Реферат на тему:
Угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна. Блокування транспортних комунікацій, а також захоплення транспортного підприємства
Стаття складається з трьох частин. У частині 1 ст. 278 КК встановлена відповідальність за угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна.
Предметом злочину е пасажирський чи вантажний потяг, локомотив, дрезина тощо. Повітряним судном вважається літальний апарат, що підтримується в атмосфері за рахунок його взаємодії з повітрям (літаки, вертольоти, дирижаблі та ін.). До морських i річкових суден відносяться пасажирські, вантажні, рибальські, допоміжні (буксири), рятувальні та ін. Для кваліфікації не має значення відомча приналежність вказаних транспортних засобів.
Об’єктивна сторона цього злочину полягає в угоні або захопленні зазначених транспортних засобів. Під угоном слід розуміти протиправне заволодіння транспортним засобом для здіснення поїздки на ньому або самовільне використання транспортного засобу. Угон може здійснюватися як з місця стоянки транспортного засобу, так i під час руху. Інколи угон можуть здійснювати машиністи, льотчики, капітани, члени екіпажу, які управляють транспортним засобом. Захоплення — це протиправне заволодіння транспортним засобом будь-якою особою із застосуванням насильства чи погроз для здіснення поїздки на ньому, зміни напрямку руху тощо. Закінченим цей злочин визнається з урахуванням виду транспорту. Так, угон повітряного судна буде закінченим після заволодіння ним, запуску двигунів i початку руху. Якщо угон здійснюють члени екіпажу під час польоту, то закінченим злочин буде з моменту відхилення від маршруту, або відмови виконувати вказівки осіб, що керують польотом. Аналогічно слід вирішувати це питання на залізничному i водному транспорті.
Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Винна особа усвідомлює фактичні ознаки вчиненого діяння, розуміє їхній суспільно небезпечний i протиправний характер та бажає вчинити такі дії.
Суб’єктом цього злочину є особа, яка досягла 14-річного віку.
Частина 2 ст. 278 КК встановлює відповідальність за ті самі до, вчинені за попередньою змовою групою осіб або поєднані з насильством, яке не е небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого; а частина 3 — до, передбачені частиками 1 або 2 цієї статті, вчинені організованою групою або поєднані з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або таю, що спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки.
Якщо угон чи захоплення транспортного засобу поєднаний із вчиненням інших більш тяжких злочинів, то вчинене кваліфікується за сукупністю злочинів.
Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 278 — позбавлення волі на строк від трьох до шести років; за ч. 2 ст. 278 — позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років; за ч. 3 ст. 278 — позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років.
Блокування транспортних комунікацій, а також захоплення транспортного підприємства (ст. 279). Стаття складається з трьох частин. У частин 1 ст. 279 КК дається опис ознак об’єктної сторона складу злочину. Це блокування транспортних комунікацій шляхом влаштування перешкод, виключення енергопостачання чи іншим способом, яке порушило нормальну роботу транспорту або створювало небезпеку для життя людей, або настання інших тяжких наслідків.
Предметом злочину е шляхи сполучення, споруди на них, транспортні засоби, засоби зв'язку i сигналізащ1, інші механізми та елементи залізничного, повітряного, водного, автомобільного, М1ського електротранспорту чи магістрального трубопровідного транспорту, а також вокзали, порти, станції та інше.
Блокування може здійснюватися шляхом розміщення на вулицях, Дорогах, залізничних коліях, злітній смузі колод, шпал, каменів, залізобетонних конструкцій, транспортних засобів, сільськогосподарських, будівельних, інших механізмів, що не дають можливості
Рухатися транспортним засобам. Технічна система транспорту може бути паралізована шляхом припинення подачі пально-мастильних матеріалів, води, газу, відключення електроенергії, засобів зв'язку, сигналізації чи автоматики, що забезпечують керування транспортом, а також шляхом перекриття доріг, вулиць за допомогою гурту людей, череди тварин тощо.
Наслідками блокування за ч. 1 ст. 279 КК е: порушення нормальної роботи транспорту, а також створення небезпеки для життя людей або настання інших тяжких наслідків.
Суб’єктивна сторона злочину характеризується виною у формі прямого умислу стосовно дій. Що стосується наслідків, то вина може виражатися як в умислі, так i в необережності.
Суб’єктом злочину е особа, яка досягла 16-р1чного віку. Злочин можуть вчиняти i працівники транспорту, які обслуговують транспортні комунікації.
Частина 2 ст. 279 КК встановлює відповідальність за захоплення вокзалу, аеродрому, порту, станції або іншого транспортного підприємства, установи або організацій.
Предметом цього злочину е зазначені в статті об’єкти та інші транспортні підприємства, наприклад, будівлі, в яких можуть знаходитися засоби зв'язку, сигналізації, автоматизовані системи управління транспортом, диспетчерська та інше.
3 об’єктивної сторони захоплення — це заволодіння будинком чи його частиною із застосуванням насильства або погроз до працівників транспорту, інших осіб i встановлення контролю над ним. Заподіяння при захопленні легких тілесних ушкоджень охоплюється складом цього злочину. При застосуванні психічного насильства винні можуть загрожувати вбивством, заподіянням тілесних ушкоджень різної тяжкості. Закінченим цей злочин визнається з моменту встановлення контролю над вокзалом, станцією, портом або над якоюсь частиною будинку, що має важливе значення для нормального функціонування технічної системи транспорту.
У частині 3 ст. 279 КК передбачена відповідальність за дії, передбачені частиками 1 або 2 цієї статті, якщо вони спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки.
Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 279 — штраф до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років; за ч. 2 ст. 279 — позбавлення волі на строк від двох до п'яти років; за ч. 3 ст. 279 — позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років.