МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИУКРАЇНИ
ПРИДНІПРОВСЬКА ДЕРЖАВНААКАДЕМІЯ БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ
ІНСТИТУТБЕЗПЕРЕРВНОЇ ФАХОВОЇ ОСВІТИ
КАФЕДРА ОБЛІКУ ТА АУДИТУ
Курсоваробота
з дисципліни “Фінансовийаналіз”
на тему: Банкрутство: Метод комплексного фінансового аналізу.
Дніпропетровськ – 2008р.
ЗМІСТ
1. Вступ до курсової роботи
2.Теоритична частина курсової роботи
3.Банкрутство: Методкомплексного фінансового аналізу
4.Практична частина курсової роботи
5.Додаток 1
6.Додаток 2
7.Література
Вступ
Процес переходуекономіки України на ринкові відносини відбувається у складних умовах спадувиробництва та інформації, що негативно впливає на фінанси підприємств,спрямовує їх на вирішення сьогоденних завдань виживання, робить неможливимзміцнення фінансової бази на скільки-небудь віддалену перспективу. Про складнийфінансовий стан у всіх галузях економіки свідчить значна кількість збитковихпідприємств і організацій. Основним джерелом інформації про фінансовий станпідприємства є бухгалтерська звітність, яка в ринковій економіці базується наузагальненні даних фінансового обліку і є інформаційною ланкою, яка повязуєпідприємство з товариством та діловими партнерами-використовувачами інформаціїпро діяльність підприємства. Фінансовий стан підприємства залежить відрезультатів її виробничої, комерційної і фінансової діяльності. Кожнепідприємство здійснює діяльність, в результаті якої відбувається використанняматеріальних, трудових та фінансових ресурсів. При цьому виникають недоліки у використанні ресурсів,які і є обєктом економічного і фінансового аналізу. В умовах ринкової економікифінансовий аналіз є однією із базових дисциплін, знання основ якої обовязководля всіх спеціалістів, зайнятих у сфері фінансів, обліку, аудиту, управління.
До недавнього часу для більшостісуб’єктів господарювання процеси банкрутства були мало відомі. Лише в періодреформування економіки (після ліквідації планового розподілу використаннягрошових ресурсів) відчутними стали такі економічні явища як нерентабельність,неплатоспроможність підприємств. Характерними ознаками фінансової кризипідприємства є скорочення попиту на його продукцію, і, як наслідок, зниженняобсягів виробництва; зростання заборгованості постачальникам, держбюджету табанкам; затримки з виплатою заробітної плати працівникам. Кількість такихпідприємств в економіці України неухильно зростає. Причому тенденціїбанкрутства поширюються не лише на окремих суб’єктів господарювання, а й націлі галузі економіки (наприклад, сільське господарство, яке вже впродовжбагатьох років перебуває в глибокій фінансовій кризі і де понад 85%господарюючих суб’єктів закінчують свою діяльність щорічно із збитками; впромисловості збитковим є кожне друге підприємство).
На сьогоднішній день длябільшості українських підприємств характерним є більш або менш однакове колопроблем:
— зміна економічного середовища, вякому вони існують;
— втрата традиційних ринків збутувласної продукції;
— зміна системи планування і, якрезультат – порушення ритмічності виробничої діяльності;
— нестабільність правового поля.
Крім того, процесприватизації також призвів до корінної зміни принципів управлінняпідприємством, зачепив основи його існування. В ході приватизації держававтратила роль адміністратора, передав її акціонерам (новим господарям) тавиконавчому органу управління – правлінню на чолі з головою. Саме жпідприємство опинилося в агресивному ринковому середовищі. З одного боку,вчорашні дружні колеги по галузі перетворилися на підступних конкурентів, зіншого – на утворений ринок хлинула більш якісна та часто більш дешевапродукції іноземних виробників. По суті, у багатьох підприємств, в наслідокприватизації, так і не з’явився реальний господар, зацікавлений в розвиткупідприємства і в стабільній його роботі. Це далеко не повний перелік проблем,які для багатьох українських підприємств стали причиною банкрутства іліквідації.
Щоб процеси банкрутствагосподарюючих суб’єктів завдавали найменшої шкоди економіці держава повиннаактивно виконувати свою регулюючу роль у формуванні відносин власності. А дляцього необхідно мати відповідну зважену законодавчу базу.
Банкрутство – цеодин з ключових елементів ринкової економіки і інститут розвиненої системигромадянського та торговельного права, це механізм, який дає можливістьуникнути катастрофи та вигідно розпорядитися засобами. Ситуація банкрутства підприємств єтиповою для економіки не лише країн, що розвиваються, а й будь-якої зрозвинутих країн. Зокрема, у країнах Євросоюзу щороку банкрутує значнакількість підприємств і підприємців – з кожних 100 новостворених підприємств наринку залишаються 20-30. І незважаючи на банкрутство частини фірм, економікаєвропейських країн розвивається із передбачуваними темпами, що пояснюється тим,що законодавство і процедури банкрутства використовуються у них в першу чергудля оздоровлення економіки.
