукція: /> а) на 100 га с.-г. угідь, тис.грн 133,39 202,09 232,93 174,63 115,26 /> б) на 1 середньорічного р-ка, тис грн. 66,12 84,15 95,65 144,66 113,67 /> 3. Валовий прибуток (збиток) /> а) на 100 га с.-г. угідь, тис.грн 19,19 73,13 63,66 331,69 87,05 /> б) на 1 середньорічного р-ка, тис грн. 9,51 30,45 26,14 274,96 85,85 /> 4. Чистий прибуток(+), збиток (-): /> а) на 100 га с.-г. угідь, тис.грн 4,24 51,65 57,53 1355,90 111,38 /> б) на 1 середньорічного р-ка, тис грн. 2,10 21,51 23,62 1123,22 109,84 /> 5. Рівень рентабельності (+), рівень збитковості (-) % 3,72 37,49 34,75 935,33 92,69 />
З данихвищенаведеної таблиці можна констатувати збільшення виробництва валовоїпродукції у співставних цінах на 100 га с.-г. угідь на 233%, це сталося зарахунок збільшення валової продукції у співставних цінах в 3 рази, при тому щоплоща сільськогосподарських угідь залишилась майже без зміни. Збільшеннявалової продукції на 1 середньорічного працівника на 257% відбулося за рахунокзбільшення вартості валової продукції та зменшення чисельності працівників.Збільшення валової продукції у співставних цінах на 1 людино-годину відбулосяза рахунок збільшення вартості валової продукції та зменшення витрат часу тазменшення чисельності працівників.
Порівнявшипоказники виробництва валової продукції у співставних цінах на 100 га с.-г. угідь та на 1 середньорічного працівника з середніми даними по області за 2007 та 2008 р.можемо стверджувати, що вони більші за середні дані у 2006 році на 11,5 та 0,88тис. грн., у 2007 році на 5,1 та 1,64 тис. грн. Виробництво валової продукції успівставних цінах на 100 грн основних виробничих фондів було більше за середнідані по області. Виробництво валової продукції у співставних цінах на 1людино-годину у 2007 та 2008 році було вище середніх даних по областівідповідно 0,31 грн та на 0,09грн..
Виробництвотоварної продукції на 100 га с.-г. угідь збільшилося на 74%, причинами цьогостали збільшення вартості товарної продукції на 68%. Виробництво товарноїпродукції на 1 середньорічного працівника збільшилось у звітному році порівняноз базовим на 13%.
Порівнявшитоварну продукцію на 100 га с.-г. угідь з середніми даними по області за 2007та 2008рр. можемо стверджувати, що її вартість більша за середні дані.
Валовий прибутокна 100 га с.-г. угідь збільшився на 231% тобто пропорційно росту товарноїпродукції, причинами цього стало збільшення валового прибутку на 1414 тис грн.Валовий прибуток на 1 середньорічного працівника збільшився в 1,7 раз зарахунок збільшення валового прибутку та зменшення чисельності працівників. Порівнявшиваловий прибуток з середніми даними по області за 2006, 2007 роки, можнастверджувати, що валовий прибуток підприємства, що аналізується, значно вищий іпідприємство вважається високодохідним.
Чистий прибутокна 100 га с.-г. угідь збільшився в 13 раз за рахунок зростання суми чистогоприбутку на 1686 тис грн., Чистий прибуток на 1 середньорічного працівниказбільшився на 13% за рахунок збільшення чистого прибутку та зменшеннячисельності працівників. Порівнявши чистий прибуток з середніми даними пообласті, можна стверджувати, що чистий прибуток аналізуємого підприємствазначно вищий.
Рівеньрентабельності зріс в 10 раз за рахунок збільшення чистого прибутку в темпах,що перевищували ріст собівартості. Порівнявши рівень рентабельності з середнімиданими по області, можна стверджувати, що він значно вищий за середні дані.
Таким чином,основні фінансово-економічні показники діяльності підприємства доводять, щопідприємство має високий рівень рентабельності, а тому виробництво продукції єприбутковим, доцільним та обґрунтованим.
2.2 Динаміка виробництва зерна
Рівень розвиткувиробництва гречки визначається урожайністю цієї культур, яка в свою чергувпливає на обсяги виробництва відповідної продукції. Для того щоб оцінити рівеньвиробництва в даному господарстві перш за все необхідно провести оцінкудинаміки та структури посівних площ за досліджуваний період та визначимоосновні відхілення, які відбулись за цей час.
