Міністерство аграрноїполітики України
Нікопольський коледжДніпропетровського аграрного університету
Кабінет МЗ
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА до курсового проекту на тему:
Плануванняроботи МТП з розробкою технології оранки поля після вирощування озимої пшениці
2009р.
Вступ
В курсовомупроекті на задані сільськогосподарські культури розраховані технологічні карти,по яких складений план механізованих робіт і побудований та скорегований графікмашиновикористання.
Виконаний тяговийта кінематичний розрахунок агрегату для оранки після збирання озимої пшениці,знайдена його продуктивність та витрати палива.
Розглянутаорганізація роботи агрегату в загінці, розроблені основні положення технікибезпеки, та питання зберігання техніки, зроблений розрахунок по визначеннюзатрат праці та коштів на 1 гектар при оранці після збирання озимої пшениці.
Курсовий проектпредставлений пояснювальною запискою об’ємом листів та графічною частиною на 2листах формату А-1.
1. Теоретичначастина
1.1Стан та перспективи розвитку АПКкраїни
Шляхомреформування сільськогосподарського сектору в Україні був значною міроюунікальний. У грудні 90-го року ще за радянських часів, Верховна РадаУкраїнської РСР ухвалила Постанову «Про земельну реформу», відповідно до якоївсі землі було оголошено об’єктом земельної реформи.
А вже з березня92-го року Верховна Рада прийняла Постанову «Про прискорення земельної реформита приватизації землі», у перше постановивши завдання з приватизації землі.Наші аграрні перетворення здійснювалися у п’яти напрямках.
Перший – земельнареформа. Вона була спрямована на втілення в життя гасла «Земля належить тим,хто на ній працює», треба було навіки закріпити й надійно захистити прававласності селян на землю.
Другий –господарська реформа. Вона передбачала перетворення колгоспів і радгоспів уприватно-ринкові структури, збереження цілісності земельних масивів та майновихкомплексів великих підприємств, вільний вибір селянами різних формгосподарювання.
Третій –формування аграрного ринку на місті старої планово-розподільчої системи, збутупродукції. Мільйони працівників, спеціалістів та керівників господарств требанавчити ринкових методів ведення господарства, заробляти доходи не в державі, ана вільному ринку, зокрема й на зовнішньому.
Четвертий –фінансова стабілізація. Належить фінансово оздоровити галузь, зняти з неїнепосильний борговий та податковий тягар, відкрити шлях інвестиціями ікредитом, зупинити наростання цінових диспропорцій, безробіття та падіннядоходів селян.
П’ятий –соціальний розвиток. Перед державою постала глобальна проблема – перетворитисело з трудових придатків колгоспів і радгоспів у самостійні територіальнігромади, створити в них нормальні умови для життя, побуту, праці й відпочинку.
Рішучі заходи зреформування стали рубежем, який чітко відділяє часи кризи від періодупіднесення.
Перелом настав,коли на більшості напрямків – це передусім приватизація землі, створеннягосподарських структур ринкового типу, формування аграрного ринку та фінансовеоздоровлення галузі – було досягнуто реальних зрушень. Лише тоді кризу зміниластабілізація, а згодом почалось економічне зростання.
За п’ять роківпо-реформованого періоду (2000-й – 2004-й, з урахуванням прогнозу на поточнийрік) середньорічний приріст сільськогосподарського виробництва в Україністановить 6%.
Формуванняпрозорого аграрного ринку – необхідна передумова вступу України до Світовоїорганізації торгівлі. Практика реформування свідчить, що тільки наорганізованому ринку можна заробляти гроші, і насамперед на світових ринках.
Треба активнішепросувати, а головне – продавати вітчизняну продукцію на зовнішні ринки.Можливість дуже велика. За поточний рік експорт сільськогосподарської продукціїзріс порівняно з 1994-м у 2,5 рази, а сальдо зовнішньоекономічної торгівлізбільшився у тричі.
Найгострішою насьогодні є проблема технічної модернізації галузі. Її розв’язання потребуєбагато часу – не рік і не два.
Це справдізагальнодержавна проблема вирішення якої має об’єднати аграрний, промисловий,банківський капітал – за активного державного стимулювання.
Україні потрібноДержавна конкретна, підкріплена фінансовими ресурсами й економічними механізмами,програмами механічної політики в аграрному секторі.
1.2Характеристика господарства
Приватнепідприємство «Агрофірма «Славутич» створене 20 березня 2000 року на базібувшого КСП «Дніпро» Нікопольського району, але не є його правонаступником. Підприємствознаходиться на території селища Червоногригорівка, яке розташоване в степовійзоні, зоні ризикованого землеробства. Селище Червоногригорівка розташоване в 17км. від м. Нікополя та в 13 км від м. Марганець, що дає змогу вести своювиробничу та торгівельну діяльність в повному обсязі, не маючи незручностейщодо реалізації продукції сільськогосподарського виробництва.
Підприємствомежує з ТОВ ДП «Агро-Аврора», ПП «Оазис», ТОВ «Атлант» та іншимипідприємствами.
Ґрунти натериторії підприємства переважно чорноземи, але також є поля із змитимичорноземами тому, що в КСП «Дніпро» проводилося зрошування посівів.
Погодні умови натериторії підприємства переважно такі: зима холодна та суха, весна затяжна тасуха, літо жарке, опади випадають у виді ливнів, що не дає можливості поповнитивологу в ґрунтах і лиш восени випадають дощі, що дає можливість вкоренитисяозимим культурам. В середньому за рік випадає 250-350 мм опадів.
Приватнепідприємство «Агрофірма «Славутич» налічує 14 підрозділів, з яких: 5 виробничихпідрозділів: 4 – по рослинництву, 1- по тваринництву та 9 обслуговуючих. Всьогопрацює 201 чоловік. Підприємство обробляє 6118 га сільськогосподарських угідь,з них 5780 га ріллі та 338 га багаторічних насаджень. Землі розташовані натериторіях Червоногригорівської селищної, Покровської та Придніпровськоїсільських рад. ПП «Агрофірма «Славутич» орендує земельні ділянки у 1542власників.
Метою діяльностіПП «Агрофірми «Славутич» є виробництво сільськогосподарської продукції, їїпереробка та реалізація, інші види господарської діяльності, в т.ч. прискореннявпровадження нової техніки в виробництві, побуті, соціальній сфері, а такожотримання прибутку шляхом задоволення попиту на товари, роботи, послуги навнутрішньому і зовнішньому ринку.
