Зміст
Вступ
Розділ 1. Теоретико-методологічні основи функціонування бюджетноїсистеми та механізму бюджетного регулювання в Україні
1.1 Суть, призначення, роль бюджету та бюджетної системи в регулюванніекономічного розвитку
1.2 Необхідність та особливості становлення бюджетної системи та механізмубюджетного регулювання в Україні
Розділ 2. Аналіз зведеного бюджету Хотинського району за 2007-2009 роки
2.1 Аналіз дохідної частини бюджету району
2.2 Аналіз видатків бюджету
2.3 Аналіз міжбюджетних трансфертів
Розділ 3. Проблеми та перспективи використання механізму бюджетногорегулювання в Україні
3.1 Зарубіжний досвід використання механізму бюджетного регулювання
3.2 Напрямки вдосконалення механізму бюджетного регулювання в Україні
Висновки і пропозиції
Список використаних джерел
Вступ
Бюджетний механізм та реалізація ефективноїполітики у сфері державних фінансів займають достатньо важливе місце у процесірегулювання економічного розвитку держави. Одним з основних інструментівдержавного регулювання економіки є бюджетний механізм, який суттєво впливає насоціально-економічний розвиток адміністративно-територіальних одиниць тадержави в цілому. Від якості та своєчасності прийняття рішень з питаньформування дохідної частини бюджету, проведення податкової політики, державнихвидатків та міжбюджетних відносин залежить збалансованість державних фінансів,рівень ефективності державного регулювання економічних процесів.
Забезпечення цілеспрямованого впливу натемпи та якість економічного зростання потребує формування відповідної системибюджетного регулювання, спрямованої на управління результатами на основівикористання сукупності механізмів бюджетної підтримки, удосконаленняінституційного забезпечення фінансово-економічних перетворень.
На етапі ринкової трансформації економікинеобхідне, з одного боку, переосмислення системи фінансово-бюджетних знань,поглядів і парадигм, що склалися в країнах з розвинутою ринковою економікоюстосовно можливості їх застосування в країнах орієнтованих на ринкову економіку,з іншого – здійснення поглибленого аналізу тенденцій бюджетного процесу вУкраїні та його впливу на економічний розвиток держави.
Зазначене дасть змогу поглибити розуміннясутності бюджету як економічної категорії та бюджетної системи як важливогорегулятора економічних процесів і надасть можливість приймати оптимальнірішення стосовно розвитку фінансово-бюджетних відносин в Україні.
На сьогодні в регіонах України загостриласяпроблема фінансового забезпечення, набуваючи загальнодержавної ваги. Зпосиленням процесів фінансової децентралізації надзвичайно гостро посталопитання проведення такої бюджетної політики, яка б забезпечила послідовне йефективне розв’язання питань економічного розвитку територій, фінансовогозабезпечення їх дохідної бази, від якої залежать реальні можливості місцевихорганів самоврядування. Провідна роль у створенні умов для сталого розвиткурегіонів належить бюджетному механізму.
Актуальність проблеми бюджетного механізмурегулювання економічного розвитку зумовлена, насамперед, наявністю глибокихтериторіальних диспропорцій, неефективним перерозподілом бюджетних ресурсів,неузгодженістю інтересів держави та її територіальних одиниць. Зазначеніпитання набувають особливого значення за умов ринкової трансформації економіки,бюджетного реформування, що проводиться в країні, пошуку ефективних механізмівекономічного розвитку регіонів.
Метою дипломної роботи є дослідженнямеханізму бюджетного регулювання економічного розвитку держави, аналізвиконання дохідної, видаткової частини та міжбюджетних трансфертів місцевогобюджету, розгляд проблем та перспектив використання механізму бюджетногорегулювання в Україні.
Досягнення цієї мети передбачає вирішеннянаступних завдань:
З’ясувати сутність і роль бюджету табюджетної системи у процесі регулювання економічного розвитку.
Розкрити необхідність та особливостістановлення бюджетної системи та механізму бюджетного регулювання в Україні
Провести аналіз дохідної частини бюджетурайону.
Здійснити аналіз видаткової частини бюджетурайону.
Проаналізувати міжбюджетні трансфертибюджету району.
Дослідити зарубіжний досвід використаннямеханізму бюджетного регулювання.
Окреслити шляхи вдосконалення механізмубюджетного регулювання в Україні.
Предметом дослідження є фінансові ресурсиорганів місцевого самоврядування спрямовані на регулювання економічногорозвитку.
Об’єктом дослідження дипломної роботивиступають місцеві бюджети Хотинського району.
Завдання роботи визначають її структуру: упершому розділі розкрито суть, призначення і роль бюджету та бюджетної системив регулюванні економічного розвитку, а також необхідність та особливостістановлення бюджетної системи та механізму бюджетного регулювання в Україні; удругому розділі проаналізовано особливості планування та виконання дохідної тавидаткової частини, а також міжбюджетних трансфертів місцевих бюджетів; у третьомурозділі розглянуто зарубіжний досвід використання механізму бюджетногорегулювання та напрями його вдосконалення в Україні.
Теоретико-методологічну основу написаннядипломної роботи складають чинні законодавчі та нормативні акти з питаньреалізації політики у сфері державних та місцевих фінансів в Україні,інформаційну – практичні матеріали фінансового управління Хотинської районноїдержавної адміністрації.
Проблематика бюджетного механізмурегулювання економічного розвитку займає важливе місце в дослідженняхзарубіжних вчених: О. Богачової, Дж. Б’юкенена, А. Вагнера, А. Ігудіна, П. Мальцева,І. Озерова, В. Панскова, М. Сперанського, Дж. Стігліца, В. Танзі, А. Улюкаєва,М. Ходоровича та інших. На сучасному етапі дана проблематика знаходяться вцентрі уваги багатьох фахівців, зокрема, вони порушуються у працях вітчизнянихвчених С. Буковинського, О. Василика, В. Гейця, А. Даниленка, І. Луніної, І.Лютого, Ц. Огня, Д. Полозенка, В. Федосова, І. Чугунова, С. Юрія.
