АНОТАЦІЇ ДИСЦИПЛІН НАПРЯМУ ПІДГОТОВКИ "Системна інженерія" Цикл гуманітарних та соціально-економічних дисциплін Кількістьгодин Кількість кредитівECTS Розподіл за семестрами Заліки Екзамени 1 Філософія 108 3 3 2 Історія української культури 72 2 2 3 Іноземна мова 216 6 1-3 4 4 Історія України 108 3 1 5 Українська мова (за професійним спрямуванням) 108 3 3-4 5 ^ Цикл дисциплін природничо-наукової (фундаментальної ) підготовки 1 Вища математика 513 14 1-4 2 Фізика 405 11 1,3,4 2 3 Дискретна математика 162 5 1 2 4 Теорія ймовірностей і математична статистика 162 5 3 4 5 Інженерна і комп’ютерна графіка 108 3 4 6 Чисельні методи 135 4 6 7 Екологія 54 2 7 8 Теорія електричних і магнітних кіл 162 5 4 9 Метрологія та вимірювання 108 3 5 ^ Цикл дисциплін загально-професійної та професійно-практичної підготовки 1 Алгоритмічні мови та програмування 216 6 1 2 2 Об’єктно–орієнтоване програмування 189 5 3 3 Системне програмування і операційні системи 216 6 5 6 4 Організація баз даних та знань 162 6 6 5 Електроніка та мікросхемотехніка 108 3 3 6 Комп’ютерні основи 108 3 2 7 Архітектура комп'ютерних систем 108 3 4 8 Економіка та організація виробництва 108 3 4 9 Менеджмент 81 2 8 10 Вступ до фаху 81 2 1 11 Теорія інформації 108 3 5 12 Обробка графічної та текстової інформації 54 2 2 13 Теорія управління 108 3 5 14 Математичні методи дослідження операцій 144 4 7 15 Фізичне виховання 378 11 2,6,7 16 Безпека життєдіяльності та охорона праці 108 3 4 ^ Дисципліни самостійного вибору навчального закладу 1 Системний аналіз 126 4 5 2 Мікропроцесори та їх застосування 135 4 5 3 Безпека інформації 162 5 8 4 Комп’ютерні мережі 108 3 6 5 Системи штучного інтелекту 162 5 8 6 Пакети прикладного програмування 162 5 2,3 7 Оптоінформатика 72 2 5 8 Спеціалізовані мови програмування 144 4 7 ^ Дисципліни вільного вибору студента 1 Військова підготовка 1044 4 7 ^ Цикл дисциплін загально-професійної та професійно-практичної підготовки 1 Математичне моделювання складних систем 149 4 7 2 Основи теорії передачі інформації 176 5 6 3 Паралельні системи та обчислення 108 3 8 4 Компоненти складних компיютерних мереж 254 7 6,7 8 5 Системи управління складними компיютерними мережами 243 7 7 8 6 Основи експлуатації складних систем 54 2 7 ФІЗИКАВикладач: професор Гірка Володимир Олександрович.Передумови вивчення: загальноосвітній курс навчання у середніх навчальних закладах.^ Мета курсу: Сформувати у студентів науковий погляд на фізичні процеси у світі, закласти у їхній свідомості теоретичні основи класичної механіки та молекулярної фізики. основні методи експериментального дослідження характеристик механічного руху. засвоїти теоретичні основи молекулярної фізики. Навчити студентів основним методам розв’язання задач з класичної механіки та молекулярної фізики з використанням основних методів диференціального та інтегрального числення, а також основним методам експериментального дослідження характеристик механічного руху та процесів у термодинамічних системах. Сформувати у студентів загальну та предметну компетентність в галузях механіки та молекулярної фізики. .Завдання: 1. Сформувати науковий світогляд фахівця комп’ютерних наук на базі теоретичних знань законів механіки та молекулярної фізики, практичних навичок розв’язання задач та виконання експериментальних вимірювань параметрів механічного та термодинамічного процесів; 2. Оскільки математичний апарат вищезазначених розділів механіки та молекулярної фізики є найбільш розвиненим, то їхнє вивчення є дуже важливим з точки зору закріплення знань основ математичного аналізу та векторної алгебри на практиці розв’язання конкретних задач, які описують механічний та термодинамічний процеси. 