Підприємство займаєтьсявирощуванням зернобобових та технічних культур, з них біля 1500 га озимоїпшениці, 600 га озимого рапсу, 400 га озимого ячменю, 400 га гороху, 600 гакукурудзи зернової та 1200 га соняшнику. Також із року в рік утримує біля 900га чорних парів. В 2004 році підприємство отримало паспорт – патент навирощування оригінального та елітного насіння гороху та озимої пшениці. Всприятливий ріу для сільського господарства підприємство отримує понад 12 тисячтонн зерна та біля 3 тисяч тонн насіння соняшнику. В структурі багаторічнихнасаджень біля 50 відсотків займає черешня, 25 відсотків яблуня, інші 25відсотків – груша, слива, персик, абрикос.
Машино-тракторнийпарк підприємства налічує 7 одиниць комбайнів, з яких 2 одиниці іноземноговиробництва та 53 одиниці тракторів, з яких один «Джон-Дір», три – ХТЗ–170, сім– Т-150, інші колісні ЮМЗ-6 та МТЗ-80,82. Автопарк налічує 55 машин, з яких 42вантажні, 11 легкові та 2 спеціальні.
В 2007 роцівведено в експлуатацію зерносушильний комплекс, придбане обладнання длякалібрування насіння, введено в експлуатацію критий тік, будується другамайстерня для ремонту техніки на території тракторно-польової дільниці.
В 2003 році закошти підприємства відремонтовано дитячий садок, який в 2006 році був переданийна баланс селищної ради, реконструйовано селищний стадіон, побудовано двадитячих майданчики, надавалася допомога по ремонту селищного Будинку культури.За роки роботи підприємства за його кошти утримують тренерів по футболу тавільній боротьбі, які мають свої високі здобутки.
2. Розрахунковийрозділ
2.1 Розрахуноктехнологічних карток на задані сільськогосподарські культури
Основоюпланування механізованих робіт у с/г підприємстві є технологічні карти звиробництва с/г культур.
Розробкутехнологічної карти починаємо з визначення попередників, площі на якій плануємовиробництво культури: планової врожайності (основної і побічної), норм висівунасіння та внесення добрив, відстані перевезення продукції, засобів захистурослин.
На підставі цихданих визначаємо групу поля, ґрунту. Ці дані необхідні для визначення роботи,згідно з визначеною групою поля чи господарства.
Технологічнакарта складається з частин:
1. Агрономічна(назва операцій, обсяг роботи, строки виконання операцій, тривалість робочогодня);
2. Технічна(склад агрегату, кількість обслуговуючого персоналу);
3. Технічно-економічна(продуктивність агрегату, затрати праці, необхідна кількість обслуговуючогоперсоналу, вироблено нормозмін, обсяг роботи в ум. ет. га, витрати праці,палива на одиницю роботи і на весь обсяг роботи);
Послідовністьоперацій єдина для всіх культур. Перелік операцій відповідає технології їхвиконання і доцільно користуватися рекомендаціями науково-дослідних інститутівабо технологічними картами, що розроблені спеціалістами даного господарства. Упереліку слід враховувати забезпеченість комплексної механізації з метоюзменшення кількості ручних робіт.
Розмірністьтехнологічної операції:
1. Обробітокґрунту, внесення добрив і сівба, міжрядний обробіток, збирання, площа, га;
2. Навантаження,розвантаження, т;
3. Транспортніроботи для тракторних МТА, для автотранспорту, т/км;
4. Землерийніроботи;
Обсяг робіт(графа 3) повинен відповідати плановому та кратності їх виконання.
Проти виконанняоперації з одиницею виміру «га» записуємо площу с/г культури по завданню, атранспортні та навантажувальні роботи, які вимірюються в «т» знаходимо обсягмноженням площі на: норму внесення добрив, норму висіву (садіння) насіння;врожайність (зерна, соломи, картоплі, соняшнику, силосу, коренів і т.д.).
Календарні строкивиконання операцій приймають з урахуванням оптимальних строків виконання робітта досвіду господарства (графа 4). Для суміжних операцій календарні строкиповинні бути однаковими. Наприклад підвезення насіння і добрив, передпосівнакультивація та сівба календарні строки виконання операції встановлюють наоснові агротехнічних вимог.
Кількість робочихднів (графа 6) встановлюємо в залежності від продуктивності агрегату ікоефіцієнта змінності, при цьому враховуємо, що кількість робочих днів може бутирівна, або менша кількості календарних днів (графа 5). Для взаємозв’язківоперацій значення (графа 6) повинно бути однаковим.
Склад агрегатудля виконання кожної технологічної операції (графа 7,8,9) необхідно вибиратитак, щоб забезпечити задану якість роботи, максимальну продуктивність МТА,повне використання тягових можливостей трактора при мінімальних витратах коштівна одиницю роботи.
МТА підбираютьтак, щоб вони були взаємозв’язані у виробничому циклі за рядністю тапродуктивністю.
Норму виробітку зазміну (графа 10) та норму витрати палива на одиницю роботи (графа 19)встановлюють за типовими нормами виробітку і витрати палива на механізованіпольові роботи.
Виробітокагрегату за годину змінного часу (графа 11) визначають за формулою:
/> або графа 1 = />
де Тзм — час зміни, Тзм = 7 год
Wр.зм – виробіток агрегату зазміну, га/зм (графа 10)
Wр.год – виробіток агрегату загодину змінного часу
Кількістьнормозмін всього (графа 12) визначаємо діленням обсягу робіт (графа 3) назмінну продуктивність агрегату (графа 10) округлюючи результати до 1…2 знаківпісля цілого числа.
Кількістьнормозмін на один день (графа 13) визначаємо діленням кількості нормозмінвсього (графа 12) на прийняту кількість робочих днів (графа 6).
Коефіцієнтзмінності (графа 14) приймаємо в залежності від кількості нормозмін на одиндень при цьому враховуючи що двозмінна праця зменшує кількість агрегатів, алепо агротехнічним вимогам сівбу, міжрядний обробіток не можна проводити за межамисвітлового дня. У графі 14 можуть бути тільки цифри 1; 1,5; 2.
Кількістьагрегатів (графа 15) необхідних для виконання даної операції визначають:
/>
де n – кількість агрегатів, приймаємо цілечисло
Q – обсяг робіт (графа 3),га, т.
Wдоб – виробіток агрегату задобу, га/доб, т/доб
Др –тривалість робочих днів.
Кількість с/гмашин (графа 16) приймаємо маючи на увазі, що числові значення їх повинні бутицілими і враховуючи значення графи 9.
