Тема: Технічне обслуговування та ремонт муфтизчеплення
План
Вступ
1. Призначення та будова зчеплення
1.1 Типи зчеплення
1.2 Будова і принцип роботизчепленняавтомобілів ВАЗ
1.3 Ремонт зчеплення
1.4 Несправності муфти зчеплення іїх усунення
1.5 Діагностиказчеплення
1.6 Шум зчеплення
1.7 Зчеплення«веде»
1.8 Пробуксовуваннязчеплення
1.9 Інструменти та обладнання
2. Економічна частина
3. Охорона праці
Перелік використаної літератури
Вступ
Немаловажну рольпри ремонтних роботах грає використання запасних частин і витратних матеріалівтільки високої якості, спеціально призначених для конкретної моделі автомобіля.
В цілому, доступнізапасні частини можна поділити на дві великі групи:
запасні частиниоригінального виробництва. Дані запасні частини розповсюджуютьсячерез офіційні представництва компаній-виробників автомобілей, завжди маютьоригінальну упаковку і відповідне маркування. При цьому якість деталі гарантується самими виробникамиавтомобіля. В фірменнихсервіс-центрах компанії-виробника автомобіля можнапридбати любі запчастини,які випускаютьсядля продаваємих моделей. Якщо яка-небуть детальна момент відвідування центру відсутня, вона вкороткі терміниможе бути доставлена зцентрального складу.
неоригінальнізапаснічастини. Визначення«неоригінальні» нічого не говорить про якість деталей. Це означає лише, що вони продаються нев фірмовій упаковцікомпанії-виробника автомобіля і розповсюджуютьсяне через офіційні представництва компанії.
Існує також можливість придбання відновлюючих деталей, при цьому стара, що вийшла зі строю деталь звичайно здається в обмін на відновну.Даний підхід найбільш продуктивнийпри заміні таких складних,дорогих компонентів, як вузли силового агрегату,генератор, стартер і т.д. Така послуга надається як фірменними сервіс-центрами компанії-виробника автомобіля, так інезалежними постачальниками запасних частин і дозволяє істотно скоротити витрати поремонту автомобіля. При цьому фірма, пропонуючи відновлений агрегат, звичайно дає на нього майже таку ж гарантію, якна новий.
Якщо по якому-небутьприводу документи відсутні, має сенс попередньо проконсультуватися у спеціалістівпредставництва компанії-виробника автомобіля.
Іноді, купуючи ту чиіншу запчастину, корисно захватити з собою для зрівняння стару, що підлягає замінідеталь.
1. Призначення та будова зчеплення1.1 Типи зчеплення
/>
Зчепленнямназивається силова муфта, в якій передача обертального моменту забезпечуєтьсясилами тертя, гідродинамічними силами чи електромагнітним полем. Такі муфтиназиваються відповідно фрикційними, гідравлічними і електромагнітними.
Зчеплення служить для тимчасовогороз’єднання двигуна і трансмісії і плавного їх з’єднання. Тимчасове роз’єднаннядвигуна і трансмісії необхідно при перемиканні передач, гальмуванні і зупинціавтомобіля, а плавне з’єднання — після перемикання передач і при торканніавтомобіля з місця.
При русі автомобіля зчеплення в ввімкненомустані передає обертальний момент від двигуна до коробки передач і оберігаємеханізми трансмісії від динамічних навантажень, виникаючих в трансмісії. Так,навантаження в трансмісії зростають при різькому гальмуванні з двигуном, при різькомувмиканні зчеплення, нерівномірній роботі двигуна і різькому зниженні частоти обертанняколінчастого валу, на їзді коліс на нерівностях дороги і т.д.
На автомобілях застосовують різнітипи зчепленя (схема 1).
/>
Схема1. Типи зчеплень, класифікованих по різним ознакам
Всі вказані зчеплення, крім центробіжних,є постійно зачиненими,тобто постійно ввімкненими і вимикаємими водіями при перемиканні передач, гальмуванніі зупинці автомобіля.
/>
А — двигун;В — зчеплення; С — педаль зчеплення; D — коробка передач
На автомобілях найбільше застосуванняотримали фрикційні зчеплення.Однодискові зчеплення застосовуютьсяна легкових автомобілях, автобусах і вантажних автомобілях малої і середньої вантажопід’ємності,а іноді і великої вантажопід’ємності.
Двохдисковізчеплення встановлюють на вантажних автомобілях великої вантажопід’ємності іавтобусах великої вміщаємості.
Багатодисковізчеплення використовуються дуже рідко — тільки на автомобілях великої вантажопід’ємності.
Гідравлічнізчеплення, або гідромуфти, в якості окремого механізму на сучасних автомобіляхне застосовуються. Раніше вони використовувалися в трансмісії автомобілей, алетільки спільно з послідовно встановленим фрикційним зчепленням.
Електромагнітнізчеплення мали деяке застосування на автомобілях, але широкогорозповсюдження не отримали в зв’язку зі складністю їх конструкції.
Якщо у васавтомобіль з механічною коробкою передач, то ви завжди безпосередньо використовуєте зчеплення коробкипередач. Знайте також, що в автомобілі існуютьще механізми, в яких використовуєтьсязчеплення. Зчеплення є навіть в автоматичних коробках передач, тільки їм керує автомат. Зчеплення є не тільки в автомобілях: воно є в деякихдрелях, в бензопилах часто стоїтьцентробіжне зчеплення.
Зчеплення — це дуже корисний пристрій, в основі якого два обертаючихся вала. Перший вал, як правило, обертається за допомогою двигуна або іншого приводу, а другийвал повинен приводити в рух який-небуть механізм. До прикладу, в дрелі, першийвал приводиться в рух електродвигуном, а другийзаставляє обертатипатрон. Задача зчеплення — з’єднувати і роз’єднувати ці два вали. В випадку, коли вали з’єднані — вониобертаються з однаковою швидкістю — зчеплення ввімкнено. А коли валироз’єднуються, вони можуть обертатися з різною швидкістю — коженз тією швидкістю, з якою йомузаманеться — зчеплення вимкнено.
В автомобілі зчеплення необхідно, тому що двигун обертається весь час, а колесам потрібно іноді і зупинятися. Щоб при кожній зупинці не доводилося глушитидвигун, колеса (трансмісію) і двигун потрібно як-небуть роз’єднати. Ще зчеплення грає важливу роль при початку руху — воно дозволяє плавно з’єднувати обертаючий вал двигуна і нерухомий валтрансмісії (нерухоміколеса). Це завдякитому, що два вали плавно притираються один до одного. Недосвідченіводії часто різко відпускають педаль зчеплення, і тоді вали непритираються плавно, а різко з’єднуються. В цьому випадку нерухомий валтрансмісії зупиняє обертаючийсявал двигуна — двигун глохне через покинуте зчеплення.