3. Продемонструвати взаємний зв'язок між законами механіки та молекулярної фізики. Це, з огляду на широке використання методу аналогій, є корисним для вивчення інших розділів класичної фізики, а також з точки зору подібності математичних методів, що описують фізичні процеси У результаті вивчення даного курсу студент повинен знати: закони класичної механіки та молекулярної фізики, вміти використовувати їх для розв’язання теоретичних задач, вміти застосовувати ці закони для постановки процедур вимірювання фізичних параметрів, якими оперує механіка та молекулярна фізика, пояснювати експериментальні результати, що здобуті при виконанні лабораторних робітвміти: виконувати вимірювання основних фізичних параметрів в лабораторних роботах Опис дисципліни: Предметом дисципліни є основні закони класичної механіки та молекулярної фізики. Це пов’язано з тим, що фізика є головною природничою дисципліною в професійній освіті фахівця з комп’ютерних наук, без знання якої є неможливим свідоме, якісне використання знань з математичних та власне спеціальних комп’ютерних дисциплін, які становлять основу освіти майбутнього спеціаліста з комп’ютерних наук. Протягом перших двох семестрів вивчаються два розділи фізики: механіка та молекулярна фізика, які є базовими складовими частинами класичної фізики. ^ Форма організації контролю: письмові контрольні роботи по завершенню тематичних модулів; поточний контроль за виконанням самостійних завдань; письмові звіти з лабораторних робіт; письмова підсумкова залікова робота у 1 семестрі та письмовий іспит у 2 семестрі.Основна литература Савельев И.В. Куpс общей физики. - М.: Hаука, 1966. -т.1. Ландау Л.Д., Ахиезеp А.И., Лифшиц Е.М. Механика и молекуляpная физика. -М.: Hаука, 1965. Дущенко В.П., Кучерук І.М. Загальна фізика: Фізичні основи механіки. Молекулярна фізика і термодинаміка. - К.: Вища школа, 1993.- 431 с. Дутчак Я.Й. Молекулярна фізика. - Видавництво Львівського університету, 1973. С. 264. Савельев И.В. Сбоpник вопросов и задач по общей физике. -М.: Hаука, 1982. Волькенштейн В.С. Сбоpник задач по общему курсу физики. -М.: Hаука, 1985. Иpодов И.Е. Задачи по общей физике. -М.: Hаука, 1988. Гірка В.О., Гірка І.О., Кондратенко А.М., Методичні поради до розв'язання домашніх завдань з курсу “Фізика” для студентів першого курсу факультету комп'ютерних наук. – Харків.: Просвіта, 2005. Гірка В.О., Гірка І.О., Кондратенко А.М., Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з курсу “Механіка” для студентів першого курсу факультету комп’ютерних наук. – Харків.: Просвіта, 2004. Гірка В.О., Гірка І.О., Кондратенко А.М., Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з курсу “Молекулярна фізика” для студентів першого курсу факультету комп’ютерних наук. – Харків.: Просвіта, 2004. Гірка В.О., Гірка І.О., Кіндратенко А.М. Методичні поради до виконання фізичного практикуму студентами першого курсу Інституту високих технологій. Харків, 2005.Додаткова література Біленко І.І. Фізичний словник.-К.: Вища школа, 1993. Телеснин Р.В. Молекуляpная физика. -М.: Высш. школа, 1973. Кучерук І.М., Горбачук І.Т., Луцик П.П. Механіка. Молекулярна фізика і термодинаміка. Том 1. -К.: Техніка, 1999. Иpодов И.Е., Савельев И.В., Замша О.И. Сборник задач по общей физике.^ АНОТАЦІЯ ДИСЦИПЛІНИТеорія ймовірностей та математична статистикаЛектор: Кабалянц Петро Степанович, старший викладач кафедри математичного моделювання та забезпечення ЕОМ.Статус: нормативна.Курс, семестр: I і II курси, 2 і 3 семестри.Кількість кредитів: 5; всього 162 академічних години; лекцій 52 години, практичних занять 52 години, самостійної роботи 58 годин. 1 семестр – 2,5 кредита: розділи 1,2,3 – письмова контрольна робота + залік; 2 семестр – 2,5 кредита: розділи 4,5,6 – письмова контрольна робота + екзамен;^ Попередні умови для вивчення: дисципліни "Дискретна математика", "Математичний аналіз".Опис дисципліни (зміст, цілі, структура): Предметом дисципліни є теоретико-ймовірнісні методи та методи математичної статистики. Докладно вивчаються методи побудови математичної моделі ймовірностного експерименту, імітації випадкових величин, методам теорії статистичного оцінювання, кореляційного та регресійного аналізу. Оглядово вивчаються асимптотичні ймовірнісні методи аналізу. Мета курсу полягає у наданні майбутнім спеціалістам знань в галузі сучасної теорії ймовірностей і математичної статистики та використанні її методів в моделюванні і аналізі реальних об’єктів і процесів. Програма дисципліни складається з навчального графіка, тематичного плану, що містить 6 розділів, та переліку навчально-методичних матеріалів. ^ Форми навчання: лекції, практичні заняття, самостійна робота. Методи навчання: елементи проблемних лекцій, індивідуальні завдання для самостійної роботи.