/>ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВАРИСТВЗ ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ
1.1 Поняття товариства зобмеженою відповідальністю та його загальна характеристика
1.2 Засади фінансовоїдіяльності товариства з обмеженою відповідальністю
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВАРИСТВА ЗОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЗВАРКОНТАКТ»
2.1 Економічна характеристика діяльностіпідприємства
2.2 Аналіз структури статейбалансу підприємства
2.3 Аналіз прибутковості тарентабельності діяльності підприємства
РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВОЮДІЯЛЬНІСТЮ ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
ВСТУП
Актуальність роботи. В даний часдля підприємств в умовах глобальної фінансової кризи характерні проблеминеплатоспроможності, відсутність замовлень на виробництво продукції, недостатнєцільове фінансування програм підтримки підприємництва, надмірний податковийтягар. Це спонукає менеджерів більш глибоко вивчати фінансово-господарськестановище підприємства і виявляти правдиві причини виникнення кризовоїситуації.
Кризовий станфінансів у компанії жадає від менеджерів проведення ряду нетрадиційних заходівз метою подолання сформованої ситуації.
В умовахвнутрішньої кризи менеджмент підприємства здобуває цілий ряд особливостей упорівнянні з нормальним станом і стабільною діяльністю компанії. Правильневикористання доступних засобів і розробка необхідних у конкретній ситуації дійможуть дозволити перехід від спаду до розвитку і запланованого темпу зростанняфінансових показників.
Вивчення іврахування невизначеності, конфліктності, багатокритеріальності тапороджуваного ними ризику стало однією з магістральних ліній розвитку економічноїтеорії в другій половині ХХ ст. Особливістю сучасного економічного ризику єйого тотальність, всеосяжність. Власне, тому економічний ризик належить до фундаментальних понять сучасної економічної теоріїта менеджменту.
Останнім часом в Українізберігається стійка тенденція щодо збільшення кількості фінансове нестійкихпідприємств. Як наслідок, найбільша кількість позовних заяв до судів надходитьу зв'язку із банкрутством підприємств. Водночас банкрутство підприємства тайого ліквідація означають не тільки збитки для його акціонерів, кредиторів,виробничих партнерів, споживачів продукції, а й зменшення податкових надходженьу бюджет, збільшення рівня безробіття, що в свою чергу може стати одним ізчинників макроекономічної дестабілізації. Суттєвим є те, що серед підприємств,справи про банкрутство яких знаходяться на розгляді, дуже багато такихпідприємств, які тимчасово потрапили у скрутне становище. Вартість їхніхактивів набагато більша за дебіторську заборгованість. За умови санації(оздоровлення) чи реструктуризації ці підприємства можуть розрахуватися зборгами і успішно функціонувати далі.
У зв'язку з цим вивчення теми «Особливостіфінансової діяльності підприємств з обмеженою відповідальністю» єактуальною.
Отже, виходячи з актуальностіданої теми, визначимо мету роботи.
Мета роботи – проаналізувати особливостіфінансової діяльності підприємств з обмеженою відповідальністю.
Об’єктдослідження – товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма «Зварконтакт».
Предметдослідження — фінансово-господарська діяльність товариства з обмеженоювідповідальністю.
Завдання роботи:
- вивчититеоретичні основи фінансової діяльності товариства з обмеженоювідповідальністю;
- проаналізуватита оцінити фінансовий стан ТОВ «Зварконтакт»;
- запропонуватишляхи удосконалення фінансової діяльності підприємства на прикладі об’єктадослідження.