З метою виявленнявпливу факторів на показник валового збору гречки перш за все розглянемодинаміку посівної площі, урожайності та валового збору у господарстві за 3 роки(таблиця 6).
Аналізуючи данніподаної нижче таблиці ми можемо зазначити наступне:
Посівна площагречки зменшилась на 27%, або на 44 га, при цьому урожайність даної культуризросла на 5 ц/га ( +178%), що в свою чергу спричинило зростання валового зборуданої культури на 468 ц ( +101%).
Таблиця 6. Динамікаплощі, урожайності, валового збору гречкиРоки Посівна площа, га Урожайність, ц/га Валовий збір, ц 2006 163 2,83 462 2007 92 4,48 412 2008 119 7,82 930 2008 у % до 2006 73 278 201 Відхилення +/- -44 4,99 468
На нашу думкузначення урожайності даної культури є дуже низьким, а тому така тенденція дозміни валового збору та урожайності може вважатись як дуже позитивна.
Проведемо оцінкурівня динаміки урожайності шляхом вирівнювання динамічного ряду.
Таблиця 7 ДинамікаурожайностіПродукція Урожайність, ц
2008р.у % до
2 004р. 2 004р. 2005 р. 2 006р. 2 007р. 2008 р Гречка 5,49 6,8 2,83 4,48 7,82 142,4
Отже задосліджуваний період ми спостерігаємо коливання урожайності від 2,83 ц/ га до7,82 ц/га. Таким чином розмах варіації становить 4,99 ц/га, що є достатньовисоким показником, а отже середнє значення урожайності за період 4,82 ц/ га неє типовим для нашої сукупності.
Таблиця 8. Вирівнювання динамічногоряду урожайності гречкиРоки Урожайність, ц t
t2 yt y=a+bt 2004 5,49 -2 4 -10,98 5,012 2005 6,8 -1 1 -6,8 5,246 2006 2,83 5,48 2007 4,48 1 1 4,48 5,714 2008 7,82 2 4 15,64 5,948 Разом 27,42 10 2,34 27,4
5a=27,4 a=27,4/5=5,48
10b=2,34 b=2,34/10=0,234
Отже динамікаурожайності зернових культур в господарстві може бути описана лінійнимрівнянням
У= 5,48 + 0,234*t
Таким чином намивстановлено що урожайність гречки має тенденцію до зростання, при цьому данийпоказник кожного року збільшувався на 0,234 ц/га.
Проаналізувавшидинаміку урожайності за 2004-2008 роки можна констатувати, що вона маєтенденцію до зростанняння. Урожайність знизилась на 4,99 ц або на 42,4%.
Визначимо вплив факторів на зміну валового зборугречки.:
/>
1. Виконанняплану валового збору окремих культур визначаютьза допомогою індексу валовогозбору:
І=У1*П1/У0*П0 = 930/462=2,01
деПо, Пі — планова і фактична посівні площі певної культури
2. Абсолютнийрівень виконання плану валового збору окремої культури:
Дуп=У1*П1-У0*П0 = 930-462=468 ц
Наваловий збір окремої культури впливають посівна площа і урожайність.
3. Впливпосівної площі на виконання плану валового збору окремої культури:
Дп=(П1-П0) *У0 = (119-163)*2,83 = -124,5 ц
4. Впливурожайності на виконання плану валового зборуокремої культури:
ДУ=У1*П1-У0*П1 = 7,82*119-2,83*119 = 592,5 ц
Таблиця 9. Впливфакторів на показники валового збору основних зернових культурНайменування культур Посівна площа, га Урожайність, ц/га Валовий збір Валовий збір з площі посіву 2008р при урожайності 2006р, ц Відхилення від плану (+,- ), ц 2006р. 2008р. 2006р. 2008р. 2006р. 2008р. У % до 2006 р всього в т.ч. за рахунок посівної площі урожай-ності Гречка 163 119 2,83 7,82 462 930 201 336,7 468 -124,5 592,5
Данні подані втаблиці 9 свідчать, про те, що валовий збір гречки за аналізуємий період зрісна 468 ц, це відбулось в зростання урожайності на 5 ц/га ц/га, що в свою чергу призвелодо збільшення збору гречки на 592,5 ц. Однак в наслідок недовиконання планупосіву в наслідок зменшення посівної площі на 44 га було недоотримане 124,5 ц валовому збору даної культури.
