Аналіз регуляторного впливудо проекту наказу про затвердження Інструкції про заходи профілактикита оздоровлення тварин від лептоспірозу 1. Опис проблеми, яку планується розв’язати шляхом втручання у відповідні сфери підприємницької діяльності. З метою забезпечення стабільної епізоотичної ситуації на території України Президентом України був виданий Указ “Про невідкладні заходи щодо забезпечення стабільної епізоотичної ситуації в Україні” від 22.03.2001р. № 192. Забезпечення стабільної епізоотичної ситуації в державі – одне з найважливіших завдань ветеринарної служби, тому державною службою ветеринарної медицини України приділяється значна увага організації та проведенню заходів з діагностики та ліквідації заразних хвороб, в першу чергу через небезпеку для людей та тварин. Набагато легше та економічно вигідніше запобігти виникненню хвороби, ніж вживати заходів з її ліквідації. В зв`язку з напруженою епізоотичною ситуацією щодо лептоспірозу в Україні виникла гостра необхідність у розробці та затверджені “Інструкції про заходи профілактики та оздоровлення тварин від лептоспірозу” в новій редакції. Згідно офіційних статистичних даних Державного комітету ветеринарної медицини України у 2008 році в Україні було зареєстровано 79 неблагополучних пунктів по лептоспірозу, в яких захворіло 2429 тварин. З початку 2009 року виявлено 16 неблагополучних пунктів, в яких захворіло 239 тварин. Ця хвороба віднесена до небезпечних захворювань, спільних для тварин та людей. Основними заходами боротьби з лептоспірозом тварин хворих і підозрілих на захворювання тварин є ізолція, лікування імунною сироваткою згідно з настанов по застосуванню і антибіотиками (стрептоміцин–сульфат, дегідрострептоміцином, тіланом або енрофлоксацином згідно настанов по застосуванню). За господарством залишається статус неблагополучного та вводяться карантинні обмеження, що обмежує торгівельні операції з тваринами та тваринницькою продукцією. Крім того, витрачаються значні кошти на постійне проведення діагностичних та оздоровчих заходів. Крім того, лептоспіра є небезпечним агентом і може вражати не лише тварин, а й людей. Лептоспіроз – зоонозна природно-вогнищева інфекція диких і домашніх тварин, що проявляється гарячкою, жовтяницею, гемоглобінурією, анемією, некрозами слизових оболонок і шкіри та абортами в останній місяць вагітності. Захворювання характеризується наявністю природних вогнищ. До лептоспірозу сприйнятлива також і людина. Збудником хвороби є вид патогенних лептоспір, який містить 224 серовари, об’єднаних у 26 серологічних груп. Економічні збитки, заподіяні лептоспірозом, складаються з падежу тварин, зниження їхньої продуктивності, вибраковування туш, а також затрат на організацію заходів по боротьбі із захворюванням. Перебіг захворювання гострий, підгострий, хронічний та безсимптомний, що проявляється в будь який час року, але частіше в пасовищний період. Джерелом інфекції можуть бути хворі та перехворілі тварини -лептоспіроносії, шляхи передачі інфекції – пасовища, водопої, корми, мишовидні гризуни. Враховуючи сучасні умови господарювання та досягнення науки у галузі ветеринарної медицини виникла потреба у затвердженні “Інструкція про заходи профілактики та оздоровлення тварин від лептоспірозу” в новій редакції. Діюча “Інструкція про заходи профілактики та оздоровлення тварин від лептоспірозу” затверджена наказом Головного управління ветеринарної медицини з Держветінспекцією Мінсільгосппроду України 15.03.1994р. № 5, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 31 березня 1994р. за № 55/264 – є застарілою, в ній не враховані сучасні умови господарювання та досягнення науки, зокрема в плані методів діагностики. Затвердження цієї Інструкції в новій редакції дасть змогу планувати та виконувати чіткий перелік заходів, які будуть направлені, насамперед на ліквідацію даного захворювання та подальшій профілактиці з найменшими витратами у тваринництві та цільовим використанням коштів державного бюджету на виконання відповідних заходів.^ 2. Визначення цілей державного регулювання. Метою розробки проекту наказу про затвердження “Інструкції про заходи профілактики та оздоровлення тварин від лептоспірозу” є профілактика та оздоровлення тварин на території України від лептоспірозу і забезпечення епізоотичного благополуччя тваринництва, чітке врегулювання відносин між службою ветеринарної медицини та суб’єктами господарювання, незалежно від форми власності і відомчого підпорядкування з питань профілактики та ліквідації лептоспірозу тварин, забезпечення здоров'я людей і тварин, забезпечення швидкої діагностики хвороби. ^ 3. Прийняті альтернативні способи досягнення зазначеної цілі, переваги обраного способу. На сьогодні заходи щодо профілактики та боротьби з лептоспірозом визначаються лише “Інструкцією про заходи профілактики та оздоровлення тварин від лептоспірозу” затвердженою