Зміст
ВСТУП
1. ЗАГАЛЬНІВІДОМОСТІ ПРО ПРОГРАМУРОЗВИТКУ ООН (ПРОООН)
2. ІНЕДКСЛЮДСЬКОГО РОЗВИТКУ (ІЛР)
3. ВНЕСОКВІТЧИЗНЯНИХ ВЧЕНИХ
4. КЛАСИФІКАЦІЯКРАЇН ВІДПОВІДНО ІЛР
5. МІСЦЕУКРАЇНИ ЗА ІНДЕКСОМ РОЗВИТКУ ЛЮДСЬКОГО ПОТЕНЦІАЛУ
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
Сьогоднів період трансформаційних змін соціальної та економічної системи України табагатьох країн світу однією з найважливіших проблем суспільства є не лишезбереження, а й примноження людського потенціалу країни. Це завдання може бутиреалізовано лише за умови забезпечення стійкого та динамічного людськогорозвитку, що має відбуватись на якісно новій основі і який потребує адекватногота соціально гарантованого економічного забезпечення.
Порядіз цим в економічній теорії ще залишаються нерозв'язаними ряд концептуальнихпроблем, що пов'язані із визначенням сутності „людського розвитку” яксоціально-економічної категорії, а також пошуком оптимальних тарепрезентативних індикаторів його вимірювання, що мають врахувати як світовийдосвід так і специфіку національних умов.
Актуальнимв теоретичному та практичному плані є поглиблене розуміння тих тенденцій,закономірностей і факторів, що визначають стан, рівень та перспективу якісноїдинаміки людського розвитку населення України в складних сучасних умовах, атакож наукове обґрунтування шляхів та ефективних механізмів забезпечення цьогопроцесу.
Кінцевоюметою економічного розвитку будь-якої країни та світу в цілому має бутистворення умов для всебічного розвитку людини, покращення її добробуту,забезпечення її довгого та здорового життя. Саме за рівнем розвитку людськогопотенціалу можна судити про рівень соціально-економічного розвитку країни вцілому.
1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ПРОГРАМУРОЗВИТКУ ООН (ПРООН)
Програмабула створена рішенням Генеральної Асамблеї ООН в 1965 р., її діяльністьфінансується з добровільних внесків держав, тому зберігається їхній контрольнад фінансуванням операцій. Це впливова міжнародна організація, що маєчисленний апарат фахівців. Її штаб-квартира розташованау Нью-Йорку. У більш ніж 100 країнах миру вона має свої постійніпредставництва. Діяльність ПРООН у цей час ведеться майже у всіх країнах, щорозвиваються. Її направляє Рада керуючих, у який входять представники близько50 держав, що обираються ЭКОСОС строком на три роки. Головними критеріяминадання Допомоги по цій програмі виступають такі ключові показники, як чисельністьнаселення й обсяг ВВП розраховуючи на душу населення країни-одержувачадопомоги. Допомога надається по п'ятирічних орієнтовних завданнях по конкретнихпроектах в основному в трьох формах: напрямок фахівців, доставка устаткуванняй підготовка національних кадрів. Частка фінансування ПРООН становить від 50 до100%, залежно від рівня розвитку країни.
Сильнізв'язки ПРООН з Міжнародним банком реконструкції й розвитку, з яким вонакоординує свою діяльність. Орієнтація ПРООН чітко проглядається в тім обставині,що більшість її програм у країнах, що розвиваються, майже завжди виявляєтьсяпід контролем західних фірм. У веденні Ради керуючих ЦРООН діють кількаавтономних добровільних фондів допомоги; найбільш великий з них — це фонд ООН вобласті народонаселення (ЮНФПА).
Концепціялюдського розвитку розглядає розвиток людини як основну мету і критерійсуспільного прогресу. Головні цілі людського розвитку мають три напрямкирозвитку: по-перше, тривалість життя людини, підтримуючи задовільний станздоров’я, по-друге, одержання освіти, яка відповідає сучасним вимогам, по-третє- доступ до засобів, що забезпечують гідний рівень життя.