Розділ 1. Теоретико-методологічні основи функціонуваннябюджетної системи та механізму бюджетного регулювання в Україні
1.1 Суть, призначення і роль бюджету табюджетної системи в регулюванні економічного розвитку
Бюджет як явище в історії людськогосуспільства з’явився порівняно недавно — в епоху капіталізму. Його поява пов’язаназ відокремленням державних фінансів від фінансів монарха, обмеженням владиостаннього, переходом до демократичних засад і суспільним життям. Бюджет в усіхкраїнах світу є основою державних фінансів і основним фондом грошових коштівдержави.
Термін “бюджет” має декілька основнихзначень [16, 21]:
Як економічна категорія, бюджет є системоюекономічних за своїм змістом відносин з приводу утворення, розподілу івикористання централізованого фонду грошових коштів держави. Ці економічнівідносини виникають в результаті розподілу валового внутрішнього продуктукраїни.
За матеріальним змістом бюджет — це самцентралізований фонд грошових коштів держави.
В юридичному аспекті державний бюджетвиступає у формі закону, який приймається найвищим органом законодавчої владикраїни. Бюджетне законодавство України визначає бюджет як план.
Необхідність в існуванні державного бюджетуобумовлюється природою держави, яка за своїм призначенням покликана виконуватизагальносуспільні завдання і функції, а також об’єктивно існуючим закономвартості, існуванням товарно-грошових відносин та іншими факторами [17, 34].
В Україні поняття, зміст і функціїдержавного бюджету мають свої особливості, викликані суспільними і економічнимиперетвореннями в країні за останні роки. Бюджету в системі державних фінансівналежить центральне місце. Він, як система економічних розподільних відносин,охоплює фактично все суспільство, на відміну від інших ланок фінансовоїсистеми, які мають більш обмежене функціонування. Це пов’язано з тим, що бюджетповинен забезпечити виконання державою її основних функцій: управління,оборони, регулювання економіки, соціальної функції. Держава використовує бюджетдля здійснення територіального, внутрішнього і міжгалузевого розподілу іперерозподілу ВВП з метою вдосконалення структури суспільного виробництва ізабезпечення соціальних гарантій населенню. В умовах формування ринковихвідносин бюджетна система має надавати фінансову підтримку щодо роздержавленняі демонополізації галузей господарства, забезпечення соціального захистунаселення.
Основні напрямки бюджетної політикивизначаються Верховною Радою України в спеціальній постанові, яка має назвубюджетної резолюції. Правові засади бюджетної системи становлять КонституціяУкраїни, Бюджетний Кодекс України і такі підзаконні акти, як Правила складанняі виконання бюджету, бюджетними регламентами, які затверджують органи місцевогосамоврядування. Згідно з цими документами планування показників бюджетівпокладено на Міністерство фінансів України і місцеві фінансові органи, яківиконують заключні розрахунки та їх обґрунтування [8, 151].
Таким чином, в основу законодавства Українизанесене поняття бюджету як плану. В той же час це фонд, з якого держава черпаєсвої фінансові ресурси для забезпечення свого функціонування. Вище вже йшламова про те, що термін “бюджет” має кілька понятійних аспектів. Державнийбюджет України є планом, що містить в собі перелік доходів і прибутків, якіповинні отримати в наступному році, і майбутніх видатків, тому це розписдоходів і видатків держави на наступний бюджетний рік. Водночас бюджет є фондомгрошових коштів, але в фінансово-правовій літературі відмічалось, що бюджетніколи в цілісному вигляді не існує, оскільки відразу після надходження коштівна бюджетний рахунок вони використовуються на фінансування державних потреб.
Тому суть бюджету полягає не в тому, що цепевна сума грошових коштів, які знаходяться на певному рахунку, а в тому, щовін передбачає напрями спрямування доходів на певні видатки, а сама по собісума може бути лише зафіксованою в певний період величиною коштів, які надійшлиі які вже використані [16, 42].
Державний бюджет України є основнимфінансовим планом. В Україні існує багато фінансових планів утворення івикористання певних фондів коштів. Але бюджет є основним з них за величиною, засуспільно-політичним значенням, за ступенем впливу на інші фонди коштів. Крімтого, Державний бюджет України об’єднаний організаційно з місцевими бюджетамичерез відносини, які пов’язані із надходженням або витрачанням певних грошовихкоштів.
Державний бюджет України має великесуспільне, економічне, політичне та інші значення.
Суспільне значення бюджету полягає в тому,що за допомогою бюджету досягається вирішення багатьох питань соціальногохарактеру, хоча стан цієї сфери життя суспільства на сьогоднішній деньскладний. Кризові явища в економіці зумовлюють напружений стан бюджету,недостатність фінансування соціальної сфери, але і в цих умовах державнийбюджет залишається головним джерелом підтримання життєвого рівня населення.
Як економічна категорія бюджет відображаєвідносини щодо формування на загальнодержавному і регіональних рівняхцентралізованих фондів, призначених для реалізації функцій держави.Специфічними ознаками даних відносин є: перерозподільний характер (бюджетвиконує функції розподілу ВВП між галузями, регіонами, соціальними верстваминаселення, перерозподіл у часі при використанні державних позик), всеохоплюючийхарактер (охоплення всіх юридичних та фізичних осіб), законодавче регулювання.
Політичне значення бюджету багатогранне і,зокрема, воно полягає в тому, що законодавчий орган затверджує обсяги доходів івидатків бюджету на плановий рік, а тим самим народні представники реалізуютьволю народу.
Державний бюджет України набуває свогостатусу тільки після затвердження його Верховною Радою України в формі закону.Виключно законами України встановлюються Державний бюджет України і бюджетнасистема України [8, 169]. Якщо утворення державного бюджету і використання йогокоштів здійснюють органи виконавчої влади, то розподіл бюджетних ресурсів — прерогатива Верховної Ради України. Парламент України також розглядає і приймаєрішення щодо звіту про Державний бюджет України [8, 459].