наказом Головного управління ветеринарної медицини з Держветінспекцією Мінсільгосппроду України 15.03.1994р. № 5, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 31 березня 1994р. за № 55/264. Альтернативні способи досягнення зазначеної цілі: №п/п Позитивні сторони Негативні сторони 1. Залишити в дії “Інструкцію про заходи профілактики та оздоровлення тварин від лептоспірозу”, затверджену наказом Головного управління ветеринарної медицини з Держветінспекцією Мінсільгосппроду України 15.03.1994р. № 5, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 31 березня 1994р. за № 55/264. Відпадає необхідність вносити зміни у чинне законодавство Інструкція є застарілою і не враховує сучасний епізоотологічний стан та не відповідає сучасним вимогам зокрема в плані методів діагностики та заходів профілактики 2. Внести зміни до “Інструкції про заходи профілактики та оздоровлення тварин від лептоспірозу”, затверджену наказом Головного управління ветеринарної медицини з Держветінспекцією Мінсільгосппроду України 15.03.1994р. № 5, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 31 березня 1994р. за № 55/264.. Дозволить врахувати сучасний епізоотичний стан та дасть змогу адаптувати інструкцію до сучасних вимог Потребує внесення змін до чинного законодавства.Потребує суттєвих (більше 50%) правок, як текстового так і змістовного характеру 3. Прийняття проекту наказу про затвердження “Інструкції про заходи профілактики та оздоровлення тварин від лептоспірозу” в новій редакції Затвердження зазначеної Інструкції в новій редакції дасть змогу планувати та виконувати чіткій перелік заходів, які будуть направлені, насамперед на профілактику хвороби, а у разі виникнення хвороби, в найстисліші терміни провести заходи щодо ліквідації лептоспірозу тварин з найменшими втратами у тваринництві та цільовим використанням коштів державного бюджету на проведення відповідних заходів. Відсутні Враховуючи вищенаведені позитивні та негативні сторони альтернативних способів досягнення цілей доцільно надати перевагу прийняттю проекту наказу про затвердження “Інструкції про заходи профілактики та оздоровлення тварин від лептоспірозу” в новій редакції.^ 4. Опис механізмів для розв’язування проблеми, відповідні заходи. Організація роботи щодо профілактики, діагностики та оздоровлення тварин від лептоспірозу відповідно до даної Інструкції покладається на керівників господарств незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування, державних інспекторів ветеринарної медицини та органи місцевого самоврядування. З метою запобігання захворювання тварин лептоспірозом власники худоби, керівники господарств, спеціалісти ветеринарної медицини зобов’язані: Здійснювати контроль за клінічним станом тварин і при підозрі на лептоспіроз проводити відбір і пересилку патматеріалу для лабораторних досліджень. Комплектування господарств (ферм), підприємств, станцій штучного осіменіння тварин проводити клінічно здоровими тваринами, які не мають в сироватці крові специфічних лептоспірозних антитіл. Всіх тварин, що надходять чи виводяться з господарства, карантинувати, (в тому числі імпортованих) і в період карантину досліджувати сироватки крові на лептоспіроз в РМА з лептоспірами восьми серогруп: помона, тарасові, гебдомадіс, сейро, гриппотіфоза, іктегеморрагія, каніколя, аустраліс. Свиней, ВРХ та коней, яких вводять в господарства для племінних цілей, обробляють стрептоміцин–сульфатом, дегідрострептоміцином, тіланом або енрофлоксацином (препарати використовують згідно настанови по їх застосуванню), згідно результатів дослідження. Комплектування відгодівельних господарств дозволяється проводити клінічно здоровими тваринами з благополучних господарств без дослідження на лептоспіроз. Не допускати контакту тварин з худобою неблагополучних по лептоспірозу господарств, ферм, орендарів, власників тварин населених пунктів, на пасовищах, в місцях водопою і інш., не випасати не вакцинованих тваринна на території природного вогнища лептоспірозу. Систематично знищувати гризунів в тваринницьких приміщеннях, на території ферм, в місцях зберігання кормів і інш. При встановленні діагнозу на лептоспіроз Районні надзвичайні протиепізоотичні комісії при райдержадміністраціях за поданням головного державного інспектора ветеринарної медицини району, міста, району у мсті вносять рішення про оголошення господарства (його самостійної частини) або населеного пункту неблагополучним, вводять карантинні обмеження тварин та затверджують план заходів по ліквідації цього захворювання. Одночасно головний державний інспектор ветеринарної медицини району, міста, району в місті повідомляє про це головне управління державної ветеринарної медицини області та головного лікаря санепідемстанції. Спеціалісти ветеринарної медицини проводять клінічний огляд тварин з вимірюванням температури тіла у підозрілих на