Питанням />аналізу і удосконалення фінансово-господарської діяльностіпідприємства, в спеціальній науковій літературі приділено багато уваги. Певнийвнесок у вирішення окремих проблем, пов’язаних з розробкою методологічних,організаційних, інформаційних аспектів розвитку економічного аналізу, зробилитакі вчені як М.І.Баканов, С.Б.Барнгольц, О.М.Бірман, П.І.Верба, П.М.Жевтяк,І.І.Каракоз, А.М.Кузьмінський, Н.С.Лісіциан, Б.І.Майданчик, В.Л.Перламутров,М.А.Пессель, В.І.Самборський, В.В.Сопко, В.І.Стражев, В.М.Суторміна,В.М.Федосов, М.Г.Чумаченко, А.Д.Шеремет, В.В.Шокун.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІОСНОВИ ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВАРИСТВ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ/>1.1Поняття товариства з обмеженою відповідальністю та його загальна характеристика
Одним знайпоширеніших видів господарських товариств в економічній сфері України єтовариства з обмеженою відповідальністю. Відповідно до ст. 50 Закону України«Про господарські товариства» [3] товариством з обмеженоювідповідальністю визнається товариство, що має статутний фонд, поділений начастки, розмір яких визначається установчими документами.
Максимальнакількість учасників товариства з обмеженою відповідальністю може досягати 10 осіб.Учасники товариства несуть відповідальність в межах їх вкладів [3].
Учасники товариства,які не повністю внесли вклади, несуть солідарну відповідальність за йогозобов'язаннями у межах вартості невнесеної частини вкладу кожного з учасників.
Товариством зобмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний фонд,поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несевідповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном. Учасникитовариства, які повністюсплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства,у межах своїх вкладів (п. 3 ст. 80 ГК) [2].
Називаючи цей видтовариства «товариством з обмеженою відповідальністю», законодавецьне має на увазі обмеження відповідальності товариства як суб'єктагосподарського права (юридичної особи) якимись певними розмірами майна абогрошових коштів (наприклад, лише розміром статутного фонду). Насправді йдетьсяпро обмеження відповідальності учасників товариства, які несуть її ризик умежах своїх вкладів до статутного фонду. Установчими документами товариства зобмеженою відповідальністю може бути передбачено, що учасники, які не повністювнесли вклади, відповідають за зобов'язаннями товариства також у межахневнесеної частини вкладу.
У товаристві з обмеженоювідповідальністю створюється статутний (складений) капітал, розмір якогоповинен становити не менше суми, еквівалентної одній мінімальній заробітнійплаті, діючій на момент створення товариства з обмеженою відповідальністю.
Установчідокументи товариства з обмеженою відповідальністю, крім відомостей, зазначених устатті 4 цього Закону, повинні містити відомості про розмір часток кожного з учасників,розмір, склад та порядок внесення ними вкладів, розмір і порядок формуваннярезервного фонду, порядок передання (переходу) часток у статутному (складеному)капіталі.
Зміни вартостімайна, внесеного як вклад, та додаткові внески учасників не впливають на розмірїх частки у статутному (складеному) капіталі, вказаної в установчих документахтовариства, якщо інше не передбачено установчими документами.
Учасникзобов'язаний повністю внести свій вклад не пізніше одного року після реєстраціїтовариства.
Учасниктовариства з обмеженою відповідальністю може за згодою решти учасниківвідступити свою частку (її частину) одному чи кільком учасникам цьоготовариства, а якщо інше не передбачено установчими документами, то і третімособам. Учасники товариства користуються переважним правом придбання часткиучасника, який її відступив, пропорційно їхнім часткам у статутному фондітовариства або в іншому, погодженому між ними розмірі.
У разі передачічастки (її частини) третій особі відбувається одночасний перехід до неї всіхправ та обов'язків, що належали учаснику, який відступив її повністю абочастково.
Частку учасникатовариства (після повного внесення ним вкладу) може придбати саме товариство,яке протягом одного року зобов'язане передати її іншим учасникам або третімособам.