Головною ланкою фінансової системи єбюджетна система, яка організаційно залежить від форми державного устрою і, якправило, складається з державного та місцевих бюджетів. Відношення міждержавним та місцевими бюджетами будуються на основі єдності бюджетної системита фінансової політики держави взагалі. Зміни в економіці, керівництвігосподарством держави і зміни у структурі і функціях державної влади тауправління стосуються і бюджетної системи, змінюють співвідношення між різнимиланками бюджетів, змінюють їх обсяг і внутрішню структуру.
Бюджетна система України – це сукупністьдержавного бюджету й місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічнихвідносин, державного та адміністративно-територіальних устроїв і врегульовананормами права [2].
Склад бюджетної системи Українивизначаються в бюджетному законодавстві – спочатку в Законі України “Пробюджетну систему України”, а нині в Бюджетному кодексі України.
Бюджетним кодексом визначено структурубюджетної системи України, до складу якої віднесено державний бюджет та місцевібюджети. Місцевими бюджетами визнаються бюджет Автономної Республіки Крим,обласні, районні, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування,до яких віднесено бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їхоб'єднань. У цьому переліку “втрачено” два види бюджетів, що формуються вУкраїні, — республіканський бюджет Автономної Республіки Крим (центральнийбюджет даної автономії) та міські бюджети (централізовані бюджети міст зрайонним поділом).
На загальнодержавному рівні формуєтьсяцентральний бюджет нашої країни – Державний бюджет України. На обласному рівніформуються Республіканський бюджет Автономної Республіки Крим та обласні іміські (міст державного значення) бюджети. На районному рівні формуютьсярайонні бюджети та міські (міст обласного значення з районним поділом) ібюджети міст обласного значення без районного поділу. Сюди ж можуть бутивіднесені бюджети районів у містах. На низовому рівні формуються бюджети містрайонного значення, селищ, сіл та бюджети сільських Рад (якщо одна сільськаРада об’єднує два чи більше села, то у них формується один бюджет). Усібюджети, які утворюються в населених пунктах, належать до бюджетів місцевогосамоврядування [8, 80].
Бюджет складається із загального таспеціального фондів. Розподіл бюджету на загальний та спеціальний фондивизначається законом про Державний бюджет України. Джерела формуванняспеціального фонду визначаються виключно законами України. Підставою длярішення відповідної ради про створення спеціального фонду у складі місцевогобюджету може бути виключно закон про Державний бюджет України. Передача коштівміж загальним і спеціальним фондами бюджету дозволяється тільки в межахбюджетних призначень шляхом внесення змін до закону про Державний бюджетУкраїни чи рішення відповідної ради.
Структура бюджетної системи характеризуєтьсяпитомою вагою окремих видів бюджетів у зведеному бюджеті. В Україні склаласяструктура бюджетної системи, в якій переважає централізація бюджетних коштів.
Сконцентровані у бюджеті коштипризначаються для здійснення державної соціально-економічної політики,забезпечення оборони та безпеки держави. За допомогою бюджету виконуютьсядержавні та місцеві програми з розвитку і успішного функціонування галузейекономіки, з проведення конверсії військово-промислового комплексу, охорониздоров’я, зміцнення науково-технічного потенціалу й культури, покращенняматеріального становища населення та окремих його груп, підтримкисоціально-економічного розвитку регіонів.
Акумуляція у бюджетній системі значнихгрошових фондів створює можливість для забезпечення рівномірного розвиткуекономіки і соціальної сфери на усій території країни. Бюджет є могутнімінструментом державного управління. Значення державного бюджету обумовлено нелише обсягом коштів, які зосереджено у ньому. В безпосередньому взаємозв’язку збюджетом і під його впливом функціонують усі інші ланки фінансової системи.Наявність бюджету створює можливість для маневрування при розподілі коштів напотреби суспільства з урахуванням їхньої пріоритетності протягом певногопроміжку часу.
Науковці визнають бюджет найдієвішимінструментом впливу на економічний розвиток країни. У наукових дискусіях XX ст.саме бюджету віддавалася перевага у досягненні повної зайнятості, ціновоїстабільності, економічного зростання та інших макроекономічних цілей. При оцінціролі бюджету у забезпеченні економічного зростання слід завжди пам’ятати, щоринкова економіка розвивається циклічно і до того ж, як свідчить досвід країнЦентральної та Східної Європи, в сучасній економіці економічне зростання маєнестабільний і нетривалий характер.
Аналіз показує, що при всій важливостінаведення порядку у формуванні і використанні бюджету, головним джерелом йогозростання є розвиток економіки, органічне поєднання результатів кількісного їїзростання з поліпшенням якісних показників господарювання. Цього можна досягтина основі переходу економіки країни на інноваційний тип розвитку, тобто шляхомширокого впровадження досягнень науково-технічного прогресу, нової техніки ітехнологій у виробництво та удосконалення організації праці, поліпшенняуправління економікою, підвищення її конкурентоспроможності на внутрішньому ізовнішньому ринках [22, 238].
Економічне зростання за усією гостротоюпоставило проблему накопичення, тобто проблему інвестицій в економіку. Світовийдосвід свідчить, що високі темпи економічного зростання на основінауково-технічного прогресу вимагають великих коштів, значного фондунакопичення.
Досвід країн з ринковою економікоюсвідчить, що бюджет як основний інструмент державного регулювання економічнихпроцесів має великі можливості. Використовуючи фінансове програмування,розвинені держави через бюджет впливають на структурну перебудову економіки,науково-технічну політику, норму нагромадження, самозабезпечення енергетичнимиресурсами, ефективність зовнішньоекономічних зв'язків, обсяг валовогонаціонального продукту.
Бюджет є основним засобом впливу нарозвиток економіки. Розміри бюджету (а особливо його дефіциту), характерподаткової політики і структура видатків допомагають визначити темпиекономічного розвитку. Концептуальні підходи до регулювання економічнихпроцесів у країнах з ринковою економікою побудовані відповідно до теоріїциклічності економічного розвитку [17, 56].