Банкрутство як одна зюридичних підстав ліквідації підприємств регулюється Законом “Про підприємства в Україні”(ст.ст.24,34). Порядок і умови визнання будь-яких юридичних осіб — (суб’єктівпідприємницької діяльності банкрутами з метою задоволення претензій кредиторіврегулює спеціальний Закон України від 14 травня 1992 р. «Про банкрутство”(Відомості Верховної Ради України. — 1992 — №31. — Ст. 440).
Провадження у справах пробанкрутство та ліквідаційний процес регулюється також і законодавством Українипро організацію та діяльність Арбітражного суду, а провадження у справах пробанкрутство банків регулюється, крім того, з урахуванням вимог Закону “Пробанки і банківську діяльність”. Такіосновні законодавчі акти про банкрутство, поняттяякого містить стаття 1Закону “Про банкрутство”. Це пов'язана з недостатністю активів у ліквіднійформі неспроможність юридичної особи — суб'єкта підприємницької діяльностізадовольнити в установлений для нього строк пред'явлені до нього кредиторамивимоги і виконати зобов'язання перед бюджетом. З наведеного визначеннявипливає, що банкрутство має економічний і правовий характер.
Теоретичначастина
Банкрутство:Метод комплексного фінансового аналізу
З економічноїточки зору банкрутство є неспроможністю продовження суб'єктом своєї підприємницької діяльностівнаслідок її економічної нерентабельності, безприбутковості. Суб’єктпідприємництва має стільки боргів перед кредиторами і зобов'язань передбюджетом, що коли їх вимоги будуть пред'явлені у визначені для цього строки, томайна суб’єкта — активів у ліквідній формі — не вистачить для їх задоволення. Юридичним аспект банкрутства полягає насамперед у тому, що в суб'єкта є кредитори, тобтоособи, що мають документовані майнові вимоги до нього як до боржника. Це майновіправові відносини банкрутства, здійснення якиху встановленому законом порядку може призвести до ліквідації суб'єктапідприємництва.
Перехід доринкової економіки потребує від підприємства підвищення ефективностівиробництва, конкурентноздатності продукції і послуг на основі впровадженнядосягнень науково-технічного прогресу, ефективних форм господарювання іуправління виробництвом, активізації підприємництва і т.п. Важлива роль уреалізації цієї задачі приділяється аналізу господарської діяльності підприємств.З його допомогою виробляються стратегія і тактика розвитку підприємства,обгрунтовуються плани й управлінські рішення, здійснюється контроль за їхнімвиконанням, виявляються резерви підвищення ефективності виробництва, оцінюютьсярезультати діяльності підприємства, його підрозділів і робітників.
Під аналізомрозуміється засіб пізнання предметів і явищ навколишнього середовища,заснований на розчленовуванні цілого на складові частини і вивчення їх у всьомурізноманітті зв'язків і залежностей. Зміст аналізу випливає з функцій. Однією зтаких функцій являється вивчення характеру дії економічних законів,встановлення закономірностей і тенденцій економічних явищ і процесів уконкретних умовах підприємства. Наступна функція аналізу — контроль за виконанням планів іуправлінських рішень, за економічним використанням ресурсів. Центральна функціяаналізу — пошук резервів підвищення ефективності виробництва на основі вивченняпередового досвіду і досягнень науки і практики. Також інша функція анализу — оцінка результатів діяльності підприємства по виконанню планів, досягнутомурівню розвитку економіки, використанню наявних можливостей. І накінець — розробка заходів по використанню виявлених резервів у процесі господарськоїдіяльності.
Аналізом фінансового станупідприємства, організації займаються керівники і відповідні служби, також засновники,інвестори з метою вивчення ефективного використання ресурсів. Банки для оцінкиумов надання кредиту і визначення ступеня ризику, постачальники для своєчасногоодержання платежів, податкові інспекції для виконання плану надходжень засобіву бюджет і т.п. Фінансовий аналіз є гнучким інструментом у руках керівниківпідприємства. Фінансовий стан підприємства характеризується розміщенням івикористання засобів підприємства. Ця інформація представляється в балансіпідприємства. Основними чинниками, що визначають фінансовий стан підприємства,є, по-перше, виконання фінансового плану і поповнення в міру виникнення потребивласного обороту капіталу за рахунок прибутку і, по-друге, швидкістьоборотності оборотних коштів ( активів). Сигнальним показником, у якомувиявляється фінансовий стан, виступає платоспроможність підприємства, під якимрозуміють його спроможність вчасно задовольняти платіжні вимоги, повертатикредити, проводити оплату праці персоналу, вносити платежі в бюджет. В аналізфінансового стану підприємства входить аналіз бухгалтерської звітності, пасив іактив, їхній взаємозв'язок і структура; аналіз використання капіталу й оцінкафінансової стійкості; аналіз платоспроможності і кредитоспроможностіпідприємства іт.п. Розділ І. Аналізосновних показників, які комплексно характеризують виробничо-господарськудіяльність.
Ефективність використаннявиробничих та фінансових ресурсів характеризується кількісним співвідношенням інтенсивнихі екстенсивних факторів. Показниками екстенсивного розвитку є кількісні показникивикористання ресурсів: чисельність працюючих, величина використаних предметівпраці, об’єм основних виробничих фондів, величина амортизації та авансованихоборотних засобів.