Будь-який зучасників має право вийти з товариства зі сплатою його вартості частини майнатовариства, пропорційної його частці у статутному фонді. На вимогу учасника таза згодою товариства вклад може бути повернений повністю або частково внатуральній формі. Вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю єзбори учасників, що складаються з учасників або призначених ними представників.До компетенції зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністюналежить [3]:
1) визначенняосновних напрямів діяльності товариства і затвердження його планів та звітівпро їх виконання;
2) внесення зміндо статуту товариства;
3) обрання тавідкликання членів виконавчого органу та ревізійної комісії;
4) затвердженнярічних результатів діяльності товариства, звітів і висновків ревізійноїкомісії, порядку розподілу прибутку;
5) створення,реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій та представництв,затвердження їхніх статутів та положень;
6) винесеннярішень про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб товариства;
7) затвердженняправил процедури та інших внутрішніх документів товариства, визначення йогоорганізаційної структури;
8) встановленнярозміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів;
9) вирішенняпитання про придбання товариством частки учасника;
10) виключенняучасника з товариства;
11) визначенняумов оплати праці посадових осіб товариства;
12) затвердженнядоговорів (угод), укладених на суму, що перевищує зазначену в статутітовариства;
13) прийняттярішення про припинення діяльності товариства Статутом товариства до компетенціїзборів учасників можуть бути віднесені й інші питання.
З питань,зазначених у пунктах 1, 2 і 10, у вищому органі необхідна одностайність. Зрешти питань рішення приймаються простою більшістю голосів (учасники маютькількість голосів, пропорційну розміру їхніх часток у статутному фонді) [3].
Збори учасниківтовариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше як два рази нарік, якщо інше не передбачено установчими документами. Такі збори вважаються повноважними,якщо на них присутні учасники (представники учасників), які володіють усукупності більш як 60 відсотками голосів, а з питань, що потребуютьодностайності, — всі учасники.
У товаристві зобмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний(дирекція) або одноособовий (директор). Дирекцію очолює генеральний директор.Членами виконавчого органу можуть бути також і особи, які не є учасникамитовариства.
Дирекція(директор) вирішує всі питання діяльності товариства, за винятком тих, щовходять до виключної компетенції зборів учасників, її повноваження при цьомувизначено ст. 62 Закону України «Про господарські товариства» таустановчими документами товариства [3].
Контроль задіяльністю виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю здійснюєревізійна комісія, що утворюється зборами учасників товариства з їх числа укількості не менше трьох осіб, її діяльність регламентовано ст. 63 ЗаконуУкраїни «Про господарські товариства» [3].
Правовий статус,аналогічний статусу товариства з обмеженою відповідальністю, має товариство здодатковою відповідальністю. Особливість його (і головна відмінність відтовариства з обмеженою відповідальністю) полягає в тому, що учасники товаристваз додатковою відповідальністю відповідають за його боргами своїми внесками достатутного фонду, а при недостатності цих сум — додатково належним їм майном воднаковому для всіх учасників кратному розмірі до внеску кожного учасника.
Граничний розмірвідповідальності учасників передбачається в установчих документах.
На сьогодніправовою базою засновницьких договорів є ЦК України (ст. ст. 87, 120, 134), ГКУкраїни (ст. ст. 57, 82), а також Закон України від 19 вересня 1991 р. №1576-ХІІ «Про господарські товариства». У цих нормативних актах можназнайти реквізити засновницьких договорів. Щодо порядку укладання, зміни,розірвання засновницьких договорів застосовуються загальні норми цивільногозаконодавства про угоди та зобов'язання.
Законодавствоокремо не визначає поняття та ознаки засновницького договору, а також порядокйого укладання, зміни та припинення. В теорії засновницький договірвизначається як консенсуальний цивільно-правовий договір, що регулює відносиниміж засновниками у процесі створення та діяльності юридичної особи як суб'єктапідприємницької діяльності1. Проте ця загальна теза потребує суттєвогоуточнення, що і робиться далі. Відповідно до загального правила, що міститься уроз'ясненні Президії Вищого арбітражного суду України «Про деякі питанняпрактики вирішення спорів, пов'язаних із створенням, реорганізацією таліквідацією підприємств», засновницький договір укладається, якщозасновників підприємства два чи більше, і є рішенням про його створення.