Регулярність повторення економічних циклів,їх дестабілізуючий вплив на економіку загалом і визначають необхідністьдержавного антициклічного регулювання. Використання бюджету як інструментудержавного регулювання економіки базується на принципі акселерації. Західніекономісти давно звернули увагу на це явище і почали використовувати його напрактиці. Воно полягає в тому, що відносно невеликі інвестиції сприяютьзначному приросту національного доходу.
Економіка кожної країни у своєму розвиткуробить вибір між орієнтацією на зовнішній чи внутрішній попит. Зважатинеобхідно на спроможність економіки зберігати протягом тривалого періоду високітемпи зростання і забезпечувати бюджет країни необхідними ресурсами.
Українська економіка після отриманнянезалежності також стояла перед вибором, певною мірою обмеженим через низькуплатоспроможність внутрішнього попиту. Поряд із цим економіка країни не змоглаотримати навіть на сьогодні достатніх фінансових надходжень через інше джерело- прямі іноземні інвестиції. Враховуючи це, ставку було зроблено на експортнумодель економічного розвитку.
За твердженнями зарубіжних науковціввідкриття економіки приводить до впливу на економіку країни двох ефектів:ефекту впливу та ефекту акумуляції капіталу (дія відбувається як у коротко-,так і довготерміновому періоді). Перший проявляється у кількісному збільшенніобсягів експортованої з країни продукції, що призводить до збільшення реальногодоходу та споживання без збільшення обсягів виробництва. Ефект акумуляціїкапіталу має місце за умови, якщо частину доходів, що були отримані відзбільшення обсягів експорту, буде інвестовано у розширення виробництва наінноваційній основі. Саме це забезпечить у майбутньому високі темпиекономічного зростання [23, 102].
За останні роки бюджетна політикаекономічного зростання в Україні під впливом політичних та організаційних чинниківзазнала значних змін. При чому вона не відзначалася стабільністю тапослідовністю. Зміни у складі урядових команд призводили не тільки дозапровадження різних важелів її реалізації. Суттєві корективи вносилися також увизначення цілей та пріоритетів бюджетної політики економічного зростання. Такізміни зумовлені не тільки суто політичними факторами, а й факторами державногоуправління.
В сучасній ситуацій в умовах світовоїфінансово-економічної кризи прослідковується тенденція щодо зниженнярезультативності бюджетної політики, передусім у сфері розвитку економіки. Маломісце різке погіршення показників економічної динаміки. Намагання розв’язатигострі соціальні проблеми шляхом істотного штучного збільшення обсягівперерозподілу через державний бюджет без забезпечення реального підґрунтя длядослідження цієї мети не дало очікуваного результату. Натомість у здійсненнібюджетної політики стали активніше використовуватися адміністративні важелі;значно загострилися проблеми фінансового розвитку місцевого самоврядування; знизиласяефективність бюджетного регулювання. Наслідком стало погіршення економічногорозвитку країни.
Економічне зростання об’єктивно потребуєзміцнення бюджету як основного важеля ефективного розвитку господарства країни,що прагне до соціально орієнтованої економіки. Тобто, держава має здійснитиефективний розподіл доходів і видатків між своїми рівнями – центральним імісцевим.
Оскільки в перехідний період функціїдержави набувають більшого змісту, то похідним є обов’язкове забезпеченняфінансовими ресурсами тих потреб, які не можуть задовольнятися завдякиринковому механізмові, а також зумовлені кожною людиною. Отже, головною ланкоюфінансової системи є зведений бюджет, який включає бюджети усіх рівнів і окремівиди централізованих фондів фінансових ресурсів. Пошук оптимальногоспіввідношення бюджетів різних рівнів має ґрунтуватися на визначенніоптимального співвідношення процесів централізації та децентралізаціїдержавного управління, на відповідному розподілі повноважень і функцій органівдержавного управління і місцевого самоврядування. Саме розмежування їхніхфункцій повинно стати основою для визначення видатків, а також доходів різнихрівнів влади.
В сучасних умовах орієнтації економікиУкраїни до ринкових відносин державний бюджет зберігає свою важливу роль, однакпри цьому змінюються методи його впливу на суспільне виробництво і сферусоціальних відносин. Тому він широко використовується для міжгалузевого ітериторіального перерозподілу фінансових ресурсів з урахуванням рівня розвиткуекономіки і культури на всій території України. В умовах переходу до ринковихвідносин кошти державного бюджетів повинні перш за все скеровуватися нафінансування структурної перебудови економіки, комплексних цільових програм,нарощування науково-технічних програм, прискорення соціального розвитку ісоціального захисту населення.
1.2 Необхідність та особливості становленнябюджетної системи та механізму бюджетного регулювання в Україні
Досліджуючи бюджет та бюджетну систему заорганізаційною побудовою під бюджетним механізмом можна розуміти сукупністьорганізаційних та методологічних положень і засобів, що забезпечуютьфункціонування бюджетної системи держави. Розглядаючи державний бюджет якправовий документ, під бюджетним механізмом вважаємо сукупність законодавчих інормативних положень, що регулюють бюджетні відносини у суспільстві.
Виходячи із сутності державного бюджету якоб’єктивної економічної категорії, під бюджетним механізмом вважаємо сукупністьвидів бюджетних відносин, гармонізацію їх послідовності і взаємозв’язку упроцесі формування та використання централізованого фонду грошових коштівдержави. Таким чином, бюджетний механізм як об’єктивне економічне явище – цетеоретична модель державного бюджету [24, 33].
За економічною сутністю бюджетний механізмвідображає комплексну взаємодію організаційних і методологічних заходів у формібюджетних методів, бюджетних інструментів і бюджетних важелів, що діють направовій основі і забезпечують функціонування бюджетної системи в економіцідержави, їх практичне застосування для виконання цілей і завдань, окресленихбюджетною політикою. Бюджетний механізм – це складна економічна формацілеспрямованої взаємодії його елементів для забезпечення мобілізаціїфінансових ресурсів держави та їх використання відповідно до бюджетної політикидержави.