оказники інтенсивного розвитку– якісні показники використання ресурсів: продуктивність праці, матеріаловіддача,матеріало місткість, фондовіддача, фондомісткість, кількість оборотів оборотнихзасобів або коефіцієнт закріплення оборотних засобів.
Процес екстенсивногонарощування виробничого потенціалу є необхідним, але обмежується фінансовимиможливостями підприємства. Економічно виправданим є таке нарощуваннявиробничого потенціалу, яке супроводжується більш високим проростом фінансовихрезультатів.Визначальним напрямком мобілізації резервів виробництва є інтенсифікаціявиробничо-збутової діяльності, та використання виробничого потенціалу. Кінцеві результати діяльностіформуються під дією як інтенсивних так і екстенсивних факторів. Особливістюінтенсивного і екстенсивного використання ресурсів є їх взаємозамінність. Такнехватку робочої сили можна поповнити підвищенням продуктивності праці.
Длякомплексного аналізу фінансового стану підприємства необхідно оцінити тенденціїнайбільш загальних показників, які з різних сторін характеризують фінансовийстан підприємства.
Показникамита факторами доброго фінансового стану підприємства можуть бути: стійкаплатоспроможність, ефективне використання капіталу, своєчасна організаціярозрахунків, наявність стабільних фінансових ресурсів.
Показникита фактори незадовільного фінансового стану:
- неефективнерозміщення коштів,
- брак власнихоборотних коштів,
- наявність стійкоїзаборгованості за платежами,
- негативнітенденції у виробництві.
Донайзагальніших показників комплексного фінансового аналізу належать показники дохідності йрентабельності.
Великезначення має аналіз структури доходів підприємства та оцінка взаємозв'язкуприбутку з показниками рентабельності. Важливо проаналізувати зв'язок прибуткупідприємства з формуючими прибуток факторами, що полегшує практичну орієнтацію в цих питаннях. Дохідністьпідприємства характеризується абсолютними й відносними показниками.
Абсолютнийпоказник дохідності — це сума прибутку або доходів. Відносний показник — рівеньрентабельності. Рівень рентабельності підприємств, пов'язаних із виробництвомпродукції, визначається як відсоткове відношення прибутку від реалізаціїпродукції до її собівартості:
Р =(П/С) 100,
де Р — рівень рентабельності, %;
П — прибуток від реалізації продукції, грн.;
С- собівартість продукції, грн.
Рівеньрентабельності підприємств торгівлі та громадського харчування визначається яквідсоткове відношення прибутку від реалізації товарів (продукції громадськогохарчування) до товарообігу.
Підчас аналізу вивчають динаміку змін обсягу чистого прибутку, рівнярентабельності та фактори, які впливають на них. Основними факторами, щовпливають на чистий прибуток, є обсяг виручки від реалізації продукції, рівеньсобівартості, рівень рентабельності продукції, фінансові результати та витративід операційної звичайної діяльності, величина податку на прибуток та іншихподатків, що виплачуються з прибутку.
Аналіздохідності підприємства проводиться в порівнянні з планом та попереднімперіодом. За умов інфляції важливо забезпечити об'єктивність показників тазапобігти їх викривленню через постійне підвищення цін. Аналіз проводиться заданими роботи за рік. Торішні показники треба привести у відповідність ізпоказниками звітного року за допомогою індексації цін.
Заринкових відносин існує персоніфікований інтерес керівництва та колективівпідприємств до фактично досягнутого рівня рентабельності, що суттєво впливає нарезультативність господарської діяльності.
Напідприємствах недержавних форм власності для акціонерів та засновниківнайважливіше значення має рентабельність їхніх пайових і статутних внесків ускладі загальних інвестицій. Тому цьому аспекту оцінки фінансового стану підприємства треба приділити серйозну увагу.
Практикарекомендує для оцінки рентабельності підприємства використовувати системувзаємозв'язаних показників рентабельності. З цією метою необхідновикористовувати дві основні групи показників рентабельності:
а)показники, розрахованіна підставі поточних витрат (вартості продажу);
б)показники, розраховані узв'язку з використанням виробничого капіталу (виробничих активів).
Для всебічної комплексної оцінкирізних показників рентабельності можна використати зарубіжний досвід оцінки цих показників. Показники рентабельності групи»а" розраховуються на базі даних бухгалтерського обліку прибутків тазбитків і становлять систему таких коефіцієнтів:
— коефіцієнт граничного рівня валового прибутку (К1)
К1= Вп/Чоп = 1 — Впр/Чоп,
деВп — сума валового прибутку;
Впр- вартість продажу (реалізації продукції, робіт, послуг);
Чоп- чистий обсяг продажу (реалізації);
— коефіцієнт граничного рівня прибутку від основної операційної діяльності (К2)
К2= Под/Чоп,
деПод — сума прибутку, отриманого від основної операційної діяльності;
— коефіцієнт граничного рівня прибутку від усієї діяльності підприємства — операційної, фінансової, інвестиційної (К3)
К3= П/Чоп,
деП — сума прибутку до виплат за довгостроковими зобов'язаннями і податковихвиплат;
— коефіцієнт граничного рівня чистого прибутку (K4)
К4= Чп/Чоп,
деЧп — сума чистого прибутку після виплати відсоткових сум за довгостроковимизобов'язаннями та сплати податків;
-критичнийкоефіцієнт рентабельності (K5)
К5= (Чоп — Зв) / Чоп,
деЗв — це сума змінних витрат у складі вартості продажу.