Ця теза знаходитьпідтвердження у ГК України. Так, згідно із ч. 5 ст. 63 ГК України корпоративніпідприємства, до яких належать «кооперативні підприємства, підприємства,що створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, втому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб»,утворюються, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням(договором), яким і є засновницький договір [12, с. 129].
У засновницькомудоговорі ТОВ визначаються зобов'язання учасників створити товариство, порядокїх спільної діяльності щодо його створення, умови передання товариству майнаучасників, а також розмір та склад статутного фонду товариства, розмір тапорядок зміни часток кожного з учасників у статутному фонді, розмір, склад тастроки внесення ними вкладів.
Підсумовуючивищевикладене, зазначимо, що договір для того, щоб вважатися засновницьким і,відповідно, установчим документом, повинен не просто регулювати відносини міжзасновниками (учасниками) корпоративної юридичної особи з приводу її створенняі функціонування. Правовий статус цієї юридичної особи повинен обумовлюватиобов'язкову особисту спільну участь її засновників в діяльності, що неюздійснюється.
Інакше договір,що укладається між засновниками (учасниками) з приводу створення юридичноїособи, наділення її майном тощо, є договором про заснування і установчимдокументом не вважається.
Загальніреквізити засновницьких договорів містяться у ГК України. Згідно з ч. 3 ст. 57цього Кодексу (88 ЦК України) у засновницькому договорі засновникизобов'язуються утворити суб'єкт господарювання, визначають порядок спільноїдіяльності щодо його утворення, умови передачі йому свого майна, порядокрозподілу прибутків і збитків, управління діяльністю суб'єкта господарювання таучасті в ньому засновників, порядок вибуття та входження нових засновників,інші умови діяльності суб'єкта господарювання, які передбачені законом, а такожпорядок його реорганізації та ліквідації відповідно до закону.
Так, відповіднодо ч. 2 ст. 82 ГК України установчі документи господарського товариства повиннімістити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, складзасновників та учасників, склад і компетенцію органів товариства та порядокприйняття ними рішень, включаючи перелік питань, з яких необхідна одностайністьабо кваліфікована більшість голосів, інші відомості.
Управліннядіяльністю ТОВ здійснюється за спільною згодою всіх учасників. Засновницькимдоговором товариства можуть бути передбачені випадки, коли рішення приймаєтьсябільшістю голосів учасників. Кожний учасник товариства має один голос, якщозасновницьким договором не передбачений інший порядок визначення кількостіголосів. Також учасник товариства, незалежно від того, чи уповноважений вінвести справи товариства, має право ознайомлюватися з усією документацією щодоведення справ товариства[14, c. 105-106].
Товариство зобмеженою відповідальністю (ТОВ) так само, як і акціонерне товариство, єсуб’єктом колективної власності, має статутний капітал, поділений на частки,розмір яких визначається статутними документами. Згідно із законодавствомУкраїни у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється статутнийкапітал, розмір якого повинен становити не менше суми, еквівалентної 100мінімальним заробітним платам. Для порівняння: у більшості країн ЄвропейськогоСоюзу (ЄС) мінімальний розмір статутного капіталу ТОВ встановлено на рівні 25тис. євро; у Швейцарії — 20 тис. франків [5, c.302].
На відміну відРосії чи Німеччини ТОВ в Україні не можуть створюватися однією особою, дляцього потрібно мінімум 2 особи. Власниками (учасниками, засновниками) ТОВможуть бути як фізичні, так і юридичні особи. Державні підприємства не можутьбути засновниками господарських товариств.1.2 Засади фінансової діяльностітовариства з обмеженою відповідальністю
До моментуреєстрації товариства з обмеженою відповідальністю кожен з учасниківзобов’язаний зробити до статутного капіталу внесок не менше 30 % зазначеного вустановчих документах розміру, що підтверджується документами, виданими банківськоюустановою.
Учасникзобов’язаний внести необхідні кошти у повному обсязі не пізніше року післяреєстрації товариства. У разі невиконання цього зобов’язання у визначений строкучасник, якщо інше не передбачено установчими документами, сплачує за час прострочки10 % річних з недовнесеної суми. Учаснику товариства з обмеженоювідповідальністю, який повністю сплатив свій внесок, видається свідоцтвотовариства.
Відповідальність учасників ТОВ за борги підприємства обмежується їхвнесками у власний капітал. Такий статус полегшує залучення власного капіталуТОВ із зовнішніх фінансових джерел. У разі ліквідації товариства вимоги йоговласників задовольняються в останню чергу, після погашення претензій кредиторів.
Недоліком в організації фінансування ТОВ є складність і витратністьпередачі права власності на частки. На відміну від акцій АТ, частки ТОВ є недосить мобільними, оскільки відсутній організований ринок торгівлі ними. Окрімцього, операція купівлі-продажу (переуступлення) часток має бути нотаріальнопосвідчена. Якщо фізична чи юридична особа викуповує частку у статутномукапіталі ТОВ, яка належить іншій особі, така операція оформлюється у формідоговору купівлі-продажу частки. При оплаті частки у повному розмірі зазначенаугода підтверджується не тільки платіжними документами, а й відповіднимсвідоцтвом, що видається товариством з обмеженою відповідальністю.
Для ТОВ, як і для інших підприємств, корпоративні права яких не маютьобігу на фондовій біржі, характерним є загострення проблематики інформаційноїасиметрії під час торгівлі частками, що ускладнює їх продаж третій стороні.Потенційний покупець частки може виходити з того, що учасник прагне продатикорпоративні права через очікувану збиткову діяльність чи конфліктну ситуаціюміж власниками. Отже, продавець вимушений запропонувати мінімальну ціну продажучастки. Враховуючи перелічені чинники, пов’язані зі складністю реалізаціїчасток, вклади у статутний капітал ТОВ здійснюються на максимально тривалийперіод.
Учасника ТОВ(на відміну від АТ) може бути виключено з товариства на підставі одностайногорішення зборів учасників товариства у разі систематичного невиконання своїхобов’язків або якщо він своїми діями перешкоджає досягненню цілей товариства.До числа типових зобов’язань, які на практиці не виконуються, можна віднестинеповне внесення необхідних коштів (внеску) у статутний капітал згідно іззасновницьким договором.
Законодавствомпередбачені певні особливості при передачі прав власності на частки ТОВ у разіправонаступництва. На відміну від інших форм організації бізнесу,правонаступники мають лише переважне (а не автоматичне) право вступу дотовариства. Збори учасників мають право відмовити правонаступникові окремогоучасника у прийнятті до товариства.
У разівиходу учасника (чи його правонаступника) з ТОВ йому виплачується вартістьчастини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Такожвиплачується належна частка прибутку, одержаного товариством у звітному році домоменту виходу. Звернення стягнення на частку учасника у товаристві з обмеженоювідповідальністю по його власних зобов’язаннях не допускається.
Реалізаціяправа учасника ТОВ на участь в управлінні підприємством аналогічно, як і дляАТ, здійснюється на основі його участі узборах власників. Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміруїх часток у статутному капіталі. Повнота впливу окремого учасника на діяльністьта управління підприємством залежить від величини його частки. Разом з тимвласники ТОВ мають більше можливостей участі в управлінні, ніж акціонери АТ. Цезумовлено тим, що визначення основних напрямів діяльності ТОВ, затвердженняйого планів та звітів про їх виконання, внесення змін до статуту відбуваєтьсяна основі одностайного голосування на зборах власників.
Фінансуваннятовариства може здійснюватися на основі додаткових внесків учасників,тезаврації прибутку, залучення банківських і комерційних позичок, у т. ч.шляхом емісії облігацій (за певних обставин). У разі, якщо кредитоспроможністьтовариства та його активи є недостатніми для залучення необхідних розмірівкредитних ресурсів, окремі учасники ТОВ можуть надавати поручительства чи іншівиди кредитного забезпечення під позички, які виділяються цьому товариству.Завдяки цьому розширюються можливості фінансування підприємства. У такому разівідповідальність учасників за зобов’язаннями ТОВ не обмежується їхніми вкладамиу статутний капітал, а додатково поширюється на майно, надане у кредитнезабезпечення [14, c.108].