2.3 Аналіз продуктивності(трудомісткості) і собівартості гречки
Як відомо собівартість виробництвасільськогосподарських культур залежить від багатьох факторів. Найбільшвпливовими із них є трудомісткість та матеріаломісткість продукції. Проведемооцінку динаміки продуктивності праці.
Таблиця 10. Динамікавитрат праці на виробництво гречкиПродукція 2 006р. 2 007р. 2 008р.
2008р. у %
до 2006р. Відхилення ( +; –)
Валове
в-во,
Затрати
праці
люд.-год.
Валове
в-во, ц
Затрати
праці
люд.-год.
Валове
в-во, ц
Затрати
праці
люд.-год.
Валове
в-во, ц
Затрати
праці
люд.-год.
Валове
в-во, ц
Затрати
праці
люд.-год. Гречка 462 3095 412 1895 930 3627 201,3 117,2 468 531,6
Розрахунки показали, що виробництво гречки зросло на468 ц або на 101%, при цьому витрати праці зросли на 531,6 л-год, або на 17%,що відбулось в наслідок зростання урожайності культури і призведе до зниженняїї трудомісткості з 6,7 л-год/ц до 3,9 л-год на ц.
Отже зростання урожайності культури позитивно вплинулона зниження трудомісткості виробництва, що повинно позитивно відобразитись навитратах на виробництво даної культури.
Таблиця 11. Оцінкавпливу факторів на показники трудомісткості продукціїВиди продукції Витрати люд.-год. на 1 га Урожайність ц/га, Витрати люд.-год. на 1 ц Відхилення ( + / — ) 2006р. 2008р. 2006р. 2008р. 2006р. 2008р. умовно Всього В т.ч. за рахунок Урожайність, ц/га Витрати на 1 га Гречка 18,96 30,5 2,83 7,82 6,7 3,9 2,42 -2,8 -4,27 1,47
На основі данихподаної вище таблиці нами було визначено, що рівень трудомісткості знизився привиробництві гречки на 2,8 л-год, причина даного явища полягає в тому, що незважаючина зростання витрат на 1 га на 11,5 л-год в наслідок чого трудомісткістьпотенційно зросла на 1,47 л-год, відбулось зростання урожайності на 5 ц/га, щопризвело до коменесації негативного впливу зростання витрат на 1 га і спричинило зменшення трудомісткості даної продукції на 2,8 л-год/ц. Отже ми можемо зробитивисновок що на зміну трудомісткості найбільший вплив мало зростання урожайності,що було пов’язано із зміною технології виробництва цієї продукції на менштрудомістку та застосуванням більш продуктивних машин при механізованихпольових роботах.
Таблиця 12. Динамікасобівартості виробництва зернаВиди продукції Отримано в 2008р. ц Продукція 2008 року по собівартості 2008р. в % до 2006р. 2006р. 2007р. 2008р. 1ц, грн Всього,.грн. 1ц, грн Всього,.грн. 1ц, грн Всього,.грн. Гречка 930 389,61 362337 286,89 266810 203,9 189600 52,33
Дані таблиці 12 свідчать про зниження собівартості 1 цгречки в звітному періоді порівняно із базисним на 47,7%, що призвело зозниження загальних витрат на виробництво 930 ц на 172737 грн. Такимчином за рахунок зростання урожайності та відповідно і валового збору вдалосядосягти значної економії витрат на виробництво гречки.
Таблиця 13. Оцінкавпливу факторів на собівартість виробництва зерновихВиди продукції Витрати на 1 га, грн Урожайність, ц/га Собівартість 1 ц, грн Загальне відхилення на 1ц за рахунок зміни 2006р. 2008р. 2006р. 2008р. 2006р. 2008р. умовно витрат урожайності 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Гречка 1102,59 1594,27 2,83 7,82 389,61 203,87 141 -185,7 62,87 -248,61
Данні таблиці 13свідчать про те, що по досліджуваній культурі собівартість знизилась на 185,7грн. Це сталося за рахунок того, що грошово-матеріальні витрати на 1 га у 2008 році порівняно з 2006 роком збільшилися, що призвело до негативного впливу на собівартостіна 62,87 грн. при цьому збільшення урожайності призвело до зменшеннясобівартості на 248,6 грн.