Необхіднакількість робітників (графа 17) для виконання операцій визначаємо за формулою:
/>
де nр – численність механізаторів необхіднодля роботи
nm – численність механізаторів,що обслуговують 1 агрегат
nq – численність допоміжнихпрацівників, що обслуговують один агрегат.
Обсягтранспортних робіт в умовних еталонних гектарах (графа 18), визначають заформулою:
/>
Wе.зал – обсяг транспортних робіт вум.ет.га для виконання заданої операції
Hзм – кількість виконаних нормозмін, шт
Wе.зм.тр – еталонний виробіток даноїмарки трактора за зміну, ум.ет.га
Витрати паливадля виконання даної операції визначаємо за формулою (графа 20):
/> або гр.20 = гр.19/>гр.3
де Qзаг – витрати палива на одиницюроботи, кг/га
Wзаг – загальний обсяг роботи,га, т.
Затрати праці наодиницю роботи визначаємо за формулою (графа 21):
/> або гр.21 = />
Затрати праці навсю операцію (графа 22):
/> або гр.22 = гр.21/>гр.3
2.2 Планмеханізованих робіт
Після уточнення окремихоперацій і розрахунку технологічних карт на вирощування всіхсільськогосподарських культур приступають до складання річного планумеханізованих робіт. Річний план складається за такою ж формою, що ітехнологічні карти. Всі операції по вирощуванні сільськогосподарських культурзаписується в річний план механізованих робіт і розміщується в послідовності започатком їх виконань. Однакові операції по вирощуванню декількох культур, яківиконуються в один і той же час одним і тим же агрегатом з однаковою продуктивністюможна об’єднати. Так наприклад: можна виконати снігозатримання чи веснянеборонування і другі операції в один строк для декількох культур. Обсяг робіт вцьому випадку додається. Технологічні операції річного плану механізованихробіт повинні мати нумерацію.
2.3 Графікмашиновикористання
Для з’ясуванняповної картини завантаження комплексу машин протягом періоду виробництвазаданої культури на підставі розробленої технічної карти будують графікмашиновикористання.
Графікоммашиновикористання називається діаграма, яка показує скільки тракторів певноготипу повинно працювати в різний час польових робіт.
Графік будують упрямокутниках декартових координат. З плану механізованих робіт використовуємогр. 15 і 18. У прийнятому масштабі на вісь абсцис відкладають (1…2мм на одинрівень) календарні строки по місяцям, а по вісі ординат відкладають кількістьтракторів (наприклад, 30мм – один трактор). При цьому на графіку одержуютьпрямокутник, площа якого відображає необхідну кількість тракторів (тракторо-днів)необхідних для виконання виробничої операції.
Для зручностікористування в прямокутники проставляють номер операції. Прямокутник штрихуютьзалежно від того, яким енергетичним засобом виконується операція.
Корегуваннявиконують наступним чином:
1. Збільшеннякількості годин роботи тракторів за добу за рахунок введення двох змін роботи внапружений період, якщо це не зашкодить якості роботи.
2. Перерозподілробіт між тракторами різних марок і другими енергетичними засобами.
3. Зміною часу виконанняоперації в межах агротехнічного строку чи деякою зміною строку виконання робіт,які технологічно не пов’язані з другими операціями.
Отже інвентарнакількість тракторів визначається враховуючи коефіцієнт технічної готовностіпарку, який становить 0,85 – 0,95%.
3.Технологічний розділ
3.1Агротехнічні вимоги до оранки після збирання озимої пшениці
Мета: розрихлитишар ґрунту, що оброблюється, для створення благоприємного водно-повітряного,теплового режимів і умов для накопичення, збереження та використання вологиатмосферних опадів; заорати в ґрунт мінеральні і органічні добрива, а такожбур’яни та пожнивні рештки.
Агротехнічнівимоги:
1. Початок, глибинута тривалість оранки встановлює агроном господарства, враховуючи фізичнустиглість ґрунту, потужність орного шару та засміченість поля
2. Полицевуоранку (крім оранки зябу, пару та заорювання добрив) проводять плугами зпередплужниками. Показник Значення і допуски
відхилення глибини оранки на полях:
— вирівняних
— невирівняних
±1 см
±2 см Викривлення рядів оранки ±1 м на 500 м гону Вирівняність поверхні Довжина профілю не більше 10,7 м Оборот пласта повний Заорювання рослин, бур’янів, добрив Не менше 95% Рихлення пласта Не більше 15% Висота гребенів Не більше 5 см Висота звальних гребенів та глибина розвальних борозен Не більше 7 см Огріхи та необроблені поворотні смуги Не допускаються Незароблені розвальні борозни та незорані звальні гребні Не допускаються
3. Швидкістьруху повинна складати для орних агрегатів зі звичайними корпусами 1,4…2,2 м/с(5…8 км/год), зі швидкісними – 2,2…3,3 м/с (8…12).
4. Післязакінчення оранки вирівнюють звальні гребені, заорюють розвальні борозни,розорюють поворотні смуги.
3.2 Тяговийрозрахунок агрегату
1. Зтехнологічної карти на вирощування озимої пшениці знаходимо запланований складагрегату для виконання оранки і записуємо:
марку трактора Т-150К
С/г машину ПЛН-5-35
2. Визначаємоінтервал робочих швидкостей, на яких у відповідності з агротехнічними вимогамирекомендовано виконувати задану операцію і записуємо їх. (8...12 км/год)
3. З технічноїхарактеристики трактора, який виконує операцію, знаходимо передачі, на якихтеоретична швидкість знаходиться в межах, рекомендованих агровимогами, причомуцих передач повинно бути не менше двох і записуємо числові значення швидкостейі відповідно зусилля на гаку:
Vн1= 8,53 км/год Рнгак1=35,0 кН
Vн2= 10,08 км/год Рнгак2=33,2 кН
4. Уточнюємоплощу поля Fполя= 95 га, нахил поля і= 2%,буксування δ= 5%, питомий опір с\г машини Ко= 45 кН/м, опіркочення трактора fтр=0,08, опір кочення с/гмашини fсм = 0,14, вага с/г машини Gм= 8,0 кН, ширина захвату bмк =1,75кН.
5. Визначаємотягове зусилля (кН) трактора з урахуванням умов роботи на прийнятих передачах:
/> (3.1)
де Рнгак– номінальне тягове зусилля на прийнятій передачі;
Gтр – вага трактора;
fтр – коефіцієнт опору кочення трактора;
і – нахил поля.