Досить частоз метою економії на податках учасники ТОВ замість фінансування товариства наоснові збільшення статутного капіталу надають підприємству довгостроковіпозички. В цьому разі учасники розглядатимуться одночасно як власники і кредиторипідприємства. Ризик втрати капіталу для учасника-кредитора буде меншим,оскільки згідно із законодавством про банкрутство претензії кредиторівзадовольняються в першочерговому порядку порівняно з власниками. З метоюзапобігання зловживань з позичками власників у законодавствах європейськихкраїн, зокрема в Німеччині, Швейцарії, Австрії, передбачено положення,відповідно до якого у разі банкрутства товариства претензіїучасників-кредиторів задовольняються в тому самому порядку, що й іншихвласників, тобто в останню чергу.
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЗВАРКОНТАКТ»/>/>2.1 Економічна характеристика діяльностіпідприємства
Науково-виробнича фірма«Зварконтакт» заснована в 2001 році. За минулий час фірма«Зварконтакт» стала відома багатьом підприємствам і організаціям України,як надійний партнер по поставках і обслуговуванню різноманітного зварювальноговстаткування, аксесуарів і видаткових матеріалів, як вітчизняних, так ібагатьох закордонних виробників.
Головним чином підприємствоспеціалізується на технічно складній, високоефективній зварювальній техніці звипрямлячами інверторного типу, пропонуючи замовникові під конкретні технологіїоптимальну конфігурацію зварювальних постів.
Фірма «Зварконтакт» єофіційним дилером ДНВО «Комунар», одного з деяких українських розроблювачіві виробників сучасних зварювальних випрямлячів інверторного типу, а такожофіційним дилером в Україні німецьких фірм DALEX і ELMATECH.
Підприємство пропонує поставку новихзразків зварювальної техніки власного виробництва:
а) малогабаритний плазморіз ВДУЧ-70інверторного типу для всіх видів металу зі струмом різу від 25 до 70А;
б) напівавтомат на струми зварюваннядо 350А с двома режимами зварювання, перемикання яких зварник робитькороткочасним натисканням кнопки на штатному пальнику без переривання процесузварювання, що особливо ефективно для зварених швів складної геометрії;
в) компактний напівавтомат на струмизварювання до 350А чемоданного типу, у якому механізм подачі дроту на базі 4-хроликового А547УМ і пульт керування напругою зварювання й швидкістю подачідроти розміщені в одному корпусі;
г) установки підвищеної частотипотужністю до 20 кВт для індукційного нагрівання металів;
д) у стадії випробувань перебуваєнапівавтомат із плавним наростанням параметрів на початку й спаді наприкінці зварювальногопроцесу.
ТОВ НВФ «Зварконтакт»займається ремонтом і супроводом інверторної зварювальної техніки різногонапрямку./>2.2 Аналіз структури статей балансу підприємства
Аналіз структуристатей балансу й динаміки змін проводиться за допомогою одного з наступнихспособів:
— аналізбезпосередньо по балансу без попередньої зміни балансових статей;
— складанняущільненого порівняльного аналітичного балансу шляхом агрегування деякиходнорідних по складу елементів балансових статей;
— проведеннядодаткового коректування балансу на індекс інфляції з наступним агрегуваннямстатей у необхідному аналітичному розрізі.
Подальший аналіз балансу провадиться такими способами(вони використаються також і при інтерпретації інших форм звітності):
— горизонтальний аналіз;
— вертикальний аналіз;
— аналіз із використанням коефіцієнтів.
Горизонтальний і вертикальний аналізи взаємодоповнюютьодин одного, а деякі показники можна віднести як до інструментівгоризонтального, так і до інструментів вертикального аналізу. Отже, запідсумками горизонтального й вертикального аналізу балансу підприємства можназробити висновки про структуру й динаміку зміни основних показників діяльностіза 5 останнього років (табл. 2.1 і 2.2)