Функціонування бюджетного механізмувизначається кількісними і якісними характеристиками. Кількісна характеристикабюджетного механізму визначається обсягом фінансових ресурсів, що мобілізуютьсяі використовуються бюджетною системою для виконання цілей та завдань,окреслених бюджетною політикою. А якісна характеристика показує технологіюформування і використання фінансових ресурсів із застосуванням бюджетнихінструментів (ставки, норми, строків, санкції, стимулів тощо) з метою забезпеченнявиконання кількісних характеристик. Організаційна будова бюджетного механізмумає трирівневу структуру. На першому (визначальному) рівні діють методибюджетного механізму. Функціонування бюджетної системи на другому рівнізабезпечують бюджетні інструменти, а на третьому рівні діють важелі бюджетногомеханізму [34, 131].
Методи бюджетного механізму виступають якзасоби впливу на процес формування оптимального обсягу ресурсів бюджету та їхнайбільш економного розміщення і використання. Вони включають такі елементи, якбюджетне прогнозування і планування, оподаткування, фінансування, бюджетнерегулювання і бюджетний контроль.
Інструменти бюджетного механізму – цезасоби, що застосовуються для виконання завдань, передбачених бюджетноюполітикою. Вони вказують на економічний зміст окремої сукупності бюджетнихвідносин таких, як бюджети різних рівнів, перспективне, поточне і оперативнебюджетне планування, різні види податків і зборів, бюджетні норми і нормативи,бюджетні стимули і міжбюджетні трансферти, форми і методи бюджетного контролютощо. Інструменти бюджетного механізму тісно пов’язані між собою. Коженінструмент породжує певне економічне навантаження та має об’єктивні межізастосування. Тому розширення дії одних інструментів за рахунок обмеження діїінших може негативно вплинути на функціонування бюджетного механізму в цілому.
Важелі бюджетного механізму діють у межахбюджетного інструменту. З їх допомогою здійснюється стимулювання або обмеженнявпливу на процес формування і використання фінансових ресурсів. До них належатьметоди і методологія бюджетного планування і прогнозування, визначенняподаткової бази, об’єктів оподаткування та податкових ставок, ставки заробітноїплати, стипендій та норми витрат, штрафи та пільги, ревізія, аудит, моніторингтощо. Важелі бюджетного механізму випливають із бюджетного інструменту іконкретизують його функціонування у бюджетному механізмі.
Діапазон дії методів, інструментів іважелів бюджетного механізму обмежений бюджетним законодавством. Важелібюджетного механізму діють у межах бюджетного інструменту. З їх допомогоюздійснюється стимулювання або обмеження впливу на процес формування івикористання фінансових ресурсів. До них належать методи і методологіябюджетного планування і прогнозування, визначення податкової бази, об’єктівоподаткування та податкових ставок, ставки заробітної плати, стипендій та нормвитрат, штрафи та пільги, ревізія, аудит та моніторинг тощо. Важелі бюджетногомеханізму випливають із бюджетного інструменту і конкретизують йогофункціонування у бюджетному механізмі.
Цілеспрямований вплив бюджетного механізмуна процес формування ресурсів бюджетів різних рівнів та їх найраціональнішерозміщення й використання забезпечується вертикальною й горизонтальноюкоординацією його елементів. Вертикальна координація здійснюється за допомогоюелементів вищого рівня (методів бюджетного механізму), рознесених по елементахнижчого рівня (інструментах бюджетного механізму), які безпосередньоконкретизують їх дієвість за певними елементами механізму (важелі бюджетногомеханізму). Горизонтальна координація, що забезпечується саморегулюючоюналаштованістю кожного елемента на виконання лише властивого йому навантаження,узгоджує дії безпосередньо непов’язаних між собою елементів бюджетногомеханізму за вертикальним рівнем та елементів, що належать до різнихвертикальних рівнів.
Бюджетний механізм включає комплекснувзаємодію бюджетних методів, бюджетних інструментів і бюджетних важелів, задопомогою яких визначаються оптимальні параметри формування фінансових ресурсівбюджетів різних рівнів та максимальна ефективність їх розміщення йвикористання для забезпечення соціально-економічного розвитку суспільства.Функціонування лише одного бюджетного механізму не може забезпечитиоптимального обсягу формування ресурсів бюджетів різних рівнів та їхраціонального використання, ефективність функціонування бюджетного механізмуможе бути досягнута за узгодженої взаємодії усіх складових господарськогомеханізму. Тому надзвичайно важливим є забезпечення узгодження заходів щодо удосконаленняусіх складових господарського механізму, спрямованих на підвищення ефективностісуспільного виробництва.
Бюджетний механізм є одним з основнихінструментів державного регулювання економічних процесів, в тому числі йекономічного зростання. Для розробки ефективного бюджетного механізму у данийчас та в майбутньому необхідно враховувати досвід бюджетних процесів, яківідбувалися у минулі періоди. Розглянемо ці періоди детальніше скориставшись аналізом,котрий передбачає вивчення предмета за допомогою уявного розчленування його наскладові елементи, де кожний елемент, у даному разі історичний період,досліджується окремо у межах єдиного цілого [29, 64].
Еволюції фінансової системи в періодутворення Київської Русі притаманно те, що до наших днів дійшло небагатописьмових свідчень фінансової політики держави за часів Київської Русі – “Повістьвременних літ” (початок XII ст.), Київський літопис (XII ст.),Галицько-волинський літопис (XIII ст.), три редакції “Руської правди”.Підвалини місцевого самоврядування і оподаткування майбутньої Київської Русізакладалися ще у 862-879 роках князем Рюриком. Саме тоді нарівні з верховноюкнязівською владою утверджується помісна влада. Основним загальнодержавнимподатком у Київській Русі була данина з підкорених земель, розмір якоїваріювався і залежав переважно від політичних інтересів і сили князя, якийволодарював. Розмір данини визначався для кожного племені окремо.