^ Форма організації контролю знань: письмовий контроль за індивідуальними завданнями; письмові контрольні роботи; письмовий залік та письмовий екзамен у 2 і 3 семестрах відповідно.^ Критерії оцінювання:До екзамену допускаються студенти, що за всіма формами поточного контролю набрали не менш 35% від загальної кількості балів; від екзамену звільняються студенти, що за всіма формами поточного контролю набрали не менш 91% від загальної кількості балів. Навчально-методичне забезпечення: Програма. Календарний план вивчення дисципліни. Підручники. Навчальні посібники кафедри. Збірники задач. Набори індивідуальних завдань для поточного контролю знань. Завдання для ректорських контрольних робіт. Екзаменаційні білети.Мова викладання: російська. Список рекомендованої літератури:Основна література Гихман И.И., Скороход А.В., Ядренко М.И. Теория вероятностей и математическая статистика. К., Выща школа, 1979. Климов Г.П.. Теория вероятностей и математическая статистика М., Издательство Московского университета, 1983. Коваленко И.Н., Гнеденко Б.В. Теория вероятностей К., Выща школа ,1990. Розанов Ю.А. Теория вероятностей случайные процессы и математическая статистика. М., Наука, 1985. Крамер Г. Математические методы статистики. М., Мир, 1975. Шметтерер Л. Введение в математическую статистику. М., Наука, 1976. Закс Ш. Теория статистических выводов. М., Мир,1975. Кендалл М.Д., Стюарт А. Статистические выводы и связи. М., Наука, 1973. Боровков А.А. Математическая статистика. М., Наука, 1984. Леман Э. Проверка статистических гипотез. М., Наука, 1979. Бикел П., Доксам К. Математическая статистика. М., Финансы и статистика, 1983. Ермаков С.М., Михайлов Г.А. Курс статистического моделирования. М., Наука, 1976. Сборник задач по теории вероятностей математической статистике и теории случайных функций. Под ред. А.А. Свешникова, М., Наука,1970.Учбові посібники і методичні вказівки.1. Учебно-методическое пособие “Теория вероятностей и математическая статистика”. Сост. Рофе-Бекетов Ф.С., Подцыкин Н.С. – Харьков, 2001.^ АНОТАЦІЯ ДИСЦИПЛІНИМатематичний аналіз та диференціальні рівнянняЛектор: Ніколенко Ірина Геннадіївна кандидат фіз.-мат наук, доцентСтатус: нормативнийКурси, семестри: 1-2 курси, 1–3 семестри^ Мета курсу полягає у наданні майбутнім спеціалістам знань в галузі математичного аналізу та диференціальних рівнянь. Попередні умови для вивчення: “Вища алгебра”, 1 семестр, “Аналітична геометрія”, 1 семестрЗавдання дисципліни: За результатами вивчання дисципліни студенти повинні:ЗНАТИ: властивості нескінченно малих послідовностей чи функцій; правила диференціювання; теореми Ролля, Лагранжа, Лопіталя; необхідні та достатні умови екстремуму функцій; властивості первісної і невизначеного інтегралу; правила обчислення визначеного за Риманом інтегралу; формули обчислення площини фігур, довжини ліній, об’ємів тіл; формули диференціала функцій двох змінних, похідної складеної функції; метод найменших квадратів; лінійні операції над рядами; умови збіжності чи розбіжності числових рядів; теореми Лейбниця, Абеля, ряди Тейлора і Маклорена; формули Ейлера, ряда Фур’є для періодичної функції і інтегралів Фур’є, Лапласа для довільних; формули обчислення криволінійного, подвійного, потрійного інтеграла; формули Гріна; формули потоку векторного поля через поверхню; ряди Тейлора; методи розв’язування диференціальних рівнянь першого порядку; визначення характеристичного многочлена диференціального рівняння, застосування визначника Вронського, призначення і визначення функції Коши; технологію зведення системи лінійних рівнянь першого порядку до одного рівняння другого порядку; теореми про існування зображення за Лапласом; формули зображення похідних, інтегралу згортки оригіналів; рівняння Ейлера-Пуассона, Остроградського; обгруповувати еврістичні формули для функцій натуральної змінної за методом математичної індукції; доведення основних теорем.