Основа роботи зчеплення — тертяміж двомадисками, кожен з яких розташованийна своєму валу. Тертя виникає від того, що на поверхні кожного диску є нерівності — навіть дуже гладка поверхнямає мікроскопічні нерівності, схожі на гори і долини. Ось чим більше ці нерівності, тим більше коеффіцієнт тертя у поверхні, тим важче ковзати по цій поверхні.1.2 Будова і принцип роботи зчеплення автомобілів ВАЗ
Зчеплення кріпиться намаховику 7 шістьма болтамиі трьома встановлювальними штіфтами, які центрують зчеплення відносно маховика. Вонозачиняється алюмінієвим картером 1, який кріпиться до блоку двигуна. Зі сторони двигуна картер зчепленнязачиняється верхньою і нижньою кришками. На верхній кришці є шкала 9 з діленням, а на маховикові мітки, по яким встановлюють іперевіряють момент запалювання. З цією метоюна картері виконаний оглядовий люк. В отвір нижньогоприливу картеру зчеплення запрессована втулка 2, на яку опирається нижній кінець вилки 3 вимикання зчеплення. Верхній кінець вилкизаходить в пластмасову втулку 17. Важільвилки виходе через люк зовні і з’єднується з тросом приводувимикання зчеплення.На виході важіль вилки ущільнюється захисним чохлом 18.
/>
Рис. 1.
1. Картерзчеплення;
2. Опорна втулка валу вилкивимикання зчеплення;
3. Вилка вимикання зчеплення;
4. Підшипниквимикання зчеплення;
5. Натискнапружина;
6. Веденийдиск;
7. Маховик;
8. Натискнийдиск;
9. Шкала для перевірки моменту запалювання;
10. Болт кріплення зчеплення до маховика;
11. Кожух зчеплення;
12. Опорнікільця натискноїпружини;
13. Направляючавтулка муфти підшипника вимикання зчеплення;
14. Сальник первинноговалу коробки передач;
15. Підшипникпервинного валу;
16. Первинний вал;
17. Втулка валувилки вимикання зчеплення;
18. Захиснийчохол вилки вимикання зчеплення;
19. Фрикційнінакладки веденого диску;
20. Передня пластина демпфера;
21. Фрикційні кільця демпфера;
22. Ступицяведеного диску;
23. Упор демпфера;
24. Задня пластина демпфера;
25. Пружина демпфера;
26. Опорне кільце пружинної шайби;
27. Пружинна шайба демпфера;
28. Пластина, з’єднуюча кожух зчепленняз натискним диском;
29. Муфта підшипникавимикання зчеплення;
30. З’єднувальна пружина вилки і муфти підшипника вимиканнязчеплення.
В картері зчеплення виконані гнізда під підшипники первинного івторинного валів коробки передач. Підшипник 15 первинного валугерметизується сальником 14. До внутрішнього торцягнізда цього підшипникакріпиться болтами направляюча втулка 14 муфти 29 підшипникавимикання зчеплення.
Провідна частиназчеплення, що складається з кожуха 11, натискного диску 8 і натискної пружини5, виконана нероз’ємним вузлом і має жорстке з’єднання з маховиком. Цячастина зчеплення призначена для передачі обертаючого моментуна ведену частину зчеплення. Кожух 11 зчеплення відштампований зі спеціальної сталі. До нього заклепкамикріпляться трипари пружних пластин 28, з’єднуючі кожух зчеплення з натискним диском8. Такий пружний зв’язок забезпечуєпередачу обертаючого моменту від кожуха зчеплення на натискний диск і вісівепереміщення натискногодиску в кожусі при вимиканні зчеплення. Крім того, за рахунок пружності з’єднувальних пластин натискний диск відводиться від веденого диску при вимиканні зчеплення. В гніздах кожуха приварені опорнікільця 12 круглого перерізу.Вони являються опорами для натискної пружини 5, відноснояких відбувається її прогин при вимиканні зчеплення.
Натискнийдиск 8 чавунний, маєтри приливи, через отвори яких проходятьзаклепки кріплення пружніх пластин 28.Зі сторони кожуха зчеплення на натискному дискові виконані поглиблення длявентиляції зчеплення і кільцевий виступ, на який тиснезовнішня кромка натискноїпружини.
Натискна пружина 5 відштампована з листової сталі, має форму усіченого конуса. Радіальніпрорізи, розділяючі пружину на дванадцять секторів, утворюють на поверхні пружини пелюстки, працюючі як важелі вимикання зчеплення. Прорізи на периферії переходятьв фігурні отвори,в які при збірці заходять виступи кожуха зчеплення, після чого кінці їх загинаються на 100-110°. При цьому пружина розміщується між опорнимикільцями 12. Кінці пелюстків в місці контакту з підшипником вимикання зчепленнязагнуті до заокруглення.Натискна пружина фосфатована і піддається дробеструйнійобробці.
Ведена частина зчеплення складається з веденогодиску 6 в зборі з фрикційниминакладками 19 і гасником обертальних коливань (демпфером). Ведена частина розташованана шліцях первинноговалу коробки передач і, приймаючи обертальниймомент від деталей провідної частини, передає його на вал 16.
Веденийдиск стальної зфігурними прорізами, ділячими його навісім пелюстків,заломлених в різністорони. Це надає хвилеподібнуформу робочої поверхнідиска. До пелюстківведеного диску незалежноодин від одного приклепані стальними заклепками фрикційнінакладки 19. Головки заклепок утопають в отворах накладок, а їх стрижні розклепані зі сторони диску через отвори протилежноїнакладки. Таким чином, до кожного пелюсткаприклепані обидві накладки, кожна своєю заклепкою. Такекріплення накладок зберігає хвилеподібну поверхнюведеного диску, а це забезпечує плавне вмикання зчеплення, так як ведений диск стаєплоским поступово, по мірі збільшення зусилля притискання його до поверхнімаховика. При цьому ведений диск спочатку ковзає відносно поверхнімаховика і натискного диску, і передаваний обертальний момент зростає поступово. Це оберігає деталі трансмісії від перевантаження і забезпечуєплавне торкання змісця. З цією ж метою, а також для гасіння обертальнихколивань, ведений диск з’єднується зі ступицею22 через деталі гасникаобертальних коливань, які забезпечуютьпружний зв’язок між ними. У фланці ступици виконані шість прямокутних вікон і три підковоподібних вирізу. Через них проходятьупори 23 гасника, які з’єднуютьпередню 20 і задню 24 пластинидемпфера з веденим диском. Впластинах демпфера і в веденому дискові, як і в ступиці, є прямокутні вікна, в яких розташовані трипари пружин 25 різноїпружності і кольору покриття. Пружини однакового кольорурозташовані напроти один одного. Застосуванняпружин різної і певної пружності розширює зону діїдемпфера і забезпечує потрібну характеристику йогороботи. З обох сторін фланця встановлені фрикційні кільця 21: одне стальне, інше з фрикційногоматеріалу. Пружинна шайба 27 демпферачерез опорні кільця26 створюють постійний момент тертя між поверхнямифрикційних кілець і ступиці.