Отже розрахункипідтвердили, що зростання урожайності до науково обґрунтованого рівняпризводить до скорочення собівартості одиниці продукції, незважаючи на те щовитрати на 1 га поступово зростають, що можна пояснити дуже низьким базовимпоказником урожайності.
Як свідчатьнаукові дослідження вітчизняних вчених після досягнення певного рівняурожайності сільськогосподарських культур окупність витрат знижується ісобівартість виробництва 1 ц знову починає зростати [ 6 ]. Для гречки такимкритичним значенням урожайності є 12- 15 ц/га, в залежності від агрокліматичнихумов, а отже за наших умов урожайності даний напрямок оптимізації собівартостіне є вичерпаним, а отже необхідно концентрувати зусилля на зростанніурожайності даної культури.
Одним із напрямків скорочення собівартості єоптимізація структури витрат, що призводить до економії матеріальних витратвиробництва.
Таблиця 14. Структурата динаміка витрат виробництва гречкиСтатті витрат та елементи витрат, показники 2 006р. 2 008р. Відхилення 2008р. від 2006р., % Витрати, грн. Питома вага, % Витрати, грн. Питома вага, % на 1 га на 1 ц на 1 га на 1 ц Оплата праці з відрахуваннями 242,24 85,60 21,97 529,30 67,69 33,20 11,23 Матеріальні витрати: 860,36 304,01 78,03 1065 136,19 66,80 -11,23 а) насіння і посадковий матеріал 159,22 56,26 14,44 140,46 17,96 8,81 -5,63 б) мінеральні добрива 110,70 39,12 10,04 232,76 29,77 14,60 4,56 в) нафтопродукти 217,54 76,87 19,73 271,03 34,66 17,00 -2,73 г) електроенергія 75,86 26,81 6,88 54,84 7,01 3,44 -3,44 є) запасні частини 91,41 32,30 8,29 114,79 14,68 7,20 -1,09 ж) роботи та послуги 26,79 9,47 2,43 67,76 8,66 4,25 1,82 з) амортизація основних засобів 139,15 49,17 12,62 130,09 16,64 8,16 -4,46 Інші витрати 39,80 14,06 3,61 53,25 6,81 3,34 -0,27 Всього витрат 1102,60 389,61 100,00 1594,3 203,87 100,00
З проведенихрозрахунків можна стверджувати, що затрати на 1 га та на 1 ц зернових у 2008році порівняно з 2006 роком зросли по всім статтям затрат на 491,7 грн. або на 44%.
Затрати постаттям „оплата праці з відрахуваннями на соціальні заходи” зросли на 11,23%.Це сталося за рахунок збільшення виробництва продукції, збільшенняпродуктивності праці, внаслідок чого були зроблені різні доплати за продукціювироблену понад планового завдання (преміальні). Але при цьому спостерігаєтьсянегативне явище, таке як перевищення темпів росту оплати праці над темпамиросту продуктивності праці.
Затрати по статті„матеріальні витрати” зменшилися на 11,23%, це сталося за рахунок зменшеннязатрат на насіння на 5,6%, електроенергію на 3,44% та амортизацією, що пояснюєтьсязначним зносом основних фондів та зменшенням їх залишкової вартості. Причинамицього стало економія матеріалів за рахунок використання більш продуктивноїтехніки, а також за рахунок того що основні витрати були направлені напродуктивні статті, а саме зростання мотивації персоналу через оплату праці, атакож зростання витрат на добрива з метою підвищення урожайності.
Таким чином,найвагомішою по питомій вазі статтею витрат є стаття „матеріальні витрати”, та«оплата праці», частки яких відповідно становлять 66,8% та 33,2%.
2.4 Аналіз ефективністі реалізації гречки.
Проведемо оцінкудинаміки реалізації та рівня товарності гречки.
З даних таблиціможна стверджувати, що виробництво озимих у 2007 році порівняно з 2005 рокомзбільшилось, причинами цього стало впровадження прогресивної технологіївиробництва покращення умов виробництва.