Уміжнародній практиці вся підприємницька діяльність корпорацій, фірм та іншихпідприємств чітко поділяється на три види: операційна (основна); інвестиційна — вкладання грошей в акції, інші цінні папери, капітальні вкладення; фінансова — облік отриманих (сплачених) дивідендів, відсотків тощо. Такий поділ видів діяльностізнаходить відображення у відповідних формах звітності.
Ізнаведених формул зрозуміло, що всі коефіцієнти мають ту саму базу обрахунку — чистий обсяг продажу (валові надходження за вирахуванням суми повернення ідисконтних знижок). Ці,а також наведені нижче показники рентабельності взаємодоповнюють один одного ідають змогу провестикомплексний фінансовий аналіз стану підприємства.
Показникирентабельності групи «б» розраховуються як відношення прибутку ікоштів, вкладених у підприємство засновниками, акціонерами та інвесторами.Зарубіжний досвід свідчить, що за даними звіту щодо прибутків (збитків) ібалансового звіту доцільно розрахувати такі коефіцієнти:
— коефіцієнт віддачі навсю суму виробничих активів (К6)
К6=Чп/ВА,
де ВА — середньорічна величина всіхвиробничих активів підприємства;
— коефіцієнт віддачі від інвестованого капіталу (К7)
К7=П/СА,
деСА — середньорічна сума всіх активів підприємства за мінусом короткостроковихзобов'язань, або середньорічна сума капіталізованих коштів (акціонерний капітал+ довгострокові зобов'язання);
— коефіцієнт віддачі на акціонерний капітал (Kg)
К8=Чп/СК,
деСК — середньорічна сума власного капіталу, представлена акціонерним капіталом.
Коефіцієнтвіддачі активів характеризує величину дохідності всього потенціалу, якимволодіє підприємство (його називають показником майстерності використаннякапіталу менеджерами підприємства). Цей показник для детальнішої оцінки можеобчислюватись у різних модифікаціях: в чисельнику формули можутьвикористовуватись різні показники прибутку: валового, операційного, довирахування податків і т. д.
Коефіцієнтвіддачі інвестицій характеризує ефективність віддачі тільки частини всьогокапіталу — довгострокових інвестицій і капіталізованого прибутку підприємства.Цей коефіцієнт характеризує фінансовий стан підприємства в цілому. Наприклад,фінансова стійкість знижується, коли відсоткова ставка на позикові коштиперевищує величину цього коефіцієнта. Важливу роль у комплексній оцінці фінансовогостану підприємства, особливо в акціонованих підприємствах, відіграє третій ізрозглянутих показників — коефіцієнт віддачі акціонерного капіталу.
Одним із основнихпідходів до аналізу фінансових показників діяльності підприємства тапрогнозування банкрутства є використання сучасних інформаційних технологій таінструментальних засобів обробки даних для діагностики банкрутства. Діагностика банкрутства повинна матидекілька рівнів і спиратися на моніторинг внутрішніх явищ фірми, помітнихзсередини. Доцільно формувати систему діагностики банкрутства з двох частин:експрес-діагностика банкрутства та фундаментальна діагностика банкрутства.
Основною метою експрес — діагностики банкрутства є раннєвиявлення ознак кризового розвитку підприємства та попередня оцінка масштабівкризового його стану. Експрес-діагностика банкрутства характеризує системурегулярної оцінки кризових параметрів фінансового розвитку підприємства, щоздійснюється на базі даних його фінансового обліку за стандартними алгоритмамианалізу, постійного моніторингу фінансового стану підприємства. Тому методикаекспрес-діагностики може трактуватися як універсальна, що майже не залежить відспецифічних характеристик підприємства.
Експрес — діагностика банкрутства здійснюєтьсяза наступними основними етапами:
— визначенняоб'єктів спостереження «кризового поля», що реалізує загрозубанкрутства підприємства;
— формуваннясистеми індикаторів оцінки загрози банкрутства підприємства;
— аналіз окремихсторін кризового фінансового розвитку підприємства, що здійснюєтьсястандартними методами;
— попередняоцінка масштабів кризового фінансового стану підприємств;
— інформаційнапідтримка прийняття рішень експрес-діагностики.
У процесі аналізуокремих сторін кризового фінансового розвитку підприємства використовуютьсятакі методи: горизонтальний (трендовий) фінансовий аналіз; вертикальний(структурний) фінансовий аналіз; порівняльний фінансовий аналіз; аналізфінансових коефіцієнтів; аналіз фінансових ризиків; інтегральний фінансовийаналіз, заснований на моделі Дюпона.