ВМІТИ: обчислювати границі та похідні простих та складених функцій однієї та декількох змінних; досліджувати функції, задані явно, неявно та за допомогою параметрів, будувати їх графіки; знаходити невизначені та визначені за Риманом інтеграли; обчислювати площини фігур, довжини ліній, об’єми тіл; розв’язувати диференціальні рівняння та системи диференціальних рівнянь; застосовувати диференціальне та інтегральне числення до розв’язяння фізичних задач; досліджувати числові, степеневі ряди та невластиві інтеграли на збіжність; розвивати функції дійсної змінної у ряди Тейлора, Маклорена та Фур’є; знаходити екстремуми функцій багатьох змінних; обчислювати криволінійні, подвійні, потрійні інтеграли; знаходити поток векторного поля через поверхню; застосовувати формули Стокса та Гауса-Остроградського; обчислювати інтеграли за допомогою бета- та гама- функцій Ейлера.Опис дисципліни: Множини та функції: операції з множинами; відображення множин; обмеженість, точні межі числової множини; принцип Кантора вкладених сегментів; еквівалентні множини; зчислені та незчисленні множини. Теорія границь: границя послідовності; границя функції; часткова, верхня та нижня границі функції. Неперервність функції: локальні властивості неперервних функцій; властивості неперервних функцій на відрізку. Диференційне числення функцій однієї змінної: похідні та диференціали довільного порядку, властивості диференційовних функцій; формула Тейлора; дослідження на екстремум і побудова графіків функцій. Невизначений інтеграл: первісна і невизначений інтеграл, їх властивості; заміна змінної та інтегрування частинами; табличні інтеграли; методи інтегрування: раціональних функцій; метод Остроградського; ірраціональностей; раціональних функцій від тригонометричних; деяких трансцендентних функцій. Інтеграл Рімана: властивості інтегровних функцій; геометричні та фізичні застосування інтеграла; невласний інтеграл Рімана. Невласні інтеграли: по нескінченному проміжку і від необмеженої функції на скінченому проміжку; ознаки збіжності невласних інтегралів, абсолютна і умовна збіжність. Числові ряди: ознаки збіжності рядів, абсолютна та умовна збіжності. Простір : Метричній простір, відкриті та замкнені множини, їх властивості; компакти в метричному просторі і в; послідовності в , їх збіжність; властивість компактності. Диференційне числення функцій багатьох змінних: похідні та диференціали довільного порядку, властивості диференційовних функцій; формула Тейлора; теорема про неявну функцію; дослідження на екстремум та умовний екстремум функцій. Функціональні послідовності та ряди: ознаки рівномірної збіжності функціональних рядів; теореми про почленне диференціювання та інтегрування функціональних рядів; степеневі ряди та ряди Тейлора. Інтеграли Рімана, що залежать від параметра: ейлерові інтеграли; метод Лапласа. Кратний інтеграл Рімана: властивості інтегровних функцій на множинах, вимірних за Жорданом; теореми Фубіні та про заміну змінних; невласні інтеграли; геометричні та фізичні застосування кратних інтегралів. Криволінійні та поверхневі інтеграли: обчислення поверхневих інтегралів 1-го роду та їх властивості; обчислення поверхневих інтегралів 2-го роду; загальна теорема Стокса та її класичні окремі випадки; елементи теорії поля. Ряди Фур’є: ряди Фур’є відносно ортогональної системи векторів; тригонометричні ряди Фур’є та їх поточкова збіжність. Інтеграл Фур’є: властивості перетворення Фур’є та поточкова збіжність інтеграла Фур’є. Диференціальні рівняння n-го порядку: задача Коші диференціального рівняння (ДР); геометрична інтерпретація ДР 1-го порядку; нормальна система (НС) ДР; зведення ДР к НС; задача Коші НС; рівняння з відокремленими змінними та до них зводячиєся; диференціальні рівняння вищого порядку, які допускають зниження порядку. Лінійні диференціальні