Таблиця 15. Оцінкарівня товарності зерновихВиди продукції Вироблено, ц Реалізовано, ц Рівень товарності, % /> 2007р 2008р 2007р 2008р
2008/
2007,% /> 2007р 2008р /> Гречки 731 930 532 612 115,04 72,78 65,81 />
Збільшеннявиробництва гречки на 127 % призвело до збільшення його реалізації на 15%. Врезультаті випередження темпів росту виробництва над темпами росту реалізації рівеньтоварності у 2008 році порівняно з 2007 роком зменшився на 7%.
Таблиця 16. Оцінкафакторів впливу на обсяги реалізації продукціїВид продукції Обсяг виробництва, ц Рівень товарності, % Обсяг реалізації, ц Відхилення в т. ч. за рах. зміни 2007р. 2008р 2007р. 2008р 2007р. Умовний 2008р. Всього
Обсягів
виробництва
Рівня
товарності Гречка 731 930 72,8 65,8 532 676 612 80 144 -64
Обсяг реалізаціїу 2008 році порівняно з 2007 роком зріс на 80 ц. Причиною цього сталозбільшення обсягів виробництва, що призвело до збільшення обсягів реалізації на144 ц. Зменшення рівня товарності на 8% призвело до зменшення обсягівреалізації на 64 ц. Отже резервом збільшення обсягів реалізації є підвищеннярівня товарності гречки до рівня попереднього періоду що дасть можливість збільшитиреалізацію на 64 ц.
Таблиця 17.Оцінка факторів впливу на виручку від реалізації продукціїВид продукції Обсяг реалізації, ц Ціна 1 ц/грн Виручка, грн Відхилення в т. ч. за рах. зміни 2007р. 2008р 2007р. 2008р 2007р. Умовний 2008р. Всього
Обсягів
релізаці Ціни Гречка 532 612 243,98 180,07 129800 149318 110200 -19600 19518 -39118
Розрахункипоказали, що в результаті зростання реалізації гречки, виручка збільшилась на19,5 тис грн., однак несприятливі ринкові умови, що вплинули на зниження ціни на63,91 грн./ц спричинили недоотримання виручки в обсязі 39,1 тис грн., що в іспричинило зменшення обсягу виручки в базовому періоді у порівнянні із звітнимна 19,6 тис грн… Резервом зростання виручки в даному випадку є підвищенняякості продукції, та пошук більш вигідних каналів реалізації продукції.
Таблиця 18. Оцінкафакторів впливу на прибуток від реалізації продукціїВид продукції Обсяг реалізації, ц Ціна 1 ц/грн Собівартість 1ц/ грн Прибуток, грн /> /> 2 007р. 2008р 2 007р 2008р 2 007р. 2008 р 2 007р. Умовний 1 Умовний 2 2008 р /> /> Гречка 532,00 612,0 244 180,1 353,6 267 -58300 -67067 -106186 -53200 />
Відхіленняприбутку = -53200 + 58300 = 5100 грн.
Визначимо впливобсягу реалізації на прибуток = Ум 1- Баз= -67067+58300 = — 8767 грн
Визначимо впливціни на прибуток = Ум2-Ум1 = -106186+ 67067 = 39119 грн.
Визначимо впливсобівартості на прибуток = 52985 грн.
Отже основнийвплив на динаміку прибутку підприємства має собівартість, а а основним джереломросту прибутку є зростання ціни реалізації, за рахунок підвищення якостіпродукції.
Таблиця 19. Оцінкафакторів впливу на рівень рентабельності виробництваВид продукції Ціна реалізації Собівартість реалізації 1ц, грн. Рівень рентабельності, % Відхилення 1 ц, грн. в т. ч. за рахунок зміни 2 007р. 2 008р. 2 007р. 2008р 2 007р. Ум 2 008р. Всього Ціни Собівартості Гречка 243,98 180,07 353,57 266,99 -31 -8,62 -32,6 -1,56 -23,9 22,38
З проведенихрозрахунків можна стверджувати, що рівень рентабельності у 2008 році порівняноз 2007 роком зменшився. Це сталося внаслідок зменшення ціни реалізації 1 ц, щопризвело до зменшення рентабельності на 23,9 п. в., Але зменшення собівартості1 ц. призвело до зростання рівня рентабельності 22,38 п. в.
3. Резерви ішляхи підвищення економічної ефективності виробництва гречки
3.1 Шляхи підвищенняурожайності продукції
Одним із основнихнапрямків підвищення урожайності є внесення оптимального обсягу добрив, намивстановлено, що в звітному році було недовнесено добрив в обсязі 0,4 ц д.р. накожний гектар посіву гречки. Розрахуємо яку прибавку урожаю дасть внесенняоптимальної норми добрив.
Таблиця 20. Резервзростання урожайності за рахунок внесення мінеральних добрив.Культури Недовнесення міндобрив в порівнянні з планом (на 1 га) Прибавка врожаю на 1 ц добрив, ц Резерв збільшення виробництва продукції На площі, га У фізичній масі, ц В переводі на діючу речовину Всього у переводі на д.р., ц Гречка 119 1,3 0,4 36,0 3,0 108,0
Розрахунки поданів таблиці 20 показали, що ми маємо значний резерв збільшення урожайності зарахунок раціонального використання добрив в господарстві. Так резерв валовогозбору гречки становить 108 ц. тобто урожайність зросте на 0,91 ц/га.
Таблиця 21. Резервзбільшення урожайності за рахунок впровадження прогресивних технологій.Культури Зібрана площа, га Урожайність, ц/га Внутрігосподарський поправочний коефіцієнт на якість ґрунту Урожайність без впливу якості грунта Резерви збільшення виробництва продукції В сер. по господарству З використанням технологій з 1 га з усієї площі Гречка 119 7,8 11 0,85 9,35 1,55 167,4
Розрахунки поданів таблиці 21 показали, що ми маємо значний резерв збільшення урожайності зарахунок раціонального впровадження прогресивних технологій в господарстві. Такрезерв валового збору озимої пшениці становить 167 ц. тобто урожайність зростена 1,55 ц/га.
Таблиця 22. Резервизбільшення урожайності за рахунок дотримання агротехнічних строків виконанняробіт.Культури Площа зібрана пізніше встановленого строку, га Урожайність, ц/га Резерви збільшення збору продукції при збиранні в строк при збиранні з запізненням з 1га з усієї площі Гречка 30 10 6,6 3,4 102
Відповідно доданих поданої вище таблиці нами були виявлені резерви збільшення урожайності.Валовий збір можна підвищити на 102 ц за рахунок ліквідації втрат урожаю наплощі в 30 га таким чином ми можемо підвищити урожайність даної культури вцілому по господарству до рівня 9,5 ц/га.
3.2 Обґрунтування собівартості та рентабельності виробництва гречки
Собівартістьодиниці продукції формується під дією системи виробничих факторів, якістановлять рушійні сили або ж компоненти виробництва, що безпосередньовпливають на процес формування собівартості. Якщо фактори у поєднаннівизначають рівень собівартості, то резерви його зниження характеризують ступінь(недовикористання) окремих факторів.
Узагальнюючирозрахунки подані у попереднього розділі ми визначили можливе зростаннявалового виробництва та зростання урожайності трьох головних зернових культур,що вирощуються в даному господарстві.
Таблиця 23. Узагальненняджерел зростання урожайності та обґрунтування планової собівартостіПоказники Озимі зернові 1. Джерела резервів підвищення урожайності з 1 га: 1) в результаті виконання плану внесення органічних і мідобрив 0,9 2) за рахунок проведення агротехнічних заходів в опт. строки 0,94 3) в результаті впровадження прогресивних технологій 1,55 2. Загально можлива прибавка врожаю 3,39 3. Площа під культурою, га 119 4. Загальне підвищення ВЗ, ц 403 5. Планові витрати на виробництво, грн 1540 грн.*1,15*119га = 210750 6. Плановий обсяг виробництва, ц 1333 7. Планова виробнича собівартість 1 ц, грн 158,1 8. Планова урожайність 11,2
За рахуноквиконання плану внесення органічних і мідобрив, та за рахунок проведенняагротехнічних заходів в оптимальні строки загальний резерв зростання урожайностіозимої пшениці становить 3,4 ц/га, В даному випадку якщо ми залишимо площукультури незмінною то загальна прибавка валового збору буде становитивідповідно 403 ц. з умови що ціни на матеріали та рівень заробітної плати зростутьна 15% можливий показник собівартості становитиме відповідно 158,1 грн./ц.
