ЗМІСТ
Вступ
1. Технічна та експлуатаційна характеристикастанції та під’їзних колій підприємств
1Техніко-експлуатаційна характеристика станції
1.2 Техніко-експлуатаційнахарактеристика під’їзних колій підприємств
1.3Вибір найбільш раціональногорухомого складу для перевезення заданих вантажів
1.4 Вантажопотоки та вагонопотоки намаксимальну добу
1.5 Поїздопотокистанції
2. Організація вантажної та комерційної роботи
2.1 Керуваннявантажною та комерційною роботою
2.2 Організація комерційних операцій
2.3 Визначеннястроків навантаження та вивантаження вантажів
3. Організація технічної роботи станції
3.1 Організація роботи СТЦ
3.2 Обробка поїздів по прибуттю та відправленню
3.3 Організація приймально-здавальних операцій
3.4 Організація маневрової роботи
4. Особливості роботи станції та під’їзних колій підприємств в зимових умовах
5. Охорона праці інавколишнього середовища при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт
6. Технічні умовинавантаження і кріплення панелей перекриття ПК 42-15 у 4-вісному піввагоні
7. Економічна частина
7.1 Визначеннякласності станції
7.2 Штат станції та фонд оплати праці
7.3 Розрахунокрічних експлуатаційних витрат
7.4 Продуктивність праці тасобівартість продукції станції
8.Графічна модель роботи станції і під’їзних колій підприємств
9. Розрахунок показників роботистанції та під’їзних колій підприємств
Висновки
Список літератури
ВСТУП
Вантажна та комерційна робота– одна з галузей залізничного транспорту, спрямована на одержання прибутків відперевезень вантажів, багажу, пасажирів. Комерційна експлуатація є єдинимприбутком, що забезпечує зовнішні зв’язки залізниці з галузями господарства тагромадянами.
Основнимизавданнями організації вантажної та комерційної роботи є:
– виконанняплану перевезень;
– організаціясхоронності вантажів, що перевозяться;
– зменшеннятранспортних витрат та стимулювання вагонопродуктивної праці за рахунокзменшення ціни початково-кінцевих операцій;
– раціональневикористання рухомого складу.
Поряд з основним завданням — задоволенняпотреб господарства по сумарному об’єму перевезень, потрібен розвитоктехнологій, що забезпечує ритмічні перевезення вантажів, доставку їх вобумовлені строки. Для цього потрібно підготувати основний базис технічнихзасобів, щоб забезпечити повну збалансованість між доходами та витратами,підвищити рентабельність роботи галузі та ефективно вирішувати соціальніпитання.
Завдання даногодипломного проекту – розробка єдиної технології організації роботи вантажноїстанції та під’їзних колій підприємств.
Основнимнапрямком в роботі станції по новій технології є інтенсифікація використаннятехнічних засобів, введення нових технологій та ведучих методів праці.
У дипломномупроекті на підставі заданих обсягів роботи виконано ряд розрахунків тарозроблено графічну модель з встановлення необхідних параметрів і умов роботистанції та під’їзних колій підприємств. Визначені основні якісні та кількісніпоказники роботи станції, що характеризують ефективність її роботи.
1. ТЕХНІЧНА ТАЕКСПЛУАТАЦІЙНА ХАРАКТЕРИСТИКА СТАНЦІЇ ТА ПІД’ЇЗНИХ КОЛІЙ ПІДПРИЄМСТВ1.1 Техніко-експлуатаційнахарактеристика станції
Станція “М” є вантажноюстанцією І класу, яка обслуговує промислові підприємства міста “М” таприлягаючих до нього районів.
Примикаючий достанції перегін обладнаний АБ. Спеціалізація колій станції наведена в таблиці 1.1.
На станціївиконуються:
– прийом тавідправлення пасажирських, приміських та вантажних поїздів;
– розформуванняпоїздів та передач;
– переробкамісцевих вагонів;
– відчепленнягруп вагонів від групових та збірних вантажних поїздів;
– формуванняпоїздів та передач на під’їзні колії;
– технічнийта комерційний огляд вагонів.
Вантажна робота в основномусконцентрована на під’їзних коліях підприємств. На станції є вантажний район,де проводиться навантаження та розвантаження вагонів силами та засобамизалізниці.
Маневрова роботавиконується тепловозами ЧМЕ-3. Передаточні поїзди обслуговуються локомотивами2ТЕ121. Станція обладнана внутрішньостанційним зв’язком, а з підприємствами,які мають під’їзні колії, зв’язок при допомозі за допомогою АТМ міста.
Експлуатаційна робота станціїхарактеризується наступними показниками: річний вантажообіг – 4220 тис. т.,навантаження – 2428 тис. т., вивантаження – 1792 тис. т.
Спеціалізаціяколій станції «М» наведена у таблиці 1.1.
Таблиця 1.1 – Спеціалізація колійстанції “М”№ колії Найменування та призначення колії 1 Головна 2 Приймально-відправна для пасажирських та приміських поїздів 3 Приймально-відправна для вантажних поїздів 4 Приймально-відправна для вантажних поїздів 5 Приймально-відправна для вантажних поїздів 6 Приймально-відправна для вантажних поїздів 7 Сортувальна ( Шахта ) 8 Сортувальна ( Завод “Буддеталь” ) 9 Сортувальна (Вантажний район) 10 Маневрова витяжка 11 Маневрова витяжка
1.2 Техніко-експлуатаційнахарактеристика під’їзних колій підприємств
Завод “ Буддеталь “
Під’їзні колії заводупримикають до парної горловини станції через стрілку 26. Стрілки нецентралізованіі обслуговуються складацькою бригадою. Для забезпечення оперативногокерівництва вантажною та маневровою роботою є внутрішньозаводський телефоннийзв’язок з цехами і складами заводу. Зв’язок диспетчера з черговим по станції здійснюєтьсячерез АТМ міста.
Вантажно-розвантажувальніроботи виконуються механізмами транспортного цеху, на заводі є в наявності козловікрани, автокрани, електронавантажувачі (ЭП 4004А).
На під’їзній коліїпідприємства виконуються такі операції:
– розформуванняпередач;
– формуванняпередач;
– подача ірозстановка із вантажних фронтів;
– навантаженняу вагони
– вивантаженняіз вагонів;
– забираннявагонів з вантажних фронтів.
Спеціалізація колій наведенау таблиці 1.2.
Таблиця 1.2 – Спеціалізація колій заводу“ Буддеталь “№ колії Спеціалізація колії 6 Розвантажувальна (залізобетонні вироби) 7 Розвантажувальна (металовироби) 8 Навантажувальна (будівельні вироби) 9 Навантажувальна (будівельні вироби)
Шахта
Під’їзні колії заводупримикають до непарної горловини станції через стрілку 3. Стрілкинецентралізовані і обслуговуються складацькою бригадою.
Для забезпечення оперативногокерівництва вантажною та маневровою роботою є внутрізаводський телефоннийзв’язок з цехами і складами заводу. Зв’язок диспетчера транспортного цеху заводуз черговим по станції через АТМ міста.
Вантажно-розвантажувальніроботи виконуються механізмами транспортного цеху. На заводі є в наявності козловікрани, бункери для навантаження вугілля.
На під’їзній коліїпідприємства виконуються такі операції:
- розформуванняпередач;
- формуванняпередач;
- подача ірозстановка із вантажних фронтів;
- навантаженняу вагони
- вивантаженняіз вагонів;
- забираннявагонів з вантажних фронтів.
Спеціалізація колій наведенау таблиці 1.3.
Таблиця 1.3 – Спеціалізація колій шахти№ колії Спеціалізація колій 1 Навантажувальна (вугілля) 2 Навантажувальна (вугілля) 3 Виставочна 4 Розвантажувальна (металоконструкції) 5 Розвантажувальна (металоконструкції) 6 Розвантажувальна (лісоматеріали) 1.3 Вибір найбільш раціональногорухомого складу для перевезення заданих вантажів
Вибір найбільш раціональногорухомого складу для перевезення заданих вантажів, які дозволені до перевезенняна відкритому рухомому складі, цистернах, критих та ізотермічних вагонах,виконується згідно з [5]. Результати вибору найбільш раціонального рухомого складунаведені в таблиці 1.4. Технічні норми завантаження приймаються з [9].