Найважливішимпоказником є щорічний індекс людського розвитку (ІЛР) у різних країнах світу. 2.ІНЕДКСЛЮДСЬКОГО РОЗВИТКУ (ІЛР)
Концепціялюдського розвитку створювалася ПРООН саме для завдань сприяння людськомурозвитку у всесвітньому масштабі, на міжнародному рівні. У зв’язку з цимметодологія розрахунку індексу людського розвитку ПРООН ґрунтується на мінімальномунаборі показників, за якими можна зібрати достовірні порівняльні дані в усіхкраїнах світу. Кожен з показників покликаний кількісно виразити один з ключовихнапрямів (вимірів) людського розвитку. Ці показники періодично переглядаються,вдосконалюються і т. ін., проте ключові виміри людського розвитку залишаютьсянезмінними відтоді, як Мегнад Десаі та Амартья Сен винайшли індекс розвиткулюдського потенціалу (індекс людського розвитку — ІЛР), а ПРООН включила його усвою доповідь 1990 року.
Цесаме ті три виміри, які відображають ключові можливості у забезпеченні всьогопроцесу людського розвитку: прожити довге й здорове життя (вимір — довголіття);набути, розширювати й оновлювати знання (вимір — освіченість); мати доступ дозасобів існування, що забезпечують гідний рівень життя (вимір — матеріальнийрівень життя).
Вимірдовголіття відображає можливість людей прожити тривале й здорове життя. Хочапрямого зв’язку між довголіттям і здоров’ям населення немає (наприклад, нерідкомолоді та здорові люди гинуть у військових конфліктах, а хронічно хворі здопомогою медицини живуть довго), однак будь-яке продовження життя в загальномувипадку бажане для людей. Значення продовження життя полягає у загальнійпереконаності у тому, що тривале життя цінне як саме по собі, так і з огляду нарізні непрямі переваги, тісно пов’язані з більшою тривалістю життя, наприклад,з огляду на можливість більше скористатися перевагами освіти, високого рівняжиття і т. ін. Виміром довголіття обрано показник середньої очікуваної тривалостіжиття при народженні. Це один з найпоширеніших показників міжнародноїстатистики. Він розраховується майже для всіх країн за зіставною методикою івиражається, як правило, в роках. Середня очікувана тривалість життя принародженні характеризує середній показник тривалості життя стосовноновонароджених у даному році, якщо б їм довелося прожити все життя в умовахданої інтенсивності смертності.
Показникосвіченості також важливий не лише сам по собі. Цей вимір людського розвиткувідображає можливості людей набувати знання і здібності для повноправної табагатогранної участі в житті сучасного суспільства та значимого особистоговнеску в це життя. У сучасних умовах цінність освіченості є особливо високою ідедалі зростає у міру розвитку науково-технічної революції та інтелектуалізаціїпраці. Особливістю цього показника є те, що він складається з двох компонентів:досягнутого рівня грамотності дорослого населення та сукупної частки учнів узагальній чисельності населення відповідного віку. У кінцевому рахунку зазначеніскладові показника освіченості беруться з ваговими коефіцієнтами. При побудовіцього показника виходять з того, що грамотність є необхідною передумовоюздобуття освіти, першим кроком навчання, і тому міра грамотності (часткаграмотних у загальній чисельності населення, старшого за 15 років) має бутиважливішим серед показників даного виміру людського розвитку, тому більша вага(2/3) надається досягнутому рівню грамотності дорослого населення. Щодоекономічно розвинутих країн, то рівень грамотності — лише мінімальнахарактеристика освіченості населення. Тому цей показник у межах того самоговиміру освіченості доповнено показником сукупної частки учнів (сукупноговалового контингенту учнів, або повноти охоплення навчанням). Цій другійскладовій показника рівня освіченості надається менша вага (1/3). Сукупначастка учнів розраховується як відношення загальної чисельності людей, якірозпочали навчання на всіх рівнях (від початкової школи аж до післядипломноїосвіти) впродовж даного року до загальної чисельності населення відповідноговіку. Межі цього віку звичайно беруться від 5 до 24 років, але в конкретномувипадку можуть залежати від країни.
Показникматеріального рівня життя має відображати можливості доступу людей доматеріальних ресурсів, необхідних для гідного існування, включаючи веденняздорового способу життя, забезпечення територіальної та соціальної мобільності,обмін інформацією й участь у житті суспільства. Цей вимір, безумовно, єнайскладнішим для оцінки та трактування людського розвитку. ПРООН наголошує, щоматеріальний стандарт життя (або персональне багатство) лише відкривають длялюдини можливості, однак не визначають використання цих можливостей. Тобто цезасіб, що розширює можливості вибору, але не сам вибір. Матеріальний рівень життяу розрахунку ІЛР характеризується скоригованим реальним (розрахованим запаритетом купівельної спроможності національної валюти) валовим внутрішнімпродуктом (ВВП) на душу населення. У цьому разі більше, ніж стосовно іншихвимірів людського розвитку, вибір числового показника визначався наявністюзручних і зіставних статистичних даних для практично всіх країн, а необґрунтованістю його як міри людського розвитку, проте знайти обґрунтованішийпоказник поки що не вдається.