У період Польсько-литовської доби XIV-XVIст. бюджетні відносини характеризуються багаторівневістю, мінливістю і певноюхаотичністю, що пояснюється тими соціально-економічними процесами, які малимісце в цей період. Але певна впорядкованість все ж простежується. Цьомусприяло запровадження нових юридичних норм, поступовий відхід від звичаєвогоправа, зміцнення адміністративного впливу на економічні процеси. Рівнів зборівподатків було кілька — загальнодержавний, окремого князівства (пізніше — воєводства), повіту, села, окремого пана і, насамкінець осадчого.
Так званий козацький період в процесіеволюції бюджетної системи розпочався на початку XVI ст., коли запорозькекозацтво набуло самостійної державності, мало дипломатичні відносини з рядомдержав Європи. У Новій Січі основу загальновійськової казни становили доходивід ведення господарства, хоча в окремі періоди правителі Росії щедровинагороджували запорожців за допомогу у військових операціях. Податкистягувались через ціни на товари. Запорозька Січ мала завершену системузбирання і витрачання коштів скарбу. Характерною особливістю дохідної частини єтрудові повинності, які виконувались безоплатно. Бюджет Січі був беззбитковим,і його збалансування досягалось трудовими повинностями, зменшенням платні,регулюванням експортно-імпортних операцій, покриванням частини державних потребза рахунок старшини, хоча щодо останнього зворотний процес також мав місце. Видаткипередбачались на військове спорядження, будівництво укріплень, монастирів,утримання закладів для престарілих воїнів, дипломатичних місій тощо.
Для бюджету України у складі бюджетноїсистеми Росії в кінці XVIII – на початку XX ст. притаманно було те, що доходибюджету формувалися в основному за рахунок оброчного і подушного податку зселян, шинкових та митних зборів, податків з капіталів і торговельних оборотів.Платили ці податки, переважно селяни і торговці, натомість дворяни сплачувалинезначні збори. Був період, коли робились спроби створити власну бюджетнусистему. Перший крок до самостійних бюджетних відносин зробила Центральна Рада,відокремившись від фінансової системи Росії і намагаючись забезпечити власнийгрошовий обіг. Проте на початок 1917 року Україна не мала своїх грошей,податків, банку. З приходом до влади гетьмана П. Скоропадського окреміекономічні питання вдалося вирішити, завдяки чому почала відновлюватисьрозбалансована фінансова система, вдалося створити державний бюджет.Стабільність грошової одиниці карбованця забезпечувалась природними багатствамиУкраїни, а також цукром. Але ці спроби з різних причин не мали успіху.
Утворення СРСР і прийняття КонституціїСоюзу РСР передбачало створення єдиного бюджету, до складу якого включалисьбюджети союзних республік. Основні положення Конституції були конкретизовані взаконодавчих і підзаконних актах. Єдність бюджетної системи, централізаціяподаткового законодавства у віданні союзних органів і регламентація видатків,включення союзних республік до складу єдиного державного бюджету, затвердженнязведеного бюджету верховними органами Союзу. Бюджетна система Союзу РСРоб’єднувала в державному бюджеті: союзний бюджет, бюджет соціального страхуваннята державні бюджети 15 союзних республік, в склад яких входили республіканськібюджети союзних республік, державні бюджети 20 автономних республік та більше53 тис. місцевих бюджетів (країв, областей, округів, міст, районів, сільськихта селищних Рад). Така бюджетна система існувала з 1924 року, коли державнібюджети союзних республік були вперше законодавчо закріплені Конституцією СРСР.В умовах Союзу Державний бюджет України виконував підпорядковану роль урозподільчих процесах. Він був інструментом перерозподілу ресурсів між галузямиреспубліканського господарства і різними соціальними групами населення натериторіях України, а також між територіями всередині республіки.
Суттєвою особливістю формування бюджетів на1991 рік був розвиток принципово нових фінансових взаємостосунків між центромта суверенними державами, між суверенними і автономними республіками тамісцевими Радами народних депутатів. Так бюджетна система стала включати окремосоюзний бюджет, самостійні республіканські (суверенних і автономних республік)та місцеві бюджети [10, 144].
В 1991 році були повністю передані в бюджеттакі найважливіші податки, як податок з обороту та державні податки знаселення. Замість цих податків республіками передавалась в союзний бюджетфіксована сума коштів на покриття видатків на народне господарство та наздійснення загальнонаціональних програм. Хоча затверджені бюджетні показники небули виконані із-за недотримання республіками своїх фінансових зобов’язань. Такимчином, в 1991 році практично було ліквідовано єдину бюджетну систему країни,яка розпалась більш ніж на 55 тис. автономних бюджетів. В результатізагальнодержавний грошовий фонд був поділений за сферами ведення Союзу РСР тасуверенних республік.
При визначенні особливостей бюджетноїсистеми України як самостійної держави на початковому етапі слід відмітити пронезадовільний рівень регулюючої функції бюджетної системи, наявністю значногорозміру дефіциту бюджету, нарощуванням обсягів державного боргу, недосконалимрегулюванням міжбюджетних відносин. З прийняттям у 2001 році Бюджетного кодексуУкраїни який став певним кроком уперед у розбудові дієздатної бюджетної системиу нашій країні було здійснено більш обгрунтований і чіткий розподіл доходів івидатків між бюджетами, на прозору основу переведено міжбюджетні відносини,упорядковано бюджетний процес. Але у завершеному вигляді засади побудовибюджетної системи так і не визначені. Це багато в чому пояснюється тим, що вньому взагалі зникло поняття “бюджетного устрою”, а замість принципів побудовибюджетної системи встановлені принципи бюджетної системи. Відбуваєтьсяформування засад організації бюджетного процесу з урахуванням здійсненняекономічних реформ, запровадження нових форм і методів державного регулюваннясуспільно-економічних процесів та формування більш прогресивних і прозорихміжбюджетних відносин, спрямованих на стимулювання, зміцнення окремих територійі економіки в цілому. У цей період побудова бюджетної системи відбуваєтьсявідповідно до положень та правових норм Бюджетного кодексу України та зурахуванням вимог і стандартів бюджетного законодавства у країнах ЄС.