/> кН
/> кН
6. Визначаєморобочу швидкість (кН) агрегату з урахуванням буксування:
/> (3.2)
де Vн – швидкість номінальна;
δ –буксування
/> км/год
/> км/год
7. Визначаємопитомий опір (кН/м) з урахуванням швидкості:
/> (3.3)
де Ко– питомий опір с/г машини
П – коефіцієнтприросту, П=0,02…0,03, Vо = 5 км/год
/> кН/м
/> кН/м
8. Визначаємоопір (кН), який припадає на один плужний корпус
/> (3.4)
/> кН
/>кН
/> (3.5)
/>
де a – глибина оранки, м
b – ширина захвату одногокорпуса, м
q – вага, що припадає на одинкорпус
Gпл – вага плуга, кН
n – кількість корпусів
c – корегуючий коефіцієнт,який враховує вагу грунту на корпусі, с=1,2
9. Визначаємо кількістькорпусів:
/> (3.6)
/> Приймаємо n1 =5
/> Приймаємо n2=4
10. Визначаємо опірагрегату (кН) по прийнятому числу корпусів:
/> (3.7)
/>кН
/>кН
10. Визначаємокоефіцієнт використання тягового зусилля на прийнятих передачах:
/> (3.8)
/>
/>
12. Визначаємо годинну продуктивність(га/год):
/> (3.9)
де τ –коефіцієнт використання часу зміни
/> (3.10)
/> м
/> м
де β –коефіцієнт використання конструктивної ширини захвату агрегату
/>га/год
/> га/год
Висновок: Агрегатув заданих умовах краще працювати на 1-й передачі, ніж на 2-й тому, що коефіцієнт використання тягового зусилляна ній вищий, продуктивність теж більша і склад агрегату не змінюється.
3.3 Спосібруху агрегату. Його кінематичний розрахунок
Із тяговогорозрахунку оранкупісля озимоїпшениці на полі площею 95 га проводяться агрегатом у складі трактора Т-150К та плугаПЛН-5-35 на 1-й передачі з робочою швидкістю Vр=8,1 км/год.
Поле має розміри:довжину 1000 м, ширину 950 м. (рис. 1).
/>
Рис. 1
1. Відповідно зрекомендаціями додатку №37 агрегат для передпосівної культивації можерухатись по полю човниковим способом, всклад, врозгін, з чергуванням загоніввсклад та врозгін, беззагінковим круговим способами. Приймаємо з чергуваннямзагонів всклад та врозгін.
2. Знаходимовеличину Х, тобто відстань між двома суміжними проходами по центру агрегату, взалежності від вибраного способу руху і повороту.
/> /> (3.11)
/>м
де /> - коефіцієнтвикористання конструктивної ширини захвату агрегату, знаходимо числове значенняв додатку №15
3. Мінімальнийрадіус повороту агрегату (м), який залежить від типу агрегату та швидкості наповороті знаходимо користуючись рекомендаціями додатку №18.
/> (3.12)
/>м
Приймаємо Rmin=7 м, тому що з технічноїхарактеристики трактора Т-150К його мінімальний радіус Rmin=6,7 м
4.Записуємоодержані числові значення Х та 2Rminі встановлюємо, який між нимитреба поставити знак().
Ставимо потрібнийзнак і керуючись даними додатку №19 вибираємо вид повороту
Х=1,9
При роботіагрегату перші повороти на 180º будуть петльові, тобто до тих пір поки Х Rmin– повороти будутьвиконуватися без петлі з прямолінійною ділянкою.
5. Знаходимокінематичну довжину агрегату Lа(м), тобто відстань між центром агрегатуі лінією розміщення останнього (заднього) органу по формулі:
/> (3.13)
де: lтр – кінематична довжинатрактора (відстань від кінематичного центру трактора до точки причіпки чинавіски машини)
lм – кінематична довжинасільгоспмашини (відстань між місцем причіпки машини до трактора і до лініїзадніх робочих органів)
/>м
6. Довжину виїздуагрегату е (м), тобто відстань, яку необхідно проїхати агрегатом відконтрольної лінії на початку або завершення повороту з тим, щоб запобігтиогріхам, визначаємо для начіпних агрегатів із заднім начіплюванням так:
/> (3.14)
/> м
7. Враховуючи, щобільшість полів захищена лісосмугами і розворот агрегату за межами полянеможливий або утруднений, в кінці гонів залишаємо смугу, яка називаютьповоротною.
Мінімальну ширинуповоротної смуги (м) знаходимо по формулі:
/> (3.15)
/>м
8. Остаточноприйнята ширина поворотної смуги має бути кратною робочій ширині захватуагрегату, що виключає проїзди з неповним захватом.
Знаходимокількість проходів агрегату при обробці поворотної смуги шириною Еmin.
/> (3.16)
/>м Приймаємо ncm=12м
Таким чином,фактична ширина поворотної смуги буде:
/> (3.17)
/> м
9. Довжинаробочого шляху (м) агрегату за один прохід на загінці
/> (3.18)
/> м
10. Оптимальнуширину загінки, тобто таку, при якій для даного (вибраного) способу рухузабезпечується мінімальна довжина холостих ходів і максимальний коефіцієнтробочих ходів знаходимо по формулі:
/> (3.19)
де Кс– коефіцієнт пропорційності; Кс =2
/>м
11. Зтехнологічної карти на вирощування озимої пшениці вибираємо значення змінноїпродуктивності агрегату Wзм – 8,9га/зм. Використовуючи це значення розраховуємо ширинузагінки з умови, щоб площа загінки Fзаг в га чисельно дорівнювала змінній продуктивності Wзм в га/зм. Це дає змогу уникнутипереїзду агрегату під час зміни з одної загінки на іншу.
Ширину загінки(м) з умови Fзаг=Wзм знаходимо по формулі:
/> (3.20)
/>м
12. Визначаємокількість робочих ходів агрегату на загінці шириною Сзм=93,25м.
/> (3.21)
/> Приймаємо Прх=50
13. Фактичнаширина загінки.
/> (3.22)
/>м
Таким чином,остаточно вибрана фактична ширина загінки буде кратна парному числу проходівагрегату, що виключає переїзди з неповним захватом і дає змогу закінчувати обробітокзагінки на тому боці, з якого вона розпочалася.
14. Кількістьзагінок.
/> (3.23)
/> шт.
15. В залежностівід способу руху агрегату та користуючись рекомендаціями додатку №32 знаходимокількість робочих ходів та холостих поворотів за зміну.