захворювання тварин. Хворих і підозрілих на захворювання тварин ізолюють, лікують імунною сироваткою згідно з настановою по застосуванню і антибіотиками (стрептоміцин–сульфат, дегідрострептоміцином, тіланом або енрофлоксацином згідно настанов по застосуванню). За умови карантинних обмежень забороняється: вивід (вивіз) тварин із неблагополучного господарства і використання хворих тварин для, відтворення, продаж тварин населенню; перегрупування тварин без дозволу головного лікаря господарства; вивід не вакцинованих проти лептоспірозу тварин; випас, водопій не вакцинованих тварин, де випасалися хворі лептоспірозом тварини; використання м’яса, продуктів забою від хворих і підозрілих у захворюванні тварин на харчові і кормові цілі без відповідного знешкодження згідно Правил ветеринарного огляду тварин і ветеринарно–санітарної експертизи м’яса та м’ясних продуктів, затверджених наказом Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України від 07.06.2002 року № 28, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 21 червня 2002 року за № 524/681. використання молока від хворих тварин в господарських цілях без кип’ятіння. Молоко від клінічно здорових тварин, сироватки крові, яких дають позитивну РМА без наростання титру, використовують без обмежень. Плідників, інфікованих лептоспірами (позитивна РМА або лептоспіри в сечі), ізолюють, припиняють взяття сперми, обробляють лептоспіроцидними препаратами. Через 10 – 12 днів ефективність лікування контролюють шляхом мікроскопії сечі. При наявності лептоспір в сечі повторяють курс лікування і перевірку його ефективності. Запаси сперми, одержаної від плідників – лептоспіроносіїв за 6 місяців до встановлення діагнозу – знищують. Корми, до яких мали доступ хворі лептоспірозом тварини, згодовують вакцинованому проти лептоспірозу поголів’ю. Плідників на племпідприємствах (станціях, пунктах штучного осіменіння) та племінних господарствах, розташованих в зонах природного вогнища лептоспірозу, вакцинують проти лептоспірозу. Повторне дослідження сироватки крові в РМА і мікроскопію сечі всіх плідників на раніше неблагополучному підприємстві (станції) проводять через три місяці і при одержані негативних результатів кожні 6 місяців. Забій хворих тварин проводять на санітарній бойні, а при її відсутності забійному цеху м’ясокомбінату в кінці зміни після видалення із залу всіх туш і субпродуктів. Приміщення обладнання цеху після забою тварин дезинфікують. Продукти забою використовують згідно Правил ветеринарного огляду тварин та ветеринарно–санітарної експертизи м’яса та м’ясних продуктів, затверджених наказом Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України від 07.06.2002 року № 28, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 21червня 2002 року за № 524/681. В розплідниках службового собаківництва ізолюють клінічно хворих тварин і підозрілих у захворюванні собак, лікують їх імунною сироваткою і антибіотиками: стрептоміцин–сульфатом, дегідрострептоміцином, тіланом або енрофлоксацином (згідно настанов по застосуванню). Клінічно здорових собак всіх вікових груп вакцинують проти лептоспірозу. Продаж собак із неблагополучного по лептоспірозу розплідника забороняється. Після ізолювання хворих тварин та підозрілих у захворюванні лептоспірозом у приміщенні та загонах проводять механічне очищення і дезінфекцію 1–2% розчином формаліну, 2% розчином їдкого натру, освітленим розчином хлорного вапна, який містить 3% активного хлору. Господарство (ферма, гурт) вважається оздоровленим від лептоспірозу після проведення ветеринарних заходів і при відсутності хворих тварин і тварин лептоспіроносіїв. Перед зняттям карантинних обмежень через 1–2 місяці після проведення заходів досліджують в РМА не менше 50 проб сироваток крові молодняку, віком старше 2,5 місяців (не повинно бути позитивних реакцій) і не менше 100 проб сечі від кожної 1000 дорослих тварин, але не менше ніж від 100 тварин, серед яких не повинно бути лептоспіроносіїв. Реакція мікроаглютинації у дорослих тварин може лишатися позитивною. Повторне обстеження на лептоспіроз в раніше неблагополучних господарствах проводять через 6 місяців після зняття карантинних обмежень. ^ 5. Обґрунтування можливості досягнення визначених цілей у разі прийняття регуляторного акту. У разі прийняття проекту наказу про затвердження “Інструкції про заходи профілактики та оздоровлення тварин від лептоспірозу”, спеціалісти ветеринарної медицини сільськогосподарських підприємств та державної мережі зможуть проводити необхідні спеціальні заходи направлені на здійснення профілактики та оздоровлення тварин від лептоспірозу, що забезпечить епізоотичне благополуччя господарства, регіону та України в цілому. Даний проект Інструкції буде обов’язковим до виконання спеціалістами ветеринарної медицини, при цьому суб’єкти господарської діяльності на виконання вимог Інструкції додаткових матеріальних затрат нести не будуть. На сьогоднішній день діюча “Інструкція про заходи профілактики та оздоровлення тварин від лептоспірозу” виконується в повному обсязі. Також прийняття цього проекту наказу дасть змогу забезпечити стабільне епізоотичне благополуччя по лептоспірозу. При цьому маємо змогу не змінювати якості системи контролю, а лише змінити підхід до системи контролю. Тобто система контролю епізоотичної ситуації по даній хворобі та забезпечення захисту тварин та людей від лептоспірозу не змінюватиметься. Періодичність здійснення державного контролю та нагляду за додержанням вимог акта буде здійснюватись постійно.