рівняння: лінійні диференціальні рівняння першого порядку, методи інтегруючого множника та варіації довільної сталої, рівняння у повних диференціалах; лінійні диференціальні рівняння вищого порядку, теореми про розв’язки лінійних ДР; лінійні диференціальні рівняння зі сталими коефіцієнтами; рівняння Ейлера; метод варіації довільних сталих; диференціальне рівняння коливання пружини. Лінійні системи диференціальних рівнянь: лінійні системи диференціальних рівнянь зі змінними коефіцієнтами; лінійні системи диференціальних рівнянь з постійними коефіцієнтами. Перетворення Лапласа та застосування операційного числення до диференціальних рівнянь. ^ Форми організації контролю: розрахункові завдання, контрольні роботи, іспит.Навчально-методичне забезпечення: методичні посібники методичні вказівки та розрахунково-графічні (залікові) завданняСписок рекомендованої літератури: Карташев А.П., Рождественский Б.Л. Математический анализ. - М.: Наука, 1984. Кудрявцев Л.Д. Краткий курс математического анализа. - М.: Наука, 1989. Зорич В.А. Математический анализ. - М.: Наука, 1984 (I, II т.). Фихтенгольц Г.М. Основы математического анализа. - М.: Наука, 1964 (I, II т.). Кудрявцев Л.Д., Кутасов А.Д., Чехлов В.И., Шабунин М.И. Сборник задач по математическому анализу. - М.: Наука, 1984. - I т. (Предел, непрерывность, дифференцируемость). Кудрявцев Л.Д., Кутасов А.Д., Чехлов В.И., Шабунин М.И. Сборник задач по математическому анализу. - М.: Наука, 1984. - II т. (Интегралы, ряды). Демидович Б.П. Сборник задач и упражнений по математическому анализу. - М.: Наука, 1966. Петровский И.Г. Лекции по теории обыкновенных дифференциальных уравнений. М., Изд-во Моск. Ун-та, 1984. Степанов В.В. Курс дифференциальных уравнений. - М.: Гостехиздат, 1953. Понтрягин Л.С. Обыкновенные дифференциальные уравнения. - М.: Наука, 1974. Филиппов А.Ф. Сборник задач по дифференциальным уравнениям. - М.: Наука, 1973(1979).^ АНОТАЦІЯ ДИСЦИПЛІНИДискретна математикаЛектор: Кабалянц Петро Степанович, старший викладач кафедри математичного моделювання та забезпечення ЕОМ.Статус: нормативна.Курс, семестр: I курс, 1 і 2 семестри.Кількість кредитів: 5; всього 162 академічних години; лекцій 52 години, практичних занять 52 години, самостійної роботи 58 годин. 1 семестр – 2,5 кредита: розділи 1,2,3 – письмова контрольна робота + залік; 2 семестр – 2,5 кредита: розділи 4,5 – письмова контрольна робота + екзамен;^ Попередні умови для вивчення: базовий шкільний курс математики.Опис дисципліни (зміст, цілі, структура): Предметом дисципліни є методи дискретної математики: методи теорії множин, теорії графів, комбінаторики, логіки, теорії чисел та теорії кодування. Докладно вивчаються методи теорії множин та теорії графів. Оглядово вивчаються методи теорії чисел та кодування. Окремий розділ присвячено комбінаторному аналізу.Метою курсу є вивчання основних математичних методів дискретної математики: теорії графів, теорії множин, комбінаторики, логіки, теорії автоматів і граматик. Значна увага приділяється матричним, чисельним і загальним алгебраїчним методам, ефективним у комп'ютерній реалізації. Програма дисципліни складається з навчального графіка, тематичного плану, що містить 4 розділи з 45 темами, та переліку навчально-методичних матеріалів. ^ Форми навчання: лекції, практичні заняття, самостійна робота. Методи навчання: елементи проблемних лекцій, індивідуальні завдання для самостійної роботи.^ Форма організації контролю знань: письмовий контроль за індивідуальними завданнями; письмові контрольні роботи; письмовий залік та письмовий екзамен у 1 і 2 семестрах відповідно.^ Критерії оцінювання:До екзамену допускаються студенти, що за всіма формами поточного контролю набрали не менш 35% від загальної кількості балів; від екзамену звільняються студенти, що за всіма формами поточного контролю набрали не менш 91% від загальної кількості балів. Навчально-методичне забезпечення: Програма. Календарний план вивчення дисципліни. Підручники. Навчальні посібники кафедри. Збірники задач (до розділу "Комбінаторика" – електронні копії). Електронний конспект лекцій 1 семестра. Набори індивідуальних завдань для поточного контролю знань. Завдання для ректорських контрольних робіт. Екзаменаційні білети.