Бюджетна система України постійнорозвивалася та вдосконалювалася і на сьогодні має в основному сформованиймеханізм для здійснення бюджетного регулювання, спрямованого на підвищеннярівня соціально-економічного розвитку України. Разом з тим зазначені позитивнірезультати ще не дають підстав для висновку про радикальні зрушення уфінансово-бюджетній сфері, в якій залишається ряд невирішених проблем. Бюджетнаполітика у сфері видатків не досить ефективно впливає на соціальний розвиток таекономічне зростання як передумову підвищення життєвого рівня та добробутунаселення. Має місце недостатній рівень поєднання фіскальної і стимулюючоїфункцій податкової політики, потребують подальшого вдосконалення міжбюджетнівзаємовідносини, які ще не повністю враховують економічний потенціал регіонів.У цілому фінансово-бюджетна політика ще не відповідає у достатній мірі вимогамстратегічних завдань економічного й соціального розвитку держави. Основнізусилля в бюджетній політиці України повинні бути спрямовані на вдосконаленнясистеми управління фінансовими ресурсами держави, у тому числі їх перерозподілчерез бюджет, досягнення реальної збалансованості бюджетної системи.
Розділ 2. Аналіз зведеного бюджетуХотинського району за 2007-2009 роки
2.1 Аналіз дохідної частини бюджету району
Бюджет – це не тільки фінансовий план, уякому особлива увага приділяється механізмам платежів, обліку й звітності, вінодне з основних знарядь економічної стабілізації та економічного зростання. Цезумовлює необхідність проведення комплексу заходів щодо забезпечення повного ісвоєчасного надходження до бюджету доходів і здійснення витрат, постійногоаналізу доходів і витрат бюджету в плані їх впливу на економічний стан регіону.
Головною ланкою місцевих фінансовихресурсів є доходи місцевих бюджетів, вони виражають певні відносинисуспільства, які виникають в процесі формування, розподілу та використанняфінансових ресурсів регіонального рівня і використовуються органами місцевоївлади для забезпечення поточних і майбутніх завдань розвитку регіону.
Забезпечення повного і своєчасногонадходження доходів по кожному джерелу і ефективного фінансування усіх галузейгосподарства району – це основні завдання, які необхідно вирішувати в процесівиконання бюджету Хотинського району. Від того чи своєчасно і в повному обсязібуде проходити мобілізація доходів залежить безперебійне фінансування усіхгалузей соціально-культурної, економічної сфер, а отже і соціально-економічнихрозвиток району. Результати виконання бюджету дуже часто тією чи іншою міроюрізняться від тих цілей і завдань, якими керувалися при його складанні ізатвердженні. В окремих випадках такі розбіжності, хоча вони й не булизаплановані, можна визнати корисними. Однак, як правило, одержання результатів,відмінних від запланованих, означає, що бюджетна політика, покладена в основузатвердженого бюджету, не проводилась, не було й дієвого контролю за їїздійсненням.
Якщо розбіжність результатів іззапланованими виявиться суттєвою, це може не тільки завадити досягненнюстабілізації в економіці району, а й внести в господарське життя численнівикривлення, які треба буде виправляти протягом наступного фінансового року чинавіть кількох років.
Звідси випливає необхідність дотриманнябюджетної політики і суворого її виконання, відхилення при цьому повиннірозглядатись як індикатори збоїв як у функціонуванні економіки в цілому, так ів самому бюджетному процесі.
Зведений бюджет Хотинського району включає33 бюджети, в тому числі 31 сільський, районний та міський бюджети.
Проаналізуємо доходи зведеного бюджетуХотинського району використовуючи дані табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Аналіз складу та структури доходів зведеного бюджетуХотинського району за 2007-2009 роки, тис. грн.Код Групи доходів 2007 рік 2008 рік 2009 рік Сума Питома вага, % Сума Питома вага, % Сума Питома вага, % 10000000 Податкові надходження 14455,0 12,8 18192,3 11,8 18624,4 11,4 20000000 Неподаткові надходження 1851,2 1,6 7087,9 4,6 3580,1 2,2 30000000 Доходи від операцій з капіталом 969,4 0,9 508,8 0,3 1917,7 1,2 50000000 Цільові фонди 282,1 0,2 420,6 0,3 346,2 0,2 90010100 Разом доходів 17557,7 15,5 26209,6 17,0 24468,4 15,0 40000000 Офіційні трансферти 95748,8 84,5 127903,4 83,0 138906,6 85,0 90010300 Разом 113306,5 100,0 154113 100,0 163375 100,0
Аналіз надходжень до бюджету Хотинськогорайону за 2007-2009 роки свідчить, що у даному періоді існує стійка позитивнатенденція щодо збільшення розміру доходів вцілому та в розрізі загального і спеціальногофондів бюджету зокрема. Доходи загального фонду бюджету району за 2009 рік (безурахування обсягів міжбюджетних трансфертів) становлять 19500,7 тис. грн., доспеціального фонду місцевих бюджетів за аналогічний період надійшло 4967,1 тис.грн.
Як видно із даних табл. 2.1 дохідна частиназведеного бюджету району формується в основному за рахунок офіційнихтрансфертів, розмір яких становив 95748,8 тис. грн. в 2007 році; 127903,4 тис.грн. в 2008 році, та 138906,6 тис. грн. в 2009 році, що складає відповідно84,5%, 83,0% та 85,0% від загальної структури доходів. Із даної ситуаціїслідує, що Хотинський район є дотаційним, тобто не існує належного забезпеченнябюджету власними фінансовими ресурсами.