^ 6. Очікувані результати прийняття акту Сторони Вигоди Витрати Очікувані результати прийняття акту для держави. Результати впровадження проекту Наказу про затвердження даної Інструкції дадуть можливість контролювати епізоотичний стан тваринництва відносно лептоспірозу та своєчасно проводити профілактичні заходи, що в подальшому забезпечить епізоотичне благополуччя України та економічне зростання тваринницької галузі. Полягають у витратах на проведення профілактичних заходів та оздоровчих заходів проти лептоспірозу на території України за кошти державного бюджету. Очікувані результати прийняття акту для суб’єктів господарювання Дозволить провести заходи щодо ліквідації хвороби з найменшими втратами за рахунок державного бюджету. Полягають у затратах розміру часу, який суб’єкти господарювання витрачатимуть на забезпечення проведення передбачених інструкцією організаційно-господарських, спеціальних і ветеринарно-санітарних заходів для профілактики та оздоровчих заходів для ліквідації лептоспірозу Очікувані результати прийняття акту для населення. Створення клінічно здорових стад вільних від заразних хвороб тварин, в першу чергу спільних для тварин та людей. Дозволить отримувати якісну та безпечну для споживання людиною продукції тваринництва. Відсутні ^ 7. Обґрунтування дії строку акта. Реалізація проекту Наказу про затвердження “Інструкції про заходи профілактики та оздоровлення тварин від лептоспірозу” розрахована на довгостроковий термін, що пов’язано з необхідністю постійного контролю за епізоотичним станом, як в окремих господарствах, регіонах так і в Україні вцілому.^ 8. Показники результативності регуляторного акта При визначенні прогнозних значень показників результативності регуляторного акта слід зазначити наступне. У 2008 році в Україні було зареєстровано 79 неблагополучних пунктів по лептоспірозу, в яких захворіло 2429 тварин. З початку 2009 року виявлено 16 неблагополучних пунктів, в яких захворіло 239 тварин. Слід зазначити, що надходження до державного та місцевого бюджетів і державних цільових фондів, пов’язаних з дією акта будуть відсутні. Суб’єкти господарювання і фізичні особи, не будуть нести додаткових фінансових затрат пов’язаних з виконанням вимог акта, згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2008 року № 413 “Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення протиепізоотичних заходів, та переліку послуг спеціалістів ветеринарної медицини, які провадять ветеринарну практику, за здійснення обов'язкових або необхідних протиепізоотичних заходів та розмірів їх оплати”, заходи щодо профілактики та оздоровлення тварин від лептоспірозу проводять за рахунок коштів державного бюджету. Розмір часу, який суб’єкти господарювання витрачатимуть на забезпечення проведення передбачених інструкцією організаційно-господарських, спеціальних і ветеринарно-санітарних заходів залежить від оперативності самих суб’єктів господарювання і вищезазначені заходи будуть спрямовуватися на забезпечення профілактики та оздоровлення тварин від лептоспірозу. У разі прийняття проекту наказу про затвердження “Інструкції про заходи профілактики та оздоровлення тварин від лептоспірозу” управління забезпечення протиепізоотичної роботи Держкомветмедицини забезпечує тиражування та надсилання територіальним установам ветеринарної медицини, і розміщує його на сайті Державного комітету ветеринарної медицини України. Таким чином, рівень інформованості буде високим.^ 9. Визначення заходів, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності акта. Відстеження результативності регуляторного акту буде здійснюватися шляхом обробки статистичної звітності Державного комітету ветеринарної медицини де будуть визначатися об’єкти контролю та нагляду, зони підвищеного ризику, які потребують повторного обстеження, досліджень та проведення відповідних протиепізоотичних заходів. Базове відстеження результативності регуляторного акта буде здійснюватися до дня набрання чинності цього регуляторного акту. Повторне відстеження результативності регуляторного акту буде здійснюватись через 1 рік після набрання чинності цього регуляторного акту. Строк виконання повторного відстеження – 45 робочих днів.Голова П.І. Вербицький