Мова викладання: російська. Список рекомендованої літератури:Основна література Берж К. Теория графов и ее применение. – М.: ИЛИ, 1962. – 320с. Оре О. Теория графов. – М.: Наука, 1968. – 352с. Сешу С., Рид М.В. Линейные графы и электрические цепи. – М.: Высшая школа,1971. – 448с. Харари Ф. Теория графов. – М.,Мир,1973. – 304с. Басакер Р.,Саати Т. Конечные графы и сети. – М.:Наука,1974. – 336с. Кристофидес Н. Теория графов (алгоритмический подход). – М.: Мир, 1978. – 432с. Майника Э. Алгоритмы оптимизации на графах и сетях. – М.: Мир, 1981. – 323с. Свами М., Тхуласираман Н. Графы, сети и алгоритмы. – М.: Мир, 1984. – 454с. Филлипс Д., Гарсиа-Диас А. Методы анализа сетей. – М.: Мир, 1984. – 496с. Кук Д., Бейз Г. Компьютерная математика. – М.: Наука,1990. – 384с. Колмогоров А.Н., Драгалин А.Г. Введение в математическую логику. Учеб. пособие для вузов. – М.: Изд.-во МГУ, 1982. – 120с. Сигорский В.П. Математический аппарат инженера. – Киев, Техника, 1977. – 766с. Кузнецов ОЛ.П., Адельсон-Вельский Г.М. Дискретная математика для инженера. – М.: Энергия, 1980. – 342с. Яблонский С.В. Введение в дискретную математику. – М.: изд. МГУ, 1986. – 384с. Виноградов И.М. Основы теории чисел. – М.: Наука 1965. – 172с. Гускин В.М., Цейтлин Г.Е., Ющенко Е.Л. Алгебра, язык, программирование. – К.: Наукова думка, 1978. – 318с.Учбові посібники і методичні вказівки. Руткас А.Г. Введение в теорию графов. Учебное пособие . – Х.: ХГУ, 1993. – 63с. Дюбко Г.Ф. Введение в формальные системы. – Х.: ХИРЭ, 1992. – 170с. Бондаренко М.Ф., Білоус Н.В., Шубін І.Ю. Збірник тестових завдань з дискретної математики. – Х.: ХДТУРЕ, 2000. – 156с. Бондаренко М.Ф., Білоус Н.В., Руткас А.Г. Комп'ютерна дискретна математика: Підручник для ВУЗів. – Х.: Компания СМІТ, 2004. – 479с.^ АНОТАЦІЯ ДИСЦИПЛІНИЕкономічна теоріяЛектор: Шедякова Тетяна Євгеніївна , доцент кафедри економічної теорії.,Статус: нормативна.Курс, семестр: I курс, 2 семестр.^ Кількість кредитів: 3; всього 108 академічних годин; лекцій – 32 години; семінарських занять – 32 години; самостійної роботи – 44 години.Попередні умови для вивчення: „Вища математика”, „Філософія”.Опис дисципліни: Предметом дисципліни є вивчення економічних закономірностей розвитку суспільного виробництва, обґрунтування вибору суб’єктами господарювання засобів оптимального використання обмежених ресурсів з метою найповнішого задоволення зростаючих потреб людей.^ Метою курсу є формування системи знань про економічні відносини у суспільстві, проблеми ефективного використання обмежених ресурсів, функціонування основних складових економічної системи, розвиток у студентів економічного мислення, а також підготовка до подальшого вивчення основ інших економічних дисциплін та можливого використання економічних знань у майбутній професійній діяльності.Знати: основні етапи розвитку економічної думки, проблеми і закономірності функціонування і розвитку суспільного виробництва, відносин власності, економічних систем, товарно-грошових відносин, основи попиту і пропозиції у ринковій економіці, раціонального споживчого вибору, функціонування фірми, ринків ресурсів і ринкових структур, закономірності функціонування національної економіки, грошово-кредитної та фінансової систем, утворення макроекономічної рівноваги та форми макроекономічної нестабільності, основи державного регулювання економіки та міжнародних економічних відносин. Теоретичний матеріал, що вивчається студентами, поділено на 16 тем.^ Форми навчання: лекції, практичні заняття, самостійна робота.Форма організації контролю знань: поточний контроль у формі письмових модульних контрольних робіт, а також опитувань на практичних заняттях за пройденим теоретичним матеріалом; підсумковий контроль у формі письмового іспиту.