Таблиця 24. Обґрунтуваннярівня рентабельності виробництва гречки Показники 2 007р. Проект Відхилення. Реалізація 612 1333*0,8 = 1066 454 Ціна реалізації 1 ц, грн 180 180 Собівартість виробнича 1 ц, грн 203,8 158,1 -45,8 Витрати на збут грн. 1 ц 63,2 63,2 Повна собівартість 1 ц 267 221,3 -45,8 Прибуток, тис.грн -53,2 -41,3 -11,9 Рівень рентабельності, % -20,15 -18,66 -1,51
З проведенихрозрахунків можна стверджувати, що збиток від реалізації по проекту порівняно з2008 роком зменшиться на 11,9 тис. грн. Зменшення збитку є наслідком збільшеннякількості реалізованої продукції на 454 ц., що призведе до зниженнясобівартості на 1 ц на 45,8 грн. і сприятиме росту рентабельності на 1,51 п п..
Таким чином,найбільший вплив на збільшення розміру прибутку від реалізації має зменшеннясобівартості.
Висновки тапропозиції
Відповідно допроведеного аналізу можна зробити висновок, що досліджуване господарствознаходиться у сприятливих умовах для ведення сільськогосподарськоговиробництва.
Господарство маєзернову спеціалізацію з добре розвиненим виробництвом технічних культур.Враховуючи те, що питома вага основного виду продукції в загальній структурівиручки рослинництва і тваринництва займає більше 50%, то можна констатувати,що господарство має глибокий рівень спеціалізації. З аналізу структуриземельного фонду можна зробити висновок, що він використовується інтенсивно, єможливості введення земель в сільськогосподарський оборот, а також проефективність їх використання, оскільки виробництво валової продукції успівставних цінах на 100 га угідь зростає. Господарство достатньо забезпеченеосновними фондами, але використовуються вони не ефективно, що в свою чергу єявищем є негативним. Кількість робітників та кількість відпрацьованих днів за2006-2006 роки збільшилися, а виробництво валової продукції зросло, це єпозитивним і свідчить про те, що підприємство впроваджує правильні технологіївиробництва, які не потребують значної кількості робочої сили. Такожефективність використання робочої сили підвищилась, про що свідчить підвищенняпродуктивності праці.
Основніфінансово-економічні показники діяльності підприємства доводять, щопідприємство має порівняно високий рівень рентабельності, а тому виробництвопродукції є прибутковим, доцільним та обґрунтованим.
Ефективністьвиробництва гречки знаходиться на низькому рівні, про що свідчить низькийрівень урожайності. Таким чином, на підприємстві застосовуються неефективні технологіївиробництва. Також спостерігається зниження затрат праці при збільшенні валовоговиробництва, що є позитивним явищем, тому підприємству необхідно продовжуватипрацювати у цьому напрямку. Можна стверджувати про інтенсифікацію виробництвапро що свідчать зниження трудомісткості при збільшенні продуктивність.
Змінасобівартості у сторону зменшення при збільшенні грошово-матеріальних витрат тапродуктивності є частково обґрунтованою і свідчить про деякі відхилення втехнології виробництва і про недодержання режиму економії при використанніпраці та матеріальних витрат. У 2008 році порівняно з 2006 роком я спостерігаюзбільшення кількості реалізованого зерна гречки, але зменшення його рівнятоварності. збиток від реалізації та рівень збитковості зменшується, на ценайбільший вплив має зменшення собівартості.
З проведенихрозрахунків в даній роботі, можна зробити висновок, що в досліджуваномугосподарстві ефективність виробництва сільськогосподарської продукціїзнаходиться на недостатньо високому рівні, а тому запропоновані мною заходи позменшенню збитку можна вважати ефективними.
Списоквикористаної літератури
1. Андрійчук В.Г. Економіка аграрнихпідприємств: Підручник. – 2-ге видання, доп. і перероблене / В.Г. Андрійчук. –К.: КНЕУ,2002. – 624с.
