Міністерствоосвіти і науки України
Реферат
з дисципліни Методикасоціологічних досліджень права
на темуСоціологічне дослідження праваяк форми пізнавальної діяльності
Харків2011
Вступ
Соціологічні дослідження права якспосіб отримання дослідницьких цінних фактів підкоряються дії певних законів івимог, які є змістом методики соціологічних досліджень, тобто сукупностіспособів їх доцільного виконання. Методики, які застосовуються при вивченнісоціального світу, включають у себе два основоположних компоненти: дослідницькийінструментарій і дослідницьку процедуру. Під інструментаріємрозуміється сукупність засобів для дослідницької діяльності. У соціологічнихдослідженнях права таким інструментарієм виступають усі матеріальні йорганізаційні засоби, без застосування яких неможливе проведення опитувань,спостережень, експериментів тощо. Інструментарій методики різноманітний. Кожнийз його різновидів має певні межі свого застосування, свій рівень ефективності.Добір інструментарію випливає із завдань і проблем дослідження. Чим вони складніші,тим складніший і його інструментальний арсенал.
1. Соціологічне дослідженняправаяк форми пізнавальноїдіяльності
Дослідницька процедура – це не тількипорядок розгляду, обговорення, виконання ряду послідовних заходів або дій упроцесі соціологічного дослідження, вона також включає в себе вибірвідповідного методу дослідження, а також визначення способу його застосуванняпри вирішенні дослідницької проблеми.
Дослідницьке використанняінструментарію здійснюється у формі реалізації певної дослідницької техніки.Техніка соціологічного дослідження – це сукупність способів (прийомів), щозастосовуються в процесі дослідження, форм володіння ними, а такожпослідовність, правила застосування тих чи інших методів дослідження,матеріально-технічних засобів дослідження, які забезпечують ефективне їхвикористання.
Між технікою та інструментарієм упроцесі соціологічних досліджень можливе виникнення суперечностей: техніка невиявляє всіх дослідницьких можливостей інструментарію або ж інструментаріюнав’язується вирішення таких проблем і з такою технікою, що досягненнядослідницької мети стає неможливим. Частіше всього ця суперечність виникаєтоді, коли якийсь інструментарій розглядається як абсолютний засіб вирішення дослідницькихпроблем. Таким абсолютним інструментом в уяві дослідників часто виступаєопитування, дослідницькі можливості якого в багатьох ситуаціях менші, ніжможливості, наприклад, спостереження. Вирішення обох аспектів суперечностейцілком залежить від рівня фахової підготовки дослідника і його прагнення до їїмаксимального використання, впровадження тих досягнень у соціологічних дослідженнях,які виправдали себе при вирішенні аналогічних проблем.
Практика підготовки, організації іпроведення соціологічних досліджень у праві свідчить про те, що існують типовіпомилки і труднощі в самому підході до цих досліджень.
Оскільки в соціологічних дослідженняхправа переплітаються правові й соціологічні дослідницькі аспекти, надзвичайночасто відбувається підміна соціальних аспектів дослідження тонкощами правовихпідходів. Правовий аспект у соціологічних дослідженнях права, навіть якщо вінпроведений на найвищому рівні, усе ж повинен розглядатися з точки зору впливупевної правової дії на стан суспільних відносин і реалізації прав людинизавдяки їм, а також з позицій впливу соціальних факторів на стан правовоїсистеми або окремих її ланок. У зв’язку з історичними традиціями в багатьохкраїнах часто застосовується кримінальне право для контролю над такимишаблонами поведінки, які в інших суспільствах контролюються головним чином задопомогою соціальних інститутів і громадської думки.
2. Види соціологічнихдосліджень права
Залежно від глибини і метидослідження, масштабу і складності вирішуваних питань розрізняють такі видисоціологічних досліджень: пілотажне (розвідувальне); описове; аналітичне. Крімтого, соціологія знає разове, панельне, лонгіт’юдне дослідження.
Пілотажне дослідження (або пілотаж)(від англ. pilot – одне із знань, дослідна установка) є проблемним, розвідувальним(зондажним). Це найбільш простий вид соціологічного дослідження, оскільки тутвирішуються обмежені за змістом завдання, охоплюються, як правило, невеликіобстежувані сукупності. Базується воно на спрощеній програмі і стислому заобсягом інструментарії. Мета цього дослідження – перевірка якості інструментадля збирання первинної інформації і методів організації польового дослідження.
Пілотажне(розвідувальне) дослідження може використовуватися як попередній етап більшглибоких і масштабних досліджень. Особлива потреба в ньому виникає, колипредмет ще не вивчений зовсім або вивчений недостатньо. Цей вид дослідженнявикористовується також для отримання додаткової інформації відносно предмета чиоб’єкта, уточнення гіпотез і завдань чи для виявлення можливих труднощів при вирішеннібільш масштабних завдань.
Описове дослідження – це вияв сукупності знань,відомостей, даних і повідомлень, котрі в повсякденних умовах використовуютьсяіндивідами, групами, організаціями, класами, різними соціальними інститутамидля регулювання соціальної взаємодії та суспільних відносин різних типів.Інформаційне, або описове, дослідження уможливлює оцінку, порівняння ізіставлення характеристик, які цікавлять дослідника, а також дозволяє з’ясуватинаявність чи відсутність зв’язків між ними.
Описове дослідження передбачає отриманняемпіричної інформації про стан справ на провідних ланках системи регулюваннясоціальних відносин. Осмислення такої інформації дозволяє у правоохоронній ісудовій, а також правозастосовчій практиці орієнтуватися в обставинах,обґрунтовано здійснювати свою діяльність, забезпечувати в ній єдність мети,змісту, функцій, напрямків, методів, засобів, форм тощо.
Описове дослідження проводиться заповною, детально розробленою програмою при використанні апробованого раніше (уході пілотажного дослідження) інструментарію. Рівень його методологічноїоснащеності робить можливим групування і класифікацію елементів об’єкта, щовивчається. Дане дослідження зазвичай застосовується, коли об’єкт аналізу –відносно велика спільнота людей, яка має безліч характеристик.
Аналітичне дослідження ставить за мету не тількиописування структурних елементів об’єктів, що вивчаються, а й з’ясуванняпричин, які лежать в основі перетворень соціальних явищ під впливом права.Аналітичне дослідження потребує більш ретельної підготовки, вивіреногоінструментарію. Для цього часто за допомогою описового дослідження збираютьсядані, які потім всебічно аналізуються. Аналітичне дослідження має особливовелику практичну цінність. Хіба не важливо не тільки знати, наприклад,законодавчим органам, що існують у нас “мертві” закони, але й розуміти, чомувони існують.
Аналітичне дослідження відрізняєтьсяі за методами. Їх використання має комплексний характер. Так, доповнюючи однаодну, можуть застосовуватися різні форми опитування, аналізу документів,спостереження. А якщо пам’ятати, що на попередньому етапі дослідник щерозробляє критерії інтерпретації отриманої з різних каналів інформації, яка маєсвою специфіку (розбіжності) і на етапі її збору, і в підходах до узагальненняотриманих результатів, можна дійти висновку, що аналітичне дослідження істотновідрізняється від попередніх двох типів.
Разове (або крапкове)дослідження даєінформацію про стан об’єкта аналізу, про кількісні характеристики будь-якогоявища чи процесу в момент його вивчення. Така інформація може бути названастатичною, оскільки відбиває начебто моментальний “зріз” кількісних характеристикоб’єкта і не дає відповіді про його зміни в часі. Дані, що відбивають зміниоб’єкта, можна отримати лише в результаті декількох досліджень, проведенихчерез певні відрізки часу. Подібні дослідження мають назву повторних і єзасобом порівняльного соціологічного аналізу, спрямованого на вияв динамікиоб’єкта вивчення.
Разове дослідження використовують дляотримання статичних, кількісних характеристик об’єкта аналізу в момент йоговивчення; частіше, ніж потреба у статистичних даних, нам необхідна динамікатого чи іншого соціального процесу. У зв’язку з цим разовому дослідженнювідводять допоміжну роль (яким би складним воно не було) у більш глибокихрозвідках. Щоб визначити і відобразити зміни об’єкта, слід провести низкурозвідок, які в соціології одержали назву повторного дослідження.
Панельне дослідження (відангл. panel – панель, список) – вид особливого повторного соціологічногодослідження, котре передбачає вивчення одного й того ж соціального об’єкта впевному часовому інтервалі за одними й тими ж програмами і методикою.