^ Критерії оцінювання: Оцінювання знань студентів здійснюється за вимогами Болонської системи. За усіма видами робіт студент може набрати максимум 100 балів, з яких 60 припадає на поточну роботу у семестрі, а 40 – на підсумковий контроль. Курс поділено на 3 модулі, кожен з яких дозволяє набрати 1/3 загальної кількості балів, що припадають на поточну роботу. Оцінювання знань студентів здійснюється на основі розрахунку середніх рейтингів за кожним модулем та іспитом окремо з наступним перерахунком цих рейтингів у суму набраних балів за допомогою спеціальних коефіцієнтів як відношення максимально можливої кількості балів, що можуть бути набрані у межах модулю або іспиту, до максимуму шкали, у якій визначаються середні рейтинги. Визначення середніх рейтингів здійснюється за п’ятибальною шкалою. Для оцінювання роботи студентів на практичних заняттях і на іспиті використовується шкала від Де Гроот М. Оптимальные статистические решения. М., Мир. 1974. Ширяев А.Н. Статистический последовательный анализ. М., Наука. 1969. Чжоу Й., Роббинс Х. Об оптимальных правилах остановки. Математика. 9:3, 1965. Чернов Г., Мозес Л. Элементарная теория статистических решений. М. 1962. Ченцов Н.Н. Статистические решающие правила и оптимальные выводы. М., Наука, 1972. Управление риском: Риск. Устойчивое развитие. М., Наука, 2002. Городецкий А.Я. Информационные системы. Вероятностные модели и статистические решения. СПб, изд-во СПбГПУ, 2003.Додаткова літератураГихман И.И., Скороход А.В., Ядренко М.И. Теория вероятностей и математическая статистика. К., Выща школа, 1979.Крамер Г. Математические методы статистики. М., Мир, 1975.Леман Э. Проверка статистических гипотез. М., Наука, 1979.Бикел П., Доксам К. Математическая статистика. М., Финансы и статистика, 1983.Ермаков С.М., Михайлов Г.А. Курс статистического моделирования. М., Наука, 1976. Зельнер Ф. Байесовские методы в эконометрике. М.,: Статистика, 1980.Розен В.В. Цель, оптимальность, решение. Математические модели принятия оптимальных решений. М. Радио и связь. 1982.Фишберн П. Теория полезности для принятия решений. М., Наука, 1978.^ АНОТАЦІЯ ДИСЦИПЛІНИЕкологіяЛектори: Попов Геннадій Федорович, доцент кафедри моделювання систем і технологій.Статус: нормативна.Курс, семестр: 4 курс, 7 семестр.Кількість годин: Всього 54 академічних годин; лекцій - 24 годин, практичні заняття -8 годин, семінарські заняття – 4 години, cамостійна робота - 18 годин. Модуль 1 – курс лекцій, тестування поточних знань, що отримані на лекціях. Cамостійна робота. Іспит.^ Попередні умови для вивчення дисципліни: бажані знання по фізиці, біології, вищій математиці, інформатиці.Опис дисципліни (зміст, цілі, структура): Радіаційна екологія є один із важливих розділів загальної екології. Радіаційна екологія вивчає природу і джерела радіоактивного випромінювання, дію іонізуючого випромінювання на людину і на навколишнє природне середовище, міграцію радіонуклідів в навколишньому середовищі, радіаційну чутливість живих організмів, наслідки радіоактивного забруднення навколишнього середовища, радіоекологічні проблеми ядерної енергетики, принципи радіаційного нормування, принципи радіаційного і дозиметричного контролю, способи захисту від випромінювання, законодавство в області радіаційної безпеки. Радіаційне випромінювання є важливим природним і техногенним фактором у житті біосфери і є найбіль критичним для людини. Швидкий розвиток ядерної енергетики і широке використання джерел іонізуючого випромінювання в різних областях науки, техніки і народного господарства створили потенційну загрозу радіаційної небезпеки для людини і забруднення навколишнього середовища радіоактивними речовинами. В останні роки питання забруднення навколишнього середовища радіоактивними відходами стали особливо актуальними. Аварії на атомних електростанціях і атамоходах, заводів по переробці радіоактивних відходів має вплив найбільш гостро в локальних зонах, однак вони не менш безпечні і у глобальному масштабі, підвищуючи середній рівень радіоактивності у біосфері. Забруднення біосфери відбувається і як наслідок проводимих раніше іспитів ядерної зброї. Необхідно також відмітити, що у багатьох місцях світу зустрічаються окремі ділянки із підвищеним рівнем природньої радіації. Підвищений фон радіоактивності для деяких районів земної кулі є постійним екологічним фактором, який оказує різну дію на все живе. Курс «Радіаційна екологія» призван допомогти розібратися із дією випромінювання на все живе.