Таблиця 1.4– Вибір найбільш раціональногорухомого складуРід вантажу Характеристика вагонів Технічна норма заванта-ження, т тип вагону кількість вісей вантажопід-йомність, т
місткість, м3 вага тари, т Лісоматеріали ПВ 4 69,0 73,0 21,8 37,0 Металоконструкції ПЛ 4 70,0 - 21,0 21,0 Вугілля ПВ 4 69,0 73,0 21,8 69,0 Залізобетонні вироби ПВ 4 69,0 70,5 21,8 48,5 Металовироби ПВ 4 69,0 73,0 21,8 38,0 Будівельні вироби НВ 4 69,0 73,0 21,8 63,0 Контейнери ПВ 4 64,0 68.0 21,8 18,0 Тарно-штучні вантажі КР 4 68,0 120,0 24,7 28,0
З метою зменшення порожньогопробігу вагонів враховується взаємозамінність рухомого складу для перевезеннявантажів, які прибувають та відправляються… Вибір найбільш раціональногорухомого складу для перевезення заданих вантажів наведений з розрахункомнайкращого використання вантажопідйомності та місткості вагонів.
1.4 Вантажопотоки та вагонопотокина максимальну добу
Вантажопотоки станціївизначаються як в тонах, так і в вагонах.
Розрахунковий добовийвантажопотік />, т, визначається за формулою
/>, (1.1)
де /> — коефіцієнт вантажноїнерівномірності прибуття та відправлення вантажів;
/> - прибуття абовідправлення по кожному роду вантажу, ваг.
Прибуття або відправлення покожному вантажу за максимальну добу Uдоб, ваг, визначається за формулою
/>, (1.2)
де /> - добовий вантажопотік,т.
/> - технічна нормазавантаження вагонів по кожному роду вантажу, т.
Підсумки розрахунків зводимов таблицю 1.5.
Вантажопотоки окремих пунктівнавантаження та розвантаження встановлюються на підставі даних таблиці 1.5,результати заносяться у таблицю 1.6.
Надмір або нестача порожніхвагонів для кожного вантажного пункту і станції визначається по підсумковимстрокам шляхом порівняння навантаження, вивантаження по окремим видам вагонів.Якщо вивантаження більше навантаження, то різниця записується в надмір порожніхвагонів, а якщо навпаки, різність записується в нестачу порожніх вагонів.
/> (1.3)
174 + 6 = 168 + 22;
180 = 180.
Таблиця 1.5 – Вантажопотоки станції намаксимальну добу по родам вантажівЗ Рід вантажу
Qp, тис.т
αн
Ртех, т На Усього Непарний напрямок Парний напрямок
Qд, т
Uд, т
Qд, т
Uд, ваг
Qд, т
Uд, ваг А Лісоматеріали 75 1.2 37,0 - - 247 7 247 7 Металоконструкціі 34 1.3 21,0 - - 121 6 121 6 Залізобетоні вироби 857 1.2 48.5 - - 2818 58 2818 58 Металовироби 126 1.2 38,0 - - 414 11 414 11 Тарно штучні вантажі 425 1.1 28,0 - - 1281 46 1281 46 Контейнери 275 1.1 1.2 - - 828 46 828 46 Усього 1792 - - - - 6904 213 6904 174 П Вугілля 1200 1.2 69,0 3946 54 - - 3946 54 Будівельні вироби 644 1.0 63,0 1765 28 - - 1765 28 Тарно-штучні вантажі 309 1.1 18,0 932 30 - - 932 30 Контейнери 275 1.1 28,0 829 46 - - 829 46 Усього 2428 - - 7472 158 - - 7472 158 Разом 4220 - - 7472 158 6904 213 14376 332
Поїздопотокистанції
Виходячи із даної валкимаршрутного поїзда визначається кількість маршрутів, які відправляються замісяць
/> маршрути (1.4)
Дані, які ми отримали,заносимо в таблицю 1.7.
Таблиця 1.7 – Календарний планвідправницьких маршрутів по станціїНайменування заводу Призначення маршруту Рід вантажу Місячна норма навантаження Кількість маршрутів Склад маршруту В тому числі по дням 1 2 3 4 5 … 26 27 28 29 30 Шахта М-А Вугілля 1650 33 50 1 1 1 1 1 … 1 1 1 1 1
Кількість маршрутів, які миотримали, розподіляємо рівномірно по дням місяця для кожної під’їзної колії.
Кількість передаточнихпоїздів визначається шляхом розподілу підсумкових по станції розмірів в вагонахна валку передаточного поїзда
/>; (1.5)
/> (1.6)
Підсумки розрахунків зведенів таблицю 1.8. Загальна кількість маршрутних та передаточних поїздів, якіприбувають та відправляються зі станції, визначається за формулою
/>; (1.7)
/> (1.8)
Таблиця 1.8 – Поїздопотоки станціїНапрямок Прибуття Відправлення Кількість маршрутів Кількість передач Всього поїздів Кількість маршрутів Кількість передач Всього поїздів Пор. Вант. Із А - 5 5 – – – – Разом - 5 5 – – – – На А – – – – - 1 4 5 Разом – – – – – 1 4 5
Розкладення валок прибуваючихпоїздів наведено у таблиці 1.9.
Таблиця 1.9 – Розкладення валокприбуваючих поїздівПункт вивантаження Рід вантажу Прибуття із Усього А А А А А Шахта Лісоматеріали - - 7 - - 7 Металоконструкції - - - 6 - 6 Вугілля - - - - 0/6 0/6 Усього - - 7 6 0/6 13/6 Завод “Буддеталь” З.б. вироби 25 25 - - 8 58 Металовироби - - 5 6 - 11 Усього 25 25 5 6 8 69 ВР Тарно штучні вантажі 10 10 8 9 9 46 Контейнери - - 15 15 16 46 Усього 10 10 23 24 25 92 Разом 35 35 35 36 33/6 174/6
2 ОРГАНІЗАЦІЯВАНТАЖНОЇ ТА КОМЕРЦІЙНОЇ РОБОТИ2.1 Керування вантажною такомерційною роботою
Основними задачамиорганізації вантажної та комерційної роботи є:
– максимальнеприскорення обороту вагонів;
– зниженнясобівартості вантажно-розвантажувальних робіт;
– введеннярівномірності вантажної роботи на протязі доби;
– забезпеченнязбереження вантажів та вагонів при повному виконанні безпеки руху.
Керівництво вантажною такомерційною роботою на станції “М” здійснюється заступником начальника станціїз вантажної роботи. Безпосередньо керує вантажними та комерційними операціямизавідуючий вантажним районом, на складах і контейнерних площадках – головніприйомоздавачі.
Вантажною та комерційноюроботою на під’їзних коліях керують заступники начальників транспортних цехів зексплуатації.
Робота на станції тапід’їзних коліях відбувається цілодобово.
Взаємозв’язки між залізницеюта під’їзними коліями регламентуються договорами на експлуатацію під’їзноїколії та на подачу і забирання вагонів.
На під’їзних коліяхпідприємств передбачається ефективне використання діючих засобів механізаціївантажно–розвантажувальних робіт, правильна розстановка робочої сили. Подача тазбирання вагонів на заводі «Буддеталь» по вантажним пунктамвиконується по розробленому в транспортному цеху графіку, узгодженому зрозкладом руху передач.
Згідно з узгодженим розкладомрозроблюються графіки робіт вантажно-розвантажувальних машин з урахуваннямстроків на навантаження, вивантаження вагонів, при змінені в різні для вступувагонів по періодам діб встановлюються наскрізні графіки роботи машин. Даніграфіка доводяться до відома керівників, вантажників транспортного цеху,відділу технічного постачання, відділу збуту, машиністів локомотивів тавивішуються на видному місці для щоденного їх використання.2.2 Організація комерційнихоперацій
Подані під навантаженнявагони в комерційному відношенні оглядаються прийомоздавачем. Виявлені дефектиусуваються до навантаження вагонів.
Навантаження вагонів вантажемвиконується на підставі плану формування. Після закінчення вантажної операціїприйомоздавач приймає вагон по зовнішньому огляду з перевіркою положення пломбта стану вантажу (якщо вантаж навантажував вантажовідправник), або пломбує сам,якщо навантаження виконується силами залізниці, складає вагонний лист. потімздає в товарну контору накладні та вагонні листи для подальшої обробки.
При вивантаженні вантажуприйомоздавач також перевіряє, чи очищено вагон від залишків вантажу, чизакриті люки. Якщо вивантаження вагонів проводиться силами залізниці,прийомоздавач слідкує за технікою безпеки робітників, зайнятих на вантажно–розвантажувальнихроботах.
