Зміст
1. Транспортний комплекс України
2. Державне управління в галузі транспорту
3. Планування роботитранспорту
4. Оптимізація роботитранспорту
1. Транспортнийкомплекс України
Транспорт є однією знайважливіших галузей суспільного виробництва і покликаний задовольняти потребиспоживачів у перевезеннях вантажів і пасажирів у межах єдиної транспортноїсистеми країни.
Транспортний комплекс – це об’єднання підприємствз експлуатації, ремонту й обслуговування транспортних засобів, терміналів.
Перевезення пасажирів,вантажів, багажу та пошти, надання інших транспортних послуг, експлуатація іремонт шляхів сполучення здійснюються залізницями, пароплавствами, портами(пристанями), автомобільними, авіаційними, дорожніми підприємствами таорганізаціями, якщо це передбачено їх статутами.
Розвиток і вдосконалення транспорту здійснюється відповіднодо національної програми з урахуванням його пріоритету та на основінауково-технічного прогресу і забезпечується державою. Відносини, пов’язані здіяльністю транспорту, регулюються Законом України “Про транспорт”, кодексами(статутами) окремих видів транспорту, іншими актами законодавства України. Масштабидіяльності транспорту повинні відповідати обсягу виробництва і споживанняпродуктів промисловості та сільського господарства з урахуванням асортиментуцієї продукції, розміщенням виробництва і споживання.
Основні показники роботи транспортноїсистеми України наведеноу таблиці 1. З усіхвидів транспорту в Україні приватизації підлягає лише автомобільний (відповіднодо Закону про малу приватизацію). Частково приватизують в окремих випадкахавіаційний і водний транспорт. Проте головні види транспорту (залізничний,морський, трубопровідний та ін.) перебувають у державній власності і згідно зчинним законодавством приватизації не підлягають. Тому державне регулюванняроботи транспорту в Україні є головною проблемою.Таблиця 1. Основні показники роботи транспортноїсистеми України Показники 2000р. 2001р. 2002р. 1. Відправлено вантажів усіма видами транспорту, млн. т 672,1 752,1 2.Вантажооборот, млрд. т км. 394,1 384,5 192,2
3. Відправлено пасажирів транспортом загального користування, млн. чол.
млрд. пасажиро-км.
3,0
83,4
3,2
85,5
2. Державне управління вгалузі транспорту
Державнеуправління в галузі транспорту має забезпечувати:
— своєчасне, повне та якісне задоволення потреб населення і суспільноговиробництва в перевезеннях та потреб оборони України;
— захист прав громадян під час їх транспортного обслуговування;
— безпечне функціонуваннятранспорту;
— додержання необхіднихтемпів і пропорцій розвитку національної транспортної системи;
— захист економічнихінтересів України та законних інтересів підприємств і організацій транспорту таспоживачів транспортних послуг;
— створення рівних умов длярозвитку господарської діяльності підприємств транспорту;
— обмеження монополізму тарозвиток конкуренції;
— координацію роботи різнихвидів транспорту;
— ліцензування окремих видівдіяльності в галузі транспорту;
— охорону навколишньогоприродного середовища від шкідливого впливу транспорту.
Державне управліннядіяльністю транспорту здійснюється шляхом проведення та реалізації економічної(податкової, фінансово-кредитної, тарифної, інвестиційної) та соціальноїполітики, включаючи надання дотацій на пасажирські перевезення.
Державне управління в галузітранспорту здійснюють Міністерство транспорту України, місцеві Ради народнихдепутатів та інші спеціально уповноважені на те органи відповідно до їх компетенції.
Основними завданнямиМінтрансу України є:
— державне управліннятранспортним комплексом і дорожнім господарством України, використаннямповітряного простору України, навігаційно-гідрографічним забезпеченням мореплавства;
— організація безпечноїроботи транспортного комплексу і дорожнього господарства України;
— забезпечення реалізаціїдержавної політики щодо становлення та розвитку транспортного комплексу ідорожнього господарства України, національної мережі міжнародних транспортнихкоридорів, організація навігаційно-гідрографічного забезпечення мореплавства,використання повітряного простору України для своєчасного, повного та якісногозадоволення потреб населення і суспільного виробництва в перевезеннях усімавидами транспорту;
— забезпечення взаємодії такоординації роботи автомобільного, авіаційного, залізничного, морського ірічного транспорту, дорожнього господарства, здійснення заходів щодо розвиткуєдиної транспортної системи України;
— створення рівних умов длярозвитку господарської діяльності підприємств транспорту всіх форм власності;
— створення умов дляінтеграції транспортного комплексу і дорожнього господарства України доєвропейської та світової транспортної системи.
3. Планування роботитранспорту
У плані перевезень вантажів ів розрахунках до нього за видами транспорту визначається відправлення(перекачка) у тоннах (кубометрах), середня дальність перевезень у кілометрах(милях), вантажообіг у тонно-кілометрах (тонно-милях) як для внутрішніх, так ізовнішньоторгових перевезень.
Планування робіт, щовиконуються транспортними підприємствами, здійснюється з допомогою такихпоказників: загального пробігу транспортних засобів без вантажу, з вантажем;обсягу перевезення вантажів, обсягу перевезення пасажирів; вантажообігу,пасажирообігу; машино-годин у роботі транспортних засобів. Розміри відправленнябільшості номенклатури вантажів розраховуються на основі встановлених наплановий період рівнів виробництва, експорту та імпорту продукції методомбалансових розрахунків виробництва й споживання.
Потреба в рухомому складі(автомобілів, вагонів, локомотивів, літаків, суден та ін.) визначається виходячиз установлених на відповідний період обсягів перевезень вантажів і пасажирів,рівнів показників використання рухомого складу з урахуванням нерівномірностіперевезень.
План роботи транспортускладається з розділів, кожен з яких характеризує певний бік діяльностітранспортних підприємств. Конкретний план має такі розділи:
1. План перевезеньвантажів і пасажирів - це своєрідна виробнича програма транспорту. Їїрозробляють на підставі планів промислового і сільськогосподарськоговиробництва, капітального будівництва, товарообігу і матеріально-технічногопостачання.
План перевезень є основою длярозробки решти розділів плану роботи транспорту. Для розробки такого планутранспортні підприємства уточнюють обсяги перевезень з підприємствами йорганізаціями, що їх обслуговуватимуть у плановому періоді. З ними укладаютьугоди щодо перевезення вантажів на рік, по кварталах, зазначають способи іпункти завантаження, розвантаження, відстані перевезень.
У процесі розробки планупасажирських перевезень детально вивчають і аналізують звітні матеріали, даніобстежень, які періодично виконують на підприємствах, а також враховують появунових підприємств, будівель, житлових масивів, очікуваний приріст населення,використання нових або розвиток наявних видів транспорту.
2. Виробнича програма іплан експлуатації транспортних засобів. Для виконання плану перевезень,вантажообігу, пасажирообігу розраховують провізні спроможності транспортнихзасобів, що їх можуть досягти транспортні підприємства в плановому році у разімаксимального використання матеріальних і трудових ресурсів.
3. План технічногообслуговування і ремонту транспортних засобів. Розділ плану з технічногообслуговування і ремонту транспортних засобів розробляють у такійпослідовності: розраховують кількість капітальних ремонтів, технічнихобслуговувань, сезонного обслуговування транспортних засобів; визначаютьтрудомісткість технічних обслуговувань і поточних ремонтів за типамитранспортних засобів.
4. Планування показниківпідвищення економічної ефективності виробництва. Для транспортнихвиробничих підприємств ефективність виробництва планують за системоюпоказників, згрупованих у такі головні групи: загальні показники підвищенняекономічної ефективності виробництва; показники підвищення ефективностівикористання трудових ресурсів; показники підвищення ефективності використанняосновних виробничих фондів, обігових коштів і капітальних вкладень; показникипідвищення економічної ефективності використання матеріальних ресурсів ітранспортних засобів; показники якості перевезень вантажів і пасажирів;показники економічної ефективності нової техніки.
5. Розробка планукапітальних вкладень і капітального будівництва.. Головним завданнямрозробки плану капіталовкладень є конкретизація й уточнення річних завданьплану капітального будівництва з нарощення виробничих потужностей і основнихфондів, потрібних для виконання обсягу перевезень вантажів, його розвиток,підвищення якості обслуговування споживачів та удосконалення технологіїорганізації виробництва, а також будівництво житла та інших об'єктівневиробничого призначення.
6. Плануванняматеріально-технічного постачання. Процес матеріально-технічного постачанняє обов'язковою умовою виробництва і значно впливає на нього. Від якості цьогопланування залежать і важливіші економічні показники: виконання плануперевезень вантажів і пасажирів; продуктивність праці робітників, собівартістьі рентабельність перевезень; прискорення обіговості коштів.
Вихідні дані для розробкиплану матеріально-технічного постачання такі: розрахункові обсяги перевезеньвантажів і пасажирів та інші показники плану з експлуатації транспортнихзасобів; обсяги робіт з технічного обслуговування, поточного ремонту такапітального будівництва; нормативна база підприємства, а також дані технічнихпаспортів транспортних засобів, у яких зазначені номенклатура запасних частин,сорти пального і мастильних матеріалів тощо.
7. Планування кадровогозабезпечення. Передбачає таке: підвищення продуктивності праці; кількістьпрацівників на підприємстві; заробітна плата; підготовка і підвищеннякваліфікації кадрів.
8. Планування собівартостітранспортних робіт.. Під час розробки цього плану потрібно вирішити такізавдання: аналіз вартісних показників виробничої діяльності підприємства употочному році та за попередній рік; виявлення можливостей зниженнясобівартості перевезень у плановому періоді порівняно з попереднім; складаннякалькуляції собівартості перевезень; оцінка впливу на собівартість окремихтехніко-експлуатаційних показників.
9. Фінансовий план -це план доходів та розподілу фінансових ресурсів підприємства. Його завдання — визначити показники руху коштів підприємства, його доходи і витрати, формуванняприбутку та його розподіл, обсяг і джерела капіталовкладень, обсяг обіговихкоштів, розрахунково-фінансові відносини, розвантажувальних операцій, іншихробіт та послуг; від планових доходів і витрат, крім збитків від діяльностіжитлово-комунального господарства і витрат на утримання культурно-освітніхорганізацій, які вираховують з прибутку.
10. План соціального розвиткуколективу. Його розробляють на підставі перспективних і річного планівроботи підприємства
В цих планахвиробничо-транспортних підприємств передбачені заходи щодо вирішеннянайактуальніших для колективу завдань соціального розвитку, поліпшення умовпраці, відпочинку і побуту, що охоплюють таке: зміну соціально-демографічноїструктури виробничого колективу; заходи з поліпшення умов та охорони праці,здоров'я, соціально-культурних і житлово-побутових умов тощо.
Чимало транспортнихорганізацій мають свої підсобні підприємства (ремонтні майстерні, кар'єри), назалізничних станціях функціонують ресторани, торгові точки, магазини. Такіпідсобні підприємства мають свої плани.
4. Оптимізація роботитранспорту
При планування перевезеньвикористовують моделювання і методи оптимізації за критеріями мінімуму вартостіфункціонування транспортної системи в одиницю часу, максимальної швидкодії,мінімуму критичного часу виконання роботи, мінімаксним критерієм та ін. Дотаких задач належать задача про критичний шлях.
Одна з можливих моделейпланування вантажних залізничних перевезень наведена на рис. 1.
/> /> /> /> /> /> /> /> />
Рис. 1. Модель планування вантажних залізничних перевезень
Критичнихшляхів може бути кілька. Тоді для скорочення часу виконання комплексу робітнеобхідно зменшити час виконання робіт, що входять до критичних шляхів.
Якщорозглядати ще й вартість виконання робіт, то у цьому критичному шляху слідскоротити ті роботи, які мають найменше збільшення вартості при скороченні часуїх виконання. Тобто якщо позначити залежність вартості виконання роботи відчасу через:
Сіj = fij (tij), (1)
то слідскорочувати ту роботу критичного шляху, для якої похідна
/>, (2)
будемаксимальною.
Класичнимзразком задачі планування перевезень є транспортна задача.
/> (3)
де, сij — витратина перевезення одиниці вантажу;
xij — кількість вантажів, які перевозять з і-го складу в j-й пункт споживання;
aij — запаси вантажів на і-му складі;
bij — кількість вантажів, які очікуються в j-му пункті споживання;
Задачавирішується цілочисельно будь-яким способом – сімплекс-методом, методомдинамічного програмування, принципом максимуму.
Транспортназадача має багато модифікацій. Розглянемо одну з них.
Припустимоє n транспортних шляхів. Покожному j-му шляху необхідновиконати bj рейсів. Загальна кількість транспортних одиниць m і кожна з них має резерв корисного часу аі.На виконання і-ю транспортною одиницею j-горейсу потрібен час tijі витрати сij. Якщо позначити через хij кількість рейсів, яку повинна виконати і-та транспортна одиниця по j-му маршруту, то отримаємо:
/> (4)
Відношення(7.5.) означає, усі необхідні на j-мущляху рейси повинні бути виконаними. Умова (7.4.) забезпечує обмеження порезервам часу і-ї транспортної одиниці. В цій задачі обов’язковою умовою єцілочисельність.
Література
1. Михасюк І.Р., МельникА.Ф., Крупка М.І., Залога З.М., Державне регулювання економіки /За ред. І.Р.Михасюка/. Львівський національний університет ім. І. Франка — Львів: "Українські технології", 2008, с. 415-434.
2. Положення про Міністерствотранспорту України. Урядовий кур’єр. – 2009. — №156. – 30 серпня.
3. Кутах О.П. Методидослідження організаційно-виробничої структури транспортної системи //Залізничний транспорт України. – 2008. -№5. –с. 7-9.
4. А. Един, В. Гурнак. Экономико-технологические рычагиповышения эффективности работы транспортного комплекса государства // ЭкономикаУкраины. – 2008. — №4. – с.29-35.
5. Сілаєв В.І. Планування увиробничій сфері: Конспект лекцій. – Д.: ДонДАУ, 2009. – 125с.
6. Исследование операций вэкономике: Учеб. Пособие для вузов/ Н.Ш. Кремер, Б.А. Путко, И.М. Гришин, М.И.Фридман. Под ред. проф. Н.Ш.Кремера. – М.: ЮНИТИ, 2009. –407с.
7. Экономико-математические методы иприкладные модели: Учеб. пособие для вузов / Под ред. В.В. Федосеева. – М.ЮНИТИ, 2007. – 391с.