Залежно від мети в повторномудослідженні кожний наступний етап може бути проведений у різні терміни. Інтервалиміж початковою і наступними стадіями дослідження неоднакові, тому що різнимсоціальним процесам, на які впливає право, притаманні неоднакові динаміка іциклічність. Часом саме якість (особливість, властивість) об’єкта підказуєчасові інтервали повторних досліджень.
Існує ще один різновид повторногодослідження – лонгіт’юдне, при якому ведеться довготривале спостереженняза одними й тими ж індивідами або групами. Воно застосовується при аналізіжиттєвого циклу об’єктів або людей, індивідуальної поведінки в умовах певнихсоціальних процесів, наприклад, при згасанні дії правової норми. Як і вбудь-якому повторному дослідженні, дані тут здобуваються шляхом кількохдосліджень за одними й тими ж методиками, але залишається незмінним об’єкт.
Вибір соціологом будь-якого типудосліджень не є довільним, він визначається дослідницькою метою і завданням.Практично будь-яке явище соціального функціонування права дає можливістьвивчати його на рівні пілотажного, описового, аналітичного чи дослідження, якемає разовий або повторний характер.
дослідження соціологічнийправо
3. Етапи соціологічногодослідження права
Підготовка соціологічних дослідженьправа та їх проведення включає в себе ряд об’єктивно необхідних дослідницькихпроцедур.
ПрофесорОксфордського університету Е. Гіденс визначає у соціологічному дослідженні такіпроцедури:
– визначення проблеми і вибірконкретної теми дослідження;
– знайомство з дослідженнями, щонакопичені за обраною дослідницькою темою;
– формулювання гіпотез (науковихприпущень), що пояснюють досліджуване соціальне явище і які потребують перевіркиі доведення, щоб стати достовірною точкою зору;
– розробка дослідницького проекту,тобто вибір одного або декількох методів дослідження і вирішення питання проте, як і в якій послідовності обрані методи доповнюватимуть й уточнюватимутьодин одного;
– проведення дослідження, збір данихі реєстрація отриманої інформації;
– обробка та інтерпретація отриманихданих;
– оформлення звіту за наслідкамидослідження з відповіддю на питання: у чому значимість отриманих результатів,як вони співвідносяться з існуючими дослідженнями теми, що в них нового з точкизору розуміння і практичних рекомендацій стосовно того чи іншого правовогоявища.
Таким чином, соціологічне дослідженняпочинається зовсім не із складання анкети або вибору якогось іншого дослідницькогоінструменту (як дуже часто думають), а з аналізу проблем, формулювання цілей ігіпотез тощо, і лише потім можливий перехід до розробки інструментарію, зборупервинних даних та їх аналізу. Дослідження логічно завершеними будуть не тоді,коли зібрані і навіть згруповані факти, а лише в разі, коли є інтерпретація,пояснення стосовно зібраних фактів, та відповідні практичні рекомендації.
З урахуванням сказаного вище, соціологічнедослідження має декілька послідовних і разом з тим змістовно взаємопов’язанихетапів. Якщо деякі з них згрупувати, їх може бути чотири.
1. Підготовка дослідження. Тутфахівець звертається до спеціальної літератури, що присвячена саме досліджуваномуоб’єкту. У процесі цієї роботи відбувається з’ясування дослідницької проблеми,формулюються цілі та завдання дослідження, здійснюється розробка загальноїконцепції.
Підготовчий етап передбачає розробкупрограми, робочого плану і допоміжних документів дослідження. Програма міститьвсебічне теоретичне обґрунтування методологічних підходів і методичних прийоміввивчення певного явища або процесу. Тільки продумана в деталях програмасоціологічного дослідження може стати основою його проведення на високому рівні.Невипадково її називають стратегічним документом, ознайомившись з яким можнавідразу ж зрозуміти концепцію всього дослідження.
2. Польовий етап (збиранняпервинної соціологічної інформації про об’єкт, що вивчається). Підпервинною соціологічною інформацією розуміються отримані в ході соціологічногодослідження неузагальнені відомості, наприклад, відповіді опитуваних в анкетах,інтерв’ю, записи на картках, спостереження, аналіз документів тощо. Польовийетап – це таке отримання інформації, коли як образ уявляють поле, з якогозбирають урожай у вигляді надійної (що має довіру) інформації, котра здатнадопомогти в осмисленні складних проблем, а також у розробці подальших рішень.На цьому етапі слід застосовувати різноманітні методи, кожний з яких завжди маєсвої переваги, особливості й вимоги. Так, юристи, з’ясовуючи у свідківобставини якогось випадку, що розглядається в суді, завжди використовують усідоступні можливості оцінки достовірності відповіді. Що ж тоді говорити пробільш складну форму дослідження впливу права, усієї правової системи нарозвиток суспільних відносин. Щоб реалізувати дослідницькі вимоги, передбачаютьрізноманітні методи опитування, такі як анкетування, поштові опитування, інтерв’ю,різні види спостережень, методи аналізу документів, експертної оцінкиексперименту.
3.Обробка й аналіз даних, отриманих у ході дослідження згідно з програмою.На цьому етапі відбувається розробка декількох варіантів вирішення проблеми іїх апробація через обговорення з експертами. Це допомагає перевірити зібраніаналітичні документи в умовах, наближених до реальних.
Далі виконується попередня підготовкаматеріалів до обробки, перевіряються анкети на предмет повноти заповнення,вибраковуються ті, в яких відсутні відповіді до 30% основ-них запитань; далі інформаціякодується і обробляється.
4. Підготовка звіту за наслідкамидослідження, викладення його результатів у наукових публікаціях, практичнихрекомендаціях і проектах соціальних змін. Підсумки аналізу та інтерпретаціясоціологічних даних набуває форми документів, які й оформляються на цьомуетапі: це звіт за результатами дослідження, додатки до звіту й аналітична довідка.Вони містять у собі інформацію, висновки, рекомендації, на основі яких надалібудуть прийматися конкретні рішення (зміни до законів у процесі їхзастосування, формування кримінальної політики держави, напрямки реформуваннясудової системи тощо).
У межах кожного етапу можуть бутисвої послідовні фази – проміжні етапи (більш детально кожний етап будепроаналізовано далі). При розгляді етапів соціологічного дослідження права слідмати на увазі, що перш ніж зробити висновки, дослідження завдяки послідовномурозгортанню повинно сприяти отриманню соціальних фактів, що здатні використовуватисядля цих висновків. При цьому факти використовуються для:
а) описування об’єкта дослідження,розкриття притаманних йому найбільш важливих сторін, зв’язків, процесівзмінювання, розвитку, тобто для характеристики предмета дослідження;
б) ілюстрації теоретичних положень,оскільки думка не може бути відірвана від реальних соціально-правових явищ іпроцесів; у формі факту-ілюстрації можуть виступати, наприклад, відомості прочинні закони, дані про стан реалізації норм права, діяльності органів держави,а також положення, сформульовані іншими авторами;
в) полегшення процесу сприйняттячитачами складного або недостатньо чіткого чи абстрактного положення;
г) обґрунтування достовірності,відповідності об’єктивній реальності тих положень і висновків, що їх формулюєдослідник; цей аспект особливо важливий, коли узагальнення на підставіотриманих фактів розповсюджується на всю генеральну сукупність досліджуванихявищ і процесів.
Дослідник може не тільки констатуватиінтенсивність прояву тієї чи іншої властивості, ознаки, а й показати, що йоговисновок відповідає об’єктивному становищу справ, спирається на факти, а не насуб’єктивні уявлення.
Список літератури
1.Методологія таметодика соціологічних досліджень у праві / В.Д. Воднік, Ю. І. Золотарьова, Г.П. Клімова та ін. – Конспект лекцій. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2009. – 94с.
2. КонституціяУкраїни: Науково-практичний коментар/В. Б. Аверьянов, О. В. Батанов, Ю. В.Баулін та ін.; Ред. Кол. В. Я. Тацій, Ю. П. Битяк, Ю. М. Грошевий та ін. –Харків: Видавництво “Право”; К.: Концерн “Видавничий Дім” ін Юре, 2007.-808 с.
3. Коментар до Закону “Про судоустрійУкраїни”/ За заг. ред. В. Г. Маляренка.-К.: Юрінком Інтер, 2006, -464 с.
4. Організація судових таправоохоронних органів: Навч. посібник./ за ред. І. Є. Марочкіна, Н. В.Сібільової, О. М. Толочка. – Харків: Право, 2007. 272 с.
5.Організація судової влади вУкраїні / За наук. ред. А.О. Селіванова. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 202 с.