Дляпринаймні часткового згладжування суперечностей ВВП на душу населення якпоказника людського розвитку використовуються певні методичні прийоми.По-перше, ВВП на душу населення перераховується в міжнародну валюту (напрактиці — долар США) не за офіційним обмінним курсом, а за паритетом купівельноїспроможності, який визначається кількістю одиниць національної валюти,необхідною для придбання певного «кошика» товарів і послуг, аналогічного тому,який можна купити на 1 долар у США. По-друге, для врахування спадної корисностідоходу, що зростає, використовується процедура нормування ВВП за десятковимлогарифмом. У такому розрахунку будь-який приріст доходу дисконтується, однакмає певну цінність, а зменшення граничної корисності відображається специфікоюсамої логарифмічної функції.
Отже,для кількісного представлення трьох базових вимірів людського розвиткувикористовуються такі індикатори: середня очікувана тривалість життя принародженні (показник довголіття); частка грамотних серед населення 15 років істаршого та сукупна частка учнів серед населення відповідного віку (показникиосвіченості); скорегований реальний ВВП на душу населення (показникматеріального добробуту). Перераховані індикатори вимірюються різними одиницямивимірювання, змінюються вони нерівномірно та нерідко різноспрямовано. Тому дляпобудови загального індексу людського розвитку (ІЛР) потрібне агрегування цихіндикаторів, тобто зведення їх воєдино.
/>
Узагальному вигляді індекс людського розвитку (Human development index — HDI)розраховується за формулою простої середньої арифметичної індексу тривалостіжиття, індексу рівня освіченості та індексу скоригованого реального ВВП на душунаселення:
/>
Індекстривалості життя (life) обчислюється за формулою:
ДеХi — очікувана тривалість життя при народженні населенняі-тої території;
Хmax — максимальне значення показника (прийняте на рівні 85 років);
Хmin — мінімальне значення показника (прийняте на рівні 25 років).
/>
Індексрівня освіченості (educ) обчислюється за формулою:
деIadult — індекс грамотності дорослого населення;
Ichild — індекс сукупної частки учнів у загальній чисельності населення відповідноговіку.
/>
Індексскоригованого реального ВВП (Iinc) на душу населення обчислюється заформулою:
деХi — скоригований реальний ВВП у розрахунку на рік (запаритетом купівельної спроможності) на душу населення і-тої території;
Хmax— максимальне значення показника(прийняте на рівні 40 000 доларів на рік);
Хmin— мінімальне значення показника(прийняте на рівні 100 доларів на рік).
Тожпоказник ІЛР для кожної країни свідчить про те, скільки ще належить зробити ційкраїні для досягнення певних цілей — середньої тривалості життя 85 років,повної грамотності населення та суцільного охоплення навчанням молоді і рівнясередньорічних доходів на душу населення у розмірі 40 000 доларів за паритетомкупівельної спроможності національної валюти. Ці цілі тим ближчі, чим ближчим єзначення ІЛР до одиниці. Системачислових показників вимірювання рівня людського розвитку, яка використовуєтьсяПРООН для більшості країн, далека від досконалості, у зв’язку з чим вона нелише постійно вдосконалюється, а й постійно підлягає критиці. Проте вона чіткообґрунтована теоретично та обумовлена наявністю статистичних даних, порівняннихдля практично всіх країн світу.
3. ВНЕСОК ВІТЧИЗНЯНИХ ВЧЕНИХ
Водночасдля розрахунку показників людського розвитку в конкретній країні (наприклад, вУкраїні) можна і варто застосовувати ширшу національну статистичну базу,використовуючи яку розробити хоча і складніші, але виваженіші та інформативнішіпоказники. З метою оптимальної адаптації глобальних ідей людського розвитку доконкретних умов України вітчизняні вчені під керівництвом члена-кореспондентаАН України Е. Лібанової та професора О. Власюка розробили національні методикивимірювання людського розвитку для регіонів України. Ці методики враховуютьнабагато більше основних аспектів людського розвитку: демографічний розвиток;розвиток ринку праці; матеріальний добробут населення; умови проживаннянаселення; рівень освіти населення; стан та охорону здоров’я; соціальнесередовище; екологічну ситуацію; фінансування людського розвитку. Длярозрахунку значення кожного з названих аспектів використовуються цілі групидетальніших показників (Додаток 1. Схема розрахунку індексу регіональноголюдського розвитку).