Вимикання зчеплення здійснюєтьсячерез механічний привід, зусилля від якого через важіль вилки 3 передається намуфту 29 підшипника вимикання зчеплення. Муфта 29 в зборі з підшипником 4розташована на направляючій втулці 13. До виступів муфти притискається пружиною30 вилка 3 вимикання зчеплення.1.3 Ремонт зчеплення
Ремонт зчеплення, як правило, заключається в заміні його веденої частини, ресурс якої значнозменшується, якщо своєчасно не усувати виникші несправності.
Довговічність веденого диску складається з трьохскладаючих. По-перше,це правильне регулювання зчеплення, по-друге, водійський досвід (в новачка зчеплення трудиться майже в екстремальних умовах) і, по-третє, якість встановлюваної на веденому дисковіфрикційної накладки.
Ремонт зчеплення зазвичай ставитьперед автовласником питання: який ведений дискпоставити на свою машину, і чим вони відрізняються?Прше ніж відповісти на це питання, давайте згадаємо про виконуючі функції фрикційноїнакладки. Дія зчеплення основано на передачі обертального моменту за рахуноксил тертя міжфрикційним матеріалом ітак званим «контртілом»з сталі або чавуну. При цьому головну роль тут відводиться коеффіцієнту тертя. А він залежить від швидкості ковзаня тіл (щоправда, незначно), тиск на поверхні (спочатку зменшується, а потім росте),температури (зменшується) і інших факторів.
Крива зменшення коеффіцієнту тертя при рості температури- це круто падаюча характеристика. Тому виробнику потрібно підібрати таку рецептуру і спосібвиготовлення накладки, щоб зробити коеффіцієнт тертя стабільним в умовах зміни температур.
По способу виготовленнянакладки можна розділити на п’ять груп:
формовані змаси, виготовляютьсяз асбестових композицій методом формування в пресс-формах зобігрівом;
прессованіз картону (картонно-бакелітові) зі спеціальною пропиткою;
виготовлені з текстильної стрічки з просочунням (ткано-бакелітові);
спіральнонавиті, виготовлені з армірованої нитки з просочуванням;
еліпсонавиті, також виготовлені з нитки, але покладеноїбільш раціональнимспособом.
Якщоговорити про вартість продукції,то найбільшдешевими получаються виробиперших трьох груп. Алепоява високооборотнихдвигунів підвищило вимоги до динамічної міцності накладок.Зрозуміло, що сучаснийавтомобіль повинен мативедений диск, захищений від руйнування силами інерції.
І тут лідерство захоплюють спіральнонавиті і еліпсонавиті накладки.Каркас з армованої нитки, зв’язаної спеціальним складом, чудовосправляються з інерційними навантаженнями. Щоправда,навиті накладки більш дорогі, чим формовані або прессовані, так як потребують спеціальних навивальнихстанків. Свою краплю в ціноутворення вносить і впровадження безазбестових інгредієнтів.
При формуванніспіральнонавитої накладки нитка укладається по спіралі, подібно намотці на швейну котушку. А в еліпсонавитих — по дузі еліпса, в направленні від внутрішньої окружності кільця до зовнішньої, і навпаки.При багатошаровій навивці нитку наступного слою зміщають відносно нитки попереднього. Зовнішня і внутрішня відгинаючі еліптичнихкривих утворюють контур майбутньої фрикційноїнакладки.
А зараз повернемося до спіральнонавитого кільця: виток спіралимало відрізняється від дуги окружності. А отже, при виниканнідефекту поверхні веденогодиску, наприклад, йоговифарбовуванні чипригорянні, можналегко отримати кільцевевироблення намаховикові обонатискному дискові зчеплення.
Інша справа еліпсонавиті накладки. Дефекти,звичайно, виникають і там, але вони поширюються подузі еліпса до периферії. Кільцевий знос контртілатут усереднюється, що наочно підтверджується практикою.
Крім того, еліпсонавиті накладкибільш стабільніпо вазі, чим спіральнонавиті. Втім, перераховувати гідності цієї технології можнадовго. Проте на російських заводах продовжують випускати і спіральнонавиті накладки. І все це пояснюєтьсяінертністю ринку запчастин. Звикли до спіральнонавитим накладкам, втім не до«спірали» як такової (про технології більшість споживачів і не знає), а до зовнішнього вигляду — фактурі, малюнку,кольору… На еліпсонавиті накладки дивляться з підозрою — що, як, чому не схожа на ту, що стояла раніше.Тому поки ще випускаються спіральнонавитіфрикційні накладки.
Але пройде рік-два, і положеннязміниться. Які жфрикційні накладки будуть стояти на нашій техніці років через десять-п’ятнадцять?Безумовно, еліпсонавиті і класичні, формовані з маси. Ремонтзчеплення, можливо,стане Вашим першим знайомством з еліпсонавитими фрикційниминакладками.
Ремонту зчеплення, а точніше заміна веденогодиску, в деяких випадкахбуває не достатньо для усунення виникших несправностей.
Заміна веденого і приводногодисків зчеплення
Знімаємо коробку передач.
/>
Головкою «на 8» відкручуємошість болтів кріплення кожуха зчеплення до маховика.
Щоб болти легко відкрутилися,простукуємо їх головки мідним молотком. Болти відкручуємо рівномірно, не більшніж на один оборот кожен, щоб не деформувати фланець приводного диску зчеплення.
Знімаємо ведений і провіднийдиски зчеплення.
/>/>
Встановлюючи зчеплення, орієнтуємо ведений диск виступаючоючастиною в сторону приводного диску і вставляємо центруючу оправку.
Вводимооправку в отвір колінчастоговалу і в цьому положенні закріплюємо провіднийдиск зчеплення, рівномірно (по одному обороту за прохід) затягуючи болти.
Регулювання тросузчеплення.