На відміну відекспрес-діагностики, фундаментальна діагностика, орієнтована на специфікуконкретного підприємства, ураховує його відмінності і здійснюється на основітаких методів факторного аналізу та прогнозування, як:
— систематизаціяосновних факторів, що обумовлюють кризовий фінансовий розвиток підприємства;
— проведення методукомплексного фінансового аналізу з використанням спеціальних методівоцінки впливу окремих факторів на кризовий фінансовий розвиток підприємства;
— прогнозуваннярозвитку кризового фінансового стану підприємства під негативною дією окремихфакторів;
— прогнозуванняздатності підприємства до нейтралізації загрози банкрутства за рахуноквнутрішнього фінансового потенціалу.
Проведення комплексногофінансового аналізу з використанням спеціальних методів оцінки впливуокремих факторів на кризовий фінансовий розвиток підприємства виявляє ступіньнегативного впливу окремих факторів на різноманітні аспекти фінансовогорозвитку підприємства. Упроцесі такого аналізу використовуються наступні основні методи: повнийкомплексний аналіз фінансових коефіцієнтів. При цьому істотно розширюється колооб'єктів «кризового поля», а також система показників-індикаторівможливої загрози банкрутства; кореляційний аналіз; SWOT-analysis, основним змістомякого є аналіз і вивчення характеру сильних та слабких сторін підприємства урозрізі окремих внутрішніх факторів, а також позитивного або негативного впливуокремих зовнішніх факторів, що обумовлюють кризовий фінансовий розвитокпідприємства; аналітична модель Альтмана.
Дослідженняіснуючих методів розрахунку фінансових показників та оцінка рівня банкрутствадозволяє згрупувати їх в три основні підходи: за допомогою кількісних методів,на основі експертних оцінок, на основі параметричних показників. Програмнимизасобами для першого підходу є бухгалтерські пакети, що містять модуліфінансових звітів і результатів, пакети для управління підприємствами(Галактика, IT- предприятие), пакети дляскладання бізнес-плану (Project Expert, Project Risk), програмні продукти фірми «Альт-Фінанси», Fin Expert.Перераховані програмні засоби дають можливість розрахувати різнобічнікоефіцієнти, що характеризують фінансовий стан підприємства та спеціальну серіюкоефіцієнтів, пов'язаних з імовірністю банкрутства (Z-рахунок Альтмана).
Діагностиці банкрутстванайбільш повно відповідає використання експертних систем і систем підтримкиприйняття рішень. Експертні системи включають бази знань, що містять фактичнідані (фінансова звітність підприємства). Це дає можливість розрахуватипараметричні індекси фінансового стану та загрози банкрутства.
Слід зазначити,що інформація та методи її добування — основний ресурс для прогнозуваннябанкрутства. Це зумовлює необхідність використання OLAP-технологій і сховищ даних.
Практичначастина
Розрахунки коефіцієнтів
Показники
Алгоритм розрахунку
Рівень показника на початок року на кінець року зміни 2.7. Коефіцієнт маневреності власних коштів
Ф.№1р.260-*р.620
179.4-90.0 = 89.4
93.0-209.0 = -386.7 -476.1 Ф.№1 р.380 0.3 0.3 6.3.Коефіцієнт забезпечення запасів власними коштами
Ф.№1 р.260 – р.620
179.4-90.0 = 4.45
93.0-209.0 = -10.36 -10.36-4.45=-14.8 Ф.№1 р.100-140* 21.2-1.1 =20.1 11.2
1. Аналіз майнової структури капіталу.Оцінка структурних змін. Оцінка ефективності
Аналіз активівпідприємства дозволяє надати загальну оцінку зміні всього його майна. Оцінка сукупнихактивів, в свою чергу, дозволяє зробити висновок про те, в які активи вкладенізнову залучені фінансові ресурси або які активи зменшились за рахунок зменшенняфінансових ресурсів, чи навпаки. Порівняльний аналітичний розрахунок та йоговимоги наведені у таблиці 1. Розміщення майна заповнюється згідно форми 1.(Додаток 1)
1.1. Аналіз основних засобів
