План
1. Відпочинок і колектив
2. Організація та види колективноговідпочинку та свят
3. Колективний туризм
4. Колективні святкування
Список використаної літератури
/>1. Відпочинок і колектив
Відпочиноквиступає, як логічне завершення того або іншого етапу життя, дає оцінкупройденого шляху й породжує стимули подальшого руху вперед.
Відпочинокакумулює повторювані події в житті людини й суспільства, фіксує якісні зміни уформуванні людини. Відпочинок відзначає певні цикли розвитку суспільства, даєможливість людям порівнювати досягнуті результати, визначати цінністьствореного з позиції сьогоднішнього дня. Відпочинок служить формою, що дозволяєлюдині психологічно розрядитися, відновити сили для майбутньої роботи, розширюєможливості масового спілкування людей, виступає як реальний канал проявуактивності людей.
Сучасні вчені нараховують до 500 різнихвидів і форм відпочинку та дозвілля. Тут і участь в самодіяльній художнійтворчості, заняття спортом, відвідування театрів, кіноконцертних залів,бібліотек, музеїв, подорожі, кіно-фотоаматорство, колекціонування і багатоіншого. Це далеко не повний перелік видів творчої діяльності, від яких залежитьдуховне багатство і розвиток самої особи. [2, 10-11]
Нині стоїть важливе завдання виховувати улюдей постійну потребу в своєму культурному зростанні. Вона має бути того жрівня значимості, що й потреба у праці. Якщо ця остання є мотиваційною основоюготовності індивіда до інтенсивної трудової діяльності, то перша – такожосновою до активних форм відпочинку і зростання культурних потреб особистості.
Виховне значення відпочинку пов’язане з його якістю, змістом,різноманітністю форм, функціями, мірою прилучення людини до дозвільноїдіяльності, станом роботи закладів культури. Там, де її зміст лишається бідним,а форми і методи – шаблонними, примітивними, виховне значення клубів, будинківі палаців культури знижується. На жаль, не всі вони ще стали місцем, де коженможе знайти собі заняття до душі, тобто з пасивного глядача і слухачаперетворитися на активного учасника заходів, які вони проводять.
/>Колективне проведеннявідпочинку вимагає спільності захоплень, психологічних контактів між людьми,швидкої адаптації новачків. Воно поєднує у собі видовищність, змагальність,розважальність, інформативність з виховним моментом. [3, 42]
Поєднання індивідуально-особистісних і колективістськихелементів у способах проведення вільного часу є необхідною умовою культуривідпочинку, яка формується всім укладом життя сучасного суспільства. Але це —не стихійний процес. Він передбачає цілеспрямовану дію на потреби й інтересилюдей, їх смаки, погляди, виховання уміння правильно розпоряджатися своїм вільнимчасом і, зрештою, формувати духовність у сфері відпочинку.
Колектив — основа соціального життя і відносин, яківиникають в процесі сумісної діяльності. Він виступає, як з’єднуюча ланка міжособистістю та суспільством, як форма, сфера, умова та передумоваіндивідуального розвитку, як найважливіший фактор, який визначає формуваннясоціальної орієнтованості особистості.
Практика показує, що колективний відпочинок, — в туристичномупоході, в таборі відпочинку, в санаторії, пансіонаті люди зближуються набагатошвидше, ніж у обстановці повсякденного життя.
Будь-якийколектив можна зрівняти з робочим механізмом, шестірні якого безупиннообертаються, змушуючи машину рухатися вперед. Кожний новий оборот колеса — черговий крок до подальшого успіху й процвітання цього колективу. На жаль,вічного двигуна, що працює без зупинки, і не потребує при цьому ніяких втручаньззовні, немає. Тому й колектив не може постійно втримувати високі темпизростання виробництва, без усякої додаткового заохочення. Людям потрібний поштовх,стимул, для того щоб рухатися далі. У противному випадку, ніяка наявністьвисоких технологій не допоможе зрушити з місця загрузлу в щоденній трясовинімашину. Єдність думки й духу, тобто, створення команди — от рятівний еліксирдля колективу. Оскільки лише єдиний, здоровий, цілісний організм, здатнийфункціонувати повноцінно, продуктивно. На жаль колективні форми відпочинку збереглися лише в 20% організацій,та й то лише в тих, у яких діють профспілки. [3, 51-53 ]
Головна цінність будь-якого колективу — люди. Їхній професіоналізм,досвід, творча енергія створюють імідж цього колективу. Ефективність діяльностікомпанії прямо залежить від взаєморозуміння між співробітниками, їхнього вмінняспільно вирішувати поставлені завдання, почуття причетності місії компанії. Якне дивно, завдання по перетворенню розрізненого колективу в злагоджено діючиймеханізм, у команду, зв'язану воєдино загальним баченням і цінностями, можевирішити спільний, колективний відпочинок. Колективний відпочинок дає унікальнуможливість членам великого колективу познайомитися в неформальній обстановці,краще дізнатися про один одного, і навіть виявити особисті якості внестандартних, а часом і екстремальних умовах.