/>
Хід педалі зчеплення до упору вкилимок підлоги повинен складати 125-135 мм. Обертанням регулюючих гайок ключом«на 17» змінюємо положення оболонки тросу, встановлюючи потрібний хідпедалі зчеплення. Потім декілька разів натискаємо на педаль зчеплення до упорув коврик підлоги, перевіряємо величину ходу, після чого затягуємо регулюючігайки.
Зняття механізмівприводу вимикання зчеплення…
/>
Знімаємо коробку передач. Вкартері зчеплення...
… викруткоювідводимо кінці пружини...
/>
… і знімаємовитискний підшипник.
/>
Відводимо чотири пелюстка пружинного притискногокільця...
/>
… і знімаємопідшипник з муфти.
/>
Виводимо пружинуз-під вилки вимикання зчеплення і знімаємо її.
/>
Двома викрутками піддіваємовтулку валу вилки вимикання зчеплення...
/>
… і знімаємо її.
Знімаємо гумовийчохол вилки вимикання зчеплення.
/>
Піднімаємо вилку доверху івиводимо її з картера зчеплення.
/>
Головкою«на 10» відкручуємо три болта кріплення направляючої втулки витискногопідшипника...
/>
… і знімаємо її.
/>
Встановлюємодеталі в зворотній послідовності, змастив поверхні тертя вилки вимиканнязчеплення і направляючої втулки витискного підшипника змазкою Літол-24.
Зняття тросузчеплення
В лівій частині моторноговідсіку...
/>
… двома ключами «на 17» послаблюємо гайки кріплення нижнього наконечника оболонкитросу докронштейну (для наочності шланг радіаторазняти).
Виймаємотрос з гнізда кронштейну.
/>
Виводимо поводок тросу з вилки вимиканнязчеплення.
/>
В салоні підпанеллю приладів викруткою піддіваємо стопорну скобу пальця педалі зчеплення ізнімаємо її.
/>
Знімаємо верхній наконечник тросу з пальця педалі зчеплення.
/>
Виймаємо трос зчеплення через отвір в щитіпередка кузова.
/>
Установку тросу зчепленняпроводимо в зворотній послідовності, заздалегідь змастив поводок тросу змазкоюЛітол-24.1.4 Несправностімуфти зчеплення і їх усунення
/>
Основна проблема зчеплення в тому, що воно потихеньку зношується.Шороховатий матеріалдиску зчеплення, на жаль,потихеньку стирається.По своїм фізичнимвластивостям цейматеріал близький до матеріалу гальмівнихколодок — як і гальмівні колодки, диск зчеплення потрібно періодично міняти. Коли диск зчеплення зітреться, зчеплення почне ковзати і, отже, трансмісія буде отримувати від двигуна малу частину енергії руху.
Зчеплення стирається тільки коли два диска (натискний і диск зчеплення) притираються один до одного,обертаючись з різними швидкостями. Якщо ви вжерозігналися, їдете на 4-ій передачі і знялиногу з педалі зчеплення, це означає, що диски, обертаючись зоднаковою швидкістю,щільно притиснені один до одного і диск зчеплення анітрохи незношується. Але уявіть ситуацію — ви потрапили в пробку, якарухається дуже повільно. Ви вмикаєтепершу передачу, знімаєте ногу з педалі газу і даєтеавтомобілю рухатися змінімальною швидкістю. Якщопробка рухається ще повільніше, водії зазвичай трохи витискають педаль зчеплення,даючи йому проскользнути, щоб трішки зменшити швидкість руху. Для зчеплення це самий неприємний режим роботи — тут воностирається дужесильно.
Зчеплення також стирається при рушанні з місця — але тут це неминучість. Якщо покинути зчеплення при рушанні, диск зітретьсяменше, чим при плавномувідпусканні педалі, але тоді всяконструкція трансмісії отримає сильний удар- трансмісійнийудар, і двигун скорішевсього захлохне.
Часто проблема зі зчепленнямвиникає не черезте, що диск зчеплення не може нормально відірватися від натискногодиску. Якщо зчеплення не вимикається, на вхідний вал коробки передач продовжує поступати енергія обертання від двигуна. Якщо ви спробуєте в цей момент ввімкнути передачу, ви почуєте гучний скрегіт, хочаможе статися і так, щови зовсім не зможете ввімкнути передачу. Зчеплення може вимикатися не повністю в силу декількох причин:
Трос зчеплення розтягнувся абообірвався. В тих механізмахзчеплення, де зусилля від педалі передається за допомогою тросу, причина може виявитисяабо в його обриві, або в тому, що він розтягнувся.
Протіканняабознос головного/робочого циліндрузчеплення. Ця несправність може виникнути в тих автомобілях,де зусилля від педалі зчеплення передається за допомогою гідравлічної системи. Протікання або несправність хоча б в одному з гідравлічних циліндрів призводить до того, що тиск відпедалі передаєтьсяне повністю, абоне передається взагалі.
Повітряв гідравлічномутрубопроводі. Якщо в трубопровід потрапляє повітря, він поглинає енергію в моменти натисканняна педаль зчеплення.
Неправильно встановленийважільпедалізчеплення часто передає слабке зусилля на трос чи головний циліндр гідравлічної системи.
Несумісністьдеталей зчеплення — на авторинку є запчастини, які не варто встановлювати в ваше зчеплення.
Є ще одна дуже поширена проблема — туга педаль зчеплення. Зрозуміло, для вимиканнязчеплення потрібнодокласти допедалі певне зусилля. Але якщо педаль доводиться витискати з великою силою, це означає що щосьне так. Причин може бути декілька: заїв важіль педалі, тросзатерся і теж заїв,зносився підшипник вилки зчеплення, і вона теж почала туго рухатися.Іноді закупорюванняв гідравлічнійсистемі робепедаль зчеплення тугою.
Ще одначаста проблема — це знос витискного підшипника, того самого, надавлюючого напружини-пелюстки натискногодиску. Якщо в момент натисканняна педаль зчеплення ви почуєте гурчання, це означає, що швидше за все у вас зносивсявитискний підшипник.1.5 Діагностиказчеплення
Якщо ви підозрюєте, що в вас зламалось зчеплення,проведіть просту перевірку:
1. Заведіть двигун, поставте автомобільна ручник і переключіться на нейтрал.
2. Доки двигун працюєвхолосту, послухайте чи є гуркіт в області зчеплення. Якщо ви його чуєте,отже проблема, скоріще за все в коробці передач. Якщо ніякогошуму немає, переходьтедо наступного кроку.
3. Докикоробка передач стоїть на нейтралі, почніть плавно натискати на педаль зчеплення. Якщо в процесі натискання ви почуєте шум чи скрегіт,отже проблема скоріше всього в витискному підшипнику або в вилці. Якщо ніякого шуму не виникло — переходьтедо наступного кроку.
4. Витисніть педаль зчепленнядо упору. Якщо ви почули вої, діло скоріше всього в несправності втулки чи керуючого підшипнику.1.6 Шум зчеплення
Іноді при вмиканні чи вимиканні веденогодиску можна почути шум зчеплення. Дляусунення шуму потрібно перевірити іпри необхідності восстановити надійність кріплення двигуна з коробкою передач. При цьомуболти кріпленнякоробки передач до двигуна повинні бути затягнуті до відмови. Шум зчепленняможе бути також наслідком заїдання чи збільшеного зносу підшипника вимиканняведеного диску. Виявленийнесправний підшипник слідзамінити новим.
Шум зчеплення через підвищене биття п’яти відтискних важелів, зносу деталей гасника обертальних коливань і іншихпричин рекомендується перевіряти і усувати на СТО.
Різкевмиканнязчеплення. Характерною ознакою несправності зчеплення є також неплавне його вмикання. Про це свідчатьривки і удари втрансмісії при рушанніавтомобіля з місця, незважаючи на плавне відпускання педалі. Для виявленняі усунення причин різкоговмикання веденого дискунеобхідно зняти зчеплення з автомобіля. При цьому перевіряють стан веденого диску з фрикційними накладками і натискнихпружин і усувають несправності тими ж способами, щоі при пробуксовці.
Стан вікон підпружинами гасника обертальних коливань, робочих поверхонь маховика і натискногодиску, стан і взаємне розташування важелів вимикання і кожуха рекомендуєтьсяперевіряти і усувати регулюванням чи ремонтом з заміною зношених чи зламанихдеталей на станції технічного обслуговування.
Порівняно рідкоможуть виникнути і такі несправності, як неповертання педалі в початковеположення після зняття з її ноги; збільшення зусилля, потрібного для вимиканняведеного диску, тремтіння педалі в початковий момент вимикання веденого диску іін.
Ці несправностівиникають через поломки або послабленні відтяжної пружини педалі, заїдання вшарнірних з’єднаннях чи в гідравлічному приводі (наприклад, вихід зі строюголовного циліндру), підвищенного биття п’яти відтискних важелів.
Усуваються цінесправності заміною зламаної відтяжної пружини і інших зношених деталейгідравлічного приводу чи регулюванням положення п’яти відтискних важелів.1.7 Зчеплення«веде»
Розпоширеноюнесправністю зчеплення є неповне вимиканняведеного диску від маховика, тобто зчеплення «веде».
Коли зчеплення «веде»,то автомобіль рухається ривками, важке переключенняпередач, так як при натисканні напедаль вимикання зчеплення його диски повністю не відходять від маховика, і провідний вал коробки передач продовжує обертатися.
Повноту вимикання веденого дискуможна перевірити наступнимчином. При малій частоті обертання колінчастого валу двигуна витиснути педаль зчепленнядо відмови, і якщо перша передача вмикаєтьсябезшумно, то тоді немає про що турбуватися. Зчеплення«веде», якщо при вмиканніпершої передачі чути сильний шумшестерен і передача не вмикається або вмикаєтьсяся важко.
Для усуненнявищевказаноїнесправності спочатку слід відрегулювати зчеплення. Якщо вільний хід педалі в межах норми, то можливо в систему гідроприводу потрапило повітря чи з’явився витік робочої рідини. В цьому випадку необхідно видалити повітря з гідравлічного приводу системи впослідовності, вказаній нижче.
При натисненійдо упору педалі зчеплення перевірятигерметичність трубопроводу, його з’єднань і робочогоциліндру. При знаходженні витіку робочої рідини підтягнути з’єднання до усування витіку, а знайдені пошкоджені деталігідравлічногоприводу замінити.Якщо при перевірці знайдені витіки рідиниз робочого циліндру, його необхідно знятиз автомобіля ірозібрати. Деталі робочого циліндру слід ретельно промити свіжою гальмівною рідиною чи спиртом. Якщо будуть знайдені пошкодження гумовихдеталей або єраковини і рискина дзеркалі робочого циліндру, слід замінити ці деталі (або замінити робочий циліндр повністю)і встановити робочий циліндр на місце.
Витік робочоїрідини з гідравлічного приводу системи може відбуватися в результаті порушеннягерметичності головного циліндру через пошкодження внутрішніх ущільнювальнихкілець (манжет), дзеркала циліндрів чи забруднення робочих деталей вузла. Вцьому випадкунеобхідно зняти головнийциліндр з автомобіля.Щоб виявитипричину порушення герметичності головного циліндру гідравлічного приводу, слід його розібрати. Ретельно промити всі деталі гальмівної рідини іуважно оглянути їх стан. При відсутностірисок, задирів і раковин на дзеркалі головного циліндру, а також при справних внутрішніхгумових кільцях встановити циліндр намісце. При необхідності замінитинесправні деталі чи головний циліндр в зборі.
Якщо після проведення описаних робіт як і раніше зчеплення «веде», то ймовірнимипричинами можуть бути: неодночасне натисканняпідшипника вимикання зчеплення на важелі, жолоблення(перекіс) веденого диску чи заїдання ступиці веденогодиску на шлицях приводноговалу коробки передач. Усувати ці несправності необхідно на СТО.
1.8 Пробуксовування зчеплення
Пробуксовування зчеплення легко визначитипо наступним ознакам:
При русіавтомобіля виникаєспецифічний запах гаріфрикційних накладок веденогодиску;
Спостерігаєтьсяуповільнений розгінавтомобіля;
Знижується максимальна швидкість рухуна кожній з передач;
Уповільненеподолання крутого під’єму;
Помітний ріст обертів двигуна поєднується зі слабким збільшенням швидкості руху.
Все цеговорить про те, що ведений дискбуксує.
Але щоб остаточно переконатися, що зчеплення буксує, необхідно при працюючому двигунізатягнути рукоятку стояночної гальмівної системи до відмови і увімкнути передачу. Потім, плавно натискаючи на педаль керування дроссельної заслінки,повільно відпускатипедаль зчеплення. Якщопри повністю відпущеній педалі зчеплення і відчиненій дроссельнійзаслонці двигун зупиняється, то ведений диск не буксує, якщо ж двигун продовжує працювати,отже — буксує.
Для усуненняпричин пробуксування необхідно, першза все, перевірити іпри необхідності відрегулювати вільний хід педалі зчеплення. Якщо після цього пробуксовка незникає, то подальші дії наступні.
Необхідно зовнішнім оглядом ретельно перевірити, чи не замаслені фрикційні накладкиведеного диску, чи немає збільшеного їх зносу. Для усуненнязамаслювання фрикційнихнакладок слід ретельно промити бензином (керосином) накладки, насухопротерти їх і зачистити мілкою шкуркою. Сильно замасленийведений диск замінитиновим в зборі з фрикційними накладками і усунутитакож причини замаслювання. При зносі фрикційних накладок веденого диску зчеплення буксує через те, що вільний хід педалі зчеплення зменшується.
Пробуксування зчеплення, при невеликому зносі накладок веденогодиску, може бутиусунено регулюванням вільного ходу педалі, а при великому зносітільки заміною веденого диску в зборі зізношеними накладками. Фрикційні накладки слід такожзамінити при виявленні на їх поверхнях тріщин,при їх нерівномірному зносі (односторонніхзадирах) і прогорянні.
Перевірку стану поверхнейтертя маховика, кожухазчеплення і натискногодиску доцільнопрозводити на СТО, тому що потрібні спеціальні пристосування і прилади.
Пробуксовказчеплення також може виникнути через розбухання гумових ущільнювальних манжет ікілець гідравлічного приводу або засмічення компенсаційного отвору головногоциліндру.
Причинамирозбухання гумових деталей є застосування гальмівної рідини поганої якості абопотрапляння в робочу рідину бензину, керосину чи масла. Для усунення цієїнесправності необхідно замінити пошкоджені гумові деталі. А компенсаційнийотвір слід очистити м’якою проволокою.
Враховуючиважливість виконуємих функцій і вразливість при невмілій експлуатації,рекомендується своєчасно проводити регулювання зчеплення.
Несправності і способи усуненняНесправність Способ усунення Неповне вимикання зчеплення (зчеплення “веде”) Великий вільний хід педалі зчеплення Відрегулювати вільний хід Наявність повітря в системі приводу Видалити повітря з системи приводу Заїдання ступиці веденого диску на шлицях приводного валу Усунути забоїни на шлицях Деформація веденого диску Замінити диск або провести його правку Неодночасне натискання підшипника вимикання зчеплення на головки важелів вимикання зчеплення Відрегулювати взаємне розташування головок важелів вимикання зчеплення Неповне вмиканння зчеплення (зчеплення “буксує”) Малий вільний хід педалі зчеплення (відсутній зазор між головками важелів вимикання зчеплення і підшипником муфти вимикання зчеплення) Відрегулювати вільний хід Послаблення пружин зчеплення Замінити пружини Замаслювання фрикційних накладок веденого диску Замінити ведений диск або фрикційні накладки. В випадку невеликого замаслювання промити накладки керосином і зачистити поверхню мілкою наждачною шкуркою Надмірний знос фрикційних накладок веденого диску і поверхней тертя маховика і натискного диску Замінити ведений диск чи його фрикційні накладки, замінити маховик і натискний диск чи усунути на них задири і кільцеві риски механічної обробки “Писк” і шум при натисканні на педаль зчеплення Відсутність змазки в підшипнику муфти вимикання зчеплення Змастити підшипник Непридатність підшипника муфти вимикання зчеплення Замінити підшипник Металічний шум при швидкості 60-80 км/г Знос деталей демпферного пристрою Замінити ведений диск в зборі Знос підшипника вимикання зчеплення Нецілісність колінчастого валу двигуна з провідним валом коробки передач Відновити цілісність Недостатній зазор між підшипником муфти і важелями вимикання зчеплення Відрегулювати зазор Неплавне вмикання зчеплення Знос фрикційних накладок до заклепок Замінити ведений диск чи фрикційні накладки Заїдання ступиці веденого диску на шліцях приводного валу Усунути забоїни на шліцях Неодночасне натискання підшипника муфти на головки важелів вимикання зчеплення Відрегулювати взаємне розташування головок важелів Заїдання важелів вимикання зчеплення в опорах Замінити зношені деталі
Для зняття зчеплення необхідно:
від’єднати від коробкипередач карданний вал, тяги механізму керування коробкою передач, трос приводу ручного гальма і трос приводуспідометра;
зняти відтяжну пружину і вийняти вилку вимикання зчеплення;
відвернути ковпачкову маслянку і проштовхнути вкартер зчеплення кінець шлангу, який знаходитьсяв кронштейні вбокового люку картеру;
відкрутитиболти кріплення і знятиштамповану нижню частину картера зчеплення;
відкрутитигайки шпильок кріпленнякартера коробки передач до картера зчеплення і знятикоробку передач разом зпідшипником вимикання зчеплення;
відкрутитичерез нижній люк картера зчеплення болти кріплення кожуха домаховика, провертаючи при цьому колінчастий вал двигуна. Вийняти провідний і ведений диски зчеплення зкартеру.
Перед розбиранням приводногодиску необхідно зробити відмітки на кожусі, важеляхі натискному дискові,щоб зберегтибалансування при збірці.
Покласти натискний диск на стіл пресу,підложив під диск дерев’яну підставку для того, щоб важелі вимикання зчеплення могли переміщуватися донизу. На кожух зверху покласти дерев’янийбрусок так, щоб вінне зачиняв трьох болтівкріплення опорнихвилок важелів зчеплення.Натискна пресом на верхній брусок, стиснути пружини і розвантажити від зусиль важелі вмикання зчеплення. Відкрутити болти вилок важеліві плавно відпуститипрес. Розшплінтувати і вийняти вісі кріплення важелів вимикання зчеплення з вушків натискного диску, вийняти ігли підшипників. Розшплінтувати івийняти пальці кріплення важелів вимикання ввилках, вийняти ролики.
Розбірку веденого диску проводити при необхідності заміни фрикційних накладок.Для цього слід висвердлити заклепки, а потімвибити їх.
Контроль деталей. Після розбірки деталі зчеплення необхідно ретельно промити, після чого піддати уважному огляду для визначення відсутності послаблення заклепочнихз’єднань, погнутості,зношеності, тріщин, забоїн і обломів на провідному і веденому дисках, пластинчатихпружинах, важелях, опорних вилках, пружинах, ступиці, кожусі,вилці вимикання зчеплення і т.д.
Фрикційнінакладки веденого диску необхідно замінити, якщо єсліди перегрівання, тріщини і замаслювання, і якщо розташування від поверхні накладок до головок заклепокменше 0,2 мм.
Поверхня натискного диску при наявностіна ній задирів ікільцевих рисок можнасправити проточкою і шліфуванням. Товщина знятого при обробці металу не повинна перевищувати 1,5 мм.
В цьому випадку при збірці для зберігання натискного зусилля необхідно встановити під теплоізолюючі шайби додатковістальні шайби, по товщині рівні величині знятого слою металу з поверхні натискногодиску.
/>
Рис.3. Зняття кожуха зчеплення
Збірка приводногодиску проводиться на пресів порядку, зворотному розбірці. При цьому необхідно переконатися, що зроблені при розбірці мітки на кожусі, натискному дискові і важеляхспівпадають, а пружини зчеплення центруються по відбортовкам кожуха. Для запобігання випадання ігл з отворів в важелях вимикання їх потрібно рясно змастити солідолом.
Пружини зчеплення повинні бути встановлені тільки одної групи для уникнення перекосу натискногодиску.
Після збіркизняти провідний диск зчепленняз пресу і відрегулювати положення головок гвинтів важелів вимикання зчеплення.
Якщо немає спеціального пристосування, вказану операціюможна виконати, використовуючи вільний маховик. В цьому випадку натискнийдиск, зібраний з кожухом зчеплення,кладуть на поверхню тертя маховика. Між натискнимдиском і маховиком в трьох місцях розміщуютьшайби, які мають однакову товщину (8 мм). Вкручуючи чи викручуючи регулюючі гвинти важелів, добиваються того, щоброзмір від торця маховика до головки гвинтівдорівнював 51,5± 0,75 мм. Різниця розмірів від головок регулюючихгвинтів до площинимаховика повинен бутине більше 0,4 мм.
Після регулювання зняти провіднийдиск з маховика і зачеканити метал конусної поверхні важелів в прорізирегулюючих гвинтів.Регулювання положення головок гвинтів проводять тільки на заводі чи при ремонті зчеплення. В процесі експлуатації таке регулюванняпроводити не потрібно.
При збірціведеного диску приклепата фрикційні накладки допластинчатих пружин латунними чи алюмінієвими заклепками. Післярозвальцовування на головках заклепокне повинно бутинадривів і тріщин. Відстань від головки заклепок до поверхні накладки повинно бути не менше 1 мм.
Веденийдиск з новими накладками необхідно перевірити на биття поверхні тертя. Биття накладок диску, заміренена радіусі 120 мм відцентру диска, повинно бути не більше 0,7 мм. При великійвеличині биття диск необхідно вправити за допомогою спеціальної оправки, як показано на Рис.4.
/>
Рис.4. Правкаведеного диску зчеплення
Потім необхідно піддатидиск статичному балансуванню за допомогою спеціальних балансуючих вантажів, які закріплюють в отвори веденого диску. Допустимийдизбаланс не більше 18 Гсм.
Установка зчеплення на автомобіль проводиться в порядку, зворотному зняттю.
Перед установкой в отвір підшипника приводноговалу коробки передач, встановленого вмаховику, закласти тугоплавку змазку (консталін) и протертиповерхню тертя маховикаі натискного дискукуском чистої тканини, змоченої в бензині.
При установцінеобхідно враховувати наступне: веденийдиск повинен бути звернений короткоюстороною ступиці до маховика, мітки накожусі зчеплення і маховику повинні бути зміщені щоб уникнути порушення балансування колінчастоговалу з маховикомі зчепленням в зборі.
Перед затягуваннямболтів кріпленнякожуха до маховику зцентрувати ведений диск по відношеннюдо вісі колінчастого валу двигуна. Для цього вшліцевий отвірведеного диску вставитиоправку, таким чином, щоб кінець її увійшов в отвір подшипника маховика. Для цієї ж цілі можна використовувати запаснийпровідний вал коробки передач. Болтикріплення кожуха зчеплення необхідно затягувати рівномірно щоб уникнути короблення кожуха.
/>
Рис.5. Оправкадля установки веденого диску зчеплення
При установцівилки вимикання зчепленнязверніть увагу на забезпеченняправильного надівання вушків пластинчастоїпружини вилки на шарову опору. Правильне положення вушківпружини і вилкина шаровій опорі показано на Рис.5.
В випадкуустановки нового підшипника вимиканнязчеплення необхідно перевірити, чи заправлений він змазкою.
1.9 Інструменти та обладнання
/>
Набір дляремонту муфти зчеплення1. Гвинт 50-1601098 3 шт 2. Кільце 110-115-30 1 шт 3. Манжета 50х70 1 шт 4. Палець 8х65 відтискного важеля 3 шт 5. Пружина важеля 50-1601083-Б 3 шт 6. Важіль відтискний 70-1601094 3 шт 7. Шайба масловідображаюча 50-1601319 1 шт
2. Економічна частина
Заробітна плата ремонтних робітників складається з основноїта додаткової заробітної плати.
Основна заробітна плата включає в себе:
Тарифну заробітну плату, що розраховується для робітниківтретього розряду згідно опрацьованого часу за час виконання ними капітальногоремонту машини, ЗПтар, тенге за формулою:
ЗПтар =СчIII· Ткр · Тсм · Nраб
де: СчIII — це годинна тарифна ставка робітника 3-го розряду = 115 тенге;
ТКР — кількість днів простою в КР = 14 дн;
ТСМ — тривалість робочої зміни = 8 годин;
Nраб- загальна кількість робочих = 7 чол.
ЗПтар = 115 14 8 7 = 90160 тн.
Преміальні доплати, складові 30% від тарифної заробітноїплати, ПР, тенге розраховується за формулою:
ПР = 0,3 ЗПтар ПР = 0,3 90160 = 27048 тн.
Доплати за керівництво бригадою виплачуються одномуробітникові в розмірі 10% від тарифної ставки робітника 6-го розряду, якастановить 143 тенге, Дбр, тенге розраховується за формулою:
Дбр =0,1 · СчVI· Тсм · Ткр
Дбр= 0,1 · 143 · 8 ·14 = 1601,6 тн.
Доплата по районному коефіцієнту становить 20% від попередніхвиплат, ДРК, розраховується за формулою:
Дрк = 0,2 · (ЗПтар+ ПР + Дбр)
Дрк= 0,2 · (90160 +27048 + 1601,6) =23761,9 тн.
Підсумкова сума основної заробітної плати, ЗПосн, тенгерозраховується за формулою:
ЗПосн = ЗПтар +ПР + Дбр + Дрк
ЗПосн =90160 + 27048 + 1601,6 + 23761,9 =142571,5 тн.