Продумана,виважена та зрозуміла методика обрахування ІЛР та його складових, крімранжування і поділу країн на групи, дозволяє оцінити відповідність поточноїситуації певним орієнтирам, що виражаються оптимальними значеннями показниківлюдського розвитку, а також зміну її за певний період. Порівняння індексівтривалості життя, освіченості та рівня життя дає можливість, за інших рівнихумов, уточнити пріоритетність відповідних програм людського розвитку інеобхідні розміри фінансування їх. Водночас ІЛР не враховує багато параметрів,що забезпечують можливості вибору, і є цінними для людей. У зв’язку з цимтриває постійна робота з удосконалення методики його розрахунку та доповненняйого іншими синтетичними показниками. Проте жодні зміни у методиці розрахункуІЛР не можуть зменшити його значення як принципово нового інструмента вивченнясуспільного прогресу. Разом з тим методика розрахунку ІЛР ПРООН має бутирозширена та вдосконалена для використання всередині країни.
4. КЛАСИФІКАЦІЯ КРАЇН ВІДПОВІДНО ІЛР
Післятого, як значення ІЛР розраховані, здійснюється ранжирування країн за цимпоказником. Після цього країни розбиваються на три групи:
· країни з високим рівнем людськогорозвитку – для яких ІЛР ≥ 0,8;
· країни з середнім рівнем людськогорозвитку – для яких 0,5 ≤ІЛР
· країни з низьким рівнем людськогорозвитку – для яких ІЛР
Длябільш глибокого та ґрунтовного аналізу людського розвитку крім ІЛРвикористовують додаткові показники, а саме:
v індекс бідності населення для країн, щорозвиваються (ІБН-1);
v індекс бідності населення длякраїн-членів ОЕСР, країн Західної та Східної Європи, а також СНД (ІБН-2);
v індекс розвитку з урахуванням гендерногофактора (ІРГФ);
v показник розширення можливостей жінок(ПРМЖ).
Одночасневикористання при аналізі ІЛР та ІБН дають змогу зробити висновки про ступіньоднорідності різних шарів населення за рівнем людського розвитку. Низькезначення ІБН поряд з високим значення ІЛР свідчить не лише про високий рівеньлюдського розвитку, а ще й про те, що він характерний для значної частининаселення цієї країни. В цілому можна говорити про існування залежності: чимвіще рівень розвитку людського потенціалу, тим нижчим є рівень бідності.Виключенням із цього правила стають країни із значним розшаруванням на багатихі бідних. Для таких країн відносно високі значення ІЛР виникають поряд зпорівняно значним рівнем бідності населення.
Якщопаралельний аналіз ІЛР та ІБН дозволяє оцінити рівність можливостей розвиткубагатих і бідних в країні, то одночасний аналіз ІЛР та індексу розвитку зурахуванням гендерного фактора (ІРГФ) дозволяє оцінити рівність можливостейрозвитку чоловіків і жінок. Такій самій меті слугує і показник розширенняможливостей жінок (ПРМЖ).
Чимвищим є значення ІРГФ, тим більш рівними є можливості жінок та чоловіків урозвитку своїх здібностей. В той же час високі значення ПРМЖ свідчать про те,що жінки мають можливість не лише розвивати свої здібності, а реалізувати їх напрактиці, відіграючи рівну з чоловіками роль в соціально-економічному розвиткусуспільства. 5. МІСЦЕУКРАЇНИ ЗА ІНДЕКСОМ РОЗВИТКУ ЛЮДСЬКОГО ПОТЕНЦІАЛУ
Починаючиз 1995 року, Програма розвитку ООН в Україні за допомогою регулярнихнаціональних звітів щодо людського розвитку постійно прагнула привернути увагуполітиків і громадськості до викликів, перед якими стоїть держави у сферісоціального і економічного розвитку. Національні звіти пропонували погляд удовгостроковій перспективі, аналіз ситуації в країні та стратегій посиленнялюдського розвитку. Україна добилася прогресу у сфері збільшення доходівнаселення, в освіті та охороні здоров`я. Певний успіх досягнуто в галузігендерної політики. Водночас, подальший прогрес у забезпеченні гендерноїрівності частково залежить від збільшення кількості жінок на керівних посадах.В галузі охорони здоров`я серйозним недоліком з погляду виконання завданьзалишається швидке збільшення кількості випадків ВІЛ-інфекції, зростання смертностів результаті СНІДу і розповсюдження туберкульозу.
Невтішніпрогнози експертів щодо місця України в Індексі розвитку людського потенціалу,на жаль, виправдалися. Хоча за період з 2001 року позиція України в індексікраїн повільно підвищувалася (з 80 у 2001 та 78 у 2003 до 77 та 76 у 2005-2006рр. відповідно), у звіті за 2009 р. Україна, зважаючи на світову фінансовукризу, опинилася лише на 85 місці (Додаток 2).
Найбільшвідстає Україна від розвинутих країн за виробництвом валового внутрішнього продуктуна душу населення. Саме показник ВВП на душу населення є дуже важливим уконтексті інтеграції України до європейських структур.
ВИСНОВКИ
Всучасній науковій літературі людський розвиток трактують відповідно доконцепції людського розвитку, що стала основою ще першої Доповіді про світовийлюдський розвиток 1990 року. Однак, це визначення людського розвитку є занадтоспрощеним і не відображає повною мірою сутнісного розуміння зазначеноїкатегорії.
Обґрунтовананеобхідність оцінки ефективності системи соціально-економічного забезпеченнялюдського розвитку за групою запропонованих кількісних та якісних показників,що характеризують досягнутий рівень реальних доходів та майнової забезпеченостінаселення, споживання матеріальних благ, культурних і побутових послуг, ступіньзабезпечення населення належними умовами у виробництві і побуті, сферахдуховного, фізичного та соціального розвитку, рівень існуючихсоціально-правових гарантій населення, а також надійність у забезпеченні політичнихсвобод і прав громадян у суспільстві.
Важливозауважити, що фактично всі країни розміщуються в ньому в спадному порядку, інайбільшу увагу привертає їхнє місце в індексі, а не його абсолютне значення,хоча різниця індексів країн, що стоять поряд у списку, може складати всього3-5%, а отже і не може відображати реальну відмінність соціального становища вних. Проте розвинені країни продовжують використовувати свої високі позиції віндексі для самореклами на світовій арені та впроваджують непотрібні соціальнізаходи для того, щоб зайняти перші місця в індексі. Задля вдосконалення індексута підвищення його ефективності як індикатора соціальної ситуації в країніпропонуємо впровадити наступні зміни. Перш за все, в індекс необхідно включитий інші складові, наприклад, показники зайнятості та безробіття, грошовівкладення у соціальні програми, участь у міжнародних соціальних проектах,кількість видатних науковців, кількість дітей у сім’ях та можливість надання їмгідної освіти, кількість неповнолітніх, що палять або вживають алкогольні напоїтощо.
Крімтого,я вважаю за доцільне визначати позицію країни за інтегрованимпоказником всіх рейтингів цієї країни у різних галузях, які наводяться ущорічних звітах «Про розвиток людського потенціалу». Їх представлено у виглядітаблиць, де країни згруповано за величезною кількістю критеріїв: розвиткомтехнологій, фінансів, екологічним становищем тощо.
Насамкінецьпропоную замінити показники писемності та залученості до освітнього процесу напоказники індексу культурного капіталу, який, так само як і індекс розвиткулюдського потенціалу, щорічно розраховується міжнародними інституціями.
Отже,Індекс людського розвитку можна було б вдосконалити та зробити більш надійниміндикатором ефективності соціальної політики країни шляхом внесення до ньогодеяких поправок. Ця проблема є досить актуальною та вимагає подальшогодослідження.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Марченко К. Глобалізація та освіта/ К.В.Марченко // [Електронний ресурс]. — Режимдоступу: www.bdpu.org/scientific_published/conf021009/articles/Section_3/Marchenko.pdf
2. Human Development Report 2009/[Електронний ресурс]. — Режим доступу: hdr.undp.org/en/media/HDR_2009_EN_Complete.pdf
3. Бікла О. Індекс людського розвитку якпоказник ефективності моделей соціальної політики/ О.В. Бікла// [Електроннийресурс]. — Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Mtpsa/2008/articles/Bikla.pdf
4. http://hdr.undp.org – Звіти з людськогорозвитку на сайті Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй.
5. Грішнова О.А. Людський розвиток: Навч. посіб.– К.: КНЕУ, 2006.
6. Томчук Н.В.Еволюція наукових поглядівна людський розвиток / Н.В. Томчук // Економічна теорія. – 2005.
7. Рівень життя населення України тапроблеми реформування механізмів його регулювання (Монографія). – К.:Парламентське вид-во, 1998.