Головноюціллю колективних заходів можуть бути:
· активнийвідпочинок на свіжому повітрі або на спеціально обладнаних майданчиках;
· максимальнезадіяння всіх учасників у цей процес;
· неформальнаатмосфера, яка дозволяє всім учасникам розкритись, познайомитись та отриматизадоволення від спільної діяльності та досягнутих результатів.
· встановленнянових зв'язків із новими партнерами, клієнтами або іншими потрібними людьми; [5,36]
Прикладомколективного відпочинку можуть бути спортивні ігри. Всі ми, в якійсь міріспортсмени. Кожного дня займаємось народними спортивними вправами: біг нароботу, гонки за клієнтами та багато іншого. Все це призводить до певноговиснаження, як фізичного так і морального. Тому найкращий спосіб для виходу ізтакого стану – не зовсім серйозні спортивно розважальні змагання. «Олімпійськіігри», як форму активного колективного відпочинку можна організувати як длядорослого колективу так і для дитячого. І якби не склались змагання учасникинеодмінно отримають масу позитивної енергії, спортивну дружбу, із учасникамизмагань та хороший настрій. [5, 44]
Народніолімпійські ігри — це комплекс інтелектуальних, спортивно-розважальних, веселихта смішних змагань, які не вимагають спеціальної фізичної підготовки, окрімморального бажання весело провести час./>2. Організація та види колективноговідпочинку та свят
Організація колективного свята — гарна можливість підвести проміжніпідсумки діяльності й позначити мету на майбутнє, нагородити співробітників, яківідзначилися. Однак поза залежністю від того, де проходить свято — у стінахрідної компанії, у ресторані, у будинку відпочинку або на борту теплохода — завдання організаторів не пустити святкування на самоплин, не перетворити йогов банальне застілля. Як правило, із цим успішно справляються агентства попроведенню колективних заходів, які роблять весь спектр послуг з організаціїсвят. У їхній компетенції перебувають розробка сценарію свята, підготовкарозважальної програми з видовищними феєрверками, оформлення залів, виготовленнясувенірної продукції, транспортне й технічне обслуговування.
Разомз тим, у компаніях з високим рівнем колективної культури поступововідмовляються від проведення грандіозних вечірок для колективу на користьспортивних змагань і заходів щодо створення команди, віддаючи перевагу сполученнюрозваг з формуванням колективного духу. [6, 117]
Відміннимінструментом для підтримки колективного духу і відпочинку є спорт,особливо командні його види, такі як футбол і боулінг. Багато колективівмають свої команди й беруть активну участь у турнірах з командами конкурентів іпартнерів. Тут все як у великому спорті: на змагання команди приїжджають ізвласними групами підтримки, у які входять співробітники компанії. Ще однарозвага — на грані спорту й відпочинку — пейнтбол прищеплює навичкивирішувати завдання командою, а «провокуючи» співробітників наприйняття нестандартних рішень у стислий термін, сприяє виявленню в колективілідерів.
Добревідпрацьованим методом для формування командного духу вже стали пригодницькітури. У які тільки дикі й незвідані місця на Землі не закидають свійколектив компанії в надії на знаходження ним горезвісного «почуттяліктя». Питання про те, бути разом з усіма або залишитися осторонь, якправило, у таких подорожах не виникають, особливо, коли учасники тураперебувають в одному рафті на сплаві по якійсь гірській ріці. Втім, длябагатьох офісних працівників навіть колективна поїздка на сплав по одній знеквапливих річечок Закарпаття, необхідність провести ніч у наметі, — вжевелика пригода, емоційний екстрим, що має всі передумови для перетворення вефективний тренінг по навчанню навичкам командної роботи.
Особливийвид колективного пригодницького туризму — сюжетні подорожі. Їх створюютьу кращих традиціях історій про Індіана Джонса або піратських казок з усімавідповідними атрибутами: древніми картами й манускриптами, хитромудримипастками й багатими скарбами. Дотримуючись побажань клієнтів, агентства пригодспеціально підбирають місце для реалізації фантастичних сюжетів: події можутьрозвертатися й у лісі біля Рівного, і в камбоджійських джунглях, і на просторахСвітового океану.
Новимнапрямком у колективному туризмі стає «занурення в природу»при участі професійного тренера — психолога. Повністю «відключена»від кам'яно-бетонної дійсності, людина через сприйняття природи змінюєсприйняття себе й свого становища у світі, оцінює свої сильні сторони й зонирозвитку. Це не лікування й не розвага, тренер скоріше допомагає розкритися,ніж учить. Крім того, тренінги вирішують важливе прикладне завдання — у процесінеформального спілкування. [6, 124]
Колективнийвідпочинок буває різноманітним:
· Колективний відпочинок на природі;
· Свята під відкритим небом;
· Колективні ігрові програми;
· Колективні дні народження та ювілеї;
· Корпоративні вечірки;
· Групові поїздки вихідного дня;
· Екскурсійні заходиколективом;
· Активний відпочинокколективом.
Востанній час дуже популярним стає колективний активний відпочинок. Це може бутиколективний вихід на ковзанку, або гра у футбол. Активний відпочинок за своєюсуттю — розвага, отримання нового або збагачення досвіду. Активний відпочинокдає можливість, будучи в похідних або комфортних умовах, обрати заняття якеподобається з усіх можливих. Якщо люди люблять активно відпочивати, то їм неважливо де «отримувати адреналін». [6, 128-129]/>3. Колективний туризм
Туризм походитьвід французького “tourisme” – прогулянка подорож – подорожі у вільний часпов’язані з від’їздом за межі постійного проживання, один з видів активноговідпочинку, який поєднує відновлення продуктивних сил людини з оздоровчими,пізнавальними, спортивними та культурними розважальними цілями. В міжнароднійпрактиці до туристів відносять осіб, які тимчасово і добровільно змінили місцепроживання з будь – якою метою, крім діяльності, яка винагороджується в місцітимчасового перебування. [3, 2-3]
Туризм також можебути колективний. Туризм залежно від мети подорожі поділяється на спортивний,пізнавальний (екскурсійний), діловий, любительський (мисливський, рибальський),релігійний та інші, залежно від засобів пересування пішохідний, лижний,автобусний, автомобільний, авіаційний, велосипедний, водний, залізничний,комбінований.
Виділяють такожвнутрішній (національний) та іноземний (міжнародний) туризм. Туризм з активними(веслові судна, плоти, велосипед та інші) і пасивними (морські та річковікруїзи, подорожі на автобусах тощо) засобами пересування, організований тасамодіяльний. [3, 17]
Різні формитуризму віддають перевагу засобам організації раціонального дозвілля, активноговідпочинку і прояву здорового способу життя для широких верст населення різнихвікових категорій.
Туристичнадіяльність пов’язана з переміною місць, організується при любій погоді іпред’являє людині різноманітні вимоги. Одночасно діють три важливі фактори: чергуванняоточуючого середовища (обстановка), кліматичних умов і видів діяльності.
Регулярнатуристична діяльність і участь в туристичних змаганнях являється ефективноюкомпенсацією праці, викликають у людини радість життя, служить загартуванням ізбільшують фізичну життєдіяльність організму.
Під час своїхмандрівок і походів, як в межах своєї країни і за кордоном люди знайомляться зкраїною і її людьми, їхнім життям, знайомляться з національною культурою. Вонирозширюють і поглиблюють свої знання в області ботаніки, зоології, геології,географії, метереології, астрономії, сільського і лісного господарства, історіїкультури і мистецтва.
Туризм надаєвелику допомогу у вивченні історії і формування світогляду, веде до поваги іактивного захисту природних багатств. Оскільки туристична діяльністьпроводиться більшою частиною в колективі, коли один залежить від іншого і вобов’язковому порядку вимагається тактичність, уважне відношення один доодного, коли особисті інтереси не можна ставити вище інтересів колективу, товсе це формує такі риси характеру як воля, витримка, самостійність, рішучість іготовність прийти на допомогу. [3, 39-41]
Під колективнимтуризмом можна розуміти теорію і практику різного роду походів, сходження нагори і подорожі з метою спортивного суперництва, активного відпочинку, освіти івиховання. Для подорожей у відпустку з використанням громадського абоособистого транспорту, в яких головне місце займають розмови і відпочинок,також підходить словосполучення колективний туризм.
Колективний туризмскладає частину фізичної культури і спорту, оскільки він служить проявомздорового способу життя, розвитку, досконалістю і збереженням фізичноїпрацездатності і всесторонньої підготовки. В туристичній діяльності в центріуваги знаходяться різні форми планомірних і організованих колективнихтуристичних походів, вело туризм, подорожей на човні і лижних походів. Крімтого, туризм пов’язаний з культурними цінностями.
Особливо важливезначення колективного туризму заключається в організації дозвілля для молоді.Створюються молодіжні табори відпочинку та молодіжні туристичні бази – цедержавні організації з приміщеннями для ночівлі, перебування і харчування, атакож установи для культурної, спортивної і туристичної діяльності. Тут молоділюди знаходяться протягом певного часу, де існують свої правила та традиції. Втаких установах молодь вчиться спілкуватися, культурно збагачуватися, знаходитиключі до розуміння один одного, які знадобляться їм у дорослому житті.
Колективний туризм– це екскурсії, походи і подорожі в яких відпочинок поєднується з пізнавальнимиі освітніми цілями. По призначенню і формами проведення колективний туризмподіляється на плановий (екскурсійний) і самодіяльний. [3, 56]
При плановомутуризмі учасники подорожують на автобусах, літаках, теплоходах, у поїздах понаперед намічених маршрутах, зупиняються в готелях або на турбазах, де їмнадається ночівля, харчування і екскурсовод.
В самодіяльномутуризмі подорож будується повністю або частково на самообслуговуванні. Туттуристи самі намічають маршрути і спосіб пересування, забезпечують собіхарчування, нічліг і місце відпочинку, намічають місця для екскурсій.
4.Колективні святкування
Колективні свята. У чому їхня суть. А суть їх у тому, що торжество цестосується строго певного кола осіб, колективу. Типові приклади колективногосвята — весілля, ювілей. Дуже тісне поняття колективного свята переплітається зпоняттям свят сімейних. Розглянемо причини появи й розвитку колективних свят.Перше — сімейні події, святкові дати, традиції. Друге — пам'ятні дати, зустрічіпопросту колективу друзів, однодумців.
Першагрупа колективних свят це свята сімейні, іменини, хрестини, весілля та ін.Інша група колективних свят – зустрічі старих друзів, випускників, днінародження. Третя група колективних свят — банкети, торжества корпоративнівечірки, свята зв’язані з роботою.
Колективнийвідпочинок необхідний. Але колективний відпочинок не повинен бути банальнимзастіллям. Такий вид відпочинку дає унікальну можливість членам великого колективупознайомитися в неформальній обстановці, а деяким його членам — виявити кращіособисті якості. Саме тому справжній колективний відпочинок — активний,діяльний.
Колективнийвідпочинок має бути організованим, адже не секрет, що при недостатньо чіткійорганізації, відпочинок може мати негативний ефект і може залишити у людинипочуття глибокої незадоволеності. Прагнення колективу до відпочинку або свята,ще не є сам відпочинок. Його обов’язково потрібно організувати, створити,зробити це тонко та розумно. Це особливо важливо сьогодні, коли збільшуєтьсяпотреба у колективному відпочинку.
Колективнийвідпочинок не повинен бути випадковим, в ньому завжди повинні бути ціль іпрагнення до чогось. Зміни в сфері колективного відпочинку повинні бутинаправлені на перехід від простих до більш складних потреб: від фізичних — додуховних, від пасивної діяльності — до активної і т.д.
/>Списоквикористаної літератури
1. БабарицькаВ. К., Любіцева О. О. Організація туризму. Навч. посібник. Част. I. — К.: КУ,1998;
2. БабарицькаВ. К., Любіцева О. О., Федорченко В. К. Організація туризму. Учбово-метод.посібник. — К.: ІТЕІП, 1994;
3. КвартальновВ. А. Туризм: Учебник. — М.: Финансы и статистика, 2000. — 320 с.;
4. ТкаченкоТ.І., Ведмідь Н.І. Організація дозвілля в туристичній індустрії. – К., КНТЕУ,2002;
5. Туризм напорозі XXI століття: освіта, культура, екологія.: Матеріали Міжнародноїнаук-практичн. конф. — К.: КІТЕП, 1999. — 268 с.;
6. Туристично-краєзнавчідослідження. Матеріали III Всеукр. наук. — практичної конференції «Туризм вУкраїні: економіка і культура». — К.: ФП України, Ін-т туризму, 1998, ч. ІІ.