Другою наповнюючою складовою бюджетувиступають податкові надходження, які складають 12,8% у 2007 році, 11,8% у 2008році та 11,4% у 2009 році загальної суми доходів. Слід відмітити, що існуєпевна негативна тенденція на фоні абсолютного зростання обсягів податковихнадходжень, яка спричинена зменшенням їх питомої ваги, що ще більшою міроюробить бюджет дотаційним. Дана обставина пояснюється ціновим та інфляційнимфакторами. Неподаткові надходження представлені в переважній мірі доходами поспеціальному фонду бюджету, загалом їх розмір становив 1851,2 тис. грн. або ж1,6% в 2007 році; 7087,9 тис. грн. (4,6%) – 2008 році, та 3580,1 тис. грн.,(2,2%) відповідно в 2009 році.
Не значну частку як в абсолютному так і увідносному розмірі мають такі джерела доходів бюджету як доходи від операцій зкапіталом та цільові фонди, які представлені надходженнями по спеціальномуфонду бюджету. Основними складовими даних доходів є кошти отримані від продажуземлі та матеріальних активів (зокрема дані надходження спостерігаються в 2009році в розмірі 1917,7 тис. грн. або 1,2%), внески до фондів забрудненнянавколишнього природного середовища склали 0,2-0,3% за період, що аналізується.Джерелом наповнення цільових фондів являються кошти самооподаткування.
Аналіз динаміки доходів бюджету Хотинськогорайону за 2007-2009 роки представлено в табл. 2.2.
Таблиця 2.2
Аналіз динаміки доходів бюджету Хотинськогорайону за 2007-2009 роки, тис. грн.Код Групи доходів 2007 рік 2008 рік 2009 рік Відхилення (+,-) звітного періоду до 2007 року 2008 року 10000000 Податкові надходження 14455,0 18192,3 18624,4 4169,4 432,1 20000000 Неподаткові надходження 1851,2 7087,9 3580,1 1728,9 -3507,8 30000000 Доходи від операцій з капіталом 969,4 508,8 1917,7 948,3 1408,9 50000000 Цільові фонди 282,1 420,6 346,2 64,1 -74,4 90010100 Разом доходів 17557,7 26209,6 24468,4 6910,7 -1741,2 40000000 Офіційні трансферти 95748,8 127903,4 138906,6 43157,8 11003,2 90010300 Разом 113306,5 154113,0 163375,0 50068,5 9262,0
Аналіз надходжень до бюджету Хотинськогорайону за 2007-2009 роки свідчить, що надходження до бюджету району у 2009 роцізначно зросли порівняно з 2008 роком на 9262,0 тис. грн., з 2007 роком – на50068,5 тис. грн. Зростання відбулося за рахунок збільшення обсягу дотацій тасубвенцій, а також податкових надходжень та доходів від операцій з капіталом. В2009 році як бачимо, значно зменшилися неподаткові надходження на 3507,8 тис.грн. проти рівня 2008 року, ця зміна пояснюється зменшенням надходжень відвласності та підприємницької діяльності та зменшення власних надходженьбюджетних установ.
Зростання податкових надходжень на 431,2тис. грн. у порівняні з 2008 роком спричинене збільшенням бази оподаткування,доходів від операцій з капіталом на 1408,9 тис. грн. — за рахунок зростаннянадходжень від продажу землі. Якщо порівнювати 2009 рік із 2007, то понадходженнях до бюджету району прослідковується позитивна тенденція щодо їхзбільшення, оскільки позитивним ростом відзначилися всі складові доходів.
Проте, як уже було зазначено власнихдоходів Хотинському району не вистачає, тому ми бачимо значну державнупідтримку у вигляді дотацій вирівнювання та субвенцій зведеному бюджетуХотинського району, динаміка яких зростає, зокрема високим ростом відзначивсяріст даного джерела доходів у 2008 році, що пов’язане із виділенням коштів ізрезервного фонду Кабінету Міністрів України на ліквідацію збитків, які булизавдані повінню в липні-серпні 2008 року. Сума офіційних трансфертів в 2009році склала 138906,6 тис. грн., що відповідно на 43157,8 тис. грн. та 11003,2тис. грн. більше порівняно із 2007 та 2008 роками.
Наочніше склад дохідної частини зведеногобюджету району зображено на рис. 2.1.
/>
Рис. 2.1. Структура доходів бюджетуХотинського району
Як видно із рис. 2.1., за звітні 2007-2009роки, прослідковується позитивна тенденція щодо зростання всіх груп доходів, щоформують бюджет Хотинського району. Вцілому по податковим надходженням динамікаїх росту в порівнянні 2009 року до 2007 складає 28,8%, 2009 року до 2008 – 2,4%.Водночас слід відзначити про спад неподаткових надходжень в 2009 році їх розмірстановив 50,5% надходжень отриманих в 2008 році. Темп росту неподатковихнадходжень в порівнянні 2009 року з 2007 становить 93,4%. Зростання даногопоказника пов’язане із зростанням власних надходжень бюджетних установ (в 2008році вони складали 891,9 тис. грн.), а також із значним зростанням показникадоходи від операцій з капіталом.
Отже, на збільшення загальної суми доходівбюджету району протягом 2007-2009 років вплинуло збільшення офіційнихтрансфертів, які становлять найбільшу частку серед них. Негативною тенденцією єневелика частка такої складової доходів, як податкові надходження, на які слідзвернути увагу при вдосконаленні механізму формування дохідної частини місцевихбюджетів.
Найбільшу частку серед податковихнадходжень займають податки на доходи, податки на прибуток, податок назбільшення ринкової вартості, які протягом досліджуваних років дедалізбільшуються як в абсолютній величині так і в абсолютному розмірі.
Далі проаналізуємо рівень виконання планудоходів бюджету Хотинського району за останні роки (табл. 2.3).
Як видно із даних таблиці, план поформуванню дохідної частини бюджету було виконано в повному обсязі, окрім 2007року у зв’язку із недофінансуванням в частині офіційних трансфертів, тоді булопрофінансовано 95748,8 тис. грн. із запланованих 98530,1 тис. грн. тобто тільки97,2%. Порівняно з 2008 роком в 2009 році перевиконання дохідної частинибюджету знизилось на 1,0% і становило 100,6%.