Станція зобов’язана подаватипід навантаження справні, очищені контейнери. Здатність контейнера доперевезення даного вантажу визначається вантажовласником. Навантажуютьсяконтейнери на складах підприємств та на станцію завозяться згідно нарядів,складених на основі завізованих перевізних документів. Після цьогоприйомоздавач підписує вагонний лист, проставляє в ньому час подачі таприбирання вагонів.
На основі розгорнутих планівперевезень та декадних завдань експедитори заводів складають накладні на вагонніта маршрутні відправки готової продукції. Товарний касир станції “М” перевіряєправильність заповнення накладних, візує їх та накладає календарний штемпельпро прийом вантажу до перевезення.
Розрахунки за перевезення виконуютьсяцентралізовано згідно звіту про відправлення вантажів з доданням до ньогокорінців дорожніх відомостей.2.3 Визначення строківнавантаження та вивантаження вантажів
Строки навантаження тавивантаження немеханізованим способом визначаються у відповідності з [5] взалежності від роду вантажу та вагонів.
При визначенні строківнавантаження та вивантаження механізованим способом враховано, що вони длявсієї партії вагонів, які вміщуються на навантажувально–розвантажувальномуфронті, не повинні перевищувати в загальній складності строку навантаження тавивантаження немеханізованим способом.
Для шестивісних вагонівстроки навантаження та вивантаження, які встановлені для чотиривісних вагонів,збільшуємо на 50%, для восьмивісних – у 2 рази.
Початком простою вагонів піднавантаженням або вивантаженням на станційних коліях враховується момент подачіїх під вантажну операцію, а закінченням – момент одержання станцієюповідомлення про готовність до прибирання всієї одночасно поданої партіївагонів.
Для групи вагонів з різнимистроками навантаження або вивантаження, які поставлені по фронту,пред’являються строки, встановлені для вагонів з найбільшим строком на ціоперації.
Для визначення потрібностівантажно-розвантажувальних машин необхідно знати надходженнявантажів(контейнерів), процент прямих операцій, тривалість та змінність роботимашин за добу та їх продуктивність.
Кількість машин для складу Мскл,шт, визначається за формулою:
Mскл=/>, (2.1)
де Кп=0,1-0,2-частка безпосереднього навантаження за прямим варіантом “автомобіль-вагон” дляВР;
Kс=0,2-0,5-коефіцієнт, який враховує сортування, зважування та інші операції всерединіскладської переробки вантажів;
nзм — змінна норма роботи машин;
m=3зм — кількість змін роботимашин у продовж доби;
Tр =10-12діб — час простою машин у ремонті.
Прийняті строки нанавантаження та вивантаження заданих вантажів та вибрані засоби механізаціїнаведені в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1 – Строки навантаження тавивантаження вантажів та засоби механізації.Рід вантажу Рід вагону Операція Місце виконання Вантажно розвантажу-вальні механізми Кількість ВРМ Місткість фронту, ваг. Строк на вантажні операції на один вагон, хв. Шахта Лісоматеріали ПВ В Відкрита площадка Козловий кран 1 5 56 Металоконструкції ПЛ В Відкрита площадка Козловий кран 1 5 55 Вугілля ПВ Н Бункерна естакада Бункер 3 25 24 Завод “Буддеталь” Залізобетонні вироби ПВ В Відкрита площадка Козловий кран 2 12 50 Металовироби ПВ В Відкрита площадка Козловий кран 1 6 45 Будівельні матеріали ПВ Н Відкрита площадка Козловий кран 2 20 50 Вантажний район Тарно-штучні вантажі КР В/Н Критий склад Електро-навантаж. 2 16 86 Контейнери ПВ В/Н Контейн. площадка Козловий кран 2 16 26
3. ОРГАНІЗАЦІЯ ТЕХНІЧНОЇ РОБОТИСТАНЦІЇ
Організації технічної роботивантажної станції передбачає:
— організацію роботи СТЦ(станційного технологічного центру) або технічної контори по обробці поїзноїінформації і перевізних документів;
— організацію роботи станціїз поїздами, які поступають у переробку і свого формування (операції поприбуттю, організації маневрової роботи, операції по відправленню);
— порядок організації роботистанції в зимових умовах;
— організація роботи станціїз поїздами з точки зору організації роботи пунктів комерційного огляду поїздіві вагонів.
3.1 Організація роботи СТЦ
СТЦ призначені для виконанняоперацій, пов’язаних з документальним оформленням перевезень вантажів. Вониобслуговують чисельні організації та підприємства, здійснюють контроль завиконанням плану перевезень, оформлюють перевізні документи на вантажі, щовідправляються та прибувають, визначають розміри платежів і здійснюютьрозрахунки по перевезенням з вантажовідправниками та вантажоодержувачами,ведуть облік та звітність по перевезенням.
Територіально СТЦ розташованіпоблизу від товарної контори. Для більш досконалої технології роботи (централізація підготовки йобробки документів на поїзди та вагони) технологічні групи (СТЦ — прибуття, СТЦ- відправлення) розміщують в об’єднаному СТЦ.
СТЦ повинні мати наступнівиди зв’язку: телефонний, радіозв’язок, телеграфний або телефоннийінформаційний, внутрішньостанційний технологічний зв'язок, зв'язок зобчислювальним комплексом для передачі оперативних повідомлень про операції зпоїздами та вагонами.
3.2 Обробка поїздів по прибуттю та відправленню
Отримавши повідомлення зістанції А про відправлення поїзда ДСП інформує оператора СТЦ, робітниківтехнічного обслуговування вагонів і старшого прийомоздавача, а при необхідностівоєнізовану охорону про номер поїзда, колію приймання і час прибуття, длязавчасної зустрічі поїзда робітниками, що його обслуговують.
Обробка составу по прибуттюмістить: контрольну перевірку составу, прийом вантажних документів відлокомотивної бригади та звіряння їх з ТГНЛ, технічний і комерційний оглядвагонів.
Після зупинки поїзда тавідчеплення поїзного локомотива состав огороджується сигналами зупинки.
Під час огляді составувиявляються вагони з технічними несправностями і визначається їх придатність доподвійних операцій. Для підготовки составу до розформування одночасно зтехнічним оглядом здійснюється ремонт автозчепних пристроїв, зміна несправнихрозчіпних ричагів та ланцюжків. Огляд вагонів здійснюється однією бригадою.
При виявленні несправностейвагонів, які потребують безвідчіпногоремонту від состава, оглядач вагонів наносить крейдову розмітку на боковихстінках на кузова вагонів, бортах платформ і котлах цистерн.
Місцеві завантажені вагони, якіпотребують відчіпного ремонту подаються у ремонт після вивантаження, якщо їхпересування по коліям не погрожує безпеці руху.
Одночасно з технічним оглядомвагонів відпускаються автогальма, керуючись розміченою ТГНЛ роз’єднуються рукава в місцяхроз’єднання зчепів.
Комерційний огляд вагонів поприбуттю здійснює старший прийомоздавач вантажу і багажу. В процесі руху поїздаприйомоздавач уважно спостерігає за станом навантаження і кріплення вантажів навідкритому рухомому складі.
Після зупинки поїзда прийомоздавачоглядає вагони з двох боків. На вагони з комерційними несправностями старший прийомоздавач складає актзагальної форми ГУ-23.
Графік обробки поїзда, щопоступив у розформування, наведено нарисунку 3.1.
Графік обробки маршруту, щоприбув під вивантаження на під`їзнуколію, наведено на рисунку 3.2.
Після виконання операцій поприбуттю поїзда здійснюється розформування состава. Вагони під’їзної коліїнакопичуються на сортувальних коліях станції без підборки по вантажним фронтам.
Обробка состава по відправленнюпоєднує: з’єднання гальмових рукавів, підборку документів і складання натурноголиста, здачу документів локомотивній бригаді, причеплення поїзного локомотивадо состава та опробування автогальм, відправлення поїзда.
Робітники станції перед відправленнямпоїзда повинні перевірити розташування вагонів у составі згідно вимог ПТЕ,міцність кріплення вантажів на відкритому рухомому складі, впевнитися, чивстановлені на поїзді сигнали. По закінченні формування состава черговий постанції надає його до технічного та комерційного огляду, вказує номер колії,число вагонів в поїзді, номер головного та хвостового вагонів і часвідправлення. Про готовність поїзда до відправлення в комерційному відношенністарший прийомоздавач сповіщає ДСП з послідуючим записом в книзі ГУ-98.
Одночасно з комерційним ітехнічним оглядом вагонів проводиться причеплення локомотива і проба гальм.Порядок виконання операцій і норми часу на обробку вагонів по відправленнюнаведені на рисунку 3.3.
3.3 Організація приймально — здавальних операцій
Приймання вагонів відприйомоздавача залізниці в технічному та комерційному відношенні здійснюєтьсяуповноваженими на це представниками підприємств на коліях станції. Маршрутиприймаються та здаються на станції примикання і подаються на вхідну станцію під`їзної колії у повному складі.Контроль за технічним станом вагонів і огляд їх здійснюється робітниками пунктутехнічного обслуговування вагонів.
Технічний стан завантаженихвагонів перевіряють зовнішнім оглядом, а порожні вагони – зовні та усередині.
Передавання вагонів втехнічному відношенні оформлюється в Книзі зовнішнього огляду вагонів форми ВУ– 15. При передаванні вагонів на під`їзні колії оглядач виявляє всі технічнінесправності та усуває їх. Якщо несправність усунути неможливо, то він в книзіформи ВУ – 15 проти кожного вагона відмічає характер несправності.
Строки наприймально-здавальні операції встановлені [5] з розрахунку одна хвилина на вагон, але не більш 30 хвилин на всюодночасно подану партію вагонів.
По закінченню прийому представникзаводу інформує диспетчера транспортного цеха про кількість прийнятих вагонів,рід вантажу, після чого диспетчер дає завдання складацькій бригаді заводу наманеврову роботу. Здавання вагонів залізниці здійснюється представником заводуприйомоздавачу станції “М”.
Під час здавальних операційприйомоздавач станції “М” перевіряє відповідність вантажу, який вказали внакладній, правильність навантаження і кріплення вантажів, наявність пломбвантажовідправника, кількість місць, очищення порожніх вагонів післявивантаження. Після перевірки прийомоздавач складає вагонний лист на кожнийвагон.
3.4 Організація маневрової роботи
Керівництво маневровоюроботою на станції “М” здійснює маневровий диспетчер.
Станція “М” є безгірковою, тому маневривиконуються ізольованими поштовхами. Зв'язок маневрового диспетчера зскладацькою бригадою здійснюється за допомогою радіозв’язку, керуваннястрілками та маневровими сигналами за допомогою електричної централізації.
Підбирання вагонів дляподання на вантажний район здійснюєтьсяна сортувальних коліях станції. Подача вагонів здійснюється вагонами вперед.Перед подаванням виконується прибирання з вантажно-розвантажувальних фронтіввагонів, з якими закінчені вантажні операції.
Після цього здійснюєтьсяподавання та розстановка вагонів по вантажним фронтам.
Керуючись даними інформаціїпро підхід поїздів, наявність і розташування вагонів на станційних та під’їзнихколіях маневровий диспетчер встановлює черговість розформування составів,складає план роботи з кожним составом з таким розрахунком, щоб одночасно зрозформуванням забезпечити формування нових составів.
Вагоні з контейнерами тадрібними відправками подаються і розставляються згідно вказівок прийомоздавачау відповідності з спеціалізацією ділянок контейнерного майданчика івантажосортувальної платформи.
Подавання вагонів зі станції“М” на під’їзні колії заводу «Буддеталь» виконується локомотивомзаводу, а на під’їзні колії шахти — локомотивом станції.
При необхідності розстановкивагонів по вантажно-розвантажувальним фронтам локомотивом станції по заявіадміністрації заводу і з дозволу начальника станції або його заступникапредставниками станції та під’їзних колії перевіряється технічний стан колій істрілок, габарити, стан переїздів, після чого складається акт про можливістьвиконання маневрів локомотивом станції на коліях заводу.
Інформатор станції “М”повідомляє під’їзні колії про подавання вагонівне пізніше ніж за дві години до подачі.
Шахта виконує навантаженнявідправницьких маршрутів.
Оперативне керівництво маневровоюроботою по подаванню вагонів під вантажні операції та прибиранню вагонів звантажно-розвантажувальних пунктів здійснює диспетчер транспортного цеха.
При вступі на чергування іотриманні завдання на зміну, диспетчер знайомиться з наявністю вагонів на вантажнихпунктах, станом вантажно-розвантажувальних фронтів, з наявністю на місцяхробітників, з готовністю механізмів до виконання вантажних операцій.
Керуючись завданнямдиспетчера складач перед поданням вагонів під вантажні операції виконуєпідбирання вагонів по пунктам подання з таким розрахунком, щоб забезпечитимінімальні витрати часу і маневрових засобів під час подання, розстановки таприбирання вагонів з вантажних фронтів.
Розташування колій на кривихмалого радіусу, недостатня видимість при маневрах, наявність переїздів іпереходів в одному рівні, невелика довжина колій потребує обмеження швидкостейруху при маневрах:
- не більш10 км/год. – при прямуванні по заводським коліям;
- не більш5 км/год. – при прямуванні по стрілка та переїздам;
- не більш3 км/год. – при прямуванні по коліям біля високих платформ.
При виконанні маневровихпересувань по поданню та забиранню вагонів, переведення стрілок виконуєскладацька бригада.
В дипломному проектіздійснено нормування маневрової роботи станції на основі типових норм часу наманеврову роботу.
Технологічний часна розформування состава на витяжній колії Тр, хв., визначається заформулою
Тр = Тс + Тос, (3.1)
де Тс –час на сортування состава, хв.;
Тос –час на осадження вагонів, хв.
Технологічний часна сортування вагонів Тс:
Тс = А·g + Б· mc =0,41·14+0,32·40=18,54 хв, (3.2)
де А, Б – нормативні коефіцієнти, якізалежать від способу сортування, ухилу витяжних колій і стрілочної зони;
g — число відчепів в составі.
Технологічний час на осадження вагонівТос:
Тос = 0,06·mc = 0,06·40 = 2,4 хв. (3.3)
Тр = 18,54+2,4 =20,94 хв.
Для побудови графічної моделітехнологічний час на розформування состава на витяжній колії приймаємо Тр=25 хв.
На графічніймоделі необхідно відобразити час заняття колій приймально-відправного парку впроцесі переставлення состава на маневрову витяжку t, хв. Розрахунок виконуємо за формулою
t = a +b·mc, (3.4)
де a, b – нормативні коефіцієнти часуна напіврейси;
mc – склад поїзду вфізичних вагонах.
Розрахунок часузаняття колій приймально-відправного парку в процесі переставлення состава наманеврову витяжку доцільно навести у вигляді таблиці 3.1.
Таблиця 3.1 –Визначення технологічного часу на переставлення составу з колій приймання наманеврову витяжкуНайменування операцій Довжина напіврейсу, м. Коефіцієнт Тривалість операцій, хв. a b 1.Заїзд локомо-тива в ПВП за составом
Lз = Lгор + Lлок= 400+35 = 435 1,32 - 1,32 2. Витягування состава на МВ
Lв = Lз + lв·mc= 435+15·40= 1035 2,25 0,040 3,85
Для побудовиграфічної моделі технологічний час на заїзд локомотива в ПВП за составомприймаємо tз= 5 хв., час на витягування составана МВ приймаємо tв= 5 хв.
Також необхіднорозрахувати тривалість закінчення формування составів на витяжній колії принакопиченні вагонів на одній колії Тзф, хв. Розрахунок виконуємонаступним чином:
Тзф=Тпте+Тпідт,(3.5)
де Тпте– час, необхідний на розставлення вагонів в составі поїзда у відповідності звимогами ПТЕ (усунення розбіжностей поздовжніх осей автозчеплення більше ніж на 100 мм, поставлення вагонів прикриття), хв;
Тпідт– час на підтягування вагонів для ліквідування «вікон», хв.
Тпте= В+Е·mф=1,60+0,10·40=5,60 хв, (3.6)
де mф– число вагонів, які включають у формуємий состав;
В, Е – нормативнікоефіцієнти, які залежать від середнього числа операцій розчеплення вагонівρ0, необхідних для розстановлення вагонів згідно з ПТЕ.
Тпідт= 0,08·mф= 0,08·40= 3,20 хв. (3.7)
Тзф= 5,60+3,20 = 8,8 хв.
Для побудови графічної моделітехнологічний час на закінчення формування составів на витяжній колії принакопиченні вагонів на одній колії приймаємо Тзф = 10 хв.
Рисунок 3.1 — Графік обробки поїзда, що поступив у розформуванняОперація Час, хв. Виконавець До прибуття поїзда
Після прибуття поїзда
0 5 10 15
/>Отримання від сусідньої станції повідомлення про відправлення поїзда
/> Черговий по станції Інформування причетних робітників СТЦ, ПТО, ПКО, про номер, час прибуття і колію прийому поїзда
/>/> Черговий по станції Вихід на колію робітників, які беруть участь в обробці поїзда
/> Робітники ПТО, ПКО, СТЦ Списування составу на ходу поїзда у вхідній горловині
/> Оператор СТЦ Отпуск автогальм та відчеплення локомотиву
/>/>/> Локомотивна бригада, робітникиПТО Передавання документів на прибулий поїзд оператору СТЦ
/>/>
/> Локомотивна бригада, оператор СТЦ Розмітка натурного листа та звіряння документів
/>
/> Оператор СТЦ Технічний огляд составу, роз’єднання та підвішування рукавів автогальм
/>
/>/> Робітники ПТО Комерційний огляд товару
/>
/>
/> Робітники ПКО Загальний час
/>
/>
станція коліявантажний технічний комерційний
Рисунок3.2 — Графік обробки маршруту, що прибув під вивантаження на під’їзну коліюОперація Час, хв. Виконавець До прибуття поїзда Після прибуття поїзда
/>Отримання телеграми-натурного листа Оператор СТЦ Отримання від сусідньої станції повідомлення про відправлення поїзда
/>/> Черговий по станції Інформування причетних робітників СТЦ, ПТО, ПКО, про номер, час прибуття і колію прийому поїзда
/>/> Черговий по станції Вихід на колію робітників, які беруть участь в обробці поїзда
/> Робітники ПТО, п/к, приймаль-ники поїздів, оператор СТЦ Списування составу на ходу поїзда у вхідній горловині
/> Оператор СТЦ Отпуск автогальм та відчеплення локомотиву, огородження составу
/>/>/>/> Локомотивна бригада, робітникиПТО Передавання документів на прибулий поїзд оператору СТЦ
/>
/> Оператор СТЦ Звіряння документів прибулого поїзда
/>/>/> Оператор СТЦ Технічний огляд составу та безвідчепний ремонт вагонів
/>/> Робітники ПТО Комерційний огляд составу та приймально-здавальні операції
/>
/>/>
/> Приймальники поїздів, робітни-ки п/к Загальний час
/>
/>
Рисунок3.3 — Графік обробки поїзда свого формування.Операція Час, хв. Виконавець До прибуття поїзда Після прибуття поїзда
/>Узгодження колії відправлення
/> Черговий по станції, маневровий диспетчер Інформування робітників технічної контори, ПТО, прийомоздавачів
/>/> Черговий по станції Вихід на колію робітників, які беруть участь в огляді поїзда
/>
/> Робітники ПТО, прийомоздавачі, оператор СТЦ Звіряння составу та підготування документів
/>
/>/> Оператор СТЦ Технічний огляд составу та усунення несправностей
/>
/> Робітники ПТО Комерційний огляд составу
/> Прийомоздавачі Причеплення поїзного локомотива, проба автогальм, вручення документів та відправлення поїзда
/>/>/> Локомотивна бригада, оглядачі, автоматчики, оператор СТЦ, черговий по станції Загальний час
/>
4. ОСОБЛИВОСТІРОБОТИ СТАНЦІЇ ТА ПІД’ЇЗНИХ КОЛІЙ ПІДПРИЄМСТВ В ЗИМОВИХ УМОВАХ
Безперебійна робота станціїта під’їзних колій підприємств в зимових умовах залежить від якості тасвоєчасного підготування станційного та заводського залізничного господарства,проведення технічних та технологічних заходів, які забезпечують виконаннявстановлених початкових та кінцевих показників.
На залізничному транспортіпроводяться заняття, які направлені на вивчення правил утримання стрілковихпереводів у періоди сильних морозів, снігопадів, дії робітників по огородженнюмісць виконання робіт при очищенні снігу; питання додержання особистої технікибезпеки при роботі.
При підготовці станцій доснігоборотьби потрібно дотримуватись правил звільнення міжколій від шлаку,сміття, непотрібних вагонних частин та інших предметів, які заважають роботіснігоочищувальних машин; скласти разом з робітниками служби колії технологічнийплан снігоприбирання і спеціальний графік роботи снігоочищувальних таснігоприбиральних машин.
План організації робіточищення станції від снігу передбачає чередування, об’єм та порядок очищеннягорловин, стрілок та колій, прибирання снігу від них з поділенням територіїстанції на окремі, однорідні по способу виконання роботи дільниць, ззазначенням відповідальних осіб від дистанції колії та від станції; розрахунокпотреби у механізмах, рухомому складі, інвентарі та робочій силі для очищенняснігу та прибирання його з всієї території станції при різній товщині сніговогопокрову у строк не більше 3 діб, розстановку машин та механізмів, порядоквивезення та розміщення робочої сили та автовантажного транспорту.
Роботу снігоочищувальноїтехніки зв’язують з прийомом, переробкою та відправленням поїздів. В першучергу очищують головні колії, приймально-відправні, сортувальні та маневровівитяжки. Ці колії та розташовані на них стрілкові переводи слід очищати відснігу з моменту початку снігопаду та завірюхи. У другу чергу очищують колії доскладів, майстерень, а потім і інші колії.
Зі станційних колійснігоочисники перевалюють сніг на міжколійю, після чого навантажують на сніговіпоїзди або на окрему колію для прибирання снігоочищувальними абоснігонавантажувальними машинами. Прибирають сніг одночасно з очищенням колій,щоб при відновлені завірюхи вали не спричиняли затримання знов падаючого снігу.Для забезпечення в зимовий період стійкої роботи станції по прийому,відправленню поїздів, приймаються наступні заходи:
– чередуванняколій прийому поїздів;
– скороченнячасу простою поїздів від прибуття до початку розформування, щоб уникнутизастигання мастила у буксах вагонів;
– дляуникнення примерзання гостряків стрілкового переводу у перерві маневровихпересувань необхідно періодично переводити гостряки стрілок з одного положенняв інше;
– длязабезпечення умов трогання составу з місця, при відправленні в сильні морози,застосувати підштовхуючи маневрові локомотиви;
– місцявиконання вантажних операцій, складування вантажів своєчасно очищати від снігу,а в період ожеледиці посипати піском.
Для успішної роботи в зимовихумовах на під’їзних коліях підприємств, що обслуговуються станцією, виконуютьсянаступні заходи:
– підготовкадо роботи в зимових умовах, ремонт локомотивів та кранів;
– складаєтьсязапас палива, піску, мастильних сумішок та інших матеріалів;
– проводитьсяперевірка стану та ремонт колій;
– готуєтьсянеобхідна кількість лопат, віників та іншого інвентарю для очищення колій,стрілкових переводів, доріг, фронтів навантаження–вивантаження від снігу;
– проводитьсяперевірка забезпечення робітників зимовим одягом за існуючими нормами;
– складаютьсябригади по снігоборотьбі, які очолюються робітниками цехів.
Відповідальним за роботу змінв транспортному цеху в зимових умовах є начальник транспортного цеху, який забезпечуєроботу усіх виконавців в будь–яких умовах. Загальне керівництво поснігоприбиранню доручається начальнику транспортного цеху.
Особливу увагу повинно бутиприділено вимогам безпеки руху та безпеки робітників заводів як при виконаннівантажно–розвантажувальних робіт, так і при переміщенні вздовж колій таперевірки колій. Перед вступом на роботу повинен проводитись інструктаж зтехніки безпеки з урахуванням метеорологічних умов.
/>5.ОХОРОНА ПРАЦІ ІНАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ПРИ ВИКОНАННІ ВАНТАЖНО-РОЗВАНТАЖУВАЛЬНИХ РОБІТ
Необхідною умовоюбезпеки при находженні працівників на залізничних коліях є постійна увага тавиконання мір безпеки.
Робота, пов’язана з навантаженням, розвантаженням,складуванням та транспортуванням вантажу виконується у відповідності зПравилами з техніки безпеки та виробничої санітарії при виконанні вантажно –розвантажувальних робіт на залізничному транспорті. Заборонено приступати довиконання вивантаження або навантаження вагонів, не огороджених переноснимисигналами. Пункти виробництва вантажно — розвантажувальних робіт повинні бутизабезпечені необхідними інструкціями по догляду за машинами та плакатами потехніці безпеки, які розташовують в пунктах виконання робіт та в пунктахвідпочинку та збору працівників перед зміною на видимих місцях. Вантажопідйомніта транспортуючі машини повинні бути придатними до роботи та пройти встановленеосвідчення, огляд та випробування. Обслуговуючий персонал повинен знати правилатехніки безпеки.
Заборонено гальмувати та зупинятивагони підкладанням під колеса прокладок, ломів та інших предметів; пересувативагони з виходом їх на головні колії та на ухилах круче ніж 0,0025 ‰,викачувати вагони за граничні стовпчики чи пересувати по станційним коліям безвідома чергового по станції.
Для відчинення дверей критого вагону, бортів у платформи чилюків у піввагонів, потрібно користуватися найпростішими пристроями. Запор уборта платформи відчиняють ломом і в першу чергу посередині, а потім у торцівплатформи. Працівник повинен знаходитися на відстані не менш ніж 1 м від борта платформи щоб уникнути можливих ушибів від бортів, що відкидаються, чи падаючих люків.Люки вагонів зачиняють за допомогою люкопідйомників. При відсутностілюкопідйомників люки піввагонів зачиняє вручну бригада, яка складається не меншніж з 3 чоловік. Механізований спосіб застосовується при переробці вантажіввагою більш ніж 50 кг, а також при підйомі вантажу на висоту більше 3 м. Великовагові вантажі вагою більш 500 кг навантажуються та вивантажуються вантажопідйомними кранами.Навантаження навалочних вантажів виконується за допомогою кранів, тракторнихлопат під постійним наглядом змінного майстра. Вантаж, розміщений у вагоні напідкладках, кріпиться у відповідності зі схемою кріплення. До початкувивантаження необхідно закріпити окремо кожен елемент. Після цього стропальникипідводять стропи під один з елементів, і кранівник здійснює легкий нахил строп.У цьому положенні вантажу стропальники знімають розтяжки з закріпленогоелемента, що потім вивантажують з вагона. У цей момент стропальники зобов’язанізнаходитися поза вагоном, у безпечному і видимому кранівнику місці.
При роботі на електронавантажувачі рух з вантажемздійснюється на швидкостях, що забезпечують повну безпеку обслуговуючогоперсоналу. Якщо на колії руху електронавантажувача, особливо з вантажем навилах, зустрічаються містки, що перекривають нерівності колій, водійзобов’язаний попередньо перевірити міцність містків, а потім переїжджати їх.
Забороняється переїжджати працівникам на шухлядахакумуляторної чи батареї чи на вилах навантажувача. Акумуляторні батареї іпанель управління навантажувача під час його роботи повинна бути зачинена.
При розміщенніконтейнерів на площадках необхідно виконувати встановлений порядок на крановихі залізничних коліях. Навантажений, а також порожній контейнер дозволяєтьсяпіднімати, зачепивши за всі 4 сторони.
Рухомий склад,який подається під навантаження контейнерів, повинен бути справний. Взимку,коли із-за снігу або криги щілини між підлогою платформи і днищем контейнерузнижується, необхідно очищувати від снігу та криги та присипати сухим піском.
Швидкість рухуавтомобілів на території контейнерного пункту не повинна перевищуватися.
Тупикові,вантажно-розвантажувальні, залізничні, а також підкранові колії обладнуютьсяупорами. Освітлення площадки і робочого простору в зоні дії кожного краназдійснюється з застосуванням світильників, установлених на стаціонарних опорахпо сторонах складської площадки й автопід’їздів, а також на кранах.
При вивантаженніцементу необхідно приймати всі міри проти утворення пилу. Працівники, якіобслуговують механізми, повинні працювати в спецодягу, респіраторах тапротипильних окулярах. Не можна вибирати сипучі вантажі із штабеля шляхомпідкопу. При завантаженні автомобілів необхідно стежити за тим, щоб вантажрівномірно розподілявся на вантажній платформі та його загальна вага неперевищувала вантажопідйомності автомобіля. Під час вантажних операцій водійавтомобіля повинен вийти із автомобіля.
Охорона природного середовищапредставляє серйозну проблему для залізничного транспорту.
Промислова діяльність підприємствзалізничного транспорту зв'язана з більшим витраченням води, утвореннямзабруднених стоків та пилогазованих викидів та іншими видами несприятливої діїна навколишнє середовище.
Для запобігання або зменшеннятакого впливу необхідна розробка та здійснення у всіх ланках залізничногогосподарства комплексу природоохоронних заходів, направлених на захист воднихбасейнів, атмосфери, грунту, рослинного та тваринного світу, на боротьбу зшумом.
Основними напрямками діяльностізалізничних доріг та підприємств транспорту щодо охорони та раціональноговикористання водних ресурсів є такі:
— будування локальних тастанційних очисних споруд для промислових, побутових та поверхневих стоків;
— запровадження замкнутих системводозабезпечення;
— підключення залізничнихпідприємств до міських або промислових систем каналізації.
Необхідно також здійснювати заходипо удосконаленню технологічних процесів з метою скорочення об'єму та ступенюзабруднення стоків, ліквідації теч та невиправданих витрат води, по покращеннюексплуатації очисних споруд та контролю за їх роботою.
Для захисту повітряного середовищанеобхідно проводити заходи по скороченню пилогазованих викидів, збільшеннюмілких котелень, використанню малозернистого палива, запровадженню сучаснихциклонів, фільтрів та пиловловлювачів, удосконаленню робочих процесів двигунівтепловозів, утворенню та удосконаленню методів боротьби з видуванням сипучихвантажів.
Необхідно підвищувати ефективністьспособів та засобів закріплення поверхні перевозимих в напіввагонах сипучихвантажів для зменшення їх витрат та забруднення грунту та повітряногосередовища. Для цієї мети пропонується застосовувати прикатування (ущільнення),обприскувати різноманітними плівкоутворюючими сумішами та інші способи.
Захист від шуму та вібраціі являєсобою одну з важливих задач охорони навколишнього середовища. Рішення цієїпроблеми зв'язано з необхідністю проведення великих технічних заходів поудосконаленню колії, локомотивів та вагонів, утворенню шумопоглинаючих екранів,встановленню глушителів.
Для вирішення багатьох питань,зв'язаних з проблемою охорони навколишнього середовища, необхідно проведенняширокого кола наукових дослідів, в тематику яких, зокрема повинні входити:розробка способів утилізації або ліквідації відходів виробництва, скороченнявитрат сипучих вантажів при перевезенні, ліквідація викидів з пасажирськихвагонів, утворення ефективних засобів боротьби з шумом, методів контролю якостіводи та повітря.
6.ТЕХНІЧНІ УМОВИ НАВАНТАЖЕННЯ І КРІПЛЕННЯ ПАНЕЛЕЙ ПЕРЕКРИТТЯ ПК 42-15 У4-ВІСНОМУ ПІВВАГОНІ
Панелі перекриття залізобетоннібагатопустотні ПК 42-15 (позиція1) розташовуються у відповідності зрекомендаціями, викладеними в [6] в 4-вісному піввагоні на візках ЦНІІ-ХЗ зроликовими підшипниками при відкритих торцевих дверях горизонтально у триштабеля по довжині (в стик) та в один ряд по ширині і в сім ярусів по висоті.При цьому панелі виходять за межі торцевого поріжка піввагона з кожної сторонина 247мм.
Навантаження у сім ярусівобумовлене схоронністю багатопустотних панелей нижнього яруса, яке, яквстановлено експериментами, при перевезенні більше семи ярусів часто лопаютьсяпід дією маси панелей верхніх ярусів, вертикальної сили, вертикальних зусиль урозтяжках.
Штабелі розміщують симетричновідносно поздовжньої і поперечної вісей вагону. Усього у піввагон завантажують21 панель ПК 42-15 загальною масою 40,845тон, а з урахуванням реквізитівкріплення – 41,27тон.
Перед навантаженням підлогупіввагону очищують від бруду та сміття, а взимку – від снігу та льоду. У зоніустановки підкладок підлогу вагону посипають тонким (1-2мм) шаром чистогосухого піску. Люки і двері піввагона закривають і замикають.
Панелі нижнього (сьомого) ярусукожного штабеля укладають на дві поперечні соснові підкладки (позиція2)розмірами 2878(L)х130(B)х110(H) мм, котрі розміщені між гофрами кришок люків піввагону на відстані515мм від торцевих (по довжині) площин панелей і на кінцевих балках піввагону урозпір між його боковими стінками. При цьому навантаження на кожну підкладку неперевищує 8,3т.
Панелі послідуючих(шостого-першого) ярусів в кожному штабелі укладають на дванадцятьпоперечних прокладок (позиція 3) розмірами 1660(L)х100(B)х300(H) мм, розташовуючи їх над підкладками. Прицьому внутрішні грані прокладок і підкладок розміщують в одній вертикальнійплощині.
На поверхню підкладок і прокладокв місцях спирання вантажу посипають тонкий (1-2мм) шар чистого сухого піску.
Штабелі панелей закріплюютьвісімнадцятьма парами перекрещуючихся розтяжок (позиція 4) з дроту діаметром6мм у чотири нитки за втоплені строповочні петлі панелей, нижні у`вязочнікосинки (розтяжки №2,4,6,8та9), другого (№3,5,7) і четвертого (№6) ярусів,розташовуючи внахлист і закріплюють за протилежні строповочні петлі панелей (крімрозтяжок № 3 та 9), щоб забезпечити технологічність кріплення панелей.
У місцях скруток розтяжок з метоюзастороги від їх від розкручування та витягнення встановлюють і прив’язуютьтонким дротом діаметром 0,8мм (позиція 5) дерев`яні колишки діаметром 30мм та довжиною120мм (позиція 6).
За якість розміщення та кріпленнявантажу у вагоні відповідальність несе вантажовідправник.
7. ЕКОНОМІЧНАЧАСТИНА
/>7.1 Визначеннякласності станції
Класність станції визначаємопо показниках річного об’єму роботи в умовних одиницях – балах, використовуючинормативи, наведені в [7]. Розрахунок суми балів для заданої станції наведенийу таблиці 7.1.
Таблиця 7.1 – Розрахунок сумибалівПоказники Одиниця вимірювання Кількість за одиницю вимір. Розрахунок кількості балів за одиницю вимірювання 1 2 3 4 1 Вантажна робота (навантаження, вивантаження за добу): а) на залізничних коліях загального користування; 5 ваг. 2,0
/> б) на коліях незагального користування 30 ваг. 2,0
/> 2 Переробка місцевих вагонів в середньому за добу (в річному обчисленні) 50 ваг. 2,0
/> Всього 85,34
Станція відноситься до Ікласу, так як загальна сума балів складає 85,34./>7.2 Штатстанції та фонд оплати праці
При розрахунках потрібноїчисельності робітників використовуються діючі нормативи чисельності, якізатверджуються на станції. Розрахунок основного виробничого штату Чосн,чол, виконується за формулою
/>, (7.1)
де /> – кількість об’єктів,які обслуговуються;
/> – норматив чисельностіробітників на об’єкт;
/>– кількість змін задобу.
Чисельність змін длярозрахунку чисельності працівників, що обслуговують об’єкти, які працюютьцілодобово nзм,, змін, визначають заформулою
/> (7.2)
де /> – календарний фондробочого часу за рік;
/> – номінальний фондробочого часу за рік.
Чисельністьзагально-виробничого персоналу і працівників апарату управління планується наоснові штатних нормативів в залежності від класу станції.
Додатковий фонд оплати працівключає доплати і надбавки, а також премії за виконання встановленихпоказників.
На станції плануютьсяслідуючи види доплат:
– дляробітників станції, що працюють цілодобово, плануються доплати за роботу внічний час (13,33%), увечірній час (3,33%) і за роботу в святкові дні (3%) від місячної тарифної ставки або окладу;
– доплатаза вислугу років планується в середньому (10%) від місячної тарифної ставки абоокладу.
Премії виробничому штатустанції плануються відповідно до відсотка премії, встановленому Положенням пропреміювання, від тарифної ставки або місячного окладу. В дипломному проектіприйнята максимальна премія 40%, а мінімальна – 20%.
Загально-виробничомуперсоналу (ст. 500) і станції (ст. 550) премії виплачуються у відповідності донаказу №256 від 17.12.1996 р. з фонду оплати праці у розмірі 30-50% від окладу.
Фонд оплати праці плануєтьсяза статтями експлуатаційних витрат. Результати розрахунків чисельностіробітників і фонду оплати праці зведені до таблиці 7.2.
Таблиця 7.2 – Чисельністьробітників і фонд заробітної плати№ статті Найменування статті Контингент, чол. Річний фонд оплати праці, грн. 30 Прийом до відправлення і видача вантажу 57 628192,73 34 Обслуговування будівель, споруд і обладнання 18 158549,96 35 Підготовка вантажних вагонів до перевезень 19 165803,20 36 Перевірка правильності навантаження і кріплення вантажів в поїздах 10 118267,92 45 Маневрова робота 30 452512,27 47 Приймання та відправлення поїздів 25 314836,20 501 Оплата праці виробничого персоналу за невідпрацьований час – 204240,25 500 Утримання загально-виробничого персоналу 3 33432,00 550 Утримання апарату управління станції 10 153888,00 Усього по станції 172 2229722,53
Середня заробітна плата постанції за місяць Зсер, грн, дорівнює:
/> грн. (7.3)/>7.3 Розрахунокрічних експлуатаційних витрат
Відповідно наказу №256-Ц від27.12.1996 р. фінансування станцій здійснюється на підставі кошторисуексплуатаційних витрат, який вона отримує з РП. В дипломній роботі, знаючирозмір фонду заробітної плати, загальну суму експлуатаційних витрат станціївизначаємо, виходячи з питомої ваги кожного елементу витрат в їх загальнійсумі.
Структура експлуатаційнихвитрат станції за елементами витрат у відсотках приведена в таблиці 7.3.
Таблиця 7.3 – Структураексплуатаційних витрат станції за елементами витратЕлементи витрат Питома вага елемента витрат у загальній сумі витрат станції, % 1 Фонд оплати праці 33,3 2 Відрахування на соціальні заходи 12,5 3 Паливо 3,8 4 Матеріали 3,2 5 Електроенергія 11,2 6 Амортизаційні відрахування на повне відновлення основних фондів 10,8 7 Покращення основних фондів 5,9 8 Інші витрати 19,3 Усього 100
Експлуатаційні витратистанції Е, грн, визначаються за формулою
/> (7.4)
де /> – річні витрати зафондом оплати праці, грн;
/> – питома вага елементувитрат у загальній сумі витрат станції, %;
/> – питома вага фондуоплати праці у загальній сумі витрат станції, %.
Визначаємо експлуатаційнівитрати за елементами витрат:
а) відрахування насоціальні заходи:
/> грн;
б) на паливо:
/> грн;
в) на матеріали:
/> грн;
г) на електроенергію:
/> грн;
д) на амортизаційнівідрахування на повне відновлення основних фондів:
/> грн;
е) на покращенняосновних фондів:
/> грн;
ж) інші витрати:
/> грн.
Загальна сума річнихексплуатаційних витрат станції склала:
/> (7.5)/>7.4 Продуктивністьпраці та собівартість продукції станції
На вантажній станціїпродуктивність праці Ппр, т/чол., підраховують діленням кількостівідправлених тон на чисельність робітників станції:
/>, (7.6)
де /> – основна продукціястанції (кількість відправлених приведених тон);
/> – чисельністьробітників станції.
Собівартість продукції С,грн., визначається шляхом ділення суми річних експлуатаційних витрат станції нарічний об’єм роботи:
/> грн./т, (7.7)
де /> – річні витратистанції, грн;
/> –річний об’єм роботи, виражений кількістю навантажених та вивантажених тонвантажу, тон.
8 ГРАФІЧНАМОДЕЛЬ РОБОТИ СТАНЦІЇ І ПІД’ЇЗНИХ КОЛІЙ ПІДПРИЄМСТВ
Ув’язування роботи усіхвантажних пунктів та під’їзних колій, а також робота під’їзних колій зістанцією примикання здійснюється відповідно з графіком виконання операцій звагонами.
Складання графічної моделіроботи станції є завершуючим етапом розробки єдиної технології роботи станціїпримикання та під’їзних колій.
Графік складений на веськомплекс паралельних та послідовно виконуємих операцій з моменту прибуттясоставу вагонів з лінії на станцію до моменту відправлення на лінію, післявиконання вантажних операцій на під’їзних коліях.