Таблиця 1. Аналіз складута структури основних засобів підприємстваРозміщення майна Код рядка На початок року На кінець року Зміни за рік /> тис.грн. % до підсумків розділів тис.грн. % до підсумків розділів % до початку року Темпи приросту /> АКТИВ /> 1 2 3 4 5 6 7 8 /> І. Необоротні активи /> Нематеріальні активи: /> залишкова вартість 10 4,2 10.50 3.9 8.92 92.86 -7.14 /> первісна вартість 11 4,5 11.25 4,5 10.30 100.0 /> знос 12 0,3 0.75 0,6 1.37 200.0 100.0 /> Незавершене будівництво 20 /> Основні засоби: /> залишкова вартість 30 36,8 92.00 39,8 91.08 108.2 8.2 /> первісна вартість 31 50,5 126.25 56,3 128.83 111.49 11.5 /> знос 32 13,7 34.25 16,5 78.38 120.44 20.4 /> Довгострокові фінансові інвестиції: /> які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств 40 /> інші фінансові інвестиції 45 /> /> /> Довгострокова дебіторська заборгованість 50 /> Відстрочені податкові активи 60 /> Інші необоротні активи 70 /> Усього за розділом І 80 40 100.00 43,7 100.00 109.25 9.3 /> ІІ. Оборотні активи /> Запаси: /> виробничі запаси 100 21,2 11.81 4,9 5.269 23.11 -76.89 /> тварини на вирощуванні та відгодівлі 110 /> незавершене виробництво 120 /> /> /> готова продукція 130 9,8 5.46 8,0 8.6 81.63 -18.37 /> товари 140 1,1 0.61 1,0 8.6 90.91 -9.09 /> Векселі одержані 150 /> /> /> Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги: /> чиста реалізаційна вартість 160 57,3 31.94 80 34.344 139.62 39.62 /> первісна вартість 161 57,3 31.94 80 34.344 139.62 39.62 /> резерв сумнівних боргів 162 /> /> /> Дебіторська заборгованість за розрахунками: /> з бюджетом 170 /> 7,0 7.527 700 600 /> за виданими авансами 180 /> /> /> з нарахованих доходів 190 /> із внутрішніх розрахунків 200 /> Інша поточна дебіторська заборгованість 210 /> Поточні фінансові інвестиції 220 /> /> /> Грошові кошти та їх еквіваленти: /> в національній валюті 230 100,9 56.24 1,1 1.183 1.09 -98.91 /> в іноземній валюті 240 /> Інші оборотні активи 250 /> Усього за розділом ІІ 260 179,4 100.0 93.0 51.84 -48.16 /> ІІІ. Витрати майбутніх періодів 270 /> Баланс 280 220,4 137,1 62.21 -37.79 /> ПАСИВ Код рядка На початок періоду На кінець періоду /> І. Власний капітал /> Статутний капітал 300 0,3 100.0 0,3 100.0 /> Пайовий капітал 310 /> /> /> Додатковий вкладений капітал 320 /> Інший додатковий капітал 330 /> Резервний капітал 340 /> /> /> Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) 350 /> Неоплачений капітал 360 ( ) ( ) /> Вилучений капітал 370 ( ) ( ) /> Усього за розділом І 380 0,3 100.0 0,3 100.0 /> ІІ. Забезпечення наступних витрат і платежів /> Забезпечення виплат персоналу 400 /> Інші забезпечення 410 /> /> Цільове фінансування 420 /> /> /> Усього за розділом ІІ 430 0,0 0,0 /> ІІІ. Довгострокові зобов’язання /> Довгострокові кредити банків 440 /> /> Інші довгострокові фінансові зобов’язання 450 11,1 11,1 /> Відстрочені податкові зобов’язання 460 /> /> /> Інші довгострокові зобов’язання 470 /> Усього за розділом ІІІ 480 11,1 11,1 /> IV. Поточні зобов’язання /> Короткострокові кредити банків 500 /> /> /> Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями 510 /> Векселі видані 520 /> /> /> Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги 530 185 88.5 77 61.3 41.62 -58.38 /> Поточні зобов’язання за розрахунками: /> з одержаних авансів 540 /> /> /> з бюджетом 550 20 9.6 3 2.4 15.00 -85 /> з позабюджетних платежів 560 /> зі страхування 570 10,3 8.2 1030.0 930 /> з оплати праці 580 26,4 21.0 264.0 164 /> з учасниками 590 /> із внутрішніх розрахунків 600 /> /> /> Інші поточні зобов’язання 610 4 1.9 9 7.2 225.0 125 /> Усього за розділом IV 620 209,0 100.0 125,7 100.0 60.14 -40 /> V. Доходи майбутніх періодів 630 0,0 0,0 /> /> Баланс 640 220,4 137,1 62.21 -38 />
Висновки:
З розрахунків ми бачимо,що нематеріальні активи зменшились на 7,14 тис. грн., а основні засобизбільшились на 8.2 тис. грн… Це каже про те, що підприємство має кошти на їхпоповнення.
Далі розраховуємо слідуючи показники ефективності стану основнихзасобів підприємства.