/> />(3.24)
/> (3.25)
/>
/>
16. Знаходимодовжину робочого та холостого шляху, пройденого агрегатом за зміну.
/> (3.26)
/> (3.27)
/>м
/> (3.28)
/> (3.29)
де lпх – довжина холостого поворотузалежить від типу повороту і знаходимо по формулах, приведених в додатку №31,№32.
l=0,5Сф+ Rmin– 0,5Вр (3.30)
/> (3.31)
/> (3.32)
/> Приймаємо ппп=7
/> Приймаємо пбп=42
l=0,5Сф+ Rmin– 0,5Вр=0,5/>95+7-0,5/>1,9=53,55м
/>7(6/>7+2/>2,16)+42(3,14/>7+53,55+2/>2,16)=3677,94м
17. Коефіцієнтробочих ходів, який оцінює ефективність вибраного способу руху та поворотів.
/> (3.33)
/>
18. Із балансучасу зміни Тзм=Тпз+Тобс+Тр+Тособ+Тдодзнаходимо чистий робочий час зміни (год).
/> (3.34)
де Тзм– продовження зміни Тзм=7 год.
Тпз –підготовчо-заключний час, що витрачається на здавання і приймання агрегату,щозмінне технічне обслуговування, комплектування агрегату, переїзд до місцяроботи і назад.
Тобс –час на очищення робочих органів, перевірку якості роботи та усунення можливихпорушень технологічних регулювань.
Тособ –рекомендований час на відпочинок і особові потреби
Тдод –допоміжний час, що враховує час на холості повороти (заїзди) Тпов,час на технологічне обслуговування агрегату (заправка насінням, добривами,вивантаження зерна з бункера комбайна тощо) Тто, час на переїзди напротязі зміни на інші загінки Тпер (при Fзаг=Wзм Тпер = 0). Числовізначення Тпз, Тобс, Тособ в залежності від операціїзнаходимо по додатку№33.
Тпз =30хв = 0,5 год
Тобс =6хв = 0,1 год
Тособ =26хв = 0,43 год
Додатковий часрозраховуємо по формулі:
Тдод =Тпов + Тто (3.35)
Плугу не потрібнетехнологічне обслуговування, тобто не потрібно заправляти насінням, добривами іт.п, отже Тто=0, таким чином
Тдод =Тпов = nпх* tпов (3.36)
де tпов – тривалість 1-го повороту,знаходимо в додатку №33
Тдод =49*30=1470с=0.41 год
/> год
19. Коефіцієнтвикористання часу зміни:
/> (3.37)
/>
3.4 Визначенняпродуктивності агрегату і витрат паливно-мастильних матеріалів
1. Зміннапродуктивність (га/зм) агрегату в заданих умовах.
/> (3.38)
/>
2. Витратиосновного (дизельного) палива (кг/га) знаходимо по формулі:
/> (3.39)
де Gр,Gх, Gз – відповідно витрати пального двигуном тракторапри роботі з навантаженням під час поворотів, заїздів та зупинок трактора зпрацюючим двигуном. Числові значення беремо з додатку №20 (врахувати, що 1кг/год = 1,2л/год при щільності дизельного палива γ = 0,825 кг/л).
Тр =5,56 – чистий робочий час, год
Тх = Тпов= 0,41год – час холостих переїздів, год
Тз = Тобс+ Тто – час роботи двигуна на зупинках трактора, год
Тз = Тобс= 0,1 год
/>
3. Витратимастильних матеріалів беруться у відсотках від витрат основного палива. Числовізначення знаходимо у додатку №34
Моторна олива – 4,5%=0,84л/га
Олива для гідравліки– 0,27%=0,05л/га
Солідол – 0,1%=0,02л/га
Трансмісійнаолива – 0,2%=0,04л/га
3.5 Розробкаопераційно-технологічної карти
Операційно-технологічна карта являє собоюосновний робочий документ, що вміщає перелік необхідних і обов’язкових правилвиконання кожної технологічної операції.
Вонарозробляється загально, враховуючи прийняту технологію вирощування с/г культурв даному регіоні та систему машин для комплексної механізації.
Перелік основнихпитань, які повинні бути розкриті в операційно-технологічній карті:
ü Агротехнічнівимоги до виконання операції.
ü Підготовкаагрегату до роботи включає:
2.1. Підготовкутрактора (розстановку ходових коліс на потрібну колію, встановлення необхідноготиску в шинах, встановлення механізму зчеплення, освітлення для роботи в нічнийчас).
2.2. Підготовкамашини (розстановка робочих органів та їх регулювання).
2.3. Складанняагрегату (приєднання до трактора, перевірка правильності складання агрегату).
ü Підготовкаполя до роботи:
3.1. Огляд поля,видалення побічних предметів, огородження небезпечних місць.
3.2. Розбиванняполя на загінки з урахуванням потрібного напрямку руху агрегату.
3.3. Помітку наполі місць заправки, протипожежні оборювання загінок.
ü Схемаагрегату (привести схему трактора, машини, вказати кінематичну довжину,кінематичну ширину).
ü Схематехнологічного процесу (показати роботу машини, з приведенням ескізів складнихрегулювань).
ü Роботаагрегату в загінці (відмічаємо на схемі поля лінії перших проходів агрегату,спосіб і напрям руху, напрям повороту, послідовність роботи в загінці,забезпечення технологічного обслуговування)
ü Заходи,щодо охорони праці, і положення безпеки повинні відображати специфіку роботиданого агрегату.
ü Контрольі оцінка якості включає:
8.1. Перелікспособів і послідовність контролю, порядок проведення, кількість необхіднихвимірювань і числову оцінку показників якості.
8.2. Вказівки тапорядок обробки вимірювань і градації з оцінки якості ( за середнім балом абодля коефіцієнта якості).
9)Технічно-економічні показники (вказувати кількість агрегатів, швидкість, змінута годину продуктивність, витрату палива, заробітну плату механізатора, номерполя, його площу, термін виконання, агротехнічні строки, тощо).
Примітка:операційно-технологічна карта на форматі А1, розміщення матеріалів приведенонижче в додатку.
4. Організаційнийрозділ
4.1 Розпорядок робочого дня, особовий склад агрегатуйого обов’язки
агротехнічний оранка пшениця машиновикористання
Розпорядок робочого дня залежить від сільськогосподарськихробіт і місцевих умов. У ньому передбачається: початок і кінець змін, перервадля прийняття їжі, порядок виходу на роботу.
Роботу машино-тракторних агрегатів організують в одну,півтори та дві зміни. Кожен тракторист та допоміжні робітники (при їх наявностіна агрегаті) повинні працювати лише одну зміну, при цьому допускається вокремих випадках працювати півтори зміни.
Як правило згідно з розпорядком особовий склад агрегатуповинен прибувати до місця роботи не пізніше ніж за чверть години до їїпочатку, при перезмінах теж, тому що технічний догляд, заправка машин, усуненнявиявлених недоліків тобто здача-приймання проводиться працівниками обох змінразом.
Треба пам'ятати, що садово-городні, посівні, просапніагрегати повинні працювати протягом світлового дня, (тривалість якого можназнайти в додатку №39).
До особового складу агрегату відноситься тракторист-машиніст.За кваліфікацією він може бути першого, другого чи третього класу. Крімтракториста – машиніста на деяких агрегатах передбачені допоміжні робітники абообслуговуючий персонал: це посівні агрегати з сівалками СЗ – 3,6 на якихпрацюють сівальники, на зернових комбайнах – помічники комбайнерів, на деякихпричіпних комбайнах – комбайнери.
Отже склад агрегату вибираємо в кожному окремому випадку.
Особовий склад зобов'язаний:
1. добре працювати, виконувати і перевиконувати завдання(встановлені норми);
2. додержуватись правил з техніки безпеки, протипожежноїохорони і виробничої санітарії;
3. додержуватись трудової дисципліни і правил внутрішньогорозпорядку;
4. виконувати розпорядження бригадира тракторної бригади,агронома, керівника ланки;
5. бережливо ставитись до закріпленої техніки;
6. економічно витрачати пальне, мастило та інші матеріали;
7. усувати причини простою і стежити за технічним станомагрегату;
8. забезпечити своєчасне і якісне проведення щозмінноготехнічного обслуговування;
9. періодичноперевіряти якість виконання роботи та технічну наладку агрегату.
4.2 Організація технічного і технологічногообслуговування агрегату
Від правильного технічного обслуговування машино-тракторного паркуу великій мірі залежить продуктивність агрегатів і собівартість механізованихробіт. У структурі собівартості гектара умовної оранки питома вага затрат натехнічне обслуговування машин становить більше 30%. У свою чергу наефективність технічного обслуговування значно впливає прийнята система йогоорганізації.
Технічне обслуговування являє собою сукупність обов'язковихдо виконання операцій щодо систематичної перевірки в певні строки стану машин іїх механізмів: очищення, мащення, кріплення та регулювання вузлів машин. Все цедає можливість запобігти несправностям, передчасному спрацюванню, поломці машині забезпечити утримання їх в стані технічної готовності до роботи.
Щоденне технічне обслуговування (ЩТО), як правило проводятьна поворотній смузі загінки. Його виконує сам тракторист.
Агрегат працює в дві зміни тому ЩТО проводиться трактористомна польовому стані бригади в присутності бригадира або його помічника. При ЩТОпроводяться і перевіряються:
1. Робота на ходу коробки передач, муфти зчеплення, бортових фрикціонів,гальм, електрообладнання та приладів, на дотик нагрівання, візуально підтіканняводи, палива, масла.
2. Підтягування зовнішніх кріплень, особливу увагу звертаютьпри цьому на кріплення повітроочисника, вентилятора, радіатора, паливного бака,кронштейнів фар, перевіряються різьбові з'єднання.
3. Змащування відповідно з таблицею, перевірку рівня масла вкартері двигуна, кількість палива в баку, води в радіаторі, натяг приводнихпасів вентилятора і генератора, тиск у всіх колесах.
Після закінчення щозмінного обслуговування запускають двигунтрактора, перевіряють не слух його роботу і покази контрольно-вимірювальнихприладів.
Одночасно з проведенням ЩТО за трактором виконують роботу пообслуговуванню сільськогосподарськими машинами агрегату. При ЩТО очищають ізмащують машину, перевіряють і підтягують кріплення, заміняють затуплені робочіоргани, перевіряють роботу механізмів, усувають всі виявлені несправності.
Через кожні 2 – 3 або 4 – 5 годин роботи залежно від будовимашини проводять проміжний під час зміни технічний догляд який включає мащення,очищення і контроль установок і регулювань.
Періодичні технічні догляди за сільськогосподарськимимашинами, що працюють на тракторній тязі, проводять одночасно з доглядом затракторами або виконують після закінчення сезону роботи цих машин.
Технологічнеобслуговування включає організацію транспортування гички буряків, коренеплодів,картоплі, зерна, соломи тощо, а також забезпечує безперебійну роботу посівнихагрегатів, за рахунок доставки посівного насіння, добрив, розчинів гербіцидів,отрутохімікатів і інше.
4.3 Організація заправки ПММ.
Сільське господарство нашої країни витрачає велику кількістьнафтопродуктів. В собівартості тракторних робіт витрати на нафтопродуктистановлять 20...25%.
Для забезпечення безперебійної роботи машино-тракторногопарку необхідно мати відповідний запас паливо-мастильних матеріалів, причому30% загальної потреби палива і мастил зберігається в господарстві.
Для нормальної роботи дизельних тракторів необхідно їх заправлятичистим, відстояним (влітку – 4доби, взимку -8 -10 діб) паливом, бопаливна система двигунів має точно виготовлені (прецизійні) деталі, спрацюванняяких погіршує роботу двигуна, зменшує його потужність, збільшує питому витратупалива.
Заправлення тракторів, самохідних машин можна здійснювати задопомогою стаціонарних заправних пунктів або пересувних механізованихагрегатів.
Перший спосіб застосовують, коли машино-тракторні агрегатипрацюють на відстані до 5км від пунктів або пересувних механізованих агрегатів.
При необхідності заправлення машино-тракторних агрегатів, щопрацюють на відстанях більше 5км від нафтосховищ застосовують механізованіагрегати на шасі автомобілів або тракторних причепів. Їх вигідно застосувати,коли машино-тракторні агрегати працюють груповим методом.
Щоб забезпечити своєчасне встановлення тракторів на технічнідогляди та вести облік палива бажано запровадити талонну систему заправлення звикористанням лімітних книжок на кожний трактор.
Нескладний розрахунок допоможе вибрати спосіб заправлення: вполі, чи на стаціонарі, Із кінематичного розрахунку, знаючи продуктивність тапитому витрату палива, знаходимо денну витрату палива (з урахуваннямзмінності), якщо денна витрата менша об'єму паливногобаку, заправленнябуде на стаціонарі, якщо більше – треба організувати заправлення в полі.
Визначаємо денну витрату палива
/> (4.1)
/>
Визначаємо кількість днів, при яких агрегат зможе працюватина одній заправці
/> (4.2)
/>
Висновок: Місткість паливного бака в тракторі Т-150К – 315л,отже трактор потрібно заправляти кожен день і брати з собою 5-літрову каніструз дизельним паливом.
4.4 Організація зберігання техніки
Зберігання машин є складовою частиною планово — запобіжноїсистеми технічного обслуговування. Для підвищення надійності машин в роботі тазбільшення строку їх служби велике значення має правильна організаціязберігання у перервах між польовими роботами та в зимовий період.
Більшість сільськогосподарських машин-знарядь протягом рокупрацює відносно короткий строк. Тривалість неробочого періоду плугів становить70 – 80% від календарного періоду, сівалок – 90 – 95%, комбайнів – 85 – 90%.Трактори використовують повніше.
Основні фактори, які погіршують технічний стан машин призберіганні — це попадання на деталі вологи, різке коливання температуриповітря, вітер, сонячні промені, вагові навантаження, а також погана підготовкамашин до зберігання і недбале спостереження за ними в період зберігання.
Зберігання машин включає такі елементи:
— загальні організаційні заходи;
— вибір і підготовка місць зберігання;
— підготовка і зберігання машин;
— контроль і технічне обслуговування машин в періодзберігання;
— підготовка машини до роботи після тривалого зберігання;
— протипожежні заходи.
Трактори, автомобілі і сільськогосподарські машини ставлятьна короткочасне і тривале зберігання. Короткочасне зберігання організовують вперіод робіт для машин, які тимчасово не використовують по різних причинах.
Тривале зберігання машин організовують після закінченнясезону їх використання, а також в період, коли перерва в їх використанніскладає більше двох місяців.
Існують три способи зберігання техніки:
- закритий,
- відкритий
- комбінований.
Вибір способу обумовлюється природнокліматичними умовами,конструктивними особливостями машин, а також матеріальними можливостямигосподарства.
Найбільш поширеним є третій спосіб, який передбачаєзберігання складних машин, а також вузлів та деталей, виготовлених зматеріалів, що легко пошкоджуються в закритих приміщеннях, а простих машин – навідкритих майданчиках.
Підготовку і установку машин на зберігання проводять особи,за якими вони закріплені. Здавання машин на тривале зберігання оформляєтьсяактом, в якому відмічається технічний стан та комплектність.
Майданчик для зберігання машин обов'язково обладнуютьвогнегасниками, ящиками з піском і лопатами, щитами з набором реманенту (ломи,відра, кирки тощо). В місцях зберігання вішають таблички з відповіднимиправилами по техніці безпеки та протипожежних заходів, а також обов’язковопередбачають порядок евакуації машин у випадку, якщо виникне така потреба.
4.5 Охорона праці та протипожежні заходи при оранці
У зв’язку з великою кількістю технологічних процесів ісільськогосподарських машин, специфікою виробництва та місцевими умовами,неможливо сформулювати вимоги для всіх випадків, тому нижче наводяться, якрекомендації, найбільш загальні вимоги техніки безпеки.
До роботи на тракторі допускаються особи, які маютьпосвідчення тракториста – машиніста і пройшли інструктаж з техніки безпеки.
На підприємствах, в установах і організаціях системи Держагропромунеобхідно проводити такі інструктажі: вступний, первинний на робочому місці;повторний, позаплановий, поточний та курсове навчання.
Трактористи – машиністи, які знаходяться в стані хоча блегкого сп'яніння або хворі до керування і обслуговування тракторів, самохіднихмашин не допускаються.
Допускається робота тільки на справній техніці, повністюукомплектованій відповідно до заводських інструкцій, з набором необхідногоінструменту, інвентарю для обслуговування та аптечки першої медичної допомоги.При перевірці технічного стану машини особливу увагу необхідно звернути нарульове керування, гальма, ходову систему, зчеплення на наявність і надійністькріплення захисних засобів над карданними, зубчатими та ланцюговими передачами,наявність засобів протипожежного захисту. Забороняється експлуатувати машини наяких виявлено підтікання палива і масла.
Технічне обслуговування машин у польових умовах требавиконувати вдень. Допускається і в нічний час, але за умови достатньогоштучного освітлення і при участі в технічному обслуговуванні не менше двохпрацівників. Все операції технічного обслуговування, за винятком регулюваннядвигуна, гідросистем і гальм, треба виконувати при виключеному двигуні.Заправляючи машини паливом, маслом та водою слід бути обережним, користуватисьнасосами, шлангами, спеціальними пристроями. Заправляти рекомендується тількивдень. При перевірці наявності палива користуватись тільки електричнимліхтарем. Відкривати кришку радіатора для доливання води треба в рукавицях.
При комплектуванні агрегату слід мати на увазі щосільськогосподарську машину перед початком роботи неощадно перевірити івідрегулювати. Під’їжджаючи трактором до причіпної або начіпної машини на малійшвидкості, не допускаючи різких рухів і не знімаючи ногу з педалі зчеплення. З'єднуватипричіпну сергу трактора з причіпним пристроєм машин дозволяється лише післязупинки трактора і при виключеній передачі.
Рушаючи з місця, впевнюються, що в небезпечній зоні відсутнілюди та перешкоди. Після сигналу і відповіді на нього починають плавно рухатись.Кожен тракторний агрегат, який обслуговують, крім тракториста, інші працівники,обов'язково обладнують двосторонньою сигналізацією. При використанні агрегатіву нічну зміну необхідно перевірити систему освітлення.
Під час руху агрегату забороняється: перебувати між тракторомі сільськогосподарською машиною; виконувати регулювальні і мастильні роботи;сходити і сідати на трактор або сільськогосподарську машину; бути уважним,обережним, акуратним, не порушувати трудової дисципліни.
Не дозволяється стороннім особам знаходитись на машинах,передавати керування працівникам, які не: мають на це права. Неможна видаляти соломисту масу, що намоталася на барабан, руками. Проштовхуватизерно до вивантажувального шнека ногами, металевими предметами. Дозволяєтьсякористуватись тільки спеціальними гачками, дерев'яною лопатою та іншимипристроями.
Після дощу треба бути дуже обережним при русі по крутихсхилах, на поворотах і вибоїнах.
Категорично забороняється відпочивати у борозні, в копицях сіначи соломи, на обочинах доріг або ділянках, де ведуться механізовані роботи.Відпочинок можливий тільки на спеціально відведених місцях.
Заходи пожежної безпеки.
Машини комплектують вогнегасниками, лопатами, віниками таіншими засобами гасіння пожежі, а при збиранні зернових і трав встановлюютьіскрогасники. Забороняється експлуатувати машини, на яких виявлено підтіканняпалива і масла.
При виникненні пожеж на тракторі або комбайні необхідно зразужперекрити подачу палива. При виникненніпожежі на полі ділянкуоборюють запобігаючи поширенню вогню.
Місця зберігання палива, мастила, оборюють смугою 3...5 мшириною. Майданчики зберігання машин та запасних частин обладнують спеціальнимищитами, на яких розміщують вогнегасники, лопати, гаки, відра. Тут же повиннібути запаси води для гасіння пожежі, насоси та ящики з піском.
Гасячинафтопродукти піннимивогнегасниками, піском накривають повністю,перекриваючи доступ повітря.
5. Економічначастина
Визначити витратипраці та прямі експлуатаційні витрати на 1 гектар при оранці після збиранняозимої пшениці, агрегатом у складі трактора Т-150К і плуга ПЛН-5-35.
До прямихексплуатаційних витрат відносяться: заробітна плата з нарахуваннями;відрахування на відновлення (амортизаційні); відрахування на капітальний ремонт;відрахування на поточний ремонт і технічне обслуговування; вартістьпаливно-мастильних матеріалів.
Таблиця 1 — Вихідні дані для розрахункуПоказники
Один.
виміру Позначення Числові значення 1.Розрахункова змінна продуктивність Га/зм
Wзм 8,56 2.Розрахункова годинна продуктивність Га/год
Wгод 1,22
3.Кількість робітників на одному агрегаті(всього)
В т.ч. основних
допоміжних Чол.
КР 1 Чол.
КР.О. 1 Чол.
КР.Д. -
4.Тарифна ставка основного робітника
допоміжного Грн./зм
Со 39,34 Грн./зм
Сд -
5.Балансова вартість трактора
зчіпки
2 с/г машини грн
Бтр 212975 Грн.
Бзч - Грн.
Бс.г 7330
6.Нормативне річне навантаження трактора
зчіпки
с/г машини Год
Ттр 1600 Год
Тзч - Год
Тсг 240
7.Відрахування на відновлення трактора
зчіпки
с/г машини %
Втр 15 %
Взч - %
Вс/г 15
8.Відрахування на капітальний ремонт трактора
зчіпки
с/г машини %
КРтр 7 %
КРзч - %
КРс/г -
9. Відрахування на поточний ремонт і ТО трактора
зчіпки
с/г машини %
ПРтр 6 %
ПРзч - %
ПРс/г 20 10. Розрахункові витрати палива 1кг/га= 1,2л/га л/га q 18,59
11. Комплексна ціна 1 л палива (1,15…1,2ЦАЗС) Грн./л
Цп 7,7
Послідовністьрозрахунку
1. Визначаємо затрати праці на1гектар.
/> (5.1)
де Тзм– тривалість зміни, год. Тзм= 7 год.
/>
2. Визначаємоосновну заробітну плату.
/> (5.2)
/>
3. Визначаємододаткову заробітну плату.
/> (5.3)
де К – коефіцієнтдодаткової зарплати у відсотках, К=10…30%
/>
4. Визначаємодоплату за класність.
/> (5.4)
де Ккл– коефіцієнт доплати за класність у відсотках, для 1-го класу Ккл=20%,для другого Ккл=10%.
/>
5. Визначаємонарахування на заробітну плату
/> (5.5)
де Пф– внески на обов’язкове державне пенсійне страхування у відсотках, Пф=33,2%.
Вп –страховий внесок на загальнообов’язкове державне страхування у зв’язку зтимчасовою втратою працездатності, витрати зв’язаними з народженням тапохованням, у відсотках, Вп=1,5%.
Вб.р.– страховий внесок на загальнодержавне соціальне страхування на випадокбезробіття, у відсотках Вб.р.=1,3%.
Вн.в.– страхові внески на загальнодержавне соціальне страхування від нещасноговипадку на виробництві та професійне захворювання, які спричинили втратупрацездатності, у відсотках Вн.в.=0,66%.
/>
6. Визначаємозаробітну плату з нарахуваннями
/> (5.6)
/>
7. Визначаємо відрахування навідновлення (амортизаційні відрахування).
/> (5.7)
/>
8. Визначаємовідрахування на капітальний ремонт.
/> (5.8)
/>
9. Визначаємовідрахування на поточний ремонт.
/> (5.9)
/>
10. Визначаємовартість паливно-мастильних матеріалів.
/> (5.10)
/>
11. Визначаємопрямі експлуатаційні витрати на 1гектар.
/> (5.11)
/>
Таблиця 1 — Структура прямих експлуатаційних витратСтаття витрат Пункт розрахунків Числові значення грн./га % Зарплата з нарахуванням 6 9,81 5,10 Відрахування на відновлення 7 20,13 10,47 Відрахування на капітальний ремонт 8 7,64 3,97 Відрахування на поточний ремонт 9 11,56 6,01 Вартість паливно-мастильних матеріалів 10 143,14 74,45 Загальні експлуатаційні витрати 11 192,28 100
Висновок:розрахунки показують, що прямі експлуатаційні витрати на один гектар при оранціпісля збирання озимої пшениці, агрегатом у складі трактора Т-150К і плугаПЛН-5-35 складають 192,28 грн/га, а затрати праці 0,82 люд.год/га.
Списоквикористаної літератури
1. ЛяшенкоВ.Ф. Посібник для виконання курсового проекту з предмету «Машиновикористання вземлеробстві», 2005.
2. ОрманджиК.С. «Правила производства механизированных работ в полеводстве», 1983.
3. КомаристовВ.Е., Дунай Н.Ф. Сельскохозяйственные машины, М.: «КОЛОС», 1984.
4. ФортунаВ.Й., Миронюк С.К. Технологія механізованих сільськогосподарських робіт:Підручник / Пер. з рос. Г.А. Солодун – К. Вища школа, 1991 – 316 с.
5. Експлуатаціямашинно-тракторного парку. Диденко Н.К. – 5 –е вид. Перероб та допов. – Київ:Вища школа. Головне видавництво, 1983 – 447с.
6. Експлуатаціямашинно-тракторного парку в аграрному виробництві. В.Ю. Ільченко, П.І.Карасьов, А.С. Лімонт та ін. за редакцією В.Ю. Ільченка – К. Урожай, 1993 – 288с.