Важливою задачею розробкиграфічної моделі роботи станції і під’їзних колій підприємств є встановленнянорм обороту вагонів на під’їзних коліях та простій вагонів на станції.
На графічній моделі роботистанції і під’їзних колій підприємств відображено:
а) заняттяприймально–відправних, навантажувально–розвантажувальних колій;
б) час подання вагонів зістанції на колії заводу та момент прийому їх підприємством на простій;
в) час повернення вагонів зпідприємств та момент здачі їх на відповідальний простій залізниці;
г) робота маневровихлокомотивів;
д) простій вагонів навантажних фронтах під вантажними операціями;
е) подання, перестановка таприбирання вагонів з вантажних фронтів, а також очікування подачі чи прибиранняпісля вантажних операцій;
ж) накопичення вагонів;
з) приймально–здавальніоперації.
Для складання графічноїмоделі роботи станції та під’їзних колій підприємств використані наступні дані:
а) схема станції та під’їзнихколій;
б) експлуатаційна та технічнахарактеристика станції та під’їзних колій;
в) структура прибуття тавідправлення вагонів;
г) розрахунковий вантажообіг;
д) порядок оформлення поїздівта маршрутів;
е) кількість і склад поїзда;
ж) розклад руху поїздів тамаршрутів;
з) норми часу на виконаннявантажних, технічних та комерційних операцій;
і) норми часу і графікиобробки вагонів на станції та під’їзних коліях.
Графічна модель роботистанції та під’їзних колій підприємств дозволяє зробити перевірку завантаженняпристроїв станції, під’їзних колій і на її підставі розрахувати нормативніексплуатаційні показники роботи.
9 РОЗРАХУНОКПОКАЗНИКІВ РОБОТИ СТАНЦІЇ ТА ПІД’ЇЗНИХ КОЛІЙ ПІДПРИЄМСТВ
Показники графічної моделіроботи станції та під’їзних колій підприємств зведені в таблицю 9.1, де вказанакількість вагонів, операції, які з ними виконуються, затрати часу на кожну зних, середній простій вагонів на станції з розбивкою по елементам, яківстановлюються у відповідності з [2] і дорівнює:
/> (9.1)
Коефіцієнт здвоєних операцій Кздвзнаходиться з виразу:
/>, (9.2)
де Uн – кількість навантаженихвагонів;
Uв – кількість вивантаженихвагонів;
Uн – вагони, які приймаютьучасть у одній або двох вантажних операціях.
Середній простій місцевоговагону під однією вантажною операцією визначається за формулою
/> (9.3)
Робочий парк вагонів Uр.п., ваг, визначається за формулою
/> (9.4)
де /> – сума вагоно-годинпростою вагонів під усіма операціями на станції;
24 – кількість годин на добу.
Кількість маневровихлокомотивів Лм, локомотивів, визначається за формулою
/> (9.5)
де /> – кількістьлокомотиво-годин корисної роботи локомотивів за добу;
/> – час, що затрачуєтьсяна екіпірування маневрового локомотива та зміну бригад за добу.
Коефіцієнт використанняманеврових локомотивів Клок визначається за формулою
/>, (9.6)
/>
Користуючись ранішерозрахованими даними та визначеними за графічною моделлю можна зробити зведенувідомість основних показників роботи станції, яка наведена у таблиці 9.2.
Таблиця 9.2 – Зведена відомістьосновних показників роботи станції і під’їзних колій підприємств.Найменування показників Розмірність Чисельне значення показників
1. Вантажообіг станції
/> т 16911
2. Вагонообіг станції
/> ваг. 360
3. Процент маршрутизації вагонопотоку
/> % 14
4. Коефіцієнт здвоєних операцій
/> - 1,84
5. Статичне навантаження
/> т/ваг. 47,0
6. Середній простій місцевого вагону
/> год. 13,06
7. Середній простій місцевого вагону під однією вантажною операцією
/> год. 7,09
8. Робочий парк
/> ваг. 88
9. Коефіцієнт використання маневрових локомотивів
/> - 0,49
Таблиця 9.1 – Зведена відомість простоюмісцевого вагона з розбивкою по елементам.ОПЕРАЦІЇ УСЬОГО ПО СТАНЦІЇ ВАНТАЖНИЙ РАЙОН ЗАВОД «БУДДЕТАЛЬ» ШАХТА Кількість вагонів Час на 1 вагон Вагоно-хвилин Кількість вагонів Час на 1 вагон Вагоно-хвилин Кількість вагонів Час на 1 вагон Вагоно-хвилин Кількість вагонів Час на 1 вагон Вагоно-хвилин Прибуття 180 15 2700 - - - - - - - - - Розформування 180 25 4500 - - - - - - - - - Прийомоздавальні 88 1 88 - - - - - - - - - Подавання 180 14,1 2540 92 10 920 69 15 1035 54 15 810 Розстановка по фронтам 180 0,89 160 92 0,76 70 69 0,76 54 54 1,13 61 Усього по прибуттю - 55,99 9988 - 10,76 990 - 15,76 1089 - 16,13 871 Вивантаження 174 245,7 42765 92 205 18865 69 279,4 19280 13 355 4620 Навантаження 158 267,2 42230 83 189,4 15725 28 154,2 4320 54 410,8 22185 Усього під вантажними операціями - 512,9 84995 - 394,4 34590 - 433,6 23600 - 765,8 26805 Збирання з фронтів 180 0,89 160 92 0,76 70 69 0,78 54 54 1,13 61 Забирання 180 14,1 2540 92 10 920 69 15 1035 54 15 810 Прийомоздавальні 47 1 47 - - - - - - - - - Накопичення 180 154,3 27774,9 - - - - - - - - - Формування 180 15 2700 - - - - - - - - - Відправлення 180 30 5400 - - - - - - - - - Усього по відправленню - 214,9 30646,9 - 10,76 990 - 15,76 1089 - 16,13 871 Разом - 783,7 125629,9 - 415,92 36570 - 254,7 25778 - 798 28547
ВИСНОВКИ
У відповідності з проведенимирозрахунками та побудованою графічною моделлю роботи станції “М” та під’їзнихколій підприємств простій місцевого вагону на станції складає 13,06 год., коефіцієнтздвоєних операцій 1,84, простій під 1 вантажною операцією 7,09 год, робочийпарк вагонів складає 88 вагонів.
Для покращення показниківроботи станції та під’їзних колій підприємств необхідно впровадження більшраціональної системи організації роботи, яка забезпечує чітку взаємодію ієдиний ритм обробки вагонів на під’їзних коліях та станціях примикання. Єдинатехнологія – найбільш удосконалена та прогресивна форма організації роботисуміжних підприємств. Впровадження такої технології дозволить покращитивикористання рухомого складу, забезпечити мінімальний час знаходження їх настанції та під’їзних коліях.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1 Статут залізниць України. – К.:“Транспорт України”, 1998.
2 Рекомендований технологічний процес роботи вантажної станції.– Київ: «Транспорт», 2005.
3 Ветухов Е.А., Гулев Я.Ф. Грузовыестанции. – М.: «Транспорт»,1973.
4 Единые нормы выработки и времени навагонные, автотранспортные и складские погрузочно-разгрузочные работы. – М.: “Экономика”, 1987.
5 Правила перевезень вантажівзалізничним транспортом України. Частини 1 та 2.– Київ: “Укрзалізниця”, 2004.
6 Технические условия погрузки икрепления грузов. – М.: “Транспорт”, 1990.
7 Голубков В.В., Бриллиантов С.Н.Механизация погрузочно-разгрузочных работ и грузовые устройства. – М.:“Транспорт”, 1983.
8 Перепон В.П., Поликарпочкин П.В.Грузовая и коммерческая работа: организация и управление. – М.: “Транспорт”,1986.
9 Технические нормы загрузки вагонов и контейнеров. Сборник правил перевозок итарифов железнодорожного транспорта № 160. – М.: “Транспорт”, 1992.
10 Кушнірчук В.Г., Петров В.І.,Зеркалов Д.В. Перевезення вантажів залізничним транспортом. Довідник. – Київ:“Основа”, 2001.
11 Методичні вказівки до виконаннядипломного проекта на тему "Єдина технологія роботи вантажної станції тапід`їзних колій підприємств" для студентів спеціальності 5.100405. — Харків: ХТЗТ, 2005.
12 Эксплуатационная работа станций иотделений. Под редакцией Э.З. Бройтман. – М.: «Желдориздат», 2002.