2. Бабенко А. Фактори підвищенняефективності виробництва гречки // Тваринництво України – 1994. – №4. – с.29-32
3. Бойко В.І. Регіональні проблемивиробництва гречки // Економіка АПК. – 2000. – №7. – с. 25-29
4. Бугуцький О.А. Ефективністьвиробництва сільськогосподарської продукції в Україні // Економіка АПК – 1998 –№8 – с. 45-51
5. Глушаченко А.І., Мікуліна М.О.Ефективність виробництва в аграрному секторі: проблеми і тенденції // ВісникСумського ДАУ. Сер. Фінанси і кредит. Вип. 1 – Суми, 2001 – с. 140-144
6. Гончаренко Н.Г. Зменшеннятрудомісткості виробництва гречки // Економіка АПК. – 2000. – №1 – с.45-49
7. Коба П.В. Факторний аналізефективності виробництва гречки // Вісник СДАУ Се. Фінанси і кредит. Вип.2. –Суми, 2000. – с. 165-167
8. Колодка С.І. Підвищення ефективностівиробництва гречки // Вісник ХНАУ. Сер. Економіка АПК і природокористування.Вип.3 – Х., 2004 – с. 106-110
9. Куліш М.Ю. Економічна ефективністьвиробництва та реалізації продукції // Формування високоефективного виробництвата ринку продукції в АПК південного регіону України / За ред. М.Ю. Куліша, І.І.Червена – Миколаїв, 2000 – с. 57-62
10. КурганЛ.І., Курган В.П. Ефективність сільськогосподарського виробництва // ВісникСДАУ. Сер. Фінанси і кредит – 1999 – №1 – с. 163-165
11. ЛахтіоноваЛ.А. Фінансовий аналіз сільськогосподарських підприємств: Навчальний посібник.– КНЕУ. –2004. – 384 с.
12. ЛуценкоМ. Підвищення ефективності виробництва гречки // Тваринництво України – 1999. –№4 – с. 16
13. МаньковскийА.Д. Планування і контроль економічних показників виробництва молока в ринковихумовах. // Науковий вісник НАУ. Вип.50 – К., 2002. – с. 158-161
14. МертенсВ.П. Економіка сільського господарства. Підручник. В.П. Мертенс, В.І. Мацибора,П.Ф. Жигало та ін.; За ред. В.П. Мертенса.– К.: Урожай, 1995.–288с.
15. МогильнийО. Прогресивні технології виробництва гречки // Пропозиція. – 1999.– №5 – с.42-44
16. МорозО.В. та ін. Методологічні підходи до визначення ефективностісільськогосподарського виробництва // Статистика України – 2002 – №4 – с. 11-14
17. НаумовО.Б. Визначення економічної ефективності виробництва за узагальнюючимипоказниками // Економіка АПК – 2000 – №5 – с. 39-42
18. НесторенкоН. Резерви виробництва гречки. – Пропозиція. – 1999. – №2 – с. 46-47
19. РуснакП.П. Економіка сільського господарства. Підручник. П.П. Руснак, В.В. Жибко,М.М. Рудий, А.А. Чалий.; За ред. П.П. Руснака.– К.: Урожай, 1998.–320с.
20. СавицкаяГ.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятий АПК.- Минск: ИП«Екоперспектива», 2000.-688с.
21. ТарасенкоН.В. Економічний аналіз діяльності підприємства. – 2-ге видання. – К.: Алеута,2003. – 485 с.
22. ТкачукС.П. Економічна ефективність виробництва гречки та шляхи її підвищення // Зб.наукових праць Уманського ДАУ. Вип.56. – Умань, 2003 – с. 249-253
23. УланчукВ., Мудрак Р. Шляхи підвищення ефективності виробництва гречки // ЕкономікаАПК. – 1999. – №11. – с. 13-16
24. ФіщукО.М. Організаційно-економічні аспекти підвищення ефективностісільськогосподарського виробництва // Збірник наукових праць Луганського НАУ.Сер. Економічні науки. Вип. 14. Т.1: мат. міжнародної науково-практичноїконференції, – Луганськ, 2002 – с. 103-105
25. ЧервенІ.І., Гаркуша О.М. Про методику оцінки економічної ефективності виробництвасільськогосподарської продукції // Вісник аграрної науки Причорномор’я. Вип. 5/ Миколаївський СГІ – Миколаїв, 1998 – с. 6-8
26. ЧумаченкоМ.Г. Економічний аналіз: Навч. посібник / М.А. Болюх, В.З. Бурчевський, М.І.Горбаток та ін.: За ред. акад… НАНУ, проф.М.Г. Чумаченка .-2-е вид, перероб. ідоп.-К.: КНЕУ, 2003.-556с.