Таблиця 2. Ефективністьстану основних засобів підприємства та розрахунок коефіцієнтів основних засобів підприємства
Показник
Формула для розрахунку
Алгоритм розрахунку
Рекомендоване значення, тенденція змін
На початок року
На кінець року
Зміни
1
2
3
4
5
6
7 4.1. Оборотність оборотних коштів
Чистий дохід
Ф.№2 р.035 Збільшення
265.5=1.48
455.7=4.9 3.42 Середня величина Ф.№1 р.260 179.4 93 оборотних активів 4.2. Тривалість одного обороту основних засобів
365 * Тривалість періоду365Ф.№1р.260 Зменшення 365*179.4=0.68 365*93.0=74.5 73.8 Коефіцієнт оборотності оборотних коштів Ф.№2 р.035 265.5 455.7 4.3. Оборотність виробничих запасів
Собівартість реалізованої продукції
Ф.№2 р.040 Збільшення
229.1=7.14
343.7=19.42 12.25 Середні виробничі запаси Ф.№1 32.1 17.88
/>р.100-140 4.4. Тривалість одного обороту виробничих запасів
Тривалість періоду
365Ф.№1р. Зменшення
365*32.1=51.14
365*17.88= 18.99 -32.15 Коефіцієнт оборотності вир.запасів
/>100-140 Ф.№2 р.040 229.1 343.7 4.5. Оборотність коштів у розрахунках
Чистий дохід
Ф.№2 р.035 Збільшення
265.5=4.63
455.7=7.5 1.87 Середні кошти у розрахунках Ф.№1
/> р.150-210 57.3 31.94 4.6. Тривалість одного обороту коштів у розрахунках
Тривалість періоду
365Ф.№1р. Зменшення 20914.5 11658.1 -9256.4 Коефіцієнт оборотності коштів у розрахунках
/>150-210 4.7. Оборотність дебіторської заборгованості
Чистий дохід
Ф.№2 р.035 Збільшення 265.5=4.63 455.7=14.26 9.34 Середня дебіторська заборгованість Ф.№1 57.3 31.94
/> р.160-210 4.8. Тривалість одного обороту дебіторської заборгованості
Тривалість періоду
365Ф.№1р. Зменшення 365=1.09 365=0.8 -0.9 Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості
/>
160-210 Ф.№2 р.035 332.8 455.7 4.9. Оборотність кредиторської заборгованості
Чистий дохід
Ф.№2 р.035 Збільшення 265.5=1.27 455.7 44.3 Середня кредиторська заборгованість Ф.№1 р.620 209 100 4.10. Тривалість одного обороту кредиторської заборгованості
Тривалість періоду
365Ф.№1р.620 Зменшення 209=0.79 100=0.22 -0.57 Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості Ф.№2 р.035 265.5 456.7 4.11. Оборотність чистого робочого капіталу
Чистий дохід
Ф.№2 р.035 Збільшення 265.5=0.68 456.7=2.28 1.6 Середній чистий робочий капітал Ф.№1 р.260+р.270-р.620 388.4 200 4.12. Тривалість одного обороту чистого робочого капіталу
Тривалість періоду 365 Ф.№1р.260+ Зменшення 388.4=1.46 200=0.44 -1.02 Коефіцієнт оборотності чистого робочого капіталу
+р.270-р.620 265.5 456.7 Ф.№2 р.035 4.13. Оборотність фіксованих активів
Чистий дохід
Ф.№2 р.035 Збільшення 265.5=6 456.7=4.13 -1.86 Середній фіксовані активи Ф.№1 р.080-р.010 44.2 110.5 4.14. Тривалість одного обороту фіксованих активів
Тривалість періоду
365Ф.№1р.080-р.010 Зменшення 44.2=0.16 110.5=0.24 0.8 Коефіцієнт оборотності фіксованих активів Ф.№2 р.035 265.5 456.7 4.15. Оборотність усіх активів
Чистий дохід
Ф.№2 р.035 Збільшення 265.5=1.2 456.7=3.33 2.13 Середній активи Ф.№1 р.280 220.4 137.1 4.16. Тривалість одного обороту усіх активів
Тривалість періоду
365Ф.№1р.280 Зменшення 220.4=0.83 137.1=0.3 -0.53 Коефіцієнт оборотності усіх активів Ф.№2 р.035 265.5 456.7
Висновки:
Найважливіший показникефективності стану основних засобів збільшився на 3.42 одиниці. Це значить, щовивільнюються додаткові кошти.
Також збільшиласьоборотність чистого робочого капіталу, що теж дає можливість вивільнити кошти.
І саме головне – цезбільшення усіх активів на 2,13 пунктів.
2.Аналіз основних фінансовиххарактеристик
2.1. Аналізпоказників рентабельності
Показники рентабельностіє відносними характеристиками фінансових результатів і ефективності діяльностіпідприємства. Вони вимірюють прибутковість підприємства з різних позицій ігрупуються відповідно до інтересів учасників економічного процесу, ринковогообміну. Адміністрацію цікавить віддача (прибутковість) усіх виробничих активів;потенційних інвесторів і кредиторів – віддача на капітал що інвестувався;власників і засновників – прибутковість акції і т.ін.
Таблиця 5. Показникирентабельності
Показник
Формула для розрахунку
Алгоритм розрахунку
Рекомендоване значення, тенденція змін
На початок року
На кінець року
Зміни
1
2
3
4 5.1. Рентабельність активів за прибутком від звичайної діяльності
Прибуток від звичайної діяльності
Ф.№2 р.190 Збільшення 12.9=0.06 7.58=0.05 -0.01 5.2. Рентабельність капіталу за чистим продуктом
Чистий прибуток
Ф.№2 р.220 Збільшення 12.9=0.06 7.58=0.06 -0.01 Загальний капітал Ф.№1 р.280 220.4 138.1 5.3. Рентабельність власного капіталу
Чистий прибуток
Ф.№2 р.220 Збільшення 12.9=43 7.58=0.76 -42.9 Власний капітал Ф.№1 р.380 0.3 100 5.4.Рентабельність виробничих фондів
Чистий прибуток
Ф.№2 р.220 Збільшення 220.4=3.8 138.1=1.3 -2.5 Виробничі фонди Ф.№1 р.030+р.100+р.120 58 103.81 5.5. Рентабельність реалізованої продукції
Прибуток від реалізації
Ф.№2 р.050-р.070-р.080 Збільшення 42.5=0.16 201.3=0.44 0.28 Виручка Ф.№2 р.035 265.5 455.7 5.6. Рентабельність реалізованої продукції за прибутком від операційної діяльності
Прибуток від операційної діяльності
Ф.№2 р.100 Збільшення 17.2=0.06 10.1=0.22 0.16 Виручка Ф.№2 р.035 265.5 45 5.7. Рентабельність реалізованої продукції за чистим прибутком
Чистий прибуток
Ф.№2 р.220 Збільшення 220=0.83 138.1=0.3 -0.53 Виручка Ф.№2 р.035 >30% 265.5 455.7 5.8. Коефіцієнт реінвестування
Реінвестований прибуток Ф.№1 збільшення Збільшення Чистий прибуток
по (р.340+р350) Ф.№2 р.220 5.9. Коефіцієнт стійкості економічного зростання
Реінвестований прибуток Ф.№1 збільшення Збільшення Власний капітал
по (р.340+р350) Ф.№1 р.380
Висновки:
Як ми бачимо, по усіхпоказниках рентабельності, окрім рентабельності власного капіталу, має місценезначне їх зменшення. Рентабельність реалізованої продукції, рентабельністьреалізованої продукції за прибутком від операційної діяльності також незначнопідвищилась.