ДодатковаЗаробітна плата розраховується на підставі відсотка додаткової ЗП івизначається за формулою:
%ЗПдоп= ( (Доснотп + Ддопотп + Дэкологотп)/ Драб) · 100 + 1,
де: Доснотп- дні основної відпустки 21 день;
Ддопотп — дні додаткової відпустки 3 дні;
Дэкологотп- дні екологічного відпустки 10 днів;
Драб — кількість робочих днів у році = 250 дня.
%ЗПдоп= ( (21 + 3 + 10) / 250) 100 +1 = 14,6%
Розраховуємо величину додаткової заробітної плати
ЗПдоп =(%ЗПдоп · ЗПосн) / 100 ЗПдоп = (14,6 · 142571,5) / 100 =20815,4 тн.
Фонд заробітної плати, ФЗП, тенге визначається за формулою:
ФЗП = ЗПосн + ЗПдоп(75)
ФЗП = 142571,5 + 20815,4 =163386,9 тн.
Середняденна заробітна плата на одного робітника, ЗПсред, тенге складає:
ЗПсред = ФЗП / Nраб · ТКР
ЗПсред= 163386,9/ (7· 14) =1667,2 тн.
Пенсійнівідрахування, ВПФ, тенге розраховується за формулою:
ОПФ = 0,1 ·ФЗП
ОПФ= 0,1 · 163386,9 = 16338,7 тн.
Відрахування на соціальне страхування становить 20% від ФЗПза вирахуванням ВПФ, визначається за формулою:
ОСС = 0,2 · (ФЗП — ОПФ) (78)
ОСС = 0,2 · (163386,9 — 16338,7)= 29409,6 тн.
3. Охоронапраці
1. Загальні положення
1.1 До самостійної роботислюсарем по ремонту автомобілів (далі — слюсарем) допускаються особи не молодше18 років, які мають професійну підготовку і пройшли:
попередній медичний огляд (приухиленні від проходження медичних оглядів працівник не допускається довиконання трудових обов`язків);
вступний інструктаж;
навчання безпечним методам іприйомам праці і перевірку знань з безпеки праці;
первинний інструктаж на робочомумісці.
До роботи з електрифікованимиінструментом і обладнанням допускаються слюсарі, які пройшли відповідненавчання і інструктаж, а також мають першу кваліфікаційну групу зелектробезпеки.
Виконання робіт, не пов`язаних зобов`язками слюсаря, допускається після проведення цільового інструктажу.
1.2 Слюсар зобов`язаний:
1.2.1 Дотримуватися норм, правилта інструкцій з охорони праці, пожежної безпеки і правил внутрішнього трудовогорозпорядку.
1.2.2 Правильно застосовуватиколективні і індивідуальні засоби захисту, дбайливо відноситися до виданих вкористування спецодягу, спецвзуттю і іншим засобам індивідуального захисту.
1.2.3 Негайно повідомляти своємубезпосередньому керівнику про будь-який нещасний випадок, що відбувся навиробництві, про ознаки професійного захворювання, а також про ситуацію, якастворює загрозу життю і здоров`ю людей.
1.2.4 Виконувати тільки дорученуроботу. Виконання робіт підвищеної небезпеки проводиться за нарядом-допускомпісля проходження цільового інструктажу.
1.3 Забороняється вживатиспиртні напої, а також приступати до роботи в стані алкогольного абонаркотичного сп`яніння. Палити дозволяється тільки в спеціально обладнанихмісцях.
1.4 Небезпечними і шкідливимивиробничими факторами для слюсаря при виконанні робіт з профілактичногообслуговування і ремонту автомобілів є:
падіння вивішених частинтранспортних засобів при обслуговуванні і ремонті підвіски, коліс, мостів тощо;
падіння кузоваавтомобіля-самоскида при обслуговуванні та ремонті гідропідйомника;
падіння перекидної кабінивантажного автомобіля;
падіння деталей, вузлів,агрегатів, інструмента;
падіння працюючих на поверхні, звисоти (буфера, драбини, естакади, площадок), в оглядову яму;
рухомі частини вузлів іагрегатів;
наїзди автомобілів: внаслідоксамовільного руху, при запуску двигуна, в`їзді (виїзді) в зону ремонту, русі наоглядовій ямі та конвеєрі;
термічні фактори (пожежі призливанні паливно-мастильних матеріалів з автомобілів, митті ними деталей,вузлів, агрегатів, зберіганні та залишенні їх на робочих місцях);
осколки металу, що відлітаютьпри випресовуванні та запресовуванні шворнів, пальців, підшипників, валів,висей, під час рубки металу;
наявність у повітрі робочої зонишкідливих речовин (акролеїну, вуглецю оксиду, вихлопні гази двигуна тощо);
знижена температура повітря вхолодний період року;
недостатнє освітлення;
ураження електричним струмом, незручна робоча поза;
Перелік використаної літератури
1. Автомобили. Под ред. А.В. Богатырева. — М.: Колос, 2001. — 496 с.
2. Автотранспорт. Эксплуатация. Обслуживание. Ремонт-журнал 2005-2007 г. г.
3. Болотов А.К., Лопарев, Л.А. Конструкция автомобилей. — М.: Колос, 2006.- 352 с.
4. Вахламов В.К. Техника автомобильного транспорта. Подвижный состав иэксплуатируемые свойства. — М.: Издательский центр «Академия», 2004.- 528 с.
5. Воловик Е.Л. «Справочник по восстановлению деталей», Колос,1981.
6. Долгополов Б.П., Митротрохин, Н.Н., Скрипников, С.А. Методическиеуказания по выполнению курсовой работы по курсу «Технология ремонтаавтомобилей и дорожных машин», Москва, 1996.
7. Дубина В.В. Кривошипно-шатунный и газораспределительный механизмыдвигателя внутреннего сгорания. / В.В. Дубина, Н.П. Чикунов. — Саранск: Изд-воМорд. ун-та, 2003. — 176 с.
8. Иншаков А.П., Карпов, А.М., Славкин, и др. Практикум по конструкцииавтомобилей. — Саранск: Изд-во Морд. ун-та, 2003. — 124 с.
9. Карагодин В.И., Митрохин, М.Н. Ремонт автомобилей и двигателей. — М.: Мастерство,Высш. шк., 2001. — 496 с.
10. Кутьков Г.М. Автомобили. Теория и технологические свойства. — М.: КолосС, 2004. — 504 с.
11. Малдык Н.В., Зелкин, А.С. Восстановление деталей машин: Справочник. — М.:Машиностроение, 1989 — 420 с.
12. Основы технологии производства и ремонта автомобилей: Метод. указания. /Сост.А.Д. Полканов, ВоГТУ: — Вологда, 1999 г.