^ Мета викладання даної дисципліни полягає в тому, щоб сформувати у студентів уявлення про дію іонізуючого випромінювання як екологічного фактора на усі структурні елементи біосфери.^ Для досягнення зазначеної мети ставляться завдання вивчення: • фізичної природи та законів радіоактивного розпаду; • фізико-хімічних процесів при дії радіації на речовину та живі тканини; •оцінки небезпеки радіаційного опромінення та основ нормування радіаційного опромінення; • способів і засобів радіаційного контролю та захисту; • техногенних і природних джерел радіації;• стану навколишнього середовища в районах розміщення АЕС і інших підприємств • повного ядерного паливного циклу, а також на територіях із радіоактивним забрудненням;• захисту і профілактики від радіаційного опромінення та інші питання.^ У результаті вивчення даного курсу студент повинен знати: • схеми радіоактивних перетворень і одиниці виміру радіоактивності; • природні і штучні джерела радіації та состави випромінювання; • основні закономірності поводження радіонуклідів у навколишньому середовищі та шляхи їх надходження в рослини, організми тварин і людини; • радіобіологічні ефекти та екологічні зміни, що виникають у результаті дії радіації на навколишнє середовище; • характер впливу ядерних об'єктів на навколишнє природне середовище при їхньому нормальному режимі роботи і у випадку аварійних ситуацій; • основні екологічні проблеми ядерно-паливного циклу; • шляхи рішення проблеми радіоактивних відходів; • норми радіаційної безпеки.Програма дисципліни складається з 1-го модуля, що охоплює 18 тем, і списку літератури.Модуль 1. Явище радіоактивності. Ядерні реакції. Іонізуюче випромінювання. Джерела іонізуючого випромінювання. Взаємодія іонізуючого випромінювання з речовиною. Радіоактивність навколишнього середовища. Штучні джерела іонізуючих випромінювань. Вражаючі фактори ядерної зброї. Детектори і системи в радіаційному моніторингу навколишнього середовища. Ядерні реактори. Атомна енергетика. Атомні електростанції. Екологічні проблеми ядерно-паливного циклу. Атомний флот. Плавучі АЕС. Ядерно-паливний цикл. Проблеми відпрацьованого ядерного палива. Вивід АЕС із експлуатації та консервування. Радіаційні катастрофи. Радіобіологічні ефекти. Норми радіаційної безпеки. Дози опромінення.Форми навчання: лекції та самостійна робота. Методи навчання: проведення лекцій, на яких дається основний систематизований матеріал курсу, лекції представлено у вигляді презентацій Power Point на мультімедійному обладнанні; відповіді на запитання студентів по кожному розділу теми, обговорення найбільш складних лекційних питань; показ відеофільмів про принцип роботи ядерних реакторів, атомної електростанції, радіаційного обладнання, атомної зброї; індивідуальні завдання для самостійної роботи. Самостійна робота студентів включає работу із учбовою і науковою літературою, із інтернетом і закінчується написанням реферату. Форма організації контролю знань: поточне тестування студентів, підсумкове тестування на іспити.^ Критерії оцінювання: до іспиту допускаються студенти, що виконали навчальний план, а саме: прослухали курс лекцій, мають конспект лекцій, мають реферат із питань виконання самостійної роботи.Навчально-методичне забезпечення: Програма; Календарний план вивчення дисципліни; Електронний конспект лекцій; Лекції у вигляді презентацій Power Point; Тематичні відеофільми; Перелік завдань для самостійної роботи; Список літератури та інформаційних ресурсів; Список завдань до іспиту.Мова викладання: російська ( в зв’язку з тим, що групи містять значну кількість іноземних студентів, у яких в контракті мовою викладання зазначена російська )..Список рекомендованої літератури:Основна література1. Ковал