Все це говорить про те, що має місце нестабільний фінансовий стан.
2.2. Аналізфінансової стійкості
Аналіз фінансовоїстійкості підприємства – одна з найважливіших характеристик його діяльності тафінансово-економічного добробуту. Вона характеризує результат його поточного,інвестиційного та фінансового розвитку, містить необхідну інформацію дляінвесторів, а також відображає здатність підприємства відповідати за свої боргий зобов’язання і нарощувати економічний потенціал.
Таблиця 6. Показникифінансової стійкості
Показник
Формула для розрахунку
Алгоритм розрахунку
Рекомендоване значення, тенденція змін
На початок року
На кінець року
Зміни
1
2
3
4
5
6
7 6.1.Наявність власних оборотних коштів Оборотні активи — короткострокові зобов’язання Ф.№1 р.260 – р.620 Збільшення 388.4 200 -188.4 6.2.Коефіцієнт забезпечення оборотних активів власними коштами
Власні оборотні кошти
Ф.№1 р.260 – р.620 >0,1 -29,6 100 70,4 6.3.Коефіцієнт забезпечення запасів власними коштами
Власні оборотні кошти
Ф.№1 р.260 – р.620 0,5-0,8 388.4=12.1 200=11.2 -0.9 Запаси і затрати Ф.№1 р.100-140 32.1 17.88 6.4.Коефіцієнт маневреності власного капіталу
Власні оборотні кошти
Ф.№1 р.260 – р.620 0,3-0,5 388.4=1294 200=2 -1292 Власний капітал Ф.№1 р.380 0.3 100 6.5.Коефіцієнт маневреності власних оборотних коштів
Кошти
Ф.№1 р.230 + р.240 Збільшення 100.9=0.26 56.24=0.29 0.03 6.6.Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів
Довгострокові залучені кошти
Ф.№1 р.430 + р.480 Зменшення 11.1 11.1 6.7.Коефіцієнт мобільності
Оборотні активи
Ф.№1 р.260 >0,5 179.4 100=1 4.49 Необоротні активи Ф.№1 р.080 40 100 6.8. Індекс постійного активу
Необоротні активи
Ф.№1 р.080 Зменшення 40=133.3 100=1 -132.3 Власний капітал Ф.№1 р.380 0.3 100 6.9.Коефіцієнт фінансової стабільності
Власний капітал
Ф.№1 р.380 >0,8 0.3=0.02 100=0.73 0.71 Позиковий капітал Ф.№1 р.480+р.620 15.1 136.8 6.10.Коефіцієнт фінансової незалежності
Власний капітал
Ф.№1 р.380 >0,5 0.3=0.001 100=0.73 0.729 Валюта балансу Ф.№1 р.640 220.4 137.1 6.11.Коефіцієнт фінансової залежності
Позиковий капітал
Ф.№1 р.480+ р.620 >0,5 220.1=0.99 136.8=0.99 Валюта балансу Ф.№1 р.640 220.4 137.1 6.12.Коефіцієнт фінансового ризику
Позиковий капітал
Ф.№1 р.480+ р.620 Ф.№1 р.380+ р.480 0,75-0,9 11.1=0.05 11.1=0.08 0.03
Довгострокові забов’язання Ф.№1 р.640 220.4 136.8 Валюта балансу
Порівнюючипоказники: Власні оборотні кошти (ВОК), запаси і затрати (ЗЗ) і Довгостроковіфінансові зобов’язання (ДФЗ) в практиці фінансового менеджменту можна умов, алевиділити такі рівні фінансові стійкості підприємства:
1) абсолютну фінансовустійкість, яка характеризується нерівністю: 33
2) нормальну фінансовустійкість, для якої виконується наступна нерівністю: ВОК
3) нестійкий фінансовийстан, для якого характерною є нерівність типу: 33>ДФЗ. Економічний змістданої нерівності полягає в тому, що запаси і затрати неможливо покрити джереламикоштів.
4) критичний фінансовийстан характеризується такою ситуацією, коли не тільки не виконується нерівністьале й мають місце «непокриті збитки», а також «Довгострокові кредити та позики,що не погашені в строк».
Розрахунки по цихпоказниках такі: